Journal articles on the topic 'Змішана мова'

У статті досліджено основні проблемні питання щодо забезпечення належної результативності функціонування інтенсивних курсів із вивчення українськими військовослужбовцями іноземних мов, зокрема англійської мови. Проведено системний аналіз ефективності інтенсивних курсів іноземних мов у системі мовної підготовки Збройних Сил України за чотирма основними аспектами: організація навчальної діяльності; професійна підготовка та педагогічна майстерність науково-педагогічних працівників; всебічне забезпечення мовної підготовки; мотивація слухачів. Розглянуто дієвість реалізації перспективних напрямів розвитку і вдосконалення мовної підготовки особового складу, зокрема використання інноваційних методологій та методів вивчення іноземних мов, що ґрунтуються на застосуванні інформаційно-комп’ютерних технологій. Висвітлено основні підсумки впровадження змішаної (гібридної) форми у процес вивчення військовослужбовцями англійської мови на курсах іноземних мов за допомогою гнучкого поєднання традиційного очного (резидентного) навчання з дистанційною діяльністю слухачів. Цей підхід дозволяє підвищити навчальну мотивацію слухачів, а також розширити можливості їх доступу до ресурсів навчального віртуального простору. За результатами вказаного аналізу визначено ключові фактори, що сприяють підвищенню якості навчання особового складу англійській мові та опанування слухачами визначених цільових рівнів. На підставі вивчення передового досвіду організації мовної підготовки в Україні та збройних силах держав-партнерів запропоновано шляхи подальшого розвитку і підвищення мовленнєвої компетентності військовослужбовців з англійської мови до рівня не нижче СМР 2 відповідно до вимог мовного стандарту НАТО СТАНАГ 6001.

У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.

РЕЗЮМЕ. Вивчення структурних змін головного мозку у пацієнтів з хронічною ішемією мозку (ХІМ), з᾽ясування їх зв᾽язку з когнітивними розладами сприяє удосконаленню діагностичних підходів та оптимізації прогнозування перебігу захворювання. Мета – оцінити стан головного мозку за допомогою визначення морфометричних показників у хворих на ХІМ з наявністю гідроцефалії (ГЦ) та дослідити їх взаємозв᾽язок з когнітивною сферою. Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 140 пацієнтів з ХІМ та ГЦ. Враховували локалізацію ГЦ, дані Монреальського когнітивного тесту. Оцінювали дані комп᾽ютерної томографії головного мозку з подальшим визначенням морфометричних показників та індексів. Для статистичної обробки результатів користувались програмами Microsoft Excel 2011, Statistica. Результати. За даними морфометрії, у пацієнтів з хронічною ішемією мозку виявляли як внутрішню форму ГЦ (у 50 хворих (35,71 %)), так і зовнішню (у 30 хворих (21,43 %)) та змішану ГЦ (у 60 хворих (42,86 %)). Середній бал за шкалою МОСА у хворих на ХІМ з ГЦ склав (15,65±4,11), у хворих на ХІМ без ГЦ – (20,64±2,59). Встановлено помірний зворотний кореляційний зв᾽язок (r=-0,39, р=0,010) між значенням за шкалою МоСА та розміром лівого бокового шлуночка, МоСА/ІХ (r=-0,32, р=0,016), МоСА/ІЦЧБШ (r=-0,31, р=0,043), МоСА/БФІ (r=-0,36, р=0,011), МоСА/індексом Шлатенбрандта – Нюрнберга (r=-0,44, р=0,012), МоСА/ІФР (r=-0,32, р=0,002), МоСА/3 шлуночок (r=-0,35, р=0,012); МоСА /САП (полюс лобної частки) (r=-0,30, р=0,012). У групах пацієнтів із внутрішньою та змішаною ГЦ виявлено вірогідно гірші морфометрчні характеристики. Встановлена залежність між морфометричними показниками, які свідчать про підкіркову та кіркову церебральну атрофію, та вираженням когнітивного дефіциту залежно від форми ГЦ. Висновки. У пацієнтів з хронічною ішемією мозку змішану ГЦ було виявлено у 42 86 %, внутрішню – у 35,71 %, зовнішню – у 21,43 % обстежених. Виявлена залежність між морфометричними показниками, які свідчать про підкіркову та кіркову церебральну атрофію, та вираженням когнітивного дефіциту.

У статті йде мова про новий підхід у навчання англійської мови як іноземної. Сьогодні тотальна інформатизація суспільства призводить до широкої популяризації новітніх методів навчання з використання інтернет та комп’ютерних ресурсів. Тому недивним є той факт, що інтернет тісно втиснувся в наше повсякденне життя. Його можна знайти скрізь: в освітніх та громадських установах, кафе, транспорті, магазинах, навіть на зупинках міського транспорту. Поява розгалуженої системи інтернету та соціальних мереж як його невід’ємної та беззаперечно головної складової примушує змінюватися іншу, класичну, сферу життя – освіту. Саме тому сучасному вчителю нагально потрібно переглянути свої методи та засоби навчання. У дослідженні звертається увага на можливості використання змішаного навчання, яке надає вчителю нові можливості на уроках англійської мови: сучасні медіа та інтернет платформи, соціальні мережі, блоги тощо. Ці засоби тепер допомагають не лише поділитися нагальною освітньою інформацією, зробити урок «мобільним», а й мотивувати студентів до вивчення іноземної мови. Їх поєднання разом із традиційними методами навчання складає природу змішаного навчання, яке розглядається як найефективніший метод у навчанні англійської мови як іноземної. Стаття також підкреслює іншу сторону використання ІКТ – його надмірність на уроці, яке не залишає можливостей для особистого, «живого» спілкування, може обмежити залучення студентів до комунікативних та групових видів роботи, адже останні є надзвичайно важливими формами вивчення іноземної мови. Таким чином, сьогодні саме змішане навчання є надзвичайно потрібним через його прозорість, комп’ютерну та інтернет спрямованість, разом із живим спілкуванням. Усе вищезазначене надає нам право визначити головні характеристики успішного вчителя англійської мови, серед яких (комунікативна, соціолінгвістична, соціокультурна та прагматична) не останнє місце посідає методична компетентність. Все це підтверджує надзвичайну важливість у роботі вчителя англійської мови як іноземної використання комп’ютерно-орієнтованого навчання вцілому та змішаного навчання зокрема.

У статті проаналізовано використання методики змішаного навчання на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти (на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, факультету фізики, математики та інформатики). Зазначено, що в сучасному освітньому середовищі змішане навчання передбачає використання інформаційно-освітніх ресурсів, що дозволяє одночасно використовувати сильні сторони очної форми навчання та переваги дистанційних технологій. З’ясовано ставлення студентів до використання змішаного навчання на заняттях з іноземної мови (англійської). Для проведення дослідження автори використали метод опитування з метою збору та аналізу персональної інформації про респондентів. Зібрана інформація виражала думку студентів щодо вивчення англійської мови в процесі реалізації методики змішаного навчання, їх належну підготовку до його використання на заняттях. Опитування студентів факультету фізики, математики та інформатики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини продемонструвало наявність таких недоліків: змішане навчання вимагає більших витрат часу, ніж традиційні курси через використання електронної пошти або дошки обговорень; повільне підключення до Інтернету, що створює багато проблем для студентів. Водночас результати проведеного дослідження показали, що змішане навчання має і свої переваги: допомагає студентам зрозуміти їх навчальні матеріали на заняттях з англійської мови шляхом перегляду онлайн відео за участі носіїв мови; використання персональних пристроїв, таких як мобільний телефон, mp3 плеєр тощо; дозволяє їм користуватися різними комп’ютерними програмами; допомагає студентам засвоїти курс (матеріал) та отримати більше інформації; надає можливість ділитися власними думками зі своїми одногрупниками на форумах. Наголошено, що використання змішаного навчання на заняттях з англійської мови сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, оскільки дозволяє вирішувати коло завдань, які важливі не тільки для викладачів, а й для студентів. Перспективи подальших досліджень полягають у діагностиці системи організаційно-педагогічних умов, що забезпечують подолання професійно значущих комунікативних бар'єрів студентів немовних спеціальностей.

У дослідженні взяли участь 72 пацієнти зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами (основна група) та 61 пацієнт зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, без психотичних розладів (контрольна група). Доведено, що пацієнти основної групи характеризувались більш вираженими когнітивними порушеннями. У хворих зі змішаною деменцією помірного ступеня вираженості превалюють розлади мислення переважно психотичного генезу, а у хворих зі змішаною деменцією тяжкого ступеня вираженості, ускладненою психозом, виявлена висока частота когнітивних порушень праксису, гнозису, уваги, мови, читання та орієнтації

У статті проаналізовано змішане навчання (blended learning) та форми його організації. Blended learning розглядається як модель освітнього процесу із чітким комбінуванням очної та онлайн форм навчання із використанням технічних засобів та Інтернет-ресурсів. З’ясовано, що планування ефективної моделі змішаного навчання з іноземної мови – це сукупність взаємопов’язаних видів навчальної діяльності, де вагоме місце займає самостійна робота студента й цілеспрямована робота викладача. Наголошується на тому, що роль викладача у змішаному навчанні модифікується і зводиться до ролі творця, модератора, контролера. Викладач у змішаному навчанні – розробник Робочої програми з дисципліни/Cилабусу, керівник і виконавець свого «проєкту». Змішане навчання головним чином зосереджене на готовності викладача, який мотивує студентів до вивчення мови, добре володіє технічними можливостями використання навчальних платформ в режимі онлайн, чітко визначає доцільність певного виду завдання із своєї дисципліни, розуміє основну мету кожного завдання, яке готує студента до оволодіння кінцевими компетентностями та відповідає змісту освітньої програми. Правильно організована самостійна робота студента є ефективною у процесі формування усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письмо. Завдання з іноземної мови та їх види відіграють вагому роль та впливають на якість отриманих знань. Дієвим предиктором успішної комунікації іноземною мовою в умовах змішаного навчання, на думку авторів, стане організація самостійної роботи студентів, яка трансформується у виконання студентами чітко складених некомунікативних та умовно-комунікативних вправ. У статті окреслено різноманітні види завдань для організації самостійної роботи з іноземної мови в умовах змішаного навчання.

У статті розглядаються семантичні особливості фразеологізмів на позначення змішаних відчуттів в українській, англійській та французькій мовах, які описують не пізнання людиною навколишнього світу за допомогою органів чуття, а виявлення факторів і загроз, які можуть завдати як користі, так і шкоди її організму. Емпіричний матеріал дає змогу стверджувати, що такі стійкі сполуки займають вагоме місце у фразеологічних корпусах досліджуваних мов. Фразеологізми на позначення змішаних відчуттів людини – це мовні одиниці із семантикою холоду/тепла, болю та вібрації. Найчисельнішими є стійкі сполуки на позначення відчуття холоду, які характеризуються метафоричними перенесеннями «предмет, який впливає на організм людини і викликає дискомфорт від низької температури навколишнього середовища → людина, яка відчуває холод»; «тварина, риба, яка зазнає впливу зниженої температури повітря → людина, яка відчуває холод». Окрім цього, на основі метонімічного перенесення, а саме синекдохи, «орган, який зазнає впливу низької температури → людина, яка відчуває холод» утворена значна кількість ФО із семантикою холоду. В опозиційні відношення до фразеологізмів на позначення відчуття холоду вступають одиниці зі значенням тепла. Зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що в основу таких мовних сполук покладені лексеми, номінативне значення яких характеризується підвищенням температури навколишнього середовища або тіла людини. Фразеологізми на позначення больових відчуттів мають свою специфіку. Це зумовлено тим, що біль може бути в усьому тілі або лише в окремих органах. Актуалізаторами в таких ФО найчастіше виступають соматизми. Найменш вживаними є стійкі сполуки на позначення вібраційних відчуттів, семантика яких пов’язана з тремтінням, дрижанням частин людського тіла від холоду або страху. У результаті порівняльного аналізу фразеологізмів вдалося виявити їхні спільні та відмінні властивості. Образну основу таких одиниць становлять порівняння із тваринами на основі метафоричного та метонімічного перенесення.

Статтю присвячено проблемам варіантності фразеологічних одиниць у східнослов’янських мовах. Прагматична спрямованість досліджуваних текстів, продовження києворуських традицій визначили корпус фразеологічних одиниць, що закріпилися і функціювали в тогочасних літературних мовах і якими вільно оперували літописці. Проаналізовані трансформації сприяли виокремленню лексичних, граматичних, кількісних, позиційних і змішаних варіантів, що не порушують семантичної структури фразеологізмів у денотативному аспекті, зрідка впливають на зміни в конотації. Лексичні та граматичні варіанти розподілено на підгрупи.

Анотація. У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів. Проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів в університетах зарубіжних країн. Виявлено, що найбільшої ефективності при застосуванні комп’ютерно орієнтованої методики вивчення іноземних мов досягається за рахунок використання дистанційних та змішаних форм навчання. Розглянуто та проаналізовано електронні освітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема в Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Детально описано та проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику проведення занять з латинської мови. Запропоновано засоби та ресурси для підвищення рівня розвитку ІКК майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Результати експериментального дослідження дозволили дійти висновку, що запропонована методика є ефективною та може бути рекомендована для впровадження в систему вищої медичної освіти. Обгрунтовано критерії та рівні оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розглянуто рекомендації щодо вдосконалення робочих програм, розробки нових комп’ютерно орієнтованих засобів для покращення рівня розвитку іншомовної комунікативної компетентності в медичних та інших закладах вищої освіти України.

У статті досліджується використання змішаного навчання при вивченні іноземної мови. У роботі досліджуються три основні проблеми, які слід розглянути у комплексному поєднанні: мотивованість студентів, які перебували в різних умовах навчання, їх активна участь у навчальному процесі із врахуванням різних видів комунікативної діяльності, підключення до освітньо-навчальних платформ; особистісно-діяльнісна орієнтація студента в дистанційному та очному навчальному просторі, сприйняття студентами освітньо-пізнавального процесу та зворотній зв’язок між викладачем та академічною групою. Проаналізовано результати навчальної співпраці між студентами та викладачем. Дано характеристику існуючим моделям змішаного навчання. Розглянуто основні фактори, що сприяють подальшому розвитку он-лайн навчання, та труднощі, які можуть виникати під час процесу навчання. Доведено, що змішане середовище додає новизни та підвищує мотивацію до активної участі студентів у дистанційних та очних умовах навчання, а також є результатом впровадження стратегічного та систематичного підходу до застосування новітніх технологій у поєднанні з найкращими традиціями особистої взаємодії між викладачами та студентами. Педагогічна реалізація активного навчання такого комбінованого типу має за мету використовувати рецептивно-комунікативні види діяльності та тестовий контроль, що забезпечує максимально ефективні результати. Запропоновано вправи для активізації пізнавальної діяльності студентів: для вдосконалення навичок аудіювання, письма, граматики та використання лексики. Змішане навчання розвиває вміння організовувати та планувати роботу самостійно, отримувати та аналізувати здобуті знання, шукати та відбирати інформацію, приймати рішення та самовдосконалюватися.

У статті досліджено теоретичні основи змішаного навчання на основі інтеграції традиційних систем та електронної освіти. Увага зосереджена на порівняльних характеристиках традиційної та змішаної форм навчання. Окреслено переваги та доцільність організації викладання англійської мови за професійним спрямуванням методами змішаного навчання.

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

Стрімкі соціальні перетворення, які переживає світове суспільство в останні десятиліття, глобальна економічна криза й виклики пандемії COVID-19 кардинально змінили не тільки умови життя людей, а й освітню ситуацію. Одним із значних проривів у технології та методах викладання стає змішане навчання (blended learning), що передбачає застосування моделі «перевернутого навчання» (flipped learning). Сутність технології «перевернутий клас» полягає у зміні послідовності етапів навчального процесу, коли вивчення нового матеріалу виноситься на самостійну роботу студентів, а його закріплення відбувається під час практичних занять. Міняються місцями зміст домашньої роботи і роботи на навчальному занятті. Перевернуте навчання передбачає зсув пріоритетів від простої подачі матеріалу до роботи над його вдосконаленням. Стаття демонструє необхідність нових методів і технологій викладацької діяльності, які би були адекватні сучасним тенденціям і вимогам, і пропонує розглянути технологію flipped learning як один із нових ефективних методів викладання, який можна було б застосувати у поєднанні з традиційними для формування оптимальних підходів до навчання. У публікації розглядається проблема реалізації flipped learning, його теоретичні основи, особливості, переваги та недоліки. Обґрунтовується можливість реалізувати заняття з англійської мови у форматі перевернутого навчання за допомогою різних ресурсів електронних навчальних платформ, які відповідають вимогам і потребам студентів і викладачів, задля забезпечення ефективної організації освітнього процесу. Розкрито інструментальні можливості впровадження технології «перевернутого навчання» у процес вивчення англійської мови. Узагальнено, що використання технології «перевернутого навчання» за умови методично правильного її застосування сприятиме розвитку цифрової компетентності викладача та розвитку наукових умінь студентів, підвищення рівня їхньої вмотивованості та успішності.

Мета статті — аналіз ролі мімезису й пойесісу у формуванні мистецьких і дизайнерських компонентів сільського предметного середовища ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний методи. Системно-аналітичний метод використаний для систематизації понять мімезису й пойесісу в історії формування дизайну предметного середовища. Мистецтвознавчий метод застосований для визначення особливостей культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння, а порівняльно-історичний — для конкретизації місця мімезису й пойесісу в історичній ретроспективі ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Наукова новизна дослідження полягає у визначені наукових концептів мімезису й пойесісу в розрізі як етнографії й краєзнавства, так і сфери дизайну й мистецтва; обґрунтуванні рівня наслідування і креативності в матеріальному побуті порубіжжя слов’янського світу з романським на території Південно-Західної України. Висновки. Встановлено, що мімезис та пойесіс — це поняття, що динамічно розвиваються в контексті етнографічного розвитку етнічних прикордонних регіонів України. В процесі формування сільського предметного середовища мешканці традиційної культури схильні до наслідування (мімезису). Водночас входження інноваційності в повсякденний уклад залишає місце творчості й нововведенням (пойесісу). Наскільки тісно вони переплетені — залежить не лише від регіону чи населеного пункту, а й від окремої сільської родини — української, румунської чи змішаної. Виявлено, що для нашої країни не були характерні політичні пограниччя, бо кордони в середині ХХ століття прокладалися без урахування етнічного чинника і перевага надавалася ідеологічним і безпековим засадам. Проаналізовано загальні тренди прагнення до наслідування й творчості у формуванні дизайну предметного середовища на українському пограниччі на прикладі україно- румунського (Буковина, Закарпаття) та україно-молдавського (Поділля, Одещина, Бессарабія) пограниччя. Окреслено специфіку культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння: православне віросповідання та використання української та румунської мов у повсякденному житті. Мімезисом зазначеної ситуації є те, що мова й мистецтво традиційно відрізняли українців від молдаван і румун (натомість релігія об’єднувала ці етноси). Пойесіс, очевидно, полягає в тому, що одним із найміцніших чинників національної належності в цьому регіоні є дизайн предметного середовища, який формувався під впливом як географії (Карпати, лісостеп, степ, близькість до моря), так і розуміння кожним етносом духовного розвитку й економічних чинників. Обґрунтовано, що зображені й розглянуті явища на українському пограниччі з Румунією й Молдовою детально відображають тренди, притаманні більшості подібних територій Центрально-Східної Європи, а також виражають достатню диверсифікованість та неоднозначність еволюції етнічних спільнот в умовах пограниччя, особливо коли мова йде про різні за історичним минулим народи — слов’янські та романські.

Ґрунтуючись на зазначених визначеннях, можна констатувати, що загальносоціальні економічні гарантії конституційно-правового статусу українського народу - це система умов, засобів та способів забезпечення правового становища українського народу в національному суспільстві та державі, серед інших народів, закордонних суспільств та держав, міжнародних об'єднань, що функціонують у сфері економіки. Найбільш важливими загальносоціальними економічними гарантіями конституційно-правового статусу українського народу варто визнавати загальнонародну та приватну власність, змішану економічну систему, свободу економічної діяльності. Автором визначено, що ефективності забезпечення права власності українського народу як загаль-носоціальної економічної гарантії конституційно-правового статусу українського народу завдає істотної шкоди ототожнення права власності українського народу із правом державної та комунальної власності. Стверджується, що перевагами ринкової економіки є те, що вона забезпечує рівноправність різних форм власності, економічну ініціативу, свободу підприємницької діяльності, вільну конкуренцію, договірні відносини між суб'єктами господарювання, обмежене втручання держави в господарську діяльність тощо. Проте із зазначених визначень стає також зрозумілим, що вона не здатна забезпечити соціально-економічні гарантії для соціальних суб'єктів, справедливий розподіл суспільних благ, рівність різноманітних соціальних статусів. Доведено, що свобода економічної діяльності як загальносоціальна економічна гарантія конституційно-правового статусу українського народу означає можливість формувати свою економічну політику, економічну стратегію та тактику, впроваджувати їх у життя, реалізовувати основні економічні функції, налагоджувати економічні відносини з іншими країнами, керуватись економічними інтересами українського народу. До економічних загальносоціальних гарантій конституційно-правового статусу українського народу варто віднести загальнонародну та приватну власність, змішану економічну систему, свободу економічної діяльності, а до культурних - розвиток національної культури та культури корінних народів і національних меншин, охорону культурної спадщини, розвиток і функціонування української мови.

Динамічний розвиток інформаційного суспільства, інформаційно-комунікаційних технологій висуває нові вимоги до освітньої підготовки майбутніх абітурієнтів. Майбутні фахівці повинні бути здатними вільно, активно та креативно мислити, самостійно генерувати та використовувати нові ідеї та технології, моделювати свою освіт- ню траєкторію, безперервно розвиватися. У центрі уваги сучасної школи є організація та впровадження дистан- ційного навчання, що дозволяє створити віртуальне освітнє середовище для кожного школяра й використовувати інноваційні методи навчання із застосовуванням комп’ютерних технологій. Здійснено аналіз законодавчих і наукових джерел стосовно вимог XXI століття за умов НУШ. Сам процес навчання іноземної мови має бути спрямований на розвиток особистості школяра, котрий здатний і бажає брати участь у міжкультурній комунікації та може самостійно вдосконалюватися у майбутній діяльності. Зазначимо, що вимоги НУШ визначають необхідність оволодіння комунікативною компетентністю старшокласників, одним із найважливіших компонентів якої є дискурсивний аспект, який передбачає наявність в учня вмінь орієнтуватися у ситуації спілкування, сприймати, розуміти, відтворювати та створювати власний дискурс відповідно до стиліс- тичних правил; об’єднувати окремі речення у зв’язні усні уривки дискурсу з використанням різних семантичних і синтаксичних засобів когезії; аналізувати ситуацію спілкування та її складники; брати до уваги контекст кому- нікативної взаємодії; проектувати спілкування, при цьому визначаючи модель побудови дискурсу та підбираю- чи мовні засоби для її реалізації; інтерпретувати дискурс відповідно до комунікативної ситуації [Kravets 2017]; структурувати дискурс за особливостями функціонального стилю та жанрової форми; контролювати та регулюва- ти загальну модальність дискурсу; виокремлювати лінгвістичні й екстралінгвістичні параметри дискурсу; виявля- ти й усвідомлювати зв’язок між мовними засобами та екстралінгвістичними аспектами мови. Змішана форма навчання у вивченні іноземної мови є цілісним навчальним процесом, що складається з двох частин пізнавальної діяльності учнів – живого навчання під керівництвом вчителя та дистанційного, з перева- жанням самостійних видів робіт. Поєднуючи кращі аспекти та переваги викладання в аудиторії та дистанційного навчання, модель змішаного навчання дозволяє реалізувати принципи наочності, адаптивності та зручності робо- ти у великих групах. За грамотного розподілу методичних ресурсів результатом стає високий рівень володіння учнів іноземною мовою, зокрема дискурсивною компетентністю старшокласників.

Due to COVID-19 pandemic, Ukraine, as well as many other countries worldwide, has transferred the educational process online in order to minimize the spread of infection. This paper aims to analyze the perception of bachelor students majored in Chinese Philology towards such an urgent change in their educational process. As students are one of the key stakeholders of any learning process, it is extremely important to understand what they think about the effectiveness of distance education in the form of blended model. In particular, it is crucial to realize in which way such an urgent transfer has influenced the development of pronunciation, vocabulary, grammar, typing, receptive (listening and reading) and productive (speaking and writing) skills. In order to fill the aforenoted gap, current research analyzed the data collected through an anonymous online questionnaire via Google Forms. The key participants are 40 BA students majored in Chinese Philology who study in two different institutions – Kyiv National Linguistic University (Kyiv, Ukraine) and International Humanitarian University (Odessa, Ukraine). As two institutions use different teaching methods, curriculum and tools, the students’ answers will be unbiased, which in turns contributes to the reliability of the results. The findings indicate that the traditional classroom has to transform and students are not afraid to meet the new blended educational model. The paper points to the fact that students as key stakeholders support the move towards global trends in modern educational technologies The majority of respondents believe that such a switch is at least the same effective for learning an eastern language as a traditional classroom. Students hope that in future, when COVID-19 pandemic will be finally defeated, they will still have opportunities for blended education, as it is convenient, productive and engaging trend. Moreover, the paper argues how students’ perception correlates with the previous researches and points to the gaps for future investigations. Keywords: distance education, blended learning model, traditional classroom, students’ perception, Chinese as a foreign language.

Twardzisz P. Defining ‘Eastern Europe’: A Semantic Inquiry into Political Terminology. S. l. : Palgrave Macmillan, 2018. XVII, 259 p. ISBN 978-3-319-77373-5 У монографії «Визначення «Східної Европи»: семантичний розслід політичної термінології» Пйотр Твардзіш поставив собі завдання описати саме поняття Східної Европи, на чию заплутану сутність уплинули перемінні історичні, політичні й географічні обставини. Хоча ім’я Европи походить ще від давньогрецького міту, лише у другій чверті XVIII ст. завдяки шведському картографу Філіпу Йогану фон Страленберґу зформувалося сучасне географічне розуміння меж східного кордону. Тепер автор книги долучає ідеї когнітивної лінгвістики для опису цього місткого й багатогранного поняття. Пишучи про Східну Европу, дослідники із Західної Европи звертають увагу і на «східність», і на «европейськість», що породжує навіть досить розмите формулювання «Центрально-Східна Европа» для тих самих територій (розділ 1). У світовій географії домінує англосаксонський кут зору, який дозволяє вважати Прагу східноевропейським містом, що лежить на захід від західноевропейського Відня. У суспільному дискурсі відчувається змішання географічних і значеннєвих, територіяльних і сутнісних параметрів, що примножує способи межувати цю територію, додаючи инколи навіть такі критерії як релігія (православна / католицька Европа) чи культура (християнська / османська). Иншість цього регіону в очах західного читача містить більше застережливих, ніж суцільно позитивних асоціацій. Історична частина книги (розділ 2) показує, як середньовічна концепція християнського світу заклала певні передумови навіть до сучасного сприйняття. Короткі історичні нариси покликані пояснити вагомість окремих подій для модерних східноевропейських націй, наголошуючи на певному спільному досвіді. Водночас такі відомості підводять читача до з’ясування походження часто повторюваних концептуально політичних метафор ХХ ст. – «українське питання», «судетська проблема», «польський коридор», «німецька тема». Екскурс обривається на кінці 1980-х рр., що викликає певний жаль, адже період нового fin de siècle вже можна осмислити досить об’єктивно. Третій розділ книги присвячено термінологічним питання із погляду закладуваного значення, із погляду можливих асоціацій і навіть з погляду ортографії. Дослідник розглядає суму термінів, якими характеризують наш регіон, включає такі описові терміни «посткомуністична Европа» та «(колишній) радянський блок», звертається до німецьких термінів «Mitteleuropa» і «Zwischeneuropa». Цей розділ був би ще цікавішим, якби авторові вдалося ширше залучити матеріяли, написані у різних країнах нашого регіону (принаймні з географічних енциклопедій, виданих у цих країнах). У четвертому розділі проаналізовано стереотипи, якими західний европеєць сприймає східного, а саме: відсталість, культура та спадщина, комунізм та инші -ізми, антисемітизм, націоналізм, селянство, периферія, бідність, релігійність, спірні території, німецький вплив, «повернення» до Европи, стратегічне розміщення. Такий перелік стає планом дій для наших іміджмейкерів у широкому значенні, тобто політичних і культурних діячів, науковців і журналістів, щоб міняти цей репертуар. Дивно, що тепер зовсім не згадують про велику музичну культуру нашого регіону, яка в певні історичні періоди виконувала дипломатичні завдання та несла цілком позитивний посил світу. У цьому ж розділі уміщено аналіз дефініцій чотирьох термінів – «Східна Европа», «Центральна Европа», «Східно-Центральна Европа» і «Центрально-Східна Европа» – з погляду, які конкретно країни охоплюють ці терміни. Аналіз засвідчив, що Україну вдвічі частіше відносять до Східної Европи, ніж до Центральної. Корпус сучасної американської англійської мови теж використано як джерело для статистичного представлення образу Східної Европи серед носіїв цього варіянту англійської мови (розділ 5). Науковець простежив частотність синтаксичних показників і тем, що дозволяє скоригувати наше усвідомлення того, як американці сприймають нас (або пишуть про нас), але сам аналіз показав лише активність актуальних тем, які не зажди зачіпають основи нашої ідентичности. Останні два розділи книги (6 і 7) є внеском до політичної лінгвістики, де дослідник накладає свій матеріял на систему семантичних поглядів та інтерпретацій (використовуючи такі параметри опису, як мовне й позамовне значення, денотація й конотація, категоризація, синонімія, семантичні примітиви), що розширює простір для подальшого дискутування й аналізування. Різні аспекти української дійсності представлено на сторінках книги. Історія про чоловіка, який народився в Австро-Угорщині, виростав у Чехословаччині, одружився в Угорщині, працював у СРСР, на пенсію пішов ув Україні і ніколи не виїжджав із Мукачева чи Ужгорода (с 7.), яскраво свідчить про турбулентність нашої історії. Але все-таки найважливіше є те, як ми самі себе бачимо (чи – вірніше – у якому місці): нерепрезентативна вибірка все ж показала, що ми тяжіємо вважати себе «східними» або «центрально-східними» европейцями (с. 201). Пйотр Твардзіш – доктор філологічних наук (мовознавство), доцент катедри дискурсознавства інституту прикладної лінгвістики Варшавського університету. Він – випускник Люблинського католицького університету, працював у Люблинському католицькому університеті, Університеті ім. Марії Склодовської-Кюрі (Люблин), а з 2007 р. викладає у Варшавському університеті. У коло його зацікавлень входять когнітивна й корпусна лінгвістика та політичний дискурс. Його попередні монографії присвячені питанням когнітивної граматики та образної мови («Нульова деривація в англійській мові: підхід когнітивної граматики» (1997), «Моделі англійського словотвору» (2010), «Мова міждержавних зв’язків: у пошуках уособлення» (2013).

У статті висвітлюється актуальна проблема формування професійної термінологічної компетентно-сті майбутніх магістрів фармації.Теоретично обґрунтовується проблема «змішаного навчання» та традиційного навчання. Наведена сутність поняття «змішане навчання» (blended learning) – форма навчання, що поєднує традицій-не навчання у ході спілкування «віч-на-віч» (face-to-face) із навчанням за допомогою застосуван-ня комп’ютерних технологій. Проаналізовані 3 категорії «змішаного навчання»: enabling blends – створення суміші, enhancing blends – підвищення суміші, transforming blends – трансформування/перетворення суміші. Встановлено, що «змішане навчання» може відбуватися на різних рівнях: на рівні активності (activity level), на рівні курсу (course level), на рівні програми (program level) та на інституційному рівні (institutional level). Представлене проєктування «змішаного навчання» за тех-нологією ADDIE, що складається з таких складників: аналіз (analysis), проєктування (design), роз-виток (development), виконання (implement), оцінка (evaluation). Розглянуто використання елементів «змішаного навчання» у процесі навчання фармацевтичної термінології, ботанічної і хімічної номен-клатур майбутніх магістрів фармації на заняттях із латинської мови. Обґрунтовано, що використан-ня інтерактивних технологій під час очного навчання є важливою умовою для успішної реалізації «змішаного навчання». Наведені види інтерактивних вправ (підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні), які можуть бути використані на занятті з латинської мови. Досліджуються осо-бливості використання елементів «змішаного навчання» на заняттях із латинської мови у процесі навчання фармацевтичної термінології, ботанічної і хімічної номенклатур з метою формування про-фесійної термінологічної компетентності. Окреслені сильні та слабкі сторони використання елемен-тів «змішаного навчання». З огляду на особливості використання елементів «змішаного навчання», з’ясовано, що необхідним є ретельне планування такого заняття, важливо враховувати технічні, орга-нізаційні та методичні аспекти. The current problem of formation of professional terminological competence of future masters of pharmacy has been investigated. The problem of “blended learning” and traditional learning has been theoretically described. The essence of the concept of “blended learning” is given: the form of learning that combines face-to-face instruction with computer-mediated instruction. 3 categories of “blended learning” have been characterized: enabling blends, enhancing and transforming blends. It has been established that “blended learning” can occur at different levels: activity level, course level, program level and institutional level.The “blended learning” planning using ADDIE model has been given. The consisting elements of ADDIE model, such as analysis, design, development, implement and evaluation have been described. The use of the elements of “blended learning” in the process of teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclatures of future masters of pharmacy in Latin classes has been considered. It has been substantiated that the use of interactive technologies during face-to-face training is an important condition for the successful implementation of “blended learning”. The types of interactive exercises (preparatory, introductory, trial, training, creative and control exercises) that can be used in a Latin lesson have been demonstrated. The peculiarities of using the elements of “blended learning” in the Latin language classes in the process of teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclature in order to form professional terminological competence have been studied. The advantages and disadvantages of the use of elements of “blended learning” have been outlined. It has been found that it is necessary to plan the lesson with “blended learning” elements, taking into account the technical, organizational and methodological aspects.

PECULIARITIES OF HIGHER PSYCHOLOGICAL FUNCTIONS AND EMOTIONAL SPHERE IN PATIENTS WITH DEMENTIA OF VARIOUS TYPES ASSOCIATED WITH SUICIDAL RISKI.H. Mudrenko The study involved 208 patients with dementia who were divided into three groups according to the type of dementia: 75 patients with Alzheimer's disease, 73 patients with vascular dementia and 60 patients with the mixed type of dementia. In each group, patients were divided into the main group (in which high suicidal risk (SR) was determined) and the control group (without signs of suicidal risk).The aim of the study was to assess the influence of disturbances of higher psychological functions and emotional-volitional sphere on the formation of suicidal behavior (SB) in patients with different clinical types of dementia.On the basis of clinical, pathopsychological, neuroimaging examination of patients we determined clinical and psychopathological peculiarities associated with high risk of suicide. The state of the following spheres of the psyche was determined: thinking, memory, will, emotions, attention, speech, perception, motor sphere.Thus, it was established that torpidity of thinking, pseudomania and micromania, prevalence of hypomymia and hypothyroidism, inhibition of speech, attention fatigue and emotional disorders in the form of depressive affective manifestations are typical for patients with high risk of suicide. The patients of the control group without the signs of suicidal behavior have difficulties in planning and organization of activity, differed in psychomotor agitation, severity of fixative amnesia, and difficulty concentration.The obtained data should be considered for diagnosis and prevention of suicidal behavior in this patient population.Key words: thought disorder, memory impairment, attention disorder, perceptual disturbance, speech disturbance, emotions, vascular dementia, mixed dementia, dementia in Alzheimer's disease. ОСОБЛИВОСТІ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ У ХВОРИХ НА ДЕМЕНЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ, АСОЦІЙОВАНІ З СУЇЦИДАЛЬНИМ РИЗИКОМ Мудренко І.Г.У дослідженні прийняли участь 208 хворих на деменцію, які були розділені на три групи за типом деменції: 75 пацієнтів з хворобою Альцгеймера, 73 хворих на судинну деменцію та 60 хворих зі змішаним типом деменції. В кожній групі пацієнти були розділені на основну групу (у яких визначався високий суїцидальний ризик (СР)) та контрольну групу (без ознак суїцидального ризику).Метою дослідження явилось вивчення впливу порушень вищих психічних функцій та емоційно-вольової сфери на формування суїцидальної поведінки (СП) у хворих з різними клінічними варіантами деменцій.На підставі клінічного, патопсихологічного, нейровізуалізаційного обстеження хворих нами виділені клініко-психопатологічні особливості асоційовані з високим ризиком суїциду. Визначався стан наступних сфер психіки: мислення, пам’яті, волі, емоцій, уваги, мови, сприйняття, рухової сфери.Так, встановлено, що торпідність мислення, маячні ідеї самозвинувачення та самоприниження, переважання гіпомімії та гіпотимії, загальмованість мови, виснаженість процесу уваги та порушення в емоційній сфері, у вигляді депресивних афективних проявів притаманні для пацієнтів з високим ризиком суїциду. Пацієнти контрольної групи без ознак суїцидальної поведінки відрізнялись труднощами у плануванні та організації діяльності, психомоторним збудженням, вираженістю фіксаційної амнезії та розсіяністю уваги.Отримані дані необхідно враховувати для діагностики та профілактики суїцидальної поведінки у даного контингенту хворих.Ключові слова: порушення мислення, пам’яті, уваги, сприйняття, мови, емоцій, деменція судинна, змішана, при хворобі Альцгеймера.ОСОБЕННОСТИ ВЫСШИХ ПСИХИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ И ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ У БОЛЬНЫХ С ДЕМЕНЦИЯМИ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С СУИЦИДАЛЬНЫМ РИСКОММудренко И.Г.В исследовании приняли участие 208 больных деменцией, которые были разделены на три группы по типу деменции: 75 пациентов с болезнью Альцгеймера, 73 больных сосудистой деменцией и 60 больных со смешанным типом деменции. В каждой группе пациенты были разделены на основную группу (в которых определялся высокий суицидальный риск (СР)) и контрольную группу (без признаков суицидального риска).Целью исследования явилось изучение влияния нарушений высших психических функций и эмоционально-волевой сферы на формирование суицидального поведения (СП) у больных с различными клиническими вариантами деменции.На основании клинического, патопсихологического, нейровизуализационного обследования больных нами выделены клинико-психопатологические особенности, ассоциированные с высоким риском суицида. Определялось состояние следующих сфер психики: мышления, памяти, воли, эмоций, внимания, речи, восприятия, двигательной сферы.Так, установлено, что торпидность мышления, бредовые идеи самообвинения и самоуничижения, преобладание гипомимии и гипотимии, заторможенность речи, истощение процесса внимания и нарушения в эмоциональной сфере, в виде депрессивных аффективных проявлений характерны для пациентов с высоким риском суицида. Пациенты контрольной группы без признаков суицидального поведения отличались трудностями в планировании и организации деятельности, психомоторным возбуждением, выраженностью фиксационной амнезии и рассеянностью внимания.Полученные данные необходимо учитывать для диагностики и профилактики суицидального поведения у данного контингента больных.Ключевые слова: нарушение мышления, памяти, внимания, восприятия, речи, эмоций, деменция сосудистая, смешанная, при болезни Альцгеймера.

Актуальність розвідки зумовлена сучасною соціокультурною ситуацією у світі, яка неминуче екстраполюється на освітній вимір і диктує свої норми та вимоги, визначає стратегічну скерованість навчання, задає вектор навчальних та учбово-виховних процесів, окреслює пріоритетні напрями розвитку освіти загалом. Проаналізовано механізми втілення пост- та метамодерністських ідей в сучасній освітній парадигмі. Закцентовано на активній тенденції поширення цих ідей у сучасних освітніх системах, яка проявляє себе в стихійній трансформації основних компонентів навчального процесу, оновленні педагогічного тезаурусу, появі нових змішаних / гібридних форм навчання та дидактичних теорій З’ясовано, що виражена залученість пост та метамодерністських концептуальних підходів формує фон / background усієї інноваційної діяльності всього освітнього простору. Підкреслено наскільки непростим завданням постає ініціювання діалогу між традицією та інновацією для синтезу якісно нових освітніх продуктів. Наголошено на важливості поєднання класичних підходів як певної освітньої матриці з передовими методами та інформаційно-комунікаційними технологіями в моделі змішаного навчання при вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням. Проаналізовано новітній освітній контент крізь призму концептуальних істин пост- та метамодернізму, які виражають себе в категоріях плюралізму, індивідуалізму, мультикультурності, інтерактивності, еклектичності, деконструкції, множинності, відкритості, гетерогенності, діалогу, інакшості, осциляції та ін. Спрогнозовано, що кореляція традицій та інновацій розширить розмаїття та інструментарій навчального репозитарію, дасть можливість рекомбінувати освітні функції, створити індивідуальні навчальні траєкторії в умовах змішаного типу навчання.

The listening comprehension process is complex and multifaceted. The effectiveness of understanding a foreign spoken language is determined by many factors of physiology, psychology, psycholinguistics, linguistics. According to practicing teachers, training listening comprehension is always a more difficult task than training other types of language activities. The lack of a foreign language environment makes it extremly difficult to develop the listening skills, as it requires some willpower, mental and intellectual effort, and therefore does not usually provoke positive emotions. The article highlights the most important problems of teaching listening to students of non-linguistic specialties of higher education institutions. It contains a list of skills that the students of non-language specialties must have in accordance with the requirements of language competence in listening. The difficulties that students face during the process of listening are pointed out. Ways to control the comprehension of the information they had heard are offered. The criteria for selecting material for listening are given. It is emphasized that training listening should be based on a large amount of authentic texts. Another important methodological issue that arises when it comes to teaching listening is the use of technical teaching aids. There is no doubt about the expediency of using Internet resources during training listening in higher educational establishments. The main purpose of using the World Wide Web for the formation of speech competence is to create modern learning conditions for students, develop their interest in learning a foreign language, encourage them, expand their knowledge and experience. Therefore, the article supports the feasibility and possibility of using blended learning technology, namely the model "flipped classroom" for teaching listening in distance education. The essence of this model, ways of its realization, stages of use are described. Examples of tasks that should prepare students for listening and tasks to test comprehension of the material that has been heard are given. The advantages of using this model in training listening in both traditional classroom and distance learning are indicated. Some difficulties in its use are also listed. It is shown that the "flipped classroom" model can be effectively used not only in lecture courses, but also in teaching more communicative disciplines, such as foreign languages, and more specifically for training listening skills. In order to help teachers in the selection of listening materials, recommendations are given on the use of some useful Internet platforms. Prospects for further scientific and practical research on this topic are identified.Key words: auding, listening comprehension, distance learning, inverted classroom, flipped classroom, authentic materials, students’ independent work, technology in education. Процес аудіювання складний і багатогранний. Ефективність розуміння іншомовного усного мовлення зумовлюється багатьма факторами фізіології, психології, психолінгвістики, лінгвістики. Як свідчать викладачі-практики, навчити аудіювання завжди складніше, ніж інших видів мовленнєвої діяльності. У разі відсутності іншомовного середовища аудіювання є найважчим для опанування, оскільки вимагає певних вольових, психічних, розумових зусиль, а тому й, зазвичай, не викликає позитивних емоцій. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми навчання аудіювання студентів нелінгвістичних спеціальностей закладів вищої освіти. Наведено перелік умінь, якими відповідно до вимог мовленнєвої компетентності щодо навичок прослуховування мають володіти студенти немовних спеціальностей. Вказано на труднощі, з якими стикаються студенти під час аудіювання. Запропоновано способи контролю розуміння прослуханого повідомлення. Наведено критерії відбору матеріалу для прослуховування. Наголошується на тому, що навчання аудіювання слід будувати на значних за обсягом автентич-них текстах. Ще одним важливим методичним питанням, яке постає, коли мова заходить про навчання аудіювання, є питання про використання технічних засобів навчання. Доцільність застосування інтернет-ресурсів під час навчання аудіювання у ЗВО не викликає жодних сумнівів. Основна мета використання всесвітньої мережі для формування мовленнєвої компетенції полягає в тому, щоб створити сучасні умови для навчання для студентів, зацікавити їх, спонукати до вивчення іноземної мови, розширити свої знання та досвід. Тому в статті обґрунтовується доцільність та можливості використання технології змішаного навчання, а саме моделі «flipped classroom» для навчання аудіювання за умов дистанційної освіти. Описано сутність цієї моделі, способи її реалізації, етапи використання. Наведено приклади завдань, які мають підготувати студентів до прослуховування, і завдань на перевірку розуміння прослуханого матеріалу. Вказано на переваги використання цієї моделі під час навчанні аудіювання як у традиційному класі, так і за умов дистанційного навчання. Також перелічено деякі труднощі в її застосуванні. Показано, що модель «flipped classroom» може ефективно використовуватись не лише в межах лекційних курсів, а й під час навчання більш комунікативних дисциплін, зокрема й іноземних мов, і більш конкретно для тренування навичок прослуховування. Задля допомоги викладачам у підборі матеріалів для прослуховування даються рекомендації щодо використання деяких корисних платформ Інтернету. Визначено перспективи подальших науково-практичних розвідок із цієї теми.Ключові слова: аудіювання, сприйняття на слух, дистанційне навчання, перевернутий клас, змішане навчання, автентичні матеріали, самостійна робота студентів, технічні засоби навчання.

У статті висвітлюється важливе значення морської індустрії у світі, яка посідає одне з перших місць у системі міжнародних перевезень та торгівлі. Щорічне збільшення міжнародного торговельного флоту потребує більш інтенсивної підготовки кадрів морської галузі. Особлива увага приділяється підготовці офіцерського та рядового складу морських суден у різних країнах світу, які є основними постачальниками висококваліфікованих кадрів морської галузі. Серед основних країн світу, які готують дипломований офіцерський та рядовий склад морських суден, входять такі країни світу, як Китай, Філіппіни, Індія, Індонезія, Російська Федерація, Україна, Польща, В’єтнам, Японія, Туреччина та Сполучені Штати Америки. Морські заклади вищої освіти цих країн постійно шукають та впроваджують нові методи заохочення молоді вступати до морських закладів освіти, забезпечуючи підготовку та дипломування випускників. Вищезгадані навчальні заклади постійно вдосконалюють навчально-тренажерну базу за допомогою інвестицій судноплавних та крюінгових компаній, що дозволяє відпрацьовувати необхідні вміння та навички для отримання відповідної кваліфікації. Забезпечується поглиблене вивчення морської англійської мови для покращення мовної комунікації у змішаних екіпажах. За рахунок плідної співпраці морських вищих закладів освіти із судноплавними та крюінговими компаніями забезпечується можливість належної практичної підготовки молодих спеціалістів на морських суднах та отримання ними необхідних навичок та досвіду для подальшої роботи в морі. Організація навчання та практичної підготовки в закладах освіти вищезгаданих країн будується таким чином, щоб ще на етапі навчання забезпечити курсантів робочими місцями та сприяти їх стрімкому кар’єрному росту в морській галузі, що, у свою чергу, веде до збільшення як офіцерського, так і рядового кадрового складу морських суден. Ключові слова: дипломування моряків, офіцерський склад морських суден, рядовий склад морських суден, Конвенція ПДНВ, морські заклади вищої освіти, працевлаштування моряків.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

Стаття відображає історію розвитку методів навчання іноземним мовам. У ній наведено огляд основних методів викладання іноземних мов, характерних для різних історичних періодів, а саме: граматико-перекладний, текстуально-перекладний, натуральний, прямий, аудіолінгвальний, аудіовізуальний, свідомо-порівняльний, змішаний і комунікативний, а також проаналізовано їх переваги та недоліки. Знання історії методів викладання іноземних мов допоможе викладачеві більш вільно орієнтуватися у виборі методів і прийомів навчання, раціонально їх поєднувати у своїй роботі, свідомо і творчо застосовувати різні методи навчання. Актуальність статті зумовлена необхідністю опанування знань про нові сучасні методи викладання іноземної мови та вміння застосовувати їх на практиці. Мета статті – проаналізувати та систематизувати наукові теорії та підходи до процесу навчання іноземної мови; вивчити розвиток різних методів викладання іноземних мов у зарубіжних та вітчизняних методиках, а також схарактеризувати сучасні методи, засновані на використанні інформаційних технологій. Для досягнення мети і розв’язання окреслених завдань було використано історичний та порівняльний методи, що дають можливість комплексно розглянути історію методів викладання іноземних мов. Презентація матеріалу ґрунтується на демонстрації процесу викладання іноземних мов. Історичний метод дозволяє показати процес розробки методології викладання іноземних мов у чіткій хронологічній послідовності. Сучасні методики викладання іноземної мови, як і будь-якої іншої науки, знаходяться в постійному розвитку і творчому пошуку. Історичний метод є динамічним і відносно простим для сприйняття. Порівняльний метод дозволяє вивчати схожість і відмінності у викладанні іноземних мов. Кожен метод має об’єктивну цінність за певних обставин. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що сучасна система освіти в значній мірі характеризується тенденцією переходу від традиційного до інноваційного навчання. У статті також запропоновано подальші перспективи дослідження новітніх методів викладання іноземних мов.

стаття розглядає технології і моделі дистанційної та змішаної форм навчання іноземної мови в ВНЗ. Проведено порівняння цих двох форм стосовно їх якості в процесі викладання. Представлені основні недоліки та переваги дистанційного і змішаного навчання та окреслені перспективи їх подальшого ефективного використання.

У статті розглянуто актуальну проблему використання ігрових технологій навчання, зокрема квест-технологій, в умовах цифровізації освіти. Проаналізовано можливості використання цифрових інструментів для імплементації ігрових засобів навчання та виховання в освітній процес, обґрунтовано необхідність формування цифрової та мовної компетентності школярів за умов широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; запропоновано використання квест-технологій як практичного інструментарію реалізації ігрових методів навчання; презентовано структуру освітнього онлайн-ресурсу «В гостях у Мовного Чистуна», який містить систематизацію ресурсів для повторення матеріалу з української мови, а також – два онлайн-квести різного рівня складності для перевірки здобутих у процесі навчання знань: «Мовний Чистунчик» – веб-квест із завданнями початкового рівня складності, «Мовний Чистун» – веб-квест з більшою кількістю завдань різного рівня складності; запропоновано розробку власних мультимедійних інтерактивних завдань для веб-квестів за допомогою сервісу LearningApps; для реалізації освітнього ресурсу та створення веб-квестів використано сервіси Google for Education, що дає можливість поєднувати традиційні та інноваційні форми і методи навчання, що особливо важливо в умовах запровадження дистанційної та змішаної форм навчання; наведено результати апробації освітнього ресурсу «В гостях у Мовного Чистуна» та апробації веб-квестів, які проводилися на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника для дітей міста Івано-Франківська під час проведення тижня «Цікаві канікули» в рамках реалізації проєкту «Університет обдарованої дитини»; результати апробації дають підстави стверджувати доцільність використання освітнього онлайн- ресурсу «В гостях у Мовного Чистуна» з метою формування цифрової та мовної компетентності школярів. Обґрунтовано, що використання веб-квестів дозволяє в ігровій формі активізувати розумову діяльність дітей, мотивувати та зацікавлювати їх, підвищувати якість навчання та його результативність, а також відійти від традиційних форм навчання учнів і значно розширити рамки освітнього простору за рахунок використання цифрових інструментів.