Academic literature on the topic 'Компетентність випускника'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Компетентність випускника.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Компетентність випускника"
1
Бондар, М. М., and О. В. Плавинська. "ВИВЧЕННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ ДО ЗМІСТОВНОЇ СКЛАДОВОЇ СУКУПНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 1 (43) (February 21, 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.1.4.
Full textAbstract:
Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів сфер сільськогосподарського машинобудування та виробничої експлуатації сільськогосподарської техніки залишається актуальною проблемою національної системи освіти. Одним із шляхів вдосконалення навчального процесу є тісна співпраця університетів з роботодавцями сільськогосподарського виробництва та залучення їх до активної участі у формуванні компетенцій випускників, адекватних вимогам ринку праці. З огляду на важливість підвищення ефективності цієї співпраці в статті досліджуються взаємопов'язані поняття «компетенція», «компетенції», «компетентність», «компетентний». Пропонується перелік компетенцій інженера. Вивчається зміст сукупності значущих для випускника компетенцій, а також досліджується їх прояви у виробничих умовах, пов'язаних з необхідністю певного часу для адаптації випускника інженерного факультету. Основна мета дослідження — підвищити ступінь готовності студентів спеціальностей: галузеве машинобудування та агроінженерія, до швидкої адаптації в майбутній професійній діяльності. Для чого, на підставі результатів дослідження вимог роботодавців, відкоригувати змістовну складову сукупності професійних компетенцій. Для досягнення мети в лютому 2017 року по вересень 2018 року здійснювалось експертне опитування роботодавців. Брали участь в дослідженні випускники грудня 2016 роки (78 чол.), факультету конструювання та дизайну, а також механіко-технологічного факультету направлені на роботу в машинобудівні, дилерські, сервісні та виробничі сільськогосподарські організації різних форм власності. Результати проведеного опитування дозволили встановити саме які компетенції вимагають перегляду навчальних курсів і програм дисциплін для вдосконалення навчального процесу.
2
Довбенко, С. Ю. "Діалогічна культура як складник педагогічної компетентності майбутніх вчителів початкової школи." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 515–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3472.
Full textAbstract:
Довбенко С. Ю. Діалогічна культура як складник педагогічної компетентності майбутніх вчителів початкової школи.
У статті розглянуто проблему формування діалогічної культури як складника педагогічної компетентності майбутніх вчителів початкової школи. Педагогічна компетентність має забезпечувати належну професійну підготовку випускника в умовах ступеневої освіти та його конкурентну здатність на ринку освітніх послуг.
3
Порада, О. В. "Міжпрофесійна компетентність випускника вишу як чинник конкурентоспроможності на сучасному ринку праці." Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Педагогічні науки, no. 4 (111) (2016): 107–12.
Find full text
4
Rybkina, Svitlana. "Професіоналізм у сфері публічного управління у контексті цілей вищої освіти." Public Administration and Regional Development, no. 12 (May 24, 2021): 476–92. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.08.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми цілепокладання освітнього процесу у вищих навчальних закладах у контексті формування професіоналізму фахівців у царині публічного управління.
Визначено, що на сьогодні існує системна невідповідність рівня професіоналізму спеціалістів у сфері публічного управління, яка має своїм прямим витоком відсутність адекватної професійної підготовки, яку мають забезпечити вищі заклади освіти. Усунення цієї невідповідності бачиться насамперед на шляхах визначення цілей вищої освіти під час підготовки фахівців для потреб публічного управління. Показано, що управлінський професіоналізм є багатоаспектним явищем і пов’язаний з безперервним навчанням, практикою професійної діяльності та особистісним самовдосконаленням. Вищі навчальні заклади формують цілісний освітній простір, у якому відбувається становлення та розвиток публічного управлінця як професіонала. Саме у цьому просторі відбуваються основні складові процесу професіоналізації - підготовка, перепідготовка, спеціалізація та підвищення кваліфікації публічних управлінців. Публічно-управлінська компетентність є дуже ємним та різностороннім поняттям, оскільки охоплює практично всі здатності, які потрібні професіоналу-управлінцю для успішного функціонування у публічній сфері. Стосовно діяльності закладів вищої освіти, компетентність майбутнього фахівця у царині публічного управління означає насамперед здатність адекватно застосовувати отримані у процесі навчання знання, вміння і навички для ефективного виконання власних професійних функцій. Саме професійна компетентність має вважатися основною метою підготовки публічних управлінців у закладах вищої освіти, оскільки вона відображає готовність випускника забезпечувати результативність виконання професійних обов'язків. Що ж стосується професіоналізму, то він представляє собою синтез професійної компетентності та індивідуального практичного досвіду публічного управлінця.
5
Popovych, V. M. "Компетентнісний підхід у православній богословській освіті в контексті її модернізації." Grani 18, no. 4 (March 26, 2015): 112–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715089.
Full textAbstract:
У статті актуалізуються проблеми модернізації і реформування сучасної системи православної богословської освіти в Україні. Структурні і змістові перетворення в системі підготовки служителів Церкви вимагають нових і якісних підходів, які б відповідали принциповим положенням Болонського процесу і єдиного європейського освітнього простору, серед яких компетентнісний підхід у духовній освіті займає особливе місце. Основним завданням реформування системи сучасної богословської освіти є: входження в національну систему вищої освіти, що передбачає державне визнання дипломів та наукових ступенів, державну акредитацію духовних ВНЗ і впровадження Болонського процесу в систему богословської освіти. Тому на даному етапі модернізації системи богословської освіти в Україні є актуальним впровадження принципів Болонського процесу у вищій духовній освіті. Компетентнісний підхід у контексті реформування православної богословської освіти, що породжує проблему із визначенням ключових компетенцій випускника вищого духовного закладу, яка полягає у подоланні протиріччя між двома основними завданнями богословської освіти – духовним вихованням і набуттям богословських знань. Фактором вирішення цієї проблеми може виступити інкорпорація соціального вчення Православної Церкви в систему богословської освіти. Це дозволяє виділити три групи ключових компетентностей у богословській освіті: компетентності в сфері богословських знань, моральноетична компетентність, соціальна / громадянська компетентність, а повноцінна інкорпорація соціального вчення Церкви в систему богословської освіти сприяє формуванню основних компетенцій виділених груп і виступає інтегруючим чинником, що об’єднує як духовне виховання і розвиток майбутнього священика, так і набуття ним богословських знань.
6
Кулаковський, Олександр. "Компетентнісна модель скника педагогічного закладу вищої освіти у сфері інтелектуальної власності." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 14, 2020): 21–29. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-21-29.
Full textAbstract:
У статті представлено компетентнісну модель випускника педагогічного закладу вищої освіти у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, що посідає ключове місце як у процесі розробки,так і впровадження у закладі освіти технології формування певних компетентностей, зокрема й щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Здійснено класифікацію професійної діяльності випускників педагогічних закладів вищої освіти на педагогічну та управлінську діяльність. Залежно від різних критеріїв (виду діяльності, спеціальності педагога, напряму діяльності) проведено класифікацію основних видів діяльності. Розглянуто особливості професійної діяльності випускника педагогічного закладу вищої освіти, законодавчо обґрунтовано його функціональні обов’язки у процесі здійснення педагогічної та управлінської діяльності. Розглянуто правовідносини, учасниками яких є педагогічні працівники, їхні функції, компетенції, повноваження. На підставі цього та на основі блочного принципу побудови компетентнісної моделі розроблено компетентнісну модель випускника педагогічного закладу вищої освіти. Запропонована компетентнісна модель випускника педагогічного закладу вищої освіти у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності охоплює здійснення ним педагогічної діяльності в закладах освіти, методичних центрах, центрах професійного розвитку педагогічних працівників (професійно-діяльнісний (педагогічний) блок, інноваційно-економічний блок), а також управлінську діяльність, яка здійснюється на керівних посадах в закладах освіти, наукових установах, методичних центрах, центрах професійного розвитку педагогічних працівників (інноваційно-управлінський блок).
7
Сяська, Інна Олексіївна. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В ЕКОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 266–72. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.124.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми формування екологічної компетентності особистості як кінцевої мети і результату екологічної освіти. Запропоновано власне визначення поняття «екологічна компетентність учителя природничих дисциплін», яке трактуємо як здатність застосовувати систему знань, умінь та досвід екологічної діяльності у професійних і життєвих ситуаціях, розуміти й пояснювати стратегію сталого розвитку суспільства й природи; володіти практичним досвідом екологічно доцільної діяльності у довкіллі, бажанням брати особисту участь та виховувати в учнів прагнення до відновлення й збереження природного середовища; на основі пріоритетності екологічних цінностей та особистісних якостей (екологічна свідомість й самосвідомість, екологічна відповідальність й активність) формувати екологічну культуру й світогляд школярів, виявляти готовність до природоохоронної й еколого-натуралістичної роботи з учнями. Наголошується на необхідності включення екологічної компетентності до переліку базових, загальних та фахових компетентностей випускника вищого закладу освіти. Обґрунтовано методологічні основи впровадження компетентнісного підходу в процес екологічної освіти студентів природничих факультетів вищих педагогічних закладів освіти, які базуються на: онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і праксеолгічних положеннях та підходах.
8
Довбенко, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.269.
Full textAbstract:
Нові виклики вимагають адекватної модернізації освітньої системи як провідного чинника соціально- культурного відтворення, успішної життєдіяльності людини, її подальшого вдосконалення. Українська держава сьогодні потребує не стільки великої чисельності фахівців, скільки фахівців, здатних на «прорив» у найважливіших галузях промисловості та сферах суспільного життя, з гуманістичним способом мислення та універсальністю знань. Це породжує цільове підґрунтя нашої наукової розвідки, що полягає в актуалізації необхідності фундаменталізації компетентнісної складової професійної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Концептуальною основою компетентнісного підходу як нового методологічного інструментарію у світовій практиці та освіті, є ідея компетентності та ключових компетенцій, що сформувалась як один з найбільш ефективних способів вирішення протиріч у розвитку освіти і суспільства, яке ставить людину перед необхідністю бути компетентною у сфері діяльності та постійно, протягом усього життя оновлювати свої знання.
Євроінтеграція України, посилення «статусності» компетентнісного підходу в офіційних українських та міжнародних освітніх документах переорієнтовують традиційну освітню парадигму з трансляції готового знання, формування вмінь і навичок, на створення у навчальному закладі умов для оволодіння студентами комплексом компетенцій та формування професійної компетентності, тобто готовності випускника до самостійної, відповідальної, продуктивної практичної діяльності, гнучкості у вирішенні особистісних і професійних завдань.
Нині у науковій літературі поняття «компетентність» розглядається як характеристика: особистості, результату освіти, професіонала (посадової особи). Тобто поняття «компетентність» слід розглядати як складну, багатогранну інтегративну здатність особистості вирішувати професійні проблеми на основі досвіду і компетенцій. Зміни, що відбуваються в галузі визначення цілей освіти, співвідносні з глобальним завданням забезпечення входження людини в соціальний світ, її продуктивну адаптацію у цьому світі, обумовлюють необхідність постановки питання забезпечення освітою більш повного, особистісно і соціально інтегрованого результату.
9
Дідківська, О. Г. "Компетентністна модель конкурентоспроможності випускників навчальних закладів системи професійної освіти." Демографія та соціальна економіка, no. 2 (22) (2014): 231–43.
Find full text
10
Kovalchuk, Vasyl, and Valerii Soroka. "РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 96–103. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.96-103.
Full textAbstract:
Використання сучасних цифрових технологій є необхідною умовою розвитку ефективніших підходів до навчання та вдосконалення методики викладання, що дозволяє заощадити час і швидше досягти поставленої мети. Високий навчальний потенціал сучасних цифрових технологій та темпи їх розвитку, розробка і модернізація програмних засобів зумовлюють вимогу щодо удосконалення підготовки майстрів виробничого навчання. За таких умов випускникам закладів передфахової вищої освіти важливо володіти знаннями, уміннями та досвідом для розв’язання освітніх завдань, перш за все, засобами цифрових технологій. У статті проаналізовано роль цифрової компетентності у професійній діяльності майстрів виробничого навчання та виділено основні аспекти, які повинна забезпечувати цифрова компетентність у загальному розумінні в освітньому процесі. Виокремлено рівні розвитку цифрової компетентності: технічний, соціальний, інформаційний та епістемологічний. Для визначення рівнів цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання було проведено дослідження серед студентів випускних груп Професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського НПУ ім. О. Довженка з подальшим аналізом і презентацією отриманих результатів. В експериментальному дослідженні використовувалась методика, яка дозволяє встановити рівні цифрової компетентності на основі визначення частоти використання різноманітних цифрових технологій респондентами. Отримані результати дозволяють виявити деякі проблеми у формуванні та розвитку рівнів цифрової компетентності при підготовці майбутніх майстрів виробничого навчання. А саме було продемонстровано, що досліджувані чотири рівні цифрової компетентності мають не однаковий розвиток і потребують подальшого корегування. Так соціальний рівень виявився панівним у значної кількості учасників дослідження. Аналіз кожного рівня окремо дав можливість виявити деякі закономірності у їх формуванні під час освітнього процесу і під час звичайних повсякденних операцій респондентів.
Dissertations / Theses on the topic "Компетентність випускника"
1
Бурега, Валерій Васильович. "Професіографічний аспект розробки освітніх програм підготовки фахівців." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46451.
Full text
2
Шульга, А. В. "Формування психологічної готовності студентів-психологів до професійної діяльності." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6830.
Full text
3
Гура, Тетяна Віталіївна. "Формування управлінської компетентності випускників електромашинобудівних спеціальностей технічних університетів." Thesis, Класичний приватний університет, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17629.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2011.
У дисертації розглянуто питання формування управлінської компетентності у вищому технічному закладі. Уточнено поняття "компетентність", "управлінська компетентність". Визначено основні структурні компоненти управлінської компетентності у майбутніх інженерів електромашинобудівного напряму. Виокремлено комплекс педагогічних умов формування управлінської компетентності. В результаті експериментальної перевірки педагогічних умов встановлено, що впровадження авторської моделі та певних педагогічних умов сприяє формуванню управлінської компетентності випускників електромашинобудівних спеціальностей технічних університетів.The dissertation on gaining of a candidate’s scientific degree of pedagogical sciences on a speciality 13.00.04 – theory and method of professional education. – Classic Private University. – Zaporozhye, 2011. In the dissertation the issues of formation of the managerial competence in the higher technical establishment are considered. The concept of "competence", "managerial competence" are clarified. The basic structural components of the managerial competence of the future engineers of electromachinebuilding directions are covered. The complex of pedagogical conditions for the managerial competence formation is determined. In the course of the experimental validation of the pedagogical conditions it is established that the introduction of author’s model and certain pedagogical conditions leads to formation of the managerial competence of the graduates of electromachinebuilding specialties of technical universities.
4
Загородня, Тетяна Миколаївна. "Моделі та інформаційна технологія забезпечення компетентності випускників вищого навчального закладу з урахуванням вимог роботодавця." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18188.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача обґрунтування та розробки інформаційної технології забезпечення компетентності випускників ВНЗ з урахуванням вимог роботодавця до компетентності фахівців. Проаналізовано наукові досягнення в області підвищення ефективності навчання з урахуванням модульної системи і компетентісного підходу, сформульовано основні вимоги до інформаційної системи підтримки прийняття рішень для викладацького складу з метою вдосконалення процесу навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема, майбутніх інженерів. Створено математичну модель представлення компетентності студентів як складної агрегованої характеристики. Розроблено модель багатокритеріальної оптимізації параметрів навчального процесу, яка дозволяє максимізувати функцію компетентності. Розроблено і впроваджено відповідну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити оптимізацію процесу навчання студентів технічних спеціальностей задля підвищення їхньої компетентності, що відповідає вимогам роботодавців. Здійснено оптимізацію параметрів навчального процесу для студентів заочної форми навчання, які вивчають дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", що дозволяє підвищити сформований рівень компетентності на 20-35 %. Результати впроваджено та використано під час організації навчального процесу у провідних закладах вищої освіти України.
5
Загородня, Тетяна Миколаївна. "Моделі та інформаційна технологія забезпечення компетентності випускників вищого навчального закладу з урахуванням вимог роботодавця." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18178.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015.
У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача обґрунтування та розробки інформаційної технології забезпечення компетентності випускників ВНЗ з урахуванням вимог роботодавця до компетентності фахівців. Проаналізовано наукові досягнення в області підвищення ефективності навчання з урахуванням модульної системи і компетентісного підходу, сформульовано основні вимоги до інформаційної системи підтримки прийняття рішень для викладацького складу з метою вдосконалення процесу навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема, майбутніх інженерів. Створено математичну модель представлення компетентності студентів як складної агрегованої характеристики. Розроблено модель багатокритеріальної оптимізації параметрів навчального процесу, яка дозволяє максимізувати функцію компетентності. Розроблено і впроваджено відповідну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити оптимізацію процесу навчання студентів технічних спеціальностей задля підвищення їхньої компетентності, що відповідає вимогам роботодавців. Здійснено оптимізацію параметрів навчального процесу для студентів заочної форми навчання, які вивчають дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", що дозволяє підвищити сформований рівень компетентності на 20-35 %. Результати впроваджено та використано під час організації навчального процесу у провідних закладах вищої освіти України.Thesis for a Candidate Degree in Technical Sciences, Specialty 05.13.06 – Information technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2015. In the dissertation the relevant scientific and practical problem is solved, which is related to study and development of information technology for ensuring competencies of graduates to meet the requirements of the employer for the competence of professionals. Scientific achievements in the field of improving of learning efficiency based on a modular system and the competence approach were analyzed. The basic requirements to decision support information system for teaching staff were formulated in order to improve the learning process of students of technical specialties, including future engineers. A mathematical model of competence representation as a complex aggregated characteristic was created. The model of multicriteria optimization of the parameters of learning process was developed, which allows to maximize the competence function. The decision support information technology was developed and deployed. It allows to optimize the learning process of students of technical specialties for improvement of their competence and satisfaction of employers requirements. The optimization of parameters of learning process for students of low residence education was performed. It was done for discipline «Theoretical Foundations of Electrical Engineering» and allowed to increase the level of competence by 20–35 %. The results were used for organization of learning process in leading universities of Ukraine.
6
Барановська, Лілія Володимирівна Михайло Миколайович Барановський. "Професійна компетентність випускника університету як результат впливу освітнього середовища ВНЗ." Thesis, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25852.
Full textReports on the topic "Компетентність випускника"
1
Лов'янова, І. В., and Т. С. Армаш. Предметно-компетентнісна модель випускника старшої школи – вимога часу. [б. в.], 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2384.
Full textAbstract:
У статті описано побудову предметно-компетентнісної моделі випускника старшої школи. Зроблено характеристику моделей, які використовуються у педагогічних дослідженнях. Проаналізовано існуючі нині точки зору на модель випускника. Обгрунтовано структурно функціональну модель складовими якої є такі сфери особистості: емоційно-ціннісна, інтелектуальна, когнітивна, семіосфера, сфера компетентності.