Journal articles on the topic 'Зло'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зло.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зло.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
AlSaadi, Alaa. "Русские пословицы о добре и зле с эквивалентом в арабском языке." Al-Adab Journal, no. 145 (June 14, 2023): 41–50. http://dx.doi.org/10.31973/aj.v1i145.3888.
Full textAbstract:
В данной статье рассматриваются один из видов фразеологизмов: пословицы и поговорки, в том числе русские пословицы о добре и зле с эквивалентом в арабском языке. Между двумя языками много общего в семантическом значении пословиц, что усиливает представление о добре и зле и сокращает культурный разрыв. На русском и арабском языках: Сатана — воплощение зла, и большинство пословиц призывают делать добро для достижения довольства и счастья.По мнению психологов, доброта делится на два вида: доброта разумная и доброта наивная. В русском и арабском обществах существует много пословиц, посвященных каждому из этих двух видов. Зависть, гнев, вражда и человеческое зло являются видами зла. Русские и арабские пословицы о добре и зле – предупреждение , совет и поощрение к служению человечеству. Следует отметить, что тема «Русские пословицы о добре и зле» решает проблему понимания переносного значения большинства пословиц, поскольку каждая из них имеет очень похожий арабский эквивалент предполагаемого значения.
2
Nesprava, M. V. "Ідеї Алена Бадью щодо причин виникнення зла." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 12(140) (November 15, 2016): 66. http://dx.doi.org/10.15421/1716141.
Full textAbstract:
Встановлено, що, на переконання Алена Бадью, зло проявляє себе в ході здійснення суб’єктом того чи іншого процесу істини, як антипод істини, як перешкода її здійснення. За словами Алена Бадью, зло – це переривання істини під тиском особливих чи особистісних інтересів. З’ясовано, що, за класифікацією Бадью, породжувати істини здатні чотири родові процедури – політичне винайдення, поема, матема та любов. За теорією Алена Бадью, у процесу істини є три основні виміри, кожному з яких відповідає своє «ім’я» чи «фігура» зла. Перший вимір – це подія, яка примушує з’явитися «щось інше», ніж поточні ситуації, думки чи застиглі знання. В рамках даного виміру зло проявляє себе як «личина чи терор», що полягає в тому, аби стверджувати, що стан, який передував виникненню вищеназваної події, був чимось цінним. Другий вимір – це вірність, яка полягає в тому, щоб слідувати «імперативу події». В рамках даного виміру зло виступає як «зрада» і полягає в тому, що не збережено вірність. Третій вимір – це власне істина, яка вибудовує вірність. У цьому вимірі зло виступає як «катастрофа» і полягає в абсолютизації сили істини.
3
Nesprava, Mykola. "Проблема насильства у християнській онтолого-аксіологічній парадигмі добра і зла." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 1 (March 31, 2020): 152–75. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.12.
Full textAbstract:
У статті розкриті екзистенціальні причини насильства та визначені його сутнісні характеристики з позицій християнської онтолого-аксіологічної парадигми. Проаналізовані основні біблійні постулати щодо природи та сутності добра і зла. Представлено тлумачення добра як свободи, обмеженої лише Божими заповідями. Показано, що онтологічною передумовою виникнення проблеми добра і зла є діалектичне співвідношення двох чинників: Божого закону і людської свободи. Окреслені ключові позиції взаємозв’язку між злом, гріхом та насильством. Визначено, що гріх – це зловживання свободою, яке виражається у порушенні людиною Божих заповідей, тобто це свідомий вибір на користь зла. Встановлено, що першопричиною насильства було гріхопадіння, а існування насильства у сучасному світі зумовлено зневірою. Виявлено відмінність у трактуванні та оціненні насильства. Показано, що у Старому заповіті насильство розглядається не лише як зло, а й як необхідне покарання за гріх або справедлива помста. Напроти, християнська онтолого-аксіологічна парадигма, визнаючи у певних випадках припустимість насильства для боротьби з конкретними проявами гріховного зла, постулює ненасильство як моральний обов’язок. Дана позиція базується на євангельських заповідях, за якими добро означає любов, милосердя і прощення. Із цієї позиції проведено порівняння концепції непротивлення злу насильством та концепції допустимості силового спротиву. Розкрито значення умовиводу християнських філософів, що лише перемога над злом у своїй душі відкриває людині можливість справедливого застосування сили. З’ясовано, що проблема насильства набуває особливої складності внаслідок суб’єктивності оцінки добра і зла як соціальних явищ. Аргументована наявність сутнісної диференціації між гріховним і негріховним насильством. Запропоновані критерії, за котрими насильство слід класифікувати як негріховне. Доведено, що насильство, ґенеза якого онтологічно пов’язана зі злом, втім, може бути визначене як негріховне та мати певне виправдання з позицій християнської аксіології якщо воно: по-перше, має характер попередження або протидії, а не помсти; по-друге, не принижує гідність людини; по-третє і головне, скероване вищими постулатами любові, а не боротьбою за матеріальні цінності або соціально-політичні чи релігійні ідеали як такі.
4
Гомыранов, Илья. "Доктор зло." Вокруг света, no. 11 (2938) (2018): 98–103.
Find full text
5
Дзейтова, Х. Б., Ф. А. Тамбиева, and С. С. А. Юсупова. "КОННОТАТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ КОНЦЕПТОВ «ДОБРО» И «ЗЛО» В РУССКОЙ И ФРАНЦУЗСКОЙ ЛИНГВОКУЛЬТУРАХ." Известия Чеченского государственного университета, no. 4/24 (October 27, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-24-4-107-111.
Full textAbstract:
В данной статье рассматриваются понятия добра и зла, которые сопровождают человека на протяжении всей его жизни. Великие человеческие ценности (мораль, право, этика, общительность, любовь к ближнему, стремление к самосовершенствованию, склонность любить добро) проистекают из способности оценивать наши поступки, и без «изобретения зла» человечество не смогло бы оценить добро. Таким образом, добро и зло являются универсальными для всех лингвокультур понятиями и всегда находятся в центре внимания исследователей, в чем нам видится актуальность данной статьи.
6
Загородній, В. "Зло, яке слід подолати." Вісник прокуратури, no. 1 (2002): 84–87.
Find full text
7
Мельников, Л. "Нанотехнологии : благо или зло?" Свет, no. 10 (2009): 18–23.
Find full text
8
Мельников, Л. "Нанотехнологи: благо или зло." Наука и религия, no. 2 (2010): 10–13.
Find full text
9
Сабанадзе, Ю. "Лобізм: зло чи необхідність." Трибуна, no. 1/2 (2008): 22–23.
Find full text
10
Сабанадзе, Ю. "Лобізм: зло чи необхідність." Трибуна, no. 1/2 (2008): 22–23.
Find full text
11
Тодоровска, Мариjа. "Хибридни суштества и зли демони: вовед во месопотамските верувања во „инкарнираното“ зло." Živa Antika 71, no. 1-2 (2021): 49–84. http://dx.doi.org/10.47054/ziva21711-2049t.
Full text
12
Скоринкин, А. "Приходит время отвечать за зло..." Наш современник, no. 12 (2011): 45–47.
Find full text
13
Logina, Т. V., Е. E. Oreshina, and M. A. Ionova. "СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКОГО ПОЛЯ «ЗЛО»." Vestnik of Russian New University. Series "Man in the modern world", no. 1 (March 29, 2024): 104–10. http://dx.doi.org/10.18137/rnu.v925x.24.01.p.104.
Full textAbstract:
The article describes lexical semantic field “Evil” on the material of English adjectives. Using the methods of definitional and contextual analysis allows us to state that lexical semantic field “Evil” has all the characteristic features of a lexical semantic field – hierarchical structure, blurred boundaries and specificity of its elements for each language. Adjectives of lexical semantic field “Evil” express characteristics of a person and his emotional state, maliciousness of actions, absence of positive qualities (pity, mercy, kindness, sensitivity to other people’s feelings, understanding), evaluation of people, phenomena or circumstances. On the basis of the conducted research close connection of this field with philosophical and religious aspects is revealed, as well as symbolism of its elements, tendency to a wide combination of its elements with objects, which are atypical for their semantics and, as a result, to obtaining evaluative meaning. В данной статье описано лексико-семантическое поле «Зло» на материале английских прилагательных. На основе использования методов дефиниционного и контекстного анализа можно утверждать, что лексико-семантическое поле «Зло» имеет все характерные черты лексико- семантического поля: иерархическую структуру, размытые границы и специфику его элементов в каждом языке. Прилагательные лексического семантического поля «Зло» выражают характеристики человека и его эмоционального состояния: злонамеренность действий, отсутствие положительных качеств (жалость, милосердие, доброта, эмоциональная отзывчивость к чувствам других людей, понимание), способ оценки людей, явлений или обстоятельств. На основе проведенного исследования выявлена тесная связь этой области с философскими и религиозными аспектами, а также символизм ее элементов, тенденция к широкому сочетанию ее элементов с объектами, которые нетипичны для их семантики и, как результат, к получению оценочного значения.
14
ХЕГАЙ, О. Ч. "Contemporary Korean Prose in Post-Soviet Literary Discourse (Small Genre Works by Kim Dong In)." Vestnik of North-Eastern Federal University, no. 2(82) (April 29, 2021): 91–101. http://dx.doi.org/10.25587/y4819-6973-0339-f.
Full textAbstract:
Аннотация. В статье анализируются произведения Ким Донг Ина, яркого представителя современной корейской прозы, изучение которой является весьма актуальным в наши дни. Исследуется нарративная стратегия и сюжетно-композиционная организация произведений малых жанров корейского писателя. В статье показана специфика повествовательной структуры и особенности конфликтной ситуации в рассказе «Соната огня», выявляется полифоническая конструкция, обусловливающая многозначность интерпретации художественной модели, включающей рецепцию читателя. Проводится художественный анализ образа главного героя рассказа «Соната огня» Пек Сонгсу. Анализ субъектной организации повествования способствует раскрытию сложного, противоречивого характера героя. В исследовании используется аксиологический аспект как инновационный метод технологии, раскрывающий оценочнуюсущность таланта как природного явления. Рассматривается проблема таланта как структурообразующей категории, определяющей характерологическую суть личности главногогероя, отличающегося неоднозначно сложным психологическим строем. Раскрывается механизм действия основной интриги художественной ситуации, когда в противостоянии оказываются две равновеликие силы: Зло и Добро. Прослеживаются поступки героя, вскрывающие диалектику порождения Добра из Зла, на основании чего выявляется философский смысл произведения. Художественный анализ преступлений героя, несущих разрушение, выявляет факторы дальнейшего созидания – творения музыкальных шедевров. Расставляются смысловые акценты на оппозиции жизни и смерти. Художественная ситуация оценивается философскими категориями, вследствиечего формулируется философский постулат: совершая Зло, герой творит Добро. Учитываетсярецепция читателя, обусловленная особенностями его аксиологического уровня. Автор статьи приходит к выводу, что в контексте данного произведения дилемма добро/зло остается открытой: сколько читателей, столько и мнений, столько решений заданной духовной дилеммы. Анализ «Безумного художника», в основе которого лежит нарративный аспект, направлен на раскрытие метаповествовательной стратегии произведения. Исследование метаповествовательнойорганизации новеллы Ким Донг Ина «Безумный художник» выявляет нарушение хронотопа. В статье рассматривается творческая судьба главного героя новеллы – художника Сольго, образ которого изображается корейским писателем в сочетании разных художественных принципов: реалистических и романтических. Особое внимание уделяется жанровой специфике этого произведения, прослеживаются её новеллистические особенности. Новеллистический силуэт призван подчеркнуть трагический конфликт произведения, природу его коллизии. Исследуется многосубъектная структура авторского выражения: рассказчика, повествователя, автора-творца.
15
Глуханько, Людмила Владимировна. "Афористические единицы в сонетах Уильяма Шекспира." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 311–17. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.117.
Full textAbstract:
Статья посвящена результатам изучения семантики и структуры индивидуально-авторских афоризмов в сонетах Уильяма Шекспира. В основе содержания большинства афоризмов лежат философские понятия Любовь, Время, Смерть, Красота, Искусство, Добро и Зло. В большинстве афоризмов преобладают предметные темы «Любовь» (32%) и «Добро и Зло» (28%). Большинство афоризмов в сонетах трансформировано. Выделены и ранжированы по продуктивности способы встраивания афоризма в текст сонета и основные виды трансформаций, которым подвергаются афоризмы в контексте.
16
Цветкова, В. А. "Система цитирования: где благо, где зло." Научные и технические библиотеки, no. 1 (2015): 18–22.
Find full text
17
Попова, Т. О. "Психолінгвістичні кореляти концептів Добро і Зло." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 6, кн. 2 (2002): 110–12.
Find full text
18
Осіпчук, Г. В. "КОНЦЕПТ ‘ДОБРО-ЗЛО’ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-7.
Full textAbstract:
У статті досліджено концепт ‘ДОБРО-ЗЛО’ в сучасних літературних казках українського і польського народів. Окреслено коло мовознавців, які займаються питаннями концептуальної лінгвістики, акцентовано увагу на вагомому внеску сучасних зарубіжних і вітчизняних науковців в означену проблему, змальовано перспективу провідних наукових розвідок. Увиразнено індивідуальну неповторність творчого підходу кожного з народів до складання казок, охарактеризовано літературну казку як твір художнього спрямування, деталізовано особливості авторського творчого підходу сучасних письменників до підбору лексем на позначення концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’, вказано на культурні і ментальні ознаки формування концепту в авторських казках. Виокремлено вербальні засоби концепту в сучасному казковому дискурсі, узагальнено репрезентативні номінації за семантикою, зіставлено семантичні моделі його вираження в казках, виявлено універсальні і відмінні ознаки концепту в українській та польській мовах. Наголошено на тому, що різні за характером найменування та описи означеного концепту деталізують окремі риси казкових героїв, виступають тлом для подій, описаних письменником. Відзначено роль концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’ як важливого текстотвірного елементу, що виконує змістову, стилістичну, емоційну й оцінну дію та допомагає у виконанні основної функції літературної казки – виховної, формуючи у читача стійкі моральні цінності. Вказано на фольклорну основу літературних казок обох народів. Звернено увагу, що лексеми з означеною семантикою переплітаються та взаємодіють одна з одною, сприяючи глибшому розумінню художньої природи твору. Зіставне тло дає підстави вважати концепт унікальним поняттям етнічної культури, яке характеризують спільні та відмінні риси українського і польського народів, як-от чуттєвість і раціональність, мрійливість і прагматизм, віру в можливість впливу на свою долю, що демонструють шлях формування менталітету певного народу, тобто концепт ‘ДОБРО- ЗЛО’ є репрезентантом національної культури.
19
Дробжев, М. И. "Зло и грех в русской религиозной антропологии." Философские науки, no. 6 (2003): 41–56.
Find full text
20
Gasparov, Igor G. "Evil and atheism: Ontological and ethical prerequisites in arguments from evil." Philosophy Journal 13, no. 1 (2020): 53–68. http://dx.doi.org/10.21146/2072-0726-2020-13-1-53-68.
Full text
21
Лосев, Александр Владимирович. "Трагедия смерти и драма жизни." NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 45, no. 3 (October 8, 2020): 460–67. http://dx.doi.org/10.18413/2712-746x-2020-45-3-460-467.
Full textAbstract:
Противоречивое единство жизни и смерти обнаруживается уже в самом рождении смертного по природе существа. Жизнь несомненное благо. Но рождающийся появляется на страдания и смерть. Смерть несомненное зло. Но умирая, рожденный смертный обретает покой. Одно из противоречий отношения к смерти заключается в выборе принимать смерть или нет. Нравственным будет неприятие смерти как зла, которому необходимо сопротивляться и не дать произойти, чтобы это зло не вошло в мир через меня, мою волю. Не принимать смерть как порядок вещей, но принимать свою смерть в порядке вещей. Другое противоречие отношения к смерти состоит в выборе благоговеть перед смертью или презирать смерть. Благоговейное отношение связано с причастностью человека таинственным явлениям, таким как зачатие, душа, Бог, тому что несравненно превосходит и объемлет его существование как по масштабам, так и по значению. Смерть вызывает благоговейный трепет естества. Вместе с тем презрение позволяет воспринять смерть трагически, как вселенскую неправду жизни, неестественное и уродливое явление. Варианты отношения к смерти не будут однозначными: презрение смерти телесной и одномоментно благоговение перед смертью как событием жизни; принятие своей смерти и одномоментно неприятие смерти как космической закономерности, судьбы, рока. Смерть носит личный характер, поскольку это всегда моя смерть. Личный характер смерти определяет и личное к ней отношение. Можно отгородиться от размышлений о смерти и не сформировать собственного отношения к ней, а позаимствовать чужое. Но смерть непосредственно коснется всего моего естества, и я не останусь безучастным к собственной смерти. Вся схваченная в моменте смерти жизнь предстает как драма на фоне трагедии смерти.
22
ЖВАНІЯ, Л. В. "БІБЛІЙНИЙ КОД ДРАМАТИЧНИЙ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «НА ПОЛІ КРОВІ»." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 1 (June 7, 2024): 11–17. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.2.
Full textAbstract:
Стаття є спробою прочитати драматичну поему Лесі Українки «На полі крові» у біблійному контексті. Ведучи мову про біблійний код твору маємо на увазі спробу осягнути особливості авторської інтерпретації Євангельського сюжету. Мета розвідки – відшукати ті сенси, які відкриваються у співвідношенні драми з її першоджерелом – Біблією. Євангельська історія про Іудину зраду стала для письменниці тією універсальною онтологічною матрицею, у форматі якої вона створює свою апокрифічну версію традиційного сюжету, у центрі якої не Христос, а зрадник. Створена авторкою художня модель, зберігаючи свою універсальність, ускладнюється актуальними ціннісними й філософськими значеннями. На нашу думку, свідчення Луки й Івана про входження у Юду сатани, а також підкреслений Євангелістом нічний час скоєння зради слугували для авторки драматичної поеми «На полі крові» важливими чинниками, на яких базується основна концепція її авторського апокрифу. Вважаємо, що найпереконливішим свідченням того, що душа Юди знаходиться під владою диявола слугує прагнення зрадника спотворити, знецінити й спрофанувати основи Євангельської проповіді Христа, блюзнірська наруга над постаттю Сина Божого, профанація Таїнства Євхаристії. У драматичній поемі «На полі крові» Леся Українка здійснює дослідження природи зла. Сатана, як персоніфіковане зло, що увійшов в Юду, постає не рівним супротивником Бога, а лише його нікчемною пародією. Він викривлює Євангеліє, оскільки, на відміну від Бога, йому недоступна сила творення. Леся Українка демонструє, що зло є не абсолютним, на відміну від Бога – абсолюту добра, а банальним і жалюгідним. Тому Юда у творі й не розкаюється. Адже покута – то переміна свідомості, а він, у відповідності до набутої диявольської сутності, виявляється до цього не здатним.
23
Голікова, Наталія Сергіївна. "Прагматика мовностилістичних засобів у романі «Зло» П. Загребельного." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (November 13, 2014): 164–72. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.381.
Full textAbstract:
У статті досліджується прагматичний потенціал мовностилістичних засобів, помічених у романі «Зло» П. Загребельного. Установлюється список авторських стилістем і визначаються комунікативно-прагматичні смисли в структурі їхніх цілісних значень. Описуються функційно-класифікаційні особливості стилістичних фігур, проводиться їх семантичне та прагматичне маркування.
24
Лісняк, Н. І. "Абстрактні поняття "добро і "зло" у лемківських піснях." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство, no. 44 (2016): 41–45.
Find full text
25
Йоффе, Борис. "Death and Evil." Музыкальная академия, no. 3(779) (September 26, 2022): 208–13. http://dx.doi.org/10.34690/263.
Full textAbstract:
В своем эссе Борис Йоффе в сжатой форме рассматривает то, как вечно актуальная и принципиально неразрешимая проблема - Смерть - оказывается узлом, связывающим этику, эстетику, миф и ритуал. При этом он исходит из различных концепций смерти, отраженных в музыкальных произведениях, в первую очередь - реквиемах композиторов разных эпох. In his essay, Boris Yoffe concisely examines how the perennial and fundamentally insoluble problem-Death - turns out to be a knot connecting ethics, aesthetics, myth and ritual. At the same time, he reLies on various concepts of death, as they are reflected in musical works, in the first place-Requiems by composers of different historical periods.
26
Санаянц, Саркис Вадимович. "The Problem Field of Christian Theodicy: A Historical Essay." Вопросы богословия, no. 2(6) (November 15, 2021): 109–25. http://dx.doi.org/10.31802/pwg.2021.6.2.008.
Full textAbstract:
Проблема теодицеи и размышления на тему зла всегда тревожили умы философов и богословов. Что изменилось с эпохи античности до нашего времени? Можно сказать, что античность, так же как и христианская классическая традиция, не придавали проблеме зла того значения, которое она получила во второй половине ХХ в. Моральный и онтологический аспект зла хотя и вызывал вопросы, но на него можно было смело ответить в духе свт. Василия Великого: реально лишь то зло, которое порождается свободой человеческого выбора. Другие виды зла не есть зло само по себе. После крушения надежд построить новый гуманистический мир, вызванного двумя мировыми войнами, богословы и философы, подражая Готфриду Лейбницу, задумались: живём ли мы в лучшем из возможных миров? Как возможно веровать в Бога, проповедуемого христианами, и допускать присутствие такого количество страданий, учитывая, что Господь наделён всемогуществом и абсолютной благостью? Новое секулярное и во многом дехристианизированное общество не может удовлетвориться ответом в духе святых отцов, где многое решается ссылкой на тайну. Современные люди ставят вопрос более радикально: возможно ли рациональное познание тайны зла и понимание Промысла Бога? Мыслители ХХ и XXI вв. пытаются так ответить на этот вызов, чтобы ответ удовлетворил не только верующих, но и неверующих людей. The problem of theodicy and reflections about evil have always disturbed the minds of philosophers and theologians. What has changed from the era of antiquity to our time? It can be said that antiquity, as well as Christian classical tradition, did not attach to the problem of evil the importance the second half of the 20th century bestowed on it. The moral and ontological aspect of evil, although raised questions, but could be safely answered in the spirit of St. Basil the Great: only the evil generated by the freedom of human choice is real; other kinds of evil are not evil in themselves. After the two world wars caused a collapse of hopes for building a new humanistic world, theologians and philosophers started contemplating in Gottfried Leibniz’s manner: do we live in the best possible world? How is it possible to believe in the God preached by Christians and allow the presence of so much suffering, given that the Lord is endowed with omnipotence and absolute goodness? The new secular and largely de-Christianized society cannot arrange an answer in the spirit of the holy fathers, where much rests on mystery. Modern people pose the question more radically: is it possible to rationally comprehend the mystery of evil and understand the Providence of God? To this challenge, thinkers of the 20th and 21st centuries are trying to find an answer which would satisfy not only religious believers, but also non-believers.
27
Аманиязова, Х. "Аксиологические категории «добро» и «зло» в русском, английском и каракалпакском языках." Ренессанс в парадигме новаций образования и технологий в XXI веке 1, no. 1 (November 22, 2023): 111–14. http://dx.doi.org/10.47689/xxia-ttipr-vol1-iss1-pp111-114.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены концепты «добро» и «зло» на материале разносистемных языков (английского, русского и каракалпакского) в качестве этноспецифичных единиц и их аксиологические категории. Изучение в этом аспекте важно, поскольку именно в ключевых концептах отражается миропредставление носителей языков
28
Jianhui, He. "Басовые партии в операх Р. Вагнера в альтернативах образов героев и антигероев." Музичне мистецтво і культура, no. 21 (December 25, 2015): 468–81. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-468-477.
Full textAbstract:
В статье выявлены некоторые закономерности выбора характеристик героев и антигероев, определявших выразительные альтернативы бас-баритонового пения и басов-буфф, в басовом репертуаре по сочинениям Р. Вагнера. В целом все значимые на рубежных творческих поворотах сочинения Р. Вагнера обладают тембровой динамикой, соотносимой либо с пассионными коллизиями, либо с дифференцированием на резонеров и волеизъявляющих индивидов, претворяющих волю в действие-зло, либо утверждающихся пассивным противостоянием злу, в том числе в личностном единстве одной персоны типа героев пост-тристановских композиций. Басовые партии в операх Р. Вагнера изначально, от реформаторских опер 1840-х годов, наделены резонерскими — «антирезонерскими» в том числе функциями, в ряде сочинений сюжетно и выразительно-знаково сближенных с символикой партии Иисуса Христа в немецком пассионе, а также с легендарно-мифологическими образами международного-межнационального смысла.Ключевые слова: амплуа героя — антигероя, немецкий пассион, резонер — антирезонер, басовые оперные амплуа, высокий бас — бас-баритон.
29
Горбач, Наталія, and Софія Міщенко. "СЕМАНТИКА СИМВОЛУ ЧЕРЕВИЧКІВ У ПОВІСТІ М. МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 215–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-48.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізові образу-символу черевичків у повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері», який розглядається на трьох рівнях. На першому і другому – як елемент народної назви рослини роду бальзамінових та апокрифічної легенди про Богородицю, що й дала цю назву рослині. Тут із його допомогою розкривається внутрішній світ головної героїні дванадцятирічної дівчинки Іванки Борсук, котра мріє знайти чудодійну квітку не задля власної вигоди, а щоб з її допомогою перемогти в світі зло. Образ Богородиці постає в думках дівчинки символом людської самопожертви. Розмірковуючи про добро й зло у світі, Іванка своїм дитячим нерозумінням змушує читача задуматися про причини людської ненависті на релігійному чи національному ґрунті. Третій рівень розкриття образу черевичків – фінальна картина масового вбивства євреїв після приходу німців. Мрія Іванки Борсук знайти черевички Божої Матері як символ гармонійного, гуманного світоустрою розбивається об дійсність. Закривавлений черевик Хаї Рендигевич в руках Іванки – символ трагічної долі євреїв, коли людиноненависництво утвердилося на держаному рівні.
30
Mazepova, Olena. "Концептуалізація аксіологічної опозиції добро – зло (خوبیxubi – بدی badi) у свідомості носіїв перської мови." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 2 (March 24, 2021): 125–50. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-125-150.
Full textAbstract:
Метою статті є встановлення концептуального змісту аксіологічної опозиції «добро – зло» у перській мовній свідомості на основі проведеного з носіями перської мови психолінгвістичного експерименту та когнітивної інтерпретації його результатів.
Методи дослідження. Використано два методи психолінгвістичного аналізу семантики слова: вільний асоціативний експеримент та метод прямого тлумачення або розгорнутої дефініції слів. Усього в експерименті взяли участь 102 особи різного віку і статусу. За результатами оброблення даних, отриманих на першому етапі експерименту, було сформовано асоціативне поле досліджуваних концептів, а внаслідок аналізу розгорнутих предикацій у процесі семантизації запропонованих слів – їхнє семантичне поле. В основу оброблення експериментальних даних покладено особливу методику групування мовного матеріалу із застосуванням контент-аналізу: одиницями аналізу поставали опорні слова, що повторювалися у відповідях різних респондентів і розглядалися як ключові концептуальні ознаки. Завершальним етапом аналізу стала когнітивна інтерпретація даних, базована на принципах «конструювання» змісту мовного виразу Р. Ленекера.
Результати. В результаті проведеного дослідження встановлено, що концептуалізації аксіологічної опозиції «добро – зло» перською мовною свідомістю притаманні як універсальні, так і етноспецифічні ознаки. При цьому переважання перших із них свідчить про те, що уявлення носіїв перської мови і культури про добро і зло цілком вкладаються в загальнолюдську картину світу, згідно з якою ці морально-етичні категорії займають основоположне місце в системі цінностей індивіда.
Висновки. Як показав проведений аналіз, застосування дослідницького апарату двох сучасних мовознавчих напрямів – когнітивної та психолінгвістики – до вивчення специфіки концептуалізації різних фрагментів зовнішнього і внутрішнього світу людини представниками різних етнокультурних спільнот уможливлює в найбільш об’єктивний спосіб визначення набору універсальних та етноспецифічних ознак, притаманних як процесам асоціювання респондентів, так і змістовій структіурі досліджуваних концептів.
31
Борисова, Людмила Валентиновна, and Эльвира Витальевна Чуева. "TRADITIONAL FOLK IDEAS ON GOOD AND EVIL AND THEIR REPRESENTATION IN THE CHUVASH LINGUISTIC WORLDVIEW." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 1(110) (March 30, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2021.110.1.001.
Full textAbstract:
В статье предпринята попытка выявить национально-культурные особенности репрезентации концептов «добро» и «зло» в чувашской языковой картине мира. В работе применен антропоцентрический подход к анализу языковых явлений. Исследование выполнено на материале, отобранном из лексикографических и фольклорных источников. Моделирование одного из значимых фрагментов чувашской языковой картины мира производится на основе положений когнитивно-дискурсивного подхода к анализу языка, выдвинутых Е. С. Кубряковой. В работе использованы метод концептуального анализа, дистрибутивный анализ, метод компонентного анализа, а также оппозитивный анализ. Исследование показало, что когнитивные категории добра и зла в традиционном народном сознании функционируют как базовые элементы культурного кода нации. Они характеризуются оппозитивными семантическими отношениями, но при этом образуют единую смысловую парадигму. Эти когнитивные категории получают репрезентацию в языке и дискурсе. Исследование позволило выявить пять основных способов языковой и дискурсивной репрезентации дихотомии «добро - зло» через семантические ряды с выражаемыми обобщенными значениями. Дискурсивная репрезентация добра и зла как важных когнитивных категорий в паремиологическом фонде носит исторический характер и может в определенной степени не соответствовать современным представлениям об этих понятиях. Постулирована возможность расширения когнитивного пространства добра и зла в чувашской языковой картине мира. The article attempts to identify the features of national culture in the representation of the concepts of “good” and “evil” in the Chuvash linguistic worldview. The study employed an anthropocentric approach to the analysis of the linguistic phenomena and is based on the material selected from lexicographic and folklore sources. Modeling of one of the most significant fragments of the Chuvash linguistic worldview is based on the provisions of the cognitive approach to language analysis put forward by E. Kubryakova. The authors used the method of conceptual analysis, distributive analysis, component analysis, and opposition analysis. The study showed that the cognitive categories of good and evil in the traditional folk ideas function as basic elements of the cultural code of the nation. They are characterized by oppositional semantic relations, but they form a single semantic paradigm. The study revealed five main ways of linguistic and discursive representation of the conceptual opposition “good - evil” through semantic series with expressed generalized meanings. The discursive representation of good and evil as important cognitive categories in the Chuvash folklore is historical in nature and may to some extent not correspond to modern ideas about these concepts. The paper states the possibility of expanding the cognitive space of good and evil in the Chuvash linguistic worldview.
32
Isaev, Igor A. "Political Evil: Discovery of Modernity." History of state and law 4 (April 11, 2024): 2–7. http://dx.doi.org/10.18572/1812-3805-2024-4-2-7.
Full textAbstract:
Considering evil against the backdrop of the dichotomy of normative-and-evaluative categories in the political space in various historical periods, the author of the article gradually brings us closer to the modern scientific interpretation of political evil.
33
Гурдуз, Андрій Іванович. "Фактор кольору в «жіночому» містичному любовному романі України початку ХХІ століття." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (June 25, 2015): 31–42. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1216.
Full textAbstract:
Проаналізовано закономірності колористики романів Л. Баграт «Зло», Дари Корній «Гонихмарник», М. Ряполової «Бурецвіт» і В. Гранецької «Мантра-омана». Виявлено логіку використання кольороназв відносно жанрової природи творів, принципів їх сюжетного розгортання, а також специфічних авторських акцентів. Показано, що колористична система відіграє особливу роль у моделюванні міфосвіту аналізованих романів.
34
Жванія, Л. "Добро та зло у творчолсті Т. Шевченка та Лесі Українки." Шевченкознавчі студії, Вип. 14 (2011): 171–83.
Find full text
35
Смирнов, В. "Радіація: добро і зло. Продовження див. у № 8 2011 р." Безпека життєдіяльності, no. 7 (2011): 36–40.
Find full text
36
Levit, Leonid. "ЗЛО СИЛЬНЕЕ ДОБРА, ЕСЛИ ДОБРО ВАЖНЕЕ ИСТИНЫ: ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И СЛЕДСТВИЯ." Psychology of Personality 9, no. 1 (February 20, 2019): 104–19. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.104-119.
Full textAbstract:
В статье исследуется соотношение трёх главных человеческих ценностей – истины, добра и красоты. Критический анализ известных философских положений проводится с использованием результатов, полученных в современных экспериментальных исследованиях. В частности, обсуждается противоречие между требованием о приоритете истины перед добром в ситуации конфликта между этими ценностями и воздействием позитивных иллюзий, выявленных современной нейронаукой и свойственных функционированию человеческого мозга. Так, широко распространен эффект «ложной уникальности», при котором человек переоценивает собственные (точнее, высоко желаемые) позитивные качества и недооценивает негативные. Массовая приверженность индивидов заблуждениям относительно величины своего внутреннего потенциала, наличия глубоко скрытых ресурсов в сочетании со стремлением поддержать высокую самооценку ведут к искажению проводимых социальных сравнений. Автор доказывает, что придание добру большей значимости в сравнении с истиной неминуемо ведёт к последующей победе зла над добром. Подобное происходит в связи с большей доступностью и привлекательностью «неистинного» добра перед «истинным». Главное преимущество опоры на истину заключается в её умении распознавать и отделять долговременные разновидности добра от его краткосрочных (как правило, гедонистически ориентированных) вариантов, нередко оборачивающихся злом в более отдалённой перспективе. Настоящее (истинное) добро, как правило, требует приложения первоначальных усилий, однако приносит пользу в течение длительного времени и оборачивается другими полезными эффектами. В конце статьи приводятся практические рекомендации, а также личный опыт автора, позволяющие информированному индивиду организовать собственное мышление и поведение с учётом выявленных закономерностей.
The article investigates the ratio between the main three human values – the truth, the good and the beauty. The analysis of the well-known philosophical postulates is conducted with the help of the results obtained in modern experimental researches. In particular, the author discusses the contradiction between the demand of the truth priority if the latter gets in conflict with the good, and the influence of the positive illusions, discovered by modern neuroscience and peculiar to human brain functioning. Thus the wide-spread effect of false uniqueness makes a person to overestimate her own (in fact highly wished) positive traits of character and underestimate negative ones. Mass proneness to the beliefs about individual inner potential and deeply seated resources combined with the desire of high self-esteem lead to the wrong social comparisons. The author of the paper proves that the priority of the good in comparison with the truth inevitably causes the situation, in which the evil defeats the good. This occurs because the untrue good is more easily achieved and utilized than the true good. On the contrary, the main advantage of the priority of the truth is the ability to discern and make distinctions between long-term forms of the good and its short-term (as a rule, hedonistically oriented) variants, which often turn to evil in the future perspective. As a rule, the genuine (true) good demands some efforts from an individual at first, but brings benefits and numerous useful effects for much longer periods of time. At the end of the paper, the author gives practical recommendations and shares his personal experience, which can help the informed individual to organize his own thinking and behavior with the help of the discovered regularities.
37
Анисимов, Евгений В. "Вечный спор о Петре Великом: благо или зло для России?" Canadian–American Slavic Studies 47, no. 4 (2013): 473–91. http://dx.doi.org/10.1163/22102396-04704008.
Full textAbstract:
This article is devoted to the evaluation of the first Russian Emperor, Peter I. According to the author, Russia became a European Power thanks largely to his efforts. But, at the same time, we cannot reject other points of view about Peter I. Therefore, the author appears both as a “Westerner” who justifies and defends Peter and as a conservative patriot who condemns Peter and his politics. Both views have their place because they reflect the complex and ambiguous role of Peter the Great in Russian history.
38
Schteinman, Maria. "“And Recognizing Good and Evil”." Philosophy. Journal of the Higher School of Economics I, no. 4 (December 31, 2017): 198–205. http://dx.doi.org/10.17323/2587-8719-2017-i-4-198-205.
Full text
39
Гошовська, Оксана. "АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ «НЕВІРИ» ЯК КОРЕЛЯТА КОНЦЕПТУ «ВІРА»." Українознавчі студії, no. 18 (March 30, 2017): 166–76. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.166-176.
Full textAbstract:
У статті описано природу мовної асоціації, в основі якої лежить суб’єктивний та соціальний досвід респондента, а також проаналізовано вербалізатори диференційних когнітивних ознак «недовір’я», «безнадія», «сумнів управдивості», «маловір`я», «даремна надія», «віровідступництво», «невпевненість», «сумнів у здійсненні чогось», «зло», «неймовірність», «попри сподівання»,«раптова несподіванка» як складників асоціативного поля концепту «віра» насинхронному зрізі.
Ключові слова: мовні асоціаціїсоціативне поле, а, вербалізатори, концепт,
невіра.
40
Мумриков, Олег. "Biblical Apologetics: Metahistory and Causal Retrospection." Библейские схолии, no. 1(1) (June 15, 2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.31802/bsch.2020.1.1.001.
Full textAbstract:
Православная христианская традиция рассматривает «естественное зло» - присутствие в природе естественных катаклизмов, страдания и смерти - как следствие первородного греха Адама и Евы. Однако научная картина мира объективно убеждает нас в обратном: «естественное зло» - неотъемлемая характеристика вселенной с момента её возникновения. С богословско-апологетической точки зрения данное противоречие может быть разрешено при взгляде на мировую историю в свете двух событий - грехопадения и искупления как метаисторических, влияющих как на будущее, так и прошлое посредством Божественного предвидения. Автор приводит обоснование возможности данного подхода. The Orthodox Christian tradition considers «natural evil» - the presence in nature of natural cataclysms, suffering and death as a consequence of the original sin of Adam and Eve. However, the scientific picture of the world objectively convinces us in the opposite - «natural evil» is an integral characteristic of the universe since its inception. With the theological and apologetic point of view this contradiction can be resolved when you look at the history of the world in the light of two events: fall of man and Redemption as a superor meta-historical, which influenced the future and the past by Divine foresight. The author provides a rationale for the possibility of this approach.
41
Тарасенко, Олег. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННИМ СПІЛЬНОТАМ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, no. 8 (July 13, 2021): 219–24. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.35.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблемні питання, що можуть виникати у практичній діяльності під час фіксації дій осіб, які створюють злочинні спільноти та здійснюють керівництво ними, запропоновані шляхи їх вирішення. Проведено аналіз норм права, за якими кваліфікують дії осіб, які мають статус суб’єктів злочинного впливу, суб’єктів підвищеного злочинного впливу, здійснюють злочинний вплив. Зроблено висновок, що ваго- ме значення для можливості притягнення суб’єктів злочинного впливу до відповідальності має: визначення у ст. 28 КК України форми співучасті «у складі злочинної спільноти»; наявність кваліфікувальних ознак в окремих статтях Особливої частини КК України, як-от «вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у статусі суб’єкта (підвищеного) злочинного впливу», «вчинення кримінального правопорушення учасником зло- чинної спільноти»; надання безпосередньо у КК України визначень термінів «особа, яка є суб’єктом підвищеного злочинного впливу», «особа, яка є суб’єктом злочинного впливу», «злочинний вплив»; усунення з тексту статей КК України арготизмів, які легітимізують у конструкції норм права термінологію (та ідеологію) злочинного світу; встановлення рівного правового становища (для учасників як злочинних організацій, так і злочинних спільнот) щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у складі організованих зло- чинних формувань, якщо до повідомлення про підозру особа повідомила про створення, участь або сприяння діяльності злочинної спільноти.
42
Копилов, Дмитро. "ХВОРОБА І СМЕРТЬ ПРАВИТЕЛЯ ДЕРЖАВИ: ВИПАДОК ГЕНРІ V ЛАНКАСТЕРА." Аннали юридичної історії (The Annals of Legal History) 4, no. 1 (March 2020): 45–60. http://dx.doi.org/10.38129/ann.yur.ist.2020.4.1.45.
Full textAbstract:
У статті проведено детальний аналіз і опис захворювання короля Англії Генрі V Ланкастера на основі маловідомих джерельних даних. Зокрема, висвітлено епізоди останніх днів англійського монарха, надано історико-правову характеристику перебігу хвороби, обґрунтовано наслідки його смерті для ідеї створення Об’єднаного Королівства Англії і Франції. Ключові слова: Генрі V Ланкастер, Столітня війна, Об’єднане Королівство Англії і Франції, дизентерія, лихоманка, «вогонь святого Антонія», «зло святого Фіакра», плеврит, міокардит.
43
Смирнов, В. "Радіація: добро і зло. (Закінчення, початок див. у № 7 2011 р.)." Безпека життєдіяльності, no. 8 (2011): 34–40.
Find full text
44
Вакуленко, М. "На зло ворогам...: Кілька коментарів до нового старого мовознавчо-правописного процесу." Вісник Національної академії наук України, no. 11 (2005): 64–67.
Find full text
45
Гач, Н. О. "Когнітивний аналіз концептів "добро" і "зло" в англомовних казках: діахронічний аспект." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 32 (2010): 139–45.
Find full text
46
Demkina, Anna V. "THE "KIND EVIL" IN THE LATE SOVIET ANIMATED FAIRY TALE MOVIE." RSUH/RGGU Bulletin. "Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies" Series, no. 8 (2019): 259–72. http://dx.doi.org/10.28995/2686-7249-2019-8-259-272.
Full text
47
Ermolova, A. A., Y. A. Plotnikova, and L. V. Belyh. "Alcohol is undisputed evil, but the patient is lucky." Modern technologies in ophtalmology, no. 6 (October 29, 2023): 79–85. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2022-6-79-85.
Full textAbstract:
Periorbital necrotizing fasciitis is a rare soft tissue infection that occurs mainly as a result of trauma in susceptible patients with immunocompromised or chronic diseases. We present a clinical case of preseptal periorbital necrotizing fasciitis that occurred in a patient after an injury. The clinic, diagnostic tactics, stages of surgical treatment, conservative treatment with a step-by-step photo demonstration are described in detail. As a result of the applied treatment, the patient achieved a satisfactory anatomical and functional state of the eyelids, visual functions were preserved. Keywords: necrotizing fasciitis, periorbital region
48
Харитонов, Євген Олегович, and Олена Іванівна Харитонова. "ПРИВАТНЕ ПРАВО: ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУ." Часопис цивілістики, no. 33 (December 5, 2019): 6–11. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i33.71.
Full textAbstract:
У статті розглядається вплив суспільних цінностей на формування концепту приватного права. На підґрунті розуміння цінностей як імперативів, норм та ідеалів для людської думки, людської дії й соціально-історичної творчості стверджується, що «римське право» мало основою такі ціннісні категорії, як «справедливість», «добра совість», «добра воля», «громадська честь», «доблесть», «порядність». Доводиться, що уявлення римського суспільства про справедливість, добро та зло, інші цінності сформовані під впливом етичних положень давньогрецької філософії, сприйнятих потім римською ментальністю.
49
Morawski, Wojciech. "НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ПОЛЬЩІ У ВІЗІЇ НІМЦІВ ТА УКРАЇНЦІВ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 21 (October 24, 2020): 114–27. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3537.
Full textAbstract:
Друга Річ Посполита була багатонаціональною державою. Однак, влада не вирішила сформувати федерації, прагнула більше чи менше завуальовано асимілювати національні меншості. З перспективи часу і реалій належить визнати, що це було неможливо реалізувати. В міжвоєнній Польщі ключову роль відігравали відносини поляків з двома меншостями: німцями й українцями. Обидві нації опинилися в межах Другої Речі Посполитої після програшу у війнах й трактували свій стан в найкращому випадку за тимчасове необхідне зло. Шанси на політичну стабілізацію сформованої таким робом держави були мінімальні.
50
Порхун, Т. "Любомир Гузар: "Основне в житті - пізнати, як робити добро і оминати зло"." Країна, no. 22 (375), № 23 (376), 15 червня 2017 (2017): 25–27.
Find full text