Academic literature on the topic 'Знання процесні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Знання процесні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Знання процесні"
1
Соколова, Олена Геннадіївна, and Олександр Пилипович Сук. "Деятельностный подход в организации дистанционного обучения." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 13, 2014): 220–24. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.438.
Full textAbstract:
Объем информации, который эффективно усваивается человеком, ограничивается природными возможностями человеческого мозга. Сегодня интенсивность обучения достигает критического уровня, поэтому возникла необходимость в усовершенствовании учебного процесса, внедрении таких технологий, которые позволяют развить творческие способности студентов и оптимизировать процесс усвоения и накопления знаний. Главной концепцией сегодняшнего образования становится методологическая переориентация образовательных систем с информационных аспектов обучения на деятельностный подход, раскрывающий механизмы усвоения знаний. [1]Традиционному образованию присуща дисциплинарная модель обучения. При этом дисциплины перегружены избыточной информацией, слишком наукообразны и скучны. Это объясняется фундаментальностью образования. Обучение безразлично к формированию развивающейся личности. Оно преподносится в готовой форме формализованной системы знаний, оторванных от реального мира и его проблем. Как правило, это определенный набор законов, теорий, правил, который иллюстрируется отдельными примерами из реальной жизни. Содержание образования не ориентировано на отражение взаимосвязей между объектами реального мира, а преподносится в виде готового знания, которое необходимо понять, усвоить и запомнить. Восприятие целостной картины мира практически невозможно. Студент постоянно находится в искусственной как по форме, так и по содержанию образовательной среде и лишен возможности в процессе обучения воспринимать мир как свое естественное окружение.Очень важно, чтобы каждая учебная дисциплина вносила фундаментальный вклад в общее профессиональное образование, соблюдая принцип: учить нужно не предмету, а специальности. Стратегическая суть этого положения сводится к целенаправленной ориентации всех дисциплин для целостного изучения явлений и процессов, формирующих личностные и профессиональные качества специалиста. Это возможно при системно-деятельностном подходе к изучению учебных предметов [2]. Процесс усвоения знаний перестает носить характер рутинного заучивания, репродукции и организуется в разнообразных формах поисковой мыслительной деятельности.С позиций педагогической психологии деятельностный подход к учебному процессу заключается в выявлении особенностей процесса приобретения студентом знаний, умений, навыков, способов деятельности, его психического развития.В новой системе цель обучения – развитие личности, готовой к жизнедеятельности в условиях технологического общества. Под этим понимается подготовка студента к самообразованию, самоконтролю. Знания, умения и навыки рассматриваются не как цель обучения, а как средство развития личности студента.Образование – деятельность человека в специально организованной учебной среде. Это предполагает сообщение студентам ориентировочной основы действий и упражнения в переносе способов выполнения действия в нетиповые ситуации.Деятельность – процесс достижения цели. При разработке конкретных целей освоения учебной дисциплины нужно руководствоваться требованиями квалификационной характеристики специалиста. На основе целей обучения далее разрабатывается содержание учебной дисциплины и технологии их освоения. Цель – начало проектирования учебного процесса. Цель направляет деятельность и корректирует ее ход. Задать цели обучения по учебной дисциплине – значит выявить и сформировать систему умений, которыми должны овладеть студенты. Если цели нет или она не осознана, то это не деятельность, а скорее имитация деятельности.Деятельностный подход задает принципиально иное видение целей обучения. К ним нужно относить только умения (практические и исследовательские). Знания составляют научное содержание обучения. Сначала определяются цели – умения. Затем отбираются знания, необходимые для умений. Это знания о тех объектах и процессах окружающего мира, с которыми нужно уметь действовать. К этим знаниям добавляются знания о самой деятельности – о методах и приемах решения задач. Оба вида знаний составляют научное содержание учебной дисциплины. Знания служат умениям и являются основой умений. В процессе обучения вначале даются знания, а затем на их основе формируются умения. Знания, сами по себе, отдельно от умений считаются неполноценным продуктом обучения, поскольку нет готовности студента к решению жизненных задач. Умения включают в себя знания плюс определенную степень тренированности в оперировании знанием.Воздействуя на внешний мир и изменяя его, человек тем самым изменяет себя. Главный канал развития субъекта – перевод внешней материально-чувственной деятельности во внутренний план. При переходе к внутренней индивидуальной деятельности формируются личностные знания, умения, мотивы, способности. Самостоятельно открыть формы деятельности с предметами человек может не всегда. Процесс обучения происходит в форме сотрудничества, совместной деятельности преподавателя и студента. Задача преподавателя заключается в умении продемонстрировать образцы деятельности и включить студента в совместную деятельность.Дистанционное образование – это один из путей подготовки людей для жизни и работы в информационном обществе 21 столетия. Это качественно новый, прогрессивный вид обучения, возникший благодаря новым технологическим возможностям, появившимся в результате информационной революции и идеи открытого образования. В основу дистанционного образования положена самостоятельная деятельность студента во взаимодействии не только со специально разработанными и структурированными учебными материалами, но и преподавателем, своими товарищами и всей информационной средой, окружающей студента. Этот вид образования наиболее эффективен в сфере профессионального образования для людей, работающих по выбранной специальности обучения. Студент выступает как полноценный субъект деятельности по решению профессиональных задач, получая необходимую помощь и поддержку от преподавателя [3].В связи с деятельностным подходом при создании системы дистанционного обучения поставлена задача перехода от дисциплинарно-ориентированной системы обучения к проектной. Проектность – образовательная тенденция будущего. Эта система характерна, прежде всего, личностно-деятельностным подходом в обучении. В соответствии с ним основой учебного процесса становится усвоение как знаний, так и способов самого усвоения. Этот подход отвергает бесполезные знания ради знаний, навыки ради навыков, умения ради умения.Дальнейшее развитие личностно-деятельностный подход может приобрести именно в проектной системе обучения, когда на первое место в образовательном процессе выходит деятельность и личность. Это способствует развитию междисциплинарного мышления. В проектной модели отсутствуют дискретные учебные дисциплины. Логика образовательного процесса базируется на идее познания окружающего мира: моделирование, оценка результатов и их корректировка.В содержании проектов на первое место выходит созидательное начало любого познания, относящегося к целостно воспринимаемому окружающему миру с его закономерностями, проблемами, взаимосвязями и перспективами развития. На первое место выдвигаются процессы и объекты. Это не означает, что в содержание обучения не должна входить определенная система готовых знаний. Знания как таковые не исчезают, а просто перестают быть самоцелью обучения. Знания в новой системе систематизируются и структурируются. Студент должен иметь к ним открытый доступ и усваивать в контексте процесса проектирования, структурирования или исследования.Таким образом, в новой модели знания должны быть не объектом, а средством развития студента. Универсальным компонентом процесса обучения становится использование знаний в процессе реализации проекта. Оно направлено, прежде всего, на восприятие и осознание реального окружающего мира. Вместо отдельных фактических сведений, понятий, теорий, законов предметом познания становится целостный реальный окружающий мир.Качество будущих специалистов зависит от результативности применения технологий обучения, которые основаны на новых методологических принципах, развивающих деятельностный подход к обучению. Студента, прежде всего, необходимо научить работать с информацией, логически думать, правильно анализировать реальные процессы и принимать оптимальные решения.Следовательно, проектное обучение, подкрепленное методически обоснованным использованием компьютерных технологий должно стать эффективной технологией обучения, ориентированной на профессиональную подготовку в условиях высокого информационного насыщения учебного процесса. В связи с деятельностным подходом при создании системы дистанционного обучения поставлена задача использования проектного обучения.
2
Ткаченко, Костянтин Олександрович, Олександр Андійович Ткаченко, and Ольга iванiвна Ткаченко. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРИДБАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 92–100. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.10.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз концептуальних підходів до процесів отримання, генерації нових знань з наявних даних і знань. Розглянуто та проведено дослідження шляхів когнітивних досліджень (наприклад, створення, набуття та отримання нових знань). Проаналізовано застосування основних джерел знань (наприклад, інша система знань, інша фізична система для деякої системи знань, сама система знань), яка або має, або створює елементарні знання та інші структури знань. Описана KDD (Knowledge Discovery in Databases) – сфера забезпечення автоматизованих рішень щодо аналізу даних та процесів генерації знань. Було визначено, що знання формуються лише всередині якоїсь системи знань (наприклад, інтелект користувача, інтелектуальна система знань). Описано основні поняття систем знань та їх поєднання за допомогою відповідної комп’ютерної моделі. Ключові слова: знання, система знань, подання знань, моделювання систем знань, управління знаннями.
3
Chernova, Lb S. "Управління організаційними знаннями в організації, що інноваційно розвивається." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 65 (November 16, 2021): 186–98. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2(65)-186-198.
Full textAbstract:
У статті наводиться визначення організації, що інноваційно розвивається, розглядаються питання співвідношення стратегії бізнесу та інформаційних технологій.
Розглянуто питання ефективного управління системою знань, націлених на активізацію інноваційної діяльності, що сприяє активній позиції працівників: необхідність ділитися знаннями, співпраці при реалізації спільних проектів, мотивацією до саморозвитку.
Приводяться принципи управління організацією, що інноваційно розвивається. У системах, побудованих на цих принципах, на рівних повинні брати участь люди, чий інтелект володіє динамічністю, здатністю до прийняття рішень. В одну систему їх можуть об'єднати технології, що підтримують управління знаннями.
Представлена модель системи управління знаннями, навколо циклу знань у вигляді «знаннєвих процесів»: виявляти, створювати, зберігати, обмінювати, застосовувати. Змістом управління знаннями є забезпечення поширення знань, як з зовнішнього, так і з внутрішнього оточення. Знання повинне бути «корисним», тобто для конкретної організації має цінність те знання, яке сприяє зростанню його інноваційної активності і здатне наповнити змістовним сенсом «ланцюжок знань».
4
Захарчин, Г. М., Н. П. Любомудрова, and Я. В. Панас. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 108–12. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.18.
Full textAbstract:
Охарактеризовано основні аспекти управління знаннями в умовах су-часної реальності, до яких віднесено: ідеологічний, організаційний, технологічний, культурологічний, інституційний. В окрему групу виділено методологічний аспект для систематизації основних понять і впорядкування категоріального апарату, а також для чіткого окреслення предмета вивчення як окремої галузі знань. Акцентовано на факторах, які підсилюють увагу до необхідності активного використання знань для інноваційного поступу суспільства. Підкреслено важливість системного поєднання теоретичних аспектів дослідження із практикою, оскільки таким чином досягається трансформація знання в інтелектуальний потенціал організації та підвищується її інноваційна спроможність. Виділено особливості управління знаннями на всіх стадіях його життєвого циклу із зазначенням домінуючих методів і моделей управління знаннями. Наголошено на необхідності активізації процесів створення інтелектуальних організацій, здатних примножувати і створювати нові знання.
5
Матюшина, Інна Іванівна. "Легітимація знання та розуміння тенденцій освітніх процесів." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 24 (June 23, 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i24.865.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу структури процесу легітимації знання, за допомогою якого можна зрозуміти причини змін, що відбуваються в сучасній освіті. Автор окреслює сучасний спосіб легітимізації знань, відповідає на запитання: чому логічні та філософські знання є необхідним підґрунтям сучасної освіти, розглядає яким чином суспільний запит на критичне мислення легітимізує ці знання. Завдяки застосуванню системного підходу, запропонованого А.І. Уйомовим, створюється системна модель легітимізації.
Показано, що субстратом системи легітимізації знання є вся сукупність інформації, що виробляється людством, життєві запити, практичні потреби. Структурою системи є механізми легітимізації знання, тобто процедури, завдяки яким інформація, що набувається, визнається знанням; завдяки яким усвідомлено виробляється саме знання; процедури, які визнають особу такою, яка виробляє та передає знання тощо. До цього рівня відносяться принципи та методи наукового пізнання, процедури присудження кваліфікацій різного рівня (магістр, кандидат наук тощо), вимоги до навчальних програм, уявлення про раціональність, яка є основою західноєвропейського типу мислення та багато інших процедур. Це – реляційна структура.
Обгрунтовано, що концептом системи є норми та цінності, що є актуальними в певний історичний період часу в межах певних соціальних інститутів, та які визначають місце, значимість знання в соціальній системі в цілому, тобто ті якості (у загальному вигляді), які повинні мати знання.
В статті зазначається, що у поняття легітимації знання обов’язково включається проблема передачі знання, освіти. Простеживши тенденції зміни концепту легітимації освіти, ми з’ясували, що ціннісні орієнтації сучасної освіти полягають у тому, що освіта має бути практичною, результативною, доступною з точки зору економічного, соціального та часового ресурсів. Крім того, продемонстровано, що зміна концепту легітимації освіти призвела до зміни розуміння того, яким мають бути знання, тобто до зміни концепту легітимації знання. Концепт легітимації знання як системи включає в себе цінність якісного, правильного, аргументованого мислення, ці вміння можуть забезпечити вивчення філософії та логіки. Але сьогодні попит на філософські та логічні знання формується як запит навчання критичному мисленню. Отже, введення дисципліни «Критичне мислення» є формою легітимації філософії та логіки в навчальному процесі.
6
Козак, О. М. "ЕВОЛЮЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ У ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 3 (February 18, 2022): 37–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.6.
Full textAbstract:
У статті досліджено процес формування та становлення управління знаннями. Описано еволюцію наукових підходів до застосування управління знаннями у публічному секторі й узагальнено основні визначення цього поняття. Представлено інструменти з управління знаннями, які дозволили забезпечити трансформацію неформалізованих знань, досвіду та навичок публічних службовців у формалізовані знання публічних органів влади. Встановлено, що поштовхом до активного застосування теорії управління знаннями у системі публічних відносин стала поява у 80-х рр. минулого сторіччя управлінської концепції Нового публічного менеджменту. Доведено, що іншим стимулюючим фактором активного застосування управління знань у системі публічного управління став розвиток сучасного суспільного стану як постіндустріального інформаційного суспільства, у якому провідну роль відіграють науково-технічні досягнення. Стосовно значення управління знаннями в електронному уряді зазначено, що управління знаннями забезпечують загальну стратегію управління змістом електронного врядування, надаючи інструменти та методи організації знань, відстежуючи актуальність змісту знань і надаючи громадянам усю необхідну інформацію. Установлено переваги у застосуванні управління знаннями в електронному урядуванні, які сприяють підвищенню компетентності урядів, підвищенню якості публічних послуг і здоровому розвитку електронного врядування. Визначено, що управління знаннями у публічних органах влади є надзвичайно складним процесом багаторазової взаємодії формалізованих і неформальних знань, який супроводжується формуванням нової організаційної культури, створенням команди однодумців, котрі спільно працюють над вирішенням конкретних проблем. Обґрунтовано те, що у системі публічної влади знаннями необхідно керувати ефективно у часі та з огляду на витрати, щоб поєднувати громадян із громадянами та громадян із владою і, навпаки, для прийняття державних політик і рішень за участю громадськості.
7
СТАРІКОВА, Галина. "НОВІ ПІДХОДИ ДО ПИТАННЯ ПРО ТИПОЛОГІЮ НЕЯВНИХ ЗНАНЬ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 43 (November 29, 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.16.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливий фрагмент когнітивної системи людини – імпліцитні, або неявні, знання. Сучасна філософія не приділяє достатньої уваги цій важливій складовій частині людського пізнання, особливо питанню типології неявних знань. Мета дослідження: аналіз розвитку імпліцитного типу знань та формулювання на цій основі підходів до класифікації неявних знань. Методологія. У роботі використовувалися загальнонаукові та формально-логічні методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування. Крім того, використано історичний та генетичний методи, а також лінгвістичний, герменевтичний і евристичний методи дослідження. Наукова новизна. Запроваджується принципово новий підхід до аналізу цього типу людських знань, а також до вирішення актуальної для сучасної теорії пізнання проблеми розроблення цілісної типології неявних знань. Пропонується за основу такої типології узяти історико-генетичний підхід, який полягає у розгляді основних етапів формування неявних знань в історії розвитку homo sapiens, аналізі різних типів імпліцитних знань, що виникають на цих етапах, і здійснення на цій основі перших кроків зі створення системної типологізації неявних знань. У процесі аналізу доведена особлива роль, яку відіграють первісні типи імпліцитних знань, що формуються у прадавніх людей на біологічному рівні у процесі безпосередньої практичної діяльності людей. Аутопоетичні витоки первісних знань беруть свій початок від тваринних предків людини, але на новому рівні отримують нові якості. Важливим висновком, який отримано у статті, є припущення, точніше, твердження, що цей найдавніший шар імпліцитних знань зберігає своє значення і для сучасної людини. Ці знання не тільки беруть участь у багатьох пізнавальних діях людини, вони є невід’ємною складовою частиною фундаментального, базового шару висхідних передумовних знань, на яких базується майже уся пізнавальна діяльність людини, у тому числі й наукова. Проаналізовано також особливий різновид неявних знань – імпліцитні знання, які притаманні природній мові. Вони також формуються у прадавні часи, але не тільки існують, але й активно діють у межах сучасних природних мов людства. Імпліцитні компоненти мови відіграють важливу роль як у процесах безпосередньої комунікації, так і у теоретичному, науковому пізнанні. Висновки. Хоча імпліцитність, неусвідомлений характер цього феномену робить його важкодоступним для формалізованого, абстрактно-наукового та філософського аналізу, дослідження у цьому напрямі є необхідними і важливими для більш глибокого і точного розуміння специфіки як людського пізнання взагалі, так і абстрактно-логічного, понятійного, наукового пізнання. Імпліцитна складова частина пізнання присутня у всіх без винятку видах людської діяльності – як в інтуїтивних діях «на рівні живої істоти», так і у специфічно людській діяльності – пізнавальній, практичній, творчій. Тому дослідження проблеми імпліцитного знання залишається актуальним для сучасної теорії пізнання та епістемології.
8
Rubanets, Oleksandra. "Когнітивна комунікація." Multiversum. Philosophical almanac, no. 5-6 (May 18, 2018): 87–99. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.09.
Full textAbstract:
У статті розглядається введення когнітивного аспекту в дослідження комунікації. Обґрунтовано необхідність введення поняття «когнітивна комунікація». Показано, що когнітивна комунікація поєднує інформаційну та когнітивну взаємодії. Розробка когнітивної комунікації спирається на сучасні когнітивні дослідження. Когнітивні дослідження виявляють значення сполученості структурних та лінгвістичних змін у процесі комунікації. Розкривається значення структурованості в когнітивній комунікації, яка виявляє її процесуальність. На відміну від передачі повідомлень, що розкриває комунікацію як інформаційну взаємодію, когнітивна комунікація виявляє значення когнітивної взаємодії учасників у процесі здійснення комунікації. Виявляється незворотність когнітивної комунікації. Важливим стає задіяння когнітивної складової учасників процесу, яке набуває форми гри. Різний ступінь задіяності когнітивних здатностей у процесі комунікації визначає її ефективність та успішність. Обґрунтовано необхідність нового розуміння когнітивної комунікації в науці. Введено в розгляд комунікацію через репрезентацію. Комунікація через репрезентацію об’єднує пізнавальну, когнітивну та інформаційну взаємодії. Комунікація через репрезентацію виявляє знаннєві, когнітивні передумови творення нового способу представлення об’єкта у знанні. Вона виявляє інтегральну сполученість пізнавальних дій учасників комунікації у сфері знання. Розкриваються особливості комунікації через репрезентацію в класичній та сучасній науці.
9
Селиверстова, Нина Анатольевна. "«Ненужные» знания высшей школы: к проблеме конструирования тезауруса студенческой молодежью." Горизонты гуманитарного знания, no. 4 (September 4, 2021): 61. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2021.4.4.
Full textAbstract:
<p>В статье рассматривается феномен «ненужных» знаний высшей школы в связи с конструированием тезауруса студенческой молодежью. Автор приходит к выводу, что определение «“ненужные” знания» — это: 1) проявление инструментализации отношения студенческой молодежи к знанию и высшему образованию; 2) отсутствие познавательного интереса к конкретному знанию, дисциплине, отрасли науки; 3) оправдание недостаточных способностей и / или базы знаний для освоения конкретной дисциплины.</p><p>Субъектность студенческой молодежи при конструировании тезауруса выражается в отказе осваивать «ненужные знания», имитации образовательных практик. Проблема «ненужных» знаний рассматривается в контексте процесса гуманитаризации высшего образования, а также формирования «твёрдых» (hard skills) и «мягких» (soft skills) навыков студентов.</p>
10
Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Petro Herasymiuk, and Andrii Havryliuk. "Ефективність діяльності тренера жіночої команди з міні-футболу." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 29, 2018): 131–36. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-131-136.
Full textAbstract:
Актуальність теми. Фізична культура й спорт на сучасному етапі є могутнім засобом формування особистості, галуззю інтенсивної творчості тренерів. Жінки активно освоюють ті види спорту, які традиційно вважаються «чоловічими». До них належить і міні-футбол. Його доступність, простота інвентарю й обладнання, величезна емоційність гри завоювали велику кількість прихильників й уболівальників. Мета роботи – визначення основних вимог до діяльності тренера з метою досягнення спортсменами високих спортивних результатів. Методи – аналіз наукових джерел. Результати. Автори наголошують на тому, що тренер із міні-футболу повинен вести пошук нових шляхів, способів, прийомів і показу навчального матеріалу. Основа цього процесу – створення нової техніки, тактики, методики тренування, прийняття правильних рішень під час гри. У своїй діяльності тренер повинен намагатися використовувати всі закономірності пізнавальних процесів спортсменок для глибокого засвоєння ними системи знань, вироблення творчих навичок та вмінь. У процесі спортивної підготовки жіночої команди з міні-футболу тренер повинен ураховувати ті особливості, які характерні лише для жінок, тобто відмінності протікання адаптаційних процесів в організмі. Велике значення в тренувальному процесі має індивідуальний підхід тренера до розв’язання поставлених завдань, формування взаємин у колективі. Висновки. Творчий підхід тренера з міні-футболу ґрунтується на його здібності формулювати основні гіпотези для розв’язання проблемної ситуації в процесі тренування, умінні трансформувати знання й методичні прийоми в грі, майстерності застосовувати в конкретний час надійні критерії оцінки спортсменок. Загалом тренер має бути і психологом, і педагогом, і адміністратором, і господарником, і дипломатом.
Dissertations / Theses on the topic "Знання процесні"
1
Шабанова-Кушнаренко, Любов Володимирівна. "Предикатні моделі, методи та технологія обробки процесних знань в інформаційних системах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21851.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Харківський національний університет радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016. Мета дисертаційного дослідження – розробка моделей процесних знань на основі аналізу лог-файлів з використанням апарату АСП і реляційних мереж, а також технологій Process Mining і виведення знань на прецедентах. Основні результати: вдосконалена предикатна модель метрики на просторі прецедентів, яка допускає практичну перевірку її існування за допомогою системи умов та введення евклідової метрики на лінеаризованому просторі атрибутів. Вперше розроблено метод оцінки близькості прецедентів, заснований на табулюванні шкал атрибутів та привласненні атрибутам ваг з урахуванням функціональної залежності ваг від атрибутів прецедентів, що дозволяє значно підвищити точність оцінки близькості прецедентів завдяки врахуванню зростання реальної ваги атрибутів в їх критичних діапазонах. Отримав подальший розвиток метод побудови предикатної ієрархічної моделі процесних знань у вигляді реляційної метамережі, яка заснована на моделі «дані-інформація-знання-метазнання». Ієрархічне представлення спрощує конфігурацію моделі процесу і доповнює її неявними зв’язками. Удосконалено метод конфігурування ієрархічної моделі процесних знань на основі аналізу лог-файлів, яка має вигляд ієрархічної системи бінарних предикатів, що задають логіку поведінки процесу. Метод включає налаштування під предметну область, що підвищує ефективність методів Process Mining.Thesis for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.13.06 – Information Technologies – Kharkiv National University of Radio Electronics of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. Improved predicate model metric in the space of precedents, which, unlike the existing ones, allows practical test of its existence with the help of conditions and the introduction of the Euclidean metric in the space of linearized attributes. For the first time developed a method for estimating the proximity of precedents based on the tabulation attributes scales and the attribution of weights based on the functional dependence of the weights of the attributes of precedents that can significantly improve the accuracy of estimates of the proximity of precedents by taking into account the weight of the real growth of the attributes in their critical bands. It has continued to develop a technique of constructing a predicate hierarchical model of process knowledge in the form of a relational metanet, which is based on the model of "data-information-knowledge-meta-knowledge." The hierarchical structure simplifies the configuration process model and complements its implicit connections. Improved methods of hierarchical model configuration process knowledge based on the analysis of log files, which, unlike the existing ones, has the form of a hierarchical system of binary predicates that define the behavior of the logic of the process. The method includes tuning a subject area, which increases the efficiency of Process Mining techniques.
2
Омельяненко, Віталій Анатолійович, Виталий Анатольевич Омельяненко, Vitalii Anatoliiovych Omelianenko, and Ю. І. Єременко. "Значення "перетоків" знань (knowledge spillovers) в процесі міжнародного трансферу технологій." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36937.
Full textAbstract:
В основі сучасної інноваційної економіки знаходяться «перетоки» знань (knowledge spillovers), не лише у формі технологій, але й умінь та навичок учасників створення продуктів і реалізації проектів. Під «перетоком» знань розуміють ситуації, в яких учасники мають можливість безкоштовно або з мінімальними витратами одержати знання з зовнішніх джерел. «Перетоки» знань є позитивними екстерналіями, що часто стають джерелом позитивної віддачі від масштабу в агрегованій виробничій функції.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36937
3
Сиротенко, Нiна. "Знання: роль i можливостi в iнформацiйному дистацiйному процесi." Thesis, ВНТУ, 2012. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/6933.
Full textAbstract:
Статья предлагает более детально рассмотреть, что собой представляют знания, как информационный ресурс, какую роль играют они в дистанционном учебном процессе, и, наконец, дать характеристику различным аспектам использования знаний в познавательной деятельности.An article proposes a more detail examination about what is knowledge itself as an information resource and what role does it perform at a distance educational process and at last what characteristics can we give for the different aspects of a knowledge application at a cognitive activity.
4
Базиль, Олена Олександрівна, Елена Александровна Базиль, Olena Oleksandrivna Bazyl, and О. С. Соколов. "Оцінка складності тесту за допомогою програми Microsoft Excel." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47640.
Full textAbstract:
Для контролю рівня знань студентів та вимірювання ефективності
навчального процесу використовуються найрізноманітніші методи.
Останнім часом для вимірювання навчальних досягнень опитуваних
обирають тестування. Важливими характеристиками тесту є його валідність, ефективність і надійність результатів, на які значно мірою впливає складність тестового завдання. Надто складні тестові завдання зменшують валідність та надійність тесту, а дуже прості – приведуть до його одноманітності та неефективності.
5
Томілін, Олександр Михайлович. "Організація сучасного навчального дискурсу у процесі викладання англійської мови." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20156.
Full text
6
Шелудько, Вікторія Миколаївна. "ЗНАЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ." Thesis, ПУЕТ, Полтава, 2013. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/4116.
Full text
7
Давидюк, В. Є., and В. С. Пасічний. "Когнітивна і цифрова «економіки», як дві сторони інноваційного процесу." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53367.
Full textAbstract:
1. Nicholas Negroponte Bits & Atoms. Переклад з английської мови. Частини 1 і 2 URL: https://habr.com/company/philtech/blog/354414/ і https://habr.com/company/philtech/blog/354418/
2. Абдікеєв Н. М., Авєркін А. Н., Єфремова Н. А. Когнитивна економіка в еру інновацій. Вісник РЭА, 2010, № 1.
3. Кудрявцева Е.І. Когнитивна економіка и когнитивний менеджмент: нова концепція управління людськими ресурсами. Управлінська консультація. 2014. № 4(64). С. 62-69.
4. Енцо Руллані Когнитивний капіталізм. Логос № 4 (61) 2007 http://www.intelros.ru/pdf/logos_4/rulani.pdf
5. Даніелян Н.В. Когнитивний капіталізм як нова соціально-економічна концепція. Економічні і соціально-гуманітарні досліди № 1 (9) 2016
6. Уіз Леонард Бткоін-майнінг і споживання енергії (переклад з англійської мови) https://vc.ru/30588-bitkoin-mayning-i-potreblenie-energii.Процеси технологічних перетворень дозволяють переходити на якісно новий рівень технологій бізнесу. Це дає підставу говорити про настання так званої когнітивної ери та розвитку цифрової економіки. У роботі розглядаються поняття "когнітивна і цифрова економіки", як різні сторони інноваційного процесу, сформовані провідними вченими, що займалися дослідженням даної проблематики.
8
Коньок, Ольга Петрівна, Ольга Петровна Конек, and Olha Petrivna Konok. "Использование страноведческих знаний в процессе обучения грамматике РКИ." Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47382.
Full textAbstract:
В условиях глобализации и стирания границ в современном
мире важную роль играют страноведческие знания как инструмент
диалога и толерантности культур, успешной межкультурной
коммуникации. Основной целью обучения РКИ иностранных студентов-нефилологов является формирование коммуникативной компетенции, обеспечивающей свободное общение в профессиональной и социокультурной сфере.
9
Назаров, М. А. "Використання Google form для оцінювання знань студентів." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43367.
Full textAbstract:
Кожен користувач інтернету знає, що таке Google. Створивши аккаунт в Google, ви відкриваєте великий спектр можливостей в мережі Інтернет. З аккаунтом можна поєднати будь-яке відео та музику з YouTube, на віртуальному диску можна зберігати різноманітну інформацію і завжди мати до неї доступ з будь-якого
пристрою (комп’ютер, планшет або телефон) тощо. Також є багато інших додатків, але мало хто знає про Google Form.
10
Левыкин, В. М., and О. В. Чалая. "Информационная технология актуализации модели знание-емкого бизнес-процесса." Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10020.
Full textBooks on the topic "Знання процесні"
1
Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з виявлення об’єктів інтелектуальної власності, що виникають в процесі наукової та науково-практичної діяльності наукових закладів охорони здоров’я. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-1.
Full textAbstract:
Методичні рекомендації призначені для використання співробітниками наукових і практичних підрозділів наукових закладів охорони здоров’я та їх керівниками, з метою визначення наявності в наукових результатах, нових знаннях та інформації, виробленими в процесі діяльності цих підрозділів об’єктів, які можуть отримати захист в якості об’єктів права інтелектуальної власності. Результатом застосування методичних рекомендацій може бути прийняття управлінського рішення про надання науковому результату, знанням, інформації форми об’єкта інтелектуальної власності з подальшою постановкою цього об’єкта на бухгалтерський облік медичного закладу та отримання економічного результату від його реалізації або впровадження.
2
Новоселецький, Микола, Богдан Нечипорук, Олександр Новоселецький, and Віктор Стрельчук. Основи фізики. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-07-6.
Full textAbstract:
Підвищена активність у сфері створення кіберфізичних систем спрямована на пошук нових напрямів розвитку інформаційно-обчислювальних технологій, що сприятиме об’єднанню та інтегруванню різних за призначенням підсистем в єдину децентралізовану гнучку систему. Ця проблематика набуває актуальності з огляду на значне збільшення можливостей щодо практичної реалізації вимірювальних, обчислювальних та комунікаційних компонентів таких систем на основі сучасних технологічних досягнень у виготовленні інтегральних схем та засобів бездротового зв’язку. Передбачаються проекти взаємодії кібернетичних засобів (вимірювально-обчислювальних, комунікаційних, керуючих, вимірних) з фізичними процесами навколишнього світу. Розв’язання відповідних проблем потребує висококваліфікованих фахівців, які розуміються на сутності фізичних явищ та процесів. Цьому сприятиме пропонований навчальний посібник, в якому викладені базові положення фізичної науки з акцентуванням уваги на питаннях електромагнетизму та мікроелектроніки. Це дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватися в особливостях взаємодії фізичних процесів навколишнього світу з кібернетичними засобами (швидкість перебігу фізичних процесів порівняно з обчислювальними та комунікаційними можливостями кібернетичних засобів), питаннях фізичних процесів (лінійних, нелінійних, синергетичних), наявних можливостях визначити стан фізичного процесу (повнота інформації, точність) та можливого впливу на нього тощо. Наведений додатковий матеріал в розділах підкреслює єдність неживої і живої природи та прояву фізичних закономірностей в ній. Кожний розділ містить вимоги до знань та вмінь та питання для поточного комп’ютерного тестування.
3
Костицький, М. В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі. Львів, 1990.
Find full text
4
Кузнецов, В. И. Формирование марксистско-ленинского мировоззрения в процессе пропаганды естественнонаучных знаний. Москва, 1985.
Find full text
5
Балабанов, И. П., В. Д. Пономарева, and А. О. Романова. ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ В СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗИРОВАННОГО ПРОИЗВОДСТВА: НА ПРИМЕРАХ ОБЬЕКТОВ МАШИНОСТРОЕНИЯ. Closed Joint Stock Company "University Book", 2021. http://dx.doi.org/10.47581/2021/balabanov.01.
Full textAbstract:
Представлена интеллектуальная автоматизированная система выбора вспомогательного инструмента, представлена структура базы знаний интеллектуальной автоматизированной системы, представлена структура многоагентной интеллектуальной системы автоматизированного подбора вспомогательного инструмента, представлена методика классификации вспомогательного инструмента, представлена математическая модель процесса подбора вспомогательного инструмента, сформированы правила для ведения базы знаний интеллектуальной системы, представлен алгоритм работы интеллектуальной системы, разработана экспертная система (программа) для автоматизированного подбора оснастки под инструмент и оборудование. Произведена разработка модуля создания альтернативных маршрутных карт на основе искусственного интеллекта, предложено решение проблемы написания технологических маршрутных карт при отсутствии практики на производстве, незнание последовательности той или иной технологической операции, представлена структура базы знаний интеллектуальной автоматизированной системы, представлена структура аппарата нечеткой логики, представле системный анализ и разработаны правила формирования конструкторских элементов и технологических операций обработки, сформированы правила для ведения базы знаний интеллектуальной системы, представлен алгоритм работы экспертной систе-мы.Формализованы требования к управлению точностью в современном производстве на основе ИИ. Определены характеристики идеальной продукции и указаны условия их получения. Предложена схема процесса формообразования, оптимизированная под компьютерное моделирование формируемых показателей точности.
6
Кримінальний процес : навч. посібник. Одеса : Фенікс, 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.16211.
Full textAbstract:
Навчальний посібник підготовлений для здобувачів вищої освіти (бакалаврат) для підготовки до занять з курсу «Кримінальний процес». Посібник містить зміст питань за програмою курсу, питання для контролю знань і вмінь здобувачів вищої освіти, літературу з курсу.
7
Токарева, Наталя Миколаївна, and Анжеліка Володимирівна Шамне. Основи вікової психології. Тов ВНП "Інтерсервіс", 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1757.
Full textAbstract:
У посібнику викладено основні теоретичні положення вікової психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфіка психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із вікової психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні вікової психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Посібник підготовлений для впровадження у навчальний процес педагогічного університету і адресований викладачам психології, студентам. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів і заліків
8
Мікула, Микола, Юрій Коцюк, and Олеся Мікула. Організація баз даних та знань. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-08-3.
Full textAbstract:
У навчальному посібнику розглянуті головні концепції організації і проектування баз даних та баз знань, основні моделі їх побудови, архітектури СУБД і експертних систем. З урахуванням процесів цифровізаціїї розкриті напрямки розвитку технологій баз даних та баз знань, а також питання, які пов’язані з їх адмініструванням та захистом. Всі головні положення навчального посібника розглядаються з використанням прикладів і ілюструються відповідними графічними матеріалами. Зміст навчального посібника укладений у відповідності з чинною програмою курсу «Організація баз даних та баз знань». Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів та осіб, які цікавляться розробкою баз даних та додатків на основі баз даних, а також може бути використаний в якості основи для курсу лекцій по відповідним дисциплінам.
9
Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот, and Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.
Full textAbstract:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
10
Коновал, Олександр Андрійович, and А. В. Бугра. Методика самостійної роботи студентів. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3481.
Full textAbstract:
Навчально-методичний посібник орієнтований на допомогу студентам в організації самостійної роботи на лекційних, семінарсько-практичних заняттях та в процесі підготовки до них, оформленні результатів самостійної навчальної діяльності та їх узагальненні в період підсумкового контролю знань. Може бути корисним аспірантам, викладачам вищої школи, а також усім, хто цікавиться проблемами самоосвіти.
Book chapters on the topic "Знання процесні"
1
Осієвський, Сергій, and Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.
Full textAbstract:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.
2
Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
3
Лебедь, Юлія, and Людмила Радомська. "МІЖМОВНІ КОНОТАТИВНІ АНТРОПОНІМИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ." In Pedagogical concept and its features, social work and linguology (2nd ed.). 2nd ed. Primedia eLaunch LLC, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/pcaifswal.ed-2.02.
Full textAbstract:
Дослідження власних назв, представлених у стилі масової комунікації, реалізує виявлення як загальних тенденцій розвитку національної літературної мови, так і специфічних, властивих масмедійному мовленню. У роботі проаналізовано специфіку конотативних апропонімів у сучасному українському медіапросторі, на конкретних зразках визначено їхні характерні ознаки, особливості творення й використання. Актуальність роботи визначена, з одного боку, потребою системного аналізу сучасного медійного мовлення, з іншого – потребою доповнення та увиразнення теоретичних відомостей щодо конотонімії як універсального явища. Конотація як процес набування власними назвами нових значень – явище, особливо поширене серед антропонімів, передусім особових імен та поетонімів. За механізмом утворення конотативного значення виділено вмотивовані та невмотивовані власні назви, що утворюються на основі метафори, метонімії, перифразу. Зроблено висновок про узуальний характер і значну поширеність міжмовних конотонімів у сучасних українських медіатекстах. Як основну ознаку конотативних топонімів визначено їхню здатність інтенсифікувати значення, тобто підкреслювати конкретну сему із загального значення власної назви.
4
Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.
Full textAbstract:
Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.
5
Крюков, В. А. "О влиянии криосферы 1 на состав и динамику активов в Арктике, "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике"." In Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 217. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848057.
Full textAbstract:
В докладе рассматриваются проблемы определения и изменения состава активов, которые обеспечивают достижение целевых экономических и общественно-полезных целей развития Арктической зоны Российской Федерации. По мнению автора, отличительной особенностью состава и структуры активов в современной Арктике во все большей степени будет отражение в них современных высокотехнологичных решений и практик, связанных с учетом криосферной составляющей. При этом важную роль будут приобретать не только знания, решения и технологии, полученные в процессе современной научной и практической деятельности, но также и подходы, выработанные в рамках уникального опыта коренных народов Севера и Арктики в процессе их традиционной хозяйственной деятельности.
6
Бутенко, Олена, and Наталія Опікунова. "РОЛЬ СИСТЕМИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ПРОЦЕСІ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.06.
Full textAbstract:
Зворотний зв'язок у студоцентрованому навчанні має свої особливості, він потребує зміну підходів до його опису через посилення усіх видів взаємозв’язків на всіх рівнях та змінення акцентів на ролі які вони виконують. Увага науковців підтверджує думку про важливість значення зворотного зв’язку для забезпечення якісного використання особистісно-орієнтованого підходу у підготовці здобувачів вищої освіти. Метою дослідження є встановлення основних завдань зворотного зв'язку у студоцентрованому навчанні, визначення критеріїв для забезпечення його якості. Виконано та проаналізовано інтерактивний вид зворотного зв’язку у вигляді анкетування здобувачів вищої освіти. Установлено, що такий засіб сприяє підвищенню якості зворотного зв’язку і надає оцінку якості освітнього процесу та якості комунікаційного зв’язку освітніх послуг. Результати аналізу анкетування були використані при складанні освітніх компетентностей та переліку дисциплін освітньої програми.
7
Комар, Володимир, and Євгеній Хоролець. "ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.03.
Full textAbstract:
Головною метою цієї роботи є – визначення сутності та структури формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки. Використання новітніх нумерологічних технологій в системі професійної освіти майбутніх офіцерів-правоохоронців Національної поліції України (НПУ) – забезпечує формування необхідних професійних компетентностей та є актуальним напрямком наукових досліджень. Не дивлячись на значну кількість робіт зазначеного напряму наукових розвідок, питанням визначення сутнісних характеристик формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки нами не виявлено, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців НПУ із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у майбутніх офіцерів-правоохоронців ключових професійних компетентностей, готовності до захисту України, до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності та забезпечує узгодження ними знань про зміст та структуру професійної діяльності із урахуванням нумерологічних особливостей індивіда та вимог цієї діяльності до рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також психофізіологічного стану, сформованих компетентностей професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами, а також структуру такої готовності за мотиваційним, функціональним, прикладним, та стресостійким компонентами.
8
Романенко, Є. О., В. М. Кочетков, and О. О. Кочеткова. "ОРГАНІЗАЦІЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-19.
Full textAbstract:
Значення і роль банківської системи визначаються насамперед принциповими змінами в національній економіці. Політика НБУ спрямована на досягнення встановленого рівня інфляції, підтримку стійкості національної валюти і посилення стабільності банківської системи. Цілями грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення врівноваженого платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання кризових явищ в економіці в умовах сталого розвитку. Забезпечити стабільність національної валюти можна лише за умови стійкості функціонування банківської системи. Найважливіше завдання банківського менеджменту полягає у тому, щоб у межах виробничо-господарської цільової системи знайти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком і ліквідністю. Для успішного функціонування банку і забезпечення його стійкості в умовах глобалізації важливим є розроблення відповідної стратегії управління ризиком. Мета процесу управління ризиками полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику.
9
Біланич, Галина, and Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО." In Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.
Full textAbstract:
У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.
10
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Full textAbstract:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
Conference papers on the topic "Знання процесні"
1
Булаева, М. В. "Problems of the organization of Russian education Knowledge transformation as a factor determining new requirements for schoolteachers." In Современное социально-гуманитарное образование: векторы развития в год науки и технологий: материалы VI международной конференции (г. Москва, МПГУ, 22–23 апреля 2021 г.). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37492/etno.2021.48.95.038.
Full textAbstract:
в статье проведен анализ некоторых социологических концепций, фокусирующих внимание на трансформации знания в современном обществе. Трансформация знания предполагает изменение процесса его воспроизводства и передачи, то есть изменения процесса обучения. Процесс обучения в современном обществе должен быть направлен на выработку способностей самообучения. Трансформация знаний, новые требования к педагогическому процессу и современные технологии формируют новые требования к школьному педагогу. В работе очерчены основные конторы требований к профессиональным навыкам школьного учителя. the article analyzes some sociological concepts focusing on the transformation of knowledge in modern society. The transformation of knowledge presupposes a change in the process of its reproduction and transmission, that is, a change in the learning process. The learning process in modern society should be aimed at developing self-learning abilities. The transformation of knowledge, new requirements for the pedagogical process and modern technologies form new requirements for the schoolteacher. The work outlines the main offices of the requirements for the professional skills of a schoolteacher.
2
Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.
Full textAbstract:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
3
Микаэлян, М. Ф., and Ю. М. Гончарова. "Актуальные вопросы обучения управлению фармацевтической организацией, как неотъемлемому навыку деятельности руководителя." In Scientific achievements of the third millennium. SPC "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/scienceconf-09-2021-06.
Full textAbstract:
В настоящее время любая деятельность при постоянно растущей конкуренции требует адаптации кадров к изменяющимся условиям. Интенсивная динамика различных факторов в микро- и макросфере каждого конкретного вида деятельности приводит к быстрому устареванию методов построения рабочего процесса. Это требует регулярного обновления знаний и компетенций управленцев, чтобы противостоять вызовам и приспособиться к реалиям сегодняшнего дня. Важной составляющей системы управления на современном этапе является практикоориентированный подход в обучении и развитии навыков, однако, эффект от пройденного обучения будет только тогда, когда полученные знания можно в дальнейшем применить на практике. Руководители, проявляющие высокую степень гибкости, быстро реагирующие на все изменения, овладевающие новыми методами работы, критически оценивающие свои принципы управления, могут рассчитывать на успешность своей организации. Развитие навыков, ориентированных на руководящее звено, возможно в процессе новых форматов обучения на современной базе. В статье подробно рассмотрены современные проблемы лидерства и требования к новым подходам к обучению руководству на этапе вузовской подготовки фармацевтических специалистов.
4
Микаэлян, М. Ф., and Ю. М. Гончарова. "Актуальные вопросы обучения управлению фармацевтической организацией, как неотъемлемому навыку деятельности руководителя." In Scientific achievements of the third millennium. SPC "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/scienceconf-09-2021-06.
Full textAbstract:
В настоящее время любая деятельность при постоянно растущей конкуренции требует адаптации кадров к изменяющимся условиям. Интенсивная динамика различных факторов в микро- и макросфере каждого конкретного вида деятельности приводит к быстрому устареванию методов построения рабочего процесса. Это требует регулярного обновления знаний и компетенций управленцев, чтобы противостоять вызовам и приспособиться к реалиям сегодняшнего дня. Важной составляющей системы управления на современном этапе является практикоориентированный подход в обучении и развитии навыков, однако, эффект от пройденного обучения будет только тогда, когда полученные знания можно в дальнейшем применить на практике. Руководители, проявляющие высокую степень гибкости, быстро реагирующие на все изменения, овладевающие новыми методами работы, критически оценивающие свои принципы управления, могут рассчитывать на успешность своей организации. Развитие навыков, ориентированных на руководящее звено, возможно в процессе новых форматов обучения на современной базе. В статье подробно рассмотрены современные проблемы лидерства и требования к новым подходам к обучению руководству на этапе вузовской подготовки фармацевтических специалистов.
5
Гогуадзе, Н. Т., and Т. Б. Казиахмедов. "Применение учебных симуляторов для подготовки рабочего персонала нефтегазодобывающих предприятий." In III Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/ap-2020/27.
Full textAbstract:
В настоящее время нефтегазодобывающие предприятия, столкнулись с нехваткой квалифицированного рабочего персонала. Возникновение данной проблемы связано с тем, что выпускники центров обучения рабочим специальностям имеют низкий уровень практических знаний и поверхностное знание теории. Повысить уровень практических знаний можно путем внедрения в процесс обучения различных симуляторов технологических установок, применяемых на производстве.
6
Kuzmina, Ksenia. "Psychological features of online learning perception and formation of attitudes towards it in professional and mass consciousness." In PERSONALITY IN SPACE AND TIME. SmolGU, 2021. http://dx.doi.org/10.35785/978-5-88018-430-9-2021-10-51-60.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены вопросы методической и психолого-педагогической организации дистанционного обучения. Показано, что при стихийном процессе онлайнобучения оно теряет свою целесообразность, так как конечный результат не определен: формирование знаний, умений и навыков обучающихся происходит стихийно и не контролируется педагогом. В науке и педагогической практике назрела необходимость создания и разработки методики и педагогики онлайн-обучения, опирающихся на психологические знания в области организации виртуальной деятельности и общения, а также управления личностными ресурсами.
7
Зулкарнаева, П. Л. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИНТЕГРАЦИИ МУЛЬТИМЕДИЙНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС." In Материалы I Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 100-летию ГГНТУ им. академика М.Д. Миллионщикова "ОБРАЗОВАНИЕ БУДУЩЕГО". Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2020.11.14.008.
Full textAbstract:
Данная статья посвящена внедрению мультимедийных программ и технологий в учебный процесс. В настоящее время одним из перспективных направлений усовершенствования образовательного процесса является применение мультимедийных программ и технологий. В последние годы мультимедийные технологии существенно сказались на методологии информации и знаниях учащихся в целом. Традиционный метод обучения использовали в наших учебных заведениях в течение многих десятилетий, но сейчас меняется фундаментальный режим и понятия обучения студентов под влиянием мультимедийных технологий. Как следствие, использование мультимедийных технологий в образовании переносит процесс обучения студентов на более высокий, инновационный уровень.
8
Бондарєва, Марія, and Світлана Рабовська. "АДВОКАТ В НОТАРІАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ І ФОРМИ УЧАСТІ." In THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v4.12.
Full text
9
Будугай, Ольга Дмитрівна. "Культурологічний проект «Сім чудес України» як ефективне джерело вивчення лінгвокраїнознавства іноземними громадянами." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-25-29.
Full textAbstract:
У статті мова йде про особливості опрацювання матеріалів про культурологічний проект «Сім чудес України» у процесі вивчення інокомунікантами українознавства. Проект дає широкі можливості для формування мовленнєвої компетенції у слухачів курсу української мови як іноземної на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лінгвокраїнознавство, українознавство, проект «Сім чудес України», культурологія, фонові знання.
10
Князев, В. Н. "The Study of Philosophy as a Factor in the Formation of Critical Thinking." In Современное образование: векторы развития. Роль социально-гуманитарного знания в подготовке педагога: материалы V международной конференции (г. Москва, МПГУ, 27 апреля – 25 мая 2020 г.). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37492/etno.2020.72.11.019.
Full textAbstract:
в статье рассматривается проблема формирования критического мышления в процессе обучения философии. Подчеркивается, что сама природа философского знания такова, что оно (знание) личностно ориентировано и может быть охарактеризовано как «сознание вслух» (М.К. Мамардашвили). Задача преподавателя философии состоит в создании условий для раскрытия душевных и интеллектуальных качеств студентов в векторе формирования креативности, самостоятельности мышления, толерантности и критичности. the article considers the problem of the formation of critical thinking in the process of teaching philosophy. It is emphasized that the very nature of philosophical knowledge is such that it (knowledge) is personally oriented and can be characterized as “consciousness out loud” (M.K. Mamardashvili). The task of the teacher of philosophy is to create the conditions for the disclosure of the spiritual and intellectual qualities of students in the vector of the formation of creativity, independent thinking, tolerance, and criticality.
Reports on the topic "Знання процесні"
1
Комаров, Володимир Олексійови. Обобщение знаний в процессе обучения как фактор получения нового знания. КДПУ, 1994. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4864.
Full text
2
Козаченко, Надія Павлівна. Логическое моделирование динамики знаний. КНУ, March 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1654.
Full textAbstract:
Спираючись на переконання у якості основного об’єкту дослідження, системи динамічної епістемічної логіки ставлять перед собою низку завдань: дослідити процес отримання і функціонування переконань; дослідити властивості переконань, що проявляються в процесі їхнього функціонування; встановити основні принципи, за якими здійснюється процес зміни переконань; розглянути основні пізнавальні операції, за допомогою яких відбувається процес зміни переконань; прояснити роль суб’єкта в процесі зміни переконань та інші.
3
Комарова, Олена Володимирівна. Принципи формування системи знань старшокласників у процесі навчання біології. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Інститут педагогіки НАПН України, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2197.
Full textAbstract:
У статті наголошується на тому, у зв’язку з трансформаційними процесами, що відбуваються в суспільстві та в системі загальної середньої освіти, а саме впровадженням положень Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на старшому ступені навчання, потребують перегляду теоретико-методологічні засади його організації. Стверджується, що реалізація компетентнісного підходу до навчання має балансувати із засвоєнням учнями фундаментальної основи змісту навчального предмета. Автором підкреслюється те, що нею є методологічні знання учнів, які водночас розглядаються центральним елементом системи знань старшокласників, засобом фундаменталізації змісту сучасної біологічної освіти та ефективним засобом посилення аксіологічної та культурологічної спрямованості змісту біології в старшій школі. Схарактеризований авторський підхід до виділення принципів формування системи знань старшокласників із біології. Стверджується, що такими є принципи генералізації, діяльності, еволюціонізму, екологічності, міждисциплінарності, наступності, науковості, системності, фундаментальності. Перспективи подальшого дослідження автор вбачає у розробці методичних шляхів формування системи знань учнів із біології, ґрунтуючись на виділених принципах.
4
Комарова, Олена Володимирівна. Аналіз шкільної практики формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів фундаментального природничо-наукового знання. Рівне, 2015. http://dx.doi.org/10.31812//0564/2325.
Full textAbstract:
У статті наголошується на необхідності формування в учнів елементів методологічних знань з біології в основній школі та зведення їх у систему в старших класах. Підкреслюється, що система методологічних знань з біології є складовою фундаментального природничо-наукового знання. Автором проаналізовано шкільну практику формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів природничо-наукових знань. Встановлено, що у шкільній практиці навчання біології на даний час існують фактори, які уповільнюють процес фундаменталізації природничо-наукової освіти.
5
Комарова, Олена Володимирівна. Аналіз шкільної практики формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів фундаментального природничо-наукового знання. Рівне, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2325.
Full textAbstract:
У статті наголошується на необхідності формування в учнів елементів методологічних знань з біології в основній школі та зведення їх у систему в старших класах. Підкреслюється, що система методологічних знань з біології є складовою фундаментального природничо-наукового знання. Автором проаналізовано шкільну практику формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів природничо-наукових знань. Встановлено, що у шкільній практиці навчання біології на даний час існують фактори, які уповільнюють процес фундаменталізації природничо-наукової освіти.
6
Хараджян, Наталя Анатоліївна, and Олена Андріївна Ткаченко. Використання принципів STEM-освіти у процесі розвитку інтелектуальних умінь підлітків. ФОП Цьома С. П., 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2854.
Full textAbstract:
Підлітковий вік характеризується значними змінами як у фізіологічному так і у психологічному розвитку. Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність підлітків більш стійкою і ефективною, наближеною у цьому відношенні до діяльності дорослого. В сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, загальної автоматизації та роботизації підліткам сьогодення необхідні знання, що знаходяться на стику певних наукових галузей. Такий підхід можна реалізувати застосовуючи принципи STEM-освіти за допомогою робототехніки.
7
Семеріков, Сергій Олексійович. Модель Гумбольдта як першоджерело Болонського процесу. Видавництво ХДУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/918.
Full textAbstract:
Вперше концепція фундаментальної освіти була сформульована Вільгельмом фон Гумбольдтом: в ній зазначалося, що предметом такої освіти мають бути саме ті фундаментальні знання, які сьогодні відкриває наука; більш того, освіта має бути вбудована в наукові дослідження. Вища школа ХІХ сторіччя переважно слідувала моделі Гумбольдта, згідно якої університет – це елітарний навчальний заклад, в якому навчання та наукові дослідження знаходяться в нерозривній єдності, і головний акцент робиться на підготовку та виховання творчої особистості, здатної до саморозвитку.
8
Комаров, Володимир Олексійович. Роль образного мислення в процесі формування історичних знань учнів. Від фактів до понять. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4798.
Full textAbstract:
Доведено, що одним із ефективних засобів активізації історичної уяви учнів є твори художньої літератури. Використання відповідних уривків може до певної міри компенсувати брак інших видів наочності. Але, як свідчить практика навчання, найбільш вагомих результатів у навчанні історії можна досягти за умови комбінації різноманітних видів наочності.
9
Комарова, Олена Володимирівна. Методичні умови формування методологічних знань старшокласників про закон Харді – Вайнберга при розв’язуванні задач з генетики популяцій. Кам’янець-Подільський національний університету імені Івана Огієнка ; Інститут педагогіки НАПН України, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1832.
Full textAbstract:
Стаття присвячена методичним умовам формування елементів методологічних знань старшокласників з біології, таких як знання про закон Харді-Вайнберга та умови його достовірності. Проаналізовано такі умови як розуміння учнями сутності методологічної категорії «закон»; поступове ускладнення змісту задач (відомого та шуканого); формулювання умови задачі, що передбачає обов’язкову актуалізацію знань про закон, умови його достовірності, математичні формули його вираження. Автором розроблена класифікація навчальних задач з генетики популяцій для курсу біології старшої школи. В процесі їх розв’язування у школярів теоретичні уявлення трансформуються у практичні вміння аналізу генетичної структури як ідеальних популяцій, так і таких, для яких умови достовірності не дотримано.
10
Размолодчикова, Іванна Вікторівна. Формування професійної компетентності соціального педагога у процесі педагогічної практики. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1736.
Full textAbstract:
Представлено поняття «педагогічна практика». Розкрито значення педагогічної практики у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів. Констатовано, що саме педагогічна практика є одним із активних засобів, що дозволяє особистості успішно розвиватися, самовдосконалюватися і презентувати себе.