Journal articles on the topic 'Земельна лісова ділянка'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Земельна лісова ділянка.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Земельна лісова ділянка.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Волков, О. Є. "Щодо уточнення поняття "земельна лісова ділянка" у Лісовому кодексі України." Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія "Право", вип. 1, ч. 2 (2015): 95–103.
Find full text
2
Ковалевський, С. Б., Ю. М. Марчук, К. В. Маєвський, С. С. Ковалевський, and А. М. Чурілов. "Комплексний підхід до реабілітації лісових земель Житомирського Полісся, пошкоджених непромисловим видобутком бурштину." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36930/40310406.
Full textAbstract:
З'ясовано, що питання комплексного підходу до відновлення лісових земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину непромисловими методами на території Житомирського Полісся, є відносно новим і потребує подальшого вивчення. Відсутність аналогів у світовій практиці рекультивації пов'язана, передусім, із специфічним характером ушкоджень лісових земель під час видобутку непромисловими методами. У контексті роботи вивчено та класифіковано основні типи пошкоджень вкритих лісовою рослинністю територій, що утворилися внаслідок видобутку бурштину. Встановлено, що одним з негативних наслідків, який істотно ускладнює відновлення пошкоджених ділянок, є значне підвищення кислотності субстратів. Розроблено комплексний спосіб відновлення порушених лісових ділянок з урахуванням їх кислотності, який охоплює стимулювання процесів природного заростання, видалення сухостійних дерев, ліквідацію захаращеності, часткове зняття попередньо нанесеного на ґрунти шару розкривних порід та засипання ям, планування поверхні ґрунту та низку агротехнічних заходів. Так, зокрема, в разі виявлення середнього значення рН верхнього шару субстрату ділянки в межах 5,5-7,0 – залишають її під природне поновлення, проводячи догляд за лісовими насадженнями, що існували на ній до пошкодження з урахуванням сучасного стану ґрунту. Якщо рН становить 3,5-5,5, додатково вносять мінеральні добрива, готують ґрунт під посадку ацидофільних культур, створюють лісові культури за прийнятими в лісовому господарстві технологіями та схемами змішування відповідно до типів лісорослинних умов та типів лісу. Якщо показник рН < 3,5, додатково проводять вапнування закислених ґрунтів, вносять доломітовий вапняк, проводять оранку та висівають навесні однорічні сидеральні культури трав'яних рослин, виконують повторну оранку наступної весни, вносять мінеральні добрива, створюють лісові культури з переважанням швидкорослих деревних видів, здатних ефективно депонувати вуглець. Окрім цього, за важкого ступеня ушкодження ділянок у контексті реабілітації територій, запропоновано облаштування пожежних водойм відповідних параметрів, використовуючи при цьому вийнятий, під час створення чаші ґрунт для відсипання під'їзних шляхів та ремонту ґрунтових лісових доріг.
3
Lavnyy, V., and V. Dychkevych. "Лісівничо-таксаційна оцінка лісів Горган." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 15 (November 30, 2017): 19–26. http://dx.doi.org/10.15421/411702.
Full textAbstract:
Проаналізовано картографічний матеріал підприємств та встановлено межі регіону досліджень. Проаналізовано розподіл лісових насаджень досліджуваної території за типами лісу, запасом, часткою і продуктивністю ялинових лісів, класами бонітету, групами віку, відносними повнотами і категоріями лісових земель.
Площа лісів регіону досліджень становить 262242,3 га. Серед типів лісу переважає волога буково-ялицева сусмеречина, яка займає 27,9% лісової території Горган. На другому місці за площею серед типів лісу знаходиться волога буково-смерекова суяличина, частка якої становить 13,4%. Частка вологої смереково-ялицева субучини становить 10,4% та вологої чистої сусмеречини – 10,3%.
Найбільший середній запас деревостанів спостережено у Карпатському НПП – 372 м3/га, а найменший – у ДП "Солотвинське ЛГ" (228 м3/га). У Горганах переважають високобонітетні насадження першого і вищих класів бонітету. Найбільше їх є в Українському НДІ гірського лісівництва (91,9%), Карпатському НПП (77,1%) та ДП "Делятинське ЛГ" (72,7%), а найменше – у ПЗ "Горгани" (26,0 %) і ДП "Мокрянське ЛМГ" (30,2%).
На території Горган переважають середньовікові деревостани, які займають 32,7% ділянок, вкритих лісовою рослинністю. Серед відносних повнот насаджень у регіоні досліджень переважають середньо- і високоповнотні деревостани, які займають відповідно 44,5% і 40,5% лісів. Низькоповнотні насадження становлять 13,9%, а рідколісся – 1,0%.
У Горганах 51,3% лісової площі становлять ліси природного походження, частка лісових культур становить 38%, незімкнутих лісових культур – 2,4% і зрубів – 2,1%.
4
Kryachok, Serhiy, Lyudmila Mamontova, and Yuliya Shcherbak. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПОЛЮСНИМ МЕТОДОМ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 292–302. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-292-302.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Визначення площ територій є одним із головних завдань геодезичного супроводу землеустрою. Достовірність інформації про земельні ресурси безпосередньо пов’язана з точністю визначення площ земельних угідь. Необхідність у визначенні площі виникає і під час вирішення містобудівних завдань, проведення рекреаційних робіт, вертикального планування будівельних майданчиків, прогнозування територій підтоплення та лісових пожеж. Постановка проблеми. Є такі методи визначення площ: графічний, інструментальний, аналітичний. Графічний метод передбачає застосування спеціально розграфлених палеток із прозорого матеріалу, які наклада- ються на картографічне зображення ділянки. Площу підраховують за кількістю елементарних фігур у вигляді прямокутників з відомою площею. Інструментальний метод потребує використання механічних чи електронних планіметрів. Площа ділянки на її картографічному зображенні визначається після обведення контуру спеціальним важелем з маркою за різницею відліків за шкалою планіметра. Найбільш точним є аналітичний метод. Він передбачає визначення площі ділянки за координатами точок, розташованих на контурі ділянки, з використанням відповідного математичного апарату. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені точності визначення площ аналітичним методом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженою є точність визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційних залежностей між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Мета статті. Головною метою статті є теоретичне обґрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Виклад основного матеріалу. Виконано теоретичне обґрунтування визначення площ земельних ділянок у вигляді багатокутників полюсним методом з урахуванням виміряних горизонтальних кутів та довжини базису. На основі отриманих формул визначено вирази для часткових похідних. З урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами виведені формули для визначення середньої квадратичної похибки визначення площ земельних ділянок із конфігурацією меж у вигляді багатокутника. Виконано спрощення загальних формул для визначення точності площ ділянок у вигляді правильного трикутника та п’ятикутника, прямокутника, квадрата. Наведено розрахунки точності площ земельних ділянок для вказаних фігур за спрощеними формулами. Висновки відповідно до статті. Виконано теоретичне обґрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Загальні формули спрощені для випадків конфігурації меж у вигляді правильного трикутника та п’ятикутника, прямокутника та квадрата. Наведено приклади обчислення точності визначення площ для вказаних фігур.
5
Соцький, А. М. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛІСУ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, no. 10 (November 18, 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-07.
Full textAbstract:
Ліс є ресурсно-сировинним та рослинно-ягідним постачальником, що потребує захисту держави та урегулювання його використання. Саме ці та багато інших питань лежать у правовій площині, і лісові відносини урегульовується нормами права. Зазначено, що біологічні, хімічні та інші характеристики природних об’єктів не завжди автома- тично приймаються юриспруденцією, право формує поняття природних об’єктів, керуючись своїми критеріями, і поняття ці можуть збігатися, проте можуть і відрізнятись. Саме тому не варто зако- нодавцю уникати правових колізій за допомогою використання схожих термінів, оскільки ця практика сприяє виникненню ще більшої плутанини і виникненню нових правових колізій. Поняття «земельна ділянка» та «земля» в більшості випадків охоплюють не лише простір над та під земною поверхнею, але й розташований у межах цього простору ґрунтовий покрив. Водночас, можливі ситуації, коли терміни «земельна ділянка», «земля» не будуть охоплювати ґрунт. У випадку, коли ґрунтовий покрив буде вилучено із природного середовища, тобто ґрунт перестане утворю- вати ґрунтовий покрив і буде поміщений, наприклад, у горщик із квіткою, він не буде охоплюватися ні поняттям «земля», ні «земельна ділянка», і відносини, об’єктом яких буде ґрунт у горщику, не будуть належати до предмету земельного права. Зазначено, що ліс – це природний, відтворюваний об’єкт природи, елемент екологічної системи, що складається з дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, що зростає на землі; джерело одержання деревини та іншої лісової продукції, він виконує кліматорегулюючі, захисні, водоохоронні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, які впливають одна на одну та на довкілля. Ліс як об’єкт природи має такі ознаки: об’єкт рослинного світу, зареєстрований у державних лісо- облікових документах як ліс, об’єкт власності, управління, використання та охорони; біологічна, біо- фізична, природна і кібернетична, економічна система; відтворюваний об’єкт природи; складається з деревно-чагарникової та трав’янистої рослинності, що зростає на землі; виробляє різноманітні сиро- винні ресурси; впливає на навколишнє природне середовище.
6
Khomiuk, P. G., and S. O. Maksimov. "ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ В ОКРЕМИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ НА ОСУШЕНИХ ЛІСОВИХ ДІЛЯНКАХ РІВНЕНЩИНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 27–32. http://dx.doi.org/10.15421/40251002.
Full textAbstract:
Проаналізовано кількісні показники осушувальних меліорацій. Встановлено типологічну структуру насаджень на осушених лісових ділянках Рівненської обл. Досліджено особливості динаміки радіального приросту стовбурів дерев сосни звичайної та вільхи чорної на осушених лісових ділянках.Виявлено найбільш поширені типи лісорослинних умов, деревостани яких зазнали впливу гідротехнічних меліорацій. Встановлено циклічну залежність між коливаннями величини радіального приросту і періодами інтенсивних робіт з осушення земельних ділянок. Після виконання меліоративних робіт радіальний приріст стовбурів сосни звичайної мав тенденцію до зростання, а для вільхи чорної – до спадання.
7
Vasylyshyn, Roman, Ivan Lakyda, Ivanna Vasylyshyn, and Vitalii Diachuk. "Особливості формування первинної продукції лісів Карпатського НПП у різних лісорослинних умовах." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.15421/412110.
Full textAbstract:
Наведено результати оцінювання чистої первинної продукції лісових фітоценозів Карпатського національного природного парку, яка слугує природним мірилом їхньої вуглецедепонувальної здатності. Оцінювання базується на застосуванні «напівемпіричного» методу, який розглядає чисту первинну продукцію екосистеми у певному віці як аналогію річному збільшенню загальної продукції фітомаси (або загальному приросту фітомаси). Підґрунтям для оцінювання слугували поділянкова характеристика досліджуваних насаджень та математичний інструментарій, що базується на даних 80 тимчасових пробних площ. Загалом оцінювання чистої первинної продукції лісів Карпатського НПП охоплює понад 33 тис. га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок у межах земель лісового фонду постійного користування парку.
У лісах Карпатського національного природного парку щорічно продукується майже 360 тис. т рослинної органічної речовини, водночас середня щільність чистої первинної продукції досліджуваних деревостанів становить понад 1000 г·(м2)-1·рік-1. Майже 75% продукції лісових фітоценозів парку продукується ялиновими насадженнями.
Визначено особливості формування первинної продукції лісів у насадженнях в різних типах лісорослинних умов. Зокрема, понад 70% продукції припадає на насадження у вологих сугрудах, 80% якої продукується середньовіковими насадженнями.
Встановлено значний вплив типу лісорослинних умов і продуктивності насаджень на показники інтенсивності продукування органічної речовини насадженнями парку. Найвищі значення цього показника характерні для насаджень Іb і вище класів бонітету у вологому груді, які знаходяться на рівні 1300 г·(м2)-1·рік-1. Водночас букові деревостани у цих лісорослинних умовах досягають значень понад 1700 г·(м2)-1·рік-1.
8
Lehkyi, V. V., and S. B. Kovalevskii. "Типологічне оцінювання лісових масивів Дубровицького лісництва, порушених унаслідок несанкціонованого видобутку бурштину." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280812.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження території та лісових насаджень Дубровицького лісництва, ушкоджених внаслідок незаконного видобутку бурштину. З'ясовано масштаби антропізації типів лісорослинних умов, на підстаі чого виокремлено найбільш деградовані з них. Досліджено площі порушених лісових земель і встановлено їх відсоткове співвідношення до загальної площі кварталів Дубровицького лісництва. Наведено коротку характеристику окремих едатопів. Досліджено та проаналізовано співвідношення між порушеними площами та віковою складовою деревостану. Виділено групи віку деревостанів, що зазнали найбільшого антропогенного перетворення внаслідок несанкціонованого промислу. Визначено супутні проблеми, що пов'язані з видобутком бурштину. Встановлено розподіл порушених площ між групами віку та типами лісорослинних умов на особливо захисних лісових ділянках. Охарактеризовано закономірності порушення територій особливо захисних лісових ділянок, що призводить до зникнення рідкісних диких тварин і рослин, втрати захисних функцій лісу, реліктових насаджень та пам'яток історії. Виокремлено негативні наслідки для лісогосподарської галузі, виникнення яких пов'язано з видобутком бурштину. Перелічено лісівницькі втрати, яких зазнає підприємство за рахунок процвітання несанкціонованого промислу. Проаналізовано потенційну можливість природного поновлення на антропізованих площах.
9
Siruk, Yu V., E. P. Pechenyuk, and T. N. Chernyuk. "ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 97–103. http://dx.doi.org/10.15421/40251014.
Full textAbstract:
Наведено характеристику лісового фонду Центрального Полісся України. За матеріалами повидільної бази даних станом на 2011 р. проаналізовано структуру лісового фонду за категоріями лісів, категоріями земель, породним складом, походженням, повнотою і віком. Досліджено типологічну структуру лісових ділянок регіону, відповідно до типів лісорослинних умов проаналізовано породний склад та продуктивність панівних деревних порід. Встановлено, що сосна звичайна переважає за площею інші породи у всіх гігротопах борів і суборів, а також у свіжих сугрудах, де встановлено її найвищу продуктивність. У вологих сугрудах домінує дуб звичайний, а у сирих та мокрих – вільха чорна, які відзначаються також високими показниками бонітету.
10
Andreieva, O. Yu, I. D. Ivaniuk, T. M. Ivaniuk, and I. P. Budnik. "Типологічна структура соснових насаджень Центрального Полісся." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 165–71. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.165.
Full textAbstract:
У лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств Житомирської області, які є характерними для Центрального Полісся, соснові насадження становлять від 31,5 до 87,7 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель. Переважають свіжі та вологі субори й сугруди. Частка чистих соснових насаджень становить у середньому 23,9 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель і 37,3 % від площі соснових насаджень, а потенційно можлива для створення чистих соснових насаджень – 7,7 і 11,2 % відповідно. Здійснені розрахунки є підставою для підвищення стійкості соснових насаджень регіону шляхом збільшення площі мішаних насаджень на ділянках із придатними для цього лісорослинними умовами. Водночас слід брати до уваги можливість зміни гігротопів унаслідок зміни клімату останніх років.
11
Волков, О. Є. "Актуальні питання контролю за використанням земельних лісових ділянок: правовий аспект." Держава і право. Серія "Юридичні науки", вип. 70 (2015): 197–206.
Find full text
12
Волков, О. Є. "Актуальні питання контролю за використанням земельних лісових ділянок: правовий аспект." Держава і право. Серія "Юридичні науки", вип. 70 (2015): 197–206.
Find full text
13
Kopiy, M. L. "Вплив сукцесійних процесів на відтворення порушених земель в межах Яворівського сірчаного кар'єру Львівської області." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.15421/40280809.
Full textAbstract:
Проведено аналіз переважаючої рослинності на території дослідних ділянок Яворівського сірчаного кар'єру. Досліджено особливості сукцесійних процесів на девастованих ґрунтах у межах підземного видобутку сірки та відвалів аналізованого кар'єру. Визначено видовий склад рослинних угруповань та встановлено особливості їх впливу на появу деревних видів. Вивчено вплив підросту берези повислої та сосни звичайної на накопичення органічної речовини в межах рекультивованих ділянок, зміну фізико-механічних властивостей сформованих ґрунтосумішей та появу тіньовитривалих трав'яних видів під кронами дерев і, як наслідок, формування складнішого за видовим складом рослинного угруповання за участі деревних і трав'яних видів – березово-сосново-осоково-мохової рослинної асоціації. З'ясовано вплив лісових культур за участю сосни звичайної на формування стійкого сосново-мітлицево-ожиново-мохового рослинного угруповання з домінуванням сосни звичайної, ожини сизої, щитника чоловічого, моху зозулин льон звичайний, плевроція Шребера та інших видів. Виокремлено первинні сингенетичні та ендоекогенетичні сукцесії, які характеризуються ускладненням будови рослинного покриву, виразною ярусністю, стабільністю і продуктивністю, що зумовлено сформованими екологічними умовами та антропогенним впливом. Відзначено, що продуктивність рослинних угруповань, які сформувались у межах певного регіону, та величина щорічного опаду визначають обсяг ОР, який буде продукуватись за цих ґрунтово-гідрологічних умов. Досліджено, що на території Яворівського сірчаного кар'єру накопичення найбільшого вмісту ОР (до 2,5 %) у верхньому прошарку ґрунту від 0 до 10 см спостерігають на дослідній ділянці ПЯ 8 – соснове насадження в межах підземного видобутку сірки № 2. Дещо менше (до 2,1 %) накопичується ОР у цьому ж прошарку на ПЯ 5 – лука в межах підземного видобутку № 1 і на ПЯ 9 – березова куртина біля дамби (до 2 %). Найменше ОР (до 0,8 %) в аналізованому горизонті відзначено на ПЯ 4 – соснове насадження та ПЯ 10 – соснова куртина біля дамби.
14
Kovalevskii, Sergii, Yuri Marchuk, Konstantin Maevsky, Olexander Kurdyuk, and Sergii Kovalevskyi. "Стан лісових ділянок Житомирського ОУЛМГ, пошкоджених внаслідок видобутку бурштину." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 133–40. http://dx.doi.org/10.15421/411828.
Full textAbstract:
Оцінено стан лісових ділянок Житомирського ОУЛМГ, які зазнали пошкоджень внаслідок незаконного видобутку бурштину. За результатами аналізу встановлено найпоширеніші типи лісорослинних умов і типи лісу, які зазнали пошкоджень. З’ясовано, що внаслідок незаконного видобутку пошкоджено та знищено низку територій, що мають статус заказників місцевого та загальнодержавного значення. Наведено узагальнені дані про географію сучасного розміщення покладів бурштину на території Українського Полісся. Зазначено передумови виникнення проблеми незаконного видобутку бурштину. Наведено перелік територій, де активність самовільних старателів є найбільшою. Визначено основні екологічні, економічні та соціальні наслідки незаконного видобутку бурштину, описано специфіку ушкоджень. Встановлено, що питання рекультивації та, зокрема дендрорекультивації лісових земель, порушених унаслідок несанкціонованого видобутку бурштину на території Українського Полісся, є новим і не має аналогів у світі. Перші наукові публікації з цього питання почали з’являтися лише три роки тому, їхніми основними напрямами є супутниковий моніторинг порушених територій та оцінювання екологічних наслідків і економічних збитків, завданих несанкціонованим видобутком бурштину. Необхідними передумовами для ефективних заходів з рекультивації порушених територій є: об’єктивна оцінка масштабів та наслідків порушень; здійснення аналізу основних типів порушень ґрунту та лісових ценозів; встановлення особливостей та стимулювання природного відновлення рослинності на деградованих територіях; дослідження впливу абіотичних екологічних чинників на процеси поновлення рослинного покриву.
15
Kovalevskyi, S. S. "Виявлення осередків добування бурштинових копалин на території лісових масивів України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/40290608.
Full textAbstract:
Проаналізовано стан використання технологій дистанційного зондування землі (ДЗЗ) в лісових масивах України, де ведеться видобуток корисних копалин, на прикладі бурштину. Досліджено проблему незаконного видобутку бурштину здійснено аналіз обсягів шкоди, що завдається лісам у процесі такої діяльності з використанням авіаційної розвідки та супутникових знімків різної серії. Акцентовано увагу на масштаби антропогенного тиску на території лісових масивів України внаслідок видобування бурштину. Висвітлено здобутки вітчизняних установ супутникового дослідження порушених земель та розглянуто проблеми і перспективи застосування супутникових даних для вирішення завдань, пов'язаних з нелегальним видобутком бурштину. Проаналізовано можливості ідентифікації місць видобутку бурштину на територіях лісогосподарських підприємств за знімками Landsat, WorldView і Sentinel. Висока інформативність спостережень зі штучних супутників Землі дає змогу швидко й об'єктивно оцінювати ділянки, порушені видобутком бурштину та оцінити втрати лісових ресурсів, а також дослідити зміни, які відбулися у лісових насадженнях, виявлення нових місць видобутку для подальшого контролю їх правомірності. Цей метод виявлення осередків незаконного видобутку корисних копалин дає змогу своєчасно вживати заходів щодо раціонального використання лісових ресурсів і запобігати збиткам, заподіяним неконтрольованим захопленням лісових масивів з подальшим видобутком бурштинових копалин.
16
Bachynska, U. O., G. I. Baranchuk, and O. B. Khodin. "Динаміка насаджень інтродукованої ялини європейської (Picea Abies (L.) H. Karst.) у природному заповіднику "Медобори"." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 5 (November 25, 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.36930/40310503.
Full textAbstract:
У природному заповіднику "Медобори" деревостани з участю ялини європейської ростуть на площі 76,6 га (0,9 % від вкритих лісовою рослинністю земель). Ці насадження створені до 1990 року. Для кожного класу віку похідних ялинників наведено середньозважені таксаційні показники: вік, діаметр, висота, відносна повнота, клас бонітету, запас. Ялинники в умовах природного заповідника ростуть за першим класом бонітету, однак для них характерні низькі повноти, особливо в старшому віці, що, відповідно, впливає на їх запас. Низька повнота ялинників є наслідком ураження дерев кореневою губкою та опеньком осіннім. Проаналізовано динаміку основних таксаційних показників ялинників на восьми пробних площах. Це високопродуктивні деревостани, першого і вище першого класів бонітету, високоповнотні, зі значними запасами (338-462 м3/га), тільки деревостан (віком 31 рік) на пробній площі Л-15 за повноти 0,6 має запас 187 м3/га. Показано динаміку всихання і відпаду дерев ялини на пробних площах внаслідок впливу несприятливих погодних умов. Натомість формуються деревостани за типом корінних з аборигенних порід: дуба звичайного (введений штучно), граба звичайного, клена явора, в'яза шорсткого тощо. На двох ділянках утворилися похідні деревостани з переважанням осики, що створює передумови для подальшого розвитку тіньовитривалих порід. На одній пробній площі сформувалося 66-річне насадження з інтродукованим дубом червоним. Природне поновлення наявне на всіх досліджуваних ділянках. Найчисельніше відновлюються клен гостролистий, клен явір, в'яз шорсткий. Самосів та підріст листяних порід наявний у ялинниках усіх вікових груп від початку спостережень. Подано флористичний список рослин та проаналізовано зміни у трав'яному вкритті на пробних площах. Математичному аналізу підлягали компоненти: вік, діаметр, висота, повнота, запас деревостану. За розрахунковим значенням стандартного відхилення та коефіцієнта варіації усі показники мають широкий діапазон розсіювання у досліджених сукупностях.
17
Chernetsky, Alexey, and Anna Chernetskaya. "Проблемні аспекти ведення лісового господарства на землях оборони." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 4 (August 31, 2020): 78–88. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.7.
Full textAbstract:
В статті розглянуто історичні аспекти та сучасний стан ведення лісового господарства на землях, наданих для потреб оборони. Досліджено проблематику організації ведення лісового господарства суб’єктами лісогосподарської діяльності, органом управління яких є Міністерство оборони України.
Проведений автором статті аналіз дозволив йому дійти висновку про те, що з 1991 року постійно змінювалась і перекручувалась основна мета створення та функціонування у сфері оборонного відомства лісогосподарських підрозділів. На момент створення у 1949 році військові лісгоспи забезпечували організацію ведення взірцевого лісового господарства та відтворення лісів на землях оборони навколо військових аеродромів, полігонів, арсеналів тощо. Натомість, на цей час основна мета діяльності лісогосподарських суб’єктів господарювання, органом управління яких є Міністерство оборони України, була зведена до отримання прибутку. Крім того, зловживання посадовими особами різних рівнів та бездіяльність оборонного відомства, як органу управління майном, призвели до безпідставного відчуження земельних ділянок та засобів виробництва, якими лісогосподарські підрозділи наділялись при створенні та в процесі функціонування. Безпідставність відчуження майна лісогосподарських підрозділів оборонного відомства, на думку автора, зумовлена особливим статусом майна військових лісгоспів. Аналіз національного законодавства засвідчив, що з набуттям Україною незалежності майно установ і організацій, які увійшли до складу Збройних Сил України набуло статусу військового майна. Отже, відчуження такого майна неможливе без прийняття урядом України відповідних рішень.
Також, на думку автора, в реаліях сьогодення ведення лісового господарства на землях оборони має бути організовано неприбутковими лісогосподарськими підрозділами зі сфери управління Міністерства оборони України.
18
Каратанов, Олександр, Олександр Устименко, Максим Єна, Єгор Бова, and Василиса Калашнікова. "ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЙОВОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ГРУП БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-24.
Full textAbstract:
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) призначені для дистанційного спостереження та моніторингу і контролю місцевості, об'єктів, навколишнього середовища з передачею відеозображення на землю в реальному масштабі часу. Значний прогрес у створенні і використанні БПЛА пояснюється тим, що вони більшою мірою, ніж пілотовані повітряні засоби, відповідають вимозі «вартість-ефективність», допомагають здійснювати польоти без навичок реального пілотування, а також мінімізують ризик для життя пілотів. Також, вагомою перевагою БПЛА є їх прохідність і транспортна доступність – вони долетять до тих земельних ділянок, куди добратися по суші або на літаку, проблематично. Для пілотованих літаків важлива наявність величезної майданчики для зльоту і посадки, в той час як для приземлення БПЛА досить смуги 500-600 метрів, а мініатюрні БПЛА легко приземляться навіть на сходинки біля порога. БПЛА економно витрачають паливо завдяки компактним габаритам, що також є перевагою. До типових завдань БПЛА відносяться: прикордонне і морське патрулювання, пошуково-рятувальні роботи, виявлення лісових пожеж, моніторинг стихійних лих, вимір забруднень, спостереження за дорожнім рухом, інспектування джерел енергії і трубопроводів, спостереження за земною поверхнею, відеозйомка розважально-пізнавального характеру або ж повноцінна допомога при зйомці кінофільмів, доставка грузів і т.д. У даній статті розглянуто можливості використання алгоритмів ройового інтелекту при проектуванні систем управління автономних груп БПЛА, визначено, які недоліки сучасних систем можна подолати, наведено загальний алгоритм роботи ройового інтелекту, проведено огляд основних алгоритмів ройового інтелекту, а саме мурашиного алгоритму, алгоритму світляків, запропоновано використання комбінованого алгоритму, створеного на основі розглянутих. Особливу увагу в даній статі приділено перевагам БПЛА над пілотованим апаратом, аналізу цілей використання БПЛА, етапам розвитку БПЛА, опису рішення ройового інтелекту для управління малогабаритними БПЛА, алгоритму роботи ройового інтелекту, огляду основних ройових алгоритмів та синтезу оптимального комбінованого алгоритму.
19
Пльохова, А. Ю. "Правове забезпечення екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля." Актуальні проблеми держави і права, no. 83 (February 6, 2020). http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.131.
Full textAbstract:
Проведено аналіз результатів наукових досліджень та положень надрового, гірничого і земельно-го законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки під час видобування вугілля. Досліджено специфіку правового забезпечення екологічної безпеки передпроектної стадії, яка розпочинається на етапі визначення місця розташування вугледобувних підприємств до початку проектних робіт цих підприємств.Встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних із користуванням надра-ми, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами, а надання спецдозволу здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки. Обґрунтовано, що передпроектна стадія закінчується після попереднього пого-дження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу, коли й розпочинається проектування гірничодобувних об’єктів, при цьому етап надання гір-ничого відводу не відноситься до передпроектної стадії видобування вугілля, хоча і зумовлює певний об’єктний склад відносин екологічної безпеки.Розкрито основні новели передпроектної стадії видобування вугілля: 1) скасування вимоги Ко-дексу України про надра (ст. 49) щодо погодження місць розташування гірничодобувних об’єктів; 2) вилучення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності вимог про погодження місць розташування гірничих підприємств та гірничих об’єктів на підпорядкованій те-риторіальній громаді території; 3) перехід від погоджувального порядку надання гірничого відводу (документ про згоду землевласника або землекористувача) до повідомчого, що передбачає отримання листа від органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади щодо отримання ними ін-формації про межі гірничого відводу для використання надр на території їхньої діяльності.Запропоновано віднести до кола об’єктів відносин з екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля такі групи: 1) антропоресурсні – життя і здоров’я людей, що знаходяться в ак-тивній чи/та пасивній формах участі в зоні видобування вугілля та території її впливу; 2) природо-ре-сурсні – довкілля, земельна ділянка для розташування вугледобувного підприємства, вугільне родо-вище, гірничий відвід, рельєф поверхні, лісові та сільськогосподарські угіддя, річки, озера та інші водні об’єкти, об’єкти природно-заповідного фонду; 3) господарсько-ресурсні – основні, підсобні та допоміжні будівлі та споруди гірничодобувних підприємств, їхні під’їзні шляхи, інженерні мережі, адміністративно-побутові будівлі, інші споруди, наземні та підземні комунікації; 4) історико-культур-ні – пам’ятки історії і культури та мистецтва.
20
Migunova, E. "Класифікаційна модель внутрішньозональної різноманітності лісів." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015). http://dx.doi.org/10.15421/411512.
Full textAbstract:
Обґрунтовано розуміння едафічної сітки Крюденера-Погребняка як сполученої класифікації лісів і грунтів у межах однорідних за кліматом регіонів. Вихідним пунктом є виділення зон, у горах – висотних поясів. Подібні за складом типи лісу в різних зонах, наприклад соснові бори, рекомендовано відносити не до однакових, а до аналогічних типів, характеризуючи їх специфіку в різних зонах.
Вивчення грунтів як середовища існування потрібно проводити з наголосом не тільки на їхню генетичну приналежність, оцінювану за будовою верхніх горизонтів, але, насамперед, на їхній мінеральний склад, що проявляється через гранулометричний склад, який визначає рівень забезпеченості грунтів елементами живлення рослин і водно-фізичні властивості.
Більшість високопродуктивних насаджень у різних зонах приурочені до ділянок, які знаходяться на шляхах міграції грунтового стоку, що створює на них своєрідні умови природної гідропоніки. Так, зокрема, Брянський масив приурочений до земель, по яких йде міграція багатого мінеральними сполуками стоку зі Середньоросійської височини в низинне Полісся. Більше того, стійке співіснування лучних степів і дібров в Лісостепу зумовлено тим, що діброви формуються на корінних берегах річок, на яких концентрується грунтовий стік різної інтенсивності з вододілів. Звичайні ґрунтові дослідження не дають змоги виявити наявність такого стоку. Про нього можна судити за помітно більшою зволоженістю грунтів у найбільш посушливі періоди вегетації.
Найбільш важливим є встановлення лісовими типологами факту того, що вся зональна і внутрішньозональна різноманітність природи зумовлена родючістю поверхні Землі, відмінностями в її забезпеченості екологічними ресурсами. Встановлено жорстку зумовленість складу і продуктивності лісових насаджень трьома основними лімітованими екологічними ресурсами клімату і грунтів – теплом, вологою і живленням, які формують в підсумку той чи інший рівень родючості середовища. Взаємно зумовлені лісотипологічні класифікаційні моделі лісів та їх середовища, кліматична – в координатах кількості тепла і атмосферних опадів та едафічна – в координатах вмісту основних елементів живлення рослин і доступної вологи в грунті, дають змогу систематизувати зональну і внутрішньозональну різноманітність не лише лісів, але й природи загалом.