Relevant bibliographies by topics / Конденсація пари / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Конденсація пари.

Journal articles on the topic 'Конденсація пари'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 37 journal articles for your research on the topic 'Конденсація пари.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Горін, В. В., В. В. Середа, and П. О. Барабаш. "Метод розрахунку теплообміну під час конденсації холодоагентів у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 1 (February 10, 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i1.1353.

Full text
Abstract:
У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мильман, О. О., В. С. Крылов, А. В. Птахин, А. В. Кондратьев, and Г. Г. Яньков. "Конденсация пара из движущейся парогазовой смеси." Теплоэнергетика, no. 12 (2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363618120068.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

КОРЕНЧЕНКО, А. Е., А. Г. ВОРОНЦОВ, and Б. Р. ГЕЛЬЧИНСКИЙ. "МЕЗОСКОПИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ КОНДЕНСАЦИИ МЕТАЛЛИЧЕСКОГО ПАРА." РАСПЛАВЫ, no. 2 (2019): 105–10. http://dx.doi.org/10.1134/s0235010619010080.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Vasserman, A. A. "Повышение начальной температуры пара для исключения его промежуточного перегрева." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 60 (March 18, 2020): 81–85. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1893-2019-3-81-85.

Full text
Abstract:
Рассматривается возможность исключения промежуточного перегрева пара в цикле паротурбинной установки (ПТУ) путём повышения начальной температуры пара. Приведены результаты расчётов при начальном давлении пара 6, 8 и 10 МПа и давлении конденсации 0,004 и 0,005 МПа. Анализ результатов показал, что возможно исключение промежуточного перегрева при указанных значениях начального давления и минимально допустимой степени сухости пара в конце расширения в турбине 0,86 при повышении начальной температуры пара до 800 оС
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Марчук, И. В., and О. А. Кабов. "Модель пленочной конденсации пара на криволинейных поверхностях." Доклады Академии наук 466, no. 1 (2016): 33–37. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565216010096.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мильман, О. О., В. А. Федоров, А. В. Кондратьев, and А. В. Птахин. "Особенности конденсации пара внутри труб и каналов." Теплоэнергетика 2015, no. 4 (2015): 71–80. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363615040062.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Горін, В. В., and В. В. Середа. "Гідродинаміка та теплообмін під час конденсації пари робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз. Огляд праць." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 4 (September 10, 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1121.

Full text
Abstract:
У праці проаналізовано теоретичні та експериментальні моделі та методи розрахунку гідродинаміки і теплообміну під час конденсації робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз із відкритих літературних джерел. Систематизовано наявні теоретичні та експериментальні рішення щодо розрахунку кута затоплення струмком конденсату частини перерізу труби у разі стратифікованого та стратифіковано-хвильового режимів течії фаз. Водночас наведено кореляції різних авторів стосовно розрахунку локальних та середніх за периметром труби коефіцієнтів тепловіддачі. Також наведено рішення згідно із сучасними механістичними моделями, за якими основні фізичні закони використовують для моделювання характеристик потоку, зокрема таких, як прогнозування режимів течії. Також у праці обґрунтовано необхідність нових досліджень щодо пошуку оптимальних рішень для розрахунку теплообміну під час конденсації в середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шишкова, И. Н., and А. К. Ястребов. "Испарение и конденсация при наличии наночастиц в объеме пара." Коллоидный журнал 77, no. 5 (2015): 669–75. http://dx.doi.org/10.7868/s0023291215050171.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Vasserman, A. A. "Выбор оптимального давления промежуточного перегрева пара в цикле паротурбинной установки." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 59(2) (January 19, 2020): 121–26. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-121-126.

Full text
Abstract:
Предлагается методика выбора оптимального давления промежуточного перегрева пара в цикле паротурбинной установки (ПТУ). Для этого рассчитываются значения термического КПД цикла ПТУ при нескольких значениях давления промежуточного перегрева. Приведены результаты расчётов термического КПД при начальном давлении пара 6, 8 и 10 МПа и давлении конденсации 0,005 МПа. Анализ этих результатов показал, что оптимальными значениями давления промежуточного перегрева являются соответственно 1,2, 1,5 и 2,4 МПа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Balashevskiy, O., O. Gerliga, and I. Sviridenko. "Запобігання зрошуванню охолоджуючим розчином гермооб’єма реакторного відділення при спрацьовуванні спринклерної системи." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(46) (June 18, 2010): 42–48. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.2(46).08.

Full text
Abstract:
Розглянуто спосіб ефективного зниження тиску під гермооболонкою реакторного відділення АЕС з ВВЕР-1000 в умовах течі першого/другого контура за рахунок конденсації пара струменевими розпилювачами-охолоджувачами без прямого зрошування охолоджуючим розчином атмосфери гермооб’єма і устаткування реакторної установки з організованим відведенням конденсату в бак-приямок. Представлено результати розрахункового моделювання процесу зниження тиску під гермооболонкою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Sidorenko, V. I., and I. V. Shtennikov. "Research of the Effect of Parameters of Vacuum Condensation Deposition of Coatings on the Temperature of the Treated Detail." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 2 (July 3, 2019): 47. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-2-47-57.

Full text
Abstract:
Проведены исследования влияния параметров вакуумного конденсационного напыления металлического покрытия с использованием стержневого резистивного испарителя на температуру полой детали во время формирования на поверхности отверстия слоя покрытия.Показано, что источниками нагрева обрабатываемой детали является тепловое излучение испарителя и теплота конденсации пара напыляемого металла.В общем случае соотношение величин теплового потока излучения испарителя и потока теплоты конденсации зависит от природы конденсируемого вещества и параметров напыления. Установлено, что при типичной технологии конденсационного хромирования стальной детали основной вклад в ее нагрев вносит тепловое излучение испарителя – 85-97 %; в меньшей степени деталь нагревается за счет теплоты конденсации хрома – 15-3 %.Проанализированы следующие параметры напыления, которые в разной степени влияют на тепловое состояние детали: начальный диаметр стержневого резистивного испарителя dисп0, температура испарителя Тисп, продолжительность нанесения покрытия tнан, начальная температура конденсации Тконд0, диаметр нагревателя Dнагр, температура нагревателя Тнагр, диаметр отверстия Dвн.дет, наружный диаметр детали Dдет.В результате исследований теплового состояния детали в процессе напыления конденсационного хромового покрытия, выполненных с применением метода математического моделирования, вычислены наиболее значимые параметры, определяющие рост температуры детали Тдет: а) температура испарителя Тисп и б) начальная температура конденсации Тконд0 покрытия.При изменении на 1 % наиболее значимого параметра – температуры испарителя Тисп – рост температуры детали Тдет в течение продолжительного времени формирования покрытия составляет от 0,44 до 1,18 %. Влияние второго значимого параметра – начальной температуры конденсации Тконд0 – на рост температуры детали несколько меньше. При этом степень влияния этого параметра при тех же условиях напыления покрытия постепенно уменьшается от 0,77 до 0,31 %. Роль других исследованных параметров напыления в изменении температуры детали малосущественна.Одним из рациональных путей уменьшения нежелательного перегрева детали во время конденсации покрытия является интенсификация технологических режимов напыления. За счет выбора максимально возможной температуры испарения Тисп достигается высокая скорость испарения Vисп напыляемого материала, и вследствие этого обеспечивается высокая скорость конденсации Vконд, сокращается продолжительность формирования покрытия требуемой толщины, а также снижается тепловая нагрузка на обрабатываемую деталь.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Карнаухов, В. Е., В. С. Устинов, А. М. Ганжинов, Ю. Б. Зудин, and М. Л. Лукашенко. "Сравнительный анализ расчетных методик учета влияния неконденсирующихся газов на конденсацию пара." Теплофизика высоких температур 54, no. 5 (2016): 777–83. http://dx.doi.org/10.7868/s0040364416050136.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Балунов, Б. Ф., В. А. Ильин, А. А. Щеглов, В. Д. Лычаков, С. Б. Алексеев, В. О. Кухтевич, С. В. Светлов, and В. Г. Сидоров. "Теплоотдача при конденсации чистого пара и пара из парогазовой смеси внутри труб теплообменника СПОТ ПГ АЭС-2006." Теплоэнергетика, no. 1 (2017): 31–38. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363616090010.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Соколенко, Н. М., and Є. В. Попов. "Вивчення умов процесу конденсації фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію в технології водорозчинних поверхнево-активних речовин." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(256) (December 10, 2019): 81–85. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-81-85.

Full text
Abstract:
Об'єктом дослідження є реакція, яка полягає в конденсації фенолу з формальдегідом та одночасним сульфуванням сульфітом натрію. За рахунок лугу, а саме NaOH, що утворюється в ході реакції, процес конденсації фенолу з формальдегідом проходить у водному середовищі при рН=9-9,5. Метою дослідження запропонованої технології є отримання водорозчинних нетоксичних продуктів на основі фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію, що можна запропонувати для використання в якості аніоноактивних поверхнево-активних речовин (АПАР). В ході дослідження технології вивчали вплив умов проведення реакції на швидкість реакції, властивості та якість отриманих продуктів. А саме було підібрано оптимальне співвідношення вихідних компонентів, температури та часу процесу. Встановлено, що недолік формальдегіду або сульфіту натрію призводить до полімеризації реакційної маси з утворенням твердої смоли. Підібрано оптимальне співвідношення вихідних реагентів фенол : формальдегід : сульфіт натрію : вода, яке становить 1: (1,25-1,47): 0,4 : (16-20). Час процесу не робить істотного впливу. Було запропоновано час процесу конденсації від 0,6 до 1 години. Встановлено, що при вибраному співвідношенні компонентів і часу проведення конденсації оптимальна температура реакції становить 130 оС. З підвищенням температури збільшується стабілізуюча здатність отриманих зразків ПАР. Якісні характеристики отриманого продукту (стабілізуюча та диспергуюча здатність) дозволяють рекомендувати застосування його в якості аніонактивної поверхнево-активної речовини. Отримана по запропонованій технології поверхнево-активна речовина на основі фенолу, за властивостями подібна відомому диспергатору НФ (продукт поліконденсації нафталінсульфокислоти і формальдегіду) і може бути рекомендована як заміна вже існуючим диспергаторам на основі нафталіну. Ці продукти знайшли використання як диспергатори органічних барвників та пігментів, як розширювач для свинцевих акумуляторів, як допоміжна речовина в гумовій, шкіряної, анілінофарбній, текстильній, хіміко-фотографічній промисловості, у виробництві синтетичного каучуку, хімічних волокон, оптичних відбілювачів, а також широко застосовується у виробництві мінеральних добрив в якості речовини, що перешкоджає злежуванню при транспортуванні і зберіганні добрив та інше.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Федоров, В. А., О. О. Мильман, Б. А. Шифрин, П. А. Ананьев, С. Н. Дунаев, А. В. Кондратьев, and А. В. Птахин. "Результаты экспериментальных исследований теплогидравлических процессов при конденсации перегретого пара внутри наклонной трубы." Теплофизика высоких температур 52, no. 2 (2014): 329–32. http://dx.doi.org/10.7868/s0040364414020070.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

В.И., Артемов, Минко К.Б., and Яньков Г.Г. "Моделирование процесса конденсации пара из паровоздушной смеси в наклонных трубах воздушного конденсатора." Теплоэнергетика 2014, no. 1 (2014): 32–43. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363614010019.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Сапожников, С. З., В. Ю. Митяков, А. В. Митяков, А. Ю. Бабич, and Э. Р. Зайнуллина. "Изучение пленочной конденсации насыщенного водяного пара на поверхностях труб методом градиентной теплометрии." Теплоэнергетика, no. 10 (2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363621090071.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash, and G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (June 27, 2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.

Full text
Abstract:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Iodis, V. A. "Experimental studies of condensation of water vapor in horizontal microchannels." Mining Informational and analytical bulletin 12, no. 59 (2018): 163–79. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2018-12-59-163-179.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash, and O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.

Full text
Abstract:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

ВАСИЛЬЕВ, П. П. "СТИМУЛИРОВАННАЯ БОЗЕ КОНДЕНСАЦИЯ ЭЛЕКТРОННО-ДЫРОЧНЫХ ПАР В СИЛЬНО ВЫРОЖДЕННОМ ПОЛУПРОВОДНИКЕ ПРИ КОМНАТНОЙ ТЕМПЕРАТУРЕ." ПИСЬМА В ЖУРНАЛ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ 115, no. 1-2(1) (2022): 35–39. http://dx.doi.org/10.31857/s1234567822010062.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Тукмаков, А. Л., and Н. А. Тукмакова. "Динамика полидисперсной парокапельной смеси с учетом дробления, коагуляции, испарения капель и конденсации пара." Теплофизика высоких температур 57, no. 3 (2019): 437–45. http://dx.doi.org/10.1134/s0040364419030190.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Галашов, Николай Никитович, and Святослав Анатольевич Цибульский. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ПАРОГАЗОВОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНАЦИЕЙ ТРЕХ ЦИКЛОВ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ КПД ПРИ РАБОТЕ В СЕВЕРНЫХ ГАЗОДОБЫВАЮЩИХ РАЙОНАХ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 5 (May 13, 2019): 44–55. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/274.

Full text
Abstract:
Актуальность. Парогазовые установки рассматриваются как одно из перспективных направлений развития теплоэнергетических установок, работающих на природном газе. Интерес к их внедрению в России объясняется большими запасами природного газа, низкими капиталовложениями и минимальными выбросами вредных веществ в окружающую среду. Из термодинамики известно, что для достижения высокого КПД цикла необходимо иметь высокую температуру подвода теплоты и низкую температуру ее отвода, а также обеспечить работу оборудования с минимальными внутренними потерями и иметь рациональную тепловую схему взаимосвязи оборудования в цикле. На современном этапе максимальная температура подвода теплоты в камере сгорания газотурбинной установки при существующих конструкционных материалах и способах охлаждения элементов турбины достигла 1600 °С, а температура отвода теплоты в конденсаторе при работе цикла Ренкина на воде по условиям экономичности не может быть ниже 15 °С. При этих условиях на наиболее совершенных трехконтурных парогазовых установках с промежуточным перегревом пара достигнут электрический КПД 63 %. Для цикла Ренкина при работе на воде температура конденсации пара по условию замерзания должна быть выше 0 °С. Для парогазовой установки при работе в условиях низких среднегодовых температур окружающей среды, что характерно для России и особенно отдаленных северных районов добычи газа, можно отводить теплоту в цикле Ренкина значительно ниже 0 °С, но это надежно можно выполнить только применяя конденсаторы с воздушным охлаждением, если в качестве рабочего тела в цикле Ренкина использовать органическое рабочее тело. Недостатком современных органических рабочих тел является низкая предельная температура их термического разложения, которая составляет 300…400 °С. Объект: парогазовые установки с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний – цикл Ренкина – работает на воде и водяном паре в интервале температур 100…650 °С, а нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органических рабочих телах в интервале температур –30…250 °С. Цель: выбор рациональной технологической схемы парогазовой установки c применением циклов на трех рабочих телах и воздушного конденсатора для возможности надежного отвода теплоты от органического рабочего тела при температуре ниже 0 °С и определение оптимальных параметров циклов. Методы. Сложные теплоэнергетические системы, включая парогазовые установки, характеризуются многообразием процессов, протекающих в их элементах. Такие установки можно эффективно исследовать только с помощью методов математического моделирования и оптимизации. При проведении исследований в данной работе использован системный подход, методы энергетических балансов и расчет термодинамических и теплофизических параметров рабочих тел с помощью современных сертифицированных программ. Результаты. Разработана оригинальная схема парогазовой установки утилизационного типа с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний цикл Ренкина работает на воде и водяном паре, нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органическом рабочем теле с конденсацией его в воздушном конденсаторе. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Определено наиболее эффективное органическое рабочее тело для нижнего цикла Ренкина. Проведен параметрический анализ влияния основных параметров циклов на КПД брутто и нетто парогазовой установки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, and G. O. Sbrodova. "Удосконалення технічних рішень теплоутилізаційного устаткування котелень." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290724.

Full text
Abstract:
Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Dukarov, S. V., S. I. Petrushenko, and V. N. Sukhov. "Growth of Island Films during Vapor-liquid Condensation." Journal of Nano- and Electronic Physics 10, no. 1 (2018): 01023–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.10(1).01023.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Bondar, V., K. Solodka, and S. Vasilenko. "ANALYSIS OF THE RESULTS OF AN EXPERIMENTAL STUDY OF THE PROCESS OF VAPOR CONDENSATION FROM VAPOR-GAS MIXTURE ON THE SURFACE OF THE CYLINDRICAL FREE-DRAINING LIQUID JET (PART 1)." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 1 (February 2018): 174–80. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-1-22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Pashkevich, R. I., and V. A. Iodis. "Experimental installation for research of condensation of water vapor in the bottom of the geothermal well." Mining Informational and analytical bulletin 12, no. 59 (2018): 157–62. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2018-12-59-157-162.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Минко, К. Б., Г. Г. Яньков, В. И. Артемов, В. С. Крылов, and А. А. Клементьев. "Инженерная модель конденсации пара из движущейся парогазовой смеси на поверхности пучка из гладких горизонтальных труб." Теплоэнергетика, no. 9 (2021): 51–63. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363621080063.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Iodis, V. A. "Studies of water steam condensation on the surface in a grain layer and porous medium." Mining Informational and analytical bulletin 12, no. 59 (2018): 296–307. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2018-12-59-296-307.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Минко, К. Б., В. И. Артемов, Г. Г. Яньков, and В. С. Крылов. "Верификация математической модели пленочной конденсации пара из движущейся паровоздушной смеси на пучке из гладких горизонтальных труб." Теплоэнергетика, no. 11 (2019): 43–51. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363619110031.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Минко, К. Б., В. И. Артемов, Г. Г. Яньков, and В. С. Крылов. "Численное моделирование конденсации пара при течении парогазовой смеси в канале переменного сечения с пучком гладких горизонтальных труб." Теплоэнергетика, no. 12 (2019): 68–76. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363619120063.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Шишкова, И. Н., and А. К. Ястребов. "Расчет потока массы пара при изотермической конденсации на сферических каплях в широком диапазоне чисел Кнудсена на основе решения кинетического уравнения Больцмана." Коллоидный журнал 78, no. 5 (2016): 660–67. http://dx.doi.org/10.7868/s0023291216050177.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Gomelya, Mykola, Olena Stepova, and Viktor Kamaiev. "РОЗРОБКА ІНГІБІТОРІВ КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ У ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 275–83. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-275-283.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми захисту трубопроводів та обладнання від корозії при контакті з природними та стічними водами, включаючи високомінералізовані шахтні та пластові води. Постановка проблеми. Нині застосування високоефективних інгібіторів для захисту трубопроводів та обладнання від корозії та відкладень в енергетиці, промисловості, видобувній галузі є економічно вигідним та доцільним у плані захисту довкілля від шкідливих впливів при виливі або скиді забруднених вод із високою мінералізацією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено застосування пасиваційних інгібіторів, таких як оксиетилендефосфонова кислота. Цей реагент забезпечував високу стабільність води щодо осадко відкладень. Високу ефективність при боротьбі з корозією забезпечували й інші композиції на основі фосфонових кислот. Ефективні інгібітори є досить дорогими, а сировина для їх виготовлення є важкодоступною на Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Створення ефективних інгібіторів корозії на основі похідних фосфористої та диметилолфосфінової кислот, перспективних стабілізаторів накипеутворення. Виклад основного матеріалу. Було розроблено новий метод синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію із гіпофосфіту натрію, пара форму та сульфіту натрію, а також створено новий інгібітор – нітрилоксиетиледиметилфосфонову кислоту шляхом конденсації фосфористої кислоти з етанол аміном в присутності формальдегіду. Отримані реагенти використовували як інгібітори корозії металів у водних середовищах. Показано, що вони не поступаються за ефективністю іншім інгібіторам пасиваційного типу у прісних водах. У мінералізованих водах ефективними були інгібітори адсорбційного типу. Висновки відповідно до статті. Створено нові методи синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетиледиметилфосфонової кислоти з доступних реагентів. Досліджено інгібітори корозії металів на основі диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетилдиметилфосфонової кислоти. Показано, що вони, наряду з іншими фосфонатами є ефективними інгібіторами корозії металів у прісних водах. Їх ефективність зростає в присутності іонів цинку. Показано, що інгібітори пасиваційного типу неефективні при захисті від корозії металів у високо мінералізованих водах. Захист металів від корозії забезпечують інгібітори адсорбційного типу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Gulumyan, Andrey А., Alexander N. Verigin, and Nikolay A. Nezamaev. "EFFECTIVE STEAM CONDENSATION APPARATUS." Bulletin of the Saint Petersburg State Institute of Technology (Technical University), 2021, 59–67. http://dx.doi.org/10.36807/1998-9849-2020-57-83-59-67.

Full text
Abstract:
The results of the rationale for the choice of the design of the apparatus for the condensation of steam (condenser) in relation to the process of oil and gas processing are presented. The high thermal efficiency of the proposed apparatus from the refrigerant (revolving water) is shown.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

"Simulation of water vapor condensation. Four-point potential." Оптика атмосферы и океана 28, no. 12 (2015). http://dx.doi.org/10.15372/aoo20151202.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Гафнер, Ю. Я., and С. Л. Гафнер. "СИНТЕЗ НАНОЧАСТИЦ Cu-Au ИЗ ГАЗОВОЙ ФАЗЫ: МД МОДЕЛИРОВАНИЕ." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 4 (January 23, 2020). http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2019.04.002.

Full text
Abstract:
В работе представлены результаты компьютерного моделирования методом молекулярной динамики синтеза бинарных нанокластеров Cu-Au методом конденсации из газовой среды. За основу модели была выбрана экспериментальная установка, находящаяся в Институте ядерной физики им. Г.И. Будкера СО РАН (г. Новосибирск). Особенностью установки является испарение исходных веществ ускорителем электронов (энергия 1.4 МэВ). При этом электроны движутся с релятивистскими скоростями и длина их свободного пробега доходит до 6 метров. Концентрация мощности может достигать 5 МВт на кв. см, что позволяет, как испарять тугоплавкие вещества при атмосферных условиях, так и проводить синтез в высокотемпературной газовой фазе. Для вычисления сил межатомного взаимодействия использовались модифицированные потенциалы TB-SMA с фиксированным радиусом обрезания. Начальной точкой процесса конденсации наночастиц из высокотемпературной газовой фазы была конфигурация, содержащая суммарно 90124 атомов Cu и Au, распределенных в простой кубической решетке с параметром решетки в 30 аВ, где аВ радиус Бора, с использованием периодических граничных условий. Для анализа процессов синтеза были выбраны разные химические композиции Cu3Au, Cu-Au, Cu90Au10 и Cu60Au40, которые в процессе конденсации охлаждались жидким азотом. В ходе проведенного моделирования было замечено, что с увеличением процентного содержания атомов золота в исходном бинарном паре происходит уменьшение максимального размера кластера, а также сокращение числа кластеров относительно большого размера. Данный факт означает тенденцию к подавлению интенсивности процессов агломерации наночастиц с ростом содержания в них атомов золота. Также после анализа внешнего вида и строения наночастиц Cu-Au разной химической композиции сделан вывод о том, что большое количество бинарных наночастиц обладало явно выраженной икосаэдрической структурой.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Бурдо, Олег Григорьевич, Александр Викторович Зыков, Всеволод Петрович Мордынский, Павел Иванович Светличный, and Давар Ростамі Пур. "ИННОВАЦИОННЫЕ РЕШЕНИЯ В ТЕХНОЛОГИЯХ ОБЕЗВОЖИВАНИЯ." Scientific Works 82, no. 1 (August 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1021.

Full text
Abstract:
Удаление влаги из пищевого сырья является одной из ключевых и наиболее энергозатратных задач пищевых технологий. Наиболее распространенными технологиями обезвоживания являются выпаривание и сушка. При этом енергетический КПД процесса сушки в 2 и более раз меньше КПД процесса выпаривания. Одним из путей совершенствования процесса обезвоживания есть использование технологий адресной доставки энергии, при которых не формируется пограничный слой, и концентрация раствора перестает быть критичной для обезвоживания сырья, что позволяет поднять конечную концентрацию сухих веществ в продукте до 92%. Применение технологии адресной доставки энергии при сушке позволяет вместо слабого диффузионного потенциала использовать мощный механический потенциал, который способен на порядки интенсифицировать процесс массопереноса. Это связано с ростом давления в микрокапиллярной структуре сырья, в результате чего происходит выброс парожидкостной смеси. Проблемы современных вакуумных сушилок решает предложенная инновационная конструкция с двухфазным испарительно-конденсационным контуром для подвода теплоты к сырью и системой конденсации паров воды непосредственно в самой сушильной камере. Такая система энергоподвода позволяет поддерживать стабильную и равномерную температуру продукта, а удаление из камеры не пара, а конденсата значительно снизит гидродинамическое сопротивление линии отвода удаляемой влаги. Разработана модель процессов обезвоживания в вакуумных аппаратах с электромагнитным подводом энергии позволившая разработать и построить инновационные вакуумные сушилки. Испытание разработанных сушилок было проведено на различном виде пищевого сырья. С помощью тепловизионной съемки были получены термограммы процесса свидетельствующие о равномерности прогрева сырья. Специфический способ подвода энергии требует поиск новых методов оценки эффективности таких аппаратов. Предлагается для оценки энергетической эффективности использовать подходы, где учитываются затраты энергии на единицу продукта. Removing moisture from food raw materials is one of the key and most energy-consuming tasks of food technology. The most common technologies of dewatering are evaporation and drying. At the same time, the energy efficiency of the drying process is 2 or more times less than the efficiency of the evaporation process. One of the ways to improve the process of dewatering is the use of technologies for targeted energy delivery, in which the boundary layer is not formed, and the concentration of the solution ceases to be critical for the dehydration of raw materials, which allows raising the final concentration of solids in the product to 92%. The application of the technology of targeted energy delivery during drying allows us to use a powerful mechanical potential instead of a weak diffusion potential, which is capable of intensifying the mass transfer process. This is due to the increase in pressure in the microcapillary structure of the raw materials, as a result of which the vapor-liquid mixture is ejected. The problems of modern vacuum dryers are solved by the proposed innovative design with a two-phase evaporation-condensation circuit for supplying heat to the raw material and condensation system of water vapor directly in the drying chamber. Such an energy supply system allows maintaining a stable and uniform product temperature, and removing from the chamber not steam but condensate will significantly reduce the hydrodynamic resistance of the line of removal of the moisture to be removed. A model of dehydration processes in vacuum devices with an electromagnetic energy supply has been developed, which made it possible to develop and construct innovative vacuum dryers. The test of the developed dryers was carried out on a different kind of food raw material. With the help of thermal imaging, the process thermograms indicating the uniformity of the heating of the raw materials were obtained. A specific way of supplying energy requires the searching for new methods for evaluating the effectiveness of such devices. It is proposed to use approaches, which take into account energy costs per unit of product, for the estimation of energy efficiency.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography