Journal articles: 'Командна гра'

1

Костюк, В. Н. "Командна інтелектуальна гра "Брейн-ринг"." Географія та економіка в сучасній школі, no. 11/12 (129/130) (2012): 37–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Заруцька, Вікторія, and Микола Жиленко. "ДИДАКТИЧНІ НАСТІЛЬНІ ІГРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-10.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню сутності дидактичної настільної гри, розкриттю особливостей їх застосування у організації викладання у вищій школі. Розкривається актуальність використання настільних ігор у освітній діяльності, аналізуються основні переваги та ризики, які можуть виникнути у процесі впровадження. Визначається ставлення студентів до використання освітніх настільних ігор та рівня вдоволення аудиторії якістю навчальних занять. Деталізуються умови використання даної форми навчання та акцентується увага на необхідності розробки практичних рекомендацій для викладачів вищої школи, які б покроково описували процес створення настільної гри, адаптованої під вивчення конкретної дисципліни. Аналіз вітчизняних та іноземних наукових публікацій за тематикою дослідження, визначення основних прогалин на українському освітньому ринку в сфері використання настільних ігор. Ми визначили, що дидактична настільна гра: сформує стійкий інтерес до навчальної діяльності; розвине навички роботи у команді та здатність до співпраці; надасть знання, що передбачені навчальною програмою, у доступній та веселій формі; допоможе сформувати загальні та професійні компетентності; зніме психоемоційну напругу у академічному колективі, згуртує членів команди, подолає бар’єри у спілкуванні ; створить ілюзію реальності під час гри, коли прийняті рішення, здається, маю справжній вплив на твоє життя; розвине критичне та аналітичне мислення, емоційний інтелект та креативність; за розумного застосування – сформує навик розвитку партнерських взаємин замість загострення конкуренції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

N.V., Batryn, and Verhun L.I. "ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-МЕТОДУ КОНКРЕТНИХ СИТУАЦІЙ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЛЬОВИХ ІГОР З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 96 (November 15, 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-12.

Full text

Abstract:

Case studiesandrole-playsare examples of active collaborative teachingtechniques. Online collaborative learning encourages students to learn together in teams using Internet communication technologies. However, online collaborative learning space is not only encouraging but also challenging for both instructors and students. In this article, the authors investigated the application of an online case study method that involves role-play approach (RP/CS) in solving the cases. Due to the shift to online education during the last two years in response to the Covid-19 pandemic, this research study explored the application of online RP/CS in the development of students’ leadership skills, which are of significance for all professions. The purpose of this research study is to investigate if/how the instructors use RP/CS tools in order to aid students in their leadership skills development and how students perceive the application of RP/CS activities introduced in online courses. Course instructors across the West Ukrainian National University were surveyed to identify the courses where the instructors used online RP/CS activities. The focus was on the application of RP/CS in teaching leadership skills. Nine course instructors were interviewed to identify the features around the courses and the use of RP/CS (the aim of the course, the purpose of using RP/CS, and the expected outcomes). 22 second-year students who participated in online RP/CS activities were surveyed online. Seven students were interviewed online. The research purpose was to explore students’ perceived learning, participation, and satisfaction. According to the analysis of students’ surveys and interviews, the participants were satisfied with their online learning experience and felt increased motivation and interest in RP/CS. Thus, the difficulties caused by the Covid-19 pandemic and other current challenges should not negatively affect the educational process in universities. The creation of a new educational space for interactive learning and the use of active collaborative methods online are of particular significance.Key words: online education, case study method, role play, leadership skills, collaborative learning. Методи конкретних ситуацій (case study) та рольові ігри належать до активних колаборативних технологій навчання. Інтерактивне спільне навчання заохочує студентів навчатися разом у командах з використанням технологій Інтернет-комунікацій. Протягом останніх двох років у відповідь на пандемію Covid-19 відбувся перехід до онлайн-навчання. Однак спільний навчальний простір в Інтернеті є складним завданням як для викладачів, так і для студентів. У статті автори розглянули застосування методу конкретних ситуацій (кейс-стаді), який передбачає використання методу рольової гри (РГ) у розв’язанні кейсів з метою розвитку лідерських навичок студентів, які є важливими для всіх професій. Завдання дослідження полягає у вивченні того, як викладачі використовують онлайн РГ/КС та як студенти сприймають застосування РГ/КС на онлайн-курсах. Проведено опитування викладачів Західноукраїнського національного університету для того, щоб визначити курси, на яких викладачі використовували онлайн РГ/КС. Основна увага приділена застосуванню РГ/КС з метою розвитку лідерських навичок. Було проведено інтерв’ю дев’яти викладачів курсів, щоб визначити особливості курсів та використання РГ/КС (цілі курсу, причини використання РГ/КС та результати). Також 22 студенти другого курсу, які брали участь в онлайн РГ/КС під час онлайн-курсу Командна робота та лідерство, взяли участь і в опитуванні. Аналіз даних опитувань та інтерв’ю студентів показав, що вони позитивно сприймають активну спільну навчальну діяльність, задоволені досвідом навчання онлайн, мали підвищену мотивацію та інтерес до РГ/КС. Отже, труднощі, спричине-ні пандемією Covid-19, та інші сучасні виклики не повинні негативно впливати на навчальний процес в університеті. Особливої важливості набуває створення нового освітнього простору інтерактивного навчання і використання активних колаборативних методів онлайн. Ключові слова: онлайн-навчання, метод конкретних ситуацій (кейс стаді), рольова гра, лідерські якості, колаборативне навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Холопов, Володимир, and Микола Безмилов. "Особливості реалізації стандартних положень під час розіграшу м’яча з позиції «check-ball» командами високої кваліфікації в баскетболі 3 ќ 3." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 43–52. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.43-52.

Full text

Abstract:

Анотація. Аналіз специфічних умов змагальної діяльності в баскетболі 3 × 3 є одним із перспективних напрямів удосконалення системи підготовки спортсменів для їх подальшого виступу на найпрестижніших міжнародних змаганнях. Розуміння ключових структурних елементів змагальної діяльності, компонентів їх забезпечення та реалізації, має важливу перевагу над суперниками. Особливої актуальності ці проблеми набувають на олімпійському етапі розвитку баскетболу 3 × 3. Мета. Охарактеризувати основні принципи взаємодії гравців під час виконання стандартних положень розіграшу м’яча з позиції «check-ball» та визначити ефективність їх реалізації у змагальній діяльності провідних баскетбольних збірних команд світу. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, педагогічне спостереження, аналіз змагальної діяльності, відеоаналіз ігор, методи математичної статистики. Результати. Національні збірні команди з баскетболу 3 × 3 виконують протягом поєдинку до 11 ± 0,68 розіграшів м’яча з позиції «check-ball». При цьому лише 37,52 ± 12,9 % таких атак у чоловічих командах є результативними. Для жіночих збірних цей показник ще нижчий – 33,58 ± 16,16 %. Найбільша кількість атак зі стандартного положення «check-ball» спостерігається в перші 2–3 хв матчу, найменша кількість – у завершальній стадії гри (p < 0,05). Кращий відсоток реалізації стандартних положень команди високого класу демонструють у заключні хвилини поєдинку. Під час організації стандартних положень розіграшу м’яча з позиції «check-ball» необхідно враховувати ряд важливих факторів: склад своєї команди; склад команди суперника; новизна обраних комбінацій; оперативна ситуація під час матчу. Ключові слова: стандартне положення «check-ball», структура змагальної діяльності, нерівноцінний розмін «mismatch», скаутинг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Соловей, О. М., Д. В. Петрушин, М. Ю. Пожидаєв, К. Г. Вознюк, В. І. Рогальський, and А. В. Кириченко. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КИДКІВ ГАНДБОЛІСТКАМИ У ЗМАГАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНД – ПРИЗЕРІВ НА ОЛІМПІЙСЬКОМУ ТУРНІРІ З ГАНДБОЛУ В ТОКІО." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 140–47. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.18.

Full text

Abstract:

Мета роботи – проаналізувати та дати оцінку реалізації кидків гандболістками у змагальній діяльності команд – призерів на олімпійському турнірі з гандболу в Токіо. Матеріали та методи. Проаналізовано гру гандболісток команд-призерів – учасниць олімпійського турніру з гандболу 2021 р., які кваліфікувалися до фінального турніру та виборювали престижний трофей. Дані отримані з офіційних протоколів, доступних на сайті Міжнародної федерації гандболу. Результати дослідження. У статті розглядаються основні складники змагальної діяльності гандболісток, а саме кидки м’яча у ворота як чинник досягнення відповідного результату. Ефективність змагальної діяльності гандболісток багато в чому залежить від техніко-тактичних дій гравців та перебуває в тісному взаємозв’язку кількісних і якісних показників у тренувальному процесі. Проаналізовано виконання гандболістками кидків із різних дистанцій (із 6 метрів – 436 кидків, 287 закинутих м’ячів, ефективність становить 65,8 %; з 9 метрів – 337, 143 та 42,4 % відповідно; із 7 метрів – 149, 123 та 82,6 % відповідно) та ігрових позицій (з позиції крайнього гравця – 222, 137 та 61,7 % відповідно). Показники змагальної діяльності можна використовувати для перевірки індивідуальних і командних техніко-тактичних дій, щоб порівняти та проаналізувати її зв’язок із командним рейтингом. Висновки. На сьогодні лідерами світового та європейського жіночого гандболу є національні збірні Франції, ОКР, Норвегії та Швеції. Призери олімпійського турніру в Токіо поступово збільшують відсоток кидків із дальньої дистанції, які нині переважають над усіма іншими, і завдяки цьому зросла результативність атакуючих дій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Соловей, О. М., Д. В. Петрушин, М. Ю. Пожидаєв, К. Г. Вознюк, В. І. Рогальський, and А. В. Кириченко. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КИДКІВ ГАНДБОЛІСТКАМИ У ЗМАГАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНД – ПРИЗЕРІВ НА ОЛІМПІЙСЬКОМУ ТУРНІРІ З ГАНДБОЛУ В ТОКІО." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 140–47. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.18.

Full text

Abstract:

Мета роботи – проаналізувати та дати оцінку реалізації кидків гандболістками у змагальній діяльності команд – призерів на олімпійському турнірі з гандболу в Токіо. Матеріали та методи. Проаналізовано гру гандболісток команд-призерів – учасниць олімпійського турніру з гандболу 2021 р., які кваліфікувалися до фінального турніру та виборювали престижний трофей. Дані отримані з офіційних протоколів, доступних на сайті Міжнародної федерації гандболу. Результати дослідження. У статті розглядаються основні складники змагальної діяльності гандболісток, а саме кидки м’яча у ворота як чинник досягнення відповідного результату. Ефективність змагальної діяльності гандболісток багато в чому залежить від техніко-тактичних дій гравців та перебуває в тісному взаємозв’язку кількісних і якісних показників у тренувальному процесі. Проаналізовано виконання гандболістками кидків із різних дистанцій (із 6 метрів – 436 кидків, 287 закинутих м’ячів, ефективність становить 65,8 %; з 9 метрів – 337, 143 та 42,4 % відповідно; із 7 метрів – 149, 123 та 82,6 % відповідно) та ігрових позицій (з позиції крайнього гравця – 222, 137 та 61,7 % відповідно). Показники змагальної діяльності можна використовувати для перевірки індивідуальних і командних техніко-тактичних дій, щоб порівняти та проаналізувати її зв’язок із командним рейтингом. Висновки. На сьогодні лідерами світового та європейського жіночого гандболу є національні збірні Франції, ОКР, Норвегії та Швеції. Призери олімпійського турніру в Токіо поступово збільшують відсоток кидків із дальньої дистанції, які нині переважають над усіма іншими, і завдяки цьому зросла результативність атакуючих дій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Приступа, Євген, Юрій Бріскін, Христина Хіменес, and Мар’ян Пітин. "Сучасна система змагань національної футбольної ліги в умовах сталого розвитку." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 14–18. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.14-18.

Full text

Abstract:

Анотація. Видовищність є ключовим чинником систем змагань професійних видів спорту. Сьогодні суспільні запити щодо бачення яскравого спортивного шоу дещо трансформуються, а отже існує потреба перегляду окремих складових систем змагань, зокрема і в ігрових видах професійного спорту. Водночас у провідних організаціях професійного спорту (NFL, NBA, MLB тощо) простежується прагнення до поєднання звичних традицій та внесення актуальних оновлень у структуру та зміст систем змагань. Сьогодні на світовому спортивному ринку провідною організацією професійного спорту з отримання прибутків за сезон залишається Національна футбольна ліга (NFL), а отже можна вважати, що структура і зміст розробленої нею системи змагань є еталонною. Мета. Виявити ключові компоненти сучасної системи змагань в американському футболі та їх зміст. Методи. Аналіз інформаційних ресурсів і документальних матеріалів, що пов’язані з організацією змагань в NFL; теоретичний аналіз та узагальнення, історичний метод, теоретична інтерпретація та пояснення; системний аналіз. Результати. NFL сьогодні організувала таку систему змагань, яка в організаційному та економічному аспектах є найбільш ефективною. Першочерговим орієнтиром для внесення коректив у її структуру та зміст є потреби сучасного споживача спортивних послуг. Не менш вагому роль у цьому процесі відіграють економічні, політичні обставини, зокрема в США та, що актуалізовано сьогодні, – карантинні обмеження в останні два роки. Структура сучасного чемпіонату NFL: 32 команди, розподілені на дві конференції, по чотири дивізіони та по чотири команди у кожному з них. Чемпіонат складається з двох етапів – регулярного сезону та плей-офф. Ігрові матчі команд плануються таким чином, що найбільшу їх кількість кожна команда грає з командами свого дивізіону, і меншу кількість ігор – з командами інших дивізіонів своєї конференції та командами іншої конференції. Регулярний чемпіонат триває 18 тижнів (17 ігрових + 1 – відпочинковий). Серед 32 команд, 14 отримують шанс розіграти Super Bowl в іграх плей-офф. Ключові слова: американський футбол, структура, зміст, чинники, прибуток.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Костюченко, Олена Євгенівна. "ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 138–43. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.21.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню властивостей практико-орієнтованого навчання як інстру- менту розвитку юридичної освіти. Приділено увагу питанням співвідношення теоретичного й практичного навчання в процесі підготовки студентів-юристів. Окремо наголошується, що вища юридична освіта повинна й надалі зберігати усі ознаки університетської освіти. Від- стоюється думка, що необхідно відходити від навчальних завдань, які спрямовані на оці- нювання теоретичних знань студентів, натомість варто впроваджувати в освітній процес завдання професійного спрямування, передбачаючи наявність відповідного рівня теоретич- ної підготовки для їх розв’язання чи вирішення. Наголошується, що практико-орієнтова- ний підхід до підготовки майбутнього юриста вимагає уважного переосмислення методик викладання та виважених рішень щодо співвідношення лекційних, практичних, індивідуаль- них занять, які затверджуються в навчальних планах. Адже невідповідність співвідношення таких занять у бік того чи іншого виду призведе до неспроможності здобувача освіти засто- совувати теоретичні знання на практиці або до невміння обґрунтувати правову позицію чи визначити предмет спору, що по суті унеможливить правильну оцінку життєвої ситуації та її вирішення на високому професійному рівні. У роботі запропоновано забезпечити підвищен- ня рівня якості освіти студентів-юристів шляхом впровадження кейсових завдань. Наведе- но особливості кейсових завдань із правових дисциплін. У роботі представлено результати впровадження кейсових завдань, що застосовувались під час викладання дисципліни «Тру- дове право України», зокрема: перший вид – кейс, завданням якого може бути вирішення справи по суті; другий вид – кейс, що розігрується в аудиторії як рольова гра, в якій дві команди студентів представляють учасників судового процесу, а окрема команда виступає в ролі суддів. Такі підходи до підготовки кейсових завдань передусім активізують діяльність самих студентів, дозволяють їм сконцентруватися на вирішенні юридичної справи й форму- ють навички роботи в команді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Фоменко, Карина, and Анастасія Большакова. "ПСИХОЛОГІЧНА Т-ГРА «КРЕАТИВНІСТЬ»." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 164–80. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.11.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток творчих здібностей та дивергентного мислення особистості у процесі навчання та фахової підготовки та створення психотехнологій розвитку креативності, які відповідають викликам сучасності. Мета дослідження – створити та перевірити ефективність Т-гри «Креативність». Вибірка і методи дослідження. У дослідженні використано методику діагностики креативності О. Тунік (2001). Вибірку склали 21 особа (10 осіб увійшли в експериментальну групу та 11 – в контрольну) – усі студенти факультету психології і соціології ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Результати. Мета апробованої гри – скласти паззл, отримуючи його деталі у результаті успішного виконання у команді та індивідуально завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей, а також на усвідомлення власних мотивів, установок та ставлень, релевантних проблемі творчої діяльності. Процес гри: учасники під керівництвом ведучого виконують завдання та вправи, згруповані за змістом за такими проблемними категоріями: «розвиток невербальної креативності», «розвиток вербальної креативності», «розвиток естетичних здібностей», «розвиток мотивації до творчої діяльності», «розвиток здатності розв’язання творчих проблем у групі», «розвиток семантичної гнучкості як креативної здатності». Потрапляючи на певну кольорову зону шляхом кручення стрілки-дзиги, учасники отримують можливість вибрати завдання відповідної кольорової зони. Номер завдання у зоні визначається шляхом кидання кубику (від 1 до 6). За результатами виконання завдань учасники просуваються у грі, отримуючи частики паззлу, який вони мають заповнити. Переможцем вважається той учасник, який першим складе паззл. Висновки. Подана у дослідженні Т-гра «Креативність» є дієвим інструментом у розвитку вербальної та образної креативності суб’єкта навчальної-діяльності. На відміну від тренінгових методів формування творчих здібностей або інших групових чи індивідуальних форм роботи з клієнтом Т-гра «Креативність», маючи найбільш суттєві ознаки гри, створює сприятливі умови для залучення до формувальних впливів різних категорій учасників, знімає психологічні бар’єри участі у розвивальних програмах, дозволяє охопити різні аспекти творчих здібностей та розвинути їх у межах ігрової взаємодії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Перцухов, Андрій, and Віктор Шаленко. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНИХ УДАРІВ У ВОРОТА ФУТБОЛІСТАМИ В ІГРАХ КОМАНД ВИСОКОГО РІВНЯ." Слобожанський науково-спортивний вісник 76, no. 2 (April 6, 2020): 24–40. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.002.

Full text

Abstract:

Мета: встановити особливості виконання результативних ударів у ворота футболістами високої кваліфікації. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій (ТТД) здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Усього було проаналізовано 108 ігор. У роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація ТТД, методи математичної статистики. Результати: у роботі представлено дані, які характеризують особливості виконання результативних ударів у ворота футболістами в іграх команд високого рівня. Усього було зареєстровано й проаналізовано 344 голи в 108 іграх команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Усі результативні удари класифікувалися за часом, місцем, ситуацією, способом та умовами виконання. Висновки: встановлено, що футболісти високої кваліфікації результативні удари в ворота частіше виконували з 76 по 90 хвилини гри, із зони штрафної площі (крім площі воріт), після передачі м'яча від партнера по команді, першим дотиком, по м'ячу з ґрунту, в нижню частину воріт. Ключові слова удари, штрафна площа, площа воріт, каркас воріт, провідна нога, стандартне положення, область воріт, ігрове амплуа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Мельник, Аліна, Євгенія Стрельникова, Тамара Ляхова, and Наталія Пащенко. "Динаміка зміни показників координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток під впливом використання комплексу вправ та рухливих ігор." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.004.

Full text

Abstract:

Мета: вивчення динаміки зміни показників координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток під впливом використання комплексу вправ та рухливих ігор. Матеріал і методи: у роботі використовувались наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Під час дослідження проведено педагогічний експеримент, який був спрямований на підвищення рівня координаційних здібностей кваліфікованих волейболісток. Для його проведення була обрана група з 10 кваліфікованих волейболісток віком 18-21 років команди «Харків’янка» (м. Харків), які приймають участь у змаганнях команд вищої ліги України. Для розвитку координаційних здібностей були запропоновані такі засоби як комплекс спеціальних вправ та рухливі ігри, а для їх оцінки були використані відповідні тести. Результати: аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що середньо арифметичні значення показників по кожному з чотирьох обраних тестів після проведення експерименту виявилися значно вищими у порівнянні з результатами відповідних тестів отриманих до початку експерименту. Результати відповідного порівняльного аналізу з використанням критерію Стьюдента довели достовірність різниці між значеннями показників цих тестів. Висновки: запропоновані засоби для підвищення рівня координаційних здібностей волейболісток виправдали себе, як ефективні. Вони можуть застосовуватися тренерами команд в практичній роботі для підготовки гравців захисного амплуа, що сприятиме підвищенню результативності гри команди в тренувальній та змагальній діяльності. Ключові слова: тест, комплекс вправ, координаційні здібності, педагогічний експеримент, рухливі ігри, волейболіст

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Соловей, О. М., В. В. Богуславський, О. А. Журавель, Д. О. Анісімов, М. Л. Логвиненко, and Р. А. Марков. "ЗАВЕРШАЛЬНІ ТАКТИЧНІ ДІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 28, 2021): 182–90. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-25.

Full text

Abstract:

Актуальність статті. На сучасному етапі розвитку жіночого ган- дболу рейтинг провідних національних збірних команд є основним складником на міжнародній арені. Незважаючи на це, рівень під- готовки гандболісток і результати їхньої змагальної діяльності не завжди відповідають рейтингу збірних команд. Усе це свідчать про потребу аналізу й обґрунтування їхніх результатів змагальної діяль- ності на європейському форумі. Мета статті – проаналізувати індивідуальні показники завершаль- них тактичних дій як чинників ефективності змагальної діяльності жіночих національних збірних команд на чемпіонаті Європи з ганд- болу 2020 року. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науко- во-методичної літератури й технічних протоколів у мережі Інтернет; метод системного аналізу; хронологічний метод; методи математич- ної статистики. Результати. Прогрес гри команд визначається на підставі об’єк- тивних результатів змагальної діяльності гандболісток. На груповому, основному й фінальному етапах чемпіонату Європи 2020 року з ган- дболу в змагальній діяльності гравців визначено кількість кидків, які досягли цілі: з 6-метрової лінії та їх ефективність (384 закинуті м’ячі, ефективність – 83,7%, найкращий показник – 23 закинуті м’ячі з 26 кидків, 88,5%), з далекої відстані (із-за 9-метрової лінії) (від- повідно, 553, 39,1% та 28, 77, 36,4%); з крайніх ігрових позицій (відповідно, 654, 57,5% та 25, 20, 80,0%), атаки швидким відривом (відповідно, 279, 70,3% та 21, 26, 80,6%), атаки швидким проривом (відповідно, 255, 26–68,7% та 18, 27, 66,7%). Ефективність викори- стання технічних і тактичних дій гандболістками у матчах із своїми опонентами сприяє підвищенню як їхнього рівня змагальної діяльно- сті, так й успіху національної збірної команди. Висновки. Аналіз індивідуальних показників завершальних так- тичних дій як чинників ефективності змагальної діяльності в провід- них національних збірних команд світу дав змогу, з одного боку, знати модельні показники гри кваліфікованих гандболісток і команд, а з іншого – намітити шляхи вдосконалювання цих показників у трену- вальному процесі при підготовці до змагань найвищого рівня. Отри- мані результати нададуть експертам з гандболу цінну інформацію про загальні тенденції розвитку сучасного гандболу, а також конкретні відмінності між національними федераціями в Європі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Ясногурська, Людмила Михайлівна. "РОЛЬ ІГРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ." Інноватика у вихованні 2, no. 13 (June 15, 2021): 223–31. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.333.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена ігровим освітнім технологіям та їх застосуванню на уроках іноземної мови. Розкриваються функції та цінність ігрових форм у навчально-виховному процесі з іноземної мови. Особлива увага приділяється класифікації мовних ігор. На основі аналізу відомих класифікацій автор пропонує власну, де розглядається специфіка застосування творчих і рольових ігор на уроках іноземної мови. Зазначається, що ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів учнів, допомагають усвідомленому засвоєнню іноземної мови та сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність, уміння працювати в команді. Зазначається, що у початковій школі особливе місце займають ігрові технології. Головне завдання – зробити процес навчання цікавим, створити у дітей бадьорий робочий настрій, полегшити подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Велику допомогу у вирішенні даних питань надають гри. Їх використання дає хороші результати, підвищує інтерес дітей до уроку, дозволяє сконцентрувати їхню увагу на головному – оволодінні мовними навичками в процесі природної ситуації, спілкування під час гри. Авторка статті наголошує, що гра, будучи головним видом діяльності дитини, дозволяє подолати більшість труднощів, пов’язаних з умовним характером іншомовного спілкування і посилити позитивний вплив іноземної мови на становлення особистості. Велика кількість ігрових ситуацій, казкових сюжетів створює на уроках атмосферу радості, творчості, сприятливого психологічного клімату. Використання гри, як одного з прийомів навчання іноземної мови, значно полегшує навчальний процес, робить його ближчим, доступнішим дітям. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволенням потреб, самоствердженням, самореалізацією. В статті робиться наголос на тому аспекті, що однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різного віку за допомогою ігрових технологій. Ігри з мовним матеріалом вводяться формально для навчальних цілей і служать як для закріплення структур і граматичних правил, так і для автоматизації певних мовних навичок. Мета гри і її хід можна легко спланувати заздалегідь і однозначно пояснити. Вона придатна для навчальних цілей на традиційних заняттях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Siromakha, S. O., Yu V. Davydova, N. I. Volkova, and V. V. Lazoryshynets. "СИНДРОМ МАРФАНА ТА ВАГІТНІСТЬ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (November 3, 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11492.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проведення аналізу сучасних рекомендацій та клінічних настанов, а також досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди щодо медичного супроводу вагітних із синдромом Марфана (СМ) з метою зменшення материнських та перинатальних втрат. Матеріали та методи. З січня 2014 до червня 2020 року мультидисциплінарний колектив на базі клініки ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» провів лікування 16 вагітних та породілей з аневризмою аорти. Спадкові захворювання грудної аорти з типовим фенотипом (синдром Марфана) спостерігалися у 3 вагітних. Серед них дві було з ГРАА у III триместрі та після пологів. Одна пацієнтка супроводжувалася мультидисциплінарною командою з 14 тижнів вагітності до пологів. У 19 тижнів пацієнтці було виконано кардіохірургічне втручання з fetus in utero. Результати дослідження та їх обговорення. У групі вагітних та породілей із патологією грудної аорти мала місце 1 материнська смерть (породілля із СМ та гострим розшаруванням аневризми аорти (ГРАА) на 40 тижні вагітності після екстреного кесаревого розтину та невідкладного втручання Бенталла-де-Боне на 7 добу після операції). Причиною смерті стала спонтанна гостра дисекція грудної аорти типу В із розривами низхідного відділу грудної аорти. Віддалені результати прослідковано в обох інших породілей – материнської смертності або «near-miss» не було. Перинатальних втрат не було. У статті обговорено патоморфологічні та патанатомічні фактори, що впливають на зростання ризику виникнення ГРАА у вагітних із СМ. Представлено сучасні погляди на медичну допомогу вагітним із СМ, принципи первинної та вторинної профілактики великих кардіальних подій, у тому числі й небезпечного для життя ускладнення – гострої дисекції аорти. Обговорено акушерську та кардіохірургічну тактику у вагітних пацієнток із СМ, у тому числі й при гострій дисекції аорти. Розглянуто рекомендації щодо ведення пологів у пацієнток із СМ, проведення превентивної хірургії аорти, наведено клінічний випадок профілактичної хірургії у вагітної із СМ з досвіду національної команди «акушерська кардіологія». Висновки. Наявність синдрому Марфана значно збільшує материнські та перинатальні ризики та потребує ретельного мультидисциплінарного спостереження за вагітною та породіллею. Розвиток ГРАА у пацієнток із СМ під час вагітності – небезпечне для життя ускладнення, профілактика якого потребує медикаментозного, а іноді й превентивного кардіохірургічного супроводу вагітної жінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Тягур, Р. С., Б. П. Лісовський, І. М. Ткачівська, and Я. М. Яців. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ У АНТИЧНОМУ КИТАЇ, ЯПОНІЇ І КОРЕЇ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 205–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.28.

Full text

Abstract:

Досліджено маловідомий у вітчизняній науці пласт знань про розвиток фізичної культури і спорту у країнах Стародавнього Сходу – Китаї, Японії, Кореї. Звертається увага на участь давніх китайців у різних спортивних змаганнях, пов’язаних із ритуалами, військовою підготовкою, соціальними традиціями, здоров’ям та медициною. Мета дослідження – аналіз становлення та розвитку фізичної культури і спорту в Китаї, Японії та Кореї. Методи дослідження: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел і системного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення: становлення спортивних видів діяльності у Стародавньому Китаї було пов’язане із самозахистом, тому китайські бійці опанували техніку ушу, яка і стала основою тренування для військових та гімнастикою для оздоровлення. Великий вплив на розвиток фізичного виховання та спорту у Китаї мала система військової підготовки: стрільба з лука, їзда верхи, фехтування, бокс, командні ігри, які переросли у показові виступи. Дослідження вчених показують, що популярна гра «чжу-ке» є прародичкою сучасного футболу і набула особливого значення в китайському суспільстві. Великою популярністю користувалися такі ігри, як «джи-жду» (кінне поло) і «чівуан» (аналог гольфу). У Давній Японії розвивалися такі види спорту, як: сумо, «кемарі» («копаний мяч»), «дака» (поло), стрільба з лука верхи, скачки, зароджувалися джиу-джитсу і японське дзюдо. Для Кореї властиво було зародження боротьби тхеквондо, «сірум» і стрільба з лука. Корейці грали в гру з м’ячем – «чиккук», схожу на китайський «суджа», а також грали в поло та «чанг чиги» (сучасний хокей).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Абдула, Анатолій. "Особливості виконання передач м'яча кращими командами прем'єр- та першої ліги україни з футболу." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.006.

Full text

Abstract:

Мета: визначити показники виконання передач м'яча у футболі команд різної кваліфікації. Матеріал і методи: реєстрація передач м'яча здійснювалася на прикладі кращих команд Прем’єр-ліги: «Динамо» Київ, «Шахтар» Донецьк, «Зоря» Луганськ та лідерів Першої ліги України: «Верес» Рівне, «Чорноморець» Одеса, «Металіст 1925» Харків сезону 2020/2021 р. Всього було проаналізовано 90 футбольних матчів. Для вирішення поставлених задач в роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація передач м'яча під час гри, методи математичної статистики. Результати: у статті представлено дані щодо виконання передач м'яча кращими командами Прем'єр- та Першої ліги України з футболу. Проведений аналіз ефективності загальної кількості передач м'яча, передач вперед, довгих передач, передач в останню третину поля, передач в розріз та визначався темп гри кожної з команд. Встановлені відмінності використання передач м'яча кращими командами Прем’єр-ліги: «Динамо» Київ, «Шахтар» Донецьк, «Зоря» Луганськ та лідерів Першої ліги України: «Верес» Рівне, «Чорноморець» Одеса, «Металіст 1925» Харків сезону 2020/2021 р. Висновки: дані дослідження свідчать про відмінності використання передач м'яча командами різної кваліфікації у чемпіонаті та першості України з футболу сезону 2020/2021 р. Так, відзначається, що у команд більш високого рівня кращі показники загальної кількості передач та передач м'яча в розріз, а кількість довгих передач значно нижча. Ключові слова: передачі м'яча, тактика, ефективність, темп гри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Дикарев, Николай Иванович, Борис Михайлович Шабанов, and Александр Сергеевич Шмелёв. "Advantages and disadvantages of using the pointer vector method in a vector dataflow processor." Program Systems: Theory and Applications 12, no. 4 (December 30, 2021): 65–83. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2021-12-4-65-83.

Full text

Abstract:

Статья посвящена анализу выполнения программы быстрой сортировки (Quicksort) в векторном процессоре с архитектурой управления потоком данных (ВПП), в котором для хранения массивов используется метод векторов/̄указателей. Выявленный ранее на программе Quicksort недостаток хранения массивов с помощью векторов указателей был компенсирован введением команд split и fuse в систему команд процессора. Анализируется усовершенствованный граф программы Quicksort и результаты её моделирования на исходной и модернизированной системе команд ВПП. Производится сравнение результатов моделирования ВПП с производительностью процессорного ядра IntelSkylake.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Любас А. А. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.270.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано ефективність формування міжкультурної компетентності у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У період навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення офіцери оволодівають навичками, вміннями, методами та формами організації професійної діяльності, а саме: вправляються у виконанні службових обов’язків у військових частинах, закріплюють теоретичні знання, розвивають навички облаштування укриття з використанням маскувальних властивостей місцевості, влаштування загородження, ведення бою тощо. На командно-штабних, тактичних навчаннях курсанти відпрацьовують методи ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної та бойової обстановки. Звернуто увагу, що у процесі проходження практики майбутні фахівці бойового та оперативного забезпечення повинні розвивати мовні знання, такі як: полікультурні знання, знання про військово-професійні цінності, правила вербальної та невербальної комунікативної поведінки військовослужбовців. Метою їх навчання є отримання знань про стилі спілкування американських, англійських військовослужбовців та використання комунікативних стратегій для досягнення мети, вміння вести діалог з представниками інших культур. Військовослужбовці закріплюють навички толерантної комунікативної поведінки, здатність контролювати свої дії під час спілкування, зокрема вміння долати страх, етнічні та культурні стереотипиЗроблено висновки, що під час проходження курсантами навчальної і військової практики в умовах, наближених до реальних, з метою формування міжкультурної компетентності виявили проблемно-пошукові методи навчання, а саме кейс метод та навчально-рольова гра. Застосування кейс методу сприяє створенню умов для формування навичок й умінь, що є вагомими складовими міжкультурної компетентності. Навчально-рольова гра передбачає моделювання ситуацій професійно орієнтованого спілкування й має на меті навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення прийняттю рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Petro Herasymiuk, and Andrii Havryliuk. "Ефективність діяльності тренера жіночої команди з міні-футболу." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 29, 2018): 131–36. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-131-136.

Full text

Abstract:

Актуальність теми. Фізична культура й спорт на сучасному етапі є могутнім засобом формування особистості, галуззю інтенсивної творчості тренерів. Жінки активно освоюють ті види спорту, які традиційно вважаються «чоловічими». До них належить і міні-футбол. Його доступність, простота інвентарю й обладнання, величезна емоційність гри завоювали велику кількість прихильників й уболівальників. Мета роботи – визначення основних вимог до діяльності тренера з метою досягнення спортсменами високих спортивних результатів. Методи – аналіз наукових джерел. Результати. Автори наголошують на тому, що тренер із міні-футболу повинен вести пошук нових шляхів, способів, прийомів і показу навчального матеріалу. Основа цього процесу – створення нової техніки, тактики, методики тренування, прийняття правильних рішень під час гри. У своїй діяльності тренер повинен намагатися використовувати всі закономірності пізнавальних процесів спортсменок для глибокого засвоєння ними системи знань, вироблення творчих навичок та вмінь. У процесі спортивної підготовки жіночої команди з міні-футболу тренер повинен ураховувати ті особливості, які характерні лише для жінок, тобто відмінності протікання адаптаційних процесів в організмі. Велике значення в тренувальному процесі має індивідуальний підхід тренера до розв’язання поставлених завдань, формування взаємин у колективі. Висновки. Творчий підхід тренера з міні-футболу ґрунтується на його здібності формулювати основні гіпотези для розв’язання проблемної ситуації в процесі тренування, умінні трансформувати знання й методичні прийоми в грі, майстерності застосовувати в конкретний час надійні критерії оцінки спортсменок. Загалом тренер має бути і психологом, і педагогом, і адміністратором, і господарником, і дипломатом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Попова, Ирина Александровна. "Использование метода газоразрядной визуализации (ГРВ) в психологической подготовке спортсменов национальной команды по биатлону к Олимпийским Играм 2014." Živaâ psihologiâ 3, no. 1 (March 31, 2016): 53. http://dx.doi.org/10.18334/lp.3.1.36498.

Full text

Abstract:

Применение метода газоразрядной визуализации (далее ГРВ) в психологическом сопровождении подготовки спортсменов национальных команд представляет интерес как неинвазивный и объективный экспресс-способ диагностики психических и психофизиологических состояний спортсменов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

ПОПОВА, Ольга, and Лариса ПОПОВА. "ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-144-152.

Full text

Abstract:

У статті зроблено спробу з’ясувати роль лінгвістичних ігор як засобу формування комунікативної компетентності молодших школярів, що сприяє підтриманню інтересу до навчання української мови та спрямований на отримання учнями знань за рахунок власних зусиль, розкриття особливостей будови та функціонування мови. Лінгвістична гра сприяє розвитку в здобувачів початкової освіти уяви про основні граматичні категорії та граматичне значення слова, які як абстрактні поняття дуже важко сприймаються в цьому віці. Вона також допомагає зрозуміти процес утворення нових слів та засвоїти основні словотворчі моделі. Ігрове засвоєння слова сприяє розвитку загальної мовленнєвої культури особистості, формує підсвідоме розуміння мовної норми та розвиває лінгвістичне мислення, що є основою комунікативної компетентності. Систематизація досвіду педагогів, представленого на особистих сайтах, у журнальних статтях та методичних публікаціях дозволила виділити найбільш популярні лінгвістичні ігри, які використовуються педагогами на уроках української мови в початковій школі, та розподілити їх на такі групи: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні. Ураховуючи те, що молодшим школярам характерні емоційність, пізнавальна активність, бажання фантазувати, прагнення показати свою кмітливість і вправність, зростає роль використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу формування комунікативної компетентності. Сучасні лінгвістичні ігри передбачають змагальність, добровільність, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в рухливості, отримати позитивні емоції радості, захоплення, задоволення, реалізувати свої інтереси, оволодіти навичками комунікації тощо. При проведенні лінгвістичних ігор здобувачі початкової освіти не лише засвоюють мовні норми, правила, а й залучаються до системи різноманітних суб’єкт-суб’єктних відносин, формують уміння взаємодіяти в команді, приймати рішення, доводити свою думку, що сприятиме формуванню комунікативної компетентності. Ключові слова: лінгвістична гра, комунікативна компетентність молодших школярів, фонетичні ігри, лексико-фразеологічні ігри, морфологічні ігри, орфографічні ігри, синтаксичні ігри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Mulik, V’yacheslav, Vladimir Perevoznik, and Andrii Pertsukhov. "Characteristic of game’s episodes in the penalty area of the opposing team." Слобожанський науково-спортивний вісник 47, no. 3 (June 30, 2015): 75–79. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-3.013.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Mulik, V’yacheslav, Victor Shalenko, Anatoliy Abdula, and Andrii Pertsukhov. "The rhythm and tempo of the game of highly qualified teams." Слобожанський науково-спортивний вісник 47, no. 3 (June 30, 2015): 80–83. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-3.014.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Петренко, О. В., М. П. Пітин, and С. В. Антонов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У ПЛЯЖНОМУ ВОЛЕЙБОЛІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 141–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-19.

Full text

Abstract:

У дослідженні розглянуті проблемні питання технічної підготовленості в пляжному волейболі. Визначено добір характеристик технічної підготовленості. Процес удосконалення техніки є індивідуальним, але основна спрямованість навчально-тренувальних впливів із технічної підготовки волейболістів передбачає, що за допомогою різних вправ та методичних прийомів необхідно формувати у гравців надійність, різносторонність і завадостійкість технічних дій у процесі тренувань та змагань. Відмінною особливістю технічних дій у пляжному волейболі є врахування властивостей поверхні майданчика та необхідність швидкого повернення до передбачуваної вихідної позиції для виконання наступної технічної дії. У зв’язку з цим біомеханічні характеристики переміщень виглядатимуть інакше, ніж у класичному волейболі. Проаналізовано літературу та систематизовані технічні прийоми в пляжному волейболі. Розглянуті методи визначення ефективності технічних дій, їхні якісні та кількісні характеристики. Найактуальнішим методом залишається метод Ашибокова. Методика дала змогу виявити успішність використання окремих елементів гри та значення кожного елементу гри для успішності команди загалом. Її застосування дає змогу визначити відносну та абсолютну ефективність за деякими елементами волейболу. Для елементів, які рідко приносять результативне очко, наприклад «прийом подачі», використовувалися поняття «якісна ефективність» та «коефіцієнт браку». Всі результати визначалися під час проведення змагань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Stechyshyn, I. P., and A. I. Denys. "РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ У ФАРМАЦІЇ»." Медична освіта, no. 4 (February 15, 2020): 103–6. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10867.

Full text

Abstract:

У статті наведено застосування методу «Інтерактивна дискусія» під час проведення семінарського обговорення з дисципліни «Етика та деонтологія у фармації» зі студентами фармацевтичного факультету першого року навчання. Зазначено, що використаний метод дав можливість всебічно розглянути поставлені проблеми та однаковою мірою залучити до їхнього обговорення всіх учасників, незалежно від їх рівня підготовки, здібностей, характеру тощо. Це є важливою перевагою, оскільки при традиційному підході до проведення заняття, враховуючи складність матеріалу, наповненість групи та тривалість заняття (1,5 год), досить складно якісно опитати та оцінити усіх студентів. Разом з тим, засвоєння усіма студентами навчального матеріалу у повному обсязі є важливим елементом при підготовці кваліфікованих фармацевтичних фахівців. Сьогодні конкурентне середовище вимагає від провізорів знань та успішного застосування стандартів обслуговування, володіння комерційними технологіями, психологією продаж, навичок умілої презентації, вміння володіти конфліктною ситуацією та ін. Адже досить часто споживачі розлючені через відсутність потрібного препарату чи надмірно високу його ціну, створюючи конфліктну ситуацію. Успішне вирішення таких проблем можливе за умови етичної поведінки та культурного спілкування фармацевтичного фахівця у конкретній ситуації. У статті описано обговорення ситуаційних задач як елементу методу «Інтерактивна дискусія». Для їх опрацювання учасники були поділені на групи і виконували послідовні кроки: «Робота в парах», «Рольова гра», «Пошук рішення» і «Написання есе». У відповідях студенти виявляли творчий підхід до вирішення ситуаційних задач, розглядаючи їх з різного ракурсу (пацієнта, провізора, керівника аптеки, лікаря). На завершення семінарського заняття проводилось опитування студентів («Плюси, мінуси, запитання») щодо доцільності використання даного методу у викладанні предмета «Етика та деонтологія у фармації». Студенти оцінили продуктивність роботи в команді позитивно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Перцухов, Андрій, and Віктор Шаленко. "Модельні характеристики провідних футболістів різного ігрового амплуа." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 47–58. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.007.

Full text

Abstract:

Мета: встановити модельні характеристики спортивних можливостей і змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації різного ігрового амплуа. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Всього було зареєстровано та проаналізовано 203 гри команд «Аталанта»(Бергамо, Італія), «Атлетіко» (Мадрид, Іспанія), «Баварія» (Мюнхен, Німеччина), «Барселона» (Барселона, Іспанія), «Лейпциг» (Лейпциг, Німеччина), «Ліверпуль» (Ліверпуль, Англія), «Манчестер Сіті» (Манчестер, Англія), «Олімпік»(Ліон, Франція), «Парі Сен-Жермен» (Париж, Франція). Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Результати: в статті представлено дані, що характеризують морфологічні особливості та особливості виконання захисних та атакувальних ТТД кращих футболістів різної ігрової спеціалізації за підсумками ігор Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Розроблено моделі кращих воротарів (Ноєр М., Облак Я., Лопеш А.), захисників (Дейвіс А., Кімміх Й., Алаба Д., Упамекано Д., Анхеліньйо, Ван Дейк В.), півзахисників (Тьяго А., Горецка Л., Мюллер Т., Де Брейне К., Ауар У., Забітцер М., Маркіньйос, Гомес А.) та нападників (Гнабрі С., Левандовський Р., Мбаппе К., Неймар, Мессі Л., Стерлінг Р.). Висновки: дані проведеного дослідження свідчать про відмінності морфологічних показників та структури змагальної діяльності кращих воротарів, захисників, півзахисників та нападників в іграх Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Ключові слова: футболісти, модельні характеристики, вік, зріст, вага, теніко-тактичні дії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Білик, Олег, and Христина Хіменес. "Особливості проведення змагань в кільцевих автоперегонах (на прикладі «Формула-1» та «NASCAR»)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.7-12.

Full text

Abstract:

Анотація. Популярність професійних автоперегонів постійно зростає, відповідно організатори подібних змагань прагнуть до удосконалення їх проведення. Важливим фактом є утримання глядацької уваги, а отже існує необхідність у забезпеченні непередбачуваності переможця таких змагань. Найуспішнішими моделями змагальних систем у класі кільцевих видів є Гран-прі змагань Формули-1 та суперсерія NASCAR. Мета. Виявити спільні та відмітні риси проведення змагань в автоперегонах «Формула-1» та «NASCAR». Методи. Аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, документальних матеріалів. Результати. У сучасному суспільстві професійні автоперегони характеризуються динамічністю, непередбачуваністю змагальної діяльності та водночас екстремальними, небезпечними, але економічно виправданими підходами до змагань. Виявлено загальні критерії для пошуку спільних та відмітних рис у системі проведення змагань «Формула-1» та «NASCAR», які включають кількість команд, пілотів, змістову частину гонок, систему нарахування очок, наявність «плей-офф», тривалість гонки, кількість та тривалість «пітстопів» за гонку, властивості змагального треку чи траси, гендерну ознаку, географію проведення змагань, участь «Grid girls». Відповідно було з’ясовано характерні особливості систем змагань у професійних автоперегонах за кожним з визначених критеріїв. Обґрунтовано компоненти економічної ефективності систем змагань, які включають середні витрати на сезон для команд, розподіл прибутків, відвідуваність, максимальну заробітню платню, вартість автомобіля та квитків. Зіставлення інформації про проведення змагань з професійних кільцевих автоперегонів дозволило виявити, що організатори «NASCAR» дотримуються більш традиційних підходів до формування системи змагань, а організатори «Формули-1» постійно актуалізують складові змагальної діяльності відповідно до високих технологічних вимог. Ключові слова: система змагань, професійні автоперегони, «Формула-1», «NASCAR».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Анохін, Едуард. "Система проведення змагань у кіберспорті." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.3-7.

Full text

Abstract:

Анотація. На сучасному етапі розвитку спорту кіберспорт виступає як соціальне явище в широкому розумінні цього визначення і як спорт що містить спільні риси, притаманні іншим видам спорту. Мета. Дослідити та визначити особливості системи проведення змагань у кіберспорті. Методи. Аналіз літературних джерел та даних мережі Інтернет; опитування; узагальнення. Вирішення поставлених завдань здійснювали на базі кафедри інноваційних та інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті Національного університету фізичного виховання і спорту України, м. Київ, Федерації кіберспорту України. Результати. Особливістю системи змагань у кіберспорті є виключення елементу випадковості. Визначено специфічні особливості системи змагань та змагальної діяльності в кіберспорті: наявність мережі Інтернет, спільна взаємодія зі змагальним середовищем, неможливість відриву від змагального середовища в процесі змагання, реальний час та відсутність контакту між гравцями і командами. Організатором міжнародних змагань виступає фірма-розробник ігор. В наявності обмежена рухова діяльність гравців. Спільними рисами системи змагань, характерними як традиційним видам спорту, так і кіберспорту, визначено: наявність команд, гравців, матеріально-технічна база та оснащення, наявність правил змагань, система та спосіб змагань, призовий фонд, система суддівства, облаштування місць змагань, вболівальники. Для системи змагань у кіберспорті характерними є такі способи: коловий, олімпійський з вибуванням, олімпійський з вибуванням після двох поразок, швейцарський, змішаний. Гра через локальну мережу Інтернет забезпечує особисту присутність усіх учасників і глядачів, достатню та однакову для всіх пропускну здатність. Доведено припущення щодо обґрунтування кіберспорту як виду спорту, якому притаманні спортивна складова, методика підготовки, система змагань та всі елементи тренувального процесу, як і традиційним видам спорту, та наявність специфічних ознак. Ключові слова: кіберспорт, система змагань, змагальна діяльність, спорт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Mitova, Olena, and Valentin Sidorenko. "Control and analysis of dynamics of technical and tactical actions in defence during the game in basketball players of superleague team." Слобожанський науково-спортивний вісник 47, no. 3 (June 30, 2015): 65–68. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-3.011.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Мартинюк, В. М., Л. М. Маланчук, І. М. Маланчин, and Л. Є. Лимар. "ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НА КАФЕДРІ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 3 (December 16, 2021): 49–52. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12445.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено досвід впровадження у навчальний процес новітніх інтерактивних технологій, які на високому кваліфікаційному рівні широко використовують викладачі кафедри акушерства і гінекології. Майбутньому фахівцю необхідно володіти критичним мисленням, враховувати модернізовані підходи до вирішення складних медичних проблем, здійснювати всебічний аналіз і прогнозувати наслідки прийнятих рішень, вирішувати можливі конфліктні ситуації, використовувати досвід, набутий під час навчання в університеті. Формування такого досвіду можливе лише за рахунок використання в педагогічному процесі інтерактивних форм і методів навчання з моделюванням процесів роботи в команді в режимі реального часу, участі студентів у ділових іграх, дискусіях, вирішенні ситуативних завдань тощо. Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 внесла свої корективи в освітній процес у всьому світі. Цей виклик прийняв і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Серед сучасних технологій, що впроваджені в освітній процес, слід виділити case-метод, демонстрацію, рольову гру, а також впровадження on-line навчання на платформі Microsoft Office 365, а саме Microsoft Teams. Ефективне поєднання інтерактивних методів навчання на практичному занятті з імплементацією цих методик у реальних клінічних умовах дозволяє одночасно вирішити ряд завдань, відповідає сучасним вимогам викладання, і може бути рекомендоване для широкого впровадження в навчальний процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Яремчук, С. М. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (НА МАТЕРИАЛІ ТЕРМІНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА)." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 75–79. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-11.

Full text

Abstract:

У процесі вивчення термінології актуальним є розроблення різно- манітних інтерактивних технологій та використання ігор, що забез- печує студентам-іноземцям усебічний розвиток мовлення в умовах, наближених до реальних, розуміння важливості правильного викори- стання термінолексем. Організація інтерактивного навчання перед- бачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, проведення дебатів, дискусій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу відповідної ситуації. Ігри – один із найактивніших методів навчання мови, який забез- печує розвиток мовлення, формування та вдосконалення умінь і нави- чок комунікації в різноманітних близьких до реальних ситуаціях, сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні спеціальної лексики, зокрема термінології. Викладач у грі може бути керівником і режисером, виконувати функції одного з гравців, бути стороннім спо- стерігачем. У статті проаналізовано методи та прийоми використання інтерак- тивних вправ та ігор у процесі вивчення спеціальної лексики росій- ської мови. Подано та обґрунтовано найдоцільніші та найефективніші комунікативні завдання для засвоєння термінології будівництва на заняттях з іноземцями. Заняття з мови як іноземної потрібно будувати так, щоб кожен із запропонованих видів роботи виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб студенти успішно оволоділи і діалогічним, і монологічним мовленням, спираючись на знання гра- матики, підвищували рівень культури мовлення в різних ситуаціях спілкування. Коли в навчанні мови як іноземної застосовувати інтерактивні ігри, то це позитивно впливає на весь навчально-виховний процес, оскільки вони дають змогу залучити кожного учасника до обговорення про- блеми. Це сприяє розвитку критичного мислення, уміння відстоювати свою позицію. Іноземці набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передаванні своїх знань іншим людям. На основі використання ігор забезпечується інте- грація теорії та практики, набувається досвід у вирішенні проблемних завдань, забезпечується інтенсивний обмін досвідом і знаннями між учасниками команд і можливість порівняти свої знання і дії з іншими, а також уміння координувати ці дії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Bezmylov, Nikolay, Oksana Shynkaruk, and Shao Zhigon. "Особливості відбору баскетболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2 (50) (July 1, 2020): 93–102. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-93-102.

Full text

Abstract:

Ключовий фактор ефективності процесу багаторічного відбору та спортивної орієнтації в баскетболі – на- явність інформативних критеріїв і показників, які відображають довгострокову перспективу юного спортсмена. Мета статті – проаналізувати критерії й особливості відбору баскетболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Результати. Складність відбору в ігрових командних видах спорту пов’язана з тим, що в підлітко- вому віці зміст гри починає наближатися до умов спорту вищих досягнень. Перші 5–8 років присвячені пере- важно фізичній та технічній підготовці. Складні тактичні взаємодії, під час яких розкривається потенціал молодого гравця, збільшуються в навчально-тренувальному процесі в 14–17 річному віці. Спортсмени, яких за антропометричними, фізичними й технічними показниками вважали найперспективнішими в дитячому віці, утрачають свою перевагу над однолітками. Установлено, що критеріями для оцінювання спортивної обдаро- ваності баскетболістів і подальшого відбору в рамках багаторічної системи спортивної підготовки рекомен- довано використовувати тести та окремі показники, які характеризують рівень фізичної й технічної підготовле- ності баскетболістів. При цьому в процесі відбору майже не враховуються важливі ігрові здібності баскетбол- лістів, такі як ігровий інтелект й інтуїція, здатність до прийняття правильних рішень в умовах напруженої змагальної діяльності, уміння «бачити» майданчик та інші специфічні якості, які мають вирішальне значення на рівні спорту вищих досягнень. Практично всі рекомендовані в спеціальній літературі тестові завдання для визначення спортивної обдарованості баскетболістів мають допоміжний характер. Висновки. Під час відбору баскетболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки та на інших етапах багаторічного вдосконалення потрібно враховувати рівень прояву специфічних ігрових здібностей баскетболістів, які не мають об’єктивно метричних одиниць вимірювання й потребують професійного експертного оцінювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Stepanenko, Valentyna, Oksana Lavryniuk, Valerii Borshchenko, Mykhailo Kryvyi, Vitalii Mamchenko, and Leontiі Khmelnychyi. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ ДРЕСИРУВАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СЛУЖБОВИХ СОБАК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.9.

Full text

Abstract:

В даній статті представлені дослідження по вивченню ефективності різних методів дресирування службових собак спеціального призначення. В кінології для дресирування собак застосовують такі основні методи: смакозаохочувальний (харчовий), механічний (фізичний), контрастний та оперантний (ігровий). Дослідження проводились на базі Державної Установи «Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських». Дослідженню підлягало 16 собак породи німецька вівчарка, 2 собаки породи спанієль, та 2 бельгійські вівчарки (малінуа), всього 20 голів. Відмінні результати показали собаки при застосуванні контрастного та оперантного методів дресирування. На підготовку собак для безвідмовного виконання навиків при контрастному методі було затрачено 30-35 днів, при оперантному методі – 25-30 днів. При харчовому методі тривалість підготовки собак склала в середньому 35-45 днів. Стосовно цього методу підготовки можна сказати, що у чистому вигляді він не ефективний. У собак проявляється небажаний зв'язок на корм, не бажання виконувати команди без «ласощів». Механічний метод без поєднання з харчовим практично не дав позитивних результатів. При спостеріганні швидкості вироблення умовних рефлексів був прояв страху та подальша відмова від роботи. Для спеціального дресирування собак розшукової служби його не застосовують. Враховуючи переваги і недоліки кожного методу індивідуально підбирали найбільш ефективний для дресирування кожної тварини за спеціальним курсом дресирування. Після проходження спеціального курсу дресирування для розшукової служби пес повинен виконувати роботу із залишеними слідами (відпрацювання «по сліду»), проводити вибірку речей і проб із запахом, проводити вибірку конкретної людини з групи, обшукувати місцевість, знаходити по запаху стріляні гільзи, патрони, наркотичні та вибухонебезпечні речовин, зброю, набої, людські трупи та їх останки; мати вироблену активно-захисну реакцію до сторонніх та бути спроможним до захисту кінолога та затримання, конвоювання, і подальшої охорони затриманих злочинців. При розрахунку ефективності враховували такі показники як: кількість собак; середню живу масу 1 тварини; середню кількість затрачених та додаткових днів для утворення навику по кожному методу; вартість сухого корму «Club 4 paws» для активних собак; середньодобову даванку сухого корму. Результати досліджень показали, що найбільше кормів та коштів витрачається при застосуванні механічного та харчового методів дресирування. Затрати коштів на годівлю собак при використанні оперантного методу дресирування складають 675-810 грн. та при застосуванні контрастного методу підготовки ‒ 891-1080 грн. Дані дослідження можуть бути корисними та використані в кінологічній роботі різних служб та підрозділів, у навчальному процесі при проведенні теоретичних та практичних занять з дресирування собак при підготовці кінологів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Oleksandr Mytchyk, Petro Herasymiuk, and Anatoliy Khomych. "Міні-футбол як особливий вид фізичного вдосконалення студенток у процесі навчання." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(51) (September 30, 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-52-57.

Full text

Abstract:

Актуальність. Основним завданням дисципліни «Фізичне виховання» в закладі вищої освіти є розвиток у студентів фізичних якостей та рухових здібностей. Виконанню цього завдання сприяє залучення студентської молоді до різноманітних секційних занять, зокрема міні-футболу, який користується популярністю не лише серед осіб чоловічої, а й жіночої статі. Мета роботи – висвітлення основних засобів забезпечення оптимального рівня розвитку фізичних якостей студенток, які займаються в секції міні-футболу. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців та систематизація отриманих результатів дослідження. Результати. Рухова діяльність у міні-футболі характеризується різноманітними діями, зокрема бігом різної інтенсивності, ходьбою, стрибками, ударами по м’ячу, зупинками, падінням, фінтами тощо. Тому надзвичайно важливою якістю футболісток є швидкість. Швидкий гравець може виграти час у суперника, має можливість успішно виконувати тактичні завдання. Спритний – легко оволодіває новими технічними прийомами, краще пристосовується до різних ігрових умов, здатний точно, економно, швидко виконувати нове рухове завчання. Футболістки мають справу з постійною власною вагою й вагою м’яча, тому їм потрібна раціональна сила, яка б відповідала вимогам ігрової діяльності. Протягом гри спортсменки виконують багаторазові спринтерські прискорення, що вимагають витривалості. У міні-футболі важливе значення має еластичність м’язів і зв’язок нижніх кінцівок та хребта, тому на заняттях потрібно приділяти значну увагу розвитку гнучкості. Висновки. Навчання й тренування в міні-футболі – невід’ємні частини єдиного педагогічного процесу, у якому потрібно дотримуватися основних положень, а відмінних результатів можна досягти лише за умови високого рівня фізичної та технічної підготовленості гравців. Правильно обрана методика навчання та вдала організація занять досить важливі у підготовці жіночої команди.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Білик, Вікторія. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ: З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ АНДРАГОГІКИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.72-80.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано актуальність використання методів активізації навчання при викладанні дисциплін у вищій школі. Навчання із використанням методів активізації полягає у взаємному партнерстві педагога і студентів, демократичному, діалогічному, заохочувальному стилі спілкування, максимальному підвищенні суб’єктності магістрів, спрямованості на продуктивну й творчу діяльність, формуванні соціальних навичок. Для підвищення ефективності, результативності, мотивації та активізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти під час вивчення дисципліни «Андрагогіка» встановлено, що доцільним є використання методів активізації навчання, які сприяють більш усвідомленому та ефективному формуванню результатів навчання, підвищенню інтересу до навчання, можливості аналізу власної та командної (групової), діяльності на занятті, посиленню ступеня об’єктивності оцінювання тощо.Схарактеризовано особливості використання методів активізації навчання при вивченні здобувачами вищої освіти андрагогіки. Визначено, що під час навчання магістрів дисципліні «Андрагогіка», ефективним буде використання таких методів активізації навчання: метод проєктів, кейс-метод, ігрові методи та портфоліо. Метод проєктів полягає у розробленні здобувачами вищої освіти якісного кінцевого продукту, готового для впровадження. При розробленні проєкту у студентів формується досвід самостійного аналізу наукової літератури в галузі, відбувається здобуття знань та їх практичне застосування при вирішення завдань. Кейс-метод дозволяє реалізувати колективні форми навчання при вирішенні конкретних ситуацій, наближених до професійних. Ігрові методи передбачають імітацію студентами професійних дій шляхом гри за визначеними правилами. Різновидом ігрових методів, що сприяє формуванню практичних навичок у студентів є навчальний тренінг. Метод портфоліо полягає у формуванні власного портфоліо студента з дисципліни. Цей метод акцентує увагу на досягненнях студента, інтегрує кількісну та якісну оцінку із перевагою самооцінювання над зовнішнім оцінюванням.Ключові слова: метод навчання; метод активізації навчання; андрагогіка; метод проєктів; кейс-метод; ігровий метод; портфоліо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Скрипник, Т. В., Г. В. Супрун, and М. О. Максимчук. "СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З АУТИЗМОМ З ОПОРОЮ НА МЕТОДИ З НАУКОВО ДОВЕДЕНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-9.

Full text

Abstract:

У статті йдеться про підходи та методи впливу на соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Проведене дослідження актуальне з огляду на те, що стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії є одним з найбільш виражених функціональних обмежень цих дітей. Водночас, в Україні відсутні традиції цілеспрямованого і послідовного впливу на соціальний розвиток дітей як дошкільного віку, так і молодшого шкільного віку. Особливу гостроту це питання набуває щодо інклюзивного навчання, де толерантність, взаємоповага і взаємопідтримка мають стати незмінними характеристиками загальної атмосфери у класі. На жаль, українським освітянам недостатньо відомі методи, які мають визнану в інших країнах і науково підтверджену ефективність стосовно впливу на соціальний розвиток дітей з аутизмом. У проведеному нами дослідженні взяло участь 48 дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Їх було діагностовано за модифікованим нами Контрольним списком соціальних навичок (університет Вашингтону). Продемонстрований учнями з аутизмом низький рівень сформованості соціальних навичок спонукав нас розробити програму втручання, що базувалася на методах з науково доведеною ефективністю «Visual Supports», «Peer-Based Instruction and Intervention» та «Social Narratives», а також ресурсах технології «Класний менеджмент». Після застосованого втручання було проведено повторне обстеження за Контрольним списком соціальних навичок. Отримані результати засвідчили статистично значущі відмінності у показниках до і після проведеного втручання. З’ясовано, що найбільше зростання отримано за показниками «Поведінка на початку гри», «Проміжна/перехідна ігрова діяльність» та «Розуміння емоцій». Визначено умови для позитивних змін стосовно емоційної саморегуляції дітей з аутизмом та оволодіння навичками взаємодії у класному колективі. Серед цих умов: більш злагоджена співпраця учасників команди супроводу; більш тривалий час для втручання; облік додаткових потреб певних учнів з РАС, що передбачає застосування додаткових методів з науково доведеною ефективністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Майсара, Алкум. "ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА СУСПІЛЬСТВА." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 140–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-140-148.

Full text

Abstract:

Дослідження моделей взаємодії держави і громадянського су- спільства дало змогу розглядати відповідну проблематику у функціональ- ному розрізі. Обґрунтовано, що визначення та забезпечення оптимальної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою і необхідною умовою політичної модернізації та демократизації, прямим шляхом до політичної стабільності будь-якої держави, оскільки адекватна взаємодія між сторонами спирається на зважений баланс інтересів кожної з них, а взаємовигідне партнерство на основі паритетного соціального діа- логу сприяє не лише вдосконаленню і підвищенню ефективності соціальної політики, а й стабілізації всього суспільного буття загалом. Наголошено, що в кожній державі з урахуванням її специфіки формується власна модель со- ціальної політики. Визначено, що становлення ефективної взаємодії між організаціями гро- мадянського суспільства та державними інституціями напряму залежить від якісних змін моделі державного управління в Україні, серед яких децентралі- зація, послаблення неефективних адміністративно-командних і суто регуля- тивних методів тощо. Революція Гідності відкрила новий етап в історії роз- витку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. Такі цілі вимагають створення повноцінних, а не декларативних громадських інституцій, здатних отримати інформацію на по- чаткових стадіях ухвалення управлінських рішень, запропонувати альтерна- тиви, здійснювати контроль. Розглянуто, що для взаємодії органів влади та громадянського суспільства використовуються такі механізми як консульта- ції з громадськістю, участь у громадських радах, робочих групах, громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до ор- ганів державної влади тощо. Визначено, що на сьогодні недостатньо реалізованим лишається потен- ціал аналітично-експертного середовища, профспілкових організацій, ор- ганізацій роботодавців у формуванні змісту державної політики. Водночас така співпраця має ґрунтуватися на принципах: громадська активність, партнерство, відкритість та відповідальність, політична незалежність, запо- бігання корупції, раціональний і збалансований розвиток, комплексність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ГОСТРА, Катерина. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 250–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-250-259.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ Статтю присвячено висвітленню проблеми використання інтерактивних методів навчання на уроках російської мови як іноземної. Установлено, що ці методи є ефективними завдяки своїй практичний спрямованості, тому часто застосовуються в процесі навчання іноземних мов. Визначено, що інтерактивні методи будуються на взаємодії учнів, спрямовані на розвиток їхніх комунікативних умінь і навичок, передбачають формування умінь спілкуватися іноземною мовою в різноманітних комунікативних ситуаціях, що позитивно впиває як на підвищення рівня володіння іноземною мовою, так і на розвиток особистісних якостей учнів. На підґрунті визначення принципів інтерактивного навчання (діалогічної взаємодії, кооперації й співробітництва, активно-рольової (ігрової) і тренінгової організації навчання) виділено та схарактеризовано умови ефективного використання інтерактивних методів (створення комфортної атмосфери; використання відповідних до рівня підготовки та віку учнів завдань; розробка цікавих змістовних завдань; залучення елементів гри). Установлено, що використання інтерактивних методів сприяє створенню комфортної робочої атмосфери; формуванню мовленнєвих навичок, відпрацюванню моделей спілкування: дозволяє створити ситуацію спілкування іноземною мовою в реальному часі; сприяє розвитку особистісних якостей учнів (уміння працювати в команді, нести відповідальність за результат власної діяльності тощо); дозволяє залучити кожного учня до активної діяльності. Визначено недоліки використання інтерактивних методів у процесі навчання (часові витрати на підготовку, складність зворотного зв’язку учителя з кожним учнем) та шляхи їх подолання. Описано методику використання ігор на уроках російської мови як іноземної, наведено приклади ігрових завдань різного типу (лінгвістичні, лексичні, рольові, лінгвокраїнознавчі, креативні). Установлено, що включення інтерактивних методів може відбуватися на будь-якому етапі уроку. Доведено, що різноманітність прийомів інтерактивного методу, їх спрямованість на підвищення в учнів інтересу, мотивації до предмету, що вивчається, робить цей метод доцільним та ефективним у процесі іншомовного навчання. Ключові слова: метод навчання, інтерактивні методи навчання, ігрові вправи, іншомовне навчання, урок російської мови як іноземної.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Гальченко, Л. В., О. В. Бессарабова, and І. Є. Дядечко. "РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ІЗ ДЦП, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОЧЧЕ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-18.

Full text

Abstract:

На основі теоретичного аналізу літературних джерел і матеріалів спеціалізованих періодичних видань визначено цілі, завдання і методи дослідження, а також механізм дії засобів адаптивної фізичної культури (АФК) на розвиток координаційних здібностей у дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). У статті розглядається питання розробки методичного комплексу для розвитку показників координаційних здібностей у дітей з ДЦП на заняттях з гри бочча із застосуванням спеціально спрямованих вправ та адаптованих рухливих і народних українських ігор на влучність. У дослідженні брали участь дівчатка і хлопчики у віці 9–11 років з середньою і важкою формою спастичної диплегії. Визначено координаційні здібності дітей з ДЦП, при цьому виявлено найменш розвинені групи м’язів, що дозволило найбільш ефективно підібрати методику занять. За методикою Т.Є. Казакової оцінено ступень підготовленості дітей з ДЦП до занять бочча. Проаналізовано зміни координаційних здібностей у дітей з ДЦП під впливом спеціально спрямованих вправ з м’ячем, які включалися в зміст адаптованих рухливих і народних українських ігор на влучність. Доведено ефективність застосування спеціально підібраних вправ та ігор на влучність в експериментальній групі. Показники точності метання м’яча покращилися, і ці відмінності є достовірними (р<0,05). Діти значно легше потрапляли в ціль м’ячем, покращилася здатність володіти своїм тілом, діти навчилися грати в команді, з’явилося прагнення до перемоги і до оволодіння новими навичками. Покращилася координація в цілому, діти стали більш стійкими до фізичних навантажень, більш витривалими, значно зросла здатність утримувати рівновагу. Використання ігор на влучність на заняттях бочча сприяло поліпшенню не тільки точності рухів рук і ніг, координації рухів, статичних і динамічних здібностей, а й покращенню психоемоційного стану дітей з ДЦП. Ігровий характер і викликані грою позитивні емоції підсилюють фізіологічні процеси в організмі і покращують роботу всіх органів і систем. Прагнення дітей до досягнення спільної мети сприяє поліпшенню координації рухів, більш точному орієнтуванню в просторі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Квасниця, О. М., and В. О. Тищенко. "ЗАСОБИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ У РЕГБІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-16.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблеми контролю за рівнем фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів як одного з головних складників тренувального процесу. У зв’язку з відсутністю модельних характеристик показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих гравців із урахуванням їхніх індивідуальних можливостей вагомого значення набуває поетапна достовірна інформація про рівень їхньої фізичної підготовленості, яку можна отримати завдяки проведенню тестування (контролю). Аналіз спеціалізованої літератури свідчить, що наразі фундаментальних праць із зазначеної проблематики надзвичайно мало, а в опублікованих роботах не досить відомостей про комплексне вивчення кількісно-якісних показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Метою статті є аналіз методик комплексного контролю за рівнем розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Відповідно до навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ з регбі та регбіліг пропонується проводити контроль за рівнем фізичної підготовленості з використанням таких тестів, як: загальна витривалість (тест Купера та BLEEP-тест); швидкісні можливості (AGILTY, RSA, Т-тест); силова витривалість (жим штанги лежачи, тяга біцепсами, віджимання від підлоги, піднімання тулуба лежачи на підлозі); силові показники (підтягування на перекладині, жим штанги лежачи, присідання зі штангою, кистьова динамометрія); швидкісні показники (біг 30 м зі старту, біг 30 м з ходу, біг 60 м зі старту); швидкісно-силові показники (стрибок угору з місця з двох ніг, потрійний стрибок з місця з двох ніг, стрибок у довжину з місця). Однак, попри достатню розробленість тестів у регбі та регбіліг, не всі види фізичної підготовленості регбістів контролюються сучасними тестами, які відповідають специфіці ігрової діяльності у командних спортивних іграх. Зміни у правилах гри та включення регбі-7 до програми Олімпійських ігор вплинули на конкуренцію у грі та значно підвищили її інтенсивність, що своєю чергою вимагає від гравців належного рівня фізичної підготовленості. На нашу думку, це актуалізує питання детального аналізу комплексного розвитку та контролю за фізичними якостями регбістів. Проаналізувавши науково-методичну літературу та тренерський досвід, можна стверджувати, що організація та проведення контролю для визначення рівня фізичної підготовленості в регбі проводиться безсистемно та з використанням таких методик тестування, які не повністю розкривають специфіку змагальної діяльності кваліфікованих гравців. Передусім для отримання достовірної об’єктивної інформації про рівень фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів необхідно розробити комплексну програму контролю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Hromova, A. M., N. I. Mitiunina, V. B. Martynenko, L. A. Nesterenko, and T. Yu Liakhovska. "РОЛЬ РОЛЬОВИХ ІГОР У ВИВЧЕННІ АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 2 (October 24, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7880.

Full text

Abstract:

Мета роботи – висвітлення ролі рольових ігор у формуванні професійних навичок та засвоєнні навчального матеріалу з акушерства та гінекології, зокрема при розгляді тем із невідкладної допомоги.Основна частина. Рольова гра – це метод, при якому, у процесі навчання, учасники, за допомогою прийняття на себе певної ролі, перевтілюються, активно діють і відтворюють при цьому клінічну ситуацію. Студенти в таких умовах виявляють свої аспекти лікарської поведінки, особливості роботи в команді. За допомогою викладача критично аналізують помилки, навчаються більш ефективного способу праці й тренуються у вдосконаленні своїх практичних навичок. З метою закріплення знань, які студент отримує в процесі лекційних, практичних занять самостійної роботи з теми «Післяпологові кровотечі», розроблений сценарій рольової гри з даної теми. Кожен учасник гри виконує свої функціональні обов’язки згідно з алгоритмом надання медичної допомоги при післяпологових кровотечах, коментуючи свої дії показом практичних навичок і теоретичними відповідями.Виновок. Застосування рольових ігор при навчанні дозволяє максимально наблизити навчальний процес до практичної діяльності, урахувати реалії, ухвалювати розв’язки в умовах конфліктних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, розбудовувати в учасників гри колективізм і почуття команди, одержувати результати за досить обмежений час.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Shostakovych-Koretskaya, L. R., K. Y. Lytvyn, O. V. Sheveleva, M. S. Suremenko, O. O. Volikova, V. P. Dyadik, Z. O. Chykarenko, and A. V. Cherhinets. "МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ЗА ТЕМАТИКОЮ «ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ» НА ОСНОВІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 2 (October 24, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7830.

Full text

Abstract:

Мета роботи – підвищення зацікавленості, задоволення процесом навчання лікарів-інтернів та покращення якості підготовки лікарів-спеціалістів.Основна частина. Запропонована нами модель інтерактивного навчання розроблена відповідно до типової програми підготовки лікарів-інтернів з інфекційних хвороб та включає в методологію проведення такі інтерактивні методи проведення занять, як і робота в малих групах; дискусія; проведення інтерв’ю; тренінг із використанням ділової та рольової гри; самостійне складання студентами опитувальника; екскурсія та робота в лабораторії; case-навчання. Модель складена на прикладі вивчення інтернами тем розділу навчальної типової програми, що стосуються ВІЛ-інфекції, яка є одною з найбільш актуальних проблем сучасної інфектології. Методологія включає лекції, практичні заняття, семінари та самостійну підготовку інтерна. Кількість годин у моделі розрахована для спеціальності “Інфекційні хвороби”. Запропоновані два етапи підготовки інтернів: вхідний та головний етап – виконання міжпрофесійного проекту. Вхідний етап виконання міжпрофесійного проекту включає лекції, проведення практичних занять з різними видами участі лікарів-інтернів (роботу в малих групах; дискусію в групі; тренінг із використанням рольової та ділової гри; підготовку інтернами запитань (опитувальник, підготовлений у групі) та проведення інтерв’ю з пацієнтами Центру боротьби та профілактики зі СНІД, аналіз отриманих відповідей; рольову та ділову гру: “лікар–пацієнт”; екскурсію в лабораторію; роботу в малих групах, “case studies”), самостійну роботу з нормативними документами з організації та проведення добровільного консультування і тестування.До головного етапу виконання завдань міжпрофесійного проекту залучені такі спеціалісти: фахівці соціальної медицини, СНІД-центру, медичний психолог, фтизіатр, невролог, онколог, дерматовенеролог, а також представник суспільного фонду “Дорога життя” – один із пацієнтів центру СНІД. Лікар-інтерн є активним учасником проекту та входить до складу команди. На цьому етапі вирішується ряд завдань, головним із яких є сумісна робота команди фахівців у наданні кваліфікованої допомоги пацієнтам з ВІЛ.Висновок. Інтерактивна методика навчання є найбільш актуальною в сучасних умовах викладання, які передбачають підготовку висококваліфікованих спеціалістів, здатних інтегрувати теоретичні знання і практичні уміння в цілісну систему, володіти новими технологіями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Процик, Ірина. "„Льольо грає сольо”: прізвиська гравців українських футбольних команд міжвоєнного періоду (20–30-ті роки ХХ століття)." Лінгвостилістичні студії, December 30, 2020, 140–53. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-140-153.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано прізвиська українських футболістів, які грали за західноукраїнські клуби в період між двома світовими війнами – у 20–30-ті роки ХХ століття. З’ясовано мотиваційну базу прізвиськ футболістів і скласифіковано особові найменування гравців за критерієм мотивованості – виокремлено неофіційні антропоніми, що походять від демінутивних форм імен футболістів, їхніх прізвищ, назв живих і неживих об’єктів, різних ознак. Описано способи творення прізвиськ, серед яких метафора, синекдоха та різні трансформації, найчастіше утинки прізвищевих назв.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Милейко, C. Т., А. А. Колчин, С. Н. Галышев, В. М. Прокопенко, М. Ю. Никонович, and Б. Мыктыбеков. "Новые композиты с металлической матрицей в Институте физики твердого тела РАН." COMPOSITES and NANOSTRUCTURES, 2020. http://dx.doi.org/10.36236/1999-7590-2020-12-3-88-100.

Full text

Abstract:

В течение последних пяти лет композитная команда Института физики твёрдого тела РАН работала и продолжает работать над новыми структурами композитов с металлической матрицей, имея в виду необходимость фундаментального задела для разработки нового класса материалов, которые неизбежно станут основой нового скачка в характеристиках многих транспортных и энергетических машин, подобно тому как примерно полвека назад армированные пластики обеспечили совершенствование многих образцов авиационной и ракетно-космической техники. В результате этих усилий были разработаны принципиально новые структуры двух семейств композитов. Во-первых, разработана лабораторная технология получения композитов с титановой матрицей и углеволокном, вводимом в структуру композита через промежуточную матрицу с пониженной температурой плавления, что ограничивает химическое взаимодействие титана и углерода. Композиты характеризуются гибкой структурой, подстраиваемой под конкретные условия нагружения будущего элемента конструкции. Оптимизация структуры позволит получать композиты с прочностью при растяжении до 2000 МПа, модулем Юнга до 200 ГПа, с трещиностойкостью, характеризуемой критическим коэффициентом интенсивности напряжений в диапазоне 25–40 МПа·м1/2. Плотность материала при этом — от 3.5 до 4.0 г/см3. Во-вторых, принципиально новым результатом является показанная возможность создания композитов с оксидными волокнами и матрицами активно разрабатываемых в настоящее время молибденовых сплавов, отличающихся достаточно высокой жаростойкостью, но недостаточно высокими механическими характеристиками. Армирование такого типа матриц оксидными волокнами с использованием ранее разработанного метода внутренней кристаллизации даёт композиты с достаточно высокими характеристиками прочности, трещиностойкости, сопротивления ползучести при температуре 1300°С.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Командна гра'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles