Journal articles on the topic 'Компетентності вчителя'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Компетентності вчителя.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Компетентності вчителя.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
МИХАЙЛЕНКО, Любов. "РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 359–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-359-369.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблеми розвитку методичної компетентності вчителів математики. Проведено аналіз, систематизацію теоретичних положень, розкритих в офіційних документах, науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також практики щодо розвитку методичної компетентності вчителя математики. Важливою для ефективності реформування загальної середньої освіти є перепідготовка вчителів до реалізації основних напрямів нової освітньої реформи. Вважаємо, що ефективність перебудови шкільної математичної освіти значно залежить від реформування системи підвищення кваліфікації вчителя математики. Має змінитися не тільки зміст, а й технології професійного зростання вчителя нового покоління в педагогічних закладах вищої освіти. Методичну компетентність вважаємо однією з основних складових професійної компетентності вчителя математики. У статті аргументовано позитивний вплив партнерської взаємодії педагогічного університету та школи на умови методичного розвитку вчителів математики. Важливо розробити типову освітню програму організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами вищої педагогічної освіти та чітко визначити програмні результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості учителів математики, набуті в процесі фахової підготовки, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які вчитель здатен продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих її освітніх компонентів. Розробка освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів доцільна не тільки за спеціальностями, а за міждисциплінарними програмами, що є більш гнучкими та налаштованими на сучасні потреби шкільної освіти. Зазначено необхідність постійного оновлення змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів математики для задоволення швидкозмінних освітніх потреб в розвитку методичних компетентностей на всіх рівнях його професійної діяльності. Ключові слова: професійний розвиток вчителя математики; підвищення кваліфікації вчителя математики; розвиток методичної компетентності вчителя математики.
2
Мазурок, Тетяна Леонідівна, and Володимир Володимирович Черних. "Формування знання-орієнтованої складової інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 151–59. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.997.
Full textAbstract:
Стаття присвячена огляду необхідності впровадження знання-орієнтовної складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики.
Мета: аргументувати введення знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики.
Задачі:
1) визначити сутність інформаційно-комунікаційної компетентності;
2) розглянути сучасний стан використання знання-орієнтованих систем;
3) проаналізувати поточний стан впровадження знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя інформатики.
Предмет дослідження: процес формування знання-орієнтованих складових компетентностей майбутніх вчителів інформатики.
Методи дослідження: вивчення наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених, присвячених формуванню компетентностей з використанням знання-орієнтованих технологій, вивчення закордонного досвіду впровадження знання-орієнтованих систем у практичну діяльність сучасного суспільства.
Результати: аргументовано необхідність впровадження знання-орієнтованої складової в процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики та визначено основні змістовні елементи шкільного курсу інформатики, викладання яких потребує такі компетентності.
Висновки: знання-орієнтована складова є невід’ємною складовою інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього сучасного вчителя інформатики.
3
Тринус, Олена. "ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИХОВАННЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 130–40. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.130-140.
Full textAbstract:
В оглядовій статті досліджено проблему планування самовиховної діяльності та створення програми професійного самовиховання. Обгрунтовано методологічні підходи, що забезпечують ефективність такої діяльності, провідними з яких є антропологічний, акмеологіний, андрагогічний, системний, діяльнісний, компетентнісний. З’ясовано, що сутність цих підходів до планування самовиховної діяльності полягає в тому, що цей процес визначається формуючим у становленні особистості вчителя, є основою досягнення найвищих показників у професійній діяльності, має відбуватися за умови врахування особливостей учителя як дорослої людини до безперервного цілеспрямованого саморозвитку. Досліджено, що завдання вчителя щодо підвищення рівня професійної компетентності, у контексті компетентнісного підходу, полягають у реалізації власного професійного потенціалу, оволодінні інноваційними способами й прийомами діяльності, подоланні професійних та особистісних труднощів та охарактеризовано основні професійні компетентності сучасного вчителя (предметна, комунікативна, психологічна, організаторська, інформаційно-цифрова, рефлексивна, самоосвітня). Встановлено, що набір цих професійних компетентностей може стати орієнтувальною основою для визначення напрямів самовиховної діяльності, створення індивідуальної програми (плану) професійного самовиховання з урахуванням особливостей і рівнів власного розвитку вчителя. З метою удосконалення психологічної компетентності вчителя запропоновано орієнтовний індивідуальний план самоформування вчителем психологічної стійкості у фаховій діяльності. Зроблено висновок, що програма професійного самовиховання вчителя є основою якісної оцінки його професійної компетентності, оволодіння навичками аналізу сильних та слабких сторін діяльності, вчасній корекції способів її виконання з метою більш повної педагогічної самореалізації.
Ключові слова: професійне самовиховання; програма професійного самовиховання; професійна компетентність; сучасний вчитель.
4
Желанова, В. В. "МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА." Педагогіка та психологія, no. 63 (April 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.06.
Full textAbstract:
Актуальність поданої статті зумовлена соціально-економічними, інноваційно-освітніми трансформаціями в житті України, а також глобалізаційними процесами, зорієнтованими на інтеграцію нашої держави із світовою спільнотою. У цьому сенсі викликає науковий і практичний інтерес проблема професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, діяльність якого зорієнтована на формування духовності, естетизму, моральної та ціннісної сфер особистості. Метою статті є обґрунтування й розробка моделі професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Використано комплекс методів дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання для вивчення, зіставлення й узагальнення наукових джерел з метою визначення сутності та структури професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва та розробки її моделі. Визначено сутність компетентнісного підходу як пріоритетної стратегії в мистецькій освіті та розкрито його базові поняття: компетенція, компетентність, професійна компетентність. Представлено авторську дефініцію професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано базові позиції теорії моделювання. Висвітлено більш ґрунтовні підходи до структури професійної компетентності вчителя музичного мистецтва, що подані в студіях дослідників мистецької освіти. На засаді структурно-діяльнісної ознаки та типів компетентностей вчителів музичного мистецтва, пов’язаних з видами їх професійної діяльності (музично-педагогіної, диригентсько-хорової, музичновиконавської), обґрунтовано й розроблено модель професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що містить мотиваційноціннісний, когнітивний, креативно-діяльнісний компоненти. Доведено, що подана модель відбиває структурні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва і за своєю сутністю є концептуальною, прогностичною, структурно-компонентною.
5
Гура, Т. Є., and О. І. Гура. "ЦІННІСНИЙ СКЛАДНИК ІНКЛЮЗИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-23.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі визначення сутності інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти в умовах запровадження Концепції Нової української школи. На підставі авторського інтегративного підходу інклюзивна компетентність сучасного вчителя визначена складником його цілісної професійної компетентності, складним особистісно-професійним утворенням, особливою інтегративною якістю, що забезпечує ефективність професійної діяльності фахівця із реалізації інклюзивного навчання, організації безпечного та здорового освітнього середовища, а також детермінує успішність його подальшого професійного розвитку загалом та у сфері інклюзивної освіти зокрема. З огляду на Рекомендації ради Європи щодо ключових компетентностей для освіти впродовж життя структура інклюзивної компетентності вчителя подана як єдність ціннісного, когнітивного та конструктивного компонентів. Серед них саме ціннісний компонент визначено системотвірним, інтегрувальним, методологічним. Він виявляється у: прийнятті педагогом цінностей філософії інклюзивної освіти; прийнятті власної інклюзивності, зумовленої усвідомленням особистої унікальності, неповторності та, відповідно, наявності особливих освітніх потреб; ціннісному ставленні до інклюзивного навчання, до проєктування та організації інклюзивного освітнього середовища; прийнятті ролі фасилітатора, проєктувальника індивідуальної освітньої траєкторії учнів; позитивній мотивації педагогічної діяльності та професійного розвитку, а також позитивному ставленні до необхідності зміни власної педагогічної діяльності, застосування нових освітніх стратегій. Формування інклюзивної компетентності вчителя з урахуванням її багатокомпонентної, динамічної структури є складним і тривалим процесом, що вимагає комплексності та різновекторності дій. Традиційне спрямування педагогічної освіти на оволодіння вчителями спеціалізованими професійними знаннями та уміннями для розбудови інклюзивного освітнього середовища має бути переорієнтоване на забезпечення формування у вчителів ціннісного ставлення до інклюзії як створення умов для повноцінної участі та доступу до якісних навчальних можливостей усіх учнів відповідно до їхніх індивідуальних особливостей, а не лише дітей з особливостями психофізичного розвитку, інвалідністю. Зазначене вимагає як узгодження, врегулювання нормативно- правових засад педагогічної діяльності, так і термінової зміни акцентів у професійній підготовці вчителів до інклюзивного навчання у системі вищої та післядипломної педагогічної освіти.
6
ВАЛЬКО, НАТАЛІЯ. "АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ПРИРОДНИЧІ НАУКИ”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-170-178.
Full textAbstract:
У роботі представлено аналіз чотирьох освітніх програм підготовки вчителів природничих дисциплін закладів вищої освіти. Введення нової спеціалізації в освітню галузь “014 Середня освіта” потребує вивчення питання про розробку освітніх програм навчання майбутніх вчителів природничих дисциплін і запровадження інтегрованих курсів вивчення біології, фізики та хімії. Нами проведено аналіз характеристик та сучасного стану введення освітніх програм в освітній процес. Також зроблено аналіз нормативної бази, яка регламентує роботу вчителя. У статті розглянуто рамку складових професійної діяльності вчителя з точки зору кваліфікаційних характеристик. Проаналізовані професійні стандарти і кваліфікаційні характеристики дозволили зробити висновок про відповідність освітніх програм нормативним документам і сучасним вимогам до професійної діяльності вчителя. Проведений аналіз чотирьох освітніх програм за розділами. Це дозволило порівняти перелік їх компонент та логічну послідовність курсів, визначити їх спільні й відмінні риси. Було встановлено наявність інтегративної складової кожної програми та їх відповідність формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів. Використання технології проблемно-орієнтованого навчання дозволяє сформувати предметні компетентності відповідно до основних предметів: фізика, хімія, біологія, природознавство. Предметні компетентності з природознавства є інтегрованого складовою курсу. В їх основу покладено формування цілісності уявлень про природу, використання природничо-наукової інформації на основі оперування базовими загальними закономірностями природи. Зроблено класифікацію інтегрованих курсів на основі характеру взаємозв'язків між дисциплінами і ступеня їх інтегрованості. Встановлено наявність інтегрованих компонент у переліку освітньо-професійної/наукової програми і їх відповідність класифікації інтегрованості курсів. Також визначено дисципліни впливу на формування інтегрованих компетентностей майбутніх вчителів інтегрованих курсів природничих наук. Ключові слова: STEM-освіта, освітні програми, міжпредметні зв'язки, міждисциплінарність, майбутні вчителі, природничо-математичні науки, інтегрований курс.
7
Кінд-Войтюк, Наталія. "СУЧАСНИЙ ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НА УРОКАХ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.17.
Full textAbstract:
У статті зроблена спроба розкрити роль сучасного вчителя історії в умовах нової української школи. Сучас- ний педагог – це фактично наставник, який вміє організувати процес пізнання учнів. Учень має вчитися ставити запитання і проявляти інтерес та допитливість. Для цього сучасна школа має використовувати в освітньому процесі активні методи пізнання. Сучасний вчи- тель історії може ефективно використовувати соціальні мережі як для більш ефективного та цікавого навчан- ня учнів, так і для власного розвитку та професійного вдосконалення. Застосування мережевих технологій у навчальному процесі спрямоване на отримання більш високого рівня навичок та компетентностей як учня, так і вчителя. Залучення педагогів до такого освітнього простору, як всесвітня мережа Інтернет, виведе про- цес навчання на якісно новий рівень, забезпечить розвиток та соціальну адаптацію учнів в умовах глобалізації світової спільноти. У статті розкривається поняття інформаційно-комунікаційної компетентності учителів історії. Охарак- теризовано зміст інформаційно-комунікаційної компетентності. У публікації описані навички роботи з додат- ками Gmail, Google Classroom, Google Диск, Google Презентації, YouTube, мережі «Facebook» та «Instagram». У статті розкрито роботу освітніх проєктів «На урок», «Просвіта», «Всеосвіта», які допомагають вчителям історії практично застосувати сучасні інновації у сфері інформаційних і комунікаційних технологій.
8
Проценко, І. І. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ: ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 129–40. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-129-140.
Full textAbstract:
Основна мета дослідження полягала у визначенні основних методів проведення експерименту для дослідження ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя загальноосвітнього закладу.
Досягнення мети, поставленої на етапі експериментального дослідження, вимагало вирішення таких завдань: визначити критерії ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя; визначити методику діагностики означених показників, що забезпечує одержання надійних і достовірних даних в умовах експериментальної роботи; виявити та узагальнити дані за виділеними показниками та схарактеризувати умови ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя. Дослідження стану сформованості професійної компетентності вчителів проводилося методами анкетування і тестування, які були складені таким чином, що відповіді вимагали конкретизації знань, наведення прикладів, де вимоги професійної компетентності вчителя початкової школи мають бути врахованими в діяльності вчителя.
У представленому дослідженні ступінь сформованості професійної компетентності у респондентів контрольної і експериментальної вибірки, що брали участь в експериментальній роботі, визначався за такими компонентами: когнітивним, що утворюється із системи знань щодо цілей, призначення, способів реалізації діяльності вчителя в освітньому процесі, учня як об’єкта і суб’єкта освітнього процесу; діяльнісно-поведінковим, що утворюється з системи культуровідповідних дій вчителя, його поведінки, навичок регулювання дій і вчинків усіх учасників освітнього процесу; ціннісно-орієнтаційним, що утворюється з системи моральних орієнтирів, настанов і мотивів, зумовлюючих гуманістичну спрямованість дій вчителя у забезпечення в освітньому середовищі природних прав і свобод, інтересів кожного учня як учасника освітнього процесу.
9
Запорожцева, Ю. С. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ, ПОКАЗНИКІВ ТА РІВНІВ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 172–78. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-26.
Full textAbstract:
У статті визначено та представлено критерії, показники та рівні розвитку професійної компетентності вчителя іноземних мов, роз'яснено їх сутність і значення. В Україні основним підходом в освіті сьогодні є компетентнісний. Так, від рівня професійної компетентності сучасних педагогів залежить результат реформ освіти, тому проблема професійного вдосконалення й розвитку вчителя ствердилася до теоретичного розгляду і практичної реалізації, до того ж дедалі стає більше актуальною. Так, визначення рівнів професійної компетентності вчителів іноземних мов неможливе без виявлення критеріїв оцінки професійної компетент- ності та встановлення відповідних показників таких критеріїв. У про- цесі нашого педагогічного дослідження виникає необхідність постійного спостереження за змінами у процесі професійного розвитку. Автором розглянуто різні підходи й аспекти щодо використання основних дослі- джуваних понять «критерій», «показник», «рівень» у вітчизняній та зару- біжній педагогіці. Необхідно зауважити, що оцінювання рівня розвитку професійної компетентності вчителя іноземної мови повинно віддзерка- лювати наявність всіх складників її компетенцій. Ознаками того, що вчи- тель володіє певним рівнем знань і умінь, є їх прояв у конкретній про- фесійно-педагогічній діяльності. Таким чином, критерій співвідноситься з компетенцією, а показник співвідноситься з умінням, що у сумарній ознаці проявляється рівнем професійної компетентності вчителя. У статті детально вивчено й описано рівні розвитку професійної компетентності вчителів іноземних мов, ґрунтовно описано досліджувані рівні розвитку професійної компетентності зазначених педагогів. Проаналізовано активний вплив компетентнісного підходу до розвитку і вдосконалення професійного рівня вчителя іноземних мов у післядипломній освіті в умовах реформування освіти України. Концепція Нової української школи вказує на нову й ключову роль педагога, який є не єдиним джерелом інформації та наставником, а перш за все стає активним агентом змін. Представлена система сучасної підготовки вчителя іноземних мов у контексті розвитку його професійної компетентності базується не лише на принципах безперервності та спадкоємності, а й за умови вибору вільного вибору стратегії власного професійного розвитку. Від рівня професійної компетентності педагогів у тому числі залежить результат реформ.
10
ПРОКОПІВ, Людмила. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НУШ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 82–88. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.13.
Full textAbstract:
Актуальність окресленої проблеми полягає у потребі переосмислення змісту та організації педагогічної практики для формування професійної компетентності майбутніх учителів в умовах реалізації реформи Нової української школи. Для формування фахових компетентностей вчителя потрібен діяльнісний підхід в організації педагогічної освіти. Метою дослідження став аналіз наукових джерел із проблеми формування професійної педагогічної компетентності, визначення ключових компетентностей вчителя Нової української школи та окреслення шляхів удосконалення педагогічної практики. Виокремлено основні компоненти професійної компетентності майбутніх учителів на основі нового Професійного стандарту вчителя (2020). Концепція розвитку педагогічної освіти (2018) передбачає проведення комплексної реформи системи педагогічної освіти, включаючи структуру, зміст, методики і технології навчання, а також організацію практичної підготовки майбутніх учителів. Визначено, що не менш ніж половина обсягу практичної підготовки має відводитися виробничій практиці із самостійним виконанням професійних завдань. Підкреслено, що рівень педагогічної свободи вчителя у школі (вільний вибір освітніх програм, підручників) ускладнює уніфікацію методичної підготовки студентів без тісної взаємодії із закладами освіти. Запропоновано перед початком практики організацію спецкурсу з моделювання освітнього процесу в умовах Нової української школи. Визначено доцільність упровадження в освітню практику педагогічної інтернатури як системи заходів, що забезпечують удосконалення професійної компетентності вчителя. У висновках зазначено, що професійна компетентність учителя – поняття динамічне, його зміст і структура можуть змінюватися відповідно із процесами, що відбуваються в освіті та суспільстві, а педагогічна практика відіграє ключову роль у формування професійної компетентності та створює передумови для подальшого усвідомленого та вмотивованого професійного розвитку.
11
ПАНОВА, НАТАЛЯ. "ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЗА ВІДПОВІДНОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 260–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-260-270.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та шляхи її формування. Проаналізовано поняття технологічної компетентності педагога як складової його професійної підготовки. Визначено, що технологічна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови складається із особистісних характеристик та комплексу знань і умінь як результату їх професійної підготовки, що дозволяє майбутньому фахівцю педагогічної освіти ефективно організовувати освітній процес у школі. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови є одним із напрямів системи професійної підготовки педагога-словесника. Підсумовуючи зазначене, потрібно підкреслити особливе значення курсу методики іноземної мови, а також важливу роль курсу «Сучасні технології навчання іноземної мови» для технологічного зростання студента. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує, що технологічна компетентність майбутнього вчителя іноземних мов складається із особистісних характеристик і комплексу знань і умінь як результату професійної підготовки. Технологічна компетентність дозволяє майбутньому вчителю іноземної мови ефективно організовувати навчально-виховний процес у навчальному закладі, добираючи оптимальні педагогічні технології навчання, здійснювати моніторинг навчального прогресу учнів та своєї власної професійної діяльності. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови відбувається за умови високого рівня мотивації студентів до навчання, чітко сформульованих цілей лінгводидактичної освіти, збагачення циклу дисциплін професійно зорієнтованої підготовки майбутніх учителів ідеями технологічного й компетентнісного підходів. Технологічна компетентність є необхідною умовою в підготовці майбутнього вчителя закладів загальної освіти, що передбачає спроможність до адекватних дій у змінюваній ситуації на основі неперервного самопізнання й саморозвитку особистості вчителя. Ключові слова: учитель іноземної мови, технологічна компетентність, професійна підготовка, педагогічна технологія, технологічний підхід до навчання іноземної мови, лінгводидактична освіта.
12
Motylkova, Zinaida O. "ІКТ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА, ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА В СУЧАСНІЙ СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 57–71. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1149.
Full textAbstract:
У статті аналізуються причини, які заважають школам і вчителям повною мірою використовувати можливості, що з'являються під час використання засобів ІКТ. Розглядається питання ІКТ-компетентності вчителя-предметника як необхідного складника в сучасній школі. Проаналізовано результати проведеного анкетування вчителів, бесід та активних спостережень у спеціальних школах-інтернатах Києва (для осіб з вадами слуху). Зроблено висновок про актуальність систематичного включення ІКТ в процес навчання. Наразі стає конче потрібною розробка системи навчання із залученням ІКТ, цілеспрямована підготовка вчителів спеціальних шкіл до використання названих технологій у навчальному процесі.
13
БІНИЦЬКА, Катерина, and Микола БАЛУХ. "ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." Освітні обрії 50, no. 1 (April 22, 2020): 4–8. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.4-8.
Full textAbstract:
У статті висвітлено зарубіжний досвід щодо вимог до здоровʼязбережувальних компетентностей. В історичній ретроспективі розглянуто концептуальні погляди ідей здоровʼязбереження. Акцентовано, що здоровʼязбережувальні технології, які використовуються в сучасній школі, зокрема і початковій, змінилися разом із зміною розуміння поняття здоров’я. Розглянуті різні парадигми здоров’я, висвітлені погляди вітчизняних і зарубіжних учених на терміни компетентність, здоров’язбережувальні компетентності.
Узагальнено, що моделі здоров’язбережувальної компетентності, як правило, прийнято розглядати на таких трьох «рівнях»: функціональний, інтерактивний і критичний.
Акцентовано, що у процесі формування здоров’язбережувальних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів потрібно забезпечити підвищення рівня знань про здоров’я, ураховуючи його соціально-економічні детермінанти, а також знання та навички, пов’язані зі здоровим способом життя у будь-яких умовах життєдіяльності, включаючи самооцінку, самоефективність та соціальну підтримку.
14
Бурчак, Ліана Володимирівна. "Методичний супровід процесу формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 175–79. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3199.
Full textAbstract:
Бурчак Л. В. Методичний супровід процесу формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії.
Статтю присвячено проблемі підготовки вчителя-дослідника у вищій школі. Представлено методичний супровід процесу формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії, що містить спецкурс «Підготовка майбутнього вчителя хімії до дослідницької діяльності» та авторський методичний посібник «Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії».
15
КАЛІНІНА, Лариса, Валентина ПАПІЖУК, and Наталія ПРОКОПЧУК. "ІНТЕРАКТИВНА МЕТОДИЧНА МАЙСТЕРНЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 73–80. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.12.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена актуальній темі сучасної методики формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у закладах вищої освіти (ЗВО). Автори вважають за необхідне введення soft skills (гнучких вмінь) в структуру професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. В статті наведені результати анкетування викладачів та студентів НІІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених на проблему формування soft skills, що дало авторам можливість дійти висновку про важливість та необхідність вказаного виду умінь майбутніх вчителів іноземної мови. На основі аналізу були визначені фактори, що перешкоджають ефективному формуванню soft skills у майбутніх вчителів. Стаття містить таблицю виокремлених авторами універсальних та специфічних для вчителя іноземної мови soft skills. Автори статті вважають за доцільне відійти від традиційної транслятивної (лекційно-семінарської) методики професійної підготовки вчителів і перейти до інтегративно-інтерактивної моделі, яка спонукає студентів до самостійного оволодіння знаннями, уміннями і пошуку професійно-значущих рішень у співпраці. У статті описується суть, особливості організації та проведення методичних інтерактивних майстерень з курсу «Методика навчання іноземних мов» з урахуванням положень французької групи нової освіти ЖФЕН як засобу формування soft skills. Етапи методичної майстерні, що описується, містять приклади завдань з використанням різноманітних технологій критичного мислення, які надають можливість майбутнім вчителям іноземної мови продемонструвати власний рівень soft skills, оцінити його та, за необхідності, скорегувати шляхи його удосконалення. В статті описуються перспективи подальших досліджень в означеному напрямку.
16
Maksymiv, Yuliia, and Svitlana Chupakhina. "Особливості становлення особистісно-професійних якостей майбутніх учителів-логопедів." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 66–76. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.66-76.
Full textAbstract:
У статті обгрунтовано сучасні підходи до формування професійної культури майбутнього вчителя-логопеда, підгрунтям для яких стає рівень професійної підготовки фахівців та їх етико-деонтологічний рівень в умовах переходу вищої освіти на європейські стандарти. Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття “деонтологія” та порівняння педагогічної етики і педагогічної деонтології. Визначено деонтологічну підготовку майбутнього-вчителя логопеда як цілеспрямований і керований процес, який розпочинається у закладі вищої педагогічної освіти й продовжується в професійній діяльності. Деонтологічна підготовка передбачає знання про “правильну” поведінку логопеда в різних ситуаціях. Важливим завданням вчителя-логопеда стають уміння дотримуватись специфічних, професійних та етичних вимог у системі “вчитель-учень”, “вчитель-батьки”, “вчитель-вчитель” тощо. Визначено умови успішної організації навчально-виховного процесу та означеної взаємодії в сучасній системі інклюзивного навчання. Обґрунтовано підходи до корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, доведено необхідність дотримання особливих вимог до професійної компетентності вчителя-логопеда, оскільки вона є вирішальним чинником розвитку й навчання. Визначено, що вирішення означених завдань значною мірою залежить від професіоналізму логопеда, його культури, духовності, моральності. Доведено важливість особливого підходу до ситуацій ризику в діяльності вчителя-логопеда, визначення особливостей поведінки в означених ситуаціях з огляду на принципи педагогічної деонтології, виявлення взаємозв’язку між ініціативою, творчістю, новаторством й ризиком; визначення видів ризику.Отож деонтологічний компонент компетентність визначено як результат підготовки педагогів, що доводить необхідність спеціальної деонтологічної підготовки вчителів-логопедів для роботи з людьми з особливими освітніми потребами.Підтверджено, що деонтологічна підготовка вчителів-логопедів є однією з можливостей цілеспрямованої трансляції в соціокультурне середовище належних підходів до суб’єктів сучасної освіти – логопедів та їх вихованців з особливими освітніми потребами.
17
СУХОПАРА, Ірина. "ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-111-122.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність обраної теми в контексті ідей Нової української школи та проаналізовано наукові джерела щодо трактування терміну "емоційна компетентність" у науковій педагогічній і психологічній літературі. Висвітлено результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "емоційний інтелект" і "емоційна компетентність". Визначено, що проблема емоційної компетентності тісно пов’язана з феноменом емоційного інтелекту. Відповідно до концепції Нової української школи відбувається переорієнтація освітнього процесу на емоційну складову, розвиток емоційного інтелекту учнів, успішну самореалізацію особистості, відкриття та вияв власного потенціалу, що вимагає від педагога вмінь здійснювати освітній процес на емоційній основі, будувати стосунки з учнями на засадах довіри, поваги, емпатії, свідомо виражати та керувати емоціями, розпізнавати, розуміти емоційний світ молодших школярів, створювати позитивний емоційний настрій та сприятливий психологічний клімат у класі. Відтак існує проблема розвитку емоційної компетентності вчителя початкової школи. Обґрунтовано розуміння емоційної компетентності вчителя початкової школи як динамічною комбінації поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, керування власними емоціями та емоційним станом учнів, особистих якостей для успішного здійснення освітнього процесу на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, власної реалізації в професійній сфері. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційної компетентності, визначено найбільш поширені погляди на складові емоційної компетентності, подано її структуру. У структурі емоційної компетентності вчителя початкової школи визначено особистісний (вираження, розуміння, керування власними емоціями) і міжособистісний (здатність сприймати, розуміти, впливати на емоційний стан учнів) компоненти. Співвіднесено структуру емоційної компетентності вчителя початкових класів з ідеями Нової української школи. Ключові слова: емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, вчитель початкової школи, Нова українська школа.
18
Мар’єнко, Майя. "КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 97–105. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.97-105.
Full textAbstract:
В оглядовій статті розглянуто компетентності відкритої науки в широкому значенні та як складник професійної компетентності вчителя природничо-математичних предметів для роботи в науковому ліцеї. Зокрема, розкрито зміст поняття «відкрита наука» задля подальшого визначення складників компетентностей відкритої науки. Визначено основні складники компетентностей відкритої науки, виокремлено чотири категорії: навички та досвід, необхідні для публікації у відкритому доступі; навички та досвід щодо даних досліджень, виробництва даних, управління, аналізу / використання / повторного використання, поширення та зміни парадигми з «захищені дані за замовчуванням» на «відкриті дані за замовчуванням», дотримуючись законодавчих та інших обмежень; навички та досвід роботи у власній науковій та дисциплінарній спільноті та поза нею; навички та досвід, що випливають із загальної та широкої концепції науки, коли дослідники взаємодіють із широкою громадськістю, щоб посилити вплив науки та досліджень. Серед категорій компетентностей відкритої науки було встановлено: компетентності публікації у відкритому доступі (бібліотечні та дослідницькі інформаційні навички, навички грамотності у відкритих публікаціях); компетентності управлінням даними та відкритими даними (технічні навички, навички у галузі інформаційних технологій); компетентності проведення професійних досліджень (навички управління дослідженнями, юридичні навички, дослідження цілісності та навички етики); компетентності суспільної науки. Запропоновано шляхи оволодіння компетентностями відкритої науки: конкуренції та співпраці; використання хмарних сервісів відкритої науки; використання та повторне використання відкритих даних; впровадження принципів відкритої науки не лише серед науковців, але й в галузі педагогіки.
Ключові слова: відкрита наука; компетентності відкритої науки; вчителі природничо-математичних предметів; наукові ліцеї.
19
Довга, Тетяна Яківна. "Іміджева компетентність майбутнього вчителя початкової школи як освітньо-професійна новація." Освітній вимір 47 (July 18, 2019): 30–35. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2424.
Full textAbstract:
Довга Т. Я. Іміджева компетентність майбутнього вчителя початкової школи як освітньо-професійна новація.
У статті здійснено порівняльний аналіз поглядів вітчизняних і зарубіжних учених на проблему професійної компетентності вчителя. Розкрито сутність іміджевої компетентності вчителя та показано її взаємозв’язок з професійною компетентністю. Подано приклади дидактичних засобів для формування іміджевої компетентності у змісті освітньо-професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.
20
ЧЕРНЕНКО, Галина. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 123–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.19.
Full textAbstract:
У статті розкрито проблему формування професійних компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Обґрунтовано актуальність цієї проблеми, що зумовлена реформуванням освіти в Україні, насамперед упровадженням Нової української школи та професійної підготовки сучасного вчителя, що відповідають вимогам сьогодення. Здійснено аналіз науково-педагогічних досліджень у галузі цієї проблематики та визначена мета дослідження, яка полягає у здійсненні аналізу сучасних нормативних документів щодо професійних компетентностей учителів та дослідженні процесу формування компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення методичної дисципліни. Здійснено аналіз Професійного стандарту вчителя. Охарактеризовано загальні та професійні компетентності, що передбачені стандартом. Обґрунтовано трудові функції вчителя та відповідні їм професійні компетентності. Наведено мету, завдання, фахові компетентності, програмні результати дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З метою розуміння вивчення курсу здійснено аналіз Типових освітніх програм Нової української школи, а саме: природничої, історичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної освітніх галузей. Проаналізовано змістове наповнення цієї методичної дисципліни. Розкрито процес ознайомлення майбутніх учителів початкових класів з ефективними методами (проблемно-пошукові, дослідницькі, метод проєктів), засобами наочності (натуральні: живі і неживі природничі об’єкти, образотворчі, мультимедійні, інформаційно-технічні), типами уроків (інтегровані уроки, уроки-дослідження, уроки-проєкти). Наведено результати проведеного фокус-групового опитування студентів із метою виявлення у них сформованих професійних компетентностей. У процесі дослідження виявлено такі компетентності, які формуються у майбутніх учителів початкової школи під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: предметно-методична, інформаційно-цифрова, компетентність педагогічного партнерства, проєктувальна, інноваційна.
21
Онищенко, І. В. "Формування творчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 182–87. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3409.
Full textAbstract:
Онищенко І. В. Формування творчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.
У статті розглянуто проблему формування творчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів, визначено сутність, структуру, умови та шляхи формування творчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи у процесі фахової підготовки.
22
Смоліна, Світлана. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ЙОГО ОСОБИСТОСТІ (ЗА В. О. СУХОМЛИНСЬКИМ)." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 250–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.399.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі розвитку емоційної культури майбутнього вчителя як складової його виховної компетентності та особистості загалом. На основі даних авторського наукового педагогічного опитування проведеного у формі анонімного письмового анкетування у статті обґрунтовано потребу у вивченні шляхів розвитку особистості вчителя, зокрема, у працях вітчизняних педагогів. Внаслідок аналізу даних останніх наукових праць з проблеми розвитку особистості вчителя, підтверджено відсутність цілісного дослідження, присвяченого вивченню шляхів розвитку особистості майбутнього вчителя, висвітлених у працях вітчизняних педагогів. Шляхом вивчення та аналізу педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, виокремлено складові виховної компетентності вчителя; виявлено їх зв'язок із емоційною складовою особистості. Аналіз складових виховної компетентності показав, що формування виховних умінь вчителя неможливе без формування та розвитку емоційної культури особистості. Адже практично кожне уміння, сформульоване В.О. Сухомлинським містить невід’ємну складову – емоції. Відповідно, у статті робиться висновок про те, що розвиток особистості вчителя та формування його виховної компетентності потребує розвитку емоційної культури майбутнього вчителя.
23
Шинкаренко, В. В. "Етно-художня культура як складова професійної компетентності майбутнього вчителя." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 392–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3447.
Full textAbstract:
Шинкаренко В.В. Етно-художня культура як складова професійної компетентності майбутнього вчителя.У статті шляхом зіставлення, порівняння, узагальнення наукової інформації обґрунтовано слушність організації навчального процесу на основі народних традицій. Розкрито засоби й методи народного виховання, запропоновано рекомендації з практичного використання отриманих результатів задля ефективного формування компетентності майбутнього вчителя.
24
Хріненко, Т. В. "Самоосвіта як умова формування професійної компетентності майбутньго вчителя технологій." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 412–15. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3451.
Full textAbstract:
Хріненко Т. В. Самоосвіта як умова формування професійної компетентності майбутньго вчителя технологій.
У статті визначено сутність самоосвітньої діяльності вчителя технологій у формуванні професійної компетентності, проаналізовано зміст поняття «самоосвіта вчителя технологій».
25
Бессараб, Наталія. "Підвищення професійної компетентності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 102–5. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-102-105.
Full textAbstract:
У статті розкрито питання професійної компетентності, інноваційної діяльності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, що визначається обсягом компетенцій, колом повноважень у сфері професійної діяльності, які передбачають індивідуальний стиль роботи, спосіб досягнення освітньої мети, забезпечують якість та ефективність професійної діяльності. Схарактеризовано сутність професійної компетентності вчителя, професійну підготовку фахівця та його професійну компетентність, де перше поняття відображає процес оволодіння необхідними знаннями й навичками, а друге – результат цього процесу, якісну характеристику. Проаналізовано проблему визначення професійної педагогічної компетентності та її істотні характеристики. Зазначено, що найбільш суттєвою ознакою досліджень є трактування поняття «професійна компетентність учителя» як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності (рівень вихованості й освіченості учнів). Розглянуто потенціал професійної компетентності вчителя, усвідомлення актуальності та необхідності його професійної діяльності, бажання ефективно здійснювати її, знання про сутність толерантності та особливості її формування в молодших школярів; прийняття дитини, емпатійне розуміння; настановлення на терпимість у педагогічній діяльності; володіння формами і методами формування толерантності як емоційно-позитивна мотивація педагога у процесі виховання толерантності в молодших школярів. Окреслено питання необхідності підвищення професійної компетентності педагогів у вихованні міжкультурної толерантності молодших школярів, виокремлено основні його етапи (організаційно-інформаційний, практичний, результативний), що передбачають ознайомлення із загальною інформацією про виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, а також програмою підвищення професійної компетентності вчителів.
26
Клехо, O., and Т. Лехіцький. "Формування фахових компетентностей студентів педагогічного коледжу в умовах професійно-практичної підготовки." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 39 (May 17, 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-39-06.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема формування фахових компетентностей у студентів педагогічного коледжу під час підготовки та проходження практики. З’ясовано сучасні підходи до фахової підготовки майбутніх вчителів інформатики для нової української школи, а також висвітлено особливості змісту та методів професійно-практичної підготовки студентів у коледжі. Дослідження базуються на основі викладання фахових дисциплін та проходження різних видів практики для спеціальності «Початкова освіта» з додатковою кваліфікацією вчитель інформатики в початковій школі Луцького педагогічного коледжу. Авторами продемонстровано навчально-методичні матеріали для теоретично-практичної підготовки майбутніх вчителів, а саме, інноваційні технології (мультимедійні, мережеві), технології проблемного та інтерактивного навчання, робимо акцент на тому, що цікаво сучасному студенту, не відмовляючись від традиційної методики. В результаті дослідження обґрунтували окремі аспекти формування фахової компетентності вчителя початкової школи, дослідили і описали структуру та зміст практичної підготовки майбутніх вчителів інформатики у початковій школі. Переконались, що професійно-практична підготовка студентів коледжу – це пріоритетна система освітнього процесу, спрямована на творче застосування знань у процесі реальної педагогічної ситуації
27
ВАСІЛЬЄВА, Поліна. "СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто структурну модель формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі, визначено теоретико-методологічне підґрунтя процесу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи, виокремлено такі наукові підходи, як гуманістичний, особистісно орієнтований, системний, які відображені в спроєктованій моделі. Представлено й охарактеризовано етапи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників виділено такі чотири блоки: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий та результативний. Цільовий блок передбачає відбір студентів учасників, визначення етапності проведення експерименту, врахування адаптаційних особливостей учасників. У першому блоці передбачено викладання спеціалізованого навчального курсу «Іншомовна комунікативна компетентність». Теоретико-методологічний блок полягає у впровадженні виокремлених педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. У межах етапу розроблені інтегровані завдання різнорівневої складності для здобувачів безпосередньо відпрацьовуються на практичних заняттях. Третій змістовий блок містить традиційні та інноваційні форми та методи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. Учасники експерименту, поділені на групи, розробляють власні дослідницькі проєкти під керівництвом викладача. Названі блоки направлені на виконання єдиної мети – розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Результативний блок є підсумковим та дає змогу оцінити позитивні зміни отриманих результатів дослідження.
28
Vasylenko, Kateryna. "Дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів: структурні компоненти." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 56–62. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.56-62.
Full textAbstract:
У статті визначено основні структурні компоненти дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів, при чому ці питання розглянуто у контексті реформування української системи освіти. Нами наведено результати теоретичного дослідження основних понять, які стосуються дослідницької компетентності майбутніх вчителів початкових класів, її компонентної структури. Спираючись на теоретико-методологічний аналіз сучасних педагогічних досліджень, запропоновано чотири¬компонентну структуру дослідницької компетентності, яку складають мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий, оцінювально-рефлексивний компоненти.У дослідженні використано загальнонаукові методи теоретичного рівня. Стаття є теоретичною основою подальших емпіричних досліджень, окреслено подальші напрями вивчення зазначеного феномену.
29
Фурсикова, Т. В. "Теоретичні аспекти професійної компетентності вчителя образотворчого мистецтва." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 212–16. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3504.
Full textAbstract:
Фурсикова Т. В. Теоретичні аспекти професійної компетентності вчителя образотворчого мистецтва.
У статті проаналізовано поняття, зміст та елементи професійної компетентності вчителя образотворчого мистецтва.
30
ШПІЦА, Р. І., and К. С. ТАРАСЕВИЧ. "КАТЕГОРІЯ «МУЗИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ» У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 203–9. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.30.
Full textAbstract:
У статті окреслено різні підходи до розкриття поняття «компетентність» у науковій літературі. Розглянуто дефініцію «музична компетентність педагога» через окреслення дотичних категорій. Розкрито її значущість у музично-педагогічній площині в контексті підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Узагальнення наукових розвідок вітчизняних і закордонних науковців, аналіз сучасних досліджень та окреслення музичної компетентності у Державному стандарті як здатності до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного мистецтва завдяки музичній діяльності дали нам змогу сформулювати визначення музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Окреслено ключові характеристики музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Вивчення такого феномена та його складників у сучасних наукових дослідженнях дозволило сформулювати та конкретизувати компоненти музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у освітньому процесі ЗВО. У статті доведено, що розвиток музичної компетентності майбутніх учителів початкової школи – складний багаторівневий процес набуття якостей особистості фахівця (майбутнього вчителя початкової школи), що включає відповідні знання, уміння, навички, професійно-особистісні якості та мотивацію до майбутньої музично-професійної діяльності. Вивчення стану проблеми у наукових дослідженнях дозволило виокремити важливість розвитку музичної компетентності майбутнього вчителя, оскільки відіграє в процесі практичної навчальної діяльності вагому роль і відбувається під час виконання семінарських та практичних завдань, участі у музично-літературних гуртках, ансамблевому співі, творчих конкурсах та під час проходження практики у загальноосвітніх школах і долученні до концертних виступів.
31
Ярослав, Л. О. "МОДЕЛЬ КОНФЛІКТОЛОГГЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 259–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4845.
Full textAbstract:
Проаналізовано соціально-психологічний та конструктивний підходи до розгляду сутності та структури конфліктологічної компетентності спеціаліста. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель конфліктологічної компетентності майбутнього вчителя, яка представлена як єдність структурної та процесуальної складових. Виділено критерії її розвитку. Виявлено особистісно-професійні якості, що здійснюють позитивний вплив на розвиток конфліктологічної компетентності майбутнього учителя.
32
ШУЛЬГА, Альона, Олеся МАКОВІЙЧУК, and Іван ГАТРИЧ. "ПРОБЛЕМА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 222–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.34.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання. Розкрито сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність» з акцентуванням уваги на тому, що цифрова компетентність виступає як узагальнююча категорія вищого порядку і може включати в себе такі поняття, як «цифрові навички», «медіа-» та «інформаційну грамотність», «ІКТ-грамотність». Проаналізовано цифрову компетентність крізь призму «Опису цифрової компетентності педагогічного працівника», «Опису рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1». Здійснено дослідження проблеми цифрової компетентності вчителів мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання шляхом опитування вчителів початкових класів та вчителів, які залучені до викладання мистецьких дисциплін. Наголошується на важливості демонстрування техніки малювання в режимі реального часу, тобто учні обов’язково повинні бачити всі дії вчителя під час творчого процесу з коментуванням. Для вчителя важливим є візуальний контакт з учнями, тому основним завданням є максимальне моделювання процесу та умов очного навчання. Виявлено недостатній рівень цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання, оскільки уроки мистецького циклу потребують ґрунтовного демонстрування послідовності малювання, створення твору чи вивчення музичного твору, а не просто зведення уроку до перегляду відео чи взагалі відсутності пояснення. Запропоновано набір програм та додатків, які можна використовувати під час організації уроків мистецького циклу в умовах дистанційного навчання, таких як сайти віртуальних екскурсій, програми ArtRage, Pottery, інтерактивні платформи Kahoot, LearningApp. Наголошено на важливості подальшого дослідження та розроблення опису цифрового інструментарію, методичних рекомендацій та практичних доробків використання цифрового інструментарію під час викладання мистецьких дисциплін.
33
Зичков, А. К. "Формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних педагогічних технологій." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3270.
Full textAbstract:
Зичков А. К. Формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних педагогічних технологій.
У статті розглянуто проблеми фахової компетентності як складника інноваційної діяльності майбутнього вчителя початкових класів.
34
Коновал, Олександр Андрійович, and Тетяна Іванівна Туркот. "Розвиток самоосвітньої компетентності сучасного вчителя як теоретико-праксіологічна проблема." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 249–57. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2624.
Full textAbstract:
Коновал О. А., Туркот Т. І. Розвиток самоосвітньої компетентності сучасного вчителя як теоретико-праксіологічна проблема.
У статті проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної з метою пошуку ефективних дидактичних засобів самостійної роботи студентів вищихпедагогічних навчальних закладів. За результатами аналізу авторами обґрунтовано необхідність вивчення проблеми професійно-педагогічної самоосвіти на засадахкомпетентнісного підходу, визначені вимоги до самоосвітньої компетентності сучасного вчителя, з’ясовано причини зниження мотивації до самостійної діяльності, запропоновані заходи щодо розвитку самоосвітньої компетентності студента та вчителя-практика в сучасному освітньому середовищі.
35
Konevchshynska, Olga E. "ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ-ТЬЮТОРІВ РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 26, 2014): 20–32. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1117.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні підходи щодо формування ІКТ-компетентності у категорії фахівців, які здійснюють навчально-методичну підтримку процесу дистанційного навчання. Висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначено й обґрунтовано сутність ІКТ-компетентності вчителя, наведено огляд зарубіжного і вітчизняного досвіду навчання вчителів у сфері інформаційних технологій. Зазначено, що серед основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є забезпечення відповідного кваліфікаційного рівня викладачів-тьюторів, які працюють у мережі ресурсних центрів. Виокремлено рівні ІКТ-компетентності, необхідних для успішної професійної діяльності мережних викладачів.
36
Желєзнова, Тетяна. "МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(104) (December 28, 2020): 93–104. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/093-104.
Full textAbstract:
У статті наголошується на необхідності розвитку в учителя основної школи здоров’язбережувальної компетентності. Йдеться про необхідність побудови моделі розвитку зазначеної компетентності. Аналізуються погляди науковців щодо порушеної проблематики. Запропоновано теоретичну модель розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителя основної школи в системі післядипломної освіти, що складається з визначених етапів: цільовий, концептуальний, організаційно-діяльнісний, діагностувальний. Окреслено перспективні шляхи безперервного професійного розвитку вчителя основної школи.
37
Почтовюк, С. І. "Сутність методичної компетентності вчителя інформатики." Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, no. 4(95) (December 18, 2018): 166–70. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.4(95).2018.166-170.
Full text
38
КИРИЛЕНКО, Олена. "КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ." Humanities science current issues 1, no. 24 (August 22, 2019): 167–73. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/24.176777.
Full text
39
Бреславська, Г. Б. "Проектна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 315–20. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3433.
Full textAbstract:
Бреславська Г. Б. Проектна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя.
У статті розкрито питання проектної діяльності як одного із засобів формування професійної компетентності майбутнього вчителя, висвітлено можливості застосування методу проектів у фаховій підготовці студентів.
40
Гомельська, І. М., and Л. Є. Тимофієва. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІ-ЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 407–11. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4875.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз проблеми формування валеологічної компетентності сучасного учителя у вітчизняній та зарубіжній теорії й практиці. З’ясовано сутнісні характеристики поняття «валеологічна компетентність» педагогів. Виявлено оптимальні педагогічні умови процесу формування валеологічної компетентності учителя. На підставі досліджень, що проведені до та після реалізації педагогічних умов формування валеологічної компетентності вчителя, виявлено підвищення рівня готовності педагогічного колективу до здійснення здоров’язберігаючої діяльності, рівня валеологічної компетентності кожного вчителя, що позитивно позначилося на стані здоров’я учнів, рівня їх освіченості й вихованості.
41
Маслова, Тетяна. "ВИДИ І ФОРМИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ РЕСПУБЛИКИ ПОЛЬЩА." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 155–63. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.155-163.
Full textAbstract:
Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що професійний розвиток вчителя розглядається польськими науковцями як цілеспрямований, планований та постійний процес неперервної освіти, що полягає у підвищенні та зміні його професійних компетентностей та кваліфікації, всебічному розвитку особистості, організованому та впровадженому інституціями, що спеціалізуються в цій галузі, а також у процесі самоосвіти та самовдосконалення. Виявлено три напрями професійного розвитку вчителів польської мови у Республіці Польща: курси підвищення кваліфікації, пропоновані різними інституціями, внутрішньошкільна підготовка та самоосвітня діяльність.
Інституціональні форми навчання вчителів найчастіше ототожнюються зі створенням та функціонуванням закладів, що проводять різні заняття: курси післядипломної освіти, кваліфікаційні курси, майстер-класи, тренінги тощо. Післядипломна освіта та кваліфікаційні курси, окрім оновлення й модифікації різних напрямів викладацької компетентності, одночасно пропонують такі додаткової кваліфікації, як викладання іншого предмету або проведення освітнього курсу. Внутрішньошкільне вдосконалення вчителів є тією формою, що інтегрує колектив учителів навколо спільно відпрацьованого бачення цілей і завдань школи. Для реалізації цілей внутрішньошкільного вдосконалення вчителів зазвичай утворюються робочі групи, що об’єднують компетентних осіб, які зацікавилися певною проблемою. Зазначені вище форми підвищення кваліфікації вчителів доповнюються їхньою самоосвітньою діяльністю.
Ключові слова: професійний розвиток, вчитель польської мови, курси підвищення кваліфікації, внутрішньошкільна підготовка, самоосвітня діяльність, Республіка Польща.
42
Слюта, Аліна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТОПОНІМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ В УМОВАХ КОНТЕКСТНОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 294–305. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/294-305.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано педагогічні умови формування топонімічних компетентностей у майбутніх учителів географії. Наголошено, що головною метою майбутнього вчителя географії в професійній діяльності є необхідність правильно використовувати топоніми в своїй майбутній професії, що є результатом компетентнісно-культурологічного підходу в географічній освіті. Установлено, що технологія формування топонімічної компетентності має циклічний алгоритм формування. Автором спроєктована технологічна модель формування топонімічної компетентності майбутніх учителів географії, яка заснована на інтеграції компетентнісного та культурологічного підходів в умовах контекстної освіти.
43
Soroko, Nataliia V. "ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА РОЗВИТКУ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ (МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД)." Information Technologies and Learning Tools 37, no. 5 (October 26, 2013): 29–42. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v37i5.899.
Full textAbstract:
У статті висвітлені основні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо створення комп’ютерно орієнтованого середовища для навчання. Охарактеризовані популярні у світі моделі комп’ютерно орієнтованого середовища для навчання дорослих, які базуються на нових інформаційно-комунікаційних технологіях, як, наприклад, Веб 2.0, хмарних технологіях та ін. Виокремлені основні функції комп’ютерно орієнтованого середовища в навчальному процесі і для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя, а також вимоги до створення моделі комп’ютерно орієнтованого середовища для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів. Визначено, що поєднання потенціалу міжнародних стратегічних напрямів, інформаційних продуктів і середовищ, участі представників освітньої спільноти, зокрема вчителів і учнів, у різних проектах є найефективнішим механізмом розбудови навчального середовища, що сприяє розвитку ІК-компетентності учасників навчального процесу.
44
Скалич, Люба Йосипівна. "Теоретичні аспекти професійної компетентності майбутнього вчителя." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 102–5. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3179.
Full textAbstract:
Скалич Л. Й. Теоретичні аспекти професійної компетентності майбутнього вчителя.
У статті розкриваються загальні підходи до визначення поняття «компетентність» та «компетентнісний підхід» на сучасному етапі розвитку освіти в Україні, аналізуються проблеми підготовки вчителя до реалізації цього підходу в навчанні учнів.
45
Кипиченко, Н. "Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна проблема." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 274–79. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3425.
Full textAbstract:
Кипиченко Н. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна проблема.
У статті розглянуто основні підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до визначення сутності та структури комунікативної компетентності; уточнено сутність та зміст поняття «комунікативна компетентність учителя початкової школи», визначено структурні компоненти комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи.
46
Хамська, Н. Б., and А. Ю. Киналь. "МОЖЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 245–54. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-245-254.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність проблематики формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі їх професійної підготовки. Проаналізовано можливості педагогічних дисциплін у формуванні інформаційної компетентності майбутніх фахівців. Описано практичні форми роботи зі студентами під час навчальних занять з дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи». Висвітлено шляхи підвищення мотивації до навчання, організації самостійної роботи студентів, застосування практико-зорієнтованого та інтегрованого навчання у професійній підготовці майбутніх педагогів. Проілюстровано взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя у формуванні його інформаційної компетентності. На конкретних прикладах продемонстровано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових та електронних засобів навчання: інтерактивних практико-зорієнтованих завдань, дискусій, моделювання та розробки фрагментів уроків, виконання творчих завдань. Визначено перелік умінь і навичок, необхідних для діяльності майбутнього учителя в інформаційному просторі, які студенти можуть набути у процесі вивчення педагогічних дисциплін: пошук, аналіз, обробка інформації; створення власного інформаційного продукту; можливості використання цифрового та електронного обладнання для обробки фото, відео- та аудіо- навчальних матеріалів; особливості застосування доступу до автентичних матеріалів з метою формування соціокультурної та іншомовної комунікативної компетентностей (енциклопедій, підручників, онлайн баз даних); діяльність майбутнього вчителя у різних інформаційних середовищах та операційних системах; використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації освітнього процесу.
47
Сбітнєва, Л. М. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ФАХОВОГО НАВЧАННЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.1) (September 28, 2021): 179–87. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-179-187.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до роботи у сучасній школі. Наголошено, що у ХХI столітті важливим завданням ЗВО виступає професійна підготовка майбутніх вчителів музичного мистецтва, які будуть здатні впливати на розвиток музичної культури підростаючого покоління, збереження й збагачення національно-культурних традицій українського народу.
Зазначено, що інноваційні процеси, що відбуваються в галузі української освіти, виявляють істотні протиріччя між потребами сучасного світу та реальним станом підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітній школі. Професійна компетентність є необхідною у музично-педагогічній діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва, який буде соціально та психологічно адаптований та здатний до постійного професійного росту.
Доведено, що проблемам компетентнісного підходу у фаховому навчанні, питанням змісту і структури компетенцій присвячено праці багатьох відомих вчених.
Обґрунтовано, що концепція цілісної системи підготовки вчителя музики включає в себе єдність загальнопедагогічної (знання педагогіки, психології, культурології) і спеціальної підготовки (музично-теоретичні знання, володіння музичним інструментом, співацьким голосом, навичками ансамблевого виконання, диригентською технікою, методикою музичного навчання і виховання).
Доведено, що професійна діяльність вчителя музичного мистецтва є багатоаспектною і включає в себе виконавський, педагогічний і управлінський аспекти, вона є неможливою без вокальної, інструментальної і диригентсько-хорової підготовки.
Автор вважає, що професійну компетентність майбутнього вчителя музичного мистецтва слід розуміти як інтегративну якість, яка виявляється в: умінні використовувати свої знання в розвитку музичного сприймання, розвитку музичних здібностей учнів; здійснювати художньо-педагогічний аналіз творів, володіти методиками розвитку дитячого голосу та знаннями про особливості організаційної роботи у дитячих музичних колективах; розуміти сутність позакласної музично-естетичної роботи.
48
Армаш, Тетяна. "Розвиток компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі навчання лінійної алгебри." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 15–20. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2945.
Full textAbstract:
Армаш Т. С. Розвиток компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі навчання лінійної алгебри.
Розглянуто основні компетентності майбутнього вчителя інформатики та виокремлено ті із них, які формуються під час вивчення лінійної алгебри, у статті виокремлено виробничі функції й уміння студента-інформатика, що формуються під час вивчення лінійної алгебри.
49
Пустовіт, Григорій Петрович. "КРАЄЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ В ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.131.
Full textAbstract:
У статті виокремлено й схарактеризовано сутнісні ознаки формування краєзнавчої компетентності вчителів географії в інноваційному розвитку шкільної освіти, особливості і, головне, можливості формування досліджуваного феномена і його вплив на розвиток і саморозвиток вчителя. Актуалізовано, що саме краєзнавча компетентність вчителя географії передбачає володіння глибокими знаннями з конкретної галузі професійної діяльності (у нашому трактуванні з організації і здійснення суто краєзнавчої роботи дітей та учнівської молоді), сформовану стійку мотиваційно-емоційну установку на досягнення високого результату власної професійної діяльності, на розвиток здібностей, особистісних якостей, творчого ставлення до навчання зростаючої особистості. Відтак, краєзнавчу компетентність учителів географії визначено й обґрунтовано як багатофакторну особистісну якість, у структурі якої усталеними є наступні компетенції: мотиваційна; емоційно-ціннісна; активно-пізнавальна; предметно-професійна; саморозвитку; дослідницька. Розкрито й схарактеризовано ознаки самостійності вчителя географії у розвитку своїх професійних знань, умінь і навичок з організації і здійснення краєзнавчої роботи дітей та учнівської молоді у школі. Враховуючи сутність і специфіку організації і здійснення вчителем географії навчально-пізнавальної, пошуково-експериментальної і дослідницької діяльності краєзнавчого спрямування та конкретної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи учнів, визначено рівні її здійснення.
50
РОСЛАВЕЦЬ, Руслана, and Світлана ОРЛОВА. "ПРЕДМЕТНА ПРИРОДНИЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ОДНА З ГОЛОВНИХ РИС ПРОФЕСІЙНОСТІ ВЧИТЕЛЯ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.22.
Full textAbstract:
У статті розглянуто та обґрунтовано актуальні проблеми навчання природничої освітньої галузі за умов динамічності реформування сучасної системи освіти, де чітко виокремлюється проблема професіоналізму діяль- ності вчителя початкової школи. Метою роботи є розкриття сутності готовності майбутніх учителів початкової ланки освіти до формуван- ня у молодших школярів предметної природознавчої компетентності; характеристика практичного стану цього феномена; дослідження відповідності підготовки майбутнього вчителя вимогам Державного стандарту почат- кової ланки загальної освіти, адже підготовка майбутнього фахівця наразі має бути спрямована на здатність керувати освітнім та виховним процесом, на впровадження нових інтерактивних технологій у процес навчання дітей молодшого шкільного віку природничої освітньої галузі інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Охарактеризовано та розкрито проблему формування природознавчої компетентності студентів – майбутніх вчителів початкової школи. Досліджується відповідність підготовки майбутнього вчителя вимогам нового Дер- жавного стандарту початкової загальної освіти (від 24 липня 2019 р. № 688). Визначено зміст природознавчих компетенцій за результатами теоретичного аналізу досліджень учених-методистів як минулого, так і сучасності. Особливу увагу приділено результативно-цільовій спрямованості початкової освіти. Пріоритетним підхо- дом природничої освіти визначено компетентнісний та обґрунтовано його безперечну перевагу над традицій- ним та інноваційним підходами. Предметну природознавчу компетентність розглянуто нами з позиції інтегра- тивного підходу та обґрунтовано методичні умови формування предметної компетентності учнів молодшого шкільного віку через системне набуття ними окремих предметних компетенцій на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».