Journal articles on the topic 'Класифікація даних'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Класифікація даних.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Класифікація даних.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Prokopiv, M. M., S. K. Yevtushenko, and O. Ye Fartushna. "Класифікація мостових інфарктів." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, no. 1 (March 12, 2022): 30–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.926.
Full textAbstract:
Актуальність. Мостові інсульти є складними в діагностиці і, порівняно з півкульними інсультами, мають гірший прогноз та перебіг. Проте мало наукових праць опубліковано про класифікацію мостових інсультів. Ми прагнули надати місткий та короткий огляд наукової медичної літератури щодо класифікації мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури у базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciЕLО, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалася класифікація мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури про класифікацію мостових інсультів. Висновки. Ми надали докладний огляд класифікації мостових інсультів.
2
МАШТАЛІР, Вадим, and Надія РИЖЕВА. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИХ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 19 (June 30, 2021): 217–27. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233834.
Full textAbstract:
Мета дослідження – дослідити мережу військово-історичних музеїв в Україні та здійснити систематизацію закладів сучасної військово-історичної музейної мережі. Методологія дослідження вибудовувалася із застосуванням загальнонаукових принципів системності, історизму та законів логіки, що сприяло пошуку джерел інформації, її відбору, класифікації, систематизації та аналітичній обробці. Використаний методологічний та статистичний інструментарій дав змогу об’єктивно дослідити військово-історичну мережу та запропонувати класифікацію її закладів. Наукова новизна. На основі широкого використання статистичних даних здійснено систематизацію закладів сучасної військово-історичної музейної мережі. Розроблено ознаки класифікації державних музеїв, музеїв у системі Міністерства оборони України, при закладах освіти сфери управління Міністерства освіти і науки України. Проаналізовано співвідношення між військово-історичними та іншими державними музеями України за регіонами та співвідношення між військово-історичними та іншими державними музеями України в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь. Висновки. У незалежній України вкрай актуалізоване питання використання знань про свою історію. У його розв’язанні одне з провідних місць займають військово-історичні музеї. Дослідження їх мережі та класифікація залишаються дискусійними й потребують подальшого аналізу. Однак однією з ключових ознак класифікації має стати профіль і типологія музеїв. Відсутність окремого обліку військово-історичних музеїв ускладнило пошук необхідної інформації, який був обмежений збором відомостей з офіційних джерел системи Міністерства культури України та даних Державної служби статистики України.
3
Коцар, О. В. "Класифікація даних обліку електричної енергії." Вимірювальна техніка та метрологія 79, вип. 2 (2018): 42–52.
Find full text
4
Gorokhovatskyi, V., A. Zaporozhchenko, Т. Siryk, and O. Tarasenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАК РОЗПОДІЛІВ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ОПИСІВ ЗОБРАЖЕНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.068.
Full textAbstract:
Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору
5
Костенко, Олексій. "УПРАВЛІННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМИ ДАНИМИ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-21.
Full textAbstract:
Масштаби, швидкість та багатовекторність розвитку науки і техніки надзвичайно ефективно впливають на правові, економічні, політичні, духовні, професійні та інші суспільних відносин. Однією із рушійних сил нової науково-технічної революції є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, використання мережі Інтернет, створення, збереження, передача, обробка та управління інформацією. Це сприяє впровадженню технологій передачі та використання інформації в цифровому виді практично у всіх сферах суспільного життя, а саме текстових даних, фото-, аудіо-, відео-зображень, які транслюються різноманітними способами мережею Інтернет та іншими комунікаційними засобами та системами. Одним із ключових елементів технологій та систем передачі даних є наявність інформації, за якою можливо ідентифікувати їх суб’єктів та об’єктів за притаманними ним ідентифікаційними атрибутами. В українському законодавстві, зокрема в Законі України «Про захист персональних даних», відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована визначають як персональні дані. Однак, незважаючи сучасність даний закон все ж таки містить ряд недоліків та невизначеності, як в термінології так і в правових механізмах роботи із даними, за якими може бути ідентифікована особа, тобто ідентифікаційними даними.
6
Кондратишин, А. Р., А. А. Курій, Д. Б. Коваль, and Я. І. Юрик. "КЛАСИФІКАЦІЇ КАРДІОМІОПАТІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 12–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги.
Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ.
Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця.
Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи.
Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.
7
Мартинюк, Роман. "Класифікація форми правління: проблема вибору критеріїв." Право України, no. 12/2018 (2018): 207. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-12-207.
Full textAbstract:
Класифікація форми правління може мати науковий характер лише за умови, якщо ґрунтуватиметься на врахуванні її конституційних ознак. Застосування інших критеріїв надає класифікації форми правління відносного значення. Лише правові ознаки форми правління відображають її сутнісні риси і притаманну їй логіку організації державної влади. Метою статті є встановлення найважливіших правових ознак форми правління та обґрунтування їх значення як критеріїв, що уможливлюють справді науковий характер класифікації форми правління, критика емпіричного підходу до її класифікації. Оскільки в багатьох випадках фактичні характеристики державного владарювання дисонують із юридично визначеною формою правління, окремі науковці стверджують про недостатність формально-правових критеріїв для адекватної класифікації форми правління і вважають, що вона вимагає застосування так званого функціонального принципу і повинна ґрунтуватися на конкретних емпіричних даних. Однак форма правління – це нормативно встановлена організація державної влади, а не її функціональна характеристика. І те, що певна форма правління в різних зовнішніх умовах функціонує по-різному, зовсім не засвідчує, що тим самим змінюється її конституційна сутність. Політична практика, яка суттєво нівелює чи навіть повністю усуває конституційні елементи форми правління, не створює нової форми правління, оскільки не змінює її конституційних характеристик. Наслідком застосування емпіричного підходу до класифікації форми правління стала поява потенційно необмеженого числа “нових” форм правління. Суб’єктивізм, який лежить в основі емпіричного підходу, спричиняє хибні результати й унеможливлює вироблення загальновизнаної у фаховому середовищі класифікації форм правління. Методологічний підхід до класифікації форми правління, який ігнорує її правові ознаки і підмінює їх емпіричними даними, пояснює, чому в різних “приват-них” класифікаціях ті самі держави потрапляють до різних класифікаційних груп. До того ж класифікації, побудовані на основі особистих інтелектуальних уподобань їх розробників, часто страждають надмірною складністю критерію класифікації, що утруднює розуміння її логіки.
8
Критська, Я. О., and Т. О. Білобородова. "Дослідження методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(271) (February 8, 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-11-17.
Full textAbstract:
Поверхневі води є важливими природнім ресурсом та відіграють важливу роль в багатьох аспектах людського життя, таких як питна вода, сільське господарство, виробництво електроенергії, транспорт та промисловість. Зміни поверхневих вод впливають на інші природні ресурси та навколишнє середовище. Це обумовлює важливість якісного визначення обсягу поверхневих вод і відстеження їх динаміки. Останнім часом дедалі більшої популярності набувають методи аналізу поверхневих вод на основі супутникових зображень. В роботі досліджені можливості і перспективи використання методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод. Визначено та формалізовано етапи моніторингу поверхневих вод на основі геопросторових зображень. Визначено класифікацію методів виділення даних водної поверхні з геопросторових зображень, що включає методи на основі спектральних діапазонів, методи контрольованої класифікація на основі методів машинного навчання та методи неконтрольованої класифікації на основі індексів води. Розглянуто особливості просторово-часового аналізу поверхневих вод та критеріїв оцінки його точності.Ключовим критерієм оцінки точності є загальна точність класифікації зображень, однак, доцільно використовувати декілька специфічних критеріїв оцінки, таких як коефіцієнт узгодженості MICE, точність виробника, точність користувача, для отримання надійнішої оцінки. Проведено дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу на прикладі озера Піщане Луганської області в період водопілля 2018-2019 років. Дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу з застосуванням нормованого диференційованого індексу вологості території озера Піщане дозволило виявити певну невизначеність при підборі порогових значень для ефективного диференціювання. Також, виявлено суттєву залежність методу від факторів атмосферних умов, таких як хмарність, туман, задимленість або температурна інверсія на момент зйомки геопросторового зображення, що обумовлює необхідність атмосферної корекції супутникових даних до рівня обробки L2A.
9
Мельник, О. В., and П. В. Манько. "Класифікація лісовкритих територій за мультиспектральними даними." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 12 (December 14, 2019): 112–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-14.
Full textAbstract:
В статті досліджено питання поєднання сучасних відкритих геоінформаційних систем та даних дистанційного зондування Землі в задачах лісовпорядкування. На основі існуючих планів лісонасаджень розроблено класифікатори лісових порід дослідного об’єкта з урахуванням вікових груп та без їх урахування. Здійснено контрольовану класифікацію дослідних об’єктів та проведено оцінку точності отриманих результатів. Встановлено, що точність визначення окремих класів на основі пропонованої методики є тотожною.
10
Kotsar, Oleh. "CLASSIFICATION OF ELECTRICITY ACCOUNT DATA." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 2 (June 29, 2018): 42–52. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.02.042.
Full text
11
Korpan, Y. V. "Класифікація загроз інформаційній безпеці в комп’ютерних системах при віддаленій обробці даних." Реєстрація, зберігання і обробка даних 17, no. 2 (May 12, 2015): 39–46. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2015.17.2.100318.
Full text
12
Desyateryk, V. І., М. S. Кrykun, and V. P. Frantsev. "Можливості комп’ютерної томографії для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012)." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 9–11. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.09.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити діагностичну цінність комп’ютерної томографії (КТ) щодо змін, пов’язаних з розвитком інтра– та перипанкреатичних скупчень, згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012), для своєчасного доповнення чи зміни лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Обстежені 62 пацієнти. Всі пацієнти розділені на дві групи: основну і порівняльну. До основної групи увійшли 30 (48,38%) пацієнтів, що перебували в клініці з 2014–2016 рр. Цим хворим за показаннями проводили КТ, а гострий панкреатит (ГП) класифікували у відповідності з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012). До порівняльної групи увійшли 32 (51,62%) пацієнти, яких спостерігали у 2011–2013 рр., у них використана перша класифікація (Атланта, 1992), а КТ проводили не системно.
Результати. КТ має відмінні діагностичні можливості щодо виявлення інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП: чутливість – 84,62%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,923 (р < 0,001).
Оптимальний результат діагностики інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП отримано при комплексному застосуванні разом лабораторних даних і клінічних симптомів та КТ: чутливість – 96,15%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,962 (р < 0,001).
Висновки. В переглянутій класифікації (Атланта, 2012) передбачене раннє використання КТ з метою своєчасного виявлення місцевих ускладнень некротичного панкреатиту, що дає додаткові можливості для корекції лікувальної тактики. Використання КТ разом з клінічними та лабораторними даними для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту покращує діагностичні можливості кожного з цих методів, а в сукупності вони в цілому підвищують чутливість діагностичного комплексу до 96,15%.
13
Andreev, S., S. Horelyk, A. Nechausov, and D. Saul-Hoze. "ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ НЕБЕЗПЕЧНИХ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 4–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.004.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є розроблення структури регіональної ГІС моніторингу небезпечних метеоро логічних явищ та побудова картографічних моделей небезпечних метеорологічних явищ з використанням даних дистанційного зондування Землі та інших просторових і непросторових даних. Об'єктом дослідження є методи застосування геоінформаційних технологій для побудови картографічних моделей небезпечних метеорологічних явищ. Метою роботи є підвищення ефективності візуалізації даних небезпечних метеорологічних явищ для підтримки прийняття управлінських рішень з пом'якшення й нейтралізації наслідків несприятливих кліматичних умов і їх дії на суспільство. Висновки: Проведено аналіз та визначена класифікація картографічних моделей небезпечних метеорологі чних явищ. Розроблено структуру регіональної ГІС моніторингу небезпечних метеорологічних явищ. Розроблені кар тографічні моделі небезпечних метеорологічних явищ за даними ДЗЗ, які підвищують інформативність метеорологіч них даних задля підтримки прийняття управлінських рішень щодо реагування на несприятливі кліматичні процеси та їх наслідки. Побудовані карти небезпечних метеорологічних явищ на прикладі урагану «Ірма» на основі даних ДЗЗ.
14
Andreev, S. M., V. A. Zhilіn, and A. S. Topchy. "МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ БІБЛІОТЕК КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 47 (February 8, 2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.003.
Full textAbstract:
Представлена методика застосування бібліотек комп’ютерного зору для побудови картографічних моделей. Розкриті особливості роботи із типами даних на мові Python, а також побудована класифікація бібліотек мови Python. Розроблена методика також пропонується у вигляді структурної схеми для кращої її візуалізації та спрощення розуміння взаємодії основних етапів роботи при побудові картографічних моделей.
15
Лабжинський, В. "Ідентифікація типу аварії на об'єктах критичної інфраструктури за допомогою прихованих моделей Маркова." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 44 (October 28, 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-04.
Full textAbstract:
Розглянуто сучасні методи розпізнавання аномальних патернів у зразках кодових послідовностей для ідентифікації типу аварії на об'єктах критичної інфраструктури за допомогою прихованих марковських моделей. Представлена комплексна методика, що базується на аналізі функції густини ймовірності аномальних паттернів, що застосовується у прихованій марковській та напівмарковській моделі. Вказано, що зазначений підхід дозволяє визначити функцію часової залежності рядів даних, відповідно класифікація проводиться на основі наборів аномальних даних, що не відповідають класам навчальної вибірки. На основі математичної моделі показано, що представлена методика надає можливість оптимізувати ефективність розпізнавання аномальних паттернів при ідентифікації аварійного стану на об'єкті інфраструктури.
16
Ключко, О. М. "ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕДИЦИНІ ТА БІОЛОГІЇ: ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 111–23. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11183.
Full textAbstract:
У публікації узагальнено та проаналізовано досвід застосування електронних інформаційних систем із використанням баз даних. Коротко проаналізовано розвиток ідеї інформаційних систем та досліджено їх зразки, розроблені для медицини та біології, що описано у численних науково-технічних публікаціях (близько 370). Виконана класифікація таких систем, що традиційно були розроблені для медицини та біології. Далі розглянуто різні приклади таких інформаційних систем, а також систем, що мають характеристики як медичних, так і біологічних, щоб полегшити розроблення майбутніх досконаліших версій.
Продемонстровано, що можна виділити кілька основних типів інформаційних систем із базами даних для медицини, біології. Виконуючи їх класифікацію, нами впорядковано такі системи відповідно до кількості публікацій, присвячених кожному типу.
За результатами дослідження зроблено ряд висновків: 1. Медичні інформаційні системи характеризуються найбільшою чисельністю, різноманітністю та наближеністю до практики. 2. Електронні інформаційні системи в нейрофізіології, біології характеризуються більшою наближеністю до наукових досліджень. 3. Основна увага розробників зосереджена зараз на розробленні: медичних інформаційних систем загального призначення, електронних бібліотечних систем, електронних систем для роботи з документами, експертних систем і телекомунікаційних систем, що з'явилися в цих списках останнім часом, з початку пандемії SARS-CoV-2 (2019-nCoV). Інші типи були представлені менше, ніж зазначені.
17
Добровська, Л., and А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (December 11, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Full textAbstract:
Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею.
Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи
- попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення);
- препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації;
- класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП).
Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%.
Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа
18
Пилипенко, А. І. "Класифікація статистичних та математичних методів аналізу даних у процесі прийняття управлінських рішень." Управління проектами та розвиток виробництва, no. 2 (66) (2018): 106–14.
Find full text
19
Abramovich, Paul, Adam Artemiuk, and Jerzy Konstantinovichz. "Актуальні питання діагностики і класифікації недосконалого остеогенезу." PAIN, JOINTS, SPINE, no. 2.06 (October 22, 2012): 5–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.2.06.2012.82219.
Full textAbstract:
За останні 2 десятиліття поняття недосконалого остеогенезу (НО) і його класифікація зазнали істотних змін. Раніше його розглядали як колагенопатію I типу у зв’язку з виявленими мутаціями генів COL1A1 і COL1A2, що кодують ланцюги колагену I типу. Дані порушення і є причиною розвитку різних видів НО. До сьогодні описано принаймні 10 генів, залучених у біосинтез колагену I типу. Гени COL1A1/2 відповідальні практично за 90 % випадків НО. Однак нещодавно було відкрито ще декілька генів, що кодують протеїни, залучені в процес посттрансляційної модифікації проколагену. Мутації саме цих генів обумовлюють розвиток інших 10 % випадків НО, що успадковується за рецесивним типом. У цьому огляді пропонується перегляд традиційної класифікації Сіленса й розглядаються сучасні підходи до розуміння механізмів, що лежать в основі розвитку НО. У статті обговорюються нещодавно опубліковані зміни в класифікації НО (виділені нові типи захворювання — V–VIII) і новий підхід до діагностичних методів, що засновані в першу чергу на фенотипових ознаках, а не на генетичних і молекулярних даних. Нами було підкреслено, що клінічні симптоми й тяжкість захворювання визначають тактику ведення пацієнтів із НО і важливі у повсякденній практиці.
20
Мулеса, О. Ю., В. Є. Снитюк, and С. О. Герзанич. "Метод нечіткої класифікації на основі послідовного аналізу вальда." Automation of technological and business processes 11, no. 4 (February 13, 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1597.
Full textAbstract:
Розглядаються задачі прогнозування можливості зміни стану об’єкта на основі його оцінки за множиною критеріїв. До таких задач відносять задачі медичного прогнозування, тобто прогнозування можливості виникнення в майбутньому у особи загрозливого для неї стану. Цю задачу можна сформулювати як задачу класифікації, де один з класів відповідатиме великому ступеню ризику виникнення загрозливого стану, а інший – низькому ступеню ризику. В такій інтерпретації задача класифікації може бути розв’язана за допомогою методу послідовного аналізу Вальда, який базується на теоремі Байєса та враховує інформативність ознак, за якими проводиться класифікація. Такий підхід має ряд особливостей, пов’язаних з визначенням порогів та опрацюванням тих значень ознак, які близькі до порогових. В статті показано, що при застосуванні методу Вальда для об’єктів із значеннями ознак, близькими до порогових, можливі випадки отримання протилежних рішень. З метою підвищення ефективності класифікації запропоновано метод нечіткої класифікації. Особливістю розробленого методу є те, що особа, яка приймає рішення, може вказати характер функції належності для визначення близькості заданих значень до порогових і таким чином задати інтервал допустимої зміни порогових значень. Алгоритм обчислює ступені належності заданого об’єкта до кожного з класів.
Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу для задачі прогнозування невиношування вагітності. На етапі формалізації медичних знань відібрані показники, які можуть бути використані для прогнозування, створена база даних клінічного матеріалу. На модельних прикладах продемонстровано перевагу розробленого методу в порівнянні з методом послідовного аналізу Вальда.
Отримані в дослідженні результати можуть використовуватися при побудові прогностичних алгоритмів в медицині.
21
ПАХОЛЮК, О. В., Г. І. ГОЛОДЮК, А. В. ДЗЮБИНСЬКИЙ, and В. СЕРЕДИНСЬКИЙ. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 249–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-23.
Full textAbstract:
Мета. Метою роботи є дослідження алгоритму кодування товарів та встановлення заходів митно-тарифного регулювання при експорті, на прикладі бавовняних текстильних матеріалів за УКТ ЗЕД, з метою забезпечення правильності їх митного оформлення. Для досягнення поставленої мети, необхідно визначити ознаки класифікації бавовняних текстильних матеріалів, вивчити критерії виходу товарів на міжнародний ринок і встановити тарифні та нетарифні заходи регулювання.
Методика. Використано методи логічного аналізу, узагальнення наукової літератури, статистичних даних експорту та імпорту товарів. Для формування узагальнень застосовано досвід консультаційної та експертної роботи авторів у прогнозуванні та аналізі митно-тарифного регулювання.
Результати. Встановлено, що бавовняні текстильні матеріали класифікують у ХІ розділі «Текстильні матеріали» у 52 групі «Бавовна». Основним класифікаційними ознаками є: волокнистий склад матеріалу, призначення, поверхнева густина, вид переплетення, вид обробки, ширина рулону. При експорті-імпорті текстильних товарів обов’язково подається сертифікат походження. Ставка мита при експорті – 0 %. Ставка мита при імпорті варіюється від 20 до 1%. Можливе зменшення ставки ввізного мита у випадку імпорту бавовняних тканин з країн Євросоюзу. Для групи текстильної продукції пред’являються такі спеціальні вимоги при експорті в країни ЄС: правила маркування текстильних виробів;обмеження на використання певних хімічних речовин в текстильних виробах; вимоги до лабораторій, в яких проводиться дослідження текстилю. Митне оформлення здійснюється на загальних підставах.
Наукова новизна. На прикладі класифікації бавовняних текстильних матеріалів, показано практичне застосування класифікації товару на міжнародному рівні для здійснення експорту та імпорту, тарифних і нетарифних заходів, що застосовуються відносно товарів.
Практична значимість. Обґрунтована потреба єдиного підходу до класифікації товарів під час проведення експертних товарознавчих досліджень і необхідність розробки єдиного методичного підходу до класифікації непродовольчих товарів.
22
Globa, L. S., R. L. Novogrudska, A. A. Sidorenko, and A. Berezkina. "Data classification State institution National Antarctic Scientific Center." Ukrainian Antarctic Journal, no. 15 (2016): 213–20. http://dx.doi.org/10.33275/1727-7485.15.2016.112.
Full text
23
Петренко, Анастасія. "Класифікація акробатичних вправ групи П – "платформи" та їх різновиди в артистичному плаванні." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.006.
Full textAbstract:
Мета: класифікувати та визначити методику побудови технічної цінності акробатичних вправ «групи П». Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, аналіз результатів змагань, опитування, методи математичної статистики. Проаналізовано змагальні програми чемпіонатів Світу та Європи (2009-2021 рр.) та Олімпійських ігор (2008- 2021рр.). Результати: аналізуючи виступи провідних спортсменок на Олімпійських Іграх, Чемпіонатах Світу та Європи, починаючи з 2004 – по 2021 роки нами було розроблено діаграму, де можна визначити, що у порівнянні з іншими групами, платформи виконуються менш за все. Наступним кроком ми об’єднали існуючі види акробатичних вправ групи П у єдину таблицю, яка утворює критерій оцінювання «Площа опори», або «Цінність типу з’єднання». Усього було прораховано цінність 30 типів зціплення у групі П – платформи. Враховуючи усі отримані дані, була побудована матриця, алгоритм підрахунку технічної цінності групи П. Спираючись на розроблену методику підрахунку технічної цінності акробатичних вправ, було розроблено єдину таблицю (шкалу) технічної цінності акробатичних вправ «групи П» – платформи, де акробатичні вправи були розподілені у порядку від найлегших до найскладніших згідно з прорахованою технічною цінністю. Висновки: дані нашого дослідження дозволили створити авторську систему класифікації акробатичних вправ, докладно розсортувати та розробити методику визначення та підрахунку технічної цінності 81 акробатичної вправи групи П. Отримані дані стали основою для розробки єдиної таблиці технічної цінності акробатичних вправ групи П у артистичному плаванні. Попередні апробації даної системи та їх обговорення на міжнародних семінарах фахівців, тренерів та суддів різної кваліфікації з артистичного плавання дозволили внести низку уточнень, доповнень та удосконалити розробку системи класифікації акробатичних вправ групи П і оцінювання їх складності. Ключові слова: артистичне плавання, класифікація, змагальні композиції, акробатичні вправи, платформи.
24
Бекіров, А. Е., Є. І. Сидоренко, В. А. Чекмарьов, and О. М. Смажелюк. "Інтеграція бортового обладнання повітряних суден в об`єднану систему розподілу тактичної інформації TADIL J/LINK 16." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(46) (February 17, 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.01.
Full textAbstract:
У статті розглядається актуальне питання підвищення ефективності дій авіації при функціонуванні в єдиній системі обміну тактичною інформацією. Проводиться аналіз побудови та принципів функціонування тактичного цифрового каналу обміну інформацією збройних сил США та країн НАТО. Розглядається побудова архітектури мережі та порядок об’єднання функціональних мережевих груп. Будується класифікація абонентів мережі. Аналізується бортове обладнання повітряних суден з позиції джерел інформації при функціонуванні в цифровому каналі передачі даних. Формулюються варіанти інтеграції бортового обладнання в обміні інформаційними повідомленнями при наявності багатофункціональної системи розподілу тактичної інформації.
25
Lipych. L. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 72–79. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-9.
Full textAbstract:
Логістика є найбільш ефективним, ринково орієнтованим механізмом реалізації економічних перетворень. Логістичний процес цілеспрямована послідовність дій, що об’єднує логістичні функції, спрямовані на досягнення мети логістичної діяльності.
Мета статті - провести ідентифікацію логістичних процесів виробничих підприємств та дефінувати основні ознаки їх класифікації.
Обґрунтовано, що процеси як елемент системи складаються з операцій та функцій Кожен процес можна описати притаманними йому характеристиками. До них належать: назва процесу, цілі, структура, входи, виходи, постачальники, клієнти, атрибути, показники оцінки ефективності та керівник (власник) процесу.
Зазначено, що керівник(власник) процесу це особа, яка розуміє логіку процесу, планує його, стежить за його виконанням, контролює та вживає заходів для підвищення його ефективності. Роль керівника (власника) є вирішальною для ефективності процесу. Він є особою, відповідальною за результати і має право вносити необхідні зміни. Завдання керівника (власника) процесу полягають у такому: формулювати цілі процесу; визначати плани розвитку процесу; визначати необхідні ресурси; моніторити результати реалізації процесу; визначати напрями і шляхи удосконалення процесу; керувати групою лімінування конфліктів; вирішувати проблеми, що виникають між організаційними підрозділами, що беруть участь у процесі.
У статті наведена класифікація логістичних процесів за різними ознаками: за фазами, функціями, рівнем агрегації даних, видом і характером перебігу логістичних процесів, характером і рівнем прийняття рішень, концепцією ланцюга вартості, частотою логістичних процесів, способом їх реалізації, формою та схемою реалізації. Ідентифіковано логістичні процеси в межах зазначених функцій.
Доведено, що логістичні процеси направлені на координацію матеріальних та інформаційних потоків, і їх основне завдання полягає в узгодженні цих потоків з іншими процесами, що відбуваються на підприємстві. Наявність тих чи інших логістичних процесів залежить від специфіки діяльності підприємства та є індивідуальною для кожного з них.
26
Шматко, О. В., А. О. Голоскокова, С. В. Мілевський, and Н. І. Воропай. "Інформаційна система розпізнавання зображень." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.17.
Full textAbstract:
Класифікація даних за наявності шуму може призвести до набагато гірших результатів, ніж очікувалося, для чистих шаблонів. У даній роботі була досліджена проблема розпізнавання та ідентифікації особи у відеопослідовності. Основні внески, представлені в цій роботі – це експериментальне дослідження впливу різних типів шуму та підвищення безпеки шляхом розробки комп’ютерної системи для розпізнавання та ідентифікації користувачів у відеоряді. На основі вивчення методів та алгоритмів пошуку облич на зображеннях було обрано метод Віоли-Джонса, вейвлет-перетворення та метод головних компонент. Ці методи є одними з найкращих за співвідношенням ефективності розпізнавання та швидкості роботи. Однак навчання класифікаторів відбувається дуже повільно, але результати пошуку обличчя дуже швидкі.
27
Козак, Євген Борисович. "Комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 30, 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-35-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання. Розкрито необхідність застосування принципів машинного навчання на керуючих автоматах. Описано генезис автоматів навчання та їх приналежність до штучного інтелекту. Визначено принципи побудови машини Цетліна та перспективні напрями її застосування щодо умов дослідження. Наголошено, що алгоритм навчання керуючого автомата використовує дискретні етапи оновлення, застосовуючи лінійну тактику, це, у свою чергу, дозволяє обмежити алгоритм кінцевою кількістю станів, визначених ансамблем автоматів Цетліна. Визначено умови, якими керується принцип оновлення автомата: значення літералів, параметри та поточні дії автоматів Цетліна з точки зору включення та виключення. Запропоновано основну архітектуру машинного класифікатора Цетліна з двома пунктами та наголошено, що ефективність машинного навчання з використанням автоматів навчання залежить від ряду гіперпараметрів, які необхідно ретельно налаштувати перед тренуванням. Процес налаштування точності та збіжності для цієї задачі називається пошуком гіперпараметрів. Обґрунтовано застосування принципу максимального паралелізму для машинної реалізації автоматів навчання Цетліна. Визначено метод бінаризації із замкнутим циклом зі зворотним зв’язком щодо точності, який ігнорує статистичну значущість даних, яка визначає, як класи виведення висновків співвідносяться з набором даних. Наведено діаграму потоку даних методу бінаризації, який орієнтовано на значущість. Описаний метод організований у три етапи: етап 1 (зменшення розмірності), етап 2 (класифікація), етап 3 (двійкове кодування). Запропоновано схематично логічну реалізацію програмування керуючого автомата. Визначено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці масштабованої апаратної архітектури.
28
Похлєбіна, Н. О., О. В. Мазур, and Д. А. Ковальчук. "Стан розвитку та шляхи удосконалення систем автоматичного керування параметрами випромінювання DFB лазерів." Automation of technological and business processes 12, no. 2 (June 30, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1807.
Full textAbstract:
Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.
29
Тимошин, Ю., and Ю. Южда. "Аналіз особливостей застосування нейронних мереж для інтелектуальної обробки відеопотоків систем технічного зору." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 39 (December 15, 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247372.
Full textAbstract:
У статті розглядаються актуальні питання застосування сучасних технологій і методів виявлення та розпізнавання об’єктів. Стаття присвячена аналізу особливостей застосування різних типів нейронних мереж в процесі поетапної обробки відеоданих, які отримуються з систем технічного зору роботів, систем відеомоніторингу, інтелектуальних систем безпеки. Проведено огляд сучасної літератури, яка описує методику формування простору ознак опису об'єктів і методів їх розпізнавання. Під час огляду показано, що процес інтелектуальної обробки відеоданих складається з багатьох етапів обробки зображень, одним із яких є обробка з застосуванням нейронних мереж в якостіінтелектуальних компонентів. Баторівневість етапів обробки в реальному часі вимагає обгрунтування застосування різних типів нейронних мереж при різних процесах обробки з метою підвищення якості та оптимізації часу обробки таких даних. Наводиться структура моделі обробки відеозображень. Також у статті проводиться визначення типів нейронної мережі на різних етапах обробки даних (таких як ідентифікація параметрів і характеристик групи, знаходження групових об’єктів, посекторна обробка зображень, класифікація об’єкту, розпізнавання об’єкту, створення контурної моделі об’єкту, виявлення об’єкту в секторі, оцінка параметрів сектору, визначення інформаційних секторів, розбиття кадру на сектори, обробка інформаційних кадрів) відповідно ієрархічної моделі, що пропонується, з подальшим використанням отриманих результатів для мультиагентної системи розподіленої інтелектуальної обробки відеоданих об’єктів моніторингу та приклади подальшого застосування отриманих результатів.
Бібл. 13, табл. 1.
30
Skobtsov, Vadim Yu. "Binary classification of small satellites telemetry data based on deep learning approach." Applied Aspects of Information Technology 4, no. 4 (December 21, 2021): 299–310. http://dx.doi.org/10.15276/aait.04.2021.1.
Full textAbstract:
The paper presents solutions to the actual problem of intelligent analysis of telemetry data from small satellites in order to detect its technical states. Neural network models based on modern deep learning architectures have been developed and investigated to solve the problem of binary classification of telemetry data. It makes possible to determine the normal and abnormal state of the small satellites or some of its subsystems. For the computer analysis, the data of the functioning of the small satellites navigation subsystem were used: a time series with a dimension of 121690 × 9. A comparative analysis was carried out of fully connected, onedimensional convolution and recurrent (GRU, LSTM) neural networks. We analyzed hybrid neural network models of various depths, which are sequential combinations of all three types of layers, including using the technology of adding residual connections of the ResNet family. Achieved results were compared with results of widespread neural network models AlexNet, LeNet, Inception, Xception, MobileNet, ResNet, and Yolo, modified for time series classification. The best result, in terms of classification accuracy at the stages of training, validation and testing, and the execution time of one training and validation epoch, were obtained by the developed hybrid neural network models of three types of layers: one-dimensional convolution, recurrent GRU and fully connected classification layers, using the technology of adding residual connections. In this case, the input data were normalized. The obtained classification accuracy at the training, validation and testing stages was 0.9821, 0.9665, 0.9690, respectively. The execution time of one learning and validation epoch was twelve seconds. At the same time, the modified Inception model showed the best alternative result in terms of accuracy: 0.9818, 0.9694, 0.9675. The execution time of one training and validation epoch was twenty seven seconds. That is, there was no increase in the classification accuracy when adapting the well-known neural network models used for image analysis. But the training and validation time in the case of the best Inception model increased by more than two times. Thus, proposed and analyzed hybrid neural network model showed the highest accuracy and minimum training and validation time in solving the considered problem according to compared with a number of developed and widely known and used deep neural network models.
31
Naumenko, A., O. Babich, and E. Korotkiy. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 25–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.025.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є інформаційно-вимірювальні системи управління об’єктів , які використовуються при вимірюванні різноманітних фізичних величин у процесі експлуатації вимірювальної техніки. Метою статті є аналіз методів організації метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем управління об’єктів та надання рекомендацій щодо практичної реалізації метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем. Задача, що вирішується, – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволять підвищити метрологічну надійність зразків інформаційно-вимірювальних систем управління об’єктів. В статті розглядається основні терміни та визначення інформаційно-вимірювальних систем, їх класифікація та особливості метрологічного обслуговування, пропозиції щодо спрощення методики розрахунку визначення метрологічних характеристик простих вимірювальних каналів з номінальною нелінійної функцією перетворення, регламентація складу вимірювальних каналів та оформлення результатів повірки даних систем. Висновки: запропоновані заходи дозволять підтримувати вимірювальні системи, канали зв’язку, системи управління об’єктів в надійному стані, що в кінцевому випадку приведе до успішного виконання поставлених завдань.
32
Товмасян, Артур. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЩОДО СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ВИМІР." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (December 1, 2020): 252–65. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-252-265.
Full textAbstract:
Належне виконання судових рішень є виявом довіри до органів державної влади, а також однією з умов взаємовигідної співпраці суб’єктів господарювання. Узагальнення даних офіційної статистики, матеріалів соціологічних досліджень, змісту дисертаційних робіт і публікацій у фахових виданнях за даною проблематикою дозволяє стверджувати про наявність як фрагментарних, так і комплексних досліджень, спрямованих на виявлення причин доволі низької результативності державного управління виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні. Загалом невтішна ситуація обумовлена наявністю декількох проблем, які істотною мірою ускладнюють умови забезпечення економічної безпеки як окремих суб’єктів господарювання, так і територій загалом. Для вирішення чи, принаймні, мінімізації негативного впливу проблем, потрібнечітке розуміння їх специфіки, а тому доречною вбачається вдосконалена класифікація проблем, що унеможливлюють забезпечення належного рівня результативності державного управління виконанням судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні залежно від масштабу, особи позивача, особи відповідача, специфіки позову, економічного становища позивача, етапу примусового виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання, сфери застосування відповідних механізмів державного. Пропонована класифікація не містить вичерпного їх переліку, оскільки на тлі вирішення «старих», цілком ймовірна поява «нових» проблем. Запропонованакласифікація має доповнити методологію державного управління, а її використання дозволить більш системно підходити до розробки конкретних рекомендацій по усуненню наявних проблем у цій царині. Подальші наукові розвідки за даною проблематикою мають бути спрямовані на розробку для підрозділів Державної виконавчої служби та приватних виконавців практичних рекомендацій, що передбачають вдосконалення наявних і запровадження нових механізмів взаємодії у ланцюгу «державний/приватний виконавець – позивач – відповідач» як запоруки підвищенню довіри до ситеми виконання судових рішень, й (що більш важливо) покращенню умов для ведення легального бізнесу.
33
Гафіяк, А. М. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ BUSINESS INTELLIGENCE SYSTEM." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, no. 4 (September 30, 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-6-16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій з використанням business intelligence system. Сьогодні актуальним є процес трансформації закладів вищої освіти у центри освіти, де студенти могли б вивчати теми більш цікаві індивідуально для кожного. Це можливо завдяки інструментам Business Intelligence, спрямованим на прийняття ефективних бізнес-рішень шляхом використання програмних засобів та технологій для збору, зберігання, аналізу даних із забезпеченням доступу (BI-систем).
Класифікація програмних засобів типу BI базується на методі функціональних завдань, де програмні продукти кожного класу виконують певний набір функцій або операцій з використанням спеціальних технологій. Саме тому була поставлена задача розробки програмного продукту. Для цього виконано такі кроки: на основі сформованих після дослідження готових продуктів розробити нове ІТ-рішення для закладів вищої освіти, яке б було гнучким та здатним задовольнити потребу якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; провести тестування розробленого продукту на реальних даних.
В майбутньому слід звернути увагу на питання порівняльного аналізу розроблених веб-доданків для проведення он-лайн заходів, з метою обміну знаннями в процесі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблені програмні продукти мають низку перспектив розвитку. З головних слід зазначити: застосування в різних сферах освітньої діяльності з використанням інформаційних технологій; можлива реалізація більш потужної версії розробленої системи рекомендацій, що базується на підвищених технічних характеристиках засобів навчання.
Ключові слова: професіограма; програмне забезпечення; методи навчання; інформаційні технології; компетентності; педагогічні інновації
34
Маслова, Олена. "Концептуальні підходи здоров’я- формуючої діяльності в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.74-80.
Full textAbstract:
Анотація. Вагомість здоров’я як найвищої загальнолюдської цінності та головного чинника досягнення успіху і благополуччя дозволяє визначити здоров’яформуючу компетентність як ключову в сучасній системі освіти, особливо інклюзивної. Мета. Визначення, узагальнення та обґрунтування концептуальних підходів здоров’яформуючої діяльності в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з порушеннями слуху як складової методологічної основи розробленої нами концепції. Методи. Аналіз та синтез даних науково-методичної літератури, ресурсів мережі Інтернет, абстрагування, контент-аналіз теоретичних та методичних робіт, конкретизація та класифікація, прогнозування. Результати. Представлені у статті результати наукових досліджень продемонстрували широкий спектр наукових доробок у напрямі формування здоров’я сучасної молоді, заохочення до запровадження у повсякденне життя нових форм поведінки, корисних для здоров’я, а отже, успішного виховання здорового покоління. Особливе значення у формуванні здоров’я та здорового способу життя молодого покоління зі встановленими порушеннями функцій систем організму надається змісту освіти, побудованого в руслі методологічних підходів наукового пізнання. Ключові слова: концепція, підхід, методологія, здоров’яформуюча діяльність, порушення слуху, школярі, діти.
35
Zavarika, G. M. "Екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу." Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, no. 1 (July 10, 2018): 162–70. http://dx.doi.org/10.15421/111842.
Full textAbstract:
Проаналізовано екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу в умовах конфліктного періоду, що вкрай актуально для України. Методикадослідження полягає у поєднанні емпіричних (спостереження, порівняння) та теоретичних (систематизація та класифікація) методів наукового пізнання. У процесі написання статті також застосовано історичний метод та узагальнення отриманих результатів. Особливе значення має аналіз впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на екологічний стан. Надано характеристику впливу конфлікту на довкілля. Оцінено види можливих ризиків створення конкурентних умов розвитку туризму, а саме екологічних, для поліпшення інвестиційної привабливості регіону. Проаналізовано та визначено екологічні ризики конфлікту, які згруповано у дев’ять найменувань. Установлено, що для нормалізації екологічного стану регіону необхідно розробити значну кількість заходів задля збереження екосистем території. Узагальнено і доповнено особливості екологічного стану в період конфлікту та його впливу на туризм із точки зору суспільної географії. Доведено необхідність відновлення миру, розвитку системи екологічного моніторингу, в тому числі з використанням супутникових даних дистанційного зондування Землі та залученням впливових міжнародних партнерів із метою розвитку туризму.
36
BOHDAN, Ivan, and Anastasiia SVIRIDOVSKA. "Classification of information for R&D data analysis: international standards and national practice." Fìnansi Ukraïni 2018, no. 276 (November 28, 2018): 21–38. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2018.11.021.
Full text
37
Феній, Н. С., and Ю. І. Грицюк. "Автоматизація процесу класифікації текстових новин з інтернет-сайтів методами нейронної мережі." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 123–33. http://dx.doi.org/10.36930/40300421.
Full textAbstract:
Спроектовано веб-додаток, який дасть змогу здійснювати класифікацію політематичних текстових новин з інтернет-сайтів у режимі онлайн, їх зберігати і редагувати, а отримані результати ставити в чергу для подальшого оброблення та використання. Проаналізовано наявні методи класифікації політематичної текстової інформації з можливістю вибору потрібного з них чи їх комбінації, які найбільш ефективно можуть задовольняти встановлені вимоги замовників до неї за різними критеріями. Визначено метод для класифікації політематичних текстових новин, робота якого розрахована на онлайн режим їх надходження з послідовним аналізом на вході множини текстових даних. Спроектовано архітектуру веб-додатку для послідовної класифікації текстових даних у режимі онлайн та обґрунтовано його перелік необхідних функцій, які забезпечуватимуть зберігання, оброблення та перегляд текстової інформації, отриманої внаслідок аналізу інтернет-сайтів, або даних, необхідних для його роботи. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, які забезпечать надійне зберігання класифікованої інформації за різними критеріями, а також даних для авторизації та автоматизації дій користувача. Реалізовано веб-додаток з використанням середовища розробника, обраної мови програмування, засобів реалізації та спроектованої клієнт-серверної його архітектури, функціонал якого обробляє відповідну інформацію, використовує базу даних для її зберігання та виконання подальших дій. Для ефективної роботи веб-додатку під час класифікації текстових новин передбачено різних користувачів, потреби яких доступні за оплату, яку можна здійснити відразу на ресурсі. Користувачам доступний такий функціонал веб-додатку: оброблення, зберігання, редагування текстових новин та результатів їх класифікації, авторизації та оплати додаткових функцій.
38
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ КОДУВАННЯ ШПАЛЕР РІЗНИХ ТИПІВ ЗА УКТЗЕД З МЕТОЮ ЇХ ПРАВИЛЬНОГО МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 105–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-11.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження алгоритму кодування шпалер за УКТЗЕД з метою їх митногооформлення.Методика. Під час дослідження використано системний аналіз, методиузагальнення і порівняння даних із проблеми дослідження на основі вивчення джереллітератури.Результати. Рідкі шпалери – це суха сипуча суміш, що складається зі спеціальнопідібраних компонентів: волокон бавовни, целюлози, вовни, шовку, акрилу тощо ізв’язуючого компоненту, тобто клею карбоксиметилцелюлози. Вони відрізняються відтрадиційних шпалер також технологією приготування і нанесенням; їх класифікація ікодування теж має свої особливості. У мережевих магазинах «Епіцентр-К» представленірідкі шпалери ТМ «Silk Plaster» (виробництво − Латвія), імпортером яких в Україну є ТОВ«Фасад». Правильність їх кодування забезпечить безперебійне виконання робіт під часдекларування, чіткість проведення митного контролю. За ДКПП рідкі шпалери мають код20.30.12-90.00 «Фарби та лаки, інші, на основі синтетичних полімерів, н. в. і. у.», тобтовони віднесені до секції С «Продукція переробної промисловості». Під час встановленнякоду за УКТЗЕД спочатку було встановлено − рідкі шпалери є нехарчовою продукцією івідносяться до хімічної продукції, тобто можуть бути класифіковані у розділі IV«Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості». Цей розділ містить 11груп. Аналіз приміток та пояснень до розділу IV дає можливість віднести рідкі шпалери догрупи 32 «Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти таінші фарбувальні матеріали, фарби і лаки, замазки та інші мастики; чорнило, туш».Відповідно до пояснень до групи 32, рідкі шпалери – це невогнетривкі суміші дляпідготовлення поверхонь. Отже, код рідких шпалер за УКТЗЕД −3214900090. Наукова новизна. Проведено вивчення рідких шпалер ТМ «Silk Plaster» як об’єктакласифікації для цілей митного оформлення, обґрунтування рівнів класифікації, наданокласифікаційне рішення.Практична значимість. Правильне визначення коду рідких шпалер ТМ «Silk Plaster»за УКТЗЕД є важливим для тарифного та нетарифного регулювання, під час обробки іпідготовки міжнародних документів, статистичних спостережень тощо.
39
Оліскевич, Мирослав, Олександр Мастикаш, and Ярослав Ценюх. "Удосконалення методу динамічної маршрутизації з часовими вікнами автомобільних перевезень сільськогосподарської продукції." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.072.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вдосконаленню методу динамічної маршрутизації автомобільних перевезень транспортних засобів. Розглядається дрібногуртова доставка на кільцевих маршрутах магістральної транспортної мережі вантажів, які швидко псуються. Головним критерієм якості перевезення обрано мінімальну гарантовану тривалість доставки вантажів з усієї сукупності замовлень на перевезення. Обмеження стосуються горизонту прогнозування, а також часових вікон на доставку вантажів. Іншим обмеженням є інтенсивність використання автомобільних транспортних засобів. Поставлено вимогу залучення мінімальної кількості автомобільних транспортних засобів із наявних. Зроблено огляд та аналіз відомих методів динамічної маршрутизації, який показав, що при зростанні кількості замовлень, особливо незапланованих, вони стають неефективними за якістю результатів. З’ясовано, що застосування попередньої класифікації є способом, який покращує результат маршрутизації. У цій роботі як класифікаційну ознаку використано сумісність окремих операцій транспортного процесу, які виконуються послідовно, в єдиному потоці. Кожна з таких операцій стосується доставки дрібногуртових вантажів за одним замовленням. Попередня класифікація замовлень на перевезення дає змогу сформувати з них оптимальні кільцеві розвізні або збірні маршрути. Крім того, для планування доставки на кільцевих маршрутах вантажів, які швидко псуються, було вперше застосовано складання розкладу виконання транспортних операцій. Для цього розглядались часові зв’язки, які виникають між кожною парою заданих замовлень на перевезення. На основі вивчених зв’язків побудовано модель у вигляді орієнтованого графа. Впорядкування такого графа дає змогу розробити активний, найменш тривалий розклад виконання транспортного процесу. Такий метод дає змогу застосувати лінійне програмування при пошуку оптимального розкладу та метод гілок і меж при маршрутизації. Динамічні зміни дорожніх і транспортних умов не погіршують якості попередньо виконаної маршрутизації. Було виконано апробацію методики на тестових вхідних даних. Порівняння результатів, отриманих за запропонованим методом і відомим методом границь і меж, показав покращання щонайменше на 11 % показників якості розроблених маршрутів і розкладів.
40
Хома, Ю. В., В. В. Хома, Су Юн, and О. В. Кочан. "Аналіз ефективності методів коригування промахів у системах біометричної ідентифікації на підставі електрокардіограми." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36930/40300317.
Full textAbstract:
Здійснено порівняння ефективності різних методів коригування промахів у біометричних системах ідентифікації. Основна ідея – виявити сегменти ЕКГ-сигналу із промахами, і замість їх вилучення з процесу ідентифікації, застосувати процедуру їх коригування. Це дасть змогу отримати більший обсяг даних і кращу статистичну базу для навчання та калібрування системи. У роботі порівнювали три різні методи усунення промахів. Перший метод базується на оцінюванні статистичного відхилення вибірок від певного номінального значення на деякий поріг. При цьому аналізується не весь сигнал одразу, а тільки його частина в межах ковзного вікна. В основі двох інших методів знаходиться ідея застосування штучних нейронних мереж, зокрема одного із їх різновидів – автоенкодерів. Відмінність між методами із використанням автоенкодерів полягає у такому: в одному випадку теж використовується ковзне вікно, що дає змогу безпосередньо задавати критерії, за якими відбувається коригування, водночас як за іншим методом виконується коригування за критеріями, які система підбирає автоматично на етапі навчання. Окрім цього, в роботі описано структуру системи біометричної ідентифікації на підставі сигналу електрокардіограми. До ключових структурних компонентів системи належать: аналоговий вимірювальний блок, АЦП та низка цифрових функціональних блоків для перетворення та аналізу сигналів. Ці блоки можуть бути імплементовані на різних обчислювальних платформах, таких як мікроконтролери, ПК, хмарні сервіси). Ці цифрові блоки виконують такі перетворення, як: низькочастотна та високочастотна фільтрація, виявлення R–піків у сигналі електрокардіограми, сегментація серцевих циклів, нормалізація за амплітудою, усунення аномалій, зменшення розмірності та класифікація. Експерименти проводили на самостійно зібраному наборі даних LBDS (Lviv Biometric Dataset). Ця база даних на момент написання статті містила понад 1400 записів для 95 різних осіб. Базова похибка ідентифікації без коригування промахів становить близько 14 %. Після застосування процедури коригування промахів похибка ідентифікації зменшилась до 2,0 % для алгоритмів на підставі автоенкодерів та до 2,9 % для алгоритмів на підставі статистичних методів. При цьому найкращі результати було досягнуто за використання LDA класифікатора у поєднанні з PCA–компресією (1,7 %), а також для KNN класифікатора без PCA–компресії (2,3 %). Проте додавання процедури коригування промахів у процес біометричної ідентифікації призводить до певного збільшення часу на опрацювання сигналу (до 20 %), що однак не критично для більшості прикладних застосувань.
41
Kozlovskyi, M. P., A. D. Shkaruba, I. M. Shpakivska, and V. P. Rozhak. "Екологічні засади ведення лісового господарства в Україні в контексті євроінтеграції." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 11 (December 27, 2018): 48–54. http://dx.doi.org/10.15421/40281109.
Full textAbstract:
Збереження екосистемного різноманіття лісів і ведення лісового господарства на засадах, наближених до природи, має бути основним пріоритетом лісової політики сьогодення. Для виконання цих завдань потрібні чіткі уявлення про те, що ми маємо зберігати і які ліси формувати. Першим кроком у цьому напрямі в Україні повинна бути класифікація усіх лісових екосистем за єдиним принципом і встановлено всі типи лісів, які потребують збереження. Для цього необхідно врахувати існуючі в лісівництві підходи, наявність науковців і фахівців лісового господарства, які здатні здійснити таку роботу. Наступним кроком має бути критичний аналіз отриманого масиву даних для всієї території України для встановлення типів лісу, які вже перебувають під певними формами заповідання, а яким ще варто надати природоохоронного статусу. Важливим є повна інвентаризація природоохоронного фонду в межах держави і встановлення лісів, які потребують активних форм охорони з метою відновлення їх первинної структурно-функціональної організації, а також лісових ділянок, що мають бути вилучені із заповідних територій як вторинні екосистеми, які не мають цінності для збереження екосистемного різноманіття, а подекуди є потужним джерелом розмноження та розселення фітопатологічних організмів.
42
Мимренко, Олена. "ВИКОРИСТАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВОРКШОПІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ КОЛЕДЖІВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (July 14, 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.69-81.
Full textAbstract:
Актуальність: в умовах діджиталізації для педагогів коледжів сфери послуг комунікативна компетентність постає як стрижнева характеристика їхньої професійної діяльності, оскільки забезпечує готовність до співпраці та взаємодії педагогічних працівників і здобувачів освіти, зумовлює результативність набуття учнівською та студентською молоддю загальноосвітніх, професійних і фахових компетентностей. Мета: визначення рівнів розвиненості комунікативної компетентності педагогів коледжів сфери послуг, розроблення програми воркшопів для практичного її розвитку в педагогічних працівників у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Методи: аналіз, синтез, логічне узагальнення, класифікація і систематизація емпіричних даних і науково-методичної літератури з розвитку комунікативної компетентності, ретроспективний аналіз власного досвіду. Результати: конкретизовано структурно-змістові складові комунікативної компетентності педагогів коледжів сфери послуг; обґрунтовано рівні її розвиненості та практичні аспекти розвитку у міжкурсовий період підвищення кваліфікації з урахуванням уточнених структурно-змістових складників. Висновки: експериментально з’ясовано наявність низького і середнього рівня розвиненості комунікативної компетентності у більшості педагогічних працівників коледжів сфери послуг; укладено програму воркшопів, що передбачає використання різних видів групової активності, забезпечує взаємодію тренера-фасилітатора та всіх учасників, активізує процес розвитку комунікативних умінь, сприяє корегуванню самооцінки педагогів, підвищенню в них мотивації до самовиховання i саморозвитку.
43
Vlasenko, Andrii. "ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА В ПАРАДИГМАХ ІСНУЮЧИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОФЕСІЙ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 123–32. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp123-132.
Full textAbstract:
У статті автор, на основі теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, виокремлює найбільш застосовні варіанти психологічних класифікацій професій. Визначено місце професії психолога та психологічний тип професії психолога в системах даних класифікацій. Розглядається трактування класифікації професійних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Виявлено основні психологічні характеристики професії психолога в умовах трансформації сучасного суспільства та реформування української школи, вимоги до особистості психолога, особливості ставлення психолога до своєї діяльності. Підкреслюється важливість психологічного супроводу особистості на всіх етапах її розвитку.
44
Аросланкін, О. О., and А. А. Зазірний. "УЗГОДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО СЕГМЕНТІВ ЕРГАТИЧНОЇ СИСТЕМИ «СУДНОВОДІЙ - СУДНО» З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОГО НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО ПІДХОДУ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.03.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано причини виникнення та наслідки небезпечних ситуацій під час руху судна та визначено необхідність застосування індивідуально-адаптованого підходу для підтри ки прийняття рішення. Запропоновано підхід щодо оперативного контролю та підтри ки дій судноводія, в основі якого лежить використання індивідуально адаптованої нейро ережевої оделі його діяльності, що реалізує особливості управлінських реакцій при небезпечних режи ах плавання. Такі оделідозволяють здійснювати виявляти та перехоплювати по илки судноводія в процесі реалізації прийнятого рішення. Прогнозу точності приведення судна в тер інальну точку траєкторії аневру на основі поточного вектору стану, забезпечує своєчасність визначення ситуації. Складність завдання прогнозування ситуацій в небезпечних режи ах управління за рахунок визначення по илок судноводія виникає через не ожливість чіткої постановки відповідності з ін вхідних і вихідних пара етрів стану, в яко у знаходиться або до якого прагне об'єкт управління. Найважливіша властивість нечітких нейронних ереж, що свідчить про їх великий потенціал в галузі прогнозування та підтри ки дій судноводія, складається в ожливості паралельної обробки інфор ації усі а нейрона и. Завдяки цій здатності при великій кількості іжнейронних зв'язків досягається одночасно обробка значного обсягу ви ірювальної інфор ації, що надходить ви ірювальної інфор ації в реально у асштабі часу. Структура та пара етри нечітких нейро ережевих оделей визначаються на основі обробки даних попередніх дій, виконаних конкретни судноводіє на конкретно у судні, та безперервно уточняються по ірі надходження нових даних. Використана класифікація по илок судноводія при прийнятті рішень в процесі управління суден дозволило розробити процедури реагування на них. Запропонований підхід дозволяєузгодити технічний та біологічний сег ент ергатичної систе и «судноводій ⸺ судно» та знизити вплив людського фактору в небезпечних ситуаціях під час руху судна. Ключові слова: судно,судноводій, ситуація небезпечного зближення, навігаційна обстановка, ергатична систе а, людський фактор.
45
БАБАРИКА, Анатолій. "МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.538.
Full textAbstract:
Використання систем відеоспостереження з функціями відеоаналітики дає можливість автоматизувати такі напрямки діяльності як аналітика контролю периметру, ситуаційний аналіз, біометричний аналіз, аналіз номерних знаків транспортних засобів, аналіз з декількох камер, автоматичне виявлення та класифікація об’єктів, пошук об’єктів в базі даних відеоархіву тощо.
В роботі проведено аналіз сучасних методів побудови інтелектуальних систем відеоспостереження. Проаналізовано архітектури основних із них (CROMATICA, PRISMATICA, ADVISOR, CARETAKER, VANAHEIM, P5, SURVEIRON, IMSK, CONNEXIONs тощо). На основі проведеного аналізу було запропоновано увести ряд інформаційно-логічних рівнів в процес обробки відеоінформації: L0 – формування відеоінформації на сенсорних пристроях (камери відеоспостереження); L1 – транспортування та зберігання відеоінформації на запам'ятовуючих пристроях; L2 – автоматизований аналіз відеоінформації; L3 – інтерпритація результатів відео аналізу. Запропоновано також архітектуру інтелектуальної системи відеоспостереження Державної прикордонної служби, визначено рівні її структурованості та місце в загальній структурі ІІТС "Гарт". Модульна структура побудови запропонованої архітектури дозволяє модернізувати систему вводячи нові функції, масштабуючи по кількості камер та характеристикам обладнання.
На прикладі використання програмного детектора виявлення динамічних об'єктів на відеопослідовностях, було обґрунтовано ефективність застосування інтелектуальної системи відеоспостереження.
Напрямком подальших досліджень є практична реалізація запропонованої моделі, її інтеграція до комплексних систем безпеки територіальних об'єктів, а також вивчення можливостей застосування на протяжних ділянках Державного кордону. Ще одним актуальним напрямком подальших досліджень є розробка комплексної методики оцінки ефективності застосування систем відеоспостереження.
46
Ліганенко, В. В., Н. С. Урум, and О. І. Рященко. "АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ САМОРЕГЕНЕРУЮЧИХ ФІЛЬТРІВ ПРИ ОЧИЩЕННІ МОТОРНОГО МАСТИЛА В ДВИГУНАХ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ." Vodnij transport, no. 2(33) (February 23, 2022): 13–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2022.2.33.02.
Full textAbstract:
Збільшення рівня форсування суднових дизелів наддуванням та їх агрегатної потужності привело до росту прокачування моторного мастила через систему змащення. Крім того, у зв’язку з використанням у підшипниках форсованих дизелів тонкостінних багатошарових вкладишів із твердою основою та достатньо тонкого шару полуди, вимоги до тонкості відсівання мастилоочисником зросли до 20-50мкм. Абразивні частки механічних домішок вище даних розмірів при впровадженні в полуду будутьвикликати порушення структури поверхні шийок колінчатого вала та сприяти їх підвищеному зношуванню. Проведений аналіз систем мастилопідготовки на суднах показав перспективність застосування саморегенеруючих фільтрів для повнопотокового тонкого очищення моторного мастила у суднових дизелях. Цим агрегатам немає альтернативи при повній автоматизації суднової енергетичної установки, форсуванні двигунів внутрішнього згоряння наддувом вище 1,6МПа, особливо з агрегатною потужністю більш 5тис. кВт та використанні в них низькосортних палив. Виконана класифікація саморегенеруючих фільтрів, яка підтверджує можливість використання в судновій енергетичній установці конструкцій як з безперервним, так і з періодичним циклом автоматизованого (механізованого) видалення відкладень з фільтрувального елементу для збереження протягом тривалого часу їх функціональних характеристик. На суднах в основному використовуються саморегенеруючі фільтри з протитоковою регенерацією шляхом створення протитоку фільтруємої рідини, яка подається на елементи за рахунок нагнітання, витиснення, створення розрядження в зоні очищення. Утилізація змиваних відкладень здійснюється фільтруванням у фильтрах-брудонакопичувачах, центрифугуванням (сепаруванням) та відстоєм (гравітаційним осадженням) у стічній цистерні.Ключові слова: експлуатаційні характеристики, мастилопідготовка, система змащування, судновий дизель, саморегенеруючий фільтр, фільтрувальний елемент.
47
Наливайко, О. Ю. "Методологічні аспекти класифікації персональних даних." Держава і право, Вип. 64 (2014): 167–72.
Find full text
48
Serpukhov, O., H. Makogon, S. Novik, A. Klimov, I. Kovalov, and V. Bazeliuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.116.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.
49
Voloshkina, E., and A. Kovalova. "ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК ДЛЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦЮЮЧИХ НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ ВІД ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 118–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.118.
Full textAbstract:
В роботі представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якісного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцінки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежності між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за березень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шляхопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в залежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повітря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднювача може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи стануть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення температурних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках
50
Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар, and В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.