Academic literature on the topic 'Конкурентоспроможне підприємство'

В статті розглянуто питання використання маркетингових технологій з метою формування конкурентних переваг. Систематизовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно джерел конкурентних переваг. Узагальнено вимоги, яким мають відповідати конкурентні переваги та наведено систематизований перелік характеристик, через які виявляється сутність конкурентних переваг. Конкурентні переваги мають вигідно відрізняти підприємство від конкурентів, задовольняти потреби споживачів, забезпечувати підприємству довгострокову конкурентну позицію на ринку, бути гнучкими та адаптованими до змін сучасного бізнес-середовища. Доведено, що засобом досягнення конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку є розробка конкурентної стратегії, що базується на системі цінностей споживачів. Впровадження принципу клієнтоорієнтованості та створення споживчої цінності визначено головними складовими забезпечення стійких конкурентних переваг. За сучасних умов нестабільного ринкового середовища аргументовано доцільність розробки адаптивних маркетингових стратегій, що дають змогу підприємствам реагувати на зміни ринкового середовища, мінімізувати ризики та втримати конкурентні позиції. Наголошено на необхідності забезпечення системного підходу до формування стратегій окремих елементів комплексу маркетингу. Виділено напрями адаптивного маркетингового управління. Узагальнено сучасні маркетингові технології, які можуть застосовувати підприємства з метою розширення цільової аудиторії, збільшення обсягів продаж та зміцнення своїх позицій на ринку. Їх особливостями є орієнтація на стратегічні цілі розвитку, інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність, безперервність та динамізм реалізації. Результатом ефективного використання цих технологій є успішна діяльність підприємств на ринку, досягнення маркетингових та управлінських цілей.

Стаття досліджує реалізацію методів управлінського бізнесу, використовуючи діагностичні групи, складені інтелектуальною системою управління конкурентоспроможними підприємствами нафтогазової галузі. У докладному варіанті «людина» та «система управління системою», використовувались гігієнічні стандарти для ідентифікації характеристичних характеристик особи, що інтегруються в систему конкурентоспроможних систем. Для врахування специфічних нафтогазових технологій при формуванні характеристичних систем системи управління конкурентоспроможними компаніями запропоновано відповісти на міжнародні стандарти. Для діагностики системи управління конкурентоспроможним продуктом запропоновано перелік методів управління жорстким рівнем.

У статті досліджується оцінка та стратегічне управління конкуренто- спроможністю підприємства. Розглянуті основні концепції управління і питання удосконалення управління інноваціями, що направлені на підви- щення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано, що важли- вим аспектом системи забезпечення належного рівня конкурентоспромож- ності підприємства є процес його оцінювання, в ході якого виявляються його сильні і слабкі сторони, приховані можливості та потенційні загрози, що у подальшому дає можливість ефективно планувати та розвивати діяль- ність на основі конкурентних переваг. Визначення рівня конкурентоспро- можності підприємства є початковим моментом планування його діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності. Для функціонування орга- нізаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки конкурентоспроможності, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Акцен- товано увагу на те, що відсутність єдиного розуміння суті поняття конку- рентоспроможності підприємства обумовило неоднозначність трактування даної категорії. В сучасних ринкових умовах підприємства діють в конку- рентному середовищі. Зроблено висновок, що для забезпечення ефектив- ної діяльності підприємствам потрібно вивчати конкурентне середовище, визначати конкурентні переваги та конкурентоспроможність. Визначено, що існують різні підходи до визначення конкурентоспроможності підпри- ємства. Зроблено висновок що конкурентоспроможність підприємства це: порівняльна перевага, відмінність чи відносна характеристика, показник; властивість об’єкта управління (суб’єкта ринкових відносин) задовольняти потреби; система показників конкурентоспроможності та ефективності; підсумковий показник стійкості роботи підприємства, ефективного вико- ристання ресурсів, здатності протистояти чи виробляти і збувати товари і послуги; здатність витримувати конкуренцію на ринку; займана частка ринку; критерій виходу підприємства на товарні ринки; гнучкість і адап- тивність; рівень компетенції підприємства; пріоритетні аспекти конку- рентоспроможності з урахуванням інтересів зацікавлених користувачів інформації про конкурентоспроможність; якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Зроблено висновки, що важелями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є фактори конкурентоспро- можності. Встановлення визначальних факторів конкурентоспроможності здійснюють за їх впливом та в залежності від цілей і завдань управління конкурентоспроможністю.

Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.

Історично вівчарство є традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва в Україні. У процесі розвитку вівчарства і козівництва створено галузь з багатим генофондом. Однак з переходом на ринкові відносини нагромаджений потенціал галузі почав руйнуватися. Наразі гострою вбачається необхідність відродження вівчарства і козівництва у сільськогосподарських підприємствах, що вимагає розширення наукових досліджень щодо забезпечення ефективного ведення галузі, формування конкурентоспроможної продукції вівчарства і козівництва. Обґрунтування напрямів успішного вирішення цього завдання можливе лише за умови об’єктивної всебічної оцінки стану розвитку вівчарства і козівництва в сільськогосподарських підприємствах та рівня ефективності виробництва продукції галузі. Розглянуто теоретичні основи ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва в ринкових умовах господарювання. Проаналізовано існуючі на сьогодні визначення категорії «ефективність». Висвітлено концепції аналізу ефективності підприємницької діяльності та рівень економічної ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва. Визначено показники ефективного виробництва у вівчарстві та козівництві. Відображено фактори формування ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва. Розкрито поняття «ефективність» різними економістами–аграрниками у науковій літературі. Проілюстровано систему чинників зростання ефективності виробництва продукції вівчарства і козівництва у сільськогосподарських підприємствах.

Питання управління конкурентоспроможністю вітчизняних агропідприємств та їх продукції на світовому ринку, яке зводиться до її (конкурентоспроможності) забезпечення, підтримування та розвитку, пов’язане насамперед із з’ясуванням поняття конкурентоспроможності та її адекватною оцінкою, оскільки ефективно управляти можна лише тим, що об’єктивно оцінено з позицій переваг і недоліків. У статті запро-поновано авторський погляд на категорію “конкурентоспроможність підприємства”. “Конкурентоспромож-ність підприємства” нами потрактовано як оціночні категорію і критерій щодо можливостей створювати підприємством конкурентні переваги за критичними факторами успіху в конкретному галузево-ринковому сегменті (ГРС) певного бізнесу та адаптуватися до змін цього бізнес-середовища і на цій основі досягати там кращих результатів, ніж діючі чи потенційні конкуренти.У контексті такого трактування конкурентоспро-можності підприємства в майбутніх публікаціях нами будуть розглянуті альтернативні методики її оцінки та універсальний механізм її забезпечення (як сукупність засобів, форм і заходів) у межах певного інтегровано-го (ресурсно-ринкового) підходу, який повинен для кожного конкретного підприємства персоніфікуватися в залежності від галузево-ринкового сегмента його бізнес-діяльності, специфіки ланцюжка вартості формуван-ня споживчої вартості продукту бізнесу цього підприємства (коротко - ланцюжка вартості) та його конку-рентної позиції в конкретному ГРС, оціненої за відповідною методикою, вибір якої продиктований насамперед наявністю відповідної (необхідної для оцінки конкурентної позиції підприємства, його конкурентної сили, тоб-то конкурентоспроможності за даною методикою) інформації про цей ГРС ведення бізнесу. В якості ключо-вого аспекту й етапу в процесі управління конкурентоспроможністю підприємства, який охоплює питання її оцінки, забезпечення, підтримки та розвитку, розглянуто процедуру її оцінки. Проаналізовані різноманітні підходи, методи і методики до проведення її оцінки як в тактичному, так і в стратегічному контекстах. Власне, адекватно оцінена конкурентоспроможність підприємства з огляду його конкурентної позиції в ГРС, з одного боку (ринковий аспект), і з огляду його специфіки ланцюжка вартості, з іншого (ресурсний аспект), дозволяє визначити адекватні заходи щодо підвищення його конкурентоздатності в певному бізнесі на кон-кретному ринку. Цьому мають слугувати розглянуті та проаналізовані в цій статті альтернативні методи, методики та показники оцінки конкурентоспроможності підприємства, які можна застосувати для визна-чення рівня та параметрів конкурентоспроможності вітчизняних агропродовольчих підприємств з огляду на можливості і загрози, обумовлені провадженням ними бізнесу в умовах зовнішньоекономічної лібералізації (як прояву економічної глобалізації) як в межах національного, так і в масштабах світового ринку.

Мета. Розробка моделі оцінки конкурентоспроможності продукції та оцінка відповідно до неї шкільної форми основних вітчизняних виробників. Методика. Під час дослідження використано методи рейтингових оцінок та комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства. Результати. Модель оцінки конкурентоспроможності швейних товарів представляє собою дерево показників, на нульовому рівні якого розташовується показник конкурентоспроможності продукції (К), на першому − перебувають: комплексний показник нормативних вимог (Кнв), комплексний показник якості товару (Кя), комплексний економічний показник (Ке) і комплексний показник, що характеризує можливості підприємства на ринку (Кп). Алгоритм оцінки конкурентоспроможності шкільної форми включає: оцінку відповідності товарів-конкурентів нормативним вимогам та іншим обов'язковим вимогам, що задаються нормативними документами; обчислення комплексного показника якості на основі ранжування характеристик товарів, яке здійснюють експерти; визначення комплексного економічного показника; розрахунок комплексного показника можливостей підприємства з відповідними одиничними та комплексними показниками; оцінка рівня конкурентоспроможності шкільної форми основних вітчизняних виробників.Для оцінки конкурентоспроможності шкільної форми у відповідності із моделлю конкурентоспроможності та послідовністю визначення було розроблено і обґрунтовано пропозиції з визначення: важливості показників швейних товарів (визначення коефіцієнтів вагомості відповідних параметрів при оцінці конкурентоспроможності); якості товару (визначення порядку і правил кількісної оцінки якості на основі параметрів, що характеризують використання шкільної форми за призначенням, і в процесі експлуатації); витрат на придбання та експлуатацію шкільної форми; організаційних показників ринкової стабільності підприємства; конкурентоспроможності шкільної форми. В результаті застосування розглянутих пропозицій і оцінки рівня конкурентоспроможності шкільної форми були проведені розрахунки стосовно продукції ТОВ «Хмельничанка», ТМ «Мілана», ПрАТ Швейне підприємство «Юність» і Виробничо-комерційної фірми «Велма». Проведені дослідження свідчать про те, що найбільш конкурентоспроможною продукцією на ринку шкільної форми і кращою на даний момент часу є продукція ПрАТ Швейне підприємство «Юність». Практична значимість. Запропонована модель оцінки конкурентоспроможності шкільного одягу, заснована на задоволенні нормативних вимог якості продукції, економічних характеристиках товару та ринкової стабільності фірми, що дозволить її вітчизняним виробникам більш ефективно управляти конкурентоспроможністю.

Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впровадження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування держави в цілому. Економіка територій, яка формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка базується на використанні ефектів синергії та масштабу. Кластерні мережі територіально-виробничих систем є джерелами й факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання і сталого розвитку територій. Сучасний розвиток економіки України – це підвищення конкурентоспроможності продукції, використання власних ресурсів для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. Як свідчить світовий досвід, кластерний розвиток економіки країни базується на географічній близькості відповідних економічних видів діяльності, що дає можливість для вищого рівня продуктивності та інновацій. Важливими рушійними факторами у кластерній системі виступають безпосередня близькість виробника, постачальника сировини, постачальника послуг, науково-дослідні організації, навчальні установи, та інші установи в певній економічній галузі. Що стосується галузі ветеринарної фармації провідні місця на ринку займають підприємства-виробники які впроваджують кластерну систему в частині якості (система якості GMР). У впровадженні системи якості (GMP) на підприємствах-виробниках беруть активну участь і провідні науковці ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, які тісно співпрацюють з такими країнами світу, як Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Німеччина, і інші та враховують набутий ними досвід. Обмін досвідом і знаннями через міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, виставки і семінари – це складові кластерного підходу, який допомагає розвиватися галузі ветеринарної фармації в Україні та вирішувати проблемні питання як виробництва, так і участі підприємств ветеринарної медицини на ринку.

У статті розглянуто загальні напрями та методи фінансової діяльності лісових підприємств, представлено комплекс модернізованих заходів, що забезпечують розвиток економіки. Модернізація лісових підприємств включає у себе ефективну податкову систему, достатні обсяги інвестування. Нині переважна більшість технічного устаткування лісових підприємств є застарілою, що потребує негайного оновлення новітніх технологій та якісного обладнання. Це дасть змогу бути конкурентоспроможним у ринкових умовах, збільшити ринки збуту, що, своєю чергою, дасть змогу підвищити фінансові результати. Загалом модернізація будь-чого базується на якісній еволюції, переході від традиційного до сучасного, оновленні відповідно до вимог сьогодення. Конкурентоспроможність продукції підприємства є важливим чинником створення необхідних умов для проведення модернізації. Тому конкурентоспроможність продукції – це сукупність її якісних, споживчих властивостей, що становлять інтерес для споживача, відрізняють її від іншого товару-аналога та дають змогу конкурувати на конкретному ринку збуту. Відомо, що конкурентоспроможність продукції залежить від низки чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку. Для прискорення модернізації лісових підприємств потрібне здійснення заходів, спрямованих на концентрацію інвестиційних ресурсів для реалізації їхніх інвестиційних та інноваційних програм і проєктів. Вони повинні бути спрямовані на технічне переоснащення тих виробничих підрозділів підприємств, які є визначальними у виготовленні продукції з інноваційним наповненням. Структурна модернізація та зростання національної конкурентоспроможності належать до головних пріоритетів соціально-економічного реформування України. Модернізація підприємств повинна здійснюватися з урахуванням зовнішнього попиту на відповідні товари та послуги. Відповідно, це дасть змогу повернути втрачені та захопити нові ринки збуту через задоволення їх попиту на інноваційну продукцію. Вистояти і випередити конкурентів – це діяти зовсім по-іншому, а саме за допомогою модернізації виробничої діяльності на основі інновацій.

У роботі розглянуто сутність поняття «інноваційне підприємство» та його ключові ознаки та відмінності. Проведено аналіз ролі інноваційних підприємств в забезпеченні конкурентоспроможної економіки на світовому рівні за допомогою міжнародних рейтингів (Global Innovation Index, Global Competitiveness Index, Топ-100 інноваційних підприємств за версією Forbes).
В работе рассмотрены сущность понятия «инновационное предприятие» и его ключевые признаки и различия. Проведен анализ роли инновационных предприятий в обеспечении конкурентоспособной экономики на мировом уровне с помощью общеизвестных международных рейтингов (Global Innovation Index, Global Competitiveness Index, Топ-100 інноваційних підприємств за версією Forbes).
In the paper is considered the essence of the concept of "innovative enterprise" and its key features and differences. An analysis of the role of innovative enterprises in the promoting of competitive economy at the global level using the international ratings (Global Innovation Index, Global Competitiveness Index, Топ-100 інноваційних підприємств за версією Forbes) are conducted

Робота виконана на кафедрі менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся у 2013 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2, зал засідань. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних положень та розробленню практичних рекомендацій щодо формування конкурентоспроможних підприємницьких структур в умовах меблевого виробництва. На підставі дослідження й узагальнення літературних джерел висвітлено теоретичні основи конкурентних відносин у підприємницькому економічному середовищі. Узагальнено теоретичні засади, визначено основні напрями формування конкурентоспроможних підприємницьких структур та доцільність втручання держави у конкурентні відносини суб’єктів господарювання. Обґрунтовано необхідність використання структурно-інституціонального аналізу з метою визначення ступеня розвиненості конкурентних відносин підприємств на ринку продукції меблевого виробництва, запропоновано застосовувати інтегрований інструментарій щодо оцінювання стану конкурентного середовища з точки зору рівня розвитку конкуренції на ринку, удосконалено методику комплексного дослідження ринку меблевої продукції на основі проведення структурно-інституціонального аналізу, дістали подальшого розвитку теоретичні засади та основні напрями формування конкурентоспроможних підприємницьких структур, сформовано теоретико-концептуальну основу організаційного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства меблевого виробництва
Диссертация направлена на решение проблем развития теоретических положений и разработке практических рекомендаций по формированию конкурентоспособных предпринимательских структур в условиях мебельного производства. Актуальность теми обусловлена тем, что для каждого субъекта хозяйствования важно его конкурентные преимущества, по различным параметрам обеспечивают ему рыночное преимущество над конкурентами. Эти преимущества можно рассматривать как с точки зрения эффективности производства, технической эффективности использования ресурсов, объективного распределения доходов, так и с позиций широкого перечня технико-технологических, политических и социальных факторов. Целью диссертационной работы является обобщение и развитие научно-теоретических основ, разработка и обоснование практических рекомендаций по формированию конкурентоспособных предпринимательских структур в условиях мебельного производства. Достижение поставленной цели обусловило решение следующих задач: усовершенствована методика комплексного исследования рынка мебельной продукции на основе проведения структурно-институционального анализа; предложено применять интегрированный инструментарий для оценки состояния конкурентной среды с точки зрения уровня развития конкуренции на нем; раскрыто исследование целесообразности вмешательства государства в конкурентные отношения субъектов хозяйствования; уточнено трактовку сущности конкурентных отношений в предпринимательской экономической среде; сформирована теоретико-концептуальная основа организационно-экономического механизма управления конкурентоспособностью предприятия мебельного производства; развиты теоретические основы и основные направления формирования конкурентоспособных предпринимательских структур. Объектом исследования являются организационно-экономические процессы, которые формируют уровень конкурентоспособности субъектов хозяйствования мебельной отрасли на внутреннем и внешнем рынках. Предметом исследования – теоретические и прикладные аспекты формирования конкурентоспособных предпринимательских структур в условиях мебельного производства. В первом разделе «Теоретико-прикладные особенности развития конкуренции в условиях предприятий мебельного производства» раскрыты теоретические основы конкурентных отношений в предпринимательской экономической среде как отношения между хозяйствующими субъектами, в основе которых лежат экономическое соперничество и борьба за доминирование на рынке за счет реализации выгодных условий производства и сбыта товаров, оказания услуг и обеспечения прибыльности предприятий, определена характеристика теоретических основ формирования конкурентоспособных предпринимательских структур в мебельном производстве, а также освещена роль государства в организации конкурентных отношений. Во втором разделе «Анализ методического инструментария формирования предпринимательских структур в конкурентной среде» проанализировано состояние конкурентной среды предприятий мебельного производства, обосновано использование структурно-институционального анализа при исследовании конкурентной среды предприятия, что позволит оценить степень монополизации и развития конкуренции на рынке мебельных товаров, а также обобщены методы оценки конкурентной среды предприятия на рынке товаров мебельного производства. В третьем разделе «Пути повышения конкурентоспособности предпринимательских структур в контексте мебельного производства» раскрыто векторные направления развития предприятий мебельного производства в контексте повышения их конкурентоспособности, предложены концептуальные основы формирования организационно-экономического механизма управления конкурентоспособностью предприятия мебельного производства, что позволит научно обоснованно влиять на этот процесс. Полученные результаты работы послужат научной основой в разработке концептуально-теоретических и методических основ формирования конкурентоспособных предпринимательских структур в условиях мебельного производства.
PhD thesisis concerned with an investigation of theoretical foundations and development practical recommendations for the formation of competitive entrepreneurial structures in furniture manufacturing. Based on the study and synthesis of the literature deals the theoretical foundations of competitive relations in entrepreneurial business environment was covered. The theoretical framework, the main directions of the development of competitive businesses and appropriateness of state intervention in the competitive relationship entities was generalized and defined in the thesis. The necessity of structural and institutional analysis the degree of development of competitive relations firms to market products furniture production was determined; the integrated tool for assessing the competitive environment in terms of the level of market competition was proposed; the consistency procedure integrated market research furniture products on the basis of structural and institutional analysis was improved; the theoretically foundations and main directions of the development of competitive businesses, the theoretical and conceptual framework of organizational control mechanism ensuring competitiveness furniture production was formed.

The background is determined in the way that every enterprise of building industry uses different methods to analyze its competitive level and constantly searches for options to be required with its production. Ensuring the sustainability of competitive enterprises of engineering industry in modern globalized markets means first of all using of tools and marketing tools.

Мета роботи – дослідити та обґрунтувати напрями забезпечення конкурентоспроможності ПАТ “ТРЗ “Оріон” на засадах інноваційної політики. Об’єктом дослідження виступає ПАТ “ТРЗ “Оріон”, яке розташоване у м. Тернопіль, а також аналітична, статистична та фінансова інформація, конкурентні позиції та інноваційна політика даного підприємства, його значення в галузі та економіці країни, а також інструменти щодо вирішення проблеми дієвого забезпечення конкурентоспроможності у контексті інноваційної політики підприємства. Предмет дослідження – визначення напрямів забезпечення конкурентоспроможності підприємства на засадах інноваційної політики, сукупність факторів, що зумовлюють наявний стан інноваційних процесів ПАТ “ТРЗ “Оріон”. Робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, переліку використаної літератури (який містить 111 позицій) та додатків.
The purpose of the work is to investigate and justify the directions of ensuring the competitiveness of PJSC “TRZ “Orion” on the principles of innovation policy. The object of the research is PJSC “TRZ “Orion” located in Ternopil city, as well as analytical, statistical and financial information, competitive positions and innovation policy of this enterprise, its importance in the industry and economy of the country, as well as tools for solving the problem effective provision of competitiveness in the context of enterprise innovation policy. The subject of the research is to determine the directions of ensuring the competitiveness of the enterprise on the basis of innovation policy, a set of factors that determine the existing state of innovation processes of PJSC “TRZ “Orion”. The work consists of an introduction, five sections, conclusions, a list of used literature (containing 111 items) and appendices.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти розвитку виноробної галузі, її потенціал та основні визначення, досліджено особливості державного та зарубіжного регулювання виноробства. Проаналізовано основні тенденцій розвитку виноробної галузі у світі та Україні. Проведено аналіз стану виноробної галузі в Одеській області та здійснено оцінка основних перешкод її розвитку. Визначено основні конкурентні переваги та стратегічні завдання розвитку виноробної галузі регіону. На онові проведеного дослідження запропоновано прогноз перспектив розвитку.
The theoretical aspects of the development of wine-producing branch have been considered in the master thesis. The potential, necessity and specialness of the national and foreign regulation of winemaking has been revealed. The main indicators of the development tendencies of wine branch in the world and Ukraine have been analyzed. The analysis of the winery hall in the Odessa region has been carried out and the assessment of the main changes in development has been completed. The key competitive trials and strategic development of the wine region have been designated. The forecast of the development prospects has been propounded on the basis of the last update.

Об’єктом дослідження є процес підвищення конкурентоспроможності підприємства. Метою є розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо організаційно-економічних напрямів удосконалення конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах; проаналізовано сутність, основні складові та фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства; досліджено організаційно-економічні аспекти діяльності ТОВ «Микулинецький Бровар» та його конкурентні переваги; розроблено пропозиції щодо удосконалення управління конкурентоспроможності на ТОВ «Микулинецький Бровар та організаційно-економічні заходи з підвищення конкурентоспроможності підприємства; запропоновано розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства за різними методиками; побудовано графоаналітичну модель потенціалу ТОВ «Микулинецький Бровар».

Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.