Journal articles: 'Кадрові програми'

1

Авербух, Герман Миколайович. "РОЗВИТОК СУЧАСНИХ КАДРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-1.

Full text

Abstract:

Окреслено категорію «кадрові технології в публічній службі» як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. На основі структурно-функціонального підходу кадрові технології в публічній службі розділено на три групи (технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу, функціональна роль яких полягає у здійсненні професійного, інтелектуального, психологічного та медичного відбору; технології, що забезпечують можливості персоналу (підбір, ротація, управління кар’єрою персоналу, професійно-кваліфікаційний розвиток). Здійснено аналіз основних проблем у використанні кадрових технологій. Для усунення негативних тенденцій в сфері управління персоналом розроблено модель технологізації управління кадрами, що є науково обґрунтованою послідовністю прийняття кадрових рішень з метою досягнення стратегічних цілей органів державної влади. Доведено, що цей процес повинен включати шість взаємопов’язаних етапів: попередній, діагностичний, прогностичний, методичний, організаційний та оціночний. Запропоновано запровадити у практику інноваційну внутрішньоорганізаційну технологію розробки програми професійного розвитку та навчання публічних службовців, керівників підприємств, установ та осіб, котрі перебувають у кадровому управлінському резерві. Результатом виконання програми має стати реалізація стратегії розвитку управлінських кадрів, формування нового типу публічного службовця з широким кругозором, креативним мисленням, компетентного, здатного не тільки діяти за зразком, а й пропонувати нові інноваційні моделі дії в умовах реформування органів державної влади, світової фінансової кризи. Визначено, що одним із основних напрямів удосконалення практики застосування кадрових технологій у системі публічної служби є подальша розробка механізму організації та проведення конкурсного відбору на державні посади, яка тісно пов’язана з проблемою організаційного забезпечення публічної служби – формуванням та підготовкою реального та ефективного кадрового резерву. Мета роботи. Мета полягає у розкритті концептуальних проблем розвитку кадрових технологій в системі публічної служби та окресленні шляхів підвищення їх ефективності та дієвості. Методологія. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження щодо розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби, законодавчі та нормативно-правові акти. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція; системно-структурний аналіз. Загально-методологічні проблеми формування кадрової політики, державного управління знайшли своє вирішення в працях Н. Гибало, А. Дементьєвої, Б. Єрьоміна, В. Зотова, В. Куликова, К. Хартанович та ряду інших вчених і фахівців. У той же час питання розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби вивчено недостатньо. Наукова новизна. Уточнено понятійно-категорійний апарат науки публічного управління, а саме: категорію «кадрові технології в публічній службі» запропоновано розуміти як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. Удосконалено класифікацію кадрових технологій в публічній службі на основі структурно-функціонального підходу за групами: технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу; технології, що забезпечують можливості персоналу. Висновки. Представлені пріоритетні напрями вдосконалення практики застосування кадрових технологій дозволить послідовно вирішувати основну проблему публічної служби – формування високопрофесійного, компетентного та високоморального кадрового складу публічної служби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Осадчий, Вячеслав Володимирович, and Катерина Петрівна Осадча. "Теорія і практика створення комп’ютерних програм навчального призначення." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 250–55. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.346.

Full text

Abstract:

Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Острик, Владимир Юрьевич. "СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНИЗАЦИЯХ АГРОБИЗНЕСА РЕСПУБЛИКИ КРЫМ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 11 (July 24, 2020): 250. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-11-250-258.

Full text

Abstract:

Цель работы. В статье рассматриваются реальные проблемы управления персоналом в предприятиях агробизнеса Республики Крым, предлагаются основные пути их решения. Метод или методология проведения работы. Проведено социологическое исследование основных проблем персонала организаций аграрного сектора. Методом экспертных оценок было проведено ранжирование выделенных проблем по степени важности для современных предприятий. Результаты. Современные предприятия агропромышленного комплекса характеризуются нестабильностью функционирования и неустойчивостью развития. Нами были выделены основные проблемы неэффективного управления предприятиями агробизнеса, среди которых: потеря целостности АПК как объекта управления; нехватка профессионального кадрового обеспечения; отсутствие рыночных подходов в управлении предприятиями АПК; отсутствие адекватных управленческих структур в АПК; разъединенность агропромышленного комплекса РФ; рассогласованность экономических и производственных интересов; отсутствие разделения власти и собственности внутри предприятий АПК, отсутствие ответственности и рассогласованности полномочий государственных органов. После проведения экспертной оценки причин неэффективного управления в АПК такие критерии, как отсутствие разделения власти и собственности внутри предприятий АПК, а также нехватка профессионального кадрового обеспечения, заняли лидирующие позиции. Нами были выделены основные общие пути повышения эффективности управления в агробизнесе, среди которых: государственное регулирование аграрного комплекса, развитие региональной сельскохозяйственной экономики, земельные преобразования; формирование инвестиционной привлекательности; повышение инновационной активности аграрного производства; система подготовки эффективных кадров аграрного производства; создание привлекательного имиджа агробизнесной сферы; кооперация сельскохозяйственных производителей. Раскрывая кадровый аспект эффективной деятельности предприятий агробизнеса, нами разработана кадровая программа АПК Республики Крым, основными элементами которой являлись: мониторинг управления кадровым обеспечением, повышение качества подготовки специалистов АПК; совершенствование системы переподготовки руководящих кадров; создание кадрового резерва руководящих кадров и главных специалистов, маркетинг села и агропромышленного комплекса и т. д. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при разработке программы кадрового обеспечения предприятий агропромышленного комплекса. Выводы. Делается вывод о том, что дальнейшее развитие и эффективное функционирование аграрной отрасли Крыма невозможно без комплексной работы с персоналом организации и внедрения в практическую управленческую деятельность разработанной программы кадрового обеспечения субъектов агробизнесной деятельности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Trunina, I., K. Latyshev , and K. Skrebcova . "АДАПТАЦІЯ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." Theory and Practice of Public Administration 1, no. 68 (February 28, 2020): 218–29. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.26.

Full text

Abstract:

Визначено, що досягти злагодженої діяльності державних інститутів неможливо без висококваліфікованих управлінців, які здатні швидко реагувати на запити суспільства. Проаналізовано основні принципи, на яких ґрунтується державна служба. Сформовано систему показників для оцінювання ефективності та особливостей розвитку державної служби в Україні, серед яких суттєвість показників та їхніх груп для державних органів влади, порівняльність показників, регулювання показників, прогнозування розвитку. За допомогою інтегрального показника та визначених показників, які віддзеркалюють організаційні та соціально-економічні аспекти розвитку державної служби на сучасному етапі демократизації державного управління, розраховано рівень розвитку державної служби в Україні станом на друге півріччя 2018 р. Визначено необхідність створення єдиного документа-стандарту на основі посадових інструкцій державних службовців, професійно-кваліфікаційних характеристик посад, моделей компетентності тощо, адже існування низки законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють кадрові призначення у державній службі стримують процес становлення та розвитку державної служби. Проаналізовано базові показники програми СІГМА, упровадження якої є важливим політичним кроком для України щодо забезпечення нової якості державного управління. Доведено, що найбільш сприятливим методом інтеграції державної служби в Україні до стандартів ЄС є метод адаптації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Лєнь, Олена Олександрівна. "ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: НАПРЯМКИ І ПРІОРИТЕТИ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 79–85. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-11.

Full text

Abstract:

У статті розкрито інституційні та технологічні основи політики забезпечення кадрової безпеки органів публічного управління у нинішній Україні. Забезпечення кадрової безпеки є не лише одним із основних напрямків діяльності будь-якої сучасної організації, а й найголовнішою функцією управління. Аргументовано вплив факторів кадрової безпеки на публічну кадрову політику. Виявлено основні недоліки українських кадрових практик, які стримують інституціоналізації кадрової політики у системі управління. Узагальнено заходи збільшення ефективності забезпечення кадрової безпеки в умовах модернізації публічного управління через застосування інноваційних кадрових технологій Визначено, що підвищення рівня забезпечення кадрової безпеки сучасної України безпосередньо залежить від моральності управлінського корпусу, його активної громадянської позиції та стратегічних орієнтирів. Мета роботи. Метою статті є комплексне обґрунтування забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління та окреслені напрямки і пріоритети підвищення її ефективності та дієвості. Методологія. З метою створення ефективного забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління, необхідно розробити цілісну систему організаційних заходів, а саме: створення умов для самостійного професійного розвитку публічних службовців; формування нових механізмів мотивації службовців до безперервного професійного розвитку; розробка заходів щодо удосконалення системи матеріального стимулювання службовців, і навіть структури їхнього грошового утримання; підвищення ефективності антикорупційних механізмів у діяльності публічних органів; впровадження нової методики оцінки та системи моніторингу ефективності діяльності підрозділів цих органів із профілактики корупційних та інших правопорушень. Наукова новизна. Виділено важливі напрямки кадрової політики у системі публічної служби, а саме реалізація дійового механізму підбору кадрового складу публічних службовців та роботи з ним; збільшення престижу публічної служби та авторитету публічних службовців; поліпшення програм підготовки та фахового розвитку публічних службовців. Підкреслено, що однією з головних умов забезпечення кадрової безпеки сучасної України є саме моральність управлінського корпусу, його активна громадянська позиція, патріотизм, що має першорядне значення в умовах нинішнього економічного та геополітичного протистояння. Висновки. Наголошено на тому, що формування управлінського кадрового потенціалу публічного апарату різних рівнів – процес тривалий і тому не може розвиватися автоматично. Доведено, що він може бути продуктивним, якщо здійснюватиметься на базі науково обґрунтованої стратегії держави, розрахованої на тривалу перспективу. Підкреслено, що серед необхідних факторів, які знижують кадрові загрози та запобігають «кадровому голоду» в нашій країні, слід особливо виділити оперативність, компетентність, надійність та професіоналізм функціонування публічного апарату. Зазначено, що від спрямованості та адаптованості публічної кадрової політики до потреб українського суспільства залежать не тільки розвиток держави та покращення життя українських громадян, а й імідж всієї країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Колос, Катерина Ростиславівна. "Особливості використання мультимедійних презентацій для підтримки навчально-пізнавального процесу закладу післядипломної педагогічної освіти." Theory and methods of e-learning 4 (February 28, 2014): 140–43. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.382.

Full text

Abstract:

Раціональне використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є невід’ємною складовою підтримки сучасного навчально-пізнавального процесу закладу післядипломної педагогічної освіти, під якою будемо розуміти динамічну систему, яка функціонує на основі використання педагогічно виваженого добору ІКТ й спрямована на оптимізацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.Тому під час навчально-пізнавального процесу у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти слухачів потрібно не лише ознайомлювати з можливостями, перевагами та недоліками сучасних ІКТ, а й на прикладах демонструвати методику їх використання у навчально-пізнавальному процесі, навчати основам створення власних педагогічних програмних засобів за допомогою сучасних ІКТ.Одним із таких найчастіше використовуваних педагогічних програмних засобів, необхідних для підтримки навчально-пізнавального процесу в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти, є мультимедійна презентація. Це пояснюється тим, що значна кількість занять, які читаються на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, несуть велике теоретичне навантаження випереджувального характеру. Тому потребують від науково-викладацьких і методичних працівників закладу післядипломної педагогічної освіти, підготовку та представлення «публічно спрямованого виступу, який базується на результатах узагальнення інформації, дослідження певної проблеми, має чітке логіко-композиційне оформлення і спрямований на представлення нової інформації, спонукання до дії чи переконання аудиторії, – що і вміщує в собі поняття презентація» [1, 9].Використання мультимедійних презентацій під час навчально-пізнавального процесу не лише полегшує показ графічних об’єктів (фотографій, малюнків, графіків тощо), а й при використанні руху, відеофрагментів дозволяють демонструвати динамічні процеси, на сучасному рівні забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю і кращому запам’ятовуванню матеріалу.Проте короткотривале перебування слухачів на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів не дозволяє їм в повній мірі оволодіти всіма відомостями, які подаються на заняттях. Звідси виникає потреба у копіюванні на засоби запису даних або ж розміщення на сайті закладу післядипломної педагогічної освіти матеріалів, що використовуються викладачами на заняттях.Отже, важливим у здійсненні підтримки навчально-пізнавального процесу є захист авторських прав, що в Україні регулюється, в основному, такими національними нормативними актами, як Закон України «Про авторське право і суміжні права» та Цивільний кодекс України. Тому пріоритетними при виборі програми для створення мультимедійних презентацій є наявність засобів захисту авторських прав.У більшості наукових праць досліджувались лише окремі аспекти використання мультимедійних презентацій для здійснення підтримки навчального процесу закладу освіти. Особливий інтерес становлять праці, присвячені створенню педагогічних умов, з використанням мультимедійних презентацій, для підвищення рівня засвоєнню знань учнів (Н. В. Морзе, Г. І. Шолом, М. М. Сидорович, О. В. Єргіна, Вікт. М. Ракута); принципам розробки та оформлення мультимедійних презентацій (Т. М. Козак, Т. В. Будкевич, Л. О. Костриба, Т. М. Соловйова); технології та методики застосування мультимедійних презентацій під час проведення уроків у загальноосвітніх навчальних закладах (С. С. Ковальський, С. І. Нетьосов, Н. В. Никитюк та ін.).Проблема виявлення оптимальної програми для створення мультимедійних презентацій для підтримки навчально-пізнавального процесу закладу освіти є досить актуальною на кожному з етапів розвитку ІКТ.Мультимедійні презентації доцільно використовувати під час навчально-пізнавального процесу на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, насамперед при:– вивченні нового матеріалу: дозволяє ілюструвати різноманітні наочні засоби, зокрема, показ динаміки розвитку будь-якого процесу;– закріпленні вивченої теми;– поглибленні знань: підготовка додаткового матеріалу до занять;– організації підготовки та представленні проектної роботи слухачів;– створенні теоретичних матеріалів для дистанційного курсу;– оформленні відео-, фото-матеріалів з проведеного науково-методичного засідання, семінару, конференції, майстер-класу тощо закладом післядипломної педагогічної освіти та їх викладення у соціальні мережі, на сайт закладу;– поданні статистичних відомостей, наприклад, про рівень надання навчальних послуг закладом післядипломної педагогічної освіти за навчальний рік.Найчастіше використовуваними програмами для створення мультимедійних презентацій є: Microsoft Office PowerPoint, Picasa, Windows Movie Maker, OpenOffice.org Impress, ProShowProduser, Photo Slideshow Maker Platinum тощо. Наведені програми містять засоби, потрібні для створення мультимедійних презентацій, необхідних для підтримки навчально-пізнавального процесу у закладі освіти.Висвітлимо деякі особливості навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів створенню мультимедійної презентації. Здійснимо це на основі програми ProShowProduser.Для підвищення рівня мотивації слухачів щодо доцільності використання мультимедійних презентацій, розроблених за допомогою програми ProShowProduser, в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу, необхідно продемонструвати готові мультимедійні презентації. Для цього можна скористатися ресурсом «Інформаційно-комунікаційні технології в ЖОІППО», що реалізований на сайті https://sites.google.com/site/iktvzoippo/home або під час підготовки до заняття викладачу потрібно самостійно розробити декілька різнотипних варіантів мультимедійних презентацій, які відображатимуть можливості засобів програми ProShowProduser, а також багатогранність реалізації ідей.Перед створенням мультимедійної презентації у програмі ProShowProduser потрібно насамперед мати змістову наповненість (відео-, аудіо-, графічні, текстові матеріали). Тому доцільним буде зробити невелику «фотосесію» слухачів, фотографії з якої, а також попередньо здійснений викладачем підбір фонів, відео-заставок, і будуть складати змістову наповненість майбутньої мультимедійної презентації, створену слухачами за безпосередньої підтримки викладача.Далі відбувається процес створення мультимедійної презентації за допомогою засобів програми.Створену у програмі ProShowProduser мультимедійну презентацію доречно завжди зберігати у форматі проекту, адже педагогічні програмні засоби повинні відображати сучасні можливості і потреби суспільства, тому повинні легко піддаватися поточним змінам.Крім цього, програма ProShowProduser надає можливості зберігати мультимедійну презентацію у форматах, необхідних для розміщення і перегляду в Інтернеті, зокрема на соціальних медіа- ресурсах; автономного перегляду на комп’ютері, DVD-програвачі тощо.Для швидкого та ґрунтовного оволодіння слухачами, науково-педагогічними, методичними кадрами закладу післядипломної педагогічної освіти уміннями роботи у програмі ProShowProduser, доцільно розробити методичні рекомендації з використання засобів цієї програми для створення мультимедійних презентацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Gruzieva, T. S., N. V. Hrechyshkina, I. M. Pelo, and V. A. Dufynets. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ТА МАГІСТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 23, 2020): 106–13. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11631.

Full text

Abstract:

Мета: обґрунтувати цілі, завдання, змістове наповнення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Матеріали і методи. Використано бібліографічний, інформаційно-аналітичний методи та контент-аналізу. Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість сучасної системи підготовки фахівців для служби громадського здоров’я, її недостатню відповідність сучасним стратегіям розвитку кадрових ресурсів охорони здоров’я. У результаті аналізу стратегічних та програмних документів глобального, регіонального та національного рівнів, положень Європейської програми ключових компетенцій фахівців громадського здоров’я ASPHER, досвіду підготовки фахівців громадського здоров’я в провідних університетах Європи і світу з урахуванням положень освітніх стандартів та на основі даних власних досліджень, виявлено пріоритетні напрями формування кадрових ресурсів громадського здоров’я, вимоги до теоретичної і практичної підготовки фахівців, обґрунтовано та розроблено освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Висновки. Освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я забезпечують засвоєння широкого переліку знань, набуття вмінь та компетентностей для реалізації основних оперативних функцій громадського здоров’я, надання відповідних послуг у рамках міждисциплінарної співпраці та міжгалузевої взаємодії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Третьякова, Лариса Александровна. "Особенности анализа процесса текучести кадров в сельскохозяйственных организациях (на примере ООО «ГК Агро-Белогорье»)." Аграрная Россия, no. 4 (April 18, 2017): 36–44. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-4-36-44.

Full text

Abstract:

Предметом исследования выступают социально-экономические отношения, определяющие закономерности исследования процесса текучести кадров в сельскохозяйственных организациях. Методологической основой являются системный подход и метод диалектического познания, позволившие систематизировать и обосновать методологические подходы, определяющие сущность и закономерности исследования процесса текучести кадров в сельскохозяйственных организациях. Обоснованы методы и показатели оценки эффективности системы снижения текучести кадров; дана оценка системы анализа процесса текучести кадров в сельскохозяйственной организации Белгородской области; обоснована программа исследования процесса текучести кадров организации; разработаны мероприятия по снижению текучести кадров. Предложенные авторами научно обоснованные рекомендации могут быть применены руководителями сельскохозяйственных организаций при разработке социально-экономических проектов и программ, направленных на формирование конкурентных преимуществ организации на основе стабильного компетентностного профиля кадрового состава. Использование системного подхода в качестве методологической основы исследования процесса текучести кадров в сельскохозяйственных организациях раскрывает возможности анализа всего комплекса условий, определяющих основные направления снижения текучести персонала и стратегического развития организации, способствуя тем самым повышению эффективности управления. Исследование процесса текучести кадров в сельскохозяйственных организациях напрямую связано с совершенствованием региональной кадровой политики с ориентацией на формирование профессионально компетентного и стабильного по кадровому составу агропромышленного комплекса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Бояринова, К. О., and К. С. Бордюг. "ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.8.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено узагальненню та обґрунтуванню доцільності застосування програмно-цільового підходу в управлінні економічною безпекою підприємств, встановленню цільових його орієнтирів та відповідних програмних заходів їх досягнення. Визначено програмні заходи для досягнення цілей управління фінансовою безпекою підприємства, у тому числі для зниження кредитозалежності, підвищення ефективності інвестицій. Розкрито програмні заходи для забезпечення техніко-технологічної безпеки, зокрема для забезпечення досягнення безперебійності процесу виробництва. Обґрунтовано програмні заходи цілей управління інформаційною безпекою (захист розробок та ноу-хау; захист від конкурентної розвідки) та програмні заходи цілей кадрової безпеки. Запропоновано відповідні цілі та програмні заходи безпеки економічних відносин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Mysula, I. R., T. H. Bakaliuk, A. O. Holyachenko, N. I. Sydliaruk, Yu I. Mysula, M. S. Mysula, and Yu V. Zavidnyuk. "СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 24, 2019): 177–82. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10523.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Наявна система реабілітації в Україні є недостатньо ефективною, бо не вирішені юридичні, кадрові проблеми та питання матеріально-технічного забезпечення реабілітаційних закладів. Мета – обговорення, пошук та створення шляхів вдосконалення системи реабілітації в Україні. Основна частина. Усі заходи із назвою «реабілітація» фактично мають «ритуальний» характер: застосування медикаментів, що не мають ніякого впливу на відновлення функцій; використання фізичних вправ без формування конкретних, обмежених у часі реабілітаційних цілей; «пересування» хворого «по етапах» реабілітації, що, фактично, повторюють дії попереднього етапу; циклічне повторення використання вищезазначених етапних дій при фактичній безперспективності подальшого відновлення. В Україні не вистачає фахівців-реабілітологів, рівень підготовки яких відповідав би міжнародним стандартам. Вже зараз Україна розпочала активно створювати сучасну систему реабілітації. Із серпня 2016 року в національному класифікаторі професій з’явилися нові назви професій – «лікар фізичної та реабілітаційної медицини», «ерготерапевт» та «фізичний терапевт», реорганізується чинна нормативна база, впроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я в українську систему реабілітації. Висновки. Для вдосконалення системи реабілітації в Україні потрібно: Сформувати єдиний орган державної влади, який буде координувати усі міністерства і відомства з питань реабілітації, прийняти низку законів та підзаконних актів з питань її адміністрування. Запровадити нові освітні програми та навчальні плани, стандарти, які визнані міжнародною професійною спільнотою, а також впровадити нові моделі реабілітаційних послуг. Зміцнити матеріально-технічну базу реабілітаційних закладів відповідно до міжнародних стандартів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Семеніхіна, Олена Володимирівна, Ольга Миколаївна Удовиченко, and Андрій Павлович Шипиленко. "До питання використання відеоконференцзв’язку в освітніх навчальних закладах." Theory and methods of e-learning 1 (December 14, 2013): 198–202. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.229.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства неперервним чином залежить від розвитку інформаційних технологій, причому, як стверджують аналітики, технології йдуть вперед більш швидкими темпами порівняно з суспільством, яке їх намагається засвоїти та використати в повсякденному житті.Серед таких новацій виділяється відеоконференцзв’язок. На сьогоднішній день практично не залишилося області життєдіяльності, в якій не можна було б його використовувати: він знаходить застосування там, де необхідні оперативність в аналізі ситуації і ухваленні рішень, консультація фахівця, спільна робота над проектами в режимі віддаленого доступу тощо.Результати досліджень психологів показали, що у процесі телефонної розмови людиною в середньому сприймається близько 20% інформації, у ході особистого спілкування – 80%, а в ході сеансу відеозв’язку – 60%. Іншими словами, якщо до спілкування по звуковому (аудіальному) каналу додається візуальна невербальна мова (жести, міміка тощо), то у співрозмовників підвищується ефективність сприйняття інформації [3].Ці висновки були вдало використані компаніями зв’язку, які поряд з аудіальним каналом зв’язку почали забезпечувати і відеозв’язок. Вже у другій половині ХХ століття були запропоновані системи такої електронної взаємодії двох осіб у режимі реального часу.Аналіз актуальних досліджень. Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на персональні, групові та студійні [1].Персональні відеоконференції – системи, що підтримують діалог двох чи більше учасників. Для проведення конференції необхідний комп’ютер із мультимедійними можливостями і канал зв’язку (наприклад, локальна мережа). Підключення до сеансу відеоконференції тут можна порівняти зі звичайним телефонним дзвінком. У процесі спілкування користувач має можливість бачити як свого співрозмовника, так і власне зображення, яке передається іншим учасникам.Групові відеоконференції забезпечують одночасний зв’язок між групами учасників. Вони вимагають використання спеціального оснащення і наявності спеціальних каналів зв’язку. При цьому можна одночасно обмінюватись і переглядати документи, відображення яких у персональних відеоконференціях є неможливим.Студійні відеоконференції – системи більш високого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв’язку, високоякісного телеобладнання і чіткої регламентації сеансів.Західні дослідження показують, що найбільш бурхливо розвиваються групові і персональні відеоконференції, оскільки системи саме такого рівня призначені для вирішення завдань суспільства у різних сферах. Зокрема, серед них [2]:структури влади: практика селекторних нарад давно і міцно затвердилася в свідомості керівників всіх рівнів; відеоконференції значно розширюють можливості спілкування начальників і підлеглих, напрацювання і ухвалення спільних рішень, затвердження документів тощо;бізнес-структури: співробітники компаній значну частину свого робочого часу проводять у відрядженнях і переговорах, тому відеоконференції здатні істотно знизити витрати, пов’язані з оплатою відряджень і з вимушеним відривом від виробництва на час переїзду до місця ділової зустрічі; якщо необхідно розглянути кандидатури іногородніх претендентів на вакантні посади, співбесіду можна провести з використанням відеоконференції, що значно скоротить матеріальні витрати обох сторін;телемедицина: відеозв’язок між лікарками і пацієнтами дозволяє зменшити витрати, необхідні для постановки діагнозу та лікування жителів віддалених регіонів; при цьому істотно спрощується проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій новітнього обладнання; з’являється можливість дистанційного навчання новітнім технологіям в області практичної медицини і діагностики місцевих фахівців, а також тиражування досвіду провідних медичних центрів;торгівля і реклама: відеоконференції дозволяють демонструвати переваги нової продукції, різних видів товарів і послуг тощо.Серед сфер впровадження відеоконференцзв’язку не стоїть осторонь і освітня галузь. Оскільки системи відеоконференцій забезпечують можливості:особистого спілкування без витрат на переїзди;своєчасного обміну необхідною інформацією;спільної роботи над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі);то використання такого зв’язку є виправданим. Викладачі, користуючись відеоконференцзв’язком, можуть працювати одночасно з декількома аудиторіями слухачів, розташованими в різних точках земної кулі. При цьому встановлені камери надають можливість інтерактивного спілкування (слухачі можуть ставити запитання в режимі реального часу, є можливість приймати заліки та іспити через відеоконференцзв’язок тощо).Мета статті. Провести стислий аналіз програмного забезпечення, що надає можливість здійснити відеоконференцзв’язок.Виклад основного матеріалу. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій використання відеоконференцзв’язку стало можливим як в процесі навчання і підвищення кваліфікації фахівців, так і в реальній практиці наукового і професійного спілкування. Тому для ефективних публічних виступів при захисті власних проектів, участі у конференціях, в тому числі, відеоконференціях, під час навчання студентів необхідно розвивати у них нові соціально-психологічні, інформаційно-комунікаційні і науково-аналітичні компетенції. Досвід показує, що такі компетенції можуть бути сформовані лише в результаті практичної діяльності – безпосередньої участі у таких заходах, тому у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка на базі кафедри інформатики було вирішено провести студентську відеокноференцію «Використання інформаційних технологій в навчальному поцесі» в рамках захисту власних курсових проектів студентами 4–5 курсів. Основною метою проведення такої конференції було набуття практичного досвіду як викладачами, так і студентами в організації відеоконференцзв’язку та отримання таких фахових компетенцій, як психологічні, інформаційні та аналітичні компетенції.Організація такого заходу вимагала попередньої підготовки: потрібно було визначитися з технічною підтримкою проведення конференції та її змістовим наповненням.Якість змістового наповнення забезпечувалася тематикою курсових робіт та відповідним ставленням студентів до власних курсових проектів.Технічна сторона вимагала певного аналізу наявного програмного забезпечення, що забезпечує відеозв’язок.Як показав аналіз, сьогодні існує достатня кількість програм для VoIP-зв’язку (Voice over IP). Серед них Skype, Sight Speed Business, ooVoo, Google Talk [4–7] тощо, а також ті, які постачаються з програмним забезпеченням виробниками web-камер. Ми зупинилися на двох з них – загальновідомій програмі Skype та програмі ooVoo [4–6].Як було з’ясовано, програму Skype спочатку було розроблено для аудіозв’язку, але в процесі розвитку інформаційних технологій програму було вдосконалено: система стала забезпечувати відеозв’язок, але без підключення сторонніх модулів інших виробників – вона і досі залишається двосторонньою.Компанія ooVoo розробила сервіс з більш широким спектром послуг, а саме: проведення web-конференцій, зустрічей on-line або презентацій через Інтернет у режимі реального часу.Однією з позитивних характеристик програми ooVoo (перед програмою Skype) є те, що ooVoo позиціонує себе як сервіс для проведення відеоконференцій, а це є зв’язок другого покоління (VoIP2), який дозволяє не використовувати комп’ютер користувача в якості проміжного вузла, як це здійснюється у програмі Skype. До того ж програма ooVoo використовує власну інфраструктуру для керування відеодзвінками.Ще одним плюсом ooVoo є більш широка карта відеоналаштувань, ніж у Skype – ви можете виставити кількість кадрів в секунду від 5 до 30 fps (Frames Per Second), змінити роздільну здатність та один з трьох рівнів якості передачі відео.Серед спільних характеристик цих програм можна виділити:відеодзвінок у реальному часі;миттєву передачу текстових повідомлень;передачу файлів;роботу на платформах PC, Mac OS, Linux.Програма ooVoo в свою чергу має додаткові характеристики, які відсутні у Skype:зберігання та перегляд матеріалів тривалістю до 1000 хвилин;відеоконференція з 6-ма співрозмовниками в режимі реального часу *;відео HD-якості *;запис відео дзвінків *;можливість посилати відеоповідомлення (тривалість до 5 хвилин), якщо співрозмовник знаходиться off-line, і, навіть, якщо не є клієнтом ooVoo (в цьому випадку посилання на повідомлення надходить на E-mail адресу одержувача, переглянути яке можна за допомогою «браузера»).У більшості випадків інтерфейси програм схожі, зручні та інтуїтивно зрозумілі, але інтерфейс ooVoo надає можливість показу відеокартинок у 3D просторі, що створює ефект віртуальної кімнати переговорів.До недоліків програми ooVoo слід віднести платні послуги (відмічені вище зірочкою *), але якщо висока якість зв’язку доступна і у безкоштовній версії, і при цьому вам не потрібний конференцзв’язок на 6 осіб, тоді цим недоліком можна знехтувати.У загальному випадку обидва ресурси дають змогу без особливих зусиль провести відеоконференцію, тому вибір програми можна залишити за користувачами, технічними можливостями комп’ютерів співрозмовників та шириною самого Інтернет каналу.Для реалізації відеоконференцзв’язку нами було використано комп’ютер із звуковою картою, мікрофон, Web-камеру і проектор та програмне забезпечення ooVoo, через яке було налагоджено зв’язок з аудиторіями.Побудова виступів була заздалегідь регламентована, тому наперед були підготовлені презентації та відповідне програмне забезпечення. Сама конференція пройшла згідно побудованого сценарію.Висновки.Використання програми ooVoo є можливим і доцільним для налагодження відеоконференцзв’язку.Проведення відеоконференції в педагогічному університеті є важливим заходом як для викладача, що його організовує, так і для студента, що є його безпосереднім учасником, оскільки він надає можливість:набути досвіду відеоспілкування каналами VoIP-зв’язку;навчитися студентам налагоджувати такі канали зв’язку;зберегти власний виступ для подальшого аналізу власної поведінки під час виступу (своїх рухів, висловів тощо), тобто глянути на себе збоку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

СТЕЦЕНКО, В. В. "REGIONAL AND MUNICIPAL ASPECTS OF MANAGEMENT PERSONNEL DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF SOLVING THE PROBLEM OF SATURATING THE POLITICAL DISCOURSE WITH THE CONTENT OF CULTURAL EDUCATION." Political Science Issues, no. 8(72) (August 25, 2021): 2296–305. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.72.8.009.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования связывается автором с изменившимися социально-экономическими, а также политическими условиями жизнедеятельности Российского государства и общества. В обозначенных реалиях формируется запрос на качественно нового управленца, о чем свидетельствуют тенденции в развитии законодательства, а также заявления первых лиц государства. В рамках данной статьи автор осуществляет попытку осмысления возможных направлений повышения эффективности региональных и муниципальных практик развития кадрового потенциала. Для достижения обозначенной цели автор обращается к следующим задачам: изучить нормативно-правовой фундамент кадровой политики региональной и муниципальной власти; обозначить негативные факторы, препятствующие развитию кадрового потенциала; осуществить анализ научных платформ ведущих исследователей кадрового потенциала региональной и муниципальной власти; выявить и проанализировать перспективные программы и направления по развитию кадрового потенциала в различных регионах Российской Федерации. Автор обращается к аналитическим материалам, а также результатам мониторинга по вопросам эффективности кадровой политики на региональном и муниципальном уровнях власти. Методологической основой исследования послужили приемы контент-анализа трудов ведущих исследователей, политико-правового анализа норм российского законодательства, различных муниципальных и региональных программ и проектов, а также дискурс-анализа публикаций в СМИ и на информационных ресурсах. Результатом исследования стало выявление лакун в содержательно-смысловом наполнении программ, проектов и всей кадровой политики на региональном и муниципальном уровне. Автор обращает внимание на дефицит ценностно-смысловых, морально-нравственных, этических и культурных ориентиров в качестве приоритетных направлений развития управленческих кадров. Автор делает вывод о целесообразности актуализации просветительской парадигмы в контексте развития кадрового потенциала управленцев регионального и муниципального уровня с помощью институтов образования и воспитания.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Башарова, О. Г., and И. Юсупов. "ВЛИЯНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ НА КАДРОВУЮ СОСТАВЛЯЮЩУЮ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ." Матер. IV Всероссийской научно-практ. конф. «Влияние новой геополитической реальности на государственное управление и развитие РФ», no. 1 (November 19, 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.36684/48-2021-1-58-62.

Full text

Abstract:

В статье раскрываются вопросы угроз экономической безопасности компании во взаимосвязи с социально-экономическим развитием региона. Рассмотрено влияние таких процессов, как утечка кадров, миграция населения на кадровую безопасность компании, возможности использования государственных программ для предотвращения таких явлений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Биттер, Н. В. "Учет региональных особенностей в формировании образовательных программ по туризму и гостеприимству в Алтайском крае." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, no. 2 (July 23, 2020): 197–205. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-2-197-205.

Full text

Abstract:

В настоящее время недостаточно проработан региональный компонентобразовательных программ по туризму и гостеприимству, не разработаны в полной меререгиональные профессиональные компетенции специалистов в сфере туризма. В связи с этимавтором проанализированы образовательные программы по туризму и гостеприимству вАлтайском крае и их наполнение, а также раскрыто влияние рекреационных особенностей икультурно-исторического развития Алтайского края на наполнение образовательных программ вданной отрасли. Проведен анализ и обобщение методологического опыта и сравнения системформирования образовательных программ по туризму и гостеприимству в России и за рубежом.Рассмотрены исторические этапы становления системы подготовки кадров в сфере туризма игостеприимства в России и Алтайском крае. Учет региональных рекреационных особенностейАлтайского края при развитии сферы туризма и гостеприимства должен являться ключевымфактором, определяющим изменение требований к выпускникам данного направления и, какследствие, к организации процесса формирования образовательных программ. Полученныерезультаты могут быть интересны исследователям, занимающимся сравнением педагогическихсистем подготовки кадров туризма и гостеприимства, работникам данных сфер, широкому кругучитателей, интересующихся вопросами подготовки кадров сфер туризма и гостеприимства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Андреєв, Сергій. "БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 4(10) (December 2, 2021): 5–21. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2021-4(10)-5-21.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати дослідження сучасного стану безпекової освітньої компоненти у змісті професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» (на прикладі другого (магістерського) рівня) в Україні. Акцентовано увагу на нагальній для нашої крани потребі цільової професійної підготовки державно-управлінських кадрів, компетентних у питаннях національної безпеки. Розглянуто процес становлення спеціальності «Державне управління у сфері національної безпеки» в межах галузі знань 1501 Державне управління протягом 2002-2015 рр. Проведено вибірковий аналіз магістерських програм зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» деяких закладів вищої освіти на предмет наявності обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін, спрямованих на формування у студентів безпекової складової фахової компетентності. Обґрунтовано пропозиції щодо переліку спеціальних (фахових, предметних) компетентностей здобувачів вищої освіти за вказаною спеціальністю в рамках магістерської програми «Державне управління у сфері національної безпеки», а також стосовно переліку обов’язкових компонент відповідної програми. Зроблено такі висновки: включення освітніми закладами в магістерські програми зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» навчальних дисциплін з питань національної безпеки, державного управління у цій сфері, має фрагментарний характер, через що у змісті цих програм розмивається безпекова компонента; відсутність бюджетних магістерських програм зі спеціальності 256 «Національна безпека», а також з питань державного управління у сфері національної безпеки за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» свідчать про брак системного підходу до вирішення проблем професійного навчання управлінських кадрів для сфери національної безпеки. Обґрунтовано пропозицію щодо необхідності розробки та впровадження у навчальний процес магістерських програм «Державне управління у сфері національної безпеки» зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», фінансування таких програм за рахунок коштів державного бюджету.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Konevshchynska, Olga E. "КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 38, no. 6 (December 25, 2013): 182–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.957.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні категорії фахівців, які здійснюють організаційну, адміністративну, навчально-методичну, технічну, технологічну підтримку процесу дистанційного навчання. Зазначено, що серед основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є забезпечення додаткових освітніх програм у галузі ІКТ і дистанційної освіти для робітників освітньої галузі, а також організаційне, методичне та технічне забезпечення впровадження і розвитку ІКТ та дистанційної освіти за освітніми програмами. Визначено основні вимоги до кваліфікаційного рівня кадрового забезпечення. Охарактеризовано комплекс професійно значущих якостей викладачів-тьюторів необхідних для успішної професійної діяльності. Виокремлено складові професійної компетентності мережних викладачів відповідно до структури діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Попов, Николай Иванович, Елена Васильевна Яковлева, and Людмила Николаевна Губарь. "О реализации национального проекта «Образование» при подготовке математических кадров в вузе." Russian Digital Libraries Journal 22, no. 5 (November 13, 2019): 432–39. http://dx.doi.org/10.26907/1562-5419-2019-22-5-432-439.

Full text

Abstract:

Статья посвящена анализу взаимосвязи национального проекта «Образование» государственной программы Российской Федерации «Развитие образования» с подготовкой преподавателей математики и информатики в вузе. Выделены основные направления указанного проекта, которые должны стать основой модернизации образовательных программ, направленных на подготовку специалистов в области математики и информатики, педагогов рассматриваемых предметных областей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Гантамиров, Т. Т. "ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ МЕДИЦИНЫ СНА: АМЕРИКАНСКИЙ ОПЫТ." Вестник медицинского института, no. 1/19 (May 26, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36684/med-2021-19-1-47-52.

Full text

Abstract:

В данной статье представлен научный анализ медицины сна. Выявлены основные тенденции и перспективы ее развития. Активное развитие этой области привело к ее признанию в качестве независимой медицинской специальности Советом по аккредитации последипломного медицинского образования и Американским советом по медицинским специальностям. Однако требование прохождения стипендиальной программы, которое теперь является обязательным для получения сертификата по медицине сна, имело непредвиденные последствия, ограничив приток молодых врачей в данную сферу. В ответ на потенциальную нехватку квалифицированных кадров, с которой сталкивается область медицины сна, совет директоров Американской академии медицины сна разработал всеобъемлющий план по ее развитию за счет расширения стипендиальных программ, изучения новых возможностей обучения медицине сна, создания и развития команды специалистов по сну (с особым упором на привлечение специалистов первичной медико-санитарной помощи). Планы Американской академии медицины сна, кратко изложенные в этой специальной статье, представляют собой усилия по противодействию серьезным кадровым проблемам и превращению их в возможности, которые улучшат как здоровье пациентов, так и качество медицины сна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Баюк, Ольга Васильевна, and Инна Олеговна Лозикова. "Методы математического анализа и прогнозирования оценки занятости и возможности трудоустройства выпускников учебных заведений." Экономика. Информатика 48, no. 2 (June 30, 2021): 332–40. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-2-332-340.

Full text

Abstract:

Новизна исследования заключается в разработке качественно нового подхода к оценке кадрового потенциала, основанного на методах оценки и прогнозирования персонала. Цель исследования – формирование аналитики в разрезе различных видов предприятий / отраслей / регионов, что позволяет разрабатывать качественные рекомендации для развития профессиональных кадров в том или ином направлении, для развития социальной и сервисной инфраструктуры в регионе для удержания профессиональных кадров. Актуальностью работы является структуризация вопроса кадровой подготовки в учебных заведениях и возможности контролирования (прогнозирования) трудоустройства выпускников на предприятиях, как важный элемент человеческого капитала. Актуальность данного вопроса очевидна в связи с возможностью выявления количественных показателей и выявление его зависимости от основных факторов влияния. В работе представлены две математические модели прогнозирования системы занятости. В ней выполнен математический анализ трудоустройства выпускников учебных заведений любого уровня (колледжей, высших учебных заведений, курсов повышения квалификации и прочее), проведено прогнозирование востребованности этих выпускников предприятиями региона / отрасли / страны. Результатом работы является разработка математического аппарата, необходимого для выполнения полноценного анализа и дальнейшего прогнозирования (востребованности) специальности (программы / курса) на рынке труда, как в определённом регионе, так и в стране в целом, и построение демографических моделей. Использование математического аппарата позволит потенциальным пользователям (учебным заведением, работодателям и другим заинтересованным лицам) получить инструмент и количественные показатели для дальнейшего планирования работы при подготовке специалистов и разработке образовательных программ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Sheveleva, Oksana Raisovna. "ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА ИНЖЕНЕРНЫХ КАДРОВ НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ УРАЛА." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 8, no. 9 (November 13, 2017): 127. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2017-9-127-146.

Full text

Abstract:

Цель. Актуальность предложенной темы связана с реализацией масштабной программы технического перевооружения промышленных производств, что предполагает процессы сохранения, закрепления и развития квалифицированного, профессионально-мобильного персонала. В статье анализируется процесс формирования профессионализма инженерных кадров, что позволяет вузам и кадровым службам предприятий корректировать действующие программы по подготовке, развитию, адаптации и закреплению грамотных специалистов. Предметом анализа выступает профессионализм инженерных кадров на предприятиях Урала. Автор ставит целью раскрыть понятие профессионализма инженерных кадров путем определения основных этапов профессионального становления специалиста.Метод или методология проведения работы. Основу исследования образуют такие социологические методы как анкетирование, интервьюирование и контент-анализ биографической информации, а также методы анализа, систематизации и статистический подсчет полученных данных.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор выделил составляющие профессионализма инженерных кадров, а также охарактеризовать процесс профессионального становления уральских инженеров.Область применения результатов. Предполагается, что результаты проведенного исследования могут быть использованы, прежде всего, в программах эффективного управления персоналом с возможностью применения социальных технологий. Результаты, полученные в ходе проведения социологических исследований, были представлены в «Кратком информационном отчете» и предложены руководству ряда промышленных предприятий. Получены положительные отзывы о необходимости применения результатов исследования в работе служб управления персоналом на предприятии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Gusevskaya, Olga Valer’yanovna. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 5 (September 23, 2018): 62. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-5-62-76.

Full text

Abstract:

Цель. В статье выполнен краткий ретроспективный анализ развития внеурочной работы, выявляющий предпосылки становления современной системы дополнительного образования в России. Раскрыто авторское понимание целевого назначения дополнительного образования в современных социально-педагогических условиях. Обозначена актуальная необходимость в подготовке педагогических кадров, обладающих универсальными профессиональными компетенциями, т.е. специалистов, готовых к разработке и реализации программ дополнительного образования детей с использованием ресурсов научных организаций, организаций культуры и спорта (музеев, библиотек, виртуальных читальных залов, филармоний, театров, спортивных центров), медийных (использующих в качестве инструментов сервисы сети «Интернет», телевидения, радио, мультипликации) проектов.Метод или методология проведения работы. Основу исследования составили методы анализа, обобщения, аналогии, систематизации, проектирования.Результаты. Представлена авторская программа курса «Методика и технологии дополнительного образования» для студентов-бакалавров педагогических вузов, обучающихся по направлению подготовки 44.03.05 Педагогическое образование (с двумя профилями подготовки) по профилю «Начальное образование – Дополнительное образование». Раскрываются цель, задачи и содержание курса; представлена программа. Описана преемственность и вариативность содержания подготовки с целью овладения системообразующими учебно-профессиональными действиями в меняющихся социокультурных условиях. Раскрыты технологические приемы, позволяющие повысить уровень овладения профессиональными компетенциями: решение учебно-профессиональных задач (кейсов); теоретическое моделирование и проектирование профессиональной деятельности.Область применения результатов. Результаты могут быть применены в образовательном процессе вуза с целью подготовки специалистов, самостоятельно проектирующих и реализующих программы дополнительного образования для обучающихся начальной школы в соответствии с требованиями ФГОС НОО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Трубавіна, І. М., К. Є. Каліна, and В. В. Байдала. "ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ТЕМОЮ «ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО ТА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ»." Педагогіка та психологія, no. 63 (April 2020): 179–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.19.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної педагогіки – підготовці учителів до формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку. Час глобалізації, діджиталізації, збільшення комп’ютерних та транснаціональних злочинів, зміни політичних векторів, економічних основ суспільства вимагають вміння самостійно приймати рішення в умовах, які постійно змінюються. У роботі визначено актуальність і доведено необхідність розробки спеціальної регіональної програми для педагогічних кадрів з підвищення кваліфікації в умовах реформування освіти і суспільства. Уперше сформульовані теоретичні основи відбору змісту, методів і форм викладання змісту програми з формування критичного та творчого мислення у дітей в курсі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Основою для розробки змісту програми став обґрунтований комплекс наукових підходів різного рівня, а саме: філософські підходи, підходи вищого теоретичного рівня, підходи загальнонаукові, підходи конкретно-наукові, педагогічні підходи, що дозволили сформулювати її зміст. Опитування ключових стейкхолдерів програми дозволило уточнити зміст програми. Вона містить 3 модулі: «Діагностика критичного і творчого мислення у дітей», «Сутність творчого та критичного мислення у дітей», «Формування творчого та критичного мислення у дітей». Програма розрахована на 30 годин. Практичне значення програми полягає в тому, що наведені конкретні методики діагностики і формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку, ці методики вчителі опановують на власному досвіді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Lipych, Lubov, Oksana Khilukha, Myroslava Kushnir, and Iryna Volynets. "МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, no. 22 (June 30, 2020): 90–98. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-90-98.

Full text

Abstract:

Компетентність персоналу є стратегічним ресурсом підприємства. Тому кадровий менеджмент має забезпечити необхідні умови для їх формування та розвитку. Підприємству, яке функціонує відповідно до принципу ефективного господарювання, слід враховувати витрати та вигоди від реалізації програм розвитку компетентностей. Це означає порівняти рівень компетентності окремих працівників до і після навчання. Результат такого аудиту дозволяє визначити ті навчальні програми, що є корисними для працівників та ефективними для підприємства. У статті розглядаються переваги та недоліки моделей оцінювання ефективності програм розвитку компетентностей персоналу, що найчастіше використовуються підприємствами, зокрема модель Кіркпатріка та її модифікована версія Дж. Філіпсом, модель CIPP, «метод успішних випадків» Р. Брінкерхоффа. Для забезпечення сприйняття вітчизняною практикою зарубіжного досвіду, дослідження методології оцінювання ефективності навчання персоналу має рухатися у напрямку системної декомпозиції зарубіжних моделей та врахування особливостей національної економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Гордієнко, Т. В., Л. О. Дубровська, and В. Л. Дубровський. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-19.

Full text

Abstract:

У статті інклюзивна освіта розглядається як спосіб навчання, який має великі перспективи в сучасному суспільстві. Метою статті є здійснення аналізу особливостей інклюзивного навчання в сучасній початковій школі. Спеціалізація моделі розвитку ідеї інклюзивної освіти визначається кількома рівнями соціально-психологічних змін, кожен з яких потребує визначення механізмів впровадження, динамічних показників, критеріїв оцінки та основних суб’єктів змін, такими як: системний рівень, організаційний рівень, груповий рівень, індивідуальний рівень. Проаналізовано принципи інклюзивної освіти здобувачів початкової освіти з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти, котрі базуються на таких підходах, методах, формах, як: індивідуальний навчальний план та індивідуальна освітня програма дитини з розвитку академічних знань і життєвих компетенцій; соціальна реабілітація дитини в освітній установі і поза нею; психолого-педагогічний супровід; психолого- педагогічний консиліум; індивідуальна психолого-педагогічна карта розвитку здобувача початкової освіти; портфоліо здобувача початкової освіти з особливими освітніми потребами; компетентність вчителя; тьюторський супровід; адаптивне освітнє середовище; згуртування колективу; формування та розвиток толерантного сприйняття. Розглянуто умови створення універсального безбар’єрного середовища для здобувачів початкової освіти з особливими освітніми потребами: матеріально-технічна база закладу освіти; інформаційно-організаційне забезпечення освітнього процесу; організаційно-педагогічне забезпечення, що включає реалізацію освітніх програм із урахуванням особливостей психофізичного розвитку та можливостей дітей із особливими освітніми потребами; програмно-методичне забезпечення освітнього процесу; комплексний психолого-педагогічний супровід; кадрове забезпечення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Mokiya-Serbina, S. O., and V. V. Chechel. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ З ПИТАНЬ АМБУЛАТОРНОЇ ПЕДІАТРІЇ." Медична освіта, no. 4 (September 25, 2018): 71–72. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9364.

Full text

Abstract:

Мета роботи – удосконалення підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини шляхом запровадження спеціальної навчальної програми з амбулаторної педіатрії. Основна частина. Реформа охорони здоров’я, яка здійснюється в Україні, орієнтована на розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, що передбачає, в першу чергу, профілактичну та медико-соціальну спрямованість роботи лікарів первинної ланки. Проте типові програми інтернатури за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” наразі не забезпечують відповідну підготовку лікарів у частині профілактичної складової. Так, на питання профілактичної педіатрії припадає 32 год (12,5 % загального часу), а соціальної педіатрії – 2 год (1 %). Відсутність у лікарів загальної практики – сімейної медицини досвіду “нагляду” за дітьми, обмежена кількість навчальних матеріалів, відсутність тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії не дозволяють лікарям-практикам підвищити свій професійний рівень. На кафедрі розроблена навчальна програма циклу тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії для лікарів загальної практики – сімейної медицини розрахована на 1 місяць (156 навчальних годин): програма налічує 15 модулів, з яких 8 (45 год – 30 %) стосуються основних напрямів профілактичної та соціальної педіатрії. Висновок. Залучення висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів у лікувально-діагностичний процес амбулаторій буде забезпечувати зростання якості обслуговування дитячого населення та підвищувати підготовку лікарів загальної практики – сімейної медицини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Зубарев, Геннадий Александрович. "ГОСУДАРСТВЕННАЯ КАДРОВАЯ ПОЛИТИКА РФ: ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИя ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЭЛИТЫ." Современная экономика: проблемы и решения 7 (August 20, 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.7/1881.

Full text

Abstract:

Цель: формирование и оценка кадровой политики и политической элиты РФ. Обсуждение: программа кадровой деятельности государст ва, научная концепция кадровой практики органов государственного управления отражаются в Концепции государственной кадровой политики (ГКП). Концепция должна быть легитимизирована на высшем государственном уровне управления. В настоящее время этого нет. Без узаконенной концепции теряется стратегическое направление и цель ГКП, которая в итоге становится ненаучной, конъюнктурной, непрогнозируемой, а кадровая деятельность — закрытой и коррупционной. Без элиты не будет и гражданской нации. Общественные интересы будут определяться хаотично сменяющими друг друга группами политиков . Особую проблему для России приобретает социальная закрытость элиты. Создание прозрачного демократического механизма формирования, функционирования и обновления политической элиты является в настоящее время важнейшей задачей общества. Результаты: обоснована необходимость совершенствования механизма формирования и обновления политической элиты современной России, что позволить повысить ее качественные характеристики и вернуть доверие общества.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Бондарович, Павел, and Светлана Сагайдак. "Мультифакторный анализ профессионально важных качеств при компьютерной психодиагностике оперативного персонала АЭС." Journal of Civil Protection 3, no. 3 (August 5, 2019): 324–33. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2019.3-3.324.

Full text

Abstract:

Цель. Разработка компьютерной психодиагностической программы объективной оценки профессионально важных качеств оперативного персонала с целью учета человеческого фактора для повышения безопасности эксплуатации атомных электростанций. Методы. Теория системной психофизиологии. Компьютерное психологическое тестирование. Методы программного обеспечения экспериментальной процедуры психологического исследования. Методы математической статистики. Сравнительный анализ данных компьютерного психологического тестирования. Результаты. Установлены закономерности влияния психофизиологических особенностей индивида на успешность выполнения профессиональных обязанностей (оперативных действий). В результате работы сформированы группы нейропсихологических и психофизиологических параметров с точки зрения прогноза поведенческих проявлений по критериям работоспособности, стрессоустойчивости, фукнциональной подвижности. Разработан и изготовлен психофизиологический компьютеризованный инструментарий для исследования профессионально важных характеристик оперативного персонала АЭС. Разработаны экспериментальная диагностическая процедура прогноза психофизиологического соответствия и алгоритм формирования рекомендаций по результатам комплексной диагностики. Разработаны рекомендации для модернизации программы психологической диагностики оперативного персонала АЭС. Внедрение и практическое использование рекомендаций позволяет повысить объективность при прогнозировании успешности профессиональной деятельности операторов АЭС на основании оценки результатов автоматизированного компьютерного психологического тестирования. Область применения исследований. Представленные результаты исследований получены в области психодиагностики профессионально важных качеств операторов атомных электростанций и могут быть использованы при прогнозе результативности и надежности их профессиональной деятельности. Компьютерная программа психологического тестирования, созданная с использованием полученных результатов исследования, может применяться при психофизиологическом обследовании оперативного персонала АЭС как основная или дополнительная методика оценки профессионально важных качеств при отборе кандидатов и кадровой работе с персоналом АЭС. Рекомендации на основании результатов тестирования могут быть использованы в целях оптимизации программ повышения и поддержания квалификации, подготовки на должность.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Samarin, Alexey Ivanovich. "ПОДГОТОВКА ОФИЦЕРОВ УЧЕБНОГО ЦЕНТРА К ОРГАНИЗАЦИИ МЕЖЛИЧНОСТНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ПО ПРИЗЫВУ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 1 (April 4, 2018): 200. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-1-200-212.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются современные тенденции понимания проблемы подготовки военных кадров в условиях модернизации образования. Обозначена практическая значимость применения программы по подготовке военных кадров к межличностному взаимодействию служащих.Цель. Статья посвящена актуальной образовательной политике государства по подготовке офицеров в военных образовательных учреждениях профессионального образования, в частности возможности применения современных педагогических технологий в образовательном процессе, в том числе при подготовке военнослужащих к межличностному взаимодействию в ходе образовательного процесса.Метод или методология проведения работы. Основу исследования образуют сравнительный анализ и синтез, принцип объективности.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор анализирует сущность понятия межличностного взаимодействия раскрытого как российскими, так и зарубежными педагогами и психологами. Делает акцент на системно-деятельностном подходе, предлагая его реализовать в рамках военного образовательного учреждения профессионального образования путём выполнения различного рода программ по подготовке военнослужащих, которые имеют социальную и практическую значимость.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в сфере военного и психолого-педагогического образования.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Шоробура І. М. and Долинська О.О. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 242 «ТУРИЗМ» У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 108–14. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.262.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості підготовки студентів спеціальності 242 «Туризм» у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Туризм визначений як пріоритетна галузь розвитку економіки Хмельницької області. Сучасний розвиток туризму ставить високі вимоги до рівня підготовки кадрів для галузі. У процесі розробки освітньої програми було враховано досвід освітньо-професійних програм закладів вищої освіти України та країн Європи. Налагоджено співробітництво з регіональними підприємствами, підписано угоди про співпрацю. Метою навчання є опанування загальних та фахових компетентностей для успішного здійснення професійної діяльності у сфері туризму та рекреації. Це засвідчується ґрунтовним вивченням базових теоретичних понять. З’ясовано принципи, які визначають закономірності підготовки фахівців. Методи, методики та технології є стандартними і включають загально- та спеціально-наукові методи: географічні, економічні, соціологічні, психологічні, інформаційні, методи туристичного обслуговування.Студенти є учасниками майстер-класів, семінарів, онлайн-курсів на вітчизняних та зарубіжних освітніх платформах, олімпіад, конкурсів наукових робіт, тренінгів, конференцій, вебінарів. Навчально-методичне забезпечення і консультування самостійної роботи здійснюється на платформах Moodlе, Google Classroom, Zoom. На кафедрі функціонують наукові гуртки. Впровадження в освітній процес освітньої програми «Туризм» здійснюється через формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів. Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах становлення та розвитку територіальних громад. Здобувачі освіти залучені до практичної розробки та реалізації туристичного продукту в рамках проєкту «Туристичні Магніти». В академії активно працює студентське самоврядування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Овсепян, М. "Армянская библиотечная ассоциация: программы подготовки кадров." Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии, no. 2 (2013): 42–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Овсепян, М. "Армянская библиотечная ассоциация: программы подготовки кадров." Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии, no. 2 (2013): 42–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Коленникова, О. А. "КАДРОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ: ПРОБЛЕМЫ И ПОИСК РЕШЕНИЯ." Журнал «ЭКО» 48, no. 2 (July 9, 2018): 48. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-2-48-61.

Full text

Abstract:

<p align="justify">В статье рассматривается влияние проводимой государством политики на кадровые процессы в легкой промышленности, признанной в числе приоритетных производств в области импортозамещения. С 1990 г. численность занятых в отрасли сократилась в пять раз, сложился устойчивый дефицит работников ключевых профессий. При этом подготовка рабочих кадров фактически полностью легла на плечи предприятий. Согласно материалам опроса, проведенного ИСЭПН РАН среди руководителей отраслевых предприятий, они не могут в полной мере решать вопросы кадрового обеспечения и полагают, что только комплексные программы развития всей отрасли могут способствовать возникновению стимулов для долгосрочных вложений в трудовой потенциал. Пока же проводимую государством политику эксперты оценивают как первые шаги -проявление заинтересованности, дополненное единичными мерами поддержки. </font>

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Ткаченко, Уляна. "МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ (2000–2005 РР.)." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 395–405. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.282.

Full text

Abstract:

У статті розкрито основні аспекти міжнародного співробітництва України в галузі вищої освіти (2000–2005 рр.), проаналізовано його напрями, нормативно-правову базу. Звернено увагу на впровадження сучасних інновацій, розвиток співпраці між університетами України та Європи. Акцентовано на участі в програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну студентами, аспірантами, науково-педагогічними працівниками зростанню мобільності кадрів. Відмічено, що Міністерство освіти і науки України використовує європейські підходи у розвитку міжінституціонального співробітництва на неурядовому рівні. Зокрема за програмою Tempus відкрито інноваційний центр з міжнародних освітніх програм “ІНКОС”, що є важливою складовою реформування системи вищої освіти в Україні.Зосереджено увагу на основних акцентах приєднання України до Болонського процесу. Розкрито основні завдання у цьому контексті, як-от: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців; формування мережі вищих навчальних закладів, для задоволення потреби кожної людини і держави в цілому; створення умов для постійного навчання впродовж усього життя; запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство. Також, зазначено що розвиток України у процесі євроінтеграції повинен бути спрямований на загальносвітові цінності: права національних меншин, права людини, свободу здобуття освіти, парламентаризм та ін. Визначено також, щодо створення єдиного європейського простору належать: якість освіти, викладання, наукові дослідження, єдність з європейським ринком праці,привабливість для талановитих студентів та ін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Курдес, О. В. "ФОРМУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ НА КЕРІВНІ ПОСАДИ В СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВАХ." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 3, no. 95 (September 30, 2021): 153–62. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.95.153-162.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто зарубіжний досвід роботи з кадровим резервом юридичних осіб публічного права. Наголошено на необхідності нормативно-правового врегулювання формування та підготовки кадрового резерву на керівні посади в судово-експертних установах Міністерства юстиції України. Доведено, що вдосконалення теоретичних програм підготовки резервістів, проходження ними практичної частини підготовки під час виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника — це основні напрями навчання осіб зі складу кадрового резерву, що є запорукою якісного комплектування посад керівного складу судово-експертних установ Міністерства юстиції України. Зарахування до резерву кадрів на керівні посади має стати одним із суттєвих мотиваційних факторів для ефективної роботи співробітника, що означає для нього перспективу обійняти посаду з більшими повноваженнями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Пархоменко-Куцевіл, Оксана. "ПРИНЦИП ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЯКІСНОГО КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 296–305. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-296-305.

Full text

Abstract:

Проаналізовано можливості удосконалення професійної під- готовки кадрів органів місцевого самоврядування з урахуванням реалізації принципу децентралізації. Запропоновано шляхи удосконалення підготовки фахівців органів місцевого самоврядування, передбачено розширення права територіальних громад на вибір не лише вищого навчального закладу, який готуватиме фахівців, а й професійних програм, за якими готуватимуться фа- хівці для певної територіальної громади. Проведений аналіз дає підстави виокремити важливі елементи профе- сіоналізації кадрів органів місцевого самоврядування як основу формування децентралізації в Україні, а саме: 1) у чинному законодавстві слід передбачити виділення коштів територі- альним громадам на професійне навчання, підвищення кваліфікації посадо- вих осіб місцевого самоврядування. Це надасть можливість громаді обрати, яких саме фахівців для цієї місцевості потрібно підготувати; 2) необхідно прийняти нормативно-правовий документ, який би передба- чав формування реальної потреби у професійному навчанні та підвищенні кваліфікації кадрів органів місцевого самоврядування з урахуванням прове- деного моніторингу в потребі саме у таких професійних кадрах; 3) надати територіальним громадам права обирати вищий навчальний за- клад, який готуватиме саме тих фахівців, яких потребує даний регіон (на- селення, громада). Крім того, слід передбачити організацію на базі кому- нальних навчальних закладів мобільних постійно діючих курсів підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування із залученням будь- яких фахівців з усіх регіонів України за потреби у таких курсах; 4) з метою посилення ролі територіальної громади слід передбачити її право обирати не тільки вищий навчальний заклад, а й навчальні програми, які потрібні для фахівців, що працюватимуть у цій місцевості; 5) передбачити обов’язок фахівців, які отримали освіту за гроші територі- альної громади, відпрацювати в цій громаді протягом 5 років або повернути гроші за професійне навчання; 6) передбачити кошти на фінансування талановитої молоді за кордоном за умови відпрацювання після закінчення навчального закладу певного часу на території України. Таким чином, система підготовки та підвищення кваліфікації кадрів органів місцевого самоврядування має залежати від потреб регіону в пев- них компетентностях таких фахівців, а також кількості таких фахівців, що, своєю чергою, можна зробити, якщо надати право територіальній громаді здійснювати моніторинг потреби в кадрах та право громад замовляти про- фесійне навчання або підвищення кваліфікації. Крім того, потрібно надати право територіальним громадам обирати не лише вищий навчальний заклад, де здійснюють підготовку кадрів органів місцевого самоврядування, а й на- вчальні програми, за якими здійснюватиметься така підготовка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Свирина, Л. Н. "Анализ реализации в России образовательных программ подготовки управленческих кадров." Leadership and Management 4, no. 2 (2017): 55–66. http://dx.doi.org/10.18334/lim.4.2.38154.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

АНТОНОВА, Е. Г. "TRAINING OF PEDAGOGICAL STAFF IN THE PREREVOLUTIONARY SIMBIR PROVINCE." Вопросы национальных и федеративных отношений, no. 6(75) (June 25, 2021): 1803–9. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.75.6.011.

Full text

Abstract:

Автор в данной статье подробно рассматривается социальную политику (ВКП(б) в Ульяновской области в годы Великой Отечественной войны, планы и их выполнение, идеи и итоги их реализаций. Анализируется решение жилищной проблемы, вопросов сообщения между районами области, проблемы обеспечения населения товарами народного потребления. Программа партии, в условиях военного времени, обеспечивала сбалансированное планирование всех отраслей народного хозяйства области на относительно длительную перспективу, вбирала в себя и координировала деятельность по осуществлению уже разработанных и действующих программ. Социальная политика относится к числу ключевых направлений деятельности органов государственной власти и занимал, особенно в годы войны, одно из определяющих мест в жизни государства и общества. При подготовке исследования использовался комплекс опубликованных и обширный комплекс неопубликованный источников. Основную группу источников составили архивные документы, которые послужили основой для анализа призывной компании области. Были изучены документы Государственного архива Российской Федерации. На основе архивных документов, рассматривается информация о деятельности отделов Райисполкомов по государственному обеспечению и бытовому устройству семей военнослужащих в Астрадамовском, Богдашкинском, Барышском, Баразно-Сызганском, Кузоватовском, Мелекесском, Карсунском и Майнском районах Ульяновской области в 1944 году.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Короткова, Ліна. "ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 79–85. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.79-85.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблеми розвитку професійної освіти в Україні, зумовлені зміною системи економічних відносин, істотним оновленням виробничого обладнання та появою нових тенденцій, пов‘язаних з переходом до постіндустріального суспільства. Проаналізовано нормативно-правові документи стосовно забезпечення якісного змісту професійної освіти в Україні, наголошено на необхідності його постійного оновлення з урахуванням потреб підприємств-замовників кадрів. Здійснено теоретичний аналіз численних педагогічних джерел щодо передумов та особливостей оновлення змісту професійно-технічної освіти, акцентовано увагу на важливості формування природних якостей, соціальних та творчих рис особистості. Визначено, що важливим нормативним підґрунтям формування змісту професійної освіти є державні стандарти професійно-технічної освіти (далі – ДСПТО), процес створення яких розпочався з 2006 року. Зосереджено увагу на тому, що ці стандарти були зорієнтовані на традиційну систему професійної освіти, здійснено комплексне дослідження їхньої суті та структури. На прикладі професії «Кравець» представлено результати аналізу оновлених державних стандартів професійно-технічної освіти, розроблених із урахуванням модульно-компетентнісного підходу. Основною перевагою цих стандартів визначено право навчальним закладам, за погодженням із підприємствами-замовниками робітничих кадрів, самостійно розробляти робочі навчальні програми з погодинним розподілом предметів. Зроблено висновок, що ДСПТО швейного напряму, розроблений у 2016 року, виявився найбільш якісним, оскільки забезпечує спрямованість навчальних модулів на досягнення кінцевих практичних результатів. Розглянуто питання укрупнення професій шляхом інтеграції змісту професійної освіти, наведено приклади робочих навчальних програм із декількох затребуваних на ринку праці суміжних професій. Виявлено, що професійна підготовка за такими професіями підвищує мобільність кваліфікованих кадрів і конкурентоспроможність підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Savinova, Tatyana Viktorovna, Olga Vasilyevna Kudashkin, and Tatyana Gennadievna Erokhina. "ПРОЕКТИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ ПРОГРАММЫ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТНОЙ ГОТОВНОСТИ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА К ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 7 (July 16, 2018): 201. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-7-201-214.

Full text

Abstract:

Цель. Статья посвящена развитию личностной готовности будущего педагога к инновационной деятельности. Данная проблема в настоящее время стала особо актуальной в связи с реформированием профессионального образования и его ориентированием на инновации.Метод или методология проведения работы. Теоретический анализ литературы по проблеме исследования, проектирование программы развития личностной готовности будущего педагога к инновационной деятельности в процессе изучения психологических дисциплин.Результаты. Разработанная в ходе исследования программа способствует развитию у будущих педагогов личностных качеств, необходимых для эффективной реализации инновационной деятельности.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть полезны преподавателям вузов и использоваться в процессе разработки и проведения психологических дисциплин; специалистами различных организаций для формирования кадровой политики и подбора персонала.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Баюк, О. В., and И. О. Лозикова. "METHODS OF MATHEMATICAL ANALYSIS AND FORECASTING OF EMPLOYMENT ASSESSMENT AND EMPLOYMENT OPPORTUNITIES FOR GRADUATES OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS." Южно-Сибирский научный вестник, no. 3(37) (June 30, 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.37.3.019.

Full text

Abstract:

Новизна исследования заключается в разработке качественно нового подхода к оценке кадрового потенциала, основанного на методах оценки и прогнозирования персонала. Целью исследования - формирование аналитики в разрезе различных видов предприятий/отраслей/регионов, что позволяет разрабатывать качественные рекомендации для развития профессиональных кадров в том или ином направлении, для развития социальной и сервисной инфраструктуры в регионе для удержания профессиональных кадров. Актуальностью работы является структуризация вопроса кадровой подготовки в учебных заведениях и возможности контролирования (прогнозирования) трудоустройства выпускников на предприятиях, как важный элемент человеческого капитала. Актуальность данного вопроса очевидна, в связи с возможностью выявлением количественных показателей и выявление его зависимости от основных факторов влияния. В работе представлены две математические модели прогнозирования системы занятости. В ней выполнен математический анализ трудоустройства выпускников учебных заведений любого уровня (колледжей, высших учебных заведений, курсов повышения квалификации и прочее), проведено прогнозирование востребованности этих выпускников предприятиями региона/отрасли/страны. Результатом работы является разработка математического аппарата необходимого для выполнения полноценного анализа и дальнейшее прогнозирования (востребованности) специальности (программы/курса) на рынке труда, как в определённом регионе, так и в стране в целом и построение демографических моделей. Использование математического аппарата позволит потенциальным пользователям (учебным заведением, работодателям и другим заинтересованным лицам) получить инструмент и количественные показатели для дальнейшего планирования работы при подготовке специалистов и разработке образовательных программ. The novelty of the research lies in the development of a qualitatively new approach to the assessment of human resources potential, based on the methods of personnel assessment and forecasting. The purpose of the study is to form analytics in the context of various types of enterprises/industries/regions, which allows us to develop high-quality recommendations for the development of professional personnel in a particular direction, for the development of social and service infrastructure in the region to retain professional personnel. The relevance of the work is the structuring of the issue of personnel training in educational institutions and the possibility of monitoring (forecasting) the employment of graduates in enterprises, as an important element of human capital. The relevance of this issue is obvious, due to the possibility of identifying quantitative indicators and identifying its dependence on the main factors of influence. The paper presents two mathematical models for predicting the employment system, it performs a mathematical analysis

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Kuznetsov, A. L. "The Office of Personnel Matters in the Regional-Oriented Production Systems." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 3 (November 17, 2020): 103. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-3-103-109.

Full text

Abstract:

Обеспечение специалистами регионально ориентированных производственных систем – одна из актуальнейших проблем, с которыми сталкиваются современные предприятия. Еще сложнее эта задача решается на предприятиях оборонно-промышленного комплекса, которые, с одной стороны, относятся к данной категории организаций, а с другой стороны, имеют ряд специфических ограничений, существенно влияющих на выбор молодых специалистов в их пользу. Для решения кадровых вопросов в 2008 году была принята ведомственная программа по целевой контрактной подготовке в высших учебных заведениях России. Анализ реализации этой программы показал ряд существенных недостатков, требующих корректировки. В результате в марте 2019 года вышло Постановление Правительства РФ, касающееся целевой контрактной подготовки, которое не только не придало новый импульс развитию этого направления, а наоборот, резко сократило число желающих абитуриентов обучаться по контракту. Анализ ситуации в Ижевском государственном техническом университете имени М. Т. Калашникова и на ряде предприятий ОПК региона наглядно показал снижение активности со стороны работодателей и самих абитуриентов интереса к этой форме сотрудничества. Причины этого явления анализируются в данной статье, даются рекомендации по реализации стратегии кадровой политики для предприятий и вузов, осуществляющих подготовку специалистов для предприятий ОПК и регионально ориентированных производственных систем. Главным методологическим принципом нового взаимодействия должно стать осознание того, что нужного и хорошего специалиста нельзя подготовить в стенах только вуза. Роль предприятий в этом процессе усиливается и занимает весьма серьезные позиции. Пересмотр подходов к отбору абитуриентов, их мотивация, формирование нового образа специалиста, совместный образовательный процесс, обеспечивающий качество подготовки, – вот главный фактор успеха обеспечения квалифицированными кадрами предприятий ОПК и регионально ориентированных производственных системы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Белан, Владислав. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРОФЕСІЙНИХ ТЕХНІЧНИХ ПРЕДМЕТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНИ." Professional Pedagogics 2, no. 21 (January 21, 2021): 145–52. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.145-152.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження визначається потребою українського суспільства у вивченні та використанні позитивного досвіду застосування дистанційного навчання у процесі підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти у Республіці Польща. Мета – виявити пріоритети політики Європейського Союзу у сфері інформатизації освіти в контексті реалізації програми "Освіта та професійна підготовка 2020"; проаналізувати особливості застосування дистанційного навчання у польській вищій школі; розробити рекомендації щодо використання її досвіду для модернізації української системи освіти. Методи: аналіз нормативно-правової бази інформатизації вищої і базової середньої освіти у Республіці Польща – для з’ясування стану дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх учителів професійних технічних предметів в університетах Республіки Польща; анкетування студентів – для виявлення ставлення студентів закладів вищої освіти України та Польщі до використання дистанційного навчання у їхній професійній підготовці. Результати: характеризується Європейська стратегія інформатизації освіти, аналізується нормативно-правова база інформатизації вищої і базової середньої освіти у Республіці Польща, розглядається польський досвід стандартизації цифрової компетентності майбутніх учителів професійних технічних предметів і розвитку їх готовності до використання технологій дистанційного навчання; здійснено порівняльний аналіз результатів опитування польських і українських студентів щодо їх ставлення до використання технологій дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогічних кадрів для закладів професійної освіти. Висновки. У результаті дослідження були виявлені такі пріоритети політики Європейського Союзу у сфері інформатизації освіти в контексті реалізації програми "Освіта та професійна підготовка 2020": формування готовності вчителів і викладачів до інформатизації освіти та стандартизації їхньої цифрової компетентності; використання цифрових технологій в освітньому процесі; створення курсів дистанційного навчання для викладачів; технологізація та інтернаціоналізація європейської вищої освіти; розвиток онлайн-програм підвищення кваліфікації викладачів з окремих дисциплін. Проаналізовано особливості застосування технологій дистанційного навчання у польській вищій школі, зокрема під час пандемії коронавірусу. Розроблено рекомендації щодо використання польського досвіду застосування технологій дистанційного навчання у підготовці майбутніх учителів професійних технічних предметів для модернізації української системи освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Андруник, А. П. "Технологизация процесса формирования кадров МВД: ключевые технические характеристики технологий искусственного интеллекта." TIDINGS of the Baltic State Fishing Fleet Academy: Psychological and pedagogical sciences (Theory and methods of professional education) 3, no. 57 (September 28, 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.46845/10.46845/2071-5331-2021-3-57-7-12.

Full text

Abstract:

Aктуализируетcя проблема реализации основных принципов формирования кадрового со-става ОВД на основе технологизации данного процесса с применением технологии искусствен-ного интеллекта (далее – ТИИ); проектирования трёхмерной компетентностной модели пове-дения сотрудников ОВД; определения диагностического инструментария оценки профессио-нальных, личностных и поведенческих компетенций сотрудников и автоматизации данного процесса с использованием ТИИ. Цель исследования – на основании результатов анализа обла-стей применения ТИИ обосновать возможность использования ТИИ в кадровом менеджменте, а также в процессе формирования кадрового состава МВД. Основной результат исследования – разработана компьютерная программа «Расчёт индекса саморазвития кадров», опирающая-ся на теоретико-методологические положения авторской «Концепции психологической профи-лактики девиантного поведения сотрудников», которая объединяет архитектонику поведенческой психологии, превентивной и личностно-ориентированной педагогики, социологии управле-ния; разработан диагностический инструментарий, включающий более 60 сформулированных автором критериев и показателей диагностики поведения личности, около 350 конкретных индикаторов, позволяющих с достаточной степенью объективности оценить динамику их развития, а также рассчитать индекс саморазвития сотрудника и уровень развития поведенческой компетенции

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Moros, Elena Fyodorovna. "БЕЗОПАСНОСТЬ ОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 2 (August 10, 2019): 123. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-2-123-137.

Full text

Abstract:

Целью статьи является обоснование необходимости разработки нового научного направления в системе национальной безопасности, это безопасности в сфере образования, которое позволит сформировать потенциал устойчивости сознания граждан страны по отношению к внешним агрессивным воздействиям в данное время и на перспективу. В ходе исследования автор ориентируется на социально-философский подход к исследованию системы образования в контексте необходимости обеспечения национальной безопасности. Автор видит свою задачу в формировании концепции национальной безопасности системы образования и предлагает ввести термин «безопасность системы образования» как важный аспект национальной безопасности России. Так как именно система образования обеспечивает качество подготовки человека к достойной жизни, а также образует необходимый интеллектуальный и практический потенциал населения страны, который способен обеспечивать все стороны национальной безопасности нашей страны, что и определяет проблему безопасности образования.Метод или методология проведения работы осуществляется на применении общенаучных методов (анализа и синтеза, сравнения, обобщения), системного подхода.Область применения результатов при принятии соответствующих решений при составлении программы национальной безопасности РФ, для разработки программ учебных дисциплин связанных с подготовкой кадров образовательных и управленческих направлений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Kurdil, N. V. "Современное состояние и перспективы кадрового обеспечения учреждений здравоохранения специалистами в области клинической токсикологии." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.59 (May 10, 2014): 37–41. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.59.2014.83431.

Full text

Abstract:

Подготовка профессиональных кадров в сфере медицинской токсикологии представлена в мире различными моделями, которые формировались в ответ на внешние и внутренние химические угрозы, в соответствии с особенностями систем здравоохранения отдельных стран. Цель исследования: определение современной модели последипломной подготовки врачей-токсикологов на основе анализа факторов, формирующих уровень химической безопасности в Украине. Материал и методы исследования. Обобщен опыт ряда стран Европы и мира в аспекте профессиональной подготовки врачей-токсикологов и клинических токсикологов. Изучены статистические данные о масштабах и характере химических угроз в Украине. Результаты и их обсуждение. Ретроспективный анализ мероприятий по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций показал, что до 30 % пострадавших подвергаются воздействию токсических веществ. В регионах часто отсутствуют врачи-токсикологи, подготовленные для работы в условиях чрезвычайных ситуаций. В целом высокие показатели распространенности и смертности от острых отравлений химической этиологии в Украине подтверждают актуальность формирования современной модели кадровой подготовки специалистов в области клинической токсикологии. Необходимость в качественной и своевременной подготовке токсикологов для гражданских лечебных учреждений определила в 2013 году разработку и внедрение на кафедре военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии новой программы специализации по токсикологии для врачей различных специальностей (терапевтов, анестезиологов, специалистов социальной медицины и экстренной медицинской помощи). Существенной преградой на пути развития токсикологической помощи в Украине сегодня является то, что существующая система последипломной подготовки врачей в системе Министерства здравоохранения Украины не предусматривает последипломный этап подготовки врачей-токсикологов, а ранее утвержденные квалификационные требования к профессии врача-токсиколога нуждаются в существенном пересмотре. Заключение. Основой для развития экстренной токсикологической помощи в Украине является достижение баланса между потребностью в получении специализированной медицинской помощи и кадровым потенциалом токсикологической службы. Это возможно путем создания единого образовательного пространства между Министерством здравоохранения Украины и Министерством обороны Украины как межведомственного научно-практического и учебно-методического центра по подготовке врачей-токсикологов (клинических токсикологов) на базе кафедры военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Федяєва, Валентина, and Віталій Щербина. "Педагогіка в системі професійної освіти." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 1, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-54-59.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу навчальних програм, посібників, науково-методичних рекомендацій, архівних джерел розглядається генеза реалізації дисциплін педагогічного циклу в системі вищої професійної освіти на зламі століть (ХХ–ХХІ). Виокремлено такі етапи: 1-й етап – за радянською парадигмою (70–80-і роки ХХ століття), 2-й етап – становлення національної системи освіти (кінець ХХ століття), 3-й етап – інноваційний (початок ХХІ століття). Ця змістова етапність визначається за типом навчальних закладів: педагогічних інститутів, педагогічних університетів, класичних університетів. Встановлено, що в 70–80-х роках ХХ століття педагогічні дисципліни, педагогічна практика мали безперервний характер, навчальні програми розраховувалися на всі 4–5 років навчання, доповнювалися спецкурсами, які відповідали за змістом актуальним тогочасним питанням навчання й виховання дітей. У статті наголошується, що суттєві зміни у змісті педагогічної освіти відбулися у 90-х роках ХХ століття – за часів реалізації національної освітньої парадигми, зокрема введенням таких навчальних дисциплін, як: «Народна педагогіка», «Етнопедагогіка», «Народознавство» та ін. У курсі «Історія педагогіки» було посилено увагу до вивчення педагогічних ідей, теорії і практики навчання і виховання дітей на основі історичної традиції. Науковий пошук засвідчив, що в умовах сьогодення в класичних університетах підготовка педагогічних кадрів відбувається на основі нової законодавчої бази України з урахуванням зарубіжного досвіду, вивчення педагогічних дисциплін як за традиційною системою, так і розширенням змістових ліній педагогіки, історії педагогіки через введення до освітніх програм широкого спектру вибіркових дисциплін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Струтинська, Оксана Віталіївна. "До питання вибору системи дистанційного навчання для підтримки навчання студентів економічних спеціальностей у педагогічному університеті." New computer technology 5 (November 10, 2013): 83–84. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.92.

Full text

Abstract:

В останні роки швидкими темпами розвивається дистанційна освіта, впровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації. Цьому сприяє збільшення користувачів, які мають доступ до мережі Інтернет, поява нових технологічних рішень платформ дистанційного навчання (ДН), розвиток телекомунікаційних можливостей та ін. Тому на теперішній час поєднання елементів ДН з традиційними формами навчання є перспективним напрямком в освіті. Певні кроки у розвитку та впровадженні дистанційних технологій у навчальний процес зроблені у багатьох навчальних закладах, організаціях та установах України, де накопичені науково-методичний, кадровий та виробничий потенціал, інформаційні ресурси та технології, існує телекомунікаційна інфраструктура.Звичайно, цей процес не оминув педагогічні навчальні заклади. Особливо це є важливим для вищої педагогічної школи, де навчають майбутніх вчителів, які повинні володіти сучасними технологіями навчання. Для якісного оволодіння студентами новітніми інформаційними технологіями необхідні висококваліфіковані педагогічні кадри, які вміють застосовувати сучасні дидактичні засоби. Важливим кроком в цьому напрямку є визначене в програмі розвитку системи ДН завдання про включення до програми підготовки педагогічних кадрів дисципліни з технологій ДН, у тому числі з педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій [1].Однією з головних проблем, що постає перед організацією (закладом), яка прийняла рішення впроваджувати ДН (наприклад, у зв'язку з необхідністю розв’язання проблем перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у своїй сфері) є питання вибору платформи підтримки ДН (e-learning platform). Аналізуючи різні дослідження щодо вибору платформи ДН, можна зробити висновок, що серед них ще недостатньо приділено уваги особливостям вибору платформи ДН для педагогічних університетів.На жаль, на сьогоднішній день в Україні вибір e-learning платформ вітчизняного виробництва дуже обмежений. Закордонні системи підтримки ДН, як правило, або мають високу вартість, або складні в технічному обслуговуванні, або не відповідають всім вимогам, потрібним для забезпечення якісного навчального процесу.Серед всіх платформ підтримки ДН для педагогічних університетів доцільніше вибирати ті, які підтримують педагогічний процес, тобто мають інструменти, призначені для підтримки складових елементів процесу навчання, специфічних для педагогіки, оскільки при виборі системи ДН для навчальних закладів дидактичний аспект повинен бути вирішальним.Важливу роль при цьому має функціональна еластичність, тобто можливість налагодження дистанційного курсу в залежності від потреб: можливість додавати або приховувати його окремі елементи.Технічне обслуговування платформи ДН не повинно викликати у користувачів проблем. Тому, для навчальних закладів бажано, щоб платформа не мала клієнтської частини, тобто доступ викладачів і студентів до курсу повинен здійснюватись через веб-браузер. Крім того, робота з дистанційним курсом у браузері має носити інтуїтивний характер (можливість редагування текстових документів, пересилання та зберігання файлів на сервері, зручний перегляд даних в різних форматах, в т.ч. мультимедійних, наявність засобів комунікації за допомогою простих в обслуговуванні інструментів, таких як дискусійні форуми та ін.).Одним з важливих аспектів при виборі платформи ДН є також широкий інструментарій розробника дистанційного курсу. Сюди можна віднести тренінги, лабораторні практикуми, комунікаційні засоби, тренажери, ігрові програми, навчальне моделювання, різноманітні інтерактивні форми навчання, такі як ділові ігри, групові семінари, а також засоби контролю (тестування). Не останнім серед факторів вибору платформи ДН для навчальних закладів є вартість платформи. Не кожний заклад може собі дозволити придбати e-learning платформу. Тому бажано, щоб вона мала невисоку вартість або була вільнопоширюваною (Open Sourse).Спираючись на досвід багатьох дослідників питання вибору систем ДН і практиків їх впровадження можна зробити вибір на користь вільнопоширюваної e-learning платформи Moodle. Вона задовольняє багатьом вимогам, необхідним для забезпечення якісного навчального процесу, зокрема педагогічним.На сьогодні платформа ДН Moodle впроваджується у навчальний процес на кафедрі інформатики Інституту фізико-математичної та інформатичної освіти і науки НПУ ім. М.П. Драгоманова в якості засобу для ознайомлення викладачів і студентів з можливостями роботи e-learning платформ. Посилання на роботу з системою ДН Moodle знаходиться на сайті кафедри інформатики http://www.ki.ifmion.npu.edu.ua. Тут розробляються різні курси. Зокрема для комп’ютерної підтримки дисципліни інформаційні системи і технології в економіці для студентів економічних спеціальностей розробляється відповідний дистанційний курс (в Moodle він називається ІСіТ в економіці), з яким можна ознайомитись, відвідавши сайт кафедри інформатики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Третьякова, Лариса Александровна. "Особенности формирования кадрового резерва в органах местного самоуправления на сельских территориях." Аграрная Россия, no. 10 (November 2, 2019): 37–44. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-10-37-44.

Full text

Abstract:

Технологические направления формирования кадрового резерва в органах местного самоуправления на сельских территориях являются одним из значимых средств достижения главной цели административной реформы — создание эффективной и компактной системы управления территориями, регионами и государством, качественно и быстро осуществляющей свои функции в интересах граждан и общества. Предметом исследования выступают организационно-экономические и управленческие отношения, определяющие формирование кадрового резерва в органах местного самоуправления на сельских территориях. Необходимость формирования кадрового резерва обусловлена тем, что внутренние кадровые ресурсы муниципальной службы на сельских территориях недостаточны, поэтому особую актуальность приобретает исследование технологической составляющей формирования и эффективного использования кадрового резерва в органах местного самоуправления на сельских территориях. Обоснованы технологические направления формирования кадрового резерва в органах местного самоуправления на сельских территориях; предложен диагностический инструментарий ежегодной оценки эффективности деятельности органов местного самоуправления по формированию кадрового резерва. Представленные научно обоснованные рекомендации и предложения могут быть применены в органах местного самоуправления при разработке социально-экономических проектов и программ, направленных на оптимизацию и повышение эффективности кадровой политики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Гуляева, Татьяна Ивановна, Елена Юрьевна Калиничева, and Светлана Петровна Климова. "Совершенствование подготовки инновационно-ориентированных кадров для агропромышленного комплекса." Аграрная Россия, no. 2 (March 4, 2019): 30–37. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-2-30-37.

Full text

Abstract:

Подготовка специалистов аграрного профиля востребована реальным сектором экономики Орловской области, которая ориентирована на развитие агропромышленного комплекса. Высшее образование и переподготовка кадров является одним из наиболее эффективных путей повышения мобильности и конкурентоспособности молодых специалистов. В условиях конкурентности на рынке образовательных услуг на первое место вышел вопрос о качестве образования и его влиянии на трудоустройство выпускников на рынке труда. В связи с этим возрастает актуальность формирования оперативных, достоверных и полных показателей трудовой активности студенческой молодёжи. Рассмотрен уровень удовлетворенности знаниями, получаемыми на различных видах занятий в Орловском государственном аграрном университете в 2012 – 2013 и в 2017 – 2018 учебных годах студенческой молодежью. Охарактеризована система профессионального образования, которая является главным источником молодых специалистов для обеспечения рынка труда. Получение оперативных, достоверных и полных показателей исследования удовлетворенности студентов старших курсов деятельностью университета, а также анализ этих показателей и формирование индикаторов, позволяющих оценить эффективность учебного процесса, могут служить в дальнейшем основой для выявления и прогнозирования трудовой активности студенческой молодежи, формирования перечня востребованных направлений и специальностей и корректировки образовательных программ. Информационную базу исследования составили анкеты-опросники студентов университета. Для исследования уровня удовлетворенности студентов деятельностью университета использовали «Тест-опросник удовлетворенностью учебной деятельностью» Л. В. Мищенко. Материалы данного исследования могут быть использованы при разработке программ, дисциплин по подготовке и переподготовки, обучающихся университета.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Митюгина, Марина Михайловна, and Татьяна Вячеславовна Кравченко. "ФОРМИРОВАНИЕ ПРОГРАММЫ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА, ОРИЕНТИРОВАННОЙ НА ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОЙ реиндустриализации экономики региона." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 10 (January 26, 2019): 164. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-10-164-171.

Full text

Abstract:

Предмет и цель работы. Целью работы является разработка программы развития человеческого потенциала, затрагивающей ключевые направления развития кадрового потенциала региона, рассматриваемого в качестве основы обеспечения эффективной реиндустриализации экономики региона. Предметом исследования выступают организационно-методические подходы развития человеческого потенциала, ориентированные на воспитание и подготовку высокопрофессиональных, созидательных и творчески-ориентированных кадров для инновационной экономики региона. Метод или методология проведения работы. В процессе проведения исследования использовались такие общенаучные методы познания, как: теоретический анализ, конкретизация, логический анализ и системный подход к решению проблем. Основой для проведения исследования послужили труды отечественных и зарубежных исследователей, посвящённые проблемам развития человеческого потенциала региона, совершенствования системы дошкольного, школьного, среднего специального и высшего образования. Результаты работы. В статье представлено рассмотрение системы образования как ключевого и основополагающего элемента формирования и развития человеческого потенциала региона. В работе определены основные направления развития системы дошкольного, школьного, среднего специального и высшего образования, ориентированные на создание необходимых условий для становления и развития кадрового потенциала, способного обеспечить эффективную реиндустриализацию экономики региона. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы региональными и местными органами власти при разработке целевых программ, ориентированных на развитие человеческого потенциала и совершенствование действующей в регионе многоуровневой системы образования. Выводы. В качестве основных направлений развития человеческого потенциала региона определены ключевые направления совершенствования системы образования. Разработаны рекомендации по повышению эффективности разрабатываемых программ развития человеческого потенциала, предполагающие широкое использование инструментов бенчмаркинга по изучению опыта работы регионов, обладающих наилучшими достижениями по отдельным индикаторам развития человеческого потенциала, постановку реально выполнимых на данном этапе развития задач, а также соблюдение баланса интересов между всеми группами населения.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Кадрові програми'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles