Relevant bibliographies by topics / Коефіцієнти кореляції / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Коефіцієнти кореляції.

Journal articles on the topic 'Коефіцієнти кореляції'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Коефіцієнти кореляції.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

Марійчин, Андрій. "Структурно-функціональні взаємозв’язки між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-180-194.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена емпіричному дослідженню структурно-функціональних взаємозв’язків між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Автор описує обґрунтування валідності застосування психодіагностичних методик, а також проведений статистичний аналіз даних. Отже за допомогою парного кореляційного аналізу встановлено функціональні відношення між інтегральними змінними, що характеризують структуру комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Показано, що статистично значущі коефіцієнти кореляції описують взаємовідносини між наступними компонентами комунікативної компетентності: «Адаптивна комунікативна самооцінка» та «Обсяг комунікативної взаємодії», «Асертивність» та «Комунікативне домінування», «Асертивність» та «Комунікативний самоконтроль». Перша пара змінних характеризувалась від’ємним коефіцієнтом кореляції, а друга та третя пари – додатними коефіцієнтами кореляції. Показано, що функціональні відношення між цими складовими розкривають два аспекти комунікативної компетентності спортсменів. Зроблено висновки про те, що динаміка розвитку комунікативної взаємодії розкривається в процесі адаптації в малих групах, де взаємодія від зон включення та афекту у кінцевому підсумку концентрується в зоні контролю, де відбувається основна комунікативна взаємодія; відзначено, що комунікативне домінування та комунікативний самоконтроль виступають проявами такої компоненти комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників як асертивність. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, кар’єрний розвиток.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Kuleshnyk, Ya F., V. V. Senyk та T. V. Maherovska. "Використання статистичних методів для створення когнітивних тестових завдань". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 122–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280824.

Full text

Abstract:

Подано означення тесту, складності тестового завдання, валідності, дискримінативності та надійності тестових завдань. Обґрунтовано необхідність проходження тестовими завданнями процесу спеціального оцінювання з використанням елементів математичної статистики. Розглянуто два основні підходи до створення тестів та головне питання теорії тестів – побудова оптимального тесту. Подано математичну постановку задачі створення і аналізу тестових завдань. На конкретних результатах тестових завдань розглянуто методику розрахунку тестових характеристик. Складність тестових завдань розкрито на підстаі емпіричної перевірки завдань, з підрахунком частки правильних відповідей, за відомими формулами розраховано коефіцієнти варіації та дисперсії. Зроблено оцінку валідності з використанням значущого зовнішнього критерію – експертної оцінки. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта валідності, щоб унеможливити створення неякісних тестових завдань. Для обчислення коефіцієнта дискримінативності застосовано метод крайніх груп, подано критерії інтерпретації значення коефіцієнта дискримінативності, розроблено конкретні рекомендації для створення тестових завдань з належним значенням коефіцієнта дискримінативності. Розглянуто два види надійності тестів: надійність як стійкість і надійність як внутрішню погодженість. Для визначення значення надійності як стійкості застосовано перетворений коефіцієнт кореляції Пірсона "фі" для дихотомічних даних. Наведено результати проведених розрахунків значення коефіцієнта надійності як внутрішньої погодженості вирахуваного за формулою Спірмена-Брауна з використанням формули Пірсона. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта надійності, використано метод Кьюдера-Річардсона як метод розщеплення тесту для оцінки надійності дихотомічних завдань тестів. Наведено інтерпретацію результатів та вироблення спрощених загальних рекомендацій укладачам, котрі можна застосовувати в тестологічній практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.175.

Full text

Abstract:

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Kovalenko, G. S., S. V. Priyma, G. A. Holosa та ін. "Характеристика відтворювальної здатності корів українських червоно-рябої, чорно-рябої молочних та голштинської порід у ДПДГ “Олександрівське”". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 196–200. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.27.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження відтворювальної здатності (вік першого осіменіння, вік першого отелення, тривалість тільності, сервіс-період, сухостійний період, міжотельний період і коефіцієнт відтворної здатності) корів українських червоно-рябої, чорно-рябої молочних та голштинської порід. Встановлено, що телички були осіменені у віці 18,1–19,1 місяців, відповідно вік першого отелення у них становив 27,6–28,7 місяця. Середні показники сервіс-періоду у цих порід становили від 135–164 днів, відповідно, міжотельний період у них був 414– 443 дні, що значно більше від оптимальних показників на 44–74 і 50–78 днів. Між надоєм і показниками відтворювальної здатності одержано різновекторні коефіцієнти кореляції, низькі, як додатні, так і від’ємні (r = -0,001 – -0,278; r = + 0,006 – + 0,350). Сила впливу (η2х) факторів на відтворювальну здатність корів вивчених порід була найвищою у батьків (10,0– 43,6%), потім лінії (2,3–25,5%) і відповідно породи (0,1–1,0%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Gribkov, E. P., V. D. Kassov та A. K. Kovalenko. "Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 169–76. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)169.

Full text

Abstract:

Грибков Е. П., Кассов В. Д., Коваленко А. К. Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 169-176. При моделюванні процесів обробки тиском порошкових матеріалів одним з головних параметрів є опис пластичних властивостей порошкової композиції. Не дивлячись на те, що відомими є коефіцієнти пластичності для більшості порошкових композицій, використання в складі порошкових сердечників електродів великої кількості легуючих добавок робить актуальним проведення експериментальних досліджень по визначенню їх фізико-механічних властивостей. У даній роботі представлені результати таких досліджень для порошку на основі хрому наступного складу: хром – 50 %, алюміній – 15 %, реліт – 35 %. Експериментальна установка представляла собою розрізну закриту матрицю з центруючим стрижнем і двома пуансонами. Використання розрізний матриці дозволило визначити крім осьових також радіальні напруження, а використання центруючого стрижня – знизити вплив дотичних напружень. Крім цього установка була оснащена цифровим датчиком лінійних переміщень, що разом з використанням месдоз для визначення осьових і радіальних напружень, а також цифрової апаратури для обробки сигналів дозволило отримати повну картину залежностей напружень від відносної щільності порошкового матеріалу. Знання поточної величини переміщення верхнього пуансона і рівня радіальних і осьових напружень під час деформування заготовки дозволило замінити серію дослідів одним експериментом. В результаті аналізу отриманих експериментальних даних були визначені залежності для коефіцієнтів, що входять в еліптичну умову пластичності для пористих матеріалів від відносної щільності. Визначено їх значення для досліджуваного матеріалу. Шляхом статистичного аналізу дані залежності були уточнені, при цьому коефіцієнт кореляції склав близько 0,99, що вище на 10 ... 14 % від відомих залежностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Біліщук В.Б. та Боднар Р.Т. "УДОСКОНАЛЕНИЙ МЕТОД ОБЕРТОВОЇ КРАПЛІ". Перспективні технології та прилади, № 18 (30 червня 2021): 14–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-2.

Full text

Abstract:

В статті вказано особливості застосування водних розчинів поверхнево-активних речовин в газо- нафтовидобутку. Вказано визначальні параметри таких розчинів, які досліджують при виборі застосовуваних поверхнево-активних речовин. Здійснений аналіз відомих методик визначення міжфазного натягу методом обертової краплі показав можливість вдосконалення процедури розрахунку міжфазного натягу для її спрощення. В статті запропоновано вдосконалити методику розрахунку міжфазного натягу методом фіксованої обертової краплі із застосуванням рівняння Воннегута з коригуючим коефіцієнтом. Значення коригуючого коефіцієнта було отримано із розрахунків контурів фіксованих обертових крапель, а також розрахунку міжфазного натягу із застосуванням формули Воннегута на основі розрахованих контурів. Встановлено, що коригуючий коефіцієнт можна представити як функціональну залежність від відношення діаметра до довжини обертової краплі. Для перевірки такого зв'язку здійснювали розрахунок коефіцієнтів кореляції між коригуючим коефіцієнтом та розмірами обертової краплі. В ході експериментальної перевірки було підтверджено можливість використання розробленої методики для дослідження параметрів водних розчинів поверхнево-активних речовин з нафтопродуктами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Vivat, Anatolii, Yurii Korduba та Sergii Petrov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗМІНУ РОЗМІРУ КОНТРОЛЬНИХ ЛІНІЙОК ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНДИКАТОРА ГОДИННИКОВОГО ТИПУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 310–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-310-318.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Вимірювання малих переміщень є важливим завданням інженерної геодезії. Виміри з похибкою діапазону 0,001–0,1 мм називають технічними. Для виконання таких вимірювань розробляють спеціальне обладнання та методики роботи на ньому. Контрольні лінійки та взірцеві міри використовують для метрологічної повірки обладнання. Найбільше на зміну розміру виробу впливає температура. Розробка методів для високоточної фіксації малих переміщень від зміни температури є актуальним завданням. Постановка проблеми. Виміряти мале переміщення з високою точністю дуже складно. Для цього використовують інтерферометри. Запропонувати новий високоточний метод вимірювання малих переміщень. Дослідити можливість використання пропонованого методу для визначення лінійного розширення контрольних лінійок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто публікації у відкритому доступі щодо лінійного розширення матеріалу, приладів та методів фіксації малих переміщень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Використання індикаторів годинникового типу замість інтерферометрів. Дослідження зміни розміру контрольних лінійок у разі зміни температури. Перевірка формул температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця. Мета статті. Дослідити зміну довжини контрольних лінійок від температури з використанням індикаторів годинникового типу. Виклад основного матеріалу. Використання індикаторів годинникового типу дає змогу відслідковувати зміну розміру контрольних лінійок у разі зміни температури і, у свою чергу, дає можливість перевірки формули температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця, а не тільки фіксувати розмір. Також нами встановлено, що швидка зміна температури, більше ніж на 1,50 до десяти хвилин, викликає нелінійну зміну довжини досліджуваних взірців. Цей факт необхідно враховувати під час вимірювань контрольними лінійками в польових умовах при різких перепадах температури. Обчислені коефіцієнти кореляції зміни розміру від температури та зміни розміру в часі під впливом температури. Для контролю одержаних результатів було визначено зміну довжини контрольних лінійок з використанням лазерного інтерферометра. Зі зміною температури у 8.50 С контрольний метр змінив свій розмір на 0,18 та 0,16 мм (відповідно лазерний інтерферометр і індикатор годинникового типу). Висновки відповідно до статті. Запропоновано методику визначення малих переміщень використовуючи індикатор годинникового типу. Встановлено коефіцієнти кореляції зміни величини в часі під впливом зміни температури. Уточнено коефіцієнти лінійного розширення для латуні та сталі. Практична цінність проведених досліджень у тому, що запропонована методика дозволяє проводити метрологічну перевірку (позачергову, біжучу) еталонів довжини без застосування класичних еталонів таких, як лазерні інтерферометри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Подрезенко, І. М., Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко та Л. В. Бондаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В МЕЖАХ МІСЬКИХ ТЕХНОЕКОСИСТЕМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.08.

Full text

Abstract:

Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Шевяков, Ю. І., І. А. Токарєва, Є. А. Жидко та А. І. Файнер. "Міжпредметні зв’язки у контексті підготовки іноземних студентів за спеціальністю “Авіоніка”". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.14.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу міжпредметних зв’язків у системі навчання іноземних студентів першого курсу спеціальності “Авіоніка”. Проведено математично-статистичний аналіз і обробку даних непараметричними методами кореляції. Визначено коефіцієнти Спірмена для обраних пар навчальних дисциплін. За допомогою пакету статистичних програм SPSS виконаний кореляційний аналіз показників успішності формування компетентностей дисциплін різного спрямування. Показано між якими навчальними дисциплінами є міжпредметні зв’язки, що закладають фундамент для самовизначення і професійного зростання студентів, формують у свідомості фахівця цілісні уявлення щодо майбутньої професійної діяльності. Встановлено між якими навчальними дисциплінами відсутні міжпредметні зв’язки, що породжує ізольованість предметів, відсутність системного сприйняття об’єкта навчання, ускладнює формування узагальнених знань і умінь майбутнього фахівця відповідно до сучасних вимог.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Bakiko, Ihor, Sergіy Savchuk, Vitaly Dmitruk та Vladimir Kovalchuk. "Адекватність самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості хлопців середніх класів". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-56-61.

Full text

Abstract:

Актуальність. Для виховання й формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання та визначення його значимого статусу й іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. Мета дослідження – дослідження адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовлено- сті хлопців середніх класів для визначення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових доку- ментів, програми з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є. В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Визначено фізичну підготов- леність хлопців 6- та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також надавалися відповіді на опитувальник для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Боченковою Є. В.). Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, яка характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичному ставленню до себе й тим самим впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму та може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким хлопці відчувають можливість досягнення визначеної мети. У цьому разі ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою й показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції в шестикласників між даними самооцінки та фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,6 (фізична активність) і r = 0,21 (самооцінка). Вагомі коефіцієнти кореляції дев’ятикласників між показниками самооцінки й фактичними даними фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (зовнішній вигляд) r = 0,28 (фізична активність). Проведені дослідження виявили неадекват- ність самооцінки фізичної підготовленості хлопців середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення та практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю й самоконт- ролю фізичної підготовленості, що має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Григор’єва Н.С., Шабайкович В.А. д.т.н., проф. та Марчук І. В. "ПОПЕРЕДНЄ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИЛАДІВ ПЕРЕД ЇХ РОЗРОБКОЮ". Перспективні технології та прилади, № 17 (17 грудня 2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-3.

Full text

Abstract:

Розроблена методика випереджувальної оцінки конкурентоспроможності проектуємих приладів, що забезпечує появу на ринку високоякісної продукції. Більшість робіт при визначенні конкурентоспроможності зосереджено на визначенні виробничих і експлуатаційних витрат вже готових приладів. Однак ці дані повинні бути одержані заздалегідь, ще до їх проектування. Методика випереджувальної оцінки конкурентоспроможності полягає в управлінні основними технологічними і конструкційними чинниками, до яких відноситься вплив окремих властивостей на конкурентоспроможність через коефіцієнти кореляції, більшість з яких визначається з рівнянь регресії. Збільшити конкурентоспроможність можна за рахунок застосування технічних інновацій як конструкцій, так і технологій, інтелектуальних систем підтримки прийняття технологічно-конструкційних рішень, а також віртуалізації, котрі враховують як результати перебігу віртуальних складальних процесів, так і наслідки віртуальної експлуатації приладів. При цьому розраховується інтегральний показник якості та конкурентоспроможності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Serdiuk, О. О., та В. О. Bazyma. "Адаптація скринінгового опитувальника п’яти факторів особистості BFI-10 та перевірка його діагностичних властивостей на прикладі осіб, які вживають наркотики". Law and Safety 83, № 4 (2021): 100–110. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.10.

Full text

Abstract:

Описано процес адаптації, перевірки конструктної валідності та діагностичних властивостей скринінгового опитувальника BFI-10 для експрес-діагностики п’яти факторів особистості. Валідізація проводилась у вигляді заповнення паралельних форм опитувальника 5PFQ (валідізований варіант А. Б. Хромова, N = 2492), опитувальника LBP (валідізований варіант Л. Ф. Бурлачука і Д. К. Корольова, N = 246) та опитувальника BFI-10. Коефіцієнти кореляції Пірсона між результатами вимірювань 5PFQ, LBP та BFI-10 виявилися значущими на рівні p < 0,01 для всіх шкал, альфа Кронбаха коливається у межах 0,64–0,88. Адаптований нами варіант BFI-10 показав свою діагностичну придатність у дослідженні осіб, які вживали і не вживали наркотики (N = 4723), виявивши між ними статистично достовірні відмінності за чотирма з п’яти факторів «великої п’ятірки», найбільші за фактором «С» – Свідомість (t = –8,504; p < 0,01).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Krugliak, A. P., and T. O. Krugliak. "CORRELATION VARIABILITY OF SELECTION TRAITS OF HOLSTEIN ANIMALS." Animal Breeding and Genetics 54 (November 29, 2017): 58–65. http://dx.doi.org/10.31073/abg.54.08.

Full text

Abstract:

Додатну і статистично вірогідну кореляцію встановлено між селекційним індексом за типом екстер’єру батьків і їх потомків (r = +0,364 ± 0,0503 – +0,611 ± 0,0396), а також між оцінкою за типом екстер’єру в балах батьків і їх дочок (r = +0,210 ± 0,049 – +0,586 ± 0,033). Додатна і статистично вірогідна кореляція встановлена між оцінкою вимені дочок батьків бугаїв і дочок бугаїв (r = +0,408 ± 0,049) і матерів бугаїв та дочок бугаїв (r = +0,381 ± 0,049). Низький від’ємний коефіцієнт кореляції встановлено між розміром тіла дочок бугаїв і їхньою молочною продуктивністю за 305 днів першої лактації: -0,095 ± 0,0513; молочний жир – +0,003 ± 0,0518; білок – +0,055 ± 0,0516.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Федосєєва, О. В. "КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ КІЛЬКІСТЮ СD3+ ТА СD4+-ЛІМФОЦИТІВ ТА РІВНЕМ ЕКСПРЕСІЇ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ ДО ТИРОГЛОБУЛІНУ, TTF-1 ТА KІ-67 У ЩИТОПОДІБНІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІЇ АНТИГЕНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12123.

Full text

Abstract:

Резюме. Останнім часом невплинно зростає рівень захворюваності дітей та підлітків із патологією щитоподібної залози, особливо автоімунного генезу. Розвитку таких станів сприяє імунологічний фон, який формується під дією антигенів, у тому числі й інфекційного генезу як пре-, так і постнатально. Тож постає питання про те, як впливають різні класи лімфоцитів на фолікулярні тироцити за умов пренатальної дії тиреоїднеспецифічного антигену, про інтенсивність впливу й векторність взаємодії. Мета дослідження – за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона встановити наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3+ та СD4+- лімфоцитами й імуноморфологічною експресією тиреоїдспецифічних антитіл до тироглобуліну, TTF-1 та Ki-67. Матеріали і методи. Досліджували щитоподібні залози щурів лінії Вістар у віці від 1 до 60 діб після народження (162 тварини): перша група – інтактні тварини (норма); друга група – контроль, тваринам вводили внутрішньоутробно 0,9 % розчин NaCl; третя група – експериментальним тваринам вводили стафілококовий анатоксин, очищений адсорбованою рідиною (10–14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведених 10 разів) внутрішньоутробно на 18 день вагітності. Гістологічні зрізи товщиною 4 мкм фарбували гематоксиліном та еозином, імуногістохімічно використовуючи моноклональні антитіла СD3 (5В2), CD4 (5B4), Thyroglobulin Antibody (1D4) (Tg Ab) та TTF-1 (8G7G3/1), Ki-67 (Ki-67) фірми Santa Cruz Biotechnology, Inc. та дофарбовування гематоксиліном Майєра. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта кореляції Пірсона (r) проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel, 2010. Результати. Встановлена наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3-, СD4-, TTF-1- та Ki-67-позитивними клітинами, а також імуногістохімічною експресією тироглобуліну, які інтенсивно змінюються в період з 11 до 30 доби життя після пренатальної дії стафілококового анатоксину на організм та значно відрізняються від таких показників у інтактній і контрольній групі. До 60 доби коефіцієнти кореляції за вищезазначеними показниками значно не відрізняються у всіх групах експериментальних тварин. Висновки. Встановлено наявність корелятивного взаємозв’язку між між CD4+-лімфоцитами та TTF-1 позитивними клітинами. В інтактних тварин цей зв’язок після народження помірний і до 60-ї доби майже не змінюється. В експериментальних тварин, на відміну від інтактних, ступінь зв’язку зростає до 60-ї доби. Взаємозв’язок між TTF-1+ тироцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(TTF-1:TG)) експериментальних тварин вищий, ніж у інтактних, і залишається таким до 60-ї доби життя. Ступінь взаємозв’язку між Т-лімфоцитами та проліферуючими клітинами (r(CD3:Ki-67)) після народження більший в експериментальних тварин, і поступово підвищується до 30 доби. Ступінь взаємозв’язку між CD3+-лімфоцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(CD3:TG)) після народження більший в інтактних тварин, але поступово зменшується, порівняно з експериментальними, у яких була зворотна тенденція. Отже, кількісний та класовий склад Т-лімфоцитарного пулу щитоподібної залози впливає на загальну та спеціалізовану проліферацію та синтетичну активність тироцитів, що в динаміці є адаптивною реакцією у відповідь на пренатальну дію стафілококового анатоксину.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Henyk, O. V., та S. O. Kozlovskyi. "Економетричне моделювання показників ефективності використання основних засобів лісогосподарського підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (2019): 28–32. http://dx.doi.org/10.15421/40290405.

Full text

Abstract:

За даними показників діяльності лісогосподарського підприємства, типового для Малого Полісся України, побудовано множинні регресійні моделі для таких загальних показників ефективності використання основних засобів, як фондовіддача, фондоозброєність та фондорентабельність (залежні змінні). Встановлено чинники (незалежні змінні), які впливають на значення цих показників. Проведено попередній економетричний аналіз моделей: побудовано кореляційні поля та графіки залежності між усіма незалежними та залежними змінними; розраховано парні коефіцієнти кореляції та оцінено силу (щільність) зв'язку між усіма змінними моделей; виявлено незалежні змінні, які найбільше впливають на значення фондовіддачі, фондоозброєності та фондорентабельності. За допомогою покрокового регресійного аналізу побудовано адекватні регресійні моделі. Значущість моделей загалом перевірено за F-статистиками Фішера-Снедекора, а параметрів моделей – за t-статистиками Ст'юдента з довірчою ймовірністю p = 0,95. Моделі перевірено на наявність мультиколінеарності, гетероскедастичності та автокореляції. Розроблені моделі можна використати для вдосконалення планування використання основних засобів лісогосподарських підприємств Малого Полісся. Запропоновану методику також можна використати для розроблення відповідних моделей для будь-якого лісогосподарського підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Гудз, Г. С., М. І. Герис, І. Я. Захара та М. М. Осташук. "Моделі визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на властивості деталей машин під час вібродугового наплавлення". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300215.

Full text

Abstract:

Для відновлення ресурсу деталей машин широко застосовують різні способи наплавлення їхніх поверхонь. Встановлено, що найкращі результати показують способи вібродугового наплавлення через слабкий нагрів відновлюваної деталі, незначну величину термічного впливу, внаслідок чого хімічний склад та фізико-механічні властивості деталі майже не змінюються. З'ясовано, що застосуванням електродного дроту з відповідним вмістом вуглецю можна отримати всі види загартованих структур наплавленого металу, який характеризується достатньо високою твердістю та зносостійкістю. Виявлено, що структура та твердість наплавленого металу виходить неоднорідною, на межі оплавлення деяких валиків трапляються пори й мікротріщини. Великі внутрішні розтягувальні напруження, що виникають у покритті, й дефекти структури, у вигляді пор та мікротріщин, різко знижують втомну міцність деталей, що працюють за знакозмінних навантажень. Тому у роботі наведено результати досліджень, які показують залежність втомної міцності і твердості поверхні деталі під час наплавлення зразків електродом з різним вмістом вуглецю без охолоджувальної рідини (в атмосфері повітря та вуглекислого газу) і з охолоджувальною рідиною за подачі її на наплавлюваний зразок на різних режимах. Ці залежності відображають зв'язок між досліджуваними змінними і можуть бути подані у вигляді математичних моделей, які бувають лінійними та нелінійними. Для отримання моделі за певним алгоритмом опрацьовано масиви вхідних і вихідних даних, для яких методом найменших квадратів визначено числові значення коефіцієнтів моделі. Опрацювання емпіричних залежностей твердості поверхні наплавлених зразків від вмісту вуглецю в електроді дало змогу побудувати лінійну модель, а для втомної міцності деталі від вмісту вуглецю – параболічну. Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили достовірний характер отриманих моделей для визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на твердість поверхні та втомну міцність деталі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Гавриш, О. М. "УСПАДКОВУВАНІСТЬ ТА СТУПІНЬ ФЕНОТИПОВОГО ДОМІНУВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК ПРИ СХРЕЩУВАННІ ПОРІД КРОЛІВ ПОЛТАВСЬКЕ СРІБЛО ТА НОВОЗЕЛАНДСЬКА БІЛА". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 25–36. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.25-36.

Full text

Abstract:

   На основі дослідження показників продуктивності кролів отриманих при чистопородному розведенні і схрещуванні в умовах кролеферми Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН встановлено характер успадкування селекційних ознак та ступінь фенотипового домінування в першому поколінні нащадків. Отримані результати свідчать про різний характер успадкування селекційних ознак. Встановлено вірогідну різницю при порівнянні середніх значень довжини тіла чистопородного молодняку та отриманого при схрещуванні, яка склала 7,5 см (Р>0,999). Показник обхвату грудей не мав вірогідної різниці і знаходився в межах 27,3-27,8 см (Р<0,95). Показник живої маси у віці 30 та 120 днів помісного молоднякуна 40,7 г переважав групу аналогів породи полтавське срібло, проте різниця виявилася невірогідною (Р<0,95).  Дослідження фенотипових кореляцій та характеру успадкування дає змогу стверджувати, що при чистопородному розведені, з огляду на незначну мінливість досліджуваних ознак, вірогідною виявилася кореляція за показником ширини попереку (r=0,26, Р>0,99). Щодо коефіцієнтів успадкування, то останні варіювали в межах 0,12-0,52 і виявилися вірогідними для таких селекційних ознак як жива маса в дорослому віці – 0,27 (th2=10,25) та ширина попереку – 0,52 (th2=2,48). Аналіз показнику фенотипової кореляції між селекційними ознаками у вихідного поголів’я та нащадків ІІ групи засвідчивобернений зв'язок між досліджуваними показниками (r=-0,08...-0,35), окрім показнику ширини попереку, за яким встановлений коефіцієнт становив +0,26 (Р>0,99). Також вірогідними виявився кореляційний зв'язок між показником довжини тіла та живою масою у віці 120 днів (Р>0,999). Розраховані коефіцієнти успадкування селекційних ознак засвідчили вірогідність за цими ознаками (h2= 0,52-0,70, Р>0,99...0,999). Максимальним дане значення зареєстроване для показнику довжини тіла, а мінімальним відповідно для показнику живої маси молодняку у віці 30 днів.  Дослідження впливу генотипу плідників на фенотиповий прояв селекційних ознак у нащадків засвідчив досить високу та високовірогідну частку впливу даного параметру на показник довжини тіла та індексу збитості у тварин наступної генерації (ηx2= 0,48 та 0,56, Р>0,999).   

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Petrovska, Inha. "Розробка та апробація опитувальника «Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності особистості»". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 208–32. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-76.

Full text

Abstract:

Метою статті є представлення процедури розробки та апробації авторської методики діагностики зрілості та типу громадянської ідентичності особистості.  Методологія. Опитувальник містить 7 основних шкал і 7 субшкал і складається з двох частин. Перша частина опитувальника містить завдання, призначені для оцінювання рівня зрілості громадянської ідентичності (шкали: Репрезентованість, Стійкість, Суб’єктна орієнтація, Концептуальність), друга – для оцінювання міри розвиненості/актуалізованості вимірів громадянської ідентичності та встановлення типу громадянської ідентичності (шкали: Інституціональна спрямованість, Спільнотна спрямованість, Індивідуально-рольова/ігрова спрямованість). На етапі апробації опитувальника взяло участь 574 громадян віком 16-62 років (середній вік 32,6 років), 241 чоловіків (42%), 333 жінок (58%). Внутрішню надійність/узгодженість шкал опитувальника перевірено за допомогою показника альфа Кронбаха (отримано значення від 0,704 до 0,852), методом «розчеплення» (коефіцієнт Спірмена-Брауна) та статистикою Гутмана (значення коефіцієнтів від 0,66 до 0,89). Ретестова надійність перевірялася за участю 215 громадян (135 жінок, 80 чоловіків, середній вік 29,9 років) шляхом повторного тестування через 4 тижні. Коефіцієнти кореляції між показниками шкал опитувальника (від 0,73 до 0,88), отримані при повторному тестуванні мають високий рівень значущості (р ≤ 0,001). Оцінка конструктної валідності здійснювалася шляхом визначення факторної структури опитувальника за допомогою експлораторного факторного аналізу методом виділення головних компонент з обертанням Varimax normalized та конфірматорного факторного аналізу.  Результати засвідчили, що теоретичні моделі щодо показників зрілості та вимірів громадянської ідентичності демонструють задовільну відповідність емпіричним даним. Підтвердженням конвергентної валідності опитувальника є виявлені взаємозв’язки показників громадянської ідентичності з характеристиками его-ідентичності, особистісної зрілості та громадянською самосвідомістю. Встановлено діапазони низького, середнього та високого рівнів зрілості громадянської ідентичності, а також інституціональної, спільнотної та індивідуально-рольової/ігрової її спрямованості. За допомогою кластерного аналізу (із використанням методу дерева кластеризації та к-середніх) виявлено 8 груп досліджуваних з різним рівнем розвиненості/актуалізованості вимірів громадянської ідентичності, що дозволило описати типи громадянської ідентичності: Латентний; Інституціально-спільнотний; Спільнотний; Спільнотно-ігровий; Ігровий; Інституціонально-ігровий; Різнобічний; Державницький. Загальний відсоток коректності здійсненої класифікації складає 98,75%, що свідчить про високу достовірність поділу осіб на групи з різним типом громадянської ідентичності.  Висновки. Розроблений опитувальник валідний, надійний і може використовуватися для подальших досліджень громадянської ідентичності, зокрема, для встановлення рівня зрілості громадянської ідентичності та поширення її типів серед українських громадян різного віку, статі, політичних орієнтацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Шпетний, Микола Борисович, Віра Костянтинівна Заболотна та Сергій Юрійович Гришин. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ КОРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ЧИННИКІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 33–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.6.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження з вивчення ознак молочної продуктивності та відтворювальної здатності тварин голштинської та української чорно-рябої молочної порід в умовах промислового підприємства «Глобинський м'ясо-молочний комплекс» Полтавської області. Встановлено міжпородну мінливість за величиною надою згідно якої лідирують корови голштинської породи з надоєм 7334 кг за даними першої лактації з перевищенням ровесниць української чорно-рябої на 609 кг (Р<0,001). За даними другої, третьої та кращої лактацій перевага за надоєм склала відповідно 1542 і 2531, 1678 і 2581 та 2179 і 3237 кг за високої та достовірної різниці в усіх порівняннях. Порівняльний аналіз показників відтворювальної здатності корів засвідчив, що голштини виявились більш скороспілими, оскільки вперше осіменились у віці 461,6 дня, що на 42,4 дня раніше ніж ровесниці української чорно-рябої молочної породи. Тривалість сервіс-періоду корів голштинської породи становила 109 днів, що менше ніж у ровесниць української чорно-рябої молочної породи, різниця у 14 днів виявилася високодостовірною (Р<0,001). Різниця за живою масою ремонтних телиць голштинської породи у 19 кг в порівнянні з ровесницями української чорно-рябої достовірна на рівні останнього порогу (Р<0,001), так само як і жива маса при першому отеленні на 35 кг. Встановлено достовірний вплив віку першого плідного осіменіння телиць та отелення на показники молочної продуктивності. Вищі показники за надоєм першої лактації та довічним надоєм у корів української чорно-рябої молочної породи виявились при їх запліднені у 16-17 місяців і розтеленні у 25-26 місяців з надоєм за першу лактацію та за життя відповідно 6952 та 37674 кг, а у корів голштинської породи ці показники відповідно становили 7412 та 44274 кг. Виявлена достовірна мінливість показників відтворювальної здатності дочірнього потомства бугаїв-плідників оцінених ліній у межах піддослідних порід. Встановлені коефіцієнти кореляції між віком при першому отеленні та надоєм, які становили від низьких (r=0,087) до помірних (r=0,214) і залежали від лактації. Найвища кореляція, отримана у віці кращої лактації (r=0,274) свідчить, що добір за віком при першому отеленні може бути певною мірою ефективним. За вмістом жиру в молоці від’ємні кореляції (r=-0,032…-0,085) вказують на відсутність ефективної селекції за цією ознакою. Тоді як добір за виходом молочного жиру буде також ефективним (r=0,095-0,303), особливо за кращу лактацію. Про ефективність селекції за добором корів з урахуванням віку при першому отеленні свідчать показники сили впливу за усіма ознаками молочної продуктивності, які найвищі за величиною надою, особливо за кращу лактацію (31,4%), та загальним виходом молочного жиру (28,5%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Головенко, Т. М., О. О. Налобіна, О. П. Герасимчук, О. Л. Ткачук та О. В. Шовкомуд. "МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ ІЗ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 7–20. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.498.

Full text

Abstract:

У роботі науково обґрунтовано вплив якісних параметрів соломи льону олійного (середня довжина стебел, діаметр і маса стебел) на вихід лубу, а також параметрів трести льону олійного (середня довжина стебел, діаметр та маса стебел) на вихід волокна, що є важливими у визначені доцільності промислового перероблення цієї луб’яної культури. Дослідження проведені із використанням кореляційного аналізу, методу трифакторного математичного планування експерименту із застосуванням програмного продукту MathCAD 14. Отримані коефіцієнти кореляції та виконаний трифакторний аналіз підтвердили значущість виходу лубу та виходу волокна і їх безпосередній зв’язок із довжиною, діаметром та масою стебел. Математичне моделювання і розрахунки впливу показників соломи та трести льону олійного, що отримані дослідним шляхом, на вихід лубу та вихід волокна підтвердили теоретично обґрунтовану гіпотезу, яка полягала у тому, що основними характеристиками якості соломи та трести льону олійного, як промислової сировини, є вологість, вихід лубу (вихід волокна), група кольору соломи (група кольору волокна), засміченість,а також відокремлюваність (для трести). Другорядне значення для соломи та трести мають технічна та загальна довжина, діаметр і технічна частина в загальній довжині стебла, оскільки відображаються у значеннях виходу лубу та виходу волокна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Tishchenko, V. N., М. Е. Batashova, and О. М. Shapochka. "INDIRECT METHODS OF SELECTION IN WINTER WHEAT BREEDING ON BASIS OF GENETIC CORRELATIONS." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2014): 7–10. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.01.

Full text

Abstract:

З метою покращення селекційного процесу на про-дуктивністю були вивчені кореляції між врожайніс-тю та рядом ознак та індексів у 170 ліній озимоїпшениці. Для пошуку найбільш ефективних методівоцінки зразків ми провели порівняння мінливості ге-нетичних та екологічних кореляцій. Використаннятаких індексів як атракції (маса зерна з колосу / масаколосу), мікророзподілень (маса зерна з колосу / масаполови колосу) та полтавський індекс (маса зерна зколосу / довжина верхнього міжвузля) у непрямомудоборі на ранніх етапах селекції озимої пшениці за-безпечить ефективну селекцію на високу продуктив-ність колосу. Одержані результати вказують намінливість ознак та індексів в залежності від гено-типу, гомозиготного чи гетерозиготного стану. Дляпідвищення ефективності добору важливим є пошукфенотипових кореляцій, де генетичний компонентнаправлений в одному напрямку, а екологічний в про-тилежному або близький до нуля. Коефіцієнти коре-ляції збільшуються під впливом лімітуючих зовнішніхфакторів та зменшуються в комфортних умовах дляросту і розвитку рослин озимої пшениці. With the aim to improved breeding process for productivity, correlations among yield and a number of traits and indexes in 170 winter wheat lines have been investigated. For searching the most effective methods of estimating accessions we have used comparison of genetic and ecological correlations variability. The application of such indexes as attraction index (weight of spike, g / weight of stem, g), microdistribution index (weight of grains in spike, g / weight of spike chaff ) and poltavskiy index (weight of grains in spike, g / apical internode length, sm) in indirect selection on the early winter wheat breeding will provide effective breeding for high spike productivity. The obtained results indicate at the variability of traits and indexes depending on the genotype, homo- or heterozygote state. For increasing the efficiency of selection it is very important to find phenotype correlations where the genetic component is directed one way and the ecological is opposite or near zero. Correlation coefficients increased under the influence of limiting environment factors and decreased in comfortable conditions for growth and development of winter wheat plants.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Жупина, А. Ю., Г. Г. Базалій, Л. О. Усик, Т. Ю. Марченко та Ю. О. Лавриненко. "Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.15.

Full text

Abstract:

Мета. Встановити характер успадкування ознаки «стійкість до септоріозу» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції стійкості до септоріозу з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували цю ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Гіпотетичний гетерозис проявили майже всі комбінації в межах 102,4…108,9, а комбінація Кф6-16/ Овідій проявила слабке домінування сприйнятливості (99,1 %). Істинний гетерозис проявили 7 комбінацій з 12, при цьому, ступінь гетерозису був дуже низьким (100,1…103,8 %), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості та гетерозисного ефекту. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування стійкості до септоріозу. Ступінь істинного гетерозису була зафіксована тільки в одній комбінації (Кф2-16/Херсонська безоста) і на дуже низькому рівні – 100,9 %. Ні один гібрид не перевищив кращу батьківську форму Кошова за стійкістю до септоріозу – 83,8 %. Висновки. Ураженість септоріозом в гібридних сім’ях селекційного розсадника коливалась від 3,0 до 37,8 %. Коефіцієнт варіації фенотиповий був на високому рівні 26,3…32,4 %, що вказує на значну різноманітність генотипів за стійкістю (ураженістю) та можливість ефективних доборів. Можливість проведення ефективних доборів на стійкість до септоріозу в гібридних популяціях, що створені за участі батьківських форм західноєвропейського екотипу, підтверджують достатньо високі коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (Н2 ) – 58,3…74,8 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж та В. П. Констанкевич. "АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Full text

Abstract:

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Котенко, Володимир Володимирович, Сергій Іванович Башинський та Ігор Анатолійович Піскун. "Застосування методу Пірсона для отримання залежностей розподілу хімічних елементів у межах родовища каоліну". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-129-134.

Full text

Abstract:

Розглянуто доцільність застосування методу кореляції Пірсона для знаходження взаємозв’язків між відсотковими співвідношеннями вмісту складових хімічних елементів первинного каоліну. Розглянуто суть та базові принципи розрахунку коефіцієнта кореляції за допомогою методу Пірсона, надано коротку характеристику вихідних даних, на основі яких може бути виконано даний розрахунок. Описано приклад інтервальної градації ступеня інтенсивності коефіцієнта кореляції, яку рекомендується застосовувати під час роботи з емпіричними даними. Виконано побудову матриці кореляційних залежностей між складовими хімічними елементами первинного каоліну на основі результатів хімічного аналізу, отриманих у процесі проведення геологорозвідувальних робіт за умов Йосипівського родовища первинного каоліну. Визначено ступінь інтенсивності кореляційних зв’язків низки складових хімічних елементів первинного каоліну. Виведено лінійні рівняння для опису залежностей між складовими елементами з коефіцієнтом кореляції середнього та низького, але наближеного до середнього, ступеня інтенсивності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Bojko, T. Gh, M. V. Ruda, I. Ya Kazymyra, M. M. Paslavskyi, S. O. Sokolov та S. V. Petrenko. "Значення екотонів захисного типу у зменшенні акустичного навантаження на шляхах залізничного транспорту". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (2019): 58–66. http://dx.doi.org/10.15421/40290612.

Full text

Abstract:

За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Матвєєв, М. А. "ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПОСТІЙНОСТІ ЛАКТАЦІЇ ДЛЯ ПЕРЕРАХУНКУ НЕЗАКІНЧЕНОЇ ЛАКТАЦІЇ НА ПОВНУ (305 ДНІВ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 119–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.14.

Full text

Abstract:

Ранній прогноз молочної продуктивності корів необхідний для відбору потрібних особин (селек-ція) і мінімізації витрат на утримання та годівлю низькопродуктивних тварин. З метою прогнозу-вання надою молока за лактацію був використаний метод, який базується на застосуванні коефіціє-нта постійності лактації для корів молочного напряму продуктивності голштинської породи в умо-вах українського промислового господарства. Розрахунок коефіцієнту постійності лактації було здійснено ыз залученням даних продуктивності 146 корів. Оцінка ефективності застосування зазначеного коефіцієнта проводилась на 19 коровах з відомою повною лактацією. Прогнозовані показникипродуктивності, розраховані після кожного з оцінюваних місяців, порівнювалися з фактичними да-ними, отриманими в результатів контрольного доїння. Порівняння проводили 1) для визначення точ-ності методу прогнозування та 2) для оцінки можливості раннього відбору телиць на основі отри-маного прогнозу. Для реалізації першого завдання застосовували порівняння прогнозованих показни-ків з фактичними (дані програми Lac-T) за допомогою коефіцієнта конкорданції Ліна (Lin’sConcordance Correlation Coefficient, rc), який був розрахований з використанням математичного ін-струментарію програми MedCalc. Для виконання другої мети було використано коефіцієнт кореляціїрангів Спірмена (rs). Прогнозування продуктивності після 3-го контрольного доїння виявилося най-менш точним (rc=0,7583), а найточнішим було прогнозування після 7-го місяця лактації (rc=0,9915–0,9991). Найвищі значення коефіцієнту рангової кореляції також було отримано за результатамиранжування після 7-го місяця лактації і до 9-го (rs=0,92–0,94). У результаті розрахунків можна зро-бити висновок, що запропонований метод варто використовувати після 7-го місяця лактації (конт-рольного доїння). Для подальших розрахунків планується розширити наявну базу даних продуктивно-сті корів і застосувати цей метод на інших породах молочної худоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Bardash, D. O. "ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ОЗНАК МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ ТА ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 73–77. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.9.

Full text

Abstract:

Дослідження популяційно-генетичних параметрів ознак молочної продуктивності проведено на поголів’ї корів українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід. Досліджували успадковуваність, кореляційну мінливість та повторюваність надою, вмісту жиру та загального виходу молочного жиру. Коефіцієнти успадковуваності ознак, які характеризують молочну продуктивність корів, відрізняються певною мінливістю в залежності від оцінюваної лактації та породи, але в усіх випадках достовірні за різного ступеня критерію Фішера. Надій, вміст жиру в молоці та загальний вихід молочного жиру майже однаковою мірою детермінуються генотипом тварин з незначною різницею у межах лактацій. Величини коефіцієнтів успадковуваності надою за враховані лактації корів української червоно-рябої молочної породи ТОВ «Млинівський комплекс» показують, що цей показник на 21,5-28,5 відсотків залежить від спадкових чинників і, відповідно, на 71,5-78,5% – від паратипових. У стаді з розведення української чорно-рябої молочної породи племінного заводу ПП “Буринське” коефіцієнти успадковуваності надою дещо нижчі (h2 = 0,184-0,224). Вміст жиру в молоці відрізняється у порівнянні з величиною надою істотно вищими коефіцієнтами успадковуваності незалежно від лактації та породи з мінливістю 0,341-0,405. Кореляція між надоєм і вмістом жиру в молоці корів української червоно-рябої молочної породи ТОВ «Млинівський комплекс» становила у межах -0,081 … -0,192, а чорно-рябої молочної породи племінного заводу ПП “Буринське” у межах врахованих лактацій -0,107…-0,183. Достатньо високі та достовірні коефіцієнти повторюваності надою та виходу молочного жиру між першою та другою лактаціями у стаді ТОВ «Млинівський комплекс» (0,433 і 0,455) та ПП “Буринське” (0,391 і 0,505) свідчить про можливість ефективного добору корів за цими важливими продуктивними ознаками уже за першу лактацію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

КРАСНОЖОН, Олексій, та Василь МАЦЮК. "КОМП’ЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК, КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ” КУРСУ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ ІЗ ЕЛЕМЕНТАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-56-65.

Full text

Abstract:

У статті досліджено проблему розробки компонентів дієвої комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни “Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики”, яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики у закладі вищої педагогічної освіти. Стаття містить методичні та процесуальні аспекти організації обчислень у процесі встановлення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Наведено детальний приклад розв’язування задачі щодо визначення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності, вибіркового коефіцієнта кореляції та його середнього квадратичного відхилення, рівнянь прямих регресій, а також стисло наведено основи цих понять. Здійснено стислий огляд навчальної, методичної та наукової літератури, яка використовується під час навчання теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтована доцільність використання математичних програмних середовищ під час опрацювання змісту зазначеної дисципліни та розробки тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. Стаття містить програмні реалізації алгоритму встановлення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності в програмному математичному середовищі Mathcad, знаходження вибіркового коефіцієнта кореляції та його середнього квадратичного відхилення, рівнянь прямих регресій, а також висновки і напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації обчислювальних методів математичної статистики для знаходження статистичних оцінок вибірки значень випадкових величин. Методичні та алгоритмічні матеріали, які подано в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної наукової та педагогічної діяльності, учителям закладів середньої освіти, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики закладів вищої педагогічної освіти. Ключові слова: кореляційний зв’язок, вибірковий коефіцієнт кореляції, середнє квадратичне відхилення вибіркового коефіцієнта кореляції, статистична вибірка, генеральна сукупність, теорія ймовірностей, математична статистика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yukhnovskyi, Vasyl, Yurii Ivanenko та Ganna Lobchenko. "Особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах у зоні гірської туристичної мережі". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/412025.

Full text

Abstract:

Встановлено особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах в умовах рекреаційного навантаження у зоні туристичних маршрутів Карпатського національного природного парку. На 13 пробних площах, закладених у чистих і за невеликої участі бука лісового середньовікових і пристигаючих насадженнях, відібрано 136 зразків кореневмісного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20, 20-30 і 30-40 см, з яких виокремлено корені ялини європейської з розподілом їх на провідні і фізіологічно активні, обчислено об’єми і площі поверхні цих коренів. Встановлено статистичні зв’язки між висотою над рівнем моря та об’ємом фракції фізіологічно активних і провідних коренів, коефіцієнти кореляції яких становлять 0,78 і 0,47 відповідно. Розподіл коренів ялини європейської, залежно від глибини залягання материнської породи, показав, що у верхніх мінеральних шарах ґрунту за об’ємом переважає фракція провідного коріння. В деяких випадках його об’єм зростає з глибиною, що впливає на щільність поширення провідного коріння. За площею поверхні переважають фізіологічно активні корені на глибині 0-20 см, у той час, як на глибині 20-30 см спостережено перевагу провідного коріння. У грунтах із дещо потужнішими профілями у верхніх шарах (0-20 см) та на глибині 30-40 см переважає фракція провідних коренів, але на глибині 20-30 см ця тенденція змінюється на користь фізіологічно активних. Основна частка коренів знаходиться у верхньому мінеральному шарі ґрунту на глибині до 10 см, що й визначає їхню високу чутливість до рекреаційних навантажень у гірських умовах. У цьому горизонті ґрунту частка провідних і фізіологічних коренів від загального об’єму кожної фракції становить 67,5 і 75,3%, а в місцях із виходами гірських порід – 72,7 і 87,5% відповідно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Pospelov, Boris, Evgenіy Rybka, Mikhail Samoilov, Yuliia Bezuhla та Oleksandr Yashchenko. "Експериментальні дослідження динаміки небезпечних факторів середовища при загоряннях у приміщеннях". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 43–57. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-4.

Full text

Abstract:

Наведені результати експериментального дослідження динаміки небезпечних факторів повітряного середовища при загоряннях у приміщеннях об'єктів. Встановлено, що інформативною ознакою для раннього виявлення загорянь є ступінь взаємної (парної) кореляції флуктуацій факторів середовища при нульовому лазі. Отримано, що для тестових матеріалів загоряння у вигляді спирту, паперу та деревини коефіцієнт парної кореляції близький до одиниці, а для текстилю – до мінус одиниці. Експериментально встановлено, що при наявності загорянь у приміщенні в досліджуваному середовищі відбувається групування розподілених локальних станів, характер яких залежить від матеріалу загоряння. Відмічається, що саме характер групування може бути також застосований в якості інформаційної ознаки раннього виявлення загорянь в приміщеннях та розпізнавання типу матеріалу, що загоряється. Встановлено, що загоряння призводять до деякого збі-льшення постійної часу флуктуацій досліджуваних факторів середовища. При цьому, показник загорянь виявляється недостатньо чутливим для використання в якості ознаки раннього виявлення загорянь. Більш інформативною ознакою у рамках кореляційно підходу слід вважати ступінь взаємної (парної) кореляції флуктуацій факторів середовища при нульовому лазі. Встановлено, що у випадку загоряння спирту додатковою ознакою може бути взаємна кореляція диму та температури при 20 лазі. Експериментально підтверджено, що для розглянутих горючих матеріалів ефективною ознакою раннього загоряння є коефіцієнт парної кореляції чадного газу та температури при нульовому лазі. Результати дослідження динаміки рекурентності прирощень станів небезпечних факторів середовища свідчать про переваги міри рекурентності станів в порівнянні з кореляціями щодо раннього виявлення загорянь матеріалів у приміщеннях об’єктів. Експериментально встановлено, що запропонована міра поточної рекурентності станів може бути надійною ознакою щодо виявлення ранніх загорянь в приміщеннях та використана з метою підвищення ефективності різних технічних засобів та систем захисту приміщень від пожеж та вибухів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Kovalenko, Roman, Andrii Kalynovskyi, Maxim Zhuravskij та Valeriya Kashchavtseva. "Дослідження причин виникнення надзвичайних ситуацій на основі даних офіційної статистики". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-8.

Full text

Abstract:

Досліджується залежність між офіційними показниками демографічної, соціальної і економічної статистики та кількістю надзвичайних ситуацій, які виникають на території регіонів України. У якості показників демографічної, соціальної і економічної статистики були відібрані наступні: чисельність наявного населення; утворення та поводження з відходами; загальна площа житлового фонду; посівна площа зернових та зернобобових сільськогосподарських культур; реальний наявний дохід, у відсотках до відповідного періоду попереднього року. Залежність між вказаними показниками перевірялася шляхом проведення кореляційного аналізу. У 56 % відсотках досліджуваних випадків між загальною кількістю надзвичайних ситуацій і показником чисельності наявного населення, яке проживає на території областей та в місті Києві спостерігається середня та висока сила кореляційного зв’язку. Між іншими проаналізованими в роботі показниками демографічної, соціальної і економічної статистики та загальною кількістю надзвичайних ситуацій випадків виявлення середньої та високої сили кореляційного зв’язку було значно менше. Не зрозумілою є причина отримання у 48 % випадків від’ємних значень коефіцієнтів кореляції між загальною кількістю надзвичайних ситуацій та показником утворення і поводження з відходами. При цьому, числове значення коефіцієнтів кореляції дозволяє стверджувати про середню та високу силу кореляційних зв’язків. Ймовірно це може бути випадковістю і пов’язано з невеликим об’ємом вибірки. Встановлену залежність між показниками загальної кількості надзвичайних ситуацій та чисельності наявного населення було описано рівнянням лінійної регресії. Адекватність регресійної моделі перевірялася за критерієм Фішера і забезпечує коефіцієнт кореляції не нижче 0,7, що підтверджує достовірність розробленої математичної моделі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Khalak, Viktor. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ РІЗНОЇ ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА ІНДЕКСОМ «РІВЕНЬ АДАПТАЦІЇ» ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1(44) (29 березня 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.14.

Full text

Abstract:

В роботі наведено результати досліджень показників довготривалої адаптації та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи, розраховано показники мінливості ознак та їх кореляційний зв’язок, а також економічну ефективність результатів досліджень. Експериментальну частину роботи проведено в агроформуваннях Дніпропетровської області (ТОВ «АФ «Дзержинець», ТОВ «Відродження») та лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно ПНД НААН №30 «Інноваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства («Свинарство»). Об’єктом досліджень були основні свиноматки великої білої породи. Оцінку тварин зазначеної виробничої групи та породи за показниками рівня адаптації та відтворювальних якостей проводили з урахуванням наступних кількісних ознак: тривалість життя (ТЖ), міс; тривалість племінного використання (ТПВ), міс; одержано опоросів за період племінного використання, одержано поросят усього, гол; багатоплідність, гол; маса гнізда на час відлучення у віці 28 діб, кг; збереженість поросят до відлучення, %. Індекс «рівень адаптації розраховували за методикою В.С. Смірнова (2003), індекс відтворювальних якостей свиноматки – за методикою М.Д. Березовського (П.А. Ващенко, 2019). Встановлено, що тривалість життя свиноматок основного стада становить 44,1 місяців, тривалість племінного використання – 32,8 місяців, індекс «рівень адаптації» – 11,87 балів. За показниками багатоплідності та маси гнізда на час відлучення тварини основного стада належать до І класу та класу еліта. З урахуванням внутріпородної диференціації за індексом «рівень адаптації» свиноматки класу М- достовірно переважали ровесниць класу М+ за тривалістю життя, тривалістю племінного використання і індексом «рівень адаптації» в середньому на 64,11 %. Достовірну різницю між групами тварин зазначених класів встановлено за багатоплідністю (2,0 гол, td=2,22), масою гнізда на час відлучення у віці 28 діб, кг (5,9 кг, td=2,56), індексом відтворювальних якостей свиноматки (індекс М.Д. Березовського) (3,9 бала, td=2,60). Коефіцієнти парної кореляції між ознаками, що характеризують рівень адаптації та відтворювальні якості свиноматок коливаються у межах від -0,704 (tr=10,80) до +0,982 (tr=213,05). Використання свиноматок великої білої породи класу М- за індексом «рівень адаптації» забезпечує одержання максимальної прибавки продукції (+5,71 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Артеменко, С. В., та В. О. Мазур. "EN Машинне навчання для властивостей холодоагентів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (2021): 138–46. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2164.

Full text

Abstract:

Міждисциплінарний характер нових цілей, спрямованих на розробку робочих матеріалів для екологічно чистих технологій вимагає більш динамічного використання інформаційних технологій (ІТ) для забезпечення правильних компромісних рішень у конкурентному середовищі. Машинне навчання (ML) — це частина методологій штучного інтелекту (AI), яка використовує алгоритми, які не є прямим рішенням проблеми, а навчаються за допомогою рішень незліченної кількості подібних проблем. Машинне навчання відкрило новий шлях у дослідженні термодинамічної поведінки нових речовин. Різні обчислювальні інструменти були застосовані для вирішення актуальної проблеми - прогнозування фазової поведінки soft речовин під значними екзогенними впливами. Метою цього дослідження є розробка нової точки зору щодо прогнозування термодинамічних властивостей м'яких речовин за допомогою методології, яка передбачає штучні нейронні мережі (ANN) та глобальну фазову діаграму для забезпечення кореляції між структурою та властивостями. В роботі представлено застосування машинного навчання в інженерній термодинаміці для прогнозування азеотропної поведінки бінарних холодоагентів і визначення коефіцієнта продуктивності (COP) для роботи органічного циклу Ренкіна (ORC). За даними про кипіння та критичні точки. Запропоновано новий підхід до прогнозування утворення азеотропного стану в суміші, який розроблено та представлено. Цей підхід використовує синергію нейронних мереж та методології глобальної фазової діаграми для кореляції азеотропних даних для бінарних сумішей на основі лише критичних властивостей та ацентричного коефіцієнта окремих компонентів у сумішах холодоагентів. Це не вимагає інтенсивних розрахунків. Побудова кореляцій ANN між інформаційними атрибутами робочих рідин та критеріями ефективності циклу Ренкіна звужує область компромісів у просторі конкурентних економічних, екологічних та технологічних критеріїв

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Вовчак, О., І. Кулиняк, Л. Гальків, О. Савіцька та Ю. Бондаренко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (2022): 250–58. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3717.

Full text

Abstract:

Анотація. Висунуто гіпотезу, яка припускає, що значення показників роботи суб’єктів туристичної діяльності залежать від кількості смертельних випадків від пандемії COVID-19. Метою дослідження є аналізування впливу пандемії COVID-19 на результати роботи суб’єктів туристичної діяльності в регіонах України. Для вирішення завдань використано економетричні методи кореляційно-регресійного аналізу, визначивши при цьому кількісні закономірності та зв’язки між «кількістю суб’єктів туристичної діяльності», «кількістю реалізованих туристичних пакетів», «вартістю реалізованих туристичних пакетів», «кількістю ночівель туристів, що включені до туристичних пакетів», «кількістю обслуговуваних туристів» i «кількістю смертельних випадків від COVID-19». Для моделювання використовувалися статистичні дані з 24-х регіонів України з поділом суб’єктів туристичної діяльності на дві групи: юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Побудовано парні лінійні рівняння регресії. Для перевірки якості побудованих економетричних моделей визначено такі показники, як: коефіцієнт кореляції, величина випадкової помилки, коефіцієнт еластичності та коефіцієнт детермінації. Для оцінювання статистичної значущості коефіцієнта кореляції розраховано t-критерій Стьюдента, а для перевірки значущості моделі регресії — F-критерій Фішера. Виявлено зниження за усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності в усіх регіонах України 2020 року. Між усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та кількістю смертельних випадків від COVID-19 виявлено помітний і високий зворотний зв’язок. Результати емпіричного оцінювання наслідків і моделювання характеру впливу епідемії на індустрію туризму допоможе державним органам влади і суб’єктам туристичної діяльності розробити стратегічні напрями дій, спрямовані на нарощування потенціалу та забезпечення фінансово-економічної стійкості ринку туристичних послуг у відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19. Ключові слова: пандемія COVID-19, суб’єкти туристичної діяльності, туризм, кореляційно-регресійний аналіз, ринок туристичних послуг. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Kalenskyi, Andrii, та Oleksandr Yamkovyi. "АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЯКОСТІ ДЛЯ НЕСТАНДАРТИЗОВАНИХ ТЕСТІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.160-166.

Full text

Abstract:

Актуальність. Питання підвищення якості підготовки фахових молодших бакалаврів передбачає значне поліпшення контролю результатів навчання студентів як важливого засобу управління освітнім процесом. За допомогою педагогічного контролю розкривають рівень знань випускників та отримують інформацію про стан знань студентів у освітньому процесі. Шляхом контролю здійснюється систематичний зворотний зв’язок, що дозволяє будувати адаптивну компетентнісно орієнтовану програму навчання та своєчасне коригування дій викладачів і студентів у освітньому процесі. Тестовий контроль знань, як метод вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок студента найбільш повно відповідає вимогам законодавства у сфері освіти, щодо забезпечення релевантності, прозорості, надійності та об’єктивності оцінювання результатів навчання. Мета: метою даної статті є висвітлення методики апробація тестових завдань та аналіз їх якості для нестандартизованих тестів. Методи: теоретичного аналізу – для дослідження існуючих підходів до методики розроблення тестів, тестових завдань та перевірки якості тестових завдань; експертної оцінки – для визначення правильності формулювання тестових завдань та точності питань, і терміну виконання тестових завдань; апробація (пілотажне дослідження) – для перевірки розробленого інструментарію; коефіцієнта кореляції Пірсона – для визначення коефіцієнта кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Результати: розкрито зміст понять тест та тестовий контроль, визначено відмінність між стандартизованими та нестандартизованими тестами, охарактеризовано особливості здійснення експертної оцінки ефективності тесту та його перевірки в освітньому процесі в рамках пробного тестування, розкрито алгоритм аналізу якості тесту, визначено основні показники відбору завдань для нестандартизованих тестів та їх розрахунок. Висновки: У статті розглянуто апробацію нестандартизованих тестових завдань, їхня експертна перевірка на правильність формулювання завдань, точність формулювання питань, умови здійснення пробного тестування; критерії відбору тестових завдань: потенціал трудності; дисперсія балів; коефіцієнт кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Проте, подальшими напрямками розвідок є робота у напрямку проведення спеціального методологічного експерименту для створення стандартизованих тестів, а саме: перевірка надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Батурінець, Анастасія, та Светлана Антоненко. "ВИЗНАЧЕННЯ СХОЖИХ ГІДРОЛОГІЧНИХ РЯДІВ ДАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ КОЕФІЦІЄНТІВ КОРЕЛЯЦІЇ". System technologies 5, № 136 (2021): 98–109. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-10.

Full text

Abstract:

В роботі описано розроблену складову програмного забезпечення для визначення схожих рядів даних, що представлені певними показниками. Основою обчислювальної схеми є обчислення коефіцієнтів кореляції Спірмена та Пірсона. При проведені аналізу передбачається поетапна оцінка результатів, що дозволяє контролювати хід аналізу та інтерпретувати отримані результати, а також широкий спектр відображення результатів. Представлено результати проведення обчислювального експерименту проведеного за показниками рівня води в період з 01.01.2000р. по 31.12.2014р., в якості досліджуваного ряду обрано дані пункту спостереження розташованого на р. Турія в м. Ковель Волинської обл. За результатами аналізу знайдено три гідрологічні пункти спостережень, дані яких мають сильний кореляційний зв’язок з даними до-сліджуваного посту, проте лише два з них за значеннями оцінок вважаються дуже схожими.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Чжу, Хонксуа, Чжишань Цао, Т. О. Рожкова та Ху Лінфен. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИГРИБНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТУ ГІФ ШТАМУ STREPTOMYCES HU2014 ЩОДО ЧОТИРЬОХ ФІТОПАТОГЕННИХ ГРИБІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.11.

Full text

Abstract:

Застосування хімічних пестицидів має багато недоліків, тому необхідні нові природні ресурси для регулювання розвитку хвороб рослин. Актинобактерії набувають інтересу для сільського господарства як агенти біологічної боротьби. Streptomyces spp. є частиною актинобактерій і відомі продукуванням великої кількості активних метаболітів. У цій роботі методом вимірювання швидкості росту досліджено протигрибну дію метанолового екстракту гіф (МЕГ) штаму Streptomyces HU2014 на чотири фітопатогенні гриби. Для визначення відповідного діапазону протигрибної активності було проведено попереднє тестування з різними концентраціями МЕГ. Результати показали, що ефект інгібування Rhizoctonia solani був кращим, ніж трьох інших грибів, і склав 100 % з концентрацією 0,5 мг/мл. На основі вищезазначеного тесту були отримані лінії регресії концентрації Log- пробіту відповідно до швидкості інгібування з різними концентраціями. Значення (50 % -відсоткової ефективної концентрації) EC50 МЕГ до R. solani через 48 годин, 72 години та 96 годин було найнижчим порівняно з іншими грибами. Рівняння регресії токсичності МЕГ на R. solani склало y = 6,9826 + 1,4028x (коефіцієнт кореляції r = 0,9783), а значення EC50 становило 0,0386 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Botrytis cinerea становило y = 5,6627 + 1,2386x (коефіцієнт кореляції r = 0,9614), а значення EC50 становило 0,2917 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Colletotrichum gloeosporioides склало y = 5,3143+1,0873x (коефіцієнт кореляції r = 0,9996), а значення EC50 становило 0,5140 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Fusarium graminearum склало y = 5,7011 + 2,3280x (коефіцієнт кореляції r = 0,9869), а значення EC50 становило 0,5024 мг/мл через 72 години. Штам Streptomyces HU2014 має значний протигрибний ефект і може стати новим агентом біоконтролю у сільськогосподарському виробництві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Trinus, K. F. "Кореляція запаморочень з артеріальною гіпертензією". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 4.74 (7 серпня 2015): 13–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.74.2015.78206.

Full text

Abstract:

Запаморочення, що трапляються достатньо часто в населення, відносять до присінкових розладів. Окрім запаморочення, в МКХ-10 виділяють головокружіння, порушення сприйняття простору: акро-, агора-, клаустро- та ряд неспецифічних фобій, а також пов’язані симптоми: нудоту, заніміння, болі голови, вушні шуми. Серед найчастіших проблем здоров’я називають артеріальну гіпертензію (у 31,5 % дорослого населення України). Тому завданням цієї роботи була ідентифікація взаємодії запаморочень з артеріальною гіпертензією.Обстежені 123 хворі зі скаргами на запаморочення. Артеріальний тиск у контрольній групі (72 особи, 56,91 %) був 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст., у групі з АГ (51 особа, 43,09 %) АТ становив 148,98 ± 19,76/94,44 ± 7,83 мм рт.ст. (вірогідність різниці систолічного тиску за Ф-тестом р = 0,00039, за Т-тестом р = 2,56Е-15 та діастолічного тиску за Ф-тестом р = 0,53, за Т-тестом р = 1,05Е-21, коефіцієнти зміни відповідно 25,85 та 23,95 %). Різниця між групами в кількості хворих: із запамороченнями — 46,05 та 76,92 %, псевдоголовокружінням — 22,37 та 34,62 %, кінетозом — 26,32 та 34,62 %, ніктофобією — 19,74 та 28,95 % та оптокінезом — 18,42 та 25,00 %. При виконанні проби Ромберга з заплющеними очима збільшилася площа хитання у групі з АГ — з 0,08 ± 0,05 до 0,34 ± 1,00 м2; Кв = 325,00 %, вірогідність різниці за Ф-тестом р = 1,89Е-24, за Т-тестом р = 0,18, що вказує на важливість вивчення площі хитання при заплющених очах у хворих на АГ. Дуже великі коефіцієнти відмінності багатьох присінкових проб (більше ніж у 100 разів для АТ) можливі за умови первинного ураження вестибулярних ядер. А чутливість саме якісного Ф-тесту при порівнянні груп вказує на появу нової якості захворювання АГ, викликаної присінковим порушенням. Обговорене питання, що присінкове порушення може призводити до підвищень артеріального тиску та формування патологічного стану АГ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Zeldin, Valeriy, Volodymyr Kozyr та Olexandr Sokrut. "КОНТРОЛЬ СТАНУ КРОВІ ТА ЯКОСТІ СПЕРМИ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДТВОРЕННЯ СТАДА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.6.

Full text

Abstract:

Досліджено біохімічний склад крові та сперми кнурів-плідників племпідприємств великої білої породи, української м’ясної, харківської та дніпропетровської селекції. Встановлень, що середні біохімічні показники крові і сперми кнурів не виходили за межі біологічної норми. Середня кількість сперматозоїдів у відфільтрованому еякуляті кнурів дослідних генотипів була в межах 42,441- 54,648 млрд., при величині еякуляту 202,0±6,3-248,4±10,2 мл та концентрації сперматозоїдів, що рухаються прямолінійно поступово 0,21±0,003 – 0,23±0,01 млдр. мл. Має місце високо вірогідна різниця за об’ємом відфільтрованого еякуляту між плідником української м’ясної породи дніпропетровської та харківської селекцій на користь першої. Коефіцієнт кореляції між Рh сперми кнурів дослідних генотипів і концентрацією сперматозоїдів в 1 см склав -0,323 (велика біла порода) – 0,294 (українська м’ясна порода харківської селекції), - 0,208 (українська м’ясна порода дніпропетровської селекції). Рівень репрезентабельності величин розрахованих коефіцієнтів кореляції між ознаками був в межах Р>0,05- Р<0,05. Середня кількість одержаних спермо доз з одного еякуляту становила 8,5 доз (м’ясна порода харківської селекції) та 10,9 дози українська м’ясна порода дніпропетровської селекції) при величині показника 10,0 доз у кнурів великої білої породи. Запліднюваність маточного поголів’я від першого осіменіння в залежності від методу розведення була в межах 62,5-83,1 % при величині рівня репродуктивної здатності свиноматок 8,7±0,18 – 11,7±0,25 поросят на один опорос, що в цілому характеризує якість маточного поголів’я в здатності до запліднення за один статевий цикл та рівня племінної роботи в стаді у напрямку вдосконалення ознаки з низьким ступенем її успадкування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Пукіш, А. В., О. І. Сидоренко, О. М. Мандрик та В. В. Тирлич. "Вплив нафтового забруднення на вміст поживних речовин у ґрунті". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.36930/40310414.

Full text

Abstract:

Вуглеводневе забруднення негативно впливає на ґрунтові екосистеми і кругообіг поживних речовин та призводить до погіршення родючих властивостей ґрунтового покриву. Встановлено, що причиною погіршення стану ґрунту є витіснення поживних елементів із ґрунтового середовища. Досліджено вміст гумусу та елементів (азот, фосфор, калій) у ґрунті залежно від вмісту солей та нафтопродуктів, а також взаємовпливу вмісту поживних елементів у ґрунті. Визначення вмісту забруднювальних та поживних елементів у ґрунтах виконували відповідно до стандартних методик. При цьому ґрунти було розподілено на дві групи – з переважним хлоридним і сульфатним типом засолення. Визначено попарні кореляційні зв'язки між вмістом поживних елементів у ґрунтах із хлоридним і сульфатним типами засолення. Для якісної оцінки кореляції між концентрацією елементів використовували шкалу Чеддока. За допомогою методів математичної статистики встановлено взаємозв'язки між вмістом забруднювальних і поживних елементів. Тісним зв'язком вважали зв'язок із значеннями попарного коефіцієнта кореляції більше 0,7. За результатами досліджень встановлено, що для ґрунтів із хлоридним типом засолення зі зростанням вмісту деяких забруднювальних речовин зменшується концентрація поживних елементів. Тісні зв'язки виявлено у парах "кальцій – хлорид іон", "натрій – хлорид іон", "щільний залишок – хлорид іон", "натрій – кальцій", "калій – кальцій", "щільний залишок – кальцій", "токсичні солі – кальцій", "щільний залишок – магній", "щільний залишок – натрій", "токсичні солі – натрій", "токсичні солі – щільний залишок". Встановлені кореляційні зв'язки для ґрунтів із хлоридним типом засолення, а також їх характер (кореляційний зв'язок є прямим) вказують на те, що надходження калію у ґрунт відбувається паралельно із надходженням інших іонів солей, тобто джерело їх походження є одним і цим самим. За сульфатного типу засолення спостерігається тісна пряма кореляція між вмістом поживних елементів – азотом, фосфором і калієм. Вміст гумусу не корелює із жодним із елементів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Балашов, Едуард. "Особливості стилю саморегульованої навчальної діяльності студентів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-5-16.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості стилю саморегуляції студентів, визначені за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової. Метою нашого дослідження є теоретичне визначення психологічних особливостей і концептуальних характеристик, емпіричне визначення стилів саморегуляції у навчальній діяльності студентів, а також визначення кореляційних зв’язків між рівнями саморегуляції навчання студентів та її стилями за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена. Згідно результатів нашого емпіричного дослідження констатуємо, що у досліджуваній групі переважає середній рівень (майже 45%), а також оперативний стиль (понад 60%) саморегуляції поведінки навчальної діяльності студентів. Легко бачити, що серед студентів переважає оперативний стиль саморегуляції діяльності (відповідно 14,0% на високому рівні, 30,2% на середньому рівні та 18,6% на низькому рівні). Наступним за мірою розповсюдження серед респондентів у нашому дослідженні є автономний стиль саморегульованої навчальної поведінки (відповідно 7% респондентів на високому рівні, 11,7 % на середньому рівні та 4,6 % на низькому рівні саморегуляції). Емпіричні дослідження виявили, що найменш характерний для респондентів є стійкий стиль саморегуляції навчальної діяльності (9,3% на високому рівні, по 2,3% на середньому та низькому рівнях). Статистична обробка емпіричних даних показала значну пряму кореляцію між середнім рівнем саморегуляції та її оперативним стилем у студентів, пряму кореляційна залежність між високим рівнем саморегуляції навчальної діяльності та стійким стилем саморегуляції, а також обернену кореляцію між середнім рівнем саморегуляції навчання та її автономним стилем. Представлено аналіз та графічне зображення результатів дослідження студентів. Результати дослідження відображені у вигляді графічних зображень кожної з визначених характеристик. Зроблено висновки щодо важливості формування у студентів оптимального стилю саморегуляції, що дозволить усвідомлювати свою навчальну поведінку і виконувані навчальні дії, а також управляти ними з метою підвищення ефективності цієї навчальної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Колісник, П. Ф., Я. П. Лісков, С. П. Колісник, В. І. Колісник, Н. С. Гончарова та О. В. Долинна. "Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта". Pain medicine 3, № 2/1 (2018): 35. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34805.

Full text

Abstract:

Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення. Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії. Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні. Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05). Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Semenenko, S. I., A. I. Semenenko, R. G. Redkin та I. F. Semenenko. "Оцінка молекулярної мішені адемолу методом хемоінформатики". EMERGENCY MEDICINE 17, № 7 (2022): 37–41. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244593.

Full text

Abstract:

Актуальність. Глутаматна ексайтотоксичність та внутрішньочерепна гіпертензія являють собою потенційні мішені щодо можливих розробок патогенетичної терапії уражень мозку, зокрема тих, що асоційовані з високими значеннями внутрішньочерепного тиску. Мета. Методами хемоінформатики обґрунтувати внутрішньовенне застосування адемолу, виявити здатність адемолу блокувати β-адренорецептори, а також за критеріями лікоподібності та біодоступності оцінити можливість його проходження через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ). Матеріали та методи. Всі обчислення молекулярних дескрипторів були зроблені за допомогою програмного комплексу SIB Swiss Institute of Bioinformatics, розрахункової платформи та Molinspiration Cheminformatics v2016.09, доступних on-line. Результати. Молекулярна маса адемолу не перевищує 500, середній показник ліпофільності розрахований за допомогою програмного комплексу [5], знаходиться для наведених сполук у прийнятному діапазоні. Для адемолу величина LogP дорівнює 2,736, що вище, ніж у ремантадину (2,456), однак нижче, ніж у пропранололу (2,967). Визначено загальну площу полярних поверхонь молекул (TPSA), що розраховується на основі методики, опублікованої Ertl et al. [6] у вигляді внесків суми площин атомів О та N та інших, у складі функціональних груп полярних фрагментів. Для предикації проникнення адемолу через ГЕБ використали розраховані in silico дескриптори — усереднену ліпофільність, що виявилася близькою до описаного раніше коефіцієнту ліпофільності у суміші октанолу та фосфатного буфера [9], та TPSA. Кореляція афінітету (LogKi, nM) з полярністю для відомих β-адреноблокаторів та адемолу описується як параболічна поліноміальна функція другого порядку. Висновки. Побудовано модель кореляції афінітету від ліпофільності для ряду β-адреноблокаторів та передбачено афінність адемолу, що наближається до високоафінних неселективних β-адреноблокаторів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Горбійчук, М. І., та Д. Р. Кропивницький. "Числовий метод обчислення критичного навантаження на долото при бурінні свердловин". Automation of technological and business processes 13, № 1 (2021): 31–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1998.

Full text

Abstract:

В роботі розглядається вплив осьового навантаження на долото на форму бурової колони. Визначено, що збільшення даного параметру до критичного значення приведе до деформації бурової колони, що в свою чергу може спричинити аварійну ситуацію. Для визначення критичного значення осьового навантаження було побудовано багатокутник сил, що діють на нижньому кінці бурильної колони, що визначається координатою , що є точrою максимального прогину бурильної колони, та побудовано математичні залежності у вигляді системи диференціальних рівнянь (форма Коші). В середовищі MatLab було розроблено алгоритм визначення заданої координати x, який включає в себе розв’язок системи диференціальних рівнянь методом Рунге-Кутта та побудову інтерполяційного поліному Лагранжа. Побудовано графічні залежності зміни прогину бурильної колони при різних значеннях згинаючого моменту. За результатами обчислень синтезовано емпіричні моделі визначення точки максимального прогину бурильної колони у вигляді полінома 2-го порядку, параметри яких обчислено за методом найменших квадратів. Адекватність моделей перевірено за допомогою коефіцієнта кореляції. Обчислені значення коефіцієнта кореляції є близькими до одиниці, тому можна стверджувати, що запропонована емпірична модель адекватно описує «експериментальні» дані. Було проведено серію машинних експериментів при різних значеннях максимальної степені полінома і визначено, що при степені полінома рівній 3, емпірична модель, яка є функцією f(a, x) з високою точністю описує результати даних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Хеджазі, Мехіеддін, Андрій Б. Вишнікін та Анна Д. Баланенко. "ЗЕЛЕНИЙ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОХЛОРИДУ ДРОТАВЕРИНУ У ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТАХ З ВИКОРИСТАННЯМ УТВОРЕННЯ ІОННО-АСОЦІАТИВНОГО КОМПЛЕКСУ З ЕРИТРОЗИНОМ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (2021): 467–75. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.242348.

Full text

Abstract:

Для визначення гідрохлориду дротаверину був розроблений новий, простий і екологічний безекстракційний спектрофотометричний метод, який грунтується на прямій реакції з барвником флуоресцеїнового ряду еритрозином. Зміна кольору відбувається через утворення іонно-асоціативного комплексу (ІA) протонованої форми аналіту з моноаніонною формою еритрозину. Немає необхідності використовувати поверхнево-активні речовини для солюбілізації дрібнодисперсного осаду ІА або екстракції його токсичними органічними розчинниками. В спектрі поглинання з'являється нова батохромно зміщена смуга при 560 нм. Її походження пояснюється агрегацією аніонів барвника. Утворення малорозчинних ІА сприяє агрегації аніонів барвників. ІА повністю утворюється при pH 4.4 в середовищі ацетатного буфера через 3-5 хв. Оптична густина залишається незмінною протягом двох годин. За оптимальних умов реакції градуювальна крива була лінійною в діапазоні від 0,4 до 3 мкмоль л-1 з межею виявлення 0,10 мкмоль л-1 (40 мкг л-1) і коефіцієнтом кореляції 0,9996. Молярний коефіцієнт світлопоглинання ІA склав 3,8×104 моль-1 л см-1. Стехіометрія комплексів, що утворюються між дротаверином і еритрозином, отримана методом ізомолярних серій, склала 1: 1. Запропоновано новий простий метод розрахунку констант рівноваги, заснований на візуальному огляді і співпадінні експериментальних і розрахункових кривих, що описують залежність мольної частки ІA і інших частинок від pH розчину. Розрахована константа утворення IA 2×106 свідчить про його високу стійкість. Розроблений метод успішно застосований для визначення дротаверину в фармацевтичних препаратах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Вавдіюк Н.С. "УДОСКОНАЛЕННЯ ВИБОРУ СТИЛІВ ЛІДЕРСТВА В СИТУАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ". Економічний форум 2, № 2 (2021): 62–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-8.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто ситуаційні змінні вибору стилів лідерства за методом Ф.Е.Фідлера. За результатами опитування 28 керівників структурних підрозділів комерційної організації були визначені показники найменш сприятливого співробітника, встановлено взаємозв’язки «керівник-підлеглий», визначено структурованість чи неструктурованість завдання, достатність посадових повноважень. З часу проведення наукового спостереження керівники були згруповані в першу групу з хорошими стосунками «керівник-підлеглий», структурованими завданнями та достатніми посадовими повноваженнями – 6 осіб, що становить 21,4% від загальної кількості респондентів. Друга група при хороших відносинах «керівник-підлеглий», структурованих завданнях і недостатньо службових повноважень містить 2 особи (7,1%). Третя група з хорошими відносинами керівник-підлеглий», неструктурованими завданнями, але достатніми посадовими повноваженнями включає 5 осіб, або 17,9% від загальної кількості респондентів. Четверта група з добрими відносинами «керівник-підлеглий», структуровані завдання, але недостатніми посадовими повноваженнями включала 8 осіб, що становить 28,6% від загальної кількості респондентів. Оскільки керівники вважали, що вони мають сильний достатній авторитет, і поділ цих груп проводився на тих, хто має погані стосунки «керівник-підлеглий», включав модельні тести в групах ситуацій управління: п’ята – а це 4 особи (14,3%)); шоста – 2 особи (7,1%), сьома: 1 особа (3,6%). Менеджери, які отримали низькі оцінки НСП (1-3 бали) мотивовані завданням, суворо оцінюють своїх підлеглих і часто використовують суворий контроль: завдання виконуються, цілі досягаються, керівник, мотивований завданнями, задовольняється деталями та спостереженням за досягненням їх результатів. Менеджери, які отримали високі оцінки НСП (7-8 балів) є особами, мотивованими стосунками в колективі, зосереджені на соціальній взаємодії. Менеджери, які мають середні бали (4-6 балів), залежно від того, наскільки їх показник наближений до верхнього чи нижнього значення шкали, можуть бути як орієнтованими на завдання, так і на стосунки. За результатами опитування 28 керівників структурних підрозділів організації визначено показники дослідження, встановлено взаємовідносини «керівник-підлеглий», визначено структурованість завдань, достатність службових повноважень. Встановлено гіпотези дослідження: зі зростанням орієнтації керівника на завдання зростатиме групова взаємодія підлеглих, зростатиме і результативність діяльності і навпаки. Якщо гіпотеза H0 – кореляційний зв’язок між якісними ознаками не значимий, то гіпотеза відхиляється; конкуруюча гіпотеза H1 – кореляційний зв’язок між якісними ознакам значимий, то гіпотеза приймається. Для підтвердження гіпотез розраховано коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (rR=0,99; Tkp <p, 0,17 <2,571); Кендалла ( =0,9; τ>Tkp, а саме 0,9>0,62) та прийнято гіпотезу Н1 про те, що ранговий кореляційний зв’язок за оцінками двох тестів є значущим. Встановлено значний кореляційний зв’язок між аналізованими ознаками. Керівник, орієнтований на стосунки, є ефективним, коли ситуаційні фактори поєднуються і є сприятливими для керівника, який має помірний контроль над ситуацією. Якщо ситуаційні чинники створюють ситуацію, що є дуже сприятливою або дуже несприятливою для керівника, очікується, що керівники, орієнтовані на завдання, будуть ефективнішими. Керівник, який прийняв певний стиль управління, повинен відповідати управлінській ситуації, в якій цей стиль був би більш ефективним. Залежно від ситуаційних змінних управлінської ситуації сформовано рекомендації застосування стилів управління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Pochukalin, A. Ye. "ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ВІДБОРУ ЗАВОДСЬКИХ РОДИН ВОЛИНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 68–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.10.

Full text

Abstract:

Розвиток і перспективність використання у виробництві спеціалізованої породи пов'язаний з чітко окресленими параметрами структурних її формувань (заводських типів, ліній, родин), які постійно знаходяться у русі і змінюють породу в бажаному напряму. Тому завданням зазначеної статті є аналіз популяційно-генетичних параметрів відбору у заводських родинах. Матеріалом дослідження були тварини волинської м’ясної породи великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності, які належать племінному заводу ТОВ «Зоря» Ковельського району Волинської області. Сформовано вісімнадцять заводських родин, які розподілені по три у шести лініях зі загальним поголів’ям 160 корів та 13 бугаїв-плідників. Основними параметрами, які були включені у дослідження були – фенотипові мінливість і кореляція, успадковуваність та сила впливу. Успадковуваність визначали методом подвоєного коефіцієнту кореляції «мати-дочка», тоді як силу впливу через співвідношення факторіальної дисперсії до загальної.  Максимальне і мінімальне значення живої маси телиць заводських родин у віці 7, 12, 15 та 18 міс. становить відповідно 183 кг … 197 кг, 283 кг ... 305 кг, 342 кг ... 357 кг, 390 кг … 415 кг. За коефіцієнта варіації у зазначених вище вікових періодах телиць отриманий низький ступінь мінливості, який не перевищує 8%. У родинах Буланої 943 (7 міс.), Гарної 536 (12 міс.), Казки 433 (15 міс.) та Корони 2382 (18 міс.) отримані значення середнього ступеня мінливості. Найвище значення середньодобових приростів телиць отримано від наступних родин: Верби 1536 (0-7 міс. – 810 ± 21,3 г), Пальми 275 (7-12 міс. – 766 ± 47,7 г), Вісли 1016 (12-15 міс. – 703 ± 22,8 г) та Корони 2382 (15-18 міс. – 802 ± 106,7 г). Мінливість середньодобових приростів телиць коливається від 8,2% у період 7-18 міс. до 38,5% у період від 15-18 міс.  Кореляційний зв'язок між живою масою і молочністю корів та проміром висоти в холці, тривалістю використання і бальною оцінкою був додатним. Від 72% до 83% заводських родин між висотою в холці та живою масою повновікових корів, молочністю був низький. Слід відмітити заводські родини Корони 2382, Верби 1536 (висота в холці-молочність), Калини 212 (жива маса корів-тривалість використання), Розетки 1313, Вісли 1016 (бальна оцінка екстер’єру- жива маса корів). Щодо сили впливу, то неістотно впливають на селекційні ознаки лінії матері і батька (1-9%) порівняно з впливом матерів і батьків (52-90%).  Поставлена проблема розв’язання раніше не вирішених питань, щодо оцінки заводських родин за господарськи корисними ознаками, а також їх популяційно-генетичні параметри дає змогу аналізувати і проводити селекційну роботу не тільки з лініями, але й заводськими родинами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Клименко, А. В., В. М. Клименко та М. В. Ніколаєв. "Оцінка якості життя пацієнтів із морбідним ожирінням після операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11941.

Full text

Abstract:

Мета роботи: оцінити кореляцію якості життя та динаміку маси тіла пацієнтів із морбідним ожирінням після проведеної операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки і порівняти отримані результати з класичною методикою Roux-en-Y. Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y. Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Hnatyuk, M. S., S. O. Konovalenko та L. V. Tatarchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ ПРИ ПОШКОДЖЕННІ СІМ’ЯНИКІВ РУБОМІЦИНОМ ГІДРОХЛОРИДОМ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (1 лютого 2020): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10823.

Full text

Abstract:

Рубоміцин – протипухлинний антибіотик антрациклінового ряду з вираженою цитостатичною дією, який при введенні в організм чоловіків може призводити до структурно-функціональних змін сім’яників. Мета дослідження – вивчити особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім’яників рубоміцином гідрохлоридом. Методи дослідження. Морфометричними методами досліджували структури сім’яників 30-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Імуноферментним методом у сироватці їх крові визначали концентрацію фактора некрозу пухлини α (TNFα), інтерлейкінів (IL2, IL6, IL10). Гістостереометрично на мікропрепаратах сім’яників визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин, сперматогенних епітеліоцитах, відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та стромально-паренхіматозні відношення в органі. Проводили кореляційний аналіз між концентрацією цитокінів та досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. При дії рубоміцину гідрохлориду на організм концентрація IL2 у сироватці крові підвищилась на 22,0 %, IL6 – на 45,2 %, IL10 – на 34,5 %, TNFα – на 12,5 % (р˂0,001). Нерівномірне, диспропорційне збільшення вмісту цитокінів у сироватці крові при змодельованій патології вказувало на дисбаланс цитокінового профілю. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин збільшилися на 5,3 %, у сперматогенних епітеліоцитах – на 7,4 % (р˂0,01), що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 13,5 раза, а сперматогенних епітеліоцитів – у 19,4 раза (р˂0,001), що вказувало на суттєві структурно-функціональні зміни цього органа. Виявлено наявність сильних позитивних кореляційних взаємозв’язків між відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та концентрацією IL2, IL6, IL10 (r=+0,82±0,03). Меншої сили позитивні кореляційні взаємозв’язки встановлено між вказаними гістостереометричними параметрами сім’яників та концентрацією TNFα в сироватці крові (r=+0,65±0,02). Між стромально-паренхіматозними відношеннями в сім’яниках щурів 2-ї групи спостережень та вмістом цитокінів у сироватці крові коефіцієнт кореляції коливався в межах від 0,52 до 0,64. Висновки. Введення в організм рубоміцину гідрохлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників та суттєвого дисбалансу цитокінів – IL2, IL6, IL10, TNFα в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромально-паренхіматозними відношеннями в досліджуваному органі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!