Journal articles on the topic 'Комп'ютерний томограф'

Пасивна алгебраїчна реконструктивна томографія до­зволяв оцінити стан палива усередині ТВЗ. Проведено аналіз результате відновлення активності твелів по об'єму ТВЗ. Запропоновано використовувати для оцінки якості відновлення активності твелів відносну дисперсію відхилення ак­тивності твелів у межах всієї томограми, відносну дисперсію відхилення активності твелів у межах одного ряду, максимальне відхилення активності в межах одного ряду і гістограми відхилення активності твелів. При відновленні активності твелів запропоновано одночасно використовува­ти результати спектрометричних вимірів для різних значень енергії власного гамма-випромінювання ТВЗ.

DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY Alekseeva V., Gargin V. The anatomical structure of the frontal sinus is of key importance for the development of its inflammation and the development of complications with spread to neighboring organs and tissues (orbital phlegmon, brain abscesses, meningitis). The aim of our study was to compare the density and thickness of the bone tissue of the unchanged frontal sinus and in various forms of chronic inflammation. Materials and methods. We observed 121 patients with various forms of chronic frontal sinusitis: 56 with chronic hyperplastic (mucosal hyperplasia (up to 6 mm) and 33 patients with chronic purulent-polypous frontal sinusitis, manifested by a total and subtotal decrease in sinus pneumatization according to spiral computed tomography (SCT). 32 SCT samples were selected to form a comparison group without any abnormalities of the paranasal sinuses. Results. The maximum density typical for the lower wall of the frontal sinus under physiological conditions and was found to be 107.96 ± 201.64Hu, the minimum for the posterior wall in purulent-polypous frontal sinusitis was -103.74 ± 195.37Hu. The bone thickness both in the posterior region and in the region practically does not depend on the degree of the severity of pathological changes in it and is 1.0006 ± 0.538 mm, 0.91 ± 0.26 mm, 0.82 ± 0.169 mm under physiological conditions , with mucosal hyperplasia and with purulent-polypous frontal sinusitis in the posterior wall, respectively. In the region of the lower wall, 4.05 ± 2.04 mm, 2.32 ± 1.16 mm, and 4.002 ± 1.16 mm, respectively, according to the above order. Conclusion. It can be assumed that the larger the change in PNSs, the lower the bone density. This in turn affects the prediction of possible complications during surgical treatment of chronic frontal sinusitis. Key words: frontal sinus, computed tomography, bone thickness, bone density Резюме. ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СТІНОК ЛОБНОЇ ПАЗУХИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ Алєксєєва B.B., Гаргін B.B. Анатомічна будова лобної пазухи має ключове значення для виникнення запальних процесів та розвитку ускладнень із поширенням на сусідні органи та тканини (формування флегмони орбіти, абсцесів мозку, менінгіту). Метою нашого дослідження було порівняння щільності та товщини кісткової тканини лобної пазухи в фізіологічних умовах та при різних формах хронічного запального процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 89 пацієнтів з різними формами хронічного фронтального синуситу: 56 - з хронічним гіперпластичним фронтальним синуситом (гіперплазією слизової оболонки до 6 мм) та 33 пацієнти з хронічним гнійно-поліпозним фронтальним синуситом, що при проведенні спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) проявлявся тотальним і субтотальним зниженням пневматизації. Контрольна група - 32 СКТ людей з фізіологічним станом навколоносових пазух. Результати. Максимальна щільність кісткової тканини була визначена в області нижньої стінки лобної пазухи та становила - 107.96 ± 201.64 Hu, мінімальна - в області задньої стінки при гнійно-поліпозному лобному синуситі - -103.74 ± 195.37 Hu. Товщина кісток практично не залежала від ступеня виразності патологічних змін у ній і становить в області задньої стінки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм у фізіологічних умовах, при гіперплазії слизової оболонки і при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. В області нижньої стінки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1,16 мм та 4.002 ± 1.16 мм відповідно. Висновки. Можна припустити, що щільність кісткової тканини залежить від ступеня виразності патологічних змін в лобній пазусі. Це в свою чергу впливає на прогнозування розвитку ускладнень. Ключові слова: лобна пазуха, спіральна комп'ютерна томографія, товщина кісток, щільність кісток. Резюме. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ СТЕНОК ЛОБНОЙ ПАЗУХИ С ПОМОЩЬЮ СПИРАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Алексеева B.B., Гаргин B.B. Анатомическое строение лобной пазухи имеет ключевое значение для возникновения воспалительных процессов и развития осложнений с распространением на соседние органы и ткани (формирование флегмоны орбиты, абсцессов мозга, менингита). Целью нашего исследования было сравнение плотности и толщины костной ткани лобной пазухи в физиологических условиях и при различных формах хронического воспалительного процесса.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 89 пациентов с различными формами хронического фронтального синусита: 56 - с хроническим гиперпластическим фронтальным синуситом (гиперплазией слизистой оболочки до 6 мм) и 33 пациента с хроническим гнойно-полипозным фронтальным синуситом, что при проведении спиральной компьютерной томографии (СКТ) проявлялся тотальным и субтотальным снижением пневматизации. Контрольная группа - 32 СКТ людей с физиологическим состоянием околоносовых пазух.Результаты. Максимальная плотность костной ткани была определена в области нижней стенки лобной пазухи в физиологических условиях и составила - 107.96 ± 201.64 Hu, минимальная - в области задней стенки при гнойно-полипозном лобном синусите - -103.74 ± 195.37 Hu. Толщина костей практически не зависила от степени выраженности патологических изменений в ней и составляла в области задней стенки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм в физиологических условиях, при гиперплазии слизистой оболочки и при гнойно-полипозном фронтальном синусите. В области нижней стенки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1.16 мм и 4.002 ± 1.16 мм, соответственно. Выводы. Можно предположить, что плотность костной ткани зависит от степени выраженности патологических изменений в лобной пазухе. Это в свою очередь влияет на прогнозирование возможности развития осложнений. Ключевые слова: лобная пазуха, спиральная компьютерная томография, толщина костей, плотность костей.

Резюме. Загоєння лунки видаленого зуба супроводжується значними просторовими змінами альвеолярної кістки у вигляді її резорбції та деформації, що створює несприятливі умови для майбутньої дентальної імплантації та протетичної реабілітації. Поєднання кістково-пластичних матеріалів, зокрема автологічного дентин-графту, зі збагаченим тромбоцитами фібрином, може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення дефектів після видалення зубів з причин гострої чи хронічної періодонтальної патології. Мета дослідження – апробація та клінічна оцінка ефективності застосування автологічного дентин-графту в поєднанні з фібрином, збагаченим тромбоцитами, при заміщенні лунок зубів із біляверхівковою патологією. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 12 хворих (7 жінок та 5 чоловіків віком (28,23±7,78) року із загостренням хронічного періодонтиту, гранулематозним верхівковим періодонтитом, радикулярними кістами, які не підлягали консервативному лікуванню. План лікування передбачав атравматичне видалення зуба та заповнення лунки композицією гранульованого дентину, приготованого за допомогою пристрою «Smart dentin grinder» (KometaBio, США) з фібрином, збагаченим тромбоцитами. В жодному з випадків не використовувались інші резорбуючі чи нерезорбуючі мембрани фабричного виробництва для керованої регенерації тканин. Контрольні клінічні огляди проводили на 1; 3; 10; 14 дні. Конусно-променеву комп`ютерну томографію проводили на 3 та 6 місяць після операційного втручання за допомогою томографа «Veraviewepocs 3D R100» (J. Morita Manufacturing Corporation, Японія) з метою визначення обсягу кістковотканинної втрати по вертикалі (шляхом вимірювання відстані між оклюзійною площиною та альвеолярним відростком) та горизонталі (шляхом вимірювання ширини лунки на рівні її середини), визначення мінеральної щільності кісткової тканини в зоні дефекту за допомогою застосунку i-Dixel 2.1 для перегляду комп'ютерних томограм. Результати досліджень та їх обговорення. Термін повної епітелізації лунки становив (13,2±0,84) доби (р<0,001). При дослідженні вертикальної втрати кісткової тканини встановлено, що до операції цей показник був у середньому (8,49±0,67) мм, через 3 місяці після операції – (8,59±0,69) мм (p>0,05), а через 6 місяців – (10,52±0,75) мм (p<0,05). Ширина альвеолярного відростка на рівні середини дефекту до операції становила у середньому (7,38±0,36) мм, через 3 та 6 місяців – (7,13±0,40) мм та (6,98±0,44) мм відповідно (p>0,05). Щільність кісткової тканини в проекції середини колишніх післяекстракційних дефектів була у середньому (663,34±44,90) HU на 3-й місяць спостереження та (714,5±58,35) HU на 6-й місяць спостереження (p<0,05), що свідчить про формування в ділянці дефектів повноцінної кісткової тканини. Розглянуто клінічний випадок пацієнта 38 років як приклад успішного застосування комбінації автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину для заміщення дефекту, спричиненого видаленням зуба та радикулярної кісти великого розміру. Висновки. Композиція автологічного дентин-графту з фібрином, збагаченим тромбоцитами, доводить свою ефективність при заміщенні періодонтально скомпрометованих зубів, біляверхівкових гранульом, радикулярних кіст.

AGE FEATURES OF BONE TISSUE DENSITY IN THE POSTERIOR AND INFERIOR WALLS OF THE FRONTAL SINUSGargin V.V., Lupyr A.V., Alekseeva V.V., YurevychN.O.Chronic rhinosinusitis is a significant social, medical and economical problem. Elderly patients are unique among all groups of patients. The purpose of our study was to determine physiological variability of frontal sinus in the posterior and inferior walls and to compare it with variability in purulent-polypous rhinosinusitis. Subjects and methods: The study involved SCT examination of 40 male patients: 10 tomograms of patients aged 30-40 and 10 of patients aged 75-85. The tomograms of patients without ENT diseases were used for the control group. The study group included tomograms of patients aged 30-40 and 75-85 with chronic rhinosinusitis. Results. An average bone density of the posterior and inferior walls of the frontal sinuses was calculated. The bone density of the group aged 30-40 was 191.5±11.6ͦHu in the inferior wall, 176.6±21ͦHu in the posterior and 169.1±16.8ͦHu and 164±21ͦHu in the group aged 75-85 according to the above order. The study showed pronounced changes in the bone density in purulent-polypous frontal sinusitis. In the group aged 30-40 it was as follows: 120.1±8.3ͦHu, 162.1±24ͦHu in the inferior wall and 101.4±6.95ͦHu, 127.4.8 ±15.4ͦHu in the posterior wall. Conclusions: It can be assumed that the decrease in the bone density is associated with age. And it is more severe in case of chronic frontal sinusitis.Key words: Frontal sinus, CT, elderly, bone density. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЗАДНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ СТІНКИ ЛОБНОГО СИНУСУАлєксєєва В.В., Гаргін В.В., Лупир А.В., Юревич Н.О.Хронічний риносинусит є значною соціальною, медичною та економічною проблемою. Пацієнти похилого віку займають особливе місце серед усіх пацієнтів. Метоюнашого дослідження стало визначення фізіологічної вікової мінливості задньої та нижньої стінок лобної пазухи та порівняння її з такою при хронічних гнійно-поліпозних фронтитах.Матеріали та методи. Ми дослідили результати 40 комп'ютерних томограм людей чоловічої статі: 10 томограм чоловіків 30-40 років та 10 - 75 - 85 років. без ознак ЛОР-патології та по 10 томограм пацієнтів віком від 30 до 40 років і 75 до 85 років з хронічним гнійно – поліпозним фронтитом. Результати. Була підрахована середня щільність кісткової тканини задньої та нижньої стінок фронтального синуса. Щільність кісткової тканинив групі чоловіків 30-40 років склала: в області нижньоїстінки 191,5 ± 11,6ͦHu. задньої - 176,6 ± 21ͦHu, а в групі чоловіків 75-85 років:. 169,1 ± 16,8ͦHu і 164 ± 21ͦHu. згідно до наведеного вище порядку. Ми відмітили також зміни щільності кісткової тканини при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. У віці від 30 до 40 років вона склала: в області нижньої стінки – 120,1 ± 8,3ͦHu, а задньої стінці - 162,1 ± 24ͦHu (група віком 30 – 40 років) та 101,4 ± 6,95ͦHu, 127,4,8 ± 15,4ͦHu відповідно (група чоловіків 75 – 85 років)Висновки: Можна припустити, що вік впливає нащільність нижньої та задньої стінки кістковоїтканини лобного синусу. В той же час наявність хронічного запального процесу (хронічного гнійно – поліпозного фронтального синуситу) посилює цей вплив.Ключові слова: фронтальний синус, CКT, старіння, щільність кісток. ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ ЗАДНЕЙ И НИЖНЕЙ СТЕНКИ ЛОБНОГО СИНУСААлексеева В.В., Гаргин В.В., Лупырь А.В., Юревич Н.А.Хронический риносинусит является значительной социальной, медицинской и экономической проблемой. Пациенты пожилого возраста занимают особое место среди всех групп пациентов. Целью нашего исследования стало определение физиологической возрастной изменчивости задней и нижней стенок лобной пазухи и сравнение ее с таковой при хронических гнойно-полипозных фронтитах. Материалы и методы: мы исследовали результаты 40 компьютерных томограмм людей мужского пола: 10 томограмм мужчин 30-40 лет и 10 – 75 - 85 лет без признаков ЛОР-патологии и по 10 томограмм пациентов в возрасте от 30 до 40 лет и 75 до 85 лет с хроническим гнойно - полипозных фронтитом. Результаты. Была подсчитана средняя плотность костной ткани задней и нижней стенок фронтального синуса. Плотность костной ткани в группе мужчин 30-40 лет составила: в области нижней стенки 191,5 ± 11,6ͦHu. задней - 176,6 ± 21ͦHu, а в группе мужчин 75-85 лет:. 169,1 ± 16,8ͦHu и 164 ± 21ͦHu. согласно приведенному выше порядке. Мы отметили также изменения плотности костной ткани при гнойно-полипозных фронтальном синусите. возрасте от 30 до 40 лет она составила: в области нижней стенки - 120,1 ± 8,3ͦHu, а задней стенке - 162,1 ± 24ͦHu (группа в возрасте 30 - 40 лет) и 101,4 ± 6,95ͦHu, 127 , 4,8 ± 15,4ͦHu соответственно (группа мужчин 75 - 85 лет). Выводы: Можно предположить, что возраст влияет на плотность нижней и задней стенки костной ткани лобного синуса. В то же время наличие хронического воспалительного процесса (хронического гнойно - полипозного фронтального синусита) усиливает это отрицательное влияние.Ключевые слова: фронтальный синус, CКT, старение, плотность кости

Ідіопатичне виникнення, різноманітність клінічних проявів, неможливість спрогнозувати перебіг саркоїдозу потребує максимального розгляду всіх підтверджених випадків саркоїдозу з метою точного підбору стратегії терапії. Матеріал і методи. Описаний випадок діагностики та верифікації саркоїдозу легень за допомогою різних методів обстеження до та після лікування задля об’єктивного висвітлення можливостей кожного виду діагностики. Результати. Розглянутий клінічний випадок саркоїдозу у пацієнта 45 років, продемонстровано важливість поєднання сучасних методів обстеження, в тому числі комп'ютерної томографії, полімеразно-ланцюгової реакції в дослідженні харкотиння, визначення ангіотензинперетворюючого ферменту, відеобронхоскопії, біопсії лімфатичного вузла та інших у верифікації діагнозу. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці легеневого саркоїдозу дозволяє не тільки верифікувати, а й простежити динаміку патологічного процесу під впливом призначених лікувальних заходів та оптимально скоригувати дозування глюкокортикостероїдної терапії.

В Україні відмічається тенденція до підвищення захворюваності на неходжкінські лімфоми (НХЛ), тому дослідження змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), пов’язаних із лімфопроліферативними захворюваннями та віддаленими наслідками протипухлинної терапії, є актуальними та необхідними для профілактики остеопоротичних переломів. Мета – визначити ризик виникнення вторинних остеопоротичних переломів, ризик ураження кісткового мозку і оцінити динаміку змін стану МЩКТ поперекового відділу хребта у хворих з дифузною В-великоклітинною лімфомою (ДВВКЛ) на діагностичному етапі (ДЕ) та після завершення хіміотерапії (ПЗХ). Матеріал і методи. Проведено визначення мінеральної щільності трабекулярної кісткової тканини поперекових хребців (L1–L5) за допомогою функції ROI у програмі Radiant Dicom Viewer в кістковому вікні у 56 пацієнтів: 26 жінок та 30 чоловіків (середній вік (55,96±2,11) р.). Статистичний аналіз проведено за робастним критерієм Левена – Брауна – Форсайта. Результати. При гендерному порівнянні на ДЕ згідно опитувальників FRAX та QFracture визначався більший ризик остеопоротичного перелому в жінок за всіма показниками: FRAX – основний остеопоротичний ризик 43,21 % і ризик перелому стегнової кістки 59,35 %; QFracture – ризик перелому стегна, зап’ястя, плеча або хребта 59,86 % та ризик перелому стегна 60,12 %. Зниження стану МЩКТ спостерігалося як на ДЕ, так і ПЗХ, у чоловіків та жінок. У чоловіків найбільше достовірне зниження МЩКТ на 19,59 % спостерігалося у L4, у жінок – у L3 на 13,11 %, p<0,05. Висновки. В усіх обстежених хворих на ДВВКЛ за результатами опитувальників FRAX та QFracture визначався підвищений ризик остеопоротичних переломів на ДЕ. Стан МЩКТ поперекових хребців на серіях КТ у хворих з ДВВКЛ на ДЕ у жінок був достовірно нижчий, ніж у чоловіків. ПЗХ спостерігалося зниження МЩКТ як у чоловіків, так і в жінок, достовірної різниці між групами хворих не встановлено.

The work is devoted to the study of the clinical and paraclinical peculiarities in children with CF (including respiratory tract microbiocenosis) in Kharkiv region. Also it is about the correlation of microbiological status of CF patients with the disease morbidity.Under the supervision were 30 children with cystic fibrosis. They conducted clinical, paraclinical (bacteriological examination of sputum and epithelial lining fluid, chest X-ray, CT scan of lungs) were performed.Clinical and paraclinic (bacteriological examination of sputum and epithelial lining fluid, chest X-ray, CT scan of lungs) were performed.During observations revealed that the condition severity of CF patients is associated with chronic P. aeruginosa infection, and B. cepacia. And also, that none of patients in Kharkiv region has determined any of pathognomonic respiratory causative microorganisms – M. Tuberculosis and non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, condition of infecting by P. Aeruginosa is not identified, and this is the evidence of insufficient laboratory diagnostics.Key words: cystiс fibrosis, children, microflora В.А. Клименко, К.О. Яновська, О.В. ПасічникКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З МУКОВІСЦИДОЗОМ В ХАРКІВСЬКОМУ РЕГІОНІРобота присвячена вивченню клініко-параклінічних особливостей дітей з МВ (в тому числі - мікробіоценоз респіраторного тракту) в Харківському регіоні. А також визначенню кореляції мікробіологічного статусу хворих МВ з тяжкістю перебігу захворювання.Під наглядом були 30 дітей, хворих на муковісцидоз. Їм проведені клінічні, параклінічні (бактеріологічне дослідження мокротиння і промивних вод бронхів, рентгенограма органів грудної клітки, комп'ютерна томографія легенів) дослідження.В ході спостережень виявлено, що тяжкість стану хворих МВ асоційована з хронічною інфекцією P. aeruginosa і B. cepacia. А також, що в Харківському регіоні з патогномонічних респіраторних збудників МВ у жодного хворого не виявлено M. Tuberculosis і non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, не визначається статус інфікування P. aeruginosa, що свідчить про незадовільну лабораторну діагностику.Ключові слова: муковісцидоз, діти, мікрофлора. В.А. Клименко, Е.А. Яновская, Е.В. ПасичникКЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕТЕЙ С МУКОВИСЦИДОЗОМ В ХАРЬКОВСКОМ РЕГИОНЕРабота посвящена изучению клинико-параклинических особенностей детей с МВ (в том числе – микробиоценоз респираторного тракта) в Харьковском регионе. А также определению корреляции микробиологического статуса больных МВ с тяжестью течения заболевания.Под наблюдением были 30 детей, больных муковисцидозом. Им проведены клинические, параклинические (бактериологическое исследование мокроты и промывных вод бронхов, рентгенограмма органов грудной клетки, компьютерная томография легких) исследования.В ходе наблюдений выявлено, что тяжесть состояния больных МВ ассоциирована с хронической инфекцией P. aeruginosa и B. cepacia. А также, что в Харьковском регионе из патогномоничных респираторных возбудителей МВ ни у одного больного не выявлено M. Tuberculosis и non-tuberculous micobacteria, H. influenza, Ralstonia picketi, не определяется статус инфицирования P. aeruginosa, что свидетельствует о неудовлетворительной лабораторной диагностике.Ключевые слова: муковисцидоз, дети, микрофлора.

В данні дослідження включено 15 пацієнтів з перело-мом нижньої щелепи. Вік пацієнтів - менше 16 років. Дане дослідження проводилося в період 2010-2018 рр. В залежності від локалізації травми були сформовані дві групи: ізольовані травми нижньої щелепи (моно-і білатеральні переломи) - 8 пацієнтів, у 7 пацієнтів діагностовано осколкові переломи нижньої щелепи.Методи третаменту було обрано як нехірургічні (ортодонтичні + ортогнатичні гвинти і ІМФ), так і комбіновані з хірургічним лікуванням. Всім пацієнтам було проведено лабораторне та рентгенологічне дослідження. Радіологія включала ОЗГ і 3D комп'ютерну томографію. Ці пацієнти були обстежені педіатром, дитячим хірургом, нейро-травматологом і анестезіологом.Лікування планувалося індивідуально, виходячи з віку і локалізації перелому. Застосовувалися три методи лікування: нехірургічний, хірургічний і комбінований. З 15 пацієнтів 3 пацієнти були проліковані не хірургіч-ним шляхом (Орто,ортогнатичні гвинти та IMF ). Алгоритм нехірургічного лікування: важливо зробити репозицію за допомогою ортодонтичного апарату відразу після травми протягом двох тижнів I клас гумових кілець і наступним кроком буде розміщення III класу, III клас гумові кільця і поперечна середня лі-нія повинні бути репозиціоновані з кільцями, а та-кож. У разі, якщо тільки 10 або менше зубів присутні ортогнатичні гвинти повинні бути розміщені для стабілізації. В результаті консервативного лікування середнє відхилення становило 6,6 мм до лікування, 0,3 мм через 3 місяці лікування, а через 6 місяців відхилення не спостерігалося. Тільки одне хірургічне лікування було виконано у 10 пацієнтів. Лікування складалося з операції остеосинтезу титанової міні-пластиною. Медіана відхилення у цих дітей станови-ла 4,4 мм до лікування, 0,9 мм через 3 місяці після лі-кування та 0,8 мм через 6 місяців. 2 з 15 пацієнтів пройшли комбіноване хірургічне та ортодонтичне лікування. Це лікування включає в себе остеосинтетичну фіксацію щелепно-нижньощелепної області гумовими кільцями. На момент надходження середнє відхилення склало 2 мм до лікування, 1,5 мм через 3 місяці після лікування і 0,5 мм через 6 місяців. У кожній з трьох груп лікування стан виросткового-суглобового піднесення і етапи лікування контролю-валися одним і тим же лікарем.Висновок. При порівнянні хірургічних і консерватив-них методів в нашому дослідженні було вирішено, що в залежності від клінічного випадку консервативний метод може розглядатися як основний метод вибо-ру. В даний час існує безліч способів лікування переломів щелепи у дітей. Проте, кількість усклад-нень невелика. Перевага одного методу над іншим дозволяє застосовувати його стандартним способом в будь-яких клінічних умовах. Правильне і своєчасне лікування може привести до тяжких наслідків в організмі, що росте. Також відсутній комплексний протокол лікування за віковими критеріями, типу пе-релому і локалізації переломів щелепи. З урахуванням цих критеріїв розробляється стандартний протокол.

Гострий панкреатит (ГП) – первинно-асептичне запалення демаркаційного характеру, в основі якого лежать процеси некробіозу панкреатоцитів, ферментативної, оксидантної аутоагресії з наступним розвитком некрозу, дегенерації підшлункової залози (ПЗ), ураженням життєво-важливих органів і наступним приєднанням гнійної інфекції. ГП є частою причиною гострого живота і його ускладнень, які, в результаті, можуть призвести до смерті. Найбільш частою причиною ГП є біліарний калькульозний холецистит та зловживання алкоголем. Комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) не є необхідністю в діагностиці ГП, але вони є фундаментальними інструменти для виявлення причин, ступеня тяжкості і ускладнень ГП. Оцінка ступеня тяжкості ГП насправді одне з найважливіших питань в лікуванні даного захворювання, оскільки ми можемо оцінити тяжкість стану хворого та спрогнозувати перебіг захворювання, використовуючи, наприклад, шкалу Бальтазар. Комп’ютерна томографія (КТ) є одним з найчутливіших методів дослідження (71-100%) при ГП і його ускладненнях, що дає різнобічну інформацію про стан ПЗ і заочеревинного простору, залучення в процес жовчовивідних шляхів. КТ з контрастуванням – це золотий стандарт обстеження пацієнтів з ГП, яким легко можна скористатися в ургентній ситуації, дозволяє з високою точністю діагностувати наявність панкреонекрозу, оцінити його масштаб і локалізацію, виявити різноманітні ангіогенні ускладнення. Діагностична цінність МРТ не менша, ніж в КТ, але діагностичний процес займає набагато більше часу, тому утруднює використання в невідкладній ситуації. Ускладнення гострого панкреатиту можна поділити на локалізовані та генералізовані. До локалізованих ускладнень можна віднести: гострі перипанкреатичні рідинні скупчення (ГПРС), гострі некротичні скупчення (ГНС), відмежовані некрози (walled-off necrosis), псевдокисти, тромбоз вен, псевдоаневризми та кровотечі. З генералізованих ускладнень можливі синдром поліорганної недостатності (СПОН) та сепсис. У цьому огляді ми зосередилися на КТ і МРТ-висновках місцевих ускладнень ГП, коли і як проводити КТ і МРТ. Ми також звернули увагу на останні розробки в діагностичній класифікації ускладнень ГП.

<p>Обстежено 206 дітей з бронхолегеневою дисплазією. Виявлено, що<br />рентгенологічними маркерами бронхолегеневої дисплазії вважають наявність транспульмональних тяжів, деформації стінок бронхів та гіперпневматозу за даними рентгенографії органів грудної клітки. Дані показники корелювали з характерними особливостями бронхолегеневої дисплазії за даними високороздільної комп'ютерної томографії легень (зниження пневматизації в прикореневих зонах, сума передніх і задніх відділів ребер, більша 15, посилення легеневого рисунка за лінійним типом, деформація стінок бронхів).<br /><br /></p>

РОЗБІЖНОСТІ КОМП’ЮТЕРНО-ТОМОГРАФІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНИХ ПАЗУХ МІЖ ЗДОРОВИМИ І ХВОРИМИ НА ГНІЙНИЙ ГАЙМОРИТ ЮНАКАМИ АБО ЧОЛОВІКАМИ ПОДІЛЛЯ - Метою дослідження було встановити відмінності комп’ютерно-томографічних параметрів верхньощелепних пазух (ВЩП) між здоровими і хворими на гострий гнійний гайморит (ГГГ) юнаками або чоловіками Поділля з урахуванням і без урахування краніотипу. На базі НДЦВНМУ імені М. І. Пирогова було проведено антропологічне обстеження 45 юнаків віком від 18 до 21 року, хворих на ГГГ, та 55 чоловіків віком від 22 до 25 років, хворих на ГГГ у третьому поколінні мешканців Подільського регіону України. З бази даних НДЦ ВНМУ імені М. І. Пирогова взято первинні антропометричні показники 136 практично здорових юнаків і 72 чоловіків аналогічного хворим юнакам і чоловікам віку, також у третьому поколінні мешканців Поділля. Комп’ютерно-томографічне дослідження ВЩП виконувалося на спіральному рентгенівському комп’ютерному томографі “ELscint Select SP”. Статистичну обробку морфометричних показників ВЩП проведено в ліцензійному статистичному пакеті “STATISTICA 6.1” з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Доведено, що найбільш виражені розбіжності досліджуваних розмірів встановлені між відповідними групами здорових і хворих на ГГГ юнаків без урахування краніотипу та між відповідними групами здорових і хворих на ГГГ чоловіка- ми-брахіцефалами.<br />РАЗЛИЧИЯ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНЫХ ПАЗУХ МЕЖДУ ЗДОРОВЫМИ И БОЛЬНЫМИ ГНОЙНЫМ ГАЙМОРИТОМ ЮНОШАМИ ИЛИ МУЖЧИНАМИ ПОДОЛЬЯ - Цель исследования - установить отличия компьютерно-томографических параметров верхнечелюстных пазух (ВЧП) между здоровыми и больными острым гнойным гайморитом (ОГГ) юношами или мужчинами Подолья с учетом и без учета краниотипа. На базе НИЦ ВНМУ имени Н. И. Пирогова было проведено антропологическое обследование 45 юношей в возрасте от 18 до 21 года, больных ОГГ, и 55 мужчин в возрасте от 22 до 25 лет, больных ОГГ, в третьем поколении жителей Подольского региона Украины. С базы данных НИЦ ВНМУ имени Н. И. Пирогова взяты первичные антропометрические показатели 136 практически здоровых юношей и 72 мужчин аналогичного больным юношам и мужчинам возраста, также в третьем поколении жителей Подолья. Компьютерно-томографическое исследование ВЧП проводили на спиральном рентгеновском компьютерном томографе “ELscint Select SP”. Статистическая обработка морфометрических показателей ВЧП проведена в лицензионном статистическом пакете “STATISTICA 6.1” с использованием непараметрических методов оценки полученных результатов. Доказано, что наиболее выраженные различия исследуемых размеров установлены между соответствующими группами здоровых и больных ОГГ юношей без учета краниотипа и между соответствующими группами здоровых и больных ОГГ мужчинами-брахицефалами.<br />DIFFERENCES OF COMPUTED TOMOGRAPHY PARAMETERS OF MAXILLARY SINUS BETWEEN HEALTHY AND PATIENTS WITH PURULENT SINUSITIS YOUTHS OR MEN OF PODILLYA - Aim of our work - set computer-tomographic differences parameters of maxillary sinuses (MS) between healthy and sick with acute purulent sinusitis (APS) boys or men of Podillya with and without craniotypes. Based on SRC VNMU by Pyrohov was conducted anthropological<br />examination of 45 patients with APS boys aged from 18 to 21 years, and 55 patients with APS men aged from 22 to 25 years, in the third generation residents of Podillya region of Ukraine. From the data base of the SRC VNMU by Pyrohov were taken initial anthropometric indexes of 136 practically healthy boys and 72 male patients of similar age boys and men, and in the third generation residents of Podillya. Computer-tomographic study of MS was carried out on spiral computer tomography X-ray “ELscint Select SP”. Statistical analysis of morphometric parameters of MS held in licensed statistical package “STATISTICA 6.1” using nonparametric methods for assessing the results. It is proved that the most pronounced differences of the studied sizes are set between the relevant groups of healthy and sick boys with APS excluding craniotypes and between the respective groups of healthy and sick men with APS brachycephal.<br />Ключові слова: морфометрія, краніотип, здорові юнаки та чоловіки, хворі на гострий гнійний гайморит, комп'ютерна томографія, верхньощелепна пазуха.<br />Ключевые слова: морфометрия, краниотип, здоровые юноши и мужчины, больные острым гнойным гайморитом, компьютерная томография, верхнечелюстная пазуха.<br />Key words: morphometry, craniotype, healthy boys and men, patients with acute purulent sinusitis, computed tomography, maxillary sinus.

Мета. Вивчити та порівняти можливості оцінки стану кісткової тканини стоп за допомогою методів кількісної еталонної денситометрії та мультидетекторної комп'ютерної томографії у пацієнтів з хронічною артеріальною недостатністю.Матеріал і методи. Обстежено і проаналізовані дані променевого обстеження кісткової тканини нижніх кінцівок 40 чоловіків у віці 50-65 років, з ХАННК, викликаної облітеруючим атеросклерозом (ОА). Пацієнтам було проведено КЕД стоп і МДКТ гомілковостопних суглобів.Результати. Відзначається, що з посиленням ішемічних змін частота зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) головок першої та п'ятої плеснових кісток досягали 50 ± 3,5% і 72 ± 4,2% відповідно. Наростання ішемії впливало на градацію зниження МЩКТ і було прямо пропорційно частоті виявлення даних змін.Висновки. КЕД і МДКТ є високоінформативними методами для діагностики змін МЩКТ у пацієнтів з ХАННК, викликаної ОА. МДКТ стоп була максимально інформативною і переважала над КЕД в диференційовану визначенні стану кісткової тканини.

Вступ. Вимірювання кісткової щільності на основі даних конусно-променевої комп'ютерної томографії вважається достовірним, оскільки при даному методі виміри проводяться на основі об'єктивно відкаліброваної шкали Гаунсфілда. Мета дослідження – оцінка щільності кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у жінок постменопаузального віку з остеопенією до та після хірургічного лікування атрофії кісткової тканини щелеп з використанням остеопластичного матеріалу та осеїн-гідроксиапатитного комплексу. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено спостереження за 63 жінками в постменопаузального періоду з остеопенією, віком від 50 до 59 років. Всі дані КПКТ було переглянуто за допомогою Оne Volume Viewer після чого були експортовані за допомогою програмного забезпечення SIMPLANT 11.04. Після чого в програмному забезпеченні SIMPLANT 11.04 відбувався розрахунок щільності кісткової тканини. Результати дослідження та їх обговорення. При проведенні визначення щільності кісткової тканини у хворих І групи перед хірургічним втручанням середнє значення показників щільності кісткової тканини складало 434,25±123,11 (р˂0,05) одиниць Гаунсфілда. При вимірюванні показників щільності кісткової тканини у хворих другої групи перед хірургічним втручанням складало 395,45±76,21 одиниць Гаунсфілда. В ІІІ досліджувальній групі показники щільності кісткової тканини перед хірургічним втручанням складали 579,87±98,43 одиниць Гаунсфілда. Висновки За результатами дослідження виявлено високу ефективність використання осеїн-гідроксиапатитного комплексу при хірургічному лікуванні атрофії кісткової тканини щелеп у жінок постменопаузального віку з остеопенією.