To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кислота аскорбінова.
Journal articles on the topic 'Кислота аскорбінова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 46 journal articles for your research on the topic 'Кислота аскорбінова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Джуренко, Н. І., О. П. Паламарчук, І. В. Коваль та А. Л. Смоля. "ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК РОБІНІЇ ЗВИЧАЙНОЇ RO-BINIA PSEUDOACACIA L". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 417–19. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/65.
Full textAbstract:
В роботі представлено результати дослідження біологічно активних сполук: катехіни, лейко-антоціани, антоціани, дубильні речовини, полісахариди, аскорбінова кислота, хлорофіли, ка-ротиноїди у листках та квітках R. pseudoacacia. Показано, що в листках накопичується значна кількість досліджених сполук, яка варіює впродовж вегетації рослини з максимальними зна-ченнями для катехінів 2940,0 мг% у липні, дубильних сполук 2,39% у серпні, лейкоантоціанів 7040,0 мг%, аскорбінової кислоти 24,75 мг%, суми хлорофілів (a+b) 580,0 мг%, каротиноїдів 92,05 мг% у червні. Вміст полісахаридів переважає лише у квітках R. pseudoacacia. За біоло-гічно активним потенціалом листки є перспективним джерелом лікарської сировини.
2
Maniuk, O. R., Yu D. Mykhailiuk та M. I. Maniuk. "Вплив галітових відходів калійних родовищ Прикарпаття на техногенне засолення ґрунтів та фітоценоз". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290315.
Full textAbstract:
Проаналізовано вплив галітових відходів Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей на ґрунти та рослинний покрив. Способом експериментальних досліджень на піддослідних ділянках у водяній витяжці визначено вміст: хлоридів – аргентометричним методом за Мором; іонів кальцію і магнію – тригонометричним методом; сульфатів – турбідометричним методом; pH соляної витяжки – потенціометрично; суми поглинутих основ – за Каппеном; рухомого фосфору – за методом Кірсанова; гумусу – за Нікітином. Як індикатор стресової ситуації рослин використано концентрацію аскорбінової кислоти та катаклазу. Встановлено істотне олужнення ґрунтів, яке пов'язане з постійним поступленням і перерозподілом лужних іонів із солевідвалу. З'ясовано, що каталазна активність ґрунтових мікроорганізмів знижується під впливом засолення. Відзначено зменшення активності ферменту пропорційно концентрації хлорид-іону. Встановлено пригнічуючий вплив засолення на корінь рослин. Відзначено пропорційне зростання степені пригнічення на розвиток кореневої системи рослин із зростанням концентрації солей. Виявлено, що під впливом засолення відбувається гальмування біосинтезу фотосинтетичних пігментів. Встановлено, що у паростках пшениці спостерігається зниження вмісту аскорбінової кислоти залежно від рівня забруднення галітовими солями, оскільки аскорбінова кислота витрачається на інгибірювання вільних радикалів, які утворюються внаслідок забруднення.
3
Yavorska, N. Y., та N. M. Vorobets. "СЕЗОННІ ЗМІНИ ВМІСТУ АСКОРБІНОВОЇ ТА ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ПАГОНАХ ЛОХИНИ ВИСОКОРОСЛОЇ РІЗНИХ СОРТІВ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ВЕГЕТАЦІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (21 серпня 2020): 31–38. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11355.
Full textAbstract:
Вступ. Аскорбінова кислота (АК) та органічні кислоти (ОК) синтезуються в усіх рослинах і є важливою частиною їх метаболізму, а також невід’ємною частиною метаболізму людського організму. Дослідженню механізмів дії їх екстрактів передує детальне вивчення складу, зокрема АК та ОК, вміст яких може змінюватися на різних фізіологічних фазах розвитку.
 Мета дослідження – визначити вміст аскорбінової та органічних кислот у пагонах лохини високорослої трьох сортів на різних стадіях їх фізіологічного розвитку.
 Методи дослідження. Матеріалом для дослідження були пагони лохини високорослої (Vaccinium Corymbosum L.) сортів Блюджей, Блюкроп та Еліот. Вміст аскорбінової кислоти визначали спектрофотометричним методом, описаним Hewitt, Dickes (1961), вміст органічних кислот в екстрактах – за Державною Фармакопеєю України (2015).
 Результати й обговорення. Одержані результати продемонстрували високий вміст АК та ОК у пагонах лохини високорослої досліджуваних сортів. Під час аналізу встановили, що він майже збігався в цих сортах. Вміст АК перебував на рівні 42,61–83,62 м??100 ?г·100 г-1 сухої маси (СМ) (найнижчий показник – 42,61±1,82 мг·100 г-1 СМ у період підготовки до зимового спокою) в сорті Блюджей, 49,02–102,5 мг·100 г-1 СМ – у сорті Блюкроп, 70,87–98,04 мг·100 г-1 СМ – у сорті Еліот. Вміст ОК змінювався в межах 2,19–5,26 % у сорті Блюджей, 3,12–7,83 % – у сорті Блюкроп та 3,80–9,16 % – у сорті Еліот.
 Висновки. Сорти лохини високорослої з різними термінами дозрівання плодів відрізняються за вмістом аскорбінової та органічних кислот у пагонах протягом періоду вегетації. Результати нашого дослідження свідчать про те, що пагони V. corymbosum сортів Блюджей, Блюкроп та Еліот мають достатньо високий вміст аскорбінової й органічних кислот і можуть бути використані для подальшого вивчення механізмів дії їх екстрактів як лікувальних засобів для профілактики різних захворювань, пов’язаних з вільними радикалами та порушеннями обміну речовин у людини і тварин.
4
Bilenka, O. M., S. V. Shcherbyna, S. M. Datsenko та I. M. Hordiienko. "ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЗРАЗКІВ ЦИБУЛІ ШАЛОТ ГІБРИДНОГО ПОХОДЖЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (27 липня 2020): 13–22. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-13-22.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити хімічний склад цибулин нових форм цибулі шалот та виділити форми з високими стабільними параметрами вмісту поживних речовин. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-аналітичні. Одержано експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (Dospekhov B. A., 1985). Ступінь мінливості ознак цибулі шалот визначали за коефіцієнтом варіації, гомеостатичність (НОМ) – за В.В. Хангільдіним (Khangildin V. V.). Об’єктом досліджень були 20 форм цибулі шалот гібридного походження.. Стандарт сорт – Ліра. Результати. Наведено результати оцінки 20 форм цибулі шалот гібридного походження за вмістом поживних речовин у цибулинах. Виділено зразок Д-47, який здатний підтримувати стабільні високі параметри вмісту у цибулинах сухої речовини – 22,05 % (HOM=10,97), загального цукру – 16,59 % (HOM=2,15), сахарози – 15,12 % (HOM=2,30) і аскорбінової кислоти – 6,24 мг/100 г (HOM=0,32) та Д-81 з вмістом сухої речовини – 19,85 % (HOM=6,05), загального цукру – 13,88 % (HOM=4,25), сахарози – 11,81 % (HOM=1,57) і аскорбінової кислоти – 6,00 мг/100 г (HOM=0,56). Виділено два зразки (Д-106, Д-50), які істотно перевищують стандарт за вмістом сухої речовини відповідно (22,00 і 22,41 %), загального цукру (14,61 і 14,05 %) і сахарози (12,65 і 11,73 %), відзначаються стабільністю накопичення означених речовин за роками (V = 3,67 та 9,12 %) і високою гомеостатичністю (HOM=1,54 та 6,52). Установлено, що генотипова мінливість зразків за вмістом сухої речовини і загального цукру має незначний рівень відповідно (V = 8,40 % і V = 9,04 %), вмістом сахарози і аскорбінової кислоти – середній (V = 13,82 %) і моноцукрів – значний (V = 20,75 %). Найбільш залежним від мінливих умов вирощування у досліджуваних зразків є накопичення моноцукрів (V = 2,94...49,6 %) і аскорбінової кислоти (2,69...29,50 %), менш залежним – накопичення загального цукру (V = 1,00...15,08 %) і сухої речовини (V = 0,91..17,77 %). Висновки. Таким чином, проведені дослідження з визначення вмісту поживних речовин у цибулинах зразків цибулі шалот гібридного походження дозволили виділити перспективні форми для використання у селекційних програмах. Виділено: за стабільністю, гомеостатичністю і поживною цінністю зразки Д-47 та Д-81 (суха речовина, загальний цукор, сахароза та аскорбінова кислота) і зразки Д-106 та Д-50 (суха речовина, загальний цукор і сахароза).
5
Шостя, А. М., та І. В. Сарнавська. "ВПЛИВ ВІТАМІННОЇ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ НА ЯКІСТЬ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 134–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.17.
Full textAbstract:
Серед факторів, що впливають на відтворну здатність свиней, суттєву дію мають умови утримання. Однією зі складових умов утримання тварин є температура у приміщенні, особливо у літню пору року, коли вони піддаються температурному стресу. Це супроводжується прискоренням процесів пероксидації, що негативно впливає на відтворювальну здатність. Метою було з’ясувати особливості впливу вітамінної кормової добавки на якість спермопродукції у кнурів-плідників залежно від температурних умов. В експерименті використано 6 кнурів-плідників великої білої породи, аналогічними за віком, живою масою та якістю спермопродукції, з яких сформовано 2 групи тварин по 3 голови в кожній: І (контрольна) та ІІ (дослідна). Тривалість експерименту становила 120 діб, у тому числі: підготовчий – 30, основний – 60 (згодовування вітаміну А, вітаміну Е, аскорбінової кислоти) та заключний – 30 діб. В основному періоді досліду раціон кнурів-плідників контрольної групи раціон залишався без змін, а у дослідній до нього додавали вітамінну добавку (вітамін А, вітамін Е та аскорбінову кислоту). Рівень вітамінів антиоксидантної дії у раціоні другої дослідної групи був вищим відповідно на 10 % порівняно з контрольною групою. Якість спермопродукції контролювали за: масою еякуляту, концентрацією, рухливісттю та переживаємість сперміїв. У спермальній плазмі і спермі визначали стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Встановлено, що утримання кнурів-плідників умовах підвищених температур супроводжується зниженням показників спермопродукції: концентрації сперміїв –29,0 % (р<0,001), кількості живих сперміїв у еякуляті – 35,5 %, загальна кількість сперміїв – 25,6 %, рухливості сперміїв – 15,5 % (р<0,001) та їх переживаємості на 23,3% (р<0,001). Це супроводжується зміною біохімічних показників у спермі і спермальній плазмі за дії теплового фактору вже на 45-ту добу: збільшення вмісту дієнових кон’югатів у плазмі сперми у 1,6 рази (р<0,01) та цільній спермі у 1,2 рази (р<0,05), а також зменшенні кількості вітаміну А (р˂0,01) у даних секретах. Додаткове введення вітамінів А, Е і С до складу раціону кнурам-плідникам підвищує якість спермопродукції: об’єм еякуляту (р<0,001), концентрацію (р<0,001), рухливість (р<0,05) і виживаністю сперміїв (р<0,001), що сприяє покращенню запліднювальної здатності сперміїв. Такі зміни відбуваються на тлі переважання концентрації вітаміну А у плазмі сперми (р˂0,01) і спермі (р˂0,001), вітаміну Е у спермі (р˂0,01), а також підвищення активності супероксиддисмутази в спермальній плазмі (р˂0,01) і цільній спермі (р˂0,05) відносно інтактних тварин. Ключові слова: кнури-плідники, вітамін А, вітамін Е, аскорбінова кислота, спермопродукція, спермії, пероксидація, тепловий стрес.
6
Kuts, O. V., O. I. Onishchenko, I. I. Semenenko та ін. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В ОВОЧІВНИЦТВІ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 63–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-63-75.
Full textAbstract:
Мета. Встановити ефективність використання різних регуляторів росту в технологічних cхемах вирощування овочевих рослин (помідор, перець солодкий, огірок, гарбуз великоплідний та мускатний, часник, цибуля ріпчаста, морква, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності природних та синтетичних регуляторів росту в овочівництві за їх впливом напосівні якості насіння, біометричні параметри рослин, продуктивність та урожайність, біохімічний склад продукції, розвиток основних хвороб. Висновки. За обробки насіння регуляторами росту повинен бути індивідуальний підхід для кожної культури; для кожної культури слід підбирати оптимальний спосіб обробки (намочування, протруєння) та дозування. Для покращення посівних якостей культур, що розмножуються вегетативно (повітряні цибулини часнику) більш ефективним є використання регуляторів росту у поєднанні з комплексом мікроелементів (Ikar Bigo Leaves Spring з нормою 1,0 л/т). Ефективність і навіть спрямованість дії регуляторів росту часто залежить від виду, підвиду та сорту рослин. Використання препаратів з комплексом фітогормонів цитокінінової та ауксинової природи забезпечує збільшення урожайності гарбуза великоплідного на 2,4–8,2 т/га, зменшення урожайності гарбуза мускатного – на 2,0–7,7 т/га. Регулятори росту зумовлюють зниження вмісту в плодах гарбуза ряду біохімічних компонентів (суха речовина, загальний цукор, аскорбінова кислота та каротин). Використання регуляторів росту більш ефективна на ранніх етапах розвитку рослин. Використання препарату Пасліній за цвітіння п’ятої та шостої китиць помідору не забезпечує суттєвого зростання урожайності відносно контролі, тоді як внесення препарату з різним дозуванням за цвітіння першої та другої китиці зумовлює збільшення продуктивності рослин на 14,5–16,1 %. Регулятори росту рослин виступають як індуктори стійкості до основних хвороб, але з невисоким рівнем біологічної ефективності (42–56% для кореневих гнилей та 26–38% для несправжньої борошнистої роси огірка). Регулятори росту Гіберелінова кислота (1 мг/л), Янтарна кислота (5 мг/л) та препарат Д–2СЛ (0,5 мл/л) забезпечують зростання насіннєвої продуктивності перцю солодкого на 1,5–4,1 г/рослину або 11,1–30,4 %.
7
С. Тюрікова, Інна, Віталій Л. Прибильський, Валентина Л. Іщенко, Алла П. Кайнаш та Ніна В. Будник. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (2021): 331–41. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.213567.
Full textAbstract:
Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і мікробіологічну стабільність, обрано 70 %-вий водно-спиртовий і 50 %-вий водно-цукровий розчини для сировини як свіжої, так і після зберігання за низьких температур. Представлено технологію екстракту на водно-спиртовій і водно-цукровій основах та її опис. Доведено, що розроблена технологія дозволить мінімізувати органічні відходи, максимально використати горіхову сировину, вдосконалити технології харчових продуктів, підвищуючи їх біологічну цінність.
8
Smojlovskaya, Galina Pavlovna, та Taya Vladimirovna Horteckaya. "ВИВЧЕННЯ ВМІСТУ КИСЛОТИ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ЛИСТІ PLANTAGO MEDIA L. ТА PLANTAGO ALTISSIMA L." Научный взгляд в будущее, № 05-06 (12 жовтня 2017): 50–53. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-127.
Full textAbstract:
Анотація. У даній роботі розглядається питання дослідження якісного та кількісного визначення суми органічних кислот та аскорбінової кислоти у листі Plantago media L. та Plantago altissima L. з метою розширення асортименту фітопрепаратів з кровоспинною та
9
Шостя, А. М., І. В. Сарнавська, В. С. Тендітник, Л. М. Кузьменко, В. Г. Слинько та Б. С. Шаферівський. "ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ УТРИМАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 166–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.18.
Full textAbstract:
Статева активність кнурів-плідників значною мірою перебуває під впливом умов утримання, го-дівлі та інтенсивності використання. До лімітуючих параметрів із утримання кнурів-плідників на-лежить температурний режим у приміщенні. Зазвичай у літню та зимову пори року ці тварини пе-ребувають в умовах температурного стресу, який супроводжується прискоренням процесів перок-сидації, зниженням якості спермопродукції та запліднювальної здатності сперміїв. Мета до-сліджень полягала у з՚ясуванні особливостей формування прооксидантно-антиоксидантного гомео-стазу у кнурів-плідників в умовах температурного стресу. У експерименті використано 6 дорослихкнурів-плідників миргородської породи віком від 18 до 24 місяців. Тривалість експерименту станови-ла 120 діб, зокрема: підготовчий – 30, основний – 60 (згодовування вітаміну А, вітаміну Е, аскорбіно-вої кислоти) та заключний – 30 діб. Рівень цих біологічно активних компонентів у раціоні другої дос-лідної групи був вищим відповідно на 10 % порівняно з контрольною групою. Отримані еякуляти оці-нювали за стандартними показниками, а у спермальній плазмі і спермі кнурів-плідників визначалиінтенсивність пероксидного окиснення. На якість спермопродукції у кнурів-плідників істотно впли-ває температурний режим їх утримання. Перебування тварин у приміщеннях із підвищеною темпе-ратурою супроводжується зменшенням об’єму еякуляту на 7,5 %, концентрації – 12 % та вижива-ності – 16,0 %. Такі зміни відбуваються на тлі підвищення активності СОД, каталази та ТБК-активних сполук у спермі та спермальній плазмі, а також зменшення насиченості аскорбінових кис-лот (р<0,05… р<0,001) та вітаміну Е. Утримання кнурів-плідників у приміщенні зі зниженою тем-пературою супроводжується зменшенням об’єму еякуляту на 7,7 %, загальної кількості сперміїв –17,4 % та їх виживаності – 17,5 %. В основі погіршення якості спермопродукції полягає прискоренняпроцесів пероксидного окиснення – накопичення вмісту ТБК-активних сполук у спермі та спермаль-ній плазмі. Введення до основного раціону водорозчинних форм вітамінів-антиоксидантної дії кну-рам-плідникам в умовах високих та низьких температур позитивно впливає на показники спермопро-дукції: підвищення об’єму еякуляту, концентрації сперміїв та їхньої виживаності. Згодовування ві-тамінної добавки кнурам-плідникам підвищує кількість вітаміну А і вітаміну Е у спермі і спермаль-ній плазмі, знижує вміст аскорбінової і дегідроаскорбінової кислот, стимулює активність СОД такаталази, а також гальмує процеси пероксидного окиснення ‒ зменшення ТБК-активних сполук(р<0,05).
10
Белінська, Світлана, Олена Мороз та Крістіна Остапчук. "ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛОДІВ МАНГО". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-26.
Full textAbstract:
Асортимент екзотичних свіжих плодів та продуктів їхньої переробки, представлений на ринку України, досить різноманітний і нараховує значну кількість видів. У харчовому раціоні українців звичним стало манго. Відомо близько 70 різновидів манго, найпоширенішими з яких є індійський, балійський, філіппінський, тайський, лаоський, в’єтнамський, бразильський, кожен з яких налічує значну кількість сортів. Манго різних сортів відрізняється розміром, вагою, формою, смаком, кольором шкірки і м’якоті. Основними постачальниками плодів в Україну є Бразилія, В'єтнам, Єгипет, Іспанія, Домiнiканська Республіка, Ізраїль, Мексика. Досліджено споживні властивості плодів манго за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників. Серед органолептичних показників за розробленою шкалою балової оцінки визначали зовнішній вигляд, колір шкірки та м’якоті, смак, запах, консистенцію. Встановлено, що на восьму добу зберігання при температурі 20°С спостерігається незначне зів’янення плодів, втрата блиску шкірки, що не вплинуло на смакові властивості. Впродовж подальшого зберігання на поверхні плодів суттєво проявились смуги та плями, змінився смак і запах. На 20 добу зберігання у плодах відчутний запах бродіння. Плоди втрачають привабливість для споживачів. Втрати маси плодів після 20 діб зберігання становили 12%. Проведені дослідження засвідчують, що плоди манго сорту Томмі Аткінс країни походження Бразилія, які реалізують в Україні, містять 87,4% води, 14,0% розчинних сухих речовин,11,1% цукрів, 1,3% титрованих кислот, 8,36 мг/100 г аскорбінової кислоти. Під час зберігання за рахунок протікання біохімічних процесів встановлено зниження вмісту розчинних сухих речовин до 12,5%, цукрів – до 9,84%, аскорбінової кислоти – до 5,22 мг/100 г та збільшення масової частки кислот до 2,2%.
11
Mogilnay, O. M., O. V. Kuts, E. O. Dukhin, Yu A. Molchanov та V. V. Mohylniy. "СПОСОБИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-66-75.
Full textAbstract:
Мета. Розробити способи передпосівної обробки насіння буряка столового, визначити оптимальні параметри та компонентний склад; встановити ефективність за впливом на посівні якості насіння, урожайність та якість продукції буряка столового. Методи. Лабораторні, польові, статистичні. Результати. Обробка насіння буряка столового мікрохвильовим полем з експозицією 100 секунд забезпечує підвищення енергії проростання до 47,7 %, лабораторної схожості – до 64,7 %; за експозицій 80–90 секунд – до рівня 42,7–43,7 % та 51,3–55,3 % відповідно. Позитивний вплив на врожайність коренеплодів зазначено тільки за експозиції 90 секунд (підвищення загальної урожайності на 4,6–7,3 т/га або 11,9–14,3 % відносно контролю). Використання експозиції 80 секунд зумовлювало зниження рівня врожайності культури. Використання мікрохвильового опромінювання може як пригнічувати, так і посилювати біохімічні та біофізичні процеси в рослинних тканинах. За експозиції 80 секунд зафіксовано істотне зростання в коренеплодах сухої речовини (16,52 %), тенденція до підвищення вмісту загального цукру (9,72 %); за експозиції 90 секунд – тенденція до збільшення вмісту аскорбінової кислоти (12,66 мг/100 г), за експозиції 100 секунд – тенденція до підвищення вмісту загального цукру (10,05 %), негативна тенденція зменшення вмісту сухої речовини (15,09 %) та бетаніну (375 мг/кг). Проведення інкрустації насіння має істотну перевагу перед простим намочуванням розчинами мікродобрив та регуляторів росту. За інкрустації насіння використання янтарної кислоти зумовлює отримання істотного підвищення лабораторної схожості на фоні без застосування мікродобрив (80,7 %), за використання мікродобрива Master (85,0 %). Гумат калію зумовлює позитивну тенденцію у поєднанні з використанням мікродобрива Реаком (79,3 %), тоді як за іншими фонами відмічено зниження даного показника за використання вказаного регулятору росту. Найбільш ефективним виявилось використання регулятора росту янтарна кислота та мікродобрива Master, що в середньому по досліду забезпечує зростання лабораторної схожості насіння до рівня 80,2 %, а за інкрустації насіння – до рівня 85,0 %. Висновки. Доведено доцільність обробки насіння буряка столового з низькою схожістю (42 %) мікрохвильовим опромінюванням з експозицією 90 секунд, що забезпечує підвищення енергії проростання до 43,7 %, лабораторної схожості насіння до 55,3 %, збільшення врожайності коренеплодів на 4,0 т/га або 11,4 %, поліпшення біохімічного складу продукції (зростання вмісту бетаніну та аскорбінової кислоти, зниження вмісту нітратів). Проаналізовано вплив регуляторів росту та комплексних мікродобрив на лабораторну та посівну схожість насіння за його інкрустації. Визначено оптимальне поєднання компонентів суміші для інкрустації: барвник Semia-color з нормою витрати 10 л/т, янтарна кислота (0,01 %) та мікродобриво Master (0,025 %). Використання такої суміші зумовлює підвищення лабораторної схожості насіння до 85,0 %, польової схожості – до 76,8 % та має певні економічні переваги (зниження собівартості продукції до 684,5 грн/т, рентабельність на рівні 44 %).
12
Тryhubchak, О. V., Т. А. Groshovuy та S. M. Gureeva. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШИПУЧИХ ТАБЛЕТОК". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 19–26. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9691.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчити вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні та органолептичні характеристики та обрати речовини, що забезпечують кращі показники якості таблетної маси і шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти.
 Матеріали і методи. Вивчали по 3 ковзні речовини, корегенти смаку і ароматизатори. У дослідах використали таблетпрес (Korsh XL-100, Німеччина), сучасне обладнання для визначення текучості порошків (ERWEKA GT, Німеччина), насипної густини (ERWEKA SVM 202, Німеччина), прилади для дослідження однорідності маси таблеток (Mettler Toledo AB54-S, Швейцарія), стійкості до роздавлювання (ERWEKA TBH-525 WTO, Німеччина), стираності (ERWEKA TAR 200, Німеччина), часу розпадання (ERWEKA ZT 33, Німеччина). Експериментальні дані піддавали статистичній обробці методом дисперсійного аналізу.
 Результати й обговорення. За результатами статистичної обробки експериментальних результатів дослідили вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні показники маси для таблетування (насипна густина, густина після усадки, індекс Карра, текучість, кут укосу), процес таблетування, зовнішній вигляд таблеток, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, розпадання, прозорість розчину, його запах та смак.
 Висновки. Вивчено вплив допоміжних речовин із групи ковзних речовин, корегентів смаку та ароматизаторів на фармако-технологічні та органолептичні характеристики шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу і аскорбінової кислоти. За результатами дисперсійного аналізу побудовано ранжовані ряди переваг. Використовуючи суму порядкових номерів рівнів факторів у ранжованих рядах переваг, відібрано кращі речовини до складу шипучих таблеток. Аеросил 200, натрію сахарин та ароматизатор лимонний забезпечують кращі показники якості таблетної маси і шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу і аскорбінової кислоти.
13
Petrushina, Galina A., Juliya V. Mekh, Ludmila P. Tsiganok, Andriy B. Vishnikin та Darya V. Podgornaya. "Спектрофотометричне визначення аскорбінової кислоти з використанням бісмутовмісного 18-молібдодифосфату". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 22, № 1 (2014): 36. http://dx.doi.org/10.15421/081405.
Full text
14
Шостя, А. М., І. В. Павлова, Є. В. Чухліб та ін. "ВПЛИВ ГУМАТІВ НА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПІД ЧАС ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 114–20. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.13.
Full textAbstract:
У сучасних умовах при різкій зміні клімату головним фактором зростання продуктивності тва-рин насамперед є впровадження інтенсивних технологій з використанням біологічно активних доба-вок, які є екологічно чистими та спрямовані на розкриття адаптаційних властивостей організму в умовах теплових стресів. Метою досліджень було встановити вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії тепло-вого стресу. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід – полтавської м’ясної (ПМ) та червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП), аналоги за віком, живою масою та якістю спермопроду-кції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку «Гумілід» в період теплового стресу. Встановлено вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у кро-ві кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. У період теплового стресу у крові кну-рів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в напрямі прискорення проце-сів пероксидного окиснення. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисму-тази у представників ПМ (р<0,05) і ЧБП (р<0,01), вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з паралельним збільшенням активності каталази. Виявлено, що система генерування акти-вних форм оксигену (активність ксантиноксидази) та їх інактивації (активність супероксиддисму-тази) має вищу функціональну активність (р<0,05…0,001) у представників ПМ порівняно з ЧБП по-родами. Додаткове згодовування кнурам-плідникам кормової добавки «Гумілід» у період розвитку теплового стресу сприяє зниженню інтенсивності процесів пероксидації, що супроводжується на-копиченням вмісту відновленого глутатіона й аскорбінової кислоти з паралельним зменшенням кон-центрації дегідроаскорбінової кислоти. Встановлено наявність міжпорідної різниці, так у тварин ЧБП, порівняно із ПМ породами, спостерігалась більш ефективна дія кормової добавки, що проявля-лось у швидкому відновленні – глутатіону, аскорбінової кислоти, а також зменшення – дієнових кон’югатів та ТБК-активних комплексів.
15
Хомич, Г. П., Л. Б. Олійник та Ю. Г. Наконечна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-17.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.
16
Сердюк, М. Є., Н. А. Гапріндашвілі та П. В. Гогунська. "Вплив погодних умов на формування компонентів хімічного складу плодів сливи". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.10.
Full textAbstract:
Досліджено вплив суми активних температур вище 10 °С, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на формування сухих розчинних речовин, органічних кислот, цукрів та аскорбінової кислоти плодів сливи. Результати кореляційного аналізу дають можливість стверджувати, що найбільш істотний вплив на формування показників хімічного складу плодів сливи в умовах південного Степу України мають не погодні умови всього веґетаційного періоду, а умови останнього місяця перед збиранням плодів, коли найбільш активно відбувається формування їх якості.
 The influence of sum of active temperature which was higher than 10°С, the rainfall`s amount and the hydrothermal coefficient (HTC) on forming of soluble solids, organic acids, sugar and ascorbic acid of plum fruits has been investigated. The results of the correlated analysis give the opportunity to confirm that it`s not the weather of all vegetative period gives the most essential influence on the formation of the rate of plum fruit chemical composition in conditions of the South Steppe of Ukraine, but the weather of the last month before the harvest gives that influence when the most active forming of its quality takes place.
17
Buchko, Oksana. "Вільнорадикальні процеси в організмі свиней під дією біологічно активних добавок". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12 (24 листопада 2018): 143–50. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-143-150.
Full textAbstract:
Біологічно активна добавка «Гумілід» у комплексі з аскорбіновою кислотою викликає гальмування вільнорадикальних процесів (зниження вмісту гідропероксидів ліпідів, карбонільних груп протеїнів і ТБК-активних продуктів) та стимулювання системи антиоксиданого захисту (підвищення активності супероксиддисмутази й каталази) в крові свиноматок та новонароджених поросят.
18
Zaretska, D., and M. Serdyuk. "MODELING OF FROZEN SEMI-FINISHED PRODUCT WITH HIGH ASCORBIC ACID CONTENT FORMULATION." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 20, no. 3 (2020): 166–75. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2020-20-3-166-175.
Full text
19
Monastyrska, S. S., R. D. Stetsik та N. K. Gayvanovych. "ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ПЕРЕДКАРПАТТЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (2015): 123–28. http://dx.doi.org/10.15421/40250820.
Full textAbstract:
Досліджено антиоксидантну активність деяких видів лікарських рослин Передкарпаття. Визначено вміст вітаміну С та каротину, а також активність ферментів антиоксидантної системи у рослинах чебрецю звичайного, деревію звичайного та пижма звичайного. Встановлено, що найбільше аскорбінової кислоти є в квітах пижма звичайного та листі деревію звичайного. Отримані результати свідчать про те, що активність ферментів антиоксидантного захисту є різною у досліджуваних рослинах та їх органах. При цьому не виявлено тісної кореляції між рівнями активності різних ферментів антиоксидантної системи.
20
Євлаш, В. В., І. С. Пілюгіна, З. В. Железняк, and О. В. Добровольська. "DEVELOPMENT AND EVALUATION OF QUALITY OF JELLY FORTIFIED ASCORBIC ACID." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 20, no. 2 (2020): 159–67. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-20-2-159-167.
Full text
21
Павлова, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ У СПЕРМІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ДІЇ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 126–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.16.
Full textAbstract:
Теплові навантаження на тварин в літній період представляють суттєву загрозу для отримання не тільки якісної спермопродукції, але й загалом спричиняє падіння продуктивних властивостей. Метою дослідження було визначити дію теплового стресу на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз в спермі кнурів-плідників різних порід. У досліді використовували кнурів-плідників двох порід полтавської м’ясної (ПМ) та червоно-білої м’ясної (ЧБП), аналогів за віком, живою масою та якістю спермопродукції. Встановлено, що в період теплового стресу в спермі кнурів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в бік прискорення процесів пероксидного окислення: стабільне зростання в спермі ПМ породи кількості дієнівих кон’югатів і ТБК-активних сполук; ЧБП породи мав негативний ефект до 40 днів експерименту з подальшим розвитком адаптаційної реакції. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисмутази в ПМ (p<0,01) і вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з одночасним підвищенням рівня каталази. Виявлений неоднаковий вплив теплового стресу на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі тварин різних порід. Встановлено, що інактивація (активність СОД) активних форм Оксигену має вірогідно вищу функціональну активність спермотозоїдів (р<0,01) у представників ЧБП порівняно із ПМ породами. При цьому рівень насиченості відновленим глутатіоном і дегідроаскорбіновою кислотою у спермі був вищим у тварин ПМ породи. Встановлено, що у представників породи ЧБП в період досліду із збільшенням інтенсивності перебігу окисних процесів, спостерігався прояв адаптації до несприятливого впливу надвисоких температур на 70-ту добу.
22
Василишина, О. В. "Вплив обробки розчином саліцилової кислоти на якість плодів вишні після зберігання". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.08.
Full textAbstract:
Плоди вишні мають короткий термін зберігання, всього лише 15 діб при температурі 0 °С. Продовжити його можна шляхом застосування відповідних заходів первинної обробки та зберігання продукції. Один з них – обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти перед зберіганням. Метою нашої роботи було вивчення впливу попередньої обробки розчином саліцилової кислоти на хімічний склад плодів вишні. Для цього плоди вишні сортів Шпанка та Лотівка 2016–2017 року врожаю обприскували за день до збирання водним розчином 50 мг/л чи 100 мг/л саліцилової кислоти. Висушували природним шляхом. Через 24 години знімали з дерева плоди, типові за забарвленням та формою, укладали в ящики №5 по 5 кг у кожний згідно з методичними вказівками щодо зберігання плодів, овочів та винограду. Зберігали в умовах холодильних камер кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів за температури 5±0,5 °С та відносної вологості повітря 95±1 %. Обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти дала змогу подовжити термін зберігання до 21 доби. Найефективнішою виявилась обробка 100 мг/л розчином саліцилової кислоти. Природні втрати маси при цьому становлять 4,9–5,1 %, втрати у вмісті сухих розчинних речовин – 5,3–6,6 %, кислот – 12,3–9 %. Вміст аскорбінової кислоти знижується в 1,3–1,1 рази.
 Cherry is fruit with a short shelf life of only 15 days at the temperature of 0 °С. Every year about 20% of product losses are due to the lack of appropriate measures for primary processing and storage of products. Salicylic acid plays an important role in a wide range of physiological and metabolic reactions, including delayed maturation, by delaying the synthesis of ethylene and reducing the physiological diseases of the fruit. However, the effect of treatment with salicylic acid on cherry fruits and their physiological and biochemical parameters has not been investigated. Therefore, the purpose of our work was to study the effect of pre-treatment with salicylic acid solution on the chemical composition of cherry fruit.
 For this purpose, the day before harvesting with the cherry varieties of Shpanka and Lotivka of the yield of the year 2016−2017 were sprayed the aqueous solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid. They were dried by natural way. After 24 hours, the fruit of typical colour and shape were taken from the tree, placed in boxes of 5 to 5 kg each, according to the guidelines for the storage of fruit, vegetables, and grapes. We preserved them in the conditions of the refrigerating chambers of the department of the technology of storage and processing of fruit and vegetables at the temperature of 5±0,5°С and relative humidity of 95±1%. The options were the following: control − unprocessed fruit and cherry fruit treated with a solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid.
 The processing of cherry fruit with a solution of salicylic acid allowed to extend the shelf life to 21 days. The most effective treatment was 100 mg/l solution of salicylic acid. Natural mass losses in this case are 4.9−5.1 %, losses in the content of dry soluble substances 5.3−6.6%, acids 12.3−9%, the losses of ascorbic acid are reduced in 1.3−1.1 times.
 As the results of the correlation analysis showed, the level of natural mass losses strongly is correlated with the content of ascorbic acid (r = -0.65) and titrated acids (r = -0.57). The weight loss factor has the greatest influence on the type of treatment (85.6%).
23
Маслак, Ю. В., та А. В. Собакар. "Застосування білково-вітамінних кормових добавок дрібним тваринам". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2015): 70–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.18.
Full textAbstract:
У статті наведений огляд даних літератури позастосуванню у тваринництві білково-вітаміннихдобавок. Розглянуто склад препарату «Біостим-40»для собак, який за рахунок вмісту лише натуральнихскладових (протеїну, незамінної кислоти метіонінута аскорбінової кислоти) має позитивний вплив наорганізм собак. «Біостим-40» – це оригінальна розроб-ка технологічного інституту молока і м’яса Україн-ської академії аграрних наук. Констатовано, що влітературних джерелах обмаль інформації про за-стосування та вплив на організм собак білково-вітамінних добавок для дрібних тварин, зокрема пре-парату «Біостим-40».
 The resulted review of literature information on application in a stock-raising protein-vitamine additions is presented in the article. Composition of drug «Biostim-40» is considered for dogs, that due to content only of natural constituents (protein, irreplaceable acid, methionine and ascorbic acid), has positive influence on the dogs’ organism. «Biostim-40» is original development of Technological Institute of Milk and Meat of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. It is established, that in literary sources there is not enough information about application and influence of protein-vitamine additions on the dogs’ organism, in particular drug «Biostim-40».
24
Kotyuk, L. A. "Content of ascorbic acid and carotene in raw aromatic plants of the famili Lamiaceae Lindl." Studia Biologica 7, no. 2 (2013): 83–90. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0702.292.
Full text
25
Стояновський, В. Г., С. О. Усенко, А. М. Шостя, В. І. Березницький, О. О. Усенко та Є. В. Слинько. "ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СПЕРМІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 196–204. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.22.
Full textAbstract:
Досліджено особливості впливу типів вищої нервової діяльності на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у еякулятах кнурів-плідників. Використовуючи рухово-харчову мето-дику, було протиповано дорослих кнурів-плідників великої білої породи віком 24‒36 місяців за основ-ними типами вищої нервової діяльності. Було сформовано чотири групи по 3 голови в кожній. До I-ї групи було віднесено тварин сильного врівноваженого жвавого (рухливого); II групи – сильного врів-новаженого спокійного (інертного); III групи – сильного неврівноваженого (нестримного); IV групи – слабкого типів вищої нервової діяльності. Сперму отримували від кнурів-плідників, мануально розді-ляючи еякулят на 4 фракції – F1 – перша, F2 – друга, F3 – третя, F4 – четверта. Встановлено, що у кнурів-плідників показники спермопродукції і перебіг процесів пероксидації обумовлюється типом їх вищої нервової діяльності. У тварин сильного неврівноваженого і слабкого типів ВНД перебіг проце-сів пероксидації відбувається більш інтенсивно, система антиоксидантного захисту перебуває на нижчому рівні – менша активність супероксиддисмутази (р<0,05), концентрація аскорбінової кис-лоти (р<0,001), вітаміну А (р<0,01–0,001) та вітаміну Е (р<0,001). При мінімальній масі еякулятів та насиченості сперміями в особин слабкого типу ВНД (р<0,001). З’ясовано, що насиченість спермі-ями сперми істотно впливає на перебіг процесів пероксидації. Спермії із другої фракція еякуляту ха-рактеризувались найвищою виживаністю, третьої ‒ більш швидко втрачають функціональну акти-вність. Функціональна активність сперміїв і особливості формування ПАГ залежать від типів ВНД – вірогідне прискорення процесів пероксидації в сильного неврівноваженого і слабкого - більша конце-нтрація дієнових коньюгатів, дегідроаскорбінової кислоти. У тварини сильного врівноваженого жвавого і спокійного типів ВНД спостерігається вищий рівень антиоксидантного захисту – актив-ність каталази, супероксиддисмутази, кількість відновленого глутатіону, аскорбінової кислоти і вітаміну Е. У першій і четвертій фракціях еякулятів встановлено відсутність активності СОД, вмісту вітаміну А та вітаміну Е, що визначає низьку функціональну активність та виживаність сперміїв. Ці фракції від сильного неврівноваженого і слабкого типів ВНД характеризуються вірогід-но вищим вмістом ДК (р<0,05–0,01) і ТБК-активних комплексів (р<0,05–0,001), а також нижчою кількістю АК (р<0,01), відновленого глутатіону (р<0,05) та активністю СОД.
26
Мостов’як, С. М., та І. І. Мостов’як. "ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ЗАХИСТ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ (RIBES NIGRUM L.) ВІД СИСНИХ ШКІДНИКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.06.
Full textAbstract:
Для захисту смородини чорної від шкідників найчастіше застосовують хімічні засоби захисту, однак існує низка обмежень застосування пестицидів на ягідниках. Альтернативою хімічним засобам захисту рослин є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів і біоцидних речовин рослин. Встановлено можливість зниження чисельності сисних комах-шкідників із родини листокрутки Tortricidae і попелиці Aphidinea на рослинах смородини чорної (Ribes nigrum L.) за умови використання препаратів біологічного походження на основі комплексу природних авермектинів Актоверм, КЕ і біоцидних речовин настоянки петунії (Petunia hubrіda Holt.). Обприскування кущів смородини чорної настоянкою петунії стримувало заселення рослин попелицями на рівні з хімічним інсектицидом Актелік 500 ЕС, к.е. На розвиток і розмноження листокруток біоцидні сполуки петунії не мали значного впливу і заселеність гусенями листокрутки була на рівні 1,8–2,0 екз./рослину. Обприскування рослин смородини біологічним препаратом Актоверм, КЕ було більш ефективним щодо контролю чисельності шкідників, ніж застосування настоянки петунії, та дало змогу знизити чисельність листовійок у 3,33,5 раза порівняно з контролем. Технічна ефективність застосування настоянки петунії проти листокруток становила 4647 %, препарату Актоверм, КЕ – 70–71 %, хімічного інсектициду Актелік 500 ЕС, к.е. – 89–91 %. Технічна ефективність усіх досліджуваних препаратів проти попелиць була на одному рівні і становила 60–62 %. Встановлено позитивний вплив біологічних засобів захисту від шкідників на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах смородини. Зокрема, фіксували підвищення вмісту хлорофілу і цукрів у листках смородини на 4548 % і 37–41 % за умови застосування настоянки петунії та на 4853 % і 44–49 % у разі застосування біопрепарату Актоверм, КЕ. Підвищення вмісту фенольних сполук за умови застосування настоянки з петунії та біопрепарату було незначним (9–10 %). Трикратне обприскування рослин смородини чорної впродовж вегетації забезпечило підвищення врожайності ягід на 4450 % порівняно з контролем та отримання приросту врожаю у середньому 2,052,26 т/га з поліпшеними показниками якості (уміст аскорбінової кислоти – 189,6–191,3 мг%, цукрів 7,487,52 %, загальна кислотність 1,931,96 %). Застосування настоянки петунії забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 6,166,39 т/га із високим умістом аскорбінової кислоти (на рівні 196 мг%), цукрів (7,297,38 %) та низьким рівнем загальної кислотності (1,891,91%).
27
Miekh, Yuliia V., Andriy B. Vishnikin, Nataliya A. Tovstonog, Tatyana A. Denisenko та Halyna O. Petrushyna. "ВИЗНАЧЕННЯ АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ У СУМІШАХ З ЦИСТЕЇНОМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РЕАКЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ 18-МОЛІБДОДИФОСФОРНОГО ГЕТЕРОПОЛІКОМПЛЕКСУ У ПРИСУТНОСТІ ІОНІВ Bi(III)". Journal of Chemistry and Technologies 27, № 2 (2020): 285–92. http://dx.doi.org/10.15421/081929.
Full text
28
Горальська, І. О. "ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГЕПАТОПАТІЇ У СОБАК ЗА БАБЕЗІОЗУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2014): 62–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.16.
Full textAbstract:
У собак, хворих на бабезіоз, за різних стадій хво-роби встановлено патологію печінки (гепатопатію),що характеризується болючістю в ділянці печінково-го поля, гепатомегалією, іктеричністю кон’юнктиви,гіпоальбумінемією, гіпербілірубінемією, збільшеннямактивності АлАТ, АсАТ та ГГТП. Тритижневий курслікування собак за бабезіозу з ознаками жовтяниці іззастосуванням глюкози, аскорбінової кислоти, глу-таргіну, контрикалу, катозалу, панангіну, лазиксу таесенціале форте забезпечує поступове, неповне від-новлення функціонального стану печінки.
 Dogs which are suffering from babesiosis , at different stages of disease pathology installed liver (hepatopathy), which is characterized by pain in the liver area of the field, hepatomegaly, ikterychnistyu conjunctiva, hypoalbuminemia, hyperbilirubinemia, increased activity of ALT, AST and GGT. Three-week course of treatment for babesiosis of dogs with signs of jaundice using glucose, ascorbic acid, glutargin, contrical, katozalu, panangin, lasix and essentiale forte leads to a gradual, partial recovery of the functional state of the liver.
29
Mazur, I., S. Khlyebas, and N. Bakshutova. "Application of medicinal composition based on tetracycline and ascorbic acid in the treatment of destructive processes in the periapical area." SUCHASNA STOMATOLOHIYA, no. 3 (2019): 12–16. http://dx.doi.org/10.33295/1992-576x-2019-3-12.
Full text
30
Лю, Ян, Сергій В. Сабадаш та Женхуа Дуан. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОАКТИВНІ СПОЛУКИ І АНТИОКСИДАНТНУ ЗДАТНІСТЬ БУРЯКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (2022): 589–98. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240470.
Full textAbstract:
Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.
31
Pusik, L. M., та V. K. Pusik. "ПОТОЧНИЙ СТАН ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИХ ОБРОБОК ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЯКОСТІ І СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (7 лютого 2022): 97–110. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-97-110.
Full textAbstract:
Мета. Здійснити аналіз сучасного стану післязбиральної обробки плодів та овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що для збереження якості свіжої продукції з високою поживною цінністю і відповідністю стандартам безпеки свіжих овочів та плодів можуть застосовуватися різні післязбиральні фізичні, хімічні та газові обробки. Ці післязбиральні обробки, зазвичай, поєднуються з належним регулюванням температури зберігання. У цій статті розглянуто поточний стан післязбиральних обробок і нових технологій, які можна використовувати для підтримки якості й скорочення втрат свіжої продукції. Термічна обробка є альтернативою фунгіцидів. Сприятливі ефекти термічних обробок є пов’язаними через зміни у фізіологічних процесах, таких як зменшення переохолодження й уповільнення процесів дозрівання за рахунок теплової інактивації деградаційних ферментів. Нанесення їстівних покриттів на свіжі овочів та фрукти забезпечує частковий бар’єр для руху вологи по поверхні свіжих продуктів, тим самим зводячи до мінімуму втрату вологи під час післязбирального зберігання. Опромінення пригнічує розмноження клітин, опромінення може нейтралізувати шкідників і проблеми безпеки харчових продуктів. Розчини на основі органічної кислоти, аскорбінової кислоти і кальцію були застосовані, в основному, для уповільнення ферментативного і неферментативного потемніння, погіршення текстури і зростання мікробів у свіжих продуктах. Технологія SO2 також була протестована для контролю за гниттям після збору врожаю інших фруктів, таких як лічі, інжир, банан, лимон або яблуко. обробка етиленом грає ключову роль щодо підтримання післязбирального періоду життя і якості плодоовочевої продукції як в клімактеричних, так і в неклімактеричних умовах. Висновки. Конкретні способи обробки можуть бути застосовані тільки до певних типів овочів та плодів і видів псування. Необхідно оцінити ефективність існуючих обробок щодо виникаючих проблем з якістю. Післязбиральні обробки в поєднанні з належним контролем температури є основою для збереження фізичних, харчових і сенсорних властивостей, а також знижують ймовірність гниття. не можуть бути доповнені хлором, SO2, опроміненням, обробкою гарячою водою, гарячим повітрям, протимікробними агентами і харчовими покриттям залежно від конкретного продукту. До нових технологій належать післязбиральні технології, засновані на окисленні етилену, інгібіторної дії етилену і модулятори дозрівання, такі як NO.
32
Mishchenko, Iryna, Olena Mankivska, Bohdan Kopyak, Nataliya Pil’kevych та Oleksandr Motuziuk. "Вплив N-ацетилцистеїну на рухову активність геміпаркінсо-нічних щурів, викликану ін’єкцією агоніста дофамінових рецепторів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (27 серпня 2019): 173–78. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-173-178.
Full textAbstract:
Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів.
33
Mishchenko, Iryna, Olena Mankivska, Bohdan Kopyak, Nataliya Pil’kevych та Oleksandr Motuziuk. "Вплив N-ацетилцистеїну на рухову активність геміпаркінсо-нічних щурів, викликану ін’єкцією агоніста дофамінових рецепторів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (27 серпня 2019): 173–78. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-173-178.
Full textAbstract:
Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів.
34
Лозова, Т. М. "ПОЛІПШЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОЧНОГО ЖИРУ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АВТООКИСНЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-07.
Full textAbstract:
У статті наведено результати дослідження стійкості молочного жиру до автоокис- нення. Розглянуто можливість поліпшення зберігання цього жиру у спосіб сповільнення процесів окис- нення шляхом використання натуральних добавок-антиоксидантів рослинного походження. Наведено результати досліджень вчених, які займаються проблемою пошуку антиоксидантів. Зазначено, що застосування антиоксидантів має ґрунтуватися на лабораторному вивченні специфіки та особливос- тей природи жиру, його складу. Важливе значення відводиться контролю ступеня окиснення жиру. Метою статті є встановлення антиоксидантних властивостей добавок на рослинній основі з метою виявлення можливості подовжити тривалість збереження молочного жиру, а отже, продуктів із його вмістом. Автором статті показано позитивну дію натуральних антиоксидантів стосовно збе- реження якості молочного жиру. Продемонстровано, що додавання до складу молочного жиру рос- линних добавок у різних концентраціях (% до маси жиру) сприяє помітному сповільненню утворення й накопичення продуктів глибокого окиснення та збереженню його якості. Досліджено антиоксидант- ний вплив таких добавок на основі лікарсько-технічної сировини, як звіробій звичайний, квіти бузини чорної, вільха чорна. Доведено, що застосування зазначених добавок у концентрації 0,2% до маси жиру сприяє сповільненню накопичення вторинних продуктів окиснення в 1,7–2,3 раза. Вивчено також антиоксидантний ефект рослинних добавок плодів черемхи, перстачу прямостоячого і материнки звичайної в концентрації 0,1 і 0,2%. Застосування цих добавок у концентрації 0,2% виявляє вищу дію порівняно з концентрацією 0,1% приблизно на 30%. Їхнє використання обмежує утворення вторинних продуктів окиснення до 1,9 раза. Встановлена антиоксидантна дія досліджених рослинних добавок на молочному жирі обґрунтовується вмістом цінних біологічних сполук, таких як біофлавоноїди, антоці- ани, хлорогенової, аскорбінової кислот тощо.
35
Усенко, С. О. "ЦИКЛІЧНА ЛАБІЛЬНІСТЬ ГОМЕОСТАЗУ У СВИНОК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 125–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.16.
Full textAbstract:
Висвітлено результати досліджень щодо особливостей циклічної лабільності гомеостазу у сви-нок. В експериментах використано свинок миргородської породи на різних фазах відтворювального циклу: лютеальна фаза, еструс, на 15, 20, 30, 60, 90, 104, 113 доби поросності та через 12 годин після опоросу. У сироватці крові визначали динаміку вмісту тиреоїдних і стероїдних гормонів, а також особливості формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Виявлено, що у крові свинок кількість стероїдних гормонів є лабільною та обумовлюється фізіологічним станом, а саме, при на-станні еструса відносно лютеальної фази підвищується рівень вмісту тироксину, трийодтироніну, естрадіолу-17β і тестостерону, а також зменшується рівень прогестерону. Такі зміни супрово-джуються прискоренням процесів пероксидного окиснення: зростає активність ксантиноксидази (р<0,05), підвищується вміст дієнових кон’югатів (р<0,05) та ТБК-активних сполук в 1,3 раза. Уп-родовж двох місяців поросності загальна концентрація тиреоїдних і стероїдних гормонів зростає. Такі метаболічні зрушення спричиняють зниження інтенсивності процесів пероксидації. Перед по-логами спостерігається зниження рівня тироксину, трийодтироніну і прогестерону. Встановлено інтенсифікацію пероксидації: збільшення активності КСО (р<0,05) і СОД (р<0,01), вмісту дегідро-аскорбінової кислоти, дієнових кон'югатів (р<0,05) та ТБК-активних комплексів, а також зниження концентрації відновленого глутатіону (р<0,01) та вітаміну Е. Виявлено, що після опоросу концент-рація тироксину в сироватці крові зростає, а прогестерону, тестостерону й естрадіолу-17β − зме-ншується. Відбувається зниження інтенсивності пероксидації ліпідів: зменшення вмісту ДК у 2,5 і ТБК-активних комплексів у 1,5 раза на тлі зниження кількості вітаміну А та вітаміну Е – 11 %. З’ясовано, що особливості циклічної лабільності гомеостазу у крові свинок визначаються фазами відтворювального циклу.
36
Шостя, А. М., Я. М. Ємець, О. Г. Мороз, І. І. Ступарь, І. В. Павлова та М. М. Маслак. "ВПЛИВ ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК НА ЯКІСТЬ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 113–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.14.
Full textAbstract:
Сучасний етап розвитку репродуктивних біотехнологій характеризується широким використан-ням методів екологічно-безпечного впливу на відтворювальну здатність тварин, серед яких особливемісце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним із яких єгомогенат трутневих личинок. Метою досліджень було встановити вплив гомогенату трутневихличинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та якість сперми у кнурів-плідників. В експерименті використані дорослі кнури-плідники великої білої породи, аналоги за віком,живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Виявле-но, що додаткове згодовування гомогенату трутневих личинок кнурам-плідникам істотно впливаєна якісні та кількісні показники сперми: збільшує вагу еякуляту на 10 %, концентрацію сперміїв ‒16,1 %, кількість сперміїв в еякуляті – 33,5 %, рухливість сперміїв – 10,6 % та їх виживаність –14,7 %. Ці позитивні ефекти тривають щонайменше місяць, це проявляється у вигляді більшої масиеякуляту (р<0,001), кількості живих сперміїв в еякуляті (р<0,001), а також їх рухливості (р<0,001) івиживаності (р<0,001). Встановлено істотний вплив згодовування кнурам-плідникам гомогенатутрутневих личинок на формування прооксидантно- антиоксидантного гомеостазу у спермі, якийпроявлявся у сповільненні перебігу процесів пероксидації, що підтверджується меншим вмістом ДКта вищою активністю супероксиддисмутази на 30 % та каталази – 12,8 %. Еякуляти кнурів-плідників, що отримували добавку в завершальний період характеризуються вищим рівнем системиантиоксидантного захисту: більша активність супероксиддисмутази (р<0,001) і каталази (р<0,01),а також насиченістю аскорбіновою кислотою та відновленим глутатіоном. Встановлено, що осі-меніння спермодозами кнурів-плідників, що вживали гомогенат трутневих личинок, підвищує заплід-неність і багатоплідність свиноматок. Ефект післядії цієї біологічно активної добавки триває що-найменше 30 діб.
37
PEREDRIY, О., та Т. YAROSHEVICH. "ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ БОРОШНЯНИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 44–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-5.
Full textAbstract:
Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту борошняних сумішей в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку.
 Методика. При виконанні дослідження були використанні сучасні методи збору та аналізу інформації, основним джерелом для отримання інформації є нормативна електронна база Єврокомісії.
 Результати. Європейська споживча політика спрямована на захист споживачів, одночасно гарантуючи безперебійне функціонування єдиного ринку. Варто зауважити, що в країнах Євросоюзу проблематика якості продукту та його безпечності розмежовані. На державному рівні нормуються виключно вимоги до пакування та маркування, вимоги до підприємства в цілому та виробничих процесів, що відбуваються на ньому. Основні вимоги до безпечності регулюються як на державному національному рівні кожної країни, так і на рівні ЄС. В цьому напрямку політика зосереджується на концепції простежуваності як сировини, так і готової продукції. Для харчових продуктів, які експортуються з третіх країн, в тому числі і з України, ЄС встановив 53 заходи щодо технічного регулювання. В основному вони стосуються вимог щодо безпечності складу продукту, паковання та маркування продукції. До борошняних сухих сумішей для приготування кондитерських виробів основними вимогами є: заборона до споживання необроблених сумішей, до складу яких входять сухе молоко, борошно, подрібнені горіхи; обмежене використання або повна заборона використання бромату калію та азодикарбонаміду, окремі вимоги стосуються наявності в сумішах засобів для вибілювання борошна – хлору та діоксид хлору, консервантів – аскорбінової кислоти, регуляторів кислотності – фосфатів алюмінію. Дозволено імпорт виключно з офіційно зареєстрованих підприємств, в діяльності яких використовується система НАССР. Європейські митні органи можуть призупинити імпорт із усієї або частини України або вжити тимчасових захисних заходів, якщо продукція може становити будь-який ризик для здоров'я населення. Контроль, що
 здійснюється Україною, повинен давати гарантії з ефектом, еквівалентним ефекту, встановленому Директивами та Регламентами Євросоюзу.
 Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування борошняних сумішей товарної підпозиції 190120 відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів харчових продуктів вітчизняними виробниками.
38
Івченко, Т. В., та О. С. Лялюк. "Оцінка ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 32–39. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.4.
Full textAbstract:
Мета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, щоМета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, що позитивно вплинуло на якість і збереженість продукції.Висновки. Максимальну тривалість зберігання продукції високої якості (перший ґатунок), забезпечило використання ізраїльських пакетів 885-В1. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між збереженістю маси списів і вмістомзагальних і моноцукрів (r = 1,00), та між збереженістюмаси списів та вмістом аскорбінової кислоти (r = 0,99)дозволяють прогнозувати максимальну тривалість зберігання продукції високої якості.
39
Ulianych, O. I., та V. V. Yatsenko. "ВПЛИВ БІОГУМУСУ НА РІСТ, УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧАСНИКУ (ALLIUM SATIVUM L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 64 (6 січня 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-50-59.
Full textAbstract:
Аннотація. Характерною ознакою сучасного землеробства є погіршення родючості ґрунтів через їх інтенсивне використання, дефіцит водних ресурсів і, як наслідок, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва. Дані фактори визначають необхідність відновлення й підвищення родючості ґрунтів шляхом застосування у технології вирощування сільськогосподарських культур вермикомпосту (біогумусу), який є ефективним засобом відновлення родючості ґрунту, підвищення врожайності овочів та отримання органічної продукції. Мета – встановлення оптимальної норми внесення біогумусу та його вплив на продуктивність і товарність часнику озимого. Методи. Польові, статистичні, розрахунково-аналітичні. Досліджували удобрення сортів часнику озимого Софіївський та Прометей біогумусом у нормах 1; 3; 5 т/га, який вносили локально у рядки перед висаджуванням порівняно з 30 т/га перегною, внесеного врозкид та варіанта без удобрення. Результати. Дослідження показали, що реакція сортів на біогумус є дещо різною, але в цілому вона є позитивною. За внесення вермикомпосту асиміляційна площа однієї рослини збільшувалася в період інтенсивного росту до 100 %, а з початком визрівання рослин – до 12,2 %, залежно від сорту. Установлено, що за внесення біогумусу інтенсивність росту рослин збільшувалася від 1,3 до 18,2 %. Доведено, що за застосування біогумусу рослина збільшує загальну кількість коренів на 1,0–44,0 %, при цьому зменшуючи їх середню довжину на 1,6–10,6 %. Дослідження показали, що збільшення маси цибулини прямопропорційне до збільшення норми біогумусу. Так, за застосування біогумусу даний показник зростав на 9,9–25,1 % у сорту Софіївський, та на 6,7–16,0 % у сорту Прометей. Найбільш ефективним виявилося внесення біогумусу з розрахунку 3 та 5 т/га, у цих варіантах приріст врожайності часнику сягав 2,4–3,6 т/га та 4,0–5,1 т/га відповідно до сортів часнику озимого Софіївський та Прометей. Дослідженням встановлено позитивну динаміку зміни структури врожаю. Для сорту часнику озимого Софіївський оптимальною нормою внесення біогумусу була 3 т/га, де загальна кількість зубків зменшилася та зросла частка великої фракції, зі збільшенням норми до 5 т/га паралельно зросла загальна кількість зубків з 10 шт. у контролі до 10,8 шт. у дослідному варіанті. Сорт Прометей мав кращу реакцію на збільшення норми біогумусу. У дослідних варіантах загальна кількість зубків знаходилася на одному рівні, проте, фракційний склад зубків суттєво різнився. Так, зі збільшенням норми біогумусу збільшилася частка великої фракції та зменшилася частка середньої й дрібної, а за внесення 5 т/га добрива дрібна фракція майже повністю зникла зі структури врожаю. Порівняння основного біохімічного складу часнику дослідних варіантів з контрольним показує суттєве поліпшення показників в обох сортів. Вміст абсолютно сухої речовини за застосування біогумусу збільшився на 3–5,8 %, сума цукрів зростала на 3,8–11,5 %. Відсоток аскорбінової кислоти перевищував контроль на 5,5–10,9 %, а вміст нітратів у зубках часнику зменшився на 4,5–16,4 %. Висновок. Отже, в цілому по досліду за внесення біогумусу відбулося підвищення всіх ростових і продуктивних процесів та поліпшення біохімічного складу часнику озимого
40
Воробйова, Вікторія, Інна Трус та Ольга Сисова. "Оцінка аксидантної активності екстракту продуктів переробки рослинної сировини та деяких сумішей їх основних сполук електрохімічним методом". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 111–14. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233070.
Full textAbstract:
Екстракти харчових продуктів можуть бути використані як антиоксиданти, тобто потенційні «екологічно чисті відновники» для отримання наномасштабних матеріалів для інгібування корозії металів у корозійних середовищах. Фенольні сполуки та флавоноїди, органічні кислоти та терпеноїдні сполуки є найбільш поширеними вторинними метаболітами вичавки плодів і привертають все більшу увагу завдяки зв'язку з можливістю використання в різних галузях хімічної технології. Оцінка їх окисно-відновних властивостей є важливим дослідженням для подальшого застосування в різних областях хімічної технології. Для вивчення антиоксидантних властивостей / окислювально-відновних характеристик застосовували циклічну вольтамперометрію, ін’єкційну амперометрію та диференціальну імпульсну вольтамперометрію. Завданням цього дослідження було оцінити окисно-відновну реакцію та електрохімічну поведінку екстракту побічних продуктів харчування (абрикос, чорна смородина, екстракти виноградних вичавок) та кількох сумішей деяких їх сполук за допомогою техніки циклічної вольтамперометрії. Відсутність катодного піку при зворотному скануванні екстракту абрикосових вичавок дає інформацію про незворотність окислювально-відновної реакції окисленої сполуки, що утворюється при прямому скануванні. Таким чином, зменшувальна здатність випробуваних екстрактів зменшується наступним чином: екстракт виноградних вичавок> екстракт абрикосових вичавок> екстракт вичавки чорної смородини. Циклічна вольтамперометрія була використана для оцінки окисно-відновної реакції та електрохімічної поведінки декількох сумішей поліфенолів (кавова кислота та (+) - катехін) та неполіфенольних сполук (цистеїн та L-аскорбінова кислота). Це спостереження показує, що немає взаємодії між процесами окислення, коли сполуки присутні в суміші. Почергове змішування компонентів та утворення багатокомпонентної суміші не виявляло жодного ефекту вираженої синергії.
41
Babynets, L. S., I. M. Halabitska та T. H. Mayevska. "ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ДИСБАЛАНС СИСТЕМИ ПРООКСИДАНТИ-АНТИОКСИДАНТИ ПРИ ПЕРВИННОМУ ОСТЕОАРТРОЗІ З КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, № 3 (2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8099.
Full textAbstract:
У статті розглянуті сучасні погляди на проблему коморбідності первинного остеоартрозу і захворювань, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Проаналізовано рівень активації оксидативного стресу і ослаблення ферментної і неферментної ланок антиоксидантної системи захисту, а також досліджено дефект трофологічного статусу у вітамінній складовій. Дослідниками було встановлено, що найвищий рівень активації процесів пероксидації спостерігався у пацієнтів з первинним остеоартрозом у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Рівні ферментних і неферментних антиоксидантів були статистично значимо знижені у всіх групах пацієнтів, порівняно з контролем, проте у пацієнтів з первинним остеоартрозом у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, рівні антиоксидантів були статистично значимо найнижчими, порівняно з іншими групами, що свідчить про поглиблення дефіциту показників антиоксидантної системи захисту при коморбідності. Також виявлено поглиблення дефекту трофологічного статусу у вітамінній складовій (токоферол, ретинол, аскорбінова кислота) при коморбідності первинного остеоартрозу із захворюваннями, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.
42
Волошанська, Світлана, Інеса Дрозд та Григорій Коссак. "АНАЛІЗ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СПОЖИВАННЯ ШКОЛЯРАМИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ З ВИСОКИМ ВМІСТОМ ВІТАМІНУ С". Молодь і ринок, № 1/199 (25 березня 2022). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.254100.
Full textAbstract:
Харчування школярів – це важлива складова збереження здоров’я. Серед компонентів харчового раціону молоді особливе місце посідають вітаміни, складові обмінних процесів. Нестача вітамінів, як біологічно активних речовин, у добовому раціоні школяра може гальмувати психічний та фізичний розвиток дитини. Щоденне споживання вітамінів та мікроелементів, насамперед аскорбінової кислоти, має важливе значення для формування здорової особистості.
 З метою з’ясування аналізу споживання харчових продуктів з високим вмістом вітаміну С було проведено анкетування школярів 9–11 класів. Результати анкетування засвідчили, що учні 9–11 класів поінформовані про вітамінний склад продуктів харчування та наявність у них аскорбінової кислоти. Встановлено, що харчовий раціон у 96 % школярів включав достатню кількість продуктів з підвищеним вмістом вітаміну С. Відомості анкетування підтвердили регулярне споживання учнями свіжих овочів та фруктів.
 Виявлено, що респонденти володіють знаннями про важливу функцію аскорбінової кислоти для організму. При цьому школярі обізнані про доцільність споживання вітаміну С не лише у складі харчових продуктів, а і його синтетичного аналога.
43
Суткович, Тетяна, Вікторія Юшкова та Тарас Бородай. "ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ОБРОБКИ ЯБЛУК ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИХОДУ СОКУ". InterConf, 22 листопада 2021, 316–26. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.21-22.11.2021.039.
Full textAbstract:
досліджено вплив ультразвукової обробки на вихід і фізико-хімічні показники яблучного соку. Встановлено, що саме такий спосіб попередньої обробки цілих плодів протягом 15 хв приводить до збільшення виходу на соку на 12,1%, вмісту сухих речовин на 9%, L-аскорбінової кислоти на 16, 2% в порівнянні з контролем. В’язкість при цьому зменшується на 14,8%.
44
Дробот, В. І., О. П. Іжевська та Ю. В. Бондаренко. "ШРОТ НАСІННЯ ЛЬОНУ В ТЕХНОЛОГІЇ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Food Science and Technology 10, № 3 (2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i3.183.
Full textAbstract:
У статті представлена порівняльна оцінка хімічного складу шроту насіння льону та пшеничного борошна, вплив шроту на якість хліба у разі включення його до рецептури. Відзначено, що введення до рецептури хлібобулочних виробів шроту насіння льону дозволяє збагатити їх такими фізіологічно-функціональними інгредієнтами як білки з повноцінним амінокислотним складом, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, з яких значна частина водорозчинні, вітаміни, мікро- та макроелементи, лігнани. Розглянуто інтенсивність бродіння тіста та формування його структурно-механічних властивостей в присутності різної кількості шроту насіння льону. Показано, що внаслідок особливостей хімічного складу і технологічних властивостей шроту насіння льону, включення його до рецептури хліба погіршує якість виробів. Доведено доцільність використання сухої пшеничної клейковини, солодового екстракту, ферментованого солоду та аскорбінової кислоти для забезпечення високої якості хліба зі шротом насіння льону.
45
Євлаш, В., І. Пілюгіна, and З. Железняк. "STUDY OF PROPERTIES JELLY FORTIFIED ASCORBIC ACID DURING STORAGE." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 9, no. 1 (2019). http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2019-1-56.
Full text
46
Ryabukha, O. I. "Вміст аскорбінової кислоти в печінці і надниркових залозах щурів при коригуванні аліментарного гіпотиреозу йодом різної хімічної природи". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (3 травня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i1.8841.
Full textAbstract:
Introduction. Metabolisms of vitamins, trace elements and hormones are closely linked. The connection between ascorbic acid and hormones, in particular derivatives of tyrosine and steroids, determines its importance for the activity of the thyroid gland, adrenal glands and liver. The most common thyroid pathology is hypothyroidism, caused by iodine deficiency. For its treatment and prevention, compounds that contain iodine of different chemical nature are used.The aim of the study – to compare the effect of the action of organic and inorganic iodine on the content of ascorbic acid (AA) in the liver and adrenal glands.Research Methods. The study was conducted in the model conditions of alimentary hypothyroidism on 80 white nonlinear male rats weighing 0.140–0.160 kg, which for 30 days were in an isocaloric starch-casein ration. Adjustment of iodine deficiency was carried out on three doses of iodine (21, 50, 100 μg/kg body weight), which animals uptaked with potassium iodide (inorganic iodine) and iodine-protein preparation from the Black Sea industrial red algae of Phyllophora nervosa (DС.) Grev (organic iodine). The content of AA in the tissues was determined using Tillman’s reagent.Results and Discussion. In conditions of alimentary hypothyroidism, the level of AA in the investigated organs was significantly reduced, which may indicate a decrease in the activity of metabolic processes. The consumption of both iodine-containing substances at a dose of 21 μg/kg was accompanied by a probable increase in the content of AА in the liver. Under the influence of 50 μg/kg iodine, its level in the rat’s liver and adrenal glands reached the levels of intact rats, but under use organic iodine the level of AA was higher. When receiving 100 μg/kg of iodine, the content of AA in organs was significantly reduced relative to the achieved parameters and in the adrenal glands was at the level of parameters of rats that did not consume iodine-containing compounds.Conclusions. The intake of both inorganic and organic iodine contribute to an increase in the content of AA in the liver and adrenal glands, which is a prerequisite for activating the activity of the thyroid gland, while the effect of organic iodine is more powerful. The effect of both iodine-containing preparations on the liver is greater, which may be a sign of its greater sensitivity to the strengthening of thyroid hormonepoise and indicate an increase in its metabolic activity.