To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кислота молочна.
Journal articles on the topic 'Кислота молочна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Кислота молочна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Козадерова, Ольга Анатольевна, Стефания Алексеевна Калинина, Елена Андреевна Моргачева, and Сабухи Илич-оглы Нифталиев. "Сорбционные характеристики и диффузионная проницаемость анионообменной мембраны МА-41 в растворах молочной кислоты." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 3 (June 16, 2021): 317–25. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3465.
Full textAbstract:
Работа посвящена изучению закономерностей ионного и молекулярного транспорта в системе «молочная кислота – хлорид натрия – анионообменная мембрана МА-41». Построены кинетические кривые ионообменной сорбции молочной кислоты, показано, что время достижения максимальной рабочей обменной емкости мембраны составляет от 35 до 80 минут в зависимости от концентрации раствора. Получены изотермы обменной сорбции и необменного поглощения молочной кислоты в диапазоне концентраций раствора 0.03-0.15 моль/дм3. Изотерма обменной сорбции описывается уравнением мономолекулярной адсорбции Ленгмюра с высоким коэффициентом корреляции. Величина необменного поглощения молочной кислоты заметно возрастает при концентрации раствора > 0.10 моль/дм3, однако, общее количество поглощенной молочной кислоты (в результате обменной и необменной сорбции) остается меньше, чем полная обменная емкость мембраны МА-41. Приведены концентрационные зависимости диффузионной проницаемости мембраны в растворах молочной кислоты, хлорида натрия и смешанном растворе, где молочная кислота и минеральная соль находятся в эквимолярном соотношении. Для молочной кислоты в диапазоне концентраций 0.03-0.30 моль/дм3 коэффициент диффузионной проницаемости мембраны МА-41 имеет более высокое значение, чем для хлорида натрия. Причиной ограничения переноса минеральной соли служит Доннановское исключение. Присутствие в растворе молочной кислоты эквивалентного количества хлорида натрия приводит к уменьшению коэффициентов диффузионной проницаемости последней в 2.5-3.2 раза по причине сопряжения потоков. Полученные экспериментальные результаты позволят осуществить обоснованный выбор рабочего диапазона концентраций обрабатываемых растворов для реализации экологически перспективных технологий Доннановского диффузионного диализа в очистке и получении молочной кислоты.
2
Tsisaryk, O. Y., L. Y. Musiy, I. M. Slyvka, and T. F. Molokus. "Розроблення технології моцарелли із застосуванням різних способів зсідання білків." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 6, 2017): 93–98. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8019.
Full textAbstract:
Метою досліджень було розробити технологію м’якого сиру «Моцарелла» із використанням різних способів зсідання білків та порівняти ефективність їх застосування у його технології. Молочну сировину для виробництва сиру заготовляли у березні 2017 р. Сир «Моцарелла» виготовляли з незбираного молока, яке аналізували на відповідність вимогам діючого Стандарту.Для сичужного зсідання молока використовували телячий сичужний фермент фірми «Хр. Хансен, Україна» СHY-max, заквашувальну культуру прямого внесення фірми «Хр. Хансен, Україна» RSF-742, калій хлористий у вигляді 1 % розчину та лимонну кислоту у вигляді 1,5 % розчину.Для дослідження було виготовлено два зразки сиру (із 3-разовим повторенням): зразок 1 – зсідання білків за участю лимонної кислоти (нормалізована суміш + сичужний фермент + лимонна кислота); зразок 2 – зсідання білків за участю заквашувальної культури прямого внесення (нормалізована суміш + сичужний фермент + заквашувальну культура + хлористий кальцій). Тривалість сичужного зсідання молока визначали від моменту внесення ферментів у молочну основу до утворення щільного згустку. У отриманих згустках визначали синеретичні властивості, вимірюючи об’єм виділеної сироватки через кожні 10 хв. протягом 1 год. У готовому продукті визначали вихід сиру, органолептичні та фізико-хімічні показники.
Встановлено, що використання лимонної кислоти призводить до скорочення технологічного процесу виробництва продукту та до збільшення виходу сиру. Однак, згідно органолептичної оцінки зразок із використанням лимонної кислоти характеризувався вираженим сирним, без сторонніх присмаків та запахів, властивий м’якому свіжому сиру смаком і запахом та вищим вмістом вологи. Гіршими органолептичними показниками характеризувався зразок з використаннямзаквашувальної культури прямого внесення RSF-742, однак під час зберіганнязразок характеризувався кращими фізико-хімічними показниками.
3
Kapustian, A. V., L. M. Lazareva, V. O. Postoienko, and O. S. Koval. "COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF BREAST MILK FROM DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE BY THE CONTENT OF DECENIC ACIDS." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 5 (September 20, 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.03.
Full textAbstract:
Подано результати досліджень деяких показників маточного молочка на відповідність до національних стандартів. Проаналізовано понад 40 зразків маточного молочка, відібраного в різних регіонах України. Установлено, що за показниками якості, зокрема за вмістом деценових кислот, вони відповідають вимогам ДСТУ 4666:2006 «Молочко маточне бджолине. Технічні умови». Показано, що середнє значення показників вмісту деценових кислот коливається в межах від 3,8+0,6 до 4,95%, рН – від 3,94+0,7 до 4,01+0,8. Доведено, що найвищий показник вмісту деценових кислот спостерігався у зразках із Центрального регіону (середнє значення становило 4,95+0,7), а найнижчий (3,8+0,6%) – з Північного регіону. Ключові слова: маточне молочко, деценові кислоти, критерії якості.
4
Rudakov, Oleg B., Lyudmila V. Rudakova, and Maksim S. Buksha. "Фенотипическая изменчивость жирно-кислотного состава грудного молока." Сорбционные и хроматографические процессы 19, no. 1 (February 6, 2019): 8–22. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/643.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены статистические данные по жирно-кислотному составу грудного молока женщин из разных стран и регионов мира, полученные методом капиллярной газовой хроматографии. Обсуждены биохимические корреляции, наблюдаемые при изменении жирно-кислотного состава в зависимости от региона проживания женщин. Показано, что доля насыщенных жирных кислот (ЖК)относительно постоянна среди большинства стран, за исключением Филиппин и Нигерии, где уровень лауриновой и миристиновой кислот завышен примерно в два раза относительно других стран. Доля мононенасыщенных ЖК различается мало, за исключением пониженного содержания олеиновой кислоты в грудном молоке женщин Филиппин, Нигерии и Туниса. Повышенный уровень эруковой кислоты наблюдается в Китае и Нигерии. Сравнение общего состава ЖК грудного молока из 20 стран и регионов с составом молока женщин из Англии показало, что наиболее близок к нему состав ЖК грудного молока в Австралии, ФРГ и Канаде. Наибольшие различия в составе отмечены между молоком англичанок и молоком женщин Филиппин и Нигерии. Десятикратное различие выявлено вуровне докозагексаеновой кислоты. Он может варьировать от 0.10 до 0.99 %. Наибольший уровень этой ЖК характерен для Японии, наименьший – для Туниса. Жирно-кислотный состав грудного молока зависит от диеты кормящих матерей. Характерные для Филиппин и Нигерии показатели указывают на то, что диета кормящих женщин в этих странах не сбалансирована, что отражается на пищевой ценности их грудного молока. Тесные прямые (симбатные) корреляции наблюдаются между содержанием насыщенных короткоцепочных ЖК, тесные обратные корреляции имеют место между содержанием короткоцепочных и длинноцепочных насыщенных ЖК. Между короткоцепочными насыщенными и полиненасыщенными ЖК преобладают отрицательные корреляции. Длинноцепочные насыщенные ЖК, напротив, имеют тенденцию симбатно возрастать при росте содержания полиненасыщенных ЖК. Содержание мононенасыщенных и полиненасыщенных ЖК часто симбатно изменяется при изменении состава молока. Во многих случаях коэффициенты корреляции R>0.90. Найденные корреляции полезны при идентификации происхождения молока, при выявлении фальсифицированного женского молока и при оптимизации состава молочных смесей для искусственного вскарм-ливания в разных регионах.
5
Супрун, Ірина Олександрівна, and Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.
Full textAbstract:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
6
Щетинин, Михаил Павлович, Зоя Рафаиловна Ходырева, and Елена Михайловна Щетинина. "Разработка поликомпонентных молочных консервов на основе сочетания сырья животного и растительного происхождения." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 2 (June 30, 2019): 75–84. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2019.79.
Full textAbstract:
Многочисленные исследования структуры питания населения различных регионов России, свидетельствуют о нарушениях пищевого статуса, которое выражается в дефиците полиненасыщенных жирных кислот, жирорастворимых витаминов, минеральных веществ и пищевых волокон. Создание композиции из молочного и растительного сырья является, в последнее время, распространенным способом корректирования состава молочных продуктов. Перспективной основой продукта может служить молоко цельное сгущенное с сахаром. Технологические особенности производства и особые условия хранения сгущенного молока исключают возможность протекания окислительных и окислительно-восстановительных реакций в добавляемых растительных компонентах. Для разработки рецептуры молочных консервов с сахаром использовали возможность внесения ядра кедрового ореха и ядра подсолнечника в нормализованное молоко с предварительной подготовкой сахарного сиропа. Основная цель исследований – разработка поликомпонентного молочного продукта на основе сочетания молочного и масличного сырья, сбалансированного по пищевой и биологической ценности, позволяющего удовлетворять потребности различных групп населения. Исследования выполнялись в условиях лабораторий ФГБОУ ВО Алтайский государственный технический университет им. И.И. Ползунова. Оценивали влияние ядра кедрового ореха и ядра подсолнечника на физико-химические и органолептические показатели молока цельного сгущенного с сахаром в количестве от 5 % до 25 % соответственно. Учитывая полученные результаты, рекомендовано внесение ядра кедрового ореха или ядра подсолнечника в количестве не более 20 %. Полученные продукты позволят не только расширить ассортимент молочных консервов, но и добавить в рацион потребителям полиненасыщенные жирные кислоты, жирорастворимые витамины, растительный белок и минеральные вещества.
7
Tanashchuk, Tatiana, Maksim Shalamitskiy, and Dmitrii Pogorelov. "Оценка штаммов молочнокислых бактерий по способности усваивать L-яблочную кислоту." Magarach. Vinogradstvo i Vinodelie, no. 4(110) part: 21 (December 19, 2019): 328–32. http://dx.doi.org/10.35547/im.2019.21.4.010.
Full textAbstract:
Из всех процессов, вызываемых молочнокислыми бактериями в винах, единственно полезным является яблочно-молочное брожение (ЯМБ), основной метаболической характеристикой которого является ферментное преобразование двухосновной L-яблочной кислоты в одноосновную L-молочную кислоту и углекислый газ, в результате чего кислотность вина понижается. В работе представлены результаты изучения способности 39 природных штаммов молочнокислых бактерий родов Leuconostoc и Lactobacillus к усвоению L-яблочной кислоты. При проведении работ использовали методы и подходы, общепринятые в микробиологии виноделия. Способность штаммов молочнокислых бактерий проводить процесс яблочно-молочного брожения тестировали по затратам L-яблочной кислоты на поддержание жизни клеток, не размножающихся делением. Расчет потребления L-яблочной кислоты осуществляли по данным изменения титруемой кислотности среды в процессе культивирования штаммов, предварительно проведя математическую обработку массива расчетных характеристик бинарных систем, построенных на основе варьирования различных соотношений яблочной и молочной кислот. Отбор перспективных штаммов молочнокислых бактерий для ЯМБ проводили по результатам двухступенчатого скрининга. На первом этапе штаммы оценивали по ростовой активности, на втором этапе - по активности усваивать L-яблочную кислоту. Отмечено, что штаммы молочнокислых бактерий рода Leuconostoc характеризовались более продолжительным временем роста, чем штаммы рода Lactobacillus . Изучение динамики роста 88 природных штаммов молочнокислых бактерий позволило отобрать 39 штаммов с высокой ростовой активностью, у которых накопление клеточной биомассы через 24-48 ч культивирования, в зависимости от штамма, составило около 10 - 10клеток/см. При изучении потенциальной возможности 39 природных штаммов молочнокислых бактерий осуществлять процесс яблочно-молочного брожения установлено, что большинство штаммов обладали достаточно высокой активностью к потреблению L-яблочной кислоты. Данное свойство отмечено у 94% исследованных молочнокислых бактерий кокковой формы, что подтверждает их характеристику как типичных агентов яблочно-молочного брожения в практике виноделия. Среди молочнокислых бактерий рода Lactobacillus с такой характеристикой отмечены только 50 % штаммов, однако перспектива их использования в качестве активных кислотопонижателей также высока.Malolactic fermentation (MLF) is the only useful process of all caused in wine by lactic acid bacteria. Enzymatic transformation of dibasic L-malic acid into monobasic L-lactic acid and carbon dioxide enters as the key metabolic characteristic of MLF, which leads to deacidification of wine. Capability of 39 native lactic acid strains of the genera Leuconostoc and Lactobacillus to assimilate L-malic acid was studied using conventional methods and approaches of microbiology of wine. The capability of the study strains to conduct MLF was tested by L-malic acid utilization for maintaining viability of non-fissiparous cells. L-malic acid utilization was calculated by changes in titratable acidity of medium during cultivation of the study strains. This was preceded by a mathematical treatment of a set of estimated characteristics of binary systems established based on the variation of malic to lactic acid ratios. Lactic acid strains promising for MLF were selected following a two-step screening during which the growth of the study strains and their activity with refer to L-malic acid assimilation were evaluated. The time-course of growth was longer in lactic acid strains of Leuconostoc than in those of Lactobacillus . The growth dynamics of a total of 88 native lactic acid strains was assessed, and 39 strains with a high growth efficiency were selected. Strain-dependant cell biomass accumulation of these strains was around 10-10 cells/cm after 24-48 h of cultivation. A sufficiently high activity with refer to L-malic acid assimilation was found in the majority of the 39 native lactic acid strains tested for potential capability to conduct malolactic fermentation. This feature was observed in 94 % of the studied coccal form of lactic acid bacteria, which proves that they are typical agents of malo-lactic fermentation for winemaking, and in not more than 50% of the study lactic acid bacteria of Lactobacillus . Nevertheless, the prospects for their use as active deacidifiers are also high.
8
Борщенко, Валерій Володимирович, Оксана Олександрівна Лавринюк, Наталія Ігорівна Солоненко, Євгеній Леонідович Солоненко, and Сергій Васильович Крисан. "ВПЛИВ ЗБАЛАНСОВАНИХ РАЦІОНІВ ГОДІВЛІ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬКОРІВ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНВЕРСІЇ КОРМУ У МОЛОКО." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.16.
Full textAbstract:
Виробничі дослідження щодо оцінки впливу збалансованих раціонів годівлі на молочну продуктивність корів, обмін речовин та ефективність перетворення кормів у молоко проводилось на поголів’ї української чорно-рябої породи ПСП «Новоселиця» Попільнянського району Житомирської області, у кількості 36 голів. Корови перебували у другому періоді лактації, середньодобове виробництво молока становило 13,9 кг з 4,1% жиру. У ході досліджень були оптимізовані раціон із найменшими витратами, використовуючи програмне забезпечення для балансування раціонів. Раціон був збалансова-ний за обмінною енергією, сирим протеїном, кальцієм та фосфором, відповідно із нормами годівлі для великої рогатої худоби. Збалансованими раціонами годували всіх експериментальних тварин протягом 30 днів, за винятком 15-денного періоду адаптації. Годівля корів збалансованими раціонами та поліпшення забезпечення кальцієм і фосфором позитивно вплинула на збільшення надою молока4% жирності на 0,7 кг/корову (P <0,05). Одночасно зменшилася вартість годівлі на 17,0%. Оптимізація раціонів дозволяє поліпшити обмінні процеси в організмі корів, аналогічні дослідження свідчать, що рівень вмісту в кровіімуноглобулінів та сечової кислоти значно збільшується, тоді як рівень азоту сечовини крові (BUN) знижується (Р<0,01) з 18,2 до 15,0 мг/дл. Також поліпшується конверсія кормів у молоко з 0,8 до 1,0. Дане дослідження свідчить про те, що збалансована годівля корів, після корекції раціонів відповідно до норм годівлі, покращує виробництво молока, поліпшує обмінні процеси в організмі та ефективність перетворення кормів у коріву виробничих умовах. Отже, годівля збалансованим раціоном молочних корів покращує використання поживних речовин, виробництво молока, мікроб-не забезпечення азотом та ефективність перетворення кормів в продукцію.
9
Самойленко, А. А., and О. П. Юдічева. "ЯКІСТЬ ЗЕФІРУ БІЛО-РОЖЕВОГО УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 24 (July 3, 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-09.
Full textAbstract:
Корисні властивості зефіру повною мірою можуть проявлятися тільки у високоякісних виробах, одержаних з відповідної сировини з дотриманням рецептури та технології виготовлення, а також умов транспортування, зберігання і реалізації. За цих умов роль моніторингу, за якого якість відіграє надзвичайно важливу роль для задоволення потреб українських споживачів, є завжди акту- альною. Мета роботи – дослідження якості зефіру біло-рожевого, виробленого в Україні, та особли- востей застосування виробниками чинного законодавства щодо інформації для споживачів про хар- чові продукти на його прикладі. Для досліджень відібрано зразки семи торгових марок: Рошен, Жако, Богуславна, ARO, CLEVER, Своя лінія і Перший ряд. Під час оцінки зовнішнього вигляду паковання розривів не виявлено, воно було цілим, чистим, естетичним. Найбільш яскравим виявилося паковання зефіру ТМ Рошен, Жако та Богуславна, інші 4 зразки упаковані в прозорий матеріал з нанесенням на нього інформації. Інформація на маркованні зефіру всіх торгових марок була повною і достатньо чіткою та відповідала вимогам стандарту і Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Більшість зразків мали додаткову інформацію щодо особливих умов зберігання (крім ТМ Рошен і Богуславна). Проведений аналіз показав, що за своїм сировинним складом зразки зефіру мають деякі відмінності, але майже на 90 % він ідентичний і містить: цукор, патоку, яблучне пюре, білок яєчний драглеутворювач – переважно пектин (для ТМ Рошен драглеутворювачем висту- пав агар). Регулятором кислотності для всіх зразків слугувала молочна кислота, але в деяких торгових марках додатково добавлені цитрат або лактат натрію, різноманітні ароматизатори та барвник натуральний «Кармін». Усі зразки мали позначення – без ГМО. Біло-рожевий зефір відрізнявся власти- вим найменуванню та зазначеним ароматизаторам смаком і запахом (дещо негармонійним був запах зефіру ТМ Перший ряд, Своя лінія та Clever); колір – відповідав вимогам стандарту (найбільш прива- бливим, на думку дегустаторів, був у продукції ТМ Рошен), кількість зефіру різного кольору в упаковці однакова. Вироби цілі, надламаних зразків та грубого затвердіння у виробах не виявлено. Консистенція пухка тільки в зефірі ТМ Рошен, дещо затяжиста у ТМ Жако та дуже затяжиста у решти зразків, а у виробах ТМ Перший ряд навіть злегка волога всередині. Необхідно відмітити, що максимально високих оцінок за смак і запах не отримав жоден досліджуваний зразок зефіру і тільки одна ТМ Рошен отримала найвищий бал за консистенцію. Усі фізико-хімічні показники були на допустимому рівні або не перевищували встановлених норм і відповідали стандарту. Подальші дослідження спрямовувати- муться на дослідження мікробіологічних показників і показників безпеки зефіру.
10
Чепур, С. В., Н. Н. Плужников, О. В. Чубарь, И. В. Фатеев, Л. С. Бакулина, И. В. Литвиненко, and А. И. Ширяева. "Молочная кислота: динамика представлений о биологии лактата." Успехи современной биологии 141, no. 3 (2021): 227–47. http://dx.doi.org/10.31857/s0042132421030042.
Full text
11
Tsisaryk, O., І. Slyvka, and L. Musiy. "Скринінг технологічних властивостей природних штамів молочнокислих бактерій." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 8, 2017): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8018.
Full textAbstract:
У статті висвітлені результати досліджень технологічних властивостей молочнокислих бактерій (МКБ). Проведено скринінг 106 культур МКБ виділених із традиційної бринзи виготовленої у непромислових умовах із овечого молока у Карпатському регіоні України. При досліджені технологічних властивостей МКБ враховували ферментативну і кислотоутворювальну активність штамів на 3,6,9 та 24 год. культивування, розраховували кількість молочної кислоти, визначали здатність до росту мікроорганізмів за різних температурних режимів +10 °С,+15 °С,+45 °С та стійкість культур мікроорганізмів до різних концентрацій NaCl – 2,4 і 6,5%. В результаті проведених досліджень встановлено, що ріст за температури +10 °С і +15 °С та концентрації NaCl 2 і 4% був властивий для більшості лактобактерій. Відзначено активний ріст і розвиток штамів Enterococcus faecium за температури +45°С і концентрації NaCl 6,5%.
Щодо кислотоутворювальної здатності, встановлено, що найактивнішим був вид Lactococcus lactis ssp. lactis з енергією кислотоутворення 80–100 °Т. Найменш вираженою здатність до утворення молочної кислоти характеризувались штами виду Lactococcusgarvieae та Enterococcus faecium 60–80 °Т.
12
Борщевская, Л. Н., Т. Л. Гордеева, А. Н. Калинина, and С. П. Синеокий. "Спектрофотометрическое определение молочной кислоты." Журнал аналитической химии 71, no. 8 (2016): 787–90. http://dx.doi.org/10.7868/s004445021608003x.
Full text
13
Ordiyants, I. M., O. S. Pobedinskaya, and S. S. Barabasheva. "ROLE OF ORGANIC ACIDS AND MORPHO-IMMUNOHISTOCHEMICAL ENDOMETRIAL CHANGES IN PATHOGENESIS OF NON-DEVELOPING PREGNANCY." Ulyanovsk Medico-biological Journal, no. 1 (March 5, 2020): 63–71. http://dx.doi.org/10.34014/2227-1848-2020-1-63-71.
Full textAbstract:
Non-developing pregnancy (NDP) is not only a medical, but also a social problem. There is no single predictor of NDP development, its causes and mechanisms are very complex. In recent years, when discussing the genesis and diagnosis of most obstetric complications, special attention has been paid to proteomic and metabolomic factors. Moreover, organic acids have been studied thoroughly, as they are considered to be markers of energy cell metabolism. The objective of the trial was to determine prognostic significance of organic acids in NDP pathogenesis. Material and Methods. We examined 30 women who were divided into 2 groups: Group 1 (main) consisted of 20 women with NDP, Group 2 (control) included women with a physiological pregnancy, seeking for an abortion. All women underwent immunohistochemical study of endometrium. Besides, high performance liquid chromatography (HPLC) was used to identify organic acids in blood serum and endometrium. We analyzed the content of organic acids in blood serum and endometrium, associated with metabolic disorders of fatty acids, amino acids, as well as being intermediate metabolites in the Krebs cycle. STATISTICA® for Windows, Release 6.0 module package from StatSoft® Inc., USA (2003), serial number AXAR802D898511FA, was used for statistical analysis of the obtained data. Results. Women with NDP demonstrated elevated concentrations of lactic acid and decreased concentrations of pyruvic acid in serum and endometrium if compared with the control group (p=0.05). 4-hydroxyphenylacetic acid was found in all women with NDP, while in the control group the very acid was not determined. The revealed changes significantly correlated with immunohistochemical changes in endometrium in women with NDP. We observed high expression of chronic endometritis markers (HLA-DR, CD 16 and CD 20) in the endometrial stroma, decreased expression of VEGF and LIF receptor marker in the epithelium and stroma. Conclusion. Metaboloma indices combined with immunohistochemical characteristics (increased HLA-DR, CD16, CD20 levels, decreased VEGF and LIF expression) can serve as prognostic criteria for prevention of recurrent pregnancy loss. Keywords: non-developing pregnancy, organic acids, metabolites, Krebs cycle. Неразвивающаяся беременность (НБ) – не только медицинская, но и социальная проблема. Нет единого предиктора развития НБ, причины и механизмы очень сложны. В последние годы при обсуждении генеза и диагностики большинства акушерских осложнений особое внимание уделяют протеомным и метаболомным факторам, особенно изучению органических кислот, которые являются маркерами энергетического обмена в клетке. Цель – определить прогностическую значимость органических кислот в патогенезе НБ. Материалы и методы. Обследовано 30 женщин, которые сформировали 2 группы: I основную группу составили 20 женщин с НБ, II контрольную – женщины с физиологически протекающей беременностью, обратившиеся за артифициальным абортом. Всем женщинам проводили иммуногистохимическое исследование эндометрия и определяли органические кислоты в сыворотке крови и эндометрии методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Анализировали содержание органических кислот в сыворотке крови и эндометрии, связанных с нарушениями обмена жирных кислот, аминокислот, а также являющихся промежуточными метаболитами в цикле Кребса. Статистический анализ полученных данных выполняли с помощью пакета модулей STATISTICA® for Windows, Release 6.0 (StatSoft®Inc., США, 2003, серийный номер AXAR802D898511FA). Результаты. У женщин с НБ были выявлены повышенные концентрации молочной и сниженные концентрации пировиноградной кислот в сыворотке крови и эндометрии в сравнении с контрольной группой (p=0,05). У всех женщин с НБ определялась 4-гидроксифенилуксусная кислота, в то время как в группе контроля данная кислота не определялась. Выявленные изменения значимо коррелировали с иммуногистохимическими изменениями в эндометрии у женщин с НБ, где была установлена высокая экспрессия маркеров хронического эндометрита HLA-DR, CD 16 и CD 20 в строме эндометрия и снижение экспрессии VEGF и маркёра рецептивности LIF в эпителии и строме. Выводы. Показатели метаболома в сочетании с иммуногистохимическими особенностями (повышенные уровни экспрессии HLA-DR, CD16, CD20, снижение экспрессии VEGF и LIF) могут служить прогностическими критериями профилактики повторных репродуктивных потерь. Ключевые слова: неразвивающаяся беременность, органические кислоты, метаболиты, цикл Кребса.
14
Cherniy, V. I. "Сбалансированные растворы в инфузионной терапии. Резервная щелочность. Идеальный инфузионный раствор." Клінічна та профілактична медицина 2, no. 5-6 (October 25, 2018): 83–92. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.10.
Full textAbstract:
В лекции охарактеризованы различные виды метаболического ацидоза, имеющие различные причины, механизмы формирования и, следовательно, тактику лечения, – кетоацидоз и молочнокислый ацидоз. В свою очередь, кетоацидоз разделяется на диабетический и недиабетический. Диабетический кетоацидоз – это комплекс расстройств метаболизма, характеризующийся гипергликемией, ацидозом и кетонемией, является итогом абсолютной или относительной инсулиновой недостаточности. Недиабетический кетоацидоз связан с синдромом циклической рвоты у детей и взрослых (Cyclic Vomiting Syndrome). Лактат-ацидоз – универсальное патологическое состояние, которое развивается в условиях гипоксии (как острой, так и хронической). Существуют другие причины метаболического ацидоза: гиперхлоремический, лекарственно индуцированный, при отравлениях (салицилаты) и т.д. Инфузионные жидкости, не содержащие физиологическое буферное основание (бикарбонат), создают дилюционный ацидоз. Неконтролируемая инфузионная терапия коллоидными и кристаллоидными плазмозаменителями также способна привести к развитию гиперхлоремического метаболического ацидоза. Дилюционный ацидоз можно предотвратить, используя адекватные концентрации предшественников бикарбоната – метаболизируемых анионов для замещения HCO-3. В качестве метаболизируемых оснований (носителей резервной щелочности) используются следующие анионы органических кислот: ацетат (уксусная кислота), лактат (молочная кислота), малат (яблочная кислота). Использование только кристаллоидных растворов связано с повышенным риском увеличения объема межклеточной жидкости, что может привести к органной недостаточности при проведении анестезии и интенсивной терапии. Длительное использование больших объемов коллоидных растворов связано с повышенным риском развития различных побочных эффектов, при наличии показаний они должны применяться только в рекомендуемых дозировках. Наиболее эффективными и безопасными при заболеваниях, сопровождающихся развитием метаболического ацидоза, являются комплексные инфузионные растворы, содержащие натрия лактат (Реосорбилакт, Сорбилакт) и натрия ацетат (Ксилат, Глюксил), натрия ацетат и малат (Рингер Малат). До настоящего времени не создан «идеальный» состав «сбалансированного» плазмозаменителя.
15
Gerun, Inessa. "Амінокислотний склад молока здорових корів та хворих на кетоз." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (50) (December 1, 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.1.
Full textAbstract:
Дефіцит білкового харчування є актуальним як до населення країн з сталим економічним розвитком так і до розвиваючих. Проблема якісного та безпечного харчування населення була і залишається не вирішеною в усьому світі. Отже питання збалансування раціонів для населення є одним із найбільш актуальним для створеної при Організації Об’єднаних Націй продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО). Дослідженню амінокислотного складу білків молока корів приділено значна кількість робіт. Наші дослідження та їх результати направленні на виявленні змін амінокислотного складу білків молока за захворювання корів на кетоз та оцінки харчової цінності молока. От же результати наших досліджень показують, що є зміни вмісту в сторону зменшення майже всіх амінокислоти і особливо не замінних які відіграють важливу роль у житті людини так як вони не синтезують ся в організмі. Так, за нашими даними вміст амінокислоти валін зменшений 22,6 %. Разом з тим бачимо що зменшився також вміст амінокислоти Фенілаланін на 10,1%. Амінокислота лейцин при захворюванні на кетоз знаходиться практично на одному рівні. Вміст незамінної амінокислоти ізолейцин за кетозу зменшився на 39,4%. Наші дослідження показують що кількість треоніну та метіоніну зменшена на 40,2 та 80,7 % відповідно. В білку молока корів є одна із амінокислот яка вважається напівнезамінною для людини, це - аргінін. При захворюванні на кетоз вміст аргініну зменшений на 33,3 %. Аналіз результатів дослідження вмісту замінних амінокислот показав що значна їх частина також має негативну тенденцію. Так, вміст таких амінокислот як пролін та гістідін зменшився на 20,9 та 22,3 % відповідно. Також на 4 та 13,2 % відповідно зменшився вміст таких амінокислот як гліцин та глютамінова кислота. Суттєве зменшення вмісту відзначили у таких амінокислот як лізин та тирозин на 40,8 та 69,5 %. Але нами також відмічено що вміст таких замінних амінокислот як серин та аспаргинова кислота збільшився на 10,5 та 9,5 % відповідно. Отже таке захворювання як кетоз корів призводить не тільки до зниження продуктивності а і до втрати біологічної цінності молока та вироблених із нього молочних продуктів.
16
Kuras, L. D., and A. M. Erstenyuk. "ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В СЕРЦЕВІЙ ТКАНИНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ЗА УМОВ ВПЛИВУ КАДМІЙ ХЛОРИДУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 12, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9900.
Full textAbstract:
Вступ. Катіони кадмію можуть надходити в організм людини і тварин з їжею, питною водою й атмосферним повітрям. Їх дія полягає у пригніченні функціонального стану мітохондрій, що призводить до виснаження енергетичних ресурсів та порушення ряду життєво важливих процесів. Кадмій, проникаючи в клітини, взаємодіє з меркаптогрупами, пригнічує ензимні системи енергозабезпечення шляхом заміщення двовалентних металів, які входять до складу ензимів.
Мета дослідження – з’ясувати стан енергетичного обміну в серцевому м’язі експериментальних тварин (щурів) за умов впливу кадмій хлориду.
Методи дослідження. Інтоксикацію здійснювали шляхом внутрім’язового введення кадмій хлориду в дозі 1/10 LD50 протягом 10-ти днів. Тварин було поділено на 2 групи: 1-ша – інтактні; 2-га – експериментальні, яким вводили кадмій хлорид. Забір матеріалу проводили після декапітації під тіопенталовим наркозом на 1-шу, 14-ту, 28-му доби після завершення введення токсиканту. Показники енергетичного обміну визначали таким чином: активність АТФ-ази, лактатдегідрогенази – ензиматичним методом; концентрацію глюкози – глюкооксидазним методом; рівень піровиноградної, молочної, аденозинтрифосфорної (АТФ) кислот – спектрофотометрично; вміст макро- та мікроелементів (Cd, Zn, Cu, Mg) – за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра.
Результати й обговорення. Отримані результати свідчать про посилене використання глюкози серцевим м’язом за анаеробним шляхом, оскільки спостерігали підвищення концентрації молочної кислоти. Це підтвердило літературні дані про розвиток гіпоксії за умов дії іонів кадмію. Водночас відмічено зниження рівня аденозинтрифосфорної кислоти, а також активності АТФ-ази у тканині серця. Встановлено збільшення вмісту магнію (активатора АТФ-ази) та цинку (активатора лактатдегідрогенази) в серці експериментальних тварин.
Висновок. Результати проведених досліджень вказують на порушення енергетичного забезпечення тканин серцевого м’яза за умов кадмієвої інтоксикації, що підтверджується активацією анаеробного окиснення глюкози, зниженням її рівня та вмісту аденозинтрифосфорної кислоти в міокарді.
17
Оразов, А., Л. А. Надточий, Gu Ruixia, А. В. Проскура, and М. Б. Мурадова. "ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА СКВАШИВАНИЯКОРОВЬЕГО МОЛОКА ПОД ДЕЙСТВИЕМЗАКВАСОЧНОЙ МИКРОФЛОРЫ ВЕРБЛЮЖЬЕГО МОЛОКА,ВЫЗЫВАЮЩЕЙ СПОНТАННУЮ ФЕРМЕНТАЦИЮ." Ползуновский вестник, no. 01 (April 5, 2018): 65–69. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.01.013.
Full textAbstract:
В данной работе исследовались способы сквашивания коровьего молока закваской на основе верблюжьего молока, полученной путем спонтанной ферментации. Объектом изучения было пастеризованное коровье молоко 3,2%-ой жирности, в которое в равных количествах вносилась закваска, в качестве закваски использовался кисломолочный продукт shubat из верблюжьего молока. Далее исследуемые образцы культивировались при различных температурах в термостате в течение 24 часов. Температурный режим культивирования подбирался в зависимости от вида МКБ и дрожжей. Для получения достоверных результатов все эксперименты проводились в трёхкратной повторности. Результаты титруемой и активной кислотности показали, что наибольшая активность развития микроорганизмов наблюдалась в третьем образце: термофильных молочнокислых стрептококков, сквашенных при 40℃. Термофильные молочнокислые стрептококки по сравнению с другими видами молочнокислых микроорганизмов сбраживают лактозу с образованием молочной кислоты, тем самым способствуя повышению кислотности в продукте за короткие сроки. Интенсивность развития термофильных молочнокислых микроорганизмов протекает за 6 часов, мезофильных за 12 часов, дрожжей за 24 часа. Проведение сенсорного анализа дало соответствующие для кисломолочного продукта органолептические показатели: вкус, запах, консистенцию, цвет и внешний вид.
18
Донская, Галина Андреевна, Виктор Михайлович Дрожжин, and Екатерина Ивановна Добриян. "Free fatty acids as estimates for drinking milk." Food processing industry, no. 8 (August 5, 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.8.8.014.
Full textAbstract:
Цель работы - исследовать влияние теплового воздействия на содержание свободных жирных кислот в молоке. Задачи исследования - определить содержание свободных жирных кислот в молоке: сыром, термизированном, пастеризованном, ультрапастеризованном. Показано влияние технологических факторов, в том числе условия транспортирования, на состояние жира в молоке. Установлено, что при имитации транспортирования термизированного молока (65 °С, 30 сек) в течение 4-7 ч происходят значительные изменения жирнокислотного состава относительно сырого молока. Многократно снижаются массовые доли докозогексаеновой, эйкозапентаеновой, трикозановой, лигноцериновой, эйкозатетраеновой кислот. Значительные изменения отмечены в концентрациях эйкозадиеновой и бегеновой кислот. Увеличиваются массовые доли свободного жира в 1,4-1,5 раза; перекисного числа, характеризующего накопление первичных продуктов окисления жиров (перекисей RO, гидроперекисей - ROOH) в 1,3-1,7 раза. Значение анизидинового числа, показывающего содержание в жире вторичных продуктов окисления, незначительно отличалось от аналогичного показателя сырого нетермизированного молока. Изучены показатели кислотного числа, характеризующего содержание свободных жирных кислот, образующихся при ферментативном гидролизе жира, в сыром, термизированном, пастеризованном, ультрапастеризованном молоке. Установлено, что с увеличением длительности хранения пастеризованного молока (срок годности 6 сут) количество свободных жирных кислот в нем возрастает. При этом снижается биологическая ценность продукта. В ультрапастеризованном молоке (срок годности 9 мес) исходное значение кислотного числа сохраняется в пределах 3 мес с момента выработки. На основании проведенных исследований можно предположить, что температуры пастеризации молока (76…95 °С) не оказывают существенного влияния на активность фермента липазы, гидролизующего молочный жир, увеличивая количество свободных жирных кислот. Температура ультрапастеризации (137 °С, 4 сек) понижает активность фермента, что позволяет сдерживать образование свободных жирных кислот на определенном этапе, дольше сохраняя свежесть и качество молока. Изменяя режимы теплового воздействия на молоко, можно ингибировать процесс гидролиза молочного жира и сохранять в определенной степени качество и биологическую ценность молока. The aim of this work was to investigate heat impact on fatty acid content in milk. Research objective was to determine fatty acid content of raw, thermized, pasteurized, and ultrapasteurized milk. Technological factors, including transportation conditions were demonstrated to affect milk fat condition. Significant alterations in fatty acid content of thermized milk (65 °C, 30 sec) vs raw milk were established during 4-7hr transportation. Multiple decrease in mass weight of docosahexaenoic, eicosapentaenoic, tricosanoic, Lignoceric, eicosatrienoic acid was observed. Considerable changes in concentrations of eicosadienoic and behenic acids were noted. Free fat in dry matter was increased 1.4-1.5 fold, peroxide number that defines accumulation of primary fat oxidation products (peroxides RO, hydroperoxides - ROOH) - 1.3-1.7 fold. Anisidine index illustrating secondary oxidation products was not significantly different than the same value of raw non thermized milk. Acid index values that define free fatty acids produced during enzymatic hydrolysis of fat in raw, thermized, pasteurized, and ultra-pasteurized milk were studied. It was established that the amount of free fatty acids raised with increase in shelf-life of pasteurized milk (shelf-life 6 days). It was accompanying by decline in biological value of the product. In ultra-pasteurized milk (shelf-life 9 mo) original value of acid index remained unchanged in the first 3mo from the production date. Based on our research, we can assume that pasteurization temperature (76…95 °C) does not have significant impact on lipase enzyme activity, which hydrolizes milk fat increasing amount of free fatty acids. Temperature of ultra-pasteurization (137 °C, 4 sec) decreases enzyme activity that maintains free fatty acid formation at certain point of time, preserving freshness and quality of milk. Modifying milk heat treatment mode, fat hydrolysis process can be inhibited and biological value and quality of milk can be preserved.
19
Пальцын, А. А., and Н. Б. Свиридкина. "Butyric acid (butyrate)." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 1 (March 31, 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2021.01.79-86.
Full textAbstract:
Бутановая кислота - одна из короткоцепочечных жирных кислот (КЖК). Присутствует в молочных продуктах и сливочном масле, поэтому имеет второе название - масляная (бутират). Как и другие КЖК, образуется в толстом кишечнике человека местной анаэробной флорой из грубой растительной пищи - пищевых волокон. Собственные пищеварительные механизмы человека не способны создавать КЖК. Эти кислоты - главный источник энергии для микрофлоры толстого кишечника и обеспечивают около 15% общих энергозатрат тела. Бутират проникает во многие среды организма, служит сигнальной молекулой множества физиологических и патологических процессов. Достаточная продукция бутирата толстым кишечником - свидетельство нормального состояния кишечной микробиоты, существенно влияющей и даже определяющей развитие (или не развитие) многих болезней, в том числе нейроиммунных: болезней Альцгеймера и Паркинсона, шизофрении, множественного склероза, аутизма и расстройств аутистического спектра. В арсенале современной медицины опосредованные микробиомом влияния могут быть наиболее выполнимыми и действенными способами профилактики и лечения. Butyric acid, also known as butyrate, is one of the short-chain fatty acids (SCFA). It is present in dairy products and, especially, in butter. Like other SCFA, butyrate is formed in the human large intestine from coarse, vegetable fiber by the local anaerobic flora. The digestive mechanisms are not capable of creating SCFA. These acids are the main source of energy for the microflora in the large intestine, and they also provide about 15% of the total energy consumed by the body. Butyrate penetrates many body environments, and it serves as a signaling molecule for many physiological and pathological processes. Normal production of butyrate by the large intestine is evidence of the normal state of the intestinal microbiota, which significantly affects and even determines the development, or not the development, of many diseases. Among these are neuroimmune diseases, including Alzheimer’s and Parkinson’s diseases, schizophrenia, multiple sclerosis, autism and autism spectrum disorders. In the arsenal of modern medicine, microbiome-mediated influences may be among the most feasible and effective preventive and therapeutic means.
20
Демченко, В. А., В. С. Колодязная, М. А. Иванова, И. В. Асфондьярова, В. В. Евелева, and А. В. Кондратов. "РАЗРАБОТКА СПОСОБА ПРОИЗВОДСТВА РЫБНЫХПРЕСЕРВОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМЛАКТАТСОДЕРЖАЩИХ ПИЩЕВЫХ ДОБАВОКИ СОНОХИМИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ." Ползуновский вестник, no. 4 (December 25, 2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.04.008.
Full textAbstract:
В рыбоперерабатывающей отрасли России значительную долю занимают рыбные пресервы, в технологии производства которых используются различные химические консерванты, созреватели, вкусоароматические вещества и ферментные препараты. Данная статья посвящена решению актуальной задачи, связанной с исследованием и обоснованием применения отечественных экологически безопасных комплексных пищевых добавок, содержащих молочную кислоту и ее соли, уксусную и пропионовую кислоты в различных соотношениях, а также ультразвуковой обработки в технологии производства рыбных пресервов из замороженных рыб. Целью представленного исследования явилось получение рыбных пресервов с пролонгированным сроком годности выбор рабочего режима их изготовления в зависимости от мощности ультразвуковой обработки. При обосновании технологических параметров созревания и хранения пресервов из сельди атлантической исследованы органолептические, физико-химические и микробиологические показатели качества готового продукта. В результате проведенного исследования разработана ресурсосберегающая технология производства высококачественных пресервов, снижена их микробная обсемененность и пролонгированы сроки годности продукции, что имеет важное социально-экономическое значение.
21
Полєва, І. О., І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник, and Т. С. Кодак. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 169–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.21.
Full textAbstract:
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
22
Супрун, Ірина Олександрівна, and Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ДОБАВКИ ENERGY-TOP ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ВІДТВОРНОЇ ЗДАТНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 159–64. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.27.
Full textAbstract:
Доступним джерелом глюкогенної енергії для профілактики порушень обміну речовин та виникнення кетозів є препарат ENERGY-TOP, виробництва компанії Біохем, що складається з гліцерину, бетаїну, пропіонової та лимонної кислот. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання даного препарату для підвищення молочної продуктивності, відтворної здатності та профілактики кетозів у молочної худоби. Для підтвердження ефективності застосування препарату ENERGY-TOP та розробки рекомендацій щодо його використання для годівлі корів молочного напряму продуктивності ми провели науково-господарський експеримент на базі СТОВ «Промінь», Арбузинського району, Миколаївської обл. Упродовж перших 100 днів після отелення коровам (голштинської породи) дослідної та контрольної груп згодовували основний раціон для корів, які знаходяться на роздоюванні. Додатково до нього 35 первісткам і 35 коровам згодовували препарат, з розрахунку 250 грамів на голову на добу, який додавали до концентрованих кормів. В результаті використання енергетичної добавки середньодобовий надій корів зріс на 0,6 кг, а у первісток – на 0,8 кг. Якісні показники молочної продуктивності (вміст жиру та білка) суттєво не змінювалися: 3,7-3,65 % та 3,12 -3,14 % відповідно. Cереднє підвищення найвищого добового надою склало 1,3 кг/гол. За період експерименту корови і первістки дослідної групи дали на 4900 кг молока більше порівняно з контрольною групою. Застосування препарату ENERGY-TOP забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Використання енергетичної добавки знизило рівень клінічних і субклінічних кетозів у корів і первісток відповідно на 8 і 5%. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує заплідненість корів та первісток на 7-10% а рівень тільності (PR) корів первісток на 3-5%, забезпечуючи додатковий економічний ефект на наступну лактацію на рівні 42525-70875 грн.
23
Скульська, І. В., О. Й. Цісарик, and Н. Б. Сливка. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЛІПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У БРИНЗІ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ВМІСТОМ КУХОННОЇ СОЛІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 147–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.16.
Full textAbstract:
Бринза – розсільний сир, який традиційно виготовляють у гірських районах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей. Згідно з традиційною технологією виготовлення, бринза повинна містити від 4 до 7% кухонної солі. Для того щоб цей вид сиру могли споживати абсолютно всі групи населення, в тому числі діти і люди похилого віку, ми удосконалили технологію виготовлення цього смачного продукту шляхом зниження вмісту солі і частковою заміною кухонної солі хлоридом калію. У статті представлено результати досліджень бринзи з овечого, коровʼячого молока та їх суміші у співвідношенні 1:1, яка виготовлена з частковою заміною кухонної солі хлоридом калію. Виготовлено по 3 зразки кожного виду сиру, у яких: К – контрольний зразок із використанням хлориду натрію; Д1 – бринза, що виготовлена з 20% заміною хлориду натрію хлоридом калію; Д2 – бринза, що виготовлена з 30% заміною хлориду натрію хлоридом калію. Вищий відсоток заміни кухонної солі є неможливим через виникнення неприємного йодистого присмаку, який псує якість бринзи і не відповідає вимогам чинної нормативної документації за органолептичними показниками. Досліджено перебіг ліполітичних процесів у бринзі з овечого, коровʼячого молока та їх суміші у співвідношенні 1:1 з частковою заміною кухонної солі хлоридом калію. Встановлено, що часткова заміна кухонної солі позитивно впливає на відщеплення окремих вільних жирних кислот. Зареєстровано також міжгрупові відмінності у перебігу ліполітичних процесів у різних видах бринзи: можна відзначити тенденцію до більшого вмісту ненасичених жирних кислот у зразках з 30% заміною хлориду натрію хлоридом калію. Щодо складу вільних жирних кислот та суми насичених і ненасичених вільних жирних кислот істотних міжгрупових відмінностей не зареєстровано. Порівнявши результати досліджень зразків бринзи з овечого та коров’ячого молока із бринзою з комбінованого молока, виявлено, що сума вільних насичених жирних кислот є найнижчою у зразках бринзи з комбінованого молока. Що стосується суми ненасичених жирних кислот, то найвищий їх рівень був у бринзі з комбінованого молока, а найнижчий – у бринзі з овечого та коров’ячого молока.
24
Vudmaska, I. V., S. R. Sachko, V. Yu Hudyma, N. V. Golova, and N. I. Pakholkiv. "Вплив шишок хмелю і вітаміну Е на рубцеву ферментацію у корів після отелення." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 42–47. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.05.
Full textAbstract:
У досліді використано 2 групи сухостійних корів української молочної чорно-рябої породи з продуктивністю за попередню лактацію 6-7 тис. кг молока, по 10 тварин у групі. Тварини отримували стандартний збалансований раціон. Перша група – контрольна. До раціону корів другої групи додавали 300 мг α-токоферолу ацетату (0,6 г Ровімікс Е-50) та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухої речовини корму протягом останніх 3-х тижнів сухостою та перших трьох тижнів після отелення. Введення до раціону корів шишок хмелю та вітаміну Е вплинуло на перебіг рубцевої ферментації. Зокрема, досліджувана кормова добавка стимулювала целюлозолітичну та пригнічувала протеолітичну активність (p<0,01). Унаслідок вищої целюлозолітичної активності у вмісті зростала концентрація летких жирних кислот. Зниження протеолітичної активності призвело до зменшення концентрації аміаку в рубці (p<0,05). При цьому кількість мікробного азоту у вмісті рубця корів дослідної групи помірно зросла, що вказує на відсутність негативної дії добавки на мікрофлору в цілому. Добовий надій корів дослідної групи збільшився на 4,5 % порівняно до надою корів контрольної групи. Внаслідок дещо вищої жирності молока, надій на базисну жирність зріс на 6,4 %.
25
Облучинская, Екатерина Дмитриевна, Анна В. Даурцева, Ольга Н. Пожарицкая, Елена Владимировна Флисюк, and Александр Николаевич Шиков. "Природные глубокие эвтектические растворители как альтернативные экстрагенты для извлечения флоротанинов бурых водорослей." Химико-фармацевтический журнал 53, no. 3 (April 2, 2019): 45–49. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-3-45-49.
Full textAbstract:
Природные глубокие эвтектические растворители (ПГЭР) являются перспективными «зелеными» растворителями для экстракции биологически активных веществ из растительного сырья. Это первое исследование, в котором ПГЭР использованы для извлечения флоротанинов из бурых водорослей Fucus vesiculosus L. и Ascophyllum nodosum (L.) Le Jolis. На основе холина хлорида, молочной кислоты, бетаина и глюкозы с различными молярными соотношениями 10 ПГЭР применены для оценки эффективности экстракции полифенолов. Изучено влияние воды в составе водных растворов ПГЭР на извлечение флоротанинов при экстракции. Водоросли экстрагировали методом мацерации в течение 120 мин при 50 °C, соотношение сырье : экстрагент было 1:5. Количественное содержание флоротанинов определяли спектрофотометрически по методу Фолина — Чокальтеу. Максимальное извлечение флоротанинов (60 – 72 %) было достигнуто с использованием 50 – 70 % водных растворов ПГЭР на основе холина хлорида с добавлением молочной или яблочной кислоты, а также яблочной кислоты и бетаина. ПЭГР по эффективности были сравнимы с ацетоном и этанолом.
26
Гордеева, Ю. Л., А. Г. Бородкин, Е. Л. Гордеева, and Е. Г. Рудаковская. "Математическое моделирование ферментативного процесса получения молочной кислоты. Обобщенная модель." Теоретические основы химической технологии 53, no. 1 (2019): 46–53. http://dx.doi.org/10.1134/s0040357119010056.
Full text
27
Гордеева, Ю. Л., А. Г. Бородкин, Е. Л. Гордеева, and Е. Г. Рудаковская. "Математическое моделирование процесса непрерывной ферментации при получении молочной кислоты." Теоретические основы химической технологии 53, no. 4 (2019): 402–9. http://dx.doi.org/10.1134/s0040357119040031.
Full text
28
Завражнов, С. А., А. Л. Есипович, С. М. Данов, С. Ю. Злобин, and А. С. Белоусов. "Каталитическая конверсия глицерина в молочную кислоту: состояние и перспективы." Кинетика и катализ 59, no. 4 (2018): 450–63. http://dx.doi.org/10.1134/s0453881118040172.
Full text
29
Бирюк, Е. Н., Н. Н. Фурик, Е. П. Ходаренок, and И. А. Сидерко. "Development of a Dry Biopreservative Based on Heterofermentative Lactic-Acid Bacteria." Vestnik APK Verhnevolzh`ia, no. 4(56) (December 30, 2021): 63–66. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2021.56.4.011.
Full textAbstract:
Сконструировано 12 бактериальных консорциумов из гомо- и гетероферментативных молочнокислых бактерий, с которыми заложены лабораторные партии силосов из кукурузы в фазе молочно-восковой спелости зерна с провяливанием до содержания сухого вещества 30–35%. Молочнокислые бактерии вносили в количестве 2х105 на единицу силосуемой массы. Контрольный вариант – консервированный корм спонтанного брожения. Содержание молочной кислоты в опытных образцах силоса находилось в пределах от 61,9 до 67,6%, в контрольном варианте – 54,9%. Масляная кислота отсутствовала во всех вариантах. Наименьшее содержание сырой клетчатки, ухудшающей переваримость питательных веществ, отмечено в варианте БК 2/5 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus reuteri) – 24,16%. Наиболее высокой питательной ценностью по содержанию кормовых единиц характеризовались варианты силосов с использованием консорциумов БК 2/5 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus reuteri)и БК 2/6 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus fermentum). Содержание обменной энергии в данных образцах составило 9,98–9,96 МДж в 1 кг сухого вещества (9,65 МДж в контрольном варианте). Установлено, что все бактериальные консорциумы обеспечивали оптимальный процесс подкисления силосуемой массы. Внесение гетероферментативных лактобактерий при силосовании кукурузы способствовало повышению питательной ценности кормов. 12 bacterial consortia of homo- and heterofermentative lactic-acid bacteria were constructed, with which laboratory batches of corn silos in the phase of milky-wax ripeness of grain with withering to a dry matter content of 30–35% were laid. Lactic acid bacteria were introduced in an amount of 2x105 per unit of silage mass. The control variant is canned food of spontaneous fermentation. The lactic acid content in the experimental silage samples ranged from 61.9 to 67.6%, in the control variant – 54.9%. Butyric acid was absent in all variants. The lowest content of crude fiber, which impairs the digestibility of nutrients, was noted in the variant BK 2/5 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus reuteri) – 24.16%. The highest nutritional value in the content of feed units was characterized by the variants of silos using the consortia BK 2/5 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus reuteri) and BK 2/6 (Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus ferment). The content of metabolic energy in these samples was 9.98–9.96 MJ in 1 kg of dry matter (9.65 MJ in the control variant). It was found that all bacterial consortia ensured the optimal acidification process of the silage mass. The introduction of heterofermentative lactic-acid bacteria during corn silage increased the nutritional value of feed.
30
Пескова, Ирина Валериевна, Елена Викторовна Остроухова, Наталия Юрьевна Луткова, Ольга Владимировна Зайцева, and Елена Владимировна Иванова. "Yeast strain effect on the composition of organic acids of wines." Magarach Vinogradstvo i Vinodelie, no. 2(112) (June 18, 2020): 174–78. http://dx.doi.org/10.35547/im.2020.35.80.017.
Full textAbstract:
Содержание и состав органических кислот, играющих важную роль в формировании вкуса и аромата вина, во многом зависит от штамма дрожжей. Это позволяет рассматривать микроорганизмы как средство биомодуляции кислотности вин. Целью настоящих исследований являлось изучение комплекса нелетучих органических кислот белых столовых сухих вин из винограда сортов Алиготе, Кокур белый и Мускат белый, полученных с использованием шести штаммов дрожжей рода Saccharomyces. Анализ комплекса органических кислот вин осуществляли с использованием ВЭЖХ. Показано, что, несмотря на превалирующую роль сорта винограда в формировании комплекса органических кислот, титруемой и активной кислотности вина, штамм дрожжей также влияет на его формирование. Выявлены особенности комплекса органических кислот вин, полученных на разных штаммах: высокая доля яблочной (33%) и молочной (16%) кислот в винах, полученных соответственно на штаммах Мускат венгерский и Судак; высокая концентрация янтарной кислоты в винах, полученных на штаммах Ленинградская и Мускат венгерский - 1,38 и 1,18 г/дм соответственно, и низкая 0,83 г/дм - на штамме Судак. Полученные результаты послужат базисом в исследованиях по биомодуляции состава органических кислот путем использования разных штаммов дрожжей, как одного из факторов снижения доз диоксида серы в аспекте производства винопродукции с органическим статусом. The content and composition of organic acids, playing an important role in the formation of wine taste and aroma, largely depend on the yeast strain. It allows us to consider microorganisms as a resource of biomodulation of wine acidity. The purpose of this research was to study the complex of nonvolatile organic acids of white table dry wines made of ‘Aligote’, ‘Kokur Belyi’ and ‘Muscat Blanc’ grape varieties obtained using six strains of the Saccharomyces yeast species. The analysis of the complex of organic acid of wines was carried out using HPLC. It was shown that, despite the predominating role of grape varieties in the formation of organic acids complex, titratable and active acidity of wine, the yeast strain was also effecting its formation. The features of the complex of organic acids of wines obtained with different strains were revealed: high proportion of malic (33%) and lactic (16%) acids in wines obtained respectively with strains ‘Muscat Vengerskiy’ and ‘Sudak’; high concentration of succinic acid in wines obtained with strains ‘Leningradskaya’ and ‘Muscat Vengerskiy” - 1.38 and 1.18 g/dm, respectively, and low 0.83 g/dm with the strain ‘Sudak’. The results obtained will serve as a basis for research of biomodulation of the composition of organic acids by using different yeast strains as one of the factors of reducing the dosage of sulfur dioxide in the aspect of organic wine production.
31
Маланич, Г. П., В. Н. Томашик, И. Б. Стратийчук, and З. Ф. Томашик. "Использование травителей H2O2–HBr–молочная кислота для химического растворения кристаллов PbTe и Pb1 –xSnxTe." Журнал неорганической химии 60, no. 9 (2015): 1254–59. http://dx.doi.org/10.7868/s0044457x15090123.
Full text
32
Воробьев, Виктор Иванович, and Елена Владимировна Нижникова. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ РЫБЬЕЙ ЧЕШУИ В КОСМЕТИЧЕСКИХ ЦЕЛЯХ." KSTU News, no. 59 (January 11, 2020): 132–40. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-59-132-140.
Full textAbstract:
Предложены два способа переработки покровных тканей гидробионтов (рыбья чешуя, кожа с чешуей), позволяющие получить продукцию различного назначения, в том числе косметический скраб из чешуи рыб, имеющий привлека-тельный внешний вид, естественную гамму оттенков цвета и запах природного происхождения (без рыбного запаха). Сущность обоих способов заключается в предварительной очистке чешуи от различных примесей органического проис-хождения с последующей ее термической обработкой в жидкости при 85–100 0С. В качестве последней используются овощные, фруктовые, ягодные соки, молочная сыворотка, содержащие различные органические кислоты (яблочную, молочную и т. д.). Термически обработанную чешую отделяют от жидкости, при необходимости смешивают с компонентами растительного происхождения (злаковых, травяных сборов), высушивают, измельчают и фракционируют с получением частиц косметического скраба различной степени дисперсности. Представлены органолептические показатели и химический состав (общий, аминокислотный, тяжелых металлов) образцов сырья (рыбья чешуя) и готовой продукции (косметический скраб). Определено, что в процессе термогидролиза чешуи судака (Sander lucioperca) в жидкости (яблочном соке) происходит снижение массовой доли белка с 40,99 до 30,87 %, кальция – с 21,28 до 17,20 %, фосфора – с 8,60 до 5,40 % при увеличении содержания углеводов до 13,4 % (за счет компонентов сока, перешедших на рыбью чешую в процессе ее термогидролиза). Показано, что с ростом продолжительности термогидролиза рыбьей чешуи уменьшается ее жесткость (истирается пальцами рук) и увеличивается количество более мелких фракций (абразива).
33
Данильчук, Татьяна Николаевна, Юлия Геннадиевна Новосад, and Елена Сергеевна Сидорова. "Antioxidant activity of milk whey." Food processing industry, no. 3 (March 5, 2022): 39–42. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2022.3.3.010.
Full textAbstract:
В настоящее время молокоперерабатывающие предприятия столкнулись с необходимостью решения проблемы эффективной переработки сыворотки в целях снижения отходов производства и увеличения прибыли. Молочная сыворотка богата витаминами, минеральными веществами и микроэлементами, содержит органические кислоты, ферменты, пробиотические бактерии, иммунные тела. Сыворотка считается продуктом с естественным набором жизненно важных соединений, быстро усваивается организмом, обладает высокой биологической и пищевой ценностью, что позволяет рассматривать ее как сырье для создания обогащенных продуктов питания. Развитие молочного производства подтверждает актуальность разработки новых продуктов из сыворотки. Целью настоящей работы являлось выявление антиоксидантных свойств сыворотки как вторичного сырья производства сыра и исследование изменения этих свойств в процессе хранения. В статье представлен краткий обзор полезных свойств сыворотки, приведены экспериментальные данные по исследованию ее антиоксидантной активности. Описаны методики исследования свойств молочной сыворотки. Антиоксидантную активность оценивали по общему количеству водорастворимых антиоксидантов. Для определения содержания водорастворимых антиоксидантов применяли метод кулонометрического титрования на приборе «Эксперт-006». Установлено, что подсырная сыворотка обладает высокой антиоксидантной активностью, сравнимой с активностью таких известных антиоксидантов, как проростки растений и препараты из проростков растений. В процессе хранения антиоксидантная активность сыворотки уменьшается. На пятый день хранения антиоксидантная активность сыворотки составляет 67% от ее первоначальной величины. Работа выполнена в Институте прикладной биотехнологии имени академика РАН И.А. Рогова Московского государственного университета пищевых производств. Сыворотку для исследований предоставил Экспериментально-производственный центр сыроделия Московского государственного университета пищевых производств. Полученные результаты раскрывают молочную сыворотку как биологически полноценный продукт, который целесообразно использовать для разработки многокомпонентных комплексов в сочетании с различными биологически активными препаратами в целях создания продуктов нового поколения функциональной направленности. В перспективе такие разработки позволят расширять ассортимент молочной и молочно-растительной продукции для здорового образа жизни. At present, the dairy industry is faced with the challenge of effectively processing serum to reduce production waste and increase profits. The milk serum is rich in vitamins, minerals and microelements, and contains organic acids, enzymes, probiotic bacteria, immune bodies. Serum is considered a natural product with a range of vital compounds, is rapidly absorbed by the body, and has high biological and nutritional value, which makes it possible to consider it as a raw material for producing enriched foods. The development of dairy production confirms the urgency of developing new serum products. The purpose of this work was to identify the antioxidant properties of serum as a cheese production secondary raw material and to study the changes in these properties during storage. The article provides a brief overview of the beneficial properties of serum, and provides experimental data on the study of its antioxidant activity. Methods for studying the serum properties are described. Antioxidant activity was assessed by the total amount of water-soluble antioxidants. To determine the content of water-soluble antioxidants, the coulometric titration method was used on an «Expert-006» instrument. It has been established that cheese serum has a high antioxidant activity, comparable to the activity of such well-known antioxidants as plant sprouts and preparations from plant sprouts. During storage, the serum antioxidant activity decreases. On the fifth day of storage, the serum antioxidant activity is 67% of its original value. The work was carried out at the Institute of Applied Biotechnology named after Academician I.A. Rogov in Moscow State University of Food Production. Serum for research was provided by the Experimental Production Center for Cheese Making of the Moscow State University of Food Production. The results reveal the milk serum as a biologically full product, which is useful for the development of multi-component complexes, in combination with various biologically active preparations, in order to create a new generation of functional products. In the future, such developments will make it possible to expand the range of dairy production as well as dairy and vegetable production for a healthy lifestyle.
34
Буркеев, М. Ж., Е. М. Тажбаев, Ляззат Ж. Жапарова, Н. К. Жаппар, and Т. С. Жумагалиева. "Синтез и исследование наночастиц полимолочной кислоты для иммобилизации противотуберкулезного препарата «Изониазид»." Химико-фармацевтический журнал 50, no. 9 (September 16, 2016): 38–42. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2016-50-9-38-42.
Full textAbstract:
Изучена возможность создания новой лекарственной формы для противотуберкулезного препарата изониазид с использованием полимерных наночастиц на основе поли-D,L-молочной кислоты. Показана перспективность метода нанопрецепитации для получения наночастиц и загрузки лекарственных препаратов в них.
35
Панасюк, Александр Львович, Елена Ивановна Кузьмина, Олеся Сергеевна Егорова, and Диляра Рамилевна Акбулатова. "Features of the Biochemical Composition of Pear Fermented Materials Obtained Using GFS." Beer and beverages, no. 1 (March 27, 2022): 38–41. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2022.01.01.008.
Full textAbstract:
Специфика технологии производства плодовых вин связана с особенностями их физико-химического состава, в частности, с содержанием сахаров и кислот. При производстве плодовых вин добавление сахаросодержащих веществ - необходимый прием. Используемые в настоящее время для этой цели свекловичный или тростниковый сахар достаточно дороги, и их применение имеет ряд недостатков. В связи с этим представляется актуальным исследование возможности использования в плодовом виноделии глюкозо-фруктозных сиропов (ГФС) из зернового сырья. В статье приведены результаты сравнительного исследования физико-химического и биохимического состава грушевых сброженных материалов, произведенных с использованием товарного сахара и ГФС. Показано, что все исследуемые сброженные материалы соответствуют требованиям действующей нормативно-технической документации. Качественный и количественный состав органических кислот во всех образцах сброженных материалов отличается незначительно и в основном представлен молочной, лимонной, яблочной и янтарной кислотами. В образцах, приготовленных с использованием ГФС, массовая концентрация метилового спирта, ацетальдегида и 1-пропанола, оказывающих негативное влияние на аромат вина, ниже, чем в сброженных материалах с добавлением товарного сахара. Установлено, что общее содержание аминокислот во всех исследуемых грушевых сброженных материалах отличается незначительно, при этом в наибольшем количестве во всех образцах содержится аланин, лейцин, фенилаланин, аспарагин, тирозин, аспарагиновая кислота, глицин и лизин. Сброженные материалы, полученные с использованием ГФС, отличались полнотой вкуса, ярко выраженными тонами используемого сырья в сочетании с фруктовыми тонами. The specifics of the production technology of fruit wines are associated with the peculiarities of their physico-chemical composition, in particular, with the content of sugars and acids. In the production of fruit wines, the addition of sugar-containing substances is a necessary technique. Beet or cane sugar currently used for this purpose is quite expensive and their use has a number of disadvantages. In this regard, it seems relevant to study the possibility of using glucose-fructose syrups (GFS) from grain raw materials in fruit winemaking. The article presents the results of a comparative study of the physico-chemical and biochemical composition of pear wine materials produced using commercial sugar and GFS. It is shown that all the studied wine materials comply with the requirements of the current regulatory and technical documentation. The qualitative and quantitative composition of organic acids in all samples of wine materials differs slightly and is mainly represented by lactic, citric and succinic acids. In samples prepared using GFS, the mass concentration of methyl alcohol, acetaldehyde and 1-propanol, which have a negative effect on the aroma of wine, is lower than in wine materials with the addition of commercial sugar. It was found that the total content of amino acids in all the studied pear wine materials differs slightly, while the largest amount in all samples contains alanine, leucine, phenylalanine, asparagine, tyrosine, aspartic acid, glycine and lysine. The wine materials obtained using GFS were distinguished by the completeness of taste, pronounced tones of the raw materials used in combination with fruit tones.
36
Рогова, Н. В., and О. В. Володько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ФЕРМЕНТУВАННЯ НАТУРАЛЬНИХ СОКІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.5.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження параметрів процесу ферментування березового соку для отримання на його основі нових видів натуральних купажованих соків. Наведено загальну характеристику та доцільність вживання натуральних соків. Зазначено, що соки містять у незмінному вигляді та в оптимальній кількості корисні для організму речовини (вітаміни, легкозасвоювані органічні мінерали, мікроелементи, ензими, природні цукри, лужні метали, натуральні лікарські речовини, рослинні гормони, антибіотики тощо). Зокрема, березовий сік завдяки багатому складу макро- і мікроелементів є ефективним засобом від багатьох хвороб та корисним вітамінним напоєм для зміцнення імунітету й нервової системи, що особливо актуально під час пандемії COVID-19. Висвітлено результати експериментального визначення титрованої кислотності ферментованого березового соку. Розрахунки титрованої кислотності проведено за рівнянням кінетики з урахуванням визначених за експериментальними даними кінетичних коефіцієнтів. Результати показали гарну наближеність до експериментальних значень. Величина порівняної похибки дорівнює 0,24–9,45%, що цілком прийнятно для математичного опису біохімічних процесів. Визначено лінійний прямо пропорційний характер залежності титрованої кислотності ферментованого березового соку від початкової концентрації цукрів: швидкість накопичування молочної кислоти під час ферментування дуже низька на початку процесу, більша – в середній стадії та досягає найбільших значень наприкінці ферментування. Враховуючи описаний характер закономірностей кінетики накопичування молочної кислоти, рекомендована раціональна тривалість процесу ферментування впродовж 4 діб, що дозволяє досягти досить високого ступеня накопичення молочної кислоти. Подальше ж збільшення тривалості призводить до значного уповільнення процесу ферментації. Відзначено, що навіть після термічної обробки та зберігання розроблені види соків мають значну мікробоцидну активність, знижуючи кількість мікроорганізмів досліджуваних штамів у понад 30 разів.
37
Мироненко, Ирина Михайловна. "ОСОБЕННОСТИ ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА ТЕРМОКИСЛОТНЫХ НАТУРАЛЬНЫХ СЫЧУЖНЫХ СЫРОВ." Science and Technology of Kazakhstan, no. 2,2021 (June 29, 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.48081/kdfc5714.
Full textAbstract:
В данной статье представлены особенности температурных параметров и режимов технологического процесса производства термокислотных натуральных сычужных сыров. Также рассматриваются новые разработки Сибирского научно-исследовательского института сыроделия (СибНИИС) – термокислотные сыры в ассортименте. В сыроделии существует четыре способа свёртывания молока: кислотное, сычужное, кислотно-сычужное и термокислотное. В традиционной технологии производство сыров обычно используются три последних типа. Основными влияющими на стабильность молока факторами являются температура и кислотно-щелочной баланс (рН), а также продолжительность их воздействия. Таким образом, биотехнологические процессы преобразования компонентов молока зависят от технологических параметров и режимов (температуры, рН) время изменения их значений.
38
Зиновьева, И. В., Ю. А. Заходяева, and А. А. Вошкин. "Экстракция молочной кислоты с использованием системы полиэтиленгликоль–сульфат натрия–вода." Теоретические основы химической технологии 55, no. 1 (2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.31857/s0040357121010188.
Full text
39
Гордеева, Е. Л., Л. В. Равичев, А. Г. Бородкин, and Ю. Л. Гордеева. "Математическое моделирование биотехнологического процесса непрерывной ферментации получения молочной кислоты. Обзор." Теоретические основы химической технологии 55, no. 6 (2021): 723–35. http://dx.doi.org/10.31857/s0040357121060038.
Full text
40
Юлдашева, Н. Х., Ф. Р. Эгамова, Г. И. Исмаилова, З. А. Хушбактова, С. М. Юсупова, and В. Н. Сыров. "Влияние суммы флавоноидов из Vexibia alopecuroides на течение экспериментального диабета у крыс." Химико-фармацевтический журнал 49, no. 12 (December 23, 2015): 38–41. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2015-49-12-38-41.
Full textAbstract:
Сумма флавоноидов из Vexibia alopecuroides при введении крысам с аллоксановым диабетом в течение 2 недель понижает уровень глюкозы в крови, повышает окислительно-восстановительный потенциал системы молочная — пировиноградная кислоты и уровень гликогена в печени. Под влиянием исследуемой суммы флавоноидов наблюдается отчетливая тенденция к нормализации липидного обмена, системы антиоксидантной защиты и процессов перекисного окисления в организме. По своей эффективности в этом плане сумма флавоноидов из Vexibia alopecuroides в проведенных экспериментах не уступала известному противодиабетическому средству диабетону.
41
В. Мінорова, Анотоніна, Наталія Л. Крушельницька, Оксана В. Бондарчук, Сергій А. Наріжний, Світлана П. Вежлівцева, and Наталія П. Шаповалова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СУХИХ МОЛОЧНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СУМІШЕЙ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 25, 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.15421/082101.
Full textAbstract:
Мета. Провести дослідження жирнокислотного складу та фізико-механічних показників сухих багатокомпонентних сумішей на основі молочних складових. Методи. Визначення жирнокислотного складу проводили методом капілярної газорідинної хроматографії, фізико-механічні показники визначали за стандартизованими методами. Результати. Встановлено, що використання соняшникової олії позитивно впливає на жирнокислотний склад, органолептичні та фізико-механічні показники сухих сумішей. Визначено, що внесення в сухі суміші соняшникової олії 2.5 % призводить до збільшення в них масової частки жиру на 57 %, зменшення гігроскопічності на 7.1 %, зростання насипної щільності на 41.7 % у порівнянні з контрольним зразком без рослинної олії. Відзначено, що доза рослинної олії не впливає на показники розчинності та активної кислотності продукту. Висновки. Встановлено, що внесення рослинної олії у кількості 1.5 % та 2.5 % помітно змінює баланс жирних кислот у сторону поліпшення харчової цінності продукту, про що свідчить співвідношення НЖК (ненасичених) : МНЖК (мононенасичених) : ПНЖК (поліненасичених) жирних кислот. Доза внесення соняшникової олії 1.5 % дозволяє отримати найбільш високий коефіцієнт, який характеризує біологічну ефективність жирів продукту.
42
Островская, Л. А., Д. Б. Корман, Е. И. Некрасова, Н. В. Блюхтерова, Ю. А. Хоченкова, and К. А. Абзаева. "ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ ОПУХОЛЕВЫХ И НОРМАЛЬНЫХ КЛЕТОК ЧЕЛОВЕКА К ПОЛИАКРИЛАТАМ БЛАГОРОДНЫХ МЕТАЛЛОВ." Биофизика 67, no. 1 (2022): 82–87. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302922010070.
Full textAbstract:
Проведено сравнительное изучение цитотоксической активности двух полимерных соединений на основе полиакриловой кислоты, содержащих золото (аурумакрил) и серебро (аргакрил), в отношении опухолевых (рак молочной железы MCF-7, рак легкого А-549, рак толстой кишки HCT116, меланома Mel Me) и нормальных (фибробласты кожи hFB-hTERT6) клеток человека in vitro. Показатель цитотоксического эффекта IC50 варьирует в пределах от 13 до 65 мкг/мл и от 25 до 180 мкг/мл для аурумакрила и аргакрила соответственно, изменяясь в зависимости от типа опухолевых клеток. Наибольшую чувствительность к действию препаратов проявляют клетки рака молочной железы MCF-7.
43
Гордеева, Ю. Л., Ю. А. Ивашкин, and Л. С. Гордеев. "Стационарные состояния биотехнологического процесса получения молочной кислоты при заданной величине протока." Теоретические основы химической технологии 47, no. 2 (2013): 196–200. http://dx.doi.org/10.7868/s0040357113020036.
Full text
44
Хуррам, Р. Салем, А. Гаффар, А. Мунавар, Н. Шахзад Али, Т. Хуссейни, and А. А. Квайзер. "Синтез анионообменной мембраны на основе полианилина для выделения молочной кислоты электродиализом." Электрохимия 56, no. 7 (2020): 639–48. http://dx.doi.org/10.31857/s0424857020060092.
Full text
45
Гордеева, Ю. Л., А. Г. Бородкин, and Е. Л. Гордеева. "Оценка технологических показателей непрерывного процесса ферментативного получения молочной кислоты. Оптимальные условия." Теоретические основы химической технологии 54, no. 1 (2020): 91–96. http://dx.doi.org/10.31857/s004035712001008x.
Full text
46
Равичев, Л. В., Ю. Л. Гордеева, Н. В. Меньшутина, Е. Л. Гордеева, and О. А. Кишкинова. "Теоретическая оценка области существования технологических решений биотехнологического процесса получения молочной кислоты." Теоретические основы химической технологии 55, no. 3 (2021): 291–98. http://dx.doi.org/10.31857/s0040357121030180.
Full text
47
Воробьёв, Валерий Васильевич. "Токсичность консервантов в икре лососевых рыб." Аграрная Россия, no. 5 (January 11, 2011): 2–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2011-5-2-7.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются проблемы биологической безопасности, токсичности, мутагенности, злокачественных образований от употребления изготовленной с химическими консервантами и пищевыми химическими добавками солёной зернистой лососевой икры. При применении ускоренной биотис оценки на безопасность лососевой икры установлено, что используемые при изготовлении икры консерванты: бензоат натрия E211, уротропин E239, дигидрокверцетин ("Коралл"), эфиры пара-оксибензойной кислоты ("Варэкс"), молочная сыворотка и коптильная жидкость проявляют высокий уровень токсичности, причиняя существенный вред здоровью и жизни россиян. Необходимо введение запрета на использование консервантов и химических пищевых добавок при изготовлении лососевой икры.
48
Кокаева, Марина Гурамовна, З. Т. Баева, Р. В. Осикина, and Г. К. Василиади. "Особенности рубцового метаболизма коров при денитрификации." Аграрная Россия, no. 5 (May 26, 2016): 10–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-5-10-13.
Full textAbstract:
В нашей стране в современных условиях в сельскохозяйственном производстве более широко используются интенсивные технологии возделывания кормовых культур. При этом очень часто применяют азотные удобрения, при избыточном внесении которых возникает риск нитратных интоксикаций жвачных животных. Нитраты, восстанавливаясь под действием ферментов микрофлоры рубца в нитриты, становятся причиной образования в крови метгемоглобина, что снижает дыхательную функцию крови, у животных снижаются молочная продуктивность и качество молока. Для уменьшения риска нитратных отравлений и оптимизации процессов пищеварения в рационах лактирующих коров используют препараты адсорбенты и биологически активные добавки. В связи с этим проведен эксперимент на четырех группах коров по изучению эффективности использования в качестве денитрификаторов ферментного препарата протосубтилина Г3х и витамина C. Совместные добавки ферментного препарата и витамина C оказали стимулирующее влияние на рост колоний целлюлозолитических бактерий, инфузорий и витаминобразующих микроорганизмов Flavobacterium vitarumen в содержимом рубца, сопровождаемое повышением активности целлюлаз и протеиназ. Из-за увеличения целлюлозо- и протеолитической активности содержимого рубца у коров 4-й опытной группы относительно контрольных аналогов произошло достоверное (P > 0,95) увеличение молярного уровня летучих жирных кислот, что послужило причиной оптимизации азотистого обмена в целом при одновременном улучшении процессов денитрификации в желудочно-кишечном тракте лактирующих коров. При совместном скармливании ферментного препарата протосубтилина Г3х и витамина C против контрольных аналогов в содержимом преджелудков животных 4-й опытной группы произошло достоверное (P > 0,95) снижение концентрации нитратов на 53,0 %, нитритов — на 54,3 %.
49
Lokachuk, M. N., O. A. Savkina, L. I. Kuznetsova, E. N. Pavlovskaja, and O. I. Parakhina. "Characterization of the microbiota of dense rye sourdough." Baking in Russia 1, no. 1 (2022): 18–23. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2022-1-1-18-23.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению изменения бактериальной микробиоты в густых ржаных заквасках с направленным культивированием и спонтанного брожения в процессе длительного ведения. Исследования проводились в Санкт-Петербургском филиале ФГАНУ «НИИХП» при поддержке фонда РФФИ (проект № 19–016–00085 «Исследование видового разнообразия и симбиотических взаимодействий в микробиомах крахмало-белковых гидроколлоидных систем (хлебных заквасок)». Объектами исследований являлись четыре густые ржаные закваски, выведенные с использованием заквасочных культур микроорганизмов и спонтанного брожения. В разводочном цикле для выведения заквасок применяли чистые культуры молочнокислых бактерий Lacticaseibacillus paracasei/casei 5, Lacticaseibacillus paracasei/casei 63, Lactiplantibacillus plantarum 78 (закваска № 1) и Fructilactobacillus sanfranciscensis (закваска № 2) и дрожжей C. milleri Чернореченский из коллекции культур «Молочнокислые бактерии и дрожжи для хлебопекарной промышленности» СПБФ ФГАНУ «НИИХП». Закваски вели в лабораторных условиях в течение месяца. Показано, что применение чистых культур заквасочных микроорганизмов в технологии густой ржаной закваски приводит к доминированию лактобацилл и дрожжей и получению закваски с хорошими биотехнологическими показателями в первой фазе разводочного цикла. Однако в результате последовательных освежений заквасок наблюдается изменение видового состава лактобацилл. Показано, что применение вида F.sanfranciscensis в разводочном цикле является перспективным. В заквасках спонтанного брожения № 3 (без добавления молочной кислоты) и № 4 (с добавлением молочной кислоты) в разводочном цикле молочнокислые бактерии представлены родами Weissella, Pediococcus, Lactobacillus и Leuconostoc, в производственном цикле доминируют молочнокислые бактерии рода Lactobacillus. Внесение в водно-мучную питательную смесь молочной кислоты приводит к значительному снижению содержания в разводочном цикле не только нежелательных бактерий семейства Enterobacteriaceae, а и молочнокислых бактерий. В результате проведенных исследований установлено, что в отечественных густых ржаных заквасках длительного ведения, отличающихся хорошими биотехнологическими показателями, преобладает вид лактобацилл F. sanfranciscensis, что соответствует данным, представленным в иностранной литературе, и подтверждает, что данный вид характерен для ржаных густых заквасок и является перспективным для применения в качестве чистой культуры в составе стартовых композиций.
50
Петрова, Елизавета Александровна, Станислав Анатольевич Кедик, Константин Викторович Алексеев, Евгения Викторовна Блынская, Алексей В. Панов, В. В. Суслов, and Н. В. Тихонова. "Изучение параметров микроинкапсулирования при получении пролонгированной формы налтрексона." Химико-фармацевтический журнал 48, no. 1 (January 25, 2014): 50–53. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-1-50-53.
Full textAbstract:
Установлены зависимости показателей качества микросфер налтрексона на основе сополимера молочной и гликолевой кислот (PLGA) от параметров процесса микроинкапсулирования. Доказано совпадение профилей высвобождения Вивитрола и разработанной лекарственной формы налтрексона с референсными значениями Вивитрола. Полученные результаты представляют научный интерес и могут быть использовании при разработке технологии получения дженерикового препарата Вивитрола.