Academic literature on the topic 'Компетенції спеціалістів'

Мета роботи – окреслити сучасні компетенції лікаря-неонатолога по формуванню здорового початку нового життя та веденню періоду новонародженості й запропонувати резерви покращення післядипломної підготовки спеціалістів і фахівців зі спеціальності “Неонатологія” шляхом засвоєння оновлених і доповнених у 2017–2018 рр. ключових компетентностей – мовної, цифрової та фахової. Основна частина. Розглядаються суть, зміст оновленої у 2017 р. цифрової та мовної компетентності, їх вплив на формування фахово-професійної компетентності та нові компетенції викладачів і слухачів за рівнями Європейської рамки кваліфікацій та ключовими компетентностями для безперервного навчання впродовж життя, рекомендованими Європейським парламентом і Радою ЄС у 2018 р. Проаналізовано причини недостатньої мовної та цифрової компетентності викладачів і слухачів курсів післядипломної освіти та користувачів систем електронної освіти і медицини, показано, що без відповідного рівня володіння мовною компетентністю – знання англійської мови на рівні В2 за шкалою Common European Framework of Reference for Languages неможливо адекватно засвоїти цифрові технології, набути необхідної цифрової та професійної компетентності. Зроблено висновки щодо подолання мовної та цифрової нерівності викладачів і слухачів та необхідності підготовки кадрів у рамці нових сучасних компетенцій слухачів. Висновки. Таким чином, формування сучасних компетентностей з неонатології, зважаючи на важливість для суспільства фахових компетенцій та результатів діяльності неонатологів і суміжних спеціалістів, слід проводити на циклі тематичного удосконалення “Адаптація та патологія новонароджених” тривалістю не менше 1 міс. Навчально-тематичний план навчання на цьому циклі необхідно доповнити новими компетентностями для досягнення сучасного рівня компетенцій спеціалістів і фахівців з неонатології.

Розвиток галузі інформаційних технологій на сьогодні є однією із найперспективніших галузей у Україні. Стрімкий розвиток ІТ сприяє появі нових перспективних професій не лише технічних спеціальностей, а і не технічних таких, як бізнес-аналітики, менеджери, маркетологи. Окремим перспективним напрямком є напрямок менеджмент в ІТ, а саме це – проектний менеджмент. Постає питання підготовки таких проектних менеджерів, компетенції яких відповідали вимогам роботодавців та підвищили рівень працевлаштування фахівців, які закінчили навчання та не мають досвіду роботи в ІТ. Для розвитку менеджерських компетенцій потрібно змінювати підходи до підготовки у самих вищих навчальних закладах та кооперуватись з провідними ІТ компаніями в кожному регіоні де є навчальні заклади. Розвивати професійні компетенції у молодих спеціалістів та підвищувати конкурентоздатність проектних менеджерів без досвіду роботи.

Мета роботи – розкрити роль і значення ефективних методик навчання іноземної мови, визначити найбільш ефективні методи і форми навчальної роботи. Основна частина. У статті подано інноваційні методи навчання іноземних мов, що базуються на комунікативному підході за принципами методики співробітництва; запропоновано основні методи і форми роботи, спрямовані на створення мотиваційного середовища, розвиток творчих засад особистості, мовної компетенції та якісної фахової підготовки майбутніх спеціалістів. Розглянуто використання інтерактивних методів навчання, які стимулюють інтерес до професії; сприяють ефективному засвоєнню навчального матеріалу; формують моделі поведінки; забезпечують високу мотивацію, знання, командний дух; а головне, сприяють формуванню комплексних компетенцій майбутніх фахівців. Висновок. Методи навчання іноземних мов, які ґрунтуються на комунікативному підході, допомагають розкрити творчий потенціал студентів і сприяють розвитку та самовдосконаленню навчально-комунікативного процесу, якісній фаховій підготовці майбутніх спеціалістів.

Метою статті є розроблення теоретичних положень і наукове обґрунтування в процесуальному та організаційному контексті практичних рекомендацій щодо забезпечення участі спеціаліста-криміналіста в кримінальному судочинстві на стадії досудового розслідування. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, аналіз, синтез, узагальнення дозволили докладно вивчити нормативну базу щодо напряму дослідження. Метод наукової абстракції сприяв формулюванню позиції щодо змісту діяльності спеціаліста-криміналіста із застосування спеціальних знань і техніко-криміналістичних засобів, доцільності внесення змін до законодавства України щодо розмежування понять «спеціаліст» і «спеціаліст-криміналіст». Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність на законодавчому рівні розмежувати поняття «спеціаліст» і «спеціаліст-криміналіст», окреслити завдання, визначити функції і повноваження, компетенції спеціаліста-криміналіста як учасника кримінального провадження, діяльність якого здійснюється під керівництвом і контролем слідчого. При цьому передбачити розроблення механізму регулювання діяльності спеціаліста-криміналіста, спрямованої на підвищення професійної мотивації результативності використання спеціальних знань і навичок, належного техніко-криміналістичного супроводження кримінального провадження і процедури перевірки рівня фахових знань та практичних навичок із метою періодичного підтвердження кваліфікації «спеціаліст-криміналіст». Висновки. У результаті дослідження констатовано, що поняття і сутність терміна «спеціальні знання» на законодавчому рівні не витлумачені, бракує спільної думки щодо цього й серед науковців. Викликає певні дискусії і термін «криміналістичні знання», хоча, убачається, найбільше відповідає суті діяльності спеціаліста-криміналіста як посадової особи, що володіє й на професійному рівні використовує такі знання. Бракує одностайності й щодо форм використання спеціальних знань. Проте, в контексті нашого дослідження, насамперед варто говорити про такі процесуальні форми, як участь спеціаліста (спеціаліста-криміналіста) у кримінальному провадженні. При цьому, вважаємо, до основних форм використання спеціальних знань належать консультації спеціалістів-криміналістів. Комплексне застосування окреслених форм забезпечить об’єктивність, повноту і всебічність досудового розслідування. Окреслено напрями розроблення механізму регулювання діяльності спеціаліста-криміналіста, спрямованої на підвищення професійної мотивації результативності використання спеціальних знань і навичок, належного техніко-криміналістичного супроводження кримінального провадження. Надано деякі практичні рекомендації щодо забезпечення участі спеціаліста-криміналіста в кримінальному судочинстві на стадії досудового розслідування і пропозиції щодо запровадження організаційно-правових засад визначення порядку отримання та підтвердження кваліфікації «спеціаліст-криміналіст», вжиття заходів контролю за результативністю його діяльності.

У статті розглянуто актуальні проблеми сучасної вищої освіти й приведення її у відповідність до потреб інтеграції світового та європейського освітніх процесів. Акцентовано на тому, що формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх спеціалістів зумовлено когнітивними процесами в сучасному науковому пізнанні. У сучасному суспільстві до підготовки фахівців висуваються певні «компетенції», необхідні для досягнення значних успіхів у професійній діяльності. Досліджено компоненти, що стосуються професійної реалізації та розвитку майбутнього фахівця, його здатності засвоювати нові знання з подальшим їх практичним застосуванням.

У статті розкрито проблему технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Виділено дві групи інклюзивних технологій: організаційну і педагогічну. Досліджено, що організаційні технології пов’язані з етапами організації інклюзивного процесу: це технології проектування і програмування, технології командної взаємодії вчителя та спеціалістів, технології організації структурованого, адаптованого і доступного середовища. Серед педагогічних технологій виділено такі: технології диференційованого навчання та індивідуалізації освітнього процесу; технології корекції навчальних труднощів, що виникають у дітей в освітньому процесі; технології, спрямовані на формування соціальної компетенції; технології оцінювання досягнень учнів.

У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.

The article specifies the peculiarities of professional communicative activity of future seafarers. Professionally-oriented communicative competency is defined as a fundamental component of the professional training of seafarers which, in turn, suggests that the key objective of language training in higher maritime educational institutions is the formation and development of all the components of this complex phenomenon. It is argued that the development of the effective model of professionally-oriented communicative competency formation of future seafarers and the selection of the adequate teaching methodology is doomed to failure if all the aspects and peculiar features of professional communication are not taken into thorough consideration. It is determined that the peculiar features of maritime sphere specialists’ activity predetermine distinctive requirements to professionally-oriented communication of those working in shipping industry. It is proved that Maritime English can for sure be determined as professional sub-language because it, first of all, serves for the specific needs satisfaction of one certain, independent, self-sufficient area of human activity and, at the same time, it has distinctive peculiar features at each level of teaching-learning process.Extensive review and thorough analysis of statutory and requirements documents which are straightforwardly connected to the organization of the professional communication at sea provided for the conclusion that laconism, clarity and accuracy together with the zero tolerance towards the discrepancy are acknowledged as the key fundamental requirements to professional communication of seafarers, as the safety of navigation, human life and environment depend greatly on their timely, unambiguous and laconic communication. It is determined that because of the fact the professional communication usually occurs in the condition of press of time and psychological tension, the linguistic peculiarities of standard maritime phraseology are the following: the minimum use or even complete omission of the functional words, such as articles and auxiliary verbs (a/an, the, am/іs/are etc.). Besides, it is stated out that due to the possible interferences while communicating by means of radiotelephone and VHF it is recommended not to use the shortened forms which are so typical for common spoken English. And, finally, one more specific feature of the professional communication of future seafarers when using VHF is the requirement to use specific word markers to specify the type of the message or the end of the phrase or the conversation.Key words: professionally-oriented communication, professional sub-language, maritime phraseology, verbal markers, linguistic scope of the text. У статті визначено особливості професійно-мовленнєвої діяльності фахівців морської галузі. Професійно-орієнтована комунікативна компетенція визначається як важлива складова частина професійної підготовки морських фахівців, отже, ключовим завданням мовленнєвої підготовки у закладах вищої освіти є розвиток усіх складових частин цього феномена. Стверджується, що розроблення ефективної моделі формування професійно-орієнтованої комунікативної компетенції майбутніх фахівців морської галузі та підбір адекватної методики її викладання є неможливими без урахування усіх аспектів та осо-бливостей професійної комунікації. Визначено, що специфіка сфери діяльності представників морської галузі зумовлює певні вимоги до професійно-орієнтованого мовлення морських фахівців. Доведено, що морську англійську мову можна визначати як підмову спеціальності, оскільки вона, по-перше, обслуговує спеціальну, окрему, самодостатню галузь діяльності, а також має свої специфічні особливості на всіх рівнях вивчення.Ретельний аналіз нормативних документів, безпосередньо пов’язаних з організацією комунікації на морі, дав змогу дійти висновку про те, що стислість, ясність, точність та недопущення різнотлумачень є основними базовими вимогами щодо професійного мовлення фахівців морської галузі, адже від їх своєчасної, лаконічної і недвозначної комунікації залежить безпека судноплавства, життя людей та навколишнього середовища. З’ясовано, що, оскільки спілкування зазвичай відбувається в умовах дефіциту часу та психологічного напруження, то до суттєвих лінгвістичних особливостей стандартної морської фразеології належать перш за все мінімальне використання або навіть опущення вживання функціональних лексичних одиниць, таких як артиклі та допоміжні дієслова (a/an, the, am/is/are тощо). Крім того, визначено, що з огляду на можливі технічні перешкоди під час здійснення радіозв’язку та можливі шумові перешкоди під час особистого спілкування рекомендується уникати скорочених форм, які є типовими для повсякденного англомовного спілкування. Нарешті, особливістю професій-ного мовлення морських фахівців під час здійснення радіозв’язку є обов’язкове використання вербальних маркерів на позначення типу повідомлення та завершення фрази.Ключові слова: професійно-орієнтоване спілкування, підмова спеціальності, професійна фразеологія, вербальні маркери, лінгвістичне наповнення тексту.

Правильне ведення медичної документації є важливою складовою діяльності всіх закладів охорони здоров’я. Під час клінічної практики фізичний терапевт може проводити оцінювання, діагностування та втручання в межах своєї компетенції, тому виникає необхідність у документуванні цих дій. У статті представлений досвід викладання вибіркової дисципліни «Медична документація в реабілітаційних закладах» для бакалаврів зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія». Мета статті – акцентувати увагу викладачів та студентів на важливості отримання знань про значення медичної документації в роботі реабілітаційних закладів у сучасній системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії. Фізичний терапевт повинен вести чітку й добре організовану документацію результатів діагностики та оцінки і розробляти план подальших дій. Ці записи вносяться до медичної карти пацієнта фізичним терапевтом для надання доказів контакту з пацієнтом, інформування процесу клінічного обґрунтування та передачі інформації іншим фахівцям. Важливим завданням при підготовці спеціалістів з фізичної терапії є вивчення основ ведення документації, що дозволяє ідентифікувати, реєструвати, вимірювати та оцінювати реабілітацію, також визначати ефективність реабілітації, аналізувати стан пацієнта в наступні періоди реабілітації.

Стаття розглядає особливості розробки курсу ділової англійської мови в контексті підготовки спеціалістів економічного профілю.
The article explores peculiarities of ESP course development in the context of economists training.

Пріоритетним завданням сучасного освітнього процесу є підготовка висококваліфікованого фахівця, орієнтованого на постійне самовдосконалення і професійний пошук. З огляду на конкурентне середовище все більшого значення набувають такі характеристики, як професіоналізм і компетентність, відповідальність і коректність.

Кібко Д. В. Напрями удосконалення професійних компетентностей персоналу в організації : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник М. А. Ажажа. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 120 с.
UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади професійних компетентностей персоналу в організації. Розглянуто особливості формування професійних компетентностей персоналу в організації. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків професійних компетентностей персоналу в організації.
EN : In the qualification work the theoretical and methodological bases of professional competences of the personnel in the organization are considered. Features of formation of professional competences of the personnel in the organization are considered. Some attention is paid to identifying prospects and shortcomings of professional competencies of staff in the organization.