To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кислоти жирні.
Journal articles on the topic 'Кислоти жирні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Кислоти жирні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak, and L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 12, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.
Full textAbstract:
Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій.
Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської.
Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США).
Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г).
Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).
2
Kassich, Volodymyr, and O. Nechiporenko. "Пробіотичні мікроорганізми в рубці телят." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 1 (48) (February 27, 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.1.8.
Full textAbstract:
В статті викладені результати дослідження послідовного заселення різними видами мікробних популяцій в рубці телят. Першими бактеріями, які найбільш інтенсивно розвивалися в шлунку були кишкова паличка і стрептококи. Кількість кишкової палички була високою у одноденних телят і поступово знижувалась і досягала стабільного рівня протягом 6-8 тижнів. Кількість стрептококів була високою протягом 8 тижнів після народження і знижувалася у десятитижневих телят. Кількість лактобактерій, яка була високою у одноденних телят, збільшувалась і у двотижневих телят, а потім залишилося незмінним. Амілолітичні бактерії присутні в надлишку у одноденних телят. Кількість, яка збільшилася у триденних тварин, і після цього залишалася незмінною. Кількість сульфат- редукуючих бактерій, лактат, ксілан-ферментерів і пектин-ферментерів, які були низькими в одноденних телят, збільшилися протягом 3 днів після народження, а потім залишалися незмінними. Целлюлозолітичні бактерії, які почали з'являтися у тварин у віці 3-5 днів, стали збільшуватися у телят віком 2-3 тижнів. Метаногені бактерії, які були присутні у телят віком 1-2 тижнів стали численними коли тварини були приблизно у віці 3 тижнів. Склад анаеробної популяції бактерій в загальному обсязі у шлунку теляти змінився з віком після народження. Вміст домінуючих бактерій у шлунку теляти як у віці 1 дня, так і 10 тижнів був подібний до складу зрілої великої рогатої худоби. Склад летких жирних кислот (ЛЖК) у шлунку телят змінився з віком після народження. Заселення найпростішими спостерігалася у телят віком від 8 до 10 тижнів. Більшість складових кормів, що потрапляють в організм жуйних тварин не доступні безпосередньо їм. Корм розщеплюється на леткі жирні кислоти (ЛЖК), такі як оцтова, пропіонова і інші жирні кислоти під дією ферментативної активності мікроорганізмів присутніх у шлунку. Жирні кислоти поглинаються і окислюються тваринам для забезпечення його енергетичних потреб.
3
Lialyk, Anastasiya, Oleg Pokotylo, Nikolay Kukhtyn, and Liudmila Beyko. "ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ І СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗ СИРКОВОЇ ПАСТИ З ЛЛЯНОЮ ОЛІЄЮ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 287–95. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-287-295.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження: Нестача жирних кислот, таких як поліненасичені (лінолева і іноленова), омега-3, у раціоні людей є серйозною проблемою. Для підвищення біологічної цінності, зокрема збагачення незамінними жирними кислотами необхідно розробляти нові види готової продукції. Постановка проблеми. При розробці харчових продуктів вагоме значення мають його жири, особливо жирні кислоти, такі як поліненасичені (лінолева і ліноленова), омега-3, яких практично немає у жирах тваринного походження. Великий вміст даних кислот у льоні, горіхах, рибі, саме ці продукти є корисними для профілактики серцево-судинних захворювань. Тому розроблення нових видів рецептур сиркових виробів, які мають у своєму складі інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти та підвищують їх біологічну цінність є перспективними для впровадження у виробництво. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи технології виготовлення сиркової пасти. Лляна олія є важливим джерелом збагачення харчових продуктів. Тому актуальним є збагачення харчових продуктів лляною олією та створення збалансованих рецептур продуктів підвищеної харчової цінності з поліпшеним жирокислотним складом і збагачених жиророзчинними вітамінами. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для покращення харчової та біологічної цінності до сиркової пасти додавали інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти, а саме: лляну олію. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Створення таких продуктів харчування виводить сучасне виробництво продуктів харчування на новий рівень розвитку, коли вони знаходяться між продуктами споживання та продуктами лікувального харчування і приносять користь здоров’ю людини Постановка завдання. Проведення органолептичної оцінки і визначення профілю флейвору сиркової пасти з різним вмістом лляної олії. Виклад основного матеріалу. Згідно ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови” визначали органолептичні властивості зразків сиркової маси. Органолептичні властивості кисломолочного сиру порівнювали з показниками ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Загальні технічні умови, а зразків сиркової пасти з ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови та удосконаленою нами 10 бальною шкалою. Сенсорний аналіз зразків сиркової пасти з вмістом лляної олії проведено відповідно до ДСТУ ISO 6564:2005 Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що найкращі органолептичні показники мав дослідний зразок з вмістом 10 % лляної олії. Органолептична оцінка встановила на доцільність поєднання кисломолочного сиру, як основи сиркової пасти та лляної олії, як джерела омега-3 жирних кислот. Профілограми флейвору дослідних зразків виявили, що найбільше наближений до гіпотетичного еталонного взірця мав зразок з 10 % лляної олії.
4
Nezhoda, I. I., O. M. Naumenko, and O. V. Nikulchenko. "ЛЕТКІ ЖИРНІ КИСЛОТИ ЯК МЕТАБОЛІЧНІ МАРКЕРИ ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ ПРИ РОТАВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2019): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10632.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчити стан метаболічної активності кишкової мікрофлори у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію (РВІ), шляхом оцінки рівня та спектру летких жирних кислот (ЛЖК) у динаміці хвороби залежно від ступеня тяжкості та віку.
Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 64 дитини раннього віку, середній вік яких становив (18,5±1,2) міс., основну групу склали хворі на ротавірусну інфекцію (n=31), контрольну (n=33) – здорові діти, порівнювані за віком та статтю. Для визначення метаболічної активності мікрофлори та оцінки метаболічно-енергетичних процесів у просвіті кишечнику були вивчені основні активні метаболіти – леткі жирні кислоти: масляна, пропіонова та валеріанова кислоти за допомогою газово-рідинної хроматографії випорожнень, на початку захворювання (1-2-а доба хвороби) та в динаміці – на 5-6-й день лікування.
Газово-рідинна хроматографія випорожнень виконувалась на основі розрахунку внутрішнього стандарту, що передбачає додавання до певної маси досліджуваного зразка речовини з відомою масою і площею піка.
Результати. У дітей основної групи був знижений як загальний рівень ЛЖК, так і вміст окремих жирних кислот, тобто мало місце виснаження сумарного пулу мікробних метаболітів. У здорових дітей загальний рівень ЛЖК становив (0,803±0,340) мг/мл, а у дітей з РВІ – 0,048±0,008 мг/мл (Р<0,05). Абсолютні концентрації масляної кислоти у копрофільтратах хворих дітей були значно знижені – (0,017±0,005) проти (0,69±0,33) мг/мл у здорових дітей (Р<0,05); концентрація пропіонової кислоти становила (0,0267±0,006) мг/мл, а в дітей контрольної групи –(0,640±0,020) мг/мл (Р<0,001). Ці зміни свідчать про зміну метаболізму на рівні слизової оболонки кишечнику у вигляді порушення мікроциркуляції та трофічних процесів. У процесі лікування (на 5-6-у добу) концентрація ЛЖК достовірно зросла і становила (0,082±0,0064) мг/мл, (Р<0,05), що є гарною прогностичною ознакою відновлення нормальних метаболічних процесів у кишечнику. Найнижчий рівень метаболітів був зафіксований при середньому ступеню тяжкості РВІ і становив (0,038±0,008) мг/мл, причому він був нижчим порівняно зі здоровими дітьми (Р<0,05). Загальний рівень ЛЖК у дітей першого року життя становив (0,045±0,0078) і був нижчим, ніж у дітей старше 1 року, в яких досягав (0,058±0,025) мг/мл, причому у всіх дітей загальний рівень ЛЖК був нижчий, ніж у здорових – (0,803±0,340) мг/мл (Р<0,05).
Висновки. При РВІ у хворих значно пригнічується активність кишкової мікрофлори, що характеризується вірогідним зниженням як сумарної концентрації ЛЖК – (0,048±0,008) мг/мл порівняно зі здоровими дітьми – (0,803±0,34) мг/мл при Р<0,01, так і концентрацій окремих кислот: масляної – (0,017±0,005) мг/мл, пропіонової – (0,0267±0,006) мг/мл та валеріанової – (0,041±0,007) мг/мл порівняно зі здоровими дітьми (Р<0,01), що свідчить про порушення метаболічних процесів на рівні колоноцитів.
5
Верещагін, І. В., Н. М. Кандиба, М. Р. Сташко, and А. С. Недогибченко. "НАСІННЯ ЛЬОНУ (LINUM USITATISSIMUM L.) ЯК ЦІННИЙ ХАРЧОВИЙ РЕСУРС." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, no. 3 (February 21, 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.3.
Full textAbstract:
У статті наводяться результати аналізу літературних джерел, що стосуються досліджень морфології, анатомії, хімічного складу насіння льону (Linum usitatissimum L.), а також промислового та медичного використання лляної олії. Ця культура з давніх часів відома людству як прядивна, оскільки слугувала як джерело волокна для виготовлення одягу та технічних тканин. Перелік тканинної продукції надзвичайно різноманітний: груба пакувальна тканина, мішковина, брезент, шпагат, тонкі постільні тканини, тканини для декору, рушників та одягу, а також тонкий батист. Насіння використовували як поживний корм для тварин та посівний матеріал. Але на сьогоднішній день все більше підвищується попит на насіння льону для переробки його на харчові, лікувальні та технічні цілі. Лляна олія широко використовується у промисловості для виготовлення оліфи, фарб, лаків, ізоляційної стрічки, лінолеуму, у кондитерській та рибоконсервній промисловості. Крім того, насіння льону може виступати в якості лікарського препарату для лікування захворювань кишково-шлункового тракту. Насінина льону має ряд морфолого-анатомічних особливостей, що обумовлюють біологічні властивості використання даної культури. Величина насінини (маса 1000 шт.) коливається, залежно від сорту та умов вирощування, від 2,1 до 13 г. Ендосперм лляної насінини містить велику кількість жирів та білку. Анатомічна будова та хімічний склад насіння льону визначають його потенціал як харчової та лікарської сировини. Насіння грубого помолу використовується для виготовлення хліба та випічки, що застосовуються у дієтичному харчуванні. Сучасні наукові дослідження показали, що насіння льону надзвичайно багате на поліненасичені жирні кислоти, такі як лінолева (ω-3), ліноленова (ω-6) та ряд інших. Ці кислоти зустрічаються у багатьох цінних оліях та продуктах тваринного походження; для людського організму вони є незамінними, оскільки ним не синтезуються. Їх вживання позитивно впливає на функціонування як окремих органів, так і терапевтичний стан людського організму в цілому. Так, поліненасичені жирні кислоти покращують еластичність стінок кровоносних судин, зокрема сітківки ока і м’язових волокон серця. Саме тому їх вживання бажане при глаукомі, катаракті, інфаркті міокарду, атеросклерозі, цукровому діабеті. Вживання даних кислот жінками під час вагітності позитивно впливає на розвиток головного мозку у плоду. У світовій практиці використання продуктів з ненасиченими жирними кислотами застосовують для підтримки пацієнтів з раковими захворюваннями та дефіцитом імунітету. Додавання лляної макухи у раціон сільськогосподарських тварин підвищує їх імунітет та поліпшує смакові якості м’яса.
6
Melnikov, K., T. Kolisnychenko, Y. Matsuk, and T. Lystopad. "Удосконалення технології соусів емульсійного типу за рахунок використання водоростевої сировини." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 74–79. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8015.
Full textAbstract:
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології соусів емульсійного типу із використанням водоростевих добавок. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких вивчена можливість ефективного використання водоростевих добавок в соусах емульсійного типу. Обґрунтовано, що водоростеві добавки належать до унікальних джерел макро- та мікроелементів, білків, вітамінів та інших біологічних речовин. Вони містять мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, ферменти, фітогормони, альгінову, пантотенову та фолієву кислоти, амінокислоти, полісахариди. Розроблено технологію емульсійних соусів із водоростевими добавками, в якості яких використовуються добавка фукус та вакаме. Емульсійні соуси є джерелом поліненасичених жирних кислот, оскільки містять рослинні олії, до того ж в емульгованому вигляді, що покращує їх засвоюваність. У цій розробці роль водоростевих добавок не обмежується їх користю, також вони несуть технологічний ефект. Проведено дослідження органолептичних характеристик експериментальних зразків соусів емульсійного типу із додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме. Розроблені емульсійні соуси характеризуються звичними органолептичними показниками, що вкрай важливо для позитивного сприйняття споживачами нового продукту. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена технологія соусів емульсійного типу з використанням додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме.
7
В. Євлаш, Вікторія, Володимир О. Потапов, Інна С. Пілюгіна, Ганна С. Власенко, and Дмитро В. Білий. "АНАЛІЗ ДИФТОРХЛОРМЕТАНОВОГО ЕКСТРАКТУ ЛАВРОВОГО ЛИСТА МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ДЕТЕКТУВАННЯ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 25, 2021): 321–30. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.233858.
Full textAbstract:
Наведено результати аналізу дифторхлорметанового (фреонового 22) екстракту лаврового листа методом газової хроматографії з мас-спектрометричним (МС) і полуменево-іонізаційним детектуванням (ПІД). Виявлено 93 компоненти, 49 з яких ідентифіковано. Встановлено, що до складу дифторхлорметанового екстракту лаврового листа входять терпени (25.07 %), терпеноїди (40.50 %), жирні кислоти (7.93 %), ароматичні вуглеводні (0.53 %), алкани (0.22 %). Домінуючими сполуками були 1,8-цинеол та камфен.
8
Kramarenko, D. P., and N. I. Hirenko. "Розробка складу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 6, 2017): 123–27. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8026.
Full textAbstract:
Поліненасичені жирні кислоти можуть надходити в організм із раціоном у різних кількостях, але реалізація їх біологічної дії можлива тільки при дотриманні конкретного співвідношення ω-3 і ω-6 жирних кислот. Співвідношення ω-6:ω-3 у раціоні здорової людини повинне бути 10:1, а для лікувального харчування – від 3:1 до 5:1. Природні рослинні олії й тваринні жири не забезпечують рекомендоване фахівцями співвідношення ω-6 і ω-3 жирних кислот. Авторами статті розроблено склад купажу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів, що забезпечують збалансований склад ω-3 і ω-6 кислот. Обрані традиційні для населення України жири - рослинна олія і свинячий жир. Методом лінійного програмування розраховано склад купажу жирової композиції, що забезпечує необхідне для здоров'я людини співвідношення поліненасичених жирних кислот. Методом газорідинної хроматографії визначена відповідність отриманого складу купажу розрахованим значенням. Установлено, що запропонована жирова композиція може бути рекомендована для щоденного й профілактичного харчування населення, оскільки співвідношення поліненасичених жирних кислот ω-6:ω-3 складає 10:1, що повністю забезпечує потреби людського організму в незамінних жирних кислотах. Проведене дослідження вплив добавки емульгатора-стабілізатора - комплексу дистильованих моноглицеридів жирних кислот (Е 471) на температуру плавлення й застигання жирової композиції і отримані формули, що описують ці залежності. Доведене що введення даного емульгатора до складу жирової композиції приводить до підвищення як температури плавлення так і застигання. Визначене що введення Е 471 у кількості до 4…5% у розроблену жирову композицію забезпечує оптимальний інтервал температур застигання й плавлення для засвоєння жирової композиції організмом людини. Розроблена жирова композиція передбачається для використання як жирового компонента емульсійного продукту з добавками похідних гідробіонтів для використання в складі фаршевих і пастоподібних мас.
9
Golovach, I. Yu. "Роль симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих препаратів у терапії остеоартриту: місце неомилюваних фітостеролів." TRAUMA 16, no. 1 (March 28, 2015): 15–21. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80174.
Full textAbstract:
Розглядаються загальні підходи до лікування остеоартриту та основні групи препаратів, що використовуються в терапії цього захворювання. Подані останні рекомендації 2014 року щодо підходів до лікування остеоартриту. Обговорюються особливості симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих лікарських засобів. До числа препаратів із хондропротективними й структурно-модифікуючими властивостями належить Піаскледин 300, до складу якого входять неомилювані фітостероли та жирні кислоти. Піаскледин представлений як антицитокіновий препарат, його дія спрямована на корекцію низки процесів, що лежать в основі порушеного метаболізму хряща при остеоартриті. Наведені результати досліджень щодо симптом-модификуючого та структурно-модифікуючого ефектів препарату.
10
Бірта, Г. О., and Ю. Г. Бургу. "Фізико-хімічний та жирнокислотний склад сала." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 28, 2013): 66–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.15.
Full textAbstract:
Свиняче сало – високопоживний харчовий продукт, який містить такі незамінні жирні кислоти, як ліноленова та арахідонова, що входять до складу ядра клітини і впливають на відтворення потомства. У салі незамінних жирних кислот більше, ніж у коров’ячому маслі. Сало є обов’язковим компонентом не лише для виробництва ковбас, а й для харчування людей важкої фізичної праці як високоенерґетичний продукт. Використання у харчуванні 30–50 г свинячого жиру забезпечує добову норму в незамінних поліненасичених жирних кислотах, що становить 3–6 грамів. У статті наведено результати експериментальних робіт із вивчення впливу фізико-хімічних властивостей та жирнокислотного складу на якість сала свиней різних порід залежно від вагових кондицій.
Pork fat is a high-nourishing food product which contains such irreplaceable fat acids, as linolenic and arachidonic, which enter the complement of cell nucleus and influence on the recreation of posterity. In fat there is more irreplaceable fat acids than in cow butter. Fat is an obligatory component not only for the production of sausages but also for the feed of people of hard physical work as a high-energy product. Using 30–50 grammes of pork fat in feed provides day's norm in irreplaceable fat acids, that makes 3–6 grammes. The results of experimental works on the study of influence of physical and chemical properties of composition on quality of fat of pigs of different breeds depending on gravimetric standard are given in the article.
11
Shidakova-Kamenyuka, E., А. Novik, Е. Chernyshenko, and Y. Matsuk. "Дослідження особливостей складу шротів кедрового і волоського горіхів та здобного печива з їх використанням методом ІЧ-спектроскопії." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (February 27, 2018): 56–61. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8511.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню можливості використання методу ІЧ-спектроскопії для дослідження особливостей хімічного складу шротів кедрового і волоського горіхів та здобного печива з їх використанням. Оцінювання повноцінності горіхових шротів щодо вмісту нутрієнтів проведено за методикою, заснованою на розрахунку величини відносної оптичної густини. Встановлено, що в ІЧ-спектрах горіхових шротів та печива з їх додаванням спостерігається приблизно однаковий набір смуг поглинання, приписуваних відповідним типам коливань: валентні коливання гідроксильних груп в молекулах органічних кислот, вуглеводів, флавоноїдів з максимумами при 3365 см-1 до 3400 см-1 ν(ОН); 3005 см-1 та 722 см-1 – валентні та деформаційніколивання – СН подвійного зв’язку поліненасичених жирних кислот; 2925 см-1, 2855 см-1 – асиметричні та симетричні валентні коливання n (С–Н) вуглецевого скелету в -СН2-; 1746 см-1 – ν (С=О) валентні коливання в протонованій карбоксильній групі –СООН, 1545 см-1 νas(C = O), 1415 см-1 νs(C = O) асиметричні та симетричні валентні коливання СОО- груп та 1240 см-1 валентні коливання ν(С-О) карбонових, аміно- та жирних кислот; 1380 см-1 та 1050 см-1 – деформаційні δ(О-Н) та симетричні коливання О–Н груп флавоноїдів; 1163 см-1 – коливання піранозних циклів пектинових речовин. Порівняння ІЧ-спектрів шроту кедрового та шроту волоського горіхів свідчить про їх близький якісний хімічний склад, що зумовлено схожістю положення й інтенсивності смуг поглинання. Відмічається, що до складу горіхових шротів входять білкові речовини, поліненасичені жирні кислоти, флавоноїди, органічні кислоти та пектинові речовини, причому за вмістом зазначених речовин шрот кедрового горіха дещо поступається шроту волоського горіха. Аналіз ІЧ-спектрів зразків здобного печива з використанням горіхових шротів показав, що використання цих добавок у технологіях здобного печива забезпечує суттєве підвищення вмісту в ньому фізіологічно-функціональних інгредієнтів та сприяє збільшенню у виробах вологи, що сприятиме уповільненню усихання такого печива у процесі зберігання. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких вивчена можливість ефективного застосування ІЧ-спектроскопії для дослідження особливостей складу шротів кедрового та волоського горіха та здобного печива з їх використанням.
12
Zhaldak, Anastasiia, Olesia Ivanko, and Yurii Deputat. "ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ НЕІНВАЗИВНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ФІЗИЧНИХ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ (огляд літератури)." Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, no. 2 (June 24, 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.53-63.
Full textAbstract:
Огляд літератури присвячений питанням особливостей професійної діяльності військовослужбовців новоствореного роду військ – Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, зокрема, при відборі та підготовці фахівців на кваліфікаційному курсі спеціальних операцій Збройних Сил України. Узагальнено дані літератури стосовно реакцій організму до фізичних та психоемоційних навантажень. При цьому звертається увага, що результатом первинної метаболічної відповіді організму на екстремальні чинники (фізичні навантаження та стрес) є активація вільно радикального окиснення ліпідів мембран. Біохімічним маркером активації цього процесу можуть слугувати поліненасичені жирні кислоти, а їх якісні і кількісні зміни в біологічних рідинах характеризують функціональний стан організму при фізичних і психоемоційних навантаженнях.
Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми застосування неінвазивних методів дослідження біологічних рідин засвідчила, що на основі даних біохімічного дослідження цих рідин можна охарактеризувати рівень активації перекисного окиснення ліпідів, тобто метаболічних пристосувальних реакцій в організмі.
13
Vovk, S., and S. Pavkovych. "Protected lipids and fatty acids in rations of feeding of cattle." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 4 (April 15, 2016): 48–51. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201604-11.
Full text
14
Панасюк, С. Г., and І. В. Тараймович. "ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ОВОЧІВ ТА ФРУКТІВ ДЛЯ КРАФТОВИХ АГРОВИРОБНИЦТВ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 46 (May 29, 2021): 85–92. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.495.
Full textAbstract:
Використання природних біологічно активних інгредієнтів у виробництві харчових продуктів дозволяє забезпечити організм людини енергетичним матеріалом та підвищити його опірність несприятливому впливу навколишнього середовища. В Україні розвиваються крафтові виробництва із перероблення рослинної сировини та створення на її основі нових оздоровчих та функціональних продуктів. Одним із інноваційних харчових продуктів є фруктово-овочеві чипси, які мають високі смакові якості та дієтичні властивості. Відомі технології виробництва овочево-фруктових чипсів, які передбачають технологічні операції інспектування, миття, очищення овочів та фруктів, нарізування їх на пластинки, паротермічне оброблювання, сушіння, охолодження та фасування. На основі аналізу відомих технологій виробництва овочево-фруктових чипсів запропоновано технологію, яка дозволяє отримати інноваційний продукт, а саме багатошарові овочево-фруктові чипси, збагачені харчовими волокнами. До складу овочево-фруктових чипсів вводиться лляне насіння, яке є як джерелом білку, так і замінних і незамінних амінокислот. Поліненасичені жирні кислоти Омега-3, Омега-6, Омега-9, що входять до складу насіння льону, сприяють регулюванню біохімічних процесів в організмі людини. У статті подано опис технологічного процесу виробництва багатошарових овочево-фруктових чипсів із місцевої органічної сировини та його режими. Запропонована технології дозволить ефективно переробляти урожай органічних фруктів та овочів агровиробникам.
15
Kramarov, S. О., and A. I. Markov. "Fatty acid-binding proteins (FABP) as markers of gastrointestinal tract complication in children with acute neuroinfection." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 5(85) (October 5, 2017): 13–18. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2017.85.13.
Full text
16
Горач, О. О., and О. П. Домбровська. "ВИКОРИСТАННЯ НАСІННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ТА КОНОПЕЛЬ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-03.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні питання використання насіння льону олійного та конопель у виробництві харчових продуктів. Встановлено, що споживання лляного насіння й олії з льону та конопель останнім часом стало актуальним. Досліджено вплив насіння на організм людини та основні напрями використання в харчовій промисловості. Мета статті – аналіз використання насіння льону олійного та конопель в харчовій промисловості. На основі проведених досліджень встановлено, що збалансоване та поживне харчування є необхідним для повноцінного розвитку та життя людини, особливо в сучасних умовах, що характеризується розвитком хімічної промисловості, коли поживна цінність та якість багатьох харчових продуктів викликає сумніви, тому особливої актуальності набуває питання використання в харчовій промисловості продуктів, які містять значну кількість біологічно-активних речовин, що мають лікувальні властивості. У роботі наведено результати досліджень з використання насіння льону олійного та конопель для виготовлення харчових продуктів різного функціонального призначення, встановлено вплив фітохімічних компонентів на якість одержаних виробів, а також їх вплив на здоров’я людини. Лляне та конопляне насіння сьогодні користується великою популярністю в якості харчової добавки. Встановлено, що використання насіння льону олійного та технічних конопель у харчовій промисловості пов’язане з лікувальним ефектом, а саме наявністю в їхньому складі лігнанів, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним і антигрибковим ефектом, крім того, протиракову дію мають поліненасичені жирні кислоти – розчинні харчові волокна, їх називають еліксиром молодості.
17
Serhiyenko, V., and O. Serhiyenko. "Benfotiamine and Long-Chain Omega-3 and Omega-6 Polyunsaturated Fatty Acids in Treatment of Cardiac Autonomic Neuropathy in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus." Lviv clinical bulletin 3, no. 3 (September 16, 2013): 8–13. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2013.03.008.
Full text
18
Nyankovska, О. S., S. L. Nyankovskyy, M. S. Yatsula, and M. I. Horodylovska. "Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція." Endokrynologia 26, no. 4 (December 28, 2021): 396–408. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-4.396.
Full textAbstract:
Метаболічний синдром (МС) визначається як поєднання факторів ризику метаболічного походжен‑ня (інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет 2-го типу,вісцеральне ожиріння, атерогенна дисліпідемія та/або високий артеріальний тиск (АТ)), що підвищує ризикрозвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з дослідженням «Індекс здоров’я» 2019 року, кожендругий дорослий українець (53,7%) має зайву вагу. Окрім генетичної схильності, існують важливі фактори на‑вколишнього середовища, які можуть впливати на патогенез МС. Певні зміни способу життя можуть пози‑тивно вплинути на перебіг МС. Мета роботи — розглянути сучасні дані, щодо впливу харчування та різнихнутрицевтиків на МС. Епідеміологічні дані свідчать про те, що дієта з високим вмістом фруктів, овочів, риби тацільного зерна може покращити всі фактори ризику, пов’язані з МС. Середземноморська дієта характеризу‑ється адекватно збалансованим поєднанням фруктів, овочів, риби, круп та поліненасичених жирів, зі зменше‑ним споживанням м’яса та молочних продуктів і помірним споживанням алкоголю, насамперед червоноговина. Доведено, що споживання продуктів, які містять антиоксидантні сполуки з протизапальною дією, знижуєчастоту виникнення МС та покращує динаміку компонентів, що визначають цей патологічний стан. Цільні зер‑на, фрукти, овочі та бобові забезпечують оптимальне поєднання біоактивних компонентів, вітамінів, мінералів,фітохімічних речовин та антиоксидантів. Кардіопротекторні ефекти середземноморської дієти добре відомі ташироко задокументовані як епідеміологічними дослідженнями, так і клінічними випробуваннями. Застосуван‑ня нутрицевтиків для лікування захворювань, зокрема МС, є альтернативним напрямком сучасної медицини.Компанія «Solgar» має біологічно активні добавки, серед яких є багато нутрицевтиків для МС, зокрема курку‑мін, ресвератрол, омега‑3 жирні кислоти, ліпотропні фактори, піколінат хрому та інші.
19
Попов, Микола, Тетяна Лядова, Віра Оленич, Олена Огнівенко, Олексій Савво, and Ольга Сухоносова. "ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОМЕМБРАН ГРАНУЛОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ЧАСТО ХВОРИХ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ТА НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА." Problems of Endocrine Pathology 79, no. 1 (March 15, 2022): 118–24. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.16.
Full textAbstract:
Діти, що часто хворіють (ЧХД), складають особливу групу пацієнтів, яка потребує пильної уваги з боку лікарів-фахівців. Особливо це стосується народжених недоношеними дітей із перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС), у яких надалі розвився синдром вегетативних дисфункцій, надлишкова вага та нижча імунореактивність порівняно зі здоровими однолітками. Мета роботи – дослідити стан біохімічного показника імунокомпетентних клітин (фосфоліпідний (ФЛ) склад мембран гранулоцитів) у дітей, що часто хворіють, із синдромом вегетативної дисфункції та надлишковою вагою, які народилися недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС. Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей віком 6-7 років з групи ЧХД, яких розподілили у такий спосіб: 1 група — 36 дітей з синдромом вегетативних дисфункцій (СВД) з надлишковою вагою (перевищення вікової норми на 24-30 %), що народилися недоношеними з перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС (1 група) та 32 дитини з СВД, які мають нормальну масу тіла (2 група). Групу контролю склали 30 здорових дітей. Програма біохімічних досліджень полягала у дослідженні ФЛ-складу мембран гранулоцитів. Результати. Вивчення ФЛ-складу мембран гранулоцитів крові в групах дослідження встановило вірогідні відмінності проти зазначених показників групи контролю. Отримані дані свідчать про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот і порушеня співвідношення насичені / ненасичені жирні кислоти біомембран клітин крові у ЧХД. Це також супроводжувалося підвищенням окиснення ліпідів мембран, про що свідчили високі рівні лізофосфатидилхолінів. Зокрема, зміни у біомембранах гранулоцитів були більш виразними у групі дітей із СВД та надлишковою масою тіла проти дітей з нормальною вагою. Висновки. У дітей, що часто хворіють, народжених недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС, як з нормальною, так і з надлишковою масою тіла, зміни в імунокомпетентних клітинах відзначаються певними особливостями, які виявляються підвищенням полярності ліпідного компонента та зменшенням відносного вмісту нейтральних ліпідів у біомембранах. Зазначені порушення спричиняють зміни білок-ліпідних взаємодій – змінюється мікров'язкість і структурно-функціональні властивості біомембран. Виявлені зміни біохімічних характеристик мембран більшою мірою відбуваються за умов надлишкової маси тіла. Зазначене дає змогу припустити, що діти з надлишковою вагою додатково до метаболічного мають певні особливості неврологічного та імунного статусу, що реалізуються в умовах змінених індивідуальних реакцій на тлі метаболічних розладів. Це наголошує необхідність використання мультидисциплінарного підходу до проблеми надлишкової ваги у дітей, щоб сприяти не лише зменшенню маси тіла, а й удосконаленню роботи серцево-судинної, нервової та імунної системи.
20
Panasiuk, O. S., A. M. Shysh, and O. O. Moibenko. "OMEGA-3 POLYUNSATURATED FATTY ACIDS NORMALIZE THE FUNCTION OF MITOCHONDRIA, ACTIVITY OF ENZYMES OF PROOXIDANT-ANTIOXIDANT SYSTEM AND THE EXPRESSION OF CYTOCHROME Р450 2Е1 AFTER ISOPROTERENOLINDUCED MYOCARDIAL INJURY." Fiziolohichnyĭ zhurnal 62, no. 2 (March 24, 2016): 64–71. http://dx.doi.org/10.15407/fz62.02.064.
Full text
21
Рубина, Т. В., Т. В. Шеленга, and В. А. Гаврилова. "Эколого-географическая изменчивость химического состава клубней Cyperus esculentus L. (чуфа)." Аграрная Россия, no. 6 (December 25, 2009): 35–39. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-6-35-39.
Full textAbstract:
Дана биохимическая характеристика клубней чуфы (Cyperus esculentus L.), выращенных в различных эколого-географических зонах России, по содержанию масла, его жирно-кислотному составу и др. Показана зависимость содержания масла и ненасыщенных жирных кислот от климатических факторов (температура, количество осадков). Выделены образцы с оптимальным соотношением ненасыщенных и насыщенных жирных кислот, которые могут быть рекомендованы для создания высокомасличных сортов чуфы с повышенным содержанием олеиновой кислоты.
22
Rudakov, Oleg B., Lyudmila V. Rudakova, and Maksim S. Buksha. "Фенотипическая изменчивость жирно-кислотного состава грудного молока." Сорбционные и хроматографические процессы 19, no. 1 (February 6, 2019): 8–22. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/643.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены статистические данные по жирно-кислотному составу грудного молока женщин из разных стран и регионов мира, полученные методом капиллярной газовой хроматографии. Обсуждены биохимические корреляции, наблюдаемые при изменении жирно-кислотного состава в зависимости от региона проживания женщин. Показано, что доля насыщенных жирных кислот (ЖК)относительно постоянна среди большинства стран, за исключением Филиппин и Нигерии, где уровень лауриновой и миристиновой кислот завышен примерно в два раза относительно других стран. Доля мононенасыщенных ЖК различается мало, за исключением пониженного содержания олеиновой кислоты в грудном молоке женщин Филиппин, Нигерии и Туниса. Повышенный уровень эруковой кислоты наблюдается в Китае и Нигерии. Сравнение общего состава ЖК грудного молока из 20 стран и регионов с составом молока женщин из Англии показало, что наиболее близок к нему состав ЖК грудного молока в Австралии, ФРГ и Канаде. Наибольшие различия в составе отмечены между молоком англичанок и молоком женщин Филиппин и Нигерии. Десятикратное различие выявлено вуровне докозагексаеновой кислоты. Он может варьировать от 0.10 до 0.99 %. Наибольший уровень этой ЖК характерен для Японии, наименьший – для Туниса. Жирно-кислотный состав грудного молока зависит от диеты кормящих матерей. Характерные для Филиппин и Нигерии показатели указывают на то, что диета кормящих женщин в этих странах не сбалансирована, что отражается на пищевой ценности их грудного молока. Тесные прямые (симбатные) корреляции наблюдаются между содержанием насыщенных короткоцепочных ЖК, тесные обратные корреляции имеют место между содержанием короткоцепочных и длинноцепочных насыщенных ЖК. Между короткоцепочными насыщенными и полиненасыщенными ЖК преобладают отрицательные корреляции. Длинноцепочные насыщенные ЖК, напротив, имеют тенденцию симбатно возрастать при росте содержания полиненасыщенных ЖК. Содержание мононенасыщенных и полиненасыщенных ЖК часто симбатно изменяется при изменении состава молока. Во многих случаях коэффициенты корреляции R>0.90. Найденные корреляции полезны при идентификации происхождения молока, при выявлении фальсифицированного женского молока и при оптимизации состава молочных смесей для искусственного вскарм-ливания в разных регионах.
23
Котелюх, М. Ю. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЇ МІОКАРДА У ХВОРИХ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ З УРАХУВАННЯМ ВМІСТУ FABP 4 І CTRP 3." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 21–28. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12668.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Актуальною проблемою сучасної медицини є вивчення запальних і протизапальних процесів поєднаного перебігу гострого інфаркту міокарда (ГІМ) із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Мета – визначити взаємозв’язок між білком, що зв’язує жирні кислоти 4 (FABP 4), C1q / Фактором некрозу пухлини асоційованим білком 3 (CTRP 3) та ехокардіографічними показниками у пацієнтів із ГІМ за наявності ЦД 2-го типу. Матеріал і методи. Обстежено 134 пацієнти із ГІМ. Першу групу склали 60 пацієнтів з ГІМ, а другу групу – 74 пацієнти із ГІМ та ЦД 2-го типу. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Вміст FABP 4 і CTRP 3 визначали імуноферментним методом. Результати. У групі 1 визначено взаємозв'язок між FABP 4 і кінцеводіастолічним розміром (КДР) (r=-0,458, р<0,01), кінцевосистолічним розміром (КСР) (r=-0,460, р<0,01), кінцеводіастолічним об’ємом (КДО) (r=-0,452, р<0,01), лівим передсердям (r=-0,487, р<0,01), масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) (r=-0,411, р<0,01), індексом ММЛШ (r=-0,419, р<0,01) та між CTRP 3 і КДР (r=0,469, р<0,01), КДО (r=0,425, р<0,01), ударним об’ємом (r=0,407, р<0,05), відносною товщиною задньої стінки ЛШ (ВТЗСЛШ) (r=-0,469, р<0,01). У групі 2 виявлено взаємозв'язок між FABP 4 і КСР (r=-0,452, р<0,01), кінцево-систолічним об’ємом (r=-0,482, р<0,01), ММЛШ (r=-0,424, р<0,01), ІММЛШ (r=-0,464, р<0,01), фракцією викиду (ФВ) ЛШ (r=0,402, р<0,01) та між CTRP 3 і КДР (r=0,402, р<0,01), КДО (r=0,424, р<0,01), ФВ ЛШ (r=-0,465, р<0,05). Висновок. У групах 1 та 2 ехокардіографічні показники мали вірогідно слабкі зворотні кореляційні зв'язки із FABP 4 та слабкі прямі взаємозв’язки із СTRP 3, окрім ВТЗСЛШ і ФВ.
24
I.S., Lupaina, Liashevych A.M., and Veselsky S.P. "EFFECTS OF TESTOSTERONE ON BILE ACID COMPOSITION OF BILE RATS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 31 (December 20, 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-5.
Full textAbstract:
The study of sexual differences in the regulation of biliary secretory function of the liver is considered as one of the areas in hepatology. After all, the liver plays a role in mediating a number of systemic effects of sex hormones on the body and is a key organ of their metabolism. In particular, the correlation between the concentrations of sex hormones can determine the direction of physiological processes and their possible violations. Since hormones of a steroidal nature are considered to be one of the chains of effector mechanisms by which homeostasis is provided and processes of tissue proliferation, differentiation and growth occur, the correlation between the concentrations of steroid hormones can determine the direction of physiological processes and their possible disorders. The effects of androgens on cholate secretion remain poorly studied. Given the significant intersex differences in bile formation and bile secretion, the purpose of the study was to investigate the role of testosterone in the regulation of bile secretory function of the liver of female rats. During the study, physiological methods were used (surgery, cannulation of the bile ducts, registration of the dynamics of bile secretion); biochemical methods (separation by thin layer chromatography of the main organic components of bile (bile acids and lipids (cholesterol, cholesterol esters, phospholipids, triglycerides, free fatty acids)) with their preliminary differential extraction and subsequent quantitative densitometric evaluation of individual components of this bioliquid on chromatograms; methods of mathematical statistics (using the software package Statistica 5.0). Cholic secretion in female rats increased under the influence of testosterone. Testosterone increased the concentrations of taurocholic, tauroсhenodeoxycholic and taurodeoxycholic and glycocholic acids. Instead, the content of glycoсhenodeoxycholic and glycodeoxycholic acids under the action of testosterone decreased significantly, and the concentration of free bile acids -cholic, chenodeoxycholic and deoxycholic acids increased. As the content of taurocholate and glycocholate increased in female rats underthe influence of intraportal testosterone, this indicates an increase in the efficiency of the processes that provide conjugation and transformation of bile acids in the liver of these animals.Key words:testosterone propionate, cholates, free bile acids, conjugated bile acids, liver. Дослідження статевих відмінностей у регуляції жовчносекреторної функції печінки розглядається як один із напрямків у гепатології. Адже печінка відіграє роль посередника в ряді системних впливів статевих гормонів на організм і є ключовим органом їх обміну. Зокрема, співвідношення між концентрацією статевих гормонів може визначати направленість фізіологічних процесів та можливі їх порушення. Стероїдні гормони вважаються одними з ланцюгів тих ефекторних механізмів, за допомогою яких забезпечується гомеостаз та відбуваються процеси проліферації, диференціації та росту тканин. Ефекти андрогенів на секрецію холатів лишаються недостатньо вивченими. З огляду на значні міжстатеві відмінності в жовчоутворенні та жовчовиділенні метою роботи стало дослідження ролі тестостерону в регуляції жовчносекреторної функції печінки самиць щурів. Під час дослідження були використані фізіологічні методи (оперативне втручання, канюлювання жовчних проток, реєстрація динаміки виділення жовчі); біохімічні методи (розділення за допомогою тонкошарової хроматографії основних органічних складових жовчі (жовчних кислот і ліпідів (холестерол, етери холестеролу, фосфоліпіди, тригліцериди, вільні жирні кислоти)) з попередньою диференціальною їх екстракцією та подальшою кількісною денситометричною оцінкою окремих компонентів цієї біорідини на хроматограмах; методи математичної статистики (використання пакету програм Statistica 5.0). Під впливом тестостерону підвищувалася холесекреція у самиць щурів. Тестостерон збільшував концентрації таурохолевої, таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої та глікохолевої кислот. Натомість, вміст глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот при дії тестостерону суттєво зменшувався, а концентрація вільних жовчних кислот –холевої, хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот збільшувалася. Оскількипідвпливомвнутрішньопортальноговведеннятестостеронусамицямщуріввміст таурохолату і глікохолату збільшувався, це свідчить про зростання ефективності процесів, які забезпечують кон’югацію і трансформацію жовчних кислот в печінці цих тварин.Ключовіслова:тестостеронпропіонат,холати,вільніжовчнікислоти,кон’югованіжовчнікислоти,печінка.
25
Супрун, Ірина Олександрівна, and Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.
Full textAbstract:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
26
Данілова, І. С. "Вміст жирних кислот у м'ясі різних видів равликів." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 168–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.26.
Full textAbstract:
Представлено дані щодо жирнокислотного складу м'яса равликів видів Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller. Встановлено, що із 21 кислоти кожен дослідний вид равликів містить як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. З насичених містяться капронова, пальмітинова, стеаринова, міристинова, арахінова, каприлова, лауринова, бегенова, капринова, гептадеканова, а із ненасичених – олеїнова, пальмітолеїнова, лінолева, омега-3, омега-6, арахідонова, ліноленова, ціс-5,8,11,14,17-ейкозапента-єнова, ціс-11,14-ейкозадієнова, ціс-13,16-доказадіє-нова, докозапентаєнова.
The data on fatty acid composition of snail meat of the following species: Helix pomatia, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller are presented.
Unsaturated fatty acids are fatty acids that contain at least one double bond in the chain of fatty acids. Unsaturated fatty acids have a low melting point and are liquid in consistency, are easier assimilated by the human body than saturated fatty acids.
Saturated fatty acids are fats of animal origin, entering the body from meat products, oils, eggs, sausages and dairy products. They differ from other fats in that they remain solid even at room temperature. Saturated fats are needed for energy, they are involved in the structure of cells. That is why their surplus leads to overweight accumulation, as well as to an increase in cholesterol in the body, heart disease and even some types of cancer. If a person does not consume saturated fatty acids, the body will be able to synthesize them from another food. However, for the body it is also superfluous, so in small quantities such fats are needed.
The research was done in accordance with the procedures described in the relevant State Standards of Ukraine “Determination of fatty acid spectrum – SSU ISO 5508-2001. Fats and oils of animal and vegetable origin. Gas chromatography analysis of methyl esters of fatty acids. Sample preparation – SSU ISO 5509-2002. Fats of animal and vegetable origin and oils. Preparation of methyl esters of fatty acids”.
Chromatographic analysis of fatty acids was performed on a Trace Ultra gas chromatograph with a flame-ionization detector, on a capillary column SP-2560 (Supelco). The limit of the method is 0.01%.
We have formed three groups of different snail species that are used for food purposes: Helix pomatia collected in the wet weather and in the morning, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller got from the farm «SNAIL 2016» (Ukraine), for which we express our gratitude to the owner. Snails of each species were the same in size and weight.
Since our data were first obtained not only in Ukraine but also globally, it was not possible to compare them with the data of other authors. The results were processed statistically.
As a result of our studies on the content of fatty acids in the meat of snails it is found that the mass fraction of unsaturated fatty acids is most commonly found in Helix pomatia snail meat and amounts to 132.14 % up to the amount of fatty acids. It is this fact that indicates the nutritional value of these snails.
Saturated fatty acids enrich the meat of Helix aspersa muller snails and reaches 33.96% to the sum of fatty acids, and also in these types of snails ω-3 fatty acids to ω-6 fatty acids is 1:4.3. Such a combination of ω-3 fatty acid to ω-6 fatty acid is best for a good assimilation and well-being of a person who will consume such meat. It should be noted that the total content of fatty acids in the meat of snails varies in the following ranges: Helix pomatia 158.29, Helix aspersa maxima 148.97, and Helix aspersa muller 139.78.
Attention should be drawn to the ratio of unsaturated fatty acids, namely mono-, di- and polyunsaturated acids in meat of each type of snail. According to our data in the meat of snails: Helix pomatia reaches 15.68: 37.67: 78.79, Helix aspersa maxima – 21.23: 31.61: 66.22, Helix aspersa muller – 26.7: 24.45 : 54.67.
However, if you compare the meat of snails with the meat of black African ostrich, the fatty acid content of these two animals is very different. Thus, snail meat contains up to 14.36% palmitic acid, 13.98% stearic acid, 26.54% oleic acid, 37.67% linoleic acid and, of course, ω-3 and ω-6 fatty acids 7.49% and 51.12% respectively, depending on the type of snail, while in ostrich meat these figures reach only a tenth or even hundredth share. Thus, it can be argued that Helix pomatia, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller can be used as a valuable source of saturated and unsaturated fatty acids.
For the first time in Ukraine, we studied the fatty acid content of Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller snails, which are edible species and are used as a delicacy. Snail meat is a valuable source of essential fatty acids. Of the 21 acids in each experimental species, the snail contains both saturated and unsaturated fatty acids. The saturated ones contain: kapron, palmitic, stearin, myristic, arachin, capryl, lauric, behenic, kaprinic, heptadecanic and unsaturated: oleinic, palmitoleic, linoleic, omega-3, omega-6, arachidonic, linolenic, cis-5,8, 11,14,17-eicosapentae-noic, cis-11,14-eicosadenic, cis-13,16-proxazytoic, docosapentaenoic.
27
Низова, Г. К., and Н. Г. Конькова. "Характеристика по качеству коллекции индау." Аграрная Россия, no. 2 (April 25, 2010): 16–20. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2010-2-16-20.
Full textAbstract:
56 образцов индау (Eruca sativa Gars. и Eruca vesicaria) из 26 стран (коллекция ВИР им. Н. И. Вавилова) изучена по основным биохимическим показателям качества семян (содержание белка, масла и его жирно-кислотный состав). Показано, что индау - перспективная масличная культура для Северо-Западного и Центрально-Черноземного регионов России. Условия центральной России более благоприятны для выращивания культуры индау на масло. В небольшой коллекции индау выявлено значительное генетическое разнообразие по биохимическим признакам качества. Выделены источники высокого содержания масла с повышенным содержанием эруковой кислоты (до 58 %).
28
О. Демидова, Анастасія, Олена Ф. Аксьонова, Світлана М. Мольченко, and Федір Ф. Гладкий. "ДОСЛІДЖЕННЯ НОВОГО ПІДХОДУ ДО М’ЯКОГО ДЕЗОДОРУВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ОКИСНЕ ПСУВАННЯ РИБ’ЯЧОГО ЖИРУ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 639–49. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238356.
Full textAbstract:
Високий вміст у риб’ячому жирі докозагексаєнової та ейкозапентаєнової кислот пояснює користь цього виду жиру, особливо для здоров’я сердцево-судинної системи та мозку. Однак включення риб'ячого жиру в продукти харчування та напої часто є складним завданням, оскільки риб'ячий жир дуже легко окиснюється і може вносити неприємні аромати. Запропонований та досліджений альтернативний метод дезодорування риб’ячого жиру. Метод заснований на хімічному перетворенні основних одоруючих сполук риб’ячого жиру – альдегідів та кетонів. Під впливом етилового спирту та кислотного каталізатору утворюються більш леткі ацеталі та кетаналі. Смак та запах риб’ячого відповідає вимогам до дезодорованих жирів. Альдегіди також є основними вторинним продуктами окиснення риб’ячого жиру, які відповідають за появу відчуття згіркнення. Доведена можливість відновлення сенсорних характеристик окисненого риб’ячого жиру: зникає смак та запах згіркненого жиру, сенсорний профіль відповідає свіжому риб’ячому жиру.
29
Shvedyuk, D., V. Pasichnyi, I. Radzievska, and Y. Matsuk. "Амінокислотний склад та біологічна цінність м’ясних напівфабрикатів з використанням рослинної сировини та білково-жирових емульсій." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8023.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив внесення білково-жирових емульсій та рослинної сировини у рецептури м’ясних напівфабрикатів із м’яса птиці на показники біологічної цінності та амінокислотний склад готового продукту.
Досліджено напівфабрикати, рецептура яких включала в якості основної сировини наступні складові: філе та стегно курчат – бройлерів, сало хребтове свиняче, клітковина пшенична гідратована, порошок із зеленої маси подорожника. Вибір складових компонентів рецептури здійснено з огляду на можливість моделювання повноцінного за жирно кислотним та амінокислотним складом продукту а також введення функціональних інгредієнтів, в якості яких обрано клітковину пшеничну та порошок зеленої маси подорожника.
В якості основних дослідних показників визначали амінокислотний склад та біологічну цінність готової продукції. Для цього хроматографічним методом проведено визначення вмісту незамінних амінокислот у готовому продукті та розраховано критерії біологічної цінності. СКОРи усіх незамінних амінокислот знаходились у межах 73–114%, а значення коефіцієнту розбалансованості амінокислотного СКОРу – 18,96%.
Зроблено висновок про позитивний вплив внесення білково-жирових емульсій та рослинної сировини у рецептури м’ясних напівфабрикатів із м’яса птиці на біологічну цінність.
30
Цзао, Іньінь, О. Б. Кисельов, and Чанчжун Лю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ASTRAGALUS ТА ЕКСТРАКТУ GLYCYRRHIZA НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БРОЙЛЕРІВ, РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЯКІСТЬ М’ЯСА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.5.
Full textAbstract:
Метою наших досліджень було вивчити вплив екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza на продуктивність бройлерів, швидкість метаболізму поживних речовин, індекс внутрішніх органів та якість м’яса. Експеримент був прове-дений в Юньнаньській академії тваринництва, для визначення якості м’яса використовували лабораторії науково-технічного інституту у місті Хенань. Всього в експерименті було використано 360 здорових 1-денних курчат-бройлерів, які були випадковим чином поділені на три групи, кожна з яких мала 6 повторів, і кожна по 20 курчат у групі. Дослідження показало, що додавання полісахаридів astragalus до раціону птиці може значно збільшити ADFI (середньодобове спожи-вання корму) та покращити FCR (коефіцієнт конверсії корму) (P <0,05). Швидкість метаболізму поживних речовин є важливим показником для вимірювання травлення та засвоєння поживних речовин тваринами. Його рівень безпосередньо впливає на показники росту тварин, а також відображає харчову цінність раціону. Це дослідження показало, що додаван-ня до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza збільшує швидкість метаболізму сирого білку (Р <0,05), але має низку ефективність на швидкість метаболізму енергії, сирого жиру, кальцію та фосфору. Відносна вага таких орга-нів як тимус, селезінки та показник бурсального індексу може певною мірою відображати загальну імунну функцію органі-зму. Вважається, що великий індекс імунних органів вказує на те, що імунні органи добре розвинені, а імунітет організму високий. Дослідження показало, що додавання 0,2% або 0,3% екстракту astragalus значно збільшило індекс тимусу та індекс бурси бройлерів (Р <0,05), а індекс селезінки мав тенденцію до зростання. Показник РН м’язів, сила заклякання та вологоутримуюча здатність є показниками для оцінки фізичних та хімічних властивостей якості м’яса. Це дослідження показало, що додавання до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza суттєво впливає на показник рН курки. У порівнянні з групою антибіотиків показник рН значно збільшився (Р <0,05), при цьому рН комбінованої групи значно знизився (Р <0,05), для інших показників відмінностей не було (Р> 0,05). Вміст жирних кислот у м’язах є показником для оцінки харчової цінності якості м’яса. Жирна кислота є важливою хімічною речовиною, що входить до складу жиру, а також є важливим фактором, що впливає на смак м’яса. Це дослідження показало, що додавання до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza збільшувало вміст SFA, USFA, MUFA, PUFA та EFA у м’язах, що свідчить про те, що додавання екстракту astragalus та glycyrrhiza за цих умови досліджень суттєво покращує показники свіжості м’яса, але при цьому не вплинули на смак м’яса. Таким чином, додавання до раціону 300 мг/кг екстракту astragalus та 150 мг/кг екстракту glycyrrhiza може покращити продуктивність та імунну функцію бройлерів та свіжість курячого м’яса, а також може використовуватися як замінник антибіотиків у птахівництві.
31
Shadrin, O. G., and G. A. Gayduchik. "The ways of correction of fatty-acid profile of the blood in infants with food allergies." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA 73, no. 1 (March 15, 2016): 111–15. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2016.73.111.
Full text
32
Лозова, Т. М. "ПОЛІПШЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОЧНОГО ЖИРУ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АВТООКИСНЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-07.
Full textAbstract:
У статті наведено результати дослідження стійкості молочного жиру до автоокис- нення. Розглянуто можливість поліпшення зберігання цього жиру у спосіб сповільнення процесів окис- нення шляхом використання натуральних добавок-антиоксидантів рослинного походження. Наведено результати досліджень вчених, які займаються проблемою пошуку антиоксидантів. Зазначено, що застосування антиоксидантів має ґрунтуватися на лабораторному вивченні специфіки та особливос- тей природи жиру, його складу. Важливе значення відводиться контролю ступеня окиснення жиру. Метою статті є встановлення антиоксидантних властивостей добавок на рослинній основі з метою виявлення можливості подовжити тривалість збереження молочного жиру, а отже, продуктів із його вмістом. Автором статті показано позитивну дію натуральних антиоксидантів стосовно збе- реження якості молочного жиру. Продемонстровано, що додавання до складу молочного жиру рос- линних добавок у різних концентраціях (% до маси жиру) сприяє помітному сповільненню утворення й накопичення продуктів глибокого окиснення та збереженню його якості. Досліджено антиоксидант- ний вплив таких добавок на основі лікарсько-технічної сировини, як звіробій звичайний, квіти бузини чорної, вільха чорна. Доведено, що застосування зазначених добавок у концентрації 0,2% до маси жиру сприяє сповільненню накопичення вторинних продуктів окиснення в 1,7–2,3 раза. Вивчено також антиоксидантний ефект рослинних добавок плодів черемхи, перстачу прямостоячого і материнки звичайної в концентрації 0,1 і 0,2%. Застосування цих добавок у концентрації 0,2% виявляє вищу дію порівняно з концентрацією 0,1% приблизно на 30%. Їхнє використання обмежує утворення вторинних продуктів окиснення до 1,9 раза. Встановлена антиоксидантна дія досліджених рослинних добавок на молочному жирі обґрунтовується вмістом цінних біологічних сполук, таких як біофлавоноїди, антоці- ани, хлорогенової, аскорбінової кислот тощо.
33
Fedyshyn, T. V., and V. A. Maliar. "ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ СПОНТАНОМУ І ЗВИКЛОМУ НЕВИНОШУВАННІ ВАГІТНОСТЕЙ В АНАМНЕЗІ АСОЦІЙОВАНИХ З ДИСБІОЗОМ ПІХВИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7515.
Full textAbstract:
Мета дослідження – удосконалення лікувально-профілактичних заходів з метою зниження ранніх втрат вагітності на тлі дисбіозу піхви.Матеріали та методи. З метою оцінки ефективності селективного симбіотика (Lactobacterium Breve BROZ), мікроінвазивної форми прогестерону, фолієвої кислоти, актовегіну і комбінованого препарату, складниками якого є омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид, вагітні жінки були розподілені на дві репрезентативні групи: І група – 50 жінок, які склали основну групу; ІІ група – 50 осіб які отримували базисну терапію.Результати дослідження та їх обговорення. Використання селективного симбіотика в поєднанні з мікроінвазивною формою прогестерону, актовегіном, фолієвою кислотою в комплексі з комбінованим препаратом, до складу якого входять: омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид природного сполучення, дозволяє навіть після першого курсу терапії відновити мікробіоценоз піхви до нормоценозу у вагітних у І групі в 68,0 % проти 58,0 % – у другій та знизити загрозу переривання вагітності у 2,6 раза, септичні ускладнення в пуерперії – у 2,9 раза, інфекційні ускладнення в неонатальному періоді – в 2,5 раза та ранню неонатальну смертність – у 2,2 раза.Висновок. Запропонована терапія сприяє більш швидкій нормалізації біоценозу секрету піхви та позитивно впливає на наслідки гестаційного процесу, що підтверджено клінічним ефектом.
34
Овсянникова, л. к., О. Г. СОКОЛОВСЬКА, and Л. О. ВАЛЕВСЬКА. "ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ПРОЦЕСУ ЗБЕРІГАННЯ ДРІБНОНАСІННЄВИХ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР." Grain Products and Mixed Fodder’s 18, no. 1 (April 17, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i1.889.
Full textAbstract:
В статті проведено дослідження зміни кислотного, перекисного та йодного чисел дрібнонасіннєвих олійних куль-тур у діапазоні температури зберігання 5…25 °С та тривалості зберігання до 12 місяців. Встановлено, що з факторів, щовпливають на величину поглинання води насінням, визначаючими є анатомічна будова і хімічний склад зерна. При однако-вих температурі і відносній вологості повітря основні і покривні тканини насіння поглинають з повітря різну кількістьвологи.Показано, що чим вище олійність насіння, тим нижче їх рівноважна вологість, тому у високоолійному насіннівміст вологи в гідрофільній частині вищий. Для олійного насіння вологість гідрофільної частини значно вище за сумарнувологість. Хімічний склад гідрофільної частини насіння різних культур різний, тому їх вологопоглинаюча здатність не од-накова. Проте в цілому для всіх культур загальна зворотна залежність між вмістом олії в насінні і рівноважною вологіс-тю зберігається.Величина рівноважної вологості насіння залежить від розмірів насіння: рівноважна вологість у дрібного насінняменше, ніж у крупних, унаслідок відносного збільшеної поверхні насіння.Отримані дані можна використовувати при виборі умов при закладанні дрібнонасіннєвих олійних культур на дов-готривале зберігання.Для зберігання насіння олійних культур має значення не тільки вміст сирого жиру, а також жирокислотний склад олії,перш за все вміст ненасичених жирних кислот. Псування макової олії при несприятливих умовах зберігання починається під впливомферменту ліпази, яка розщеплює жир на гліцерин і вільні жирні кислоти. Вільні жирні кислоти можуть вступати в реакцію з киснемі далі розщеплюватися, при цьому утворюються проміжні продукти – гідроперекиси, які можуть руйнуватися далі до альдегідів,кетонів та простих жирних кислот. Саме вторинні продукти окислення зумовлюють зниження харчової цінності олії і її псування.Окислювальні процеси протікають в основному в ненасичених жирних кислотах, а жирокислотний склад насіння муку на 90 % скла-дається з ненасичених жирних кислот.При зберіганні дрібнонасіннєвих культур протягом 12 місяців показники їх якості не перевищували нормованихзначень.
35
Дробот, В. І., О. П. Іжевська, and Ю. В. Бондаренко. "ШРОТ НАСІННЯ ЛЬОНУ В ТЕХНОЛОГІЇ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." Food Science and Technology 10, no. 3 (September 8, 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i3.183.
Full textAbstract:
У статті представлена порівняльна оцінка хімічного складу шроту насіння льону та пшеничного борошна, вплив шроту на якість хліба у разі включення його до рецептури. Відзначено, що введення до рецептури хлібобулочних виробів шроту насіння льону дозволяє збагатити їх такими фізіологічно-функціональними інгредієнтами як білки з повноцінним амінокислотним складом, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, з яких значна частина водорозчинні, вітаміни, мікро- та макроелементи, лігнани. Розглянуто інтенсивність бродіння тіста та формування його структурно-механічних властивостей в присутності різної кількості шроту насіння льону. Показано, що внаслідок особливостей хімічного складу і технологічних властивостей шроту насіння льону, включення його до рецептури хліба погіршує якість виробів. Доведено доцільність використання сухої пшеничної клейковини, солодового екстракту, ферментованого солоду та аскорбінової кислоти для забезпечення високої якості хліба зі шротом насіння льону.
36
Сідь, Є. В., and О. С. Кульбачук. "Діагностична цінність серцевого білку, що зв'язує жирні кислоти у пацієнтів зі stemi при звернені за медичною допомогою." Україна. Здоров’я нації, no. 2 (March 2, 2020). http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201476.
Full text
37
Петрова, Жанна Олександрівна, and К. С. Слободянюк. "ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ СУШІННЯ РОСЛИННОЇ СУМІШІ З СОЇ ТА БАТАТУ." Scientific Works 82, no. 1 (August 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.999.
Full textAbstract:
Постійний попит на сою і соєві продукти як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках України зумовив розширення площі посівів під цією рослиною і вона стала одною з найприбутковіших культур, які вирощуються у сільськогосподарських підприємствах. Полінасичені жирні кислоти, які входять до складу клітинних мембран сої та інших структурних елементів рослинних тканин, виконують в організмі низку важливих функцій, зокрема забезпечують нормальний ріст та обмін речовин, еластичність судин. У зв'язку з існуючою проблемою дефіциту білка в харчуванні людей все більшої актуальності набувають для України дослідження шляхів підвищення економічної ефективності виробництва сої, формування та функціонування ринку сої та продуктів її переробки.Тепловий вплив – одна з найбільш широко розповсюджених теплотехнологічних операцій в процесах обробки рослинної сировини, а тепловий нагрів з метою зменшення початкового вологовмісту сировини, що обробляється (сушіння) – один із найбільш розповсюджених способів консервування, підготовки і полуфабрикування харчових продуктів. На ряду з перевагами процесу сушіння виникає ряд недоліків процесу, найважливішим з яких, в сучасних умовах, є енерговитрати на виконання процесу. Процес сушіння - один з найбільш енергоємних операції, він використовує до 25% всієї промислової енергії. Через проблеми в екологічній і енергетичній галузях, включаючи викиди парникових газів, виснаження викопного палива тощо стає надзвичайно важливим зменшення споживання енергії у всіх галузях промисловості.Створення рослинних композицій, поєднання двох сумісних за біохімічним складом матеріалів (сої та батату), дає можливість знизити енерговитрати на процес сушіння та зберегти біологічно активні речовини в процесі зберігання висушеної сировини. За своїм біохімічним складом батат містить каротиноїди, що є природніми стабілізаторами для білків сої і які перешкоджають окисленню її ліпідів. Отже, поєднання цих двох компонентів дозволяє природнім шляхом збільшити термін зберігання сировини. Через відсутність інформації в наукових інформаційних джерелах про вплив режимних параметрів сушіння (t, φ, υ) на кінетику сушіння соєво – бататної суміші, ця робота спрямована на дослідження процесу сушіння соєво - овочевих композицій з метою інтенсифікації процесу. The constant demand for soy and soya products on both the domestic and foreign markets of Ukraine led to the expansion of the area under this plant and became one of the most profitable crops grown in agricultural enterprises. Polyunsaturated fatty acids, which are part of cellular soybean membranes and other structural elements of plant tissues, perform in the body a number of important functions, in particular, provide normal growth and metabolism, elasticity of blood vessels. Due to the existing problem of protein deficiency in people's nutrition, Ukraine is increasingly studying ways to increase the economic efficiency of soybean production, the formation and functioning of the soy market and its processing products.Thermal effect is one of the most widely used heat engineering operations in the process of processing of plant raw materials, and heat heating in order to reduce the initial moisture content of processed material (drying) - one of the most common methods of preservation, preparation and semi-preparation of food products. Along with the advantages of the drying process, there are a number of flaws in the process, the most important of which, in modern conditions, is energy costs for the process. The drying process is one of the most energy-intensive operations, it uses up to 25% of all industrial energy. Due to problems in the environmental and energy sectors, including greenhouse gas emissions, fossil fuel depletion, etc., it is becoming increasingly important to reduce energy consumption in all industries.The creation of plant compositions, a combination of two biochemical compositions (soybeans and sweet potatoes) compatible, makes it possible to reduce energy costs for the drying process and preserve biologically active substances during the storage of dried raw materials. In its biochemical composition, sweet potato contains carotenoids, which are natural stabilizers for soy proteins and prevent the oxidation of its lipids. Consequently, the combination of these two components can naturally increase the shelf life of raw materials. Due to the lack of information in scientific information sources on the influence of regime drying parameters (t, φ, υ) on the drying kinetics of soybean - vegetable mixture, this work is aimed at studying the process of drying soy and vegetable compositions in order to intensify the process.
38
Залигіна, Є. В. "Актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна (Salvia sclarea L.)." Фармакологія та лікарська токсикологія 15, no. 2 (July 12, 2021). http://dx.doi.org/10.33250/15.02.117.
Full textAbstract:
Cьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження – на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна.Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (α-ліноленова ~54 %), токоли (γ-токоферол, α-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний – активність проти α-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їхнього приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України можна зробити висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.