Journal articles: 'Клінічні індикатори'

1

Tkachenko, V. I. "Аналіз результатів упровадження уніфікованого клінічного протоколу «Цукровий діабет 2-го типу» за індикаторами якості у закладах Київської області." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 7.63 (December 16, 2014): 125–30. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.7.63.2014.77210.

Full text

Abstract:

В Україні впроваджується уніфікований клінічний протокол (УКП) з надання медичної допомоги при цукровому діабеті 2-го типу (наказ МОЗ України від 21.12.2012 № 1118), у якому зазначені 4 індикатори якості. Мета дослідження — проаналізувати впровадження УКП на підставі моніторингу індикаторів якості в закладах Київської області. Матеріали і методи. Розроблено і застосовано методику оцінювання якості діабетологічної допомоги, одним з елементів якої є моніторинг зазначених в УКП індикаторів якості. Збір і аналіз інформації здійснювався за формами первинної облікової документації № 025/о та 030/о, формами статистичної звітності № 12 і 20. Статистичний аналіз проводився за допомогою програми Excel 2007, SPSS. Результати. На сьогодні закладами первинної медичної допомоги Київської області розроблені локальні протоколи, що свідчить про виконання першого індикатора якості відповідно до бажаного рівня значення індикатора за УКП. Другий індикатор — відсоток пацієнтів, яким було визначено рівень глікованого гемоглобіну протягом звітного періоду, становив 12,2 %, що більше, ніж у 2012 році (8,84 %), але залишається низьким. Третій індикатор якості — відсоток пацієнтів, які були госпіталізовані до стаціонару з приводу діабету і його ускладнень протягом звітного періоду, становив 15,01 %, тоді як у 2012 році він був 8,66 %. Для порівняння, даний показник у 2007 році був 9,37 %. Висновки. Якість медичної допомоги на ранній стадії впровадження є недостатньою, що частково пов’язано з недостатньою обізнаністю лікарів з основними положеннями протоколу, недостатнім оснащенням, необхідністю оплати зазначених у протоколі медичних послуг пацієнтом, нерозумінням лікарями особливостей різних видів медико-технологічних документів і труднощами з розробкою і впровадженням локальних протоколів зокрема. Отримані результати відповідають європейському досвіду впровадження нових керівництв із менеджменту цукрового діабету. Ситуація в Україні потребує подальшого аналізу й пошуку шляхів оптимізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Kryuchko, T. O., I. N. Nesina, and M. O. Rumyantseva. "Діагностичне значення комп’ютерної інтрагастральної рH-метрії у дітей із синдромом функціональної диспепсії." CHILD`S HEALTH, no. 4.39 (April 1, 2012): 71–73. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.4.39.2012.100892.

Full text

Abstract:

У статті розглянуті показання до застосування у клінічній практиці малоінвазивного експрес-методу інтрагастральної рН-метрії у дітей, що дозволяє діагностувати кислотоутворюючу та кислотонейтралізуючу функції шлунка при функціональній диспепсії, а надалі використовувати даний метод як індикатор ефективності антисекреторної терапії та стратифікації диференційованих рекомендацій у плані корекції секреторних порушень при функціональній диспепсії у дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Dubovets, I. V., and L. G. Slivinska. "Ідіопатичний коліт у собак службових порід: етіологія, діагностика та лікування." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (March 2, 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8326.

Full text

Abstract:

У статті подано аналіз наукової літератури та численних досліджень останніх років щодо ідіопатичного коліту у собак. Хвороба характеризується дифузною, запальною інфільтрацією плазматичними клітинами, лімфоцитами, еозинофілами або нейтрофілами власне пластинки слизової оболонки і підслизової основи, фіброзом і виразками стінки товстого кишечнику. Залежно від переважаючого типу інфільтративних клітин коліт класифікують на: лімфоцитарно-плазмоцитарний, еозинофільний, гістіоцитарний виразковий та регіональний гранулематозний. Дані свідчать про те, що запалення товстого кишечнику значно поширене серед собак порід німецька вівчарка та кокер-спаніель, яких часто готують для службового використання. Етіологія захворювання не є до кінця з’ясованою. Клінічні ознаки характеризуються дисфункцією кишечнику, що проявляється метеоризмом, діареєю, спотворенням або втратою апетиту, які часто поєднані із супутніми симптомами інших захворювань, що ускладнює ранню діагностику та лікування на початкових стадіях розвитку ідіопатичного коліту. В більшості випадків діагностика захворювання обмежується загальними методами дослідження, що дозволяє лише припустити наявність у тварини ураження кишечнику. Найбільш інформативними методами інструментальної діагностики є рентгенографія, ультрасонографія та ендоскопія – в основному мають першочергове значення. Одним із напрямків вирішення проблеми ранньої діагностики є проведення ендоскопічного дослідження з подальшим гістологічним аналізом біоптатів, що дозволяє одночасно підтвердити діагноз та диференціювати підтип запалення кишечнику. Також важливим показником клінічної оцінки даного захворювання є індикатор активності неспецифічного запалення кишечнику, який відображає наявність ураження певного ступеня. Своєчасна діагностика ідіопатичного коліту у собак, знання особливостей патогенезу та різних форм захворювання дозволяють виявити на ранній стадії розвиток патологічного процесу та застосувати терапевтичні заходи. При огляді та аналізі літературних джерел хочемо відмітити, що дане захворювання собак більш описано у працях зарубіжних авторів, тому вивчення питань поширення, діагностики, лікування та профілактики ідіопатичного коліту собак на сьогодні є актуальним у наших умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Nychytaylo, М. Yu, D. V. Andriushchenko, V. А. Mahlovanyi, and V. P. Andriushchenko. "Клінічна оцінка характеристик сучасної панкреатичної інфекції в обґрунтуванні лікувальної тактики при гострому панкреатиті." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 5 (May 26, 2018): 21–24. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.21.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Матеріали і методи. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Результати. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37% спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39%) з грамнегативною ознакою (56%), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57%). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17%), так і в пізні (31%) терміни захворювання. З’ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68%). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj, and V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики." International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, no. 2 (December 20, 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.

Full text

Abstract:

Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики. Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика. Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Лихман, В. М., А. О. Меркулов, О. М. Шевченко, С. В. Ткач, Д. О. Мирошниченко, Є. О. Білодід, Н. В. Бацман, and К. М. Яцько. "Діагностичні критерії гострого деструктивного панкреатиту." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (December 3, 2021): 23–29. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12535.

Full text

Abstract:

Мета роботи: дослідження білків гострої фази у крові хворих на гострий панкреатит різного ступеня тяжкості. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено результати обстеження 88 хворих із гострим панкреатитом різного ступеня тяжкості, які перебували на лікуванні в клініці Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ, м. Харків, а також 45 донорів (контрольна група). Результати досліджень та їх обговорення. Проводили визначення активності сироваткових ензимів у динаміці гострого деструктивного панкреатиту. Верифікацію показників проводили перед операцією й після операційного лікування в динаміці, а також перед повторною операцією і після неї у динаміці. Маркери тканинної деструкції можуть одночасно слугувати індикаторами тяжкості запального процесу в підшлунковій залозі й визначати якість проведеного операційного втручання. У порядку обговорення та порівняння з роботами інших авторів можна встановити доведену діагностичну цінність феритину та лактоферину як маркерів гострого деструктивного процесу підшлункової залози на підставі достовірного підвищення їх рівня в сироватці крові й ексудатах хворих. Виявлені зміни концентрації клініко-лабораторних показників альфа-2-макроглобуліну, лактоферину, С-реактивного білка, феритину в сироватці крові корелюють зі ступенем запальних процесів і гнійно-деструктивних змін у підшлунковій залозі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Maltsev, Dmytro. "ОЦІНКА МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ТА НЕЙРОНАЛЬНОГО ПОШКОДЖЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3 (November 28, 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-04.

Full text

Abstract:

Обґрунтування. Доказова база асоціації генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) та розладів спектру аутизму (РАС) у дітей ґрунтується на результатах 5 мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Системне запалення, яке виникає внаслідок ГДФЦ у дітей з РАС, розглядають як важливий механізм розвитку енцефалопатії.Потребує уточнення клінічна значущість феномену персистуючого системного запалення у дітей з РАС. Доцільним є вивчення зв’язку між підвищенням сироваткової концентрації тих чи інших прозапальних медіаторів і показниками нейронального пошкодження в таких випадках.Мета роботи: вивчити сироваткові концентрації типових прозапальних медіаторів фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа), інтерлейкіну ІЛ-6(ІЛ-6) та тумор-М2-піруваткінази (ТМ2ПК) у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, з уточненням їх зв’язку з сироватковими концентраціями маркерних молекул пошкодження нейронів ЦНС нейрон-специфічної енолази (НСЕ) та білка S-100 для розширення уявлень щодо впливу системної запальної реакції на розвиток енцефалопатії при даній патології і відкриття нових точок прикладення дії нейропротекторного лікування.Матеріали і методи. Досліджувану групу (ДГ) склали 138 дітей з діагнозом розладів спектру аутизму (DSM-IV-TR та ICD-10), у яких відзначався генетич-ний дефіцит фолатного циклу (MTHFR C677T + MTHFR A1298C і/або MTR A2756G і/або MTRR A66G; ПЛР). Контрольна група (КГ) включала 51 здорову дитину відповідного вікового і гендерного розподілу.Досліджували сироваткові концентрації прозапальних медіаторів ТМ2ПК, ФНП-альфа, ІЛ-6 та показників нейронального пошкодження – НСЕ та білкуS-100.Результати дослідження та їх обговорення. Відзначалося підвищення сироваткових концентрацій ТМ2ПК у 119 із 138 пацієнтів ДГ (86%) і тільки у 11 із 51 дітей КГ (22%) (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – у 85 із 138 дітей ДГ (62%) і тільки у 7 із 51 дітей КГ (14%) (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – у 43 із 138 дітей ДГ (31%) і тільки у 3 із 51 дітей КГ (6% випадків) (p<0,05; Z<Z0,05). Середні сироваткові концентрації ТМ2ПК в ДГ складала 63,1±3,74 ОД/мл порівняно з 23,2±0,91 ОД/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – 13,7±0,65 пг/мл порівняно з 5,3±0,38 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – 8,7±0,57 пг/мл порівняно з 3,6±0,27 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05). ТМ2ПК, ФНП-альфа та ІЛ-6 суттєво відрізнялися за чутливістю, лабільністю і специфічністю як маркери системного запалення у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Всі три досліджувані показники системного запалення були асоційовані зі зростанням сироваткової концентрації лабораторних індикаторів нейронального пошкодження ЦНС НСЕ і білку S-100, що вказує на зв›язок між системною запальною реакцією та розвитком енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Висновки. Отримані дані не тільки розширюють сучасні уявлення щодо розвитку системного запалення та його участі в формуванні енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, однак і відкриває шлях для апробації сучасних антизапальних нейропротекторних лікувальних стратегій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Pavlovska, O. M., K. M. Pavlovska, and Zh O. Krasnova. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ МІКРОБІОТИ У ЖІНОК ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 58–62. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10919.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – визначити стан інтестинальної мікробіоти у жінок, які страждають від звичного невиношування вагітності. Матеріали та методи. Було проведено клініко-лабораторне обстеження 53 жінок у віці 21–46 років, яких поділили на 3 групи. До I групи (n=15) увійшли жінки, у яких відбувся другий або третій поспіль мимовільний викидень у терміні гестації до 22 тижнів, до II групи (n=18) – пацієнтки, у яких відбувся один мимовільний викидень у терміні гестації до 22 тижнів, групу контролю (n=20) становили пацієнтки у терміні гестації до 22 тижнів, у яких вагітність перебігала без ускладнень. Усім жінкам проводили комплексне обʼєктивне й загальноклінічне обстеження згідно з вимогами сучасних клінічних протоколів та загальноприйнятих методик. Стан інтестинальної мікробіоти оцінювали шляхом бактеріологічного дослідження фекалій одразу ж після мимовільного переривання вагітності. Посіви проводили на відповідні поживні середовища. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості жінок, які страждають від звичного невиношування вагітності, спостерігається виразний дисбаланс інтестинальної мікробіоти, який характеризується значним зменшенням індигенної мікрофлори (Bifidobacterium, Lactobacillus, Escherichia coli, Enterococcus faecium) та посиленим розмноженням таких факультативних мікроорганізмів, як Staphylococcus epidermidis, Proteus, Klebsiella, Clostridium difficile, Candida albicans. Висновки. Подальше поглиблене вивчення та аналіз кореляцій між різними таксономічними групами мікробіоти кишечника, яка є своєрідним індикатором стану макроорганізму, є важливим етапом на шляху визначення тригерних механізмів передчасного переривання вагітності. Отже, оцінка кількісного та якісного складу мікробного пейзажу кишечника може стати обовʼязковою в алгоритмах обстеження жінок з невиношуванням вагітності. Терапевтична ремодуляція інтестинальної мікробіоти (дієтична, медикаментозна) також може стати одним із важливих факторів успішності стратегії профілактики та лікування невиношування вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Кyrychenko, І. І., A. S. Shklyar, N. V. Demikhova, and H. А. Tereshchenko. "КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДИСГАРМОНІЙНОЮ ЖИРОВОЮ КОМПОНЕНТОЮ МАСИ ТІЛА." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 17, 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11380.

Full text

Abstract:

Резюме. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є основним етіологічним фактором інвалідизації та смертності населення. Україна є лідером за смертністю від серцево-судинних захворювань серед країн Європи. Одним із доведених та модифікованих факторів ризику вважають надлишок маси тіла. Особливу увагу привертає ріст хвороб на артеріальну гіпертензію (АГ) серед молодих людей працездатного віку. Підвищений АТ є причиною дев’яти мільйонів смертельних випадків щорічно. Цей ризик може значно знизитися при ранній діагностиці та впровадженні відповідних методів профілактики. Мета дослідження – визначити клініко-анамнестичні особливості для оцінювання рівня кардіоваскулярного ризику (КВР) та обґрунтувати на цій основі алгоритм визначення КВР при АГ в осіб молодого віку з ожирінням. Матеріали і методи. Згідно з критеріями включення/виключення в дослідженні було задіяно 74 пацієнти відповідно до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування артеріальної гіпертензії 2018 р. та Наказу МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. Після підписання інформованої згоди пацієнта, на основі аналізу скарг, анамнезу, фізикальних та лабораторних методів обстеження, ультразвукового дослідження та визначення рівня серцево-судинного ризику (ССР) респондентів було поділено на дві групи. У дослідженні обстежено 74 пацієнти у віці 18–44 роки з верифікованим діагнозом АГ І ст. та НМП різного ступеня, яких поділили на дві клінічні групи, залежно від рівня ССР (21 особа з низьким ССР та 53 пацієнти із помірним ССР). Результати. Досліджено проблемне питання оцінки серцево-судинного ризику серед осіб молодого віку з АГ I ст. з надмірною масою тіла та додатково продемонстровано інформативність анамнестичних, антропометричних даних, окремих індикаторів стану системного запалення та гормональної активності жирової тканини, а також показників стану судинної стінки. Для осіб молодого віку з АГ I ст. та надмірною масою тіла обґрунтовано табличний алгоритм оцінювання рівня КВР, який базується на властивих саме цій категорії пацієнтів критеріях, доступних для використання на первинному рівні надання медичної допомоги. Висновки. Використання алгоритму дозволяє персоніфікувати послідовність обстежень для отримання прогнозної оцінки рівня КВР, а також вибір тактики ведення пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Сhaykivska, E. F. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ ГЛОБУЛІНУ, ЯКИЙ ЗВ’ЯЗУЄ СТАТЕВІ ГОРМОНИ, У ДІВЧАТ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ ІЗ ДИФУЗНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11831.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – оцінити особливості секреції глобуліну, який зв’язує статеві гормони (ГЗСГ), у дівчат пубертатного віку із дифузними захворюваннями печінки. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 582 дівчинки у віці 12–17 років, з яких 402 із дифузними захворюваннями гепатобіліарної системи (хронічним вірусним гепатитом (n=120), неалкогольною жировою хворобою печінки (n=120), автоімунним гепатитом (n=30), фіброзом та цирозом печінки (n=12), дискінезією жовчних шляхів (n=120)) і 180 умовно соматично здорових дівчат із нормальним статевим розвитком. Після проведення комплексного гепатологічного обстеження діагноз захворювання печінки встановлював гастроентеролог. У групах із захворюваннями печінки і здорових дівчат були рівномірно представлені вікові категорії від 12 до 17 років включно. Рівень ГЗСГ у венозній крові визначали імунохімічним методом у вікових категоріях 12, 13, 14, 15, 16 і 17 років. Результати дослідження та їх обговорення. Серед дівчаток із дифузними захворюваннями печінки у всіх вікових категоріях найбільш високий рівень ГЗСГ реєстрували у хворих на хронічний вірусний гепатит, а найменший – у дівчаток із цирозом печінки. Низькі рівні ГЗСГ були характерні також для дівчаток із неалкогольною жировою хворобою печінки. Встановлено, що продукція ГЗСГ у пубертатному періоді з віком знижувалася як у соматично здорових дівчат, так і в дівчат із дифузними захворюваннями печінки. Однак, зниження продукції ГЗСГ при неалкогольній жировій хворобі та цирозі печінки було виражено більш значно, ніж у здорових дівчат. У дівчат із дискінезією жовчних шляхів вірогідних відмінностей рівнів ГЗСГ та швидкості його зниження з віком від аналогічних показників у контролі не зареєстровано. Висновки. Рівень ГЗСГ є індикатором порушень функції печінки. ГЗСГ може бути легко вимірюваним і клінічно корисним біомаркером для раннього виявлення дітей, у яких в майбутньому можуть розвинутися хронічні дифузні захворювання печінки, а також ожиріння. Необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як регулюється ГЗСГ у дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Хомуленко, Тамара, Віра Крамченкова, Дар’я Туркова, Ніна Лесніченко, and Богдан Миронович. "МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 293–316. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17.

Full text

Abstract:

Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Tkachenko, V. I., B. M. Mankovskyi, and M. M. Dolzhenko. "Аналіз медичного стану пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та його впливу на розвиток ускладнень." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 8.64 (January 22, 2014): 18–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77857.

Full text

Abstract:

Оцінка якості діабетологічної допомоги в умовах впровадження нового клінічного протоколу є актуальною проблемою. Мета дослідження — оцінити медичний стан пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу за вказаними в уніфікованому клінічному протоколі показниками для щорічного моніторингу в динаміці (2012–2013 рр.), а також провести додаткове комплексне обстеження пацієнтів (2014 р.) для визначення впливу їх стану на розвиток мікро- та макросудинних ускладнень (як додаткового індикатора якості медичної допомоги).Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих на цукровий діабет 2-го типу віком 58,90 ± 1,17 року (55 жінок і 37 чоловіків; тривалість діабету — 6,2 ± 2,1 року), в яких із метою оцінки стану аналізувались медичні дані амбулаторних карток. Проведено опитування пацієнтів щодо наявності факторів ризику ускладнень, дотримання рекомендацій і прихильності до лікування та клініко-лабораторне і інструментальне обстеження (артеріальний тиск, індекс маси тіла, частота серцевих скорочень, HbA1c, ліпідограма, С-реактивний білок, сечова кислота, співвідношення альбумін/креатинін сечі, оцінка оксиду вуглецю у видиху, показники ехокардіографії та допплерографії сонних артерій). Для порівняння за тими ж показниками були обстежені 30 відносно здорових осіб без цукрового діабету відповідного віку — 49,43 ± 5,60 року (18 жінок і 12 чоловіків). Статистичний аналіз — за допомогою Excel 2007, SPSS. Результати. Рекомендований уніфікованим клінічним протоколом щорічний моніторинг показників і проведення профілактичних заходів пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу Київської області протягом 2012–2013 рр. здійснювався не в повному обсязі як на первинному, так і на вторинному рівнях. Проводився моніторинг не всіх рекомендованих показників і не всім хворим, до того ж профілактичні заходи з корекції стану пацієнтів проводилися не в повному обсязі, та в результаті не всі пацієнти досягали цільових рівнів показників. Комплексне обстеження пацієнтів у 2014 р. із метою дослідження їх медичного стану показало наявність недіагностованих мікро- та макросудинних діабетичних ускладнень, великої кількості факторів ризику їх розвитку та прогресування, недостатній рівень профілактичних заходів, низький комплайєнс пацієнтів до їх застосування.Висновки. Ситуація може бути покращена шляхом забезпечення надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет за мультидисциплінарним принципом у структуризованій команді, координатором якої повинен виступати лікар первинної медичної допомоги, який працює в тісній співпраці зі спеціалістами та повинен забезпечити якісну профілактичну допомогу та навчання пацієнтів самоконтролю. З метою оптимізації якості медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2-го типу нами розроблено і впроваджено в закладах первинної медичної допомоги Київської області форму моніторингу якості діабетологічної допомоги пацієнтам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Shcherbenko, A. O. "КЛІНІЧНЕ ВИМІРЮВАННЯ ІНДЕКСІВ ЗНОСУ ЗУБІВ. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 26, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8109.

Full text

Abstract:

Виснаження, ерозії і стирання проявляються у вигляді зносу зуба. Кожна класифікація відповідає різним процесам з конкретними клінічними ознаками. Класифікації, які представлені на даний час, не мають точних даних про поширеність зносу зубів, оскільки індекси не завжди вимірюють специфічну етіологію, або тому, що популяції дослідження можуть бути найрізноманітнішими за віком і характеристиками. Знос зубів (потертість, ерозії і стирання) розглядається на міжнародному рівні як зростаюча проблема. Існують як клінічні, так і наукові потреби виміряти знос зуба, і в літературі описано багато методів, які можна умовно розділити на кількісні та якісні. Проте інтерпретувати і порівнювати клінічні та епідеміологічні дослідження стає дедалі важче через відмінності в термінології і велике число індикаторів/показників, які було розроблено для діагностики, класифікації та моніторингу втрати твердих тканин зуба. Ці показники розроблено з метою виявлення підвищення точності, але ніхто не має загального визначення, що ускладнює оцінку істинного збільшення розповсюдження. У літературі визначено різні показники для використання в клінічних та лабораторних умовах специфічних показників для стирання, зносу, ерозії зуба. Мета – аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних про погляди на етіологію та методи дослідження показників стертості зубів.Матеріали і методи. Вивчили та проаналізували доступну наукову літературу, присвячену особливостям етіопатогенезу, клінічного перебігу і методам дослідження показників стертості зубів.Результати. Вивчивши і проаналізувавши спеціалізовану наукову літературу, вичвили, що існує досить багато поглядів щодо етіології та методів дослідження індексів стертості зубів. Наявні як клінічні, так і наукові потреби виміряти знос зуба. Не існує ідеального індексу, який буде простим для використання і розуміння та підрахунку критеріїв.Висновки: Існує дуже багато індексів, які запропоновано і використано, з відсутністю стандартизації в термінології. На сьогодні не існує ідеального індексу, який може бути застосований при проведенні епідеміологічних досліджень, а також необхідно визнати, що немає показника, щоб задовольнити всі вимоги клінічних дослідницьких груп. Поточні діагностичні критерії різних форм зносу зубів не точні, тому є необхідність проведення подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Bodnar, Ya Ya, Yu M. Orel, P. S. Krizhan, and L. P. Bodnar. "ЛЕЙОМІОСАРКОМА МАТКИ (ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ)." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, no. 3 (November 2, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.7788.

Full text

Abstract:

Резюме. Серед злоякісних пухлин матки лейоміосаркома зустрічається в 1-1,3 % випадків. Найчастіше цю пухлину виявляють при дослідженні операційного матеріалу, тому саме гістологічне дослідження є основним методом діагностики лейоміосаркоми матки. При цьому часто виникають труднощі у диференціації цієї пухлини та її доброякісного аналога – лейоміоми. У публікації описаний випадок лейоміосаркоми матки у жінки віком 51 р. Детально репрезентовані анамнестичні та клінічні дані, описано динаміку розвитку захворювання. Основну увагу зосереджено на критеріях мікроскопічної діагностики лейоміосаркоми матки. Так, при гістологічному дослідженні операційного матеріалу виявлено суттєві прояви ремоделювання гладких м’язів міометрію. Ядра міоцитів мали ознаки виродливості, набували великих розмірів, ставали гіперхромними, що є індикатором дистрофічних процесів внаслідок невідповідності між кровопостачанням і проліферацією клітин у злоякісній пухлині. Поліморфізм ядер спостерігався дифузно, а не осередково. Окрім того візуалізувалися патологічні мітози, некрози, крововиливи. Описаний випадок із практики акцентує увагу патоморфологів на труднощах гістологічної верифікації лейоміосаркоми і міоми матки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дубівська, С. С. "2,3-дифосфогліцерат – індикатор гіпоксії, що впливає на стан післяопераційної когнітивної дисфункції при використанні загальної анестезії." Медицина сьогодні і завтра 83, no. 2 (December 19, 2020). http://dx.doi.org/10.35339/msz.2019.83.02.12.

Full text

Abstract:

У 130 пацієнтів хірургічних відділень різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова після застосування загального наркозу визначали вміст 2,3-дифосфогліцерату як індикатору гіпоксії залежно від віку. Оперативне втручання проводили за умов загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень із використанням пропофолу й фентанілу, тіопенталу натрію й фентанілу. Пацієнтів було розподілено на три групи: 1-ша – 46 пацієнтів молодого віку (18–43 роки); 2-га – 43 пацієнти середнього віку (44–59 років); 3-тя – 41 пацієнт похилого віку (60–80 років). У крові пацієнтів визначали вміст еритроцитів, гемоглобіну та 2,3-дифосфогліцерату. Установлено, що в пацієнтів молодого віку швидкість утворення 2,3-дифосфогліцерату підвищується протягом першого тижня, дуже швидко спрацьовують адаптаційні механізми. У пацієнтів хірургічного відділення середнього віку спостерігається більш виражена інтенсивність утворення 2,3-дифосфогліцерату, що є необхідним для забезпечення транспорту кисню до тканин, зокрема до нервової системи. У пацієнтів похилого віку визначається зрив адаптаційних механізмів, інтенсивність утворення 2,3-дифосфогліцерату знижується у відповідь на гіпоксію. Таким чином, у людей похилого віку спостерігається недостатнє забезпечення функціонуючих клітин киснем, наданий наркоз та оперативне втручання можуть первинно викликати гіпоксичний стан за умов порушення функції киснево-транспортних і ауторегулюючих систем організму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Штриголь, С. Ю., В. В. Цивунін, І. М. Риженко, Л. В. Деримедвідь, К. Г. Щокіна, Я. О. Бутко, В. П. Вереітинова, et al. "Взаємозв’язок показників поточної та екзаменаційної успішності вивчення фармакології здобувачами вищої фармацевтичної освіти як індикатор для моніторингу якості освіти." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 2 (June 3, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.02.140.

Full text

Abstract:

У системі підготовки майбутніх спеціалістів фармації фармакологія займає перехідну позицію між базовими фундаментальними (біологія, фізіологія з основами анатомії людини, патофізіологія, біологічна хімія, мікробіологія з основами імунології) та спеціальними профільними предметами (фармакотерапія, клінічна фармація, фармацевтична опіка). Цілком обґрунтовано фармакологія вважається інтегральною дисципліною, що формує професійне мислення як провізорів (фармацевтів), так і лікарів. Тому не викликає сумнівів важливість постійного вдосконалення методик викладання фармакології в закладах вищої медичної та фармацевтичної освіти, а також визначення успішності засвоєння матеріалу дисципліни як універсального індикатора ефективності навчання. Мета дослідження – оцінити успішність вивчення фармакології майбутніми спеціалістами фармації (вітчизняними та іноземними здобувачами вищої освіти) за результатами аналізу підсумкових оцінок, балів за письмовий курсовий іспит і відсотків правильних відповідей з дисципліни на ліцензійному тестовому іспиті КРОК-1 «Фармація», а також розробити процесну модель діяльності з підвищення якості підготовки з фармакології. Встановлено, що в цілому вітчизняні здобувачі вищої фармацевтичної освіти докладають найбільших зусиль до складання іспиту КРОК-1, що визначено за кращими результатами іспиту КРОК-1 порівняно з поточним рейтингом і курсовим іспитом. Іноземні здобувачі вищої фармацевтичної освіти мають нижчу поточну успішність і гірше, ніж вітчизняні, складають ліцензійний іспит КРОК-1. Кореляційний аналіз показав статистично значущі взаємозв’язки між поточним рейтингом, курсовим іспитом і відсотком правильних відповідей тесту КРОК-1 з фармакології. Проте у вітчизняних здобувачів вищої освіти зв’язки між поточним рейтингом і результатом іспиту КРОК-1 й результатами курсового та ліцензійного іспитів сильніші, ніж в іноземних, що може свідчити про більшу увагу до фундаментальних знань у процесі підготовки та складанні іспиту КРОК-1. Запропоновано процесну модель діяльності з покращання успішності вивчення фармакології та підвищення фармакологічної компетентності майбутніх фармацевтів відповідно до стандартів ISO 9001:2015.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Lapasov, S. Kh, Sh A. Khusinova, L. R. Khakimova, and M. A. Urunova. "РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ II-ТИПУ В УМОВАХ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 14, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7728.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження була оцінка якості лікування хворих на цукровий діабет II типу в умовах сімейної поліклініки № 4 міста Самарканд, що здійснюється командою медичних працівників.Матеріал і методи. Дослідження проводилося на дільницях сімейної поліклініки № 4 міста Самарканд. Кількість загального населення, прикріпленого до цієї сімейної поліклініки, становить 53 556 осіб. Кількість хворих, які перебувають на диспансерному обліку з приводу різних захворювань, складає 31 886 осіб. Для проведення дослідження ми відібрали хворих на цукровий діабет. Їх кількість склала 656 осіб. Для оцінки якості лікування хворих на цукровий діабет ми розробили стандарти і індикатори відповідно до карти системи надання медичної допомоги.Результати. У досліджуваній сімейній поліклініці № 4 практично немає клінічних протоколів, керівництв і стандартів з діагностики та лікування цукрового діабету, заснованих на доказовій медицині, також в недостатній кількості є інформаційний і роздатковий матеріал щодо ефективного лікування цукрового діабету. З 656 хворих на цукровий діабет, які перебувають на диспансерному обліку, лише 395 (60,2 %) отримували відповідне лікування, засноване на доказовій медицині, з 25 лікарів загальної практики, які працюють в міський сімейної поліклініці № 4, 15 (60 %) знають про методи первинної, вторинної та третинної профілактики цукрового діабету.Висновки. У результаті проведеної оцінки виявлена низька якість лікування хворих на цукровий діабет 2 типу в умовах сімейної поліклініки № 4 міста Самарканд.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Zhyvytsia, D. H., I. V. Zhyvytsia, and V. H. Kazeka. "ПІДВИЩЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИСОКОАКТИВНОЇ АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ." Інфекційні хвороби, no. 1 (March 28, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2016.1.5951.

Full text

Abstract:

Метою дослідження була оцінка впливу комбіно- ваного застосування ВААРТ і кремнійорганічного ен- теросорбенту «Атоксил» на динаміку імунологічних показників у хворих з ВІЛ-інфекцією. В дослідження було включено 39 хворих з IV клінічною стадією ВІЛ- інфекції, які були рандомізовані на дві групи: перша група – 19 хворих, які отримували ВААРТ і ентеросор- бент «Атоксил», друга – 20 хворих, які отримували лише ВААРТ. Середній вміст CD4-лімфоцитів склав 79 (14-270) у мкл в першій групі і 87 (51-205) у мкл в другій. У 93 % хворих мали місце опортуністичні та СНІД-індикаторні захворювання, серед яких превалю- вав туберкульоз (80 %). Усім хворим була призначена ВААРТ за схемою AZT+3TC+EFV. Через 6 міс. лікування рівень HIV-RNA-1 в плазмі крові не визначався в 95 % пацієнтів обох груп. У першій групі хворих абсолютна кількість CD4-лімфоцитів за 6 міс. ВААРТ підвищи- лася до 201 (179-302) на мкл, і була більше (р<0,05), ніж в другій групі (159 (52-198)). Таким чином, через 6 міс. ВААРТ у першій групі хворих, які додатково отримували кремнійорганічний ентеросорбент, середній приріст кількості CD4-лімфоцитів був на 70 % вище, ніж у другій групі, яка отримувала лише ВААРТ, з однаковою вірусологічною ефективністю противірусного лікування. Ключові слова: ВІЛ-інфекція, ентеросорбент, ВААРТ, CD4-лімфоцит, мікробна транслокація, імунна активація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Клінічні індикатори'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles