Academic literature on the topic 'Коефіцієнт регулювання'

Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому забезпечується створення додаткового гідродинамічного бар’єра в зоні нагнітання, що частково блокує рух та перешкоджає просуванню пластової води в газонасичені горизонти. На основі проведених досліджень визначено, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад призводить до зменшення об’ємів видобутку пластової води, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки впровадженню досліджуваної технології вторинного видобутку вуглеводнів забезпечується стабільна й безводна експлуатація видобувних свердловин упродовж тривалого періоду. За результатами аналізу головних технологічних показників розробки покладу варто зазначити, що завдяки впровадженню досліджуваної технології забезпечується додатковий видобуток газу та конденсату. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву агента нагнітання до експлуатаційних свердловин збільшується на 2,95 % проти варіанта розробки покладу на виснаження за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату водночас зростає на 1,24 %. На основі результатів моделювання можна стверджувати, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю мінімізує негативний вплив законтурних вод на процес видобутку вуглеводнів і забезпечує підвищення кінцевих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.

Досліджено можливість отримувати порожньотілі мікрокульки з перліту різних родовищ світу. Досліджен ня проводились на зразках матеріалу п’яти родовищ. Визначено залежності характеристик порожньотілих мі крокульок від режимів їх термічної обробки у псевдозрідженому шарі, залежності коефіцієнту спучування від температури, фракційного складу матеріалу та кількості зв’язаної вологи у матеріалі. Наведено опис стендів для проведення досліджень, методики проведення експерименту, мікрофотографій отриманих мікрокульок. Пока зано, що попередня термообробка з метою регулювання зв’язаної залишкової вологи у матеріалі більш суттєво впливає на характеристики готового матеріалу, ніж температура спучування. Найбільший коефіцієнт спучування К = 18 досягнуто при спучуванні зразків матеріалу турецького родовища після попередньої його термообробки з метою зменшення зв’язаної вологи з 3,8 до 3,1 %.

Стаднік М. І., Семенченко А. К., Белицький П. В., Семенченко Д. А. Вплив узгодження швидкостей вибійного конвеєра і комбайна на вихідний вантажопотік з лави // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 97–102. Інтенсифікація процесів, яка притаманна сучасним системам гірничого виробництва, передбачає збільшення навантажень на технологічне, транспортне і допоміжне обладнання вугільних підприємств. Вантажопотоки на шахтному транспорті мають високу нерівномірність, що істотно підвищує величину питомих енерговитрат на транспортування вантажу. Причиною нерівномірності вантажопотоку з лави є нерівномірність швидкості подачі комбайна протягом технологічного циклу його роботи. Коригування вихідного вантажопотоку з лави регулюванням швидкості вибійного конвеєра за сприятливих умов надає змогу максимально зменшити потрібну величину технологічної ємності підлавного бункера, його масу, вписати його габарити в розміри поперечного перерізу штреку. Отже, питання визначення можливостей регулювання швидкості транспортування корисної копалини лавним конвеєром є актуальним і може значно спростити вирішення проблеми впровадження регульованого приводу на машинах і обладнання внутрішньошахтного транспорту гірничого підприємства. Тому метою даної роботи є визначення аналітичним способом із використанням результатів експериментальних досліджень впливу способу регулювання швидкості лавного конвеєра на нерівномірність вихідного вантажопотоку з лави. Для досягнення мети у роботі було розроблено математичну модель процесу утворення вихідного вантажопотоку з лави, обладнаної очисним комбайном і лавним скребковим конвеєром із регульованим приводом, яка ураховує параметри технологічного циклу роботи комбайна, швидкість і напрям переміщення комбайна, швидкість транспортування вантажу конвеєром. Встановлено експериментально: коефіцієнт нерівномірності вихідного вантажопотоку з лави більше значення, рекомендованого загальноприйнятою методикою розрахунку засобів транспорту вугілля з комплексно механізованих лав. Встановлено аналітичним шляхом: найбільше зниження коефіцієнту нерівномірності вихідного вантажопотоку з лави в умовах експерименту без зміни конструкції лавного конвеєра досягається ступінчастим регулюванням швидкості конвеєра двошвидкісними приводними двигунами із співвідношенням низької та високої швидкостей 1:3, однак таке зниження є несуттєвим.

Представлено результати експериментальних досліджень впливу ексцентриситету ротора відносно статора та розчинів карбоксиметилцелюлози на коефіцієнт тертя в гідрогальмі з регулювальним гальмівним моментом. Кільцевий проміжок між ротором із діаметром 113 мм і статором із діаметром 142 мм заповнювали водними розчинами карбоксиметилцелюлози з додаванням гідрокарбонату натрію для стабілізації. Масові концентрації карбоксиметилцелюлози – 0,5; 1,0; 2,0; 4,0 %, гідрокарбонату натрію – 0,2 % від маси розчину. Кільцевий проміжок між поверхнями циліндрів, який відповідав коаксіальному їх розташуванню, трансформувався у замкнений конфузорно-дифузорний внаслідок зміни положення зовнішнього циліндра відносно внутрішнього. Виявлено залежність коефіцієнта тертя від числа Рейнольдса, ширини проміжку між ротором і статором під час їх аксіального розташування та концентрації водних розчинів карбоксиметилцелюлози. Зі збільшенням числа Рейнольдса спостережено зменшення коефіцієнта тертя для досліджених концентрацій розчинів карбоксиметилцелюлози. За сталих значень числа Рейнольдса зі збільшенням концентрації розчинів карбоксиметилцелюлози отримано збільшення коефіцієнта тертя, порівняно з водою. У разі зменшення ширини проміжку одержано збільшення коефіцієнта тертя для всіх досліджених концентрацій розчинів карбоксиметилцелюлози. Отримані результати свідчать про можливість регулювання гальмівного моменту гідрогальма змінюванням ексцентриситету між ротором і статором, які можна використати під час проектування гідравлічних гальм із регулювальним гальмівним моментом.

Для вдосконалення існуючих технологій розробки родовищ в умовах прояву водонапірного режиму проведено додаткові дослідження з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії Schlumberger. На основі результатів проведених досліджень встановлено, що при наявності значної неоднорідності продуктивних покладів необхідно забезпечити більшу щільність сітки нагнітальних свердловин для ефективного блокування просування пластової води порівняно з розробкою однорідних покладів за таких же умов. Такий результат досліджень пояснюється випереджаючим просуванням фронту пластової води та невуглеводневого газу по найбільш високопроникних пропластках газоконденсатного покладу. За результатами проведених досліджень визначено максимальне значення кількості нагнітальних свердловин для нагнітання діоксиду вуглецю в однорідний та неоднорідний поклади з метою зниження активності водонапірної системи та забезпечення стабільної експлуатації видобувних свердловин протягом тривалішого періоду розробки продуктивних покладів. Максимальне значення кількості нагнітальних свердловин на момент прориву діоксиду вуглецю до видобувних свердловин становить 6,41 (6) свердловин для однорідного покладу та 7,74 (8) свердловин для неоднорідного покладу. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу для наведеного максимального значення кількості нагнітальних свердловин в однорідній моделі становить 65,05 % а в неоднорідній моделі – 55,56 %. При розробці на виснаження кінцеві коефіцієнти вилучення газу для однорідної та неоднорідної моделей становлять 51,72 % та 49,44 %, відповідно. Результати досліджень свідчать про технологічну ефективність впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю на межі початкового газоводяного контакту з метою регулювання надходження пластових вод в газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнту вилучення газу за таких умов.

Розглянуто питання вибору коригуючої ланки для підвищення якості регулювання електрогідравлічного приводу технологічного обладнання. Виконано аналіз способів корекції динамічних характеристик електрогідравлічних слідкуючих приводів з дросельним регулюванням. Для приводів, побудованих на основі стандартних модулів, показана доцільність послідовної установки в ланцюг електромеханічного перетворювача коригуючої ланки - реального пропорційно-диференцуючого регулятора. Як параметри налаштування коригуючої ланки розглядаються постійна часу і коефіцієнт передачі регулятора, до уваги також прийнята постійна часу, що характеризує інерційність ланки. Для вибору оптимальних значень параметрів настроювання коригуючої ланки електрогідравлічного приводу технологічного обладнання рекомендовано проведення досліджень в середовищі Simulink пакета прикладних програм MATLAB. Наведено приклад дослідження впливу параметрів настройки коригуючої ланки на динамічні характеристики електрогідравлічного приводу з дросельним регулюванням. Представлена блок-діаграма для моделювання перехідних процесів в середовищі Simulink. Відмічені особливості вибору рекомендованих значень параметрів налаштування коригуючої ланки електрогідравлічних приводів технологічного обладнання для механічної обробки матеріалів. Отримано передавальна функція електрогідравлічного слідкуючого приводу з коригувальною ланкою.

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами розрахунків встановлено, що збільшення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю призводить до зменшення тривалості періоду розробки покладу до моменту прориву діоксиду вуглецю. Швидкий прорив невуглеводневого газу до видобувних свердловин призводить до їхнього відключення для забезпечення кондиції видобувного газу галузевим стандартам. Це також призводить до зниження технологічних показників розробки продуктивних покладів. Однак, аналізуючи результати досліджень, варто зазначити, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад на початковому газоводяному контакті сповільнює надходження пластової води в газонасичені горизонти. За результатами оброблення розрахункових даних оптимальне значення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад становить 7,89 місяця. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для оптимального значення тривалості циклу нагнітання становитиме 64,14 %, а під час розробки на виснаження – 54,31 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад на межі початкового газоводяного контакту для регулювання процесу надходження законтурних вод у газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнта вилучення газу.

До основних показників системи стабілізації руху ракети прийнято відносити запас стійкості і точність, а також вимога до потужності виконавчого пристрою. Запас стійкості кількісно можна оцінити як відстань робочої точки у просторі коефіцієнтів закону регулювання до межі області стійкості і як запас за амплітудою і фазою частотної характеристики. В цій роботі він визначений на площині коренів характеристичного поліному як відстань від уявної осі комплексної площини до найближчого кореня. Для оцінки точності стабілізації вибрана приведена статична похибка кута рискання. Вимоги до потужності виконавчого пристрою визначаються як робота еквівалентного рульового органу на перехідному процесі компенсації постійного збурення. В умовах конкурентного середовища є необхідність вдосконалення методики встановлення залежності названих показників від параметрів ракети і закону регулювання. Об’єктом дослідження є система стабілізації плоского обертального руху ракети, предметом дослідження є точність, запас стійкості і приведена робота виконавчого пристрою на перехідному процесу компенсації збурення залежно від параметрів контуру управління. Мета полягає у розробці алгоритму встановлення залежності названих показників від наявності в законі регулювання доданків, пропорційних куту і кутовій швидкості еквівалентного рульового органу. Прийнята лінійна стаціонарна в околі певної точки траєкторії модель плоского обертального руху ракети із врахуванням інерції виконавчого пористою. Для випадку, коли з чотирьох координат вектору стану в законі регулювання враховуються тільки два, встановлені обмеження зверху запасу стійкості від параметрів виконавчого пристрою і діапазон розташування коренів характеристичного поліному на прямій, паралельній уявній осі комплексної площини. Для варіанту, у якому в законі регулювання беруться до уваги всі координати вектору стану, розроблений алгоритм оптимізації запасу стійкості і статичної похибки стабілізації. Оцінка вимоги до потужності виконавчого пристрою отримана з використанням моделі еквівалентного рульового органу у вигляді коливальної ланки, параметрами якої є жорсткість, коефіцієнт демпфування і момент інерції. Показано, що від розташування двох заданих коренів на прямій, паралельній уявній осі комплексної площини, залежать похибка стабілізації і вимога до потужності виконавчого пристрою без зміни запасу стійкості. Шляхом моделювання встановлено, що врахування в законі регулювання кута і кутової швидкості еквівалентного рульового органу виконавчого пристрою може дати покращення вибраних показників системи на 10 – 20 %. Матеріали роботи доповнюють методичну базу проектування системи стабілізації ракети.

У роботі розроблена електронна система керування печі, яка має характеристики індукційних тигельних печей, особливостей процесу ведення плавки, недоліків існуючих систем управління електричним режимом індукційної тигельної печі, впливу коефіцієнта потужності на енергетичні показники індукційних тигельних печей визначаються наступні вихідні дані для проектування системи:

Дипломна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних засад управління ризиком ліквідності у міжнародних банках в умовах регулювання Базелю ІІІ. Проведено аналіз підходів до управління ризиком ліквідності у міжнародних банках та виявлено слабкі місця в організації ризик-менеджменту банків. Визначено основні напрями удосконалення механізму управління ризиком ліквідності у міжнародних банках із врахуванням положень Базелю ІІІ. The master’s thesis focuses on studying theoretical and practical foundations of liquidity risk management in international banks in the context of Basel III regulation. The liquidity risk management framework in international banks is analyzed and the weaknesses of risk management organization of banks are defined. The main directions of improving liquidity risk management framework in international banks with regard to Basel III guidelines are defined.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – процеси оцінки та пруденційного регулювання ліквідності банків України. У роботі розглядаються теоретичні аспекти ліквідності. Визначено сутність поняття «ліквідність» банків та банківської системи. Описано методичні підходи до кількісної оцінки ліквідності та прибутковості. Розглянуто пруденційне регулювання банківської системи. Проаналізовано функціональні зв’язки у банківських системах України і світових країнах. Побудовано регресійні моделі для перевірки теоретичного припущення ‒ більша ліквідність негативно впливає на показники рентабельності. Досліджено тенденції та взаємозв’язки показників ліквідності та прибутковості банківських систем країн Європи. Запропоновано рекомендації макропруденційного регулювання ліквідності сучасних банків України.
The master's qualification work consists of three sections. The object of research is the processes of assessment and prudential regulation of liquidity of Ukrainian banks. The theoretical aspects of liquidation are considered in the work. The essence of the concept of "liquidity" of banks and the banking system is defined. Methodical approaches to quantitative assessment of liquidity and profitability are described. Prudential regulation of the banking system is considered. Functional connections in the banking systems of Ukraine and world countries are analyzed. Regression models have been built to test the theoretical output - greater liquidity of the negative impact on profitability. Trends and interrelations of liquidity and profitability indicators of European banking systems are studied. Recommendations of macroprudential regulation of liquidity of modern banks of Ukraine are offered.

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання розроблення методико-понятійних положень та рекомендацій щодо державного регулювання системою пенсійного забезпечення в Україні. Представлено іноземний досвід формування системи пенсійного забезпечення. Запропоновано інструментарій визначення ефективності пенсійної підсистеми. Вперше розроблено модель обов’язкової накопичувальної пенсійної підсистеми, яка базується на передачі накопичувальних пенсійних програм індивідів пенсійним фондом України недержавним пенсійним фондам шляхом аукціонних торгів. Проведено аналізування добровільної накопичувальної підсистеми пенсійного забезпечення в результаті якого, доведено її неефективність та збитковість. Удосконалено структуру інвестиційного портфелю недержавних пенсійних фондів, які здійснюють свою діяльність на третьому рівні системи пенсійного забезпечення. Розроблено рекомендації для підвищення ефективності функціонування розподільчої та добровільної накопичувальної підсистем пенсійного забезпечення в Україні. Диссертация посвящена решению научной задачи разработки методикопонятийных положений и рекомендаций по государственному регулированию системой пенсионного обеспечения в Украине. Представлены иностранный опыт формирования системы пенсионного обеспечения. Разработан инструментарий определения эффективности пенсионной подсистемы. Впервые разработана модель обязательной накопительной пенсионной подсистемы, которая основывается на передаче накопительных пенсионных программ индивидов пенсионным фондом Украины негосударственным пенсионным фондам на основе аукционных торгов. Проведен анализ добровольной накопительной подсистемы пенсионного обеспечения в результате которого, доказана ее неэффективность и убыточность. Усовершенствована структура инвестиционного портфеля негосударственных пенсионных фондов, осуществляющих свою деятельность на третьем уровне системы пенсионного обеспечения. Разработаны рекомендации для повышения эффективности функционирования распределительной и добровольной накопительной подсистем пенсионного обеспечения в Украине. The dissertation is devoted to solving the scientific problem of developing methodological and conceptual provisions and recommendations for state regulation of the pension system in Ukraine. Foreign experience in the formation of the pension system is presented. The object of research is the processes of state regulation of the pension research system. The subject of the study is the theoretical, methodological and applied principles of state regulation of the pension system. The scientific work presents a scheme of interaction of elements of the pension system with the parameters of state economic policy. The essence and significance of state regulation of the pension system in the national economy are revealed, as well as its directions at each level of pension subsystems are characterized. The dissertation presents the features of functioning and development of distribution and storage subsystems. The key differences between the distribution and funded pension subsystems in terms of how they are organized and presented, namely: the formation of pension reserves, the use of actuarial calculations, the obligation of public administration and the use of defined contribution schemes or defined benefits. It is determined that the reforms of pension systems carried out in the OECD countries mainly concerned distributive pension systems and were aimed at reducing government liabilities to retirees. These include raising the retirement age, raising the minimum length of service required to receive a pension, restricting early retirement (prohibition, or reducing the pension), and encouraging later retirement (increasing the pension). The most innovative are reforms with built-in stabilization mechanisms, which link retirement age to life expectancy after retirement, and pension benefits to the ratio of assets and liabilities of the state distribution system. The dissertation characterizes and analyzes the state and trends in the development of pension subsystems of Ukraine, as well as analyzes the performance of pension systems in developed countries. The comparison of pension systems of different countries is based on the indicator of the efficiency of the pension system. Empirical comparative analysis of the efficiency of pension systems of different countries, in our opinion, should take into account the ability of each of the systems to provide retirees with the highest level of replacement rate per 1 percentage point of GDP spent by the state on the pension system taking into account the demographic burden. Measures have been developed to improve the existing distribution pension subsystem, create a mandatory funded pension subsystem and reform the voluntary funded subsystem. In the dissertation work the model of analysis of functioning and forecasting of activity of distribution subsystem of pension provision is finished. The system of measures for the development of the state distribution pension subsystem has been developed, which includes: cost optimization and efficiency of the pension fund of Ukraine, introduction of incentives for official employment in the field of illegal employment, raising the retirement age, raising the single social contribution rate for private entrepreneurs. These measures will make it possible to achieve a higher replacement rate. The need to implement in Ukraine a strategy of mandatory funded pension insurance is due to the following factors: 1. The legal field of Ukraine has long defined a three-tier pension system, moreover, adopted legal documents on its full implementation. The problem is to postpone the introduction of the second element of the pension system due to the unwillingness to assume economic, social and political risks by the legislature and the executive. 2. The waiver of compulsory pension insurance in favor of the voluntary is ineffective due to the lack of trust in private investment institutions in most employees. 3. Full-fledged activity of the obligatory accumulative element of the pension system will be another source of financing of economic development of the state, as one of the main functions of this element is investment of accumulated funds in the objects of the national economy. The scheme of functioning of the accumulative element of the second level of the pension system developed by the author was presented. The role of the Pension Fund of Ukraine, state auctions and non-state pension funds in this scheme were considered. Tools for determining the efficiency of the pension subsystem have been developed. For the first time, a model of mandatory funded pension subsystem was developed, which is based on the transfer of funded pension programs of individuals to the pension fund of Ukraine to non-state pension funds on the basis of auction bidding, taking into account the share of employee contributions, accumulation period. The developed model of accumulation of pension contributions and income from investment activities of individual pension accounts of an individual presents two stages, namely: the period of accumulation and payment of pension assets. The period of accumulation is characterized by the pension contributions, and the second by the payment of the accumulated pension capital of the individual and the subsequent investment of his balances. After analyzing the financial statements of the subsystem of voluntary pension provision, a conclusion about its inefficiency was formed. The reason for this is the low return on investment of NPFs, the high level of remuneration of managers and the waste of NPF assets for pension payments. The structure of the investment portfolio of non-state pension funds operating at the third level of the pension system has been improved. Recommendations for improving the efficiency of distribution and voluntary accumulative pension subsystems in Ukraine have been developed.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
Об’єктом дослідження виступає процес управлінння фінансовою стійкістю банків в умовах турбулентності фінансового ринку. Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади управління фінансовою стійкістю банків в умовах перманентної волатильності й вияву турбулентних процесів на фінансовому ринку. Мета дослідження полягає у розвитку теоретико-методичних засад управління фінансовою стійкістю банків в сучасних умовах розвитку фінансового ринку з урахуванням перманентності процесів волатильності та турбулентності. Завданнями роботи є визначення теоретичних аспектів забезпечення фiнaнсoвoї стiйкoстi бaнку; прoaнaлiзувaти економічний потенціал і ділову активності банків України; дoслiдити тенденції і проблеми розвитку фінансової стійкості банківської системи України та шляхи її підвищення; За результатами дослідження сформульовані теоретичні основи сутності фінансової стійкості банку; проведено аналіз фінансової стійкості банків України та досліджено сучасний стан банківської системи України; визначено перспективи подальшого розвитку банківської системи України. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності для забезпечення досягнення стратегічних і тактичних фінансових цілей, сприянню підвищення рівня прибутковості, зниженню ризиків, контролю та підтриманню ліквідності й платоспроможності на достатньому рівні банківської системи.
The object of the study is the process of managing the financial stability of banks in a turbulent financial market. The subject of the study is the theoretical and practical principles of managing the financial stability of banks in conditions of permanent volatility and the manifestation of turbulent processes in the financial market. The purpose of the study is to develop theoretical and methodological principles and methodological tools for managing the financial stability of banks in modern conditions of financial market development, taking into account the permanence of volatility and turbulence. The objectives of the work are to determine the theoretical aspects of ensuring the financial stability of the bank; to analyze the economic potential and business activity of Ukrainian banks; to study tendencies and problems of development of financial stability of the banking system of Ukraine and ways of its increase; According to the results of the research the theoretical bases of the essence of financial stability of the bank are formulated; the analysis of financial stability of banks of Ukraine is carried out and the current condition of the banking system of Ukraine is investigated; prospects for further development of the banking system of Ukraine are determined. The results can be used in practice to ensure the achievement of strategic and tactical financial goals, promote profitability, reduce risk, control and maintain liquidity and solvency at a sufficient level of the banking system.