Relevant bibliographies by topics / Земляки

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Земляки'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Земляки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Земляки"

1

Мельничук, Петро. "Папуа - Нова Гвінея. Земляки Маклая." Міжнародний туризм, no. 2 (128), квітень - травень (2016): 74–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Стоєцький, Валентин. "Робимо все, щоб земляки жили краще." Безпека життєдіяльності, no. 11, листопад (2016): 30–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Shatova, N. N. "Implementation of the project “We are fellow countrymen. The many faces of Zaeltsovka”: an experience of representing the polyethnic population of the megapolis district by museum format." Ethnography of Altai and Adjacent Territories 10 (2020): 369–73. http://dx.doi.org/10.37386/2687-0592-2020-10-369-373.

Full text
Abstract:
The article presents the experience of implementation (September–November 2018) of the project «We are fellow countrymen. The Many Faces of Zaeltsovka». This project (exhibition, cultural and educational activities), dedicated to the multiethnic population of the Zaeltsovsky district of Novosibirsk, received a wide public response. The exhibition displayed items of national culture, everyday life of families of migrants, as well as personal documents and family archives reflecting the most important migration processes of our time. The project transmits regional and local identity.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Карпухин, Сергей Васильевич. "К ИСТОРИИ РАЗВИТИЯ ХОЛМОГОРСКОЙ РЕЗЬБЫ ПО КОСТИ. ЛИТЕРАТУРНЫЙ ОБЗОР." Археология Евразийских степей, no. 5 (October 31, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2020.5.50.54.

Full text
Abstract:
Развитие декоративно-прикладного творчества является неотъемлемой частью нашей истории. Старинные изделия несут в себе историю прошлого, передают определенные традиции, знания новым поколениям. Художественные произведения из кости являются дорогими не только в плане стоимости, но, в первую очередь, в плане исторической ценности и значимости. Смотря на произведения старинных мастеров, невольно удивляешься их высокому таланту, умению ажурной резьбы. Холмогорский промысел имеет долгую и трудную историю, историю взлетов и падений. Но, не смотря на все это, холмогорская резьба по кости продолжает развиваться и совершенствоваться, рождая все новых и новых талантливых мастеров. Библиографические ссылки Абросимова А.А., Каплан Н.И., Митлянская Т.Б. Художественная резьба по дереву, кости и рогу: Учеб. пособие для средн. ПТУ. 2-е изд., перераб. М.: Высш. шк., 1984. 159 с, ил. Быстрова Е.В. Холмогорская резьба по кости // Народное творчество. 2007. №3. С. 60−65. Зубакин Б.М. Холмогорская резьба по кости. История и техника производства. Архангельск: ОГИЗ РСФСР - Сев. краев. изд-во, 1931. 73 с. С. 70−73. Крестовская Н.О. 1999. Осиповы – мастера холмогорской резьбы по кости. URL: http://kizhi.karelia.ru/library/ryabinin-1999/219.html (дата обращения: 23.08.2020) Медведева Ю. Жесткая спираль Николая Буторина: Николай Дмитриевич Буторин (7.12.1934 – 10.04.2013) // Правда Севера. 2013. 17 апреля (№ 53). С. 17. Уханова И.Н. Русская художественная резная кость XVIII – начала XIX в. в собрании Эрмитажа. Л.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 1960. 38 с. Уханова И.Н. Северорусская резная кость: XVIII – начала XIX в. Л.: Сов. художник, 1969. 112 с. ЗЕМЛЯКИ. Дорога домой: Холмогорская резная кость URL: http://ya-zemlyak.ru/nps.asp?id=51 (дата обращения: 23.08.2020)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Frik, T. B. "«Both of us are contemporaries, fellow-countrymen, and friends for about forty years»: the features of the poetics of N. M. Karamzin’s letters to I. I. Dmitriyev." Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, no. 4 (December 1, 2015): 39–46. http://dx.doi.org/10.17223/18137083/53/5.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мошина, Е. А. "О мифах и мифологемах лингвокультуры: духов день – именины земли." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 3 (June 15, 2020): 130–39. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2943.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается мифологема «земля» в русской лингвокультуре. Цель статьи – описать особый праздник земли, связанный с культом предков. Этот праздник известен как Духов день. У него есть другое название – именины земли. В этот день чествуют землю-мать. Задачи статьи: 1) установить характеристики праздника; 2) описать сопряженные с этим праздником символы русской лингвокультуры; 3) восстановить мотив забытого мифа о земле-матери; 4) выявить признаки мифологемы «земля», сохранившихся в языковом сознании русских. Актуальность проводимого исследования заключается в верификации данных русской культуры в собранном языковом материале, определении преемственности символики земли в лингвокультуре при смене религий. Научная новизна работы состоит в обращении к теме мифологемы «земля» в лингвокультурологическом аспекте. В лингвистике не существует работ, посвященных исследованию мифологемы «земля», представленных в когнитивном и лингвокультурологическом ракурсах. Материал исследования собран из словарей, художественной литературы и Национального корпуса русского языка (www.ruscorpora.ru). Методами исследования являются описательный, интерпретативный, концептуальный. Как показало проведенное исследование, в русской лингвокультуре прочно закрепился символ Земли-матери. Этот символ не смогла искоренить пришедшая на смену язычеству религия, так как в русском языковом сознании мать является высочайшей святыней, которую нельзя свергнуть. Сама Россия ассоциируется с матерью, как и земля, на которой она стоит. Мифологема «земля» указывает на существование культа предков. Как показывает анализ собранного языкового материала, этот культ связан с мифом о иерогамии – священном браке между небом-солнцем и землей. По одной из версий супругом земли считался Перун. Все сущее на земле – это дети этой божественной пары. День этого священного брака – Духов день – отмечался на следующий день после Троицы. Троица до принятия христианства у русского народа была иной. В нее входили три важных ипостаси мира – солнце, небо и земля. Духов день – это праздник возрождения природы. Его характеристиками было тепло (солнце, жара), дождь (проявление оплодотворяющей силы неба-Перуна) и сама земля, расцветающая и готовая к новому циклу рождения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Даудова, Ф. Х. "THE CITY OF UR IS THE OLDEST CITY ON THE PLANET." Вестник ГГНТУ. Технические науки, no. 4(22) (December 25, 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.2020.60.82.007.

Full text
Abstract:
Налогов такого города-музея нет больше нигде в мире. Как строители знали об архитектуре и правилах строительства? Официальная наука и сейчас не может дать ответы на эту загадку. Некоторые исследователи древнего мира утверждают, что сделать все это шумерам удалось потому, что они были родом не с земли. Вероятней всего это гости из другой планеты. Противоборствующие лагери исследователей категорически с этой версией не соглашаются. Другие исследователи считают, что Шумеры - это земляне, но это та цивилизация, которая существовала миллионы лет назад - ПРАцивилизация землян. И этим древнейшим существам не удалось выжить во время очередной общепланетарной катастрофы. There are no analogues of such a city Museum anywhere else in the world. How the builders knew about architecture and construction rules. Official science still cannot give answers to this riddle. Some researchers of the ancient world claim. that the Sumerians managed to do all this because they were not from earth. Most likely they are guests from another planet. The opposing research camps strongly disagree with this version. Other researchers believe that the Sumerians are earthlings, but this is the civilization that existed millions of years ago-the proto-Civilization of earthlings. And these ancient creatures did not manage to survive during the next planetary catastrophe.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ТОЧИЛИН, АЛЕКСАНДР СЕРГЕЕВИЧ. "НАУКА О ЗЕМЛЕ, АНКЕТА ГРАВИТАЦИИ." Archivarius 7, no. 6(60) (July 20, 2021): 27–69. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-60-6-6.

Full text
Abstract:
Статья « Наука о Земле, или анкета гравитации» раскрывает содержание, которое объясняет принципы образования Всемирной гравитационной постоянной, электронной гравитационной постоянной, электронной постоянной, электронного гравитационного поля Земли, электромагнитного поля Земли, взаимодействие полей Земли с Солнцем, взаимодействие зарядов системы Солнца - Земля - Луна. Далее, рассматривается физический процесс образование силы Лоренца Луны, а также приливы и отливы происходящих в морях, океанах. В результате теоретического анализа, широко освещены поля, образующиеся за счёт электростатических зарядов. Основное внимание автор акцентирует на критическом анализе альтернативных понятий. Вводится новые постоянные: «Электронная гравитационная постоянная», «Электронная постоянная». Далее: «Усиленный электростатический заряд», «Усиленное электростатическое поле», «Способ образования усиленного электростатического заряда».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Зиливинская, Эмма Давидовна. "ЗЕМЛЯНКИ И ПОЛУЗЕМЛЯНКИ САМОСДЕЛЬСКОГО ГОРОДИЩА (ПО МАТЕРИАЛАМ I РАСКОПА)." Археология Евразийских степей, no. 3 (July 27, 2021): 240–54. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.3.240.254.

Full text
Abstract:
Статья посвящена публикации полуземлянок и землянки, исследованных на Самосдельском городище IX−XIV вв., расположенном в низовьях Волги. Две полуземлянки, относящиеся к раннему и среднему периодам существования городища, представляли собой неглубокие ямы прямоугольной формы. Стены их были каркасными: у одной из жердей, обмазанных глиной, у другой – пространство между жердями заложено сырцовым кирпичом. Аналогии этим постройкам находятся в донской части Хазарского каганата и в Волжской Болгарии. Постройка XII в. интересна и тем, что в ней найден большой клад свинцовых слитков. Большая землянка позднего периода имела глубину более 2 м. Стены ее были обложены обломками обожженных кирпичей. Обилие перестроек свидетельствует о том, что землянка существовала длительное время. Состав находок говорит о том, что обитатели ее были людьми зажиточными, и в землянке могла находиться ремесленная мастерская. Полных аналогий эта постройка не имеет. Библиографические ссылки Артамонов М.И. История хазар. СПб.: Из-во фил. Фак. СПГУ, 2002. 560 с. Белецкий В.Д. Жилища Саркела – Белой Вежи. / МИА. № 62 / Отв. ред. М.И. Артамонов. М.-Л.: АН СССР, 1958. С. 40–135. Болдырева Е.М., Васильев Д.В., Зиливинская Э. Д. Юртообразные жилища и постройки X−XII вв. на Самосдельском городище // НАВ. 2020. Т. 19. № 1. С. 211–229. Васильев Д.В. Город и область Саксин в свете новых данных археологии // Поволжская археология. 2015. № 2 (12). С. 189–267. Винников А.З., Плетнева С.А. На северных рубежах Хазарского каганата. Маяцкое поселение. Воронеж: Из-во Воронежского государственного университета, 1998. 216 с. Зиливинская Э.Д., Васильев Д.В. 2008. О вероятной локализации города Итиля на Самосдельском городище в дельте Волги // Труды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале / Отв. ред. А.П. Деревянко, Н.А. Макаров. Т. II. М.: ИА РАН, 2008. С. 224–226. Ляпушкин И.И. Карнауховское поселение // МИА. № 62 / Отв. ред. М.И. Артамонов. М.-Л.: АН СССР, 1958. С. 315−323. Плетнёва С.А. Саркел и шелковый путь. Воронеж: Воронежск ун-тет, 1996. 168 с. Плетнева С.А. Древнерусский город в кочевой степи. Воронеж: Из-во Воронежского государственного университета, 2006. 390 с. Полубояринова М.Д. Жилища Болгара // Город Болгар: Жилища и жилая застройка / Отв. ред. А.Г. Ситдиков. М.: Наука, 2016. С. 5–192. Семенов С.А. О назначении «коньков» и костей с нарезками из Саркела – Белой Вежи // МИА. № 75. М.-Л.: АН СССР, 1959. С. 353-362. Флеров В.С. Раннесредневековые юртообразные жилища Восточной Европы. М., 1996. 100 с. Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М.: Изд. МГУ, 1994. 232 с. Хузин Ф.Ш. Городская застройка: жилые дома, хозяйственные постройки и общественные здания // История татар с древнейших времен. (в семи томах). Том II. Волжская Булгария и Великая Степь / Отв. ред. Ф. Ш. Хузин. Казань: Изд-во «РухИЛт», 2006. С. 205–227.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ПОСТНОВ, Константин Александрович. "НАША ВСЕЛЕННАЯ И ДРУГИЕ ЗЕМЛИ, "Земля и Вселенная"." Земля и Вселенная, no. 1 (2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.7868/s0044394820010016.

Full text
Abstract:
Вселенная не перестает удивлять нас богатством и разнообразием населяющих ее объектов и происходящих в ней физических процессов. Не перестает удивлять она и Нобелевский комитет, который в очередной раз отметил фундаментальные открытия в астрономии и достижения в космологии, сделанные за прошедшие десятилетия. Название нашего журнала “Земля и Вселенная" почти точно отражает суть Нобелевской премии 2019 г., и об этом стоит подробнее рассказать нашим читателям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Земляки"

1

Звагельська, Олена Вікторівна, Елена Викторовна Звагельская, and Olena Viktorivna Zvahelska. "Знані земляки: Максим Антонович (біографічний нарис)." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7427.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Заїка, О. В., and Т. В. Чайка. "До біографії Федора Івановича Чирви." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7538.

Full text
Abstract:
Ця біографія дійсно варта уваги. Біографія одного з небагатьох ветеранів, який пройшов тернистими шляхами своє життя, завжди прагнув допомогти оточуючим, а зараз, на 87-му році життя висловлює свої думки на аркушах паперу та завжди відвідує шкільні та інші заходи у своєму селищі. Люди часто запрошують його на такі збори, щоб почути спогади поета. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7538
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сабетов, Алимжан. "Подготовка специалистов для Туркменистана в вузах Украины." Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8460.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Шищук, Володимир Дмитрович, Владимир Дмитриевич Шищук, Volodymyr Dmytrovych Shyshchuk, Юрій Васильович Шкатула, Юрий Васильевич Шкатула, and Yurii Vasylovych Shkatula. "Михаил Иванович Ситенко - наш земляк." Thesis, Издательство СумГУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24456.

Full text
Abstract:
Жизни и творческой деятельности выдающегося ученого-ортопеда-травматолога, создателя старейшей научной школы ортопедии и травматологии на Украине, члена-корреспондента АН УССР М. И. Ситенко посвящено значительное число публикаций в различных периодических изданиях. Отдавая дань памяти ученому, врачу и гражданину, мы хотим внести свою лепту в освещение основных вех биографии знаменитого земляка. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24456
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Волошина, М. С. "Удосконалення системи управління землями агровиробничого підприємства." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23326.

Full text
Abstract:
Волошина, М. С. Удосконалення системи управління землями агровиробничого підприємства : випускна кваліфікаційна робота : 193 "Геодезія та землеустрій" / М. С. Волошина ; керівник роботи І. В. Корнієнко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2020. – 109 с.
Актуальність теми. Управління використанням земельних ресурсів в аграрних підприємствах здійснюється через різні механізми, організаційно-економічні та екологічні заходи. Їх сукупність та порядок залучення зумовлюється наявним ресурсним потенціалом, розмірами та фінансово-економічною стійкістю суб’єктів господарювання, їх ринковими позиціями та стратегією розвитку змістом та напрямами аграрної політики держави. Мета роботи полягає у визначенні переваг та обґрунтування удосконалення системи управління земельними ресурсами аграрного підприємства ТОВ «Праця Стольне». Завданнями роботи є: 1) Проаналізувати теоретичні принципи управління землями сільськогосподарського призначення; 2) Провести аналіз управління земельними ресурсами агровиробничого підприємства; 3) Внести пропозиції з удосконалення управління земельними ресурсами агровиробничого підприємства Об'єкт дослідження - земельні ресурси ТОВ «Праця Стольне », місцезнаходження: Чернігівська область, Менський район, с. Стольне. Предметом дослідження є сукупність еколого-економічних, управлінських, організаційних та технологічних заходів, що визначаються документацією із землеустрою та земельно-кадастровою Використана методика дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи наукового пізнання, як аналіз, моделювання, спостереження, методи узагальнення, порівняльного та структурного аналізу. При написанні магістерської роботи було використано законодавчі і нормативні акти, підручники, навчальні посібники, статті з журналів провідних сучасних вчених-економістів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Денисевич, Я. Б. "Олександр Ксаверійович Булатович (до біографії земляка)." Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19608.

Full text
Abstract:
Олександр Ксаверійович Булатович - великий географ-мандрівник, вчений, богослов, дослідник Ефіопії, блискучий воєнний і дипломат. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19608
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ілляшенко, Костянтин Вікторович, Константин Викторович Ильяшенко, Kostiantyn Viktorovych Illiashenko, Тетяна Олексіївна Ілляшенко, Татьяна Алексеевна Ильяшенко, and Tetiana Oleksiivna Illiashenko. "Актуальні проблеми забезпечення раціонального управління землями населених пунктів." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7945.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Максименко, М. О. "Аналіз нормативно-правової бази управління землями природно-заповідного фонду та напрямки її удосконалення." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25173.

Full text
Abstract:
Максименко, М. О. Аналіз нормативно-правової бази управління землями природно-заповідного фонду та напрямки її удосконалення : випускна кваліфікаційна робота : 193 «Геодезія та землеустрій» / М. О. Максименко ; керівник роботи С. В. Коваленко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2021. – 111 с.
Об’єктом дослідження є – нормативно-правова база управління землями природно-заповідного фонду України. Предмет дослідження – пошук шляхів та напрямків удосконалення нормативно-правової бази управління землями природно-заповідного фонду України. Метою випускної кваліфікаційної роботи є дослідження особливостей нормативно-правового забезпечення використання земель природно- заповідного фонду в умовах сьогодення: визначення основних тенденцій розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду, концептуальних засад функціонування національної екологічної мережі, механізмів реалізації стратегії відтворення та збереження об’єктів; всебічний аналіз базових інструментів регулювання земельних відносин на землях природно- заповідного фонду, природоохоронного законодавства, системи державного управління, функціонального зонування територій; обґрунтування напрямів удосконалення розвитку та функціонування об’єктів природно-заповідного фонду. Завдання дослідження: − визначити основні нормативно‐правові засади управління землями природно-заповідного фонду України; − вивчити досвід Європейських країн у використанні земельних ділянок природно-заповідного фонду; − з’ясувати процедуру організації і управління земельними ділянками природно-заповідного фонду та контролю за їх використанням; − на основі виявлених недоліків здійснити пошук шляхів та напрямів удосконалення нормативно-правової бази управління землями природно- заповідного фонду України.
The object of research is the regulatory framework for land management of the nature reserve fund of Ukraine. The subject of research is the search for ways and directions to improve the regulatory framework for land management of the nature reserve fund of Ukraine. The purpose of the final qualifying work is to study the features normative and legal support of the use of lands of the nature reserve fund in the current conditions: determination of the main trends in the development of territories and objects of the nature reserve fund, conceptual foundations of the national ecological network, mechanisms for implementing the strategy of reproduction and preservation; comprehensive analysis of basic tools for regulating land relations on the lands of the nature reserve fund, environmental legislation, public administration system, functional zoning of territories; substantiation of directions of improvement of development and functioning of objects of nature reserve fund. Objectives of the study: - to determine the basic normative-legal principles of land management of the nature reserve fund of Ukraine; - to study the experience of European countries in the use of land reserves of nature reserves; - to find out the procedure of organization and management of land reserves of the nature reserve fund and control over their use; - on the basis of the identified shortcomings to search for ways and directions to improve the regulatory framework for land management of the nature reserve fund of Ukraine.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дегтярьов, Сергій Іванович, Сергей Иванович Дегтярев, and Serhii Ivanovych Dehtiarov. "Судівництво на землях України-Гетьманщини у XVIII ст." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7347.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ляшенко, В. "Грошовий обіг на українських землях у XV ст." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14414.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Земляки"

1

Кандауров, И. М. Земляки. Волгоград: Нижне-Волжское кн.изд-во, 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Галуев, А. Д. Земляки. Москва: Советский писатель, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Астраханцев, А. И. Земляки. Красноярск: Кн. изд-во, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Будаглы, С. Земля. Москва: Советский писатель, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Будаглы, С. Земля. Москва: Советский писатель, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Короленко, В. Г. Земли! Земли! Мысли. Воспоминания. Картины. Москва: Советский писатель, 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Короленко, В. Г. Земли! Земли! Мысли. Воспоминания. Картины. Москва: Советский писатель, 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Куликов, К. А. Вращение Земли. Москва: Недра, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Успенский, Г. И. Власть земли. Москва: Советская Россия, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Успенский, Г. И. Власть земли. Москва: Советская Россия, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Земляки"

1

Caprioglio, Nadia. "Покоренная природа. Коренное население и эксплуатация земли в советской и постсоветской России в романах Прощание с Матерой Валентина Распутина и Зона затопления Романа Сенчина." In Biblioteca di Studi Slavistici, 279–88. Florence: Firenze University Press, 2018. http://dx.doi.org/10.36253/978-88-6453-723-8.23.

Full text
Abstract:
This essay analyses the individual’s alienation from the natural environment caused by the commodification of nature. The analysis focuses on the novels “Proščanie s Matëroj” (Farewell to Matyora, 1976) by Valentin Rasputin and “Zona zatoplenija” (Flood Zone, 2015) by Roman Senčin, and seeks to highlight how literature, both in the Soviet Union and in modern Russia, deals with the critical discourse on environmental issues, the protection of nature, human freedom, and dignity of living beings.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ilinskiy, A. V., and K. N. Evsenkin. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ ДАННЫЕ ПО ЗАПАСАМ ВОДЫ В СНЕЖНОМ ПОКРОВЕ МЕЛИОРИРОВАННЫХ ЗЕМЕЛЬ." In НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ МЕЛИОРАТИВНО-ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА, 4. ФГБНУ «ВНИИГиМ им. А.Н. Костякова», 2020. http://dx.doi.org/10.37738/vniigim.2020.95.88.011.

Full text
Abstract:
Представлены результаты проведения снегомерной съемки на мелиорированных землях АО Московское , мелиоративном объекте Тинки-2 и участке лесного массива пос. Солотча. Определены запасы воды в снежном покрове: наименьшие запасы воды в снеге (857 м3/га) наблюдаются на землях АО Московское , на втором месте по запасам воды в снеге (1090 м3/га) находятся земли лесного массива пос. Солотча, наибольшие же запасы воды в снеге (1315 м3/га) зафиксированы на территории мелиоративного объекта Тинки-2 .The results of snow-measuring survey on reclaimed lands of JSC Moskovskoe , the reclamation object Tinki-2 and a section of the forest area of the village of Solotcha are presented. Determined the water reserves in the snow cover: the smallest water reserves in the snow (857 m3/ha) are observed on the lands of JSC Moskovskoe on the second largest reserves of water in snow (1090 m3/ha) are the lands of the forest settlement Solotcha, the greatest water reserves in snow (1315 m3/ha) is recorded in the reclamation of the object Tinki-2 .
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Калиганов, Игорь Иванович. "Георгий Новый Софийский — мученик за веру, сожженный турками за отказ принять ислам." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 142–48. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.24.

Full text
Abstract:
В статье рассказывается о болгарском юноше Георгии, казненном турками в 1515 г. в Софии за отказ принять ислам. Его почитание быстро распространилось на Балканах и столь же быстро проникло в русские земли посредством устной передачи сюжета: всего лишь через четверть века афонские монахи Прохор и Митрофан рассказали о трагической гибели мученика новгородскому архиепископу Макарию, и тот повелел священнику своей домовой церкви, иеромонаху Илье составить житие Георгия Нового, используя сведения странников. Спустя 10 лет этот софийский мученик был канонизован как общероссийский святой на московском Церковном Соборе 1549 г., и в этой связи псковский агиограф Василий-Варлаам написал проложное житие и службу страдальцу. Культ Георгия Нового получил исключительно широкое распространение в русских землях, сравнявшись по своему масштабу с культами других известных южнославянских святых, пустынножителя Ивана Рильского и архиепископа Саввы Сербского.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Вербин, О. Г. "ЗЕМЛЯКОВ БОРИС ФЕДОРОВИЧ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 147. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893052.

Full text
Abstract:
К сожалению, имя замечательного ученого с трагической судьбой, одного из первых геологов и археологов, исследовавших Кольскую землю, Б.Ф. Землякова сегодня малоизвестно. Родился Б. Земляков 1 июля 1898 г. в Петербурге, в семье рабочего-печатника и домохозяйки. В 1926 г. Земляков закончил ЛГУ и получил специальность «четвертичная геология, геоморфология и антропология». В 1920-х гг. Земляков работал в Лесном институте преподавателем по курсам геологии и минералогии. В 1923 г. состоялась первая поездка Землякова на Север в качестве научного сотрудника Олонецкой научной экспедиции Геологического института, где его группа исследовала берега Онежского озера, Хибинские горы, побывала и на Мурмане. Ученый публикует свои научные труды, его заслуги признает ученый мир. Показательна рекомендация выдающегося советского археолога, профессора В.И. Равдоникаса на присвоение Землякову кандидатской научной степени: «Б.Ф. Земляков, геолог по своей основной специальности, является в то же время высококвалифицированным специалистом в области археологии эпохи неолита Северо-Запада СССР. […]. Особую ценность его исследованиям придают глубокие знания по геологии четвертичной эпохи, благодаря которым его изучения неолитических памятников имеют очень точный характер. Установленная им схема хронологии неолита Северо-Запада СССР […] является в настоящее время общепризнанной. Б.Ф. Земляков вполне заслуживает присвоения ученой степени кандидата без защиты диссертации»2. В середине 1930-х гг. наступают события, в которых квалификация Б.Ф. Землякова проявилась наиболее ярко. Открытие археологами А. Нуммедалем, Г. Йессингом и геологом В. Таннером на морском побережье Западной Лапландии памятников «арктического палеолита» (ныне они отнесены к мезолиту - 8,5-4,5 тыс. л. до н.э.) оказало влияние и на развитие археологии в Мурманской области. В 1936 г. советской секцией INQUA совместно с Государственной академией истории материальной культуры была организована археологическая экспедиция для изучения памятников «арктического палеолита» на севере СССР. Экспедицию возглавил Б.Ф. Земляков при сотрудничестве с археологом П.Н. Третьяковым и геологом И.И. Красновым. Результатом двухлетних работ стало открытие на полуострове Рыбачий стоянок «арктического палеолита»3. Был установлен факт заселения этой территории уже в раннем голоцене (около 7-8 тыс. л. до н.э.), разработана относительная хронология памятников полуострова Рыбачий, не потерявшая своего значения до настоящего времени. В годы Великой Отечественной войны Земляков оказался в эвакуации на Северном Кавказе. Когда этот район был захвачен агрессорами, Земляков очутился в зоне оккупации и пошел на сотрудничество с немцами. Как считал И. Краснов, Б. Земляков, имея весьма нерешительный характер, думал, что жить и работать в Германии ему будет не хуже4, чем в СССР. Понимая, что он запятнал себя сотрудничеством с немцами и пощады ему на Родине не будет, Земляков оказывается в Берлине. Здесь в апреле 1945 г. его следы теряются. Сегодня можно по-разному относиться к Б. Землякову, но ни в коем случае не следует вычеркивать его имя из истории научного познания Кольского полуострова.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шаврин, С. А., А. В. Плеханов, and Е. О. Ермолов. "АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ РАЗВЕДКА НА МЕСТЕ БАЗОВОГО ЛАГЕРЯ ЭКСПЕДИЦИИ ЭВЕЛИНА БОЛДУИНА К СЕВЕРНОМУ ПОЛЮСУ НА ОСТРОВЕ АЛДЖЕРА АРХИПЕЛАГА ЗЕМЛЯ ФРАНЦА-ИОСИФА, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 129. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893047.

Full text
Abstract:
Летом 1901 года на берег острова Алджера высадилась американская экспедиция под руководством метеоролога Эвелина Болдуина. Это была самая масштабная экспедиция в Арктику на тот момент. Достаточно сказать, что в качестве транспорта путешественники использовали 428 собак и 15 пони. Всего в экспедиции принимало участие 42 человека: американцы, норвежцы и русские. Целью путешественников являлось достижение Северного полюса. Земля Франца-Иосифа должна была выступить в качестве трамплина для «прыжка» на макушку планеты. Отсюда весной 1902 года Болдуин планировал отправиться на Северный полюс по льду замерзшего океана на санях, запряженных собаками и пони. На острове Алджера были построены два щитовых восьмигранных домика и лаборатория для производства водорода, предназначенного для запуска воздушных шаров. Однако добраться до Северного полюса Болдуину так и не удалось. Путешественники предприняли попытку пройти на север Земли Франца-Иосифа, заложили несколько продовольственных депо, где помимо продуктов питания оставили и запасное снаряжение. Но воспользоваться ими так и не пришлось. Именно поэтому зимовье Болдуина является сегодня одним из наиболее хорошо сохранившихся объектов историко-культурного наследия архипелага Земля Франца-Иосифа. Это памятник эпохи активного исследования Арктики первооткрывателями на рубеже XIX-XX вв. Руины зимовья находятся на берегу моря в непосредственной близости от уреза воды. В последние годы наблюдается стремительное разрушение берега морскими волнами. С 1990 по 2012 год береговая линия приблизилась к зимовью на 23 метра. К 2018 году расстояние сократилось еще на 9 метров: до строений лагеря оставалось всего 7 метров. Из-за абразии песчаного берега объект скоро будет разрушен морем полностью. Отличием этого объекта на общем фоне исторических памятников Земли Франца-Иосифа является наличие слоя песка мощностью до 25 сантиметров, перекрывающего уровень дневной поверхности 1901 года. Строения зимовья и расположенные вокруг многочисленные предметы задерживают песок, гонимый ветром по равнинной поверхности берега. Летом 2017 и 2018 года национальным парком «Русская Арктика» совместно с Архангельским краеведческим музеем и Научным центром изучения Арктики (г. Салехард) были организованы экспедиции на остров Алджера для проведения археологических исследований. В ходе работ была проведена тахеометрическая съемка для составления топографического плана местности. Обследована стратиграфия обрыва берега в районе лагеря. С целью выявления границ объекта и наличия культурного слоя были заложены разведочные стратиграфические шурфы. Также был проведен сбор подъемного материала с дневной поверхности и с места обрушения берега в районе лагеря. Также были обследованы руины лаборатории по производству водорода и магнитной обсерватории, построенной на месте лагеря Болдуина уже участниками экспедиции Энтони Фиала в 1905 году. На западном берегу острова Алджера были обследованы руины второго лагеря американской экспедиции, меньшего по размеру.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кузнецов, Николай. "Сотворение земли в коми мифологии." In Sator, 169–80. Научное издательство ЭЛМ, 2018. http://dx.doi.org/10.7592/sator.2018.19.06.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

"Биос, как подсистема планеты Земля." In Proceedings of the XXII World Congress of Philosophy, 111–17. Philosophy Documentation Center, 2008. http://dx.doi.org/10.5840/wcp22200844312.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Gurenko, V. M., and M. V. Shishlyannikova. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ГЛУБОКОГО ОБЪЕМНОГО РЫХЛЕНИЯ ПОЧВЫ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ЗЕМЛЯНИКИ НА КАПЕЛЬНОМ ОРОШЕНИИ В УСЛОВИЯХ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО КЛИМАТА НИЖНЕЙ ВОЛГИ." In НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ МЕЛИОРАТИВНО-ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА, 6. ФГБНУ «ВНИИГиМ им. А.Н. Костякова», 2020. http://dx.doi.org/10.37738/vniigim.2020.54.74.005.

Full text
Abstract:
Представлены результаты исследований по эффективности глубокого объемного рыхления при выращивании земляники в засушливых условиях Волгоградской области.The results of studies on the effectiveness of deep bulk cultivation in the cultivation of wild strawberries in arid conditions of the Volgograd region are presented.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Онопрієнко, Д. М. "Інноваційні агротехнології виробництва зерна кукурудзи на зрошуваних землях." In ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ В XXI СТОЛІТТІ, 161–88. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-240-4-6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Маркарьян, Владислава Рубеновна. "ИСТОРИЧЕСКИЕ И ПРИРОДНЫЕ ПАМЯТНИКИ ВЕЛИКОЙ КАЗАХСКОЙ ЗЕМЛИ." In ИСТОРИЧЕСКИЕ И ПРИРОДНЫЕ ПАМЯТНИКИ ВЕЛИКОЙ КАЗАХСКОЙ ЗЕМЛИ. ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/29042021-1-978-5-00174-209-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Земляки"

1

Шкодзинский, В. С. "ГЕОДИНАМИКА РАННЕЙ ЗЕМЛИ." In Геология и минерально-сырьевые ресурсы Северо-Востока России. Якутск: Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Аммосова, 2021. http://dx.doi.org/10.52994/9785751331399_2021_30.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Медынцева, А. А. "Еще раз о Воймерицком кресте." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.166-174.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Моргунов, Ю. Ю. "Еще раз о «полезной площади» городищ." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.100-105.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дубровин, Г. Е. "Музыкальные инструменты с Фёдоровского раскопа в Новгороде." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.185-190.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Завьялов, В. И., and Н. Н. Терехова. "Славянская технологическая традиция в формировании модели древнерусского кузнечного ремесла." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.224-227.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Буров, В. А. "К реконструкции монашеских лавок Соловецкого монастыря." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.263-266.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Курмановский, В. С. "Территориальные структуры центральных районов Смоленской земли в XI–XV веках. К постановке проблемы." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.126-142.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Зеленцова, О. В. "О ранней дате и месте гривен глазовского типа в древностях поволжских финнов." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.314-322.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Исланова, И. В. "Ермоловское городище (материалы раннего железного века)." In Земли родной минувшая судьба… Crossref, 2018. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-94375-262-9.288-293.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Томсинский, С. В. "RESEARCH IN THE UGLICH KREMLIN IN 2018." In Археология Владимиро-Суздальской земли. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-304-6.118-128.

Full text
Abstract:
В статье представлены результаты раскопок 2018 гг., продолжающих исследования памятника, начатые в 1980-х гг., важнейшими из которых можно считать уточнение хронологии начального периода существования княжеского двора, на периферии которого было заложено 25 раскопов, и подтверждение предположений о распространении ареала культурного слоя финно-угорского поселения VII-X вв. с террас левого берега Волги в западной части плато вдоль устья оврага, впадающего в Шелковку. Восточная часть плато за время существования этого поселения, как установили исследования предыдущих сезонов, подвергалась интенсивной вспашке («ближняя пашня»), а перед мысом, отделяющим устье Волги от Каменного Потока, в X в. находилось языческое святилище. The article presents the results of excavations 2018, continuing research of the monument began in the 1980s, the Most important results of these studies can be considered a refinement of the chronology of the initial period of the existence of a princely court, on the periphery of which was a 25 excavation and confirmation of the assumptions about the distribution of the area of the cultural layer of the Finno-Ugric settlement of the VII-X centuries from the terraces of the left Bank of the Volga river in the Western part of the plateau along the mouth of the ravine, which flows into Shelkovka. The Eastern part of the plateau during the existence of this settlement, as established by the investigations of previous seasons, was subjected to intensive ploughing (“near arable land”), and before the promontory separating from the Volga mouth of Stone Creek, in the X century there was a pagan sanctuary.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Земляки"

1

Савосько, Василь Миколайович, Юрій Васильович Лихолат, Юлія Вільєвна Бєлик, and Іван Панасович Григорюк. Апофітні та адвентивні деревні види на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3637.

Full text
Abstract:
Показано, що вивчення закономірностей самозаростання і синантропних характеристик деревних видів рослин й чагарників на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя є важливою передумовою фітооптимізації навколишнього природного середовища в індустріально розвинених регіонах України. Мета дослідження – з позицій еко-системного підходу з’ясувати видовий склад, структуру апофітної й адвентивної фракцій деревних й чагарникових видів рослин на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Матеріалами роботи слугували результати власних польових досліджень, які виконували упродовж 2017-2018 рр. на території девастованих земель Коломоївського, Жовтневого та Карачунівського гранітних кар'єрів Криворізького залізорудного регіону. Установлено, що в межах названих територій зростає 34 види дерев і чагарників, що належать до 25 родів, 15 родин та відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Провідними родинами визнано: розові, маслинові, вербові, кленові та в’язові. Ці види дерев і чагарників, як синантропні рослини, поділяють на апофітну (автохтонні види) та антропофітну, або адвентивну (автохтонні види) фракції. Серед апофітних видів переважають геміапофіти, а з антропофітних за часом занесення – неофіти, способом інвазії – ергазіофіти, ступенем адаптації – ергазіофіти та епекофіти. Визначено, що серед видів рослин на девастованих землях інвазійно найактивнішими і небезпечними для природних екосистем регіону виявились айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.)), клен ясенолистий (Acer negundo L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), використання яких для фіторекультивації потребує додаткової уваги та обережності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Колоїз, Ж. В. Концепти «небо» і «земля» в конфесійному і художньому дискурсі. Рівненський державний гуманітарний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/540.

Full text
Abstract:
Виявлено лексичні взаємозв’язки із художнім стилем, матеріал якого засвідчує, що релігійна культура мала вагомий вплив на формування культури українського народу загалом і художнього бачення зокрема. Проаналізовано концепти «небо» і «земля», які з позицій сучасної української літературної мови зараховуються до складу загальновживаної лексики, у конфесійному та художньому дискурсі, сформулювано ті модифікації у семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в художньому мовленні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Савосько, Василь Миколайович, Юрій Васильович Лихолат, Катерина Михайлівна Домшина, and Тетяня Юріївна Лихолат. Екологічна та геологічна зумовленість поширення дерев і чагарників на девастованих землях Криворіжжя. Oles Gonchar Dnipropetrovsk National University, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2922.

Full text
Abstract:
Протягом 2006–2017 років маршрутним та рекогносцирувальним методами встановили пооб’єктний флористичний склад деревних та чагарникових видів на теренах усіх різновидів девастованих земель Криворіжжя: бортах відпрацьованих кар’єрів, відвалах / териконах / кавальєрах, хвостосховищах, покинутих промислових майданчиках, зонах обвалення гірничорудних, металургійних, будівельних та цементних підприємств. Результати, висновки та рекомендації. На девастованих землях Криворіжжя виявлено 55 видів дерев та чагарників, які належать до 33 родів, 18 родин та одного відділу (Покритонасінні). Найбільш поширені – середньовибагливі до рівня зволоження та родючості ґрунтів, світлолюбні, інтродуковані види. Різноманіття екологічних умов девастованих земель, тривалість формування рослинного покриву на цих теренах зумовлюють збільшення кількості таксонів деревно-чагарникових видів та зменшення питомої ваги аборигенних видів. Кількість атмосферних опадів викликає тенден- цію до збільшення питомої ваги чагарників. Території девастованих земель, що містять одночасно пухкі та скельні гірські породи, найбільш перспективні для створення деревно-чагарникових насаджень без попереднього нанесення шару родючого ґрунту. Мезо- та мікрозападини, нижня частина схилу, а також частина берм, що безпосередньо прилягає до схилу, – це найбільш перспективні місця, де доцільно починати створення таких насаджень. Рекомендовані перспективні види дерев та чагарників для фіторекультивації девастованих земель Криворіжжя та інших промислових регіонів. При цьому, деревні види є більш пріоритетними для фіторекультивації земель, які розташовані у північно-степовій зоні. В той час, як чагарникові види доцільно використовувати для фіторекультивації в регіонах, котрі розташовані у центрально-степовій зоні. Добираючи види дерев та чагарників для створення насаджень на девастованих землях, необхідно також ураховувати можливість їх некерованого використання як джерела харчової та лікарської сировини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.

Full text
Abstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.

Full text
Abstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.

Full text
Abstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Яшин, Вадим Олександрович. Влада і суспільство у боротьбі з антиєврейськими погромами початку 1880-х рр. у південноукраїнських землях. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4181.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дороніна, Т. О. Роль фізичного виховання у військовій підготовці учнівської молоді на західноукраїнських землях (1920 – 1930-і рр.). [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2997.

Full text
Abstract:
У статті представлено роль фізичного виховання у військовій підготовці учнівської молоді у роки Другої Речі Посполитої на західноукраїнських землях. Визначено основні особливості методики занять із фізичного виховання у досліджуваний період.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Інтродуценти як компонент спонтанної дендрофлори девастованих земель. Видавництво Ліра-К, October 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5439.

Full text
Abstract:
Мета роботи – з’ясувати місце інтродукованих видів у спонтанній дендрофлорі девастованих землях Криворіжжя. Досліджуючи роль інтродукованих видів у спонтанній дендрофлорі девастованих земель Криворіжжя, прийшли до висновку, що серед деревно-чагарникової флори переважають аборигенні види. Також спостерігається інтенсивне самовідновлення інтродукованих, потенційно інвазивних видів рослин, таких як клен ясенелистий (Acer negundo L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), садова iрга звичайна (Amelanchier ovalis Medik.), верба ламка (Salix flagilis L.) та робiнiя звичайна (Robinia pseudoacacia L.). Перспективними теоретичними та практичними дослідженнями є встановлення продуктивності, життєздатності та успішності деревних рослин на девастованих землях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Інтродуценти як компонент спонтанної дендрофлори девастованих земель. Видавництво Ліра-К, October 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5439.

Full text
Abstract:
Мета роботи – з’ясувати місце інтродукованих видів у спонтанній дендрофлорі девастованих землях Криворіжжя. Досліджуючи роль інтродукованих видів у спонтанній дендрофлорі девастованих земель Криворіжжя, прийшли до висновку, що серед деревно-чагарникової флори переважають аборигенні види. Також спостерігається інтенсивне самовідновлення інтродукованих, потенційно інвазивних видів рослин, таких як клен ясенелистий (Acer negundo L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), садова iрга звичайна (Amelanchier ovalis Medik.), верба ламка (Salix flagilis L.) та робiнiя звичайна (Robinia pseudoacacia L.). Перспективними теоретичними та практичними дослідженнями є встановлення продуктивності, життєздатності та успішності деревних рослин на девастованих землях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Земляки' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography