Journal articles on the topic 'Класифікація новин'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Класифікація новин.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Класифікація новин.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Yuliia, Glavatska. "CLASSIFICATION OF “FAKE” NEWS IN MODERN MEDIA SPACE: SYNERGETIC ASPECT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (September 30, 2019): 275–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-42.
Full text
2
Полетило С.А. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.257.
Full textAbstract:
У статті на основі вивчення публікацій науковців та врахування думок учителів загальноосвітніх навчальних закладів доведено потребу в нових підходах до класифікації експериментальних задач з фізики. Автор відносить до експериментальних задач ті, дані для отримання розв’язання яких беруться з експерименту. Обґрунтовано, що без наведених класифікацій експериментальних задач вчителі дотримуються лише одного підходу, що не сприяє зростанню інтересу учнів до експериментування.
Розглянуто чотири класифікації експериментальних задач з фізики: за програмним обсягом; за методами розв’язування; за метою використання; за використанням приладів. Кожна з класифікацій поділяє експериментальні задачі на види. Зокрема, класифікація за програмним обсягом розрізняє задачі двох типів: які торкаються лише однієї програмної теми, які охоплюють кілька програмних тем. Класифікація за методами розв’язання допускає такий поділ експериментальних задач: розв’язання яких потребує одного методу визначення фізичної величини, розв’язання яких допускає використання кількох методів визначення однієї і тієї ж величини. Класифікація задач за метою використання: ті, що слугують закріпленню вивченого матеріалу; ті, що орієнтовані на використання фізичних знань у життєвих ситуаціях. Класифікація за використанням приладів: звичні (розв’язання яких шукають із допомогою конкретних приладів; творчі (для розв’язання яких пропонується підібрати устаткування із наявного); дослідницькі (розв’язання яких потребує врахування всіх можливих факторів визначення фізичної величини). Для кожної класифікації наведено конкретні приклади, які ілюструють їх використання в навчанні фізики. Показано, що запропоновані класифікації експериментальних задач дають змогу вчителеві конструювати нові моделі уроків фізики; з’являється можливість добирати експериментальні задачі, які забезпечать формування в учнів багатоваріантності думки та зростання їхнього інтересу до експериментування. Використовується вся множина методів розв’язування такого роду задач, наближаючи цим учнів до розуміння важливості експериментального методу науки; формується сучасний науковий тип мислення.
З’ясовано, що вчителі фізики схвально ставляться до пропонованих класифікацій. На їхню думку, згадані класифікації урізноманітнюють підходи до використання експериментальних задач у навчанні, що суттєво підвищує якість знань учнів з фізики та інтерес до предмета.
Автор вважає, що перспективи подальших розвідок щодо використання експериментальних задач у навчанні фізики полягають у створенні збірників задач, що охоплюють пропоновані класифікації.
3
Кондратишин, А. Р., А. А. Курій, Д. Б. Коваль, and Я. І. Юрик. "КЛАСИФІКАЦІЇ КАРДІОМІОПАТІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 12–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги.
Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ.
Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця.
Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи.
Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.
4
Vashchuk, V. V., V. P. Andrushchenko, T. V. Khomchenko, and T. P. Kyryk. "До питання класифікації хірургічної інфекції шкіри і м’яких тканин та інфекції діабетичної стопи. Що нового?" International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, no. 1 (October 31, 2017): 107–16. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-1.17.08.
Full textAbstract:
Наведено огляд класифікацій інфекцій шкіри і м’яких тканин (ІШМТ). Установлено, що критерії і схеми класифікації ІШМТ створюють труднощі для лікарів при виборі адекватної антибіотикотерапії. Усі класифікації мають недоліки як для клінічної оцінки, так і для надання оптимальних рекомендацій щодо застосування терапевтичних середників. Зазначено, що інфекції діабетичної стопи подібні до ІШМТ за патофізіологією, мікробіологією та лікуванням і можуть розглядатися як один із видів ІШМТ. Запропоновано нову класифікацію, яка має допомогти лікарям у лікуванні тяжких форм ранових інфекцій і яку можна використовувати при тестуванні та впровадженні нових антимікробних засобів.
5
Мартинюк, Роман. "Класифікація форми правління: проблема вибору критеріїв." Право України, no. 12/2018 (2018): 207. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-12-207.
Full textAbstract:
Класифікація форми правління може мати науковий характер лише за умови, якщо ґрунтуватиметься на врахуванні її конституційних ознак. Застосування інших критеріїв надає класифікації форми правління відносного значення. Лише правові ознаки форми правління відображають її сутнісні риси і притаманну їй логіку організації державної влади. Метою статті є встановлення найважливіших правових ознак форми правління та обґрунтування їх значення як критеріїв, що уможливлюють справді науковий характер класифікації форми правління, критика емпіричного підходу до її класифікації. Оскільки в багатьох випадках фактичні характеристики державного владарювання дисонують із юридично визначеною формою правління, окремі науковці стверджують про недостатність формально-правових критеріїв для адекватної класифікації форми правління і вважають, що вона вимагає застосування так званого функціонального принципу і повинна ґрунтуватися на конкретних емпіричних даних. Однак форма правління – це нормативно встановлена організація державної влади, а не її функціональна характеристика. І те, що певна форма правління в різних зовнішніх умовах функціонує по-різному, зовсім не засвідчує, що тим самим змінюється її конституційна сутність. Політична практика, яка суттєво нівелює чи навіть повністю усуває конституційні елементи форми правління, не створює нової форми правління, оскільки не змінює її конституційних характеристик. Наслідком застосування емпіричного підходу до класифікації форми правління стала поява потенційно необмеженого числа “нових” форм правління. Суб’єктивізм, який лежить в основі емпіричного підходу, спричиняє хибні результати й унеможливлює вироблення загальновизнаної у фаховому середовищі класифікації форм правління. Методологічний підхід до класифікації форми правління, який ігнорує її правові ознаки і підмінює їх емпіричними даними, пояснює, чому в різних “приват-них” класифікаціях ті самі держави потрапляють до різних класифікаційних груп. До того ж класифікації, побудовані на основі особистих інтелектуальних уподобань їх розробників, часто страждають надмірною складністю критерію класифікації, що утруднює розуміння її логіки.
6
Феній, Н. С., and Ю. І. Грицюк. "Автоматизація процесу класифікації текстових новин з інтернет-сайтів методами нейронної мережі." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 123–33. http://dx.doi.org/10.36930/40300421.
Full textAbstract:
Спроектовано веб-додаток, який дасть змогу здійснювати класифікацію політематичних текстових новин з інтернет-сайтів у режимі онлайн, їх зберігати і редагувати, а отримані результати ставити в чергу для подальшого оброблення та використання. Проаналізовано наявні методи класифікації політематичної текстової інформації з можливістю вибору потрібного з них чи їх комбінації, які найбільш ефективно можуть задовольняти встановлені вимоги замовників до неї за різними критеріями. Визначено метод для класифікації політематичних текстових новин, робота якого розрахована на онлайн режим їх надходження з послідовним аналізом на вході множини текстових даних. Спроектовано архітектуру веб-додатку для послідовної класифікації текстових даних у режимі онлайн та обґрунтовано його перелік необхідних функцій, які забезпечуватимуть зберігання, оброблення та перегляд текстової інформації, отриманої внаслідок аналізу інтернет-сайтів, або даних, необхідних для його роботи. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, які забезпечать надійне зберігання класифікованої інформації за різними критеріями, а також даних для авторизації та автоматизації дій користувача. Реалізовано веб-додаток з використанням середовища розробника, обраної мови програмування, засобів реалізації та спроектованої клієнт-серверної його архітектури, функціонал якого обробляє відповідну інформацію, використовує базу даних для її зберігання та виконання подальших дій. Для ефективної роботи веб-додатку під час класифікації текстових новин передбачено різних користувачів, потреби яких доступні за оплату, яку можна здійснити відразу на ресурсі. Користувачам доступний такий функціонал веб-додатку: оброблення, зберігання, редагування текстових новин та результатів їх класифікації, авторизації та оплати додаткових функцій.
7
Мінцер, О. П., and Л. Ю. Бабінцева. "ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ ГІБРИДНОЇ РЕАЛЬНОСТІ." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187.
Full textAbstract:
Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.
8
Майстренко, Олександр Васильович. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА MILCHAT У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 80–103. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4198.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню особливостей військової служби та особливостей організації освітнього процесу в умовах пандемії; визначенню вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій та критеріїв відбору обумовлених специфікою військової служби та особливостями організації освітнього процесу в умовах пандемії; аналізу та класифікації існуючих засобів інформаційно-комунікаційні технології; аналізу програмного середовища МіlChat та висвітленню елементів методики проведення заняття з його використанням; розробленню методики вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінюванню ефективності їх застосування у відповідних умовах (пандемія, військова освіта). У статті обґрунтовано сукупність критеріїв відбору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підставі визначених вимог до них, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Також у цьому дослідженні проведено класифікацію існуючих засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Означена класифікація ґрунтується на кластерному аналізі експертних висновків та враховує вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Основними класами існуючих інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: ті, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі; ті, які застосовуються для організації освітнього процесу. До того ж розроблена методика вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінювання ефективності їх застосування у відповідних умовах базується на методові аналізу ієрархій. Також проведено оцінювання ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах військової освіти та організації освітнього процесу в умовах пандемії та виявлено перевагу середовища МіlChat порівняно з аналогами на 13…19%. Новизна цього дослідження полягає у тому, що вперше проведено оцінювання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для застосування в системі військової освіти, яке базується на критеріях, обґрунтованих з урахуванням особливостей військової освіти та обмежень, накладених пандемією.
9
Litvin, Oleksandr, and Serhii Pankov. "РОБОТИЗОВАНІ МАНІПУЛЯТОРИ ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-81-88.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Дослідження дистанційно керованих маніпуляційних роботів особливого призначення є досить актуальним на сьогодні, оскільки вони використовуються для виконання робіт у недоступних або небезпечних для здоров’я людини умовах. Постановка проблеми. Вивченню та дослідженню роботизованих маніпуляторів особливого призначення приділено недостатньої уваги. Тому дослідження роботизованих пристроїв особливого призначення дозволить вдосконалити системи з урахуванням їхніх особливостей, що забезпечить більш швидке їх пристосування до виконання робіт у недоступних або небезпечних для здоров'я людини умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз показав, що науковцями широко досліджуються промислові роботи, водночас вивченню сервісної робототехніки приділено меншої уваги. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Одним з основних недоліків наявних класифікацій є те, що не відокремлюється в окремий підклас робототехніка спеціального призначення, що уможливлює розгляду систем за подібними характеристиками, екстремальним середовищем та умов їх використання. Постановка завдання. Основним завданням на початку розробки нових прототипів роботизованих механізмів є конкретизація параметрів майбутнього робота, відповідно, до сфери та умов його застосування. В цьому безсумнівну допомогу надає їх класифікація. Виклад основного матеріалу. Представлення класифікації робототехніки спеціального призначення, де основними параметрами є функція роботів, сфера, умови та середовище застосування, а також спеціальні характеристики маніпулятора дозволить вирішити проблему відсутності єдиного термінологічного апарату, в тому числі забезпечить їх поділ на категорії для подальшої диференціації. Висновки відповідно до статті. За результатами проведеного аналізу, буде поставлена концепція по вдосконаленню існуючих чи створенню нових прототипів роботизованих механізмів. Аналіз та диференціація спільних ознак буде в подальшому використана для створення методики синтезу конструктивних елементів роботизованих маніпуляторів особливого призначення.
10
Лазарева, М. Г. "ХОЛДИНГ В КЛАСИФІКАЦІЯХ ФІРМ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-7.
Full textAbstract:
В умовах турбулентного середовища і провідну роль корпорацій, які організовані, головним чином, у вигляді холдингів, стає актуальним питання вивчення основ побудови холдингів з позицій економічної науки. У статті автор продовжує раніше розпочаті дослідження поняття холдингу в аспекті різних класифікацій фірм. Автором визначені ключові риси холдингу, як організації, дано визначення холдингу з економічної точки зору, представлена головне його призначення в господарській практиці. Розглянуто різні класифікації фірм і виділені ключові моменти дефініції «холдинг» в кожній з них, як об'єднання фірм. Показано, що в сучасних умовах традиційний підхід до управління групами компаній поступається місцем новим формам, заснованим на колективній взаємодії і співпраці, зберігаючи ієрархічність. Запропоновано класифікацію холдингу, як фірми, за ступенем централізації прийняття рішень. Можна умовно розділити організації на кілька типів: з повною концентрацією влади (коли одна або група осіб приймають практично всі рішення, приймемо, в пропорції 80:20); з частковим делегуванням (коли особа / особи приймає рішення і делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 62:38); з повним делегуванням (коли особа / особи приймає рішення і делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 38:62); із застосуванням колективних рішень (коли особа / особи, яка приймає рішення делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 38:62 і застосовуються по ключовим рішенням колективні рішення).
11
Kovalenko, Yuliia, and Yana Litvin. "ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА НАПРЯМИ ІННОВАЦІЙНИХ РОЗВІДОК." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 132–42. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-132-142.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз різних підходів до розкриття поняття «фінансові інструменти». Наведено класифікації фінансових інструментів відповідно до міжнародних, європейських і вітчизняних стандартів і нормативноправових актів. Виявлено, що вони відрізняються як розумінням сутності фінансових інструментів, так і класифікаціями. Доведено, що в нормативно-правовій базі щодо фінансових інструментів недостатня увага приділена новим фінансовим інструментам як продуктів фінансового інжинірингу. Ідентифіковано напрями та умови фінансового інжинірингу, необхідні умови існування інноваційних фінансових інструментів. Наведено визначення структурованого та гібридного фінансового інструменту.
12
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, and ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Full textAbstract:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
13
КИЩУН, Володимир, Сергій ПУСТЮЛЬГА, Володимир САМЧУК, Валерій ДЕМБІЦЬКИЙ, and Валентин ПРИДЮК. "Формування класифікаційних ознак дорожніх легкових автомобілів." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.84.
Full textAbstract:
Постійне розширення модельних рядів провідними автомобільними фірмами, створення нових типів легковиків вимагають встановлення кваліфікаційних ознак з метою поділу їх на класи. Відсутність єдиної уніфікованої класифікації дорожніх легкових автомобілів породжує труднощі під час підготовки нормативних документів, написання наукових праць, довідкової і навчальної літератури.Дана робота присвячена розробці системи класифікації дорожніх легкових автомобілів та створенню відповідного програмного забезпечення для ідентифікації сучасних марок моделей автомобілів. На підставі сформованих у роботі сегментів були встановлені класифікаційні ознаки легкових автомобілів. Окрім числових параметрів і позначень були також запропоновані позначення і назви класів. Результати ро-боти можуть бути використані для візуалізації, інтелектуального розпізнавання, організації та регулювання дорожнього руху, а також дадуть можливість полегшити ідентифікацію транспортних засобів на дорогах Європейського Союзу.Запропонована система класифікації може стати основою для створення відповідно-го стандарту за участю міжнародної організації із стандартизації ISO.Результати проведених досліджень можуть бути ефективно використані під час проектування, будівництва об’єктів інфраструктури автомобільного транспорту, виробництва і реалізації транспортних засобів. Вони можуть стати нормативною ос-новою під час здійснення фінансових операцій, пов’язаних із експлуатацією автомобілів, зокрема: розрахунків за паркування, визначення вартості послуг із миття, оформлення податкові платежів тощо.Ключові слова: класифікація автомобілів, габаритні розміри, база автомобіля, тип кузова.
14
Abramovich, Paul, Adam Artemiuk, and Jerzy Konstantinovichz. "Актуальні питання діагностики і класифікації недосконалого остеогенезу." PAIN, JOINTS, SPINE, no. 2.06 (October 22, 2012): 5–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.2.06.2012.82219.
Full textAbstract:
За останні 2 десятиліття поняття недосконалого остеогенезу (НО) і його класифікація зазнали істотних змін. Раніше його розглядали як колагенопатію I типу у зв’язку з виявленими мутаціями генів COL1A1 і COL1A2, що кодують ланцюги колагену I типу. Дані порушення і є причиною розвитку різних видів НО. До сьогодні описано принаймні 10 генів, залучених у біосинтез колагену I типу. Гени COL1A1/2 відповідальні практично за 90 % випадків НО. Однак нещодавно було відкрито ще декілька генів, що кодують протеїни, залучені в процес посттрансляційної модифікації проколагену. Мутації саме цих генів обумовлюють розвиток інших 10 % випадків НО, що успадковується за рецесивним типом. У цьому огляді пропонується перегляд традиційної класифікації Сіленса й розглядаються сучасні підходи до розуміння механізмів, що лежать в основі розвитку НО. У статті обговорюються нещодавно опубліковані зміни в класифікації НО (виділені нові типи захворювання — V–VIII) і новий підхід до діагностичних методів, що засновані в першу чергу на фенотипових ознаках, а не на генетичних і молекулярних даних. Нами було підкреслено, що клінічні симптоми й тяжкість захворювання визначають тактику ведення пацієнтів із НО і важливі у повсякденній практиці.
15
Стебельська, Г. Я. "Новий погляд на проблему класифікації нафт." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія", вип. 46 (2017): 50–56.
Find full text
16
Білецька, О. Д. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІКОВИХ КРИЗ ОСОБИСТОСТІ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ЮНАЦТВА." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 22, 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена динаміці змін вікових етапів розвитку, початком і завершенням кожного з яких є переживання криз, які виводять до нових якісних змін психологічного та соціального контексту особистості. У статті здійснено теоретичний аналіз вікових криз від народження до юнацького періоду як закономірних етапів психічного розвитку особистості дитини. Визначено хронологічні межі вікових криз. Здійснено класифікацію ознак, симптомів та типологію вікових криз. Зазначено, що вікові кризи вносять конструктивні новоутворення в структуру особистості, завдяки яким вона отримує новий досвід, який поділяється на внутрішній, або суб’єктивний, і соціальний (зовнішній), або об’єктивний.
17
Mishchuk, H. Y., and D. O. Semchuk. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ, ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК ТА ПОВЕДІНКОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 207. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202020.
Full textAbstract:
Проаналізовано вплив пандемії Covid-19 на економічне зростання, в тому числі з урахуванням економічних очікувань підприємств видів діяльності, що мають найбільший вплив на формування ВВП країни. Визначено, що пандемія та зумовлені неї обмеження спричинили не лише негативні, але й позитивні наслідки для економічного розвитку шляхом прискореного проникнення нових методів комунікації та взаємодії в економічні процеси. Такі процеси мають позитивні наслідки для розширення можливостей людського розвитку. При цьому виявлено упущення методологічного характеру щодо оцінки впливу пандемії на поведінкові детермінанти. На противагу домінуючим підходам до оцінки ризиків для здоров’я за віковими групами та працівників критичної інфраструктури, запропоновано класифікацію зайнятості за професійними ризиками в умовах пандемії, що дозволяє врахувати специфіку зайнятості за ризиконасиченістю та формою економічної взаємодії. Така класифікація є корисною для оцінки змін поведінкових детермінант в різних групах професійних ризиків роботи в режимі карантину та удосконалення умов зайнятості.
18
Смичок, Є. "Класифікація судової доктрини в доктрині податкового права." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2035.
Full textAbstract:
У статті автором здійснено спробу класифікації судової доктрини в доктрині податкового права. Критеріями, що взяті за основу цієї класифікації, є: суб'єкт творення, орієнтаційно-цільове призначення, процес формування, елементи правового механізму податку. Мобільність і зміна податкового законодавства впливають на судову практику, а отже, і на судову доктрину в доктрині податкового права, тому це може сприяти доповненню критеріїв класифікації. Акцентовано увагу на деяких проблемних питаннях у межах деліктних податкових відносин, що є нині в практиці. Зокрема, в контексті критерію класифікації, що стосується процесу формування судової доктрини в доктрині податного права розглянуто тенденцію до перетягування юрисдикцій, коли податкові спори вирішуються господарськими судами. Тобто реалізацію господарської компетенції плутають із реалізацією владних управлінських функцій. Визначено, що концептуальне значення у формуванні податково-правової доктрини, що склалася в судовій практиці, мають судді Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (незалежно від того, яким складом Верховного Суду рішення ухвалені, вони мають однакову юридичну силу) та Конституційного Суду України. Саме правові позиції, в яких здійснено об'єктивізацію волі суддів названих судів, являють собою підґрунтя (базис) для виникнення і формування судової доктрини в доктрині податкового права. Досліджувана судова доктрина відіграє не останню роль в удосконаленні податкового законодавства, бо її застосування і використання дають змогу заповнювати прогалини в чинному податковому законодавстві шляхом застосування аналогії закону або аналогії права, усувати суперечності між правовими нормами, здійснювати тлумачення податкових норм та сформувати єдині (концептуальні) підходи до розгляду податкових спорів, що забезпечує сталість та єдність судової практики в податковому праві. Зазначається, що анатомія податку складається з обов'язкових і факультативних елементів. Обов'язкові елементи характеризуються імперативністю, бо за відсутності хоча б одного із них податок буде вважатися не встановленим. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше успішно згруповано види судової доктрини в доктрині податкового права в найбільш загальні категорії за класифікаційними ознаками. Запропонована класифікація дасть поштовх подальшому науковому обговоренню цього питання і пропонуванню нових критеріїв класифікації.
19
Бамбурак, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИКИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 18–31. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.213.
Full textAbstract:
Згідно з концептуальними положеннями сучасної інтегративної психологічної і медичної науки, які відображають структуру психосоматичних дефектів, виокремлюють три базові аспекти психосоматичних дефектів: психічні розлади, що зреалізовуються в соматичній сфері; психічні розлади, спровоковані соматичною патологією; соматичні розлади, зумовлені психічною патологією, аномаліями особистості та/або психогенними чинниками. При виникненні органічних захворювань також можуть задіюватися вторинні психосоматичні симптоми. Як буде показано в подальшому, включення в класифікацію нових категорій психічних захворювань, в яких дається характеристика схожих розладів, не усуває всіх труднощів, що виникають у процесі діагностики. Клінічну класифікацію психічних і психосоматичних розладів у сфері медицини незалежно від поліморфізму психопатологічних та соматичних ознак подано достатньо чіткими формами патології. Окрім того, клінічна практика вказує на те, що психосоматичні розлади не мають чіткої й однорідної групи захворювань як за їхніми характерними ознаками, так і за відповідною етіологією. Очевидно, що суперечності в теоретичних і лікувальних підходах можуть пояснюватися тим, що фахівці обговорюють різні психосоматичні симптоми, що спровоковані ідентичними причинами. Зокрема важко запропонувати чіткі критерії, які дозволили б розділити нормальні фізіологічні реакції та функціональні психогенні розлади. Отже, багатогранність підходів щодо проблеми класифікацій психосоматичних захворювань ґрунтується на розподілі їх за різними критеріальними ознаками, а саме: органічною симптоматикою, фізіологічними корелянтами тривожності, що посилюються через негативний вплив психологічних чинників, видозмін поведінково-вчинкових патернів (спричинюючи розвиток хвороби), та умовно бажаними симптомами, які зактуалізовують відреагування або розв’язання психологічного внутрішнього конфлікту.
20
Симончук, О. В. "Європейська соціально-економічна класифікація (ESeC): новий інструмент класового аналізу." Український соціум, no. 2 (61) (2017): 32–44.
Find full text
21
Симончук, О. В. "Європейська соціально-економічна класифікація (ESeC): новий інструмент класового аналізу." Український соціум, no. 2 (61) (2017): 32–44.
Find full text
22
Симончук, О. В. "Європейська соціально-економічна класифікація (ESeC): новий інструмент класового аналізу." Український соціум, no. 2 (61) (2017): 32–44.
Find full text
23
Гринь, Х. Ю., and Я. В. Геник. "Класифікації скверів та їх розподіл у комплексній зеленій зоні Львова." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 28–32. http://dx.doi.org/10.36930/40300205.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень репрезентативної вибірки скверів міста Львова та висвітлено їх роль в урбанізованому середовищі. За натурними дослідженнями та картографічними матеріалами розроблено класифікацію скверів Львова за ознаками – зовнішнім виглядом, розташуванням, функціями та часом створення, а також за групами та підгрупами. Наведено кількість, площe та приналежність скверів міста до адміністративних районів міста. Здійснено класифікацію скверів за орографічною приналежністю та місцем створення. Проведено розподіл скверів міста за зовнішнім виглядом – розміром-площею, формою, плануванням і за складом насаджень. Здійснено класифікацію скверів Львова за функціями – транзитні, відпочинкові, буферні, спортивні, лікарняні, декоративні, пам'ятні, а також за часом створення – старовинні (до початку ХХ ст.), старі (від початку до 50-х років ХХ ст.), нові (від 50-х років до кінця ХХ ст.), новітні (2000-2015 рр.) та сучасні (2015-2020 рр.). Встановлено, що за орографічною приналежністю найбільша кількість скверів у Львові розташована на останцевих горбах і виступах (49,49 % за площею), а за місцем створення – вздовж вулиць (47,06 % за площею). З'ясовано, що за зовнішнім виглядом у місті переважають сквери: за розміром – малої площі до 0,5 га (31,66 % території скверів), за формою – прямокутні (39,62 % за площею), за плануванням – регулярні (51,74 % площі скверів) та за складом насаджень – мішані з наявністю хвойних і листяних деревних видів рослин (97,68 % за площею). Визначено, що за функціональним призначенням більшість скверів у Львові виконують транзитну (64,74 % за площею) та відпочинкову (53,43 % площі скверів) функції. Встановлено, що за часом створення переважна частина скверів міста Львова сформована у другій половині ХХ ст. (68,28 % за площею). Розроблена класифікація скверів урбанізованих територій сприятиме формуванню нових продуктивних й естетично привабливих зелених насаджень у міському середовищі та забезпечуватиме ефективне проведення заходів з інвентаризації насаджень комплексної зеленої зони міста Львова.
24
Komarov, M., S. Honchar, and D. Dimitriieva. "Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(89) (March 19, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07.
Full textAbstract:
У статті розглядається підхід до оцінки кіберстійкості критичної інформаційної інфраструктури, яка функціонує в умовах протиборства двох та більше сторін. Результатом оцінки є значення загального критерію здатності об’єкта критичної інформаційної інфраструктури виконувати цільову функцію в конкретний момент часу. Запропонована методика оцінки кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Об’єднаної енергосистеми України, як інструмента для підвищення ефективності управління критичною інфраструктурою, а також для обґрунтування нових методів і засобів протиборства в кіберпросторі. Наведено визначення поняття кіберживучості. Зазначено властивості управління, що визначають кіберстійкість системи. Розглянуто модель інформаційного протиборства в кіберпросторі. Наведено властивості процесу управління: адекватність, оптимальність, оперативність, стійкість, скритність. Здійснено класифікацію об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознаками, що впливають на забезпечення кіберстійкості, зокрема структурною організацією. Подано визначення одноланкового та багатоланкового об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Наведена класифікація багатоланкових об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознакою функціональної однорідності: багатоланкові однорідні та багатоланкові неоднорідні. Наведено узагальнений показник кіберстійкості. Отримано залежності рівня кіберстійкості від стану об’єкта критичної інфраструктури та наведено методику і алгоритм їх розрахунку. Подано схему відповідності класу стану об’єкта критичної інформаційної інфраструктури рівню кіберживучості. Описано узагальнений алгоритм методики оцінки кіберстійкості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
25
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ПОБУДОВИ СХЕМИ АЛГОРИТМІЧНОГО ДЕРЕВА КЛАСИФІКАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 142–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-142-153.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку інформаційних систем та технологій, які базуються на математичних моделях теорії штучного інтелекту (методах та схемах алгоритмічних дерев класифікації), виникає принципова проблема вузької спеціалізації наявних підходів та методів у соціально-економічних, екологічних та інших системах первинного аналізу та обробки великих масивів інформації. Задачі, які об’єднуються тематикою розпізнавання образів, дуже різноманітні та виникають у сучасному світі в усіх сферах економіки та соціального контенту діяльності людини, що приводить до необхідності побудови та дослідження математичних моделей відповідних систем. На сьогодні немає універсального підходу до їх розв’язання, запропоновано декілька досить загальних теорій та підходів, що дозволяють вирішувати багато типів (класів) задач, але їх прикладні застосування відрізняються досить великою чутливістю до специфіки самої задачі або предметної області застосування. Представлена робота присвячена проблемі моделей логічних та алгоритмічних дерев класифікації (схем ЛДК/АДК), пропонує оцінку складності структур алгоритмічних дерев (моделей дерев класифікації), які складаються з незалежних та автономних алгоритмів класифікації і будуть являти собою певною мірою новий алгоритм розпізнавання (зрозуміло, що синтезований із відомих схем, алгоритмів та методів). Постановка проблеми. Нині актуальні різні підходи до побудови систем розпізнавання у вигляді дерев класифікації (ЛДК/АДК), причому інтерес до методів розпізнавання, які використовують дерева класифікації, викликаний багатьма корисними властивостями, якими вони володіють. З одного боку, складність класу функцій розпізнавання у вигляді моделей дерев класифікації, при визначених умовах, не перевищують складності класу лінійних функцій роз-пізнавання (простішого з відомих). З іншого – функції розпізнавання у вигляді дерев класифікації дозволяють виділити в процесі класифікації як причинно-наслідкові зв’язки (та однозначно врахувати їх у подальшому), так і фактори випадковості або невизначеності, тобто врахувати одночасно і функціональні, і стохастичні відношення між властивостями та поведінкою всієї системи. При цьому відомо, що процес класифікації нових, таких, що досі не зустрічалися, об’єктів світу багатьох тварин і людей (за винятком об’єктів, інформація про які передається генетичним шляхом (наслідковим), а також в деяких інших випадках), відбувається за так званим логічним деревом рішень (у зв‘язку з нейромережевою концепцією). Зрозуміло, що доцільно не розробляти новий алгоритм, а запропонувати деяку концепцію раціонального використання вже накопиченого потенціалу алгоритмів та методів класифікації у вигляді моделей алгоритмічних дерев класифікації (структур АДК). Саме тому ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена оцінці складності процедури побудови моделей алгоритмічних (логічних) дерев класифікації в галузі задач розпізнавання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженні розглянуті останні наукові публікації у відкритому доступі, які присвячені загальній проблемі підходів, методів, алгоритмів та схем розпізнавання (моделей ЛДК/АДК) дискретних об’єктів (дискретних зображень) у задачах розпізнавання образів (теорії штучного інтелекту). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість простого та економного методу побудови моделі алгоритмічного дерева класифікації (або структур АДК/ЛДК) та оцінка складності такої процедури (моделі структури АДК/ЛДК) на основі початкових масивів дискретної інформації великого об’єму. Постановка завдання. Дослідження актуального питання складності загальної процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації (моделі АДК) на основі концепції поетапної селекції наборів незалежних алгоритмів класифікації (можливих їх різнотипних множин та сполучень), яке для заданої початкової навчальної вибірки (масиву дискретної інформації) будує деревоподібну структуру (модель класифікації АДК), з набору алгоритмів оцінених на кожному кроці схеми побудови моделі за даною початковою вибіркою. Виклад основного матеріалу. Пропонується оцінка складності процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації для довільного випадку (для умов слабкого та сильного розділення класів навчальної вибірки). Розв’язок цього питання має принциповий характер, щодо питань оцінки структурної складності моделей класифікації (у вигляді деревоподібних конструкцій), структур АДК дискретних об’єктів для широкого класу прикладних задач класифікації та розпізнавання в плані розробки перспективних схем та методів їх фінальної оптимізації (мінімізації) конструкції. Це дослідження має актуальність не лише для конструкцій алгоритмічних дерев класифікації, але й дозволяє розширити саму схему оцінки складності і на загальний випадок структур логічних дерев класифікації. Висновки відповідно до статті. Досліджені питання структурної складності конструкцій ЛДК/АДК, запропонована верхня оцінка складності для процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації в умовах слабкого та сильного розділення класів початкової навчальної вибірки.
26
Крамчанінова, М. Д., М. В. Касаткіна, and A. I. Лєдовська. "Проблематика ототожнення інтелектуальної та розумової праці." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 56–62. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-56-62.
Full textAbstract:
У статті розглянута змістовна сутність розумової та інтелектуальної праці. На основі науково-інформативної бази авторами зроблена спроба критичного аналізу різних підходів до розуміння феномену інтелектуальної праці, а також узагальнення ряду її специфічних характеристик і критеріїв.Інтелектуальну працю розглянуто як якісно новий вид трудової діяльності, що має у своїй основі творчу працю та новації як результат.В ході дослідження авторами визначено фактори, що впливають на психофізіологічні показники індивідуумав процесі здійснення їм інтелектуальної діяльності. Також наведено класифікацію складових інтелектуальної праці на основі обліку видів інтелектуальної діяльності. Результати дослідження актуальної проблеми ототожнення інтелектуальної праці з розумовою, дозволили обґрунтувати необхідність її відокремлення. Що обумовлено значною сутнісною відмінністю інтелектуальної праці та її специфікою, яка вимагає зміни існуючих підходів до нормування та пошуку нових, більш нетрадиційних способів вимірювання продуктивності творчої діяльності.
27
Артамощенко, В. С. "Методологічний аспект формування професійної кваліфікації офіцерів сил оборони на шляху впровадження нових рівнів військової освіти." Наука і оборона, no. 2 (August 18, 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-34-41.
Full textAbstract:
За результатами аналізу кількісних показників галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій для підготовки військових кадрів, змісту і побудови перспективного каталогу військових посад осіб офіцерського складу, континууму професійної військової освіти та кваліфікаційних рівнів, прийнятих у збройних силах держав – членів НАТО, і на засадах класифікації рівнів мислення в когнітивній (пізнавальній) сфері за таксономією Блума обґрунтовано принцип класифікації рівнів військової освіти в Україні.
Розроблено концептуальну модель рамки кваліфікацій рівнів військової освіти на підґрунті класифікації видів економічної діяльності, класифікації професій, вимог Національній рамки кваліфікацій, перспективного змісту підготовки офіцерського складу для здобуття нових рівнів військової освіти, вимог щодо наявності відповідності спеціальності (спеціалізації) підготовки військово-обліковим спеціальностям військової посади осіб офіцерського складу. До моделі рамки кваліфікацій впроваджено кваліфікаційні рівні для оцінювання продуктивності професійної діяльності за стандартами НАТО.
28
Яременко, В., and Д. Будьонний. "Підхід до використання фільтра блума для багатокласової класифікації текстових даних в режимі реального часу." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 36 (November 28, 2019): 153–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-24.
Full textAbstract:
У даній роботі розглянуто фільтр Блума, який вирішує задачу фільтрації потоків, та було запропоновано новий підхід використання цього фільтру для класифікації текстових даних. В якості вхідних даних було обрано текстові дані, які надходять у реальному часі. Розглянуто модель з точки зору точності класифікації, швидкості навчання моделі, кількості використаної пам’яті та швидкістю видачі результату класифікації. Представлено метод донавчання моделі та критерій відбору слів для покращення навчання моделі. Показано процес навчання моделі для багатокласової класифікації. Виявлені проблеми даного підходу та запропоновані проблеми їх вирішення.
29
Кіріченко, Людмила, Євгенія Степаненко, and Дмитро Яндуков. "КЛАСИФІКАЦІЯ ЧАСОВИХ РЯДІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РЕКУРЕНТНИХ ДІАГРАМ." System technologies 5, no. 136 (August 8, 2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-08.
Full textAbstract:
У статті описано новий підхід до класифікації часових рядів на основі їх візуалізації. Часовий ряд подається у вигляді чорно-білого зображення своєї рекурентної діаграми. В якості класифікатора зображень використовується згорткова нейронна мережа. Даними для класифікації є реалізації електрокардіограм, які містять записи здорових людей та пацієнтів з діагнозом ішемія. Результати досліджень вказують на добру точність класифікації порівняно з іншими методами та потенційні можливості цього підходу.
30
Дебела, І. М. "КЛАСИФІКАЦІЯ СТАНІВ СИСТЕМИ ЗА ВЕКТОРОМ ПАРАМЕТРІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 11 (January 28, 2022): 114–19. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.16.
Full textAbstract:
У статті описано аналітичний алгоритм класифікації станів складної системи, ідентифікованих за вектором параметрів. Алгоритм визначення стану складної системи ґрунтується на принципах дискримінантного аналізу. Множина класів системи розглядається як сукупність багатовимірних випадкових величин, визначених з точністю до значень параметрів. Основою застосування дискримінантного аналізу є припущення про нормальний розподіл багатовимірної випадкової величини, а саме вектору параметрів стану системи. Ризики класифікації оцінюються за Байєсовим вирішуючим правилом, одним із проміжних результатів якого є визначення статистичних оцінок апріорних імовірностей належності досліджуваної системи до кожного класу. Отримані оцінки використовуються в задачах оптимізації прийняття рішення в умовах потенційних економічних ризиків. Байєсовський підхід – це не новий алгоритм оптимальної класифікації, але його застосування до прикладних задач моделювання вимагає аналітичної адаптації.
31
Алєксєєв, О. О. "ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-06.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування валеологінчого світогляду майбутніх учителів фізичної культури. Проаналізовано зміст наукової категорії «світогляд». Конкретизовано, що філософи під світоглядом розуміють узагальнену систему поглядів людини на світ, на місце окремих явищ і самої себе в ньому, розуміння та емоційну оцінку людиною сенсу її діяльності й долі людства; психологи – психічне утворення, яке підводить особистість до розуміння свого місця у світі, визначеності та впевненості в житті, завдяки чому людина зміцнює свої мотиви; педагоги – усвідомлення людиною довкілля, свого місця в ньому, свого ставлення до цього світу й до самої себе, своїх намірів стосовно світу; знання людини про світ, оцінку його й самої себе. На основі історико-ретроспективного аналізу проблеми конкретизації педагогічних принципів формування того чи іншого досліджуваного феномену встановлено, що: в історії педагогіки є низка класифікацій педагогічних принципів, які запропоновані різними вченими; наявні класифікації істотно відрізняються між собою, що пояснюється відмінністю історичних умов, за яких розвивалася вища школа, методологічних основ, на яких будувалися принципи навчання. Орієнтуючими векторами виокремлення конкретних педагогічних принципів у різні історичні періоди розвитку педагогічної науки були мета і завдання, закономірності освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців. Установлено, що система валеологізації професійної освіти базується на основних педагогічних принципах, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності і водночас можуть слугувати базовими для виведення все нових похідних засад. У межах вибраної проблематики проаналізовано різні класифікації педагогічних принципів, на які опиралися науковці, котрі присвятили свої наукові доробки питанню валеологічного виховання та навчання студентів. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні принципи формування валеологічного світогляду студентів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, пізнання, єдності фізичного і розумового розвитку, демократизації, гуманізації, культуровідповідності, народності тощо.
32
Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар, and В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.
33
Simonchuk, E. V. "European socio-economic classification: a new instrument for class analysis." Ukrainian society 2017, no. 2 (July 10, 2017): 32–44. http://dx.doi.org/10.15407/socium2017.02.032.
Full text
34
Stadnyckyj, Yurij. "New Criterion of Classification of Blessing: Factors of Placing of their Production." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 9, no. 1 (2017): 13–20. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2017-01-13-20.
Full text
35
Yahlytskyi, Yu K. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ «ЗЕЛЕНОГО» СУДНОПЛАВСТВА." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 105–17. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.09.
Full textAbstract:
Вступ. У наш час екологічні стандарти для суден стають дедалі жорсткішими, тому судноплавна галузь, яка є одним із перспективних засобів транспортування, що забезпечує більшу частину світової торгівлі, також відчуває суспільний тиск через необхідність удосконалення своєї роботи та вжиття заходів для зниження забруднень. Новітньою тенденцією в судноплавстві є так зване «зелене судноплавство» – комплекс технологічних інновацій, який привів до розроблення суден, обладнання та пального, які більш безпечні екологічно. Метою дослідження є аналіз можливостей застосування нових матеріалів, підвищення рівня енергоефективності судна, використання сучасних ефективних енергозберігаючих технологій у процесі створення суден, удосконалення енергоустановок судна, які відповідають новим вимогам екологічних стандартів і зменшують обсяг шкідливих викидів, розроблення екологічного та альтернативних видів палива, створення «екосуден». Результати. Розглянуті й досліджені основні напрями вирішення екологічних проблем у судноплавстві, які спрямовані на зменшення небажаних антропогенних змін навколишнього середовища. Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано раціональність проведення розробок із таких питань: створення та класифікації нових матеріалів і технологій із використання композитів для корпусів суден, а також як багатофункціональних теплозвукоізоляційних матеріалів і покриттів; оптимізації обводів корпусів зі зміною дизайну та конструктивних особливостей судна; використання енергії вітру для підвищення рівня енергоефективності судна; удосконалення наявного досвіду у сфері розроблення й використання екологічного та альтернативних видів палива, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище викидів із суден, а також побудови «екосуден» за принципами «зеленої логістики», яка дає можливість скоротити відходи й забруднення на всьому ланцюжку виробництва та поставок.
36
Pavliukh, Mariia. "Специфіка висвітлення державотворчих процесів у польських виданнях: «Niedziela» та «Tygodnik powszechny» (1989–2005)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 58–67. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-58-67.
Full textAbstract:
У статті досліджено важливий етап трансформації польської преси, у процесі якого сформовано сучасний сегмент польського ринку преси. Предметом дослідження єпр еса «Солідарності», оскільки з цієї підпільної періодики виникла сучасна польська система друкованих медіа. Наукові питання й дослідження стосуються тоталітарного періоду розвитку польської періодики. У статті використано такімет оди, як синтез, функціональний аналіз, порівняльний аналіз, хронологічний принцип. Розгляд матеріалу ґрунтується на дослідженні різних видів преси організації «Солідарність».У роботі застосовано ґрунтовний аналіз типологічних класифікацій преси «Солідарності» вчених, які досліджують усі види періодики цього історичного періоду. У зведеній таблиці дослідників польської преси проаналізовано всі види підпільних видань за такими критеріями, як територія розповсюдження, періодичність, форма, тематика. Порівнюються класифікації вчених, які розкривають трансформацію соціально-комунікативної системи польських медіа. Велику увагу зосереджено на розгляді хронологічних етапів розвитку підпільної преси, названих у статті фазами розвитку. Хронологічному аналізу трансформаційного етапу надано важливого значення, оскільки фази розвитку вказують на якісні перетворення в польській пресі й становленні нових її видів сьогодні.У статті вказані на важливі одиниці медійного ринку (назви польських видань), які трансформувались у сучасні види преси під впливом закордонних медіа. Більшість видів медіа мають польське коріння. Розгляд польських підпільних публікацій указує на те, що більшість видів преси «Солідарність» існує сьогодні або перетворена на інші сучасні види преси. Проведено аналіз якісних змін формату польських видань, їхнього тематичного контенту та порівняно їх із підпільними виданнями.
37
Акимов, В. "Алгоритми багаторівневого навчання для вирішення задачі класифікації захворювань шкіри." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 36 (November 20, 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-16.
Full textAbstract:
Захворювання шкіри сьогодні належать до розповсюджених медичних проблем. Кількість таких захворювань постійно зростає, незважаючи на розвиток медичної галузі. Рак шкіри є поширеним злоякісним новоутворенням і займає друге рангове місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Первинна діагностика таких хвороб здійснюється візуально, починаючи з клінічних обстежень, що можуть супроводжуватись дерматоскопічним аналізом, біопсією та гістопатологічною експертизою. У роботі виконано аналіз існуючих наукових публікацій щодо класифікації захворювань шкіри при використанні згорткових нейронних мереж, який показав, що на сьогодні існує незначна кількість публікацій з використанням глибокого навчання. Результати існуючих досліджень не містять достатнього рівня точності і результативності щодо класифікації захворювань шкіри, що підтверджує необхідність розробки нових згорткових нейронних мереж і їх подальших досліджень. Тому у роботі запропоновано технічне рішення щодо побудови згорткової нейронної мережі для класифікації захворювань шкіри.
38
Tugarov, Y. R., A. V. Yavorskyy, O. V. Dumanets, O. I. Kulianda, and M. I. Kostyshyn. "Новий доступ у хірургії дистального плеча." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 26, 2020): 125–28. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11472.
Full textAbstract:
Мета роботи: розробка найоптимальнішого доступу до ліктьового суглоба для репозиції та фіксації переломів головчастого підвищення плечової кістки.
Проведено аналіз карт стаціонарного хворого: 98 пацієнтів (42 чоловіки, 56 жінок) з переломами дистального епіметафіза плечової кістки. З переднього доступу прооперовано 9 пацієнтів, із заднього – 47, з бокового – 38, з комбінованих доступів – 4. 15 % усіх пацієнтів потребували повторних реконструктивних операційних втручань для усунення незадовільних результатів.
Запропонований нами новий спосіб операційного лікування уламкових внутрішньосуглобових переломів дистального епіметафіза правої плечової кістки за класифікацією міжнародної асоціації остеосинтезу (13С1, 13С2, 13С3) застосували у 7 пацієнтів. Отримано патент на корисну модель нового доступу до плечового суглоба № 134427 від 10.05.2019.
Запропонований нами доступ при лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального епіметафіза плечової кістки дозволяє зберегти точки прикріплення груп м’язів, мінімізувати ризики ушкоджень нервових та судинних структур, забезпечити скорочення термінів непрацездатності та хороші віддаленні результати.
39
Лисак, О. В. "АНАЛІЗ УМОВ ВПРОВАДЖЕННЯ СЕЗОННОГО ГЕОТЕРМАЛЬНОГО АКУМУЛЮВАННЯ В СИСТЕМАХ СОНЯЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 72–87. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).72-87.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз застосування сезонного геотермального акумулювання (СГА) у системах сонячного централізованого теплопостачання (ССЦТ). Такі системи, що акумулюють теплоту, вироблену за рахунок сонячної енергії в теплий період року, з подальшим використанням акумульованої теплоти в холодний період року для забезпечення потреб теплопостачання, буде позначено в статті як ССЦТ-СГА.
Було виконано класифікацію ССЦТ-СГА та проаналізовано вибір СГА. Найоптимальнішим варіантом вважається акумулювання з використанням «штучних озер». Щодо інших варіантів, то вони переважно є дорожчими за вказане рішення.
Що стосується впровадження ССЦТ-СГА, то серед факторів, які сприяли їх широкому розповсюдженню, були: зниження вартості сонячних колекторів, висока ціна на корисні копалини, наявність розгалужених систем теплопостачання, зниження температурного графіку в теплових мережах. Проте в умовах України впровадження ССЦТ-СГА наразі може бути значно ускладненим через значну кількість систем централізованого теплопостачання (ЦТ), що перебувають у вкрай занедбаному стані.
ССЦТ-СГА є порівняно новим видом систем ЦТ, вартість теплоти від них ще не є усталеною величиною, як і вартість самих систем. За рахунок постійного удосконалення, напрацювання нових технічних рішень та збільшення досвіду впровадження нових систем кінцева вартість теплопостачання від них постійно зменшувалась протягом минулих десятиліть. Тому в роботі розглянуто поточний стан досліджень щодо зменшення вартості ССЦТ-СГА та необхідні умови для ефективного впровадження ССЦТ-СГА. Як показав проведений економічний аналіз, зі збільшенням об’єму значно знижується вартість акумулятора, що дозволяє обґрунтувати його використання в ЦТ у разі високої щільності споживання теплоти. Бібл. 45, табл. 1, рис. 2.
40
Chechetova-Terashvili, Tatyana M. "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ: ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), no. 1(13) (2018): 62–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-62-71.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості законодавчого забезпечення державної підтримки та стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва в Україні. Визначено етапи періодизації розвитку законодавчого забезпечення підприємництва в Україні. Здійснено класифікацію нормативно-правового забезпечення державного регулювання та підтримки малого та середнього підприємництва в Україні з виокремленням нових критеріальних ознак: за сферами регулювання/дерегулювання; за характером державного впливу; за призначенням; за хронологією.
41
Сердюк, І. А. "Доктринальні підходи до видової диференціації категорії акт застосування норм права." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 3, no. 87 (September 27, 2019): 177–90. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.87.177-190.
Full textAbstract:
У статті розглянуто існуючі в сучасній правничій науці підходи до класифікації поняття акт застосування норм права. На основі їх аналізу уточнено підстави для видової диференціації волевиявлення уповноваженої сторони управлінських правовідносин, що носить персоніфікований характер, а також обґрунтовано ряд нових підходів до поділу категорії акт застосування норм права.
42
Barkovska, O., V. Kholiev, and D. Polikanov. "ЗНАЧУЩІСТЬ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ ІЗ МАСОВИМ ПАРАЛЕЛІЗМОМ ПРИ ОБРОБЦІ СКАНОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.043.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано узагальнена модель системи класифікації сканованих документів, яка являє організаційно-функціональний, технологічний і програмно-технічний комплекс для класифікації або категоризації документу за ключовими словами, які визначаються частотним словником. Актуальність теми дослідження полягає у скороченні часу впорядкування нових інформаційних ресурсів, що надходять до сховища, завдяки збільшенню швидкості роботи методів покращення якості вихідного зображення безпосередньо перед обробкою та аналізом тексту. Аналіз результатів довів ефективність та доцільність використання обчислювачів із масовим паралелізмом для виконання таких задач, як шумопригнічення та зміна значення колірних каналів вихідного повнокольорового зображення, досягаючи прискорення до 53,51% у порівнянні із використанням обчислювального ресурсу центрального процесору.
43
Hnatiuk, Alla. "A New Look at the Classification of Non-current Tangible Assets During a Crisis." Modern Economics 25, no. 1 (February 23, 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v25(2021)-07.
Full textAbstract:
Annotation. Introduction. Creation of an efficient property management system is one of the main problems for the enterprise management system. The effectiveness of such a system is directly determined by the quality of information used for management. Among the tasks, which an economic entity faces, a special place is occupied by the classification of objects of accounting. Financial and tax indicators depend on its solution at a particular enterprise. In order to properly organize the economic activity of an enterprise, it is needed to know what funds it has and in what these funds are invested (placed). Therefore, the division of enterprise resources into separate groups is necessary to understand and summarize the accounting information used for financial statements. Purpose. To ensure the usefulness of information on the availability of non-current tangible assets, which is provided to users in the way of classification, the article defines the qualitative characteristics of the classification of non-current tangible assets (relevance, objectivity, reliability, content, comparison) and studies their essence. Results. The research suggests a critical assessment of existing approaches to the criteria for grouping non-current tangible assets in order to define differences between them. This has made it possible to clarify the content of the criteria for recognizing non-current tangible assets as assets of the enterprise (criteria of economic benefit, value reliability, and control). This clarification deepens the understanding of the nature of non-current tangible assets as objects of accounting. Conclusions. The research has investigated the classification of non-current tangible assets from the normative-legal and scientific points of view. It has summarized the criteria applied in accordance with domestic and foreign legislation for the classification of non-current tangible assets. The research has substantiated the importance of improving the existing classification of such assets for accounting purposes. The research has also improved classification of non-current tangible assets according to the following criteria: the ability to bring economic benefits (long-term, immature) and the method of use in the production process (consumed, fruitful), which will significantly improve the structuring of enterprise assets. Keywords: classification; resources; criteria; non-current tangible assets; fixed assets; long-term biological assets.
44
Малюга, Наталія Миколаївна. "До питання про перехідність у системі частин мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 88–97. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.461.
Full textAbstract:
У статті йдеться про перехідні явища в системі частин мови, які відбивають глибинні процеси лексико-граматичних класів слів і виникають саме завдяки специфіці частин мови. Перехідність витлумачено як процес, викликаний накопиченням нових якостей у мовних одиницях, що свідчить про розвиток мови, її вдосконалення. Увага до явищ перехідності не спричиняє переосмислення традиційної класифікації частин мови.
45
Фрадинський, О. А. "Митні делікти у сфері міжнародних поштових та експрес-відправлень: сутність, формування і класифікація." Митна безпека, no. 4 (March 9, 2021): 141–51. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.141-151.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням дослідження митних правопорушень у сфері міжнародного поштового обміну та експрес-відправлень. Зроблено висновок, що митні делікти у цій сфері є відносно новим різновидом митних правопорушень, який сформувався завдяки виникненню й розвитку міжнародного поштового обміну та полягає у здійсненні контрабандних дій і порушень митних правил із використанням засобів та можливостей поштового обміну та експрес-перевезень визначення митного делікту. Обгрунтовано доцільність виокремлення передумов їх вчинення на універсальні (притаманні для усієї митної системи) та специфічні (які несуть у собі ознаки, що випливають із особливостей функціонування міжнародного поштового обміну).
46
Matvieieva, A. V., and L. V. Yerofyeyenko. "THE ROLE AND IMPORTANCE OF THE FUNCTIONS OF ECONOMIC PROCEDURAL LAW." Актуальні проблеми держави і права, no. 93 (April 20, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3311.
Full textAbstract:
Матвєєва А. В., Єрофєєнко Л. В. Роль та значення функцій господарського процесуальногоправа. – Стаття.Стаття присвячена основним проблемам правового визначення місця та ролі функції в системі господарського процесуального права. Авторами проаналізовано історико-правові підвалини розвитку процесуального права, а також розуміння сутності функцій господарського процесу та їх видів. Надано пропозиції щодо тлумачення та класифікації функцій господарського процесуального права.
Сьогодні надзвичайно актуальним є визначення та класифікація функцій господарського процесуального права з метою визначення їх місця та ролі в розрізі аналізу сучасного процесуального права.Природа галузі господарського процесуального права виявляється як соціально-нормативного регулятора. Виходячи з цього, його функції мають велике значення для ефективності захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в установленому порядкустатусу суб’єкта господарювання. суб’єкт господарювання, державні та інші органи, фізичні особи,які не є суб’єктами господарювання. Проте зараз проблема полягає в тому, що результати інтелектуальної праці, виражені в інтелектуальній власності, хоч і повинні приносити відчутний дохід, але незавжди на практиці. Необхідною передумовою отримання прибутку є використання майна, введення його в господарський обіг.Важливим для розуміння сутності функцій господарського процесу є періодизація етапів становлення процесуального права на українських землях: 1) перший період – це часи Київської Русі(давньоруського), коли суд був підпорядковувався адміністрації, тобто був її невід’ємною частиною;2) II період – XIV–XIX ст. (дореволюційний). Створення державних інституцій для вирішення справ, закріплення українського звичаєвого права в нормативно-правових актах та адміністративно-судовій практиці (друга половина XVII ст.), формування т.зв. писаного права; 3) III період – 1917–1991 рр. (радянський). Запровадження нових методів організації економіки та централізованого планування призвело до створення системи державних судів, для яких характерне використання їх як засобу непрямого впливу на суспільні відносини з боку органів державної влади; 4) IV період – з 1991 р. по теперішній час (пострадянський), пов’язаний із здобуттям незалежності України та створенням.Функції держави класифікують за їх соціальною значущістю, тривалістю дії, сферою діяльності, формою консолідації тощо. Переважно всі ці критерії можна застосувати до класифікації функцій економічного процесу з урахуванням його особливостей. Наприклад, за критерієм тривалості функції господарський процес можна поділити на постійні та тимчасові. До постійних належать регуляторна, охоронна, економічна, політична, інформаційна функції, а до тимчасових – моніторингова та інтеграційна. За критерієм меж права функції поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх функцій економічного процесу відносять економічну, політичну, а внутрішню – регулятивну, охоронну, компенсаційну та оздоровчу.
47
Товмасян, Артур. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ВИМІР." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (December 1, 2020): 252–65. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-252-265.
Full textAbstract:
Належне виконання судових рішень є виявом довіри до органів державної влади, а також однією з умов взаємовигідної співпраці суб’єктів господарювання. Узагальнення даних офіційної статистики, матеріалів соціологічних досліджень, змісту дисертаційних робіт і публікацій у фахових виданнях за даною проблематикою дозволяє стверджувати про наявність як фрагментарних, так і комплексних досліджень, спрямованих на виявлення причин доволі низької результативності державного управління виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні. Загалом невтішна ситуація обумовлена наявністю декількох проблем, які істотною мірою ускладнюють умови забезпечення економічної безпеки як окремих суб’єктів господарювання, так і територій загалом. Для вирішення чи, принаймні, мінімізації негативного впливу проблем, потрібнечітке розуміння їх специфіки, а тому доречною вбачається вдосконалена класифікація проблем, що унеможливлюють забезпечення належного рівня результативності державного управління виконанням судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні залежно від масштабу, особи позивача, особи відповідача, специфіки позову, економічного становища позивача, етапу примусового виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання, сфери застосування відповідних механізмів державного. Пропонована класифікація не містить вичерпного їх переліку, оскільки на тлі вирішення «старих», цілком ймовірна поява «нових» проблем. Запропонованакласифікація має доповнити методологію державного управління, а її використання дозволить більш системно підходити до розробки конкретних рекомендацій по усуненню наявних проблем у цій царині. Подальші наукові розвідки за даною проблематикою мають бути спрямовані на розробку для підрозділів Державної виконавчої служби та приватних виконавців практичних рекомендацій, що передбачають вдосконалення наявних і запровадження нових механізмів взаємодії у ланцюгу «державний/приватний виконавець – позивач – відповідач» як запоруки підвищенню довіри до ситеми виконання судових рішень, й (що більш важливо) покращенню умов для ведення легального бізнесу.
48
Лобза, Алла, Адель Бикова, and Тетяна Рябуха. "РОЗРОБКА ПРОГРАМИ АДАПТАЦІЇ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 174–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-36.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується вплив адаптації персоналу на економічні показники підприємства та його конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. Детально розглядається сутність адаптації персоналу на основі дослідження позицій вітчизняних та зарубіжних вчених. Обґрунтовується позиція про те, що адаптація персоналу є двостороннім процесом – належним рівнем пристосування не лише нових співробітників до підприємства, але і підприємства до нових співробітників. Досліджено класифікацію адаптації персоналу підприємства. Розглянуто інструменти адаптації персоналу. Досліджено сучасні особливості адаптації персоналу на підприємствах в Україні, а також проблемні моменти у цій сфері на прикладі конкретного підприємства. Визначено особливості управління адаптацією та побудови ефективної системи адаптації. Запропоновано розробку шляхів адаптації персоналу з метою удосконалення системи адаптування новопризначених працівників до умов праці та залученості до колективу на підприємстві.
49
Талдонова, Лілія. "Психологія інноваційних технологій навчання." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 100–115. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-100-115.
Full textAbstract:
У статті йдеться про необхідність інноваційних технологій навчання, так як прогрес освіти йде в напрямку розробки різних варіантів його змісту, пошуку і наукового освоєння нових ідей і технологій. Розглядаються інноваційні методи, які вимагають відповідної перебудови в роботі вчителя, що забезпечить їх сталий професійний розвиток. Надано наочні приклади методів інтерактивного навчання, принципи та класифікацію нетрадиційних уроків. Інноваційні технології навчання – це об’єктивний процес, новий етап в еволюції освіти; складне явище, що потребує вдумливого і творчого ставлення. Наразі найголовнішим в роботі педагогів є те, що запровадження інноваційних технологій у шкільну практику дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у конкретній життєвій ситуації. Сьогодні на порядку денному педагогічні працівники орієнтовані на те, щоб випустити із школи всебічно розвинену особистість, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ і вчитися впродовж життя, а отже – компетентнісно сформованого фахівця. Тому в умовах реформи середньої освіти особливого значення набуває проблема вдосконалення технологій навчання. Актуальним стає компетентнісний підхід в освіті, який грунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Відтак, необхідний діалог різних педагогічних систем і технологій навчання, використання в сучасних умовах всього арсеналу педагогічних ідей минулого, сьогодення і майбутнього. Ключові слова: інновація, нововведення, інтерактивні методи, компетентності, нетрадиційні, нестандартні уроки, проекти, технології, дослідження.
50
Bublyk, L. O., Yu D. Titov, and I. G. Gochfeld. "Хірургічне лікування дегенеративного спондилолістезу." TRAUMA 14, no. 2 (March 1, 2013): 105–7. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.14.2013.88631.
Full textAbstract:
На основі клінічного досвіду (100 хворих) та клініко-рентгенологічної класифікації спондилолістезів запропонована тактика хірургічного лікування. Застосування нових технологій передопераційного планування, диференційний підхід, використання стандартних металоконструкцій дозволяють проводити оперативні втручання малотравматичним ретроперитонеальним переднім доступом, а також класичним заднім доступом, що є ефективними у складних випадках дегенеративного спондилолістезу. При дослідженні катамнезу від 6 місяців до 3 років у 93 % отримано задовільні результати лікування при використанні даних методик. Проведено аналіз ускладнень, що виникли, та способів їх усунення.