Log in

Relevant bibliographies by topics / Канцерогени / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Канцерогени.

Journal articles on the topic 'Канцерогени'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Канцерогени.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Пивцаев, А. А., and В. И. Разов. "ВременнЫ́е характеристики позитрония в канцерогенах и не канцерогенах." Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования, no. 8 (2016): 49–52. http://dx.doi.org/10.7868/s020735281608014x.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Щелкунова, Т. А., И. А. Морозов, T. A. Shchelkunova, and I. A. Morozov. "Прогестины и канцерогенез." Молекулярная биология 50, no. 1 (2016): 10–26. http://dx.doi.org/10.7868/s0026898416010171.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Душкін, С. С. "Канцерогенні домішки питної води." Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура, Вип. 144 (2018): 71–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Шилкин, Е. С., Е. О. Болдинова, А. Д. Столяренко, Р. И. Гончарова, Р. Н. Чупров-Неточин, Р. Ф. Хайруллин, М. П. Смаль, and А. В. Макарова. "Транслезионный синтез ДНК и канцерогенез." Биохимия 85, no. 4 (April 1, 2020): 494–506. http://dx.doi.org/10.31857/s032097252004003x.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Полковенко, Ольга Володимирівна. "Канцерогенні речовини в сучасних косметичних засобах." ScienceRise 2, no. 1 (7) (February 17, 2015): 11. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2015.37400.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Бердиев, Timur, and Нодира Назарова. "Эпоксид смолалар таъсирига учраган ишчиларда пародонтал тўқималар ҳолатининг ўзгаришини баҳолаш." Общество и инновации 1, no. 1/s (October 10, 2020): 565–69. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss1/s-pp565-569.

Full text

Abstract:

Ушбу шарҳнинг мақсади, Эпоксид смолаларнинг стеклопластик ишлаб чиқарувчи ишчиларда пародонтал тўқималарга зарарли таъсирини текширилганларнинг назорат гуруҳига нисбатан баҳолашни таҳлил қилишдир. Кимё саноатининг прогрессив ўсиши ва халқ хўжалигининг бир нечта соҳалари ва тармоқларини кэнг кимёлаштириш, организмга ножўя, токсик, сенсибилизацияловчи, канцероген таъсир қилувчи хусусиятларга эга бўлган турли хил кимёвий бирикмаларни ишлаб чиқаришга мунтазам киритиш билан уларни батафсил ўрганиш янада долзарб ва жуда муҳимдир.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мешавкин, В. К., Н. В. Кост, О. Ю. Соколов, Л. А. Андреева, and Н. Ф. Мясоедов. "Влияние олигопептидов на спонтанный канцерогенез у мышей." Доклады Академии наук 449, no. 4 (2013): 480–83. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565213100277.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Штонда, Оксана, and Диана Курячанская. "ВЛИЯНИЕ ДОБАВКИ ИЗ ВИНОГРАДА НА ПОКАЗАТЕЛИ КАЧЕСТВА ВАРЕНЫХ КОЛБАС." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-03 (November 15, 2017): 130–34. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-03-070.

Full text

Abstract:

Метою нашого роботи є використання сушеної шкірки винограду у складі варених ковбас. Формування кольору та якісних показників варених ковбас на основі нітритів підвищує їх токсичність і обумовлює можливість накопичення канцерогенних нітрозамінів, що є рез

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

ЛАВРУШКИНА, С. В., Н. Л. ОВСЯННИКОВА, А. С. ЮДИНА, О. С. СТРЕЛКОВА, О. А. ЖИРОНКИНА, and И. И. КИРЕЕВ. "КАНЦЕРОГЕНЕЗ И СТАРЕНИЕ: ВЗГЛЯД СО СТОРОНЫ ЯДЕРНОЙ ЛАМИНЫ." Tsitologiya 60, no. 11 (2018): 892–94. http://dx.doi.org/10.1134/s0041377118110056.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Орищенко, Вадим, Татьяна Стрельченя, and Андрей Самойленко. "ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ФАКТОРОВ РИСКА В КАНЦЕРОГЕНЕЗ ПОЛОСТИ РТА." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-01 (November 15, 2017): 27–36. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-01-033.

Full text

Abstract:

Рак є однією з найбільш поширених причин захворюваності та летальності на теперішній час. Відомо, що рання діагностика і своєчасне лікування значно підвищують тривалість життя та знижують частоту захворюваності на рак порожнини рота. Однак, за останні кіл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Tkachenko, MM, and TF Liubarets'. "Carcinogenic aspects of indeterministic effects of ionizing radiation." Fiziolohichnyĭ zhurnal 59, no. 6 (January 15, 2014): 155–64. http://dx.doi.org/10.15407/fz59.06.155.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Dobrovolsky, L. A., I. G. Belashova, and E. L. Radvanskaya. "Occupational cancer: history, epidemiology, carcinogenes, registries (review of literature)." Ukrainian Journal of Occupational Health 2007, no. 1 (March 30, 2007): 53–59. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2007.01.053.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Guda, B. B., V. M. Pushkarev, A. E. Kovalenko, О. I. Kovzun, and M. D. Tronko. "Молекулярно-генетичні механізми патогенезу злоякісних пухлин щитоподібної залози (огляд літератури та власні дані, частина 1)." Endokrynologia 24, no. 1 (April 12, 2019): 53–65. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.53.

Full text

Abstract:

У 1-й частині огляду проаналізовано нові дані наукової літератури щодо молекулярно-генетичних механізмів утворення папілярної та фолікулярної карцином щитоподібної залози. Відзначено роль мутацій і перебудов генів, продукти яких формують МАРК- і РІ3К-сигнальні каскади. Аналізуються нещодавно виявлені за допомогою сучасних генетичних методів чинники, що впливають на патогенез папілярної карциноми щитоподібної залози. Особливу увагу приділено доказам впливу іонізуючої радіації на канцерогенез. Обговорюється значущість нових діагностичних і прогностичних маркерів раку щитоподібної залози.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Pavlov, Valentin N., Irina R. Rakhmatullina, Rafagat R. Farkhutdinov, Vasiliy A. Pushkarev, Ksenia V. Danilko, Elmira F. Galimova, Julia L. Baimurzina, Irina V. Petrova, and Konstantin S. Mochalov. "FREE RADICAL OXIDATION AND CARCINOGENESIS: DEBATABLE ISSUES." Creative Surgery and Oncology 7, no. 2 (2017): 54–61. http://dx.doi.org/10.24060/2076-3093-2017-7-2-54-61.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Галайчук, І. Й. "КАНЦЕРОГЕННИЙ ВПЛИВ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ШКІРУ ЛЮДИНИ ЗА УМОВ МОБІЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 23, 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12621.

Full text

Abstract:

Мета: на основі даних Національного канцер-реєстру проаналізувати захворюваність на меланому і рак шкіри в осіб молодого віку з обґрунтуванням канцерогенного впливу ультрафіолетового опромінення. Матеріали і методи. У роботі використано статистичні дані з бюлетенів Національного канцер-реєстру України та власні клінічні спостереження. Проведено аналіз показників захворюваності у вікових групах від 20 до 44 років за період 2007–2019 рр. Здійснено порівняння показників захворюваності у когорті населення, яке у 2007–2008 рр. належало до вікової категорії 30–34 роки, а через 10 років (у 2018–2019 рр.) увійшло до вікової категорії 40–44 роки. Результати. Показано, що протягом десятирічного інтервалу відбулось зростання захворюваності на меланому в 2 рази, а на рак шкіри – в 4 рази. Враховуючи активну мобільність молодого населення в країни з високим ультрафіолетовим індексом сонячної активності, можна з високою ймовірністю вважати, що значна частка злоякісних пухлин шкіри була ініційована надмірним ультрафіолетовим опроміненням. Представлено клінічні приклади меланоми і раку шкіри, у виникненні яких ультрафіолетова радіація відіграла основну роль. Висновки. Короткочасна міграція білого населення в екваторіальні широти спричиняє прискорене виникнення передракових локусів у шкірі молодих осіб під дією ультрафіолетової радіації. Трансформація передракових уражень у злоякісні пухлини шкіри це тривалий процес, який на сьогодні можна ефективно контролювати візуальним самооглядом шкіри, цифровим фотоскринінгом і телемедичними консультаціями з онкологами. Вчасні діагностика та лікування поверхневих форм злоякісної меланоми запобігають переходу її у фазу метастатичного поширення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kuryk, O. G., and M. Yu Kolomoyets. "Хронічний гастрит: сучасні клініко-морфологічні уявлення (лекція)." Клінічна та профілактична медицина 1, no. 4 (September 27, 2018): 85–98. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.11.

Full text

Abstract:

У лекції наведено сучасні клініко-морфологічні класифікації хронічного гастриту. Виділено основний етіологічний чинник хронічного гастриту – інфекцію H. pylori. Дано визначення поняття атрофії, відзначено, що атрофія може бути імітованою за рахунок запального інфільтрату. Розглянуто типи атрофії – метапластичний і неметапластичний. Зазаначено, що метаплазія слизової оболонки шлунка буває двох типів – повного (тонкокишкова) та неповного (товстокишкова); підкреслено, що неповна метаплазія є передраковим станом. Дано характеристику дисплазій слизової оболонки шлунка. Розглянуто два шляхи канцерогенезу раку шлунка та відзначено, що H. pylori належить до канцерогенів I групи. Коротко розглянуто інші нехелікобактерні форми хронічного гастриту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Кузнецова, Галина Николаевна, Валентина Казимировна Луженецкая, Максим Александрович Данилов, Ирина Петровна Котляр, and Владимир Корнеевич Рыбальченко. "Влияние 5-амино-4-(1,3-бензотиазол-2-ин)-1-(3-метоксифенил)-1,2-дигидро-3H-пиррол-3-она на состояние органов пищеварения при экспериментальном раке толстого кишечника крыс." Экспериментальная и клиническая фармакология 78, no. 4 (April 23, 2015): 14–21. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2015-78-4-14-21.

Full text

Abstract:

Проведено исследование влияния производного пиррола 5-амино-4-(1,3-бензотиазол-2-ин)-1-(3-метоксифенил)-1,2-дигидро-3H-пиррол-3-она (Д1) на состояние органов верхнего отдела желудочно-кишечного тракта (желудка и тощей кишки) и печени при 1,2-диметилгидразин-индуцированном раке толстого кишечника крыс. Показано отсутствие выраженной токсичности исследуемого соединения по отношению к указанным органам. Обнаружено, что в условиях канцерогенеза Д1 оказывает защитное действие, уменьшая воспаление и способствуя нормализации морфофункциональной активности слизистой оболочки желудка и тощей кишки крыс. Д1 также не усугубляет повреждения печени, вызванные канцерогеном, хотя и не является гепатопротектором.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Станишевская, Е. В., М. К. Кузмичев, О. В. Клепиков, С. А. Куролап, and Т. В. Хорпякова. "Канцерогены в приземном слое атмосферного воздуха на территории промышленно-развитого города Воронежа и риск здоровью населения." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, no. 3 (2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-100.

Full text

Abstract:

На примере промышленно-развитого города Воронежа оценен канцерогенный риск для здоровья населения, обусловленный загрязнением атмосферного воздуха в 2017-2021 годах. С учетом региональных особенностей состава выбросов в атмосферный воздух к приоритетным канцерогенам, требующим систематического контроля и проведения мероприятий по снижению объема выбросов и, соответственно, концентраций в приземном слое атмосферного воздуха, следует отнести 1,3-бутадиен и соединения хрома6+. Вместе с тем, относительно небольшое число исследований концентраций этих химических веществ вносит существенную неопределенность в оценку риска для здоровья населения. Следует увеличить число ежегодных исследований концентраций этих веществ в атмосферном воздухе.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

N.V., Balenko, Tsymbaliuk S.M., Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Hulchii N.V., and Ostash O.M. "The role of carcinogenic metals in the formation of thyroid cancer morbidity in the population." Environment & Health, no. 3 (83) (July 2017): 14–21. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2017.03.014.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Vorobyev, Vorobyev A. V., Makatsaria A. D. Makatsaria, Bitsadze V. O. Bitsadze, and Brenner B. Brenner. "Hemostatic system dysfunctions and carcinogenesis: State-of-the-art." Akusherstvo i ginekologiia 8_2017 (August 27, 2017): 28–33. http://dx.doi.org/10.18565/aig.2017.8.28-33.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Varyvonchyk, D. V., and V. I. Shevchenko. "Cancer hazard and morbidity of workers of the health care system." Ukrainian Journal of Occupational Health 2013, no. 3 (September 30, 2013): 66–77. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2013.03.066.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Lazarev, S. D., E. D. Khadieva, V. G. Bychkov, L. V. Vikhareva, S. A. Orlov, and N. V. Zharkov. "Partial hepatectomy against the background of superinvasive opisthorchiasis does not provoke carcinogenesis." Medical Science And Education Of Ural 22, no. 2 (June 29, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.36361/1814-8999-2021-22-2-29-35.

Full text

Abstract:

Research goal: identification of the risk of oncogenesis in the liver under the influence of 2 promoter factors – partial hepatectomy (PHE) performed against the background of superinvasive opisthorchiasis (SO) in Syrian hamsters. Material and methods. SO was modeled by infecting animals (n = 86) with 50 metacercariae of O. felineus. Superinvasions (50 metacercariae) were repeated 6 and 16 days after primary infection. PHE – removal of the middle lobe of the liver – 17.3-17.7% of the organ weight was performed according to the method of G. M. Higgins, K. M. Andersson 16 days after the last superinvasion. The quantitative assessment of the regenerative process after PHE was determined by the coefficients of regeneration completeness (%) by the formula Кпрп = (М1 – М2) / М3 × 100. The histological specimens were stained with hematoxylin and eosin and by the methods of Van Gieson, Slinchenko, Samsonov, Kupriyanov. IHC–reactions were carried out with antibodies to Ki–67, CD31, CD34, CD117, Oct 4, and α–fetoprotein. Electron microscopic analysis was performed on a “JEM – 100CX” microscope (JEOL, Ltd., Japan). The quantitative characteristics were processed using the statistical software Microsoft Excel (2019) and the Statistica package (version 12.6). Results. Analysis of the obtained data indicates that by the 16th day after PHE, 3 zones have formed in the liver: zone A – the stump, zone B – is adjacent to the wound zone A, zone C – is adjacent to zone B. By the 16th day after PHE, expressed proliferation processes of the CD31, CD34, Oct 4, CD117–positive cells and differentiation into endothelial cells, cholangiocytes, hepatocytes with the formation of vessels are noted. At a later date of the experiment, hepatocyte fields with the presence of α–fetoprotein in the cytoplasm, cholangiocellular tubules were formed; at a later date (23 days), ducts lined with a cylindrical epithelium of normal structure were identified. The epithelial lining of the preexisting ducts is multi–row by the end of the experiment; no tumors were found in the liver in the experimental group. An increase in liver mass was noted in the control group (SO) by 8.2%, in the experimental group – 24.7%. Conclusion. The liver with partial hepatectomy against the background of superinvasive opisthorchiasis is an organ with permanent proliferation of CCD and HCD cells, hyperregeneration and a significant increase in mass. In the presence of 2 promoters without initiators, the risk of carcinogenesis does not increase.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

I.O., Chernychenko, Balenko N.V., Sovertkova L.S., and Lytvychenko O.M. "Comparative characteristics of the endogenous synthesis of carcinogenic nitrosamines depending on the design of the experiment." Environment & Health, no. 2 (82) (April 2017): 8–13. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2017.02.008.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Utyanov, D. A., A. V. Kulikovskii, N. L. Vostrikova, K. G. Chikovani, and O. A. Kuznetsova. "Factors affecting the formation of carcinogens during high-temperature heat treatment of meat products." Vsyo o myase, no. 1 (February 28, 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.21323/2071-2499-2020-1-42-47.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Utyanov, D. A., A. V. Kulikovskii, A. S. Knyazeva, and N. L. Vostrikova. "Factors affecting the formation of carcinogens during high-temperature heat treatment of meat products." Vsyo o myase, no. 4 (September 30, 2020): 14–16. http://dx.doi.org/10.21323/2071-2499-2020-4-14-16.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Болиева, Laura Bolieva, Кокоев, Leonid Kokoev, Закс, and Tamaz Zaks. "The effect of polysaccharides calamus on the liver and esophagus cancerogenesis wile the experiment." Vladikavkaz Medico-Biological Bulletin 20, no. 29 (November 1, 2014): 25–28. http://dx.doi.org/10.12737/11815.

Full text

Abstract:

The effect of polysaccharides Calamus on the occurrence of tumors of the liver and esophagus induced by N-nitrosodiethylamine in rats was studied. The experiment was conducted on 32 male rats of Wistar line. Animals were divided into 2 groups: group I (n = 16) – animals received only carcinogen 100 mg / l daily for 4 months and Group II (n = 16) – the animals treated with the carcinogen along polysaccharides calamus marsh at a dose of 75 mg/kg of body weight daily for 6 months. Fallen in the course of the experiment the animals were opened. At the end of the experiment the liver and esophagus of all animals were subjected to macro- and microscopic examination. The obtained findings suggest that the ability of polysaccharides exert anticarcinogenic effects on the liver and esophagus cancer, appears to reduce the incidence of malignant tumors, multiple tumors and inhibition of malignancy neoplastic changes in them.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Tkachyshyn, V. S. "Інтоксикація бензолом." EMERGENCY MEDICINE 17, no. 7 (January 5, 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244587.

Full text

Abstract:

Бензол є представником групи ароматичних вуглеводнів і належить до групи кров’яних отрут, що викликають пригнічення кістковомозкового кровотворення з розвитком гіпопластичної або апластичної анемії. При впливі бензолу можуть розвиватися гострі та хронічні інтоксикації. У виробничих умовах проникнення бензолу і його гомологів в організм людини можливе через легені і неушкоджену шкіру. Симптоматика змін нервової системи і кістковомозкового кровотворення при гострому і хронічному впливі бензолу розрізняється. Гостра інтоксикація проявляється симптоматикою ураження центральної нервової системи із явищами загальних мозкових порушень, аналогічних до отруєння речовинами, що мають наркотичні властивості. Хронічна інтоксикація розвивається повільно, непомітно для хворого і характеризується ураженням кісткового мозку з порушенням процесів утворення клітин крові. Атиповою формою хронічної бензольної інтоксикації є розвиток бензольного лейкозу. Тому бензол відноситься до групи промислових канцерогенів. Типові форми гострої і хронічної бензольної інтоксикації неважко розпізнати. Для встановлення діагнозу бензольної інтоксикації насамперед необхідно мати дані, що підтверджують контакт хворого з бензолом. Важливе значення мають повторні дослідження периферичної крові, пункція кісткового мозку. Специфічних антидотів при бензольній інтоксикації немає. Проводиться симптоматичне лікування. Тому важливе значення має профілактика розвитку бензольної інтоксикації на виробництві до стадії виникнення глибоких необоротних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Zaitsev, V. V., N. I. Rublevskaya, T. V. Krasota, Y. V. Bannikova, and I. І. Pidberezns. "Estimation of Carcinogenic Risks of Drinking Water Consumption in the Cities of Dnipro and Kamyan'sk." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2, no. 5 (October 10, 2017): 120–26. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs02.05.120.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Kundiev, Y. I., A. M. Nahorna, and D. V. Varyvonchyk. "Carcinogenic danger at work and morbidity of workers in occupational cancer in EU countries and Ukraine." Ukrainian Journal of Occupational Health 2007, no. 3 (September 28, 2007): 16–27. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2007.03.016.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Talayev, V. Yu, O. N. Babaykina, and M. V. Svetlova. "Results of the interaction of gastric epithelium with Helicobacter pylori: cell damage, participation of epithelial cells in the immune response, carcinogenesis." Immunologiya 42, no. 5 (2021): 552–60. http://dx.doi.org/10.33029/0206-4952-2021-42-5-552-560.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Chernychenko, I. O., N. V. Balenko, O. M. Lytvychenko, V. F. Babii, D. O. Hlavachek, and O. Ye Kondratenko. "Impact of some environmental chemical carcinogens on the incidence of hormone-dependent tumors and possible mechanisms of its realization (literary review)." Environment & Health 99 (2) (June 2021): 44–55. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2021.02.044.

Full text

Abstract:

Objective: We determined the possible effects of priority chemical environmental carcinogens on the incidence of hormone-dependent tumors and the mechanisms of their effect on the basis of the analysis of literature data and our own research. Results: The performed analysis demonstrates the scanity of the research devoted to the study of chemical carcinogens which are concerned only with the class of polycyclic aromatic hydrocarbons (PAH), benzo(a)pyrene (BP), atmospheric pollution, emissions from vehicles, the cadmium heavy metal and products of smoking containing these substances. The connection with PAH (BP) and the development of breast, ovarian cancer, cadmium with the development of breast, endometrial, ovarian cancer in women and prostate cancer in men was established. Epidemiological data, combined with experimental ones, suggest a possible contribution of carcinogens into the increase of the incidence of hormone-dependent tumors. At the same time, mechanisms of action of PAH and cadmium on the development of hormone-dependent tumors are unclear. The accumulated experimental and epidemiological data allow us to conclude that the oncological danger of these carcinogens lies in the combination of genotoxic and hormone-mimetic properties; the main mechanisms, involved in the realization of the effect of BP and cadmium, are associated with changes and disorders at different levels of the structural and functional organization of the organism, including the endocrine system, which can lead to the development of tumors. The urgency of the problem of the incidence of hormone-dependent tumors and the potential role of the studied chemical carcinogens as pollutants of the environment of human functions indicate the need to take these circumstances into account when developing and implementing preventive measures.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Еникеев, Д. А., Л. Т. Идрисова, О. А. Еникеев, К. О. Кузнецов, Д. Р. Ахмадеева, С. А. Еникеева, И. Д. Габдрахманова, А. И. Гарифуллин, and Ф. А. Сахабутдинов. "Comparison of hazard and toxicity of tobacco cigarettes, electronic nicotine delivery systems, and tobacco heating systems (IQOS) (review)." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 3() (December 12, 2019): 25–33. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2019.03.25-33.

Full text

Abstract:

В статье представлены актуальные данные экспериментальных и клинических исследований по изучению влияния различных средств доставки никотина в организм курильщика. Проведён сравнительный анализ воздействия табачных сигарет, электронных средств доставки никотина и системы нагревания табака IQOS на показатели здоровья и развития организма человека, а также лабораторных животных. Показано, что, несмотря на громкие заявления производителей альтернативных средств доставки никотина о полной безвредности их устройств, результаты экспериментальных исследований обнаруживают в них не только известные канцерогены, но и новые потенциально опасные вещества, которые не содержатся в обычных сигаретах, и влияние которых на организм достаточно не изучено. На данный момент имеются все основания полагать, что употребление электронных сигарет и IQOS может приводить к заболеваниям нервной, кроветворной, иммунной, дыхательной систем, а также к развитию онкологических заболеваний. The article presents current results of experimental and clinical studies focusing on effects of various nicotine delivery systems. The authors conducted a comparative analysis of the impact of tobacco cigarettes, electronic nicotine delivery devices, and IQOS tobacco heating systems on the health and development of humans and laboratory animals. The review of recent literature has shown that, despite ambitious statements of the manufacturers about complete safety of their devices, experiments have demonstrated that they release not only well-known carcinogens but also new, potentially hazardous substances. These substances are not contained in ordinary cigarettes, and their effects on the body has not been sufficiently studied. Presently, it seems very likely that the use of electronic cigarettes and IQOS can lead to diseases of the nervous, hematopoietic, immune, and respiratory systems as well as to oncological diseases.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Grytcishin, L. E., L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "АКТИВНІСТЬ ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОЇ НЕОПЛАСТИЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИТОСТАТИКІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 22, 2019): 105–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10378.

Full text

Abstract:

Штучно індуковані за допомогою певних канцерогенів пухлини у лабораторних тварин створюють можливість для дослідження різних аспектів канцерогенезу, які не можуть бути ефективно вивчені безпосередньо на людському організмі. Мета –з’ясувати в динаміці зміни цитолітичних процесів за умов моделювання раку товстої кишки введенням 1,2-диметилгідразин гідрохлориду та після застосування цитостатика Кселоди. Матеріал і методи. У щурів досліджували особливості розвитку цитолітичних процесів за умов індукованого раку товстої кишки, зумовленого введенням 1,2-диметилгідразину та після застосування цитостатика Кселоди. 1,2-диметилгідразин вводили підшкірно в дозі 7,2 мг 1 раз на тиждень впродовж 30 тижнів. Кселоду вводили внутрішньошлунково щоденно в дозі 134 мг/кг маси тіла тварини протягом 21 дня, починаючи відразу після 7-місячного моделювання онкопроцесу. Розвиток цитолітичних процесів оцінювали за активністю амінотрансфераз, лужної фосфатази та еритроцитарним індексом інтоксикації. Результати. В умовах ДМГ-індукованої інтоксикації встановлено значне прогресуюче зростання активностей амінотрансфераз та лужної фосфатази у сироватці крові тварин протягом 7 місяців, а також підвищення відсотка проникності плазматичних мембран еритроцитів. Застосування Кселоди дещо посилювало зростання активності цих ензимів та еритроцитарного індексу інтоксикації, що вказує на відсутність позитивного впливу цитостатиків на мембранодеструктивні процеси в організмі тварин з неопластичною інтоксикацією. Висновки. Отримані результати підтверджують гепатотоксичність цитостатика Кселоди, що потребує введення додаткових коригуючих чинників з метою усунення його побічної дії на печінку та стабілізації проникності клітинних мембран.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Tymoshenko, M. O., O. O. Kravchenko, L. M. Gaida, O. V. Lynchak, N. I. Ruzhytska, and L. I. Ostapchenko. "Glutathione transferase activity and reduce glutathione content in the cytosol of rat gastric mucosa cells under carcinogen N-methyl-N'-nitro-Nnitrosoguanidine treatment." Biopolymers and Cell 28, no. 5 (September 20, 2012): 374–80. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000073.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Shalashova, A. A., A. S. Novoselov, M. A. Lazarev, L. L. Semenycheva, and A. A. Schepalov. "EFFECT OF WATER ON SELECTIVITY AND SOLVENT POWER OF PROPYLENE CARBONATE, DIMETHYL SULFOXIDE, AND WHEN CLEANING THE AROMATIC OILS FROM CARCINOGENIC HAZARDOUS COMPONENTS." Proceedings of universities. Applied chemistry and biotechnology 6, no. 4 (2016): 80–85. http://dx.doi.org/10.21285/2227-2925-2016-6-4-80-85.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Bekhta, P., and I. Kusniak. "Термопластичні полімери у виробництві фанерної продукції: переваги, можливості та перспективи застосування." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 131–40. http://dx.doi.org/10.15421/411815.

Full text

Abstract:

Одними з основних клеїв, які застосовують для виробництва фанерної продукції, є карбамідо- та фенолоформальдегідні клеї. Однак, маючи багато позитивних характеристик, такі клеї є токсичними. Низкою попередніх досліджень доведено, що виділення формальдегіду може призвести до пошкодження органів дихання, очей та нервової системи і навіть до раку та лейкемії. Всесвітня організація охорони здоров'я також недавно дійшла висновку, що формальдегід є канцерогеном для людини. Тому зменшення токсичності деревинних матеріалів має величезне значення для довкілля, а особливо – для здоров’я людини. Впродовж останніх років стали жорсткішими вимоги до виробів, з якими контактує людина, а також до тих матеріалів, які використовують для їх виготовлення. У цій оглядовій статті проаналізовано переваги, можливості та перспективи використання термопластичних полімерів для виготовлення фанерної продукції. Однією з основних переваг таких полімерів є їх не токсичність. Розглянуто поверхневе оброблення фанери полімерними плівками на основі поліетилену та поліпропілену. Крім того, з’ясовано вплив прискорення старіння поверхні фанери, опорядженої поліетиленовими та поліпропіленовими плівками, на її властивості. Для поліетилену та поліпропілену властива низька адгезія до деревини. Проаналізовано можливості підвищення адгезії між термопластичними полімерами та шпоном/фанерою шляхом хімічного і термічного модифікування як полімерів, так і шпону. Окремо розглянуто можливість використання відходів термопластичних полімерів у виробництві фанери, переробка яких зменшить витрати первинного полімеру, що вирішить проблему захисту довкілля. Загалом невисока вартість та сприятливі екологічні показники сукупно відкривають широкі можливості використання термопластичних полімерів у виробництві фанери.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Петренко, Ганна Олександрівна, and Ольга Георгієвна Бордунова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ НА ОСНОВІ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ШКАРАЛУПУ ЯЄЦЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.20.

Full text

Abstract:

В роботі представлені результати вивчення дії дезінфектантів, основою яких є хімічні речовини, на структуру та властивості шкаралупи яєць сільськогосподарської птиці. Розглянуті дезінфекуючі властивості та вплив на шкаралупу та шкаралупні оболонки яєць сільськогосподарської птиці препаратів, що створені на основі альдегідовмісних речовин, сполук на основі перекису водню та речовин, що мають в основі надоцтову кислоту. Використання дезінфікуючих речовин, які не впливають на якість шкаралупи інкубаційних яєць та позитивно діють на розвиток ембріонів сільськогосподарської птиці є актуальним питанням у птахівництві. В роботі використовували інкубаційні яйця курей леггорн білий. Для експериментів формували вісім груп по 144 яєць в кожній. Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли розчинами речовин та препаратів: формальдегідом, глютаральдегідом, метацидом, препаратами Virkon - S (KRKA, Словенія), CID – 20 з додаванням надоцтової кислоти (НОК), VIROCID з НОК, CID - 20, НОК та рослинні екстракти, VIROCID, НОК та рослинні екстракти. Зразки шкаралупи аналізували за допомогою растрової електронної мікроскопії на приладі РЕММА-102 відразу після висихання розчинів та після вилуплення курчат. Обробка яєць сільськогосподарської птиці дезінфікуючими речовинами є однією з головних вимог інкубації. Проте використання дезінфектантів, що мають відмінні бактерицидні та фунгіцидні властивості, не завжди призводять до бажаного результату. Зокрема препарати, що створені на основі хімічних речовин, таких як альдегідовмісткі сполуки, знижують захисну дію кутикули та мають канцерогенні властивості щодо персоналу птахофабрик. Препарати на основі пероксидів мають токсичну дію на ембріони, що розвиваються, та деструктивну активність щодо біокерамічного шару шкаралупи. Для пом’якшення негативного впливу препаратів, до складу яких входять дані речовини, рекомендовано додавати рослинні екстракти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Varyvonchyk, D. V., V. I. Shevchenko, and O. M. Edzhybeya. "Scientific substantiation of volumes of medical supervision over the state of health of medical workers, exposed to cancer substances and agents at workplace." Ukrainian Journal of Occupational Health 2015, no. 3 (September 30, 2015): 18–27. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2015.03.018.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Євстаф’єва, В. О., Н. С. Щербакова, О. В. Кручиненко, В. В. Мельничук, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан, О. С. Долгін, and С. Б. Передера. "ВПЛИВ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ВМІСТ БЕНЗ(А)ПІРЕНУ В СИЛОСІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.22.

Full text

Abstract:

У роботі наведено дані щодо можливих шляхів потрапляння до навколишнього середовища бенз(а)пірену – шкідливої речовини з вираженими канцерогенними та мутагенними властивостями. Речовину відносять до першого класу небезпеки. Бенз(а)пірен – індикатор стану навколишнього середовища. В результаті міграції він потрапляє до кормів рослинного походження. За результата-ми проведених моніторингових досліджень кормів, що використовують для сільськогосподарських тварин в умовах приватних фермерських господарств Полтавської області, визначено основне джерело забруднення представниками ПАВ (поліциклічними ароматичними вуглеводнями), а саме бенз(а)піреном. Висвітлено його екотоксичність. Зокрема, виявлено наявність останнього у дослідних зразках силосу в концентрації 6,72±0,22 мкг/кг за умови коливань від 6,30 до 7,50 мкг/кг досліджуваного корму. Для визначення можливих шляхів забруднення бенз(а)піреном силосу досліджено вміст небезпечної канцерогенної речовини в суданській траві, соняшнику в період почат-ку цвітіння, а також у зеленій масі кукурудзи. Вибір рослин для досліду базувався на тому, що більшість фермерів для закладки в силосні ями використовують зелену масу кукурудзи та суданської трави, якими засівають земельні угіддя на відстані 50–1500 м від автомагістралі Київ–Харків. Порівнюючи рівень накопичення бенз(а)пірену в дослідних зразках рослин, що вирощуються на угіддях, розташованих на відстані 500–300 м від автомагістралі, зафіксовано, що супертоксин найбільше акумулюється в суданській траві (понад 9,94 мкг/кг). Дещо менше порівняно з суданською травою відбувається накопичення в соняшнику на початку цвітіння 9,10 мкг/кг (P<0,01), та в кукурудзі 8,41 мкг/кг (P<0,05). Під час дослідження середніх проб вищезазначених рослин, які відібрано на відстані 400–900 м та 1000–1500 м від траси Київ-Харків зареєстровано тенденцію до зниження кількісного показника бенз(а)пірену, що корелює з віддаленням від траси. Наприклад, на відстані 500–900 м у суданській траві середній показник становив 1,50 мкг/кг, а на відстані 1000–1500 м він знизився до 0,30 мкг/кг. Отримані результати мають важливе теоретичне і практичне значення, оскільки певною мірою доповнюють вже наявні наукові дані щодо накопичення канцерогену в різних рослинах, зокрема й сільськогосподарських культурах. Окрім того ці дані дозволять ферме-рам планувати посіви сільськогосподарських культур, зважаючи на безпечну відстань до автомагістралей з інтенсивним трафіком.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

P, Otgonsugar, Undrakhbayar Ts, and Byambajav Ts. "Determination of ptaquiloside in pteridium aquilinum (l.) Kuhn." Mongolian Journal of Agricultural Sciences 25, no. 03 (December 28, 2018): 37–42. http://dx.doi.org/10.5564/mjas.v25i03.1169.

Full text

Abstract:

Bracken (Pteridium aquilinum (L. Kuhn)), use widely in the eastern and western medicine and food, has attracted researchers interest. It is related with norsesquiterpene glucoside ptaquiloside, which is carcinogen, contains in the bracken. Therefore, our aim of the study was quantitatively and qualitatively to determine ptaquiloside in the bracken and relationship between the ptaquiloside and it’s degrade or inactive way, which is “Nomkhotgol”. Nomkhotgol is a way of decreasing or inactivating toxic effect and increasing the treatment activity in raw material of drug. Ptaquiloside was present in all samples, with a minimum of 0,41ug/g in sample 1-1 (used the Nomkhotgol), with a maximum of 49.68 ug/g in spore and 10.06-32.01 ug/g in other samples. Total proteins of sample (1-1 ) were 0,01% of low compared to sample 1-2 and 0.01% of high compared to sample 5 (not spore), sample 6 (with spore). Also, total flavonoids were 1,39-5,3 times and total saponins were 1,26-53,8 times low compared to other samples. Эгэл бавран (pteridium aquilinum (l.) kuhn)-д птаквиклозидыг илрүүлсэн дүн Хураангуй: Өрнө, дорнын анагаах ухаан болон хүнсэнд хэрэглэгдэж ирсэн Эгэл бавран (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn) нь судлаачдын сонирхлыг ихээхэн татаж ирсэн билээ. Энэ нь түүнд агуулагдах норсесквитерпений бүлгийн гликозид болох птаквиклозид нь хорт хавдар үүсгэдэг (канцероген)-тэй холбоотой юм. Тиймээс бид Эгэл баврангийн дорно дахины аргаар боловсруулалт хийсэн (номхотгол) ба хийгээгүй дээжинд птаквиклозидыг чанарын ба тоон тодорхойлолт хийж, харьцуулан судлав. Судалгааны үр дүнгээс харахад боловсруулалт хийсэн (номхотгосон) ургамлын дээжинд 0.41 мкг/г, спорлосон дээжинд хамгийн их буюу 49.68 мкг/г, бусад дээжинд 10.06-32.01 мкг/г хэмжээтэй птаквиклозид агуулагдаж байгааг тогтоолоо. Харин боловсруулалт хийсэн дээжинд (1-1) агуулагдах нийт уургийн хэмжээ боловсруулалт хийгээгүй дээжнээс (1-2) 0.01%-иар бага, споргүй (5) болон спортой (6) дээжнээс 0.0181-0.0194%-иар их байна. Мөн нийлбэр флавоноидын хэмжээ бусад дээжнийхээс 1.39-5.3, нийлбэр сапонины хэмжээ 1.26-53.8 дахин бага байлаа. Түлхүүр үг: Pterosin B, норсесквитерпений гликозид, нимгэн үеийн хроматографи, өндөр мэдрэмжит шингэний хроматографи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Punsantsogvoo, Otgonsugar, Undrakhbayar Tserendorj, Otgonjargal Ulziibaatar, Selenge Khishig, Undarmaa Tumbaa, and Byambajav Tseesuren. "Result of splenocyte proliferation assay of preparation of Pteridium aquilinum." Mongolian Journal of Agricultural Sciences 31, no. 3 (February 15, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.5564/mjas.v31i3.1526.

Full text

Abstract:

Bracken (Pteridium aquilinum, L. Kuhn), which is used widely in the Eastern and Western medicine and food, has attracted researchers interest. It is related with norsesquiterpene glucoside ptaquiloside, which is carcinogen, contained in the bracken. We quantitatively determined ptaquiloside in the subdued bracken, which is a way of decreasing or inactivating toxic effect and increasing the treatment activity in raw material of drug. The results showed the ptaquiloside was present in both samples, with sample 1 of 10.06 ug/g and with a minimum of 0,41ug/g in subdued sample 2. Therefore, the aim of the present study was to evaluate subdued sample 2 splenocyte proliferation assay using by MTT kit and splenocyte from Balb/c mice. MTT assay showed cell viability index of group of Соn A was 231,4 and cell viability index of preparation group was 233,7. Also, the group of Preparation with Con A was showed the high ability stimulate. Эгэл бавран (pteridium aquilinum (l.) Kuhn)-гийн бэлдмэлийн дэлүүний эсийн хуваагдлыг олшруулах идэвхийг судалсан дүн Өрнө, Дорнын анагаах ухаан болон хүнсэнд хэрэглэгдэж ирсэн Эгэл бавран (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn) нь судлаачдын сонирхлыг ихээхэн татаж ирсэн билээ. Энэ нь түүнд агуулагдах норсесквитерпений бүлгийн гликозид болох птаквиклозид нь хорт хавдар үүсгэдэг (канцероген)-тэй холбоотой юм. Бид Эгэл бавранг уламжлалт аргаар номхотгол хийж, Өндөр мэдрэмжит шингэний хроматографиар птаквиклозидын хэмжээг тодорхойлоход номхотгосон дээжинд 0.41 мкг/г, номхотгоогүй дээжинд 10.06 мкг/г хэмжээтэй птаквиклозид агуулагдаж байсан юм. Тиймээс номхотгол хийсэн дээжний дархлаанд үзүүлэх нөлөөг in vitro орчинд Balb/c үүлдрийн цагаан хулганы дэлүүний эсийг олшруулах идэвхээр МТТ өнгөт урвалын аргаар судлан тогтоов. Митоген буюу Соn A-тэй үүрний эсийн амьдрах чадварын индекс нь 231,4, загвар бэлдмэлтэй үүрний эсийн амьдрах чадварын индекс 233,7 байгаа нь хяналтын бүлэгтэй ойролцоо дүн үзүүлсэн байна. Харин бэлдмэлийг митогентэй хамт хэрэглэхэд эсийн амьдрах чадварын индексийг хамгийн их нэмэгдүүлж байна. Түлхүүр үг: птаквиклозид, дэлүүний эс, MTT өнгөт урвалын арга, номхотгол

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

ТКАЧУК, В. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА З ДОДАВАННЯМ БІОДОБАВОК." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (August 1, 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-21.

Full text

Abstract:

Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив. Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості. За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження. У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо. Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива. Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Ковальчук, Наталья. "Аналіз стану дендрофлори волинської області." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 175–85. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.175-185.

Full text

Abstract:

Проведений аналіз сучасного стану дендрофлори Волинської області. Вивчено еколого-біологічні проблеми зелених насаджень в умовах урбанізації. Наведено негативний вплив урбогенних факторів на деревні рослини. Розглянуто урбанізацію як об’єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з одночасною трансформацією природного довкілля, а точніше, довкілля існування людини – творця такого феномена, яким є місто. Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря Волинської області, як одного з життєво найважливіших елементів навколишнього середовища, будь-яка зміна складу і властивостей якого, негативно впливає на здоров’я людей, тварин, стан рослинного покриву та екосистеми в цілому. Наведено еколого-біологічні проблеми деревних рослин у різних екологічних умовах зростання. Забруднене повітря становить як пряму негативну загрозу здоров’ю, так і спричинює повільне руйнування різних систем життєзабезпечення організму. Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, котрі потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Забруднене повітря значно знижує імунітет, негативно впливає на органи дихання, спричинюючи виникнення респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії, що на сьогодні є досить частими захворюваннями волинян. Розглянуто наслідки антропогенного впливу на феноритміку та життєвість зелених насаджень. У результаті проведених фенологічних спостережень встановлено, що основні фенофази у деревних рослин в межах міста починаються раніше і проходять у більш швидкому темпі, ніж у приміській зоні. Тому справедливим є твердження про зсув вегетаційних, обмінних процесів і передчасне старіння у дерев та кущів, що знаходяться під впливом урбогенних умов середовища. Вивчено проблеми підвищення життєвості дендрофлори Волині, з метою збереження існуючого біологічного та ландшафтного різноманіття та створення нових високодекоративних, стійких до урбогенних умов насаджень для майбутніх поколінь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Хавинсон, В. Х., and И. Г. Попович. "Pineal peptides and their role in ageing." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 3() (December 18, 2017): 12–19. http://dx.doi.org/10.25557/gm.2017.3.8493.

Full text

Abstract:

Актуальной проблемой биологии и медицины является разработка новых технологий, применение которых способно замедлять процесс преждевременного старения и развитие возраст-ассоциированных заболеваний. Одним из важных направлений является изучение эффективности геропротекторных препаратов, препятствующих процессу старения и увеличивающих среднюю продолжительность жизни. Среди таких препаратов в настоящее время большое внимание привлекают пептидные биорегуляторы. Многолетние научные исследования показали, что особенно эффективными оказались лекарственный препарат эпиталамин (комплекс пептидов, выделенных из эпифиза мозга животных) и тетрапептид эпиталон (который содержится в этом комплексе). Введение указанных препаратов животным разных видов достоверно увеличивало среднюю и максимальную продолжительность жизни и уменьшало частоту возникновения спонтанных и индуцированных канцерогенами злокачественных опухолей. Клиническое изучение эпиталамина свидетельствовало об улучшении основных физиологических показателей у пациентов пожилого и старческого возраста и привело к снижению смертности в течение 15-летнего периода наблюдений. Анализ механизмов действия препаратов эпифиза в различных экспериментах показал возможность пептидергической эпигенетической регуляции экспрессии генов и синтеза белков у эукариот. Development of new technologies aimed at prevention of early ageing and age-related diseases is a relevant issue of modern biology and medicine. Studying efficacy of geroprotective medicines, which hamper ageing and increase the average lifespan, has become a leading line of research. At present, peptide bioregulators hold a special place among such medicines. Multi-year studies have demonstrated a remarkable efficacy of Epitalamin (peptide complex isolated from animal pineal gland) and a tetrapeptide Epitalon (a part of this peptide complex). Administration of these peptide drugs to animals significantly prolonged the average and maximal lifespan and reduced the incidence of spontaneous and carcinogen-induced malignant tumors. Clinical studies of Epitalamin have demonstrated physiological improvement and decreased mortality rate in elderly and senile patients during a 15-year follow-up period. Analysis of mechanisms underlying the effect of pineal peptides in various experiments showed a possibility of peptidergic regulation for gene expression and protein synthesis in eukaryotes.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Yankovskyi, D. S., V. P. Shyrobokov, and H. S. Dyment. "МІКРОБІОМ У ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ." Інфекційні хвороби, no. 3 (October 11, 2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9407.

Full text

Abstract:

Загальні відомості про мікробіом людини. В результаті тривалої коеволюції людини з мікробним співтовариством сконструйовано і вдосконалено додаткову анатомічну структуру тіла людини, яка отримала назву мікробіом. Цей унікальний мікробний орган має складну органну структуру, функціонуючу у взаємній згоді з усіма іншими органами та системами людини. Локалізація мікробіому в тілі людини. Всі біотопи тіла людини (ротова порожнина, волосся, ніс, вуха, сечостатеві шляхи, шкіра, очі, шлунково-кишковий тракт, бронхо-легенева системи) містять свій власний унікальний специфічний складний мікробний комплекс, що складається зі спеціалізованих мікробів з різними функціями. При цьому всі локальні мікробіоми перебувають у постійній взаємодії між собою і з макроорганізмом, утворюючи єдину надорганізмову систему. Функціональна активність мікробіому. Мікробіом бере активну участь в реалізації широкого спектра життєво важливих фізіологічних процесів, включаючи енергетичний гомеостаз і метаболізм, синтез вітамінів та інших важливих нутрієнтів, ендокринну сигналізацію, регуляцію імунної функції, метаболізм ксенобіотиків, токсинів, канцерогенів та інших шкідливих сполук, запобігає колонізації патогенами. Більшість цих функцій взаємопов’язана та тісно переплетена з фізіологією людини. Зміни мікробіому в онтогенезі. Процес формування мікробіому починається задовго до народження дитини і продовжується 2-3 роки після народження. У міру дорослішання та старіння організму спостерігаються помітні зміни мікробіому. Підтримка мікробіому на всіх етапах життя людини має величезне значення для поліпшення здоров’я населення всіх вікових категорій. Місце мікробіомних порушень в етіології захворювань людини. Багатьма дослідженнями показано, що зміни в мікробіомі асоціюються з широким спектром шлунково-кишкових і системних захворювань, включаючи запальні хвороби кишечнику, астму, ожиріння, метаболічний синдром, серцево-судинну патологію, автоімунні, нейроповедінкові, та з багатьма іншими хворобами. Сучасні підходи до оздоровлення мікробіому. Сьогодні пропонуються різні методи терапевтичного впливу на мікробіом: зміна дієти, застосування пробіотиків, пребіотиків або їх комплексів (синбіотиків), продуктів функціонального харчування, ентеросорбентів, проведення фекальної трансплантації та ін. Авторами запропоновані універсальні підходи до профілактики мікробіомних порушень та їх усунення в осіб різних вікових категорій, ефективність яких переконливо доведена клінікою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Vlasenko, V. V., and I. G. Vlasenko. "ВИКОРИСТАННЯ НІЗИНУ У ВИРОБНИЦТВІ ВАРЕНИХ КОВБАС ФУНЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 8, 2016): 21–26. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6804.

Full text

Abstract:

Сьогодні на українському ринку фігурує понад 300 найменувань ковбасних виробів, але велика увага приділяється створенню новітніх технологій виробництва харчових продуктів, зокрема продуктів, які отримали назву - функціональні продукти харчування. Технології виробництва функціональних варених ковбас Діабетична призначена для людей, що страждають цукровою хворобою (діабетом) і посвячена наша робота. При виробництві варених ковбас використовують нітрит натрію або калію. За рішенням ВООЗ добова доза для людини має складати не більш 5 мг на 1 кг маси тіла. Небезпека використання нітритів полягає в тім, що саме вторинні аміни здатні реагувати з нітритами ковбас, утворюючинітрозаміни. Нітрозаміни відносяться до сильнодіючих токсичних речовин, які негативно впливають в першу чергу на печінку та нирки людини в результаті чого відбувається порушення їх функцій та некрози. Однак найбільшу небезпеку для організму людини становить канцерогенна дія нітрозамінів, які можуть викликати утворення пухлин різних органів. Зростаюча проінформованість про потенційну шкоду консервантів для здоров'я сприяла проведенню досліджень ряду авторів Представляються актуальними дослідження з обґрунтування рецептур і технології на фаршеву систему варених ковбасних виробів без нітриту натрію або калію. Розглянуто питання можливості заміни нітриту натрію на використання нізину та кориці у виробництві варених ковбасних виробів. Показано позитивний вплив ї харчової добавки (нізину та кориці) на терміни зберігання ковбасних виробів, а також на підвищення їх біологічної та харчової цінності Завдяки нізину та кориці відбувається здійснення біохімічних перетворень основних компонентів м'яса з утворенням з'єднань, що обумовлюють смак, аромат і консистенцію. Разом із цим відбуваються зміни фізико-хімічних параметрів м'ясного фаршу в напрямку, несприятливому для розвитку патогенної мікрофлори. Нізин та кориця має антимікробні та антиоксидантні властивості, підвищує активність інсуліну в організмі людини. Крім того, слід зазначити, що кориця знижує в крові жир і холестерин та нейтралізує вільні радикали. Дослідники виявили, що кориця має властивість відновлювати чутливість тканин до інсуліну і контролювати цукор крові. Тому додавання до удосконаленої рецептури вареної діабетичної ковбаси вищого сорту нізину та кориці частково поповнює дефіцит мікроелементів за рахунок включення в раціон харчування людей як найбільш прийнятого харчового продукту для масового споживання-кориці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Минникова, Татьяна Владимировна, Светлана Николаевна Сушкова, Саглара Сергеевна Манджиева, Татьяна Михайловна Минкина, and Сергей Ильич Колесников. "ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ БЕНЗ(А)ПИРЕНА НА БИОЛОГИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ ЧЕРНОЗЕМА РОСТОВСКОЙ ОБЛАСТИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 12 (December 9, 2019): 91–102. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/12/2396.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью оценить влияние многолетнего токсического загрязнения полициклическими ароматическими углеводородами с использованием ярового ячменя (Hordeum sativum distichum) на ферментативную активность черноземов и морфометрические показатели ячменя. Яровой ячмень использовали для оценки отрицательного влияния загрязнения чернозема бензо[а]пиреном как признанным канцерогеном и мутагеном среди полициклических ароматических углеводородов. Выбранные дозы были близки к уровню техногенного давления в исследуемой зоне – 0–800 мкг кг–1 бензо[а]пирена. Содержание бензо[а]пирена в почве в течение 4 лет эксперимента повлияло на морфометрические показатели ячменя и поглощение растениями, а также на ферментативную активность почв. Цель: оценить влияние бензо[а]пирена на биологическую активность чернозема Ростовской области. Объекты. Исследования проводились с образцом почвы, отобранным из верхнего (0–20 см) слоя чернозема обыкновенного карбонатного тяжелосуглинистого на территории Государственного почвенного заповедника «Персиановская заповедная степь», расположенного в Ростовской области (юг Российской Федерации), вдали от источников загрязнения. Данная почва имеет следующие характеристики: Corg – 3,4 %, pH – 7,3, емкость катионного обмена – 37,1 ммоль (+)/100 г; содержание CaCO3 – 0,1 %, содержание физической глины – 53,1 %. Методы. Модельные эксперименты проводили в естественных условиях. Два килограмма воздушно-сухой почвы просеивали через сито диаметром 1 мм и помещали в вегетационные сосуды объемом 4 литра. Раствор бензо[а]пирена в ацетонитриле перемешивали с почвой для создания концентраций бензо[а]пирена в образцах почвы, равных 20, 200, 400 и 800 мкг кг–1 (сухой вес), что соответствует 1, 10, 20 и 40 уровням предельно-допустимой концентрации бензо[а]пирена, соответственно. Незагрязненная почва использовалась в качестве контроля, фоновым образцом служил образец с внесением ацетонитрила аналогично образцам с бензо[а]пиреном. Результаты. Основным фактором, обуславливающим увеличение содержания бензо[а]пирена в черноземе обыкновенном и растениях модельного эксперимента, была доза внесения токсиканта в чернозем обыкновенный. Активность оксидоредуктаз (каталазы и дегидрогеназы) чернозема была ингибирована с ростом содержания бензо[а]пирена в почве. Наибольшее токсическое действие бензо[а]пирена оказал на активность дегидрогеназ. Тенденции выраженной фитотоксичности почв наблюдали для всех морфометрических показателей ярового ячменя, таких как энергия прорастания, длина побегов, вес растений и длина колоса. Количественные уровни поглощения бензо[а]пирена корнями ярового ячменя превышали уровнипоглощения в вегетативной части более чем в 2,5 раза во всех загрязненных вариантах. Таким образом, переход бензо[а]пирена в побеги и корни ярового ячменя из чернозема, сопровождающийся ингибированием активности дегидрогеназы и каталазы, демонстрирует оценку воздействия полютанта на живые организмы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ощипок, І. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КУРИЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА КАЛЬЯНУ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуті питання щодо нових курильних пристроїв – електронних сигарет. Наведено інформування про проблеми куріння, зокрема кальяну. Дим кальянів, як і дим інших тютюнових виробів, містить токсичні речовини, які викликають рак легень та інші види раку, серцево-судинні, респіраторні та інші захворювання. Небезпека для здоров’я від кальяну може навіть бути більшою через деякі специфічні для кальянів особливості. Під час куріння тютюнова суміш нагрівається за допомогою горіння вугілля, яке кладеться на тютюнову суміш. Тому курці кальяну (і ті, хто перебуває поряд) вимушені вдихати не тільки продукти згорання тютюнової суміші, але і продукти згорання вугілля, насамперед чадний газ. Під час горіння вугілля в кальяні утворюється не лише чадний газ, але і багато канцерогенів, наприклад бенз(а)пірен та поліароматичні вуглеводні, а також важкі метали, такі як свинець, кобальт та нікель, що призводить до небезпечних концентрацій цих шкідливих речовин у повітрі. ВООЗ вважає, що Електронні системи доставки нікотину (ЕСДН) зараз перебувають на етапі становлення, тому мають як загрози, так і перспективи для контролю над тютюном. Небезпека в тому, що більшість таких електронних систем не були тестовані незалежними вченими. Багато електронних сигарет містять нікотин, який негативно впливає на багато біологічних процесів організму людини. Їхні заправні контейнери містять концентровану кількість ароматизаторів, що потенційно вказують на їхню цитотоксичність, тобто здатність руйнувати клітини організму. ЕСДН, що є альтернативою традиційним тютюновим виробам, набули поширення на світовому ринку і відрізняються від традиційних сигарет утворенням високодисперсного аерозолю за відсутності процесу горіння. В українському законодавстві немає визначення електронних сигарет. Вони продаються як електронні пристрої нарівні із флешками. Це означає, що ніхто не знає та не регулює вміст електронних систем доставки нікотину в нашій країні. Класифікована нова продукція як окрема категорія виробів ЕСДН, виділені основні групи споживчих товарів цієї категорії. Надана загальна характеристика зразків рідини для заправки ЕСДН як в’язкої, слабо текучої рідини різних кольорів на основі високоатомних спиртів – гліцерину (пропан-1,2,3- тріол, харчова добавка Е422) і пропіленгліколю (пропан-1,2-діол, харчова добавка Е1520), води, ароматизатора, з нікотином/без нікотину (залежно від зразка), щільність розчину – не менше 1,2 мг/мл, водневий показник рН – 4,5–7,5. У результаті досліджень встановлено: відсутність монооксиду вуглецю в газовій фазі аерозолю ЕСДН одноразового використання – кількісний перехід нікотину з рідини в аерозоль незначний, що є підтвердженням відсутності процесу горіння під час споживання ЕСДН.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Савостьянов, Г. А. "Структурные основы биологии развития и трехмерной гистологии. Новый подход к изучению канцерогенеза." Morphologia 14, no. 4 (September 25, 2021): 125–28. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2020.4.125-128.

Full text

Abstract:

Книга посвящена теоретической и экспериментальной разработке нового подхода к анализу биологии развития и построению трехмерной предсказательной гистологии. Основу подхода составляет развитие двух идей: 1) элементарной единицей многоклеточности является не клетка, а клеточная группа, возникающая в результате разделения труда (функций) между клетками и названная гистионом; 2) ткани — это не массив случайным образом упакованных клеток, а регулярные клеточные решетки (коннектомы), возникающие в результате полимеризации гистионов. Разработка первой идеи и формализованный анализ разделения труда позволили получить множество гистионов различного состава и структуры и сформулировать для них закон циклического развития. На его основе построена естественная система гистионов в виде периодической таблицы. Ее параметры имеют биологический смысл и пригодны для прогнозирования развития гистионов и его количественного измерения. Каждый цикл развития гистионов регламентируется законом сохранения потенций. Этот закон позволяет описывать динамику потенций в развитии и объясняет причину деления клеток гистиона на стволовые и нестволовые. Приведены доказательства существования гистионов в реальности. Разработка второй идеи позволила установить, что полимеризация гистионов приводит к возникновению регулярных клеточных сетей или решеток (коннектомов) различной размерности. Эти сети служат математическими моделями пространственной организации тканей из плотно упакованных клеток. Такие модели отражают как топологию ткани, так и геометрию составляющих ее клеток. Визуализация моделей проводится с помощью специальных компьютерных программ.Такая концепция позволила сформулировать принципы пространственной организации эпителиев, построить семейства их топологических и геометрических моделей, предсказать новые варианты тканевой гистоархитектоники и обнаружить их в реальных тканях. Использование моделей позволило описать такие неизвестные ранее свойства клеточных пластов, как трансляционная симметрия и стехиометрия состава. Модели позволяют также изучать трансформацию тканей в нормальном развитии и патологии. Показано, что канцерогенез — это не стохастическое повреждение клетки и ее генома, а закономерное и предсказуемое изменение гистионов и коннектомов. В заключении подчеркивается, что гистион и коннектом составляют новый предмет биологии развития и гистологии. Его дальнейшее исследование открывает перспективу создания вычислительной трехмерной гистологии, способной находить множество всех возможных вариантов гистоархитектур и тем самым прогнозировать направления тканевого развития в норме и патологии. Такая гистология станет теоретической базой тканевой инженерии.Книга рассчитана на эволюционистов, эмбриологов, морфологов и онкологов, а также специалистов в области регенеративной медицины и тканевой инженерии. Кроме того, она предназначена для математиков, физиков, социологов и экономистов, интересующихся фундаментальными проблемами строения и развития многоклеточности, а также других сообществ различной природы, основанных на разделении труда.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Лосев, О. Э., В. Б. Бородулин, Н. Ю. Русецкая, Е. В. Бобылева, and Я. В. Бородулин. "Molecular mechanisms of lung cancer." Zhurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 1 (March 31, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2021.01.124-132.

Full text

Abstract:

Рак легкого является многоэтапным процессом с участием генетических факторов и изменений в эпигенетическом регулировании клеточного цикла. Амплификация генов, сверхэкспрессия, точечные мутациии или перестройки ДНК могут привести к постоянной позитивной регуляции митогенных сигналов роста, вследствие чего усиливается онкогенная сигнализация в клетках. В данном обзоре рассматриваются нарушения в 3 сигнальных путях (RAS-RAF-MEK-ERK, PI3K-Akt-mTOR и Keap1-Nrf2) при раке легкого. Причинами неконтролируемого роста и пролиферации клеток являются мутации EGFR, KRAS и аномальное слияние EML4-ALK, вследствие чего активируются 2 основных пути внутриклеточной сигнализации RAS-RAF-MEK-ERK и PI3K-Akt-mTOR. Канцерогенез при раке легкого может быть вызван генетическими аберрациями в любых компонентах пути PI3K-Akt-mTOR, его отрицательных регуляторах, взаимосвязанных путях и передаче сигналов через рецепторы RTK. Нарушения сигнального пути Keap1-Nrf2, обнаруженные при раке легкого, вызваны соматическими мутациями, потерей гетерозиготности или метилированием ДНК в промоторной области Keap1 и мутациями Nrf2, что приводит к увеличению накопления Nrf2. Опухоли с высоким уровнем Nrf2 связаны с плохим прогнозом из-за радио- и химиорезистентности и агрессивной пролиферации раковых клеток. Гиперактивность Nrf2 помогает автономным злокачественным клеткам выдерживать высокие уровни эндогенных активных форм кислорода (АФК) и избегать апоптоза. В этой связи важным подходом для профилактики рака является усиление активности Nrf2, тогда как для лечения рака желательно ингибирование Nrf2. Lung cancer is a multistep process involving genetic factors and changes in the epigenetic regulation of cell cycle. Gene amplification, overexpression, point mutations or DNA rearrangements may lead to continuous positive regulation of mitogenic growth signals resulting in enhancement of oncogenic cell signaling. This review focuses on disorders of three signaling pathways (RAS-RAF-MEK-ERK, PI3K-Akt-mTOR, and Keap1-Nrf2) in lung cancer. The causes for the uncontrolled cell growth and proliferation are EGFR and KRAS mutations and the abnormal EML4-ALK merging, which activate two major pathways of intracellular signaling, RAS-RAF-MEK-ERK and PI3K-Akt-mTOR. Carcinogenesis in lung cancer may result from genetic aberrations in any component of the PI3K-Akt-mTOR pathway, its negative regulators, interconnected pathways, and the signal transduction through RTK receptors. The disorders of the Keap1-Nrf2 signaling pathway found in lung cancer are caused by somatic mutations, loss of heterozygosity or DNA methylation in the Keap1 promoter region and Nrf2 mutations, which lead to an increase in the accumulation of Nrf2. Tumors with high Nrf2 levels are associated with a poor prognosis due to their radio- and chemoresistance and aggressive proliferation of cancer cells. The Nrf2 hyperactivity helps autonomous malignant cells withstand high levels of endogenous reactive oxygen species (ROS) and evade apoptosis. In this regard, enhancing the Nrf2 activity is an important approach to prevention of cancer while Nrf2 inhibition is desirable for its treatment.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!