Academic literature on the topic 'Комерційний ефект'

У роботі визначено, що актуальними є дослідження в напрямі наукового обґрунтування і розроб-ки заходів використання мінералізованої пластової води для фунгіцидного захисту рослин, що відпо-відає вимогам екологобезпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тому метою проведення цієї роботи стало дослідження фунгіцидних властивостей мінера-лізованої пластової води на посівах проса. У результаті проведених досліджень встановлено, що мі-нералізована пластова вода (МПВ) ефективно пригнічує проростання спор збудників пильної головні проса у будь-яких її концентраціях. Практично у всіх розчинів крім мінералізованої пластової води 15 % (89,7 %), 20 % (70,5 %) та 25 % (85,4 %) цей показник був не нижче, ніж 90 %. Найбільш ефек-тивними виявилися концентрації МПВ 100 % та 60 %. На цих варіантах досліду було отримано при-гнічення проростання спор збудників пильної головні проса 98,3 % та 98,8 % відповідно. З’ясовано, що використання суміші різних концентрацій МПВ і протруювача Сумі-8 підвищувало схожість ро-слин до 19 % та 28 %. Найменше число рослин проса було відмічено на ділянках з використанням протруювача Сумі-8 зі зниженою нормою використання 1 кг/т – 19,6 шт. При використанні препа-рату Сумі-8 у суміші з МПВ 50 % та 25 % концентрації кількість рослин проса на ділянках була бі-льше в середньому на 4 і 5 рослин відповідно. У результаті досліджень визначено, що обробка МПВ насіння проса деякою мірою знижує ураженість рослин пильною головнею. Найбільше пригнічення спостерігалося у варіанті з використанням МПВ 25% і МПВ 25 % + Сумі-8 (1 кг/т). Кількість ура-жених рослин на цих варіантах у середньому становила 0,3. На продуктивну кущистість проса най-більше впливала МПВ 50 % (томлення), яка підвищила продуктивну кущистість до 1,5, а МПВ 25% – 1,4. Крім продуктивної кущистості використання МПВ 50 % (томлення) вплинуло на масу 1000 насінин. У результаті проведення кількох серій лабораторних експериментів з вивчення впливу міне-ралізованої пластової води на проростання теліоспор грибів, що є збудниками твердої сажки пше-ниці та летючої сажки проса, виявлено значний фунгітоксичний ефект. МПВ порушували процес проростання спор у великому інтервалі концентрації від 15 % до 100 %. При цьому відсоток пригні-чення проростання теліоспор зростав від 90 % до 98 %. Отже, можна стверджувати, що мінералі-зована пластова вода навіть при розведенні зі звичайною водою у співвідношенні 1:7 проявляє фун-гітоксичні якості на рівні та навіть вище аналогічного показника комерційних фунгіцидів.

У статті досліджено зарубіжні і вітчизняні теоретико-економічні підходи до вивчення соціального підприємництва, виділено характеристики, властиві соціальному підприємництву, які відрізняють явище від традиційних некомерційних і комерційних організаційно-управлінських форм ведення діяльності: 1) пріоритетність соціальної місії; 2) інноваційність; 3) адресність; 4) змішані джерела фінансування; 5) подвійність в оцінці ефективності; 6) інвестиційний характер діяльності; 7) фінансова стійкість; 8) обмежений розподіл прибутку. В результаті виділення і вивчення основних характеристик соціального підприємництва, а також поглядів вчених на значення вищевказаних характеристик у визначенні соціального підприємництва, виділено параметри, за якими погляди вчених в гуманітарній науці на соціальне підприємництво є різними: 1) межі соціального підприємництва; 2) форми соціального підприємництва; 3) сутність соціального підприємництва; 4) інноваційність; 5) джерела фінансування; 6) обмеження в розподілі прибутку; 7) обмеження сфер діяльності. Зазначено, що в даний час практично всі дослідники в якості основних характеристик соціального підприємництва відзначають обов’язкову пріоритетність соціальної місії, адресність діяльності, фінансову стійкість. Запропоновано до складу основних характеристик соціального підприємництва включати також наступні – змішані джерела фінансування, подвійність в оцінці ефективності, обмежений розподіл прибутку. Сформульовано визначення соціального підприємництва як діяльності, спрямованої на реалізацію проголошеної соціальної місії, пов’язаної з підвищенням добробуту і якості життя певних груп населення, що використовує змішані методи управління і джерела фінансування, здатна генерувати дохід, що спрямовується в першу чергу на реалізацію соціальної місії. Визначено, що основними суб’єктами соціального підприємництва є соціальні підприємства у формі комерційних, некомерційних організацій або приватних підприємців, діяльність яких відповідає зазначеним у цьому дослідженні характеристикам соціального підприємництва. Виділено основне протиріччя, характерне для соціального підприємництва – прагнення до досягнення соціальної місії, з одного боку, і необхідність отримання доходу, з іншого боку, внаслідок чого виникають і інші суперечності – в комбінуванні джерел фінансування; в оцінці ефективності соціального підприємства – необхідності оцінювати як соціальну, так і економічну ефективність; в необхідності підтримки фінансової стійкості діяльності і прагненні досягнення інвестиційного соціального ефекту.

У статті досліджуються питання ефективності між-народного комерційного арбітражу та ефективного пра-вового захисту. У світлі практики Європейського суду з прав людини автор досліджує сучасні підходи до розу-міння ефективності в праві. Встановлено, що ефектив-ність засобу юридичного захисту зазвичай пов’язуєть-ся з такими його характеристиками, як доступність, достатність, визначеність. При цьому під час оцінки ефективності враховуються також загальний правовий та політичний контексти, в яких вони функціонують, та конкретні обставини справи заявника, незалежність таких заходів захисту від дій держави тощо. На основі аналізу автором зроблено висновок, що міжнародний арбітраж як раз і є тим ефективним засобом правово-го захисту, до якого звертаються сторони, підписую-чи арбітражну угоду. Його ефективність як способу вирішення комерційних спорів та захисту прав учас-ників міжнародних відносин залежить не лише від «ефективного» арбітражного розгляду, який зазвичай врегульовується Регламентом. У розумінні ефектив-ної арбітражної процедури варто виділяти збалансо-ваність і ефективність використовуваного сторонами Регламенту і те, наскільки передбачені ним процедури та процесуальні дії є розумними з позиції їх доступно-сті сторонам, достатні для потреб захисту порушених прав, визначені та ефективні з точки зору витрат часу і коштів сторін. При цьому автором обґрунтовано, що ефективність арбітражу залежить від поведінки самих сторін спору та їх юридичних радників, складу арбіт-ражу, а також характеру і складності самої справи та положень права, застосовуваного до арбітражного розгляду (lex arbitri). Адже, які б ефективні процеду-ри не були закладені в Регламенти, незнання їх Сто-ронами спору та їх представниками, чи небажання їх використовувати з метою затягування процесу, або ж з метою формування доказів для подальших юрисдик-ційних заперечень у судах місця арбітражу, так само як і оцінка складом арбітражу наданих доказів, юрис-дикційних заперечень тощо, можуть суттєво впливати як на швидкість арбітражного розгляду, так і на ефек-тивність захисту стороною своїх прав.

Анотація. Постіндустріальна специфіка суспільних процесів зумовила суттєві зміни в усіх сферах економічної діяльності, у тому числі й капіталотворенні. Іманентною властивістю процесів і результатів капіталізації є їхню інвестиційна природа, яка набуває суттєвих змін за сучасних умов господарювання підприємств, що актуалізувало здійснення нашого наукового дослідження. За результатами критичного аналізу змістовного наповнення категорії «капіталізації» було зроблено впорядкування наукових підходів до її визначення, що дозволило в подальшому дослідженні сфокусуватися на більш значущих моментах, які характеризують інвестиційну специфіку досліджуваного явища. Базуючись на сучасних положеннях теорії капіталізації, які визначаються на основі взаємопов’язаних категорій «Капітал — Цінність — Зростання» (у класичній інтерпретації теорії капіталізації такими концептами є «Капітал — Вартість — зростання») було встановлено, що інвестиційну специфіку сучасних процесів і результатів капіталотворення доцільно досліджувати на засадах концепції імпактінвестування, яка передбачає пріоритизацію інвестиційних вкладень не тільки в комерційно-, а й суспільно орієнтовані сфери життєдіяльності, у яких забезпечуються соціально значущі та екологічні ефекти. У ході дослідження було доведено, що ключові вартісні результати капіталізації за сучасних умов діяльності підприємств є залежними від рівня розвитку нефінансованих і нематеріалізованих видів капіталу, сфер діяльності та інвестування. На основі використання методу рангової кореляції було визначено зв’язок факторів капіталотворення і ключових вартісних показників, що розраховані на основі фундаментально-вартісного підходу. За результатами досліджень 19 промислових підприємств України протягом 2009—2018 рр. було доведено високий рівень залежності між обсягами інвестицій, ціннісними результатами капіталотворення і показниками фундаментальної вартості капіталу та її різновидів. Визначено, що наслідки інвестування в розвиток управлінських і комунікаційних технологій, цифровізацію бізнес-процесів мають досить високий рівень зв’язку із фундаментальною вартістю операційного капіталу досліджуваних підприємств. Зроблено висновок про посилення впливу інтелектуальних і соціальних факторів на вартісні результати капіталізації підприємств. Ключові слова: капіталізація, імпактінвестування, фундаментальна вартість капіталу, ціннісні результати, інвестований капітал, промислові підприємства. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 15.

У статті аналізується діяльність представників різних течій анархізму в період революції 1905–1907 рр., а також у міжреволюційний час у середовищі судноробітників Азово-Чорноморського басейну та з’ясовується ступінь ефек-тивності цієї роботи. Зазначено, що в 1906 – на початку 1907 рр. найбільш активно агітацію серед моряків торговельного флоту Півдня України вели члени Південноросійської групи анархістів-синдикалістів на чолі з Д. Новомирським. Зрештою заклики Д. Новомирського про те, що «єдиним засобом зробити тиск на акціонерів судноплавних компаній, а також підняти настрій серед страйкуючих моряків було почати широку терористичну боротьбу», набирали все більшої підтримки серед пароплавних команд. За допомогою терору анархісти сподівалися залякати буржуазію, примусити підприємців задовольнити вимоги судноробітників. Наприкінці 1906 р. анархісти-синдикалісти створили в одеському порту бойовий загін серед моряків на чолі з матросом пароплаву «Аю-Даг» П. Сулимовським, який нараховував два десятка осіб. Саме на рахунку членів цієї портової бойової дружини анархістів було знищення трьох пароплавів Руського товариства пароплавства і торгівлі та вбивство кількох капітанів суден цієї компанії. Водночас у період столипінської реакції та в роки нового революційного піднесення більшу активність у пропаганді соціалістичних ідей у середовищі моряків комерційного флоту Азово-Чорноморського басейну виявляли анархіс-ти-комуністи. Останні теж намагалися залучити команди торговельних суден до здійснення експропріацій грошей у буржуазії та нападів на комерційні пароплави. В статті також висвітлено намагання представників анархістів-комуністів поширити свій вплив на членів нелегальної Спілки чорноморських моряків, яка виникла на межі 1911–1912 рр. і мала свій керівний орган – Закордонний Центр у Константинополі. Тож революційну агітацію серед команд торговельного флоту анархісти-комуністи в цей час вели у закордонних портах – Александрії (Єгипет) і Константинополі, а також в Одесі, де кочегару пароплава «Мечта» анархісту О. Лаврушину вдалося створити невелику групу з 10 матросів. Таким чином, практична діяльність анархістів Півдня України в цивільному флоті на початку ХХ ст. реалізовувалась у двох напрямах – по-перше, це бойова робота, по-друге – агітаційно-пропагандистська. Наслідком діяльності неонародників серед команд комерційного флоту басейну було захоплення деякої частини моряків з досить радикальними поглядами та формування в них конфронтаційного мислення, залучення матросів до участі в політичнихвиступах, а також в актах економічного тероризму. Втім, напередодні Першої світової війни революційна робота анархістів у середовищі судноробітників Півдня України поступово сходить нанівець.

Кожне підприємство має правові, економічні та етичні цілі, які варіюються від забезпечення обов’язкової безпеки до комерційних цілей та корпоративного громадянства. Для досягнення цих цілей підприємства беруть на себе певний ризик. Баланс між ризиком та винагородою – це постійна проблема, незалежно від того, які дії виконуються. Одним з сучасних інструментів управління ризиками в процесі антикризового управління є техніка «краватка-метелик» (Bowtie), яку можна використовувати для візуалізації, оцінки та безпосередньо управління ризиками. Аналіз «краватка-метелик» – це методологія якісної оцінки ризику, яка забезпечує спосіб ефективної візуалізації складних сценаріїв ризику у зручному для розуміння графічному форматі та показує взаємозв’язок між причинами небажаних подій та вірогідністю збільшення втрат та збитків. Bowtie може відображати дії, що запобігають появі та розвитку ризику на підприємстві, а також відновлювальні заходи, які дозволяють обмежити можливі ефекти після настання даного ризику, специфічні для кожного достовірного результату.

Мета роботи. Здійснити синтез нових неконденсованих піридин-тіазол/тіазолідинонів та провести дослідження їх протитрипаносомної активності in vitro.Матеріали і методи. Вихідні реагенти синтезовані за відомими методиками із комерційно доступних реактивів. 1Н та 13С ЯМР спектри знімали на приладах Varian Gemini 400 MHz та Varian Mercury-400 100 MHz, відповідно. Хромато-мас-спектри одержано на спектрометрі Agilent 1100 Series LCMS. Температуру плавлення визначали на приладі BÛCHI B-545.Результати й обговорення. На основі реакцій [2+3]-циклоконденсації одержано серії похідних тіазолу, тіазоліну та 5-заміщених 4-тіазолідинонів із піридиновим фрагментом у молекулах. Як S,N-бінуклеофіли використано тіосемікарбазони 3- та 4-піридинкарбальдегідів, а як еквіваленти діелектрофільного синтону [C2]2+ α-галогенокарбонові кислоти, етил-2-хлорацетоацетат, метил-2-бромо-3-(3-метилфеніл)пропіонат та малеїніміди. Скринінг антитрипаносомної активності in vitro на штамах Trypanosoma brucei gambiense дозволив ідентифікувати високоактивне неконденсоване похідне фуран-піридин-тіазоліну, що володіє трипаноцидним ефектом в мікромолярній концентрації (IC50 = 3.32 мкМ), а також перспективні для оптимізації ефекту 5-етил-2-(піридинілметиленгідразин)тіазол-4-они.Висновки. Вперше одержано нові неконденсовані піридин-тіазоли/тіазолідинони як перспективні агенти для фармакокорекції сонної хвороби.

Анотація. Результати статті отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при визначенні змісту поняття податкове адміністрування, порівняння – при встановленні переваг і недоліків діючої процедури податкового адміністрування, узагальнення та ідеалізації – для пошуку оптимальної складової ефективної процедури податкового адміністрування. У статті визначено потребу у застосуванні відмінної від діючої процедури податкового адміністрування. Встановлено взаємозалежність між впливом фіскальних та політичних чинників на здійснення податкової реформи в частині процедурного супроводу. Проаналізовано еволюцію змін окремих норм податкового законодавства з метою спрощення процедури адміністрування на прикладі податку з доходів фізичних осіб та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Виявлено ряд стримуючих елементів процедури податкового адміністрування, які потребують усунення або кардинального видозмінення з метою досягнення максимального фіскального бюджетного ефекту та зростання рівня податкової дисципліни платників податків. Запропоновано чіткий і зрозумілий порядок дій з метою застосування оптимальної та необтяжливої процедури адміністрування податків усіма суб’єктами податкового законодавства. Внаслідок переорієнтації діючої процедури податкового адміністрування на її спрощену версію пропонується креативне та раціональне вирішення питання взаємної довіри та поваги між суб’єктами податкового законодавства, мінімізації бюджетних витрат фіскального апарату та зменшення часу на податкове адміністрування платників податків. Запропоновані елементи спрощення процедури зменшать час податкового адміністрування як працівникам фіскальних служб так і платникам податків. Також це дозволить значно заощадити на бюджетних та комерційних витратах. Спрощення процедури адміністрування податків збільшить довіру населення та малого бізнесу до фіскальних служб держави. Ключові слова: адміністрування податків, податкове навантаження, бюджет, податкова дисципліна, податок з доходів фізичних осіб, податок на нерухомість.

Анотація. В поточних умовах ведення фінансово-господарської діяльності працівники виконують роль як найбільш цінного ресурсу, так і основного джерела загроз для підприємства. Вирішення проблеми удосконалення управління мотивацією покликано не лише забезпечити зростання продуктивності праці, але й зменшити ймовірність виникнення ризиків і загроз, які пов’язані із діями чи бездіяльністю працівників підприємства. Метою дослідження стало визначення ризиків та загроз у взаємодії між підприємством та персоналом із подальшим формуванням методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників. Для формування методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників із врахуванням безпекових аспектів застосовано методи: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – при дослідженні сутнісних характеристик терміну «мотивація»; синтезу і аналізу – для формування переліку можливих ризиків і загроз, які виникають на етапі «мотивація» у взаємодії підприємства та працівника; морфологічного аналізу – при розгляді мотивації як процесу, для обґрунтування змін в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Обґрунтовано, що недоліки в управлінні мотивацією можуть спричинити виникнення ряду ризиків (нездатність задовольнити свої фізіологічні та психологічні потреби; втрата інтересу до продуктивної і творчої праці; невідповідність винагороди результатам діяльності; отримання працівником вищої винагороди за аналогічних умов на іншому підприємстві; недієвість нематеріального стимулювання), негативним результатом реалізації яких є виникнення загроз (незадоволення працівників рівнем заробітної плати, що штовхає частину з них до зміни місця трудової діяльності; погіршення лояльності персоналу; зниження продуктивності праці та якісних показників виконання службових обов’язків; виникнення конфліктів в трудовому колективі, а також у взаємовідносинах між персоналом та менеджментом; поява мотивів до отримання додаткового доходу за рахунок вчинення крадіжок майна підприємства, використання службового положення, продажі елементів комерційної інформації конкурентам і т.д.; спричинення втрат через використання майна підприємства із порушеннями технічних умов). Обґрунтовано, що реалізація перелічених загроз, окрім гальмування темпів розвитку, спричиняє виникнення збитків із подальшим суттєвим погіршенням рівня економічної безпеки підприємства. Доведено, що, в наслідок існування ефекту звикання персоналу до певних методів стимулювання та циклічності трудової активності працівників, система мотивації працівників повинна бути динамічною і гнучкою. Запропоновано внести зміни в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання. Ключові слова: управління, мотивація, працівник, безпека, ризик, загроза.

Доведено, що лише активізація процесу інвестування в інноваційний розвиток може викликати якісні зрушення в техніці та технології виробничої бази промислових підприємств та покращити кінцеві економічні результати їх діяльності на основі підвищення якості управління збігом інвестиційного попиту та інвестиційної пропозиції на ринку інвестиційних товарів.

Розглянуто засоби оцінки переваг від проведення різних видів реклами. Запропоновано при розрахунку ефекту реклами врахувати різні види складових, які впливають на збільшення обсягів продажу товарів, в т.ч. рекламної діяльності. Надано рекомендації що до визначення величини ефекту від застосування панельного методу та методу фокус-груп.
The means of the advantages of various types of advertising. An effect of advertising in the calculation to take into account the different types of components that affect the increase sales of products, including advertising. The recommendations that the determination of the effect of the application panel method and the method of focus groups.

В першому розділі цієї роботи „Теоретико-методичні основи аналізу ефективності підприємства” наводиться визначення ефекту і ефективності, класифікація видів ефективності, характеризується система показників оцінки економічної ефективності. В другому розділі роботи „Аналіз ефективності підприємства (на прикладі ТОВ «Ромни-кондитер»)” проведено комплексний аналіз ефективності виробництва на зазначеному підприємстві за період 2017-2018 рр. У третьому розділі кваліфікаційної роботи „Резерви підвищення ефективності діяльності підприємства” наведено розрахунок економічної доцільності впровадження заходів по модернізації виробництва, а також розраховано загальний економічний ефект від проведення усього комплексу організаційно-технічних заходів.