Dissertations / Theses on the topic 'Кислота молочна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 15 dissertations / theses for your research on the topic 'Кислота молочна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
Клименко, С. М., and Павло Олександрович Некрасов. "Ферментативний метод отримання харчових поверхнево-активних речовин." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21119.
Full textНекрасов, Павло Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, and С. М. Клименко. "Синтез харчових поверхнево-активних речовин методом біокаталітичного модифікування ліпідів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21120.
Full textШимбрик, А. І., Сергій Іванович Самойленко, and Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення технології молочнокислого бродіння." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44446.
Full textHoncharenko, Iryna. "The role of lactates in medicine." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50626.
Full textLactate, or lactic acid (2-hydroxypropanoic acid), is a normal product of metabolism and is formed from pyruvic acid under anaerobic conditions in skeletal muscle tissue (25%), brain (20%), skin (25%), erythrocytes (20 %), leukocytes, mucous membrane of the small intestine and the renal medulla. Preferably lactate is metabolized in the liver (60%), kidneys (30%) and only a small amount is utilized in other tissues (10%). Measuring blood lactate levels is especially important in cases of severe sepsis and septic shock. In this context, lactate is commonly used to assess the severity of the disease, analyze the response to treatment and further prognosis. Hypoperfusion, which is most often associated with blood loss, is observed in patients with trauma. Elevated lactate levels may help to identify patients in whom normal vital signs are initially masked by tissue hypoperfusion. In patients with cardiogenic shock who require extracorporeal membrane oxygenation, lactate is a useful parameter for predicting mortality. Lactate levels increase during strenuous exercise, mainly due to anaerobic glucose metabolism. A common feature of primary and metastatic cancer is an increase in the rate of glycolysis, which leads to increased glucose uptake and lactate formation even under normal oxygen levels. Лактат або молочна кислота (2-гідроксипропанова кислота), є нормальним продуктом обміну речовин і утворюється з піровиноградної кислоти при анаеробних умовах у тканині скелетних м'язів (25%), мозку (20%), шкіри (25%), еритроцити (20%), шкіри (25%), еритроцити (20%), 20%), лейкоцити, слизової оболонки тонкого кишечника та ниркової медулі. Переважно лактат метаболізується в печінці (60%), нирках (30%), і лише невелика кількість використовуються в інших тканинах (10%). Вимірювання рівнів лактату крові особливо важлива у випадках важкого сепсису та септичного шоку. У цьому контексті, лактат зазвичай використовується для оцінки тяжкості захворювання, аналізують реакцію на лікування та подальший прогноз. Гіпоперфузія, яка найчастіше пов'язана з крововтратою, спостерігається у пацієнтів з травмою. Підвищений рівень лактатів може допомогти виявити пацієнтів, у яких звичайні життєві ознаки спочатку маскують гіпоперфузією тканин. У пацієнтів з кардіогенним шоком, які потребують екстракорпоральної мембранної оксигенації, лактат є корисним параметром для прогнозування смертності. Lactate рівень збільшується під час напружених вправ, головним чином завдяки анаеробному метаболізму глюкози.
Бойко, Тетяна Олександрівна. "Біотехнологічний потенціал лактобактерій у косметичних засобах." Магістерська робота, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19286.
Full textThe master's thesis is devoted to the study of the biotechnological potential of bacteria of the genus Lactobacillus, their use in the cosmetics industry, namely the use in cosmetic creams. The thesis of biosynthesis of probiotic microorganism Lactobacillus is substantiated in the diploma work. The technological scheme of cosmetic cream production is presented, which includes the stages of growing and isolating the culture and obtaining the biomass of bacteria of the genus Lactobacillus. Rationale for the choice of lactobacilli biomass biosynthesis and the choice of fermenter for lactobacilli biomass. Thesis includes a method of obtaining biomass of lactobacilli, a block diagram of the manufacture of cosmetics based on bacteria of the genus Lactobacillus and methods of controlling the stages of its production.
Баса, Ікпе Вільфріед, and Ikpe Vilfried Basa. "Використання лактококів в технології сквашування капусти (броколі)." Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19463.
Full textMaster's qualification work is devoted to the process of fermentation using broccoli laktokokiv to preserve biologically active substances (BAS) and get food with good taste properties. The aim of this work is the use of technology in laktokokiv fermentation broccoli. Based on preliminary results suggested ways to prepare broccoli heat that would most probably keep all BAS raw chosen laktokokiv active strains that should be used for fermentation broccoli and conducted organoleptic and physico-chemical evaluation of finished products.
Сміян, Олександр Іванович, Александр Иванович Смиян, Oleksandr Ivanovych Smiian, Тетяна Парфеніївна Бинда, Татьяна Парфеньевна Бында, Tetiana Parfeniivna Bynda, О. І. Хоменко, and В. О. Хоменко. "Діагностичне та прогностичне значення визначення рівня молочної кислоти (лактату) в лікворі." Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15720.
Full textМінаєва, Ю. А., and Л. П. Сидорова. "Ідентифікація транс-ізомерів жирних кислот в маслах та спредах." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67695.
Full textОвсяннікова, Тетяна Олександрівна. "Активація дріжджів Saccharomyces cerevisiae молочною кислотою у хлібопекарному виробництві." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48470.
Full textМала, В. В., Ірина Анатоліївна Бєлих, and Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення біотехнології виробництва масла кисло-вершкового." Thesis, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44559.
Full textМала, В. В., Ірина Анатоліївна Бєлих, and Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення біотехнології виробництва масла кисло-вершкового." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44423.
Full textКричковська, Лідія Василівна, and Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Вплив молочної кислоти у складі дріжджів Saccharomyces cerevisiae на мікроорганізми, що викликають картопляну хворобу хліба." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45349.
Full textГрибанова, К. О., and Г. І. Хімічева. "Застосування стандартів 22000 для побудови системи управління безпечністю кисло-молочної продукції за вимогами ДСТУ ISO 22000." Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/5259.
Full textГунчак, Марія Михайлівна, and Hunchak M. M. "Порівняльна характеристика казеїну, отриманого із коров’ячого молока при використанні різних кислот." Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30085.
Full textГунчак Марія Михайлівна. Порівняльна характеристика казеїну, отриманого із коров’ячого молока при використанні різних кислот. 181 «Харчові технології». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2019. В дипломній роботі проведено порівняльну характеристику осадженного із коров’ячого молока казеїну при використанні різних кислот. Підтверджено, що при виборі кислоти (органічної або неорганічної) для виділення казеїну із знежиреного коров’ячого молока необхідно врахувати здатніть деяких з них викликати гідроліз (хлоридна), або спичиняти підвищення кількості золи (сульфатна). Досить перспективною для отримання харчового казеїну є молочна кислота, яка дає твердий коагулят, і разом з тим, не гідролізує казеїн. Ключові слова: КАЗЕЇН, КИСЛОТИ, ОСАДЖЕННЯ, ЕЛЕКТРОФОРЕЗ.
Hunchak Maria Mikhailovna. Comparative analysis of casein obtained from cow milk at different acids use. 181 «Food Technologies». Ternopil Ivan Puluj National Technical University. – Ternopil, 2019. The comparative characteristic of casein deposited from cows milk using different acids was carried out in the thesis. It has been confirmed that when selecting an acid (organic or inorganic) to extract casein fromskimmed milk, it is necessary to take into account the ability some of them to cause hydrolysis (chloride), or to evoke the increase in ash content (sulphate). The most promising in the production of edible casein is lactic acid, which gives a solid coagulate, and, at the same time, does not hydrolyse casein. Keywords: CASEIN, ACIDS, SEDIMENTATION, ELECTROPHORESIS
ВСТУП………. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ ……. 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……… 1.1 Класифікація, склад та властивості казеїнів молока........... 1.1.1 Характеристика фракцій казеїну…… 1.1.2 Структура казеїну…….. 1.2 Фізико – хімічні властивості казеїну……… 1.3 Способи виробництва казеїну……… 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ......... 2.1 Визначення масової частки жиру……. 2.2 Визначення активної та титрованої кислотності………. 2.3 Осадження казеїну………… 2.4 Визначення концентрації білків…… 2.5 Електрофорез казеїну у поліакриламідному гелі…… 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ……… 3.1. Результати власних досліджень та їх обговорення…… 3.1.1. Отримання знежиреного коров’ячого молока та визначення його показників………………… 3.1.2. Одержання казеїну із знежиреного молока шляхом ізоелектричного осадження з використанням різних кислот ………… 3.1.3. Порівняльна характеристика отриманих зразків казеїну……. 3.2. Розрахунок економічної ефективності проведених досліджень…… 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 4.1 Охорона праці………… 4.2 Безпека у надзвичайних ситуаціях………. 5. ЕКОЛОГІЯ……. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ……….. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……… ДОДАТКИ........... АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ …
Богуш, В. Л., О. И. Резниченко, О. В. Кувалдина, Е. А. Яцунский, И. Н. Веселова, В. Н. Фарионов, V. Bogush, et al. "Изменение аэробных возможностей организма при тренировке в среднегорье." Thesis, 2015. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4998.
Full textConducted a survey of athletes specializing in women's middle and long distance. Studied parameters: maximum oxygen consumption, pulmonary ventilation, lactic acid content, the level of biomechanical economization after training loads on the plain, in a midlands (1700 m), in the period of re-acclimatization. The results showed that after training in the mountains increased aerobic capacity of an athlete and have a higher efficiency, which provides the ability to perform a large amount of training work than to rise into the mountains.
Проводились обследования спортсменов, специализирующихся в беге на средние и длинные дистанции. Исследовались показатели: максимальное потребление кислорода, легочная вентиляции, содержание молочной кислоты, уровень биомеханической экономизации после тренировочных нагрузок на равнине, в условиях среднегорья (1700 м), в период реакклиматизации. Полученные результаты показали, что после тренировки в горных условиях повышаются аэробные возможности организма спортсмена и отмечается более высокая работоспособность, что обеспечивает возможность выполнения большого объема тренировочной работы, чем до подъема в горы.