Academic literature on the topic 'Когнітивна операція'

Purpose. The purpose of the article is to establish and analyse the cases of synesthesia metaphors retention in English-Ukrainian translations, in which “less embodied” hearing, smell and taste sensations are mapped on “more embodied” touch sensations.Methods.Synesthesia is understood as a kind of conceptual metaphor within cognitive linguistics. Research methods applied in the article are based on the achievements of cognitive linguistics and the methodology introduced and developed by L. Kovalenko and A. Martyniuk (Kovalenko, Martynyuk, 2018), which allows us to study mental models underlying metaphorical descriptions and establish the type of cognitive operation employed by the translator. We define the cognitive operation of retention following Shuttleworth’s classification (Shuttleworth, 2017) as “translation that is essentially unchanged”. The degree of conventionality and rootedness of metaphorical models in English-speaking and Ukrainian-speaking linguistic cultures is determined within the theory of probability and statistical data obtained from the Corpus of Contemporary American English (COCA) and the General Regional Annotated Corpus of Ukrainian (ГРАК). The research material for the article encounters 100 English synesthetic metaphoric descriptions, extracted from Celeste Ng’s bestseller novels “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) and “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) and retained in their Ukrainian translations (Інг, 2016; 2018).Results. The study resultsare presented by the detailed analysis of synesthetic metaphorical models’ retention examples, such as HEARING / SMELL / TASTE IS TOUCHING SOFT / SHARP / HOT SURFACE. In our article, the study of synesthetic metaphoric descriptions relative frequencies showed the semantic features, which are common and divergent in their meanings for the representatives of English and Ukrainian linguacultures.Conclusions. The conducted analysis showed that synesthetic metaphoric models are retained when the difficulties faced by the translator are minimal or absent. In this case, the translator resorts to translation with a direct dictionary equivalent. Synesthetic metaphoric models with similar conventionality degrees are retained.Key words: cognitive operation, language corpus, metaphoric model, synesthetic metaphoric description, conventionality degree. Мета статті полягає у встановленні та описі випадків відтворення синестезійних метафор в англо-українських перекладах, у яких «менш втілені» слухові, нюхові та смакові відчуття проєктуються на «більш втілені» дотикові відчуття.Методи. З позицій когнітивної лінгвістики синестезію розуміємо як поширений у мові різновид концептуальної метафори. Методологічне підґрунтя дослідження становить доробок когнітивної лінгвістики та методика Л. Коваленко та А. Мартинюк (Kovalenko, Martynyuk, 2018), що уможливлює вивчення когнітивних моделей, які лежать у підґрунті метафоричних дескрипцій, і встановлення типу когнітивної операції, що застосована перекладачем. Згідно з класифікацією М. Шуттлеворфа когнітивна операція відтворення (Shuttleworth, 2017) – це «переклад, що майже не змінений». Ступінь конвенційності і вкоріненості метафоричних моделей у представників англомовної та україномовної лінгвокультур визначаємо із застосуванням теорії вірогідності та статистичних даних, отриманих із Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA) і Генерального регіонального анотованого корпусу української мови (ГРАК). Матеріалом дослі-дження є 100 англомовних синестезійних метафор, вилучених з англомовних текстів романів-бестселерів Celeste Ng “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) і “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) та відтворених в українських перекладах цих творів («Несказане» (Інг, 2016) та «Усюди жевріють пожежі» (Інг, 2018)).Результати дослідження представлені детальним аналізом прикладів відтворення синестезійних метафоричних моделей СЛУХОВІ / НЮХОВІ / СМАКОВІ ВІДЧУТТЯ Є ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ ДО М’ЯКОЇ / ГОСТРОЇ / ГАРЯЧОЇ ПОВЕРХНІ. Проведений аналіз відносних частот вживання синестезійних метафоричних дескрипцій показав спільні та відмінні семантичні ознаки у значеннях дескрипцій, що вкорінені у свідомості представників англомовної та україномовної лінгво-культур.Висновки. Проведений аналіз показав, що синестезійні метафоричні моделі відтворюються за умови, що труднощі, з якими стикається перекладач, є мінімальними або взагалі відсутні. Водночас перекладач вдається до перекладу за допомогою прямого словникового відповідника. Відтворюються такі моделі синестезійних метафор, у яких ступінь конвенційності в англійській та українській мовах однаковий.Ключові слова: когнітивна операція, корпус мови, метафорична модель, синестезійнаметафорична дескрипція, ступінь конвенційності.

В останні десятиліття дослідження наративного дискурсу привертають надзвичайну увагу науковців по всьому світу. У статті досліджується процес конструювання наративу й нарації (вербалізації наративу) як когнітивно-комунікативної події, що виникає в певному контексті. Спираючись на впливові праці Тойна ван Дейка про ментальні моделі подій і вплив контексту на процес комунікації, теорію концептуальної інтеграції Жиля Фоконьє і Марка Тернера та ідеї Роналда Ленекера про когнітивні операції конструювання, провели теоретичний аналіз з метою пояснити, як може функціонувати конкретна подія в суб’єктивній ментальній моделі мовця, який потім залежно від умов (а часто й обмежень) безпосереднього контексту комунікативної події робить певний вибір щодо того, що саме і як розповідати, спираючись на арсенал когнітивних операцій конструювання. По-перше, необхідно було дослідити механізм побудови ментальної моделі події, а також охарактеризувати її компоненти; по-друге, розглянути елементи контекстуальної моделі, які можуть впливати на те, що саме розповідає мовець при конструюванні своєї оповіді (включаючи як безпосередню комунікативну ситуацію, так і соціокультурні параметри); і, нарешті, описати когнітивні операції конструювання, які використовуються мовцем, щоб вивести на передній план – експлікувати, імплікувати, або навіть повністю приховати певні деталі подій, про які вони розповідають. У результаті аналітичної розвідки встановлено, що нарація як вербалізація наративу про певні події виникає в результаті когнітивних операцій конструювання (а саме специфікації, фокусування, промінантності й перспективізації), які дають можливість мовцю виділити з ментальної моделі подій відповідні елементи й організувати їх певним чином у розповідь, що робить наратив зрозумілим для реципієнта відповідно до прагматичних цілей мовця.

Стаття присвячена дослідженню фразеологічних одиниць, які називають людину (жінку або чоловіка) із позиції векторного моделювання гендерно маркованих найменувань. Концептуальна картина світу не є стійкою й піддається постійним змінам, які пов’язані з впливом інших культур на мову, із технічним прогресом та посиленою фемінізацією. З появою нових предметів побуту, відкриттям нових живих організмів, космічних тіл тощо з’являються й нові найменування людини. Основою фразеологічного моделювання є когнітивні операції, націлені на взаємодію вихідного домену, який представляє таку сферу, з якої відбувається запозичення когнітивних ознак, і цільового домену – абстракції, що ідентифікується із залученням фразеологізмів.

У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтовано, що метакогнітивна активність є не простою сукупністю регулятивних процесів, а складним утворенням, яке містить такі компоненти: мотиваційно-емоційний, рефлексивно-оцінний, вольовий, операційний та інформаційний. Мотиваційно-емоційний компонент представлений комплексом потреб, інтересів, бажань, що відіграють важливу роль в ініціюванні метакогнітивної активності, до яких входять мотиви як пізнавальної діяльності загалом, так і вживання заходів із контролю над своїми когнітивними процесами. Вольовий компонент, який можна вважати ядром метакогнітивної активності, оскільки на нього припадає реалізація її основної функції, репрезентований процесами постановки мети, планування пізнавальної діяльної та контролю над її перебігом. Вони здійснюються у формі окремих операцій, серед яких можна виділити такі: розподіл часу, вибір певних когнітивних стратегій або мнемічних технік, пошук та виправлення помилок. Рефлексивні процеси, призначення яких полягає у спостереженні за перебігом пізнання і винесенні певних оцінок, тобто суджень, які відображають його стан, забезпечують суб’єкта поточною інформацією, на основі якої здійснюються регулятивні дії. До інформаційного компонента також входять знання індивіда про особливості своєї когнітивної сфери загалом, а також про когнітивні стратегії, які можна використовувати в процесі пізнавальної діяльності.

Мета. Проаналізувати залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) від глибини анестезії у хворих після оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) - коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. Шунтування коронарних судин виконано 79 пацієнтам з ІХС, яких розподілили на дві групи за єдиним критерієм - в залежності від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник біспектрального аналізу (BIS) утримувався на рівні менше 40, до 2-ї – на рівні від 40 до 55. До оперативного втручання, на 7-й день та через 3 міс після нього в обох групах застосовували нейрокогнітивні тести: шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination - ММSЕ), а також тести за методикою Grooved pegboard і за методикою Trial Making Test Part A. Результати. Застосування тесту MMSE продемонструвало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції набирали на 7,8% (14,2; 5,6), а через 3 міс – на 3,8% (7,3; 3,4) менше балів у порівнянні з кількістю балів, яку вони набирали до операції. Пацієнти 2-ї групи на 7-й день після операції набирали на 4,3% (-8,3; 4,3) менше балів, а загальна кількість балів, яку вони набирали через 3 міс, не відрізнялася від загальної кількості балів, набраної ними до операції (-5,3; 0). Застосування тесту візуальної уваги (Trial making test Part A) показало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тестового завдання на 13,8% (11; 16,5), а через 3 міс - на 3,3% (0; 5,7) більше часу у порівнянні з доопераційними показниками. У 2-й групі на 7-й день після операції пацієнти витрачали на виконання тесту на 3% (-2,4; 5,7) більше часу, а через 3 міс - на 2,6% (3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard були такими. Пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тесту на 8% (5,5; 10,9), а через 3 міс - на 4,8% (2,5; 9,4) більше часу, ніж до оперативного втручання, пацієнти 2-ї групи – відповідно 7,1 (5,2; 12,3) та 3,6% (2,4; 9,8). Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих після виконання коронарного шунтування показали, що під час штучного кровообігу показники BIS на рівні 40 – 55 відповідають оптимальній глибині анестезії, що є запорукою зменшення частоти виникнення ПОКД у ранньому періоді та через 3 міс після оперативного втручання. Фактором ризику виникнення ПОКД під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS менші 40.

Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено дослідженню когнітивних функцій дітей, які переміщені із південного сходу україни (зони проведення антитерористичної операції)

У статті розглянуто поняття «відсутність» як важливе та необхідне поняття розумової діяльності людини, що усвідомлюється нею протягом усього життя. Поняття «відсутність» належить до таких базових абстрактних понять, що відіграють значну роль в концептуальній системі мови і мають важливе соціально-культурне значення. Концептуальна система будь-якого індивіда формується на основі сприйняття навколишнього світу й передбачає осягнення ним реалій цього світу в опозиції наявність vs відсутність. Оволодіння мовою, в основі якої також закаладені бінарні опозиції, дозволяє людині номінувати абстрактні поняття. Апперцепція як розумова операція, в процесі якої відбувається закріплене досвідом вторинне сприйняття, впливає на появу нових вербальних реалізацій вже сформованого поняття. Показано, що репрезентації поняття «відсутність» з’являються як наслідок розширення значень слів, метафоризації, виникнення граматичних форм, зміни або трансформації їх лексичного вираження. Автором цієї публікації обґрунтовується можливість лінгвокогнітивного осмислення та опису вербальних засобів вираження поняття «відсутність» з опорою на теорію прототипів американського психолога Елеонори Рош. Використання метода інтерпретації розширює потенціал когнітивного аналізу мовних репрезентацій поняття «відсутність». У статті робиться акцент на те, що відображене у свідомості людини уявлення про поняття «відсутність» має лексичну та граматичну об’єктивацію, яка є вторинною по відношенню до прототипу і представлена ізоморфними засобами мови. Незважаючи на те, що проблема вивчення абстрактних понять, до яких належить і поняття «відсутність», не є новою в лінгвістиці, тенденції сучасного мовознавства дозволять представити систему мову в координатах наявність vs відсутність як когнитивно обумовлених. Теоретичне осмислення поняття «відсутність» у цьому аспекті має велику перспективу.

The authors of the article reveal various aspects of cognitive activity in the museum space. They focus on the peculiarities of the formation of cognitive operations in the process of museum-pedagogical activities and proceed from the fact that the museum space is the optimal place, where you can design, identify and formulate various problem tasks for students. The article emphasizes that the initial stage of thinking is the emergence of a problematic situation that can reveal the intellectual capabilities of the child. The article analyzes the levels of thinking and various cognitive operations of thinking, which the authors adapt to the museum space and extracurricular educational institution, it is emphasized that cognitive activity is directly related with creative activity; examples of application of thinking strategies in the museum space are given.

Стаття присвячена дослідженню фразеологічних одиниць, які називають людину (жінку або чоловіка) із позиції векторного моделювання гендерно маркованих найменувань. Концептуальна картина світу не є стійкою й піддається постійним змінам, які пов’язані з впливом інших культур на мову, із технічним прогресом та посиленою фемінізацією. З появою нових предметів побуту, відкриттям нових живих організмів, космічних тіл тощо з’являються й нові найменування людини. Основою фразеологічного моделювання є когнітивні операції, націлені на взаємодію вихідного домену, який представляє таку сферу, з якої відбувається запозичення когнітивних ознак, і цільового домену – абстракції, що ідентифікується із залученням фразеологізмів.