Academic literature on the topic 'Карта Мислення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Карта Мислення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Карта Мислення"
1
ПЕРЕГУДОВА, Валентина. "MIND MAP ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 88–97. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-88-97.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Потужне зростання кількості інформації потребує вдосконалення підходів до її знаходження і передачі в освітньому процесі. Одним із шляхів подолання цієї проблеми є використання засобів візуалізації, серед яких ментальні карти (mind map), що мають дидактичну ефективність, особливо в поєднанні з можливостями комп’ютерних технологій. Метою статті є дослідження сучасних можливостей візуалізації наукової інформації під час вивчення технічних дисциплін. Проаналізовано поняття візуалізації, що стала невід'ємним елементом обробки складної інформації про структуру досліджуваних об'єктів; методи, принципи та наукові підходи візуалізації. Обґрунтовано доцільність і ефективність використання mind map з метою візуалізації технологічних процесів. Доведено, що використання комп’ютерних ментальних карт сприяє підвищенню рівня запам’ятовування інформації за рахунок деталізації основних понять, їх систематизації, класифікації та узагальнення; формування навичок роботи з графічною інформацією. Визначено умови ефективності використання мультимедійних ментальних карт, дотримання яких гармонізує освітній процес для всіх його учасників. Визначено переваги використання ментальних карт, серед яких активне осмислення навчального матеріалу в процесі самостійного створення власних карт розуму, що дає можливість активно засвоювати наукову інформацію, набувати навичок самостійного її структурування, відслідковувати логіку зв'язків різних одиниць, знаходити нові ідеї і розвивати асоціативне мислення. Застосування засобів візуалізації, зокрема інтелект-карт, в освітньому процесі є можливим як під час вивчення нового матеріалу на лекції, самостійної роботи, так і під час контролю засвоєння і розуміння наукової інформації, за встановленням зв’язків між її складовими, умінням структурувати інформацію. Mind map є продуктивною альтернативою традиційним способам обробки та передачі інформації в освітньому процесі, яка перетворює студента в активного здобувача вищої освіти. Ключові слова: наукова інформація, візуалізація, ментальна карта, технологічний процес.
2
Коркішко, Артем Володимирович, Олена Геннадіївна Коркішко, and Світлана Анатоліївна Саяпіна. "ІНТЕЛЕКТ-КАРТА ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3021.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі застосування в навчальному процесі вищої школи інтерактивного способу систематизації знань щодо формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи – інтелект-карт. Зазначено, що використання інтелект-карт під час вивчення курсу «Професійний імідж викладача вищої школи» зараз актуальне, оскільки робить процес навчання творчим і захоплюючим, дозволяє вирішити низку педагогічних завдань іміджевого спрямування, виконати роботу науковим способом і більш ефективно, наочно представити великий обсяг інформації, спростити аналіз даних та їх запам’ятовування, справлятися з інформаційним потоком, керувати та структуризувати його, використовуючи весь свій творчий потенціал; актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вивченні курсу, забезпечує інтенсифікацію навчання з урахуванням зорового сприйняття, образного уявлення знань і навчальних дій, підвищує іміджеву грамотність і візуальну культуру, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну діяльність, що, безумовно, є діяльним і ефективним у реалізації сучасних завдань системи освіти. Розкрито етапи роботи щодо створення інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача»: теоретичний блок (виділення структурних компонентів професійного іміджу викладача, ознайомлення з концепцією радіантного мислення та практичними рекомендаціями із складання інтелект-карт, обговорення основних правил створення інтелект-карти), практичний блок (апробація – складання інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача» магістрами ПВШ, аналіз – презентація інтелект-карт студентами, обговорення їхнього змісту та оформлення, рефлексія – самоаналіз діяльності). Зроблено висновок про те, що використання інтелект-карт дозволяє визначити власні цілі та життєві цінності, розпочати шлях безперервного самоаналізу протягом життя, усвідомити власні сильні й слабкі сторони як фахівця, розробити план із самовдосконалення професійного іміджу.
3
Скаленко, Олексій. "ГЛОБАЛЬНОСИСТЕМНІ ВИМІРИ ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ: ШЛЯХ ВІД ІМПЕРСЬКОГО ДО ДЕМОКРАТИЧНОГО MODUS VIVENDI." Аннали юридичної історії (The Annals of Legal History) 3, no. 3-4 (December 2019): 68–91. http://dx.doi.org/10.38129/ann.yur.ist.2019.3.3.4.68.
Full textAbstract:
У даній роботі концептуально представлена авторська наукова «карта руху» історичного процесу від «проімперського до демократичного модусу вівенді», заснована на інноваційному глобально-системному підході. Автором зафіксовані феноменологічні реалії та тенденції соціально-економічного поступу світу протягом XX-XXI століть, в яких поряд з інерцією імперського мислення активізувалися всі сили демократизації суспільного життя. Наприклад, запущені процеси державного будівництва в Україні, розвивається практика так званих гібридних воєн. Основною причиною активізації процесу демократизації в світі, на думку автора, є критична маса накопичених інформаційних знань. Ключові слова: глобально-системний підхід, імперія, Modus Vivendi, демократія, інформатизація, криза, цивілізація, дефіцит.
4
Piren, M. I. "КОНСТРУКТИВНЕ МИСЛЕННЯ ЕЛІТ ЩОДО ТВОРЧОСТІ ТА ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА – ДОРОЖНЯ КАРТА ДЛЯ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ." Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України, no. 2 (December 18, 2018): 175–88. http://dx.doi.org/10.36030/2664-3618-2018-2-175-188.
Full text
5
Тимошин, Ю., and M. Шевченко. "Система інтелектуального управління для групи роботів." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 39 (December 15, 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247420.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є система інтелектуального управління мобільного робота. Проблема інтелектуального управління для групи мобільних роботів в умовах невизначеного середовища полягає в складності побудови еффективної системи управління з якісною системою ідентифікації ситуацій та використанням нейронних мереж, моделі яких дають достатньо точні дані для еффективної узгодженої взаємодії роботів у групі. В статті розглянуто систему управління поведінкою мобільного робота з використанням побудови сенсорної карти руху мобільного робота, а також його функціональну модель. Також побудовано структуру системи ідентифікації ситуацій координатора групи роботів згідно якої робот-координатор може обробляти інформацію що надходить з навколишнього середовища, будувати карту карту місцевості, ідентифікувати перешкоди, планувати траєкторії обходу перешкод базуючись на обробленій інформації, а також має можливість комунікації з координаторами інших груп та датацентром для злагодженої роботи груп мобільних роботів для ефетивного виконання завдання. Крім того в статті представлена концепція багаторівневої інтелектуальної системи управління мобільним роботів, в рамках якої запропоновано будувати інтелектуальниймодуль управління з трьох рівнів, виходячи з моделі мислення і класифікації завдань за рівнем інформації. Інтелектуальна система може бути використана разом з системою ідентифікації ситуацій для підвищення точності взаємодії як самого мобільного робота, так і групи мобільних роботів шляхом включення компонентів інтелектуальності в систему управління робота-координатора групи, або шляхом отримання оброблених даних з Центру моніторингу та управління через координатора групи. Розглянуто основні методи групового інтелектуального управління мобільними роботами.
Бібл. 10, іл. 4.
6
Panafidina, Oksana. "Концепція зрілого розуму у філософії І. Канта." Актуальні проблеми духовності, no. 22 (November 21, 2021): 43–69. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4524.
Full textAbstract:
У статтi представлена реконструкцiя концепцiї розуму, розробленої I. Кантом у межах критичного проєкту. Автор обґрунтовує положення, що Кант як представник епохи Просвiтництва розкриває рiзнi аспекти свого бачення зрiлого розуму конечної iстоти — розуму «повнолiтньої» людини. Стверджується, що для Канта поняття розуму є головним поняттям усiєї його критичної фiлософiї i що у рiзних працях рiзних рокiв вiн розкриває окремi аспекти такого системного явища, як зрiлий розум. Використовуючи полiтичнi та юридичнi метафори, Кант за аналогiєю з правовою систематичнiстю представляє розум як упорядковану систему, iз чiтким розмежуванням легiтимного i нелегiтимного використання окремих вищих пiзнавальних здатностей суб’єкта, як-то: розсудку, сили судження та розуму, — в межах їхньої компетенцiї. Автор виокремлює три суттєвi ознаки зрiлого розуму у кантiвськiй експлiкацiї: (1) вiльний; (2) iнтерсуб’єктивний; (3) автономний. Кожен iз цих аспектiв зазнав певної еволюцiї, що вiдображує еволюцiю кантiвської фiлософiї загалом: вiд суто просвiтницької настанови на емансипацiю розуму (звiльнення вiд забобонiв) до iдеї автономного само-законного розуму, який виступає суддею та арбiтром, в межах цiлiсної «критичної справи». Автором пiдкреслюється, що для Канта слiдування максимi вiльного вiд забобонiв способу думання означає перебування розуму в активному станi, без чого вiн не може бути законодавцем нi у сферi пiзнання, нi у практичнiй сферi. У зв’язку з цим «революцiйна перемiна у способi мислення» (копернiканський переворот) у теоретичнiй i практичнiй фiлософiї Канта розглядається як наслiдок його просвiтницької експлiкацiї розуму. Окрема увага у статтi придiляється кантiвському розумiнню публiчного використання розуму та iдеї широкого способу мислення, його критицi позицiї логiчного егоїзму та розробцi концепцiї логiчного плюралiзму на основi iдеї загальнолюдського розуму.
7
САБАДАШ, Катерина. "«ВРОДЖЕНІ ІДЕЇ» ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ ПРОЯВ СВІДОМОСТІ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 42 (June 4, 2021): 214–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.14.
Full textAbstract:
Метою статті є аргументація потенційності свідомості як явища з огляду на філософські пошуки «апріорного знання». Дослідження проводиться для виконан- ня таких завдань, як пошук умовного початку філософського мислення стосовно до-набутого знання; формування розуміння аргументів та контраргументів щодо «вроджених ідей»; осмислення свідомості в її потенційному прояві через «апріорне знання». У дослідженні застосовуються методи історичного та компаративного аналізу, метод мисленнєвого моделювання та трансцендентально-феноменологічний метод. Наукова новизна. У статті досліджено погляди філософів стосовно до-набутого знання. Звернення до метафізичних пошуків Платона формує розуміння умовного початку мислен- ня стосовно до-набутого знання. Через «сумнів» Рене Декарта, критику «вроджених ідей» Джоном Локком та «нові досліди» Готфліха Лейбніца розглядаються аргументи та контраргу- менти щодо вродженого знання. Завдяки “а priori” Іммануїла Канта прослідковується розуміння свідомості як метаоб’єкта. Незважаючи на критику «вроджених ідей» Джоном Локком, актуальність свідомості протиставляється потенційності її прояву. Вбачається, що свідомість як метафізична структура являє себе фізичному світу через до-набуте знання. Висновки. Гносеологія Платона освітлює позицію щодо «згадування». Втілившись, душа має знання зі «світу Ідей», але тіло затуманює сприйняття. Діалектичне пізнання дає змогу відновити чіткість у розумінні сутностей. У XVII столітті Рене Декарт відроджує запитування про «вроджені ідеї», базуючи дослідження на «сумніві» щодо знань минулих епох. Французький філософ шляхом недовіри доходить висновку, що так чи інакше існує безсумнівне знання. На противагу Р. Декарту, Джон Локк стверджує, що через відсутність загальної згоди між людьми існування деяких «вроджених істин» неможливе. Хоча на шляху того самого дослідження Дж. Локк приходить до розуміння потенційності в набутті емпіричного знання, філософ відкидає можливість потенційності відкриття істин душі. Пізніше Іммануїл Кант зазначає, що є істини, на яких базується сприйняття речей. Поняття “a priori” зв’язують пізнання з реальністю та дають змогу встановлювати закономірності за спроби зрозуміти природу. Принципи, за якими, на думку людини, діє природа, пізнаються разом з пізнанням самої природи. Однак є істини, що пізнаються шляхом рефлексії. Такими істинами філософ називає «трансцендентальні ідеї», які приводять людину до пізнання «волі». На думку І. Канта, осмислення «трансцендентальних ідей» здатне вплинути на розуміння фундаментальних моральних законів. Тим самим осмислення можливе завдяки розуму, який дає людині також можливість вибору. Отже, людина, навіть осмислюючи метафізичне, має актом волі регулювати фізичне з огляду на моральне. Пізнання «вроджених ідей» має потенційний характер. Саме через всезагальні закони, що відкривають себе завдяки інтенційності мислення до трансцендентного, свідомість здатна проявити себе у фізичному світі.
8
Ступак, Оксана. "ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236872.
Full textAbstract:
У статті представлено теоретичний аналіз електронних освітніх ресурсів для підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти, підібрано низку платформ для створення електронних інструментів освітнього процесу: інтерактивні презентації, онлайн-дошки, онлайн-ігри, вебквести, вікторини, тести, пазли, ментальні карти. На онлайн-дошках можна фіксувати картинки, документи, робити записи, малювати, виконувати спільні завдання. Онлайн-ігри підвищують ефективність освітнього процесу, маючи чітко визначені цілі, завдання та вектор спрямування. Використання вебквестів успішно моделює професійно зорієнтовані завдання, виконання яких вимагає залучення колективу однодумців до аналітичної, креативної діяльності, зокрема за допомогою усної та писемної комунікації. Створення онлайн-пазлів сприяє формуванню вміння концентрувати увагу, систематизувати та аналізувати наявну інформацію. Ментальні карти використовують техніки візуалізації мислення та фіксації інформації, графічного зображення структури понять.
9
Нікітчук, Уляна, Вікторія Стасюк, Вадим Любомирський, and Катерина Артерчук. "ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 146–63. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.10.
Full textAbstract:
Статтю присвячено висвітленню досвіду застосування дизайн-мислення для виявлення способів позитивного впливу на емоційне благополуччя студентів ЗВО. Актуальність дослідження обумовлюється констатованою значною кількістю стресорів, що мають місце у житті студента і призводять до серйозних ризиків у розрізі їх емоційного благополуччя. Мета дослідження – емпірично перевірити спроможність методології дизайн-мислення забезпечувати позитивний результат у вирішенні проблем емоційного благополуччя студентів ЗВО. Вибірка і методи дослідження. Вибірку дослідження склали студенти у кількості 41 особи. Для реалізації мети імплементовано Стенфордську модель дизайн-мислення із застосуванням методів спостереження, інтерв’ювання, формалізованого опитування для збору даних; мозкового штурму, візуалізації (ментальних карт, прототипування), тестування прототипу для пошуку способів вирішення виявлених проблем; якісний аналіз, методи описової статистики та одновибірковий критерій χ2 для опрацювання отриманих даних. Результати дослідження. Виокремлено незадоволені потреби студентів, що є джерелом напруження, стресу, визначено можливі джерела незадоволення. Розроблено та протестовано продукт для покращення взаємодії студентів ЗВО з викладачами дисциплін, що здатний усунути декілька виявлених джерел напруження. Вивчено й підтверджено ефективність розробки, обґрунтовано доцільність застосування дизайнерської методології для вирішення проблем емоційного благополуччя студентів. Отримані результати обговорено у контексті попередніх знахідок українських та закордонних науковців.
10
Stupak, Kyrylo Ye. "Реалізація рефлексивної моделі практики освіти у сучасній фінській школі." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 46–59. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4378.
Full textAbstract:
У статті розглядається приклад країни, освітня система якої увібрала в себе ідеї філософських концепцій критичного мислення І. Канта та М. Ліпмана. Адже саме завдяки динамічним інтеграційним процесам у світі, ми звертаємо увагу на рефлексивні моделі освіти, які приводять нас до запитання : Що ж на сьогоднішній день є більш актуальним - заучування інформації чи її критичний аналіз?
У статті зроблена спроба дослідити організацію навчання у фінських школах через призму рефлексивної моделі І. Канта та рефлексивної моделі практики освіти М. Ліпмана.
І. Кант у своїй роботі "Критика чистого розуму" використовував поняття рефлексії з метою роз'яснення специфіки роботи свідомості. Він поділяв поняття рефлексії на трансцендентальну і логічну. Логічна рефлексія тільки порівнлює поняття між собою і не може судити про речі апріорі. Трансцендентальна рефлексія - підстава можливості об'єктивного порівняння уявлень одне з одним.
Спираючись на положення із робіт І. Канта про рефлексію як спосіб утворення нових понять і суджень через порівняння вже наявних уявлень, М. Ліпман запропонував рефлексивну модель освіти, якій присвячена його робота "Рефлексивна модель практики освіти".
Також у статті проаналізована роль феномено-орієнтованого навчання та викладання (phenomenon-based teaching and learning) у вихованні критичного мислення, яке необхідне для успішної життєдіяльності особистості в сучасному інформаційному суспільстві. Фінляндія на практиці демонструє, як вивчення феноменів допомагає учневі не просто зрозуміти те, що відбувається, а й підштовхує його до формулювання самостійної думки з будь-якого життєвого питання. Таким чином створюється підхід під назвою "рефлексивна модель освіти", яка в повній мірі розглядалася І. Кантом в сфері філософії, а М. Ліпманом у сфері психології і педагогіки.
У статті зроблена спроба аргументувано довести, що організація процесу навчання у фінській школі має ознаки рефлексивної парадигми критичної практики, що є невід'ємною особливістю фінської системи освіти на сучасному етапі її розвитку.
Досвід організації навчання у фінськіій школі може бути використаний при розбудові нової української школи.
Dissertations / Theses on the topic "Карта Мислення"
1
Базиль, С. М. "Інтелект-карта - як засіб підготовки майбутніх спеціалістів." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67503.
Full textAbstract:
Постійний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), вимагає від майбутніх фахівців актуальних знань, умінь і навичок, тому перед професійною освітою постає особливо актуальне питання: як треба навчати майбутніх спеціалістів, щоб вони були конкурентоздатними в інформаційному суспільстві.
2
Лапузіна, Олена Миколаївна, and К. В. Лапузіна. "Професійна етика як важливий чинник формування творчого потенціалу сучасного фахівця." Thesis, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24550.
Full text
3
Ніколаєнко, В. Л. "Концепція соціального мислення в соціології знання Карла Мангейма." Diss. of Candidate of Sociological Sciences, КНУТШ, 2005.
Find full textReports on the topic "Карта Мислення"
1
Лаврентьєва, Олена Олександрівна. Схемотехнічне моделювання в підготовці студентів інженерно-педагогічних спеціальностей на заняттях із загальнотехнічних дисциплін. Гнозис, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2560.
Full textAbstract:
У статті розкриваються проблеми інтенсифікації викладання загальнотехнічних дисциплін для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Подається аналіз можливостей схематичного моделювання, структурних і словесно-логічних схем, Інтелект-карт, технологій розвитку критичного мислення, опорних конспектів, досвіду, накопичений в межах теорій менеджменту щодо формування розумової сфери студентів. Презентується методика організації схемотехнічного моделювання, що може бути застосована при вивченні загальнотехнічних і педагогічних дисциплін.