To see the other types of publications on this topic, follow the link: Комунікації масові.
Journal articles on the topic 'Комунікації масові'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Комунікації масові.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Khobta, S. V. "Вивчення масової свідомості та її динаміки в соціологічному дослідженні." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 78. http://dx.doi.org/10.15421/1716109.
Full textAbstract:
У статті розглядаються підходи до визначення масової свідомості та методи дослідження її динаміки. Розглядаються два підходи: агрегаційний та груповий. Особлива увага приділена концепції масової свідомості Б. Грушина, в якій масова свідомість є складним феноменом за структурою та процесом формування. З’ясовується, що ця концепція може дати для дослідження масової свідомості у кризовий період, яким є ситуація військового конфлікту на аході України. Показано, що динаміка масової свідомості в сучасній науці досліджується за допомогою комп’ютерного моделювання з застосуванням агенто-орієнтованих моделей та масових опитувань суспільної думки. Математичні моделі дозволяють здійснити імітаційне моделювання процесів формування суспільної думки і показують, що динаміка думок, залежить від їх подібності та простору взаємодії. Математичне моделювання демонструє процес комунікації суспільної думки, відштовхуючись від агрегаційного бачення спільноти, ігноруючи зміст комунікації. Масові опитування, навпаки, сконцентровані переважно на змісті масової свідомості. Фіксація динаміки можлива завдяки моніторинговим проектам. Вони показують такі особливості масової свідомості, як багатошаровість, пластичність, вибірковість сприйняття інформації. Демонструється, що масова свідомість детермінована процесами взаємодії в ході спільної діяльності та інституційними впливами. З’ясовано дослідницькі можливості такого методу маркетингового дослідження, як TouchPoint аналіз для аналізу взаємодії стихійного та інституційного в масовій свідомості.
2
Fedoniuk, Serhii, and Anastasia Tkachuk. "КОМУНІКАТИВНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНИХ ПРОТЕСТІВ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-174-188.
Full textAbstract:
У цій статті встановлено особливості комунікації сучасних протестних рухів в аспекті масового співробітництва.
Зокрема показано, що сучасні соціальні й політичні протести розвиваються на основі масової комунікації між потенційними учасниками, які не спираються на оформлені організаційні структури, протест є самовідтворюваним процесом, що ґрунтується на сугестії алармізму засобами масової комунікації. У зв’язку з цим високу ефективність як рушійний фактор масових протестів почали відігравати соціальні мережі, здатні швидко поширювати такі алармістські настрої серед їх учасників. Великі масові демонстрації останнього десятиліття були організовані шляхом мобілізації через соціальні мережі, а потім показали свою силу масовою присутністю людей на вулиці. У свою чергу протестні настрої сприяють розвитку соціальних мереж з їх спільнотами. Встановлено, що основну роль у цьому процесі відіграє комунікація протесту, яка по своїй суті є комунікацією відкритого (масового) співробітництва. Вона формується на основі індивідуальних інформаційних контактів між суб’єктами, які реалізують їх в середовищі соціальних мереж. Така комунікація має інтерактивний характер і розвивається завдяки залученню інформаційних ресурсів з мережі. Для неї характерна відсутність системно-структурної організації і об’єктна орієнтація. Другою характерною рисою є конвергенція засобів і учасників комунікації. Більше значення має не наявність спеціалізованих і кваліфікованих комунікаторів зі сфери традиційних засобів масової інформації, а залучення великої кількості інформаційних прос’юмерів (професійних споживачів інформації), тобто активних генераторів контенту з числа представників аудиторії. Комунікаційні процеси в соціальних мережах розвиваються як низка подій, у якій кожна наступна подія залежить від попередньої. Як правило, такий підхід не здатний створити послідовність, у якій би спостерігалась якась тенденція і для досягнення планованого результату потребує утворення фокусів впливу. У практиці протестної комунікації таке фокусування здійснюється за допомогою підключення традиційних (інституційних) ЗМІ. Результатом взаємодії інтерактивної комунікації і офлайну є внесення консолідуючого чинника, який має усе більше гуртувати однодумців проти табору опонентів. Зазначені особливості протестної комунікації проявляються в ефективній взаємодії соціальних мереж із сектором традиційних ЗМІ.
Ці властивості характеризують протест, що розвивається на основі інтерактивної комунікації як відкриту систему, орієнтовану на взаємодію з оточенням а не на внутрішні ресурси, що властиво для масового співробітництва.
3
Slusarevskyy, Mykola, and Iryna Revera. "Немає людини - немає проблеми." Проблеми політичної психології 20 (September 14, 2017): 3–18. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol20-year2017-16.
Full textAbstract:
Обґрунтовується потреба переходу від умоглядних тверджень до конкретно-наукового розроблення проблеми впливу трагічних подій радянського минулого на масову психологію та поведінку сучасних українців. На думку авторів, обов’язковим проміжним кроком на цьому шляху має стати висунення придатних для емпіричної перевірки наукових гіпотез. Робиться спроба запропонувати гіпотетичний конструкт, що поєднує масові політичні репресії 30-х років ХХ ст. з фактами побутової злочинності в посттоталітарних суспільствах і зразками сучасної масової культури. Як факти побутової злочинності розглядаються замовні вбивства, що скоюються заради вирішення пересічними громадянами життєвих проблем; як зразки масової культури аналізуються телесеріали, що мимохіть “підказують” такий спосіб вирішення життєвої проблеми. При цьому констатується принципова відмінність ставлення до вбивства у видовищних практиках масової культури і класичних творах художньої літератури, які, засуджуючи вбивство як найтяжчий злочин, засвідчують водночас наявність у масовій психології тенденцій прийнятності побутової злочинності як способу вирішення життєвих проблем. Припускається, що, маючи опертя в масовій психології, політичні репресії 1930-х років справили на неї “зворотний” деструктивний вплив, посиливши та поглибивши згадані тенденції. Висувається також припущення, що інспіроване політичними репресіями трансгенераційне вкорінення стереотипів побутової злочинності відбувається, з одного боку, безпосередньо (за допомогою каналів міжпоколінної комунікації), з другого – за посередництвом масової культури, яка теж обтяжена психологічними наслідками масових політичних репресій. Здійснено мисленнєвий експеримент, що продемонстрував можливість операціоналізації запропонованого гіпотетичного конструкта і, отже, його емпіричної перевірки.
4
Баришполець, О. Т. "Медіаосвіта, масові комунікації - конфронтація чи паралельний розвиток?" Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, Вип. 12 (2011): 163–73.
Find full text
5
Goyman, O. A. "Маніпулювання масовою свідомістю в умовах сучасної гібридної війни." Grani 18, no. 1 (December 10, 2014): 50–56. http://dx.doi.org/10.15421/1715009.
Full textAbstract:
У представленій статті окреслено основну мету процесів «реміфологізації» та «відродження міфа» – це формування бажаної для влади громадської думки і маніпулювання масовою свідомістю. Громадська думка, за переконанням частини вчених, є однією з форм масової свідомості. При цьому формування першої відбувається стихійно і цілеспрямовано. У другому варіанті на масову свідомість впливають соціальні інститути, серед яких особливо ефективним є масова комунікація. У сучасній культурі саме засоби комунікації перетворилися на потужний інструмент консолідації суспільства, який залучає численні прийоми маніпуляції суспільною і масовою свідомістю. Серед дієвих маніпулятивних методів автор виділяє такі: спеціальний метод транслювання (дроблення) і негайну подачу інформації, висвітлення подій під певним кутом, спотворення або підміна фактів, мозаїчність сюжетів при подачі телевізійних новин. Коротко подано типологію пропаганди, структуру пропагандистського повідомлення, його значення. Продемонстровано класичну конструкцію пропагандистського повідомлення, яка щоденно використовується російськими засобами комунікації. Під час аналізу подання інформації російськими ЗМІ, виділено функціонування наступних різновидів міфа: історичний (про винятковість російського народу), географічний (про Крим як одвічно «руську» землю, про Новоросію), національний (про необхідність захисту російськомовного населення в Україні, про росіян як «старшого брата» українців), політичний (про київську хунту, «злих бандерівців», каральні батальйони, ультрарадикалів із «Правого сектора»).
6
ЗАХАРОВА, Ганна, and Ярослава ЛЮТВІЄВА. "ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ВІДОБРАЖЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.7.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз досліджень різних науковців із теми розповсюдження педагогічного досвіду; наведено основні визначення термінів «комунікація», «засоби масової комунікації»; встановлено характерні риси для всіх груп засобів масової комунікації, рівні, на яких реалізується стан масової комунікації. Визначено, що функції засобів масової комунікації зводяться до п'яти «елементарних», зроблено аналіз кожної з них. У статті визначено, що ЗМК притаманні такі риси, як соціальна природа, форми та технології впливу на свідомість людей. Зміст діяльності цього інституту становить інформування широких верств населення про моральні норми та правила поведінки, науково-педагогічні здобутки; розвиток духовної, естетичної, фізичної, трудової, правової культури аудиторії; поширення передового педагогічного досвіду тощо. Доведено, що засоби масової комунікації стали важливим чинником формування особистості, її світогляду та моделі поведінки, вони мають значні можливості здійснювати культурний, виховний, ідеологічний, політичний вплив на людей, формувати свідомість і навіть змінювати спосіб мислення громадян. Масова комунікація як соціально зумовлене явище через систему наявних каналів зв’язку здійснює вплив на аудиторію, доводить різноманітну інформацію до широкої громадськості та суспільства. До засобів масової комунікації як спеціальних каналів, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень для масової аудиторії, належать періодичні видання, кіно, театр, радіо і телебачення, технічні засоби комунікації, інтернет-сайти тощо. Серед численних функцій ЗМК, таких як інформаційна, аналітична, морально-виховна, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, соціальна, гедоністична, чільне місце займає пізнавально-просвітницька. Передаючи різноманітну культуру, історичну, наукову, освітню інформацію, мас-медіа сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів і глядачів. Розповсюдження передового педагогічного досвіду засобами масової комунікації реалізується в інформаційному, комунікаційному, навчальному та експертному напрямі. У статті на основі аналізу значного масиву літератури з’ясовано роль і значення засобів масової комунікації у відображенні теорії педагогічного досвіду і практики його вивчення, узагальнення і розповсюдження.
7
Онкович, Артем, and Сніжана Кузьма. "КОМПЕТЕНТНОСТНООРІЄНТОВАНА МАСОВОКОМУНІКАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКИХ СТРУКТУР ЩОДО ПЕНСІОНЕРІВ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 256–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-58.
Full textAbstract:
Масові комунікації є особливою формою соціального регулювання, при чому вони можуть виступати в значній кількості форматів: від широких інформаційних кампаній до вузькотаргетованих повідомлень; від банального маніпулювання масами до просвітницької діяльності, в т.ч. щодо реформ чи нових послуг, зокрема в банківській сфері. ЗМК, у такій ситуації, знаходяться у двозначній ситуації: інтерес у власних прибутках від рекламної діяльності банківських структур (капіталістичний модус) та, з іншого боку, служіння інтересам суспільства, зокрема найнезабезпеченішим його верствам, якими, на жаль, є люди похилого віку (соціалістичний модус). В поданій статті ми спробуємо описати ситуацію на медіаринку щодо рекламно-інформаційної діяльності банківського сегменту України, адресатом якої є пенсіонери.
8
Kostruba, Nataliia. "Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі: психолінгвістичний аналіз." PSYCHOLINGUISTICS 30, no. 1 (October 16, 2021): 59–82. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі.
Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC).
Результати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я.
Висновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я.
Ключові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.
9
Fedoniuk, Serhii. "КОМУНІКАЦІЙНІ ФАКТОРИ БІЛОРУСЬКИХ ПРОТЕСТІВ 2020." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 83–99. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-83-99.
Full textAbstract:
Ця стаття підтверджує висновки ряду попередніх досліджень про те, що в умовах авторитарних режимів соціальні протести починаються у випадку поєднання двох головних чинників - посилення обмежень політичних прав і громадянських свобод та широкого застосування непідконтрольного владі (нового) каналу масової комунікації. Це припущення підтверджено на прикладі ситуації навколо президентських виборів у Республіці Білорусь 2020 р.
У статті наведено порівняння умов і факторів розгортання масових протестів у Білорусі, країнах Північної Африки й Близького Сходу та в Україні. Встановлено, що до початку виборів у Білорусі були наявні достатні умови і фактори для початку масових протестів і вони були задіяні.
Ми показали, що новим і непідконтрольним білоруській владі каналом став месенджер Telegram, який почали масово використовувати саме в період виборів. Особливістю цього каналу комунікації є його конфіденційність і анонімність підписників, а також вузька тематична спрямованість окремих каналів. Також ми проаналізували Telegram як засіб для політичної комунікації в умовах авторитарних режимів, показали його відмінності як засобу комунікації від популярних соціальних мереж, які широко використовувалися для координації протестних акцій раніше.
Ми наводимо результати аналізу передвиборчої комунікації, спрямованої проти діючого президента Білорусі, яка ґрунтується на застосуванні Telegram для поширення тези про його “низький рейтинг”. Показано, що ця теза згенерована за участі російських аналітичних інституцій big data і значною мірою поширена проросійськими Telegram-каналами у Білорусі. Після виборів вона стала інформаційною підставою масових вуличних протестів і страйків у Білорусі. Також встановлено безпосередню участь фахових політтехнологів в управлінні Telegram-каналів з антипрезидентським контентом і їх участь в організації впливу у Білорусі проросійських і російських каналів.
У підсумку підтверджується ймовірність реалізації в Білорусі моделі стратегічних комунікацій з елементами зовнішнього впливу на перебіг виборчої кампанії, що може бути використано для впливу на лідера авторитарної держави.
10
Petrushkevych, Mariya. "Актуалізація ідей Торонтської школи у дослідженні релігійної комунікації." Multiversum. Philosophical almanac, no. 1-2 (May 17, 2019): 159–73. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.08.
Full textAbstract:
У статті аналізується потенціал наукових ідей представників Торонтської школи комунікації для дослідження сучасного релігійного дискурсу, особливістю якого є масовий характер та використання технічних засобів. Розглянуто діяльність школи у другій половині ХХ століття, ідеї її представників Гарольда Інніса, Еріка Хевлока, Дороті Лі, Едмунда Карпентера, які досліджували різні аспекти засобів комунікації. Особлива увага приділена творчості філософа та літературного критика Маршала Маклюена. Виокремлені головні блоки у доробку вченого, які можна ефективно застосовувати для дослідження масової релігійної комунікації: зміна форм комунікації визначає основні характеристики суспільної взаємодії; мас-медіа активно впливають на творення сучасної культури; розвиток електронних засобів масової комунікації призводять до зміни суспільства і сучасної людини. Нову площину для аналізу релігійних мас-медіа становить думка про домінування засобу комунікації над її змістом. Радіо та телебачення створюють і формують актуальну релігійну комунікацію, яка є кардинально відмінною від класичних форм релігійного спілкування. Робиться висновок про вплив електронних мас-медіа на конструювання соціальної реальності, зміну способів передавання інформації у релігії, модифікацію самої релігії.
11
Chaplinska, Iuliya S. "Ставлення до роботів і роботизованих протезів." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 149–57. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).34.
Full textAbstract:
Сучасний світ невпинно змінюється, і незаперечним трендом західної психологічної науки є розвиток такого напряму, як роботизована психологія, що фокусується на вивченні сумісності людей і роботизованих істот. Протягом останніх десятиліть учені досліджували різні аспекти цієї взаємодії: як на рівні сприймання в цілому, так і на емоційно-тактильному рівні зокрема. В Україні роботизована психологія лише починає своє становлення, й основною метою нашого дослідження було зібрати інформацію про ставлення української молоді до роботів і людей з роботизованими протезами або підсилювачами органів чуття. Ця тема особливо актуальна, оскільки за роки воєнного конфлікту на сході в Україні істотно збільшилася кількість людей з травмами кінцівок та різних органів чуття, які потребують протезів або підсилювачів. У травні-червні 2018 р. лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у всіх регіонах України було проведено масові опитування українських школярів, у яких взяли участь 1439 учнів 8 та 10 класів загальноосвітніх шкіл. На основі результатів дослідження виявлено три основні ролі для роботів, у яких українська молодь готова була сприймати їх добре: у ролі хатнього помічника, у ролі друга і в ролі додаткового мозку (покращення інтелекту та пам’яті). Встановлено, що менше половини вибірки досліджуваних готові поставитися добре до людини, кінцівки якої замінено комп’ютерними протезами. Найбільш толерантно готові ставитися до людей з роботизованими протезами на півночі України, найнижчий рівень терпимості – у респондентів східних регіонів. Отримані результати свідчать про необхідність проведення активних інформаційних кампаній та широкого впровадження просвітницьких програм задля виховання у молоді толерантного ставлення до людей з роботизованими протезами.
12
Єрьоменко, І. В. "КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, no. 4 (September 30, 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-76-85.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню комунікативних маркерів корпоративної культури. В статті розглянуто становлення корпоративної культури та надано поняття корпоративної культури, яке нам більше підходить в комунікативному аспекті. Розглянуто 10 основних критеріїв, що характеризують організаційну культуру, серед них: особиста ініціатива, ступінь ризику, направленість та узгодженість дій, керувальна підтримка, контроль, ідентичність, система винагородження, конфліктність та моделі взаємодії. За такими критеріями можна оцінити або скласти уяву про будь-яку організацію.
Проведено аналіз робочого дня робітника компанії, який показав, що 90% робочого часу витрачається на комунікацію або спілкування. Розглянуто поняття комунікації та установлено поняття корпоративної комунікації. Виявлено три основних види корпоративної комунікації: індивідуальний, груповий і масовий. Визначені поняття формальної і неформальної комунікації. Освітлено правила будування стратегії і тактики мовної поведінки, на основі яких виокремлено комунікативні маркери корпоративної культури: накази і директиви; консультації робітників; співбесіди з новими співробітниками; оцінка роботи персоналу (похвала, зауваження, погроза); підвищення мотивації співробітників; аналіз проблем і вирішення конфліктів; створення робочих груп і керування ними; демократичний стиль спілкування; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах.
Виявлено основні комунікативні маркери корпоративної культури комерційних компаній та військових організаціяй України: демократичний стиль спілкування; реакція на похвалу; зауваження; погроза; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах. З’ясовано, що гендерні маркери також використовуються для оптимізації втілення комунікативно-прагматичних інтенцій.
Проведено аналіз спілкування в комерційній компанії та військовій організації. З’ясовано, що у військовій організації не існує неформальної комунікації, в той час як в комерційній організації навпаки більше використовується неформальна комунікація. Майже кожна організація має свою власну мову спілкування.
13
Andreev, D. V., and D. V. Ivanchenko. "Особливості комунікаційних моделей взаємодії влади та громадянина в інформаційному суспільстві." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (August 29, 2019): 98–110. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.10.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження проблемних питань формування нових форм та моделей комунікацій, які повинні збільшити якість і ефективність діалогу між громадянином та органами влади.Наукова новизна полягає в тому, що вперше на підставі історико-компаративного аналізу розглядається еволюційний процес формування комунікаційних моделей інформаційно-правових відносин органів державної влади та громадянина. Особлива увага в цьому процесі приділяється інституту засобів масової комунікації, які значно розширюють свою функції: від елементарної передачі інформації – до створення усталеного джерела формування громадської думки. Зазначений процес значно трансформується в умовах розвитку інформаційного суспільства, яке самореферентно формує нові запити громадянина та вимагає швидких, а головне – адекватних рішень органів державної влади на запити громади.Висновки. З урахуванням особливостей становлення інформаційного суспільства в Україні ми можемо констатувати: по-перше, існуюча в Україні модель комунікаційної взаємодії органів влади та суспільства потребує докорінного реформування, і її трансформація активно проходить тепер і буде здійснюватися в подальшому, адже сьогодні відбуваються незворотні процеси перетворення традиційних засобів масової інформації на новітні засоби масової комунікації, які ще кілька років тому вважалися привілеями еліт; по-друге, динаміка розширення сучасного простору комунікації влади та громади виражається в тенденціях, які мають забезпечити підвищення ефективності комунікаційної взаємодії, що призведе до: – підвищення показників національної конкурентоспроможності за рахунок розвитку людського потенціалу, а також розширення потенціалу індустрії масової інформації; – економічного зростання, результатом якого має стати поліпшення життєвого рівня населення, забезпечення прав і свобод людини, надання рівного якісного доступу до інформації, освіти тощо; – сприяння становленню відкритого інформаційного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийняття відповідних рішень органами влади;по-третє, аналіз механізмів покращення ефективності комунікаційного процесу взаємодії влади та нового інформаційного суспільства змушує нас системно розглянути різновид інформації, яку науковці нині поділяють на індивідуальну (адресну) та масову. Для останньої ми пропонуємо визначити три характерні ознаки:- має викликати інтерес більш-менш широких соціальних спільнот; - повинна мати свого адресата, тобто, незважаючи на характер поширення (на невизначену аудиторію), передбачати окреслену сферу розповсюдження; - розповсюдження масової інформації повинно відбуватися виключно сучасними інформаційно-технологічними засобами.Сучасна модель комунікаційної взаємодії розглядається як ієрархічна та контагіозна, адже в більшості демократичних суспільств саме забезпечення можливостей обміну інформацією на рівні кожного індивідууму зокрема та суспільства загалом набуває особливого значення, при цьому ідея комунікації полягає не в пропонуванні моделі політичної дії, а в аналізі суспільної ідеї у розумінні типового ідеалу.
14
Maksymets, Vira, and Tetiana Sviridova. "Трансформація політичних виборчих кампаній в еру Big Data технологій." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 125–33. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-125-133.
Full textAbstract:
У статті представлено практичні основи необхідності використання новітніх технологій для проведення політичних кампаній. Висвітлено вплив використання Big Data технологій на процес виборчих кампаній. Установлено, що технології, які керуються даними (від англ. Data-driven technologies), є розповсюдженим засобом ефективних суспільних комунікацій, які спрямовані на досягнення мети певних політичних діячів. Серед інструментів трансформації політичних кампаній можна виокремити такі: збір та обробка персональних даних, відстеження інформаційного сліду в мережі Інтернет, побудова персоналізованих меседжів і психологічний вплив за допомогою цільової комунікації. Результати аналізу дослідження використання Big Data технологій як вплив на масову аудиторію дають змогу виокремити завдання кожної визначеної технології у формуванні масової опінії в суспільно-політичних відносинах. Потрібно враховувати також і те, що технології, які керуються даними, є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямування їх рішення в потрібному напрямі для певних політичних діячів. У статті проаналізовано політичні кампанії, у яких використовувалися технології, що керуються даними, та доведено , що політичні лідери використовують розвиток інформаційних технологій дляманіпулювання свідомістю виборців, щоб аудиторія неусвідомлено приймала вигідне для певної політичної сили рішення.
15
Шарманова, Наталя Миколаївна. "Мовні кліше в мас-медійній комунікації: особливості маніпулятивного впливу." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 210–26. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.339.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано питання маніпуляції масовою свідомістю за допомогою стандартизованих стереотипних одиниць з мови новітніх українських медіа. Масовий мовний вплив на реципієнта осмислюється з погляду лінгвопрагматики. Використання мовних кліше визначає маніпулятивні впливи на колективну свідомість.
16
Pocelujko, A. O. "Імідж держави: поле концептуальних визначень у соціально-психологічних студіях." Grani 18, no. 5 (March 3, 2015): 68–74. http://dx.doi.org/10.15421/1715101.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення концепту «імідж» з концептами «символ», «установка», «соціальний стереотип» та ін. концептами соціології, соціальної та політичної психології. Імідж у науковій літературі розглядається переважно в двоаспектному вимірі, а саме: як стихійностворюваний образ будьякого об’єкта (включаючи державу як абстрактний об’єкт) та результат свідомого цілеспрямованого конструювання, відповідної діяльності, яка дозволяє, враховуючи відповідні очікування, створювати однобічні, гіперболізовані, акцентовані на рівні уяви перцепції. Останні, за допомогою ЗМІ і через лідерів, думки підлягають поширенню по різних каналах соціальних комунікацій. Символ виконує щодо іміджу інструментальну функцію, в той час як імідж може слугувати відображенням значної сукупності символів, що мають однорідне значення для різних соціальних груп (йдеться про так звані «осьові», або ж архетипові символи). імідж у науковій літературі розглядається переважно в двоаспектному вимірі, а саме: як стихійностворюваний образ будьякого об’єкта (включаючи державу як абстрактний об’єкт) та результат свідомого цілеспрямованого конструювання, відповідної діяльності, яка дозволяє, враховуючи відповідні очікування, створювати однобічні, гіперболізовані, акцентовані на рівні уяви перцепції. Останні, за допомогою ЗМІ і через лідерів думки підлягають поширенню по різних каналах соціальних комунікацій. Водночас символи для іміджевого конструювання мають бути стереотипізованими, оскільки масова свідомість тяжіє до спрощення (редукування) будьяких перцептуальних конструктів. Саме тому імідж держави має утворюватись сукупністю однорідних стереотипізованих символів, регулярне оперування якими в масових комунікаціях сприяє закріпленню їх в установках (атитюдах) великих соціальних груп.
17
Odarchenko, K. Y. "Специфіка горизонтальних та вертикальних зв’язків у політичній комунікації в Україні на тлі процесу партійного будівництва: політологічна теорія та вимоги до українського політичного контексту." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 11(139) (October 15, 2016): 39. http://dx.doi.org/10.15421/1716119.
Full textAbstract:
У статті аналізуються специфіка горизонтальних та вертикальних зв’язків у політичній комунікації в Україні на тлі процесу партійного будівництва. Охарактеризовано політико-модернізаційну здатність українських політичних партій, яка полягала в тому, що лідери опозиційного політичного табору, замість реальних політичних змін політичної системи, пристосовувались до старої, кланово-олігархічної, а громадський сектор не зміг ні виділити зі свого середовища нових політичних лідерів, ні створити масовий рух, на основі його постала б нова організована політична сила. Встановлено, що у демократичному суспільстві комунікація є ефективною, якщо вона не тільки є технічно сучасною, інтерактивною, двосторонньою, але й відповідає іншим демократичним вимогам - таким, як правовий і моральний контроль суспільства над діяльністю ЗМІ, забезпечення справжнього плюралізму думок, прямий контакт між відправниками й одержувачами інформації, децентралізація інформаційних каналів, повага до свободи слова й конфіденційності приватного життя. Резюмовано, що політична комунікація в Україні має відійти від директивного мислення та забюрократизованої політичної свідомості. Інакше симуляція ефективної та результативної для країни і регіонів політичної комунікації може перетворитися на щоденний політичний, комунікаційний фарс у публічному просторі.
18
Khmil-Chupryna, V. "Жанрова палітра публіцистичних матеріалів на літературну тематику." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.15421/292014.
Full textAbstract:
У статті висвітлено і проаналізовано форми опосередкованої реклами та промоції художньої літератури у ЗМК, до яких віднесено публіцистичні матеріали на літературну тематику. Розглянуто та охарактеризовано жанри репортажу, звіту, біографічного або портретного нарису, есе та блогу, зокрема відео- і фотоблогу. Визначено їх потенціал у популяризації читання та промоції літератури. Простежено жанрові трансформації публіцистичних матеріалів на літературну тематику, досліджено виникнення нових жанрів опосередкованої реклами, зокрема букстаграму. Метою статті є дослідження жанрової палітри публіцистичних матеріалів на літературну тематику та визначення їх ролі у промоції книжкової продукції та популяризації читання. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем читання доведено, що популяризація читання на сучасному етапі передбачає широке використання новітніх інформаційних технологій і впровадження нових форм і методів промоції книги. Також актуалізовано продуктивність засобів опосередкованого впливу на аудиторію, спрямованих на підвищення статусу читання як соціально-культурного інституту, формування позитивного іміджу людини, яка читає. Доведено потенціал ЗМК у популяризації читання і налагодженні ефективної комунікації між різноманітними соціальними інститутами, що беруть участь у цьому процесі. Наукова новизна розвідки полягає у комплексному дослідженні журналістських жанрів, що використовуються для висвітлення літературної тематики. Матеріалом дослідження стали сучасні публіцистичні матеріали літературної тематики українських інтернет-ЗМК. Результати дослідження можуть доповнити навчальні курси «Масова комунікація та інформація», «Журналістика», «Теорія соціальних комунікацій», «Теорія і практика видавничої справи», «Книжкові видання», а також бути задіяні для оптимізації роботи мережевих видань.
19
Цмоць, І. Г., and В. Я. Антонів. "Удосконалення паралельного сортування масивів чисел методом злиття." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 134–42. http://dx.doi.org/10.36930/40300422.
Full textAbstract:
Удосконалено метод сортування злиттям способом просторового розпаралелення процесу сортування, яке зведено до одночасного отримання елементів зростаючого та спадаючого масивів. Визначено та розглянуто такі основні етапи розроблення потокового графу для паралельного сортування масивів даних з використанням удосконаленого методу злиття, як декомпозиція алгоритму сортування масиву із m×N чисел, проектування комунікацій між функціональними операторами, укрупнення функціональних операторів, планування процесу сортування масиву із m×N чисел. Розроблено орієнтований на архітектуру графічного процесора конкретизований потоковий граф паралельного сортування масивів даних з використанням удосконаленого методу сортування злиттям. Запропоновано розробку програмних засобів паралельного сортування масивів даних з використанням удосконаленого методу злиття виконувати на основі комплексного підходу, який охоплює: дослідження, розроблення та вдосконалення алгоритмів і методів паралельного сортування масивів даних; потокові графи алгоритмів паралельного сортування; архітектуру графічного процесора GPU та програмну модель CUDA. Показано, що попри необхідність розроблення додаткових програм для внутрішніх операцій, а саме: створення тимчасових масивів для зберігання проміжних результатів, ядра програми, циклів виконання ядра програми у потоках та блоках, бінарного пошуку, присвоєння ключів записав на фінальній стадії порівняння двох масивів і формування вихідного відсортованого масиву, реалізація на графічному процесорі паралельного сортування масивів даних з використанням удосконаленого методу злиття, забезпечує значне зменшення часу сортування порівняно з використанням тільки центрального процесора.
20
О. М., ЄРЕМЕНКО, and ЛЯШКО І. І. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 89, no. 4 (December 26, 2020): 57–62. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.89-4-07.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність і значення реклами на сучасномуетапі розвитку соціально-економічної системи. Розглянуто особливостіреклами з точки зору соціально-економічного підходу до її впливу наповедінку споживачів. Досліджено наслідки впливу реклами на мікро- тамакрорівнях. Визначено роль реклами як різновиду масових комунікацій уформуванні нової масової культури.
21
Уманець, Н. А. "ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЯ: КОМУНІКАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ ДЛЯ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 200–210. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-200-210.
Full textAbstract:
У статті здійснена ревізія новітніх ризиків і загроз, пов'язаних з технологізацією інформаційно-комунікативної сфери, а також представлені основні напрями наукового теоретизування у вказаній області. Автор розглядає Інтернет як особливий інтерактивний глобальний і національний засіб комунікації, як нове соціальне середовище, що розширює наше розуміння взаємодій людини в інформаційному суспільстві. Постійне перебування в Інтернеті стало одним з маркерів сучасного способу життя. У статті проаналізована проблема повної «зануреності» особистості у віртуальний простір. Усупереч безперечним перевагам Інтернету, таким, як швидкий доступ до інформації, дистанційне навчання і багато що інше, в цій роботі розкриваються деякі форми девіантної поведінки, а також соціально-психологічних деформацій, що відбуваються при активному використанні віртуальних засобів масової комунікації. Так, за відсутності можливості вийти в Інтернет, користувачі відчувають «комп'ютерний голод», що може свідчити про їх кіберзалежність. Використання технологічних новинок в домашніх умовах може несприятливо позначатися на міжособистісній комунікації членів сім'ї. Робиться висновок про те, що наявність позначених ризиків в процесі мережевих комунікацій особистості, обумовлює необхідність формування практик їх успішної нейтралізації і мінімізацію їх негативної дії.
22
Різун, В. В. "Система масової комунікації." Наукові записки Інституту журналістики 3 (2001): 22–30.
Find full text
23
Іванов, В. Ф. "Визначення масової комунікації." Актуальні питання масової комунікації, Вип. 9 (2008): 39–50.
Find full text
24
Тоrychnyi , Vadym. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 2(56) (October 29, 2019): 39–46. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.04.
Full textAbstract:
Розглянуто питання інформаційного забезпечення державної політики в контексті використання комп’ютерних технологій. Проаналізовано вплив мережевих комунікацій на систему управління взагалі та державне управління зокрема. Охарактеризовано специфіку інформаційного забезпечення у формуванні державної інформаційної політики, визначено його основні функції, що впливають на безпеку держави. Обґрунтовано положення про те, що в умовах економічного спаду, політичної нестабільності й загострення протиріч між інтересами різних груп населення без розуміння ролі, значення та функцій сучасних засобів комунікації неможливе ефективне управління державою, а також соціально-політичними процесами. Підкреслено,що від розумності й виваженості державної політики в галузі розвитку мережевих комунікацій, а також виробництва інформації та її поширення у глобальному інформаційному просторі значною мірою залежить благополуччя країни та її місце у світовій цивілізації. Доказано, що у цілому перспективи інформаційної безпеки у сфері використання мережевих комунікацій та Інтернет значною мірою залежать від продуманої державної політики у сфері масових комунікацій. Реалізація принципів ліберальної теорії на практиці означає віддання електронних мереж зв’язку на відкуп комерційним структурам, що, на наш погляд, не відповідає повною мірою наявним соціально-політичним потребам сучасного українського суспільства. Тому державна концепція розвитку мережевих комунікацій та Інтернету повинна рівною мірою враховувати як наявний світовий досвід, так і національні особливості розвитку та використання українських комунікаційних систем.
25
Шимченко, Людмила, Денис Мірошніченко, and Дeнис Костенко. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДИ З НАРОДОМ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 304–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-304-322.
Full textAbstract:
Публікація присвячена дослідженню цифрової трансформації України в ракурсі ефектизації комунікації влади з народом. За рахунок цифрових технологій забезпечується механізм відкритості інформаційного поля, доступності у використанні інформації як ресурсу. У статті акцентується увага як на позитивних сторонах цифрової трансформації (наближення до світових технологічних змін, поліпшення в сфері послуг для населення, зниження рівня корумпованості державних органів влади та ін.), так і на негативні у формі зростання можливостей до цілеспрямованої обробки масової свідомості людей з послідуючими негативними проявами: девальвацією цінностей, гіпердевіантною поведінкою частини населення, асоціальними діями. Особлива увага звернута на негативні впливи на молодь, підлітків з послідуючими невротизаційними проявами.
Зважаючи на масовізацію негативних проявів, у статті особливу увагу звернуто на механізми ефективної кіберсоціалізації молоді, людей з особливими потребами, осіб старшого віку. Акцентовано увагу на розробці та шляхах до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Рівень нових використовуваних форм комунікації настільки високий, що автори взяли на себе сміливість погодитись з думкою частини науковців про комунікативну революцію, про цифрову комунікацію як стратегічний засіб розвитку сучасного суспільства.
На користь думки про цифрову комунікацію як базис для соціальної революції в статті наводяться аргументи: рівня, кількості і якості електронних послуг; участі людини в системі електронних платежів; поширення мережі Інтернет, зростання цифрової грамотності та ін. Для проведення ефективної соціальної революції в статті особливу увагу звернуто на «правильне насичення» інформаційного поля, на необхідності формування моделі публічного управління з базовою цифровою платформою, електронним урядуванням та загальною цифровізацією соціуму. Окремо в статті звернута увага на підготовці спеціалістів, відповідальних за комунікації в державних органах.
Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для забезпечення ефективної комунікації між владою і народом, тому варто вказати на необхідність подальших наукових досліджень проблеми цифрової трансформації в Україні, особливо що стосується технологій по забезпеченню поліпшення комунікації влади з народом і навпаки.
26
Юркова, О. А. "Чутки як соціокомунікаційний феномен." Обрії друкарства, no. 1(9) (December 30, 2021): 121–31. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2021.1(9).240615.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості феномену чуток, обставини, за яких вони виникають, суспільну роль, яку вони виконують. Наведено стислий аналіз ключових етапів вивчення феномену чуток у різні історичні періоди. Відповідно до цього виокремлено головні характеристики та спроби систематизації чуток на різних етапах розвитку наукової думки. Зроблено висновок, що чутки є особливим жанром комунікації зі специфічними характеристиками. Поява, розповсюдження та потенційні наслідки чуток аналізуються з точки зору масових комунікацій з урахуванням напрацювань суміжних наук. Використано доробок науковців у царині психології, соціальної психології, соціології, історії, політичних технологій, реклами. Окрему увагу приділено новітній проблематиці, пов’язаній з особливостями й наслідками поширення чуток у соціальних мережах.
27
Пєвцов, Г. В., П. Пацек, М. В. Касьяненко, С. В. Залкін, С. О. Сідченко, and К. І. Хударковський. "Методичний підхід до вибору засобу масової комунікації для здійснення інформаційного (психологічного) впливу." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(44) (July 22, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.04.
Full textAbstract:
У статті визначені загальні тренди розвитку інформаційного простору як середовища для проведення інформаційних та психологічних операцій (впливів), представлений методичний підхід до вибору засобу масової комунікації в ході підготовки і проведення інформаційної (психологічної) операції (впливу), в основу якого покладений критерій “результат / вартість”. Для вибору засобу масової комунікації запропонована низка характеристик, які можуть бути оцінені відповідними показниками шляхом проведення опитування за допомогою спеціально розроблених анкет. Визначення узагальненого показника ефективності застосування засобу масової комунікації дозволяє обирати засіб масової комунікації, який найбільше відповідає цілям інформаційного (психологічного) впливу. Економічна складова узагальненого показника ефективності застосування засобу масової комунікації визначається, виходячи із загальної суми витрат на розробку і розміщення інформаційного контенту.
28
Головченко, Т. "Сучасна політична міфологія в масовій комунікації." Пам"ять століть. Планета, no. 1/2 (95/96) (2012): 73–82.
Find full text
29
Іванов, В. Ф. "Масова комунікація як соціальне явище." Наукові записки Інституту журналістики 6 (2002): 129–39.
Find full text
30
Іванов, В. Ф. "Масова комунікація як соціальне явище." Наукові записки Інституту журналістики 6 (2002): 129–39.
Find full text
31
Вовчанська, О. М., Л. О. Іванова, and Н. Р. Балук. "АMBIENT-МАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 88–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-12.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню сутності ambient-маркетингу та можливостей його ефективного впровадження в комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Зазначено, що ambient-маркетинг доцільно розглядати як нетипову рекламу з основними акцентами на нестандартних носіях та їх розміщення в довколишньому середовищі. З’ясовано головний принцип ambient-маркетингу, який полягає у тому, що рекламна інформація інтегрується у навколишнє середовище споживача, тобто розташовується у несподіваних місцях, викликає здивування, стимулює сильний емоційний відгук у потенційного споживача, породжує бажання спробувати товар/послугу. Показано, що технології ambient-маркетингу ефективні там, де підприємство може “спіймати і здивувати”. Досліджено, завдяки чому реклама в навколишньому середовищі викликає повагу та зацікавленість споживачів, хоча і не орієнтована на масову аудиторію. Встановлено відмітні особливості ambient-реклами. Визначено сильні та слабкі сторони ambient-маркетингу з погляду ефективного його впровадження в маркетингові комунікації для посилення конкурентних переваг підприємства. Підкреслено, що технології ambient-маркетингу дозволяють кожен довколишній простір використовувати як потенційний носій для презентації товарів/послуг, думок, ідей і спілкування підприємства з потенційними клієнтами. Наведено перелік носіїв ambient-реклами та приклади її оригінального розміщення у нетрадиційних місцях. Наголошено, що ambient-маркетинг у сучасних умовах є одним із кращих засобів прориву на ринки товарів і послуг через особливості маркетингової комунікації з потенційними споживачами, посилення іміджу підприємства та лояльності покупців.
32
Довбня, Людмила, and Тамара Товкайло. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 209–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232.
Full textAbstract:
Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя.
Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації.
Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні.
У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин.
Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис.
Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення.
Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації.
Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.
33
Пєлєвін, Євген. "IІНТЕРАКТИВНІСТЬ АРХЕТИПНИХ ОБРАЗІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ДИГІТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 234–49. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-234-249.
Full textAbstract:
Проаналізовано феномен дигітального медіамистецтва як за- собу масової комунікації. Визначено взаємозалежність засобів художнього вираження дигітального мистецтва і сучасних технологій передачі і збері- гання інформації. Це дає змогу розглядати феномен дигітального медіамис- тецтва як інтегровану частину системи засобів масової комунікації, що знач- но посилює потенціал наративного впливу. Розглядаються форми взаємодії мистецтва і політики на прикладі переосмислення архетипів за допомогою засобів художнього вираження. Підкреслюється ключова роль організації процесу самоідентифікації для встановлення політичного контролю і місце засобів масової комунікації в цьому процесі. На прикладі комп’ютерних ігор вивчається процес трансформації засобів масової комунікації в самодостат- ній об’єкт мистецтва. Проведено класифікацію комп’ютерних ігор залежно від інструментів наративного впливу. За допомогою принципів теорії коду- вання визначається, що віртуальний простір комп’ютерної гри за допомогою інтерактивності ігрового процесу перетворює будь-які повідомлення корис- тувача, створені в рамках зворотного зв’язку, в симулякри, тобто робить їх беззмістовними. Це дає змогу розглядати комп’ютерну гру як ізольований канал комунікації. Наявність ізольованого інформаційного каналу з одно- стороннім віртуальним моделюванням соціальної реальності, прообразом якого є сучасні комп’ютерні ігри, дають змогу відродити давні практики маніпуляції архетипами, але з можливостями техніки ХХI ст. Зазначаєть- ся, що спроби використання потенціалу феномену медіамистецтва як засобу масової комунікації в політичних цілях носять ситуативний характер і пояс- нюються швидше рекурсивним характером взаємозумовленості мистецтва і політики. Політичні інститути наразі не розглядають віртуальну реаль- ність комп’ютерної гри як ефективний засіб політичного контролю, а саму комп’ютерну гру як окремий засіб масової комунікації.
34
Чадюк, О. М. "Функціонування політичних метафор в українській масовій комунікації." Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 8] (2003): 104–8.
Find full text
35
Суеська, О. О. "Діяльнісні основи суб"єктності в масовій комунікації." Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 27 (30) (2011): 208–15.
Find full text
36
Суеська, О. О. "Діяльнісні основи суб"єктності в масовій комунікації." Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 27 (30) (2011): 208–15.
Find full text
37
Синєокий, О. "Диско-комунікація як особливе масове явище." Психологія і суспільство, no. 2 (52) (2013): 64–75.
Find full text
38
Синєокий, О. "Диско-комунікація як особливе масове явище." Психологія і суспільство, no. 2 (52) (2013): 64–75.
Find full text
39
Чекмишев, О. "Масова комунікація та соціальна відповідальлність ЗМІ." Актуальні питання масової комунікації, Вип. 2 (2001): 23–25.
Find full text
40
Чекмишев, О. "Масова комунікація та соціальна відповідальлність ЗМІ." Актуальні питання масової комунікації, Вип. 2 (2001): 23–25.
Find full text
41
Лобода, С. М. "Принципи педагогізації засобів масової комунікації." Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки, Вип. 1.39 (2012): 163–66.
Find full text
42
Макаренко, Є. "Міф як засіб масової комунікації." Американська історія та політика, no. 3 (2017): 244–51.
Find full text
43
Вернигора, Н. М. "Аспекти масової комунікації. Покажчик змісту." Інформаційне суспільство, Вип. 9, січень - червень (2009): 67.
Find full text
44
Вернигора, Н. М. "Аспекти масової комунікації. Покажчик змісту." Інформаційне суспільство, Вип. 10, липень - грудень (2009): 67.
Find full text
45
Овсієнко, Алла. "МЕТАФОРА В МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ." Society. Document. Communication, no. 6 (June 27, 2019): 58–73. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-58-73.
Full textAbstract:
У статті розглянуто метафору, яка виступає одним із найважливіших компонентів друкованих та електронних комунікацій.
У дослідженні констатовано, що в інформаційному просторі велику роль відіграють засоби масової інформації, які історично впливають на формування світогляду сучасної людини. Мова засобів масової інформації як різновид національної мови еволюціонує одночасно з етнічною свідомістю та перебуває під впливом суспільних процесів. Вона відображає не лише суспільне життя, а обличчя країни в цілому. Тому мова сучасних засобів масової інформації багата на метафори, які сформовані на архетипах та мають різноманітне стилістичне значення.
Зосереджено увагу в мові засобів масової інформації на концептуальній метафорі, яку використовують для досягнення різних ефектів. Її вживання може бути зумовлене бажанням зробити друковане слово емоційнішим, впливовішим.
Зроблено висновки, що метафора як прояв креативності мислення присутня практично в усіх типах дискурсів незалежно від їхньої типологізації (політичному, медичному, інституційному, педагогічному, постмодерністському, феміністському та ін.). Однак в кожному з дискурсів сукупність функцій метафори є особливою в залежності від різноманітних ознак актуального дискурсу.
У процесі комунікації, зокрема в газетно-публіцистичному стилі, метафора допомагає окреслити основні ідеї комунікативного повідомлення, розставити аксіологічні акценти, також апелює до фонових знань реципієнта й активізує до асоціації.
Для дослідження метафори в публіцистиці використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження метафори в публіцистиці.
46
Іщук, Н. М. "Феномен демасифікації у структурі масової комунікації." Актуальні питання масової комунікації, Вип. 13 (2012): 39–41.
Find full text
47
Іщук, Н. М. "Феномен демасифікації у структурі масової комунікації." Актуальні питання масової комунікації, Вип. 13 (2012): 39–41.
Find full text
48
Братина, І. М. "До питання побудови метатеорії масової комунікації." Наукові записки Інституту журналістики 33, жовтень - грудень (2008): 6–10.
Find full text
49
Скіпор, К. С. "Корпоративні медіа в системі масової комунікації." Наукові записки Інституту журналістики 37, жовтень - грудень (2009): 43–47.
Find full text
50
Різун, В. "Зауваги до основних термінів масової комунікації." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, вип. 1 (21) (2014): 14–17.
Find full text