Academic literature on the topic 'Комунікативна категорія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Комунікативна категорія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Комунікативна категорія"
1
Шуляк, І. М. "КОМУНІКАТИВНІ РЕАКЦІЇ МОВЦЯ НА НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ У ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 354–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-57.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню реактивних комунікативних ходів спів- розмовників на непрямі мовленнєві акти мовців у діалогічному мовленні в англомовному художньому дискурсі. Уточнено поняття непрямого мов- леннєвого акту в сучасній антропозоорієнтованій комунікативно-дис- курсивній парадигмі дослідження лінгвальних категорій, Так, трактуємо непряме висловлення як одиницю з двома іллокутивними силами, в якій одна іллокутивна сила, що співвідноситься з буквальним змістом вислов- лення, протистоїть іншій, що зумовлює реалізацію комунікативної інтен- ції мовця. Непрямий мовленнєвий акт є мовленнєвим засобом ведення вербальної взаємодії, який націлений вести успішне чи неуспішне спіл- кування, досягаючи заздалегідь запланованої мети. Непряме висловлення мовця стає успішним у разі отримання очікуваної комунікативної реак- ції співрозмовника на почутий непрямий мовленнєвий акт, що означає й успішну актуалізацію комунікативної інтенції мовця за допомогою такого висловлення. Неуспішним непрямий мовленнєвий акт уважаємо тоді, коли реакція співрозмовника на непряме висловлення є відсутньою або неправильно протрактованою ним і коли комунікативна інтенція мовця не реалізована у комунікативній ситуації. Уведено поняття комунікатив- ної реакції мовця на вербальну дію співрозмовника як необхідного еле- мента аналізу комунікативного процесу з непрямим мовленнєвим актом. З’ясовано, що типи комунікативних реакцій співрозмовника на непрямий мовленнєвий акт мовця є вербальними й невербальними у діалогічному мовленні у романах Патріка Вайта. Характер реактивних комунікативних ходів співрозмовника на непряме висловлення варіюється від очікуваних до неочікуваних. Неочікувана, але кооперативна реакція персонажа на непряме висловлення зафіксована у ситуаціях вербальної взаємодії, що свідчить про намір персонажа співпрацювати у комунікативному плані, але неможливість через певні причини задовольнити бажання співроз- мовника. Виявлено неочікуваний характер реакції персонажа на непряме висловлення з метою припинення будь-якої кооперації під час спілку- вання. Кількість очікуваних вербальних комунікативних реакцій спів- розмовника на непрямий мовленнєвий акт є значно більшою за неочіку- вані комунікативні реакції у діалогічному мовленні. Обґрунтовано, що непрямі мовленнєві акти є релевантними й успішними висловленнями у діалогічному мовленні персонажів у романах Патріка Вайта, які реалізо- вують комунікативну інтенцію непрямим способом.
2
Галецький, Сергій Миколайович. "КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 327–38. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.135.
Full textAbstract:
Анотація. У статті розглянуто підходи до трактування комунікативної компетентності. Зазначено, що комунікативна компетентність є складовою професійно-педагогічної компетенції викладачів англійської мови. Рівень сформованості знань, комунікативних навичок, умінь майбутніх фахівців здійснює визначальний вплив на здатність реалізувати їх у педагогічному процесі, встановленні контактів, вихованні сучасної молоді, успішної діяльності в бізнес-середовищі. З’ясовано загальні і відмінні риси у таких її складових як «компетенція» і «компетентність», «спілкування» і «комунікація». Наголошено на необхідності більш чіткого використання таких загальнонаукових визначень як «термін», «поняття», «категорія». Важливо розрізняти у внутрішній організації явища співвідношення понять «загальне» і «часткове». Саме воно характеризує розмежування змісту явища і форми його прояву не тільки в якості внутрішньої субординації, а й їх діалектичної взаємодії. Процес розвитку явища проявляється в нерозривності та взаємопереході однієї категорії в іншу. Зроблено висновок, що відсутність узгодженості в підходах вчених щодо трактування сутності, складових, співвідношення багатьох понять часто пов'язано із нечітким вирізненням у внутрішній організації явища співвідношення понять «загальне» і «часткове».
3
Михайлин, І. "Інформаційний образ як комунікативна категорія." Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія 13 (2009): 117–36.
Find full text
4
Сушкевич, Ольга Валентинівна. "Аксіологічна модальність як відносна суб’єктивна категорія." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 91–98. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.324.
Full textAbstract:
У статті зроблено спробу встановити відносний суб’єктивний характер категорії «аксіологічна модальність». Проаналізовано як традиційні уявлення про сутність згаданої категорії, так і сучасні погляди. Комунікативна позиція мовця визначається як сукупність особистісного та типового, стереотипного. Відносність модальності зумовлена неоднозначністю поняття «реальність».
5
Ihnatieva, Svitlana. "МОДЕЛЬ САМОПРЕЗЕНТАТИВНОСТІ ДІАРИСТА В ЩОДЕННИКОВОМУ НАРАТИВІ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 97–101. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-97-101.
Full textAbstract:
У статті розкривається ідея самопрезентативності як психологічної категорії, спрямованої створення позитивного належного враження; простежено її функціонування на матеріалі щоденника. Доведено, що саморепрезентативність є ефективним заходом подання особистої інформації, що сприяє формуванню "Я". У контексті щоденникового оповідання категорія саморепрезентативності пов'язана з комунікативним феноменом, що є конкретними мовними діями суб'єкта щоденника по репрезентації особистих відносин у певний період життя. Звернено увагу на розуміння процесів самопрезентативності, у тому числі на комунікативну компетенцію, комунікативну поведінку, комунікативно-прагматичний канон, що виявляється у спілкуванні.
6
Квітка, А. С. "СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ І СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 36–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-36-48.
Full textAbstract:
Соціально-комунікативна компетентність офіцера кримінально-виконавчої служби є визначальним чинником його успішної професійної діяльності. З урахуванням наукових праць з питань формування професійно та соціально-комунікативної компетентності, а також особливостей професійної діяльності офіцера кримінально-виконавчої служби його соціально-комунікативну компетентність визначено як інтегративну особистісну властивість, що охоплює особистісні характеристики та мотиви професійної діяльності, спеціальні знання і вміння, необхідні для налагодження соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб, насамперед колегами, ув’язненими, їхніми родичами та громадськістю. У структурі соціально-комунікативної компетентності виокремлено особистісно-комунікативний, інформаційно-пізнавальний та діяльнісно-результативний компоненти. Особистісно-комунікативний компонент стосується особистісних характеристик, властивостей та здібностей, необхідних офіцеру кримінально-виконавчої служби для професійної комунікації. Йдеться про визнання моральних норм, орієнтування на загальнолюдські цінності добра та справедливості, комунікативність, готовність до контактів з іншими людьми, толерантність, здатність до адекватного самооцінювання, готовність до саморозвитку та ін. Інформаційно-пізнавальний компонент соціально-комунікативної компетентності стосується знань про особливості професійної комунікації, розуміння функціонування груп засуджених, механізм регуляції спільної діяльності, правила екстремальної і конфліктної комунікації. Діяльнісно-результативний компонент соціально-комунікативної компетентності офіцера охоплює уміння чітко виражати свої думки під час комунікації із засудженими та іншими категоріями людей, вислухати співрозмовників, обґрунтувати свої рішення, уміти вести дискусію та володіти навичками переконання з метою зменшення кількості випадків застосування заходів примусу.
7
Квітка, Аліна. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 180–91. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.638.
Full textAbstract:
У статті розкрито діагностичний апарат для визначення сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби. З’ясовано, що про сформованість зазначеної професійно важливої властивості можна зробити висновок на основі оцінки особистісних якостей курсантів, необхідних для соціально-комунікативної взаємодії, мотивації до вивчення проблем соціально-комунікативної компетентності, знань, умінь і навичок, необхідних для належної соціально-комунікативної взаємодії у професійному середовищі. Запропоновано три критерії для діагностики співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України з питань соціальної та комунікативної компетенції з урахуванням її структури. Ці критерії характеризують його структурні компоненти, включаючи особистісний, когнітивний та активний, а також відповідні показники. Особистому критерію соціальної та комунікативної компетентності відповідають такі показники, як стійкі пізнавальні інтереси у сфері соціальної та комунікативної взаємодії, позитивна внутрішня мотивація розвитку соціальної та комунікативної компетентності; соціальний інтелект, тобто емпатія – здатність співчувати, поставити себе на місце когось іншого; толерантність як здатність прийняти іншу людину з її перевагами та недоліками, готовність зрозуміти думку інших; комунікабельність, готовність установлювати і підтримувати контакти з іншими людьми, орієнтація на партнерство; здатність аналізувати свою комунікативну діяльність, бажання розширити комунікативний потенціал до саморозвитку та самовдосконалення. Про формування соціальної та комунікативної компетентності за когнітивним критерієм свідчать такі показники, як знання сутності професійного спілкування, його специфіки, усвідомлення морально-етичних норм і правил професійно орієнтованої комунікативної діяльності, знання особливостей міжособистісної взаємодії, загальних закономірностей групової діяльності, комунікативних стратегій і взаємодії з різними категоріями осіб (засудженими, їх родичами, представниками громадськості). Показниками активного критерію є: здатність чітко будувати ділові розмови, налагоджувати контакт і підтримувати взаємодію, долати бар’єри та комунікативні відхилення у професійному спілкуванні, проводити дискусію та переконувати з метою зменшення кількості випадків примусових заходів. Використовуючи ці критерії, пропонується виділити такі рівні формування соціальної та комунікативної компетентності: початковий, достатній та оптимальний.
8
Баранець, І. В. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 54 (2020): 67–88. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.05.
Full textAbstract:
У статті розкривається сутність поняття «комунікативна компетентність» у дітей із моторною алалією, яка є показником пізнавального розвитку та передумовою успішності подальшого освітнього процесу. Схарактеризовані основні складові організації корекційно-розвивальної роботи із дітьми старшого дошкільного віку із моторною алалією, що визначають ефективність процесу формування та розвитку їх комунікативно-мовленнєвої діяльності. Обґрунтовано та розроблено методику формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, визначено її дидактичний зміст та основні етапи впровадження, а саме: координаційно-діагностичний, корекційно-мотиваційний та репродуктивно- комунікативний. Представлені методичні рекомендації щодо її застосування. Методика формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією була побудована на основі комунікативно-діяльнісного підходу з урахуванням механізмів міжпівкульної взаємодії. Автор висвітлює ефективні шляхи стимуляції міжфункціональної взаємодії півкуль головного мозку шляхом використання технік нейролінгвістичного програмування мовленнєвого висловлювання, використанням невербальних і вербальних засобів активізації мовленнєвої діяльності. Підкреслено особливості використання авторської методики у процесі експериментального навчання з метою формування комунікативної компетентності у дітей. Обґрунтована доцільність та ефективність застосування спеціалізованих психолого-педагогічних умов формування комунікативної компетентності у дітей досліджуваної категорії. Результати формуючого експерименту дають всі підстави стверджувати, що запропонована методика формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку сприяє підвищенню результативності означеного процесу. При цьому відмічено суттєві зрушення за визначеними показниками, а саме вміння проявляти ініціативу у спілкуванні, вміння підтримувати діалог, закріплення правильного використання у мовленні простих і складних речень, вміння встановлювати зв’язок слів у реченні за запитаннями, закріплення правильних мовленнєвих стереотипів, тощо.
9
Межов, Олександр, and Наталія Костусяк. "КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ПАРАДИГМИ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 11–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-11-32.
Full textAbstract:
У статті здійснено комплексний аналіз комунікативно-прагматичних парадигм речень-висловлень у сучасній українській мові. Визначено поняття комунікативно-прагматичної парадигми у зв’язку з комунікативно-синтаксичною категорією настанови, орієнтованої на вияв мети комунікативного акту. Вивчено погляди лінгвістів на комунікативні типи висловлень. Вибудувано кількарівневу комунікативно-прагматичну парадигму висловлень відповідно до комунікативної настанови мовців. Теоретичну проблематику розглянуто на тлі морфологічної і синтаксичної структури сучасної української літературної мови. На матеріалі художніх текстів сучасної української мови виявлено лексико-граматичні засоби репрезентації комунікативних парадигм висловлень: частки, модальні слова, займенники, прислівники, дієслівні форми, перформативи, інтонацію, порядок слів, повтори, специфічні синтаксичні конструкції (номінативні, вокативні, еліптичні) тощо. На найвищому рівні виокремлено такі основні комунікативні парадигми, репрезентовані відповідними комунікативними типами висловлень: інформативні, директивні, оптативні, етикетні, оцінні, питальні, кожна з яких на нижчих рівнях членування охоплює підпарадигми, зумовлені конкретними інтенціями учасників спілкування. Інформативна парадигма охоплює розповідні речення реальної модальності, які забезпечують потребу мовця висловити думку, констатувати факти дійсності, повідомити про щось, підтвердити чи заперечити інформацію. Директивна парадигма репрезентована спонукальними конструкціями з дієслівними предикатами у формах імператива, які містять наказ, вимогу, розпорядження, заклик, пораду, застереження, заохочення, прохання, благання, умовляння, запрошення, дозвіл, заборону. Оптативна парадигма охоплює висловлення з дієслівними предикатами бажального способу з семантикою бажаних для мовця дій, процесів, станів. Сукупність висловлень мовленнєвого етикету формують етикетну комунікативно-прагматичну парадигму. Оцінна парадигма охоплює висловлення переважно номінативного типу, що виражають позитивні характеристики осіб, предметів, явищ довкілля: схвалення, захоплення, приємне здивування, повагу, шану. Питальна надпарадигма являє собою сукупність таких комунікативно-прагматичних парадигм: уточнювальної, з’ясувальної, риторичної, спонукальної.
10
Степанова, Ольга Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ»." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 227–34. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.295.
Full textAbstract:
У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.
Dissertations / Theses on the topic "Комунікативна категорія"
1
Ємельянова, Олена Валеріанівна, Елена Валериановна Емельянова, and Olena Valerianivna Yemelianova. "Адресат, як комунікативна та мовна категорія." Thesis, Сумський державний університет, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17241.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у аналізі адресата як мовленнєвої та мовної категорії. Орієнтація наукових пошуків на вивчення людського фактора в мові та мовленні та факт малодослідженості категоріальної сутності адресата обумовлює актуальність даного дослідження.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17241
2
Соколова, І. В. "Прагматико-комунікативні характеристики категорії повтору у текстах-анонсах." Thesis, Харківський національний університет, 2002. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51320.
Full textAbstract:
У дисертації представлені результати дослідження текстотвірної категорії повтору та засобів її реалізації у текстах-анонсах. Дослідження проводилось на матеріалі англійської мови.The thesis present the results of investigation of text-making category of repetition and means of its realization in texts-announcements. The investigation was conducted on the English language material.
3
Ващенко, Н. А., and Г. Б. Козловська. "Прагматико-комунікативні особливості категорії повтору в англомовних рекламних текстах." Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19623.
Full text
4
Швачко, Світлана Олексіївна, Светлана Алексеевна Швачко, Svitlana Oleksiivna Shvachko, and Н. Ващенко. "Прагматико-комунікативні особливості категорії повтору в англомовних рекламних текстах." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20117.
Full text
5
Матлахова, О. І. "Категорії схвалення та несхвалення як засоби вираження моральної оцінки." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30499.
Full textAbstract:
У процесі пізнання навколишнього середовища людина оцінює явища та факти, виражаючи своє власне суб’єктивне відношення до них, що відображається у мові. Під час вивчення всієї різноманітності функціонування мовленнєвих одиниць в різних сферах спілкування, а також ролі людського фактора у функціонуванні мови все більше уваги приділяється поняттям «позитивності та негативності», які є відображенням аксіологічної категорії оцінки та елементами категорії схвалення/несхвалення.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30499
6
Павлюченко, Алла Віталіївна, and Alla Vitaliivna Pavliuchenko. "Комунікативна категорія толерантності в англомовному парентальному дискурсі." Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11791.
Full textAbstract:
У роботі з’ясовано поняття категорії толерантності. Схарактеризовано статус парентального дискурсу в сучасній комунікативно-дискурсивній парадигмі лінгвістичних досліджень. Визначено комунікативні стратегії та тактики толерантної комунікації та систему мовних засобів її вираження. Схарактеризовано стратегії і тактики реалізації категорії толерантності в кооперативній та конфліктній взаємодіях в англомовному парентальному дискурсі.The concept of the category of tolerance is defined in the master`s thesis. The status of parental discourse in the modern communicative-discursive paradigm of linguistic research is characterized. The communicative strategies and tactics of tolerant communication and the system of linguistic means of its expression are determined. Strategies and tactics of realization of the category of tolerance in cooperative and conflict interactions in English parental discourse are characterized.
7
Сахно, Єлизавета Миколаївна, and Yelyzaveta Mykolaivna Sakhno. "Комунікативна категорія “толерантність” в англомовному дипломатичному дискурсі: лінгвопрагматичний аспект." Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9698.
Full textAbstract:
У роботі уточнено поняття англомовного дипломатичного дискурсу в сучасній комунікативно-дискурсивній парадигмі та досліджено його типологічні та стильові особливості, а також схарактеризовано толерантність як комунікативну категорію.The concept of English diplomatic discourse in the modern communicative-discursive paradigm is specified in the work and its typological and stylistic features are investigated, as well as the communicative category tolerance is characterized.
8
Шпак, О. В. "Реалізація комунікативної категорії КОНТАКТ у сучасному англомовному дискурсі." Thesis, 2015. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10964.
Full textAbstract:
Комунікативна категорія КОНТАКТ є гіпердискурсивною, культурно-специфічною категорією, що регулює взаємодію комунікантів у фазах встановлення, підтримання і розмикання контакту та визначається двошаровістю і двополярністю. Основу комунікативної категорії КОНТАКТ складає поняття «контакт», наявне у свідомості англомовних комунікантів у вигляді комунікативної події з метою фатичного й інформативного обміну. Контакт є фрагментом комунікації і способом спілкування в ординарних, неординарних та екстраординарних ситуаціях дискурсу.
Унісонний контакт становить гармонійне спілкування суб’єктів дискурсу. Дисонансний контакт - це комунікативний збій у спілкуванні,який проявляється в опозитивній формі мовленнєвої поведінки. Співвідношення фатичної та інформативної складових контакту зумовлено характером функцій, які виконують засоби контакту в інституційних і неінституційному дискурсах.
9
Докашенко, Яна Вікторівна, and Yana Viktorivna Dokashenko. "Реалізація комунікативної категорії «толерантність» в дискурсі британської королеви Єлизавети ІІ." Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9692.
Full textAbstract:
У магістерській роботі було виявлено та схарактеризовано аспекти репрезентації комунікативної категорії «толерантність» в дискурсі британської королеви Єлизавети ІІ.The paper defined aspects of the representation of the communicative category “tolerance” in the discourse of the British Queen Elizabeth II are identified and characterized.
10
Пелепчатіна, Ангеліна Сергіївна. "Комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4033.
Full textAbstract:
Пелепчатіна А. С. Комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Г. І. Приходько. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 64 с.UA : Робота викладена на 64 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 67 джерел. Об’єкт дослідження: комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії. Мета роботи: визначення особливостей комунікативних стратегій і тактик англійськомовної музичної рецензії. Теоретико-методологічні засади: дослідження категорії оцінки в лінгвістиці (Н.Д. Арутюнова, Дж. Мартін, М. Хеллідей, П. Уайт), сутність комунікативної стратегії й тактики оцінки (О.М. Ільченко, М.П. Брандес, О.П. Черногрудова, Г.А. Копніна, О.О. Селіванова) й музичної рецензії (М.М. Полюжин, О.О. Тертичний, Ю.А.Лотман). Отримані результати: Музична рецензія є реакцією на певну музичну подію (пісню, альбом, концерт), і являє собою текст як змістовно взаємопов’язану послідовність знаків. Для продукування позитивних оцінок використовуються вісім основних тактик: експлікація позитивної оцінки; виділення позитивних характеристик музичного альбому; порівняння з іншими музичними колективами для виділення позитивних якостей альбому; порівняння з іншими альбомами музичної групи для виділення позитивних якостей альбому; позитивна характеристика виконавця; об’єктивація оцінки; надання статистичної інформації та експлікація персональної оцінки рецензента. Для продукування негативних оцінок використовуються у два рази менше тактик, а саме: експлікація негативної оцінки; протиставлення; порівняння з іншими музичними колективами для виділення негативних якостей альбому та акцентування на негативних характеристиках музичного твору.
EN : The work is presented on 64 pages of printed text. The list of references includes 67 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the musical review. The object of the work can be defined as the communicative strategies and tactics of the English musical review. The main aim of the paper consists in the study of the peculiarities of the communicative strategies and tactics of the English musical review. It determined the accomplishment of such objectives as: to examine the main approaches to the study of the category of evaluation; to characterize the essence of the communicative evaluation strategy as the main one in the music review; to analyze the music review as an evaluation genre; to classify and illustrate tactics of producing positive and negative evaluation and their verbalizers in the Englishlanguage music review. A music review is a reaction to a certain musical event and can be considered as a text with the meaningfully interconnected sequence of signs. Eight basic tactics are used to create positive evaluation: explication of a positive assessment; highlighting the positive characteristics of a music album; comparison with other music groups to emphasize the positive qualities of the album; positive characteristics of the performer; objectification of evaluation; providing statistical information and explication of the reviewer’s personal evaluation. For creation negative evaluation the following tactics are used: explication of a negative assessment; comparison with other music groups to highlight the negative qualities of the album and draw attention to the negative characteristics of the music work.
Reports on the topic "Комунікативна категорія"
1
Шарманова, Н. М. Реалізація категорії адресантності в афористичних мікротекстах. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5443.
Full textAbstract:
У статті розглядається комунікативний аспект української афористики. Здійснено дослідження функціональної типології афоризмів у сучасній українській літературній мові в парадигмі антропоцентричного підходу.
2
Березовська-Савчук, Н. А. Суб’єктна синтаксема у сучасній лінгвістиці. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1966.
Full text
3
Бакум, З. П., and О. О. Пальчикова. Формування ключової компетентності "спілкування іноземними мовами" учнів старшої школи на уроках української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5644.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему навчання української мови на етапі узагальнення й систематизації знань із фразеології у старшій школі в умовах компетентнісної парадигми освіти. Акцентовано на формуванні ключових компетентностей, поміж яких “Спілкування іноземними мовами” посідає одне з чільних місць. Подано методичні рекомендації для розвитку означеної компетентності, що сприятиме: посиленню практичної спрямованості навчання фразеології; формуванню комунікативних умінь і навичок учнів на основі засвоєння фразеологічних категорій; використанню сталих сполук у процесі іншомовної діяльності тощо. Виокремлено фразеологічні одиниці, якими доцільно послуговуватися під час навчання української мови в тісному взаємозв’язку з англійською. Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням ролі фразеологізмів у відображенні національнокультурних особливостей, розмаїття культурних і мовних картин світу.
4
Бережна, М. В. Стів Джобс як метасимволічна сильна мовна особистість. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3107.
Full textAbstract:
У статті визначається тип мовної особистості Стіва Джобса. Матеріал для дослідження взято з біографічного роману «Стів Джобс», створеного В. Айзексоном (2011), і його українського перекладу (2012). Тип мовної особистості Стіва Джобса визначається на основі двох параметрів, а саме реалізації його психологічного типу у вербальній поведінці, а також рівня комунікативної компетенції. У статті визначено мовленнєві характеристики, які дозволяють віднести його до певного типу. За психологічним типом С. Джобс розглядається як метасимволічна мовна особистість. Серед мовленнєвих особливостей, які дозволяють віднести його до зазначеної категорії, нами виокремлено наступні: домінування інтуїції та логіки; невиражені сенсорне сприйняття, емоції та співчуття; концентрація на картині в цілому; усвідомлення важливості майбутнього; фігуральність та асоціативне мислення; багатий словниковий запас; прямота та критичність мовлення. Відповідно, за рівнем комунікативної компетенції Стів Джобс розглядається як сильна мовна особистість. У цьому аспекті ми виокремлюємо його здатність до створення текстів будь-якої тематичної та жанрової спрямованості, оперування великою кількістю прецедентних текстів та вміння творчо поєднувати різноманітні мовні елементи. Щодо його небажання дотримуватися деяких етичних норм спілкування, дослідження показує, що Стів Джобс, як сильна мовна особистість, змінює наявні стандарти та правила так, як вважає за потрібне. Дослідження демонструє, що його мовленнєвий портрет у перекладі відрізняється в деяких аспектах від оригіналу. В українському перекладі його мовлення подекуди спрощене або незрозуміле. Крім того, брак фонових знань перешкоджає читачам повною мірою сприйняти й оцінити всю потужність і силу його мовлення.