Academic literature on the topic 'Когнітивні моделі'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Когнітивні моделі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Когнітивні моделі"
1
Єгорова, А. В. "КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ПОРОДЖЕННЯ І СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДНОГО НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-11.
Full textAbstract:
В останні десятиліття дослідження наративного дискурсу привертають надзвичайну увагу науковців по всьому світу. У статті досліджується процес конструювання наративу й нарації (вербалізації наративу) як когнітивно-комунікативної події, що виникає в певному контексті. Спираючись на впливові праці Тойна ван Дейка про ментальні моделі подій і вплив контексту на процес комунікації, теорію концептуальної інтеграції Жиля Фоконьє і Марка Тернера та ідеї Роналда Ленекера про когнітивні операції конструювання, провели теоретичний аналіз з метою пояснити, як може функціонувати конкретна подія в суб’єктивній ментальній моделі мовця, який потім залежно від умов (а часто й обмежень) безпосереднього контексту комунікативної події робить певний вибір щодо того, що саме і як розповідати, спираючись на арсенал когнітивних операцій конструювання. По-перше, необхідно було дослідити механізм побудови ментальної моделі події, а також охарактеризувати її компоненти; по-друге, розглянути елементи контекстуальної моделі, які можуть впливати на те, що саме розповідає мовець при конструюванні своєї оповіді (включаючи як безпосередню комунікативну ситуацію, так і соціокультурні параметри); і, нарешті, описати когнітивні операції конструювання, які використовуються мовцем, щоб вивести на передній план – експлікувати, імплікувати, або навіть повністю приховати певні деталі подій, про які вони розповідають. У результаті аналітичної розвідки встановлено, що нарація як вербалізація наративу про певні події виникає в результаті когнітивних операцій конструювання (а саме специфікації, фокусування, промінантності й перспективізації), які дають можливість мовцю виділити з ментальної моделі подій відповідні елементи й організувати їх певним чином у розповідь, що робить наратив зрозумілим для реципієнта відповідно до прагматичних цілей мовця.
2
Романенко, О. П. "КОГНІТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЕМІНУТИВІВ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-17.
Full textAbstract:
У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».
3
Ділай, І. П., and М. П. Ділай. "КОГНІТИВНА КОРПУСНА ЛІНГВІСТИКА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).
4
Tkachuk, R. L., L. S. Sikora, N. K. Lysa, and B. I. Fedyna. "Логіко-когнітивні моделі темпоральної дійсності при прийнятті оперативних рішень у кризових умовах функціонування техногенних систем (Ч. 2)." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 108–19. http://dx.doi.org/10.15421/40281022.
Full textAbstract:
Проведено аналіз та показано, що в когнітивній структурі особистості присутній іманентний темпоральний пласт, завдяки якому людина володіє здібністю конструктивно орієнтуватися у часовому просторі під час прийняття оперативних рішень в умовах загроз. Беручи це до уваги та враховуючи індивідуальність та неповторність кожної людини, такий феномен, за граничних режимів управління техногенними системами, може призвести до аварійних ситуацій з масштабними техногенними та екологічними наслідками. А отже, в разі невідповідного інтелектуального рівня і низької професійної підготовки оператор, у структурі управління енергоактивними об'єктами, не зможе своєчасно забезпечити реалізацію протиаварійних рішення. І тільки високий рівень інтелекту, відповідні психічні і вольові характеристики та професійна підготовка управлінського персоналу є запорукою ефективного протистояння загрозам виникнення аварійних ситуацій. Проаналізовано основні літературні джерела, глибиною до п'ятдесяти років, визначено проблему, мету і методи дослідження. Викладення основного матеріалу охоплює: аналіз проблеми прийняття рішень у кризових ситуаціях; опис інформаційного базису управління; ігрові моделі ситуацій управління; обґрунтування потреби використання темпоральної логіки у процедурах прийняття рішень; аналіз сприйняття часу оператором та прийняття ним рішень з оцінкою швидкості мислення; логіко-когнітивну модель сприйняття часу оператором; логіко-лінгвіністичні темпоральні правила прийняття управлінських рішень в екстремальних ситуаціях.
5
Tkachuk, R. L., L. S. Sikora, N. K. Lysa, and B. I. Fedyna. "Логіко-когнітивні моделі темпоральної дійсності під час прийняття оперативних рішень у кризових умовах функціонування техногенних систем (Ч. І)." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 107–16. http://dx.doi.org/10.15421/40280822.
Full textAbstract:
Проведено аналіз та показано, що в когнітивній структурі особистості присутній іманентний темпоральний пласт, завдяки якому людина володіє здібністю конструктивно орієнтуватися у часовому просторі під час прийняття оперативних рішень в умовах загроз. Беручи це до уваги та враховуючи індивідуальність та неповторність кожної людини, такий феномен, за граничних режимів управління техногенними системами, може призвести до аварійних ситуацій з масштабними техногенними та екологічними наслідками. А отже, в разі невідповідного інтелектуального рівня і низької професійної підготовки оператор, у структурі управління енергоактивними об'єктами, не зможе своєчасно забезпечити реалізацію протиаварійних рішень. І тільки високий рівень інтелекту, відповідні психічні та вольові характеристики та професійна підготовка управлінського персоналу є запорукою ефективного протистояння загрозам виникнення аварійних ситуацій. Проаналізовано основні літературні джерела, глибиною до п'ятдесяти років, визначено проблему, мету і методи дослідження. Виклад основного матеріалу охоплює: аналіз проблеми прийняття рішень у кризових ситуаціях; опис інформаційного базису управління; ігрові моделі ситуацій управління; обґрунтування необхідності використання темпоральної логіки в процедурах прийняття рішень; аналіз сприйняття часу оператором та прийняття ним рішень з оцінкою швидкості мислення; логіко-когнітивну модель сприйняття часу оператором; логіко-лінгвіністичні темпоральні правила прийняття управлінських рішень в екстремальних ситуаціях.
6
БАЛАШОВ, Едуард. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОРЕГУЛЬОВАНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, no. 4 (July 15, 2020): 5–29. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.374.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичні аспекти поняття саморегуляції навчальної діяльності студентів. Метою нашого дослідження було теоретичне визначення психологічних особливостей та концептуальних характеристик саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Методологія нашого теоретичного дослідження включала теоретичний аналіз наявних психологічних концептуальних праць щодо вивчення феноменів саморегульованого навчання та виявлення їхньої співвідношення у навчальній діяльності студентів ЗВО.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань щодо вивчення питання саморегуляція навчальної діяльності дозволив нам визначити основі структурні елементи цієї діяльності. З метою визначення сутності саморегуляції навчальної діяльності студентів ми здійснили її психологічний аналіз у рамках визначених рівнів (індивідуально-особистісний, когнітивний, метакогнітивний, мотиваційно-вольовий), який дозволив нам визначити структуру саморегульованої навчальної діяльності
Створено авторську структурно-функціональну модель саморегуляції навчальної діяльності студентів у ЗВО. Охарактеризовано основні етапи, методи, процеси, блоки та механізми саморегуляції начальної діяльності студентів. Визначено важливу роль метакогнітивного моніторингу у саморегуляції навчальної діяльності та охарактеризовано його рівні і основні компоненти. Саморегуляцію навчальної діяльності студентів ми визначили як активну взаємодію студентів з навчальним середовищем, у результаті якої у студентів формується розуміння значення мотивації, когнітивних і метакогнітивних аспектів самостійного навчання, здатність використовувати когнітивні і метакогнітивні стратегії у навчальній діяльності, а також розвиваються потенційні можливості на індивідуально-особистісному, когнітивному, метакогнітивному та мотиваційно-вольовому рівнях.
Зазначені рівні розвитку потенційних можливостей студентів у процесі саморегульованої навчальної діяльності, основні етапи, методи, процеси і блоки саморегуляції, а також психологічні механізми реалізації поставлених завдань, відображені у нашій теоретико-концептуальній моделі, дозволили нам охарактеризувати основна компоненти саморегульованого навчання студентів ЗВО.
7
Москвичова, О. А. "МІКРОСЕГМЕНТ ФРАКТАЛЬНОЇ ПОЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ СВІТУ У ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ ВИМІРІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-1.
Full textAbstract:
Екстраполюючи методологію лінгвопоетичного аналізу, методологію когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, враховуючи здобутки методології фрактального моделювання у математиці, фрактальній геометрії, синергетиці й теорії систем, окреслимо методику конструювання фрактальної поетичної моделі світу, яка характеризується складною структурою у лінгвокогнітивному вимірі. Вказана складність структури зумовлена когерентністю між складовими сегментами фрактальної поетичної моделі світу, тобто узгодженням дифузійних і дисипативних процесів, котрі уможливлюють когерентну зв’язність складної хаотичної структури у єдине фрактальне ціле. Структурування фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі шляхом упорядкування художніх концептів і концептів та концептуальних тропів із подальшим фреймовим моделюванням і конструюванням концептуальних блендів із урахуванням методологічного інструментарію конструювання образ- схем концептуальних тропів дозволяє упорядкувати зазначені аспекти в єдиній фрактальній і лінгвокогнітивній моделі світу. У такий спосіб здійснюємо перехід когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики на новий топологічний рівень, котрий ознаменовано можливістю графічного кодування лінгвокогнітивних постулатів у складній ієрархічній фрактальній моделі, що складається із самоподібних мікро- та макросегментів, а також із фреймової мережі та мережі концептуальних смислів. Так, запропоноване моделювання фрактальної поетичної моделі світу відкриває нову галузь у сучасній когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці з опорою на сукупність методологій точних і гуманітарних наук. Висновуємо, що такою новою ланкою постає когнітивна графіка, або, точніше, когнітивна фрактальна графіка, оскільки репрезентована методика дослідження поетичних текстів із подальшим конструюванням фрактальної поетичної моделі світу враховує декілька аспектів когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, математики, геометрії, теорії систем, синергетики.
8
Черних, Геннадій. "ДОСЛІДНИЦЬКІ ТРАДИЦІЇ КОГНІТИВНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ – МОВА ТА ЗНАЧЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 324–35. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-324-335.
Full textAbstract:
Розглянуто специфіку розвитку дослідницьких традицій когнітивної лінгвістики та соціолінгвістики. Визначено проблеми розу- міння буденної мови на сучасному етапі розвитку науки. Проаналізовано сучасний стан розвитку етнометодологічного підходу, ролі невербальних комунікацій у повсякденному спілкуванні. Обґрунтовано природу со- ціальної дії, особливості функціонування та взаємодії соціальних акто- рів за допомогою символів і значень. Розглянуто моделі комунікаційної взаємодії У. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Груніга, Т. Ханта, Ю. Габермаса, Н. Лумана. Розкрито зміст одного з ключових понять соціолінгвістики – “мовна ситуація”, яке визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів). Особливу увагу приділено в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок і взаємо- дію мови і культури. Також розглянуто особливості розвитку когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму щодо функціонування мови як різ- новиду когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості — через мовні явища. Доведено основну гіпотезу когнітивної науки, що мисленнєві процеси можна трактувати як процеси оброблення та перетворення ментальних репрезентацій. Наведено ідеї головного прихильника та представника когнітивної соціології — аме- риканського соціолога Аарона Сікурела. Також обґрунтовується зміст праць французького соціолога Ж. Подьоло та концепції соціолінгвістики А. Мейє, Ф. Боаса, Е. Сепіра, В. Матезиуса, Б. Гавранека, Й. Вахека та ін., які зробили значний внесок у виявлення ролі соціальних чинників у розвитку мови та продемонстрували зв’язок мови із соціальними процесами, а також соціаль- ну роль літературної мови.
9
K.A., Lysnyk. "THEORETICAL AND EMPIRICAL MODELS OF OVERCOMING THE HIGH LEVEL OF FEAR OF CANCER RECURRENCE IN CANCER SURVIVALS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-17.
Full textAbstract:
he article reflects the results of a review of theoretical models presented in foreign scientific journals, that are describing the cognitive and emotional components of the causes of fear of cancer recurrence – serious problem in psycho oncology, which cancer survivals are faced to and that significantly impair their quality of life. Also we investigate goals of psychological influence to reduce the clinical level and/or overcome the fear of cancer recurrence in cancer survivals and available proven practical methods of correction of their psychological state. Purpose: to carry out a comparative analysis of the effectiveness of existing theoretical and empirical models of overcoming the high level of fear of recurrence in cancer survivals. Methods: review of existing publications on the selected topic; classification of available theoretical models for explaining the fear of cancer recurrence; analysis and description of the cognitive and emotional constructs of the course of this psychological phenomenon; generalizations about the effectiveness of practical methods of psychosocial impact on cancer survivals in order to reduce the clinical level of their fear of cancer recurrence. Results: There were identified six theoretical models of the origin and course of the fear of cancer recurrence in cancer patients and five research of the introduction of practical methods for correcting the clinical level of this fear. All existing theories and practical methods that have been proposed in foreign research so far originate from the cognitive-behavioral paradigm, but each year they become more personalized and include a social component of supporting too. Some of them are very interesting to practical psychooncologysts. Conclusions. The prospect of further research is to create a native method of reducing the fear of cancer recurrence in cancer survivals taking into account the identified models and effective methods of influence; and conducting a practical research of the effectiveness of this method in Ukrainian cancer survivals, as the fear of cancer recurrence significantly affects their subsequent quality of life.Key words: psychooncology, cognitive model of cancer desease, coping strategies, clinical level of FCR, methods of psychosocial correction. У статті відображено результати огляду іноземних наукових видань стосовно теми страху рецидиву раку в онкопацієнтів із метою виявлення теоретичних моделей, що описують когнітивні та емоційні складники причин виникнення страху рецидиву раку, з яким стикаються онкоодужуючі. Також за результатами огляду теоретично досліджено, які цілі психологічного впливу найчастіше обирають пси-хоонкологи для зниження клінічного рівня та/або подолання страху рецидиву раку відповідно до обраних теоретичних моделей. Проведено огляд та порівняння наявних апробованих практичних методів корекції психологічного стану в онкоодужуючих. Мета – здійснити порівняльний аналіз ефективності наявних теоретичних та емпіричних моделей подолання високого рівня страху рецидиву в онкоодужуючих.Методи: огляд наявних публікацій з обраної теми в іноземних наукових виданнях; класифікація наявних теоретичних моделей пояснення виникнення страху рецидиву раку; аналіз та опис когнітивних та емоційних конструктів перебігу цього психологічного явища; узагальнення ефективності апробова-них практичних методів психосоціального впливу, застосованих до онкоодужуючих у різних дослідженнях із метою зниження клінічного рівня страху рецидиву раку. Результати: виявлено шість теоретичних моделей виникнення та перебігу страху рецидиву раку в онкоодужуючих та п’ять досліджень упровадження практичних методів корекції клінічного рівня цього страху. Всі наявні теорії і практичні методи, які дотепер запропоновані в іноземних дослідженнях, походять із когнітивно-поведінкової парадигми, стаючи з кожним роком усе більше персоналізованими, та включають соціальний складник підтримки. Деякі з них становлять практичний інтерес для психоонкологів. Висновки. Перспективою подальших досліджень є створення, ураховуючи виявлені моделі та ефективні методи впливу, вітчизняної методики зменшення страху рецидиву в онкоодужуючих; проведення практичного дослідження ефективності цієї створеної методики в українських онкоодужуючих, оскільки страх рецидиву раку суттєво впливає на подальшу якість життя.Ключові слова: психоонкологія,когнітивна модель онкохвороби, поведінкові стратегії подолання, клінічний рівень FCR, методи психосоціальної корекції.
10
Мельничук, О. Д. "АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ЯК ТЕОРІЙ КАТЕГОРІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одній з важливих проблем сучасної лінгвістики – мовній категоризації. Запропонований семантико-когнітивний підхід опису категорій та особливостей мовної категоризації є актуальним у світлі сучасної науки, його використовують для повної характеристики представленого явища. У межах цього підходу розглядаємо також атрибутивні теорії організації категорій – класичний підхід, прототиповий та екземплярний. Представляємо та аналізуємо принципи організації та побудови різнотипових категорій, зважаючи на те, що науковці описують цей феномен з різних точок зору та в межах різних лінгвістичних теорій – денотативно-референційної, функційно-семантичної, теорії фреймової семантики та семантико-когнітивної теорії категорій. Оскільки мова використовує загальний когнітивний апарат, то і мовні категорії представляються категоріями того ж типу, що й інші категорії в поняттєвій системі, наприклад, вони демонструють прототипові ефекти та ефекти базового рівня. Однією з представлених проблем є зв’язок відмінностей, які існують в реальному світі, та відмінностей, що фіксуються засобами мови. Існування категорій зумовлене тим, що в основі їх функціонування лежать не особливості конкретної мови, а визначена модель знання. Важливим чинником є внутрішня організація категорії, яка охоплює ядро та периферію. У зв’язку з тим, що когнітивна лінгвістика – це дисципліна, яка залучає науковців різних галузей, отже заснована на когнітивному та психологічному методах, сучасна лінгвістика привносить нові пояснення щодо організації знань про світ у свідомості мовця. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації і концептуалізації, які відтворені в мові. Одиницею концептуалізації в когнітивній лінгвістиці є концепт (поняття), який розуміють як результат когніції (пізнання). У концепті згідно з когнітивним та лінгво-культурним тлумаченням сконцентрована не тільки семантика мовної одиниці. Концепт є одиницею ментального лексикону і становить сукупність значень, цінностей і норм як результат пізнавальної діяльності людини.
Dissertations / Theses on the topic "Когнітивні моделі"
1
Салієва, Ольга Володимирівна. "Моделі та засоби оцінювання рівня захищеності систем захисту інформації на основі когнітивного моделювання." Diss., Вінницький національний технічний університет, 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56773.
Full text
2
Степанов, В. В., Світлана Олексіївна Швачко, Светлана Алексеевна Швачко, and Svitlana Oleksiivna Shvachko. "Фреймове моделювання концепту ЖИТТЯ на матеріалі паралельного корпусу паремій." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46582.
Full textAbstract:
Одним із провідних напрямків сучасних когнітивних досліджень є вивчення структурованих знань, що подаються у вигляді когнітивних моделей – фреймів. Вивчення фреймової репрезентації знань має усталені традиції (С. А. Жаботинська, М. Мінський, Н. В. Таценко, Ч. Філлмор та ін.), що у поєднанні з потужною теоретичною базою для конструювання та використання корпусів (П. Бейкер, Е. Вільсон, Е. Гарді, Т. МакІнері та ін.) уможливлює їх комбінування з метою фреймового моделювання концепту ЖИТТЯ.
3
Ткачук, Ростислав Львович. "Теоретичні та прикладні засади інформаційної технології підготовки оперативного персоналу для роботи в умовах надзвичайних ситуацій (Автореферат)." Thesis, Українська академія друкарства, Львів, 2019. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7484.
Full textAbstract:
Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми — розробки інформаційної технології підготовки оперативного персоналу для роботи в умовах надзвичайних ситуацій з використанням системного аналізу, когнітивної психології та теорії прийняття рішень. Проведено дослідження проблеми вибору стратегій управління техногенними системами, які функціонують у граничних і аварійних режимах та під час надзвичайних ситуацій. Досліджено проблему функціональної стійкості оперативного персоналу, який діє в умовах загроз під час прийняття термінальних рішень із ліквідації надзвичайних ситуацій. Описано й обґрунтовано моделі побудови розгортання сценарію інтелектуальної діяльності ліквідаторів в умовах ризику; сприйняття ними подій у стресових умовах на підставі використання методів когнітивної психології та моделі інтелектуального аналізу потоків даних про стан об’єкта. Досліджено особливості відображення оперативної обстановки у нейроструктурі особи, яка приймає рішення, в умовах надзвичайних ситуацій з врахуванням термінального циклу сприйняття інформації про хід подій. Розроблено структурно-функціональну схему інформаційної технології для реалізації процесу тестування та відбору ліквідаторів. The modern development of the society, its resource and informational software has caused the higher demands to the professional preparation to the stuff, which provides all the management functions on the all levels of the hierarchy as on the state so as on the private productive structures. Special demands are used to the people whose abilities are to make decisions in normal and critical situations on the all levels of the hierarchy. These tasks can be realized according to the appropriate intellectual, psychological and professional training of the managerial and operative stuff as in the organizational so as in the productive systems.
The growth of the role of the information and knowledge in the professional activity which are the main factors of the industrial development of economics exacerbates the creative character of the work, the role of the personality its cognitive abilities in the processes in making decisions in local and strategic managerial decisions in all the levels of the hierarchy of the state and corporative structures. And so it creates the actual scientific problem, one of the way of solving this problem is to raise the effectiveness of the managerial and productive activity on the base of using the informational and computer technologies with taking into account the cognitive psychology. And these demands relevant methods of the preparation, which unite all the methods of the informational, system and cognitive technologies in the formation of the curriculums as to the individual so as to the team training with the purpose to activate the assimilation of the general and the professional oriented knowledge.
In the first chapter of the dissertation was made the analysis of the degree of the scientific elaborated of the making decisions in the conditions of emergencies situations, the problem of choosing the strategies of the management of the energetic systems in critical situations of the production, problems of the functional stability of the operator in making decisions in the conditions in emergencies situations in man-made systems, structuring the knowledge necessary for making and interpretation the situations in cognitive system in making decisions and management. Also was made the analysis of the methods counteraction in emergencies situations in man-made energetic systems.
In the second chapter were proposed the informational concepts in the development of the logical-cognitive models of the intellectual activity in the conditions of the risk; system and the informational dynamic components in logical models in temporal activity in making operative decisions. Also were reviewed the processes of the formation of the intellectual skills for solving the tasks in management process of the liquidation of the emergencies situations.
The third chapter was devoted to the logic of the generation of the hypothesises about the reasons of emergence of the critical situations for solving the tasks of processing the information which is necessary in management. Also were researched the logical categories in the schemes of making decisions by the operator in the process of the management in the risk regime. Were described the categories in the systems of making decisions, relations between them and their meanings. Was built the logical structure of the tree of decisions on the cycle of terminal time of management the man-made system in emergencies situations.
In the fourth chapter was made the analysis of the process of formation the logical procedures in making decisions in the conditions of risk and fixed terminal time. Were researched the main components of the temporal logic in the procedures of processing data flows in the hierarchy of the structure of man-made system and their influence on the rating of perception the time by the operator automated system of management of technological process during the emergence of the dynamic situations. Was described the dynamic of changes the speed of thinking in the actions of the stressful factors on the operator, which takes to the account the possibility of the correct rating of the given situation.
In the fifth chapter were proposed the logical models of the formation of the active action in management; rules of the building the logical solutions which are necessary for the formation management actions by the cognitive intellectual agent in the procedures in making management decisions in unclear and unrelated data.
The sixth chapter was devoted to the development of the logical-cognitive model of the operator’s activity like an intellectual agent, who does the management functions in the extreme conditions. Were reviewed the cognitive knowledge components of the factors of the influence on the making decisions by the intellectual agent-operator ASM;
problematical and situational tasks in the management of the difficult objects.
The seventh chapter was devoted to the slightly formalized and unformalized tasks of management the systems; systemic and cognitive conception of the formation the strategies in the target spacious; informational and intellectual stability the agents of operative management in the formation of the anti-crisis solutions. Were developed the logical-cognitive models in the formation of management decisions in the hierarchical systems.
4
Лавров, Євгеній Анатолійович, Евгений Анатольевич Лавров, Yevhenii Anatoliiovych Lavrov, and Н. Л. Барченко. "Моделирование когнитивного комфорта в модульных системах электронного обучения." Thesis, Сумский государственный университет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39194.
Full textAbstract:
В условиях большого количества накопившихся альтернативных электронных модулей и возможных технологий работы с ними человек в системе «студ.-обучающая среда» испытывает сложности в выборе базового модуля и рациональных технологий работы с ним.
5
Бабенко, К. Є. "Стратегічне управління збалансованим економічним розвитком територій: теорія, методологія, практика." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20125.
Full textAbstract:
Бабенко, К. Є. Стратегічне управління збалансованим економічним розвитком територій: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / К. Є. Бабенко. - Чернігів, 2020. - 445 с.Дисертацію присвячено розробленню сучасної концепції стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. У роботі уточнено сутність економічного розвитку територій та побудовано терміносистему цього поняття. Обґрунтовано інструменти економічного розвитку територій. Систематизовано та синтезовано ключові принципи збалансованого економічного розвитку територій. Побудовано семантичну модель системи стратегічного управління економічним розвитком. Уперше розроблено концепцію стратегічного управління збалансованим економічним розвитком території. Запропоновано кваліметричну модель оцінювання рівня реалізації стратегії економічного розвитку територій, яка є методичним підґрунтям механізму моніторингу виконання стратегії економічного розвитку територій. Побудовано когнітивну карту проблем економічного розвитку територій. Розроблено методологічний підхід щодо оцінювання рівня збалансованого економічного розвитку територій, результатом реалізації якого є побудова трирівневої матриці впливу таких показників, як інтегральний показник економічного розвитку території, темп зростання економічного розвитку та ступень збалансованості. Удосконалено концептуальний підхід до побудови та функціонування механізму формування політики збалансованого економічного розвитку територій. Запропоновано методичний підхід щодо виявлення впливу факторів внутрішнього середовища на формування конкурентоспроможності території. Розроблено підхід до формування альтернативних сценаріїв збалансованого економічного розвитку територій. Визначено інституційне підґрунтя стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. Обґрунтовано науково-методичний підхід до впровадження системи управління збалансованим економічним розвитком територій. Розроблено методичний підхід щодо визначення ефективності взаємодії стейкхолдерів у контексті забезпечення збалансованого територіального розвитку
Диссертация посвящена разработке современной концепции стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий. В работе уточнена сущность экономического развития территорий и построена терминосистема данного понятия. Обоснованы инструменты экономического развития территорий с помощью причинно-следственной диаграммы Исикава и SWOT-анализа. Систематизированы и синтезированы ключевые принципы сбалансированного экономического развития территорий. Построена семантическая модель системы стратегического управления экономическим развитием, которая служит действенным методологическим базисом обоснования целесообразности проведения стратегических изменений на определенной территории с целью обеспечения сбалансированного воспроизводства экономического потенциала территории. Впервые разработана концепция стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территории, которая объединяет ряд гипотез и ключевых положений. Предложена квалиметрическая модель оценки уровня реализации стратегии экономического развития территорий, которая является методической основой механизма мониторинга выполнения стратегии экономического развития территорий. Построена когнитивная карта проблем экономического развития территорий, которая позволяет выделить проблемные аспекты и найти ключевые причины влияния негативных тенденций на экономическое развитие территории. Разработан методологический подход к оценке уровня сбалансированного экономического развития территорий, результатом реализации которого является построение трехуровневой матрицы влияния таких показателей, как: интегральный показатель экономического развития территории, темп роста экономического развития и степень сбалансированности. Усовершенствован концептуальный подход к построению и функционированию механизма формирования политики сбалансированного экономического развития территорий, в рамках которого расширена типизация инструментов государственного управления и учтены условия сбалансированности. Предложен методический подход к выявлению влияния факторов среды на формирование конкурентоспособности территории. Разработан подход к формированию альтернативных сценариев сбалансированного экономического развития территорий, основанный на использовании имитационного моделирования. Определено институциональное основание стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий, которое предусматривает выделение системы трехуровневого взаимодействия участников данного процесса – государственные институты (министерства, службы, фонды), негосударственные институты и неформальные институты. Обоснованно научно-методический подход к внедрению системы управления сбалансированным экономическим развитием территорий, особенностью которого является использование проектного подхода и имплементация agile-методов в деятельность объединенных территориальных общин. Разработан методический подход к определению эффективности взаимодействия стейкхолдеров в контексте обеспечения сбалансированного территориального развития, реализация которого позволит сгруппировать новые сферы управления в направлении экономического развития территорий
The thesis represents the development of the modern concept of strategic management of balanced economic development of territories. The essence of economic development of territories is specified in the work and the terminological system of this concept is constructed. The tools of economic development of territories are substantiated. The key principles of balanced economic development of territories are systematized and synthesized. A semantic model of the system of strategic management of economic development is built. For the first time the concept of strategic management of balanced economic development of the territory was developed. A qualimetric model for assessing the level of implementation of the strategy of economic development of territories is proposed, which is a methodological basis for the mechanism of monitoring the implementation of the strategy of economic development of territories. The cognitive map of problems of economic development of territories is constructed. A methodological approach to assessing the level of balanced economic development of territories has been developed, the result of which is the construction of a three-level matrix of influence of such indicators as: integrated indicator of economic development of the territory, growth rate of economic development and degree of balance. The conceptual approach to the construction and functioning of the mechanism of policy formation of balanced economic development of territories has been improved. A methodical approach to identifying the impact of environmental factors on the formation of the competitiveness of the territory is proposed. An approach to the formation of alternative scenarios for balanced economic development of territories has been developed. The institutional basis of strategic management of balanced economic development of territories is determined. The scientific and methodological approach to the implementation of the management system of balanced economic development of territories is substantiated. A methodical approach to determining the effectiveness of stakeholder interaction in the context of ensuring balanced territorial development has been developed.
6
Мусаєва, Росала Шахін кизи. "Особливості актуалізації ролей суб'єкта в комунікативній ситуації "Бесіда друзів" (на матеріалі англомовних ігрових кінотворів)." Thesis, 2020. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15888.
Full text
7
Бригадиренко, Валентина Юріївна. "Когнітивний аспект метафоризації назв рослин у французькій мові." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1898.
Full textAbstract:
Бригадиренко В. Ю. Когнітивний аспект метафоризації назв рослин у французькій мові : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / нук. керівник Є. В. Ступіна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 78 с.UA : Робота викладена на 78 сторінках друкованого тексту. Містить 2 схеми. Перелік посилань включає 65 джерел. Об'єктом дослідження є фітонімічні одиниці, які активно розвивають переносні значення у французькій мові. Мета роботи: виявлення когнітивних основ формування переносних значень фітонімічної лексики, що передбачає виявлення когнітивних моделей і механізмів, що забезпечують утворення нових значень. Отримані результати: в ході дослідження встановлено, що фітонімічна лексика французької мови представляє собою лексичну систему, до якої входить ряд лексичних категорій: дерева, чагарники, трави, ліани, квіти, злаки, овочі,фрукти, горіхи, ягоди, частини рослин, фізіологічні процеси, частини рослин, сукупність рослинних об'єктів, дії, вироблені над рослинами, якісні характеристики рослин. Фітонімічна лексика виступає засобом репрезентації концептосфери рослина, що має інтегративний характер. Структура концептосфери рослина може бути представлена загальною когнітивної матрицею, яка об'єднує такі когнітивні контексти: життєвий форми, морфологія рослин, цикли розвитку, види рослин, сукупність рослинних об'єктів, дії над рослинами, в рамках яких і відбувається осмислення фітонімічних одиниць в прямому і переносному значеннях. Проведене дослідження підтвердило, що формування переносних значень фітонімів в сучасній французькій мові здійснюється на основі певних когнітивних моделей за рахунок дії когнітивних механізмів: «концептуальна метафора», «концептуальна метоніМія», «перспективізація», «дефокусування», «з'єднання», «добудовування» і «розвиток». Важливу роль в процесі формування переносних значень фітонімічної лексики, особливо незакріпленоі в словниках, грає мовної контекст. Знання, співвідносне з фітонімічною одиницею, розглядається як концепт, що складається з ряду характеристик, що володіють певними властивостями, серед яких при аналізі враховувалися центральність і стійкість / Мінливість. Розумовим процесом, що забезпечує формування переносних значень фітонімічних одиниць є концептуальна деривація. Дослідження когнітивних основ формування переносних значень фітоніМів дозволило виявити ряд когнітивних моделей (метафоричних і метоніМічних), на основі яких власне і здійснюється цей процес.
8
Пономаренко, О. О. "Мовленнєві акти погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі: когнітивно-прагматичний аспект." Thesis, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15188.
Full text
9
Кудієвська, Катерина Костянтинівна. "Моделювання оцінки трудового потенціалу працівника аптечної мережі." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4237.
Full textAbstract:
Кудієвська К. К. Моделювання оцінки трудового потенціалу працівника аптечної мережі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник О. І. Макаренко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 104 с.EN : The concept of labor potential is investigated in the work. The factors influencing the labor potential of the employee are determined. A step-by-step procedure for assessing the labor potential of the employee at the microeconomic level has been developed. The proposed procedure is used to assess the labor potential of employees of the pharmacy network. A cognitive model of the influence of factors on the labor potential of an employee of the pharmacy network is built. Strategies for increasing the level of labor potential of pharmacy network employees have been developed. The scenarios were implemented using a dynamic cognitive model. The economic effect from the implementation of scenarios is determined. The proposed procedure for assessing the labor potential of the employee is used in the process of decision support to stimulate employees of the pharmacy network.
UA : У роботі досліджено поняття трудового потенціалу. Визначено фактори, що впливають на трудовий потенціал працівника. Розроблено поетапну процедуру оцінювання трудового потенціалу працівника на мікроекономічному рівні. Запропоновану процедуру засостосовано для оцінювання трудового потенціалу працівників аптечної мережі. Побудовано когнітивну модель впливу факторів на трудовий потенціал працівника аптечної мережі. Розроблено стратегії підвищення рівня трудового потенціалу працівників аптечної мережі. Реалізацію сценаріїв здійснено за допомогою динамічної когнітивної моделі. Визначено економічний ефект від реалізації сценаріїв. Запропоновану процедуру оцінки трудового потенціалу працівника застосовано в процесі підтримки прийняття рішень шодо стимулювання працівників аптечної мережі.
10
Лещенко, Г. В. "Категорія напруженості в англомовному гостросюжетному оповіданні: лінгвокогнітивний аспект (дисертація)." Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14152.
Full textAbstract:
Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивних чинників наративної напруженості художнього тексту, повязаної зі способом його побудови, спрямованим на активацію в читача передбачуваного автором стану психологічного напруження, що підтримує інтерес читача до цього тексту
Book chapters on the topic "Когнітивні моделі"
1
Адаменко, Анатолій. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.02.
Full textAbstract:
Запропоновано підхід щодо удосконалення методів параметризації нечітких когнітивних моделей з метою підвищення їх адекватності. Підхід базується на перетворенні причинно-наслідної когнітивної карти в мережу логічних (з використання булевої алгебри) зв'язків між концептами, формалізації станів концептів та логічних зв'язків між ними методами логіки антонімів, введені єдиних шкал для оцінки станів концептів і формалізації характеру зв'язків між ними, що в комплексі забезпечують підвищення адекватності моделі.
Conference papers on the topic "Когнітивні моделі"
1
Адаменко, Анатолій. "НЕЧІТКІ КОГНІТИВНІ МОДЕЛІ, ЩО ПОБУДОВАНІ НА БАЗІ ТЕОРІЇ ЛОГІКИ АНТОНІМІВ." In The results of scientific mind's development: 2019. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v1.26.
Full text
2
Адаменко, Анатолій. "НЕЧІТКА КОГНІТИВНА ГРА ЯК МОДЕЛЬ СЛАБКОСТУРУРОВАНОЇ СИТАЦІЇ З БАГАТЬМА СУБ'ЄКТАМИ УПРАВЛІННЯ." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.26.
Full text
3
Адаменко, Анатолій. "МЕТОД ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ НЕДЕТЕРМІНОВАНИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ МАТЕМАТИЧНОГО АПАРАТУ ЛОГІКИ АНТОНІМІВ." In PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v1.38.
Full text
4
Адаменко, Анатолій, and Олекcандр Порохончук. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИНЕРГЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СЛАБКО СТРУКТУРОВАНИХ СИСТЕМ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЛІНІЙНИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ." In DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v3.28.
Full text
5
Адаменко, Анатолій. "ПОКАЗНИКИ ВПЛИВІВ В НЕДЕТЕРМІНОВАНИХ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЯХ, ЩО ПОБУДОВАНІ НА БАЗІ ЛОГІКИ АНТОНІМІВ." In DIE WICHTIGSTEN VEKTOREN FÜR DIE ENTWICKLUNG DER WISSENSCHAFT IM JAHR 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.01.2020.v1.23.
Full textReports on the topic "Когнітивні моделі"
1
Шарманова, Н. М., and Т. І. Вавринюк. Етноніми в паремійних кліше. Melbourne IADCES Press, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/516.
Full textAbstract:
Подано мовну репрезентацію етнонімів в українських пареміях. Визначено когнітивні механізми паремійної реалізації загальномовної аксіологічної моделі “свій – чужий”. З’ясовано особливості функціонування авто‐ і ксеноетнонімів у паремійних кліше.
2
Величко, Г. Г. Особливості метонімізації паралінгвальних фразеологізмів: психокогнітивний аспект. РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1440.
Full textAbstract:
У статті розглядається специфіка метонімізації паралінгвальних фразеологізмів української мови. Ідеться про когнітивні механізми творення сталих виразів, звернено увагу на ментальні моделі ситуації спілкування, процес семантичної трансформації кінематичних мовних структур у стійкі звороти.
3
Лов'янова, І. В., and Т. С. Армаш. Предметно-компетентнісна модель випускника старшої школи – вимога часу. [б. в.], 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2384.
Full textAbstract:
У статті описано побудову предметно-компетентнісної моделі випускника старшої школи. Зроблено характеристику моделей, які використовуються у педагогічних дослідженнях. Проаналізовано існуючі нині точки зору на модель випускника. Обгрунтовано структурно функціональну модель складовими якої є такі сфери особистості: емоційно-ціннісна, інтелектуальна, когнітивна, семіосфера, сфера компетентності.
4
Гапоненко, Лариса Олександрівна. Когнітивна модель соціально зрілої особистості студента-психолога. Кривий Ріг. Вид. Р. А. Козлов, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3995.
Full text
5
Соловйов, Володимир Миколайович, and Наталя Анатоліївна Хараджян. Моделювання когнітивних процесів у соціально-гуманітарних системах. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1151.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості моделювання когнітивної складової соціально-гуманітарних систем. На прикладі використання мультимасштабних, мультифрактальних і мережних мір складності показано, що ці та інші синергетичні моделі та методи дозволяють коректно описувати кількісні відмінності когнітивних систем. Пропонується використовувати мережну парадигму складності для побудови нових педагогічних технологій.
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4211.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обґрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визна-чається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об’єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.
7
Токарева, Наталя Миколаївна. Психолінгвістична парадигма проблеми психологічного моделювання особистісних конструктів. ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2863.
Full textAbstract:
У статті представлено теоретико˗методологічний огляд концептів позиціонування феноменологічних універсалій мови і мовлення у психолінгвістичних вимірах науки. Історіогенез проблеми дозволяє означити динаміку наукових поглядів на характеристики мови і мовлення, котрі забезпечують соціальні, інтелектуальні та особистісні функції людини. Розглянуто найбільш ґрунтовні теоретичні моделі породження та розгортання мовлення. Визнано, що у психолінгвістичній та когнітивній парадигмах досліджень доцільним є використання модельних уявлень щодо логікосмислової організації мовленнєво-мисленнєвої діяльності особистості.
8
Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.
Full textAbstract:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.