Academic literature on the topic 'Карта медична'

Правильне ведення медичної документації є важливою складовою діяльності всіх закладів охорони здоров’я. Під час клінічної практики фізичний терапевт може проводити оцінювання, діагностування та втручання в межах своєї компетенції, тому виникає необхідність у документуванні цих дій. У статті представлений досвід викладання вибіркової дисципліни «Медична документація в реабілітаційних закладах» для бакалаврів зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія». Мета статті – акцентувати увагу викладачів та студентів на важливості отримання знань про значення медичної документації в роботі реабілітаційних закладів у сучасній системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії. Фізичний терапевт повинен вести чітку й добре організовану документацію результатів діагностики та оцінки і розробляти план подальших дій. Ці записи вносяться до медичної карти пацієнта фізичним терапевтом для надання доказів контакту з пацієнтом, інформування процесу клінічного обґрунтування та передачі інформації іншим фахівцям. Важливим завданням при підготовці спеціалістів з фізичної терапії є вивчення основ ведення документації, що дозволяє ідентифікувати, реєструвати, вимірювати та оцінювати реабілітацію, також визначати ефективність реабілітації, аналізувати стан пацієнта в наступні періоди реабілітації.

Проведене концептуальне клініко–епідеміологічне дослідження поєднаної торакоабдомінальної травми (ПТАТ) на основі аналізу 2009 медичних карт. Клінічний діагноз та судово–медичні висновки трансформовані у коди шкали ВПХ(П)–МТ. Основним завданням було виділення клініко–епідеміологічних груп, що найкращим чином апроксимують процеси розподілу сучасної травми залежно від тяжкості ушкодження (ТУ). Для цього проведена багатовимірна стратифікація даних тяжкості травми шляхом кластеризації. Встановлено, що сучасна ПТАТ має чітку структуризацію на клініко–епідеміологічні групи, клінічний профіль яких визначається тяжкістю домінуючого ушкодження певної анатомо–функціональної ділянки (АФД). Травма грудей є найбільш частим домінуючим ушкодженням в структурі ПТАТ. Формальні ознаки політравми виявляють у 29,2% постраждалих, принциповим напрямком покращення результатів лікування слід вважати розробку методів лікування за принципами хірургічної тактики «damage control».

Резюме. Артеріальна гіпертензія належить до серцево-судинних захворювань, що має важливе медичне та соціальне значення. Кожного року діагностують 7,7 млн нових випадків, а щорічні витрати системи охорони здоров’я, котрі направлені на боротьбу з причинами та наслідками захворювання, удосконалення існуючих та пошук нових методів діагностики та лікування, вимірюються мільярдами. Мета дослідження – вивчити історії хвороб пацієнтів з артеріальною гіпертензією за 2010–2019 рр. задля порівняння та дослідження рівня надання допомоги. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 95 хворих протягом 2010 р. і 84 – упродовж 2019 р., які перебували на стаціонарному лікуванні на базі Тернопільської міської комунальної лікарні № 3 терапевтичного відділення з приводу артеріальної гіпертензії. Результати. У дослідженні встановлено, що серед обстежених хворих протягом 2010 р. чоловіків було 46 (48,42 %), жінок – 49 (51,57 %). Вік хворих становив від 20 до 77 років. А протягом 2019 р. було 54 (64,3 %) чоловіків і 30 (35,7 %) жінок віком від 23 до 83 років. У результаті проведеного аналізу «Мінімізації витрат» визначили найдешевші препарати в 2010 та 2019 рр. Встановили, що повна вартість захворювання на артеріальну гіпертензію одного пацієнта в умовах стаціонару становила 255,09 грн (32$) у 2010 р. та 3 820,15 грн (144,26$) в 2019 р. за курс лікування. Висновки. У структурі вартості надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію в умовах терапевтичного відділення найбільш значними є витрати на придбання медикаментів та перебування пацієнтів у стаціонарі. Наявність ускладнень основного захворювання суттєво збільшує затрати на лікарські препарати. При прийнятті рішень щодо призначення антигіпертензивних препаратів не враховувалися фармакоекономічні критерії.

Анотація. Дослідження зосереджено на виявленні взаємозв’язків між показниками зростання міграції та показниками економічного розвитку і спрямовано на перевірку тверджень про те, що мігранти переміщуються до країн із високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним і бюджетним потенціалом, соціальним, економічним та інфраструктурним розвитком, високими темпами інновацій, із доступною та ефективною системою охорони здоров’я, фінансовою стабільністю. Попередні дослідження у сфері міграції були детально проаналізовані і їхні результати стали відправною точкою для вибору параметрів, які можуть вплинути на зростання міграції. Статтю розроблено як кількісне дослідження, засноване на моделюванні нечітко-логічних когнітивних карт (FCM), що дозволили віднайти параметри дев’яти систем (концепцій) національного економічного розвитку, які впливають на зростання міграції. Були розраховані матриці причинно-наслідкових зв’язків і напрями впливу параметрів 9 концепції та 53 підконцепцій на зростання міграції, а також візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв’язків між зростанням чистої міграції та вибраними параметрами національного розвитку. Було виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між зростанням чистої міграції і такими показниками, як «Міжнародний туризм», «Дохід», «Загальні державні витрати», «Народжуваність», «ВВП на душу населення». Було виявлено негативну взаємодію між зростанням міграції і ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, включаючи катастрофічне непокриття витрат на медичну допомогу, і рівнем смертності. Були запропоновані рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної політики, соціальної політики та політики бюджетування. Ключові слова: міграція, зростання чистої міграції, національний розвиток, нечіткі когнітивні карти, моделювання FCM, детермінанти. Формул: 3; рис.: 11; табл.: 17, бібл.: 45.

HCV-інфекція є однією з основних причин хронічних захворювань печінки у всьому світі, цироз – небезпечне ускладнення хронічних захворювань печінки, підсумовує ряд прогресуючих етапів. На початку захворювання хвороба перебігає латентно і проявляється неспецифічними ознаками, аж до маніфестації значних порушень функцій печінки. Мета роботи – дослідити клініко-лабораторні особливості цирозу печінки, асоційованого з вірусами гепатитів. Матеріали і методи. Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих та обстежено 107 пацієнтів віком (47,1±12,1) року, які отримували лікування у КНП СОР «Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Красовицького» та Сумській обласній клінічній лікарні у 2015-2019 рр. Хворі були поділені на 2 групи – цироз, асоційований з вірусами гепатитів (І-а) та цироз невірусного походження (ІІ-а). Клінічні дані та біохімічні показники крові зіставляли з групою порівняння, яку склали 70 здорових осіб віком (45,6±2,1) року. Дані дослідження були опрацьовані методом варіаційної статистики. Результати. При вірусному цирозі переважають мешканці міста, чоловіки середнього віку з надмірною масою тіла. Незважаючи на переважання мінімальної активності цирозу класу А і В (за Чайлд-П’ю), неінвазивні тести вказували на більшу кількість пацієнтів зі значнішим фіброзом при цій недузі. Найчастіше ймовірним шляхом зараження є медичні маніпуляції і вживання ін’єкційних наркотиків. При цьому домінують астено-вегетативний синдром, тяжкість у правому підребер’ї, субіктеричність склер, спленомегалія, енцефалопатія, серед супутніх захворювань – холецистит, метаболічна кардіоміопатія. Недуга супроводжується тромбоцитопенією, прискоренням ШОЕ, білірубінемією та трансфераземією, збільшенням ехогенності печінки і розширенням розміру селезінкової вени. Висновок. Цироз, асоційований з вірусами гепатитів має тяжчий перебіг, яскраву клініко-лабораторну симптоматику з переважанням фіброзоутворення, потребує комплексного обстеження та постійного спостереження.

Методи оцінювання параметрів і станів динамічних систем – актуальна задача, результати розв’язання якої знаходять своє застосування у різних галузях діяльності, включаючи дослідження процесів у технічних системах, космологічних та фізичних дослідженнях, медичних діагностичних системах, економіці, фінансах, біотехнологіях, екології та інших. Незважаючи на значні наукові і практичні досягнення у цьому напрямі, дослідники багатьох країн світу продовжують пошуки нових методів оцінювання параметрів і станів досліджуваних об’єктів та удосконалення існуючих. Прикладом таких методів є цифрова та оптимальна фільтрація, які знайшли широке застосування у технічних системах ще у середині минулого століття, зокрема, у обробці фінансово-економічних даних, фізичних експериментах та інших інформаційних технологіях самого різного призначення. Розглядається модель та алгоритми гранулярної фільтрації на практичному прикладі – варіанті задачі глобальної локалізації мобільного робота (global localization for mobile robots) або задачі про викраденого робота (hijacked robot problem). В загальному варіанті вона полягає у визначенні положення робота за даними з сенсора. Ця задача була в цілому розв’язана рядом імовірнісних методів в кінці 90-х-початку 2000-х років. Задача є важливою і знаходить застосування у мобільній робототехніці та промисловості. Схожими за суттю є задачі позиціонування підводних човнів, літальних апаратів, автомобілів тощо. Також розглядається задача позиціонування робота. Нехай у темному лабіринті увімкнувся робот. Він має карту лабіринту та компас. У лабіринті в деяких точках встановлені позначені на карті станції, які можуть приймати і відбивати сигнал. Робот не знає, в якому місці лабіринту він знаходиться, але він може в кожний момент часу відправляти сигнал і з деякою похибкою дізнаватись відстань до найближчої до нього станції. Робот починає блукати лабіринтом, роблячи кожний крок у новому випадково обраному напрямку, але його компас також дає деяку несистематичну похибку. На кожному кроці робот визначає відстань до найближчої станції. Мета – з’ясувати координати робота у лабіринті в системі відліку, введеній на карті.

Мета. Визначити основні складові та схематичний зміст технологій здоров’яформування в процесі адаптивного фізичного виховання школярів з порушеннями слуху. Матеріали і методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічні методи (анкетування); метод викопіювання (огляд та вибір матеріалів з медичних карт); педагогічні методи (педагогічне тестування, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.Результати. Вивчення педагогічних основ щодо створення умов для забезпечення фізичного,психічного і соціального благополуччя дітей з вадами слуху дозволило представити основні положення здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху. Методичну основу даної концепції у межах представленої наукової теми склали розроблені й практично апробовані в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху інноваційні засоби здоров’яформування: технологіякорекції показників фізичного стану школярів з вадами слуху засобами туристського багатоборства; технології підвищення рівня фізичної підготовленості дітей старшого шкільного віку з вадами слуху з використанням елементів спортивно-орієнтованого фізичного виховання; технологія корекції стану здоров’я і зниження ризику виникнення екообумовленої патології у дітей з вадами слуху у процесі фізичного виховання.Висновки. У ході проведеного дослідження визначено положення, які повністю співпадають з теоретичними і практичними результатами наукових пошуків провідних фахівців у галузі спеціальної педагогіки, зокрема адаптивного фізичного виховання. Впровадження освітніх технологій здоров’яформування в процес адаптивного фізичного виховання повинно пов’язувати медичні (медико-гігієнічні, корекційні, лікувально-оздоровчі), соціально-педагогічні (фізкультурно-оздоровчі, спортивно-орієнтовані) та екологічні аспекти забезпечення якості життя дітей і молоді з вродженими або набутими вадами.

Був проведений ретроспективний аналіз виїзних карт спеціалізованих бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Запоріжжя щодо надання екстреної медичної допомоги пацієнтам із тяжкою черепно-мозковою травмою за перше півріччя 2014 року. Було проаналізовано 86 виїзних карт. Середній вік постраждалих становив 36,6 ± 8,0 року. 72 % постраждалих — чоловіки. Серед постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою переважали чоловіки працездатного віку (39 %). Усі постраждалі з тяжкою черепно-мозковою травмою вимагали екстреного відновлення прохідності дихальних шляхів та респіраторної підтримки (частота дихальних рухів 8,1 ± 0,5 хв–1 та сатурація 82,1 ± 0,3 %). Респіраторна підтримка, що проводилася всім постраждалим із тяжкою черепно-мозковою травмою, була ефективною (статистично вірогідне збільшення частоти дихальних рухів із 8,1 ± 0,5 хв–1 до 14,8 ± 0,1 хв–1 та статистично вірогідне збільшення SpО2 з 82,1 ± 0,3 % до 97,0 ± 0,3 %). Респіраторна підтримка проводилась у режимі нормокапнії (про що свідчать показники PetCO2 32,4 ± 0,2 мм рт.ст.). Корекція гемодинамічних показників сприяла досягненню середнього артеріального тиску на рівні 103,4 ± 1,8 мм рт.ст.

Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих з ревматоїдним артритом (РА) в умовах закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структуру таких призначень. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП «4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу. Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА. На підставі кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які не призначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності. Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.

У роботі досліджено сутність реєстрації електронної медичної картки пацієнта. Проведений аналіз основних факторів, які впливають на розв’язання даної задачі. Основною метою цього дослідження є розробка автоматизованої системи реєстрації електронної медичної картки пацієнта.
The essence of the registration of an electronic medical card of the patient was investigated in the work. The analysis of the main factors that influence the solution of this problem is carried out. The main purpose of this study is to develop an automated system for registering an electronic medical card of the patient.

У кваліфікаційній роботі проведено дослідження, як засоби ІКТ можуть покращити систему охорони здоров’я за допомогою електронної медичної картки. Проведено аналіз наукових статей та публікації, по темі кваліфікаційної роботи. Показано наслідки електронного здоров'я та попередніх досліджень, пов'язаних з цією темою. Розглянуто різні системи охорони здоров'я, які в даний час використовуються в розвинених країнах, а також в країнах, що розвиваються. Досліджено реалізацію потенціалу телемедицини в глобальній охороні здоров'я. Також було оглянуто українську медичну інформаційну систему «Доктор Елекс». Запропоновано засновану на планшетах систему електронної охорони здоров'я в країнах, що розвиваються. Аналіз показує, що запропонована система дозволить вирішити поточні проблеми охорони здоров'я.
The qualification thesis examines how ICT tools can improve the health care system with the help of an electronic medical card. The analysis of scientific articles and publications on the topic of the thesis was conducted. The consequences of e-health and previous research related to this topic are shown. Various health care systems currently used in developed countries as well as in developing countries are considered. The realization of the potential of telemedicine in global health care is studied. The Ukrainian medical information system «Doctor Eleks» was also inspected. A tablet-based e-health system in developing countries has been proposed. The analysis shows that the proposed system will solve current health problems.
Вступ ...7 1 Аналіз наукових публікацій ...9 1.1 Визначення електронного здоров’я та сфера застосування ...9 1.2 Реалізація потенціалу телемедицини в глобальній охороні здоров’я ...9 1.3 Ініціатива ООН та інших міжнародних організацій ...15 1.4 Система охорони здоров'я в розвинених (ЄС) країнах ...16 1.4.1 Німеччина...16 1.4.2 Данія ...18 1.4.3 Австрія ...20 1.4.4 Швеція ...20 1.5 Система охорони здоров'я в країнах, що розвиваються ...21 1.5.1 Індія ...21 1.5.2 Кенія ...22 1.6 Система охорони здоров'я в Україні ...23 1.6.1 Doctor Eleks ...24 1.7 Висновки до першого розділу ...27 2 Архітектура системи електронних медичних карт ...28 2.1 Розумна ID-карта ...28 2.2 Архітектурний дизайн розумної ID-карти ...28 2.3 Система охорони здоров’я на основі розумних карт ...31 2.4 Переваги розумних ID-карт в системі охорони здоров'я ...31 2.5 Використання планшетів для зчитування інформації ...32 2.6 Центральна система керування базами даних охорони здоров’я електронної медичної картки ...33 2.6.1 Підрозділ інформаційного центру лікарні ...34 2.6.2 Підрозділ підключення лікаря ...35 2.6.3 Підрозділ підключення центру діагностики ...36 2.6.4 Підрозділ підключення аптеки ...36 2.6.5 Підрозділ підключення центру обслуговування електронних медичних карт ...37 2.7 Інтегрована платформа запропонованої електронної медичної карти...40 2.7.1 Клінічне спостереження ...41 2.7.2 Лабораторна документація ...41 2.7.3 Модуль безпеки ...41 2.7.4 Діагностика зображень ...42 2.8 Заходи безпеки для пропонованої системи електронних медичних карт ...43 2.8.1 Ризики безпеки загального рівня ...43 2.8.2 Системні ризики безпеки ...44 2.9 Можливі заходи безпеки щодо запропонованої системи ...44 2.9.1 Рішення для загальних ризиків ...45 2.9.2 Рішення для системних ризиків ...45 2.10 Висновки до другого розділу ...46 3 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ...48 3.1 Охорона праці. Професійні захворювання працівників ІТ сфери ...48 3.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях. Державна система моніторингу довкілля, як складова частина національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн...53 3.3 Висновки до третього розділу ...56 Висновок ...57 Список використаних джерел ...58 Додатки

У цій роботі пропонується архітектура та схему розумної лікарні, заснованої на Інтернеті речей (IoT), з метою подолання недоліків існуючої лікарняної інформаційної системи. Основні технології та побудова розумної лікарні представлені на основі розуміння суті та архітектури розумної лікарні. Крім того, наводиться схема розумної лікарні, а також детально описуються її логічна структура, структура програм, побудова базового мережевого середовища тощо. Розгортання інтелектуальної лікарні може ефективно вирішити важливі проблеми діагностики та лікування лікарні, і це приносить позитивний та глибокий ефект для сучасного режиму діагностики та лікування в лікарні.
This paper proposes the architecture and scheme of a smart hospital based on the Internet of Things (IoT), in order to overcome the shortcomings of the existing hospital information system. The basic technologies and construction of a smart hospital are presented on the basis of understanding the essence and architecture of a smart hospital. In addition, the scheme of a smart hospital is given, as well as its logical structure, program structure, construction of a basic network environment, etc. are described in detail. Deployment of an intelligent hospital can effectively solve important problems of diagnosis and treatment of the hospital, and this brings a positive and profound effect to the current mode of diagnosis and treatment in the hospital.
Вступ 1 Розумна лікарня на основі інтернет речей 1.1 Ключові технології ІоТ 1.1.1 Інтернет-технології 1.1.2 Технологія RFID 1.1.3 Мережа сенсорів 1.1.4 Бездротова комунікація 1.2 Розумна лікарня 1.3 Архітектура розумної лікарні 1.3.1 Рівень сприйняття 1.3.2 Мережевий рівень 1.3.3 Рівень додатків 1.4 Побудова розумної лікарні 1.4.1 Компіляція інформації, специфікації і стандарту 1.4.2 Створення об'єднаної мережевої допоміжної платформи 1.4.3 Створення спільних даних 1.4.4 Створення інтегрованого інформаційного порталу 1.4.5 Створення вбудованого мобільного медичного запису 1.5 Схема застосування розумної лікарні 1.5.1 Логічна структура 1.5.2 Структура додатків 1.5.3 Мережеве підтримувальне середовище 2 Система моніторингу стану здоров'я пацієнтів за допомогою ІоТ 2.1 Загальна характеристика системи 2.2 Існуючі системи 2.3 Архітектура запропонованої системи 3 Безпека життєдіяльності, основи хорони праці 3.1 Вплив факторів трудового середовища на здоров’я та працездатність розробника програм 3.2 Вплив електромагнітного імпульсу (ЕМІ) на роботу комп’ютерної мережі 3.3 Здоровий спосіб життя користувача та його вплив на професійну діяльність Висновки Список використаних джерел