To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зона концентрації.
Journal articles on the topic 'Зона концентрації'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зона концентрації.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гервольська, Кристина, and Ірина Чушкіна. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ ГРУНТІВ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ВОЛОГОСТІ, МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ТА ТЕМПЕРАТУРИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 15, 2021): 253–57. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.048.
Full textAbstract:
В результаті експериментальних досліджень отримані залежності електричного опору від температури, вологості і концентрації добрив проб ґрунтів, відібраних в Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Встановлено, що для всіх залежностей характерною областю зміни електричного опору є зона зі значеннями 2 - 4 МОм м, яка відповідає найбільш сприятливим умовам для розвитку рослин, а саме температури ґрунту 27 - 33°С, вологості 17 - 22%, концентрації добрив NPK 0,445 - 0,545г/дм3. Показана принципова можливість застосування цього методу для експрес-визначення вологості і засоленості ґрунтів.
2
Ломоватская, Л. А., О. В. Кузакова, А. С. Романенко, and А. М. Гончарова. "АКТИВНОСТЬ АДЕНИЛАТЦИКЛАЗ И ИЗМЕНЕНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ ЦАМФ В КЛЕТКАХ КОРНЯ ПРОРОСТКОВ ГОРОХА ПРИ ИНФИЦИРОВАНИИ МУТУАЛИСТАМИ И ФИТОПАТОГЕНАМИ, "Физиология растений"." Физиология растений, no. 4 (2018): 310–20. http://dx.doi.org/10.7868/s0015330318040073.
Full textAbstract:
Изучали интенсивность сорбции азотфиксирующего симбионта, Rhizobium leguminosarum bv. vicea (Rlv), а также специфического, Pseudomonas syringae pv. pisi (Psp), и неспецифического, Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicus (Cms), фитопатогенов, в различных зонах корня проростка гороха. Ранее установлено, что эти зоны (I - меристема 2 мм; II зона без корневых волосков - 27 мм; III зона, содержащая зачатки корневых волосков 712 мм; IV зона молодых корневых волосков - 1217 мм; V зона закончивших рост корневых волосков -1722 мм от кончика корня) отличались по чувствительности к Rlv. При этом исследовали реакцию отдельных компонентов аденилатциклазной сигнальной системы (АСС): изменение концентрации циклического аденозинмонофосфата (цАМФ), активности трансмембранной аденилатциклазы (тАЦ) и растворимой аденилатциклазы (рАЦ) в тех же зонах корня гороха через различные промежутки времени инфицирования (5, 15, 120 и 360 мин). Показано, что степень активации отдельных компонентов АСС клеток различных зон корня проростков гороха не зависела от интенсивности сорбции бактерий разной специализации. Под воздействием Rlv характер изменения активности тАЦ и рАЦ практически совпадал в различных зонах корня гороха и был близок к динамике изменения уровня цАМФ в тех же условиях. При контакте с Psp изменение уровня цАМФ было схоже с аналогичным показателем при инфицировании Rlv, а динамика тАЦ и рАЦ в большинстве случаев имела противоположную направленность. При контакте с Cms, несмотря на отсутствие сорбции, происходило повышение уровня цАМФ и наблюдалась активация тАЦ и рАЦ. Предполагается, что изменение активности упомянутых компонентов АСС связано с экзометаболитами Rlv, Psp и Cms, которые активируют PAMP-индуцированный иммунитет клеток проростков гороха. Одинаковая динамика цАМФ в различных зонах корня проростков гороха под воздействием Rlv и Psp отражает специфическую реакцию и имеет, вероятно, различную функцию: при контакте с Rlv - регуляторную, с Psp - защитную. При кратковременном воздействии Cms динамика изменения цАМФ в тех же зонах корня носит неспецифический характер, и, возможно, связана с интенсивностью поглощения экзополисахаридов (ЭПС) корневыми волосками. Системная реакция АСС наблюдалась также в гипокотиле проростков под воздействием всех трех микроорганизмов.
3
Glyva, V., K. Nikolaiev, O. Tykhenko, and O. Tymoshenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРИМІЩЕННЯХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ АЕРОПОРТІВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.032.
Full textAbstract:
Предметом представленої роботи є процеси формування комплексу фізичних факторів у приміщеннях диспетчерських служб аеродромів цивільної авіації. Мета дослідження – натурні вимірювання кількісних значень найбільш критичних фізичних факторів та надання науково обґрунтованих рекомендацій з їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі: вимірювання напруженостей магнітного та електричного полів промислової частоти, індукції стаціонарного магнітного поля, густини потоків енергії електричних полів, радіочастот, напруженостей електростатичних полів та концентрації аероіонів обох знаків у повітрі робочої зони. На основі отриманих даних розроблені рекомендації з управління та підтримки стандартного рівня виміряних фізичних факторів. Методами досліджень є інструментальні вимірювання рівнів фізичних факторів, розрахунковий та графоаналітичний методи. У результаті вимірювань рівнів фізичних факторів у диспетчерських вежах аеропортів встановлено наступне. Напруженості магнітного та електричного полів промислової частоти, густини потоків енергії електромагнітних випромінювань радіочастот, стаціонарних магнітних полів перебувають на нормативному рівні та не потребують коригування. Повітря робочої зони є повністю деіонізованим. Це обумовлене наявністю ненормативних рівнів електризації полімерних поверхонь. Цей висновок зроблено на основі виконаного моделювання відповідних процесів та підтверджено експериментально. Для нормалізації аероіонного складу повітря рекомендовано використовувати спеціально розроблений ультразвуковий іонізатор повітря. Його перевагою є відсутність генерації озону та оксидів азоту у процесах коронних розрядів. Досліджено ефективність розробленого іонізатора повітря. Показано, що зона впливу іонізатора задовільна, при цьому відбувається підвищення відносної вологості. Це сприяє зниженню електризації поверхонь. Зроблено висновки про фактичний стан рівнів фізичних факторів. У приміщеннях диспетчерських служб аеропортів доведено необхідність нормалізації аероіонного складу повітря і надано спосіб її реалізації.
4
Roshchenko, O. F., M. P. Dergachov, and A. I. Vinnikov. "Вивчення спектрів люмінесценції цитоплазматичного барвника піронін G, інфільтрованого у фотонний кристал." Biosystems Diversity 17, no. 3 (November 23, 2009): 75–79. http://dx.doi.org/10.15421/010971.
Full textAbstract:
Отримано спектри люмінесценції барвника піронін G у фотонному кристалі, в гліцерині різних концентрацій. Показано, що зонна структура впливає на спектр випромінення молекул барвника і це виражається у зменшенні інтенсивності люмінесценції в області фотонної стоп-зони. Ріст концентрації наповнювача синтетичного опалу призводить до зсуву максимуму спектра люмінесценції барвника піронін G нелінійно.
5
Уберман, В., and Л. Васьковець. "НАБЛИЖЕННЯ ПОНЯТЬ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО ЛІМІТУВАННЯ СКИДАННЯ РЕЧОВИН ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ТА УКРАЇНИ." Юридичний вісник, no. 2 (July 5, 2021): 105–17. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2149.
Full textAbstract:
У статті досліджено еколо- го-правовий під-інститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) у поверхневі води європейського екологічного законодавства і здійснено його порівняння з подібним під-інститутом у законодавстві України. Наголошено, що цей елемент інституційної структури водного законодавства є найбільш дієвим щодо впливу на якість вод. Визначено, що законодавче ядро РСЗР утворюється вимогами до обмеження скидання (емісії) у воду речовин, зокрема, із точкових джерел скиду, тобто до лімі- таційного регулювання. Виявлено співвідношення поняттєво-категоріальних апаратів РСЗР у джерелах екологічного законодавства
ЄС та України. Запропоновано пріоритетні кроки наближення українських еколого-правових понять до європейських та надано зміни деяких термінологічно некоректних перекладів. Для цього в обох законодавствах визначено джерела загальних та спеціальних вимог (норм), релевантних РСЗР. Виявлено, що у законодавстві ЄС до загальних стосовно РСЗР належать чотири директиви та один регламент, а до спеціальних - чотири директиви. В українському законодавстві загальними стосовно РСЗР слід вважати два закони та шість підзаконних актів, а спеціальними - шість законів. Розглянуто поняттєвий апарат, який стосується лише загальних вимог директив ЄС та законів України, утворюється як нормами-дефіні- ціями, так і поняттями з окремих статей. Використано методику порівняльного дослідження, яка ґрунтується на системному аналізі поширення забруднювального впливу за структурою ланцюга дії емітованих речовин на склад та властивості поверхневої води. Ланцюг забруднювального впливу складається із 9 ситуаційних структурних елементів (ланок). Визначено, що найбільш важливими поняттями, які відсутні у Водному кодексі України і підлягають рецепції задля наближення, є: «пріоритетна речовина», «специфічна речовина», «комбінований підхід», «найкраща доступна техніка», «зона змішування» та «стандарт якості довкілля». Стверджується, що зона змішування у масиві води, безпосередньо прилегла до скиду забруднювальної речовини, де здійснюється найбільш значна зміна її концентрації, є об'єктом правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки водокористування.
6
Zlydnev, Nikolaevich Artem, Olga Nikolaevna Onophreychuk, and Lydia Nikolaevna Anishchenko. "ПИГМЕНТНЫЙ СОСТАВ ФОНОВЫХ ЭПИФИТНЫХ ВИДОВ БРИО- И ЛИХЕНОБИОТЫ КРУПНЫХ ГОРОДОВ КАК БИОИНДИКАЦИОННЫЙ ПРИЗНАК." V mire nauchnykh otkrytiy 10, no. 1 (April 7, 2018): 75. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-1-75-89.
Full textAbstract:
Выявлены биохимические показатели общего состояния воздуха в городах – содержание фотосинтетического пигмента в биомассе лишайников и зелёных мхов. Установлена валовая концентрация фотосинтетических пигментов (хлорофиллов а и b) и на их основе выделены 2 зоны: с высоким и низким содержанием пигментов для города Брянска и Орла.Оптимальное соотношение хлорофиллов а и b (5 : 3) не определено ни для одной пробы биомасс, в среднем для г. Брянска – 2,2 : 4,3, для г. Орла – 2,5 : 3,4. Малые значения концентрации хлорофилла а определены для экотопов эпифитных мхов и лишайников в центральных районах и для зон воздействия передвижных источников загрязнения. Для биомасс лишайников в пробах Орла максимальное значение концентрации хлорофилла а превышает минимальную концентрацию в 7,2 раза, для хлорофилла b – в 20,1 раза. Для биомасс мхов в пробах города Орла максимальное значение концентрации хлорофилла а превышает минимальную концентрацию в 8,3 раза, хлорофилла b – в 17,9 раз. Для биомасс эпифитных бриофитов в Брянске наибольшие значения валового содержания хлорофилла а выше минимальных в 5,2 раза, хлорофилла b – в 19,6 раз. Вариабельность показателей пигментов для гаметофитов фоновых видов зелёных мхов низкая, что подтверждает достоверность данных. Вариабельность признаков для Orthotrichum spesiosum по хлорофиллу а составила 12 %, хлорофиллу b – 17%, у Pylaisia polyantha по хлорофиллу а – 14 %, хлорофиллу b – 15%, у Amblystegium serpens по хлорофиллу а – 12 %, хлорофиллу b – 14%. Вариабельность концентрации пигментов для талломов лишайников низкая, находится в пределах нормы. Вариабельность признака для Xanthoria parietina рассчитана по хлорофиллу а – 11%, хлорофиллу b – 15%, для Phiscia ciliata по хлорофиллу а – 12%, хлорофиллу b – 17%, для Phiscia pulverulenta по хлорофиллу а – 13%, хлорофиллу b – 15%, для Melanelia olivacea по хлорофиллу а – 14%, хлорофиллу b – 12%. Для биохимической индикации общего состояния воздуха можно использовать содержание показательного пигмента – хлорофилла b. Для экотопов двух крупных городов староосвоенного региона создана база данных для биохимического мониторинга с использования распространённых видов биоиндикаторов.
7
Отрохов, С. Ю. "Переходные зоны в планарных W-световодах." Журнал технической физики 127, no. 12 (2019): 1019. http://dx.doi.org/10.21883/os.2019.12.48703.37-19.
Full textAbstract:
На основе численного решения дисперсионного уравнения исследованы переходные зоны на границах одномодового и двухмодового режимов для некоторых конфигураций планарных W-световодов. Показано, что размеры рассмотренных переходных зон на частотах отсечки основной, первой нечетной и второй четной мод существенно зависят от геометрических и оптических параметров W-световодов. Указанные обстоятельства важно учитывать при подборе параметров W-световодов с тем, чтобы обеспечить в них устойчивый одномодовый или многомодовый режим, необходимую концентрацию поля и эффективную фильтрацию вытекающих мод. Ключевые слова: плоский пятислойный W-световод, дисперсионное уравнение, частота отсечки, переходная зона, коэффициент преломления промежуточного слоя, внешнее поперечное волновое число, вытекающие моды.
8
Yaskiv, G. I., B. P. Kuzminov, I. L. Platonova, and I. A. Ruda. "ОЦІНКА ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПРОСВІТУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ІНГАЛЯЦІЙНОМУ ВПЛИВІ НІТРОКСОЛІНУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (November 23, 2018): 149–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9602.
Full textAbstract:
Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії.
Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну.
Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3, шляхом інтраназального введення.
Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м3 не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м3, 45 мг/м3 викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м3) та третьої дослідної групи (45 мг/м3) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту.
Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м3 викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м3 є пороговою для цього ефекту.
9
(Andrey Y. Ivanov), Иванов Андрей Юрьевич, and Арбузов Сергей Иванович (Sergey I. Arbuzov). "ГЕОХИМИЯ УРАНА И ТОРИЯ В ДОННЫХ ОТЛОЖЕНИЯХ МАЛЫХ ИСКУССТВЕННЫХ ВОДОЕМОВ И ОЗЕР НА ТЕРРИТОРИИ ЮГА ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 4 (April 22, 2019): 136–46. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/4/233.
Full textAbstract:
Актуальность. Радиоактивные элементы являются эффективными маркерами состояния донных отложений малых водоемов и озер. Актуальность проблемы определяется слабой изученностью радиоактивных элементов в донных осадках озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Цель: изучение радиогеохимических особенностей донных осадков озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Объектом исследования являются донные отложения малых водоемов и озер юга Томской области. Методы: детальное опробование донных отложений малых водоемов, многоэлементный инструментальный нейтронно-активационный анализ, обработка и интерпретация полученных данных методами прикладной статистики. Результаты. Проведены радиогеохимические исследования донных осадков озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Сделаны оценки среднего содержания урана и тория в донных осадках озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. В процессе исследований установлено, что содержание как урана, так и тория зависит от минерального типа донных осадков. Наименьшие концентрации урана были установлены в торфянистом типе, а наиболее высокие концентрации – в терригенном типе донных осадков. Установлено две зоны с повышенным содержанием урана. Первая зона пространственно приурочена к Кожевниковскому и Шегарскому районам Томской области. В этом районе выделяется Осиновско-Бабарыкинская радиогеохимическии аномальная зона повышенного накопления урана, которая очень четко прослеживается в субмеридиональном направлении. В пределах Кожевниковского района она может быть связана с разгрузкой подземных вод в зоне Колыванского разлома. В Шегарском районе повышенные содержания урана пространственно приурочены к гранитоидам позднепалеозойского фундамента. Вторая зона накопления урана простирается вдоль южного обрамления Западно-Сибирской плиты в пределах Кузнецко-Алатаусского блока.
10
Романченко, Ю. А., І. В. Мелконова, and А. М. Сухарєвська. "Чисельні та експериментальні дослідження з визначення ефективності роботи поліградієнтного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-39-45.
Full textAbstract:
У статті для оцінювання переваг удосконаленої конструкції пліградієнтного електромагнітного сепаратора перед базовою проведені дослідження розподілу магнітної індукції в робочій зоні пластинчастої матриці сепаратора. Для вирішення цього завдання був задіяний метод скінченних елементів, реалізований у тривимірній постановці в модулі Magnet програмного комплексу Infolytica. В удосконаленій конструкції електромагнітного сепаратора суміжні ряди паралельних феромагнітних пластин матриці встановлено із послідовним чергуванням трикутних виступів та впадин у протилежних напрямках.Встановлено, що це забезпечить найбільш рівномірний розподіл локальних зон з високою інтенсивністю та неоднорідність магнітного поля в робочому об’ємі матриці сепаратора у порівнянні з базовою конструкцією та створить умови для збільшення ефективності видалення дрібнодисперсних феромагнітних та слабомагнітних домішок крупністю менше 1 мм. Виконане порівняння результатів експериментальних досліджень розподілу магнітної індукції для базової конструкції з результатами чисельних розрахунків для удосконаленої конструкції електромагнітного сепаратора. Для визначення ефективності роботи поліградієнотного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції були проведені експериментальні дослідження на фізичній моделі з використанням проби борошна з різною вихідною концентрацією металевих домішок розміром від 0,01 до 5 мм.Вилучений метал зважували на аналітичних вагах та визначали його концентрацію. Експеримент проводився в умовах сталого температурного режиму. За результатами експерименту було встановлено, що при невисокій концентрації металевих домішок у пробі борошна (менше 1 г на 1 кг продукту) більш високу ефективність вилучення металевих включень забезпечує удосконалена конструкція поліградієнтного електромагнітного сепаратора.
11
Татаурова, Антонина Андреевна, Елена Александровна Мельник, and Юрий Павлович Стефанов. "ЧИСЛЕННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ГРУНТА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ГЕОФИЗИЧЕСКИХ ДАННЫХ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 4 (April 21, 2020): 196–202. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/4/2607.
Full textAbstract:
Актуальность работы.Строительство промышленных объектов на участках со сложным рельефом и геологическим строением нередко требует проведения расчетов напряженно-деформированного состояния с целью получения оценок возможных зон развития необратимой деформации. Данная задача может быть решена с помощью численного моделирования.В настоящей работе рассмотрен участок планируемого строительства электродепо «Волочаевское» Дзержинской линии Новосибирского метрополитена. Сложный рельеф и низкие прочностные характеристики зоны строительства требуют особого внимания к оценке несущей способности грунта и устойчивости склонов близкорасположенных оврагов. Применениечисленного моделирования для оценкинапряженно-деформированного состояния средыс использованием геофизических данных о ее строении и механических свойствахпозволилиполучитьинформацию о зонах концентрации напряжений и возможного развития необратимой деформации. Цель: определить существующее напряженно-деформированное состояние иоценить устойчивость верхней части геологического разреза на основе имеющихся петрофизических и геофизических данных, полученных с использованием сейсмо- и электроразведки. Объект:геологический разрез, проходящий вдоль участка продления Дзержинской линии Новосибирского метрополитена электродепо «Волочаевское». Методы.расчет напряженно-деформированного состояния грунта в зоне строительства осуществлялся при помощи численного моделирования. Задача решалась в упругопластической постановке. Геометрические и геомеханические параметры среды были получены в ходе анализа петрофизических и геофизических данных. Результаты.Рассмотрено сечение среды, которое пересекаетучасток строительстваэлектродепо «Волочаевское» Дзержинской линии Новосибирского метрополитена. Представлены двегеомеханическиемодели. Первая горизонтально-слоистая и построена на основе сейсморазведочных данных. Вторая более сложная, учитывает также данные о неоднородностях, выделенных на основе распределения удельногоэлектрического сопротивления.Показано, что для исследуемой территории характерна общая деформация, связанная с наличием зон, обладающих пониженной прочностью, которые выделяются при комплексном анализе данных электроразведки и петрофизики. Несмотря на то, что учет этих зон не привел к значимым изменениям в напряженно-деформированном состоянии среды, было показано, что в приповерхностной части земной коры возможно формирование зон локализации необратимой деформации и трещиноватости.Установлено, что зоны с резким перепадом рельефа представляют наибольшую опасность и будут разрушаться в первую очередь.
12
Сидоров, Н. В., Н. А. Теплякова, Р. А. Титов, and М. Н. Палатников. "Фотоэлектрические поля и особенности вторичной структуры номинально чистых кристаллов ниобата лития, выращенных из шихты, легированной бором." Журнал технической физики 90, no. 4 (2020): 652. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2020.04.49091.30-19.
Full textAbstract:
Показано, что применение для выращивания номинально чистых кристаллов ниобата лития расплава, структурированного неметаллическим элементом бором, позволяет регулировать особенности вторичной структуры, оптическую однородность, величины фотоэлектрических полей и ширину запрещенной зоны. По характеристикам фотоиндуцированного рассеяния света определены напряженности фотовольтаического и диффузионного полей в номинально чистых кристаллах LiNbO3:В. Показано, что величина диффузионного поля, определяющая концентрацию мелких электронных ловушек, для кристаллов LiNbO3:В имеет промежуточное значение между кристаллами конгруэнтного и стехиометрического составов и зависит от концентрации бора в шихте. При этом ширина запрещенной зоны в кристаллах LiNbO3:В соответствует значению для стехиометрического кристалла, но оптическая однородность кристаллов LiNbO3:В близка к оптической однородности конгруэнтного кристалла, концентрация ОН-групп в кристаллах LiNbO3:В меньше, а их расположение в структуре более упорядочено, чем в конгруэнтном кристалле. Ключевые слова: ниобат лития, расплав, фотоэлектрические поля, ИК-спектроскопия, оптическая спектроскопия.
13
Боровлев, А. Э. "Исследование содержания мелкодисперсных частиц в атмосферном воздухе жилой зоны Белгорода." Региональные геосистемы 44, no. 1 (July 13, 2020): 97–103. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7443-2020-44-1-97-103.
Full textAbstract:
Приведены результаты инструментального определения мелкодисперсных взвешенных частиц в атмосферном воздухе на территории жилой зоны города Белгорода. Измерения проводили с использованием лазерного анализатора Dust Trak 8520. Получено соотношение РМ10 : РМ2.5 : TSP – 0,57 : 0,28 : 1,0. Установлено, что доля частиц фракции РМ10 в составе суммы твердых частиц составляет от 55,1 до 58,6 %, РМ2.5 – 25,5–32,4 %. Не выявлено превышений приземными концентрациями мелкодисперсных частиц максимальной разовой предельно допустимой концентрации (ПДКм.р.). Выявлены превышения ПДК среднесуточных и среднегодовых приземных концентраций РМ10 и РМ2.5 (до 2,2 ПДК). Результаты работ могут быть использованы для ориентировочной оценки содержания мелкодисперсных взвешенных частиц в атмосферном воздухе жилой застройки, расположенной в зоне влияния выбросов производства строительных материалов.
14
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська, and В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Full textAbstract:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
15
Козлов, Д. В., М. С. Жолудев, В. В. Румянцев, А. В. Иконников, S. Pavlov, H. W. Hubers, and С. В. Морозов. "Температурная зависимость уровня Ферми в узкозонных объемных пленках HgCdTe при различной концентрации вакансий ртути." Физика и техника полупроводников 56, no. 5 (2022): 463. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2022.05.52347.9789.
Full textAbstract:
Выполнен анализ положения уровня Ферми в объемном HgCdTe с долей кадмия от 19 до 22% в зависимости от температуры для различных концентраций вакансий ртути, формирующих двухзарядные акцепторы с энергиями ионизации 11 и 21 мэВ для нейтрального и однократно заряженного состояний соответственно. Рассчитана концентрация свободных носителей в зонах при различных температурах, а также доля акцепторных центров в различных зарядовых состояниях. Полученные результаты объясняют быстрое температурное гашение фотопроводимости, обусловленной вакансиями ртути, и показывают, что в материале p-типа в зависимости проводимости от температуры может возникать участок экспоненциального роста с характерной энергией значительно больше половины ширины запрещенной зоны при нулевой температуре, как это можно было бы ожидать из закона действующих масс для собственного полупроводника. Ключевые слова: узкозонные полупроводники, HgCdTe, уровень Ферми, двухзарядные акцепторы.
16
Марков, Сергей Олегович, Алексей Алексеевич Хорешок, and Максим Анатольевич Тюленев. "ВЛИЯНИЕ УГЛА ПАДЕНИЯ ТРЕЩИН НА ЛОКАЛЬНОЕ НАПРЯЖЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРИОТКОСНОЙ ЗОНЫ ВСКРЫШНОГО УСТУПА." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 12 (December 14, 2021): 211–19. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/3475.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования Марков С.О., Хорешок А.А., Тюленев М.А. Влияние угла падения трещин на локальное напряженное состояние приоткосной зоны вскрышного уступа // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 211-219.
Актуальность. Напряженно-деформированное состояние массива горных пород при открытой разработке месторождений полезных ископаемых, равно как и при строительстве в грунтах выемок значительных размеров, зависит как от механических свойств пород, так и от структурно-текстурных особенностей массива горных пород. В частности, наличие трещин в приоткосной зоне уступа может значительно ослабить его устойчивость, а направление и угол падения трещин относительно откоса уступа изменяют расположение напряженных зон внутри массива относительно поверхности обнажения. Актуальной научно-практической задачей представляется выявление зон повышенных механических напряжений с целью прогноза поведения массивов горных пород с различными структурно-текстурными свойствами. Цель: выявление зон концентрации напряжений в приоткосной части уступа в массиве горных пород с различными структурно-текстурными свойствами при ведении открытых горных работ. Методы: математическое моделирование массивов горных пород с учётом их физико-механических свойств и структурно-текстурных особенностей методом конечных элементов, обработка результатов экспериментальных исследований. Результаты. Приведено описание математической модели упругого поведения естественного трещиноватого массива горных пород, имеющего поверхность обнажения в виде уступа, а также закономерности распределения концентрации напряжений в нём. Описано напряжённо-деформированное состояние нагруженного и ненагруженного массивов в ненарушенном и нарушенном трещинами различной ориентации состоянии. Описано положение зон концентрации растягивающих напряжений, проведено сравнение их значений для уступов с различным строением. Выявлены повышенные значения растягивающих напряжений в массиве при направлении падения трещин от откоса уступа по сравнению с ненарушенным состоянием и при направлении падения трещин в сторону откоса уступа.
17
Nechitaylo, L. A. "ВМІСТ КАДМІЮ І ЦИНКУ В ЕКОСИСТЕМІ ПРИКАРПАТТЯ РЕГІОНУ ТА ВПЛИВ КАДМІЄВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ НА МІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СТАТУС ОРГАНІЗМУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 1, 2019): 60–65. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9797.
Full textAbstract:
Вступ. Серед заходів, які повинні забезпечити охорону здоров’я людини та середовища її проживання від техногенних металів, важливе місце займає контроль вмісту металів у ґрунті, воді, організмі людини і тварин.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз рівня кадмію та цинку в ґрунтах і водоймах рівнинної, передгірської та гірської зон Прикарпаття, а також вивчити вплив кадмієвої інтоксикації на мікроелементний склад печінки і нирок експериментальних тварин.
Методи дослідження. Об’єктом досліджень слугували ґрунти і водойми різних географічних зон Прикарпаття. Кадмієву інтоксикацію моделювали на білих щурах-самцях, яких поділили на 2 групи: контрольну – вводили фізіологічний розчин, дослідну – внутрішньом’язово вводили кадмію хлорид у дозі 1/10 LD50. Концентрацію мікроелементів в об’єктах довкілля, органах і тканинах експериментальних тварин визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115 ПК.
Результати й обговорення. У роботі наведено результати визначення вмісту кадмію та цинку в ґрунтах і питній воді рівнинної, передгірської та гірської зон регіону. Встановлено, що в ґрунтах рівень кадмію та цинку в усіх досліджуваних зонах перебував у межах нормативних показників. Однак результати контролю рівня кадмію в питній воді вказують на зростання його концентрації з перевищенням гранично допустимих норм в 1,5–2 рази в рівнинній і передгірській зонах та на мінімальний рівень – у гірській. Це спонукало до вивчення впливу кадмієвої інтоксикації на організм експериментальних тварин. Отримані дані свідчать про те, що в організмі експериментальних тварин, які тривало споживали питну воду з підвищеним вмістом кадмію, спостерігали його накопичення в печінці й нирках.
Висновки. Встановлено істотні відмінності вмісту кадмію та цинку в ґрунтах і водойомах рівнинної, передгірської та гірської зон Прикарпаття.
Відзначено, що в організмі експериментальних тварин при кадмієвій інтоксикації кадмій накопичується в печінці та нирках, що супроводжується порушенням рівня есенціальних елементів цинку і міді.
18
О.П. Гапонова. "АНАЛІЗ ЯКОСТІ КОМПЛЕКСНИХ СУЛЬФОЦЕМЕНТОВАНИХ ПОКРИТТІВ, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ." Наукові нотатки, no. 67 (January 31, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.4.
Full textAbstract:
Проведений аналіз якості поверхневих шарів після сульфоцементації методом електроіскрового легування. Металографічні дослідження показали, що характерний для електроіскрових покриттів білий шар не виражений. Поверхневий шар складається з дифузійної зони, товщина якої збільшується зі зростанням енергії розряду, і основного металу. Дюрометричні дослідження сульфоцементованих покриттів свідчать про те, що в поверхневому шарі утворюються дві зони: зона зниженої мікротвердості та зміцнений шар. За даними мікрорентгеноспектрального аналізу, приповерхневий шар насичений сіркою. Сірка накопичується в поверхні металу на глибині до 30 мкм, її концентрація на цій відстані становить близько 0,4%. Зі збільшенням енергії розряду твердість, глибина шару зниженої мікротвердості і зміцненого шару, а також шорсткість поверхні збільшуються.
19
Tereshchenko, L. I., B. Mendsaihan, Y. V. Slynko, D. P. Karabanov, and V. G. Tereshchenko. "Просторовий розподіл алтайського османа Oreoleuciscus potanini у вечірній час у оз. Баян Нур, Монголія." Biosystems Diversity 17, no. 3 (September 12, 2009): 86–91. http://dx.doi.org/10.15421/010973.
Full textAbstract:
Вивчено розподіл алтайського османа в одному з озер Монголії улітку. Показники ехолота GPSMAP 178 фіксували цифровим фотоапаратом. Аналіз горизонтального розподілу риб показав, що максимальна концентрація та мінімальна варіабельність густоти ехомішеней відмічена на ділянках із глибинами 6–15 м. Аналіз вертикального розподілу розрідженого скупчення риб у пелагіалі виявив дві зони концентрації риб (2–4 м і від 10 м та глибше), між якими риби відмічаються поодиноко. Щільні скупчення риб, навпаки, локалізовані в основному у середніх шарах.
20
Tsvetkova, N. M., I. I. Saranenko, and A. O. Dubina. "Застосування геоінформаційних систем в оцінюванні розвитку яружно-балкової ерозії степової зони України." Biosystems Diversity 23, no. 2 (June 21, 2015): 197–202. http://dx.doi.org/10.15421/011528.
Full textAbstract:
На території степової зони України з допомогою GPS навігатора та нівеліра встановлено координати вершин, конфігурацію меж, висоту, довжину, ширину 400 ярів, балок і байраків. Визначено вміст заліза у шарі 0–50 см. Отримані дані імпортовано у QuantumGis і нанесено на карту розораності земель України. Осередки скупчення досліджуваних об’єктів виявлено у центральній та східній частинах Степу. Аналіз причин показав комплексну дію чинників. За рік спостережень виявлено, що площа кожного яру зросла у середньому на 5 м², висота – на 7 см, довжина – на 24 см, ширина – на 21 см, концентрація Fe знизилась на 20 мг/кг. Основні причини – значні опади та нестійкий трав’яний покрив. Площа балок зросла на 1 м², висота – на 4 см, довжина – на 14 см, ширина – на 9 см, концентрація Fe залишилась без змін. Унаслідок того, що деревні рослини стримують розвиток ерозійних процесів і збагачують ґрунти мікроелементами, у байраків спостерігається зменшення висоти на 1 см та зростання концентрації Fe на 24 мг/кг, значення інших показників не змінились. У середовищі QuantumGis створено електронні карти щільності та поширеності ярів, балок і байраків у степовій зоні України. За їх допомогою визначено залежність між досліджуваними процесами та природними умовами, межові кути повороту, площу яружно-балкової ерозії. Створено проект бази даних щодо вмісту мікроелементів та особливостей їх міграції за байрачним профілем із метою подальшого застосування у процесі розроблення необхідних заходів боротьби з ерозією.
21
Ткачова, Є. С., and М. І. Федорчук. "Алелопатичні особливості гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.)." Аграрні інновації, no. 10 (March 3, 2022): 86–91. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.14.
Full textAbstract:
Мета. З’ясувати вплив алелопатичної активності водних екстрактів листків, стебел, квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) на ріст коренів крес-салату (Lepidium sativum L.). Методи. Була досліджена алелопатична активність у водорозчинних виділень рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.). Закладка дослідів, обліки та спостереження виконувалися за класичними методиками А.М. Гродзинського (1973) та В. М. Шмидта (1984). Індекс інгібування розраховували за методикою Віл’ямсона (1988). Результати. З’ясовано, що найбільша алелопатична активність ґрунту у кореневій зоні гісопу була досягнута у рослин першого року вегетації (59,82%). Найвища алелопатична активність рослин гісопу першого року вегетації у разі використання водного розчину квіток проявлялася у концентрації 1:50 та становила 31,55%. При цьому довжина кореня крес-салату становила 4,42 мм. Найвищий стимулювальний ефект на лінійний приріст кореня крес-салату було досягнуто у варіанті з використанням водного екстракту квітів рослин гісопу другого року вегетації в концентрації 1:10. Довжина кореня тест-об’єкта становила 5,36 мм. Найбільший алелопатичний вплив інгібуючого характеру відбувся з використанням водного екстракту в концентрації 1:10 у варіанті «лист + стебло» рослин третього року вегетації. Довжина кореня крес-салату становила 0,68 мм. Висновки. Показана залежність алелопатичної активності гісопу лікарського від віку та концентрації водних екстрактів листків, стебел та квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослини. Встановлено алелопатичний вплив водних екстрактів кореневих виділень та надземних органів рослин гісопу лікарського у фазі цвітіння у концентраціях 1:100, 1:50 та 1:10 на лінійний ріст коренів крес-салату. Найбільшим він був у варіанті з використанням квіток гісопу в концентрації водного розчину 1:10 рослин другого року вегетації. На відміну від першого та другого років вегетації гісопу лікарського, використання водних розчинів рослин третього року вегетації мало інгібуючий вплив на лінійний приріст коренів крес-салату.
22
Матишов, Г. Г., Г. В. Ильин, И. С. Усягина, and Е. Э. Кириллова. "ДИНАМИКА ИСКУССТВЕННЫХ РАДИОНУКЛИДОВ В ЭКОСИСТЕМАХ МОРЕЙ СЕВЕРНОГО ЛЕДОВИТОГО ОКЕАНА НА РУБЕЖЕ XX-XXI ВЕКОВ. ЧАСТЬ 1. МОРСКАЯ ВОДА И БИОТА, "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 3 (2019): 12–23. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640190302.
Full textAbstract:
На основе массива многолетних данных выполнен ретроспективный анализ динамики концентраций техногенных радионуклидов в воде и биоте Баренцева и Карского морей. Приведено содержание Cs, Sr и Pu в различных районах в разные временные периоды. Основу спектра техногенных радионуклидов в водах арктических морей составляют изотопы Cs и Sr. Охарактеризованы особенности формирования фона этих радионуклидов в Баренцево-Карском морском регионе. По данным исследований 2017-2018 гг. выявлено, что в свободных от инфраструктуры атомного флота губах Мурманского побережья (Ивановская, Териберская, Зеленецкая, Ярнышная, Порчниха) и Кольского залива (губы Тоня, Белокаменная, районы мысов Ретинский, Мишуков, Абрам) концентрации Cs соответствовали уровню загрязненности вод прибрежного течения Баренцева моря и варьировали от 1,3 до 2,5 Бк/м. В восточной части Баренцева моря - в районе Центральной впадины, Западно-Новоземельского, Гусиного, Новоземельского желобов, Северо-Восточного плато - содержание Cs в воде не превышало 1-2 Бк/м. Концентрация Sr в водах Баренцева моря составляла 0,4-3,7 Бк/м. В Карском море наиболее загрязнены Cs и Sr поверхностные воды прибрежной зоны южной и юго-западной частей по сравнению с северной частью. Современный уровень загрязнения воды, баренцевоморских рыб, водорослей-макрофитов и донных беспозвоночных низкий. Наблюдается стабильное уменьшение концентраций техногенных изотопов Cs и Sr по сравнению с периодом максимального загрязнения в 1960-1970-е гг. до минимально возможных в ядерную эпоху.
23
Ковалев, В. В., С. Г. Парада, and И. В. Рыбин. "Распределение концентраций взвеси в водной толще Каспийского моря по данным рейсов 1989-1990 гг, "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 1 (2019): 60–70. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640190107.
Full textAbstract:
Рассмотрено распределение взвеси в водной толще Каспийского моря на основе данных, полученных в рейсах научно-исследовательских судов Каспийского НИИ рыбного хозяйства, выполненных в 1989-1990 гг. до начала геологоразведочных работ и эксплуатации нефтяных месторождений на шельфе Северного Каспия. Установлено, что основные особенности распределения концентраций взвеси в водной толще Каспийского моря коррелируют с климатическими различиями западной и восточной, северной и южной его частей, геоморфологическими особенностями дна и береговой зоны, гидродинамикой и биопродуктивностью водной толщи. Максимальные концентрации взвеси характерны для мелководного Северного Каспия. Здесь наблюдается увеличение абсолютных содержаний взвеси на участках, приуроченных к устьям рек Волга и Урал, и постепенное уменьшение по направлению от прибрежных районов к центральным пространствам этой части моря и в сторону Среднего Каспия. Эти закономерности прослеживаются как в поверхностном, так и в наддонном горизонте. В вертикальном разрезе водной толщи Северного Каспия наблюдается увеличение содержания взвеси от поверхностных к наддонным слоям, что связано с дополнительным поступлением взвеси из донных осадков при их взмучивании. Концентрации взвеси в водной толще Среднего и Южного Каспия заметно ниже, чем в водах Северного Каспия. Отличается и характер распределения взвеси, подчиняющийся циркумконтинентальной зональности. Минимальные концентрации зафиксированы в пелагиали над Дагестанской (Дербентской) глубоководной котловиной, где основным источником взвешенных частиц является фито- и зоопланктон. Повышенные концентрации взвеси сосредоточены в прибрежной зоне. При этом максимальные количества взвеси отмечены у западного побережья, куда с твердым стоком рек поступает большое количество терригенного материала. Отдельные участки с повышенным содержанием взвеси у восточного побережья наблюдаются там, где в условиях подъема к поверхности глубинных вод обычно развивается фитопланктон. В глубоководном Среднем Каспии, в отличие от мелководного Северного, отмечается уменьшение содержания взвеси от поверхностного к наддонному слою водной толщи. Сравнение полученных результатов с данными 1962 г. и 1972 г. показало, что основные закономерности пространственного распределения концентраций водной взвеси Каспийского моря с тех пор в основном сохранились. Предполагается, что полученные результаты могут быть использованы в качестве одного из базовых параметров первичного состояния морской среды для оценки степени воздействия нефтедобывающего комплекса на экосистему Каспийского моря.
24
Колесов, Евгений Викторович, and Борис Петрович Казаков. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОВЕТРИВАНИЯ ТУПИКОВЫХ ПОДГОТОВИТЕЛЬНЫХ ВЫРАБОТОК ПОСЛЕ ВЗРЫВНЫХ РАБОТ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 7 (July 22, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/7/2715.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью улучшениясистемы вентиляции тупиковых выработок, сокращения трудозатрат на ихвентиляцию и ускорения выполнения основных операций по проходке выработок. Цель: определение оптимального расстояния от конца трубопровода до груди забоя тупиковой выработки с точки зрения эффективности проветривания тупиковой подготовительной выработки. Объект: система вентиляции тупиковой подготовительной выработки. Методы:многопараметрическоетрехмерное численное моделирование на основе методов вычислительной гидродинамики. Приведены результаты трехмерного численного моделирования проветривания тупиковой подготовительной выработки от выделившихся в результате взрывных работ ядовитых газов. Варьируемыми параметрами модели являются: начальная концентрация и распределение вредных примесей в тупиковой выработке после проведения взрывных работ, расстояние от конца нагнетательного трубопровода до тупикового забоя, поперечное сечение тупиковой выработки, а также расход свежего воздуха, поступающего через трубопровод. Получена расчетная формула для определения объема зоны смешения.Показано, что время проветривания тупиковой выработки не зависит от длины зоны отброса газов, а зависит от начальной средней концентрации ядовитых газов в зоне смешения.Получены значения безразмерного коэффициента эффективности проветривания Kтупиковой выработки, или коэффициента турбулентной диффузии В.Н. Воронина, в зависимости от варьируемых параметров. Показано, что коэффициент K не зависит от величины входящего расхода свежего воздуха, а зависит только от геометрических параметров системы вентиляции тупиковой выработки и принимает постоянное значение для данной конфигурации системы вентиляции.Показано, что существует оптимальное расстояние от конца трубопровода до забоя, при котором происходит наиболее эффективный вынос вредных примесей.
25
Bezdil, R. V. "ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОЦІНЮВАННЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ У ЗОНІ ТВАРИННИЦЬКИХ КОМПЛЕКСІВ – КРОЛЕФЕРМ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 124–31. http://dx.doi.org/10.15421/40250918.
Full textAbstract:
Наведено результати трирічних досліджень впливу кролеферми на якісний склад атмосферного повітря в зоні її розташування. Досліджено концентрацію аміаку та сірководню залежно від віддаленості від тваринницького комплексу, а саме – на відстанях 10, 20, 50, 100, 200 та 300 м. За результатами досліджень встановлено, що вже на рівні житлової забудови (300 м) концентрація цих газів не перевищує встановлені ГДК, однак потребує уваги питання щодо зберігання самого гною з метою раціональної його утилізації. Запропоновано створення та укриття гноєсховища з усіх боків шаром торфу або землі; надалі використовувати перепрілий гній як органічне добриво, для покращення хімічних якостей та прискорення процесів ферментації застосовувати технологію вермикомпостування.
26
Абрамов, Баир Намжилович. "О ПОПЕРЕЧНОЙ ПЕТРОГЕОХИМИЧЕСКОЙ ЗОНАЛЬНОСТИ МЕЗОЗОЙСКИХ ВУЛКАНИТОВ В РУДНЫХ ПОЛЯХ ЗАБАЙКАЛЬСКОГО СЕГМЕНТА МОНГОЛО-ОХОТСКОГО СКЛАДЧАТОГО ПОЯСА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 3 (March 19, 2020): 123–34. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/3/2555.
Full textAbstract:
Актуальность работы обусловлена необходимостью изучения закономерностей формирования оруденения в Забайкальском сегменте Монголо-Охотского складчатого пояса. Цель работы состоит в установлении условий образования, выявлении наличия поперечной геохимической зональности в мезозойской вулканической дуге Забайкальского сегмента Монголо-Охотского складчатого пояса. Методы. Определение элементного состава пород производилось рентгенфлуоресцентным методом (ГИН СОРАН, г, Улан-Удэ). Концентрации редкоземельных элементов определялись методом сорбционно-атомноэмиссионного анализа с индуктивно-связанной плазмой (ГИН СОРАН, г, Улан-Удэ). Силикатный анализ проводился стандартным методом «мокрой химии» (ГИН СОРАН, г, Улан-Удэ). Результаты. Установлена поперечная геохимическая зональность мезозойских вулканитов Забайкальского сегмента Монголо-Охотского складчатого пояса, выраженная в увеличении концентраций от фронтальной части вулканической дуги Монголо-Охотского складчатого пояса к тыловым ее частям концентраций K, Rb, Sr, Zr, Sb, Ba, Th, U, Ce отношений K/Na, Th/U, Rb/Sr, ∑TR. Отмечена пространственная приуроченность золоторудных месторождений к фронтальной части мезозойской вулканической дуги, полиметаллических и оловополиметаллических месторождений – к тыловым ее частям. Вулканиты полиметаллических месторождений характеризуются более значительной степенью окисленности железа и меньшей степенью дифференциации магматических очагов. Окисленность железа (мера окислительных условий), соотнесенная к кремнекислотности пород в вулканитах золоторудных месторождений, варьирует от 0,19 до 0,90 (среднее значение – 0,53); в вулканитах полиметаллических месторождений – от 0,32 до 0,93 (среднее – 0,58). Такая закономерность типична для вулканитов островных дуг зон перехода континент–океан. Выявлено, что по мере удаления от фронтальной части вулканической дуги увеличиваются глубины генерации магм вулканитов Забайкальского сегмента Монголо-Охотского складчатого пояса. Такая закономерность характерна для Курило-Камчатской островной дуги. Это объясняется увеличением глубин зоны генерации магм по мере удаления от фронтальной части зоны субдукции. Глубины генерации магм вулканитов золоторудных месторождений, по данным Rb-Sr соотношений, составляют 15–20 км и более, полиметаллических и оловополиметаллических месторождений – 20–30 км и более.
27
Tryshyn, V., O. Svarychevska, I. Pavlenko, O. Gaidar, I. Maliuk, А. Sajenyuk, O. Svyatun, and S. Teletska. "Результати багаторічного радіаційного моніторингу впливу дослідницького ядерного реактора ВВР-М ІЯД НАН України на об’єкти навколишнього природного середовища на території його санітарно-захисної зони та зони спостереження." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(89) (March 19, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).03.
Full textAbstract:
У статті описані результати радіаційного моніторингу об’єктів навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження дослідницького ядерного реактора ВВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України за 2019 рік та проведено їх порівняння з даними за попередні роки. За досліджуваний період проаналізовано динаміку рівнів загальної бета-активності осідаючого пилу й атмосферних випадінь та скидних вод з основних колекторів Інституту ядерних досліджень, концентрації бета-активних аерозолів у приземному шарі атмосферного повітря, а також вмісту основних радіонуклідів техногенного походження (насамперед, 3H, 90Sr і 137Cs) у зразках ґрунту, рослинності, талої води снігового покриву тощо.Отримані результати радіаційного моніторингу свідчать, що за весь період спостережень не було виявлено достовірного збільшення вмісту радіоактивних речовин у контрольованих параметрах порівняно з рівнями, характерними для м. Києва. Багаторічні дослідження, що проводились у лабораторії Центру екологічних проблем атомної енергетики Інституту ядерних досліджень НАН України, дозволили накопичити значний фактичний матеріал щодо радіаційної ситуації на території санітарно-захисної зони і зони спостереження та обґрунтувати висновок про відсутність техногенного радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища, зумовленого експлуатацією ДЯР ВВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України.
28
ЯКОВЕНКО, І. А. "ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ПОВ’ЯЗУЄ ЗАЛЕЖНОСТІ МЕХАНІКИ РУЙНУВАННЯ З ТЕОРІЄЮ ЗАЛІЗОБЕТОНУ." Наука та будівництво 18, no. 4 (May 9, 2019): 28–37. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.54.
Full textAbstract:
Розвинені гіпотези механіки руйнування стосовно врахування ефекту порушення суцільності залізобетонних конструкцій при різних силових впливах зі спрощенням її енергетичного функціонала. Розглянуто специфіку побудови двоконсольного елементу у зонах, безпосередньо прилеглих до тріщин. Отримано нову аналітичну залежність, яка пов'язує дотичне зусилля, що виникає в безпосередній близькості від тріщини з довжиною її розвитку через питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини.Після утворення тріщин у залізобетонних конструкціях суцільність бетону порушується і його деформування вже не підкоряється законам суцільного тіла. У зонах, прилеглих дотріщин, виникає концентрація деформацій, що перенасичує потреби «системи», що складається з бетонних блоків і арматури. Як показали проведені експериментальні дослідження, причиною обурення напружено-деформованого стану у зонах, прилеглих до тріщин, є додатковий деформаційний вплив в тріщині, що необхідно враховувати в розрахунку. При цьому виявлено зв'язок складових напружено-деформованого стану у зоні обурення з питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини, що звільняється в зоні передруйнування.Отримав подальшого розвитку функціонал механіки руйнування стосовно до розрахунку залізобетонних конструкцій. Розроблено трансформаційний елемент, що пов'язуєзалежності механіки руйнування стосовно розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи. Описані особливості вирізання двоконсольного елемента, що включає тріщину для побудови ефективного інструментарію розрахунку залізобетону з урахуванням фізичної нелінійності, процесів тріщиноутворення, зчеплення арматури з бетоном і ефекту порушення суцільності. Наведено результати розробки двоконсольних елементів механіки руйнування при різних силових впливах: згині, позацентровому стиску, центральному розтязі, а також у зоні похилих тріщин.
29
Нурубейли, Т. К. "Влияние плотности плазмы на степень подавления сигналов аналитов в ICP-MS." Журнал технической физики 90, no. 12 (2020): 2054. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2020.12.50121.46-20.
Full textAbstract:
Рассмотрены возможные влияния ионизационных явлений на аналитический сигнал в методе масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой с высокотемпературным источником ионов. Рассчитаны и экспериментально определены зависимости степени подавления ионных сигналов от концентрации электронов для ионов матричных и приместных элементов. Показано, что степень подавления сигналов достаточно сильно зависит от концентрации электронов в аналитической зоне в присутствии матричных элементов с различными по величине первыми потенциалами ионизации. На примере масс-спектрометра ICP-MS (Agilent Technologies) изучены влияния мощности индуктивной плазмы и скорости распылительного аргона на чувствительность масс-спектрометра. Результаты эксперимента показали, что причины подавления сигналов аналитов на выходе, по-видимому, связаны с ионно-электронной рекомбинацией ионов (как матричных, так и примесных) в области плазмы. Ключевые слова: масс-спектрометрия с индуктивно связанной плазмой, матричный эффект, рекомбинация ионов, концентрация электронов, подавление ионных сигналов.
30
Глушко, А. Е., Л. А. Беспалова, Е. В. Беспалова, and Т. Б. Картамышева. "ЗАГРЯЗНЕНИЕ МИКРОПЛАСТИКОМ ДОННЫХ ОТЛОЖЕНИЙ АЗОВСКОГО МОРЯ, "Наука юга России"." Science in the South of Russia, no. 2 (2021): 57–65. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640210206.
Full textAbstract:
Целью исследования является оценка концентраций, морфологических особенностей, размерного ряда частиц, степени и путей деградации, химического состава микропластика в донных отложениях Азовского моря. Было отобрано 27 проб донных отложений. Обработка проб проводилась по модифицированному методу NOAA. Проведенный анализ показал, что частицы данного загрязнителя присутствуют в 100 % проб. Концентрация частиц микропластика в образцах отложений из различных районов варьирует от 27 до 130 шт./кг сухого осадка при средних значениях 69 шт./кг. Выделены три зоны повышенного загрязнения донных грунтов: первая – восточная часть Таганрогского залива (80–97 шт./кг) – связана с воздействием Таганрога и стока р. Дон; вторая – Восточное Приазовье (70–130 шт./кг) – обусловлена влиянием стока р. Кубань; третья зона расположена в Керченском предпроливье – плюме черноморских вод (более 80 шт./кг). К акваториям с содержанием микропластика в донных осадках меньше средних значений относятся центральные районы моря, занятые мелкоалевритовым и пелитовыми илами, а также Казантипский и Арабатский заливы. Морфологические особенности частиц исследованы с помощью стереомикроскопа Микромед МС-1 вар. 2C Digital. Во всех отобранных образцах преобладают полупрозрачные волокна и пленки. Исследование размерного состава микропластика показало, что самыми частыми по встречаемости в пробах являются частицы размером 0,4–0,5 мм, медиана размерного ряда составляла 0,6 мм. С помощью растрового электронного микроскопа VEGA II LMU определены виды деградации микропластика: растрескивание, расщепление, расслоения, разбухание и т.д. При помощи ИК-Фурье спектрометра JASCO FT/IR-6800 установлено, что большая часть обнаруженных частиц по своему составу является акрилом, полиамидом (нейлон), термопластичными полимерами, полиэтиленом, полиэстером и полистиролом.
31
Семенов, Виктор Николаевич, Виктория Александровна Карнушина, Анатолий Николаевич Лукин, Надежда Митрофановна Овечкина, and Леонид Николаевич Никитин. "СВОЙСТВА ПЛЕНОК СУЛЬФИДА СВИНЦА, ОСАЖДЕННЫХ ИЗ КООРДИНАЦИОННОГО СОЕДИНЕНИЯ [Pb(N2H4CS)2(CH3COO)2]." Конденсированные среды и межфазные границы 19, no. 2 (November 6, 2017): 215. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2017.19/194.
Full textAbstract:
Приведены результаты оптической спектроскопии, по которым были исследованы положение, форма края собственного поглощения и определено значение ширины запрещенной зоны тонких пленок сульфида свинца, полученных методом пиролиза аэрозоля водных растворов тиокарбамидных координационных соединений (ТКС). Методом рентгенофазового анализа, была определена кристаллическая структура полученных пленок. Методом горячего зонда при комнатной температуре были измерены значения дифференциальной термоэлектродвижущей силы (ТЭДС), удельного сопротивления и удельной электропроводности пленок PbS при различных соотношениях концентраций исходных компонентов.
Работа выполнена с привлечением приборного парка ЦКПНО ВГУ.
32
Сидоркин, В. Т., А. Н. Тугов, and К. Г. Берсенев. "ПРИМЕНЕНИЕ ДИАГРАММ ПРЕДЕЛОВ ВОСПЛАМЕНЕНИЯ ГОРЮЧИХ ГАЗОВ ДЛЯ ПЛАНИРОВАНИЯ РЕЖИМОВ РАБОТЫ ГОРЕЛОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ КОТЛОВ С НИЗКИМИ ВЫБРОСАМИ ОКСИДОВ АЗОТА." Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, no. 4 (November 30, 2019): 54–60. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120405.
Full textAbstract:
Показана возможность применения триангулярной диаграммы пределов воспламенения горючих газов для наглядного сравнения режимов диффузионного горения при различной степени балластирования окислителя и самого горючего газа инертными компонентами. Для принятого допущения о том, что температура в зоне реакции диффузионного пламени, наряду с температурой послепламенной зоны, оказывает влияние на образование оксидов азота и что снижение температуры в зоне реакции диффузионного пламени при прочих равных условиях должно снижать концентрацию оксидов азота, показана перспективность технологии сжигания с балластированием воздуха (или горючего газа) инертными компонентами по сравнению с технологией ступенчатого сжигания газа в чистом воздухе. Приведен пример конструкции горелки для сжигания газа в воздухе, сильно забалластированном дымовыми газами рециркуляции. Представлены экспериментальные результаты по образованию оксидов азота на таких режимах на промышленном котле.
33
Сидоркин, В. Т., А. Н. Тугов, and К. Г. Берсенев. "ПРИМЕНЕНИЕ ДИАГРАММ ПРЕДЕЛОВ ВОСПЛАМЕНЕНИЯ ГОРЮЧИХ ГАЗОВ ДЛЯ ПЛАНИРОВАНИЯ РЕЖИМОВ РАБОТЫ ГОРЕЛОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ КОТЛОВ С НИЗКИМИ ВЫБРОСАМИ ОКСИДОВ АЗОТА." Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, no. 4 (November 30, 2019): 54–60. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120405.
Full textAbstract:
Показана возможность применения триангулярной диаграммы пределов воспламенения горючих газов для наглядного сравнения режимов диффузионного горения при различной степени балластирования окислителя и самого горючего газа инертными компонентами. Для принятого допущения о том, что температура в зоне реакции диффузионного пламени, наряду с температурой послепламенной зоны, оказывает влияние на образование оксидов азота и что снижение температуры в зоне реакции диффузионного пламени при прочих равных условиях должно снижать концентрацию оксидов азота, показана перспективность технологии сжигания с балластированием воздуха (или горючего газа) инертными компонентами по сравнению с технологией ступенчатого сжигания газа в чистом воздухе. Приведен пример конструкции горелки для сжигания газа в воздухе, сильно забалластированном дымовыми газами рециркуляции. Представлены экспериментальные результаты по образованию оксидов азота на таких режимах на промышленном котле.
34
Chaika, O. G., O. O. Matskov, O. M. Stokalyuk, and M. V. Ruda. "Дослідження вмісту важких металів у ґрунті на прилеглих територіях автозаправних станцій." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 62–65. http://dx.doi.org/10.15421/40281013.
Full textAbstract:
Визначено вміст важких металів на прилеглих територіях автозаправних станцій. Встановлено, що забруднення поверхні землі транспортними викидами поблизу та на автозаправній станції нагромаджується поступово, залежно від кількості автотранспорту, що проїжджає через прилеглу трасу, дорогу, магістраль та заїжджає безпосередньо на автозаправні станції і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна. Підвищення екологічної та аварійної безпеки під час експлуатації автозаправних станцій разом з виконанням заходів зі зниження забруднення вод і ґрунтів потребує проведення контролю рівня концентрацій небезпечних речовин для унеможливлення перевищення санітарних, екологічних та вибухонебезпечних норм. Очевидно, що безумовною вимогою експлуатації автозаправних станцій є оцінювання впливу на навколишнє середовище забруднювальних речовин з визначенням їх концентрацій. Виявлено, що ступінь забруднення довкілля хімічними елементами, і передусім важкими металами, визначається відносно фонового вмісту елементів або гранично допустимої концентрації. З'ясовано, що основними забруднювальними металами, які можуть негативно впливати на господарську діяльність у прилеглих територіях і спричинять негативний вплив на здоров'я людини, є цинк та хром. Встановлено шкалу оцінки екологічної небезпеки забруднення ландшафтів автозаправними станціями. Запропоновано для підвищення екологічної безпеки автозаправних станцій здійснювати постійний моніторинг ґрунтового покриву в межах санітарно захисної зони та на прилеглих територіях, посилити вимоги до очисних та ресурсоощадних систем та забезпечити виконання плану обов'язкової періодичної технічної діагностики обладнання автозаправних станцій.
35
Перегудов, Юрий Семенович, Светлана Егоровна Плотникова, Елена Михайловна Горбунова, Анна Васильевна Тимкова, Ксения Борисовна Ким, and Сабухи Илич оглы Нифталиев. "Исследование сорбции аммиака из газовоздушной среды модифицированными ионообменными волокнами." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 3 (June 16, 2021): 347–59. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3468.
Full textAbstract:
Очистка технологических газов от аммиака является актуальной проблемой в химической промышленности. Целью работы было изучение сорбции аммиака из газовоздушной среды модифицированными волокнистыми сорбентами. В качестве сорбента аммиака использовали карбоксильное волокно ВИОН КН-1 в медной, никелевой и цинковой формах. Исследование поглощения аммиака проводили на воздушно-сухих и влагонасыщеных образцах волокнистого сорбента. Для изучения сорбции в эксикаторах создавали атмосферы с объемной концентрацией аммиака от 10 до 300 мг/м3. Предельно допустимая концентрация содержания аммиака в воздухе рабочей зоны составляет20 мг/м3. Модифицированные волокнистые сорбенты после сорбции аммиака приобретали цвета, характерные для аминокомплексов. Волокно с поглощенным аммиаком обрабатывали раствором соляной кислоты с концентрацией 0.1 моль/дм3 в статических условиях при температуре 293 К в течение 90 минут. Концентрацию ионов аммония определяли на иономере И-130 с ионоселективным электродом. Фотометрический метод применяли для определения концентрации ионов металлов в растворах после десорбции. Установлено, что медная форма поглощает наибольшее количество аммиака. При низких значениях давления газа наблюдается резкое поглощение аммиака модифицированным волокном. Не модифицированное волокно обладает меньшей сорбционной способностью, что объясняется различным механизмом сорбции молекул аммиака на протонированной и ионных формах волокнистого сорбента. Для количественного описания равновесного процесса сорбции аммиака модифицированными волокнами были использованы уравнения Ленгмюра и Фрейндлиха. Коэффициенты корреляции для уравнения Ленгмюра близки к единице. При высоких давлениях происходит полное насыщение сорбента и повышение давления уже не влияет на абсорбцию газа. Полученные результаты по сорбции аммиака согласуются с квантово-механическими расчетами в программном модуле Hyper Chem об образовании на карбоксильном волокне, содержащем как медь, так и никель, комплексов, в состав которых входят от 1 до 3 молекул аммиака. Кинетические зависимости сорбции аммиака на образцах медной и никелевой форм волокна ВИОН КН-1 были получены при концентрации аммиака в газовой фазе 10 мг/м3. Показано, что более высокой скоростью сорбции характеризуется медная форма волокнистого сорбента. Насыщение модифицированных карбоксильных волокон парами воды ухудшает их сорбционные свойства на 8-10 %.
36
Вакуленко, О. В., С. Л. Головинський, С. В. Кондратенко, Ю. I. Maзур, Ж. M. Ванг, and Г. Д. Саламo. "Вплив дефектних станів інтерфейсу на фотоелектричні властивості гетероструктур InxGa1-xAs/GaAs з квантовими точками." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 9 (February 8, 2022): 940. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.9.940.
Full textAbstract:
У гетероструктурах InxGa1–xAs/GaAs з ланцюгами квантових точок (КТ) з різною концентрацією x індію досліджено властивості латерального фотоструму. При зона-зонному збудженні КТ квантами h\ν = 1,2 еВ структури виявили довготривалу динаміку наростання та релаксації фотоструму, а також ефект залишкової провідності після вимкнення збуджувального випромінювання. Аналіз даних із термостимульованої провідності (ТСП) після збудження оптичним випромінюванням в області поглинання КТ засвідчив такі значення енергетичних рівнів дефектних станів відносно зони провідності GaAs: 0,11 еВ, 0,16 еВ, 0,21 еВ, 0,24 еВ та 0,35 еВ. На дослідах латеральної фотопровідності (ЛФП) виявлено переходи за участю рівнів електронних пасток власних дефектів у GaAs EL2 та EB3. У найпростішому випадку наноструктурного фотопровідника з одним центром прилипання для електронів провідності отримано аналітичнийвигляд кінетики фотоструму, який підтверджено на дослідах зі зразками In0,4Ga0,6As/GaAs. Кінетика фотопровідниківIn0,5Ga0,5As/GaAs дещо складніша і описана лише якісно.
37
Потапова, Татьяна Михайловна, Михаил Леонидович Марков, Андрей Павлович Носаль, and Олег Геннадьевич Савичев. "Фоновые показатели эколого-геохимического состояния вод верховых болот в таежной зоне на территории Российской Федерации." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, no. 9 (October 3, 2018): 83–92. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/9/2091.
Full textAbstract:
Актуальность работы. Установление фоновых физико-химических и геохимических показателей болотных вод является необходимым этапом оценки допустимой антропогенной нагрузки на болота, в том числе допустимых сбросов загрязняющих веществ. Однако до последнего времени подобные сведения, полученные с учетом требований российского природоохранного законодательства, отсутствовали, что и обусловило актуальность исследования. Цель работы: оценка фоновых показателей эколого-геохимического состояния вод верховых болот в таежной зоне. Методы исследования: ландшафтно-геохимический и статистические методы, методы определения химического состава болотных вод. Результаты и выводы. Выполнен анализ данных многолетних гидрохимических наблюдений на верховых болотах таежной зоны на территории Российской Федерации на примере трех типовых и наиболее изученных болот - Ламмин-Суо (Ленинградская область, среднетаежная подзона), Иласского (Архангельская область, северотаежная подзона) и Васюганского (восточный участок, Томская область, южнотаежная подзона). Выбраны характерные показатели состояния исследуемых болотных вод (рН, сумма главных ионов, содержание органических веществ по бихроматной окисляемости, концентрации фосфатов, NH 4 + , Cl- , Fe, Al, Cu, Zn) и определены фоновые значения. На этой основе установлены фоновые значения приоритетных физико-химических и геохимических показателей вод верховых болот на территории Российской Федерации для целей нормирования антропогенного воздействия на верховые болота. Показано, что фоновые значения в ряде случаев существенно больше установленных предельно допустимых концентраций в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и рыбохозяйственного назначения. С учетом этого признаком антропогенного изменения состояния болотной экосистемы могут быть не только еще более высокие (по сравнению с фоновыми) фактические значения гидрохимических показателей, но и относительно заметные их колебания.
38
Елисеев, Дмитрий Сергеевич, Максим Мансурович Муртазин, Татьяна Михайловна Китаева, Светлана Николаевна Грушевская, and Александр Викторович Введенский. "АНОДНОЕ ФОРМИРОВАНИЕ И СВОЙСТВА ОКСИДОВ МЕДИ НА Cu,Zn(α)-CПЛАBAX СО СТРУКТУРНО-РАЗУПОРЯДОЧЕННЫМ ПОВЕРХНОСТНЫМ СЛОЕМ." Конденсированные среды и межфазные границы 19, no. 1 (November 6, 2017): 98. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2017.19/181.
Full textAbstract:
Исследованы закономерности анодного роста и установлены некоторые электронные характеристики оксидов меди на Cu,Zn(α)-сплавах (содержание цинка до 30 ат.%) с контролируемым уровнем структурно-вакансионной дефектности поверхностного слоя. Показано, что с ростом потенциала селективного растворения сплавов в 0.01 M HCl + 0.09 M KCl коэффициент взаимодиффузии компонентов, а также концентрация вакансий в поверхностном слое сплава увеличиваются. Основные закономерности анодного формирования оксидов Cu(I) и Cu(II) в 0.1 M KOH на α-латунях, а также потенциал плоских зон не зависят от объемной концентрации цинка и содержания сверхравновесных вакансий. Тем не менее, концентрация акцепторных дефектов в обоих оксидах меди, характеризующихся p-типом проводимости, заметно повышается с ростом вакансионной дефектности поверхностного слоя α-латуни.
Работа выполнена при финансовой поддержке Минобрнауки РФ в рамках Госзадания вузам на 2014-2016 гг., проект 675.
39
Ахметбекова, Ардак Мажитовна, and Әсел Күнтуғанқызы Ерқоныр. "Оздоровление воздушной среды на Литейно-механическом заводе г. Жезказган." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 4.2020 (December 17, 2020): 34–44. http://dx.doi.org/10.48081/tquv4796.
Full textAbstract:
Вентиляция производства – комплекс мер, направленных на организацию и поддержание стабильного воздухообмена в производственных помещениях. Основным вредным веществом, выделяемым в воздух рабочей зоны сварочно-кузнечного цеха является оксид азота и оксид углерода. При газовой резке металлов выделяется сварочный аэрозоль, окислы марганца, оксиды хрома, азота и углерода. В сварочно-кузнечном цехе установлена единственная приточно-вытяжная вентиляции. Существующая система вентиляции не обеспечивает снижение концентрации оксида марганца, оксида азота и оксида углерода до ПДК, что отрицательно влияет на здоровье рабочих. В связи с этим предлагается реконструкция системы вентиляции. Для снижения загрязнения в рабочей зоне сварочно-кузнечного цеха предлагается применить рукавные фильтры с импульсной продувкой.
40
Kovalyshyn, V., N. Velykyi, Vol Kovalyshyn, T. Voitovych, and M. Sorochych. "ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ." Fire Safety 39 (April 5, 2022): 94–104. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.11.
Full textAbstract:
Пожежі класів А та В серед інших класів пожеж завдають значної матеріальної та екологічної шкоди. Найпоширенішою речовиною для гасіння пожеж класу А є вода, оскільки вона має високі показники теплоємності, теплоти пароутворення і низьку теплопровідність. Основний механізм вогнегасної дії води – охолодження зони горіння. При потраплянні в осередок пожежі вода охолоджує горючу речовину нижче за температуру займання. Також при поглинанні водою тепла утворюється пара, яка зменшує концентрацію кисню та продуктів горіння в зоні горіння.У Німеччині, Австрії, США та інших країнах все більшої популярності набуває використання компресійної піни. Принцип дії системи для отримання такої піни – примусове введення повітря в розчин піноутворювача за допомогою компресора. Такі системи називаються “Compressed air foam system” (CAFS), які останнім часом набули широкого застосування в світі. Компресійній піні притаманна вогнегасна властивість води, хороша ізолювальна здатність горючих парів від зони реакції.Вперше технологія для генерування компресійної піни була застосована у 1932 році у Данії. Вона використовувалася для гасіння пожеж на суднах. Властивості цієї піни отримали позитивну оцінку та у 1944 році її почали використовувати у ВМС США. Зараз компресійна піна використовується для гасіння пожеж класу А і В та на об’єктах, де є небажаним затоплення водою і потрібна піна з хорошими адгезивними властивостями.Мета. Метою статті є аналіз використання CAFS та розширення галузі застосування компресійної піни для гасіння нафтопродуктів підшаровим способом та при подаванні на поверхню. Висновки. Згідно з проведеним аналізом можна зробити висновок, що системи з використання компресійної піни набирають стрімкого поширення, такі технології не передбачають використання великої кількості води і доволі широко застосовуються у багатьох країнах світу, зокрема, в Німеччині, Австрії, США, Великій Британії тощо. Основні переваги компресійної піни: менші затрати часу на гасіння пожежі, менші витрати води та піноутворювача води (2-5 рази) і піни (5-15 разів), можливість подавання піни на велику відстань, а також гасіння електрообладнання. Також слід зазначити, що компресійна піна значно легша, а тому це підвищує маневреність ствольщика, та дає змогу швидше змінити позицію. Також, при використанні цієї піни, завдяки низькому вмісту рідинної фази, зменшуються побічні матеріальні збитки при гасінні пожеж житлових будинків. Є гіпотеза, що цей вид піни може використовуватись для подавання на поверхню горючої рідини, а також використовуватись для «підшарового» гасіння резервуарів з нафтою та нафтопродуктами. Використання компресійної піни «підшаровим» способом, як і подачею на поверхню не вивчене в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. У нашій гіпотезі передбачаємо, що компресійна піна буде швидко покривати поверхню і триматись довгий час на поверхні не руйнуючись, таким чином не давати горючим парам потрапляти в зону горіння, бути екраном між полум’ям та дзеркалом ЛЗР та ГР, охолоджувати нагріті поверхні. Компресійна піна має більшу стійкість ніж звичайна, повітряно-механічна піна (ПМП). Для підтвердження або спростування цієї гіпотези у майбутньому будуть проведені дослідження з гасіння пожеж у резервуарах з ЛЗР та ГР та визначення оптимальних концентрацій вітчизняних піноутворювачів (ПУ) для отримання компресійної піни
41
Шигаева, Татьяна Дмитриевна, Валентина Александровна Кудрявцева, and Надежда Максимовна Панкратова. "ОСОБЕННОСТИ МИГРАЦИИ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В СИСТЕМЕ «ПРИДОННАЯ ВОДА – ПОРОВАЯ ВОДА – ПОВЕРХНОСТНЫЙ СЛОЙ ДОННЫХ ОТЛОЖЕНИЙ» ПРИБРЕЖНОЙ ЗОНЫ ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ ФИНСКОГО ЗАЛИВА В ВЕСЕННЕ-ЛЕТНИЙ ПЕРИОД." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, no. 1 (January 21, 2022): 95–104. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/1/3336.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования: Кудрявцева В.А., Шигаева Т.Д., Панкратова Н.М. Особенности миграции тяжелых металлов в системе «придонная вода – поровая вода – поверхностный слой донных отложений» прибрежной зоны восточной части Финского залива в весенне-летний период // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 1. – С. 95-104
Актуальность исследования обусловлена необходимостью изучения вторичного загрязнения водной среды металлами в весенне-летнее время, когда активизируются разнообразные биогеохимические процессы, влияющие на изменение физико-химического состояния поверхностного слоя донных отложений. Цель: изучение закономерностей образования и миграции растворимых форм металлов в системе «донные отложения – поровая вода – придонная вода» в весенне-летнее время в прибрежной зоне восточной части Финского залива. Объекты: пробы поверхностного слоя донных отложений, поровой и придонной воды пяти станций прибрежной зоны восточной части Финского залива. Методы: потенциометрический метод определения pH и Eh в донных отложениях и придонной воде. Валовые концентрации Fe, Zn, Cd, Pb, Cu в донных отложениях определяли методом масс-спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой (ICP-MS). Концентрации растворенных форм металлов (Fe, Cu, Cd, Zn, Pb) в поровой, придонной водах определяли методом масс-спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой на приборе «Agilent 7700x» (фирма «Agilent Technologies»). Результаты. Установлены закономерности образования и миграции растворимых форм металлов на границе «донные отложения – вода» в прибрежной зоне восточной части Финского залива в зависимости от изменений температуры, кислородного режима в придонных водах и окислительно-восстановительных процессов, формирующихся в поверхностном слое донных отложений. Показано, что в конце весеннего сезона в донных отложениях восточной части Финского залива устанавливаются восстановительные условия, способствующие восстановлению гидроксидов железа, накопившихся на дне. В результате возникает поток растворенных форм Fe, Cu, Zn, Cd, Pb в поровые и придонные слои воды. В июле загрязненность поровых и придонных вод всеми изученными металлами снижается.
42
ДАВИДЮК, Артем Алексеевич, Дмитрий Сергеевич РЫБНОВ, Илья Николаевич ГОГЛЕВ, Константин Юрьевич СОКОЛОВ, and Юлия Олеговна КУСТИКОВА. "Математическое моделирование динамики процесса массопереноса при коррозии цементных бетонов." Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, no. 2 (February 28, 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.02.34-41.
Full textAbstract:
Рассмотрены особенности протекания коррозии цементных бетонов: коррозии вымывания, биологической и кислотной, встречающейся на полевой стадии обследования различных бетонных и железобетонных конструкций (опоры мостов и эстакад, изгибаемые участки ребристых плит мостовых пролетов, вертикально сжатые стойки опорных зон площадки градирни, стенки водохозяйственных и гидротехнических сооружений). С целью оценки интенсивности протекания массопереноса при коррозии цементных бетонов и прогнозирования остаточного срока службы бетонных и железобетонных конструкций, предлагаются способы применения методов математического моделирования коррозионных процессов. Математические модели позволяют рассчитать концентрацию целевого компонента в зависимости от габаритов бетонных конструкций; определить концентрацию переносимого "свободного" гидроксида кальция в жидкой кислотно-солевой среде; вычислить среднее значение концентрации в произвольный момент времени. Физико-математическая модель процесса массопереноса при биокоррозии дает возможность рассчитывать динамику и кинетику переноса целевого компонента цементных бетонов независимо от вида биообрастания. Предложенные модели легли в основу рекомендаций по увеличению срока службы железобетонных конструкций без капитального ремонта и мониторингу развития коррозионных процессов.
43
Mednikova, M. A. "КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ РОЗВ’ЯЗКУ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ НАПРУЖЕНОГО СТАНУ В ОСЛАБЛЕНИХ ОТВОРОМ ОБОЛОНКАХ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, no. 29 (May 25, 2019): 175–87. http://dx.doi.org/10.15421/42190014.
Full textAbstract:
При визначені концентрації напружень в тонкостінних конструкціях з отворами, використання скінчено-елементного підходу приводить до труднощів в отриманні результатів з потрібною точністю, викликані швидкозмінним характером змінення напружень. Пропонується алгоритм, оснований на властивості геометричного параметру А. І. Лурьє безпосередньо визначати коефіцієнт концентрації напружень для оболонок великої довжини, котрий дозволяє контролювати точність розв’язку. Пропонується уточнення скінченно-елементної сітки дробленням Quad-елементів у зоні концентрації напружень і включення Tria-елементів на границю отвору.
44
Buluktaev, Aleksey, and Altana Adyanova. "The Heavy Metals in the Soils of the Republic of Kalmykia based on the 2019 Data." Полевые исследования 7, no. 7 (November 10, 2020): 144–50. http://dx.doi.org/10.22162/2500-4328-2020-7-144-150.
Full textAbstract:
Цель. В данной статье исследуется содержание тяжелых металлов в почвах на территории 13 районов Республики Калмыкия и города Элисты за 2019 г. Методы. Для изучения содержания тяжелых металлов в почвах образцы почв были отобраны с территории дошкольных образовательных учреждений, селитебной территории, зон рекреаций и лечебно-профилактических учреждений. Определение тяжелых металлов проводили методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии с пламенной атомизацией на абсорбционном спектрофотометре. Результаты. В результате исследования нами были получены следующие данные: содержание ртути и кадмия во всех исследованных почвах не превышает 0,100 мг/кг, высокие концентрации свинца, превышающие 7,000 мг/ кг, зафиксированы в почвах Городовиковского, Юстинского и Яшалтинского районов Республики Калмыкия. Относительно высокие концентрации цинка зафиксированы в почвах Городовиковского, Яшалтинского и Юстинского районов (25,466–33,833 мг/кг), содержание меди в почвах Калмыкии варьирует в широких пределах от 0,000 мг/ кг до 6,733 мг/кг. Выводы.Доказано,что содержание исследуемых тяжелых металлов в почвах на территории дошкольных образовательных учреждений, лечебно-профилактических учреждений всех районных центров Республики Калмыкия и города Элисты не превышает предельно допустимых концентраций.
45
Lazarev, I. A., O. A. Kostohryz, and M. V. Skiban. "Біомеханічне обґрунтування розвитку та прогресування структурних змін у травмованому хрящі колінного суглоба." TRAUMA 15, no. 5 (September 1, 2014): 57–61. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81764.
Full textAbstract:
Під час хірургічних артроскопічних втручань після травм колінного суглоба часто спостерігаються структурні зміни суглобового хряща у вигляді ділянок розм’якшення хряща з його флюктуацією. Це викликано швидкою втратою води матриксом колагену і відшаруванням хряща від субхондральної кістки. На основі імітаційного моделювання методом кінцевих елементів вивчені механізми руйнування суглобового хряща колінного суглоба в умовах гострої травми і при подальшому функціональному навантаженні. На моделі суглобового хряща виростків стегна сформована ослаблена ділянка діаметром 10 мм, в якій механічні властивості зменшені у 2 рази для імітації ділянки ушкодження. Максимальні показники напружень на хрящі виникають на кордоні переходу різних механічних властивостей і на суглобовій поверхні перевищують показники інтактних ділянок в 6,9 раза, а на субхондральній поверхні — в 4,2 раза. Концентрація напружень зосереджена в зоні переходу властивостей на інтактній ділянці хряща, тоді як на пошкодженій ділянці з ослабленими властивостями напруження значно менші, хоча також розташовані на кордоні різних властивостей. Максимальні показники деформацій локалізуються на ділянці травмованого суглобового хряща зі зміненими механічними властивостями. У зв’язку з цим на кордоні переходу механічних властивостей интактного і пошкодженого хряща може з’явитися вдавлена тріщина з подальшим поширенням зони руйнування хряща. Більш значна шкідлива дія відбувається на переході механічних властивостей з боку інтактної зони, ніж зони пошкодження. Місце переходу інтактної хрящової тканини в ослаблену внаслідок травми стає концентратором напружень і місцем подальшого прогресуючого руйнування суглобового хряща при циклічних навантаженнях, з поширенням зони пошкодження.
46
Khmelev, Vladimir N., Andrey V. Shalunov, Alexander S. Bochenkov, and Viktor A. Nesterov. "РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЕ НОВОГО СПОСОБА ГАЗООЧИСТКИ ОТ ЧАСТИЦ РАЗМЕРОМ МЕНЕЕ 2, 5 МКМ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 10 (October 22, 2021): 127–39. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/10/3400.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования: Разработка и исследование нового способа газоочистки от частиц размером менее 2, 5 мкм / В.Н. Хмелев, А.В. Шалунов, А.С. Боченков, В.А. Нестеров // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 10. – С. 127–139.
Актуальность исследования обусловлена отсутствием эффективных методов и средств борьбы с загрязнением атмосферы субмикронными частицами размером менее 2,5 мкм. Применяемое для этих целей ультразвуковое воздействие не позволяет обеспечить степень укрупнения дисперсных частиц, достаточную для их осаждения или улавливания существующим газоочистным оборудованием. Как показывают экспериментальные исследования, даже при максимальном уровне звукового давления (при превышении которого инициируется обратный процесс – диспергирование капель или разрушении агломератов частиц) эффективность ультразвуковой коагуляции оказывается недостаточной, особенно при малой счетной концентрации частиц. Это обуславливает необходимость выявление новых физических эффектов и разработки новых способов воздействия, повышающих эффективность коагуляции тонкодисперсных частиц. Цель: разработка способа для повышения эффективности ультразвуковой коагуляции частиц размером менее 2,5 мкм за счет формирования вихревых акустических течений в тонком воздушном промежутке между излучателем и отражателем и создание устройства для его практической реализации. Результаты. Предложен новый способ и устройство для очистки газов от дисперсных частиц размером менее 2,5 мкм за счет увеличения времени ультразвукового воздействия на каждую частичку и создания зон локального увеличения концентрации субмикронных частиц. Это обеспечивается за счет формирования вихревых потоков между излучающей (в виде изгибно-колеблющегося диска) и отражающей поверхностями. Локальная зона повышенной концентрации частиц формируется в периферийной области вихря за счет дрейфа частиц под действием центробежных сил из центральной области вихря к его периферии. Предложенный способ обеспечивает повышение эффективности с 13 до 50 %, в зависимости от исходной концентрации дисперсных частиц.
47
Марков, Михаил Леонидович, Татьяна Михайловна Потапова, and Ольга Викторовна Задонская. "РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ЭКОЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОДНЫХ ОБЪЕКТОВ В ТАЕЖНОЙ ЗОНЕ ЗАПАДНОЙ СИБИРИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 4 (April 20, 2020): 7–15. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/4/2589.
Full textAbstract:
Актуальность.Количественная оценка эколого-геохимического состояния поверхностных вод и факторов ихформированияявляется одним из важнейших этапов управления водными ресурсами, определяющим эффективность мероприятий по комплексному использованию и охране вод. Цель:количественная оценка региональных особенностейсовременного эколого-геохимического состояния поверхностных водных объектов в таежной зоне Западной Сибири. Методы: методы определения химического состава вод:титриметрический, турбидиметрический, фотометрический, ионная хроматография, инверсионно-вольт-амперометрический, атомно-абсорбционный, масс-спектрометрический с индуктивно-связанной плазмой; статистические методы. Результаты и выводы.По результатам анализа материалов многолетних гидрохимических наблюдений Росгидромета и ряда других организаций рассмотрены региональные особенности эколого-геохимического состояния поверхностных водных объектов в таежной зоне Западной Сибири. Показано, что химический состав поверхностных вод в регионе в значительной степени определяется природными процессами заболачивания, вследствие чего наблюдается нарушение рыбохозяйственных и хозяйственно-питьевых нормативов качества по величине pH, содержанию NH4+, Fe, Al, Mn, фенолов, веществ, идентифицируемых как «нефтепродукты», а также рыбохозяйственных нормативов – по содержанию NO2–, фосфатов, Cu, Zn и хозяйственно-питьевых – по величине бихроматной и перманганатной окисляемости. Установлено, что антропогенное влияние достаточно надежно выявляется по повышению содержаний хлорид-иона (в пределах предельно допустимых концентраций, но в 2–3 раза выше фоновых значений). Разработаны рекомендации по организации процесса оценки гидрохимического фона. На основе региональных фоновых концентраций загрязняющих веществ и расходов воды на режимных створах сибирских рек могут быть определены степени разбавления сточных вод, сбрасываемых в реки,с сильно заболоченными водосборами. Эти расчеты должны быть положены в основу утвержденных нормативов допустимых воздействий на речную сеть таежной зоны Западной Сибири.
48
Анциферова, Ольга Алексеевна, and Ольга Юрьевна Чиянова. "ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ХИМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ПОЧВ ПРИМОРСКОЙ РЕКРЕАЦИОННОЙ ЗОНЫ В ПОСЕЛКЕ ГОРОДСКОГО ТИПА ЯНТАРНЫЙ." KSTU News, no. 57 (January 5, 2020): 19–29. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-57-19-29.
Full textAbstract:
Исследования проводились в парковой рекреационной зоне, которая расположена вдоль абразионного побережья Балтийского моря в поселке городского типа (пгт) Янтарный Калининградской области. Для диагностики почв были за-ложены разрезы глубиной 150–250 см. Пробы почв отбирались из каждого гори-зонта. В образцах почв определялись рН, содержание органического углерода (с последующим пересчетом на гумус), подвижных соединений фосфора, калия, тяжелых металлов (Cu, Zn, Pb, Cd, Ni, Cr(3+)) и валовое количество ртути. Реакция среды в профиле почв находилась в интервале от слабокислой до нейтральной. В почвах северо-западной части парка им. М. Беккера обнаружены карбонатные горизонты на глубине свыше 80-100 см. Максимальное количество гумуса в почвах сосредоточено в слое 0 – 10 см. В среднем оно равно 3,30±0,10 % (пределы варьирования 3,00–4,45 %). Эти величины являются типичными для лесных почв на супесчаных и песчаных породах в автоморфных условиях региона. Распределение гумуса по профилю зависит от генезиса и варьирует от резко убывающего до равномерно убывающего. В четырех из восьми почвах обнаружены погребенные профили разной сохранности. Содержание органического вещества в гумусовых горизонтах погребенных почв варьирует в пределах от 1,19 до 3,99 %. Почвы рекреационной зоны содержат очень высокое количество подвижного фосфора (более 250 мг/кг) как в гумусовых горизонтах, так и в почвообразующих породах. Это объясняется примесью фосфоритов и является геохимической особенностью пород Замландского п-ова. Количество подвижного калия максимально в гумусовых горизонтах (100 – 278 мг/кг). Распределение калия по профилю резко убывающее. Почвообразующие песчаные породы имеют очень низкое содержание подвижного калия. Количество тяжелых металлов (Cu, Zn, Pb, Cd, Ni, Cr(3+)) и валовой ртути ниже предельно-допустимых концентраций.
49
Галкин, Александр Фёдорович, Иван Валентинович Курта, and Владимир Юрьевич Панков. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ГОРЕЛЫХ ПОРОД ПРИ ПОДЗЕМНОЙ ПРОКЛАДКЕ КАБЕЛЬНЫХ ЛИНИЙ СВЯЗИ В КРИОЛИТОЗОНЕ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 12 (December 17, 2020): 131–37. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/12/2946.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью освоения природных ресурсов и расширения селитебных зон арктических регионов Российской Федерации. Развитие данных территорий криолитозоны осложняется негативным влиянием криогенных процессов на строительство и эксплуатацию линейных инженерных сооружений, в частности, на подземную прокладку кабельных линий связи. Цель: обосновать и разработать новую технологию подземной прокладки кабельных линий связи, минимизирующуювлияние негативных криогенных процессов, в частности, морозобойного растрескивания грунтов, на надежность эксплуатации, без существенного увеличения трудоемкости процесса укладки кабелей на магистральныхи селитебных участках. Объекты: магистральные и селитебные участки подземных кабельных линий связив период строительства и эксплуатации. Методы: аналитические расчеты температурного режима мерзлых грунтов с целью выбора оптимальной концентрации водного раствора этиленгликоля для создания искусственной охранной грунтовой зоны вокруг кабеля; лабораторные исследования горелых породКильдямского месторождения для оценки целесообразности их использования в качестве защитной породной зоны вокруг кабеля. Результаты. Проанализированыосновныеособенноститехнологий подземной укладки кабелей в деятельном слое многолетнемёрзлых грунтов. Показано, что основнымфактором, негативно влияющим на надежность кабельнойсвязи, является образование морозобойных трещин в деятельном слое грунта в осеннийпериод, которое приводит к повреждению оболочки, а зачастую и к полному разрушениюкабеля и необходимости его замены на больших участках. Рассмотрены и проанализированы основные способы борьбы с морозобойным растрескиванием грунтов, которые рекомендуются ведомственными инструкциями для снижения влияния морозобойного растрескивания грунтов на надежность эксплуатации линий связи при подземной прокладке кабелей. Установлено, что применяемые способы либо малоэффективны, либо экономически затратные. Предложенановая технология подземной прокладки,повышающая надежность эксплуатации кабельных линий связи при подземной прокладке на участкахморозобойного(криогенного) растрескивания грунтов. Суть новой технологии состоит в том, что во время укладки кабеля часть естественного грунта деятельного слоя заменяется породой с высокими гидрофильными свойствами(например, используют горелые породы), которую предварительно или прямо в траншее пропитывают незамерзающей жидкостью, например, раствором этиленгликоля с концентрацией, обеспечивающей талое состояние грунта на заданной глубине. Получена формула, котораяпозволяет выбратьнеобходимое для достижения целисодержаниеэтиленгликоля в водном растворе,в зависимости от глубины траншеи для укладки кабеля.Преимущество предлагаемой технологии по сравнению с используемыми в настоящее времязаключается в возможностизащищатьне только кабели, проложенные в селитебных зонах, но и большие магистральные участки кабельных линий связи, проходящие через зоны морозобойного растрескивания грунтов. Результаты экспериментальных исследований на опытном участке прокладки кабеля показали достаточную степень надежности предлагаемой технологии. В течение пяти лет наблюдений на опытном участке повреждений кабеля не было, хотя морозобойные трещины появлялись в осенне-зимний период регулярно.
50
Захарченко, Александр Викторович, Ольга Анатольевна Пасько, and Александр Анатольевич Тигеев. "ВЛИЯНИЕ ПРИРОДНЫХ ФАКТОРОВ НА СОДЕРЖАНИЕ РТУТИ В ОЗЕРАХ СЕВЕРА ЗАПАДНОЙ СИБИРИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 5 (May 15, 2020): 64–76. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/5/2637.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена тем, что ртуть участвует в глобальном планетарном биогеохимическом цикле и входит в пищевые цепи с накоплением в организмах хищных видов животных и у коренного населения. В отношении к территории Западной Сибири информация о содержании ртути в озерах не достаточно полная, а обобщения сделаны на малых выборках, что делает актуальным фоновые изучения содержания ртути в среднетаежных озерах на репрезентативной выборке. Целью исследования является анализ и обобщение фоновых мониторинговых наблюдений, как за общим содержанием ртути донных отложений, так и её содержанием в поверхностных водах озер, в зависимости от природных факторов в условиях средней тайги в пределах Ханты-Мансийского автономного округа. Объект: фоновая концентрация растворенной Hg и ртути в донных отложениях озер. Изучено 95 озер, 322 пробы донных отложений, отобранных в разное время. Методы: атомно-адсорбционная спектрометрия (метод «холодного пара») определения ртути в аккредитованных лабораториях в соответствии с методическими рекомендациями. Использованы данные фонового экологического мониторинга с 2007 по 2011 гг. Результаты. Средняя фоновая концентрация ртути в донных отложениях составляет 0,046±0,012 мг/кг, растворенной ртути – 0,025±0,014 мг/кг. Наибольшая концентрация Hg выявлена в элювиальной и трансэлювиальной позициях, наименьшая – в супераквальных ландшафтах. Концентрация Hg имеет максимальное значение в озерково-грядово-мочажинном комплексе торфяных болот, а самое низкое – в донных отложениях озер на минеральных почвах. Наблюдается тенденция увеличения концентрации ртути в донных отложениях озер от зоны тундры, северной тайги до подзоны средней тайги. Но нарастает заболоченность территорий с юга на север, что способствует увеличению содержания ртути в донных отложениях озер (R=0,4). Отмечается увеличение растворенной ртути в озерах с запада на восток (по долготе) (R=0,6). Оценка динамики изменения содержания ртути в донных отложениях позволяет заключить, что в зимний период содержание ртути выше по сравнению с летним периодом. Концентрация растворенной ртути возрастает с запада на восток, но ртуть донных отложений этой закономерности не соответствует.