Journal articles: 'Зв'язки міжнародні'

1

Бєліков, Олександр. "МОДЕЛІ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ (ПОЧАТОК ХХІ СТ.)." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245400.

Full text

Abstract:

Доведено, що ефективність включення українських наукових колективів в міжнародні комунікації визначається значною мірою поширеністю та інтенсивністю як формальних, так і неформальних наукових комунікацій. Внутрішні українські комунікації більш стабільні й продовжують зв'язки, які беруть початок з радянських часів; пострадянський простір характеризується «обірваними і поновленими зв'язками»; динамічно розвиваються комунікації зі світовим науковим співтовариством. Важливим джерелом у системі наукової комунікації, її найбільш успішним та вдалим засобом, як відомо, є науковий журнал – першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових ідей тощо. Нову еру у науковій комунікації кінця XX – початку XXI ст. відкрили електронні журнали (як і електронні видання в цілому), забезпечуючи таку оперативність і повноту задоволення інформаційних потреб у знаннях, якої не могло бути в еру друкованих журналів. Нові технології спричинили та запропонували альтернативні моделі (2 моделі: відритий архів чи інституційний репозитарій та «журнали відкритого доступу»).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Nebrat, Victoria. "International relations of the Ukrainian economy as a object of historico-economic research." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2019, no. 52 (2019): 31–48. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2019.52.031.

Full text

Abstract:

The purpose of this publication is to present the main idea, conceptual and methodological foundations, theoretical background, sources and directions of the study of the historical development of foreign economic relations of the Ukrainian economy. Finding ways for Ukraine to abandon the pattern of import dependent development and low-tech export is an urgent scientific and practical task. Historical factors play an important role in determining the country’s international specialization and position in world markets. The object of the study is the historical process of the inclusion of Ukraine’s economy in the system of international economic relations. Regularities, trends and national peculiarities in the formation of foreign economic relations of Ukraine’s economy are the subject of the study. The economic methodology of the study is based on an evolutionary-institutional approach. Traditional and contemporary theories of international trade, economic integration, foreign economic policy, international competition and national competitiveness are the theoretical foundations of the study. Analysis of historical sources opens up problem areas of scientific research and gives grounds for forming its working hypotheses. Studying the history of foreign trade, labor migration, participation in international monetary relations, international cooperation of production and the relationship of structural changes in the economy with the forms of international economic relations are the main fields of the investigation. Historical research is the basis for making proposals on optimization of the national foreign economic policy with the purpose of strengthening the economic sovereignty of the state, development of the national economy and ensuring its international competitiveness.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гороть, А. "Захист прав окремих категорій осіб в міжнародному праві як особлива форма реалізації міжнародних стандартів прав людини." Історико-правовий часопис 14, no. 2 (February 18, 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/9.

Full text

Abstract:

У сучасних реаліях проблема прав людини є однією з найбільш актуальних. Права людини виступають як одна з найважливіших сфер співробітництва держав на міжнародній арені. Саме тому в статті здійснено порівняльний аналіз захисту прав окремих категорій осіб, зокрема, жінок і дітей у міжнародному праві, та відповідність їх прав міжнародним стандартам у цій галузі. Більшість держав об'єднали зусилля для вироблення критеріїв визначення обсягу і змісту прав людини, засобів їх забезпечення і захисту, створивши потужну наднаціональну систему відповідних механізмів в рамках ООН, РЄ, ЄС. У зв'язку з тим, що саме рівень захисту прав жінок та дітей як складова частина міжнародного захисту прав людини є основним критерієм оцінки демократичності сучасної держави, країни приєднуються до правової сім'ї, у якій сповідуються загальнолюдські цінності, виконують низку заходів щодо приведення у відповідність внутрішньодержавної практики забезпечення прав і свобод людини з міжнародними стандартами. Міжнародний захист прав дитини як система міжнародно-правових норм сформуваввся після прийнятя Статуту ООН і формуванням напряму політики захисту прав людини. У рамках діяльності ООН у 1946 р. було спеціально створено дитячий фонд – ЮНІСЕФ. Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 р. має обов’язкову юридичну силу для держав-учасниць. Вказана Конвенція містить особливі інструменти контролю за виконанням державами-учасницями зобов’язань, взятих на себе з приєднанням до цього міжнародного договору. У Конвенції про права дитини також передбачається створення Комітету ООН з прав дитини, який здійснює моніторинг дотримання прав і свобод дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Сулим, Б. В. "Українсько-австрійські відносини крізь призму взаємовідносин із Федеративною Республікою Німеччина." Актуальні проблеми політики, no. 66 (January 18, 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.713.

Full text

Abstract:

У статті досліджено украшсько-австрійські відносини, українсько-німецькі відносини, проведено порівняння відносин. Визначено сутність, актуальність, мету відносин між Україною та Австрією та крізь призму взаємовідносин з ФРН. Розглянуто та висвітлено основні етапи розвитку між ними державами. Проаналізовано вплив відносин зовнішньо-економічної діяльності на економіку України. На сучасному етапі відносини з Німеччиною є важливим вектором зовнішньої політики України. Це насамперед зумовлено тією роллю, яку відіграє ФРН у врегулюванні конфлікту на Сході України. ФРН є як одним із найбільших інвесторів, так і одним із найважливіших торгівельних партнерів України. Сучасний стан українсько-німецьких відносин має ознаки системної кризи, зумовленої як проблемами внутрішнього розвитку Європейського Союзу, так і перманентною політичною нестабільністю в Україні. Економічна співпраця України та Австрії має свої традиції. За часів Радянського Союзу існували стійкі економічні зв'язки України з Австрійською Республікою. Від початку проголошення нашої держави незалежною та ще задовго до цього Австрія була для України одним із основних країн-партнерів у напрямі до європейської інтеграції. Напрямам організації співпраці між Австрією та Україною була приділена велика увага у двосторонніх відносинах в певних питаннях. Австрія була наставником у напрямах політики, економіки та культури взаємодії з ЄС. Проаналізувавши відносини України та Австрії за кілька останніх років, можна стверджувати, що Австрія стала одним із основних інвесторів в економіку України. Українсько-австрійські відносини крізь призму відносин з ФРН виявляються у тому, що при побудові відносин України з Австрією чи Німеччиною спостерігаються схожі сценарії побудови взаємовідносин, підписуються схожі міжнародні договори, від початку взаємовідносин вони підштовхують Україну до інтеграції в ЄС, стимулюють нашу державу до прийняття європейських норм і приведення нормативної бази у відповідність до ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Кохан, Г. Л. "ПРИВАТНІ ВІЙСЬКОВІ КОМПАНІЇ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ." Знання європейського права, no. 3 (February 3, 2021): 144–50. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.116.

Full text

Abstract:

У статті розглядається процес легітимізації наявних явищ, які ще не набули свого офіційно закріпленого міжнародно-правового статусу. Автор вивчає питання легітимності приватних військових компаній (далі - ПВК) як явища, що на теперішній час проходить крізь процес легітимізації ПВК як результат двох процесів: приватизації - коли приватні військові компанії беруть на себе функції зі сфери надання послуг із забезпечення безпеки з метою вирішення завдань, раніше властивих збройним силам держав, так і глобалізації - коли, наприклад, ПВК відстоює інтереси Транс Національних Корпорацій, які не мають чіткої державної приналежності. У зв'язку із тим, що сучасна війна є гібридною, а сучасні конфлікти частіше є асиметричними, відповідно, протиставити їм традиційні військові сили досить важко, у зв'язку із чим на перше місце виходять основні актори подібних військових конфліктів, що носять характер гібридних війн, як ПВК, які на сьогодні мають невизначений статус у міжнародному публічному праві. Поступальний шлях розширення «приватизації застосування сили» на міжнародній арені недержавними суб'єктами стає оптимальною стратегією відповіді на формат гібридних війн. Стаття розглядає критерії, на підставі яких ПВК виступають як актори на міжнародній арені в умовах ведення гідридної війни, які набувають свого поширення у ХХі столітті як війни у поєднанні застосування конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, що обрана для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії. ПВК виконують дуже широкий спектр функцій: від розмінування територій до збройної охорони президентів, важливих вантажів на інше. Це вносить плутанину в те, чи беруть вони участь в бойових діях? І так, і ні одночасно, отже, справжня діяльність ПВК перебуває в «сірій зоні» невизначеності. Автор робить висновок, що на сьогодні існує нагальна потреба чітко визначити ПВК у міжнародному праві і заснувати міжнародний орган, який би встановлював уніфіковані правила та забезпечував контроль за діяльністю ПВК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Коваленко, Н. В., К. В. Шаповал, and В. С. Пасічний. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-05.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку світової економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, економічної глобалізації, транснаціоналізації виробництва, об'єктивного посилення інтеграційних процесів визначають потребу в стрімкому підвищенні конкурентоспроможності міжнародних аеропортів, здатних повністю забезпечити гармонійну взаємодію економічних суб’єктів на міжнародному рівні, необхідно створити умови для розвитку перспективних міждержавних і суспільних відносин. В умовах глобальної конкуренції розвинена інфраструктура міжнародних аеропортів перетворюється на конкурентну перевагу країни на світовому ринку. Однак зі зростанням динаміки світової економіки, розширенням обсягу повітряного руху питання про недосконалу інфраструктуру аеропортових служб є необхіднім для збалансованого розвитку всіх ланок в умовах дефіциту інвестицій. Прогнозоване збільшення обсягу міжнародних повітряних перевезень на рік за умови одночасного обмеження державних джерел фінансування вимагає чітко структурованої та гнучкої стратегії планування конкурентоспроможності міжнародних аеропортів. Порівняльний аналіз широкого кола сучасних методологічних підходів, оцінка конкурентоспроможності міжнародних аеропортів указують на відсутність загальновизнаної методології, актуалізують проблему виявлення та впорядкування критеріїв оцінки, відбору з урахуванням впливу різних елементів системи детермінант на конкурентоспроможність аеропорту. Управління міжнародною конкурентоспроможністю інфраструктури аеропортів повинно забезпечувати взаємодію економічних агентів на міжнародному рівні та створювати необхідні умови для розвитку міждержавних відносин. У зв’язку з розширенням ринку авіаперевезень з’являються нові потреби в удосконаленні інфраструктури міжнародних аеропортів, рівномірному розвитку всіх її ланок, незважаючи на дефіцит інвестицій. Проблеми трансформації, збільшення обсягів та модернізація аеропортової інфраструктури також стосуються України та вимагають оновлення у зв'язку з адаптацією до стандартів та практики найбільш конкурентоспроможних міжнародних аеропортів з урахуванням пріоритетних векторів інтеграції та ключових напрямів лібералізації авіаційного простору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Овсяннікова, О. О. "БЕЗСТОРОННІСТЬ СУДУ ЯК ЕЛЕМЕНТ СПРАВЕДЛИВОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ." Знання європейського права, no. 2 (October 27, 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.81.

Full text

Abstract:

У статті розглядається безсторонність (неупередженість) суду як невід'ємний елемент та міра реалізації завдань справедливого суду. Зауважується, що одним із чинників, що позитивно впливає на формування громадської думки щодо судової влади та суддів безумовно, є безсторонність (неупередженість) суддів. Адже безсторонній розгляд і вирішення судових справ - один із головних обов'язків кожного судді, а також складова частина присяги судді, порушенням якої визнається, зокрема, вчинення суддею дій, що можуть викликати сумнів у його неупередженості та підірвати довіру до судової влади в цілому з боку громадськості. Статтю присвячено дослідженню сутності безсторонності суддів та визначенню її основних критеріїв з огляду на міжнародні норми, норми національного законодавства, а також практику Європейського Суду з прав людини. Зазначається, що в Європейському Суді з прав людини напрацьована багаторічна практика щодо з'ясування того, чи був національний суд, розглядаючи конкретну справу, безсторонннім у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, п. 1 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб «суд», що підпадає під його дію, був неупередженим. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами. Отже, сенс і прояви безсторонності прийнято виводити з оцінок правового поняття «упередженість», яке має окремі усталені практикою Європейського Суду критерії, пов'язані з наданням переваг одній зі сторін спору. Саме на констатації фактів упередженості і на цій основі визнання порушень правил Конвенції про справедливий суд побудована прецедентна практика Європейського Суду. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за об'єктивним та суб'єктивним критеріями. Європейський Суд у своїх рішеннях проводить відмінність між об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь обґрунтовані сумніви в цьому відношенні, та суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі. У статті також проаналізовані приклади випадків, у яких може постати питання щодо недостатньої безсторонності суду: перший, функціонального характеру, стосується, наприклад, виконання однією особою різних функцій в межах судового провадження, або ієрархічні чи інші зв'язки між цією та іншою особою в межах того ж провадження; другий має особистий характер і є наслідком поведінки судді у даній справі. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що безсторонність є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Безсторонність суду має означати його діяльність виключно на основі чинного законодавства, враховуючи принцип верховенства права, на підставі професійних знань і власної правосвідомості, виключаючи будь-який сторонній вплив і підконтрольність. Власне безсторонність як ознака справедливого судового розгляду означає рівне ставлення суду до учасників, вирішення спору як нейтральним і безстороннім фахівцем без надання комусь переваг. Саме такий стан речей зможе реально забезпечити право кожної особи на справедливий судовий процес та слугувати стандартом організації судочинства у правовій демократичній державі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Tolok, Polina. "Розвиток виробництва безпілотних роботизованих систем в Україні засобами міжнародного воєнно-економічного співробітництва." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 20, 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.5.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано міжнародний досвід розробки та виробництва безпілотних роботизованих систем, як перспективний напрям розвитку озброєнь та військової техніки. Висвітлено нормативно-правові, організаційні та економічні чинники, які стримують їх розвиток в України. Визначено пріоритети розвитку безпілотних роботизованих систем, одним із яких є застосування для цього інструментів міжнародного воєнно-економічного співробітництва, під яким запропоновано вважати міцні і тривалі зв'язки кооперативного характеру, в основі яких лежать вироблені та узгоджені наперед наміри, що закріплені в довготривалих економічних угодах і договорах у сфері розроблення та виробництва БПЛА та БПНА між вітчизняними компаніями – розробниками безпілотних роботизованих систем та провідними закордонними компаніями США, Туреччини, інших держав – членів НАТО, Ізраїлю з питань реалізації спільних проектів у цій сфері. Запропоновано для активізації виробництва безпілотних роботизованих систем різного призначення застосувати державно-приватне партнерство у оборонно-промисловому секторі України, що надає можливість створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів, що є міжнародною практикою. Саме завдяки цьому виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Запропоновано заходи з розвитку державно-приватного партнерства у цій сфері, зокрема: впровадження економічних механізмів ефективної взаємодії наукових установ та виробничих комплексів різних форм власності, а також державно-приватного партнерства підприємств, які забезпечують розроблення, виготовлення і модернізацію безпілотної техніки. Зазначено пріоритет розвитку міжнародного воєнно-економічного співробітництва у сфері безпілотної техніки: посилення експортного потенціалу вітчизняного ОПК, що має здійснюватися шляхом: розроблення та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення заходів міжнародного воєнно-економічного співробітництва і реалізацію офсетних угод під час закупівлі роботизованих платформ та робототехніки за імпортом; укладення міжурядових угод з міжнародного воєнно-економічного співробітництва, що передбачають взаємний захист інвестицій, технологій, конкретні заходи із спільного виробництва безпілотної техніки для потреб ринків третіх держав; створення сприятливих умов для реалізації міжнародних проектів у сфері озброєнь і військової техніки, зокрема, забезпечення умов для створення спільного виробництва зразків безпілотної техніки, які не виготовляються в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ашихмин, И. "Определение национальности иностранного инвестора в спорах с государством-реципиентом." Юридичний вісник, no. 3 (October 8, 2020): 270–76. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1951.

Full text

Abstract:

У статті досліджено значення національності іноземного інвестора для захисту іноземних інвестицій під час спорів із державою-реци-пієнтом інвестицій. Проаналізовано джерела міжнародного публічного і приватного права, арбітражну практику, де виникало питання про національності іноземного інвестора, критерії визначення національності юридичної особи. Автором надано свій варіант відповіді на питання про те, хто має право претендувати на захист з боку держави-реципієнта з огляду на критерії визначення національності юридичної особи, вироблені міжнародним приватним правом, що закріплюються у двосторонніх інвестиційних угодах. Національність юридичної особи - це поняття, яке є умовним і не збігається з категорією національності стосовно фізичної особи. По суті, воно вказує на приналежність організаціїдо тієї чи іншої держави. У міжнародному приватному праві національність юридичної особи вказує також на її особистий закон (lex societatis), який визначає правовий статус цього суб'єкта, проте для цілей двосторонніх інвестиційних угод визначення особистого закону юридичної особи не має такого суттєвого значення. Останнім часом спостерігається тенденція, при якій вимога до національності інвестора трактується особами, які виступають в якості арбітрів інвестиційних арбітражів, розширено, як щось необхідне арбітражному трибуналу для підтвердження своєїкомпетенції. Сучасна практика міжнародних інвестиційних відносин свідчить про те, що інвестори активно використовують надані їм міжнародними договорами можливості звернення з позовами до держав в арбітражі. У відповідь держави формують лінії захисту, одним із засобів яких є тлумачення укладених ними міжнародних договорів про захист і заохочення капіталовкладень. При цьому в обмежувальному тлумаченні прав інвестора з міжнародним договором у низці випадків може бути зацікавлена не тільки держава-відповідачка у конкретній справі, але й держава національності інвестора. Остання може обрати зазначену позицію як потенційна держава-відповідачка за аналогічними позовами або навіть у зв'язку із небажанням погіршити політичні відносини з державою-відповідачкою у конкретній спірній справі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Liyashenko, D. "Algorithm of international relations geoinformation mapping." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, no. 65 (2016): 48–52. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2721.2016.65.10.

Full text

Abstract:

The objective of the article is to show the algorithm of international relations geoinformation mapping. During the mapping we can mine unknown or hidden knowledge which can be understood from the spatial database and improve the ability of interpreting data. The algorithm of mapping can be divided into five phases described as follows: investigation of potential map user’s demands, spatial data analysis and selection (accuracy, consistency, fullness); scale, map projections and map composition choice (main meridian, map frame, map distortions), spatial data preprocessing (metadata description, data normalization, data generalization, data quality control, error detection, anomalies, duplication and noise detection, correction of errors, data deduplication), data mining (creation of classifications, cluster and factor analysis, decision trees, neural networks, self-organizing maps, association rules, quality assessment), map creation, knowledge representation and evaluation. The article arranges experience of international relations geoinformation mapping. The international relations maps of Ukraine potential users (state and region management, educational, cultural, advocacy, international marketing and advertising, media business), subjects (substance, energy and information flows) and indicators arrays are proposed. Main subjects of maps can be described as follows: military-political, economicpolitical, socio-political and ideological relations; migrations and refugees, international tourism, export and import of goods and services, information flows (flows of culture elements, artifacts and tangible cultural monuments, scientific knowledge, ideas, technologies, traditions, beliefs, ideology, etc.), transport and business infrastructure. The requirements for spatial data sources for international relations geoinformation mapping are defined. The algorithm of international relations static and interactive maps creation and analysis are founded. The flow chart of Ukraine international relations geoinformation mapping algorithm is presented.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Щербіна, А. "МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДОКУМЕНТООБІГУ СУДУ." Юридичний вісник, no. 2 (July 6, 2021): 219–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2176.

Full text

Abstract:

У статті автор розглядає міжнародні стандарти кримінально-правової охорони нормальної роботи автоматизованої системи документообігу суду. Вказується, що натепер світова спільнота активно працює над створенням та/або удосконаленням електронного суду. При цьому жодний нормативно-правовий акт сучасної України не має вичерпної дефініції такого феномена, що наштовхує на думку про те, що законодавець сам неповною мірою розуміє загальні особливості електронного суду та порядку їх запровадження в національну правову систему. Автор вважає, що під електронним судом необхідно розуміти інформаційно-аналітичну підсистему, завдання якої полягає у забезпеченні всебічної технологізації процесу судового документообігу та діловодства, а також налагодження алгоритму взаємодії з учасниками судового процесу з метою дотримання їхніх прав та законних інтересів. Розглянуті міжнародні документи дали можливість констатувати, що міжнародна правова спільнота віддає перевагу інформатизації судового процесу та створює умови, в яких вона може бути реалізована максимально безпечно. Саме у зв'язку із цим більшість країн, котрі запроваджують такого роду систему, намагаються забезпечити її ефективну кримінально-правову охорону. Підсумовується, що міжнародними стандартами кримінально-правової охорони нормальної роботи автоматизованої системи документообігу суду є загальноприйняті, закріплені на законодавчому рівні та інтегровані в практику міжнародного співтовариства норми кримінального права, котрі полягають у: 1) визнанні правосуддя одним із пріоритетних напрямів кримінально-правової охорони; 2) створенні умов, необхідних для здійснення прозорого, неупередженого та об’єктивного правосуддя; 3) усуненні потенційних корупційних загроз; 4) прагненні до всесвітньої технологізації та стандартизації судового про цесу; 5) встановленні максимально ефективних заходів та засобів кримінально-правового впливу на осіб, які посягають на автоматизовані системи документообігу суду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Богданов, М. С., and В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.

Full text

Abstract:

Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ю., Івчук Ю., Нікітіна О. В., and Івчук К. І. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПРОБАЦІЇ В УКРАЇНІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (38) (February 12, 2020): 10–27. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-10-27.

Full text

Abstract:

У зв'язку з приведенням національного законодавства до міжнародних стандартів, перед Україною постало завдання створення такого інструменту, за допомогою якого можливо було б застосування нових підходів до виконання покарань, здійснення нагляду за правопорушниками, надання психологічної допомоги та вирішення соціально-побутових проблем. Таким інструментом і став запроваджений в Україні інститут пробації. На сьогодні пробація є невід’ємним елементом систем кримінальної юстиції у європейських країнах, що в свою чергу позитивно сприяє забезпеченню безпеки суспільства та справедливому відправленню правосуддя. Стаття присвячена історії становлення та сучасним тенденціям функціонування інституту пробації. У статті проаналізовано міжнародно-правовий досвід пробації таких країн як США, Великобританія, Швеції, Данії, Нідерландів; досліджено особливості національної моделі пробації та надано пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства; визначена можливість імплементації норм міжнародного права з питань функціонування інституту пробації до законодавства України. Авторка-ми проаналізовані різні точки зору вчених щодо визначення поняття ресоціалізації. Розглянуті окремі аспекти застосування пробації в умовах збройного конфлікту, зокрема, зазначено, що особи, які звільнилися з місць позбавлення волі на тимчасово непідконтрольній українській владі території стикаються з наступними проблемами: відсутність закріплення на законодавчому рівні питання зарахування строку відбування покарання; відсутність чіткого механізму відновлення документів задля можливості повернення на підконтрольну територію України; відсутність чіткої позиції відносно подальшої долі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, які залишились на непідконтрольній території тощо, які є невирішеними і по цей час. Ключові слова: пробація, досудова пробація, наглядова пробація, пенітенціарна пробація, ресоціалізація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Кавин, С. Я. "Правові засади забезпечення кібербезпеки в державах - членах Європейського Союзу." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 4, 2020): 51–58. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2797.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню питань правового гарантування інформаційної безпеки, зокрема у сфері кіберзахисту в державах Центрально-Східної Європи в контексті аналізу їхніх національних Стратегій кібербезпеки та відповідних нормативно-правових актів. У процесі даного дослідження приділено увагу аналізу правових норм, які сприяють ефективному захисту кібербезпеки держави. Аналізуються особливості функціонування інституційно-правового механізму кіберзахисту в контексті законодавчої реґламентації міжнародного співробітництва між державними інституціями та структурами національної безпеки. Обґрунтовується необхідність вироблення узгодженої політики кіберзахисту держав Європейського Союзу в контексті інформаційної політики Європейського Союзу з метою уніфікації підходів щодо забезпечення інформаційного захисту та вдосконалення нормативно-правової бази гарантування інформаційної безпеки. Особлива увага приділяється особливостям правового гарантування інформаційної безпеки країн Європейського Союзу в контексті дослідження їхніх національних кіберстратегій як іманентної складової частини національної безпеки, зокрема з погляду диверсифікації зовнішніх відносин у багатовекторній системі міжнародної безпеки. Проведений аналіз нормативно-правових основ системи кібербезпеки країн Східної та Центральної Європи свідчить про домінантну роль спецслужб у гарантуванні кібернетичної безпеки. У зв'язку із цим міжнародна співпраця стосовно уніфікованих підходів до боротьби з кіберзагрозами в інформаційному просторі має дещо обмежений характер. Сучасні реалії політики національної безпеки країн Європейського Союзу потребують комплексних досліджень у контексті забезпечення розроблення ефективних механізмів захисту інформаційного простору, дослідження політичних та правових механізмів побудови інформаційної безпеки. Водночас підходи до інформаційної безпеки, поширені в Європейському Союзі, нині не є уніфікованими. Тому дослідження, оцінка та реалізація позитивного досвіду кожної країни Європейського Союзу в цій сфері важливі під час побудови системи інформаційної безпеки Європейського Союзу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Куценко І. В. "Удосконалення системи моніторингу навчальних досягнень курсантів морських навчальних закладів у 90-х роках ХХ століття." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 12, 2021): 247–52. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.134.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості вдосконалення системи моніторингу навчальних досягнень курсантів морських навчальних закладів у 90-х роках ХХ століття. Аналіз архівних матеріалів та опублікованих історичних джерел, пов’язаних із навчальною діяльністю морських навчальних закладів, показав, що моніторинг навчальних досягнень курсантів цих закладів уперше в незалежній Україні почали практично організовувати і здійснювати ще на початку 1990-х років у зв'язку із запровадженням педагогічних нововведень, відстеження ефективності реалізації яких стало обов'язковою умовою інноваційної діяльності. У статті зазначається, що на початку окресленого періоду гостро відчувалася потреба в державному моніторингу якості освіти, однак усі спроби його створення тоді не вийшли на рівень їх практичної реалізації. У дослідженні виявлено, що в 90-х роках ХХ ст. основними показниками результатів навчання стали не ступені освоєння навчальних програм, а спроможність застосовувати предметні знання і вміння в ситуаціях, що вимагають здатності узагальнювати, міркувати, робити висновки, приймати рішення і продуктивно діяти. Авторка виділяє три відносно самостійні періоди, в рамках яких помітною є еволюція принципів аналізу основних етапів реформування морської освіти України: 1) відображення у працях дослідників необхідності змін у вищій школі та розширення її міжнародних зв'язків, становлення нових підходів до процесів реформування морської освіти, що вимагали глибокого наукового осмислення процесів моніторингу; 2) етап радикального реформування вітчизняної системи вищої освіти, коли у науковому дискурсі часто зустрічалася ідеалізація західних освітніх стандартів; 3) період стабілізації форм і методів реформування української освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Харченко, Т. О. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 142–52. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.19.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз міжнародних практик державного регулювання розвитку аграрного сектору. Встановлено динаміку форм та методів регулювання, цільовий вплив яких спрямовується на доходи суб’єктів господарювання, ринкові відносини, безпосередньо сільськогосподарське виробництво, міжгалузеві зв'язки тощо. Державне регулювання розвитку аграрного сектору в Україні реалізується через механізми прямої бюджетної підтримки шляхом субсидіювання та дотування, податкових пільг та регулювання ціноутворення. Серед означених механізмів основним, починаючи з 1998 р., були податкові пільги, при цьому до 2017 р. діяв ще спеціальний режим оподаткування ПДВ у сільському господарстві. Визначено, що безпосередній вплив на результативність державного регулювання розвитку аграрного сектору здійснює стан розвитку економіки, можливості бюджетів, стан законодавчого забезпечення, рівень сформованості пріоритетів галузевого та територіального розвитку. Встановлено, що для України доцільним є часткове використання інструментів різних підходів для формування комплексної моделі, орієнтованої на розширення страхових та фінансово-кредитних інструментів, поглиблення рівня інноваційності виробництва, сталий розвиток сільських територій тощо. Визначено, що за показником PSE (%) найбільший рівень державної підтримки виробників у Японії. Однак рівень державної підтримки зменшився в 2020 р. порівняно з 2000 р. на 26,6%. Аналогічною є тенденція і щодо зменшення рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в 2020 р. порівняно з 2000 р. у країнах Європейського Союзу на 36,3%. У межах оцінки рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в США підтверджено узагальнену тенденцію щодо скорочення обсягів підтримки в 2020 р. порівняно з 2000 р. майже вдвічі. За результатами оцінки встановлено, що державна підтримка виробників аграрного сектору в Україні є найменшою, характеризується наявністю від’ємних значень протягом досліджуваного періоду та відсутністю сталої тенденції. Підтверджено, що інструменти державного регулювання аграрного сектору економіки України є зіставними з міжнародною практикою регуляторної політики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Slyvka, Tetyana. "The impact of scientific and technological revolution on foreign economic relations and international economic integration in the second half of the twentieth century." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2019, no. 52 (2019): 255–75. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2019.52.255.

Full text

Abstract:

The article is concerned with studying of the impact of scientific and technological progress on economic integration and the involvement of individual countries in the international division of labor. The historical period of research covers the second half of the twentieth century. The purpose of the article is to define the main directions and features of the USSR's foreign economic policy under scientific and technological revolution and strengthening of international economic integration. Causal link between the development of international trade and economic integration under the impact of the scientific and technological revolution’s challenges is shown in the results of the study. The place of the USSR and its satellites in the system of international economic relations is revealed. International trade with capitalist countries and economic relations with the CMEA are identified as the main directions of the involvement of Soviet economy in the international division of labor. The place of Ukraine in the system of foreign economic relations of the USSR is outlined. The statistical data as to international trade of USSR with capitalist and CMEA countries is compared by volume and major commodities. Preference for economic cooperation with the CMEA countries based on central planning in the absence of competition are revealed. The backward structure of the USSR's international trade with the predominance of energy and raw materials exports is emphasized, as well as the lagging behind the capitalist countries in the use high technology for the production of household goods. The results of research are important for understanding the current needs of inclusion of the national economy in the global economic processes.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Ilyashenko, G. D. "Лінійна класифікація корів-первісток за екстер’єром та її зв'язок з молочною продуктивністю." Animal Breeding and Genetics 55 (May 15, 2018): 70–75. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.09.

Full text

Abstract:

Встановлено, що між рівнем надоїв за враховані першу і третю лактації та величиною показників оцінки будови тіла за 100-бальною системою існує достовірний додатній зв’язок. Збільшення оцінки за кращий розвиток ознак, що характеризують будову тіла та якість вим’я, призводить до зростання надоїв корів як у першу, так і в повновікову лактації. Результати градації підконтрольного поголів’я на класи згідно з міжнародною класифікаційною шкалою переконливо свідчать, що рівень молочної продуктивності корів досліджуваних порід тотожний величині балів, отриманих за екстер’єрний тип. Виявлений характер успадкування свідчить про можливість ведення селекції в зазначеному напрямку і ефективного використання оцінених за потомством бугаїв-поліпшувачів за ознаками екстер’єру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Danylovych, T. B., A. S. Havryliak, and V. M. Melnyk. "Формування студентських майданчиків комерціалізації бізнес-ідей та формалізації соціальних ініціатив." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 36–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280406.

Full text

Abstract:

Висвітлено проблеми молодіжного підприємництва, показано роль та особливості функціонування вітчизняних і міжнародних структур університетського середовища, які працюють у сфері надання консультацій у створенні і веденні власного бізнесу. Показано, що попри безсумнівну ефективність цих структур у підготовці студентів до роботи у сучасних міжнародних та вітчизняних компаніях та наданні глибоких теоретичних знань з формування бізнесу, є неможливим, у рамках таких шкіл, прищеплення студентам вузькоспеціалізованих практичних навичок для ведення чітко визначеного бізнесу. Висвітлено проблеми реалізації соціальних студентських ініціатив та залучення міжнародних донорських організацій до їх фінансування. Обґрунтовано доцільність створення студентських майданчиків, як складової частини молодіжного і університетського підприємництва, на якому будуть створені умови для: студентів, щодо реалізації власних соціальних і бізнес-ідей; підприємців, які хочуть розвивати бізнес; освітян, науковців, фахівців, що прагнуть "інвестувати" власні знання, навики і досвід у реалізацію студентських ідей; університетів, що отримуватимуть замовлення від бізнесу на підготовку фахівців з чітко визначеними компетентностями. Запропоновано модель поетапного створення студентського майданчика з побудовою інфраструктури на базі вишів, профтехучилищ, коледжів, громадських організацій та технопарків і системою комунікаційних зв'язків між студентом, викладачем, підприємцем, освітнім закладом і місцевою владою, які в процесі комерціалізації бізнес-ідеї або формалізації соціальної ініціативи переростатимуть у партнерські або ділові.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Balalaieva, Olena. "МОДЕЛЮВАННЯ МЕТАДАНИХ У НОВИННИХ МЕДІА: КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 11, 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-18-22.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз компонентів моделі метаданих у засобах масової інформації на прикладі стандарту Міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій. Визначено, що модель даних rNews є нелінійною, оскільки спілкування в нових ЗМІ позиціонується як двобічний процес взаємодії суб'єктів. У комунікативному аспекті модель базується на двосторонній асиметричній моделі, яка фіксує зворотній зв'язок, але при цьому зберігається провідна роль комунікатора. Асиметрія виявляється в кількісній (диспропорція між кількістю «професійних» та «наївних» комунікаторів), власне комунікативній (диспропорція «прав голосу» комунікаторів та реципієнтів, що перешкоджає побудові повноцінного діалогу) та інтенціональній (нерівноцінність інтенцій комунікаторів та реципієнтів) формах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Демченко, І. С. "Права людини під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 62–68. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1826.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються положення міжнародних документів в сфері захисту прав людини під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я. Досліджуються положення Міжнародних медико-са-нітарних правил щодо забезпечення прав людини, які в силу своєї юридичної природи є обов'язковими для всіх держав-членів ООН. Зазначається, що розуміння прав людини залежить як від ратифікації міжнародних договорів у сфері захисту прав людини (універсального та/або регіонального рівня), так і від положень національного законодавства (визнання та гарантування тих чи інших прав людини). Проводиться аналіз на відповідність критеріям щодо обмеження прав людини ситуації, яка склалася з пандемією Covid-19. Акцентується увага на принципах співрозмірності та пропорційності заходів при обмеженні або відступі від зобов'язань щодо прав людини в інтересах забезпечення громадського здоров'я. Стверджується, що пандемія Covid-19 відповідає ознакам, які необхідні для відступу від виконання договірних зобов'язань: відступ від прав у зв'язку з надзвичайним положенням можливий лише у випадку виняткової та дійсної або неминучої небезпеки, яка загрожує життю нації. Загроза життю нації це загроза, яка: а) стосується всього населення та всієї або частини території держави; б) несе загрозу для фізичного здоров'я населення. Право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я (право на здоров'я) не обмежується, і держави не можуть відступити від своїх зобов'язань, особливо в контексті Covid-19. Принцип прогресивної реалізації передбачає дотримання та забезпечення державою основних компонентів права на здоров'я: наявності, доступності, прийнятності, якості. Аналізується можливість застосування державами ретрогресивних кроків реалізації заходів жорсткої економії. Наголошується, що заходи, які застосовують держави, повинні базуватися на основі загальноприйнятих стандартів прав людини та унеможливлювати випадки свавільного обмеження прав і свобод людей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Булавіна, С., and Т. Давидова. "Наслідки недотримання права на приватність у мережі Інтернет: міжнародний аспект." Історико-правовий часопис 15, no. 1 (February 18, 2021): 8–14. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/2.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена подвійний проблеми, що виникла в зв'язку з широким застосуванням Інтернету, в якому, з одного боку, реалізуються права і свободи людини, надається можливість втілити ряд «супутніх» прав (права на свободу думок, на освіту, на інформацію і т.п.), а, з іншого, часто відбувається їх порушення. Аналізується міжнародна правова база захисту та забезпечення прав і свобод людини в Інтернеті, зокрема, права на приватність, порушення якого може здійснюватися у формі кібербулінгу, який отримав офіційний статус в Європі. Зроблено висновок про те, що право на Інтернет (безперешкодний доступ до нього), яке поступово набуває статусу фундаментального права людини в силу його поширеності, все ще вимагає забезпечення інших основних прав (право на життя, на інформацію, на свободу і особисту недоторканність, свободу слова і думки і т.д.), а також вимагає забезпечення прав нового покоління – права на анонімність і право бути забутим. Права, які належать людям офлайн, мають захищатися і у мережі Інтернет, яку визнано рушійною силою прогресу. Право на приватність як право жити своїм особистим життям з мінімальним стороннім втручанням не лише влади (держави), але й від подібних дій з боку інших осіб. У міжнародному праві кібербулінг визнано як негативне явище, форму домашнього насильства з використанням сучасних гаджетів. Вітчизняним законодавцем булінгом (цькуванням) визнані діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. В умовах швидкістної тотальної цифрової трансформації суспільства кількість випадків насильства в онлайн- формі лише зростатиме. І національні правоохоронні органи мають поставитися до цього явища з усією серйозністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Ткаченко, Ірина, and Андрій Ткаченко. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 69–72. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-14.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються основні принципи компетентнісного підходу в сучасній освіті, етапи його становлення, склад мотиваційної компетенції в галузі навчання фахівців, характерологічні ознаки ключових компетенцій. Однією з головних науково-методичних проблем, що постають перед вишами в зв'язку з переходом на нові стандарти, за основу яких взято компетентнісний підхід, є розробка вітчизняної концепції компетентнісного навчання, змісту, типологій та рівнів самих компетенції в системі вищої професійної освіти. Багато положень компетентнісної освіти ще не стали предметом практичної педагогіки. Тому сьогодні для реалізації компетентнісного підходу необхідно спиратися на міжнародний освітній досвід і враховувати необхідність його адаптації до традицій і потреб країни. Перехід до компетентнісного підходу у вищій освіті дозволяє не просто накопичувати знання з дисциплін, які викладаються, а стимулює творче, креативне їх використання, що дозволяє студенту бути мобільним в освітньому середовищі, як країни, так і світу, а випускникові вишу стати затребуваним і конкурентноспроможним на ринку праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Gorin, Nazar. "Development of international economic ties of Western Ukraine in the second half of the XIX – early XX century." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2019, no. 52 (2019): 155–77. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2019.52.155.

Full text

Abstract:

The article describes the main forms and channels of international economic relations of the Western Ukrainian lands during their being in Austro-Hungary state. The role of government policy in attracting foreign investment for the development of economy of the Western Ukrainian region has been clarified. The role of railway network development in the integration of Western Ukraine economy into the world commodity-cash flows is analyzed. It was noted that the northeastern regions of the empire were developed by the central government primarily in order to obtain cheap raw materials and labor, as well as to create a market for the sale of industrial goods produced by enterprises from the central regions of the empire. It is noted that the then shaped specialization of production laid the foundations for the disproportionate development of the economy of Western Ukrainian lands in the future. Generalized sectors where foreign capital participated most, in particular: railway construction, chemical, machine building, oil and refining, electricity, sawmill, woodworking and ozokerite industry, banking and wholesaling. The role of Austrian, German, American, French and English capital in the development of individual branches of economy was tracked down. It is shown that the weakness of the competitive environment and institutional mechanisms of asset capitalization, governmental patronage for large enterprises caused the emergence and accelerated development of monopolistic tendencies in the economy of the region. The main vectors of foreign trade relations of Western Ukrainian lands are analyzed and the reasons and directions of labor migration of Ukrainians in the second half of the nineteenth – beginning of the twentieth century are highlighted.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Nikolaiev, Serhii, Khrystyna Yuskiv, and Oleksandr Velychko. "Огляд конфліктів між Іраном та Іраком." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 97–107. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-97-107.

Full text

Abstract:

Період 70–90-х років характеризується суттєвою трансформацією регіональної системи міжнародних відносин, що впливала на проблему убезпечення Перської затоки. Ірано-іракський конфлікт виник унаслідок тривалих суперечок із прикордонних питань, а також у результаті розбіжностей політичного, національного та релігійного характеру. Він пов'язаний із внутрішньополітичними, економічними й соціальними проблемами Ірану та Іраку, співвідношенням сил на Близькому й Середньому Сході. Однією з головних його причин стала боротьба за гегемонію в Перській затоці. Із перших років незалежності політичний курс Ісламської Республіки Іран був направлений як на укріплення своїх позицій у регіоні Перської затоки, так і на здобуття статусу лідера всього мусульманського світу. У контексті цього особливо важливим є намагання зрозуміти специфіку стосунків Ірану з його сусідами, ступінь поширення на них свого впливу й перспективи співробітництва сторін у різних сферах суспільного життя. Тому важливими є дослідження та аналіз складного комплексу ірано-іракських відносин в історичному контексті й на сучасному етапі. Процес урегулювання ірано-іракського конфлікту почався в умовах дуже складної та заплутаної ипломатичної боротьби, що є результатом зіткнення інтересів регіональних і зовнішніх сил. Окрім того, політична нестабільність в Ірані, конфлікт іранського керівництва зі США у зв'язку з ісламською революцією дали підставу Іраку сподіватися на успішний результат війни. Саддам Хусейн прагнув затвердити позиції Іраку в Перській затоці. Ірано-іракська війна, а саме агресивні неправомірні дії Іраку, свідчили про кризу в системі міжнародних відносин періоду «холодної війни».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Зелінська, О. М. "СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ОЦІНКА СУЧАСНОГО РІВНЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В МІЖДЕРЖАВНИЙ РИНОК РОБОЧОЇ СИЛИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 28–36. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.28-36.

Full text

Abstract:

Міграція робочої сили впливає на суспільне життя, і відіграє важливу роль у розвитку соціально–економічних відносин, що, у свою чергу, впливає і на політичний розвиток. Тому актуальність даної статті полягає в глобальності та швидкому зростанні внутрішньодержавних та міждержавних переїздів населення і трудових ресурсів у різноманітних формах, зумовлених, насамперед, нерівномірністю соціально–економічного розвитку країн. Обсяги міжнародної міграції з кожним роком зростають. До неї залучається все більше трудових ресурсів. Цей факт підтверджує важливість вивчення міжнародної міграції трудової сили, як однієї з основних форм світових господарських зв'язків, та її вплив на світове господарство. Важливість дослідження процесів міграції трудових ресурсів зумовлена швидким зростанням їх обсягів, нарощуванням інтенсивності, значним впливом на соціальний та економічний розвиток держави. Особливостями міграційних процесів на даному етапі розвитку суспільства є їх динамізм, швидке реагування на зміни у суспільстві та економіці. В даній статті об’єктом вивчення виступає міждержавний обмін робочої сили. Предметом дослідження є теоретичні аспекти міжнародної міграції трудової сили в Україні, а також сучасні тенденції які спостерігаються у переміщенні трудової сили. Основними методами дослідження, застосованими у дослідженні стали загально філософський, діалектичний, логіко–семантичний, метод синтезу, системно–структурний, соціологічний, а також статистичний метод. Найбільш важливе значення належить загально філософському методу, тому що вивчення міграційних процесів своїм корінням сягає глибини, яку доцільно досліджувати за допомогою філософського обґрунтування. Використання діалектичного методу пізнання обумовлено можливістю дослідити міграційні проблеми в єдності економічного, соціального, морального та правового змісту. Метод синтезу надає можливість поповнити категоріальний апарат новими визначеннями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Прокопченко, С. В. "Акредитація та сертифікація як типові методи верифікації в Службі безпеки України." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.16.

Full text

Abstract:

У статті висвітлюються аспекти верифікації при розробленні та виробництві озброєння, військової техніки, а також іншої продукції оборонного призначення, до якої відносяться спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації. Верифікація визначається за термінологією нормативних документів НАТО в якості набору видів діяльності, що порівнює продукт життєвого циклу системи озброєння та військової техніки, з необхідними характеристиками цього продукту. Наведені рекомендовані етапи верифікації, склад результатів верифікації та дії з керування результатом верифікації. Розглянуто умови узгодження заходів з верифікації та типові методи верифікації. На прикладі акредитації на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2017, ДСТУ ISO/IEC 17024:2012, ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2015 та сертифікації продукції оборонного призначення, послуг, персоналу в Службі безпеки України із застосуванням ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 “Методи захисту системи управління інформаційною безпекою. Вимоги”, ДСТУ STANAG 4107:2018 “Вимоги НАТО щодо проектування, розроблення та виготовлення” та пропонується механізм впровадження міжнародних стандартів і стандартів НАТО в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Margasova, Viktoriіa, and Olena Akymenko. "ВИХІД ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), no. 3(15) (2018): 7–14. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-7-14.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто правові засади підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Досліджено процес реалізації політичного курсу України, як європейської держави, що прагне рівноправного взаємовигідного партнерства з ЄС, на інтеграцію до ЄС та його впливу на зовнішньоекономічні зв’язки і зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Доведено зв'язок особливого географічного розташування країни (між Європою і Азією) та багатовекторності зовнішньополітичної орієнтації (східний – країни СНД, західний – Польща, Західна Європа, США та південно-східний – Болгарія, Туреччина, країни Сходу), наведено аргументи на користь розвитку співпраці України з ЄС. Доведено, що поєднання поглибленого цільового регуляторного наближення з фокусом на участі в європейських ланцюгах створення доданої вартості, промислового аутсорсингу; ширшого залучення України до програм «Горизонт 2020» та COSME; обміну новітніми технологіями, є потенційними напрямами співробітництва України та ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Volodymyrivna, Menso Iryna. "LEGAL REGULATION OF E-COMMERCE IN THE EUROPEAN UNION." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.424.

Full text

Abstract:

На підставі законодавства ЄС проведено аналіз поняття «електронна комерція», визначені правовідносини, які становлять це поняття, досліджено поняття та використання електронних документів та електронних підписів. У ЄС на законодавчому рівні закріплені положення щодо застосування новітніх інформаційних технологій, що забезпечують використання електронних документів і електронних цифрових підписів, метою яких є гармонізація інтересів країн-членів ЄС, юридичних осіб, громадян. Директиви ЄС у сфері електронної комерції покликані забезпечити максимальний захист права на інформацію і гарантувати інформаційну безпеку задля нормального розвитку інформаційного суспільства та стабілізації економічного життя. Поступово у діловій і правовій практиці з'явилося і закріпилося нове поняття «електронна комерція», проте правова база для регулювання відносин електронної комерції у країнах світу лише починає створюватися. На рівні міжнародних організацій і законодавства окремих країн світу лише з 90-х рр. ХХ ст. почалася робота із прийняття комплексних нормативно-правових актів, присвячених регулюванню відносин, котрі виникають при вчиненні правочинів через мережі електрозв'язку, що пов'язано зі складністю та новизною правовідносин електронної комерції. Швидкий технологічний розвиток і глобальний екстериторіальний характер мережі Інтернет є засадами ідеології відкритості до різноманітних технологій і послуг, що належать до встановлення відповідності даних оригіналу, в т. ч. за допомогою засобів електроніки. Сучасна світова економіка нині перебуває на стадії становлення інформаційного суспільства під впливом розвитку інформаційних технологій, новітніх засобів зв'язку, просування глобальної мережі Інтернет. Електронна (комерція) торгівля пов'язана з укладанням комерційних договорів у режимі онлайн із використанням електронних засобів зв'язку. Йдеться насамперед про просування товару чи надання послуги на ринку за допомогою глобальної мережі Інтернет, а також здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних систем. Електронна економіка (веб-економіка) оперує з цифровими даними та включає в себе способи отримання прибутку із використанням мережі Інтернет. Складовою частиною електронної економіки (веб-економіки) є: Інтернет-магазини, Інтернет-ЗМІ, онлайн-реклама, онлайн-розваги та ін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Латишева, В. В. "Забезпечення паритету інтересів роботодавців та працівників у регулюванні нових форм зайнятості: вітчизняний і міжнародний досвід." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1 (July 2, 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1.731.

Full text

Abstract:

У статті досліджено сучасний стан правового регулювання нових форм зайнятості населення в Україні, а саме дистанційної, тимчасової зайнятості та самозайнятості, щодо збереження в них паритету інтересів працівників та роботодавців. Актуальність тематики статті підтверджується низкою вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених правовому регулюванню дистанційної, тимчасової зайнятості та самозайнятості, які вказують на необхідність їх відповідного унормування до сучасних тенденцій, у тому числі використання ІТ-технологій. У процесі дослідження виявлено недоліки у правовому регулюванні нових форм зайнятості. Проаналізовано зміни до трудового законодавства, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 та проектом Закону України «Про працю» (від 11.01.2020 № 2708-1) щодо забезпечення паритету інтересів працівників. Проаналізовано кращу світову практику правового регулювання нових форм зайнятості та визначено основні підходи щодо правового регулювання відповідних форм на сучасному етапі. Досліджено можливості колективно-договірного регулювання за умови використання дистанційних форм зайнятості, насамперед ІТ-технологій. Виявлено неспроможність сучасних профспілкових комітетів, за умови використання традиційних форм та методів роботи, забезпечити належний рівень участі громадян в процесі колективно-договірного регулювання, а також належний рівень захисту їхніх трудових прав. На прикладі досвіду Сполучених Штатів Америки та Бельгії досліджені альтернативні організаційні форми, за своїми функціями подібні до профспілкових комітетів, а саме створені на базі неприбуткових громадських організацій профільного спрямування робочі центри та SMart-компанії. Вищезазначені утворення не ведуть колективних переговорів із роботодавцями за зразком профспілкових комітетів – вони здійснюють юридичний та консультаційний супровід працівників, надають адвокатські юридичні послуги та згуртовують індивідуальних працівників із метою забезпечення представництва їх інтересів на всіх рівнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Старченко, Г. В. "Необхідність інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 1 (October 20, 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-15.

Full text

Abstract:

В статті зазначено, що швидкий розвиток інформаційних технологій під впливом глобалізаційних процесів призводить до необхідності зміни вектору розвитку сфери публічного управління України та вимагає впровадження інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами через трансфер інновацій у сферу публічного управління. Необхідність зміни вектору розвитку сфери публічного управління повинно відбуватися через формування відповідного інституційного та організаційного забезпечення, а саме через наявність адекватного ринкового середовища, законодавчого та організаційного забезпечення, інноваційної інфраструктури, відповідних проєктно-орієнтованих управлінських структур, а також шляхом встановлення ефективної колаборації між освітою, наукою, бізнесом, державою та іншими суспільними інститутами. Підкреслено, що від стану та особливостей інституційного та організаційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління публічною сферою у великій мірі залежить адаптивність, керованість та ефективність її розвитку, а також її ресурсний, структурний та часовий виміри. Наголошено, що система інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери повинна розглядатись як відкрита та динамічна система, яка реагує на вплив зовнішнього глобального простору, наприклад, міжнародних інституцій та внутрішніх чинників державного розвитку. Особливе місце в системі інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери доцільно відвести синергетичному зв'язку, який при спільних діях незалежних проєктно-орієнтованих суб’єктів економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Бондарчук, А. М. "Особливості предмета біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 18, 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.617.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню особливостей предмету біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні. Аргументовано, що предметом біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією виступає не власне продукція, а біржові угоди трьох видів: купівля-продаж, міна та поставка, а також товарні деривативи, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція (на аграрній біржі). Автором доведено, що сільськогосподарська продукція, яка є предметом договорів ку-півлі-продажу, обміну та поставки, має бути допущена до обігу на біржі, тобто відповідати встановленим бір-жою вимогам до якості відповідної продукції. Виявлено, що законодавством України не визначено вимог, відповідність яким є підставою для допуску сільськогосподарської продукції до обігу на біржі, а тому такі вимоги встановлюються кожною біржою самостійно у правилах біржової торгівлі. Проведено порівняльний аналіз національного та європейського підходів до визначення поняття «сільськогосподарська продукція» та з'ясовано, що національним законодавцем застосовано більш широкий підхід, що не цілком відповідає європейським актам. Визначено, що основними характеристиками, яким має відповідати сільськогосподарська продукція за законодавством України, є якість та безпечність. Встановлено, що наразі в Україні триває процес імплементації європейських стандартів якості сільсько-господарської продукції відповідно до зобов'язань, прийнятих Україною у зв'язку із підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Автором з'ясовано, що на виконання Угоди про асоціацію України з ЄС в Україні прийнято ряд законів та інших актів, однак залишаються невпровадженими деякі європейські стандарти у сфері забезпечення якості сільськогосподарської продукції, найбільш важливим з яких є Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Божкова, Вікторія Вікторівна, and Сергій Олександрович Линник. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ: МАРКЕТИНГОВИЙ АСПЕКТ." Науковий вісник: Державне управління 3, no. 5 (September 14, 2020): 49–59. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-49-59.

Full text

Abstract:

У статті, на основі аналізу вітчизняної законодавчої бази, наукових праць та досвіду з поширених практик діяльності регіональних органів управління окреслено проблему недостатньої уваги органів державної влади і місцевого самоврядування до впровадження концепції маркетингу територій. Визначено особливі характеристики маркетингу територій як філософії територіального розвитку з використанням сучасного інструментарію. Окреслено суб’єктів просування територій, до яких віднесено: центральні органи державної влади; органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації; громадських і публічних діячів (національних й іноземних), посадових осіб міжнародних організацій, політиків, діячів науки і освіти, культури і мистецтва; суб’єктів економічної діяльності всіх видів і галузей (підприємства, установи і організації, центральні офіси і представництва корпорацій, холдингів, туристичні оператори і агентства, заклади сфери гостинності (готелі, заклади харчування, розваг), торговельні мережі тощо); представників інфраструктури бізнесу і ринку (територіальні економічні асоціації розвитку, торгові доми, підприємства транспорту, зв'язку, ЗМІ, фінансові установи тощо); громадські організації і осередки політичних партій; спортивні клуби, комітети і федерації; заклади освіти; діаспору; інших. Запропоновано визначати три рівні впровадження заходів маркетингу територій, а саме: макрорівень – рівень центральних органів державної влади; мезорівень – рівень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій; мікрорівень – рівень окремих суб’єктів господарювання. Це, на відміну від існуючих підходів дозволяє розмежовувати повноваження між суб’єктами маркетингу територій. Окреслено окремі види заходів та виконавців, відповідно запропонованих рівнів управління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Васильченко, О. П. "ПРАВО НА ПОВАГУ ДО ГІДНОСТІ: НОВИЙ ЧАС, НОВІ ВИКЛИКИ." Знання європейського права, no. 1 (September 18, 2020): 12–15. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.39.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто сутність концепції поваги до людської гідності, яка набула нового витку в контексті останніх подій в США та пізніше в Європі (хвиля протестів проти расизму в результаті смерті Джорджа Флойда). Автор проаналізував закріплення та зміст «поваги до людської гідності» на рівні міжнародного права прав людини та конституцій деяких держав, включаючи Україну. Згадано, що, попри те, що ключову роль ця концепція зіграла в період після Другої світової війни як основоположний принцип та джерело прав у міжнародному праві прав людини та більшості національних конституцій, вона продовжується вивчатися науковцями та представниками міжнародних органів у практичному контексті і значенні. Серед основних акцентів статті - тезис про те, що гідність притаманна людині незалежно від зовнішніх характеристик, кожна людина повинна мати право користуватися своїми правами людини, не зазнаючи будь-якої дискримінації чи розрізнення, виходячи з таких зовнішніх характеристик. У статті також приділяється особлива увага відповіді міжнародних органів із прав людини (Рада ООН з прав людини) на перевищення правоохоронними органами США своїх повноважень у світлі саме систематичності таких дій, а також фокусується увага на дискримінації як явищі, яке, попри прогресивність деяких демократій світу, ще не зникло з порядку денного міжнародного співтовариства. Крім того, автор наголошує, що положення Конституції України, які стосуються гідності людини, не можуть бути порушені навіть у випадку загальносуспільної користі, а тому зазначене право не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Відзначено також прямий зв'язок, визначений українським законодавцем, між життям людини і її гідністю. На нашу думку, це найбільш повний підхід до розуміння концепції цього поняття, саме існування людини нерозривно пов'язане з гідністю такого існування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Кулик, О. В., П. Н. Желтов, and Д. С. Абраменко. "ОГЛЯД ВИДІВ МИЮЧИХ РІДИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ПАЛИВНИХ БАКІВ РАКЕТ-НОСІЇВ." Journal of Rocket-Space Technology 29, no. 4 (November 17, 2021): 95–105. http://dx.doi.org/10.15421/452110.

Full text

Abstract:

У статті наводиться аналіз різних видів миючих рідин для видалення органічних і неорганічних забруднень з внутрішньої поверхні паливних ракет-носіїв вітчизняного виробництва. Описано характеристики видаляються забруднень з паливних баків. Описано переваги і недоліки найефективніших фторсодержащих миючих рідин, докладно описані властивості хладону-113. У зв'язку з прийнятими рішеннями на ВО ПМЗ був переглянутий ряд технологічних процесів очищення і знежирення з метою виключення хладону 113 з технологічного циклу. Для основної маси ДСЕ була змінена технологія знежирення: метод занурення замінений на метод затоки, виключено знежирення в парогазової фазі хладону-113 на установці УОФ-2, переглянуті післяопераційні норми витрати з метою їх скорочення, проведена ревізія обладнання, що застосовується. Крім того, в якості технологічних матеріалів замість хладону-113 стали застосовуватися бензин і водні миючі розчини. Обґрунтовано необхідність застосування миючих рідин на основі поверхнево-активних речовин. Визначена можливість застосування миючих рідин в залежності від конструктивних особливостей очищуються. Пред'явлені вимоги до альтернативних миючим рідин. Багатокомпонентні вуглеводневі розчинники отримують переважно на базі бензинових і гасових фракцій, а також спеціальні нафтові розчинники, які отримують шляхом суворого добору групового вуглеводневого і фракційного складів - НЕФРАС, сольвенти і інші вуглеводневі розчинники спеціального призначення (контакт Петрова, крезоли та ін.). На базі наведеної в статті нормативної бази галузі та міжнародних стандартів проведено аналіз можливості застосування існуючих розчинників замість хладону 113. Також наведено рекомендації застосування видів миючих рідин від типів внутрібакових елементів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Манко, Г. І., О. В. Тітова, В. І. Кравець, and А. А. Іброхімова. "Інформаційна невизначеність засобів вимірювання, що калібруються." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5 (269) (September 10, 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-38-41.

Full text

Abstract:

Концепція невизначеності стала стандартом у метрології. Вітчизняні та міжнародні нормативні документи передбачають застосування процедур оцінки невизначеності в ході калібрування засобів вимірювання. У цій статті розглядаються проблеми використання концепції невизначеності в процесі калібрування. Відмічено, що в ряді дослідницьких робіт показані слабкі сторони рекомендованих підходів до оцінки невизначеності та пропонується використання альтернативних методів оцінки. Разом з тим, поняття невизначеності має безпосередній зв'язок із методами оцінки кількості інформації. Тому є доцільним використанням інформаційної невизначеності при калібруванні засобів вимірювання. Показано, що має місце колізія між намаганням авторів нормативних документів слідувати модним течіям у метрології та прозою життя, що складається у необхідності вирішення реальних практичних завдань оцінки придатності каліброваних приладів. Для розв’язання цієї колізії запропоновано використовувати інформаційні критерії, що базуються на поняттях корисної інформації Бонгарда. Якість засобів вимірювання можна характеризувати невизначеністю Бонгарда, яка оцінює відмінність розподілу ймовірностей вимірюваної величини від розподілу ймовірностей результатів вимірів. Якщо ці розподіли є однаковими, невизначеність щодо значень вимірюваної величини може бути охарактеризована інформаційною ентропією Шеннона. Внаслідок недосконалості засобів вимірюваний вноситься дезінфомація (негативна корисна інформація Бонгарда), яка оцінюється різницею невизначеності Бонгарда та ентропії Шеннона. Максимальна кількість дезінфомації відповідає випадкам нульової апріорної невизначеності вимірюваної величини, тобто нульовій ентропії. Відношення кількості дезіформації, отриманої при вимірах, до максимально можливої кількості, являє собою відносну інформаційну невизначеність засобів вимірювання. Якщо це буде виражено у відсотках, то вона буде служити кількісною характеристикою якості засобів вимірювань і може бути повноцінною заміною традиційного класу точності в повній відповідності до концепції невизначеності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Antonova, Liudmyla, and Vahif Abdullayev. "Корупція як чинник загрози національній безпеці." Public Administration and Regional Development, no. 12 (May 24, 2021): 336–55. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.02.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено явище корупції як чинник загрози національній безпеці сучасної України й надано пропозиції щодо нівелювання корупційних проявів у вітчизняній системі національної безпеки. Змістовно розкрито сутність таких полікомпонентних понять як «корупція», «національна безпека України», «національні інтереси України», «загрози національній безпеці України», «антикорупційна політика», «антикорупційна стратегія». Зазначено складові національної безпеки України, її основні об’єкти. Визначено основні інституціональні загрози національній безпеці сучасної України. З’ясовано причини та умови виникнення, існування та розповсюдження сучасної корупції. Розкрито корупцію як сучасне транснаціональне й транскордонне явище. Охарактеризовано глобалізаційне явище корупції з позиції транснаціоналізму. З’ясовано характерні риси явища корупції в сучасній Україні. Визначено місію, мету сучасної антикорупційної політики. Здійснено системний аналіз проектів антикорупційних стратегій України. Запропоновано актуальні положення до ймовірної національної антикорупційної стратегії. Надано практичні пропозиції щодо зменшення рівня корупції у вітчизняних органах публічної влади. Аргументовано зв'язок існування корупції з наявністю людського чинника. Визначено роль та значення корупції у питаннях міждержавної взаємодії та міжнародної співпраці. Теоретико-практично обґрунтовано нагальну потребу в удосконаленні та розвитку механізмів запобігання та протидії корупції з урахуванням закордонного досвіду на сучасному етапі розвитку української держави. З метою запровадження дієвих механізмів реалізації вітчизняної антикорупційної політики запропоновано прямі та інституційні заходи протидії корупції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Сіленко, А. О., and Н. В. Крук. "Відкритий уряд: досвід Сполучених Штатів Америки та європейських країн." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 76–82. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.309.

Full text

Abstract:

У вересні 2011 року Україна почала процедуру вступу в партнерство та приєдналася до Міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»», яка спрямована на підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності державних органів, упровадження високих стандартів професійної чесності в державному управлінні. Ініціатива «Відкритий Уряд» актуалізує і ставить на порядок денний питання про підвищення ефективності демократичних інститутів в Україні. Метою статті є розгляд досвіду Сполучених Штатів Америки і європейських країн. У статті проведено порівняльний аналіз закордонного досвіду реформування державної влади, на основі якого зроблено висновок про те, що процес реформування державної влади мав дуже важливу політичну мотивацію у зв'язку із кризою довіри в демократичних країнах наприкінці ХХ століття до традиційних політичних інститутів представницької демократії, які забезпечували її легітимність протягом усього століття, - партій, виборів, парламентів, держави загалом. Розглядається формат ініціативи «Відкритий Уряд», у рамках якої держава бере на себе чіткі зобов'язання за вказаними пріоритетами. Офіційна мета даної ініціативи - забезпечення безпрецедентного рівня відкритості уряду, створення системи прозорості, участі та співпраці урядових агентств із громадянами і групами інтересів публічного, приватного та некомерційного секторів у формуванні та реалізації політичних рішень. Зроблено висновок про те, що застосування досвіду закордонних країн, що мають ефективні системи інформаційної відкритості органів влади, може принести помітну користь у процесі вдосконалення діяльності органів державної влади України. Проте варто враховувати, що кожна країна має свою специфіку, сліпе запозичення «чужих» зразків навряд чи принесе очікувані результати. Тому Україні необхідна власна модель системи інформаційної відкритості влади, що враховуватиме національну специфіку, особливості історичного розвитку, політичні, соціально-економічні, культурні, соціально-психологічні й інші чинники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Волощук, Оксана Троянівна, and Андрій Романович Воробчак. "ДOТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ПРИ ЗДІЙСНEННІ АНТИТEРOРИСТИЧНOЇ ДІЯЛЬНOСТІ." Знання європейського права, no. 3 (February 7, 2020): 195–207. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.34.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються та аналізуються проблеми, які виникають при здійсненні антитерористичної діяльності. Акцентується увагу на тому, що складно знайти баланс у дотриманні прав людини при здійсненні антитерористичних заходів правоохоронними органами. Часто відбувається порушення прав людини. Зроблено висновок про те, що боротьба з тероризмом та захист прав людини - цілі, які не можуть конфліктувати між собою. Вони доповнюють і взаємно підсилюють один одного, тому при вжитті заходів, спрямованих на припинення терористичної діяльності. Держави зобов'язані дотримуватися ключових принципів і норм міжнародного права, а також конкретних зобов'язань, прийнятих у зв'язку з участю в міжнародних угодах з прав людини. Одним із жахіть XXI століття є тероризм, який набувши транснаціонального характеру, пeрeтвoрився на загальнoлюдськe лихo, яке станoвить oдну із найбільш сeрйoзних загрoз для міжнарoднoгo миру і бeзпeки, є відповідно гoлoвнoю загрoзoю фундамeнтальним правам людини. Сьoгoдні дeдалі більшe країн зазнають ширoкoмасштабних тeрoристичних актів з масoвими наслідками у вигляді людських жeртв. Пoтрібнo всілякo підтримувати зусилля урядів всіх країн, всієї світoвoї спільноти в прoтидії тeрoризму в усіх йoгo прoявах, та забeзпeчeнні нeвідвoрoтнoсті пoкарання тeрoристів у будь-якій країні, у будь-якій тoчці зeмнoї кулі, аджe тeрoризм зажди пoв’язаний із грубими пoрушeннями oснoвних прав людини. Як правилo, при віднoснo нeвeликій інтeнсивнoсті тeрoристичнoгo насильства будь-які oбмeжeння дeмoкратичних свoбoд в суспільстві сприймається вкрай нeгативнo, як викoристання дeржавoю нeсприятливoї ситуації свoбoд для тoгo, щoб пoсилити свoє втручання в oсoбистe життя грoмадян, пoлeгшити для сeбe кoнтрoль за їх діями і знизити планку вимoг дo сeбe.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Шепета, О. В., and О. К. Тугарова. "Основні вимоги до створення служби захисту інформації на підприємстві." Прикарпатський юридичний вісник, no. 3(32) (October 16, 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).607.

Full text

Abstract:

Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки. Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Ізбаш, О. О. "МЕДІАЦІЯ ТА АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ ОНЛАЙН." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.12.

Full text

Abstract:

Анотація. Медіація здатна загальновигідно вирішувати ті проблеми, що здаються нерозв'язними, і створює основу для довгострокового миру, сталого розвитку, збереження партнерських відносин навіть в умовах неминучих криз. Сьогодні на тлі розвитку електронної комерції, цифрової економіки все більшого розвитку отримує і так звана онлайн-медіація, що, використовуючи сучасні методи зв'язку, Інтернет та відеоконференції, а також програмне забезпечення, дозволяє вирішувати спори чи не в момент їхнього зародження. При цьому, звичайно ж, до онлайн-медіації, або онлайн вирішення спорів, потрібно ставитися з обережністю, тверезо оцінюючи її особливості, що одночасно є причиною її недоліків. Онлайн вирішення спорів здійснюється за допомогою технічних засобів і найчастіше не передбачає прямого (зокрема візуального) контакту сторін. Тобто невербальні прояви, характеристики голосу, інтонації залишаються поза межами сприйняття опонента. До цього додаються посилений вплив міжкультурних відмінностей та підвищений ризик спотвореного сприйняття текстових повідомлень. Також до недоліків онлайн-медіації варто віднести відсутність чітких та єдиних міжнародних правил щодо цієї процедури, хоча цей недолік частково компенсується наявністю на ринку низки програмного забезпечення у цій сфері (SquareTrade, Qualtrust, Youstice та ін.), яке більш-менш має однакову процедуру. Тим не менш, коло прихильників такого способу вирішення спорів поступово розширюється. За останні роки онлайн-медіація в тому чи іншому вигляді знайшла своє втілення в системах вирішення спорів між покупцями та продавцями в інтернет-магазинах, таких як, наприклад, Aliexpress, eBay, Amazon або Ozon, які давно використовують системи автоматичного вирішення спорів, в яких закладено алгоритми на засадах медіації. З їх допомогою щорічно вдається вирішувати чи запобігати мільйонам спорів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Біла-Кисельова, А. А. "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНІ СВОБОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.655.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду про захист фізичних осіб під час обробки персональних даних. Автор вважає, що досвід Європейського Союзу для України міг би зіграти вирішальну роль під час урегулювання в національному законодавстві певних недоліків щодо організації роботи державних органів у системі захисту фізичних осіб під час обробки персональних даних. Проаналізована практика Європейського суду з прав людини щодо захисту персональних даних у контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведено приклади рішень ЄСПЛ, у яких констатовано порушення прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зроблено висновок, що відкритий режим тримання персональних даних (інформації) може спричинити шкоду фізичній особі. Фізичні особи потерпають від порушень щодо доступу до їх персональної інформації без їх згоди. Автор звертає увагу на те, що інформатизація суспільства призводить до виникнення нових труднощів для захисту персональних даних фізичних осіб. Зріс обмін персональними даними між публічними та приватними суб'єктами, між публічними суб'єктами різних галузей в органах державної влади. Такі зміни вимагають наявності більш узгоджених засад щодо захисту персональних даних. Встановлено, що в Україні діє не на достатньому рівні процедура захисту прав особи від протизаконного втручання в її особисте життя. Зроблено наголос на тому, що право на захист персональних даних не є абсолютним правом, але державні органи мають пам'ятати, що «збір, використання, обмін зібраною інформацією, зберігання інформації, а також розповсюдження третім особам такої інформації охороняється сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Право на захист персональних даних повинно розглядатися в зв'язку з його функцією в суспільстві та бути збалансованим з іншими фундаментальними правами згідно з принципом пропорційності. Саме тому слід спиратися на міжнародний досвід та модернізувати національне законодавство в питанні захисту фізичних осіб під час використання та обробки персональних даних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Venger, O. P., O. Ye Smashna, Yu I. Mysula, V. S. Bilous, L. M. Sas, O. O. Liuta, Ya M. Nestorovych, and T. P. Guseva. "ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (November 23, 2018): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9561.

Full text

Abstract:

Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продовження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Мазур, В., and І. Боровська. "Аналіз поняття старості у науково-практичному та теоретичному аспектах." Юридичний вісник, no. 4 (October 30, 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1967.

Full text

Abstract:

Кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів, а також на соціальний захист у старості та звернення до суду за таким захистом. Старість тісно взаємопов'язана з процесом старіння, який починається від народження і постійно триває до смерті особи. У статті автори здійснюють спробу проаналізувати поняття старості в теоретичному та науково-правничому розумінні, а також дослідити правову природу старості за законодавством України. Оскільки новелою в цивільно-процесуальному та господарсько-процесуальному законодавстві є застосування терміна «старість», а саме під час допиту свідка за місцем проживання (перебування), який через старість або з інших поважних причин не може прибути в судове засідання, тому автори ставлять перед собою за мету - з'ясувати в різних аспектах поняття старості. Для досягнення поставленої мети авторами статті здійснено аналіз теоретичного розуміння поняття старості та вплив такого теоретичного розуміння на тлумачення її в практичній діяльності судових органів. Крім теоретичної бази, автори дослідили чинне законодавство України, а саме норми Конституції України як Основного Закону, Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України й інших нормативно-правових актів, підзаконні нормативно-правові акти, приділили увагу дослідженню проблемних питань щодо розуміння поняття старості в міжнародних договорах, а саме в Конвенціях, а також проекти законів, щоб з'ясувати правову природу та понятійно-правовий апарат терміна старості. Досліджено співвідношення категорій «процесуальна дієздатність» та «старість» у контексті правового статусу свідка як учасника судового процесу під час допиту свідків за місцем проживання (перебування) внаслідок неможливості прибуття в судове засідання у зв'язку зі старістю, похилим віком. Також у статті розглянуто поняття старості через призму тлумачення в законодавстві категорії «похилий вік», при цьому проаналізувавши законодавство у сфері соціального захисту та пенсійного страхування. Автори звернули увагу та проаналізували критерії поділу старості та класифікацію періодів геронтогенезу, а також запропонували власне розуміння категорії старості в правозастосовчій діяльності та запропонували внести відповідні зміни до чинного законодавства України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Галазюк, Н. М. "ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 21, 2020): 54–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.54-62.

Full text

Abstract:

Розвиток глобалізаційних процесів роблять залежними усі країни від світових ринків капіталів, товарів та послуг, внаслідок чого усі країни отримують, як шоки, так і стимули для свого економічного розвитку. Не дивно, що від успіхів чи невдач у розвитку зовнішньоекономічних відносин сьогодні залежать темпи та характер розвитку переважної більшості країн світу. Сучасна зовнішньоекономічна політика України направлена на європейську інтеграцію та просування продукції вітчизняного товаровиробника на європейський ринок, проте збільшення експортного потенціалу можливе за рахунок оновленні або модернізації технологічних процесів виробництва продукції та пристосування до міжнародних стандартів якості, які висувають країни-імпортери. У структурі українського експорту, бачимо перевагу сировини та продуктів нижчого рівня переробки. Саме тому, на сьогоднішній день стає актуальною проблема розвитку і диверсифікації експортного потенціалу країни, успіх у вирішенні якої буде визначатися масштабами і ефективністю участі України у міжнародному поділі праці в умовах поглиблення глобалізації світового господарства. Україна має стати країною з вільною економікою, що передбачає формування сприятливого бізнес-середовища з низьким податковим тиском, мінімізації втручання держави в прийняття економічних рішень. До складових відкритості, як правило, належать: лібералізація зовнішньої торгівлі, встановлення чітких зв'язків між внутрішньою і зовнішньою ціновою і валютною динамікою, готовністю вітчизняних товаровиробників до конкурентної боротьби на світових ринках. В даній статті об’єктом вивчення є процес формування та нарощення експортного потенціалу України в умовах євроінтеграційних перетворень. У процесі дослідження використовувались специфічні та загальноекономічні методи, а саме, абстрактно-логічний, статистичного дослідження, визначення абсолютних, відносних величин, ряди динаміки, а також метод єдності історичного та логічного, аналіз і синтез та інші наукові методи дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

ВОЛОШИНОВ, СЕРГІЙ. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 179–88. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-179-188.

Full text

Abstract:

У статті автор на основі систематизації науково-педагогічних праць, що стосуються професійної підготовки фахівців морської галузі, у пошуку наукової літератури Google Академія та електронних каталогах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського подав його кількісний та якісний аналіз. Докладно вивчено дисертаційні дослідження сучасних українських науковців, зокрема Барсук С.Л., Волошинова С.А., Герганова Л.Д., Доброштан О.О., Козак С.В., Литвиненко І.Ю., Осадчої К.П., Пріміної Н.М., Сокола І.В., Спичак Т.С., Фролової О.О. Так, ґрунтуючись на науковій діяльності, що документально зафіксована в різні часові періоди, було констатоване зростання досліджень щодо професійної підготовки фахівців морської галузі та зокрема судноводіїв. Визначено такі аспекти вивчення проблеми професійної підготовки фахівців морської галузі в науково-педагогічній теорії: формування іншомовної компетентності (С.Л. Барсук, С.В. Козак, І.Ю. Литвиненко, Н.М. Пріміна), формування професійної компетентності (Л.Д. Герганов, І.В. Сокол), алгоритмічна підготовка (С.А. Волошинов), навчання математики (Т.С. Спичак, О.О. Доброштан), формування соціокультурної компетенції (О.О. Фролова), підготовка до професійно-орієнтованого спілкування (В.Б. Смелікова). У статті зазначається, що дисертаційні дослідження аспектів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів зумовлені вимогами міжнародних документах морської галузі, особливостями професійної діяльності в мультинаціональному середовищі та зростанням конкуренції на світовому ринку праці. У дослідженні також наголошується, що формування ж професійної компетентності фахівців морського флоту теоретично та експериментально перевіряється структурними моделями в процесі вивчення фахових дисциплін т а на виробництві. Зазначається, що вивчення математики майбутніми морськими спеціалістами має бути побудовано на моделі методичної системи реалізації міжпредметних зв'язків. Подальші пошуки вбачаються в здійсненні аналізу практичного досвіду професійної підготовки фахівців морської галузі в Україні. Ключові слова: фахівці морської галузі, професійна підготовка, педагогічна теорія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Данелія, Т. С. "Принципи сталого розвитку Світового океану." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 3, 2020): 69–72. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).568.

Full text

Abstract:

Актуальність статті зумовлена тим, що для досягнення амбіцій світового співтовариства, викладених у Цілях сталого розвитку, необхідно розширити використання океану для виробництва продуктів харчування, енергії, сировини та транспорту. Проведення цих заходів має бути узгоджено на постійній основі з екологічними цілями щодо сприяння зменшенню глобального потепління та деградації довкілля. Забезпечення так званого «здоров'я» Світового океану є однією із пріоритетних Цілей сталого розвитку. У статті аналізуються основні положення та принципи, які сприяють сталому управлінню та розвитку Світового океану та його складників згідно із Цілями сталого розвитку ООН. З'ясовано, що стале управління і розвиток Світового океану вимагає постійної, відкритої участі із залученням усіх основних зацікавлених суб'єктів (держав, конгломерацій рибного господарства тощо). Так, наприклад, ефективні інституціональні стратегії мають включати багато лісабонських принципів одночасно. Вони лише є вихідними точками для берегової та спільно керованої риболовлі; управління рибним господарством за окремими видами; прогнозування екологічного впливу у відносно невеликих масштабах або розроблення моделі індивідуальних стимулів тощо. Зроблено висновок, що зв'язок між океанами, морями та морськими ресурсами та добробутом людини не є однобічним. Хоча збільшення добробуту людини часто створюється ціною цілісності екосистеми, воно також може потенційно зменшити негативний антропогенний вплив на морське середовище, наприклад, завдяки більш раціональному використанню ресурсів, змінам структури виробництва, споживання, удосконаленню управління та контролю людської діяльності. Для цього потрібне хороше управління та сприятливе середовище. Для зменшення негативного антропогенного впливу на морське середовище потрібне належне міжнародне регулювання, а також здійснення адекватних заходів, наприклад, більш раціональне використання ресурсів, зміна способів виробництва, зменшення споживання, вдосконалення міжнародного співробітництва, правового регулювання, управління та контроль діяльності кожного. Проекти та заходи повинні бути розроблені та реалізовані на інтегрованому та міжгалузевому рівні відповідно до екосистемного підходу та із залученням усіх зацікавлених сторін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Тарановська, А. О. "Концептуальні основи прав і свобод людини в іудейському праві та їх сутнісні риси в Конституції України." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 14, 2020): 235–40. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1874.

Full text

Abstract:

Висвітлене питання щодо актуальності теоретичного визначення категорії «права і свободи людини», зауважений самобутній характер єврейського права, що, можливо, здійснило історичний та цивілізаційний вплив на правові системи інших держав. Також досліджується процес формування концепції теорії прав і свобод людини в аспекті релігійної доктрини іудаїзму. Крім того, порівнюється та аналізується можливий вплив іудейської релігійно-правової системи на визнання категорії прав і свобод людини на офіційному рівні серед міжнародної спільноти та в національному законодавстві. Особлива увага приділяється дослідженню щодо закріплення фундаментальних прав і свобод людини, котрі беруть початок із релігійної традиції іудаїзму, в Основному Законі України. Автором визначено основні культурно-правові закономірності функціонування категорії «права людини» в контексті їх універсальності для суспільства. Розглядаються основні аспекти релігійної традиції іудаїзму як стародавньої монотеїстичної релігії, яка зародилась на території Близького Сходу та об'єднує прихильників за етнічною ознакою. У статті подана думка, що іудаїзм можна розглядати як першу релігію, котра закріпила універсальні норми моралі, яка змогла сформувати поведінку людини на буденному рівні, поєднуючи загальні та індивідуальні принципи впливу на суспільство. Іудейська релігійна доктрина розглядається як потужна система принципів, норм та приписів, котрі виступають універсальними суспільними регуляторами та мають чітку ієрархію. Автор зазначає важливість релігійних норм як соціальних важелів, які регулюють суспільні відносини, об'єктивно функціонують та впливають на життя суспільства. Проаналізовано сутність основних культурно-правових закономірностей функціонування концепції теорії прав і свобод людини в контексті релігійної правової системи й до сьогодення. Надано загальну порівняльну характеристику (у вигляді таблиці) норм Конституції України, котрі закріплюють визначені права та свободи людини, з релігійними текстами іудаїзму. Підсумовано, що є певний зв'язок між змістом іудейських релігійних норм та конституційними нормами Основного Закону України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Ляшко, О., В. Кліндухова, and А. Гейлик. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.08.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальному питанню прикладної спрямованості дисциплін математичного циклу, моделювання інженерних процесів засобами традиційного курсу вищої математики та використання теорії центру мас. Питання інтегрованості компетентностей професійної підготовки фахівців річкового та морського транспорту в систему математичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та імплементованою у світове товариство, до математичних знань студентів молодших курсів морських спеціальностей висувається низка вимог. Зауважено, що деякі питання інженерної математики відображенні в міжнародних вимогах Модальних курсів ІМО та, в той самий час, не зовсім повністю відображені в курсі математичних дисциплін морських ЗВО. Запропоновані задачі повною мірою відображають зв'язок математичної підготовки з освітньо-професійними програмами підготовки фахівців річкового і морського транспорту, Стандартними вищої освіти України та міжнародними вимогами ІМО. Кожна задача включає коментар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої математики, так і за допомогою теорії про центр мас. В свою чергу, інтегральний метод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої математики, а й зацікавити та вмотивувати студента до підвищення рівня математично-професійних навичок, формування професійних задач на основі фундаментальних математичних тверджень, методів, засобів. Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення методичної системи завдань дисциплін математичного циклу у відповідності до вимог освітньо-професійних програм підготовки фахівців річкового та морського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напряму розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність математичних та професійних компетентностей. Ключові слова: моделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і морського транспорту, професійно-математична підготовка, центроїд, барицентр, центр мас

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Зв'язки міжнародні'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles