Journal articles on the topic 'Зернобобові культури'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зернобобові культури.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зернобобові культури.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Тараненко, А. О., Ю. А. Цьова, М. С. Середа, Л. Ю. Кузенко, and М. A. Солодовник. "ПОТЕНЦІАЛ БІОМАСИ ВІДХОДІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЕНЕРГЕТИКИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 142–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.18.
Full textAbstract:
Сприятливі кліматичні умови, тип ґрунтів та водні ресурси мають позитивний вплив на розвиток і розміщення сільського господарства в Україні. Структура сектору сільського господарства в Україні складається із рослинницької та тваринницької галузей що є потужним джерелом різних видів відходів та представляють собою біомасу, придатну для виробництва енергії. Разом з тим актуальним залишається оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси Полтавської області у контексті реформування адміністративно-територіального розподілу. Крім того, це є підґрунтям для розрахунку та аналізу видів, локалізації та необхідних потужностей переробки біомаси. Оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси дає можливість економічної оцінки ніші, яку сільськогосподарські виробники області можуть потенційно зайняти на ринку енергоресурсів. Дослідження у галузі відновлюваних джерел енергії мають світовий рівень, особливо в умовах енергетичної кризи. Проведені дослідження біоенергетичного потенціалу біомаси виконані в масштабі області, детальна оцінка потенціалу Полтавського регіону може стати економічним підґрунтям для формування регіонального сектору біоенергетики на локальному рівні. Біоенергетичний потенціал Полтавської області оцінювався за трьома показниками: біоенергетичний потенціал (МВт/рік), вихід біогазу (млн.м3/рік), заміщення органічного палива (тис. т. ум. п./рік). Оцінку біоенергетичного потенціалу рослинництва проводили за наступними видами культур: зернобобові, соняшник, овочеві культури. Оцінку біоенергетичного потенціалу тваринництва проводили за наступними видами відходів: ВРХ, свиней та птиці. Отже, загальний показник енергетичного потенціалу в Полтавській області склав близько 8,28 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів рослинництва був розрахований в межах 7,56 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів тваринництва склав 0,72 тис. МВт/рік. Загальний показник заміщення органічного палива у Полтавській області становив 3,31 тис. тон. у.п./рік. Заміщення органічного палива відходами рослинництва було більше (3208 тон. у.п./рік), ніж заміщення органічного палива відходами тваринництва (89 тон. у.п./рік).
2
Оспанбаев, Ж., А. С. Досжанова, Е. Абдразаков*, and Е. Қожагелді. "ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ ПОЖНИВНЫХ КУЛЬТУР В УСЛОВИЯХ КАПЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ." Izdenister natigeler, no. 2 (90) (June 30, 2021): 181–91. http://dx.doi.org/10.37884/2-2021/18.
Full textAbstract:
В статье рассматривается оценка эффективности посевов, сравнивая возможность роста и формирование урожайности с другими технологиями.Одним из резервов диверсификации растениеводства в южных и юго-восточных регионах является возможность возделывания зернобобовых, масличных и кормовых культур. Правильный выбор культур и сортов и равномерный посев этих культур в нужное время являются гарантией получения полного урожая для промежуточных и огневых культур. Производство дополнительной продукции зернобобовых, масличных и кормовых культур без увеличения посевных площадей за счет второго урожая может стать важным источником создания устойчивой кормовой базы, получения биотоплива-приоритетных направлений развития сельского хозяйства страны.В результате исследований доказано, что в качестве основной культуры наиболее подходящей является озимая пшеница, обеспечивающая получение урожая от 1 га до 100 и более центнеров. Оптимальной нормой посева семян в качестве первой основной культуры при возделывании озимой пшеницы и ячменя является 4 млн. всхожих семян на 1 га. для получения дружных и полных всходов рапса, горчицы, масличного льна и гречихи эффективно прямое посев семян на непереработанную солому. В предгорной зоне Заилийского Алатау наиболее пригодными для засева являются горчица и рапс, в предгорной зоне киргизского Алатау-горчица, горох и просо для получения дополнительного урожая зеленой массы. Наиболее подходящими культурами для получения товарного продукта генеративной части при посеве являются масличный лен, гречиха и горчица.
3
Васютин, Александр Сергеевич, Владимир Филиппович Кирдин, Геннадий Андреевич Дебелый, and Александр Владимирович Меднов. "Горох в зарубежных странах и в России." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-11-13.
Full textAbstract:
Гороховую муку и изоляты белка широко используют в хлебопекарной и кондитерской промышленности, а в результате глубокой переработки получают мясные продукты. Интенсивно ведется селекция овощных сортов гороха. В свежем, замороженном, сушеном или консервированном виде зеленый горошек является незаменимым продуктом питания. В России недостаточно внимание уделяется культуре гороха, хотя отечественные ученые внесли существенный вклад в генофонд гороха. В мировом сельскохозяйственном производстве и в отдельных регионах России из зернобобовых культур преобладает соя. В европейских странах после выведения и внедрения в производство устойчивых к полеганию технологичных высокоурожайных сортов гороха площади посева этой культуры возросли, а сои сократились. В странах с умеренным климатом — Великобритании, Германии, Франции и др., как и в центральных регионах России, горох в отличие от сои ежегодно вызревает и дает высокий урожай зерна. Чтобы уменьшить зависимость от импортируемой сои и продуктов ее переработки, необходимо расширить посевы гороха и других местных бобовых культур для питания населения и кормления животных. Опыты, проведенные в Московском НИИСХ, показали, что переход к органическим системам земледелия путем насыщения севооборотов горохом и другими бобовыми культурами до 50 % всего состава, применение органических, в том числе сидеральных и фосфорно-калийных, удобрений при комбинированной обработке почвы обеспечивает высокую продуктивность пашни по выходу растительного белка на уровне 4,7 ц/га и выше.
4
Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
5
Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
6
Колосовська, В. В. "ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.15.
Full textAbstract:
На сьогодні зміна клімату та сільське господарство є взаємопов’язаними процесами світового масштабу. Глобальне потепління впливає на низку показників у сільському господарстві, зміна сере-дніх температур, зміна кількості опадів, зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону, поява нових шкідників та хвороб, зміна якості продуктів харчування. Також у сільському господарс-тві залишається проблема щодо збільшення виробництва рослинного білка. Найважливішим та най-більшим джерелом повноцінного білка є зернобобові культури, серед яких важливе значення має ви-ка. Потенціал продуктивності вики складає близько 4,0–5,0 т/га зерна, у якому міститься 26–35 % білка. Високі кормові якості забезпечуються не лише наявністю білків, а й вітамінами та мінераль-ними солями, на які яра вика також багата. Вика дає урожай зерна 25–35 ц/га і нагромаджує у ґру-нті до 50–80 кг/га азоту. Вику часто вирощують в усіх зонах України. Метою дослідження є прове-дення оцінки агрокліматичних умов вирощування культури вики, а також фотосинтетичної проду-ктивності і врожайності вики в умовах змін клімату. Для дослідження було використано сценарій можливих змін клімату RCP 4.5 на період до 2050 року. Вплив зміни клімату розглядався, зважаючи на умови сучасної агротехніки та сучасних сортів вики, припускаючи, що вони суттєво не зміняться. В результаті проведеного дослідження була виділена тенденція середньообласної врожайності вики і виявлені особливості в динаміці врожайності вики на території Полісся за період 1986–2015 рр. Проаналізовано особливості настання дат фаз розвитку вики за середніми багаторічними даними та сценарієм зміни клімату RCP 4.5. Проведено аналіз агрокліматичних умов вирощування вики: су-ма опадів за вегетаційний період вики за базовим варіантом становить 206 мм. За умов змін кліма-ту очікується збільшення суми опадів до 215 мм (на 4 % більше за базову). Умови вологозабезпечено-сті вегетаційного періоду у разі реалізації сценарію зміни клімату RCP 4.5 протягом 2015–2050 рр. порівняно з базовими значеннями будуть гіршими. За вегетаційний період вики у разі зміни клімату вологозабезпеченість знизиться на 3 %. Також проведено аналіз фотосинтетичної продуктивності вики та врожаю зерна за умов змін клімату. Спостерігається збільшення усіх показників фотосин-тетичної продуктивності. Це призведе до підвищення врожаїв вики. В базовий період врожай зерна вики становив 19,0 ц/га, за сценарієм RCP 4.5 в обох варіантах очікується підвищення врожаю 21,5–23,8 ц/га. Після проведених розрахунків можна сказати, що за сценарієм RCP 4.5 очікується значна зміна агрокліматичних умов росту, розвитку та формування продуктивності вики. Очіку-ються сприятливі умови вирощування вики (рівень врожаю зросте на 13 % –15 %.
7
Шаванов, Муса Вахаевич, Нина Юрьевна Сукманова, and Асет Ганиевна Амаева. "Относительная важность злаковых и зернобобовых культур как для Великобритании, так и других стран мира." Аграрная Россия, no. 10 (October 20, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-10-36-41.
Full textAbstract:
На долю зерна и продуктов переработки зерновых культур приходится большая часть энергетической и белковой составляющей суточного рациона каждого человека в мире. В системе обеспечения продовольственной безопасности как в Великобритании, так и во всех остальных странах мира продовольственные культуры играют основополагающую роль. Распространению зерновых культур, в особенности хлебных злаков, способствовали, кроме высокой питательности и разносторонности использования, их разнообразие по биологическим свойствам, а также сравнительно простые технологии выращивания, хранения и переработки. Рассмотрены особенности выращивания злаковых и зернобобовых культур в Великобритании и других странах.
8
Пташник, О. П., and Елена Леонидовна Турина. "Особенности выращивания нута в условиях степного Крыма." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 8–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-8-10.
Full textAbstract:
В Крыму зернобобовые высевают на площади более 30 тыс. га (3,5 % посевных площадей), из них под посевами нута — до 8,5 тыс. га. Создание новых высокопродуктивных и устойчивых к болезням сортов нута позволит расширить посевные площади под этой культурой. Одним из эффективных приемов повышения урожайности зернобобовых культур — инокуляция семян перед посевом селекционными штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение биопрепаратов на основе микроорганизмов. В Институте сельского хозяйства Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. изучали сорта нута разных селекционных центров: Селекционно-генетического института (Одесса), Луганского института агропромышленного производства и Красноградской опытной станции Института зернового хозяйства (Харьков), израильской селекции. Приведены результаты изучения адаптивных особенностей сортов нута в условиях степного Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. Перед посевом семена нута обрабатывали микробиологическими препаратами на основе высокоэффективных азотфиксирующих штаммов микроорганизмов Ризобофит, а также препаратами полифункционального действия Фосфоэнтерином и Биополицидом, арбускулярно-микоризными грибами, цианоризобиальным консорциумом. В результате исследований выделены сорта нута, наиболее адаптированные к условиям степного Крыма, которые могут быть рекомендованы для широкого внедрения в производство данной зоны. Сорта нута Александрит, Добробут, Буджак обеспечили среднюю урожайность за годы изучения — соответственно 1,35, 1,46 и 1,26 т/га. Предложены приемы агротехники, способствующие повышению продуктивности растений нута: инокуляция штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение препаратов полифункционального действия (фосфатмобилизирующие, ростостимулирующие, биопротекторное). Установлено, что применение бактеризации семян нута способствует повышению продуктивности растений на 2,8 – 15,2 %.
9
Холод, С. М., С. Г. Холод, and Ю. Г. Іллічов. "Нут – перспективна зернобобова культура для Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 49–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.12.
Full textAbstract:
Наведено цінність культури нуту і результати вивчення 102-х зразків, отриманих із Сирії, за проявом основних господарсько цінних ознак. Проведено оцінку зразків нуту за технологічністю, продуктивністю та її складовими елементами. Виділено джерела господарсько цінних ознак: за насіннєвою продуктивністю, кількістю насіння в бобі, кількістю бобів на рослині, високій масі 1000 насінин та придатності до механізованого збирання врожаю. Враховуючи отримані результати, дані зразки можуть використовуватися в селекційній практиці для підвищення продуктивності й технологічності в умовах південного Лісостепу України.
Value of chickpea crop and the results of studies of 102 samples received from Syria based on the display of main economically valuable features are given in the article. Chickpea samples evaluation was done based on the processability and productivity and its components. Sources of economically valuable features were allocated according to following traits: seed productivity, number of seeds on a bean, number of beans on a plant, high weight of 1000 seeds and suitability for mechanical harvesting. Taking into consideration the results, these samples can be involved in breeding practice in order to increase productivity and processability under the conditions of southern Forest Steppe of Ukraine.
10
Vigna-Taglianti, Jacopo, and Nina Grigorevna Kazydub. "ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ АНГЛИЙСКИХ НАРОДНЫХ НАЗВАНИЙ ЗЕРНОБОБОВЫХ КУЛЬТУР." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 5 (December 5, 2019): 71. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-5-71-95.
Full textAbstract:
Статья посвящена анализу английских народных названий зернобобовых культур с целью улучшения качества переводов и формирования навыков владения специализированной лексикой на иностранном языке у будущих специалистов данного направления сельскохозяйственной деятельности. Методологическую основу исследования образуют сравнительный метод и принцип историко-этимологической реконструкции. Результаты работы заключаются в систематизации народных названий зернобобовых культур на английском языке по сравнению с их эквивалентами на русском языке. Также разработан глоссарий в облике легкочитаемой таблицы для терминологической проверки переводов. Результаты исследования могут быть применены в сфере подготовки переводчиков, а также при обучении профессиональной терминологии на английском языке студентов и специалистов, занимающихся выращиванием и селекционно-семеноводческой работой зернобобовых культур.
11
Тиранова, Людмила Васильевна, and Александр Борисович Тиранов. "Инновационные элементы технологий в севообороте для создания базы данных по проектированию агротехнологий зернобобовых в условиях Новгородской области." Аграрная Россия, no. 10 (October 7, 2016): 2–5. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-10-2-5.
Full textAbstract:
В статье представлен актуальный способ пополнения запасов органического вещества на дерново-подзолистой почве: поверхностное компостирование соломы на поле с минеральными добавками (известняковая мука, аммиачная селитра, двойной суперфосфат, нитрофоска) в аэробных условиях (с доступом воздуха) в севообороте с насыщенностью зернобобовыми 40 %. Установлено, что на дерново-подзолистой почве в условиях Новгородской области целесообразно проводить поверхностное компостирование соломы (3 т/га) на поле с заделкой в верхний аэрируемый слой на глубину 10 см. В качестве минеральных добавок по соломе использовать при производстве: зеленой массы вико-овсяной смеси — известняковую муку, 3 ц/га; зерна ячменя — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; вико-овсяной смеси на зерно — нитрофоску, 0,6 ц/га; овса на зерно — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; солому измельчать и заделывать в почву вместе с минеральными добавками тяжелой дисковой бороной. Применение вышеуказанных способов поверхностного компостирования соломы на поле под сельскохозяйственные культуры позволило увеличить энергопотенциал почвы за период вегетации на 9, 3, 5 и 2 ГДж/га, урожайность — на 11, 16, 6 и 48 % соответственно. При использовании инновационных элементов технологий возделывания вико-овсяной смеси на зеленую массу и зерно созданы базы данных по проектированию агротехнологий возделывания зернобобовых культур в условиях Новгородской области в программе Microsoft Excel 97. Базы данных созданы в помощь специалистам агропромышленного комплекса для быстрой разработки и оценки технологий возделывания зернобобовых культур в конкретном агроландшафте по экономическим показателям.
12
Пупанова, Мария Владимировна. "Результаты сортоиспытания образцов люпина узколистного в условиях Ленинградской области." Аграрная Россия, no. 10 (September 18, 2016): 6–8. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-10-6-8.
Full textAbstract:
Зернобобовые культуры являются источником ценного растительного белка и одним из важных звеньев в процессе биологизации и экологизации земледелия. В условиях Северо-Запада такой культурой может быть люпин узколистный как наиболее скороспелый вид (продолжительность вегетационного периода составляет 85 – 110 дней). Основным направлением селекции люпина узколистного является создание скороспелых сортов интенсивного типа с высокой и стабильной урожайностью семян до 2,5 – 3,0 т/га и зеленой массы 35,0 – 40,0 т/га, с высоким содержанием белка в семенах (до 35 %) и зеленой массе (17 – 20 %), с нерастрескивающимися бобами, устойчивыми к грибным и вирусным заболеваниям, к заморозкам до –10 °C и кратковременной засухе. В 2014 – 2015 гг. на опытном поле Ленинградского НИИСХ «Белогорка» было проведено конкурсное сортоиспытание перспективных селекционных образцов люпина узколистного, созданных в ходе селекционной работы в лаборатории селекции зерновых и зерновых культур НИИСХ «Белогорка». Полученные данные сравнивали показателями стандартного сорта Ладный. По данным исследований выделены образцы по урожаю зеленой массы и по сбору сухого вещества зеленой массы — 207, 220x0310, 219x0310; по урожайности семян — 217x971 (4,7 т/га), 220x0310 (94,2 т/га), 218x0310, 217x970 (94,0 т/га); по семенной продуктивности — 217x971, 220x0310 (4,2 – 4,7 т/га); по признаку раннеспелости — 311 БД, 207, 221x0310 (от 92,5 до 94,5 дней). Они могут быть перспективными в селекции люпина узколистного для создания сортов, адаптированных к условиям Северо-Западного региона.
13
Бондаренко, Анастасия Н. "Эффективность влияния адаптированных технологий возделывания на урожайность зернобобовых культур в Астраханской области." Аграрная Россия, no. 11 (December 6, 2019): 24–27. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-11-24-27.
Full textAbstract:
Применительно к почвенно-климатическим условиям Астраханской области разработан ряд агротехнологических приемов, направленных на организацию полноценного питания зернобобовых культур для стабильного получения высоких показателей урожайности зерна на уровне от 1,8 до 3,0 т/га у фасоли обыкновенной, от 2,0 до 2,7 т/га у сои и от 1,9 до 3,3 т/га у нута. Определен коэффициент водопотребления в зависимости от приемов возделывания изучаемых культур. Проведен сравнительный анализ с выделением наиболее перспективных вариантов обработки. Органические удобрения (навоз и сапропель) в 6 вариантах опыта вносили до посева, внекорневые обработки проводили в различные фазы развития растений. Обоснованы элементы ресурсосберегающей технологии возделывания зернобобовых культур в условиях орошения, обеспечивающие получение высокопродуктивной товарной продукции. Урожайные данные прошли статистическую обработку и подтвердили их высокую достоверность.
14
Кирдин, Владимир Филиппович, and Г. А. Дебелый. "Зернобобовые культуры за рубежом и в Российской Федерации." Аграрная Россия, no. 7 (April 4, 2012): 2–4. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2012-7-2-4.
Full text
15
Анипенко, Людмила Николаевна, Юлия Петровна Личман, and Светлана Алексеевна Раева. "Экономическая оценка производства зернобобовых культур в Ростовской области." Prodovolʹstvennaâ politika i bezopasnostʹ 2, no. 1 (March 31, 2015): 33. http://dx.doi.org/10.18334/.2.1.455.
Full text
16
Кирдяшкин, Владимир Васильевич, Алеся Адольфовна Андреева, and Юлия Евгеньевна Елисеева. "Повышение посевных качеств семян маша инфракрасным излучением." Health, Food & Biotechnology 1, no. 2 (June 28, 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.36107/hfb.2019.i2.s209.
Full textAbstract:
Для обеспечения населения продовольствием, продуктами животноводства, кормами и другими продуктами необходимо повышать эффективность выращивания зерновых культур, в том числе и бобовых, которые составляют протеиновую основу пищевой базы населения и животных. Маш является однолетним бобовым растением, которое содержит большое количество полезных веществ. В результате глобализационных процессов, переселения людей из Азии в Европу и Америку, а также благодаря популярности во всем мире азиатской кухни, культура получает все большее распространение и является перспективным сырьем для изготовления большого количества пищевых продуктов. В настоящей статье рассмотрена способность к прорастанию семян маша, обработанного инфракрасными лучами. Инфракрасное излучение является наиболее перспективным методом тепловой обработки, который позволяет за малый промежуток времени прогреть бобовые и ускорить процесс пробуждения зародыша. В исследовании использовалось зерно маша, соответствующее нормативному документу по основным показателям качества. Инфракрасную обработку маша проводили на серийно выпускаемой ООО «ПК Старт» установке термообработки зерна УТЗ-4. Облучение проводили, размещая зерно тонким слоем на ленте транспортера под тепловыми блоками. Энергию прорастания, всхожесть семян маша и оценку качества проростков определяли по стандартной методике. Наличие у бобовых трудно проницаемой, твердой оболочки, а так же влияние метеорологических и биологических факторов обусловливает неравномерность процесса прорастания. Кроме того, полевая всхожесть маша, как и других культур, как правило, ниже лабораторной. В процессе интенсивной инфракрасной обработки происходит ускорение прорастания зернобобовых культур. Установлено влияние различных режимов инфракрасной обработки маша на интенсификацию процессов, связанных с прорастанием зерна. В результате лабораторная всхожесть маша значительно повышалась.
17
Тиранова, Людмила Васильевна, and А. Б. Тиранов. "Влияние приемов поверхностного компостирования соломы и растительных остатков на урожайность сельскохозяйственных культур в звене севооборота." Аграрная Россия, no. 6 (May 29, 2014): 6–8. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-6-6-8.
Full textAbstract:
Рассматривается вопрос влияния поверхностного компостирования соломы зерновых и зеленой массы зернобобовых с минеральными добавками на урожайность сельскохозяйственных культур на дерново-подзолистой почве. Установлено, что депрессирующее влияние на урожайность сельскохозяйственных культур при компостировании соломы и других растительных остатков на поле можно устранить не только аммиачной селитрой, но и менее энергоёмкими минеральными добавками.
18
Жуков, О. В., and С. В. Пономаренко. "Просторово-часова динаміка урожайності зернових та зернобобових культур у Полтавській області." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2018): 55–62. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.08.
Full textAbstract:
У роботі розроблено методичні підходи для виокремлення характеру дії на урожайність на регіональному масштабі факторів агроекологічної, агротехнологічної та агроекономічної природи. Показано, що урожайність культур зернових та зернобобових у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області по районах у середньому за 1995–2016 рр. варіювала в межах від 29,79±2,79 ц/га (Кобеляцький район) до 41,10±3,36 ц/га (Шишацький район). Найменший рівень варіювання показників врожайності культур зернових та зернобобових за період дослідження був характерний для Оржицького району (коефіцієнт варіації (CV) 27,95 %), а найбільший – для Чорнуханського (CV = 62,02 %). Просторова компонента варіювання середнього рівня врожайності зернових та зернобобових культур незначна. Встановлено суттєвий внесок факторів просторової природи у варіювання мінливості врожайності сільськогосподарських культур. Встановлено чіткий тренд збільшення врожайності зернових та зернобобових за період дослідження, який може бути описаний лінійною залежністю. Коефіцієнти лінійної моделі змістовно інтерпретовані як швидкість зростання урожайності з часом та потенціал урожайності у початковий період дослідження.
The methodical approaches for determining the nature of the effect on the yield on the regional scale of factors of agroeconomic, agrotechnological and agroeconomic nature are elaborated in the work. It was shown that the yield of crops of cereals and legumes in agricultural enterprises of Poltava region by districts averaged over 1995–2016 ranged from 29.79±2.79 c/ha (Kobeliaky district) to 41.10±3.36 c/ha (Shyshaky district). The lowest level of variation of grain yield and leguminous crop yields during the study period was characteristic for Orzhytsia region (coefficient of variation 27,95 %), and the largest one for Chornukhy (CV = 62,02 %). The spatial component of variation in the average yield of grain and leguminous crops is insignificant. Significant contribution of factors of spatial nature in the variation of variability of crop yields is established. A clear trend has been established for increasing the yield of cereals and legumes during the study period, which can be described by linear dependence. The linear model coefficients are meaningfully interpreted as the rate of productivity growth over time and the productivity potential in the initial period of the study.
19
Сапега, Валерий Антонович. "Производство продукции растениеводства, ее использование и материально-техническая база сельскохозяйственных организаций в Тюменской области." Аграрная Россия, no. 3 (March 28, 2022): 3–9. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2022-3-3-9.
Full textAbstract:
Представлена характеристика производства и использования основных видов продукции растениеводства, а также внесения удобрений и обеспеченность сельскохозяйственных организаций тракторами и комбайнами в Тюменской области за 2017 – 2020 гг. Основная доля площади посева зерновых и зернобобовых культур приходится на сельскохозяйственные организации — 79,8 %; более половины площади посадок картофеля и овощей открытого грунта — на хозяйства населения. Наибольшая средняя урожайность зерновых и зернобобовых культур, а также картофеля и овощей открытого грунта отмечена в сельскохозяйственных организациях — соответственно 21,7, 288,2 и 488,0 ц/га. Урожайность данных культур в крестьянских (фермерских) хозяйствах выше по сравнению с хозяйствами населения. В целом урожайность изученных культур характеризуется как умеренно устойчивая. Основное количество ресурсов зерна перерабатывают на муку и крупу — 22,4 %, а ресурсы картофеля используют на личное потребление — 44,5 %. Экспорт зерна и картофеля превышает показатели импорта. Потери зерна в среднем за анализируемый период составили 0,6 %, а картофеля 7,0 % соответственно от всех ресурсов. Количество вносимых минеральных и органических удобрений — незначительное и в среднем составило соответственно 53,2 ц/га и 0,8 т/га. На 1000 га пашни в среднем приходится 3 трактора, а на 1000 га посевов (посадки) — 2 зерноуборочных и 10 картофелеуборочных комбайнов, что ниже положенного норматива.
20
Казанцева, Ирина Леонидовна, and Светлана Николаевна Бутова. "Перспективные направления развития переработки зернобобовой культуры нут в Саратовской области." Аграрная Россия, no. 11 (October 13, 2016): 30–34. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-11-30-34.
Full textAbstract:
Для Саратовской области показаны перспективы переработки нута и использования продуктов переработки нута (муки, белкового изолята) в рецептурах различных пищевых систем. Разработка научно-технологических основ комплексной, глубокой переработки нута направлена на снижение дефицита белка и других ценных веществ в рационе питания населения, расширение спектра продуктов здорового питания, на активное замещение импортных зерновых продуктов и развитие потенциала отечественного агропромышленного комплекса. Приведены данные химического состава для нута сортов Краснокутский 28 и Приво 1, аминокислотного скора белков, трипсин-ингибирующей активности. По результатам определения химического состава бобов нута указанных сортов установлено, что преобладающими фракциями являются крахмальная и белковая. Также установлено, что семена нута исследованных сортов характеризуются низким уровнем активности ингибиторов трипсина: трипсин-ингибирующая активность составляет 2,33 и 5,56 мг/г для нута сорта Краснокутский 28 и Приво 1 соответственно. В оболочках семян нута обнаружена наименьшая активность ингибиторов трипсина — 0,68 мг/г. Полученные данные фракционного состава белков позволили рекомендовать белковые продукты переработки нута к применению в технологии продуктов питания с пониженным содержанием глютена. Представлены результаты исследований по расширению спектра продуктов здорового питания на основе продуктов переработки нута: предложены мучные и сахаристые кондитерские изделия, овощные консервы и соусы, майонезные соусы. Определен химический состав вторичных продуктов переработки нута: оболочек — побочного продукта технологии нутовой муки, шрота — остатка после выделения белкового изолята. Обозначены перспективные направления их применения.
21
Васютин, А. С. "Итоги научно-инновационной деятельности Московского НИИСХ «Немчиновка» за 2013 год." Аграрная Россия, no. 3 (March 13, 2014): 5–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-3-5-10.
Full textAbstract:
В статье обобщены результаты научно-исследовательских работ института по тематическому плану Россельхозакадемии в области селекции, семеноводства и технологий возделывания зерновых и зернобобовых культур. Новые сорта и технологии их возделывания будут интересны для сельхозпроизводителей любых форм собственности.
22
ВИШНЯКОВА, М. А. "РОЛЬ Н.И. ВАВИЛОВА В СОЗДАНИИ КОЛЛЕКЦИИ ГЕНЕТИЧЕСКИХ РЕСУРСОВ ЗЕРНОБОБОВЫХ КУЛЬТУР." Sel'skokhozyaistvennaya Biologiya, no. 5 (October 2012): 31–38. http://dx.doi.org/10.15389/agrobiology.2012.5.31rus.
Full text
23
Босак, В., and Т. Сачивко. "ПРИМЕНЕНИЕ САПОНИТСОДЕРЖАЩИХ БАЗАЛЬТОВЫХ ТУФОВ ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ЗЕРНОВЫХ И ЗЕРНОБОБОВЫХ КУЛЬТУР." Агрохимия, no. 9 (2017): 58. http://dx.doi.org/10.7868/s000218811709006x.
Full text
24
Турина, Елена Леонидовна, Светлана Витальевна Дидович, and Роман Алексеевич Кулинич. "Влияние микробных препаратов на микробиологические процессы в ризосфере зернобобовых культур." Аграрная Россия, no. 4 (April 6, 2015): 39–42. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-4-39-42.
Full textAbstract:
Изучена эффективность бактеризации полифункциональными препаратами семян гороха, чины, чечевицы в полевых условиях. Полученные результаты позволили комплексно оценить симбиотическую эффективность, состояние почвенного микробоценоза, интенсивность и направленность микробиологических процессов, происходящих в ризосфере растений гороха, чины, чечевицы, научно обосновать принципы эффективного применения биопрепаратов для разработки и внедрения экологически безопасных агротехнологий выращивания этих культур в зоне Центральной степи Крыма.
25
С.А., Шелковников, Лубкова Э.М., and Шилова А.Э. "РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РАСТЕНИЕВОДСТВА В КЕМЕРОВСКОЙ ОБЛАСТИ." Socio-economic and humanitarian magazine Krasnoyarsk SAU, no. 4 (November 18, 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.36718/2500-1825-2019-4-25-38.
Full textAbstract:
Ведение растениеводства в промышленных регионах затруднено не только природно-климатическими условиями, но также состоянием и динамикой сокращения пахотных земель. Размещение промышленных предприятий по всей территории Кемеровской области создает барьеры для ведения растениеводства в привычных для сельхозпроизводителей условиях. Как и для многих других промышленных регионов, для Кемеровской области характерно неравномерное распределение сельскохозяйственных производств по территории. В данной статье проанализировано распределение посевных площадей, валовые сборы и урожайность основных культур растениеводства по муниципальным районам Кемеровской области. Установлено, что производство зерновых и зернобобовых культур в основном сосредоточено в Промышленновском и Ленинск-Кузнецком районах, производство картофеля и овощей – в Кемеровском и Новокузнецком районах. Развитие растениеводства в Промышленновском и Ленинск-Кузнецком районах обусловлено наличием благоприятных агроклиматических условий, а в Кемеровском и Новокузнецком районах – высоким спросом на продукцию. В настоящее время рост валового сбора сельскохозяйственной продукции в ряде муниципальных районов связан с ростом урожайности, поскольку посевные площади в большинстве муниципальных районов Кемеровской области остаются на прежнем уровне или даже сокращаются. Рост урожайности сельскохозяйственных культур в основном характерен для тех районов, в которых ведут свою деятельность крупные сельскохозяйственные предприятия, которые обладают возможностями использования современных сельскохозяйственных технологий. Существующие тенденции выращивания зерновых и зернобобовых культур, картофеля и овощей в муниципальных районах Кемеровской области свидетельствуют о необходимости привлечения дополнительного финансирования для повышения эффективности растениеводства за счет производства продукции с высокой добавленной стоимостью.
26
Нечаев, Л. А., В. И. Коротеев, and С. Н. Селихов. "Эколого-экономическая роль зернобобовых культур в адаптивном земледелии юго-восточной зоны Орловской области." Аграрная Россия, no. 3 (May 16, 2011): 42–45. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2011-3-42-45.
Full textAbstract:
Статья посвящена 115-летию Шатиловской СХОС, расположенной в юго-восточной зоне Орловской области. Рассматривается и оценивается роль зернобобовых культур в севообороте адаптивно-ландшафтного земледелия, их особое значение в повышении микробиологической и ферментативной активности почв, положительном изменении соотношения факторов природного (потенциального) и эффективного плодородия почв.
27
Atamas, H. "АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.21.
Full textAbstract:
У статті досліджено тенденції розвитку зерновиробництва в Одеській області за останні чотирнадцять років. Окреслені найсуттєвіші проблеми формування якісного інтенсивного фактору обсягу виробництва зернових та зернобобових культур – урожайності, яка ще є низькою за середньостатистичний рівень по країні. За результатами дослідження визначено, що основним чинником, який позитивно впливатиме на зростання урожайності зерна у перспективі є інновації в рослинництві. Складовими інноваційного розвитку зерновиробництва в регіоні має стати: технічне переоснащення технологій у рослинництві; використання нових технології живлення сільськогосподарських культур;використання сортів-інновацій.
28
Каленська, С. М., Н. В. Новицька, and І. Т. Нетупська. "ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ НУТУ ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2012): 21–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.03.
Full textAbstract:
Висвітлено господарське та агротехнічне значен-ня найпоширенішої зернобобової культури нут, атакож позитивну дію для ґрунтів, на яких розмі-щують дану культуру в сівозміні. Відображенокорисний вплив мінеральних добрив та передпосів-ної інокуляції насіння на формування врожаю. На-ведено результати досліджень впливу елементівтехнології вирощування на формування структур-них елементів і врожайності досліджуваних сор-тів Розанна, Тріумф та Пегас на чорноземах ти-пових. Встановлено, що передпосівна інокуляціянасіння у комплексі з невисокими дозами азотнихдобрив сприяли приросту врожаю сортів нуту.Найвищу урожайність нуту у досліді (4,9 т/га)відмічено в сорту Розанна у варіанті із застосу-ванням передпосівної інокуляції насіння на фонівнесення N30P60K60.
It covers the economic and agrotechnical value of one of themost common legumes - chickpeas, and positive action forsoils, on which it placed in crop rotation. Displayed beneficialinfluence of fertilizer and pre-seed inoculation on yieldformation. The results of studies of elements of growingtechnology on the formation of structural elements and yieldlevels of Rozanna, Triumph and Pegasus varieties on typicalchernozem soil. Established that the Pre-seed inoculation incombination with low doses of nitrogen fertilizers contributed toincrease in yield of chick-peas varieties. The highest yield ofchickpea in the experiment (4/,9 t/ha) observed in a varietyRozanna in the variant with the use of pre-inoculation of seedson the background making N30P60K60 at 1040 sm-1 has beenfound.
29
Кобизєва, Л. Н., О. М. Безугла, О. В. Тертишний, and О. О. Гончарова. "Потенціал зернобобових культур для створення сортів, придатних до механізованого збирання урожаю." Plant Breeding and Seed Production, no. 102 (December 29, 2012): 10–15. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2012.59806.
Full text
30
Московчук, А. Т., and М. Є. Ліщук. "ОЦІНКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 29, 2020): 151–60. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-16.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано динаміку і структуру сільськогосподарських угідь Волинської області та України. Визначено основні фактори впливу на валовий збір зернових, зернобобових та олійних культур. Використано індексний метод розрахунку впливу площі та урожайності на валовий збір. Окреслено перспективні напрями використання сільськогосподарських угідь, які забезпечать перехід сільського господарства на інтенсивний шлях розвитку.
31
Сиптиц, С. О., И. А. Романенко, and Н. Е. Евдокимова. "Модельные оценки влияния климата на урожайность зерновых и зернобобовых культур в регионах России." Проблемы прогнозирования, no. 2, 2021 (March 20, 2021): 75–86. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-185-75-86.
Full textAbstract:
Целью данного исследования является количественная оценка откликов урожайности и валовых сборов зерновых и зернобобовых культур, как в целом в Российской Федерации, так и в разрезе Федеральных округов и регионов, на возможные климатические изменения в долгосрочном периоде (до 2100 года). Получено пространственное распределение статистических характеристик прогнозных временных рядов урожайности по регионам страны.
32
Pachynok, Anatolii. "CURRENT STATE AND PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF THE GRAIN MARKET IN UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-10-14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку зернових і зернобобових культур. Висвітлено стратегічне значення зернової галузі для економіки України та її роль у світовій торгівлі зерном. Встановлено основні проблеми державного регулювання ринку зерна. Визначено основні напрямки підвищення ефективності державного регулювання зернового ринку України та нарощення експортного потенціалу в сучасних умовах.
33
Баженова, Т. С., И. А. Баженова, and Э. Э. Сафонова. "ИССЛЕДОВАНИЕ ЗЕРНА И МУКИ СЕЛЕКЦИОННЫХ СОРТОВ ПРОСА ДЛЯ СОЗДАНИЯ МУЧНЫХ КОНДИТЕРСКИХИ КУЛИНАРНЫХ ИЗДЕЛИЙСПЕЦИАЛИЗИРОВАНОГО НАЗНАЧЕНИЯ." Ползуновский вестник, no. 01 (April 5, 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.01.007.
Full textAbstract:
При производстве продуктов специализированного назначения особое внимание уделяется зерновым и зернобобовым культурам. Для продовольственной безопасности РФ актуально возрождение русских культур. Одной из них является просо, которое содержит основные макронутриенты, клетчатку, витамины, минеральные элементы. Отсутствие в белках проса глютена позволяет использовать его при производстве продуктов для людей, страдающих целиакией. На потребительском рынке таких продуктов нет. Поэтому актуально создание линейки продукции на основе зерна проса и продуктов его переработки. В данной работе были исследованы физико-химические показатели зерна и муки проса, определен состав жирных кислот зерна, содержание каротиноидов, общее количество фенольных соединений. Разработаны рецептуры песочного печенья с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную, песочного печенья с добавлением тыквы, блинного теста с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную, пирогов с добавлением моркови с комбинированием пшеничной, пшенной, амарантовой и льняной муки. Уделено особое внимание оптимизации классической рецептуры блинного теста для производства изделий с частичной и полной заменой пшеничной муки на пшенную. Проведена дегустационная оценка всех опытных образцов. Даны рекомендации по использованию разработанных мучных кондитерских и кулинарных изделий в специализированном питании.
34
Хамоков, Хажсет Аскерханович, В. Х. Мишхожев, and Х. Г. Урусмамбетов. "Агробиологические обоснования сроков посева семян гороха и вики и их влияние на показатели симбиотической и фотосинтетической деятельности посевов." Аграрная Россия, no. 3 (March 20, 2015): 39–42. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-3-39-42.
Full textAbstract:
Установлено, что посев семян гороха и вики в разные сроки в различных природно-климатических зонах напрямую влияет на показатели симбиотической деятельности и фотосинтетической активности посевов. В более влагообеспеченные годы ранний посев зернобобовых культур имеет преимущества перед средними и поздними сроками посевов. Показатели симбиотической и фотосинтетической деятельности посевов при этом выше, чем при других условиях.
35
Воронов, Сергей Иванович. "Вклад ученых Немчиновки в рекордные урожаи российского поля." Аграрная Россия, no. 1 (February 11, 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-1-8-12.
Full textAbstract:
Рассмотрены организация и результаты селекционных и технологических исследований в Федеральном исследовательском центре «Немчиновка» (Московская область), их значение для зернового хозяйства России. Приведены сведения о лучших сортах зерновых и зернобобовых культур немчиновской селекции, об использовании новейших методов и приемов при их выведении. Адаптивные ресурсосберегающие технологии возделывания, разработанные учеными Немчиновки, позволяют достаточно полно реализовать высокий потенциал продуктивности сортов. Успешной деятельности немчиновских селекционеров и технологов во многом способствует кооперация с научными учреждениями различных регионов страны и международное сотрудничество.
36
Neustroev, A. N., V. I. Alekseeva, and I. F. Bardeev. "Selection of leguminous crops in Yakutia." Vestnik of the Mari State University. Chapter “Agriculture. Economics” 4, no. 4 (2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.30914/2411-9687-2018-4-4-44-49.
Full text
37
Шовкова, О. В., and Є. В. Коротич. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ ДЛЯ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.12.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку аграрного виробництва України соя має важливе значення як цінна зернобобова культура. Щороку у виробництво впроваджуються нові сорти сої та виникає необхідність удосконалення існуючих елементів технології вирощування культури. Збалансоване застосування макро- і мікроелементів не лише оптимізує загальний баланс живлення рослин, підвищує ефективність добрив, покращує стресостійкість, резистентність до біотичних чинників, але і значно підвищує урожайність та якість отриманої продукції. Мета дослідження полягала у виявленні впливу передпосівної обробки насіння хелатними мікродобривами на продуктивність ранньостиглих сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Завданням дослідження передбачено: визначити вплив різних мікродобрив на хелатній основі на показники структури врожайності насіння сої; виявити особливості впливу мікродобрив на урожайність сортів сої ранньостиглої групи. Упродовж періоду проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що застосування мікродобрив у технології вирощування сої шляхом передпосівної обробки насіння позитивно впливає на формування компонентів структури врожаю у дослідних рослин. Висота прикріплення бобів нижнього ярусу в різних сортів сої ранньостиглої групи залежно від застосування мікродобрив коливалася від 13,2 до 15,9 см. Найбільша кількість бобів на одній рослині та маса 1000 насінин формувалася на ділянках з передпосівною обробкою насіння Актив Корн Бобові – 15,9–16,7 штук та 167,3–190,5 г відповідно. Застосування мікродобрива ВУКСАЛ КоМо Active забезпечило приріст урожайності залежно від сортового складу 0,22–0,28 т/га. Мікродобриво Нано-мінераліс було більш ефективнішим, приріст урожаю становив 0,47–0,56 т/га. Максимальну продуктивність формувала соя у разі використання добрива з хелатованими мікроелементами Актив Корн Бобові для передпосівної обробки насіння: у сорту Мілленіум – 3,43 т/га, у сорту Амадеус – 2,87 т/га, у сорту Райдуга – 3,25 т/га, у сорту Голубка – 3,57 т/га.
38
Таланов and Ivan Talanov. "Broad beans are perspective leguminous forage crops." Vestnik of Kazan State Agrarian University 8, no. 4 (January 13, 2014): 146–49. http://dx.doi.org/10.12737/2223.
Full textAbstract:
The articles offers the results of studies on the effect of sowing methods, seeding rates and backgrounds supply on yield and economic efficiency of broad bean cultivation for seeds. Increase seeding rate of 0.4 to 0.8 million units per hectare, regardless of sowing methods, increased the content of crude protein at 2.5-3.3 %. Similar changes occurred in the sugar content of the grain. In contrast, with increasing seeding rate, in wide-space sowing and calculated doses of fertilizers usage, resulted in a decrease of crude fiber, fat and ash. Adding the calculated doses of mineral fertilizers at planting in wide-space sowing with a rowing space of 45 cm and seeding rate of 0.6 million units per hectare provides about 10 thousand rubles per hectare, and the profitability level was 78 percent. Formation of high yields of green mass (41.0 tons per hectare) and grain ( 2.34 tons per hectare) of broad bean noted, when adding calculated doses of mineral fertilizers at wide-space sowing method with a seeding rate of 0.6 million units per hectare. I this way, we can see the high net income ( 9742.8 rubles per hectare), the level of profitability (78.0 %) and the cost of 1 ton of grain (5336.4 rubles per ton). The calculations of economic efficiency of fodder beans cultivation for grain showed that a high profitability obtained by making calculated doses of fertilizers, with a rowing method of sowing and seed rate of 0.7 million units per hectare was 59.4 %, while in wide-space sowing (45 and 60 cm) with a seeding rate of 0.6 million units per hectare was 78.0%.
39
Петренкова, В. П., І. М. Черняєва, І. С. Лучна, Т. В. Сокол, Т. В. Бабушкіна, and І. Ю. Боровська. "Створення перспективного вихідного матеріалу для селекції зернових і зернобобових культур на стійкість до хвороб." Plant Breeding and Seed Production, no. 103 (November 23, 2015): 8–14. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54060.
Full text
40
Tedeeva, A. A., N. T. Khokhoeva, and V. V. Tedeeva. "ADVANCED ELEMENTS OF TECHNOLOGY FOR LEGUMINOUS CROPS CULTIVATION." Успехи современного естествознания (Advances in Current Natural Sciences), no. 7 2018 (2018): 59–64. http://dx.doi.org/10.17513/use.36804.
Full text
41
Силенко, C. І., Л. С. Єремко, О. С. Силенко, О. Ю. Роговий, О. В. Андрущенко, and В. В. Гангур. "ДОБІР ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЧИНИ ПОСІВНОЇ (LATHIRUS SATIVUS L.) ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПОСУХОСТІЙКИХ СОРТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 99–108. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.11.
Full textAbstract:
Одним зі шляхів стабілізації виробництва білка рослинного походження за умов глобального по-тепління є розширення посівних площ зернобобових культур, що характеризуються високою адапта-ційною здатністю до дії несприятливих абіотичних факторів навколишнього середовища, серед яких чина посівна (Lathirus sativus L), яка займає одне із провідних місць. Ця культура за біологічними особливостями характеризується здатністю вступати в симбіотичні взаємовідносини з бульбочко-вими бактеріями роду Rhizobium та фіксувати молекулярний азот атмосфери, надзвичайно високою толерантністю як до періодичних затоплень, так і до нестачі вологи у ґрунті та його засолення, стійкістю до шкідників і хвороб. Вплив несприятливих абіотичних чинників відображається на усіх складниках процесу формування продуктивності рослин. У цьому відношенні важливим завданням селекційного процесу є усебічна оцінка зразків з метою відбору найбільш стійких щодо впливу посуш-ливих умов на всіх етапах розвитку. Метою досліджень була оцінка колекційних зразків чини посівної за ознакою посухостійкості та виділення цінних джерел з метою залучення їх у селекційний процес. Для вивчення генетичного різноманіття колекційних зразків чини посівної за реакцією на посуху були використані індекс сприйнятливості до посухи, індекс толерантності, середня урожайність, індекс стабільності урожаю, індекс урожайності, індекс толерантності до стресу та середнє геометрич-не урожайності, та метод пророщування насіння в розчині цукрози. За результатами проведеної оцінки виділено чотири зразки чини посівної, що підтвердили свою посухостійкість у польових і ла-бораторних дослідженнях. Ці зразки можуть бути залучені до селекційних програм зі створення ви-соко адаптивних сортів (UD0400060 з Афганістану; UD0400078, UD0400080 з Ефіопії та UD0400719 з Тунісу).
42
Хахук, Б. А., Н. А. Дьякова, and А. А. Кушу. "Economic analysis of the use of land resources in the agricultural sector of the Krasnodar Territory, taking into account the natural potential." Voprosy regionalnoj ekonomiki, no. 1(46) (March 15, 2021): 145–53. http://dx.doi.org/10.21499/2078-4023-2021-46-1-145-153.
Full textAbstract:
В статье представлен анализ земельного фонда территории Краснодарского края, его распределение по категориям земель и угодьям за 2011-2020 гг.; рассмотрены основные землепользователи и характерные для региона основные организационно-правовые формы. Приведена характеристика и оценка природно-климатических (природно-сельскохозяйственных) зон края. Представлен анализ наиболее выращиваемых культур в аграрной сфере Южного федерального округа и региона: зерновых и зернобобовых, подсолнечника и сахарной свеклы, а также их вклад в аграрную экономику и производство сельскохозяйственной продукции страны. Отдельно рассмотрены высокоинтенсивные и редкие культуры, выращиваемые в регионе, возделывание которых в различных природно-климатических зонах Краснодарского края находится на разных уровнях экономической эффективности. The article presents an analysis of the land fund of the territory of the Krasnodar Territory, its distribution by land categories and land for 2011-2020; the main land users and the main organizational and legal forms characteristic of the region are considered. The characteristic and assessment of the natural-climatic (natural-agricultural) zones of the region is given. The article presents an analysis of the most cultivated crops in the agricultural sector of the Southern Federal District and the region: cereals and legumes, sunflower and sugar beet, as well as their contribution to the agricultural economy and agricultural production of the country. The high-intensity and rare crops grown in the region, the cultivation of which in different natural and climatic zones of the Krasnodar Territory is at different levels of economic efficiency, are considered separately.
43
Новожилова, Елена Сергеевна, and Людмила Викторовна Рукшан. "Non-traditional types of flour on the Belarusian market." Food processing industry, no. 5 (May 4, 2022): 24–26. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2022.5.5.007.
Full textAbstract:
В течение ряда лет в Белорусском государственном университете пищевых и химических технологий (БГУТ) проводятся исследования в направлении расширения довольно узкого ассортимента нетрадиционных видов муки, производимой в Беларуси. Установлена возможность получения зернобобовой муки из семян люпина и гороха белорусской селекции. Полученная мука изучена по химическому составу и пищевой ценности, физико-химическим и технологическим свойствам. Отмечено, что химический состав люпиновой муки отличается высоким содержанием белка (43-50 % в пересчете на сухие вещества), включает 6-16 % клетчатки, 2,4-4,3 % минеральных веществ, 2,8-2,9 % органических кислот. Среди особенностей физико-химических и технологических свойств муки, полученной из семян люпина и гороха белорусской селекции, выявлены высокие значения зольности, кислотности, ферментной активности, щелочеудерживающей способности и седиментации. Установлена возможность использования зернобобовой муки такого качества для получения хлебобулочных и кондитерских изделий. При анализе гранулометрического состава выявлено, что в нетрадиционной муке 60-80 % составляют фракции с размерами частиц более 100 мкм, что расширяет область ее применения для макаронных изделий и пищевых концентратов. Использование потенциала зернобобовых культур белорусской селекции позволит расширить узкий ассортимент нетрадиционных видов муки отечественного производства на рынке Беларуси, задействовать имеющиеся производственные мощности и получать пищевые продукты, доступные по цене и с более сбалансированным химическим составом. For a number of years, the Belarusian State University of Food and Chemical Technologies has been conducting research in the direction of expanding a rather narrow range of non-traditional types of flour produced in Belarus. The possibility of obtaining whole grain and varietal flour from the seeds of lupine and peas of the Belarusian selection has been established. The obtained leguminous flour was studied in terms of chemical composition and nutritional value, physicochemical and technological properties. In particular, the chemical composition of lupine flour is characterized by a high level of protein (43-50 % in terms of dry matter), includes 6-16 % fiber, 2.4-4.3 % minerals, 2.8-2.9 % organic acids. Among the features of the physicochemical and technological properties of flour obtained from the seeds of lupine and peas of Belarusian selection, high values of ash content, acidity, enzymatic activity, alkali-retaining capacity and sedimentation were noted. The use of leguminous flour of this quality is possible for the production of bakery and confectionery products using accelerated technologies. When analyzing the granulometric composition, it was revealed that fractions with particle sizes of more than 100 microns have 60-80 % in non-traditional types of flour, which expands the scope of their application for pasta and food concentrates. Using the potential of leguminous crops of Belarusian selection will expand the narrow range of non-traditional types of domestic flour on the Belarusian market, use existing production capacities and obtain affordable food products with a more balanced chemical composition.
44
Зимароєва, А. А. "Особливості просторово-часового тренду врожайності зернових і зернобобових культур в поліській та лісостеповій зонах України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 28, 2018): 66–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.10.
Full textAbstract:
На даний час мало відомо про просторово-часову мінливість врожайності зернових і зернобобових культур в Україні. Ця інформація необхідна, перш ніж реалізувати будь-яку стратегію управління сільськогосподарським виробництвом. Метою даного дослідження було охарактеризувати просторово-часову динаміку врожайності зернових та зернобобових культур, вирощених на території 170 адміністративних районів лісової та лісостепової зон України. Аналіз просторової та часової динаміки врожайності зернових та зернобобових культур показав складний характер процесів, які її визначають. Загальною особливістю змін у часі для всіх адміністративних районів є наявність тренду, який може бути описаний поліномом четвертого ступеня. Самій природі тренду ми надаємо агроекономічного та агротехнологічного походження. Через це його динаміка має характер економічного циклу з його фазами: підйом, пік, спад, дно. Найбільш чутливі до агротехнологічних та агроекономічних чинників є південні, східні та західні райони досліджуваних зон, а найменш – північні. У центральних районах регіону формується кластер з найбільшою чутливістю до неекологічних регулярних факторів динаміки урожайності. Отже, агроекологічні системи регіонів України знаходяться далеко від максимальної екологічної ємності, а роль лімітуючих факторів виконують агроекономічні та агротехнологічні фактори. За умови якісної перебудови виробництва, яка потребує економічних витрат та впровадження новітніх агротехнологічних підходів, Україна має потенціал стати надійним постачальником сільськогосподарської продукції на світові ринки.
Currently, little is known about the spatial and temporal variability of grain and grain legumes yields patterns in Ukraine. The aim of this research was to characterize the spatial and temporal yields variability of grain and grain legumes grown in 155 administrative districts in Forest and Forest-Steppe zone of Ukraine over 27 years from 1991–2017. The analysis of the spatial and temporal dynamics of grain and legumes yields showed the complex nature of the processes that determine it. The common feature of temporal changes for all administrative districts is the existence of the trend that can be described by the fourth degree polynomial. We provide agroeconomic and agrotechnological origin to the nature of the trend. The yields dynamics of grain and grain legumes is described by the absolute term, which reflects the starting conditions of soil fertility in the initial period of research and the indicators of maximum rate of yields decline in the 90s and the maximum rate of yields increase in the 2000s. The indicators of the maximum rate of reduction and the maximum rate of increase of yields can be used as markers of agroecosystem stability to external factors. It can be noted that the Southern regions of Ukraine are less stable and more exposed to the destructive influence. And the Central and Western regions are more stable and rapidly increase productivity under favorable conditions. This research has found that the agroecological systems of the regions of Ukraine are far from the maximum ecological capacity, and agroeconomic and agrotechnological factors are the limiting now.
45
Chernenkov, E. N., E. I. Koschina, and A. A. Koschina. "THE APPLICATION OF SPROUTED GRAIN PULSES IN BAKERY PRODUCTS." RUSSIAN ELECTRONIC SCIENTIFIC JOURNAL 38, no. 4 (December 19, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31563/2308-9644-2020-38-4-93-103.
Full textAbstract:
This article is devoted to the study of the use of sprouted lentil grains, for the subsequent improvement of the quality and biological value of bread, by adding this type of raw material to the recipe. At this stage, the physicochemical and organoleptic characteristics of bread with the addition of various dosages of sprouted lentils were studied. According to the results of the studies, it was found that the optimal dosage of adding lentils in the manufacture of bread is 4%. As a result, a bread recipe was developed using sprouted wheat grain and the physicochemical parameters of this product were determined: moisture content was 36.51%, porosity was 73.61%, and acidity was 3 degrees.
46
Shuvar, Antin, Natalia Rudavska, and Lyubov Behen. "Productivity of binary cenoses cereal and legumes." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (67)-1 (July 10, 2020): 156–68. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-11.
Full text
47
Chinchik, A., S. Olifirovich, V. Olifirovich, and S. Tretiakova. "Perspectives of biologization of cultivation of leguminous crops in Ukraine." Collected Works of Uman National University of Horticulture 94, no. 1 (2019): 198–207. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2019-94-1-198-207.
Full text
48
Savchenko, V., O. Sinyavsky, and I. Garas. "Influence of magnetic field on biopothane of leguminous seeds." Energy and automation 2018, no. 6 (November 28, 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.06.006.
Full text
49
Chynchyk, A., S. Olifirovich, V. Olifirovich, and V. Kravchenko. "Application of microbial preparations in the technology of growing cultures." Collected Works of Uman National University of Horticulture 95, no. 1 (2019): 207–10. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-207-216.
Full text
50
Shuvar, A., N. Rudavs'ka, and L. Begen. "Productivity of joint agrocnosises of summer grain and leguminous crops." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 7 (July 15, 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201907-05.
Full text