Journal articles: 'Кластерна система'

1

Kryvchenko, Yuri. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ СТРУКТУРИ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНЕЗИСУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 4 (14) (2018): 153–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-153-161.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Перколяційні методи показують високу ефективність під час дослідження речовини, генезису й еволюції зв'язкових областей у матеріалах. У таких задачах вивчається і кластерна система фізичного тіла, і її вплив на об’єкт загалом. Вивчення структури та властивостей перколяційних кластерів дозволить досліджувати і прогнозувати поведінку об’єктів (твердих тіл) у різних умовах зовнішнього середовища, генезис їх утворень у часі. Постановка проблеми. Практичне дослідження кластерних систем у твердих тілах пов’язано зі складністю і трудомісткістю експериментів. Основні проблеми полягають у тому, що для отримання достовірної інформації про структуру і властивості необхідно синтезувати кластери із широким діапазоном параметрів і створити надійну систему їх діагностики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті наведено огляд останніх публікацій в українських і закордонних журналах, включаючи експериментальні й теоретичні роботи, що містять дослідження самоорганізованої критичності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У наведених дослідженнях розширюються можливості опису процесів генерації та еволюції кластерних систем у твердих тілах; міститься гіпотеза, що дозволяє істотно збільшити кількість варіантів кластероутворення. Постановка завдання. Провести імітаційне моделювання кластероутворення із взаємодіючими елементами за допомогою методу Монте-Карло. Визначити залежності параметрів перколяційних систем, що самоорганізуються, від ступеня самоорганізації, довжини кореляції, швидкості генерації системи та інших параметрів. Отримати аналітичні вирази залежностей та значення відносної похибки. Виклад основного матеріалу. Для вирішення задач, пов’язаних із практичним дослідженням кластерних систем, розроблено програмний комплекс моделювання кластероутворення, у якому імітується взаємодія кластеркластер і кластер-частка. У моделі вирішується багатовимірна перколяційна задача. Як алгоритм зростання кластерів використовується шлях послідовного нарощування заданої кількості часток. Висновки відповідно до статті. Комп'ютерні розрахунки, проведені, зокрема, методом Монте-Карло, дають найбільш надійні передбачення властивостей перколяційних систем. У роботі отримані аналітичні вирази для залежностей потужності нескінченного кластера, радіус-вектора центра мас, ступеня анізотропії та фрактальної розмірності від відстані агрегації, від кількості часток, генерованих на кожній ітерації, та від кількості актів взаємодії між елементами кластерної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Harvas, H. D., and P. M. Myzuka. "Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 6, 2017): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8121.

Full text

Abstract:

Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впровадження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування держави в цілому. Економіка територій, яка формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка базується на використанні ефектів синергії та масштабу. Кластерні мережі територіально-виробничих систем є джерелами й факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання і сталого розвитку територій. Сучасний розвиток економіки України – це підвищення конкурентоспроможності продукції, використання власних ресурсів для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. Як свідчить світовий досвід, кластерний розвиток економіки країни базується на географічній близькості відповідних економічних видів діяльності, що дає можливість для вищого рівня продуктивності та інновацій. Важливими рушійними факторами у кластерній системі виступають безпосередня близькість виробника, постачальника сировини, постачальника послуг, науково-дослідні організації, навчальні установи, та інші установи в певній економічній галузі. Що стосується галузі ветеринарної фармації провідні місця на ринку займають підприємства-виробники які впроваджують кластерну систему в частині якості (система якості GMР). У впровадженні системи якості (GMP) на підприємствах-виробниках беруть активну участь і провідні науковці ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, які тісно співпрацюють з такими країнами світу, як Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Німеччина, і інші та враховують набутий ними досвід. Обмін досвідом і знаннями через міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, виставки і семінари – це складові кластерного підходу, який допомагає розвиватися галузі ветеринарної фармації в Україні та вирішувати проблемні питання як виробництва, так і участі підприємств ветеринарної медицини на ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Колобова, Елена Анатольевна, Анатолий Дмитриевич Колобов, Ирина Георгиевна Теплова, and Мирон Аркадьевич Ягольницер. "Когнитивная модель кластера как институциональной системы." Creative Economy 11, no. 10 (October 31, 2017): 1039. http://dx.doi.org/10.18334/ce.11.10.38416.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования связана с возрастающей ролью кластеров в инновационной экономике и развитием методов количественного оценивания их эффективности для выстраивания целостной системы региональной кластерной политики. Цель работы – представление кластера как институциональной системы государственных и частных экономических агентов, формирующих экономические и организационные связи, определяющих правила и принципы взаимодействия, и разработка методического подхода к моделированию этой системы. Методы исследования. Основываясь на общих принципах институционального моделирования, рассматривающих институты как параметры и факторы сложных слабоструктурированных систем, авторами предложена технология когнитивного моделирования, позволяющая описать систему взаимосвязей показателей и факторов и представить ее взвешенным ориентированным графом. Исследование такого графа позволяет оценить влияние институциональных факторов на обобщенный показатель эффективности деятельности кластера. Результаты. На базе изучения кластеров Алтайского края (Алтайский биофармацевтический кластер и Федеральный научно-производственный центр «Алтай») построена когнитивная модель их институциональной среды, проведены имитационные эксперименты и дана содержательная их интерпретация. Полученные результаты свидетельствуют о слабом взаимодействии предприятий-членов кластера, их автономизации, отсутствии объединяющих кластерных проектов, слабости кооперирущего центра и общей кластерной политики. Это является следствием недостаточной развитости основных институтов российских кластеров: института кооперации; института конкуренции и партнерства; институтов координации и коммуникации. Проведенное исследование развивает арсенал методов институционального моделирования, позволяя получать количественные оценки по моделям качественного характера.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Бураева, Е. В. "Дифференциация муниципальных районов Орловской области по уровню эффективности использования кадрового потенциала сельского хозяйства." Аграрная Россия, no. 9 (September 20, 2017): 30–34. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-9-30-34.

Full text

Abstract:

Агропромышленный комплекс РФ, являясь основой продовольственной безопасности страны, представляет собой важнейший приоритет, требующий постоянного развития. Взятый курс на импортозамещение предполагает обеспечение отрасли всеми необходимыми ресурсами, в том числе и трудовыми. Применяемый автором кластерный подход позволил выделить три группы муниципальных районов Орловской области, подразделяемых по уровню эффективности использования кадрового потенциала регионального АПК. Полученные кластеры значительно отличаются друг от друга как по основным показателям эффективности производства, так и по уровню развития кадрового потенциала. Средний уровень производительности труда в районах, вошедших в кластер с высокой эффективностью производства, на 11 % выше аналогичного показателя по районам кластера со средней эффективностью, и на 19 % выше, чем в кластере с низкой эффективностью. Анализ данных показал, что большинство изучаемых показателей изменяются пропорционально изменениям в уровне показателей, характеризующих эффективность деятельности при переходе от кластера к кластеру. Изменение показателей, характеризующих уровень квалификации работников (удельный вес руководителей и специалистов, имеющих высшее профессиональное образование), не выявило четко выраженных закономерностей. Этот факт свидетельствует о том, что в аграрном секторе региональной экономики недостаточно эффективно организована система подготовки и переподготовки профессиональных кадров. Предложены основные направления роста эффективности использования кадрового потенциала: совершенствование системы аграрного образования, закрепление молодых специалистов на селе, разработка и внедрение системы мониторинга кадрового потенциала аграрного сектора экономики, обеспечение непрерывного взаимодействия выпускников и работодателей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Petrenko, O. I., and M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.

Full text

Abstract:

Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Лемко, Ю. Р. "КЛАСТЕРИ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА ЄС." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 28 (May 24, 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.948.

Full text

Abstract:

Лемко Ю. Р. Кластери як один з інструментів формування політики сусідства ЄС. - Стаття. У цій статті розглянуто один із складників європейської політики сусідства, а саме кластерну політику в контексті транскордонного співробітництва. Загальновідомо, що ТКС співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, доводити її до середньоєвропейського рівня та сприяти досягненню вільного переміщення товарів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефективності їх використання, робить можливим об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. Транскордонне співробітництво відіграє важливу роль як «полігон» для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, адаптації механізмів фінансової підтримки. Методологічною основою розвитку транскордонного співробітництва стала теорія постін- дустріального суспільства, парадигмою якої є пріоритет людини, її творчий та інтелектуальний потенціал, умови її життєдіяльності. На сучасному етапі відбувається трансформація у напряму формування постіндустріаль- ного суспільства, яке базується на взаємодії між людьми, а отже - на співпраці та спільній діяльності людей, спрямованій на вирішення окремих завдань. У цій статті розглянуто один із інструментів формування політики співробітництва Європейського Союзу, а саме кластери. В контексті розвитку нашої держави та з огляду на її подальший інтеграційний вектор, вважаємо це дослідження актуальним та доцільним. Зазначається, що кластерна система становить частину нової промислової політики ЄС, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності європейських компаній на світовому рівні. У статті досліджується, як саме кластери служать необхідною інфраструктурою, точкою збірки безлічі ініціатив, які потребують залучення груп учасників з боку держави, бізнесу і науково-дослідницького співтовариства, а також платформою для подальшого посилення міжрегіонального співробітництва та тіснішої інтеграції. У статті надано огляд еволюції інститутів кластерної політики, створених на наднаціональному рівні в ЄС, на основі програмних документів Єврокомісії та ініціатив ряду країн-членів. Розглянуто перспективи подальшої реалізації кластер- ної політики ЄС з урахуванням запропонованих ініціатив у рамках нового бюджетного циклу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бугаев, Александр Степанович, Aleksandr Stepanovich Bugaev, Александр Геннадьевич Таташев, Aleksandr Gennad'evich Tatashev, Марина Викторовна Яшина, and Marina Viktorovna Yashina. "Спектр непрерывной замкнутой симметричной цепочки с произвольным числом контуров." Математическое моделирование 33, no. 4 (March 23, 2021): 21–44. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2021-04-02.

Full text

Abstract:

Исследуется динамическая система с непрерывным временем и непрерывным пространством состояний. Система относится к классу контурных сетей Буслаева. Контурные сети могут использоваться при моделировании трафика на сложных сетях, а также иметь другие приложения, в частности, применяться при моделировании коммуникационных систем. Рассматриваемая система содержит замкнутую последовательность контуров, каждый из которых имеет по две симметрично расположенные общие точки, называемые узлами, с соседними контурами. На каждом контуре движется с постоянной скоростью отрезок, называемый кластером. Это название объясняется тем, что в дискретном варианте транспортной модели такому отрезку соответствует группа частиц, располагающихся в соседних ячейках и перемещающихся одновременно, причем каждая частица соответствует автотранспортному средству. Задержки в перемещении кластеров обусловлены невозможностью одновременного прохождения двух кластеров через общий узел. Динамика системы такова, что с некоторого момента времени периодически повторяются состояния, принадлежащие некоторому множеству (предельный цикл). Каждому предельному циклу соответствуют значение средней скорости кластеров. Это значение в общем случае зависит от начального состояния. Исследуется поведение системы на предельных циклах. Получены результаты о характере поведения рассматриваемой системы на предельном цикле, о значении периода цикла, о поведении функции от состояния, называемой потенциалом задержек. Найдены возможные значения средней скорости кластеров при известных значениях числа контуров и длины кластера. Получены достаточные условия существования предельных циклов при малых длинах кластеров с наличием задержек в движении. Доказана теорема о непрерывной замкнутой цепочке контуров с длиной, равной половине длины контуров. Доказательство этой теоремы основано на сравнении поведения данной системы с поведением рассматривавшейся ранее дискретной системы, называемой бинарной замкнутой цепочкой контуров.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Рідей, Н., T. Гоголь, В. Любарець, Ю. Земліна, and Н. Родінова. "ТЕРИТОРІАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ КЛАСТЕРИ: СВІТОВІ ОРІЄНТИРИ / УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 418–28. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245193.

Full text

Abstract:

Анотація. Досліджуються питання формування інноваційних кластерів на регіональному рівні з урахуванням практичного світового досвіду. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку національного господарства країн та окремих його складових у формі регіонів доведено необхідність застосування процесів поєднання виробництва з науковими установами і державними організаціями. Здійснений аналіз теоретичних підходів до використання економічної категорії «кластер» продемонстрував певну подібність думок фахівців, сприяв визначенню різноманіть підходів, на основі яких запропоновано авторське визначення кластера. Проведений аналіз класифікації кластерів дозволив окреслити класифікаційні ознаки та ідентифікувати можливі типи інноваційних кластерів. Дослідження особливостей і відмінностей кластерів від інших територіальних й адміністративних об’єднань дали змогу визначити їхні переваги і з’ясувати недоліки. Проаналізовано наукові підходи до особливостей, переваг і перспектив формування інноваційних кластерів, головною рушійною силою яких для соціально-економічних систем регіонів є динамічність, адаптивність і синергія. Систематизовано передумови формування інноваційних кластерів на рівні регіону. Аналіз досвіду розвинутих країн світу з практики кластерізації економіки дозволив виділити три географічно обумовлені центри розвитку інноваційних кластерів та історично сформовані моделі їх формування. Докладний аналіз останніх дав змогу визначити їхні основні характеристики, типові риси, охарактеризувати особливості використання в певних країнах світу. Досліджено кількісні характеристики наявних інноваційних кластерів у високорозвинутих країнах за галузевою специфікою. На підставі аналізу наявних стратегій розвитку певних областей країни надано характеристику стану формування і розвитку кластерних моделей у певних галузях національного господарства. Визначено наявні перешкоди активному інноваційному розвиткові регіонів країни, як висновки рекомендовано застосування італійської моделі, що характеризується мінімальними перешкодами до впровадження. Ключові слова: кластер, інновація, розвиток, регіони, синергетичний ефект, кластерні моделі. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

МИКИТАСЬ, М. В., Б. М. ЄРЕМЕНКО, and С. А. КОЖЕДУБ. "СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ." Наука та будівництво 19, no. 1 (May 10, 2019): 78–81. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.72.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження в роботі є процес формування структури архітектурно-будівельного кластера з наперед заданими властивостями. Мета статті полягає в удосконаленні процедури формування кластерної структури шляхом підвищення надійності прогнозування. Дослідження орієнтовані на розробку засобів моделювання структури складних систем.При цьому, основна увага приділяється методам моделювання, що надають можливість оцінювати синергетичний ефект та наявність системоутворюючих факторів, подальшеурахування яких при управлінні значно сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера. Формування структури кластера ґрунтується на оцінюванні та порівнянні оцінок ефективності діяльності кластерів різної структури, як системи в цілому, з урахуванням результатів порівняння оцінок ефективності участі в кластері альтернативних суб’єктів кластеризації. В результаті досліджень запропоновано схему обґрунтування вибору структури архітектурно-будівельного кластера. Підтримка рішень щодоформування структури кластерів на даному етапі лишається за експертами. Наукова новизна роботи полягає у використанні моделей і методів нечіткої логіки для формалізації експертних знань, що надає можливість в подальшому застосовувати інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень щодо кластеризації. Практична значимість роботи полягає в підвищенні надійності процедури прогнозування. Організація обчислювальних експериментів, на основі яких пропонується приймати рішення, спрямована на реалізаціюполітики з чітко визначеною стратегією підтримки перспективних чи розвитку відсутніх структурних одиниць архітектурно-будівельного кластера.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Kudelkin, V. A., I. M. Yannikov, T. G. Gabrichidze, and M. V. Telegina. "Visualizing Data about the State of Safety of Objects and Territories." Intellekt. Sist. Proizv. 15, no. 4 (December 25, 2017): 102. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2017-4-102-108.

Full text

Abstract:

Наглядное представление пространственных характеристик объектов является отдельным направлением визуализации. Использование трех- и четырехмерного изображения позволяет наглядно показывать количественные и реляционные характеристики пространственно ориентированных данных и быстро идентифицировать в них тренды. В статье показаны особенности визуализации данных в интегрированной системе безопасности потенциально опасных, критически важных объектов (ПОО и КВО) и территорий, представляющей собой сложный программно-технический комплекс, позволяющий оперативно оценивать поступающую информацию, оперативно обрабатывать ее, принимать необходимые меры по предупреждению и реагированию при возникновении угроз чрезвычайных ситуаций природного, техногенного и террористического характера. При описании подсистемы визуализации системы производственного мониторинга ПОО подчеркивается, что особенностью отображения данных о физической защищенности объектов в представляемой геоинформационной системе безопасности является бесшовный виртуальный, четырехмерный мир с возможностью интеграции, управления и анализа пространственно-временных данных от различных систем. В основу архитектуры ГИС-безопасности объектов положена доменная (кластерная) структура. Каждый кластер более низкого иерархического уровня связан с одним из доменов более высокого уровня, при этом реализуется интегральная оценка безопасности кластера предыдущего иерархического уровня. Информация о контролируемых объектах поступает на соответствующие уровни принятия решений, автоматизированно распределяется в соответствии с полномочиями и обязанностями пользователей и сложившейся иерархией управления. Подробно изложены существующие функции подсистемы отображения, порядок формирования отчетов, визуализации состояния системы мониторинга на удаленных серверах и отображение качества связи с объектом контроля в виде специальных пиктограмм, функции карточек происшествий и др. Описание работы подсистемы отображения, интегрирующей пространственно-временные данные, снабжено рисунками и таблицами, наглядно иллюстрирующими различные ее функции. В целях своевременного устранения возникших неисправностей элементов систем безопасности авторами предложена автоматизированная система контроля обслуживания технических средств охраны систем физической защиты объектов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 2(80) (February 25, 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Захаров, Игорь Евгеньевич, Олег Анатольевич Панарин, Сергей Георгиевич Рыкованов, Ришат Раилевич Загидуллин, Антон Константинович Малютин, Юрий Николаевич Шкандыбин, and Асель Ермековна Ермекова. "Monitoring applications on the ZHORES cluster at Skoltech." Program Systems: Theory and Applications 12, no. 2 (June 5, 2021): 73–103. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2021-12-2-73-103.

Full text

Abstract:

Стандартные инструменты мониторинга для кластерных вычислительных систем позволяют оценить работу системы в целом, но не позволяют анализировать работу приложений по отдельности. Система мониторинга для измерения ресурсов, затребованных каждым приложением в отдельности разработана в Сколтехе для высокопроизводительного кластера ZHORES. Система мониторинга собирает как обычные метрики загрузки процессоров и графических ускорителей, так и счетчики событий ЦПУ/ГПУ, которые позволяют более детально анализировать тип ресурса, затребованный приложением. Сервисные программы, развернутые на каждом узле кластера, посылают результаты измерений в единую базу данных временных рядов с шагом в одну секунду. Эти данные затем анализируются статистическими методами в режиме оффлайн для выделения характеристик, связанных с использованием вычислительных ресурсов каждым приложением. Мониторинг позволяет выявлять неэффективное программное обеспечение, производить тонкую настройку работы кластера, а также улучшать работу высокопроизводительной системы в целом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Магомедов, Шамиль Гаджимурадович, and Зарема Махмудовна Абдуллаева. "КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД РЕСПУБЛИКИ ДАГЕСТАН В СИСТЕМЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 1 (August 29, 2020): 46. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-1-46-51.

Full text

Abstract:

Цель работы. В статье представлен кластерный подход к системе здравоохранения. Автором рассмотрены теоретические аспекты кластера. Система здравоохранения выделена в отдельный институт, включающая в себя основные элементы. Приведены примеры внедрения кластерного подхода на региональном уровне, а также рассмотрен характер развития системы здравоохранения в Российской Федерации при помощи кластерного подхода. Метод или методология проведение работы. Проведен эмпирический анализ изменений в региональной политике в сфере здравоохранения. Результаты. Рассмотрена теория, схема производства и реализации медицинских услуг, перечислены основные функции, зоны и виды деятельности системы здравоохранения. В виде схемы представлены приоритеты развития здравоохранения, которые должны периодически пересматриваться по причине изменений факторов, условий, технологий в данной сфере. Обосновывается то, что кластерный подход является одним из самых эффективных механизмов совершенствования системы управления в здравоохранении. Уточнены преимущества кластеризации для субъектов системы здравоохранения. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы с целью развития создания медицинского кластера, который позволяет обеспечить население регионов страны качественными медицинскими услугами, использовать лучшие медицинские практики с целью снижения смертности трудоспособного населения. Выводы. Таким образом, проведенный анализ делает возможным создание регионального кластера, ядром которого является медицина, что позволит консолидировать имеющиеся научные и производственные ресурсы области с целью обеспечения медицинского кластера технологиями «полного цикла» (медицинская, технологическая и производственная преемственность).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Іванова, М. І., А. В. Дудник, and А. В. Бардась. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ШЛЯХОМ УТВОРЕННЯ ЕКОНОМІКО-ІННОВАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 3 (62) (October 27, 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-3.

Full text

Abstract:

Метою статті є дослідження використання сучасного інструментарію управління інноваційно-інвестиційним розвитком шляхом утворення економіко-інноваційних об’єднань, основним елементом яких є інноваційний кластер. Використано загальнонаукові та спеціальні методи системно-структурного аналізу. Теоретичне дослідження виявило, що дієвим напрямом активізації інноваційно-інвестиційної діяльності як окремих підприємств, так галузей у цілому є застосування інноваційного кооперування. Наведено авторське визначення інноваційного кластера. З’ясовано, що розвиток інноваційних кластерів потребує впровадження дієвої державної підтримки – кластерної політики. Перспективами подальшого розвитку є визначення чинників, які сприяють підвищенню загального рівня конкурентоспроможності економіко-інноваційних об’єднань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

КОСТРИГИН, РУСЛАН ВЯЧЕСЛАВОВИЧ, and СЕРГЕЙ НИКОЛАЕВИЧ ЯШИН. "ИНСТРУМЕНТАРИЙ УПРАВЛЕНИЯ СТРАТЕГИЕЙ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ КЛАСТЕРОВ НА ОСНОВЕ МЕТОДОВ ОЦЕНКИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 1 (August 29, 2020): 5. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-1-5-12.

Full text

Abstract:

Цель работы. На основе методов оценки уровня экономического развития компании-ядра кластера и экономико-инновационного потенциала компании-ядра кластера сформировать инструментарий управления стратегией развития промышленных кластеров с целью развития территориальных промышленных кластеров как одного из ключевых факторов развития системы народного хозяйства региона, повышения конкурентоспособности экономики региона и привлечения дополнительных инвестиций. Методология проведения работы. Исследование основывается на общенаучных методах познания, которые предусматривают системный подход к решению проблем. Основой данной работы являются фундаментальные научные труды отечественных и зарубежных ученых в области кластерного развития регионов и оценки деятельности промышленных кластеров. Результаты. Для эффективной деятельности по развитию промышленных кластеров руководству регионов и представителям руководящих органов кластеров необходим инструментарий по управлению стратегией развития. Обязательной составляющей инструментария должно являться проведение оценки эффективности деятельности компаний-членов кластеров. Необходимость такой оценки вызвана наличием непосредственной связи между эффективностью реализации кластерной политики и эффективностью деятельности самих кластеров. Инструментарий представляет комплексную систему анализа эффективности деятельности промышленных предприятий как элементов промышленных кластеров, функционирующих в регионах, состоящую из следующих этапов: сбор и анализ данных о предприятиях промышленного кластера; отнесение предприятий к одной из групп, составляющих структуру промышленного кластера; определение реального состояния факторов развития инновационной инициативы; использование метода оценки уровня экономического развития предприятий кластера; использование метода экономико-инновационного потенциала предприятий кластера; сравнительный анализ уровня экономического развития и экономико-инновационного потенциала; составление линейного функционала ценности промышленного кластера для региона и разработка управленческих решений по экономическому развитию предприятий промышленных кластеров. Каждый из этапов неразрывно связан друг с другом и следует из него. Линейный функционал ценности промышленного кластера для региона, который представляет собой разницу между функциями экономико-инновационного потенциала и экономического развития кластера составляется в том числе с целью создания ценносто ориентированной модели инновационной системы промышленного региона. Значение линейного функционала должно быть положительным, что означает, что у компании – ядра кластера достаточно инновационных ресурсов – финансовых, производственных, трудовых и прочих – для того, чтобы обеспечить долгосрочную стабильную эволюцию кластера. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут использоваться при разработке стратегий социально-экономического развития регионов Российской Федерации и при управлении промышленными кластерами регионов. Выводы. Применение инструментария даст возможность руководству региона и руководству кластеров сформировать стратегию экономического развития конкретного промышленного кластера, а также соответствующую ей инновационную подстратегию.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Шеленко, Д. І., І. Ф. Баланюк, М. М. Мацола, Л. С. Сас, and Д. В. Неміш. "СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ КЛАСТЕРНОЮ МОДЕЛЛЮ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.139-146.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження особливостей формування кластерної моделі розвитку біоенергетичного ринку. Доведено доцільність поглиблення кластеризації на різних рівнях управління в Україні. Визначено, що найбільш доцільним напрямком вирішення проблеми кластерної моделі розвитку біоенергетичного ринку стають пошук і використання відновлюваних джерел енергії. Наголошено на важливості кластеризації для підтримки організаційних елементів управління процесами виробництва та використання альтернативних відновлюваних видів палива, що стане передумовою збільшення обсягів виробництва біомаси сільськогосподарського походження.Запропоновано структурну побудову організації управління кластерною моделлю розвитку біоенергетичного ринку. Метою статті є дослідження організації управління кластерною моделлю розвитку біоенергетичного ринку. В процесі досліджень використано методи наукової абстракції – для виокремлення передумов пожвавлення ринкової діяльності кластерів на біоенергетичному ринку України та системно-синергетичний підхід – з метою дослідження біокластерів. Обґрунтована доцільність врахування двох груп факторів ендогенного та екзогенного генезису для досягнення очікуваних проміжних і кінцевих результатів кластерної моделі розвитку біоенергетичного ринку. Доведено, що створення спеціалізованих кластерів повинно базуватися на усвідомленні та формуванні не лише індивідуальної, а й загальної відповідальності за результативність відповідного напряму роботи. Винятково важливим є те, що глибоке усвідомлення необхідності кластеризації, поступово проявляється у формуванні сприятливого середовища для її формування і розвитку. Встановлено, що визначальним етапом розвитку кластерної моделі біоенергетичного ринку є дослідження реального стану осередку, в якому функціонує система.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Костенко, Ольга Владимировна. "Методологические подходы к построению стратегии развития кластера." Russian Journal of Entrepreneurship 17, no. 16 (August 30, 2016): 1945. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.16.36420.

Full text

Abstract:

Кластеры представляют собой сложные экономические структуры, поэтому в основе стимулирования их развития должен лежать стратегический подход. Основной целью исследования стало обобщение российской практики стратегического управления кластерами и выявление уровня научного обоснования решений, а также определение методологических подходов к разработке стратегии развития кластеров. Анализ показал, что типичными ошибками в области методологии стратегии развития кластера является механическое использование методов и инструментов стратегического управления региональной экономикой или отдельного предприятия, а также ситуации, когда за стратегию развития кластера выдается лишь стратегия его формирования. Состав и структура стратегии развития кластера могут быть определены на основе новой классификации экономических систем по критериям ограниченности системы во времени и пространстве (проектная, процессная, средовая и объектная стратегии кластера). Требования к составу и структуре стратегии развития кластера меняются со сменой этапа жизненного цикла кластера. В связи с этим существенно повышается значимость управления совместными кластерными проектами, кооперацией (кластерными связями) и развитием социального капитала кластера. Стратегия предприятий кластера (в том числе их функциональные стратегии) составляют основу объектной стратегии кластера. Кроме того, для кластера необходимо согласование стратегий трех уровней: стратегии кластера, стратегии его предприятий и стратегии социально-экономического развития региона.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Буданова, Марина Михайловна, and Сергей Борисович Пересветов. "Исследование страховых рынков 31 страны на базе страховых показателей и выявление места России в кластерной иерархии с помощью кластерного анализа в среде R." Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 11, no. 2 (June 30, 2017): 96–115. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.11.2.2017.96-115.

Full text

Abstract:

Статья направлена на исследование страховых рынков 31 выбранной страны на основе страховых показателей с помощью кластерного анализа с использованием современных методов научных исследований. Цель статьи состоит в том, чтобы разделить на кластеры 31 страну для определения уровня развития страховой отрасли в этих странах в среде R на базе анализа выбранных страховых показателей и интерпретировать полученные кластеры. Для кластерного анализа были использованы статистические данные Организации Экономического Сотрудничества и Развития (ОЭСР) для 31 страны за период с 1992 по 2015 год. Для кластеризации стран с точки зрения их страховых показателей были взяты следующие факторы: глубина страхования, плотность страхования, ВВП, общая сумма страховых премий за указанный ранее период по странам. В итоге кластерного анализа в среде R было выявлено 5 кластеров. Россия попадает в кластер стран с низким уровнем развития страховой отрасли, наряду с Турцией и Мексикой, но обладает большим потенциалом развития в связи с тем, что относится с развивающимся рынкам, где культура страхования пока находится на более низком уровне, чем в странах более высоких кластеров, которые относятся к развитым рынкам страхования. Кластерный анализ позволяет увидеть схожесть страховых рынков. Авторы выдвинули гипотезу о том, что страховой рынок России по своей структуре, используемым страховым инструментам и принципам функционирования соответствует модели восточно-европейских стран, что позволяет совершенствовать страховой механизм страны в рамках тенденций стран именно такой типологии страхового рынка, но данная гипотеза была опровергнута в результате исследования. Авторы попытались сделать сравнительный анализ страховых систем, проблем страхования и инструментов управления рисками, используемых на рынках стран одного кластера. Приведенные алгоритмы исследования в R могут быть использованы с другими данными в разных сферах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Романец, Ирина Игоревна. "РЕГИОНАЛЬНАЯ КЛАСТЕРИЗАЦИЯ: ПРЕИМУЩЕСТВА ПОДХОДА В ИННОВАЦИОННОМ РАЗВИТИИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 11 (August 23, 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-11-74-78.

Full text

Abstract:

Цель работы. В статье в качестве усовершенствованного методического подхода анализа территориальных образований предложен кластерный анализ и кластерный скрининг, т. к. в современных условиях трансформации экономики особо актуальной стоит задача адаптивного инструментального метода диагностики региональной экономики. Метод и методология проведения работы. Проведен кластерный анализ региона (на примере Краснодарского края) с обработкой информации в программе Statistica. Ряд применяемых методов и приемов базируется на логических выводах. Для подтверждения доказательности концептуальных предложений и прикладных результатов исследованы труды отечественных и зарубежных авторов в области кластеризации социально-экономических, инновационных систем, фундаментальных основ повышения инвестиционной привлекательности территорий, а также возможности эволюционного и междисциплинарного подходов. Результаты. В результате анализа выделились 4 кластера региона, для которых характерны высокая степень самостоятельности, самоорганизации, повышенная инновационная активность, новаторство, усиление связей, быстрая реакция на меняющуюся рыночную конъюнктуру. Область применения результатов. Полученные результаты и систематизированные данные могут служить материалом для дальнейших научных исследований региональной экономики с применением инструментальных методов изучения кластеров и их роли в инновационном развитии региона. Результаты проведенного исследования могут быть положены в основу формирования стратегий социально-экономического развития региональных систем и муниципальных образований. Выводы. Сделан вывод, что кластерная активация обеспечит заметный рост конкурентоспособности экономики и социальной сферы региона, значительно способствуя развитию новой «умной экономики», превращению инноваций в ведущий фактор экономического роста.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Шейкин, Дмитрий Алексеевич. "Кластерная политика регионального развития: лучшие зарубежные практики." Creative Economy 11, no. 7 (July 31, 2017): 749. http://dx.doi.org/10.18334/ce.11.7.38148.

Full text

Abstract:

В статье проанализирован опыт успешного развития региональных кластеров США. Описаны лучшие практики кластерной политики следующих штатов: кейс Миннесоты, представляющий собой рамочную концепцию в отношении всей экономической политики штата; кейс Орегона, демонстрирующего ключевое значение дискуссионных площадок для коммуникаций стейкхолдеров и выработки ими согласованных планов и решений; кейс Массачусетса, опирающегося в процессе становления кластера на частный региональный институт-координатор; кейс Южной Каролины, где базовую роль в формировании кластеров сыграл специальный орган, объединяющий представителей малого и крупного бизнеса, региональных органов власти, университетов и некоммерческих структур. Показано изменение роли управляющих субъектов в ходе эволюции региональных бизнес-кластеров. Обоснована необходимость подготовки специалистов-фасилитаторов в рамках профессионального менеджмента кластеров. Предложена система организационных ролей для обеспечения межфирменного кластерного взаимодействия. Статья направлена на исследователей в области региональной экономики, кластерной политики и практиков, специализирующихся на управлении и развитии региональных кластеров.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Эсмира Мамедова, Эсмира Мамедова, and Гюльчин Мамедова Гюльчин Мамедова. "РОЛЬ ИННОВАЦИОННЫХ КЛАСТЕРОВ В РАЗВИТИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ." PAHTEI-Procedings of Azerbaijan High Technical Educational Institutions 09, no. 05 (July 4, 2021): 04–09. http://dx.doi.org/10.36962/pahtei0905202104.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ Статья состоит из аннотации, введения, вывода и списка использованной литературы. Это исследование посвящено кластеризации деятельности в промышленных предприятиях. Он преследует две основные цели: теоретическую и практическую. Теоретическая работа. Целью данного исследования является изучение развития концепции кластеризации в литературе и результатов деятельности предприятий, продемонстрировать его эффект. Сбор и анализ научных знаний в этой области и были изучены примеры применения. Кроме того, важно научиться взаимодействовать с кластерами, выявить его влияние на их производительность. Практическая работа.Основной целью является исследования роли кластера в Азербайджане. Академический интерес к инновационным кластерам и сетям породил в последние годы огромный поток работ. Помимо определения понятий кластеров и инновационных кластеров или сетей, основная тема в литературе связана с анализом логики, лежащей в основе возникновение, структурирование и развитие инновационной деятельности в различных географических регионах. Но, несмотря на большой объем прилагаемых усилий, среди ученых нет единого мнения по различным концептуальным и аналитическим ключевым вопросам, особенно в отношении пространственных / географических границ инновационного кластера, а также характера и интенсивности взаимодействия участников, которые его характеризуют. Вся картина также размыта, поскольку стойкая «дисциплинарная сегрегация» не позволяет интегрировать наиболее ценные и сходные идеи, которые можно было бы извлечь из различных, но дополняющих друг друга точек зрения социальных наук. Статья предлагает критический обзор наиболее заметных частей литературы и предлагает различные возможные пути для лучшего аналитического обоснования кластеризации и сетевых явлений в инновационных или творческих областях. Ключевые слова: инновационный кластер, степень инновационности кластера, инновационная система, особенности инновационного кластера, регион, стимулирование

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Шевченко, В. Я., В. А. Блатов, and Г. Д. Илюшин. "КЛАСТЕРНАЯ САМООРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕРМЕТАЛЛИЧЕСКИХ СИСТЕМ: МЕТАЛЛОКЛАСТЕРЫ Cs И Cs И МЕТАЛЛООКСИДНЫЙ КЛАСТЕР CsO ДЛЯ САМОСБОРКИ КРИСТАЛЛИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ (Cs)(Cs)(CsO), "Физика и химия стекла"." �� , no. 5 (2018): 457–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118050013.

Full text

Abstract:

Проведен геометрический и топологический анализ металлооксида с минимальным известным содержанием кислорода CsO, образующегося из кислородсодержащего расплава металлического Cs. Для определения кластеров-прекурсоров кристаллических структур использованы специальные алгоритмы разложения структурных графов на кластерные субструктуры (пакет программ ToposPro). Определены участвующие в самосборке кристаллических структур кластеры-прекурсоры: трехоктаэдрические кластеры CsO, октаэдрические кластеры Cs, тетраэдрические кластеры Cs. Реконструированы симметрийный и топологический коды процессов самосборки кристаллических структур из кластеров-прекурсоров в виде: первичная цепь микрослой микрокаркас.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Теленик, С., В. Войналович, and Д. Смаковський. "Архітектура веб-додатків для кластера Kubernetes на хмарній платформі Google із горизонтальним автоматичним масштабуванням." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 39 (December 15, 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247417.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто архітектуру Веб-додатку із розподіленням компонентів додатку на 2 шари, пов’язаних системою передачі повідомлень, та використанням балансування навантаження за допомогою горизонтального масштабування у хмарному кластері Kubernetes з використанням інформації про довжину черги, що дозволяє збільшити ефективність використовуваних ресурсів в системі. Актуальність теми зумовлена поширенням використання різних веб-сервісів та веб-додатків, через що зростає навантаження на них, що в свою чергу може призвести до затримок у роботі або навіть виходу з ладу цих сервісів. А тому стають вкрай важливими питання створення надійних, відмовостійких та спроможних до масштабування систем. Якщо навантаження є більшим, ніж система або сервіс може витримати, то це може спричинити відмову в обслуговуванні або припинення роботи сервісу. Також навантаження може нерівномірнорозподілятися на сервіси протягом певного проміжку часу, а тому, навіть, якщо система матиме достатньо ресурсів, щоб витримувати високе навантаження, то в періоди низького навантаження ці ресурси не будуть використовуватися, а з цього випливають проблеми неефективного використання ресурсів, а також перевитрата коштів. Запропонованусистему було розгорнуто в хмарному середовищі Google Cloud. Компоненти серверної частини Веб-додатку групуються на 2 шари. Мікросервісні компоненти першого шару проводять розбір HTTP запитів клієнтів та передають повідомлення на компоненти другого шару із використанням системи передачі повідомлень Google Pub-Sub. На компоненти другого шару пропонується виносити всі відносно «важкі» операції. Для чисельного експерименту було реалізовано систему із використанням алгоритмом горизонтального масштабування мікросервісів на основі поточної кількості повідомленьу черзі. Було виконано навантажувальне тестування системи, яке показало, що створена система здатна оброблювати більш, ніж у 2 рази більшу кількість запитів за однаковий проміжок часу порівняно з системою без масштабування. Бібл. 6, іл. 7, табл. 1.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Луценко, І. С. "ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 67–70. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто перспективи кластеризації транспортно-логістичної системи України, проаналізовано основні характеристики транспортно-логістичних кластерів, сформовано парадигму державного регулювання транспортно-логістичних кластерів та визначено її необхідність, особливо на етапі розвитку кластера, визначено основні інструменти державної підтримки. Із метою визначення ефективності процесів кластеризації економіки розглянуто досвід європейських країн щодо створення і функціонування транспортно-логістичних кластерів, визначено їх важливість для кластеризації всієї економіки. Транспортно-логістичні кластери розглянуто з погляду регіонального підходу і підвищення ефективності функціонування інших видів кластерів за рахунок створення надійного каркасу перевезень продукції і надання логістичних послуг. Запропоновано прискорити процес розвитку проблемних ринків і регіонів України через створення транспортно-логістичних кластерів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Микитась, М. "МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 37. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.37-40.

Full text

Abstract:

Правильна організація зв’язків структурних одиниць кластера з державними орга-нами забезпечує передумови досягнення найбільшого внеску всіх підсистем кластера в його діяль-ність. Таким чином забезпечується додатковий синергетичний ефект, урахування якого приуправлінні, в значній мірі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера.Роль держави в процесах формування і розвитку кластерів полягає в створенні інфраструктурита органів, призначенням яких є забезпечення сприятливих умов для ефективної діяльності клас-тера. При цьому особливої актуальності набуває задача виявлення тих структурних одиниць буді-вельного кластера, державна підтримка яких, забезпечить максимальний синергетичний ефект. Вроботі запропоновано схему, згідно з якою здійснюється обґрунтування вибору структурних оди-ниць кластера, що потребують державної підтримки. Схема передбачає багатоваріантне про-гнозування ефективності діяльності різних кластерних структур и формування бази знань, яка вподальшому стане основою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень щодо виборуструктурних одиниць кластера

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Кравченко, В., Т. Кравченко, Ю. Коляда, O. Соловйова, and I. Висоцька. "ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО КЛАСТЕРА З УРАХУВАННЯМ ТРАНСПОРТНОЇ СКЛАДОВОЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 258–67. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251448.

Full text

Abstract:

Анотація. Представлено підхід до оцінювання стратегії економічного розвитку кластера, що включає динамічну економіко-математичну модель та інструментарій адаптивного моделювання, зокрема формування узагальнених коефіцієнтів моделі на базі нейронечіткої моделі. Цей механізм отримання оцінок узагальнених коефіцієнтів динамічної моделі, який впливає на вибір сценарію розвитку досліджуваних кластерів і спрогнозовані межі можливих змін економічних показників. Проведено комп’ютерні експерименти вибору стратегії економічного розвитку кластерів (на прикладі Київської області та м. Києва, Дніпропетровської та Одеської областей) і здійснений аналіз альтернативних сценаріїв їхнього розвитку. Дослідження ґрунтується на застосуванні методів системного аналізу, а також апарату математичної статистики й економіко-математичного, адаптивного, зокрема імітаційного та нейронечіткого моделювання тощо. За результатами дослідження виявлено, що поєднання нелінійної динамічної моделі з нейронечіткою моделлю дає змогу знайти такі сценарії економічного розвитку кластера, що забезпечить постійне і збалансоване зростання показників досліджуваного кластера, забезпечить цілеспрямоване підвищення рішення економічного зростання на мікро- або макрорівні та своєчасне попередження економічного спаду. Ключові слова: динамічна економічна система, кластер, теорія нечітких множин; комп’ютерне моделювання; альтернативні сценарії розвитку. Формул: 2; рис.: 8; табл.: 2; бібл.: 17.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Блануца, Виктор Иванович. "Экономическая связность российских регионов в пространстве Интернет." Creative Economy 12, no. 5 (May 31, 2018): 701. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.5.39144.

Full text

Abstract:

: Ранее было установлено, что существует физический, экономический и социальный уровня связности пространства Интернет. В статье рассматривается только второй уровень, на котором связность обусловлена экономическими отношениями между операторами связи. Каждый оператор может заключать соглашения о покупке, продаже и обмене IP-трафиком с любыми другими операторами, владеющими автономными системами (сетями) в различных регионах (странах). В результате получается огромное количество разнонаправленных информационных потоков между всеми автономными системами. Для управления потоками необходимо решить проблему их кластеризации, чтобы выявить преобладающие направления перераспределения трафика. Это позволяет идентифицировать территориальные кластеры как группы регионов, в пределах которых автономные системы взаимодействуют между собой сильнее, чем с сетями на других территориях. Решение этой проблемы для 85 регионов Российской Федерации позволило выявить десять территориальных кластеров с разной связностью автономных систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Pitukh, I. R. "Перспективи вдосконалення алгоритмів обчислення та процесів побудови інформаційних логіко-статистичних моделей у базисі Хаара-Крестенсона." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 151–55. http://dx.doi.org/10.15421/40290530.

Full text

Abstract:

Розглянуто синтез структури образно-кластерної моделі інтерактивного моніторингу станів багатопараметричних об'єктів управління на основі системи автоматизованого проектування алгоритму розпаралеленого опрацювання статистичних даних та кореляційних характеристик технологічних об'єктів. Викладено теоретичні засади методології побудови образно-кластерної моделі багатопараметричних об'єктів. Розроблено теоретичні засади, методології та спосіб контролю параметрів технологічного процесу на основі образно-кластерної моделі, який дає змогу розширити функціональні можливості та підтримати інформативність процедур аналізу технологічних процесів контролем не тільки відхилень їх параметрів за амплітудою, але й відхилень статистичних значень: ковзного математичного сподівання, середньостатистичної динаміки ковзної структурної кореляції, матриці нормованих коефіцієнтів взаємокореляції між парами технологічних параметрів, логіко-статистичних інформаційних, спектральних, кластерних та ентропійних моделей. Представлено структуру образно-кластерної моделі, яка враховує значну кількість контролюючих параметрів та їх кластерні представлення. Проведено аналіз статистичних і стохастичних методів оцінки значень параметрів, при цьому обґрунтовано використання логіко-статистичних інформаційних моделей для систематизації технологічних параметрів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Yeremenko, D. "Теоретичні аспекти реалізації інтеграційних процесів в аграрному секторі на основі кластерів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 9, 2017): 56–60. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7611.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу теоретичних підходів щодо формування інтеграційних зв’язків в аграрному секторі економіки України за допомогою кластерів. Автор зазначає, що на даний момент має місце низка трактувань поняття «кластер», що сформовані у науковій та нормативно-правовій площинах. Незважаючи на певні розбіжності у формулюваннях, невід’ємною складовою будь-якого кластеру є суб’єкти підприємницької діяльності, що намагаються підвищити рівень конкурентоспроможності виробництва за рахунок оптимізації системи міжгосподарських зв’язків, підвищення рівня ефективності використання наявного ресурсного потенціалу, запровадження науково обґрунтованих техніко-технологічних та організаційних рішень. Саме тому основу будь-якого кластеру мають складати представники підприємницької спільноти, що здійснюють свою діяльність в даному регіоні, а її конкурентоспроможність є критерієм ефективності функціонування кластеру як інтегруючої структури. В статті підкреслено, що розвиток інтеграційних структур на базі кластерних об’єднань сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності суб’єктів аграрного підприємництва. Автор зазначає, що переважна більшість позитивних аспектів даного процесу пов’язані з підвищенням якості використання наявного ресурсного потенціалу, насамперед, за рахунок доступу до сучасних техніко-технологічних рішень, а також їхньої адаптації до умов та вимог конкретного регіону та суб’єкта господарювання. В статті наголошується на необхідності створення інноваційних аграрних кластерів, базою для яких мають бути регіональні науково-навчальні центри. Автором обґрунтовуються такі напрями співпраці між науковим та бізнес-співтовариствами: розробка ексклюзивних техніко-технологічних схем організації конкурентоспроможного виробництва або адаптація існуючих відповідно до потреб конкретного господарства; оптимізація теоретико-методологічного забезпечення дослідження сучасних особливостей розвитку аграрного виробництва, враховуючи його багатоукладний характер; підготовка фахівців для організації ефективного ведення підприємницької діяльності, враховуючи специфіку малого та середнього аграрного підприємництва, а також сільськогосподарських підприємств сімейного типу на засадах високого рівня товарності; моніторинг процесів регіонального розвитку аграрного виробництва з метою визначення основних трендів функціонування галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Халилов, Нияз Рашитович. "Систематизация потребностей производителей автокомпонентов и инфраструктура кластера." Russian Journal of Entrepreneurship 17, no. 19 (October 16, 2016): 2517. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.19.36586.

Full text

Abstract:

В статье приведены положения об инфраструктуре кластера, предложен вариант анализа проекта развития производителя автокомпонентов, сформирована система потребностей к обеспечению проектов развития производителей автокомпонентов, обоснован вариант определения точек взаимодействия участников кластера, точек государственного воздействия на кластер, точек инвестирования в кластер, точек развития кластера.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Корчагина, Ирина Васильевна. "Формирование и функционирование кластеров малых и средних предприятий региона: методика оценки и ключевые тенденции." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (September 12, 2017): 53. http://dx.doi.org/10.26726/2305-4484-2017-3-53-59.

Full text

Abstract:

Целью работы является разработка и апробация методики оценки кластеров малых и средних предприятий в экономическом пространстве региона, позволяющей как идентифицировать кластеры, так и оценивать целесообразность их поддержки в контексте стратегических целей региона. Методологией работы является региональный системно-структурный анализ, согласно которой кластеры малых и средних предприятий рассматриваются в как подсистема экономики региона, характеризующаяся целостностью, а также интегрированностью в его экономическое пространство. В исследовании использованы методы экспертных оценок, экономического анализа, картографический метод. В статье разработан методический инструментарий оценки кластеров малых и средних предприятий, включающий экспертную оценку для идентификации кластеров и оценки их перспектив, а также формализованную количественную оценку. Данный инструментарий отличается сочетанием экспертных и объективных количественных данных, что позволяет наиболее полно оценить состояние и перспективы кластеров малых и средних предприятий. На основе предложенной методики проведен анализ особенностей формирования и функционирования кластеров малых и средних предприятий в условиях региона традиционно-промышленного типа. Среди существующих кластеров выделены реальные и потенциальные кластеры малых и средних предприятий. Доказано, что региональная кластерная активность в большей степени объясняется Маршаллианскими эффектами и в меньшей степени соответствует концепции М. Портера. Еще большее значение для локализации кластеров малых и средних предприятий имеют Джейкобс-эффекты. Выявлена пространственная проблема формирования кластеров малых и средних предприятий в Кемеровской области, связанная с «распылением» капитала, трудовых ресурсов, предпринимательской активности между двумя крупными агломерациями. Результаты работы могут быть использованы в дальнейших эмпирических исследованиях кластеров малых и средних предприятий в различных регионах, а также при обосновании региональной экономической политики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

ОСТАНИН, В. А. "Потенциал агропродовольственных кластеров на трансграничных территориях России и Китая." Customs Policy of Russia in the Far East, no. 3 (2021): 99–112. http://dx.doi.org/10.24866/1815-0683/2021-3/99-112.

Full text

Abstract:

Рассмотрен потенциал формирования агропродовольственных кластеров на трансграничных территориях России и Китая. Выявлен ряд недостатков создания кластеров в АПК России. Подчеркивается, что кластер в системе АПК выступает не только как основа для организации разного масштаба производителей сельскохозяйственной продукции на трансграничных территориях России и Китая, но и как дополнительный фактор извлечения эффектов коллаборации. Объединение в одну систему процессов производства, ее переработки и реализации позволит решить ключевые для обеспечения продовольственной безопасности страны проблемы

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Калинюк, Юрий Владимирович. "DESIGNING CHANGES IN SECONDARY VOCATIONAL EDUCATION SYSTEM IN THE REGION: CLUSTER APPROACH." Pedagogical Review, no. 6(40) (December 8, 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-6-84-94.

Full text

Abstract:

Показаны современные направления развития системы среднего профессионального образования (СПО) в России. Обозначены особенности СПО Томской области и стратегические цели его преобразования в контексте их взаимосвязи с приоритетами социально-экономического развития региона. Представлено экспертно-теоретическое обоснование целесообразности использования кластерного подхода для развития региональных систем СПО. Аргументированы необходимость и продуктивность управления изменениями в региональной системе СПО средствами кластерной политики. Предложено проектное видение нового дизайна инфраструктуры СПО Томской области в логике кластерной политики. Доказательно заданы базовые характеристики кластеров двух видов: образовательного и образовательно-отраслевого, приведены научно обоснованные гипотезы о закономерностях их эффективного функционирования. Обоснованы проектные предложения, отражающие организационно-педагогические механизмы интеграции практик СПО и непрерывной профессионализации действующих кадров реального сектора экономики в кластерном формате. Обозначены способы такой интеграции. Предложено экспертное авторское видение условий реализации образовательного потенциала взаимодействия субъектов, включенных в кластерно-отраслевые сообщества. Обобщен имеющийся практический опыт, отражающий проектирование изменений в управлении развитием СПО на основе кластерного подхода в Томской области. Спрогнозированы социально-экономические и образовательные перспективы кластерно-сетевого взаимодействия в региональной практике СПО для решения актуальных и перспективных задач его развития на региональном уровне. Материалы статьи основаны на результатах образовательного проектирования и подготовлены при использовании исследовательских методов теоретического анализа, опроса, экспертного метода. The article discusses modern trends in Russia’s secondary vocational education (SPE) system development. Features of SPE in the Tomsk Region and strategic objectives of its transformation as opposed to their relationship with the priorities of the region’s socioeconomic advancement are outlined. An expert-theoretical justification of the expediency in using the cluster approach for the SPE regional system development is presented. Necessity and productivity in the SPE regional system change management by means of cluster policy are argued. A project vision of Tomsk Region’s SPO new infrastructure design in the logic of cluster policy is proposed. Basic characteristics of the clusters’ two types are educational and educational-industrial; scientifically substantiated hypotheses on the regularities of their effective functioning are proved. Project proposals reflecting organizational and pedagogical mechanisms of SPE practice integration and continuous professionalization of the current economy’s real sector personnel in a cluster format are substantiated. Paths of such integration are outlined. The authors’ expert vision of conditions for implementing educational potential in the interaction between the subjects included in the cluster-branch communities is offered. The current practical experience reflecting the design of changes in the SPO development management on the basis of cluster approach in the Tomsk Region is generalized. Socio-economic and educational prospects of cluster-network interaction in the SPO regional practice for solving urgent and prospective problems of its development at the regional level are predicted. Materials of the article are based on the results of educational design and prepared using research methods of theoretical analysis, survey, and the expert method.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Гудкова, А. В., and Е. С. Пьянзина. "Самоорганизация в системах магнитных анизотропных наночастиц." Физика твердого тела 59, no. 11 (2017): 2159. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.11.45054.11k.

Full text

Abstract:

В данной работе представлено комплексное исследование систем магнитных анизотропных наночастиц с помощью компьютерного эксперимента в широком диапазоне параметров системы. Проведен кластерный анализ, рассчитаны различные средние характеристики образующихся кластеров, вычислены начальная магнитная восприимчивость и радиальная функция распределения. С помощью изменения характеристик наночастиц (их формы, величины магнитного момента) можно изменить макроскопический отклик системы, что воплощает идею усовершенствования и разработки новых материалов с контролируемыми свойствами. Работа выполнена при финансовой поддержке Министерства образования и науки (проект N 3.1438.2017/ПЧ). DOI: 10.21883/FTT.2017.11.45054.11k

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Плохотников, К. Э., and K. E. Plokhotnikov. "Об одном численном методе нахождения позиций ядер водорода и кислорода в кластере воды." Математическое моделирование 34, no. 4 (March 29, 2022): 43–58. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2022-04-03.

Full text

Abstract:

Изложены итоги моделирования пространственных позиций ядер водорода и кислорода в кластере воды с точки зрения прямого вычислительного эксперимента. Привлекается ранее разработанный автором способ численного решения уравнения Шредингера, который основан на методе Монте-Карло. Указанный способ решения зарекомендовал себя в качестве весьма эффективного с точки зрения затрат машинного времени. Входными данными рассматриваемого метода выступают средние позиции частиц, входящих в квантовую систему, для расчета которых был разработан другой метод. В рамках метода построения средних позиций квантовых частиц построено несколько энергетических изомеров кластеров воды. Именно эта множественность вызывает основной теоретический интерес. Для целей проверки методики была построена модель отдельной молекулы воды с общепринятой геометрией расположения частиц, а также так называемая геометрия развернутой молекулы воды. Приведенные в работе энергетические изомеры димера, тримера и гексамера воды рассматриваются в качестве возможных геометрических конструкций кластеров воды и выступают в качестве иллюстрации использования предлагаемой методики расчета квантовых систем. Модель димера воды построена в виде трех геометрических конструкций расположения ядер водорода и кислорода, условно названных квазидвумерная, в форме октаэдра и квазиодномерная. Модель тримера воды свелась к обсуждению двух геометрий: трехмерной и квазидвумерной. Наконец, рассмотрена геометрия гексамера воды в форме октаэдра, в вершинах которого находятся ядра кислорода, а в центре размещены все двенадцать протонов. Под моделями кластеров воды понимается построение облаков рассеяния всех входящих в кластер квантовых частиц.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Meleshko, Ye. "МЕТОДИ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ГРАФІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ПОБУДОВИ РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 129–34. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.129.

Full text

Abstract:

Предметом вивчення у статті є процес кластеризації графів соціальних мереж. Метою є виявлення методів кластеризації графів соціальних мереж, які можна використати для побудови рекомендаційних систем для соціальних медіа. Завдання: провести дослідження існуючих методів кластеризації графів соціальних мереж та дослідити можливість і доцільність їх використання у рекомендаційних системах. Отримані такі результати: Проведено дослідження існуючих методів кластеризації графів соціальних мереж двох типів, для одержання кластерів, що не перетинаються, та для одержання кластерів, які можуть перетинатися. Досліджено можливість використання розглянутих методів для побудови рекомендаційних систем соціальних медіа. Досліджено можливості графової СУБД Neo4j по реалізації алгоритмів кластеризації графів. Висновки. Було проведено дослідження різних методів клаcтеризації графів соціальних мереж. Розглянуто методи засновані на оптимізації модулярності графу, на розмітці графу та на методах випадкових блукань, також розглянута окрема група методів, що розбиває граф на кластери, які можуть перетинатися. Досліджено можливість та доцільність використання методів кластеризації графів для побудови рекомендаційних систем. Досліджено можливості графової системи управління базами даних Neo4j для реалізації методів кластеризації графів. Встановлено, що Neo4j надає широкі можливості реалізації розглянутих методів. Для виділення кластерів СУБД Neo4j пропонує декілька реалізованих у її бібліотеці Graph algorithms алгоритмів, а саме Louvain, Label Propagation та Triangle Counting. Проведено тестування функцій бібліотеки Graph algorithms, що реалізують алгоритми Louvain, Label Propagation та Triangle Counting у Neo4j. Інші алгоритми кластеризації графів треба, при необхідності, реалізовувати самостійно, але СУБД Neo4j надає багато зручних інструментів для роботи з даними, які можна використати для реалізації різних алгоритмів кластеризації графів меншими зусиллями, ніж без використання Neo4j.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Марушко, Нина Игоревна, and Михаил Михайлович Куликов. "ВЛИЯНИЕ КЛАСТЕРОВ НА ПРОМЫШЛЕННЫЙ КОМПЛЕКС ЮЖНОГО ФЕДЕРАЛЬНОГО ОКРУГА." Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 15, no. 2 (May 15, 2022): 154–62. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2022-2-154-162.

Full text

Abstract:

Целью исследования является выявление перспективы создания кластеров на промышленный комплекс Южного федерального округа. Методологическую базу исследования составляют статистические данные российских рейтингов промышленного развития регионов, научные статьи и публикации, теоретические труды, практические разработки отечественных и зарубежных ученых, статистические наблюдения и элементы сравнительного анализа. Рассмотрение, изучение и использование данных материалов позволит определить влияние кластеров на промышленный комплекс Южного федерального округа и в дальнейшем спрогнозировать его перспективы. Результаты исследования. Немаловажным результатом исследования является выявление слабых сторон Южного федерального округа, при этом выяснили, что Ростовская область является лидером среди регионов ЮФО с точки зрения разработки кластерных инициатив. Определили, что промышленные кластеры положительно влияют на социально-экономическую систему округа и на промышленный комплекс в целом. Перспективой исследования является рассмотрение и выявление влияния кластеров на промышленный комплекс Южного федерального округа, а также определение степени положительного эффекта от кластеризации в целом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Рыкалина, Ольга Владимировна, Владимир Иванович Степанов, and Ирина Владимировна Шарова. "Организационно-структурные модели регионального логистического кластера." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 4 (April 30, 2018): 1213. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.4.38994.

Full text

Abstract:

Статья посвящена разработке нормативной формы структурной модели регионального логистического кластера и ее сравнению с классической эталонной моделью. В работе подробно описаны отличительные черты данных видов моделей. Рассмотрены составляющие организационно-структурной модели формируемого регионального логистического кластера, к которым относятся нормы и нормативы, применяемые в логистической деятельности, а также факторы, характеризующие специфические особенности регионов. Выявлены фундаментальные основы формирования кластера, определены его участники и потребители услуг. Предложена трёхуровневая система управления кластером, а также организационная структура, которая имеет черты дивизиональной и матричной видов структур. Представлена схема управления региональным логистическим кластером, состоящая из ряда департаментов, и установлены функции, выполняемые данными департаментами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Овакимян, Анна Седраковна, Сирануш Гегамовна Саркисян, Алвард Альбертовна Зироян, and Марина Алексеевна Мартынова. "ПОСТРОЕНИЕ FUZZY-СИСТЕМ ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЙ." Современная экономика: проблемы и решения 10 (November 20, 2017): 48–55. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2017.10/1789.

Full text

Abstract:

Цель: исследовать задачу построения систем принятия решений на основе имеющегося большого объема распрeделенных по узлам вы- числительного кластера данных, характеризующих предметную область. Обсуждение: построение систем принятия решений, которые, как правило, реализуются в виде экспертных систем, является трудоемкой задачей по двум причинам. Ее решение требует привлечения высококвалифицированных экспертов в данной предметной области для обеспечения системы экспертными знаниями, а эффективная реализация системы логического вывода обеспечит принятие экспертной системой правильного решения. Поэтому актуальной является задача автоматизации процесса генерации экспертных знаний, построения и реализации гибких и интеллектуальных систем принятия решений. Результаты: предложен подход к генерации экспертных знаний, основанный на одном из методов интеллектуального анализа данных (Data Mining), а именно: методе ассоциативных правил, позволяющем выявлять скрытые в данных зависимости и закономерности. Данный подход универсален относительно предметной области. Сгенерированная Fuzzy-система может предсказать значения требуемых показателей или помочь принять решение в соответствующей предметной области на основе имеющихся текущих данных.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Чайников, Валерий Николаевич, Марина Михайловна Митюгина, and Татьяна Вячеславовна Кравченко. "КЛАСТЕРНАЯ СТРАТЕГИЯ УПРАВЛЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬЮ ЭКОНОМИКИ РЕГИОНА." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 10 (February 11, 2021): 59. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-10-59-65.

Full text

Abstract:

Цель работы. В статье рассматривается роль кластерной стратегии управления конкурентоспособностью региона. Метод или методология проведения работы. Рассмотрены труды зарубежных и отечественных ученых, обосновывающих необходимость формирования и развития территориально-отраслевых кластеров. Результаты. Дополнена методология управления конкурентоспособностью экономики региона концепцией, представляющей научно обоснованную и структурированную совокупность таких взаимосвязанных компонентов, как стратегические цели социально-экономического развития России, федерального округа, стратегического приоритета региона и стратегии его реализации. Область применения результатов. Основные положения, рекомендации и выводы могут быть использованы региональными органами власти в процессе осуществления деятельности по повышению конкурентоспособности экономики региона. Выводы. В современных условиях глобальной конкуренции достижения новых и поддержания существующих конкурентных преимуществ регионов требуют создания адаптивной системы управления их конкурентоспособностью, ориентированной на кластерное развитие экономики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Шевченко, В. Я., В. А. Блатов, and Г. Д. Илюшин. "КЛАСТЕРНАЯ САМООРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕРМЕТАЛЛИЧЕСКИХ СИСТЕМ: ДВУХСЛОЙНЫЕ КВАЗИСФЕРИЧЕСКИЕ НАНОКЛАСТЕРЫ-ПРЕКУРСОРЫ K69 И K26 В КРИСТАЛЛИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЕ LiNaBa (cF488), "Физика и химия стекла"." �� , no. 4 (2018): 337–45. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118040017.

Full text

Abstract:

С помощью компьютерных методов (пакет программ ToposPro) осуществлен геометрический и топологический анализ кристаллической структуры ин- терметаллида LiNaBa (cF488, a = 27.335 А, V =20424 A, _F-43m). Метод анализа основан на определении химического состава и строения кластера-прекурсора интерметаллида и построении базисной 3D сетки структуры в виде графа, узлы которого соответствуют положению их центров тяжести. Методом полного разложения 3D фактор-графа кристаллической структуры на кластерные подструктуры установлены два типа каркас-образующих нанокластеров: K69 состава 1@16@52 и K26 состава 0@4@22 с точечной симметрией g = -43m. Реконструирован симметрийный и топологический код процессов самосборки 3D структур из нанокластеров-прекурсоров в виде: первичная цепь -= микрослой -= микрокаркас. В качестве спейсеров, занимающих пустоты в 3D каркасе из нанокластеров K69 и K26, установлены кластеры Ba, Na(Na) и Na.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Selyaev, Vladimir, Oleg Liyaskin, Vyacheslav Neverov, Pavel Selyaev, and Evgenia Kechutkina. "Оптимизационно-аналитическое моделирование технологических режимов производства микрокремнезема для изоляционных панелей типа VIP." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 2 (June 24, 2019): 117–23. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2019-2-117-123.

Full text

Abstract:

Рассмотрены два способа синтеза мелкозернистого микрокремнезёма из диатомитовых пород, пригодного для создания вакуумных теплоизоляционных панелей с теплопроводностью 0,002–0,02 Вт/м2к. Методом анализа детерминированных моделей переноса тепла в зернистых системах определены основные индикаторы, определя-ющие зависимость теплопроводности от физических и топологических свойств частиц диоксида кремния. Для оценки и регулирования теплопроводности зернистых систем, к основным индикаторам можно отнести: m2 – по-ристость микроструктуры; ρк – плотность кластеров, фор-мирующих микроструктуру; εпр – характеристику степени (диссипации энергии излучения) черноты частиц напол-нителя; di – диаметр пор на i-ом масштабном уровне; λТ , λГ – теплопроводность твёрдой и газовой фазы системы; a – коэффициент аккомодации; N – координационное число; D – фрактальную размерность, характеризующую топологические особенности строения частиц, агрегатов, кластеров. Проведён экспериментальный анализ свойств синтезированного микрокремнезёма. В результате проведённых исследований установлено, что оптимальные свойства дисперсного микрокремнезёма, синтезированного из опал-кристобалитовых биоморфных пород (диатомита Атемарского месторождения) путём осаждения оксида кремния из коллоидного раствора, получены при реализации второго способа производства. В процессе синтеза получен дисперсный микрокремнезём, представленный минералом опал, построенным из полимеризованных нитей аморфного кремнезёма, которые свёрнуты в глобулы, шаровые кластеры диаметром в диапазоне 2-40 нм. Топология поверхности глобул характеризуется фрактальной размерностью D = 2,32; 2,64, что обеспечивает снижение значений коэффициента аккомодации и соответственно теплопроводности. Ассоциации шаровидных кластеров из частиц наноразмерного уровня формируют масштабно-инвариантную поровую структуру, обеспечивающую низкую теплопроводность[1]. [1] Работа выполнена при финансовой поддержке гранта РФФИ N 18-48- 130001/18 «Оптимизационное моделирование свойств теплоизоляционных функционально-градиентных изделий на основе минеральных порошков оксида кремния, синтезированного из природного диатомита».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Тинякова, Виктория Ивановна, and Анна Анатольевна Яновская. "КОНКУРЕНТНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА РЕКРЕАЦИОННОГО КЛАСТЕРА Республики Крым и его вклад в устойчивое развитие территории." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 12 (May 29, 2019): 396. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-12-396-406.

Full text

Abstract:

Цель работы – оценка уровня конкурентоспособности рекреационного кластера Республики Крым и определение степени его значимости для устойчивого развития территории. Методология работы: экономико-статистический анализ показателей развития туризма в Республике Крым, система общенаучных методов научного познания (дедукция, индукция, анализ, синтез), SWOT-анализ рекреационного кластера Республики Крым. Результаты работы: комплексная оценка динамики показателей туристической отрасли РФ в целом и Республики Крым в частности, определение конкурентных преимуществ рекреационного кластера Республики Крым, авторский подход к пониманию роли данного кластера как основы устойчивого функционирования и развития Республики Крым. Область применения результатов: средне- и долгосрочное планирование, и программирование развития муниципальных образований, городов и агломераций Республики Крым. Выводы: 1) основой устойчивого развития Республики Крым является рекреационный кластер, позволяющий обеспечить коммерциализацию абсолютных и относительных конкурентных преимуществ территории; 2) рекреационный кластер Республики Крым находится в стадии развития. Причем инвестиционный климат, в значительной степени детерминирующий его развитие, зависит от внутренней и внешней политики Российской Федерации; 3) государственное регулирование данной сферы остается востребованным для дальнейшего успешного развития кластера в составе экономики Республики Крым.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Мукаилов, Мукаил Джабраилович, Сейидуллах Габибуллаевич Ханмагомедов, and Оксана Юриковна Алиева. "ОСОБЕННОСТИ И ИНДИКАТОРЫ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РЕГИОНАЛЬНОЙ АГРАРНОЙ ЭКОНОМИКИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (September 12, 2017): 4. http://dx.doi.org/10.26726/2305-4484-2017-3-4-10.

Full text

Abstract:

Предмет (цель) работы. В статье рассматриваются ситуация, сложившаяся в сельском хозяйстве, и перспективы конкурентоспособности аграрной экономики. Метод проведения работы. Проведен статистико-экономический анализ динамики развития аграрной экономики в регионе, дана аналитическая и модульная оценка качества ее развития. Результаты. Аргументированы необходимость и актуальность пересмотра и оптимального решения проблем дальнейшего более устойчивого функционирования экономических и социальных систем в региональном аспекте. Обоснована важность выработки новой адекватной современной ситуации более эффективной парадигмы управления основными индикаторами, определяющими перспективное развитие аграрно-промышленного сегмента региональной национальной экономики. Изучена и проведена аналитическая оценка современной ситуации в макроэкономике и аграрной экономике страны и ее регионов, осуществлен поиск оптимально-реальных направлений их динамичного социально-экономического развития. При оценке проблем экономической и социальной сфер в регионах использованы логические и программно-целевые подходы и принципы, актуализированы модели оценки качества формирования социально-экономической системы и основные индикаторы конкурентоспособности ее реализации на региональном уровне. Рассмотрены особенности потенциала и предпосылок, производственно-хозяйственная целесообразность, наиболее перспективные для региона структурные модели агропромышленных кластеров, основные направления кластерной интеграции и кооперации в конкурентоспособных отраслях АПК, пути регулирования и активизации процессов формирования современной социальной и инженерной инфраструктуры на сельских территориях региона. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при анализе состояния и разработке перспектив развития аграрной экономики в регионе. Выводы. Дальнейшее развитие региональной аграрной экономики определяется процессами освоения инновационных технологий и актуализации кластерно-интеграционных связей в АПК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Сіциліцин, Юрій Олександрович, and Вячеслав Володимирович Осадчий. "МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО КЛАСТЕРУ НА ОСНОВІ ОДНОПЛАТНИХ КОМП’ЮТЕРІВ RASPBERRY ДЛЯ НАВЧАННЯ РОЗПОДІЛЕНОГО ПРОГРАМУВАННЯ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 97–108. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3657.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі використання апаратних засобів при навчанні студентів розподіленому програмуванню. Установлено, що комплексне використання програмно-апаратних засобів при вивченні розподіленого програмування є одним з важливих методів для розвитку професійних компетентностей інженерів-програмістів. Виявлено, що для ефективного навчання студентів розподіленому програмуванню необхідна велика кількість ресурсів для розробки цих обчислень, які є достатньо компактними, щоб вписатися в рамки одного курсу та достатньо автономними. Одним з методів вивчення розподілених обчислень є використання навчального обчислювального кластеру. Розробка навчального обчислювального кластеру містить такі основні етапи: розробка навчальних завдань, для виконання яких потрібно використання обчислювального кластеру; розробка апаратної частини; встановлення операційної системи; проєктування мережі передавання даних між вузлами кластеру; налаштування головного вузла та програм керування кластером; встановлення програмного забезпечення для розробки розподілених обчислень. Тому використання кластеру допоможе розвитку професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів при вивченні дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення», яка викладається при професійній підготовці інженерів-програмістів зі спеціальності «Комп’ютерні науки». Для використання в якості вузлів обчислювального кластеру було взято для порівняння персональні комп’ютери та одноплатні комп’ютери Raspberry. Після порівняльного аналізу було проведено моделювання навчального обчислювального кластеру засобами одноплатних комп’ютерів Raspberry. У результаті тестування було виявлено, що на великих об’ємах даних, для математичних обчислень, навчальний обчислювальний кластер на одноплатних комп’ютерах Raspberry робить обчислення в півтори рази ефективніше, ніж персональний комп’ютер. Проведений аналіз розвитку професійних компетентностей при моделювання, розробці та використанні навчального обчислювального кластеру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Абдуллаева, Н. Ш. "ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВНЕДРЕНИЯ КЛАСТЕРНОЙ СИСТЕМЫ В ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ДОШКОЛЬНЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ." Education and innovative research, no. 4 (August 5, 2021): 78–89. http://dx.doi.org/10.53885/edinres.2021.72.73.011.

Full text

Abstract:

Мақола мактабгача таълим ташкилотлари фаолиятига кластер тизимини жорий этишнинг назарий-методологик асосларига бағишланган. Шунингдек, муаллиф мактабгача таълим фаолиятига кластер тизимини жорий этиш бўйича ўз фикр ва мулоҳазаларини бериб ўтган. Статья посвящена теоретико-методологическим основам внедрения кластерной системы в деятельность дошкольных образовательных организаций. Автор также высказал свои взгляды и замечания по внедрению кластерной системы в дошкольную деятельность. The article is devoted to the theoretical and methodological foundations of the implementation of the cluster system in the activities of preschool educational organizations. The author also expressed his views and comments on the implementation of the cluster system in preschool activities.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Савзиханова, Сабина Эминовна, Хадижат Магомедовна Хаджалова, and Нигара Эминовна Эминова. "Развитие кластерных форм организации инновационно-образовательной среды макрорегиона, базирующихся на атрибутах цифровой экономики." Creative Economy 12, no. 2 (February 28, 2018): 207. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.2.38845.

Full text

Abstract:

В статье отмечается, что реализация инновационных проектов в условиях развития цифровой экономики может быть более эффективной на основе кластерных форм организации инновационно-образовательной среды макрорегиона, что позволит создать достаточно эффективную систему информационной поддержки инновационной деятельности, как в рамках кластера, так и всего макрорегиона.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Dong, Zhiwei, and V. V. Zianko. "ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСВІТНІХ КЛАСТЕРІВ ЯК ВАЖЛИВА КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 49. http://dx.doi.org/10.31713/ve220206.

Full text

Abstract:

У статті на основі праць науковців досліджено проблеми у сфері освіти в Україні. Визначено, що з метою забезпечення сталого розвитку економіки та її конкурентоспроможності необхідно здійснювати зміни вимог до рівня та якості освіти шляхом формування процесів освітніх кластерів в країні. Розроблено основні концептуальні положення освітнього кластеру, складовими елементами яких є: створення єдиного інтеграційного освітнього простору; освітня модель, системна багаторівнева інтеграція; вертикальна та горизонтальна структура взаємодії з роботодавцем. Проведено характеристику функцій органів управління освітнього кластеру та виокремлено етапи формування організаційно-економічного механізму освітнього кластеру. Проведено оцінку ефективності освітнього кластеру за такими аспектами : конкурентний, бізнесовий, регіональний, ресурсний, коопераційний. Доведено, що формування і розвиток освітніх кластерів є суттєвою конкурентною перевагою національної економіки України, яка здатна впливати на формування державної політики в освітній галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Тютюник, Вадим, Ольга Тютюник, Микола Удянський, and Олександр Ященко. "Кластеризація регіонів України за рівнем небезпеки та шляхи підвищення ефективності функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах невизначеності вхідної інформації про виникнення надзвичайних ситуацій." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 1(11) (July 6, 2021): 75–84. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).75-84.

Full text

Abstract:

Представлено результати класифікації території України за рівнем небезпеки життєдіяльності населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) різного походження. Аналіз проведено шляхом комплексного розгляду кількості виникнення НС природного та техногенного характеру за 2015–2019 рр. Класифікацію регіонів держави виконано за допомогою кластерного аналізу, який полягає у знаходженні груп схожих об’єктів у вибірці даних, так званих кластерів. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС природного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 7–8 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні 4–6 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС природного характеру знаходиться на рівні до 3 подій на рік. У результаті класифікації за кількістю виникнення НС техногенного характеру області України об’єднано у три кластери. До першого кластеру, з високим рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 5–6 подій на рік. До другого кластеру, з середнім рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні 3–4 подій на рік. До третього кластеру, з відносно низьким рівнем виникнення НС, віднесено області де кількість виникнення НС техногенного характеру знаходиться на рівні до 2 подій на рік. За результатами проведеного кластерного аналізу регіонів України дана оцінка ефективності функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ). З урахуванням невизначеності параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території держави, запропоновано створення ефективної інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС при комплексному включені в діючу ЄДСЦЗ по вертикалі від об’єктового до державного рівнів, різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та системи ситуаційних центрів. Виходячи з проведеного аналізу встановлено, що функціонування ЄДСЦЗ, а відповідно й інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації НС, відбувається в умовах імовірності виникнення небезпек для регіонів держави. Така динаміка обумовлюється невизначеністю параметрів, які впливають на умови нормального функціонування території України. У зв’язку з цим виникає проблема прийняття оптимальних антикризових рішень в умовах невизначеності щодо забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності держави. Показано, що процедура прийняття управлінських рішень ускладнюється тим, що необхідними умовами ефективності рішень є їх своєчасність, повнота й оптимальність. Тому, підвищення ефективності прийнятих рішень пов'язане з необхідністю рішення задачі багатокритеріальної оптимізації в умовах невизначеності, що потребує розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми прийняття рішень в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами запобігання та ліквідації НС для забезпечення ефективного функціонування ЄДСЦЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Nalyvaiko, N. Ya, and O. H. Kolomiets. "Перспективи розвитку IT-кластерів в Україні на основі венчурного інвестування." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/40280914.

Full text

Abstract:

Розглянуто та проаналізовано основні засади розвитку IT-кластерів як складової частини національної інноваційної екосистеми країни. Розроблено проблемно-цільову модель концептуалізації організаційно-економічних пріоритетів державного регулювання IT-кластерів у національній економіці, яка гармонізує суспільні та економічні інтереси учасників кластерного об'єднання та спрямована на формування державної кластерної політики на основі підвищення конкурентоспроможності IT-сектору. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення державної політики розвитку IT-кластерів в Україні на основі венчурного інвестування. Удосконалено концептуальні основи дослідження розвитку інноваційних кластерів, а саме: наукових положень створення інноваційних кластерів як локалізованих економічних платформ у національній інноваційній системі, домінантних характеристик кластерної інтеграції, макроекономічних та мікроекономічних синергетичних ефектів та чинників процесу кластеризації. Встановлено, що незважаючи на позитивну динаміку венчурного інвестування в IT-сектор протягом останніх років, на жаль, воно й досі перебуває в процесі становлення. Оцінено інтенсивність впливу венчурного капіталу на становлення й розвиток IT-сектору в Україні. Досліджено основні фактори, котрі погіршують можливості розвитку цього виду інвестування в Україні. Проаналізовано структурні та регіональні особливості розвитку IT-кластерів. На основі проведеного аналізу виявлено, що розвиток IT-кластерів на основі венчурного інвестування є перспективним і сучасним напрямом інвестування українських підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Кластерна система'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles