Academic literature on the topic 'Збиральні машини'

У статті проводиться обґрунтування конструктивних параметрів шляхом узгодження роботи змінних і постійних механізмів універсальної льонозбиральної машини. Побудовано схеми змінних механізмів та обґрунтовано їх основні параметри. Застосування універсальної льонозбиральної машини, яка може виконувати в різні терміни окремі операції і може мати змінні апарати, дозволяє усунути ризики збирання льону. Завдяки цьому можна застосувати і комбайновий, і роздільний способи, що підвищить ефективність виконання збиральних робіт. У зв’язку з цим доцільно провести дослідження і дослідно-конструкторські роботи з метою створення дешевої і простої в експлуатації льонозбиральної машини зі змінними апаратами.Ключові слова: універсальна льонозбиральна машина, льон, бральний апарат, підбирально-повертальний апарат, шків, ролик, пас.

Розглянуто підходи до обґрунтування алгоритмів визначення складу машинного парку необхідного для виконання механізованих технологічних операцій, на основі визначених типів робочих органів. Досліджено показники для сільськогосподарських машин, які забезпечують якісне виконання основних технологічних операцій: ширина захвату, кінематична довжина і ширина, робоча швидкість, опір агрегатування, потужність на привід робочих органів.Визначено фактори, що впливають на реальну робочу швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції та коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин. Реальна робоча швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції залежить від складу машинного агрегату.Ширина захвату сільськогосподарських машин залежить від розмірів полів, їх конфігурації, довжини гонів, нахилу місцевості та конструктивної ширини захвату. Коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин залежить від виду операції, типу робочого органу та від обмежень за агротехнічними вимогами. Аналіз проведених досліджень показує, що залежність коефіцієнту використання ширини захвату орного агрегату залежить від швидкості виконання операції і має квадратичний характер. Для машин, які вносять засоби захисту рослин або проводять підживлення по листку, коефіцієнт використання ширини захвату залежить від висоти встановлення форсунки над поверхнею ґрунту і кутом розпилення рідини.Розглянуто фактори що впливають на потужність необхідну для приводу робочих органів збиральних машин. Все перелічене необхідно враховувати при створенні математичних моделей, для процесу вибору оптимального складу машинного парку, спираючись на попередньо визначені типи робочих органів.

В статті описано вплив рушійних систем машинних агрегатів (МА) на систематичне переущільнення ґрунту, яке впливає на розвиток сільськогосподарських культур починаючи від проростання та до формування врожаю. Названо основні наслідки, до яких призводять ущільнення від рушійних систем МА. Розглянуто уже існуючі методи для зменшення механічного впливу рушіїв на ґрунт. Підсумки розвитку тракторобудування і масове застосування тракторів в аграрному господарстві підтвердили побоювання дослідників про пагубний вплив рушіїв тракторів на родючий шар ґрунту і викликали загострення ряду серйозних проблем, які не можуть бути вирішені в рамках загальноприйнятої технології використання МА в землеробстві Контроль трафіку вимагає належного узгодження руху всіх машин, включаючи комбайни, зернові перевантажувачі. Перетворення руху техніки на контрольований трафік не є простою заміною, швидше переходом, який може тривати роки. Питання оптимізації збирального процесу зернових культур хвилюють багатьох агровиробників. Якщо для прискорення роботи існує можливість придбати більш потужний комбайн з містким бункером і іншими сучасними технічними можливостями, то логістичне питання вирішити набагато складніше. Розроблена пропозиція моніторингу збирального процесу, яка включає процес моніторингу роботи збиральної техніки, розробку і використання даних щодо місце локалізації перевантажувачів, автомобілів по відношенню до збирального комбайна та оцифрування відповідної інформації − дає можливість побудувати оптимальний маршрут переміщення зерна від комбайна до зерновоза з уникненням ущільнюючого ефекту ґрунту, його втрат при перевантажуванні, контроль кількості та вологості зібраного збіжжя та оптимізації витрати паливно-мастильних матеріалів.

Одним зі способів зниження сукупних витрат на виробництві зерна є зменшення вартості парку сільськогосподарської техніки, зокрема за рахунок використання як енергозасобу зернозбирального комбайна та виконання комплексу робіт, не притаманних збиральній машині. У роботі означені основні положення щодо використання самохідного зернозбирального комбайна як енергозасобу, досліджено можливості завантаження його на інших сільськогосподарських роботах у пікові моменти весняного та осіннього періодів. Проведено економічне оцінювання використання зернозбирального комбайна як енергозасобу замість трактора на виконанні сільськогосподарських робіт у пікові періоди роботи тракторів та вільних від роботи зернозбиральних комбайнів. Оцінено собівартість виконаних робіт за допомогою накладання на обсяг робіт умовного господарства. Для економічного оцінювання доцільності створення енергозасобу на базі зернозбирального комбайна було розглянуто сільськогосподарське підприємство лісостепової зони України, що спеціалізується на товарному виробництві зерна. Для розрахунку техніко-економічних показників роботи енерготехнологічних засобів на базі трактора і зернозбирального комбайна з технологічних карт вирощування та збирання сільськогосподарських культур були вибрані технологічні операції, що виконуються за допомогою тракторів тягового класу 30 кН та зернозбиральних комбайнів, і побудовані подекадні графіки їх завантаження в розрахунку на 1000 га ріллі. За умови використання одного зернозбирального комбайна як енергозасобу у весняний та осінній періоди польових робіт у розрахунку на 1000 га ріллі потреба в тракторах тягового класу 30 кН зменшиться на 1 одиницю. Встановлено, що використання зернозбирального комбайна як енерготехнологічного засобу дасть змогу збільшити його річне завантаження в 1,5–2 рази та отримати річний економічний ефект у межах 70–100 грн/га.

Актуальність теми. Ріжучі крайки робочих органів збиральних сільськогосподарських машин, зміцнені гартуванням СВЧ, мають досить невеликий ресурс. Це викликає порушення агротехнічних вимог, збільшення втрат урожаю при збиральних роботах, а також підвищує енергетичних витрати на їхнє проведення. До того ж заміна або заточення зношених елементів супроводжується більшими працезатратами, що приводить до зниження продуктивності праці і до простоїв техніки в ремонті. У ході досліджень виявлене, що найбільше поширення отримали технологічні методи збільшення ресурсу робочих органів збиральних машин, спрямовані на зміцнення їх поверхонь без зміни конструкції і матеріалу основи. Одним з технологічних методів зміцнення тертьових поверхонь є їхнє електролітичне хромування. зносостійкість хромових покриттів варіюються в широких діапазонах залежно від режимів їх осадження, що робить даний спосіб зміцнення поверхонь універсальним, тобто придатним для різних умов експлуатації деталей. Властивості покриттів залежать і від безлічі інших факторів, починаючи зі стадії підготовки поверхні, закінчуючи особливостями умов їх використання.

Автомобілі повинні бути не тільки надійні, безпечні, довговічні але й комфортабельні. Усе це вимагає, щоб вузли й агрегати були відмінно сконструйовані й виготовлені. Експлуатаційні властивості й надійність створюваного транспортного засобу в значній мірі залежать від характеристик трансмісій. Об'єктом дослідження є проект на ділянку з ремонту та випробування КПП. Мета роботи – розробка проекту на ділянку з ремонту та випробування КПП. У процесі роботи створено проект на окрему ділянку, здійснено розрахунки за потребою обладнання, з розробкою стенду ремонту КПП, розраховано виробничу площу ділянки. В результаті було проведено реконструкцію виробничих площ існуючого гаража, з ремонтною ділянкою. Проект на ділянку з ремонту та випробування КПП можуть застосувати до створення ділянки.