To see the other types of publications on this topic, follow the link: Комбінована оптимізація.
Journal articles on the topic 'Комбінована оптимізація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 33 journal articles for your research on the topic 'Комбінована оптимізація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Пєвцов, Г. В., О. А. Усачова, П. Пацек, and А. О. Романюк. "Комбінована методика оцінювання компетентності експертів при виборі сценарію організації інформаційно-психологічного впливу." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 24–36. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.03.
Full textAbstract:
Запропонована методика оцінювання компетентності експертів при виборі раціонального сценарію прийняття рішення на організацію інформаційно-психологічного впливу (ІПВ). Подана в загальному вигляді модель вибору сценарію прийняття рішення на організацію ІПВ, яка включає в себе елементи різних методів, в тому числі методу аналізу ієрархій. Оптимізація групового рішення здійснюється на основі обґрунтованої процедури узгодження. Особливістю моделі є те, що вона враховує показник пріоритету експерта в групі, який характеризує його компетентність (важливість) в галузі інформаційно-психологічної боротьби. Окрім того, для оцінювання компетентності експертів, що здійснюють вибір сценарію, враховані нестандартні характеристики, такі як творче мислення, багатоваріантність рішень, гнучкість, здібність до абстрактного мислення, креативність. Введення показника компетентності експерта дозволяє суттєво спростити методику обробки даних групової експертизи та зробити результати її застосування більш достовірними. Також запропоновано алгоритм розрахунку мінімальної чисельності експертів для проведення експертизи об'єктів впливу.
2
Сорокіна, Ольга, Тетяна Лядова, Микола Попов, Діана Дорош, Ксенія Векліч, Олеся Гололобова, and Анастасія Сорокіна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРАПІЇ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ З УРАХУВАННЯМ ЗМІН В ІМУННОМУ СТАНІ ПАЦІЄНТІВ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3-4 (December 24, 2020): 65–70. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-07.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальною проблемою клінічної імунології є вірусні захворювання людини, що асоціюються із затяжним перебігом, довічною персистенцією,хронізацією процесу та несприятливими наслідками хвороби. Серед численних факторів, які безпосередньо впливають на імунну систему, особливої уваги заслуговують герпесвірусні інфекції. Оптимізація терапії хворих шляхом диференційованого призначення імунокорегуючої терапії є актуальною проблемою сьогодення.Мета роботи – вивчити характер імунних порушень у хворих на ХВЕБІ та розробити оптимальну схему терапії, враховуючи виявлені імунні порушеня.Матеріали і методи дослідження. Обстежено 128 хворих на ХВЕБІ. Імунофенотипування субпопуляцій лімфоцитів проводили за допомогою проточноїлазерної цитометрії на апараті FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антитіл.Результати. За результатами проведеного дослідження було встановлено високу ефективність монотерапії у пацієнтів 1-ої групи з незначними імунними порушеннями до початку лікування. У пацієнтів 2-ої групи з більш значними порушеннями, ніж у першій групі, у імунограмах ефективною була комбінована терапія Вальтрекс та Неовіром. У пацієнтів 3-ої групи зі значними порушеннями імунного стану показники імунограми нормалізувались тільки після застосування Вальтрексу у комбінації з Альфарекіном.Висновок. Детальний аналіз імунних показників хворих на ХВЕБІ виявив розбіжності серед пацієнтів 1-ої, 2-ої та 3-ої груп, які стосуються як ступеню, так і характеру імунних змін. Це у свою чергу необхідно враховувати для успішного результату проведення диференційованої імунокорекції таких хворих.
3
Tischenko, V. I., N. V. Bozhko, and V. M. Pasichnyi. "Оптимізація рецептури м’ясних хлібів з використанням гідробіонтів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 38–42. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8008.
Full textAbstract:
Стаття присвячена оптимізації рецептури м’ясних хлібів з використанням рибної сировини та дослідженню функціонально-технологічних властивостей оптимізованих фаршів та готової продукції. З метою розширення асортименту продукції науковці проводять дослідження з питань використання нетрадиційного поєднання сировини для створення комбінованих та функціональних харчових продуктів. Розроблені рецептури м’ясних фаршевих систем для виготовлення м’ясних хлібів із частковою заміною основної сировини на сировину рибного походження. Проведений комплекс досліджень функціонально-технологічних та структурно-механічних показників фаршевих систем та готової продукції. Встановлено, що вологозв’язуюча здатність оптимізованих зразків фаршу м’ясних хлібів вища на 5,5–14,1% порівняно з базовою рецептурою. Було встановлено, що оптимізовані фарші із високими показниками ВЗЗа і ВЗЗм мали граничну напругу зсуву та пружність у 6–6,5 раза нижчі порівняно з базовим зразком, що робить фарш та готові вироби піддатливими до механічного впливу, тобто більш ніжними та соковитими. Доведено, що комбіновані м’ясо-рибні фарші краще адсорбують та утримують у своєму складі жири. Стійкість емульсії фаршу з використанням гідробіонтної сировини перебувала в межах 47,4–44,9%, що в середньому на 12–15% вище порівняно з базовою рецептурою. Включення до рецептури сировини гідробіонтів сприяло підвищенню емульгуючої здатності фаршу на 8,9%. Розроблені комбіновані м’ясо-рибні вироби мали вихід готової продукції вище на 5,3–8,5% порівняно з базовим мясним хлібом. За результатами органолептичної оцінки було з’ясовано, що часткова заміна дорогої м’ясної сировини на дешевшу рибну не погіршує органолептичних, фізико-хімічних показників м’ясних хлібів. Проведені дослідження показують, що оптимізовані рецептури м’ясо-рибних хлібів можуть бути рекомендовані до виробництва підприємствами м’ясної промисловості.
4
Репета, Людмила Петрівна, and Леонід Миколайович Сиропоршнєв. "Оптимізація складу стрижневої суміші для комбінованих пінополістиролових моделей." Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), no. 1 (November 17, 2016): 19–21. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.1.2016.83563.
Full text
5
Kuznietsov, M., O. Lysenko, and O. Melnyk. "ЗАДАЧІ ОПТИМІЗАЦІЇ КОМБІНОВАНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 26, 2019): 6–14. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).6-14.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є вирішення багатокритеріальної задачі оптимізації для локальної енергосистеми (ЛЕС) з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ). В традиційній енергетиці основною задачею є мінімізація собівартості електроенергії, але при застосуванні відновлюваних джерел енергії на перший план виступає надійність енергозабезпечення, враховуючи мінливу природу генерації таких ВДЕ, як вітрові та сонячні електростанції. Предметом дослідження є пропорції вітрової, сонячної генерації та систем зберігання енергії, що забезпечують задані вимоги до надійності при мінімальній собівартості електроенергії. Особливістю даного дослідження є врахування невизначеності режимів споживання та використання відновлюваних джерел енергії. Методи дослідження включають застосування статистичного підходу та імітаційне генерування випадкових процесів для стохастичної оптимізації витрат. В якості вихідних даних використовуються історичні (статистичні) дані про споживання енергії та кліматичні фактори, які впливають на генерацію. Для показників надійності істотними є не лише середні значення, а й показники варіації (дисперсія, щільність розподілу, граничні відхилення). Невизначеність, пов'язана з відновлюваними джерелами, може призвести до невизначеності експлуатаційних витрат. Додатковим джерелом невизначеностей є змінний характер споживання електроенергії. Ризики проекту полягають в небезпеці втратити частину енергії чи не забезпечити потреби споживача. Наявність акумуляторів енергії знижує ризики, але збільшує вартість проекту. Результатом дослідження є спосіб оптимізації такої системи. Ризик можна визначити як дисперсію випадкової складової, тоді цільовими функціями будуть собівартість енергії та стандартне відхилення небалансу потужностей. Для пошуку оптимального рішення при двох критеріях застосовано математичну модель поточного стану енергосистеми з різнотипними ВДЕ та системою акумулювання. Огинаюча множини станів є лінією можливих оптимальних значень. Обмеженнями задачі є вимоги до надійності, наприклад довірча імовірність небалансу генерації та споживання. Бібл. 11, табл. 2, рис. 3.
6
Задачин, В. М. "Комбінований метод для розв'язання вироджених задач безумовної оптимізації." Системи обробки інформації, no. 1(160), (March 30, 2020): 52–58. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.06.
Full textAbstract:
Представлено метод другого порядку для розв'язання вироджених задач безумовної оптимізації, який є комбінацією двох методів: методу Ньютона та градієнтного методу. На кожній ітерації весь простір представляється як декартовий добуток двох підпросторів: ядра матриці Гессе та ортогонального доповнення до нього. На ядрі матриці Гессе працює градієнтний метод, а на ортогональному доповненні до нього – метод Ньютона. При цьому застосовується параметр регуляризації чисельного методу для розділення простору на два ортогональних підпростори. Розглядається також квазі-ньютонівський варіант представленого методу. Ефективність квазі-ньютонівського варіанту метода підтверджується чисельними експериментами, які були проведені на загальноприйнятих тестових функціях для задач безумовної оптимізації.
7
Вергун, А. Р., О. М. Мощинська, О. М. Вергун, М. Р. Красний, І. В. Шалько, М. М. Литвинчук, З. М. Кіт, et al. "Гнійно-некротична хірургічна оніхопатологія, авторські погляди: деякі проблеми діагностики та комплексного лікування ускладнених та комбінованих випадків." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (December 3, 2021): 80–89. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12543.
Full textAbstract:
Мета роботи: покращити ефективність комплексного лікування хронічної та комбінованої гнійно-некротичної патології дистальних відділів кисті та стопи, зокрема “хірургічної оніхопатології”, шляхом оптимізації клінічної діагностики, розробки і вибору послідовності застосування окремих методик комплексного хірургічного лікування, створення ефективних протирецидивних заходів та профілактики ускладнень.
Матеріали і методи. Роботу виконано на клінічних базах Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. За 15-річний період (2006–2020 рр.) у 1838 хворих віком від 5–92 років: 1007 чоловіків і 831 жінок досліджені нозологічні форми, клінічні варіанти та особливості перебігу патологічного процесу. Проспективно досліджено 757 випадків оніходеструкції. Клінічний та морфологічний матеріал опрацьовано методами описової та кореляційної статистики. Дизайн досліджень передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги до особистості хворого, концепцію інформованої згоди та інші положення морально-етичних норм та принципів біоетики.
Результати досліджень та їх обговорення. Найбільше спостережень немікотичної та мікотично-асоційованої гнійно-некротичної хронічної та комбінованої патології кисті та стопи припадала на субвибірки осіб середнього віку. Розподіл за віком демонстрував превалювання (у загальній кількості) осіб середнього та похилого віку, особливо у субвибірках із мікотичним дерматофітним (трихофітним) ураженням. У пацієнтів (у вікових групах 50–70 років) з наявністю врослого нігтя та піднігтьового гіперкератозу було діагностовано вторинне вростання нігтя внаслідок компресії гіперкератоїдними масами та дерматофітомою центральної частини нігтя, деформацію й інкарнацію. Стверджено 45,05 % випадків вростання нігтя та 21,87 % – ускладненого дерматофітійного оніхомікозу. Такі варіанти оніходеструкції, як і поліоніхомікоз, характерні для осіб похилого та старечого віку (χ2=24,12, р=0,028). Найбільше становили особи з ускладненим оніхомікозом (χ2=20,87, р<0,01), діагностовано вторинну деформацію мікотично зміненого нігтя, χ2=17,35, р=0,022, вростання країв нігтя у епоніхеальні валики, χ2=15,36, р<0,05. У 48 % спостережень констатовано мікотичне ураження однієї, у 27 % – двох, в інших – 25 % парціальної проспективної вибірки – більше 2 нігтьових пластинок. При проведенні патоморфологічного дослідження симультанно вивчено та конкретизовано ускладнений, торпідний, хронічний, а також рецидивний варіанти перебігу гнійно-некротичної патології кисті та стопи, пато- та морфогенез деструктивного оніхомікозу. Приєднання до мікотичної “хірургічної оніхопатології” бактерійної суперінфекції детермінує формування мало- або безсимптомного піднігтьового панариція змішаної етіології. Вторинний хронічний остеомієліт дистальної фаланги діагностовано у 5 % усіх випадків, лікованих стаціонарно. Чимало незадовільних результатів лікування при комбінованих ураженнях детермінується неадекватним вибором або технічними порушеннями операційного лікування, у випадках залишення спікули та невдалій резекції (χ2=4,22), рецидиви спостерігають при видаленні нігтів за способом Дюпюїтрена та інших відомих хірургічних методах (χ2=13,47, р=0,02), при відмові від проведення одночасних хірургічних втручань на пароніхеальних і піднігтьових структурах. Операційне лікування повинне влючати протиінкарнаційні корекційні заходи, χ2=12,11, p=0,024; що дає змогу значно зменшити ризик рецидивів, χ2=28,17, p<0,01. Запропоновано та впроваджено блокоподібну епоніхектомію, способи малотравматичної мобілізації та дисекції уражених нігтів. Максимальну частоту рецидивів поліоніхомікозу спостерігали впродовж 12–15 місяців, χ2=25,52, p=0,018, у разі системної терапії – на третій рік після лікування, χ2=13,47, p=0,023. Видалення уражених нігтів у хворих на деструктивний ускладнений оніхомікоз, комбіновані ураження доцільно проводити через оніхолізовані структури.
8
Лисенко, О. В. "OPTIMIZATION TASK RESOLUTION FOR HYBRID POWER SYSTEM." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 19, no. 2 (2019): 208–15. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-19-2-208-215.
Full text
9
Волошин, М. М. "РОЗРОБКА СХЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМБІНОВАНОГО ГОЛОВНОГО КОЛЕКТОРА «КНС-5 – КНС-4» ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.7.
Full textAbstract:
У статті наведено схему оптимізації роботи комбінованого головного колектора «КНС-5 – КНС-4» централізованої системи водовідведення міста Херсона. Представ- лена актуальність модернізації та розвитку водовідведення. Наведені проблеми, які потребують негайного розв’язання. Наведена мета дослідження – питання стосовно можливості та доцільності розробки схеми оптимізації роботи системи водовідве- дення міста Херсона. Представлено кількісні характеристики наявних основних кана- лізаційних насосних станцій у місті Херсоні. Наведена технологічна схема перекачки стічних вод та система водовідведення міста. Представлено характеристики каналіза- ційних мереж, їх довжина, матеріал, зношеність. Наведено споживачів води і скидання стічної води до ділянки каналізаційного колектора № 22. Розраховано розподіл обсягів скидання стічної води за категоріями споживачів. Представлено тарифи без ПДВ на послуги централізованого водовідведення, затверджені на 2021 рік. Наведено схему комбінованої ділянки каналізаційного колектора «КНС-4 і КНС-5» та її трасування. Виконана детальна характеристика двох ниток напірних трубопроводів від КНС-5. Представлена довжина, матеріал, рік побудови. Наведено характеристику колектора № 22 (кількість обслуговуючих житлових будинків та населення, довжина, матеріал). Представлено результати паспортизації каналізаційної мережі. Проведений аналіз сучасного стану каналізаційної мережі, виявлено низку недоліків та зауважень. Аналіз гідравлічного розрахунку реконструйованої комбінованої ділянки каналізаційного колек- тора № 22 у разі транспортування теоретично обґрунтованої максимальної секундної витрати виявив низку зауважень. Запропоновано нормальний режим роботи розподіль- ної системи водовідведення, можливість забезпечити за умови реалізації наведених заходів стосовно її реконструкції.
10
Berezin, Leonid, and Mikhail Rudenko. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЗВАРЮВАННЯ ДІЕЛЕКТРИКІВ З АЛЮМІНІЄМ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ ПОЛІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 94–102. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-94-102.
Full textAbstract:
Актуальність теми досліджень. Використання зварювання в електричному полі високої напруги для виготовлення прецизійних приладів, наприклад, лазерних гіроскопів, що працюють у важких умовах (вібрації, удари, перепади температур тощо). Постановки проблеми. Сучасні знання про особливості утворення зварного з’єднання при використанні зварювання в електричному полі високої напруги не дозволяють повноцінно оптимізувати процес зварювання й отримувати зварні з’єднання необхідної якості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Отримання якісних зварних з’єднань зварюванням в електричному полі високої напруги пов’язано з величиною мікрошорсткості поверхні діелектрика, якістю її очищення, активізацією процесів поляризації діелектрика, електростатичною взаємодією та утворенням перехідного шару зі складних оксидів між матеріалами, що з’єднуються. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Отримання перехідного шару зі складних оксидів, посилення електростатичної взаємодії між матеріалами, що з’єднуються, підвищує міцність зварних з’єднань, однак експериментальних і теоретичних даних для керування цими процесом ще недостатньо. Постановка завдання. Дослідження факторів, що дозволять оптимізувати процеси утворення перехідного шару зі складних оксидів та електростатичної взаємодії між матеріалами, що з’єднуються. Викладення основного матеріалу. Досліджено вплив хімічного очищення діелектрика перед зварюванням на процеси утворення перехідного шару зі складних оксидів та електростатичної взаємодії між матеріалами, що з’єднуються. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що хімічне комбіноване очищення діелектрика перед зварюванням дає змогу створити на діелектрику приповерхневий шар із кислотними властивостями і високоомну плівку, які посилюють окислювально-відновлювальну реакцію та електростатичну взаємодію між матеріалами, що з’єднуються.
11
Palamar, А. О., A. A. Kliuiko, N. M. Palibroda, N. S. Bogdan, O. Yu Tkachuk, and О. S. Shpychak. "ОГЛЯД ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ АНТИАНЕМІЧНИХ ПРЕПАРТІВ В УКРАЇНІ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (November 30, 2020): 47–53. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11646.
Full textAbstract:
Мета роботи: аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів для лікування анемій з урахуванням усіх форм випуску та виробників.
Матеріали та методи. Вивчення асортименту антианемічних препаратів проведено згідно з Державним реєстром лікарських засобів України та класифікацією АТС з використанням математико-статистичного, системно-аналітичного та порівняльного методів аналізу.
Результати й обговорення. Встановлено, що на фармацевтичному ринку України зареєстровано 76 найменувань антианемічних засобів, з яких 39,47 % складають препарати заліза. За результатами досліджень країн-виробників антианемічних препаратів визначено співвідношення лікарських засобів вітчизняного та закордонного виробництва, яке становить 46 % та 54 %, спостерігається домінування закордонних постачальників. Постачаються антианемічні засоби на український фармацевтичний ринок з 13 країн світу.
Висновки. Аналіз зареєстрованих антианемічних засобів показав, що за складом основну частину асортименту формують монокомпонентні препарати (84,21 %), спостерігається дефіцит комбінованих лікарських засобів, що свідчить про доцільність розширення номенклатури комбінованих засобів з метою оптимізації фармакотерапії пацієнтів з анемією.
12
Нікітін, В., Є. Крилов, Я. Корнага, and В. Анікін. "Комбінований метод індексування у нереляційних базах даних." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 38 (May 31, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.232948.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є методи індексування у нереляційних базах даних. У статті був зроблений огляд основних методів індексування, які використовуються у найпоширеніших базах даних. Ця робота базується на основі огляду та аналізу літератури пов'язаної з оптимізацією баз даних. Більшість алгоритмів використовують бінарні дерева для індексування, але існують бази даних, які використовують алгоритм хешування. Хешовані індекси дають високу швидкість доступу до даних, але основною проблемою є колізії. Бінарні дерева не мають такої проблеми, але існують проблеми з великими розмірами індексів та неможливістю використовувати багатопоточность. Комбінований метод надає високу швидкість доступу до даних та менші розміри індексів. Головна мета роботи це адоптувати комбінований алгоритм для нереляційних баз даних у робочому середовищі зі зменшенням розмірів індексів та збільшенням швидкості доступу до даних. Для досягнення мети використовується комбінований метод індексування структури бінарного дерева та хешування. В якості практичної частини було проведено експеримент з порівняння структур даних B-дерева та розширеного хешування. В якості мови програмування використовувалася Java та сам дослід проходив з використанням лише оперативної пам’яті. Результати досліду показали доцільним продовжувати дослідження комбінованого методу індексування з використанням пам’яті жорсткого носія та впровадженням у вихідний код реально існуючої бази даних. Бібл. 8, іл. 1, табл. 2
13
Sniezhkin, Iu F., V. P. Muliar, and N. O. Dabizha. "АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СПОСОБІВ СУШІННЯ ТА РОЗРОБКА ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ СУШІННЯ КОЛОЇДНИХ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ МАТЕРІАЛІВ У ТЕПЛОНАСОСНІЙ СУШАРЦІ З КОМБІНОВАНИМ ТЕПЛОПІДВОДОМ." Кераміка: наука і життя, no. 1(30) (March 31, 2016): 42. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2016.5.
Full textAbstract:
Наведені основні способи сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів та установки, в яких вони реалізуються; представлено шляхи оптимізації процесу сушіння у теплонасосній сушарці шляхом застосування комбінованого теплопідводу.
14
Feleshtinsky, Ya P., and A. V. Kokhanevich. "Оптимізація фіксації сітчастого імплантату при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці у хворих на пахвинну грижу." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (March 25, 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9903.
Full textAbstract:
Мета роботи: підвищити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики (ТАРР) у хворих на пахвинну грижу шляхом оптимізації фіксації сітчастого імплантату.
Матеріали і методи. За період від 2010 по 2017 р. прооперовано 178 хворих на пахвинну грижу з використанням класичної та удосконаленої ТАРР. Залежно від методики ТАРР хворих розділили на дві групи. У І групі (89 хворих) виконували класичну методику ТАРР. В ІІ групі (89 хворих) за розробленим нами способом ТАРР із комбінованою фіксацією сітчастого імлантату (патент на корисну модель №113997 від 27.02.2017р.).
Результати досліджень та їх обговорення. Безпосередні результати показали: у 6 хворих (6,7 %) І групи спостерігався виражений післяопераційний біль, в ІІ групі в 1 хворого (1,1 %). У хворих І групи серома передочеревинного простору пахвинної ділянки виникла – у 5 пацієнтів (5,6 %), у ІІ групі – у 4 пацієнтів (4,5 %). Гематома калитки у І групі спостерігалася у 2 хворих (2,2 %), а у ІІ групі – у 3 пацієнтів (3,4 %). Віддаленні результати лікування: І група (81 хворий) – хронічний післяопераційний пахвинний біль спостерігався у 5 (6,1%), ІІ група (82 хворих) – у 2 (2,73 %). У 7 (8,6 %) хворих І групи (81 хворий) виявлено рецидив пахвинної грижі. ІІ група (82 хворих) – рецидив пахвинної грижі виявлено в одного хворого (1,2 %).
15
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Володимир САМЧУК, Валентин ПРИДЮК, and Віктор САМОСТЯН. "ДИСКРЕТНЕ (ПІКСЕЛЬНЕ) ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДЛЯ ТОПОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ СКЛАДОВИХ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 20, 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.516.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці способів дискретного (піксельного) представлення транспортної мережі міста для топологічної ідентифікації та фрактальної оцінки її структурних складових.
Розвиток транспортної мережі міст іде, як правило, шляхом ускладнення топологічної структури маршрутів пересування та взаємовідносин між геометричними характеристиками їх окремих елементів. Такі тенденції свідчать про необхідність розробки ефективних математичних методів моделювання нових та оптимізації вже існуючих мереж, в основі якої лежатимуть алгоритми аналізу та кількісної оцінки якості функціонування транспортної системи міста.
Властивості міської транспортної мережі істотним чином залежать від складності її геометрії та топологічної структури. Аналіз літературних джерел показав, що транспортну мережу міста, з топологічних позицій, можна розглядати як сукупність великого числа розподілених точок або областей (зупинкових вузлів чи обмежених територій), які взаємодіють між собою через транспортні канали, тобто маршрути. При цьому, топологія складної транспортної мережі є випадковим фракталом, оскільки її мала частина подібна цілої. Розмірність цієї множини точок, областей і ліній має дробову розмірність. Розрахувавши розмірність мережі, можна кількісно виразити її системні властивості і знайти загальні закономірності удосконалення існуючих та побудови нових транспортних потоків.
При визначенні фрактальної розмірності зображення клітковим методом геометрична структура мережі, на кожному кроці ітерації, покривається клітинами певних розмірів. Відтак, пропонується, відразу, представляти зображення у дискретному вигляді на решітці з клітинами мінімального розміру (може бути розмір пікселя), ідентифікувати фрагменти заданої структури, а у подальшому розраховувати потрібні геометричні параметри та проводити їх аналіз. При цьому, необхідно класифікувати окремі об’єкти та фрагменти, а також виявити геометричні критерії, за якими визначатиметься ступінь фрактальності як фрагментів, так і структури в цілому.
Для ідентифікації зображень запропоновано топологічну класифікацію дискретних моделей геометричних об’єктів та комбінованих множин на площині. Визначено основні характеристики зв’язності окремих клітин дискретних бінарних моделей множин довільної розмірності. Запропонована структура практичної ідентифікації комбінацій геометричних об’єктів, які зустрічаються на зображеннях міських маршрутних схем.
Подальші дослідження із даної тематики проводяться у напрямі виокремлення та обчислення геометричних характеристик об’єктів для запропонованих дискретних кліткових моделей.
Ключові слова: транспортна мережа міста, дискретне представлення, топологічна ідентифікація, фрактальний аналіз, комбіновані множини, кліткова модель.
16
Купіна, О. А., М. Г. Лорія, and О. Б. Целіщев. "Порівняльний аналіз існуючих методів підвищення показників енергозабезпечення будівль." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-49-54.
Full textAbstract:
У статті розглядаються найбільш розповсюджені та актуальні способи енергозбереження та оптимізації енергоспоживання в сучасних будівлях. Приведений опис аспектів системи енергозабезпечення пасивного будинку. Описані основні технічні рішення щодо підвищення енергоефективності окремих будівель з автономізацією систем його енергозабезпечення. Наведено короткий опис експлуатаційних можливостей комбінованої системи теплопостачання на основі використання теплонасосних технологій. Але такий підхід не дозволяє досягтизначного підвищення енергоефективності систем,проведеннятермомодернізації, тільки за рахунок нарощування ізоляційного шару часто непризводить до плануємого зменшення рівня енерговитрат.Тому розглянутий напрямок енергозбереження, який пов'язаний з підвищенням показників термічного опору будівель і одночасним використанням для їх енергозабезпечення енергії альтернативних джерел.В даному випадку підвищення ефективності системи енергозабезпечення та кліматизації досягається завдяки використанню енергії сонячного випромінювання, тепла грунту і повітря (в тому числі вентиляційного). При цьому враховувується специфіка процесів енергообміну, акумулювання теплової енергії.Такий підхід лежить в основі методу контролю температури будівлі з використанням кривої нагріву, яка не вимагає моделі процесу, а задача оптимізації вирішується тільки на рівні однієї ланки, а не всієї системи. Цей недолік усувається завдяки автоматичному контролю вентиляції, водопостачання, побутової техніки (система «Розумний будинок»). Для вирішення задач оптимізації доцільно використовувати комплексний підхід -це управління опаленням в поєднанні з контролем роботи вентиляційної системи і системи водопостачання. Це дозволяє реалізувати повноцінну підтримку певного клімату в будинку, з урахуванням вологості повітря і показниками температури в різних приміщення, пори року тощо, але потребує побудови певної математичної моделі. Даний огляд підтверджує актуальність подальшої роботи в напрямку вирішення задачі оптимізації з питань енергоспоживання та енерговитрат в сучасних будівлях.
17
Домарацький, Є. О., А. В. Добровольський, О. П. Козлова, П. А. Добровольський, and О. Є. Лавришина. "Шляхи оптимізації водоспоживання соняшника високоолеїнового типу за умов зміни клімату." Аграрні інновації, no. 10 (March 3, 2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню результатів польових досліджень, проведених впродовж 2019–2021 рр.,із впливу багатофункціональних росторегулюючих препаратів із фунгіцидним ефектом АрхітектТМ та ХелафітКомбі на формування продуктивності гібридів соняшнику високоолеїнового типу в посушливих умовахПівденного Степу України, а також оптимізацію водоспоживання агроценозів соняшника за глобальнихі регіональних змін клімату.Дослідження проводили в незрошуваних умовах на дослідному полі ДУ «Миколаївської ДСДС ІЗЗНААН» України на чорноземах південних малогумусних. Програмою наукових досліджень передбачалосязакладення двофакторного польового досліду, в якомувивчалися гібриди соняшника – це Гектор і Оплот(оригінатор – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва);ДСЛ403 та П64ГЕ133 (виробник Corteva, Brevant)та 8Х477КЛ (виробник Dow Seeds). У досліді застосовували багатофункціональні росторегулюючі препарати хімічного походження АрхітектТМ та біологічногоХелафіт Комбі, вносили їх у вигляді позакореневихобробок гібридів соняшника у фазу 6–8 справжніх листків нормою 1 л/га. Щодо погодних умов 2019–2021 роківдосліджень, то їх можна класифікувати як середньопо-сушливі типові для цієї зони вирощування, проте найбільш сприятливим був 2021 рік. Щодо температурнихпоказників, то за досліджувані роки середньомісячнатемпература повітря була вищою за відповідні середньобагаторічні дані.Результати проведених дворічних польових досліджень показали, що проведення позакореневих обробокрослин гібридів соняшника високоолеїнового типу багатофункціональними препаратами Архітект та ХелафітКомбі мали позитивний вплив на продуктивність агроценозу усіх досліджуваних гібридів. Найвища урожайність2,75 т/га за роки проведення досліджень по дослідусформована у гібриду Оплот у варіанті проведенняпозакореневих обробіток рослин Хелафітом Комбі.Внесення росторегулюючих препаратів на початковихетапах росту і розвитку соняшнику призводить до покращення умов вегетації та підвищенню стійкості рослиндо прояву стресів від дії високих температур та нестачівологи. Досліджуванні препарати сприяють більш економному використанню ґрунтової вологи на формування одиниці врожаю, про що свідчить зменшеннякоефіцієнту водоспоживання за всіма досліджуванимигібридами. Найнижчий коефіцієнт водоспоживання1283 м3/т було встановлено у гібриду П64ГЕ133 за умовобробки рослин соняшника комбінованим препаратомбіологічного походження Хелафіт Комбі. Позакореневіобробки рослин комбінованими росторегулюючимипрепаратами приводили до оптимізації водоспоживанняагроценозу взагалі.
18
Плеш, Ігор, Наталія Сливка, and Ганна Влад. "ОПТИМІЗАЦІЯ ДОЗИ ДІУРЕТИКА В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІЙНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ: РОЛЬ ФІЗІОЛОГІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПРЕСОРНОГО НАТРІЙУРЕЗУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 20, 2022): 515–19. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.096.
Full textAbstract:
У 62 хворих на ЕГ ІІ стадії з ІІ-ІІІ ступенем зростання АТ та 21 контрольної (нормотензивної) групи проводили добове моніторування АТ (ДМАТ) з використанням апаратного комплексу “Solvaig” (Україна). На час дослідження ДМАТ обстеженими проводився забір добової сечі. За даними ДМАТ визначали середні за активний, пасивний та добовий періоди величини систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) та середнього динамічного АТ (СДТ), а в добовій сечі - концентрацію іонів натрію та розраховували його екскрецію. Обстеження у хворих проводилось на фоні комбінованої двохкомпонентної антигіпертензивної терапії з використанням тіазидовго діуретика у фіксованій дозі (гіпотіазид 25 мг). Встановлено, що більшість обстежених хворих за циркадіанною структурою АТ мали ритм «не діперів» - ND (61,6%) та NP(12,9%), на відміну від контрольної (нормотензивної) групи де серед 21 обстеженого – 18 володіли добовим ритмом АТ – Dipper. СДТ у хворих наростав в оберненій залежності до величини добового індексу (ДІ). За даними коефіцієнту пресорного натрійурезу (КПН) встановлено, що тільки у хворих на ЕГ ІІ ст. з добовим ритмом АТ – Dipper він наближається до норми (1,5). У групах «не діперів» він значно нижчий від норми (ND – 1,30; NP – 1,28). Виявлені зміни вказують на недостатнє дозування діуретичної складової у комбінованому АГ лікуванні та перевагу у цих хворих об’ємзалежного варіанту ЕГ. Для оптимізації дози діуретика необхідно титраційним методом (по 12,5 мг гіпотіазиду) збільшити його дозу до досягнення КПН - 1,5.
19
Шаптала, Д. Є., С. С. Дубровський, and В. Ф. Іродов. "АЛГОРИТМ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПОШУКУ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОБІГРІВУ ВІДКРИТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПЛОЩАДКИ З ТРУБЧАСТИМИ ГАЗОВИМИ НАГРІВАЧАМИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 6 (February 14, 2022): 77–85. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.10.
Full textAbstract:
Ефективний обігрів відкритих промислових площадок – актуальна проблема використання промислових підприємств в Україні при реконструкції діючих підприємств. При опаленні промислових площадок в цехах промислових підприємств не має потреби створювати систему опалення всього цеху, а необхідно обігріти лише відкриту площадку в цеху який не опалюється. Для опалення відкритих площадок використовуються системи променевого опалення. Але променеве опалення відкритих площадок показало, що незважаючи на значні променеві теплові потоки охолоджене повітря проривається знизу на відкриту площадку. Нещодавно було запропоновано використовувати комбінований засіб опалення відкритих промислових площадок – на границі зони обігріву використовуються вузько направлено променевий обігрів, а також створення повітряної завіси від холодного повітря на рівні підлоги. Для трубчастих газових нагрівачів розташованих у горизонтальних каналах розроблена математична модель, яка може бути застосована для прийняття рішень в системі обігріву відкритої промислової площадки. Але для цієї математичної моделі не були розроблені критерії прийняття оптимальних рішень і не розроблений алгоритм вирішення задач оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами у каналах для створення повітряних завіс на границі зони обігріву. Розроблені критерії оптимізації обігріву відкритих площадок з трубчастими газовими нагрівачами в каналах. Для математичного моделювання теплообмінних процесів у трубчастих нагрівачах з подачею повітря для його підігріву застосовані раніше отримані експериментальні результати наукового дослідження авторів. Для математичного моделювання ефективності трубчастого нагрівача у якості повітряної завіси використовувались результати експериментальних досліджень повітряних завіс, які представлені у літературі. Сформульований вибір оптимальних багатокритеріальних рішень застосовуючи вибір у вигляді блокування. Для пошуку багатокритеріальних рішень при оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами в горизонтальному каналі розроблений алгоритм еволюційного пошуку з функцією відбору у вигляді блокування. Отримані результати чисельного пошуку багатокритеріальних рішень наведеної задачі оптимізації, з яких видно збіжність чисельних результатів пошуку рішень при застосуванні в алгоритмі декількох гилок еволюційного процесу.
20
Yatsenko, V. A., Y. A. Klimenko, O. O. Kochkodan, Y. A. Maletin, and S. A. Zelinskyi. "Modeling and optimization of hybrid energy storage devices based on reliability, ttemperature effect and space radiation." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 21, no. 2(93) (March 30, 2015): 36–39. http://dx.doi.org/10.15407/knit2015.02.036.
Full text
21
Сурай, Інна, and Олексій Пилипенко. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ПОЛІЦІЇ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ." Public management 20, no. 5 (December 29, 2020): 214–28. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-214-228.
Full textAbstract:
Розкрито особливості управління персоналом в поліції Литов- ської республіки, де явно відобразилися загально європейські тенденції. Для України, враховуючи обрання нею європейського вектора розвитку, архіваж- ливим є врахування зарубіжного досвіду, насамперед досвіду країн ЄС, зо- крема щодо управління персоналом поліції.
Підтверджено, що Концепція належного управління є застосовною не ли- ше на макрорівні — у сфері державного та муніципального управління, а і в окремих сферах, зокрема діяльності поліції. І хоча ця концепція поки не закріплена в нормативно-правових актах Литовської Республіки, що регу- люють литовську поліцію, але підрозділи поліції (приклад округу Шауляй) в управлінні ефективністю застосовуються окремі принципи належного управління через: Етичний кодекс для працівників поліції Литовської Рес- публіки; різні розпорядження керівників установи, механізми управління діяльністю посадових осіб.
Досвід Литовської республіки підтверджує застосовність у діяльності по- ліції таких принципів: доброчесність, етика та верховенство права; відкри- тість та повна співпраця; вимірювання результатів з точки зору соціальних та екологічних переваг стійкої економіки; визначення заходів втручання для оптимізації досягнення очікуваних результатів; так само розбудова потенці- алу організації та її персоналу; управління ризиками та ефективністю; прин- ципи підзвітності. Також доведено, що комбінована (напівцентралізована) модель, особливістю якої є наявність загальнонаціонального органу (мініс- терства), відповідального за забезпечення внутрішньої безпеки, координація діяльності розрізнених поліцейських служб, співіснування державних полі- цейських служб загальнонаціонального та регіонального (територіального), а також державної та муніципальної поліції з пріоритетністю розвитку націо- нальної поліції, та яка формується у Литовській республіці, має перспективи і в Україні.
22
Horyn, M. M., and L. S. Logoyda. "АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РОЗРОБКИ ТА ВАЛІДАЦІЇ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ МЕЛЬДОНІЮ В ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ І БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 5, 2020): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10856.
Full textAbstract:
Вступ. Розробка і валідація аналітичних методів відіграють важливу роль у створенні, розробці та виробництві лікарських засобів. Розробка методики аналізу – підтвердження того, що аналітичний метод придатний для використання з метою визначення концентрації API в комбінованій лікарській формі. Це дає можливість застосовувати спрощені процедури для перевірки того, що методика аналізу точно і послідовно забезпечить надійне визначення активного фармацевтичого інгредієнта в лікарському засобі. Валідація аналітичної методики має важливе значення для розробки аналітичних методів, і її широко перевіряють на специфічність, лінійність, правильність, прецизійність, робасність. Таким чином, розробка та валідація аналітичних методів дозволяють підтвердити можливість точного і надійного визначення ефективності активного фармацевтичного інгредієнта в лікарських засобах та біологічних рідинах. Критерієм пошуку був аналітичний метод розробки мельдонію. Огляд літератури проводили в період 1990–2019 рр., щоб зробити його оновленим та всеосяжним і показати нові підходи до розробки методів аналізу мельдонію. Джерелами були всесвітньо відомі журнали, а ключовими словами в якості фільтра – мельдоній, спектрофотометричний метод, високоефективна рідинна хроматографія, кількісне визначення, розробка методики, валідація.
Мета дослідження – проаналізувати підходи до розробки та валідації методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах.
Висновки. У світлі переваг, які обговорювали в цьому огляді, можна зробити висновок, що хіміки-аналітики постійно працюють над розробкою нових методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах та їх оптимізацією з метою економії часу і витратних матеріалів, що також забезпечує ефективність розробленої методології. Дослідження літератури показало, що для аналізу мельдонію індивідуально або в комбінації з іншими лікарськими засобами існує ряд методів. Однак немає аналітичних методів для одночасного аналізу цих препаратів у комбінованій лікарській формі.
23
Khmil, S. V., and M. S. Khmil. "ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (February 5, 2019): 108–13. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9815.
Full textAbstract:
Безпліддя є однією із актуальних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя.
Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату.
Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 Plus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ).
Висновки. Застосування у комбінації препаратів вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень.
24
Orlov, Volodymyr, Boris Demianchuk, Victor Klimenko, Yehorov Serhii, Oleh Tarasov, and Liliia Semenenko. "Критерії ефективності цифрових адаптивних систем дистанційного виявлення і розпізнавання небезпечних об'єктів." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 28, 2021): 119–32. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.12.
Full textAbstract:
В статті приділяється особлива увага підвищенню вимог до безпеки об'єктів особливої важливості, державного кордону, водного і повітряного транспорту в умовах наростаючих високотехнологічних терористичних загроз. Досягнення цих вимог нерозривно пов'язано із забезпеченням якісних показників технічних засобів дистанційного спостереження за небезпечними об'єктами, ускладненням і інтелектуалізацією локаційних систем, мереж датчиків з функціями мережецентричної взаємодії. Застосування противником засобів радіоелектронної протидії, швидка зміна сценаріїв постановки комбінованих завад визначають тенденції, які спрямовані на підвищення вірогідності отримання інформації в локаційних системах, адаптації до завад різного походження на коротких тимчасових інтервалах. Відсутність вірогідної інформації про наявність об'єкта може привести до неприпустимих екологічних і матеріальних втрат, а помилкові тривоги – до невиправданих додаткових витрат. У зв'язку з цим, важливим напрямком є забезпечення максимально вірогідної інформації в умовах завад різного походження. Актуальність проблеми пов'язана з пошуком компромісу між витратами (вартість і час розроблення) на побудову адаптивних систем виявлення і розпізнавання, і з іншого боку, ефективністю (вірогідність моделювання, складність реалізації), що досягається в результаті розроблення критеріїв оптимізації. При цьому, особлива увага приділяється забезпеченню високих якісних показників виявлення і розпізнавання в умовах мінливої та апріорно невідомої завадової обстановки.
Розроблений підхід і критерії для синтезу та аналізу цифрових адаптивних систем виявлення та розпізнавання. Критерії створені на декомпозиції середнього ризику і ймовірностей помилок прийнятих рішень, обумовлених: кінцевим розміром системи, обсягом навчальної вибірки і розрядністю обчислень. Такий підхід дозволяє послідовно вирішувати завдання синтезу та аналізу оптимальних систем.
25
Альошин, Г. В., О. В. Коломійцев, Г. В. Акулінін, and С. І. Клівець. "Параметричний та структурний оптимальний синтез багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 114–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.13.
Full textAbstract:
В статті розглянуті існуючі методи вимірювання радіоелектронних вимірювачів (вимірювальних і інформаційного каналів радіотехнічних систем (РТС)): дискримінаторні (функціональні), панорамні (пошукові), багатоканальні, багатошкальні, багатоетапні та комбіновані. Дискримінаторний (функціональний) метод вимірювання найпростіший в реалізації, але, згідно кривої обміну, його точність суперечить великому діапазону вимірювань. Тому, з'являються інші ефективніші методи. З аналізу отриманих кривих обміну дискримінаторних вимірювачів можна стверджувати, що найменша дисперсія погрішності може бути при малому апріорному діапазоні вимірювань і при малій смузі пропускання. Тобто, при фазових методах вимірювань, при гармонійних сигналах шкали, які перекривають увесь діапазон. А найбільша точність вимірювань – досягається на найбільшій частоті за рахунок крутизни сигналу фазових детекторів. Отже, фазові багатошкальні вимірювачі мають істотну перевагу в економії енергії сигналу. Відмічено, що кожний вимірювач (канал системи) реалізує свій метод вимірювання, відповідає своєму принципу дії та будується на множинах параметрів, сигналів і структур. Показана можливість постановки і рішення задач оптимізації багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем (РТІВС) за критерієм максимуму точності вимірювань різних типів систем (каналів) при обмеженнях на параметри і вартість, а також синтез їх вимірювальної структури і сигналів на трьох множинах (параметрів, сигналів і структур). Акцентовано увагу на те, що введення показника вартості дозволяє, передусім, класифікувати, згідно з кривими обміну, усі багатошкальні РТІВС на допустимі, раціональні і оптимальні, що спрощує їх проектування та вперше є основою для оцінки їх реалізації. Представлені методи щодо отримання кривих обміну якостей радіоелектронних вимірювачів. Отримані аналітичні вирази для вибору методу вимірювання, структури і параметрів радіоелектронних вимірювачів (каналів) для РТІВС з панорамним, багатоканальним, багатоетапним і багатошкальним методами вимірювання з одночасними шкалами, або з послідовними в часі шкалами.
26
Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні." Аграрні інновації, no. 6 (July 9, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.2.
Full textAbstract:
Мета – дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив за рахунок локального способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчальному нау- ково-практичному центрі Миколаївського НАУ впро- довж 2012–2014 рр. та 2016–2018 рр. Погодні умови у роки досліджень дещо різнились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрега- том з дисковими підгортачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення стано- вила 70×15–20 см. У шарі ґрунту 0–20 см до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, а у подальший період вегетації – 80–85% НВ за допомогою краплинного зрошення. Дослідження прово- дили з районованими сортами картоплі за прийнятими схемами. Повторність дослідів 4-разова, площа посівної ділянки – 90 м2, облікової –50 м2. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого та застосову- вали для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі в одному з дослідів їх вносили локально у гре- бені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі по фону мінеральних добрив у середньому за всі роки вирощу- вання та по досліджуваних сортах сприяло збільшенню врожайності бульб порівняно не лише з контрольним варіантом, а й відносно фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, що за оптимізації живлення вро- жайність бульб зростає у всі роки вирощування та в роз- різі взятих на вивчення сортів. Максимально вона підви- щується за сумісного використання мінеральних добрив із сучасними рістрегулюючими речовинами чи біопрепа- ратами, до складу яких входять мікроелементи.
27
Платонов, Олег. "УНІФІКАЦІЯ РОЗМАЇТТЯ ТРАКТУВАНЬ БАЗОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ ПОНЯТТЯ “МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ”." Public management 24, no. 4 (March 20, 2020): 262–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-262-279.
Full textAbstract:
Акцентовано увагу на потребі уніфікації розмаїття тракту- вань базових детермінант поняття “механізм державного регулювання мультимодальних перевезень вантажів”. Наголошено на її значущості у забезпеченні дієвості інструментарію державного регулювання мультимо- дальних перевезень. Встановлено, що питання державного регулювання мультимодальних перевезень як на рівні держави, так і на міжнародному рівні лишаються практично не вирішеними, оскільки дотепер немає жод- ного міжнародного чи вітчизняного нормативно-правових актів, які б ціл- ком регулювали мультимодальні перевезення, а отже, відсутня і ясність в їх термінологічному визначенні. Здійснено словотвірний аналіз базових детермінант поняття “механізм державного регулювання мультимодаль- них перевезень вантажів”, а саме: етимонологічний, гносеологічний та онтологічний аналіз їх змістовного наповнення. Визначено ознаки муль- тимодальності, які розширюють межі розуміння змістовного наповнення поняття “мультимодальні перевезення”. Розширено перелік пріоритетних критеріїв забезпечення єдності підходів щодо трактування поняття “муль- тимодальні перевезення”, передбачений Проектом Концепції досліджень з уніфікації термінології для перевезень кількома видами транспорту (змішаних, комбінованих, інтермодальних і мультимодальних) (ЕСКАТО ООН) шляхом його доповнення групою інвайронментальних критеріїв, які поєднують у собі підгрупи економічних, соціальних та екологічних критеріїв, що передбачено Цілями сталого розвитку. Завдяки чіткості ви- значених критеріїв єдності підходів до трактування поняття “мультимо- дальні перевезення” розроблено методологію уніфікації цього поняття та визначено послідовність етапів її здійснення. Коротко проаналізовано ко- жен з етапів методології уніфікації поняття “мультимодальні перевезен- ня” та обґрунтовано їх значущість у формуванні змістовного наповнення означеного поняття. Доведено, що забезпечення повноцінності змістовно- го наповнення даного поняття “мультимодальні перевезення” можливе за стейкхолдер-підходом, оскільки він дозволяє врахувати інтереси стейкхолдерів в уніфікації термінології з регулювання мультимодальних пе- ревезень. Запропоновано за стейкхолдер-підходом авторську дефініцію поняття “механізм державного регулювання мультимодальних переве- зень вантажів”, як сукупності інструментарію регулювання послуг з пе- ревезень вантажів, що виконуються двома або більше видами транспорту, організованих одним оператором, який на основі єдиного транспортного документа та єдиної ставки фрахту несе повну відповідальність за органі- зацію та здійснення перевізного процесу, вирішуючи при цьому завдання щодо перевантаження вантажу, оптимізації схем його транспортування, мінімізації транспортних та логістичних витрат, а також максимізації збе- реження навколишнього середовища.
28
Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.5.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив завдяки локальному способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчально-науково- практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету впродовж 2012–2014 та 2016– 2018 років. Погодні умови в роки досліджень дещо різ- нились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрегатом із дисковими підгор- тачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення становила 70 × 15–20 сан- тиметрів. У шарі ґрунту 0–20 сантиметрів до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, у подальший період вегетації – 80–85% НВ, за допо- могою краплинного зрошення. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі за прийнятими схе- мами. 4-разова повторність дослідів, площа посівної ділянки – 90 квадратних метрів, облікової – 50 квадрат- них метрів. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітро- амофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого, застосовували для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі, в одному з дослідів їх вносили локально у гребені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі на фоні мінеральних добрив у серед- ньому за всі роки вирощування та за досліджуваними сортами сприяло збільшенню врожайності бульб не лише порівняно з контрольними варіантом, а й щодо фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, за оптимізації живлення врожайність бульб зростає в усі роки вирощування та в розрізі взятих на вивчення сор- тів. Максимально вона підвищується за сумісного вико- ристання мінеральних добрив із сучасними рістрегулю- ючими речовинами чи біопрепаратами, до складу яких входять мікроелементи.
29
Коленда, Наталія, and Ольга Дитина. "СУТНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА." Економіка та суспільство, no. 26 (April 27, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-53.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду сутності інтегрованої системи менеджменту. Проведено дослідження та сформовано підходи до трактування поняття інтегрованої системи менеджменту, зокрема кумулятивний, адаптивний та комбінований. Визначено основні ознаки поняття, а саме: інтегрована система менеджменту є цілісною системою управління, відповідає вимогам міжнародних стандартів до систем менеджменту, спрямована на збалансування інтересів всіх зацікавлених сторін та оптимізацію соціального, екологічного та економічного результату діяльності; метою є досягнення цілей діяльності підприємства. Подано авторське тлумачення поняття інтегрованої системи менеджменту як цілісної системи управління, яка базується на міжнародних стандартах до систем менеджменту та має за мету досягнення цілей підприємства при умові оптимізації соціального, екологічного та економічного результату діяльності.
30
Hrebenyk, M. V., and O. I. Kotsiuba. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ДІАСТОЛІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ В УМОВАХ КОМОРБІДНОСТІ З ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 23, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.3.6959.
Full textAbstract:
У пацієнтів із гіпертонічноюхворобою (ГХ) з нормо- та гіперурикемією ми провели дослідження впливу комбінованої антигіпертензивної терапії з включенням ІаПФ лізиноприлу або ара ІІ вальсартану на діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ДДлш). було обстежено 137 пацієнтів із Гх ІІ стадії з 2–3 ступенями АГ: 74 хворих були з безсимптомною гіперурикемією (ГУЕ) (основна група) та 63 – з нормальними показниками рівня сечової кислоти (СК) (група порівняння). було встановлено пряму кореляцію між показником ДДЛШЕ/Е’ та рівнем сечової кислоти (СК), що свідчить про те, що у пацієнтів із аГ коморбідність із ГУе частішепоєднується із порушенням діастолічної функції лш. При цьому рівень сК при псевдонормальному типі ДДЛШ був вищим, ніж при релаксаційному типі у групі контролю здорових осіб. Через 6 місяців у групі вальсартану було виявлено більш значне поліпшення ДДЛШ як в групі з нормо-, так і згіперурикемією. Порівнюючи динаміку СК після проведеного лікування, було виявлено, що вона достовірно знижувалась у групі пацієнтів, які приймали вальсартан, порівняно з групою лізиноприлу, в якій не було виявлено достовірної різниці рівня СК у динаміці лікування.
31
Fedyshyn, T. V., and V. A. Maliar. "ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ СПОНТАНОМУ І ЗВИКЛОМУ НЕВИНОШУВАННІ ВАГІТНОСТЕЙ В АНАМНЕЗІ АСОЦІЙОВАНИХ З ДИСБІОЗОМ ПІХВИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7515.
Full textAbstract:
Мета дослідження – удосконалення лікувально-профілактичних заходів з метою зниження ранніх втрат вагітності на тлі дисбіозу піхви.Матеріали та методи. З метою оцінки ефективності селективного симбіотика (Lactobacterium Breve BROZ), мікроінвазивної форми прогестерону, фолієвої кислоти, актовегіну і комбінованого препарату, складниками якого є омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид, вагітні жінки були розподілені на дві репрезентативні групи: І група – 50 жінок, які склали основну групу; ІІ група – 50 осіб які отримували базисну терапію.Результати дослідження та їх обговорення. Використання селективного симбіотика в поєднанні з мікроінвазивною формою прогестерону, актовегіном, фолієвою кислотою в комплексі з комбінованим препаратом, до складу якого входять: омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид природного сполучення, дозволяє навіть після першого курсу терапії відновити мікробіоценоз піхви до нормоценозу у вагітних у І групі в 68,0 % проти 58,0 % – у другій та знизити загрозу переривання вагітності у 2,6 раза, септичні ускладнення в пуерперії – у 2,9 раза, інфекційні ускладнення в неонатальному періоді – в 2,5 раза та ранню неонатальну смертність – у 2,2 раза.Висновок. Запропонована терапія сприяє більш швидкій нормалізації біоценозу секрету піхви та позитивно впливає на наслідки гестаційного процесу, що підтверджено клінічним ефектом.
32
Sirant, H. O., and T. H. Bakaliuk. "НОВІ ПІДХОДИ ДО ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ У ХВОРИХ ПЕРВИННИМ ГОНАРТРОЗОМ З КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 26, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8324.
Full textAbstract:
В осіб похилого та старечого віку проблема остеоартрозу (ОА) набуває особливого значення у зв'язку з супутніми захворюваннями та інволютивними змінами в організмі. Досягнення знеболювального ефекту реабілітаційних заходів у людей старшого віку при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях суглобів залишається не вирішеним питанням. Все це є спонукальним моментом пошуку шляхів оптимізації реабілітації хворих на ОА в похилому віці. Мета роботи - провести оцінку ефективності застосування фізіотерапевтичних методів у хворих з первинним гонартрозом (ПГА) в літньому віці на основі вивчення застосування реабілітаційних комплексів на амбулаторному етапі реабілітації.Матеріал і методи. Клінічні спостереження проведені у 54 пацієнтів з первинним гонартрозом, які знаходились на амбулаторному етапі реабілітації. Методом рандомізації хворі були розподілені на три групи. Реабілітаційний комплекс відрізнявся застосуванням фізіотерапевтичних методів: в І групі у 18 хворих на протязі тривалості амбулаторного етапу реабілітації проводили метод інтерференцтерапії (ІФТ) на колінні суглоби; в ІІ групі 17 хворим в програму реабілітації було включено застосування магніто-лазерної терапії (МЛТ) на колінні суглоби; в ІІІ групі 19 пацієнтам застосовували комбіновану фізіотерапію із включенням МЛТ та ІФТ.Результати досліджень та їх обговорення. Результати досліджень показали, що при включенні в реабілітаційний комплекс МЛТ та ІФТ зменшується вираженість больового синдрому та покращується рухова активність у осіб літнього віку з ПГА, як при окремому застосуванні так і в поєднані цих двох методів. Однак при поєднаному застосуванні МЛТ та ІФТ відмічено статистично значущу різницю (р<0,05) показників ВАШ, індексу WOMAC та тесту Ловетта порівняно з І та ІІ групою, що свідчить про переваги застосування в реабілітаційному комплексі одночасно двох фізіотерапевтичних методів різноспрямованої дії.Висновки. Поєднане застосування фізіотерапевтичних методів, а саме ІФ та МЛТ у хворих на ПГА з коморбідною патологією на амбулаторному етапі реабілітації здійснює більш виражену знеболюючу дію при артралгіях порівняно з окремим застосуванням цих методів, що дає можливість більш якісно проводити реабілітацію, дозволяє зберегти функціональні можливості опорно-рухового апарату та покращити якість життя хворого.
33
Харченко, Ю. В., О. О. Дьомшина, Т. Г. Андрейко, О. О. Бондаренко, К. О. Пієржиновська, Г. О. Ушакова, and В. І. Жилюк. "Порівняльна характеристика гепатопротекторних ефектів фіксованої комбінації іпідакрину/фенібуту, пре/пробіотиків і S-аденозил-L-метіоніну за умов ізоніазид-рифампіцинового ураження печінки в щурів." Фармакологія та лікарська токсикологія 13, no. 6 (February 17, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/13.06.417.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчення впливу фіксованої комбінації іпідакрину/фенібуту, пре/пробіотика та S-аденозил-L-метіоніну на прояви гепатотоксичності в щурів за умов тривалого введення ізоніазиду та рифампіцину. Дослідження проводили на 40 білих щурах-самцях лінії Wistar масою 180–220 г. Експериментальну модель токсичного медикаментозного ураження печінки (МІУП) відтворювали шляхом повторних внутрішньошлункових введень ізоніазиду та рифампіцину в дозах 50 мг/кг і 86 мг/кг маси тіла протягом 28 діб. Тварин було розподілено на 5 груп (n = 8 у кожній). І – інтактна, ІІ – контроль (МІУП). Щурам ІІІ групи протягом останніх 14 діб експерименту за 1 год до введення туберкулостатиків внутрішньом’язово вводили S-аденозил-L-метіонін у дозі 35 мг/кг. Тваринам IV групи в співставному режимі інтрагастрально вводили фіксовану комбінацію іпідакрину гідрохлориду/ фенібуту в дозах 1/60 мг/кг, V група шлунково отримувала комбіновану терапію, що поєднувала пребіотик Лактулозу в дозі 2680 мг/кг та пробіотик, що містить 4 млрд активних клітин (КУО): Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus у дозі 1 КУО/кг. Гепатопротекторні властивості оцінювали за показниками відносної маси печінки (на 100 г), активністю аланінамінотрансферази в сироватці крові, показниками окисної модифікації білка, метаболічного обміну (вміст лактату та пірувату), кількісного вмісту білка S100b та за результатами гістологічного дослідження тканини печінки. Результати експериментів свідчать про те, що тривале введення медикаментозних гепатотоксикантів – ізоніазиду та рифампіцину призводило до ушкодження печінки, яке проявлялося явищами гепатоцитолізу, розвитком оксидативного стресу, пригніченням метаболічних процесів і зниженням рівня білка S100b. У свою чергу, S-аденозил-L-метіонін чи комбінації іпідакрин/ фенібут і лактулоза/йогурт за повторних, протягом 14 діб, введень сприяли значній оптимізації процесів метаболізму глюкози, пригнічували окисну модифікацію білка та зменшували виразність явищ гепатоцитолізу за умов ізоніазид-рифампіцинового ураження печінки. Причому, використання комбінацій іпідакрин/фенібут чи лактулоза/йогурт призводило до відновлення вмісту цитозольної фракції білка S-100b у тканині печінки в тварин з МІУП. У дещо меншому вираженні, однак у 1,3 разу статистично значимо більшими, ніж у групі тварин контролю за відповідних умов були значення цього показника в разі використання S-аденозил-L-метіоніну. Слід зазначити, що корекція стану мікробіоти кишечника лактулозою/йогуртом характеризується найбільшим захисним потенціалом відносно печінки порівняно з використанням комбінації іпідакрин/фенібут чи гепатопротектора – S-аденозил-L-метіоніну. Отримані дані експериментально обґрунтовують доцільність відновлення біоценозу кишечника шляхом використання пре/пробіотиків з метою попередження чи комплексного лікування розладів печінки, що виникають внаслідок тривалого використання туберкулостатичної терапії.