Academic literature on the topic 'Ключові терміни'

Статтю присвячено лексико-семантичному аналізу англомовного терміна мобільного зв’язку, який характеризується тенденцією до розвитку нових значень і перебуває в тісному зв’язку зі сло- вами загальновживаної лексики. Для творення термінів мобільного зв’язку характерні усі основні способи словотвору, за допомогою яких відбувається поповнення лексичного запасу літературної мови. Терміни – невід’ємні елементи певної системи, у нашому випадку, терміносистеми мобільного зв’язку, які посідають у ній ключове місце. Терміни на позначення мобільного зв’язку відрізняються від слів загальномовної лексики чіткою семантичною окресленістю меж і специфічним відтворенням спеціальних понять та їхнього словотвірного потенціалу. Основою для називання понять у спеціальній сфері є інваріантне значення, яке залишається незмінним у всіх випадках вживання слова-терміна. Як висновок, зазначено, що термін мобільного зв’язку – стійка одиниця синтетичної або аналітичної номінації, що закріплена за відповідним поняттям у сфері мобільних технологій і обмежена спеціальною галуззю використання. Ключові словa: термін мобільного зв’язку, терміносистема, вмотивованість терміна, загальнов- живана лексика, значення, смисл, функція терміна.

У статті проаналізовано німецькі запозичення в українській термінології в кількох аспектах. До мовного аналізу залучено терміни німецького походження, кодифіковані в сучасних українських словниках різного типу. Розглянуто адаптування німецьких запозичень до фонетичної, морфологічної, словотвірної й лексико-семантичної систем української мови. Здійснено порівняльний аналіз семантики спеціальних мовних одиниць у тлумачних словниках української та німецької мов. Показано, що через німецьку мову в словниковому складі української мови з’явилося багато термінів з інших мов, серед яких переважають слова-латинізми й слова-грецизми. Підкреслено вплив німецької мови на становлення української й формування її як мови європейської. Ключові слова: міжмовні контакти, українська термінологія, чужомовний термін, німецьке запозичення, адаптування запозичень.

Специфіка функціональних різновидів вираження інформації не перешкоджає національній єдності мови, тим самим підтверджуючи, що фразеологізми можуть також функціонувати як одиниці номінації спеціальних понять у спеціалізованому науково-технічному тексті професійної мови, а в ряді випадків вони репрезентують підкреслену національну ідентичність автора висловлення. В статті досліджено питання розповсюдження фразеологізмів у науково-технічних текстах з експлуатації морського транспорту. Розглянуті екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад спеціалізованої мови з тематики експлуатації морського транспорту. Показано, що існує прямий зв'язок між значеннями фразеологічних одиниць та змістом науково-технічного тексту. В статті виділено групи фразеологічних елементів, у концептуальному змісті яких актуалізується представлення про індустрію морського транспорту, як стійко розпізнаваний образ та на прикладі терміну “морської індустрії” досліджені фразеологізми. Доведено, що у переважній кількості випадків фразеологічні одиниці вербалізують комплексний концепт “подолання проблеми”, репрезентуючи розуміння важкої, небезпечної праці як портретного явища індустрії морського транспорту. Застосовуючи процедури морфемного аналізу ключових компонентів термінологічних словосполучень і дериваційного синтезу в роботі виявлені параметри терміноутворювання: використання найбільш продуктивних, легко розпізнаваних, апробованих способів словоутворення; вибір двосторонньої одиниці з передбачуваним заздалегідь, експліцитно представленим значенням на рівні плану змісту; перевага словотворчим моделям, аналогічним вже існуючим зразкам, що забезпечує передбачуваність терміна. В статті доведено, що різке збільшення обсягу, якості і багатомовності комунікації в сучасних науково-технічних галузях знаходить висвітлення в науковому корпусі мови у виді явища термінологізації фразеологізмів. У цьому процесі фразеологічні одиниці отримують додаткові спеціальні значення і починають функціонувати як багатокомпонентні терміни. Встановлені два напрямки переходу фразеологізмів в розряд термінів: безпосередньо термінологізується сам загальновживаний фразеологізм; термін-фразеологізм детермінологізується в загальнолітературній сфері і ретермінологізується в іншій спеціальній сфері, відмінній від першої спеціальної сфери. Ключові слова. дискурс, експлуатація морського транспорту, термінологічна одиниця, фразеологічна одиниця, language for specific purposes

У статті проаналізовано ключові юридичні терміни з оцінки впливу на довкілля, що визначені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» [1], їх вплив на практику здійснення цього виду оціночної діяльності. Акцентовано, зокрема, увагу на законодавчих прогалинах у формуванні складу юридичної термінології в даній сфері суспільних відносин та недоліках у визначенні на законодавчому рівні змісту окремих термінів з оцінки впливів на довкілля; обґрунтовано рекомендації та пропозиції щодо усунення зазначених законодавчих прогалин та недоліків.

У статті розглянуто ключові поняття сенсорної лінгвістики, яка вивчає систему мовних репрезентацій фізіологічних показників п’яти органів чуття – зору, слуху, нюху, смаку і дотику. Відчуття відображають властивості предметів і явищ навколишнього світу. За обсягом сприйнятої інформації в ієрархії п’яти сенсорних підсистем людини перше місце посідає зір, друге – слух. Реєстратором результатів сприймання є перцептивні мовні засоби, де лексичний рівень найбільш значимий. Нерівноцінність перцептивних відчуттів, як і різна кількість мовних знаків їх вираження, знаходить своє відображення в словниковому складі мови. Вербалізатори чуттєвого сприймання в мовній системі морфологічно представлені різними частинами мови: іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, оскільки всім повнозначним словам притаманна номінативна функція. З огляду на категорійне значення в іменнику сенсорна ознака є опредметненою; прикметник виражає сенсорну ознаку як статичну, невіддільну від предмета; дієслово виражає динамічну сенсорну ознаку; у прислівнику сенсорна ознака – це ознака іншої (процесуальної чи статичної) ознаки. Інтерес науковців до результатів мовної об’єктивації чуттєвого сприймання породжує перцептивність як лінгвістичну категорію. Базовим для сенсорної лінгвістики є поняття “сенсорний”, що використовується нарівні з поняттям “перцептивний”. Однак в англомовній традиції “сенсорний” співвідноситься з відчуттям, а “перцептивний” – зі сприйманням. Для називання окремого виду відчуття лінгвісти використовують термін “перцептивний модус”. Для позначення назв відчуттів слугують терміни латинського походження: “візуальний”, “аудіальний”, “тактильний” (“гаптичний”), “ольфакторний”, “густативний”. Ключовим для праць із сенсорики є поняття “сенсорний досвід”. Саму людину, що зазнає відчуття, називають перцептором, перципієнтом або експериєнцером. Терміни перцептор і перципієнт співвідносяться з актуальним, наявним сенсорним досвідом, який здобувається “тут і зараз”, а експериєнцер – із сукупним сенсорним досвідом, акумульованим упродовж життя людини.

В умовах розвитку транспортного ринку ключовими питаннями для системи залізничних перевезень є: своєчасне забезпечення вагонами відповідного типу усіх відправників вантажу відповідно до їх замовлень; подальше закріплення залізничного транспорту на ринку перевезень шляхом розвитку маркетингу, створення збалансованої тарифної політики; удосконалення організаційних структур управління залізничним транспортом, технології перевізного процесу та організації перевізної роботи на основі широкого впровадження автоматизованих систем управління. Мета статті полягає у дослідженні можливості підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, на базі нової методики та принципу розрахунку. Один з основних комплексних показників роботи залізниці є обіг вагону, що відображає час повного циклу роботи вагону. Наразі обіг вагону збільшується, для залізниці це означає невиконання встановлених норм, для отримувачів послуг – клієнтів залізниці - це означає прострочення термінів доставки вантажу, порушення фінансових зобов’язань перед іншими учасниками процесу перевезень. Інформаційні технології залізниці обумовлюють можливість контролю за виконанням нормативу обігу вагону та дотриманням термінів доставки вантажу з подальшим вдосконаленням методик та методів визначення показників експлуатаційної роботи. Досліджено підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, за рахунок нової методики та принципу розрахунку і прогнозу основних показників роботи. Проаналізовано можливості відійти від умовного визначення обігу за формулами, що використовують балансовий метод та застосовувати сучасні статистичні методи для визначення обігу вагонів як характеристики певного перевезення. Це дозволить встановлювати реальні норми обігу вагонів та терміни доставки вантажів, що забезпечать дотримання технологічних процесів експлуатаційної роботи залізниці при обслуговуванні клієнтів. Ключові слова: інформаційні технології, терміни доставки, обіг вагонів, технологічний процес, залізниця.

Сьогодні теорія аргументації зазнає значних змін, які спонукають вчених, що працюють у цій царині, до подальших наукових досягнень. З’являються нові течії та напрямки, предметне поле розширюється, а саме уявлення про аргументацію модифікується, залучаючи нові аспекти та інструментарій. Незважаючи на це, у межах теорії аргументації прослідковуються значні термінологічні проблеми, від вирішення яких залежить майбутній розвиток царини. Дослідники вживають одні і ті самі поняття на позначення різних феноменів, враховуючи особливості власних теорій, але не узгоджуючи їх з наявними наробками інших вчених. Слід зазначити, що такі ключові для напряму терміни як ‘аргументація’, ‘аргумент’, ‘аргументативний процес’, ‘аргументативна реальність’ та інші змінюють своє значення залежно від контексту та дослідницьких інтересів конкретного науковця. Сьогодні терміни ‘argument’ та ‘argumentation’ повинні розумітися як ті, що покривають значно більшу семантичну територію, аніж традиційне розуміння засобів переконання. Наразі такі шляхи комунікації як переконання, доведення та обговорення розглядаються як невід'ємні елементи аргументації. З цієї причини, семантичне поле, що покривається термінами ‘argument’ та ‘argumentation’, має бути переглянуте та переосмислене. Актуальність таких проблем посилюється поширенням інтересу до теорії аргументації, який сьогодні виявляють не лише вихідці з англомовного світу, але й носії інших мов. Термінологія, притаманна цій царині, активно перекладається з англійської мови та впроваджується у національні наукові лексикони. Це породжує низку перекладацьких проблем і створює необхідність розвивати локальні категорійні апарати, зокрема україномовний. Переклад породжує нові сенси, не проявлені раніше. Це одна з причин, чому шляхи розвитку царин знання відрізняються, залежно від наукового середовища. Неоднозначність використовуваних термінів призводить до смислових труднощів, які мають бути вирішені за допомогою створення усталеного категорійного апарату. Переклад цитат та головної термінології з англійської мови здійснений автором цієї статті.

Різноманітні види медіа ресурсів відіграють домінуючу роль в житті підростаючого покоління. Незважаючи на позитивну роль і можливості, які надають інформаційні технології, з кожним днем збільшується їх негативний вплив. Цим визначається актуальність формування та розвитку медіаграмотності у дітей. Тому в статті розглянуто основні питання формування та практики медіаграмотності в США. Автор надає масив публікацій, у яких розглянуто історію і розвиток медіаосвіти та медіаграмотності США зарубіжніми й українськими авторами. Надається детальний опис терміна «медіа» та розглядаються види медіа. У статті визначено та проаналізовано терміни «медіаосвіта» та «медіаграмотність». Автор розглядає вплив медіа повідомлень: питання громадської охорони здоров'я, таких як ожиріння, знущання і агресія, низька самооцінка, депресія, негативний образ тіла, ризикована сексуальна поведінка, зловживання наркотичними речовинами і алкоголем, вживання тютюнових виробів, всі види кіберзалякування. Автор висвітлює шкільну медіаосвіту в США, яка є офіційно інтегрованою в навчальні програми у всіх п'ятдесяти штатах країни в навчальні дисципліни. Надається аналіз методів, прийомів і технік у навчальному процесі для розвитку медіаграмотності учнів. Автор розкриває технологію «П'ять ключових питань і принципів» для аналізу медіа повідомлень, якими діти повинні керуватися, аналізуючи медіа повідомлення. У статті розглядаються ключові концепції медіаграмотності, які дозволяють учням мати більш глибоке і критичне розуміння медіа повідомлень. Ці концепції призначені для медіа-практиків, шкільних навчальних програм 1-12 класів, батьків, професорів, консультантів, художників, працівників ЗМІ. Висвітлюється метод новинної грамотності і поточних подій та його використання в різних навчальних предметах та курсах.

Purpose. The purpose of this article is to single out some specific problems of English terms translation used in poultry farming into the Ukrainian language, special attention paid topolysemic and homonymous poultry terminological units.Methods. The research material is about 700 English zootechnical terms of the poultry farming field. The words were selected from the relevant English texts on the corresponding professional topics (scientific articles and didactic materials, manuals for specialists). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, so it enables synchronous analysis of linguistic phenomena that are based on connections and relationships between these elements. The analysis of the paradigmatic terminological relations is based on the principles of semantic fields and the thematic organization of terminology. Descriptive and comparative methods are also applied.Results. The review of the relevant scientific literature confirmed the ambiguity in interpretation of homonymy and polysemy in terminology. Problems in the translation of homonymous and polysemic poultry terms are identified and possible ways of solving the problems are proposed. The types of terminological homonymy and polysemy of simple units and abbreviations are described. It has been found out that the most difficulties arise in the translation of intra-industry simple terms.Conclusions. The analysis of the notion “term” has shown that terms can be scientific and technical words used only in certain field, as well as widely used words that have commonly known meanings; when translating polysemous and homonymous terms, intra-industry ones are the most difficult to interpret adequately, since their translation completely depends on the context. The translation of a homonymous or polysemic term requires good knowledge in the poultry farming field as well as clear understanding of the English term volume, awareness of the relevant Ukrainian terminology is necessary. In the long term development of the Ukrainian translation studies it is important to accumulate, work out and systematize the terminological apparatus of the zootechnical industry in general, and poultry farming one in particular; bilingual reference books and dictionaries for this branch of agriculture should also be a priority.Key words: terminology, homonymy, polysemy, inter-sectoral and intra-industry terms. Мета. Метою цієї статті є виявлення специфіки перекладу англомовних термінів, які вживаються у межах підмови птахівництва українською мовою, особлива увага приділена багатозначним та омонімічним термінологічним одиницям.Методи. Матеріалом дослідження є близько 700 англійських зоотехнічних термінів птахівницького напряму, які були відібрані з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів, інструкцій для фахівців). Дослідження методологічно базується на системно-структурному підході, що дозволяє провести синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між цими елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології проводився на основі принципів семантичного поля та тематичної організації терміно-понять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Проведений огляд літератури підтвердив неодностайність дослідників у тлумаченні омонімії та багатознач-ності в термінології. Окреслено проблеми під час перекладу омонімічних та багатозначних термінів підмови птахівництва та запропоновані можливі шляхи вирішення цих проблем. Описано види термінологічної омонімії та полісемії простих одиниць та абревіатур. З’ясовано, що найбільші складності виникають у перекладі внутрішньогалузевих простих термінів.Висновки. Проведений аналіз показав, що під поняттям «термін» розуміють одиниці, що застосовуються виключно в науково-технічному контексті чи в певній галузі, загальнонародні слова, які мають загальновідомі значення; у роботі з полісемічними та омонімічними термінами найбільшу складність становлять внутрішньогалузеві слова та словосполучення, оскільки їх переклад цілком визначається контекстом. Коректність перекладу омонімічного чи багатозначного терміна вимагає обізнаності у галузі птахівництва та розуміння змісту англійського терміна, а також знання відповідної термінології української мови. Українське перекладознавство має накопичувати, обробляти та систематизувати термінологічний апарат зоотехнічної галузі загалом та птахівництва зокрема; укладання двомовних довідників та словників для цієї галузі сільського господарства також має бути пріоритетним. Ключові слова: термінологія, омонімія, полісемія, міжгалузеві та внутрішньогалузеві терміни.

Дипломна робота магістра присвячена розробці інформаційної технології обрахунку параметрів множин тестових завдань, зокрема загального часу відповіді на тест і оцінку сукупної складності тесту, а також показники потрібного для відповіді на кожне тестове завдання часу й умовної оцінки його складності.

Дипломна робота магістра присвячена розробці інформаційної технології автоматизованого формування семантичної структури інформаційного навчального матеріалу та відповідної інформаційної системи для дослідження практичної ефективності розробленої технології.

Дипломна робота магістра присвячена розробці інформаційної технології для автоматизованої генерації тестових завдань із їх розподілом по семантичній структурі інформаційного навчального матеріалу. Семантична структура інформаційного навчального матеріалу містить систему рубрикації, множини ключових термінів до кожної із рубрик та тестові завдання для перевірки ключових термінів у межах рубрик навчальних матеріалів.

Дипломна робота магістра присвячена розробці інформаційної технології адаптивного тестування рівня знань та відповідної інформаційної системи для дослідження практичної ефективності алгоритмів адаптивного вибору тестових завдань під час контролю рівня знань.

Стратегічне управління розглянуто крізь призму умов ефективного функціонування підприємств за ринкових умов та кола визначених імперативів, для чого проаналізовано трактування цього терміна в науковій літературі та зауважено на основних проблемах сьогодення щодо даної теорії. Зауважено на важливість одного з інструментів зв’язку між урядом і установою, яка реалізує права власника, – стратегічного плану. У розвиток даного тезису акцентовано на необхідності розроблення корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрям розвитку підприємства та бізнес-стратегії. Оскільки формування стратегії державного підприємства базується на стратегії власності держави, із метою підвищення дієвості та співвідношення процесу стратегічного управління економічним розвитком державних підприємств за умов кризових явищ запропоновано складати Карту програми стратегії управління, яка дає змогу враховувати ключові складники стратегії, що визначають результативність стратегічного плану. Рекомендовано акцентувати увагу на концептуальному складнику підходу до стратегічного управління, який передбачає, зокрема, побудову функціональних стратегій залежно від виду державних підприємств. Стратегічне управління посилює встановлення балансу між централізованою та децентралізованою системами управління державним підприємством за умов розроблення комунікаційної інфраструктури для їх ефективної взаємодії по вертикалі й горизонталі управління.

У статті розглядаються різні породи соколів і яструбів, а також їх османсько-турецькі назви. На основі опублікованих та неопублікованих османських документів подано дані про організаційну структуру соколиного закладу в Османській імперії. Сокольничі згадуються в османських документах із узагальненими термінами doğancıyan і bazdaran. Сокольничі поділяються на три основні групи – şahinciyan, çakırcıyan и atmacacıyan. Ці три групи відрізняються тим, що кожна з них відповідає за вилов, розведення та дресирування різних соколів та яструбів для мисливських потреб султана та його слуг, виступаючи пануючим класом в імперії. Крім того, за характером своєї служби їх називають ювакаянами і каяк’янами, які спостерігають за гніздами хижих птахів і забирають з них маленьких соколів у певний час року; тузакджаянами, які затримують дорослих хижих птахів; гурентіанами, яі вирощують і навчають уже полонених соколів і яструбів. Ключові слова: соколи, яструби, назви мисливських птахів, Османська імперія, турецька мова, болгарські соколи.