To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зносостійкість деталей.
Journal articles on the topic 'Зносостійкість деталей'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Зносостійкість деталей.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Tulupov, Volodymyr, and Serhii Onyshchuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(25) (2021): 55–60. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-55-60.
Full textAbstract:
У статті досліджено методи поверхневого зміцнення деталей машин з використанням електроімпульсного вигладжування з модифікуванням та алюмотермії. Досліджено зносостійкість та інтенсивність зношення дослідних зразків з використанням методу штучних баз. Визначено, що зносостійкість післяфрикційного електроімпульсного вигладжування збільшується в 1,8 раза. Після алюмотермії зносостійкість збільшується в 2 рази, інтенсивність зношення післяфрикційного електроімпульсного вигладжування зменшується в 1,6 раза, після алюмотермії зменшується в 1,8 раза.
2
Tulupov, Volodymyr, and Serhii Onyshchuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АЛЮМОТЕРМІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 2(24) (2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-17-22.
Full textAbstract:
Стаття присвячена роботам зі зміцнювальних методів, що використовуються в машинобудуванні. Досліджено технологічний метод зміцнення поверхні з використанням алюмотермії на відкритому повітрі. Визначено металографічними дослідженнями хімічний склад після алюмотермії, мікротвердість поверхневого шару. Вивчена мікроструктура металу зразка. Досліджено зносостійкість та інтенсивність зношення дослідних зразків із використанням методу штучних баз. Визначено, що метод дозволяє збільшити зносостійкість у 1,8-2 рази, інтенсивність зношення зменшується в 1,7-1,9 раза.
3
Коноплянченко, Є. В. "ВИСОКОПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД ЦЕМЕНТАЦІЇ СТАЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 2 (44) (May 5, 2022): 17–20. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.4.
Full textAbstract:
В статті представлений новий спосіб цементації сталевих деталей електроіскровим легуванням (ЕІЛ), який дозволяє підвищити продуктивність процесу цементації та зносостійкість її поверхневого шару. Спосіб відрізняється тим, що в якості матеріалу аноду застосовують порошок графіту, а катодом є деталь з низьковуглецевої або середньовуглецевої легованої сталі. Легування порошком графіту проводять з продуктивністю 0,028-0,056 хв/см2, при варіюванні енергії розряду в діапазоні 0,6-4,3 Дж. При використанні в якості матеріла катоду сталі 12X18H10Т формується поверхневий шар підвищеної твердості товщиною від 4-5 до 100-150 мкм, а при легуванні сталі 40X з продуктивністю 0,044 хв./см2 та енергією розряду 2,8 Дж поверхневий шар підвищеної твердості має товщину більше 0,15 мм. Шорсткість поверхні (Ra) при цьому відповідає 0,6-0,7 мкм.
4
Ковальчук, Ю. О., and І. О. Лісовий. "ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В АПК." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 46 (May 30, 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.520.
Full textAbstract:
Проаналізовано вплив лазерного зміцнення на властивості поверхневого шару залізовуглецевих сплавів, з яких виробляються різноманітні деталі автомобільного транспорту. Розглянуто особливості формування мікроструктури в зоні лазерного впливу для залізовуглецевих сплавів у результаті застосування методу поверхневого лазерного оброблення. Визначено, що внаслідок можливості аустеніту спричиняти різний вплив на зносостійкість сплавів, вибір режиму гартування та відповідного йому структурного стану в зоні лазерного впливу повинен проводитися із урахуванням умов експлуатації деталі. Так, для пари тертя циліндр двигуна – компресійне кільце залишковий аустеніт може сприяти кращому припрацюванню цих деталей. Показано розподіл мікротвердості за глибиною гартування зразків із залізовуглецевих сплавів під час оброблення лазером безперервної дії. Представлена залежність глибини зони лазерного впливу в оброблюваному зразку від швидкості лазерного оброблення. Визначено швидкість переміщення лазерного променя поверхнею оброблюваного зразка, за якої з’являється зона плавлення. Показано, що на поверхні зразків, що оброблені СО2-лазером безперервної дії, спостерігається неоднорідний розподіл залишкових макронапружень. Лазерне гартування забезпечує кращі показники відносного зносу, коефіцієнта тертя та числа циклів до припрацювання пар тертя порівняно із звичайним гартуванням. Таким чином, залізовуглецеві сплави можуть ефективно оброблятися лазерним випромінюванням.
5
Андрущенко М.І., к.т.н., Куликовський Р.А., к.т.н., Акритова Т.О., асп., Капустян О.Є., к.т.н., Бриков М.М., д.т.н., and Осіпов М.Ю., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА ПРИЛАДІВ ТЕРМОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВЕРХОНЬ ТЕРТЯ ДЕТАЛЕЙ ПІД ЧАС ЗНОШУВАННЯ." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 4, 2019): 12–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-2.
Full textAbstract:
Показано, що одним із основних параметрів, який негативно впливає на зносостійкість і здатність до самозміцнення поверхні тертя деталей в процесі зношування, є температура. Особливо це стосується матеріалів з великою кількістю в структурі метастабільного аустеніту. В залежності від хімічного складу метастабільного аустеніту негативний вплив нагрівання поверхні тертя може позначатися вже при температурах близько 100° С. Тому для обґрунтованого вибору матеріалів для виготовлення або відновлення деталей та їх структури потрібна інформація про рівень температури, яка виникає на поверхні тертя в процесі зношування.
В роботі розглянуті два основні способи термометрії, які найкраще підходять для визначення температури робочих поверхонь деталей. Це контактний, за допомогою термоелектричних термометрів (термопар), та безконтактний, в якому датчиком виступає напівпровідниковий імерсійний болометр БП1-2, що працює в інфрачервоній частині спектру.
Запропоновано способи, схеми та пристосування для визначення температур робочих поверхонь скребків змішувачів вогнетривкої маси та штампів для пресування вогнетривів в виробничих умовах. А також поверхонь тертя зразків при випробуваннях на стандартній установці Х4-Б та на лабораторному стенді, розробленому в ЗНТУ.
6
Дудніков, А., В. Дудник, О. Біловод, О. Канівець, and О. Бурлака. "Підвищення ресурсу зернопосівних машин." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 11, 2021): 68–72. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).68-72.
Full textAbstract:
Одним з основних видів зношування робочих органів ґрунтообробних та посівних машин є абразивне зношування. Таке зношування призводить до втрати працездатності леза робочих органів, зокрема зернопосівних машин.Під час виконання механізованих технологічних операцій посіву зернових культур дискові сошники сівалок знижують (втрачають) свою працездатність в разі, коли відстань між їх кромками в місці, де вони сходяться, перевищує 5 мм. Останнє обумовлено зменшенням зовнішнього діаметра дисків і є підґрунтям для заміни дисків.Економічно обґрунтовано здійснення відновлення зношених дисків. Тому у статті розглянуто існуючі методи відновлення робочих органів зернопосівних машин. Запропоновано метод відновлення зазначених деталей з використанням механічних вібраційних коливань обробного інструменту.Основні параметри відновлених дисків, з використанням механічних вібраційних коливань обробного інструменту, порівняно з параметрами відновлених дисків методом наплавлення зношеного шару металу.Експериментально підтверджено, що спосіб відновлення посівних дисків впливає не величину їхнього остаточного ресурсу. Перевагу надано вібраційному відновленню.Проведені дослідження процесу вібраційного зміцнення матеріалу деталей, які сприяють підвищенню якості відновлення дисків сошників зернопосівних машин, що забезпечує їх підвищену зносостійкість і, відповідно, підвищення ресурсу.Встановлено основні параметри обробки при вібраційному зміцненні (амплітуда, частота коливань обробного інструменту, час обробки).Проведеними дослідженнями встановлено характер інтенсивності зношування діаметра дисків сошників і товщини їх леза.Встановлено, що зносостійкість, а отже, і ресурс дисків сошників залежать як від їх параметрів, так і від способу відновлення.Отримані дані стендових випробувань дозволяють розробити і впровадити у виробництво технологію відновлення дисків сошників методом вібраційного деформування.
7
Dudchak, T. "Ways to increase the wear resistance of pistons of internal combustion engines (review)." Problems of tribology 102, no. 4 (December 24, 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.31891/2079-1372-2021-102-4-20-27.
Full textAbstract:
В статті зроблен аналіз матеріалів, з яких виготовляють поршня для двигунів внутрішнього згоряння. Для автомобільних і тракторних двигунів, зокрема, застосовують евтектоїдні суміші типу АЛ25 і заевтектоїдні, які містять мідь, нікель, магній та марганець. Приведений хімічний склад алюмінієвих сплавів. Поршні для швидкохідних, форсованих тепловозних, середньообертових двигунів виготовляють з сірого або ковкого чавуну (СЧ24-44, СЧ28-48,СЧ32-53), а також легованого присадками ванадію, хрому, титану, міді (ВЧ45-5). Для комбінованих поршнів застосовують жаростійкі сталі типу 20Х3МВФ. Проводяться дослідні роботи над поршнями з титану і вуглепластиків. Поршні з автоматичним регулюванням ступеню стиску дозволяють обмежити теплову і механічну напруженість деталей циліндро-поршневої групи, форсувати двигун по середньому ефективному тиску в 1,5-2 рази, покращити пускові якості, забезпечити можливість використання різних марок палива. Для двигунів внутрішнього згорання, компресорів, насосів та інших поршневих машин пропонується комбінований поршень з мідно-фторопластовими вставками. Вставки з мідно-фторопластової композиції забезпечують нанесення тонкої плівки міді на поверхні тертя на протязі всього ресурсу роботи двигуна, що значно прискорює припрацювання, зменшує задири і натири, збільшує зносостійкість і довговічність деталей ЦПГ. Дані основні недоліки і переваги експлуатаційних характеристик поршнів, виготовленних з різних матеріалів. Зроблен аналіз конструкцій поршнів. Представлені основні вимоги при конструюванні поршнів, це:простота конструкції, і по можливості забезпечення симетричності відносно осі циліндра;мінімальна маса, максимальна міцність і жорсткість, зносостійкість матеріалу;ефективний відвід тепла (охолодження); мінімальна собівартість виготовлення.
8
Чернета, Олег Георгійович, Володимир Іванович Сухомлін, and Сергій Володимирович Калініченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДНОВЛЕНОГО ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ДЕТАЛЕЙ ІЗ СТАЛІ 45 ІЗ ЗМІЦНЮЮЧОЮ ОБРОБКОЮ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ." Математичне моделювання, no. 1(40) (March 28, 2019): 194–201. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(40)2019.166208.
Full text
9
Uminskij, S., V. Makarchuk, M. Korol'kova, S. Dmitrieva, and S. Zhitkov. "ГІДРОДИНАМІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАСТИЛ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 181–87. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.26.
Full textAbstract:
Строк служби моторних масел може бути продовженний за рахунок застосування різноманітних методів очищення та відновлення їх функціональних властивостей. Фізичні методи обробки моторного мастила забезпечують стабілізацію в'язкості масла в плині тривалого строку застосування у двигуні, що створює кращі умови рідинного змащення деталей ДВС, що забезпечують їхню високу зносостійкість і кращу чистоту. Вплив магнітного поля поліпшує поляризаційні явища в середовищі мастила із домішками й, внаслідок цього поліпшує його змащуючи властивості. Установка для регенерації мастил містить дросель регулювання режимів роботи ультразвукового генератора, датчик частоти гідро імпульсів, на вході генератора встановлено манометр, а вихід дроселя і генератора з’єднано трубопроводом з електромагнітним фільтром, вихід якого з’єднано через розподільник з розпилюючою насадкою , змонтованій у випарному баку в верхній частині якого змонтований конденсатозбірник, розташований вище бака очищаємої рідини, в нижній частині якого розміщено радіатор для охолодження очищеного мастила. Розроблена установка дозволить підвищити ефективність регенерації мастил з поліпшенням якості товарних мастил.
10
Viunyk, O., I. Sieryi, and A. Smielov. "PROGRAM AND METHODS OF EXPERIMENTAL STUDIES OF THE EFFECT OF EPILAM COATINGS ON THE WEAR RESISTANCE OF PUMP PARTS." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 10 (2020): 11. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2020-2-11.
Full text
11
Hasiy, O. B., V. M. Holubets, and V. I. Stepanyshyn. "Застосування вакуумних йонно-плазмових покриттів у деревообробленні." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 75–77. http://dx.doi.org/10.36930/40291014.
Full textAbstract:
Проаналізовано доцільність застосування вакуумних йонно-плазмових покриттів у деревообробленні. Розглянуто питання розподілу залишкових напружень по товщині покриття з TiN на дискових пилах. Встановлено, що найбільші напруження стиску, які забезпечують найвищу твердість і зносостійкість, є у покриття завтовшки 5 мкм. Оптимальною є тривалість процесу 30 хв. Результати досліджень процесу тертя індентора із інструментальної сталі Р6М5 з покриттям з ТіN за зразком із сосни показали, що застосування покриття дає змогу зменшити силу тертя на 60 %. Наведено результати експериментів у виробничих умовах ДП "Стрийське лісове господарство" та ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" щодо зміцнення різальних зубців ланцюгів бензомоторних пилок ПЦУ-10 та болтів для кріплення ножів млина ST-660 паперового цеху та рафінерів гарячого помолу СВ-36, які контактують з технологічним середовищем. Завдяки нанесенню вакуумних йонно-плазмових покриттів із ТіN, Ті-Ni-N, Ті + ТіN, Ті-Ni-N + ТіN, Мо-Ni-N ресурс роботи деталей збільшено в 1,3…2,5 раза. Зроблено висновок про те, що проблема застосування цих покриттів у деревообробленні є актуальною і потребує подальших досліджень.
12
Student, Mykhajlo, Sergiy Markovych, Volodymyr Hvozdetskii, Khrystyna Zadorozhna, Igor Kovalchuk, and Yurii Dzjoba. "Wearproofness of Layers of Oxide of Formed by Method of Hard Anodization (Hard Anodic Coatings) at Strengthening of Details of Agroindustrial Technique." National Interagency Scientific and Technical Collection of Works. Design, Production and Exploitation of Agricultural Machines, no. 51 (2021): 182–87. http://dx.doi.org/10.32515/2414-3820.2021.51.182-187.
Full textAbstract:
In the last years in an agroindustrial production there is a tendency on replacement of cast-iron details on a detail from aluminium alloys at execution on поверхю of strengthening layer. An ironmaking is accompanied the extrass of plenty of carbon dioxide in an atmosphere. Substituting of cast-iron details by aluminium will decrease the amount of extrass of carbon dioxide in an atmosphere, and substantially will decrease weight of constructions. Hard anodization is used practically in all of industries of industry: avsup and motor-car industry; hydraulics; electronics; heater platforms and tiles; medical devices. This method will allow to promote mechanical descriptions of aluminium alloys the method of forming of the anodized layers on their surface. The synthesis of the anodized layer on an aluminum alloy was performed in a 20% solution of sulfuric acid at a temperature of (-8…-2 ˚C). During anodizing, the current density was 5 A / dm2. The anodizing times were 60, 120 and 180 minutes. Conducted metallographic studies and phase analysis of the layers. Reduction of moisture content was performed at a temperature of 400˚C for 60 minutes. It was found that the oxide layer (Al2O3 • H2O) during hard anodizing on aluminum alloys forms not only oxygen ions, which are formed due to the decomposition of water, but also its neutral atoms, which are formed from the solution. It was found that the microhardness and layer thickness increase with increasing anodizing time. After heat treatment, the number of water molecules decreases and the microhardness increases. Increasing the microhardness increases the resistance to abrasive wear. Conclusions: The layer of oxide in the composition contains to three molecules of water, which reduce a microhardness, and and wearproofness of the anodized layer substantially. The layers of oxide on aluminium alloys are formed the method of cold anodization at low temperatures -8…-4 ˚C to 6 time promote abrasive wearproofness of aluminium alloy of D16. Heat treatment for the temperatures of 400˚C during 2 hours promotes abrasive wearproofness of aluminium alloy on an order.
13
Габ, Ангеліна Іванівна, Віктор Володимирович Малишев, Дмитро Борисович Шахнін, Юрій Володимирович Куріс, Олексій Геннадієвич Кириченко, Оксана Сергіївна Воденнікова, and Роман Миколайович Воляр. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХРОМУ, МІДІ, ЦИНКУ, ЗАЛІЗА, ОЛОВА, БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 56–74. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-07.
Full textAbstract:
Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі хрому, міді, цинку, олова, благородних металів, структури та властивостей покриттів хрому з частинками наповнювачів різної природи. Одним із способів поліпшення фізико-механічних властивостей є одержання комплексних електрохімічних покриттів (КЕП). Вихід за струмом хрому в присутності ультрадисперсних алмазів (УДА) знижується як у стандартному, так і в саморегулівному електролітах хромування. Композиційні покриття хром-графіт можуть бути використані у виробах, які працюють за умов сухого тертя. Зносостійкість і твердість КЕП на основі хрому значно підвищується за введення в стандартний електроліт хромування дисперсних частинок кремнію або діоксиду титану. Основне зазначення КЕП на основі міді – надання металевим поверхням зносостійкості, жароміцності й антифрикційних властивостей. Для одержання КЕП на основі міді найчастіше використовують сульфатні електроліти. Введення в електроліт УДА не змінює природу та механізм електродного процесу. Мікротвердість покриттів, осаджених з електроліту з вмістом УДА зростає майже в півтора разів порівняно з осадами, одержаними з базового електроліту. Електролітичні залізні покриття використовують для відновлення деталей машин і механізмів. Композиційні покриття на основі цинку застосовують для захисту сталевих поверхонь від корозії з поліпшенням їх фізико-механічних властивостей. КЕП на основі срібла з електропровідними частинками осаджують на електричні контакти для поліпшення провідності.
14
Gudz, G. S., M. I. Herys, I. Ya Zakhara, and М. М. Ostashuk. "Визначення взаємозв'язку температури електроліту та вагомих чинників процесу хромування під час відновлення деталей машин." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 93–96. http://dx.doi.org/10.15421/40280520.
Full textAbstract:
Досліджено актуальне питання взаємовпливу температури електроліту з показниками продуктивності процесу та експлуатаційними властивостями деталей, відновлених хромуванням. Встановлено, що на продуктивність процесу та експлуатаційні властивості відновлених деталей значною мірою впливають такі чинники, як густина струму, температура електроліту та тривалість процесу електролізу. Для визначення взаємозв'язку температури електроліту з коефіцієнтом виходу за струмом, мікротвердістю та зносостійкістю осаджень хрому за різної тривалості процесу застосовано системний підхід, домінантною передумовою якого є прагнення з максимальною повнотою врахувати початкові та вихідні характеристики об'єкта дослідження. На підставі використання методу планування експерименту отримано регресійні рівняння, які дають змогу оцінити взаємозв'язок температури електроліту з густиною струму, мікротвердістю та зносостійкістю хромованих деталей. За результатами аналізу цих рівнянь й оцінки числових значень та знаків при коефіцієнтах з'ясовано, що для різної тривалості електролітичного процесу сила й характер впливу чинників є неоднаковими. За отриманими регресійними рівняннями можна визначити температуру електроліту для отримання хромового покриття деталей із заданими експлуатаційними властивостями, що дасть змогу вдосконалювати технологічні процеси відновлення деталей машин.
15
Гудз, Г. С., М. І. Герис, І. Я. Захара, and М. М. Осташук. "Моделі визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на властивості деталей машин під час вібродугового наплавлення." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300215.
Full textAbstract:
Для відновлення ресурсу деталей машин широко застосовують різні способи наплавлення їхніх поверхонь. Встановлено, що найкращі результати показують способи вібродугового наплавлення через слабкий нагрів відновлюваної деталі, незначну величину термічного впливу, внаслідок чого хімічний склад та фізико-механічні властивості деталі майже не змінюються. З'ясовано, що застосуванням електродного дроту з відповідним вмістом вуглецю можна отримати всі види загартованих структур наплавленого металу, який характеризується достатньо високою твердістю та зносостійкістю. Виявлено, що структура та твердість наплавленого металу виходить неоднорідною, на межі оплавлення деяких валиків трапляються пори й мікротріщини. Великі внутрішні розтягувальні напруження, що виникають у покритті, й дефекти структури, у вигляді пор та мікротріщин, різко знижують втомну міцність деталей, що працюють за знакозмінних навантажень. Тому у роботі наведено результати досліджень, які показують залежність втомної міцності і твердості поверхні деталі під час наплавлення зразків електродом з різним вмістом вуглецю без охолоджувальної рідини (в атмосфері повітря та вуглекислого газу) і з охолоджувальною рідиною за подачі її на наплавлюваний зразок на різних режимах. Ці залежності відображають зв'язок між досліджуваними змінними і можуть бути подані у вигляді математичних моделей, які бувають лінійними та нелінійними. Для отримання моделі за певним алгоритмом опрацьовано масиви вхідних і вихідних даних, для яких методом найменших квадратів визначено числові значення коефіцієнтів моделі. Опрацювання емпіричних залежностей твердості поверхні наплавлених зразків від вмісту вуглецю в електроді дало змогу побудувати лінійну модель, а для втомної міцності деталі від вмісту вуглецю – параболічну. Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили достовірний характер отриманих моделей для визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на твердість поверхні та втомну міцність деталі.
16
Berezhanskyi, T., and M. Pashechko. "РОЗРОБКА ПОКРИТТІВ ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ВУЗЛІВ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ ТА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ." Fire Safety 39 (December 29, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.01.
Full textAbstract:
Сьогодення диктує нові правила та потребує від суспільства постійної готовності до нових викликів – при-родних та техногенних загроз. Техногенне суспільство, технології в цілому швидко розвиваються. Природні явища: глобальне потепління, забрудненість екосистем та ін. зумовлюють природні катаклізми, які трапляються все частіше. Це потребує постійної готовності до захисту населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій. Реалізацію функції держави, спрямованої на захист населення, територій, навколишнього природного се-редовища та майна від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та ліквідацію їх наслідків покладено, в першу чергу, на пожежно-рятувальні підрозділи служби цивільного захисту України.Зрозуміло, що існує ряд чинників, які впливають на ефективність виконання пожежно-рятувальними підрозділами своїх функцій, таких як: організація роботи підрозділів та служби цивільного захисту в цілому, індивідуальна та колективна теоретична і практична підготовка, а також багато інших, серед яких і технічне за-безпечення. Якісне та надійне технічне забезпечення підрозділів цивільного захисту України є запорукою ефек-тивної роботи служби пожежно-рятувальних підрозділів і як наслідок безпеки населення України.Тому удосконалення, підвищення надійності, ресурсу роботи та універсальності пожежного та аварійно-рятувального обладнання є актуальним завданням сьогодення.Зносостійкі евтектичні покриття системи Fe-Mn-C-B-Si леговані Cr виконані у вигляді порошкових дротів відзначаються від 1,8 до 10 разів зносостійкістю від матеріалів серійного виробництва. Ці матеріали окрім високої зносостійкості також характеризуються хорошими зварювальними властивостями, що дає змогу наносити їх на деталі пожежної техніки та аварійно-рятувального обладнання за допомогою методів електродугового, плазмо-вого наплавлення та методом напилення, а також іншими перспективними методами. Методи регенерації деталей пожежної техніки та аварійно-рятувального обладнання евтектичними покриттями дають змогу продовжити ре-сурс роботи вузлів та підвищити їх зносостійкість.Розроблено склад зносостійкого покриття на основі евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr, який відзначається найкращою зносостійкістю серед досліджуваних взірців. Покриття характеризується хо-рошими зварювальними властивостями, тому його можна рекомендувати для регенерації та продовження терміну експлуатації вузлів і деталей пожежної техніки та обладнання.
17
Виговський, Георгій Миколайович, Олексій Андрійович Громовий, Наталія Олександрівна Балицька, and Лариса Євгенівна Глембоцька. "Удосконалення процесу чистового торцевого фрезерування плоских поверхонь деталей малої ширини." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-13-20.
Full textAbstract:
При фінішній обробці матеріалів високої твердості все більш широке застосування знаходять торцеві фрези, оснащені надтвердими матеріалами, які повністю розкривають свій потенціал при високошвидкісній обробці. Однак вітчизняним машинобудівним підприємствам не завжди доступне металообробне обладнання такого рівня. Наслідком цього є застосування торцевих фрез, оснащених надтвердими матеріалами, при нераціональних занижених режимах різання, що зумовлює зменшення продуктивності обробки, періоду стійкості інструментів та погіршення якості оброблених поверхонь деталей. У роботі досліджуються особливості процесу фінішної обробки поверхонь заготовок малої ширини (20…50 мм), які виготовлені з матеріалів високої твердості, торцевими фрезами, оснащеними надтвердими матеріалами. Показано, що процес обробки характеризується неоптимальними режимами різання; використанням фрез малого діаметра; малою кількістю різальних елементів, що одночасно беруть участь у різанні, та погіршеною динамікою; низькою зносостійкістю різальних елементів; недостатньою продуктивністю обробки та якістю оброблених поверхонь. Встановлено, що значні переваги мають процеси чистової обробки плоских поверхонь косокутними торцевими фрезами з використанням ступінчастих схем різання, які дозволяють забезпечити повну участь у процесі обробки всіх різальних елементів, покращити динаміку процесу та підвищити стійкість інструмента. Застосування безвершинної геометрії з монотонними криволінійними різальними кромками дозволяє виключити із процесу формування мікронерівностей найбільш вразливу ділянку різальної кромки – вершину. Визначено шляхи підвищення продуктивності обробки поверхонь малої ширини застосуванням торцевих фрез збільшеного діаметра на невисокошвидкісних верстатах та зміщенням деталей відносно осі фрези на відстань, що гарантує забезпечення необхідної висоти мікронерівностей обробленої поверхні.
18
Габ, Ангеліна Іванівна, Дмитро Борисович Шахнін, Віктор Володимирович Малишев, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев, and Ольга Русланівна Бережна. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-06.
Full textAbstract:
Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі нікелю, структури та властивостей покриттів нікелю з частинками ультрадисперсних алмазів, фулерену, фторопласту, різних сполук металів. Найбільшого поширення серед композиційних електрохімічних покриттів (КЕП) набули покриття з нікелевою матрицею, які характеризуються високою твердістю та зносостійкістю, а також стійкістю в корозійних середовищах. В останні роки значну увагу приділяють нікелевим покриттям, що містять як дисперсну фазу ультрадисперсні алмази (наноалмази; УДА), фулерен С60 і фторопласт (тефлон). Для осадження КЕП нікель-УДА Зазвичай використовують класичні сірчанокислі електроліти. УДА позитивно впливають на якість нікель-алмазних покриттів. Коефіцієнти тертя, порівняно з нікелевими покриттями, зменшуються з 0,43 до 0,33, а мікротвердість зростає з 2,45 до 4,31 ГПа. Деталі, покриті КЕП-нікель-УДА, можуть служити в 20 разів довше ніж деталі з нікелевим покриттям. При осадженням алмазних шарів з нікелевим покриттям на різальних інструментах одержують рівномірні КЕП із вмістом частинок від 20000 до 25000 на см2 поверхні. Входження наноалмазних частинок до нікелевої матриці призводить до зменшення розміру зерна, утворення дислокацій у вигляді клубків і сіток уздовж меж зерен. КЕП нікель-УДА має стовпчасту структуру. Збільшення мікротвердості За включенням бору в нікель-алмазні КЕП, можливо, пов’язане з переходом від стовпчастої до ланцюго-розширеної структури. Введення в сірчанокислий електроліт нікелювання частинок фулерену С60 полегшує катодний процес осадження КЕП нікель-фулерен. Одержаний КЕП має шорстку поверхню, мікровиступи якої утворюються за зарощуванням дисперсних частинок металом.
19
Руденький, Сергій, Микола Карцев, Олександр Корнєєв, Олексій Кунченко, Юрій Кунченко, Володимир Маринін, Володимир Коваленко, et al. "ПРОЦЕС ВАКУУМНОГО АКТИВОВАНОГО ДИФУЗІЙНОГО ХРОМУВАННЯ СТАЛЕЙ 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР." Science and Innovation 18, no. 2 (April 30, 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.066.
Full textAbstract:
Вступ. Сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР використовують в машинобудуванні як матеріал деталей турбін, для підвищення робочих температур яких необхідно поліпшити жаростійкість їхньої поверхні.Проблематика. Підвищення корозійної стійкості поверхні сталей можливо через нанесення захисного шару. Однозначно сказати, яке покриття й метод його формування на конкретній сталі забезпечить достатнє підвищення жаростійкості поверхні цього матеріалу, практично неможливо. Раніше сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР не захищали методом вакуумного хромування в парах хлористого натрію.Мета. Дослідити процес вакуумного активованого хромування сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР і його вплив на характеристики зразків з них.Матеріали й методи. Зразки для досліджень виготовляли зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР. Випробування на кавітаційне й абразивне зношування провадили на стендах, а на жаростійкість — в муфельній печі на повітрі. Для досліджень поверхні зразків використовували металографічні методи й рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА).Результати. Зразки зі сталей15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР хромували методом вакуумного насичення в парах хлористого натрію при температурах 1070 і 1100 °С та тривалості процесу 4 і 10 год. Встановлено, що після хромування при кавітаційному і абразивному діянні зразки із цих сталей за зносостійкістю дещо поступаються вихідним зразкам. З’ясовано, що при хромуванні зразків на їхній поверхні утворюється дифузійний шар товщиною 50—130 мкм залежно від умов обробки. Вміст хрому в поверхневому шарі досліджуваних сталей змінюється, відповідно, в межах 56—82 ваг. % і 81—93 ваг. %, залежно від параметрів процесу насичення. Проведено порівняльні випробування цих зразків на жаростійкість на повітрі при температурі 900 °С. Встановлено, що жаростійкість хромованих зразків значно перевершує стійкість вихідних.Висновки. Дослідження процесу вакуумного активованого хромування зразків зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР показали, що така обробка значно підвищує жаростійкість цих матеріалів порівняно з вихідними.
20
Sagalovych, O. V., V. V. Popov, and V. V. Sagalovych. "ПЛАЗМОВЕ ПРЕЦИЗІЙНЕ АЗОТУВАННЯ AVINIT N ДЕТАЛЕЙ ІЗ СТАЛЕЙ І СПЛАВІВ." Технологические системы, no. 89/4 (June 24, 2020). http://dx.doi.org/10.29010/89.8.
Full textAbstract:
Розроблений спосіб зміцнення і підвищення зносостійкості виробів із сталей і сплавів шляхом плазмового прецизійного азотування Avinit N.Нагрівання деталей до температури 400…500°С, наступну ізотермічну витримку при цій температурі і безпосередньо дифузійне насичення поверхні деталей при температурах 500…600°С в атмосфері азоту проводять у високошільній газорозрядній плазмі аргону і азоту, що формується газовим плазмогенератором.При цьому суттєво інтенсифікується процес утворення азотованого шару в 5–50 разів в порівнянні з обробкою традиційними способами азотування. Підвищується твердість і зносостійкість деталей за рахунок отримання рівномірно зміцненого шару без короблення зі збереженням вихідних геометричних розмірів азотованих деталей (прецизійне азотування «в розмір» з точністю до 1–2 мкм).
21
Якобчук, О. Є., А. М. Хімко, В. М. Бородій, and В. О. Краля. "ВПЛИВ РЕЖИМІВ ТЕРТЯ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ДЕТАЛЕЙ В УМОВАХ ТЕРТЯ–КОВЗАННЯ." Problems of Friction and Wear, no. 50 (December 14, 2008). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.50.2998.
Full text