To see the other types of publications on this topic, follow the link: Компетенція мовна.
Journal articles on the topic 'Компетенція мовна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Компетенція мовна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Зінченко, В. М. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ." Educational Dimension 31 (December 29, 2011): 69–75. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4647.
Full textAbstract:
У статті висвітлено питання, які стосуються проблеми формування мовно-мовленнєвої компетенції учнів профільних класів, визначено сутність основних понять: мова, компетенція, мовленнєва компетенція, мовна компетенція, комунікативна компетенція.
2
Мироненко, Оксана Василівна. "Творча особистість як цілісна людська індивідуальність в умовах компетентнісної освіти." Освітній вимір 47 (January 14, 2016): 251–55. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2467.
Full textAbstract:
Мироненко О. В. Творча особистість як цілісна людська індивідуальність в умовах компетентнісної освіти.
У статті аналізуються, порівнюються та зіставляються такі наукові феномени: як «компетентність», «компетенція», «комунікативна компетенція», «мовна компетенція», уточнюється сутність використовуваних дефініцій у контексті компетентнісного підходу. Автор конкретизує творчу особистість як цілісну людську індивідуальність.
3
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko, and Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 28, 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Full textAbstract:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
4
Яковлева, О. В. "Мовна компетенція студентства та мовна ситуація в українських університетах у контексті наближення України до європейського освітнього простору." Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 45, (ч. 1) (2015): 178–93.
Find full text
5
SELIVANOVA, Olena. "Ethnic and cultural competence: cognitive base and verbal representation." CHERKASY UNIVERSITY BULLETIN: PHILOLOGICAL SCIENCES, no. 1 (2019): 3–13. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5770-2019-1-3-13.
Full text
6
Болотна, Т. "До питання розвитку змісту поняття "мовна компетенція" в історії лінгвістики і теорії навчання іноземним мовасм." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 27 (2013): 20–30.
Find full text
7
Аксьонова, Дар’я, and Юлія Кулінка. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 16 (December 9, 2021): 184–94. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246625.
Full textAbstract:
Стрімкі соціально-економічні зміни в суспільстві є рушійною силою для розвитку усіх сфер життєдіяльності людини та вимагають перебудови та удосконалення підходів та методів на всіх етапах освітнього процесу. Стаття присвячена проблемі теоретичних аспектів формування мовної особистості фахівців сфери обслуговування, висвітлюється актуальність проблеми виховання висококваліфікованого фахівця сфери обслуговування, перераховуються основні закони та нормативно-правові акти, які регулюють вимоки до підготовки фахівців сфери обслуговування. Розглянуто компетентнісний підхід до формування фахівців сфери обслуговування, як підґрунтя мовно культурного розвитку, виділені та охарактеризовані основні варіанти класифікацій компетентностей. Розкривається поняття мовного вміння та різні підходи до диференціації та стратегій спілкування. Аналізується комунікативна компетентність та основне коло вмінь, які вона охоплює. Досліджено лінгводидактичну літературу та зроблена порівняльна характеристика таких понять як «мовленнєва компетентність» та «мовна компетенція», визначена суть, структура та їх основні функції і структурні компоненти. У статті висвітлюється важливість володіння відповідними мовними нормами та навичками для формування професійної особистості фахівця сфери обслуговування, важливість комунікативної культури як засобу й умови формування професійної особистості.
8
RYZHKOVA, Svitlana. "THE PECULIARITIES OF USING FICTION FILMS IN TEACHING THE PRACTICE OF ORAL AND WRITTEN LANGUAGE OF HIGHER SCHOOL STUDENTS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 319–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-319-325.
Full textAbstract:
Під час дослідження було виявлено великий потенціал методики викладання англійської мови на основі автентичних художніх фільмів, який реалізується через наочність відеоматеріалів, заохочення різних засобів сприйняття, створення на їх основі мовних ситуацій, найбільш наближених до реальних, естетичну функцію кіно. Фільм був розглянутий як засіб наочності: зорової, слухової, словесної. Також було показано, як використовувати художній фільм для мотивації учнів до комунікативної діяльності в класі, вивчення англійської мови й утворення взагалі. У роботі було встановлено, що художній фільм може бути використаний в різних галузях навчання англійської мови. Він є ефективним засобом формування навичок усного спілкування, аудіювання, навчання лексиці, граматиці, письму, соціокультурним і країнознавчих аспектів. Кожна область навчання була розглянута окремо. У роботі були розглянуті аспекти, які необхідно враховувати при використанні художніх фільмів у викладанні англійської мови: технічна характеристика відеоматеріалів, організація уроків на основі фільмів, найбільш ефективне використання кінофільмів, труднощі при навчанні та інші проблеми, з якими може зіткнутися вчитель при використанні художніх фільмів в навчанні. У даній роботі були визначені наступні критерії відбору художніх фільмів: відповідність мовного змісту фільму рівню знань учнів; відповідність змісту навчальним цілям; відповідність інтересам, психологічним, віковим і соціальним особливостям учнів; мовна насиченість; співвідношення звукового і зорового ряду; відображення соціокультурної, країнознавчої специфіки; інформаційна, художня цінність; тривалість фільму. Правильно відібрані фільми сприяють формуванню міжкультурної компетенції учнів, розвитку художньо-естетичних і пізнавальних потреб і мотивів, а також формування інтелектуальних, лінгвістичних, культурологічних, комунікативних здібностей. У роботі була розглянута специфіка мови автентичного художнього фільму: використання персонажами розмовної мови, діалогічність мови, її насиченість ідіомами, сленгом, скороченнями. В результаті дослідження було встановлено, що педагогічний потенціал методики викладання англійської мови на основі художніх фільмів може бути реалізований через навчально-методичний комплекс, що включає самі художні фільми, форми роботи з ними, завдання до кожного фільму. Ключові слова: художній фільм, комунікація, компетенція, навчання, іноземна мова.
9
Kanevska, Olga B. "Дидактичний потенцiал лiнгвостилiстичного аналiзу тексту на уроках росiйської мови як iноземної." Educational Dimension 56, no. 4 (March 29, 2021): 122–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4377.
Full textAbstract:
Актуальною проблемою лінгводидактики є пошук нових методів і прийомів роботи з текстом, які ґрунтуються на текстоцентричному підході до мовної підготовки. У статті виявлено та схарактеризовано дидактичні можливості застосування лінгвостилістичного аналізу тексту на уроках російської мови як іноземної.
Визначено причини необхідності роботи з текстом як із найвищою комунікативною одиницею: 1) твори різних стилів і жанрової приналежності використовуються на мовних уроках в якості дидактичного матеріалу при формуванні мовної компетенції; 2) до задач розвитку мовленнєвої компетенції відноситься навчання різних видів аналізу текстів; 3) на підґрунті тексту формується комунікативна компетенція.
Виявлено цілі застосування тексту, в тому числі й художнього, на уроках російської мови як іноземної: 1) мовні та мовленнєві (збагачення словникового запасу; демонстрація можливостей граматичної системи; текст як стимул для дискусії); 2) соціокультурні (знайомство з культурою країни, мова якої вивчається; «культура, яку описує мова»); 3) етико-естетичні (гуманістичні та естетичні цінності; навички естетичного сприйняття художньої літератури).
Установлено критерії відбору тексту як навчального матеріалу: відповідність тексту навчальним цілям; інформативність; доступність; культурологічна значущість; виховна спрямованість; когнітивна та етико-естетична цінність. Ефект повідомлення залежить не лише від смислу одиниць висловлювання, але й від контекстуального оформлення, від ідеї твору та замислу автора, авторських інтенцій.
Лінгвостилістичний аналіз тексту, зокрема художнього, є важливим методом у методиці російської мови як іноземної: він уможливлює формування в тих, хто навчається, свідоме відношення до мовленнєвої діяльності, розвиток естетичних почуттів і смаків, засвоєння російської мови та російського мовлення в їх єдності, вдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Таке вивчення російської мови допомагає подолати сухість і штамп у викладанні мови, підвищити його виховний потенціал.
10
Соколова, А. Д., and О. Ю. Медведєва. "РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МОРСЬКІЙ ГАЛУЗІ В ОПАНУВАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.14.
Full textAbstract:
У роботі актуалізовано увагу щодо самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». При цьому акцентується увага на тому, що ця дисципліна підпорядковує певні навички для подальшого навчання, серед яких зазначаються такі: розвиток професійної термінології, використання технічної літератури, здатність до професійного усного та письмового спілкування та і т.д. Результатом вивчення даного курсу є вміння правильно складати документи, вільно користуватися спеціалізованими інформаційними джерелами, зокрема довідковими, застосовувати фахову термінологію в різних ситуаціях професійного спілкування, давати розгорнуті відповіді на питання дискусійного та підсумкового характеру, редагувати та перекладати фахові тексти, використовувати нормативні мовні конструкції, готувати інформаційні повідомлення.Зазначається, що аудиторних годин не вистачає для оволодіння необхідними доречними компетенція ми та обсягом всіх необхідних знань, тому самостійна робота має важливе значення. Визначено пріоритетну тематику самостійних робіт студентів морських ЗВО. Акцентовано увагу на тому, що роль викладача в організації самостійної роботи студентів та їх мотивації є дуже великою. Сучасний підхід до організації освітнього процесу в ЗВО полягає в тому, що цей процес орієнтований на формування у студентів умінь самостійно здобувати нові знання, використовувати їх у своїй професійній діяльності. Обрано напрямок на підвищення ролі та збільшення самостійної роботи студентів у різноманітних її формах.Таким чином, самостійна робота студентів має ряд переваг і недоліків, які можна охарактеризувати відповідно з можливостями та їх відсутністю в процесі безпосередньої СРС. Так, як самостійна робота дає можливість для навчання у будь-який час, але при цьому постає питання щодо доступності до навчальних матеріалів. Вирішення цього питання також можна повернути в позитивний бік –доступ до навчальних матеріалів через запропонований викладачем матеріал у паперовому або електронному виглядах, або з застосуванням комп’ютера та Інтернету.Ключові слова: морські ЗВО, українська мова (за професійним спрямуванням), мотивація, самостійна робота, компетенції.
11
Sandulyak, T. V., Т. М. Klimenko, О. А. Serdtseva, О. Yu Carapetyan, А. М. Zakrevskiy, and М. Т. Sandulyak. "ЯК ПОДОЛАТИ НЕДОСТАТНЮ МОВНУ ТА ЦИФРОВУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ І СЛУХАЧІВ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ." Медична освіта, no. 4 (July 23, 2018): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9219.
Full textAbstract:
Мета роботи – окреслити сучасні компетенції лікаря-неонатолога по формуванню здорового початку нового життя та веденню періоду новонародженості й запропонувати резерви покращення післядипломної підготовки спеціалістів і фахівців зі спеціальності “Неонатологія” шляхом засвоєння оновлених і доповнених у 2017–2018 рр. ключових компетентностей – мовної, цифрової та фахової.
Основна частина. Розглядаються суть, зміст оновленої у 2017 р. цифрової та мовної компетентності, їх вплив на формування фахово-професійної компетентності та нові компетенції викладачів і слухачів за рівнями Європейської рамки кваліфікацій та ключовими компетентностями для безперервного навчання впродовж життя, рекомендованими Європейським парламентом і Радою ЄС у 2018 р.
Проаналізовано причини недостатньої мовної та цифрової компетентності викладачів і слухачів курсів післядипломної освіти та користувачів систем електронної освіти і медицини, показано, що без відповідного рівня володіння мовною компетентністю – знання англійської мови на рівні В2 за шкалою Common European Framework of Reference for Languages неможливо адекватно засвоїти цифрові технології, набути необхідної цифрової та професійної компетентності. Зроблено висновки щодо подолання мовної та цифрової нерівності викладачів і слухачів та необхідності підготовки кадрів у рамці нових сучасних компетенцій слухачів.
Висновки. Таким чином, формування сучасних компетентностей з неонатології, зважаючи на важливість для суспільства фахових компетенцій та результатів діяльності неонатологів і суміжних спеціалістів, слід проводити на циклі тематичного удосконалення “Адаптація та патологія новонароджених” тривалістю не менше 1 міс. Навчально-тематичний план навчання на цьому циклі необхідно доповнити новими компетентностями для досягнення сучасного рівня компетенцій спеціалістів і фахівців з неонатології.
12
Шестопалова, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 2(8) (July 5, 2021): 185–205. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-185-205.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. Розглянуто сутність понять “компетенція”, “іншомовна компетенція”, “комунікативний підхід”. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов’язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що навчальна дисципліна “Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням” є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.
13
ДУЗЬ, Лариса Іванівна. "ТРЕТІЙ УЧАСНИК ФАХОВИХ КОМУНІКАТИВНИХ СИТУАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237837.
Full textAbstract:
Метою статті є демонстрація особливостей фахової комунікації, яка реалізується у музичному закладі вищої освіти за участі іноземних студентів. Об'єкт вивчення — фахова мовленнєва взаємодія музичного педагога та іноземних студентів з різними рівнями володіння мовою навчання. Предмет дослідження — комунікативна роль та характеристики третього учасника фахової мовленнєвої ситуації, у ролі якого діє іноземний студент. У дослідженні застосовано методи спостереження, аналізу та синтезу, зіставлення, узагальнення, а також описовий метод. Результати дослідження: оприявнено реальні комунікативні потреби, які формуються у процесі академічного фахового навчання і мають враховуватися в обґрунтуванні мовних та мовленнєвих компетенцій, необхідних іноземному студентові музичного ЗВО. Типологізовано фахові музично-педагогічні комунікативні ситуації. З'ясовано причини появи ситуації з третім активним учасником. Визначено роль і значення третього комуніканта та необхідні йому мовні компетенції. На підставі вивчення академічних комунікативних ситуації зроблено висновки про фактори, що зумовлюють успішність фахової взаємодії музичного/вокального педагога й іноземних студентів.
14
Карловас, О. А. "РОЗВИТОК МОВНОЇ СТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ ЯК ІНДИКАТОР СФОРМОВАНОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 136–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-136-148.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття мовної стійкості як риси індивідуальної та колективної мовної поведінки, важливої для збереження стабільності національної мови у двомовній ситуації нашої країни.
Актуалізація питання розвитку мовної стійкості майбутніх філологів в умовах російсько-української двомовності східного регіону країни зумовлена основною метою навчання рідної мови в середній школі, яку будуть реалізовувати молоді спеціалісти, – формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка вмітиме вільно, комунікативно доцільно послуговуватись засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечувати належний рівень комунікативної компетенції.
Аналіз мовознавчих студій засвідчив, що дотепер немає загальноприйнятого, виразного та чіткого визначення досліджуваного поняття мовної стійкості. В лінгводидактиці означену проблему розглядають з погляду формування національно-мовної / мовної / мовленнєвої особистості в умовах реалізації компетентнісного підходу до навчання української мови. Лінгвісти звертають увагу на необхідність розвитку мовної стійкості, зокрема у здобувачів вищої освіти, яка допоможе розв’язати проблему, що постає там, де процеси мовної асиміляції ставлять під загрозу існування національної мови. Переорієнтація означеної двомовності на поступове зростання груп ситуативних двомовців за рахунок російських одномовців з подальшим формуванням і розширенням україномовних середовищ дозволить надати мовному розвитку України зворотного напрямку, і вища школа має посісти одне з ключових місць у цьому процесі.
Мовна стійкість є характерною рисою комунікативної поведінки мовної особистості, оскільки мова постає конструктом власної ідентичності, внутрішнім чинником позиції громадянина щодо своєї національної приналежності. У процесі вивчення мовознавчих дисциплін майбутні філологи долучаються до опосередкованої співвіднесеності з українською спільнотою, конструюючи завдяки мові національну ідентичність, яка постає перед людиною в ході формування національної самосвідомості.
15
Ранюк, Оксана Петрівна. "Формування риторичної компетенції студентів-філологів під час вивчення польської мови." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 75–79. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2587.
Full textAbstract:
Ранюк О. П. Формування риторичної компетенції студентів-філологів під час вивчення польської мови.
У статті теоретично обґрунтовано поняття «компетенції» та «риторичної компетенції». Зазначено, як можна використовувати риторичний елемент під час вивчення польської мови. Представлено систему вправ та завдань на заняттях польської мови, спрямованих на формування риторичної компетенції.
16
Doroshkevych, K. O., M. M. Voronovska, and I. Z. Salata. "Підходи до забезпечення менторингової діяльності на підприємствах." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 47–49. http://dx.doi.org/10.15421/40290409.
Full textAbstract:
Уточнено визначення та наведено основні сфери застосування менторингу (методу персоналізованого навчання та особливої системи відносин на підприємстві), які стосуються адаптації нових фахівців на робочому місці, оптимізування витрат часу на навчання і оцінювання менеджерами нових співробітників; впровадження інноваційних методів роботи на підприємстві; просування за кар'єрною ієрархією, цілеспрямованої підготовки керівників; зниження плинності кадрів тощо. Досліджено моделі менторингової діяльності підприємств: рефлексивну, "зустрічі у п'ятницю", "розкажи, покажи, зроби". Для їх результативного застосування можна використати компетентнісний, ситуаційний, системний підхід тощо. З метою поєднання цих підходів, створення ефективної і комплексної системи менторингової діяльності, інтегральної цілісності, що спрямована на ефективне управління підприємствами, рекомендовано процесно-структурований підхід до здійснення менторингу на підприємствах. Його складовими елементами визначено: ментора і менті як представників керуючої та керованої підсистем, процес менторингової діяльності, що спрямований на реалізацію функцій розвитку компетенцій, особистісного розвитку та розвитку відносин; порядок менторингу та його програму (містить систему стимулювання для ментора та менті; критерії обрання ментора; порядок менторингових сесій; ключові компетенції, які повинні бути набуті).
17
УШАКОВА, Наталія, and Ольга АРТЬОМОВА. "АУДІЮВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ НАВЧАННЯ НЕРІДНОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 395–404. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-395-404.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті на основі аналізу наукової літератури визначено діяльнісні та психологічні компоненти процесу аудіювання, які обумовлюють успішність навчання нерідної мови іноземних студентів. Актуальність наукових пошуків підвищення результативності навчання іноземців обумовлюється чисельними труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, з якими стикається студент-початківець під час включення в нове освітнє середовище. Формування комунікативної компетенції аудіювання до рівня адекватного сприйняття та розуміння навчальної лекції є однією з нагальних потреб та умов успішності професійної підготовки іноземців. У статті розглядаються особливості функціонування процесів, за допомогою яких забезпечується успішність усного сприйняття інформації, та труднощі, що викликаються недостатнім рівнем сформованості цих механізмів для сприйняття повідомлення нерідною мовою. Авторами обґрунтовується виникнення найбільшої у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності психічної напруги та активної розумової діяльності студента під час аудіювання. На думку авторів, виокремлення складових процесу сприйняття усного повідомлення визначає вибір ефективної системи завдань та вправ для усунення невідповідності розвитку механізмів аудіювання та формування необхідних навичок та вмінь, враховуючи індивідуальні особливості та потреби студентів-іноземців. Автори також приходять до висновку, що побудова мовної підготовки повинна враховувати минулий особистий досвід мовних мігрантів та особистісні вподобання, які вони застосовують для набуття комунікативних компетенцій зокрема в аудіюванні. Зазначено, що завданням викладача є організація та управління навчальною діяльністю студента, орієнтація його діяльності на досягнення бажаного результату під час вирішення студентом спеціально організованих навчальних завдань різного ступеню складності, метою яких є засвоєння студентом предметних знань, практичних умінь, навичок, розвиток його особистості в цій діяльності та спілкуванні з іншими людьми. У статті наголошується, що послідовне формування аудитивних навичок та вмінь у відповідності до основ особистісно-діяльнісного підходу побудови процесу мовної підготовки є одним з ефективних способів досягнення необхідного рівня комунікативної компетенції в області аудіювання. Ключові слова: іноземні студенти, мовна підготовка, мовленнєва діяльність, аудіювання, аудитивні вміння, особистісно-діяльнісний підхід.
18
Кощук, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ АВТОТРАНСПОРТНОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 269–75. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.316.
Full textAbstract:
У статті висвітлено практичний аспект реалізації проблеми формування іншомовної професійної комунікативної компетенції у студентів автотранспортного фахового коледжу у процесі вивчення англійської мови з досвіду роботи викладача вищої категорії Кощук В.М.
З’ясовано, що комунікативна компетентність передбачає уміння співрозмовників співвідносити мовленнєве висловлювання з цілями і ситуацією спілкування, розуміння взаємостосунків між тими, хто спілкується, а також уміння правильно організувати мовленнєве спілкування з урахуванням культурних. Наведено приклади формування іншомовної професійної комунікативної компетенції у студентів автотранспортного фахового коледжу засобами навчальних дисциплін «Англійська мова», «Англійська мова за професійним спрямуванням», «Англійська мова (спецкурс)», що своєю чергою передбачають роботу з інформаційними ресурсами, розвиток мовлення на основі мовленнєвих ситуацій, дискусійних та рольових ігор, драматизації, роботи у режимі студент - студент тощо.
Розкрито зміст позааудиторної діяльності з англійської мови у контексті формування іншомовної професійної комунікативної компетенції, що передбачає удосконалення умінь і навичок професійного мовлення відповідно до рівня В1, і ґрунтується на роботі гуртка «Think English».
19
Семеног, Олена, and Андрій Семеног. "Сучасний економіст як професійна мовна особистість: успіхи і проблеми становлення в умовах вищої економічної школи." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 86–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3034.
Full textAbstract:
Семеног О. М., Семеног А. Ю. Сучасний економіст як професійна мовна особистість: успіхи і проблеми становлення в умовах вищої економічної школи.
У статті розглядаються окремі аспекти вияву мовної, термінологічної, комунікативно-прагматичної, текстової, дискурсивної компетенцій мовної особистості фахівця економічної сфери. Окреслюється вплив особистісних рис економіста як наставника на формування мовної особистості студента – майбутнього економіста.
20
Панфілов, О. Є., and А. Л. Калімбет. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2 (August 31, 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.878.
Full textAbstract:
Панфілов О. Є., Калімбет А. Л. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України: характеристика поняття та змісту. - Стаття.
У статті досліджено поняття і сутність адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, виокремлено та проаналізовано його складові частини
з урахуванням сучасних правових реалій. Встановлено, що адміністративно-правовий статус являє собою сукупність конкретно визначених суб’єктивних прав і обов’язків, які закріплюються за відповідним суб’єктом визначеними нормативно-правовими актами та гарантовані державою.
Виокремлено структуру адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України шляхом детермінування таких елементів, як: 1) нормативно-правова основа; 2) принципи функціонування; 3) мета та завдання; 4) компетенція; 5) порядок формування; 6) порядок ухвалення рішень.
Визначено, що нормативну основу діяльності Кабінету Міністрів України становлять акти загального характеру, які встановлюють основні положення про органи виконавчої влади, і акти спеціального характеру, які конкретизують усі важливі аспекти діяльності Кабінету Міністрів України.
Доведено, що метою функціонування Кабінету Міністрів України як суб’єкта публічної адміністрації виділено забезпечення публічних інтересів, а також здійснення належного публічного адміністрування в тих сферах суспільних відносин, у межах яких його наділено повноваженнями. Завдання як елемент адміністративно-правого статусу спрямовано на конкретизацію мети та відображено на нормативному рівні.
Встановлено, що компетенція Кабінету Міністрів України складається з таких трьох елементів, як: повноваження, предмет відання, функції. Визначено, що повноваження є сукупністю прав та обов’язків, якими наділено вищий орган виконавчої влади. Як предмет відання визначаються сфери суспільних відносин, у межах яких можуть бути реалізовані закріплені за Кабінетом Міністрів України повноваження.
Виділено, що функції як структурний елемент компетенції Кабінету Міністрів України можна поділити на соціально орієнтовані та внутрішньо орієнтовані. Визначено, що через соціально орієнтовані функції Кабінету Міністрів України функції виявляється основний сенс і зміст публічного адміністрування, реалізується його призначення щодо виконання своїх обов’язків перед суспільством. Визначено, що внутрішньо орієнтовані функції Кабінету Міністрів України спрямовані всередину вищого органу виконавчої влади і здійснюються для забезпечення умов нормального функціонування цього органу, його належної самоорганізації та самозбереження.
21
НІКОЛАЄВА, І. А., О. В. КУЗЬМИЧ, and С. П. ДЕНИСОВА. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.10.
Full textAbstract:
Компетентність як складник фахової підготовки майбутніх вчителів іноземної мови полягає у формуванні про- фесійних теоретичних і практичних навичок і вмінь, мотивів діяльності, особистісних якостей, наявності досвіду професійної діяльності, умінні творчо мислити, в розвитку творчого потенціалу, ціннісних орієнтацій, які дозво- ляють самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Школярі і студенти повинні не тільки оволодівати словесним кодом певної іноземної мови, але й уміти використовувати на практиці і створювати на певному рівні в своїй свідомості «картину світу», притаманну носію цієї мови. Виходячи з сучасних вимог до мовної освіти, з’являється важливе завдання – підготовка вчителя іноземної мови, яка повинна мати виражений культурологічний характер і бути спрямованою на формування здібностей адаптивної поведінки в спілкуванні з носіями культури країни, мова якої вивчається, а також формування на основі знання мови ментальності, стилю поведінки, традицій і звичаїв народу. У статті розглядаються компоненти професійної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови в країнах Ради Європи. Особлива увага приділяється аналізу технологій професійно орієнтованого навчання у підготовці вчителів іноземної мови, формування методологічної та соціально-культурної компетенції, а також процесу само- навчання іноземними мовами. Авторами доведено, що основними умовами формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи є: зміщення акценту в навчанні з традиційного теоретичного вивчення навчаль- них дисциплін до більш практичного застосування отриманої інформації, від парадигми «я знаю» до парадигми «я вмію»; підготовка фахівців, що володіють компетенцією самонавчання; запозичення європейського досвіду використання електронного професійного портфоліо як ефективного інструменту самоконтролю студента та його безперервного професійного й особистісного розвитку.
22
Sheremeta, L. P. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА»." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 103–7. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10651.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні аспекти формування навичок діалогічного мовлення під час вивчення курсу «Українська мова як іноземна». Описано авторську методику засвоєння матеріалу, спрямовану на оптимальний відбір шляхів підвищення ефективності заняття. Подано методичні рекомендації щодо формування в іноземних студентів медичного профілю умінь і навичок діалогування.
Обґрунтовано, що система навчання українського діалогічного мовлення іноземців передбачає засвоєння мовно-мовленнєвих знань з української мови та формування комунікативних умінь та навичок, актуальних для послуговування в україномовному середовищі.
Доведено, що формування української мовленнєвої компетенції студентів-іноземців відбувається на основі мовної підготовки, що включає в себе вільне володіння професійною лексикою та обмін знаннями з медичних предметів, обговорення тем, дискутування з їх приводу.
Проаналізовані аспекти навчання діалогічного мовлення сприятимуть оптимізації процесу навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України та можуть бути використані при подальшій розробці нових методик оцінювання рівня професійної підготовки майбутніх працівників медичного профілю.
23
ЧОРНИЙ, Артем. "РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПОГЛЯДІВ ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ НА ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, no. 4 (July 15, 2020): 240–55. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.389.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати компаративного аналізу поглядів вітчизняних та зарубіжних учених, розглянуто теоретичні дослідження понять «професійна компетентність» та «професійна компетенція». Вказано на необхідність висвітлення сутності понять «компетентність», «компетенція». Досліджено погляди на сутність цих дефініцій з урахуванням культурного контексту, організаційної культури, соціокультурної практики та вимог раціоналістичного, пояснювального, поведінкового, функційного, багатомірного та цілісного підходів, які необхідні для розуміння характеру взаємодії знань, навичок і професійної діяльності. У статті зазначено, що вживання понять «компетентність», «компетенція» має синонімічний аспект; висвітлено зміни, які мали місце протягом кількох десятиліть щодо поняття «компетентність» у контексті ефективності життєдіяльності людини. Окреслено основу групування наукових підходів до розуміння терміну «компетенція», яке трактуємо як відповідне коло питань, в яких людина добре розбирається, має стійкі знання та певний досвід; як сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством та терміну «компетентності» як здатності відповідних фахівців в межах визначених за посадою повноважень застосовувати наявні (спеціальні) знання, уміння та навички з метою якісного виконання завдань та обов’язків, професійного та особистісного розвитку. З’ясовано несформованість єдиного тлумачення та надзвичайну різноманітність поглядів вітчизняних та зарубіжних учених на сутність понять «компетенція», «компетентність» залежно від контексту, необхідність урахування зв’язку між зростанням компетентності та системою цінностей.
Зазначено, що найважливішими складовими терміну «компетентність» є здатність проводити аналіз явищ та ситуацій, ураховувати попередньо-набутий досвід, передбачати перешкоди, виявляти розумну ініціативу, особистісні характеристики, які можна змінювати й вдосконалювати.
24
Ків, Арнольд, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко, and Ірина Тополова. "Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 153–65. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3782.
Full textAbstract:
У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях.
Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання.
Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності.
Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях є найпростішим і має свої переваги.
25
Drach, I. D., A. Z. Mykolenko, and M. P. Tyshkovets. "МОВНА КАРТИНА СВІТУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ." Медична освіта, no. 4 (February 14, 2020): 79–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10864.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття мовної картини світу та концептуальної картини світу як компонентів лінгводидактики. На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземної мови та результатів її засвоєння провідним визначається прагматичний підхід, який передбачає набуття певних компетенцій – конкретних мовленнєвих навичок, які дають змогу виконувати чіткі дії. Водночас на практиці вивчення іноземних мов не може обмежитися ні граматикою та лексикою, ні прикладними вміннями, тому доводиться говорити про необхідність формування «вторинної мовної особистості». Цей рівень передбачає оволодіння фоновими знаннями типового представника певної картини світу, мова якого вивчається і забезпечується формуванням соціокультурної орієнтованості – однією з обов’язкових складових успішного вивчення мови. Комунікативно достатній рівень оволодіння іноземною мовою досягається лише в результаті набуття, принаймні на початковому рівні, здатності сприймати навколишнє середовище крізь призму представників іншомовного соціуму. Ця навичка є необхідною також під час вивчення прикладних та фундаментальних дисциплін, проходження навчальної практики в іншій країні.
Концептуальна картина світу традиційно розглядається як подібна для більшості людей і глибша за змістом, ніж мовна картина світу, що пов’язано з обмеженими можливостями мови у вираженні власних думок. Водночас структура мови визначає структуру мислення та спосіб сприйняття навколишнього світу. Тісна взаємодія мови і культури на заняттях з української мови як іноземної, іноземної мови для українських студентів може розглядатися в рамках лінгвокраїнознавчого підходу.
Аналіз понять концептуальної та мовної картин світу показав, що урахування соціокультурної нетотожності у сприйнятті світу може реалізуватися шляхом використання лінгвокультурознавчого підходу, який передбачає ряд визначених критеріїв підбору навчального матеріалу та використання методик, які не лише констатують, але вводять у контекст.
26
Соловій, Уляна. "Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 256–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2691.
Full textAbstract:
Соловій У. В. Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах.
У статті порушено актуальні питання викладання «Української мови (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах як нормативної навчальної дисципліни, аргументується необхідність її вивчення у процесі досягнення високого рівня фахової підготовки та формування комунікативної, професійно зорієнтованої компетенції майбутніх медиків.
27
Sokol, M. O., O. M. Tsaryk, and N. M. Rybina. "ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ ПИСЬМА В ІНОЗЕМНИХ МОВАХ." Медична освіта, no. 1 (November 15, 2018): 148–53. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9595.
Full textAbstract:
Мета роботи – вивчення зарубіжного досвіду (німецького та англійського), власне теоретичних аспектів їхнього писемного мовлення, його основних сфер функціонування та видів.
Основна частина. Доведено, що писемна мова будь-якої культури має бути вивчена на різних рівнях; тенденція до вивчення усної мови на практиці також набуває пріоритету. Враховуючи технічні нововведення сучасного спілкування, було припущено, що можна передбачати відсутність культури писемного мовлення на побутовому рівні та навіть культури написання взагалі. Актуальність дослідження авторами обумовлена суб’єктивною свідомістю письма, що проявляється у загальних тенденціях в іноземних мовах.
На основі зарубіжних наукових ресурсів проаналізовано основні сфери письма. Обґрунтовано необхідність вивчення основних тенденцій розвитку культури письма для формування комунікативної компетенції. Було визначено певні типи письма (написання в школі, література, щоденне письмо та фіксоване приватне спілкування) й основні принципи їх диференціювання.
Висновки. Зменшена потреба у написанні зумовлена збільшенням механізації зв’язку: словесна комунікація через телефон дедалі частіше замінює індивідуальну приватну кореспонденцію; з іншого боку, менша потреба у приватному письменстві через широкий спектр сучасних засобів зв’язку. Досліджені основні моделі написання, тобто спонтанне письмо, епічне написання, концептуальне письмо, публіцистичне письмо, наукове письмо та літературний переклад, дали можливість припустити занепад культури письма в майбутньому.
28
ГАЦЕНКО, Ірина. "Розвиток мовних компетенцій майбутніх фахівців юридичного профілю у процесі вивчення дисципліни «Фахова українська мова»." Humanities science current issues 2, no. 34 (2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/34-2-13.
Full text
29
Пастирська, І. Я. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЇ ДИСЦИПЛІН." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-06.
Full textAbstract:
У статті показано, що інтеграція як один з найважливіших засобів досягнення єдності повинна оптимально використовуватись у процесі навчання. Проблема цілісності знань є необхідним компонентом формування змісту освіти. Інтегративний підхід до викладання дисциплін натепер переходить від узгодження змісту освіти до глибокої взаємодії, обґрунтованої інтеграції знань, умінь та елементів мислення майбутнього фахівця. Проблема інтеграції змісту дисциплін досліджувалася хоча і широко, однак доволі однобічно. Зауважено, що засвоєння учнями наявної натепер системи і сукупності знань з основ наук є далеко не повним завданням школи. У статті акцентовано увагу на тому, що оволодіння мовою не є головною метою, самоціллю, а лише засобом у розумінні взаємозв’язків і взаємодій мови з іншими дисциплінами, оскільки мовні інтегровані курси реалізовують системний підхід до збагачення всіх значущих компонентів усного і писемного мовлення на предметному змісті дисципліни, що інтегрується. Особливо ефективними є курси, в яких різноманітна мистецька діяльність використовується як методологія навчання іноземної мови і дисципліни, що інтегрується. Наголошено, що інтегративні зв’язки не ламають структуру і специфіку кожного навчального курсу, а гармонійно поєднують їх у загальну систему знань, здібностей, навичок та ціннісних орієнтацій особистості. Тоді взаємозв’язок знань та інтегративні компоненти у змісті навчання будуть органічними частинами системи реально існуючих знань та реально існуючих між ними зв’язків. Обґрунтовано, що інтегративнi зв’язки між вивченням спеціальних дисциплін та іноземної мови спрямовані на удосконалення професійних знань студентів та розвиток мовного апарату з іноземної мови. Зроблено висновок, що за умов цілісного, інтегративного підходу до вивчення іноземної мови та спеціальних дисциплін відбувається перенесення навичок і вмінь пошуку інформації, сформованих під час навчання іноземної мови, в мовну діяльність рідною мовою. Засобами іноземної мови вдосконалюється загальна мовленнєва та предметна компетенція тих, хто навчається.
30
Vlasenko, Olena. "МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-44-48.
Full textAbstract:
Підготовка фахівців у галузі "менеджменту" вимагає від них оволодіння професійними компетенціями. Аналіз сутності професійної компетентності дозволив нам виділити три основні підходи до розуміння. Мова – ключовий елемент професійної компетентності. Рівень мовної компетентності визначає рівень якості виконання менеджером своїх обов'язків.
31
ЧИЖИКОВА, І. В. "СТУДЕНТСЬКА АВТОНОМІЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНЦІЙ ХХІ СТОРІЧЧЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.23.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню студентської автономії в контексті розвитку компетенцій ХХІ сторіччя. У статті розглядається походження й значення поняття «студентська автономія» та наводиться порівняльна характеристика основних визначень «автономії». Представлено хронологію становлення цього поняття у закордонних та вітчиз- няних наукових працях, яке у загальному розумінні позначає відповідальну роль студента у процесі навчання та його здатність самостійно приймати рішення стосовно навчального процесу. «Автономія» передбачає право вибору, яке надається студенту, що посилює процес формування у нього професійної компетентності і зумовлює використання певної низки стратегій та підходів для її розвитку у студентській аудиторії. У статті поставлено наголос на зміні ролі викладача в освітньому процесі. У контексті цього дослідження стає очевидним перехід від моделі, центрованої на ролі викладача, яка домінувала в освіті багато років, до під- ходу, орієнтованого на студента (“student-oriented approach”) та на понятті «навчання протягом життя» (“life-long learning”). В сучасних умовах студенти повинні вчитися не лише застосовувати різні стратегії навчання, але й також обирати найефективніші з них відповідно до мети та індивідуальної направленості у навчанні. Навчальні завдання мають бути націлені на формування стратегічних навичок та здібностей до самооцінювання. Зокрема, навиків, які роблять людей більш стратегічно компетентними у очікуваних соціо-економічних та технологічних контекстах. На підставі аналізу робіт вчених можна констатувати, що автономія студентів є одним із факторів успішного навчання. Отже, пріоритетним завданням викладачів є формування автономних навиків студентів. Аналіз літературних джерел з питань автономії довів, що не існує єдиного визначення цього поняття у науці. Також було визначено, що більшість вітчизняних фахівців поділяють думку закордонних вчених стосовно фено- мену «автономія».
32
Козаченко, Ірина. "Використання інноваційних технологій у виховному процесі вищого навчального закладу." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 216–21. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2683.
Full textAbstract:
Козаченко І. В. Використання інноваційних технологій у виховному процесі вищого навчального закладу.
У статті розглянуто особливості використання інноваційних педагогічних технологій у виховному процесі вищого навчального закладу. Навчання з використанням інноваційних технологій інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах професійної компетенції викладачів і рівнів їхньої готовності до інноваційної діяльності. Подані рекомендації щодо ефективного впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес. Перспективами є детальний подальший розгляд використання інноваційних педагогічних технологій у виховному процесі ВНЗ.
33
Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.
Full textAbstract:
Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.
34
Hnatyk, K. B. "СУТНІСТЬ І ЗМІСТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 73–82. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-73-82.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність організації міждисциплінарної взаємодії в підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови як умови ефективного формування професійної ідентичності студентів цієї спеціальності. Встановлено, що міждисциплінарна взаємодія заснована на інтеграції змісту кількох дисциплін, що мають достатньо чітку визначеність своїх предметних сфер і методологічних апаратів, дозволяють сформувати предмет їх вивчення таким чином, щоб освітні результати можна було модифікувати, транслювати і використовувати за допомогою спільних дидактичних засобів. Міждисциплінарна взаємодія передбачає врахування різноманітних зв’язків, які закладені в змісті і дидактичному потенціалі різних дисциплін, що вивчаються майбутніми бакалаврами іноземної мови.
Аналіз навчальних планів і робочих програм, згідно з якими здійснюється підготовка майбутніх бакалаврів іноземної мови, засвідчив, що в основі методології навчальних дисциплін лежить принцип взаємодії, що визначає їх взаємопроникнення та взаємозумовленість. Одним із об’єктів окресленої міждисциплінарної взаємодії є іноземна мова (англійська), інтегрована в базові дисципліни, які вивчаються майбутніми бакалаврами іноземної мови. Узагальнено, що ефективне формування у майбутніх бакалаврів іноземної мови професійної ідентичності зумовлене загальнокультурними і професійними компетенціями і неможливе в рамках засвоєння лише однієї дисципліни. Тому в процесі професійної підготовки студентів означеної спеціальності необхідно використовувати міждисциплінарний підхід, реалізація якого забезпечується міждисциплінарною взаємодією.
Встановлено, що використання міждисциплінарних зв’язків сприятиме формуванню професійного стилю мислення майбутніх бакалаврів іноземної мови, що детермінуватиме розуміння студентами загальних проблем і цілісного сприйняття навколишньої дійсності.
35
Третьякова, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБЛОГУ (MICRОBLOG) ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 221–29. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.347.
Full textAbstract:
В умовах переходу від знанієвого підходу у навчанні до компетентнісного, у час тотальної діджиталізації та інформатизації суспільства пошук ефективних методик і методів навчання іноземних мов диктує звернення до нестандартних засобів компьютерно-інформаційних технологій, зокрема, мікроблогів.
Завдяки Інтернет- і блог-технологіям занурення у мовне середовище стало можливим в будь-який час з будь-якої точки земної кулі. Це відкриває для всіх учасників освітнього процесу безмежний світ для спілкування, самовираження й навчання.
Умовами успішного впровадження блог-технологій в освітню практику вважаємо: комп'ютерну грамотність учителя/викладача і студента; належну матеріально-технічну базу; безперебійний швидкісний Інтернет; систематичність занять та системність у розробці, укладанні та подачі матеріалів відповідно до навчальних програм та планів; створення комфортного освітнього інформаційно-комунікаційного середовища.
Використання мікроблогів, як засобу навчання має низку позитивних властивостей: розвиток комунікативної культури, формування міжкультурної взаємодії, багатотемність, безперервний доступ до наявного матеріалу, усвідомлення взаємозв'язку та ієрархічності знань, критичне (пере)осмислення, (ре)конструювання, (само)оцінювання.
Акценти ставляться на створенні освітніх і педагогічних умов, які сприятимуть безперервному (само)розвитку студента у рамках компетентнісного підходу.
36
Malynovs'ka, O. L., and S. R. Mason. "Навчальні матеріали за професійним спрямуванням у системі викладання іноземної мови студентам лісотехнічного профілю." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 157–59. http://dx.doi.org/10.15421/40280531.
Full textAbstract:
Навчальна дисципліна "Іноземна мова за професійним спрямуванням" є важливою складовою системи підготовки майбутніх спеціалістів вищого навчального закладу технічного профілю, що зумовлено тенденцією до світової інтеграції, розширенням культурного та наукового обміну, росту міжнародного економічного співробітництва. Вона базується на активізації, систематизації та узагальненні лексико-граматичних знань, отриманих учасниками навчального процесу за попередні роки навчання (Malynovska & Mason, 2014a) і передбачає успішне оволодіння іншомовним лексико-граматичним та синтаксично-стилістичним матеріалом у межах навчальної програми "Іноземна мова". Вивчення цієї навчальної дисципліни – це складний та багатогранний процес, оскільки, з одного боку, передбачає оволодіння іноземною мовою як лінгвістичним явищем, а з іншого – використання іншомовних розумових форм і категорій у площині конкретної галузі та в її окремо окреслених професійних сферах. Представлено навчальні продукти для студентів НЛТУ України: навчальний посібник "Екосистема лісу" та "Німецько-український словник лісотехнічних термінів", які складено на основі фахово орієнтованого іншомовного матеріалу, що необхідний для формування комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності відповідної галузевої тематики лісотехнічного профілю. Цей навчальний матеріал створено для вивчення навчальної дисципліни "Іноземна мова за професійним спрямуванням (німецька мова)" та з урахуванням основних положень Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття), Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, а також з урахуванням активного використання у навчальному процесі мультимедійних засобів навчання.
37
Sheremeta, Nataliia. ""FORMATION OF LANGUAGE AND COMMUNICATION COMPETENCES OF STUDENTS-JOURNALISTS IN THE PROCESS OF IMPLEMENTATION OF COMPETENce ORIENTED EDUCATION"." Pedagogical Education: Theory and Practice 2, no. 25 (December 1, 2018): 257–63. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2018-25-2.257-263.
Full text
38
КАРИЧКОВСЬКА, С. П., and І. І. ЧУЧМІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ІНОЗЕМНИХ МОВ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.14.
Full textAbstract:
Стаття розкриває актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців для аграрного сектору України в закладах вищої освіти. Дослідження акцентує на спілкуванні як необхідному засобі формування однієї з професійних компетентностей. Викладається специфіка навчального процесу, яка неможлива без повного опанування мовних компетентностей, адже професійна комунікація – складний багатогранний процес, зумовлений багатьма факторами, що має складну структуру. У роботі розглянуто освітньо-професійні й освітньо-наукові програми підготовки майбутніх фахівців освітніх рівнів «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» і «доктор філософії» в розрізі 6 факультетів і 19 спеціальностей в Уманському національному університеті садівництва. Було проаналізовано навчальне навантаження на вивчення дисциплін «Українська мова», «Ділова українська мова», «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Ділова українська й іноземна мова», «Основи наукових комунікацій іноземними мовами» й визначено питому вагу обсягу кожної з досліджених дисциплін до загального обсягу відповідних освітніх програм, розраховано співвідношення навантажень на вивчення української та іноземних мов, з’ясовано види підсумкових контролів зазначених освітніх компонентів. Установлено, що проаналізовані освітньо-професійні й освітньо-наукові програми зорієнтовані на здобуття студентами професійних знань, умінь, навичок та інших компетентностей для успішного здійснення ними майбутньої професійної діяльності. Розглянуто, що вивченню мови приділяється значна увага, про що свідчить її висока питома частка у структурі загального навантаження. Крім того, за деякими освітньо-професійними програмами вивчення мови диверсифікується за різними навчальними дисциплінами. Зазначені освітні компоненти дають можливість значною мірою розширити перелік як програмних результатів навчання, так і загальні й професійні компетенції майбутніх фахівців.
39
Вербицький, О. "Система суб’єктів забезпечення власної безпеки в органах поліції." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 288–95. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2058.
Full textAbstract:
Сьогодні захист поліцейських є однією з важливих умов ефективної діяльності Національної поліції. Соціально-політичні перетворення в нашій країні та проведення інституційних реформ у системі правоохоронних органів обумовлюють потребу в уточненні суб'єктного складу (інституційної складової частини) адміністративно-правового механізму забезпечення власної безпеки в органах поліції. Об'єктом цього дослідження є суспільні відносини у сфері забезпечення власної безпеки поліцейських від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків. Метою статті є визначення поняття системи суб'єктів забезпечення власної безпеки в органах поліції, окреслення переліку таких суб'єктів та їх систематизація. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пошуку. За результатами дослідження сформульовано поняття системи суб'єктів забезпечення власної безпеки в органах поліції. Встановлено, що систему таких суб'єктів утворюють органи (інституції) загальної та галузевої компетенції, такі як Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, Кабінет Міністрів України, МВС України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; органи спеціальної (функціональної) компетенції, такі як прокуратура України, Служба Безпеки України, Державна кримінально-виконавча служба України, Національна поліція України, у складі якої можна виділити основні спеціальні органи та допоміжні спеціальні органи; безпосередньо керівники органів та підрозділів поліції щодо забезпечення власної безпеки в цих органах (підрозділах) та підлеглих працівників.
40
Семеніхіна, Олена Володимирівна, Ольга Миколаївна Удовиченко, and Андрій Павлович Шипиленко. "До питання використання відеоконференцзв’язку в освітніх навчальних закладах." Theory and methods of e-learning 1 (December 14, 2013): 198–202. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.229.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства неперервним чином залежить від розвитку інформаційних технологій, причому, як стверджують аналітики, технології йдуть вперед більш швидкими темпами порівняно з суспільством, яке їх намагається засвоїти та використати в повсякденному житті.Серед таких новацій виділяється відеоконференцзв’язок. На сьогоднішній день практично не залишилося області життєдіяльності, в якій не можна було б його використовувати: він знаходить застосування там, де необхідні оперативність в аналізі ситуації і ухваленні рішень, консультація фахівця, спільна робота над проектами в режимі віддаленого доступу тощо.Результати досліджень психологів показали, що у процесі телефонної розмови людиною в середньому сприймається близько 20% інформації, у ході особистого спілкування – 80%, а в ході сеансу відеозв’язку – 60%. Іншими словами, якщо до спілкування по звуковому (аудіальному) каналу додається візуальна невербальна мова (жести, міміка тощо), то у співрозмовників підвищується ефективність сприйняття інформації [3].Ці висновки були вдало використані компаніями зв’язку, які поряд з аудіальним каналом зв’язку почали забезпечувати і відеозв’язок. Вже у другій половині ХХ століття були запропоновані системи такої електронної взаємодії двох осіб у режимі реального часу.Аналіз актуальних досліджень. Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на персональні, групові та студійні [1].Персональні відеоконференції – системи, що підтримують діалог двох чи більше учасників. Для проведення конференції необхідний комп’ютер із мультимедійними можливостями і канал зв’язку (наприклад, локальна мережа). Підключення до сеансу відеоконференції тут можна порівняти зі звичайним телефонним дзвінком. У процесі спілкування користувач має можливість бачити як свого співрозмовника, так і власне зображення, яке передається іншим учасникам.Групові відеоконференції забезпечують одночасний зв’язок між групами учасників. Вони вимагають використання спеціального оснащення і наявності спеціальних каналів зв’язку. При цьому можна одночасно обмінюватись і переглядати документи, відображення яких у персональних відеоконференціях є неможливим.Студійні відеоконференції – системи більш високого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв’язку, високоякісного телеобладнання і чіткої регламентації сеансів.Західні дослідження показують, що найбільш бурхливо розвиваються групові і персональні відеоконференції, оскільки системи саме такого рівня призначені для вирішення завдань суспільства у різних сферах. Зокрема, серед них [2]:структури влади: практика селекторних нарад давно і міцно затвердилася в свідомості керівників всіх рівнів; відеоконференції значно розширюють можливості спілкування начальників і підлеглих, напрацювання і ухвалення спільних рішень, затвердження документів тощо;бізнес-структури: співробітники компаній значну частину свого робочого часу проводять у відрядженнях і переговорах, тому відеоконференції здатні істотно знизити витрати, пов’язані з оплатою відряджень і з вимушеним відривом від виробництва на час переїзду до місця ділової зустрічі; якщо необхідно розглянути кандидатури іногородніх претендентів на вакантні посади, співбесіду можна провести з використанням відеоконференції, що значно скоротить матеріальні витрати обох сторін;телемедицина: відеозв’язок між лікарками і пацієнтами дозволяє зменшити витрати, необхідні для постановки діагнозу та лікування жителів віддалених регіонів; при цьому істотно спрощується проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій новітнього обладнання; з’являється можливість дистанційного навчання новітнім технологіям в області практичної медицини і діагностики місцевих фахівців, а також тиражування досвіду провідних медичних центрів;торгівля і реклама: відеоконференції дозволяють демонструвати переваги нової продукції, різних видів товарів і послуг тощо.Серед сфер впровадження відеоконференцзв’язку не стоїть осторонь і освітня галузь. Оскільки системи відеоконференцій забезпечують можливості:особистого спілкування без витрат на переїзди;своєчасного обміну необхідною інформацією;спільної роботи над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі);то використання такого зв’язку є виправданим. Викладачі, користуючись відеоконференцзв’язком, можуть працювати одночасно з декількома аудиторіями слухачів, розташованими в різних точках земної кулі. При цьому встановлені камери надають можливість інтерактивного спілкування (слухачі можуть ставити запитання в режимі реального часу, є можливість приймати заліки та іспити через відеоконференцзв’язок тощо).Мета статті. Провести стислий аналіз програмного забезпечення, що надає можливість здійснити відеоконференцзв’язок.Виклад основного матеріалу. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій використання відеоконференцзв’язку стало можливим як в процесі навчання і підвищення кваліфікації фахівців, так і в реальній практиці наукового і професійного спілкування. Тому для ефективних публічних виступів при захисті власних проектів, участі у конференціях, в тому числі, відеоконференціях, під час навчання студентів необхідно розвивати у них нові соціально-психологічні, інформаційно-комунікаційні і науково-аналітичні компетенції. Досвід показує, що такі компетенції можуть бути сформовані лише в результаті практичної діяльності – безпосередньої участі у таких заходах, тому у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка на базі кафедри інформатики було вирішено провести студентську відеокноференцію «Використання інформаційних технологій в навчальному поцесі» в рамках захисту власних курсових проектів студентами 4–5 курсів. Основною метою проведення такої конференції було набуття практичного досвіду як викладачами, так і студентами в організації відеоконференцзв’язку та отримання таких фахових компетенцій, як психологічні, інформаційні та аналітичні компетенції.Організація такого заходу вимагала попередньої підготовки: потрібно було визначитися з технічною підтримкою проведення конференції та її змістовим наповненням.Якість змістового наповнення забезпечувалася тематикою курсових робіт та відповідним ставленням студентів до власних курсових проектів.Технічна сторона вимагала певного аналізу наявного програмного забезпечення, що забезпечує відеозв’язок.Як показав аналіз, сьогодні існує достатня кількість програм для VoIP-зв’язку (Voice over IP). Серед них Skype, Sight Speed Business, ooVoo, Google Talk [4–7] тощо, а також ті, які постачаються з програмним забезпеченням виробниками web-камер. Ми зупинилися на двох з них – загальновідомій програмі Skype та програмі ooVoo [4–6].Як було з’ясовано, програму Skype спочатку було розроблено для аудіозв’язку, але в процесі розвитку інформаційних технологій програму було вдосконалено: система стала забезпечувати відеозв’язок, але без підключення сторонніх модулів інших виробників – вона і досі залишається двосторонньою.Компанія ooVoo розробила сервіс з більш широким спектром послуг, а саме: проведення web-конференцій, зустрічей on-line або презентацій через Інтернет у режимі реального часу.Однією з позитивних характеристик програми ooVoo (перед програмою Skype) є те, що ooVoo позиціонує себе як сервіс для проведення відеоконференцій, а це є зв’язок другого покоління (VoIP2), який дозволяє не використовувати комп’ютер користувача в якості проміжного вузла, як це здійснюється у програмі Skype. До того ж програма ooVoo використовує власну інфраструктуру для керування відеодзвінками.Ще одним плюсом ooVoo є більш широка карта відеоналаштувань, ніж у Skype – ви можете виставити кількість кадрів в секунду від 5 до 30 fps (Frames Per Second), змінити роздільну здатність та один з трьох рівнів якості передачі відео.Серед спільних характеристик цих програм можна виділити:відеодзвінок у реальному часі;миттєву передачу текстових повідомлень;передачу файлів;роботу на платформах PC, Mac OS, Linux.Програма ooVoo в свою чергу має додаткові характеристики, які відсутні у Skype:зберігання та перегляд матеріалів тривалістю до 1000 хвилин;відеоконференція з 6-ма співрозмовниками в режимі реального часу *;відео HD-якості *;запис відео дзвінків *;можливість посилати відеоповідомлення (тривалість до 5 хвилин), якщо співрозмовник знаходиться off-line, і, навіть, якщо не є клієнтом ooVoo (в цьому випадку посилання на повідомлення надходить на E-mail адресу одержувача, переглянути яке можна за допомогою «браузера»).У більшості випадків інтерфейси програм схожі, зручні та інтуїтивно зрозумілі, але інтерфейс ooVoo надає можливість показу відеокартинок у 3D просторі, що створює ефект віртуальної кімнати переговорів.До недоліків програми ooVoo слід віднести платні послуги (відмічені вище зірочкою *), але якщо висока якість зв’язку доступна і у безкоштовній версії, і при цьому вам не потрібний конференцзв’язок на 6 осіб, тоді цим недоліком можна знехтувати.У загальному випадку обидва ресурси дають змогу без особливих зусиль провести відеоконференцію, тому вибір програми можна залишити за користувачами, технічними можливостями комп’ютерів співрозмовників та шириною самого Інтернет каналу.Для реалізації відеоконференцзв’язку нами було використано комп’ютер із звуковою картою, мікрофон, Web-камеру і проектор та програмне забезпечення ooVoo, через яке було налагоджено зв’язок з аудиторіями.Побудова виступів була заздалегідь регламентована, тому наперед були підготовлені презентації та відповідне програмне забезпечення. Сама конференція пройшла згідно побудованого сценарію.Висновки.Використання програми ooVoo є можливим і доцільним для налагодження відеоконференцзв’язку.Проведення відеоконференції в педагогічному університеті є важливим заходом як для викладача, що його організовує, так і для студента, що є його безпосереднім учасником, оскільки він надає можливість:набути досвіду відеоспілкування каналами VoIP-зв’язку;навчитися студентам налагоджувати такі канали зв’язку;зберегти власний виступ для подальшого аналізу власної поведінки під час виступу (своїх рухів, висловів тощо), тобто глянути на себе збоку.
41
Prokopovych, Lidia. "FORMATION OF LEXICAL COMPETENCE OF UNIVERSITY STUDENTS IN THE PROCESSOF STUDYING OF THE DISCIPLINE "UKRAINIAN LANGUAGE FOR PROFESSIONAL"." International scientific journal «Education and Science» 2(27), no. 2 (2019): 86–90. http://dx.doi.org/10.31339/2617-0833-2019-2(27)-2-86-90.
Full text
42
Syladii, Ivan. "РЕСУРСИ І СТИМУЛИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.13-17.
Full textAbstract:
У статті аналізуються ресурси і стимули педагогічного дискурсу в сучасному українському суспільстві, визначається його роль з огляду на виконання системою освіти загального призначення – залучення людини до досягнень культури, системи знань, процесу формування компетенцій. За визначенням автора, освіта – це насамперед процес поширення наукових знань серед тих, хто навчається, освоєння ними системи наукових понять і духовних цінностей, яка відтворює картину природи, суспільства та мислення. Всі вони далекі від однозначності, а тому потребують інтерпретації, дискурсу.
Головним ресурсом педагогічного дискурсу є інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності, яка спрямована на оновлення системи освіти. У межах педагогічного дискурсу водночас функціонують науковий та освітній дискурс, тому потужним ресурсом дискурсу педагогічного має стати дискурс науковий. Отже, у царині освітянської комунікації педагогічний дискурс є інтегрованим утворенням, яке поєднує в собі складові наукового та освітнього дискурсу.
Характерна риса сучасного етапу розвитку педагогічного дискурсу – пошук нового міжпредметного полікультурного діалогу. Педагогічний дискурс є там, де відбувається інтеракція між учителем і учнем і де здійснюється пізнання. Дискурс – це типова соціальна подія, що полягає у взаємодії учасників комунікації за допомогою вербальних текстів та інших знакових комплексів у певній ситуації і в певних соціокультурних умовах спілкування. Ресурсним ядром та основоположною сутнісною характеристикою педагогічного дискурсу є інтелектуальна взаємодія базової пари учасників комунікації – викладача і учня, кожен з яких здійснює свою інтелектуальну діяльність. Взаємодія – це вид безпосередніх чи опосередкованих, зовнішніх або внутрішніх відносин, зв'язків. Інтелектуальна взаємодія викладача й учня в педагогічному дискурсі передбачає взаємний розумовий вплив суб'єктів освітнього процесу один на одного в їх спільній діяльності і міжособистісних відносинах, що призводить до зміни інтелектуального стану одного або обох суб'єктів.
Педагогічний дискурс у структурі інноваційних процесів у системі освіти є водночас і одиницею навчання, і комунікативною моделлю мовної діяльності учасників ситуації навчання. Ця діяльність одержує мовне втілення як система думок, цінностей, інтересів. Дискурс можна вважати довершеною формою комунікації. Отже, усі наявні в суспільстві ресурси і стимули функціонування педагогічного дискурсу мають сприяти розгортанню взаємодії його основних суб’єктів.
43
Жосан, Г. В., and Н. В. Кириченко. "МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.6.
Full textAbstract:
У статті виділено фактори впливу на персонал у 2021-2022 році та ознаки, за якими можна визначити чи готова компанія до управління персоналом в умовах після пандемії, під час воєнного стану та можливих макроекономічних наслідків. Серед дій, які слід постійно впроваджувати бізнесу в результаті проходження випробувань карантином і потім воєнним станом слід виділено: визначення напрямів впливу пандемії COVID-19 та воєнного стану на працівників організації та, відповідно, бізнес у цілому; забезпечення захисту працівників та їхніх сімей одночасно з максимально можливим захистом бізнесу від коротко- та довгострокових наслідків пандемії та воєнного стану; формування тактики управління персоналом в умовах загальносвітових та національних макроекономічних та соціальних змін; блискавичне реагування в умовах безперервності та небувалої динамічності змін у країні та світі; безперервний моніторинг ситуації та своєчасне формулювання ключових завдань з управління персоналом для забезпечення стійкості бізнесу; сучасні компетенції робітників, набуті під час карантину та воєнного стану та як їх використовувати в бізнесі.
44
Галіцина, Н. "Інститут адміністративної відповідальності у соціальній сфері." Юридичний вісник, no. 5 (December 8, 2020): 20–32. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.1998.
Full textAbstract:
У статті визначено призначення інституту адміністративної відповідальності в соціальній сфері. Показано суб'єктивний склад осіб, яких можна притягати до адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на адміністративно-правовий механізм реалізації концепції соціальної держави. Доведено доцільність виокремлення юридичних осіб як самостійного суб'єкта, якого можна притягти за вчинення адміністративних деліктів у галузі соціального захисту, що цілком узгоджується із практикою країн-членів ЄС.
Вказано, що для соціальної сфери примус має владно-управлінську природу, здійснюється на основі норм публічного права (адміністративно-правових), вимагає існування елементу державної влади, публічної адміністрації та відповідних методологічних настанов у реалізації нею своєї компетенції. Проілюстровано, що для належного гарантування реалізації концепції соціальної держави слід говорити саме про адміністративно-правовий примус, стосовно розуміння сутності якого можна виокремити доктринальні позиції щодо сприйняття його у владно-управлінському, інструментальному та прагматичному плані.
Запропоновано під штрафом розуміти вид адміністративної штрафної санкції в грошовому еквіваленті, що оперативно стягується в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України, за вчинені адміністративні делікти з метою виховання та покарання правопорушників, попередження вчинення ними адміністративних проступків у майбутньому. З'ясовано, що це основний та самостійний вид адміністративного стягнення за делікти, вчинені в галузі соціального захисту, надання соціальних послуг. Його основними властивостями у відповідних відносинах є превентивна роль і стримувальний характер.
Запропоновано критерії відмежування від штрафних санкцій адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до порушників норм соціального права. Доведено, що процедура під час їх застосування є адміністративною, тобто має офіційний і публічно-владний характер, а порядок застосування може бути й судовим, але за правилами адміністративного судочинства. Встановлено, що адміністративно-господарські санкції мають публічну (адміністративну) правову природу та відносно самостійний правозахис-ний характер, виконують охоронну функцію в частині забезпечення соціальної справедливості та підтримання громадського порядку в соціальній сфері.
45
Зонов, Б. С. "КОУЧИНГ ЯК ПРОЦЕС ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ НОВИХ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 149–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-20.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття педагогічного коучингу, що визначають його як різновид технології науково-методичного супроводу, систему андрагогічних принципів і прийомів, які сприяють розвитку потенціалу особистості та групи людей, котрі спільно працюють (команди, організації), а також забезпечують максимальне розкриття і дієву реалізацію цього потенціалу. Зауважується, що коучинг у системі вищої освіти України може бути використаний як універсальний інструмент, котрий дає можливість ефективно працювати на суб’єкт-суб’єктному рівні. Розкривається таке поняття, як коучинг-технологія, що базується на демократичному стилі керівництва, заснованому на системному мисленні та певним чином організованій техніці запитань, що в кінцевому підсумку орієнтована на перспективу позитивних змін й оптимізацію виробничих відносин на основі співробітництва та налагодження зворотного зв’язку. Акцентовано увагу на тому, що коучинг – це сфокусований на рішенні, орієнтований на результат систематичний процес співробітництва, внаслідок якого коуч сприяє покращенню виконання завдань, збільшенню життєвого досвіду, самостійному навчанню й особистісному зростанню людей. У статті автор зауважує, що класичний коучинговий процес можна розглядати через декілька поетапних кроків: аналіз (оцінка рівня компетенцій, узгодження особистих цілей і цілей організації, які реалізуються в процесі коучингу, укладення контракту); планування (визначення ключових чинників успіху, підготовка плану розвитку вмінь, узгодження плану дій і моніторинг ефективності результатів); впровадження (супровід від моменту «зараз» до моменту «бажане майбутнє», безпосередні дії, відповідно до довгострокових і короткострокових цілей, визначення пріоритетів); оцінку (систематичне надання зворотного зв’язку, схвалення набутих умінь, а також мотивування до відповідальності і прийняття нових викликів, створення методів самодисципліни студента без підтримки коуча). Для фахівців-коучів коучинг – це планований двосторонній процес, в якому людина розвиває вміння та досягає окреслених компетенцій за допомогою ретельної оцінки, цілеспрямованої практики та регулярного зворотного зв’язку.
46
РУСНАК, І. С., and М. С. ВАСИЛИК. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ІНШОМОВНІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 164–70. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.24.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано доцільність використання технологічного підходу в навчанні англійської мови магістрів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України. Констатовано, що їх підготовка здійснюється за двома рівнями вищої освіти – бакалаврським (першим) і магістерським (другим) – в умовах модернізації освітньої галузі, перебудови її структури та змісту, вдосконалення діючих програм, підготовки нових навчальних курсів, використання сучасних механізмів визначення якості освіти в контексті інтеграції в Європейський освітній простір. Формування спеціальних фахових компетенцій забезпечує вивчення нормативних навчальних дисциплін («Практичний курс іноземної (англійської) мови», «Ділова англійська мова», «Методика викладання іноземної мови у середній та вищій школі», «Друга іноземна мова» тощо) і дисциплін вільного вибору здобувачів освіти («Теорія та історія мовознавства», «Основи германістики» тощо). Встановлено, що до найбільш ефективних технологічних підходів у навчанні англійської мови належать застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft Power Point, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Висвітлено алгоритм використання комунікативно орієнтованого комплексу мультимедійних технологій в навчанні навичок говоріння. З’ясовано, що до основних видів роботи, які сприяють навчанню англійської мови та розвитку мовлення, належать: дискусія, рольова гра, відтворення недостатньої інформації, завершення розповіді, доповідь, розповідь за малюнком (малюнками). З’ясовано, що сучасний викладач в освітньому процесі виступає організатором самостійної, активної пізнавальної діяльності студентів, їхнім консультантом і помічником у засвоєнні іноземної мови.
47
Повх, Вікторія, and Сергій Засєкін. "Психолігнвістичні аспекти лексико-семантичних трансформацій під час перекладу статей інтернет-видання "Тиждень"." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 2 (December 28, 2018): 62–70. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.pov.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано психолінгвістичні особливості англомовного перекладу газетно-журнальних текстів. Виявлено актуальність публіцистичного стилю у державному та міжнародному масштабах та його вплив на формування суспільних відносин. Описано причини необхідності використання лексичних трансформацій, подано основні тези щодо іх вживання при перекладі. Проаналізовано, що застосування лексичних трансформацій залежить від особливостей мовних систем та їх стилістичних характеристик. У статті продемонстровано аналіз перекладу як процес когнітивної обробки інформації та висвітлено етапи когнітивних процесів, якими послуговується перекладач під час перекладацької діяльності. Доведено, що застосування лексичних трансформацій вимагає соціокультурної перекладацької компетенції, наявність екстралінгвістичних або фонових знань культури та мови обох народів, які безпосередньо впливають на формуванні свідомості та підсвідомості особистості. Окреслено, що з психологічно го погляду перекладач також здійснює мовну діяльність, створюючи текст перекладу. Мова як засіб комунікації містить у собі важливий механізм та посідає вагоме місце у когніції людини, тому сутність природи перекладу полягає у створенні додаткових зв’язків між встановленням відповідності лінгвістичних та психологічних складових двох мов.
Література
References
Alekseeva, I. S. (2001). Professionalnyi Trening Perevodchika. [Professional Training of Translator]. S.-Petersburg: Soyuz.
Arnold, I. V. (2002). Stilistika. Sovremennyi Angliyskiy Yazyk. [Stylistics. Modern English]. Moscow: Flinta.
Bakhtin, M. M. (1979). Estetika Slovesnogo Tvorchestva. [Aesthetics of Verbal Creativity]. Moscow: Iskusstvo.
Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2002). Vstup do Psykholingvistyky. [Introduction to Psycholinguistics]. Ostroh: Ostroh Academy.
Karaban, V. I. (2001). Pereklad Angliyskoyi Naukovoyi i Tekhnichnoyi Literatury. [Translation of Scientific and Technical Literature]. Vinnyntsia: Nova Knyha.
Maksimov, S. (2010). Praktychnyi Kurs Perekladu [Practical Course of Translation]. Kyiv: Lenvit.
Retsker, Ya. (1973) Posobie po Perevody s Angliyskogo Yazyka na Russkiy. [Translation Manual from English into Russian]. Leningrad: Prosveshcheniye.
Sources
https://tyzhden.ua/Politics/147037
https://ukrainianweek.com/Columns/50/150213
https://tyzhden.ua/Politics/217683
https://ukrainianweek.com/Politics/217874
http://tyzhden.ua/publication/215060
https://ukrainianweek.com/Politics/215969
tyzhden.ua/publication/218333
https://ukrainianweek.com/World/218772
https://tyzhden.ua/World/45554
http://ukrainianweek.com/World/46045
https://tyzhden.ua/World/218615
http://ukrainianweek.com/World/219714
http://tyzhden.ua/History/216348
http://ukrainianweek.com/History/218867
48
Kovalenko, Yu B., and I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Full textAbstract:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
49
Бойко, Г. І. "ОСНОВНІ ЕТАПИ ОЦІНЮВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ 4-Х КУРСІВ ТЕХНІЧНИХ ВИШІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-13.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основні етапи оцінювання мовної компетенції студентів-іноземців 4-х курсів технічних вишів з української мови як іноземної (УМІ). Зосереджено увагу на важливих проблемах організації проведення кваліфікаційних тестувань за всіма видами мовленнєвої діяльності, такими як слухання, письмо, читання і говоріння. Акцентовано увагу на чіткості і послідовності методики щодо кваліфікаційного іспиту з УМІ у НУ «Львівська політехніка», застосуванні та використанні посібника «Стандартизовані вимоги: рівні володіння українською мовою як іноземною А1-С2. Зразки сертифікаційних завдань, 2020». Посібник містить чіткий перелік комунікативних умінь і навичок до кожного рівня, а також у ньому наведені зразки сертифікаційних завдань, які стануть у нагоді викладачам української мови як іноземної, працівникам центрів україністики, іноземним громадянам, які мають намір підтвердити свій рівень володіння УМІ під час сертифікаційного іспиту. Стандартизовані вимоги є першим кроком до створення єдиної державної уніфікованої системи визначення рівнів володіння українською мовою. Запровадження в Україні Стандартизованих вимог з УМІ дає викладачам у цілому світі міцне підґрунтя, щоб розробляти чіткі й узгодженні навчальні програми, видавати сучасні підручники і словники, відкривати україномовні програми та мовні центри. Під час проведення кваліфікаційного іспиту викладачі кафедри іноземних мов орієнтуються на рівень С1 (високий) у випускників-іноземців НУ «Львівська політехніка», тому чітко слідують структурі проведення сертифікаційної роботи зі Стандартизованих вимог: читання (30 хв, 4 завдання), письмо (75 хв, 2 завдання), слухання (15 хв, 3 завдання), говоріння (15 хв, 2 завдання). Оцінювання: за кожну правильну відповідь – один бал. У статті наголошено, що стандартизовані вимоги до рівнів володіння українською мовою як іноземною – це стратегічний документ і для освітньої політики, і для мовної політики, і для міжнародної політики України, який посилює престиж української мови у світі.
50
Овчар, Н. В. "СЕНСОРНА ІНТЕРАКТИВНА ДОШКА В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ НУШ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 56–66. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.05.
Full textAbstract:
лише в навчальному процесі, а й в організації самого освітнього середовища. Основною її метою є формування ключових компетенції, однією серед яких є інформаційно-цифрова. Орієнтуючись на законодавство України, визначено засіб, що сприятиме досягненню поставлених завдань. Це сенсорна інтерактивна дошка (СІД). На підставі аналізу педагогічних джерел та нормативної бази з‟ясовано поняття «освітнє середовище Нової української школи». Охарактеризовано вісім навчальних осередків – навчально-пізнавальний, тематичний, ігровий, художньо-творчий, куток живої природи, відпочинку, класної бібліотеки, учителя. Зазначається, що осередки в класі варто організовувати так, щоб дитина могла самостійно їх доповнити. Визначено шляхи використання сенсорної інтерактивної дошки в цих зонах класу; її особливості та можливості. З‟ясовано, що сенсорна інтерактивна дошка виступає засобом реалізації можливостей учителя. За допомогою спеціальних програм він може реалізувати не лише свій потенціал, але й учнів. У статті коротко описано деякі з них (Starfall, Тopmarks, Рrometheanplanet), наведено приклади використання. Визначено очікуваний результат на основі власних спостережень та практики роботи. Зазначається, що не лише навчальні програми можуть сприяти досягненню мети, але й стандартне забезпечення, таке як нотатки. Використання сенсорної інтерактивної дошки в освітньому середовищі НУШ спирається на досвід та бажання вчителя. Часто можна спостерігати пасивне використання зазначеного засобу навчання – як екран монітору. В цьому випадку інтерактивна дошка не виконує своїх функцій і не надає достатньо якісної навчальної інформації, до якої можна «доторкнутися». Важливим є організація такого виду діяльності, при якому діти застосовуватимуть практичні навички при роботі з СІД. Саме таким чином і формуватиметься інформаційно-цифрова компетентність.