Academic literature on the topic 'Комерціалізація інтелектуальної власності'

Мета роботи – аналіз можливих заходів з комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у закладах вищої медичної освіти. Основна частина. В Україні практика активного залучення об’єктів інтелектуальної власності сьогодні перебуває на стадії становлення, тому в даній статті ми розглянули шляхи залучення науково-педагогічного складу медичних навчальних закладів у процеси комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. Комерціалізація технологій є важливим елементом інноваційного процесу та сталого розвитку університетів, оскільки являє собою процес перетворення результатів наукової діяльності на продукт і можливість отримання додаткового прибутку або іншої вигоди. Висновок. Для успішної комерціалізації наукових розробок із метою забезпечення сталого розвитку закладів вищої медичної освіти необхідно мотивувати науково-педагогічний склад до створення інноваційних розробок, забезпечувати фінансову підтримку на стадії поширення інформації, а також сформувати підрозділ з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності для підтримки науковців на стадії впровадження.

Метою статті є дослідження науково-прикладних засад формування механізму управління комерціалізацією інновацій аграрного сектору в Україні як напрямку підтримки його лідерських позицій на світовому ринку агропромислової продукції. Наукова новизна. Запропоновано концептуальну модель механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Визначено складові організаційного забезпечення механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі та етапи його реалізації. Висновки. Як свідчить практика, лише невелика частина інновацій трансформується в інноваційну продукцію та успішно комерціалізується шляхом її просування до зацікавлених груп споживачів. За результатами дослідження ідентифіковано проблеми комерціалізації інновацій в аграрному секторі та розроблено концептуальну схему механізму управління процесом комерціалізації. Запропоновано концептуальну структуру механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Перспективною моделлю реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі є «Quаdruplе Hеlіx» (вища освіта – бізнес – держава – інститути громадянського суспільства), яка орієнтована на комплексне управління інноваційною діяльністю, зокрема процесом формування, передачі та реалізації наукових розробок, створенням на їх основі наукомістких технологій. Тобто, реалізація зазначеної моделі може стати ефективним методом і механізмом втілення в життя пріоритетів науки і технологій. Для успішної реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі слід вирішити ряд комплексних проблем: інституційного характеру (вирішити питання нормативно-правового забезпечення щодо захисту прав інтелектуальної власності та комерціалізації інновацій); кадрового характеру (дефіцит або відсутність підготовлених кваліфікованих фахівців); фінансового характеру (нестача фінансування для проведення науково-дослідних робіт, придбання нового обладнання, недостатня кількість оборотних коштів тощо). Визначено ключові етапи реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі: 1) визначення перспективних напрямів інноваційної, науково-технічної діяльності; 2) планування науково-дослідної діяльності; створення комерційно привабливої, конкурентної на ринку інноваційної, науково-технічної продукції; 3) управління в аграрному секторі з акцентом на реалізацію та комерціалізацію результатів досліджень; 4) захист прав інтелектуальної власності на результати досліджень, зареєстрованих у патентних відомствах; 5) отримання економічних та соціальних ефектів від комерціалізації інноваційних технологій в аграрному секторі.

Мета статті полягає в обґрунтуванні дієвих сучасних інструментів реалізації державної політики, спрямованої на стимулювання активізації трансферу технологій та забезпечення розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні. Ідентифіковані сучасні виклики функціонування та подальшого розвитку ринку прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, пов’язані з відсутністю системи делегування повноважень і забезпечення координації діяльності відповідних установ, низьким рівнем комерціалізації досліджень науково-дослідних установ, відсутністю наукових кластерів і R&D-центрів, недовиконанням приватним сектором України завдання з його виступом провідним постачальником технологій і джерелом попиту на об’єкти інтелектуальної власності, неефективною діяльністю посередників трансферу технологій у сфері комерціалізації, поглинанням інновацій і поширенням інформації про високі технології, наявністю суперечливих регулюючих норм права на інтелектуальну власність та трансфер технологій, які містяться у нормативно-правових актах, створюють неоднозначні та невизначені умови для діяльності мостових організацій, наукових установ, новаторів і користувачів інтелектуальної власності. Визначено концептуальну конфігурацію моделі ринку інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано інституційні, нормативні та фінансові інструменти активізації трансферу технологій і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Стаття присвячена дослідженню психологічних аспектів ставлення представників дітей-творців до їх правовоїграмотності. У роботі аналізується інтелектуальна власність, яка являє собою деякий продукт розумової діяльно-сті та дій особистості, що має нематеріальний характер, тобто є творінням людського інтелекту. Серед об’єктівправа інтелектуальної власності виокремлюють літературні та мистецькі твори, наукові винаходи, відкриття таінші результати інтелектуальної діяльності. Створенням таких об’єктів можуть займатися малолітні та неповнолітні діти-творці. Водночас має бути враховано, що дитяча творчість, навіть якщо вона підтримується батьками або іншими законними представниками дитини, потребує правової охорони та захисту в сучасному мінливому та непередбачуваному світі. Саме батьки та інші законні представники повинні відігравати значну роль у процесі створення такими дітьми об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано, що розвиток творчих здібностей неповнолітніх залежить від індивідуального розвитку, стилю дитячо-батьківських стосунків, складу сім’ї та стосунків між її членами, ставлення сім’ї до розвитку здібностей дитини, найближчого соціального середовища.Обґрунтовується, що в умовах активної комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених, зокрема,дітьми, набувають актуальності дослідження особливостей психології дитячої творчості, ролі батьків (інших законних представників) у процесі створення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених малолітніми і неповнолітніми дітьми, та врахування можливих моделей сімейних відносин у процесі вдосконалення правових норм й юридичної практики, спрямованих на охорону та захист прав дітей-творців.Має бути враховано також, що від стилю сімейного виховання залежить рівень розвитку творчих здібностейта правової грамотності неповнолітніх. Найсприятливішим серед стилів виховання є «кооперація», за якої відбу-вається повноцінний розвиток особистості неповнолітньої дитини та захист її прав на інтелектуальну власність.

Незважаючи на явну необхідність визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності, на українському ринку важливість даної оцінки стали розуміти тільки в останні роки. Формування ринку інтелектуальної власності є сьогодні із значущих напрямків розвитку ринкової економіки в Україні. В період з 2013 по 2017 роки, в Україні щорічно, реєструвалося 4048 – 5 418 заявок на винахід та 8384 – 10176 заявок на корисні моделі, які в основному є інтелектуальною промисловою власністю державних ВНЗ і НДІ. через низку об'єктивних причин і відсутність практики вартісного оцінювання в ВНЗ і НДІ патентоспроможні винаходи і корисні моделі слабо затребувані національними виробниками. Для вирішення зазначеної проблеми розроблені блок-схеми лінійних алгоритмів для вартісного оцінювання винаходу (корисних моделей) з використанням методів дисконтування грошових потоків, звільнення від роялті та виграшу в собівартості. Зазначені алгоритми адаптовані для можливості їх використання в попередньому оцінювання зазначеної власності в ВНЗах і НДІ, а також виявлення високоефективних об'єктів промислової власності метою її комерціалізації формальним підходом.

У сучасних умовах інноваційна діяльність, спрямована на оперативне використання результатів наукових досліджень, розробок та комерціалізацію об’єктів права інтелектуальної власності, виступає потужним невичерпним активом формування засад сталого державного розвитку. Мета статті: дослідити особливості механізмів державного управління у сфері інтелектуальної власності в контексті глокалізаційних процесів розвитку та запропонувати заходи щодо їх модернізації. Наукова новизна. У статті досліджено етапи створення сучасної міжнародної системи врегулювання співробітництва в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Запропоновано моделі процесу управління змінами у сфері інтелектуальної діяльності та впливу впровадження управлінських інновацій у сфері інтелектуальної власності на формування засад сталого регіонального розвитку. Ідентифіковано особливості механізмів державного управління у сфері інтелектуальної власності, зокрема відсутність механізму управління ризиками та необхідність активізації процесу формування механізму комерціоналізації об’єктів інтелектуальної власності. Запропоновано комплексну модель взаємодії механізмів державного регулювання у сфері інтелектуальної власності. Висновки. Врахування глокалізаційних процесів в процесі формування державної політики сприятиме реалізації стратегічних пріоритетів України щодо становлення інноваційної моделі державного розвитку, а відтак – створенню передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі.

Бойко І. Й. Тенденції розвитку права інтелектуальної власності України в контексті Угоди про Асоціацію. – Стаття. Статтю присвячено дослідженню ключових тенденцій розвитку права інтелектуальної власності України крізь призму Угоди про Асоціацію. Виокремлено основні досягнення України на шляху до європейської інтеграції в контексті реформи сфери інтелектуальної власності в Україні, започаткованої 2016 року. Акцентовано на тому, що метою вказаної реформи стало не лише прийняття оновленого спеціального законодавства, але й здійснення глибинних інституційних перетворень. Зазначено, що основи реформи сфери інтелектуальної власності було закладені в Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Зазначено важливість прийняття Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України на період 2020–2025 роки. Однією з ключових ідей Стратегії визначено необхідність впровадження в державну політику комерціалізації інтелектуальної власності та її ефективне включення в національну економіку. Наголошено, що важливим кроком на шляху до втілення стандартів, визначених Угодою про Асоціацію, стала судова реформа у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Проаналізовано ключові аспекти правового статусу Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Зазначено, що нині право інтелектуальної власності України перебуває на етапі активного реформування. Окреслено перспективи вдосконалення системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано доцільність імплементації в національне законодавство положень низки директив Європейського Союзу у сфері охорони прав інтелектуальної власності. Звернено увагу на важливість вдосконалення чинних механізмів захисту прав інтелектуальної власності у цифровій мережі та запровадження нової моделі взаємовідносин між творцями та медіа, видавничим бізнесом.

Незважаючи на все більш широке застосування терміна «Комерціалізація інтелектуальної власності» в діловій практиці, публікаціях і в нормативних документах з питань її використання у підприємницькій діяльності, до цих пір не надане визначення цього поняття і не розкриті форми і засоби його застосування. Відсутня цей термін і в термінологічному словнику «Інтелектуальна власність в термінах і визначеннях» [1]. Очевидно, що без ясного розуміння сутності, ресурсів і коштів комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності в умовах ринку, важко розраховувати на її ефективне застосування в процесі модернізації російської економіки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний авіаційний університет, Київ, 2010. У роботі узагальнено теоретичні основи управління формуванням і використанням об’єктів інтелектуальної власності та розроблено науково-методичні та практичні рекомендації з їх удосконалення на авіабудівних підприємствах. Проаналізовано науково-теоретичні аспекти управління об’єктами інтелектуальної власності на підприємстві, вдосконалено класифікацію об’єктів інтелектуальної власності, визначено підходи до управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності. Досліджено стан та тенденції розвитку процесів формування і використання об’єктів інтелектуальної власності в Україні та на підприємствах авіаційного комплексу. Розроблено методичні підходи до формування системи управління об’єктами інтелектуальної власності за рахунок виокремлення трьох підсистем: формування об’єктів інтелектуальної власності, використання об’єктів інтелектуальної власності, моніторингу та контролю об’єктів інтелектуальної власності. Побудовано економіко-математичну модель формування портфелю об’єктів інтелектуальної власності. Запропоновано створити Галузевий координаційний центр з управління об’єктами інтелектуальної власності авіаційних підприємств. Удосконалено підходи до визначення ефективності системи управління об’єктами інтелектуальної власності на підприємстві за рахунок виділення узагальнюючого показника та індивідуальних показників ефективності виконання функцій управління та їх розподілу на три групи: показники ефективності формування, використання, моніторингу та контролю об’єктів інтелектуальної власності.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет, Киев, 2010. В диссертационной работе рассматриваются теоретические основы и разрабатываются научно-методические и практические рекомендации по управлению формированием и эффективностью использования объектов интеллектуальной собственности на авиационных предприятиях. В диссертации обобщены категориально-понятийный аппарат, получили дальнейшее развитие понятия «интеллектуальная собственность», «управление интеллектуальной собственностью», «портфель объектов интеллектуальной собственности, раскрыты сущность и исследован состав объектов интеллектуальной собственности авиационных предприятий. Проанализированы научно-теоретические аспекты управления объектами интеллектуальной собственности на предприятии, усовершенствована классификация объектов интеллектуальной собственности, определены подходы к управлению портфелем объектов интеллектуальной собственности. Исследовано состояние и тенденции развития процессов формирования и использования объектов интеллектуальной собственности в Украине, состояние процессов управления и информационного обеспечения управления объектами интеллектуальной собственности предприятий авиационного комплекса. Разработаны методические подходы к формированию системы управления объектами интеллектуальной собственности за счет выделения трех подсистем со специфическими функциями управления: подсистемы формирования, подсистемы использования и подсистемы мониторинга и контроля объектов интеллектуальной собственности, позволяющие увеличить прибыль предприятия за счет коммерциализации объектов интеллектуальной собственности, увеличить балансовую стоимость, повысить конкурентоспособность и инвестиционную привлекательность предприятия. Построена экономико-математическая модель формирования портфеля объектов интеллектуальной собственности, которая предусматривает нахождение оптимального количества объектов интеллектуальной собственности каждой группы, что входят в портфель, с целью получения максимальной прибыли от его использования в хозяйственном обороте при минимальных затратах на формирование портфеля. Предложено создать Отраслевой координационный центр по управлению объектами интеллектуальной собственности авиационных предприятий, который будет содействовать деятельности предприятий отрасли от идеи создания объектов интеллектуальной собственности до введения их в хозяйственный оборот с целью получения прибыли. Усовершенствованы подходы к определению эффективности системы управления объектами интеллектуальной собственности на предприятии за счет выделения обобщенного и индивидуальных показателей эффективности исполнения функций системы управления объектами интеллектуальной собственности и их распределения на три группы: показатели эффективности формирования, использования, мониторинга и контроля объектов интеллектуальной собственности. Разработан алгоритм использования данной методики на авиационных предприятиях.
The dissertation for the scientific degree of the candidate of economic sciences in speciality 08.00.04 – economy and managements of enterprises (after the types of economic activity). – The National aviation university, Kyiv, 2010. In the thesis the theoretical foundations and scientific-methodological and practical recommendations concerning process of managing the creation and effective use of intellectual property on aviation enterprises are studied. In thesis are generalized categorical-conceptual apparatus, are investigated the composition of intellectual property of aviation enterprises, are analyzed scientific and theoretical aspects of intellectual property management in the enterprise, are improved classification of intellectual property, are defined approaches to managing of intellectual property portfolio. Was investigated the status and trends of formation and using of intellectual property in Ukraine, the status of management processes of intellectual property on aviation sector. A methodical approach to establish a system of intellectual property management was developed through the separation of three subsystems with specific functions of management: subsystem formation of intellectual property and subsystems using of intellectual property and subsystem monitoring and control of intellectual property. In thesis was constructed economic and mathematical model of the intellectual property portfolio and was proposed to create focal points for the intellectual property management of aviation enterprises, which will coordinate activities of enterprises from the creation of intellectual property to their introduction into the economic circuit for profit. Approaches to determining the effectiveness of intellectual property management in the enterprise were formed by the distribution of all parameters into three groups: forming performance, use, monitoring and control of intellectual property.

Розглянуті підходи науковців до управління комерціалізацією знань організацій та підприємств. Зазначені основні чинники успішного управління знаннями.
Рассмотрены подходы ученых к управлению коммерциализацией знаний организаций и предприятий. Указаны основные факторы успешного управления знаниями.
The approaches of scientists to managing the commercialization of knowledge of organizations and enterprises are considered. Main factors of successful knowledge management at enterprise are mentioned.