To see the other types of publications on this topic, follow the link: Застосування полімерних матеріалів.
Journal articles on the topic 'Застосування полімерних матеріалів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 31 journal articles for your research on the topic 'Застосування полімерних матеріалів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Доманцевич, Н. І., and Б. П. Яцишин. "ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ПЛІВОК З ІНГІБІТОРАМИ КОРОЗІЇ ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ МЕТАЛОВИРОБІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-01.
Full textAbstract:
Процес корозії спричиняє не тільки великі витрати через необхідність переробки або заміни виробів, а може значно похитнути ринкову позицію виробників. Компанії щороку недорахову- ють зі свого бізнесу мільярди доларів – виключно через корозію. Використання модифікованих полі- мерних плівок з інгібіторами атмосферної корозії дає змогу змінити перебіг корозійного процесу про- тягом періоду експлуатації в сторону сповільнення. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти застосування протикорозійних матеріалів. Розглянуто класифікацію полімерних плівок, що застосовують одночасно як пакувальний матеріал та для протикорозійного захисту. Наведено вихідні експлуатаційні характеристики таких модифікованих полімерних матеріалів та можливі напрями їх зміни відповідно до потреб споживачів. Показано особливості застосування інгібіторів корозії в процесі розробки та використання в комплексі полімерних матеріалів захисту. Визначено взаємодію інгібіторів з полімерною матрицею-основою та іншими складовими компонентами, передусім пласти- фікаторами, з метою отримання протикорозійного матеріалу для захисту під час транспортування та зберігання. Встановлено вплив складових компонентів полімерних композицій на тривалість екс- плуатації та можливість їх довготривалого використання. Встановлено, що мінімальну кількість інгібітора, що вводять у полімер, слід вибирати розрахунково-експериментальним шляхом, врахову- ючи умови утворення мінімальної допустимої концентрації летких парів у замкненому об’ємі з мета- ловиробами і пролонгованість дії та міграції компонент із полімерної матриці. Максимальну кількість інгібітора корозії, який вводять у полімер, вибирають експериментальним шляхом, з огляду на умови отримання плівки та інтенсивність процесу переходу інгібітора в газоподібний стан.
2
Beloshenko, V. А., Y. Yu Beygelzimer, Yu V. Voznyak, and V. V. Chishko. "Модифікація полімерних матеріалів інтенсивною пластичною деформацією." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 94–103. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-94(48).
Full textAbstract:
Білошенко В. О., Бейгельзимер Я. Ю., Возняк Ю. В., Чишко В. В. Модифікація полімерних матеріалів інтенсивною пластичною деформацією // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – С. 94–103.
Узагальнено результати досліджень та проведено аналіз впливу інтенсивної пластичної деформації, яка реалізується методами крутіння під високим тиском, рівноканальної кутової і багатокутової екструзії, Т-образної рівноканальної екструзії, гвинтової та плоскої гвинтової екструзії, на структуру і фізико-механічні властивості полімерних матеріалів різної архітектури. Показана ефективність застосування методів обробки, заснованих на використанні деформації простим зсувом, для модифікації структури полімерів і полімерних композитів. Інтенсивна пластична деформація дозволяє сформувати орієнтацію в блокових зразках полімерів, яка обумовлює унікальний комплекс властивостей. Зокрема, рівноканальна багатокутова екструзія допускає в склоподібних полімерах реалізацію структурного стану, що забезпечує підвищення їх деформаційно-міцнісних і ударних характеристик незалежно від напрямку навантаження. У разі аморфно-кристалічних полімерів призводить до багаторазового підвищення жорсткості і міцності при збереженні вихідної пластичності, «інварного ефекту», істотного поліпшення трибологічних характеристик. У полімерних композитів зміна структурних параметрів наповнювачів і полімерної матриці забезпечує додаткові можливості в управлінні їх морфологією і властивостями. Обговорюються фізичні механізми виявлених ефектів структурної модифікації
3
Опришко, М. О. "ЗАСТОСУВАННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ В СУДНОБУДУВАННІ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 134–38. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.134-138.
Full textAbstract:
Зацікавленість до застосування полімерних композиційних матеріалів в суднобудуванні в першу чергу викликана їх високою питомою міцністю, а також корозійною стійкістю, низькою теплопровідністю, немагнітністю, високою ударостойкістью, але найголовніше можливістю проектування і створення нових матеріалів і конструкцій з них. Отримані конструкції мають поліфункціональні властивості, тобто властивості, що залежать від компонентів матеріалу, з якого вони створені. Все це дозволяє проектувати не тільки конструкцію із заданого матеріалу, а й сам матеріал. Таким чином, досягнення в одній конструкції необхідних характеристик по несучій здатності і вібро, звуко-, радіопоглинанню дозволяє знизити не тільки її вагу але і забезпечити підвищення захищеності корабля по фізичним полям
4
Nagurskyj, O. A., M. S. Malovanyy, S. D. Sinelnіkov, and V. V. Vashchuk. "ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ КАПСУЛЮВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 139–45. http://dx.doi.org/10.15421/40250823.
Full textAbstract:
Для проведення досліджень використовували полімери, які входять до складу побутових відходів: поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, поліетилентерефталат та синтетичне мінеральне добриво – амонію нітрат. Проникність полімерних матеріалів вивчали експериментально із застосуванням кондуктометричної установки. Експериментальним шляхом визначено коефіцієнти внутрішньої дифузії розчину амонію нітрату. Теоретично доведено здатність цих полімерів до деструкції у ґрунтовому середовищі. Показано, що ці полімери можна використовувати для створення капсульованих мінеральних добрив із терміном дії 3-9 місяців.
5
Bolotov, Hennadiy, Iryna Prybytko, Tymur Hanieiev, Mykola Korzachenko, and Svitlana Yushchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ В ТЕХНОЛОГІЯХ ВИГОТОВЛЕННЯ ФІБРОБЕТОНУ (ОГЛЯД)." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 2(24) (2021): 206–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-206-217.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості будови та основні проблеми отримання перспективного виду композиційних будівельних матеріалів – дисперсійно-армованих бетонів (фібробетонів), що складаються з будівельної матриці та армуючих волокон. Проаналізовано результати відомих на даний час досліджень по застосуванню плазми тліючого розряду для обробки поверхонь армуючих волокон з неорганічних та полімерних матеріалів з метою підвищення їх адгезії до матричного матеріалу. Аналіз джерел свідчить, що модифікація поверхонь волокон тліючим розрядом суттєво підвищує міцність зчеплення волокон із будівельним матеріалом і є перспективним технологічним напрямком. Визначено, що обмеженість застосованих способів і режимів плазмової обробки волокон робить доцільним подальше проведення досліджень. Представлена в статті інформація має оглядовий характер.
6
Ishchenko, Olena. "ПЛІВКИ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ПОЛІСАХАРИДІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 257–63. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-257-263.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю розробки сучасної вітчизняної технології створення біоактивних полімерних матеріалів для трансдермальних систем та надання їм комплексу властивостей, зокрема знеболювальних та антимікробних. Дослідження набувають актуальності також з урахуванням того, що склади плівок на основі полісахаридів мають певні переваги. Також доступна вітчизняна первинна сировина для їх одержання. Постановка проблеми. Встановити можливість та особливості одержання плівок медичного призначення на основі хітозану та крохмалю. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі стосовно полімерних матеріалів, які використовують для одержання сучасних лікарських засобів, таких як плівки, губки, гелі з антисептичними та фунгіцидними властивостями. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Технології одержання плівки на основі композиції хітозану та крохмалю з покращеними фізико-механічними властивостями. Постановка завдання. Розробити технологію та композиції для одержання плівок на основі полісахаридів, а саме: хітозану, розчиненого в 5 %-вій молочній кислоті, та крохмалю з різними масовими частками, дослідити одержані плівки, встановити придатність цих матеріалів для застосування як плівок медичного призначення. Виклад основного матеріалу. Встановлено, що полімерна композиція на основі хітозану та крохмалю, за другим способом підготовки, мають покращені фізико-механічні властивості, розривна напруга зростає з 0,38 до 1,64 МПа. Встановлено, що процес термостабілізації та збільшення вмісту крохмалю впливають на сорбційні властивості плівок, які поступово зменшуються від 300 до 110 %, і це дає можливість регулювати кінетику вивільнення. Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень встановлено, що запропонована технологія та рецептурний склад плівок на основі полісахаридів може бути застосовано для одержання плівок медичного призначення. Процесом термостабілізації та вмістом крохмалю можна регулювати сорбційні властивості плівок і це вливає на кінетику вивільнення лікарського препарату
7
МАРТИНЮК, Галина, Олена АКСІМЕНТЬЄВА, Микола ЯЦКОВ, and Оксана ГАКАЛО. "КІНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ Й ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ СПРЯЖЕНИХ ПОЛІАМІНОАРЕНІВ ТА ПОЛІАКРИЛОВОЇ АБО ПОЛІМЕТАКРИЛОВОЇ КИСЛОТ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-5.
Full textAbstract:
У статті наведені результати вивчення кінетичних закономірностей формування, структури, а також елек- тричних властивостей полімерних композитів на основі поліаміноаренових сполук, синтезованих окисною полі- меризацією аміноаренів (о-толуїдину або аніліну) у водних розчинах (гідрогелях) поліакрилової (ПАК) та поліме- такрилової кислот (ПМАК), методом in situ; з’ясовано нові можливості застосування таких систем. Досліджено вплив водорозчинних матриць поліакрилової або поліметакрилової кислот на кінетику окисної полімеризації аніліну, о-толуїдину. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії вивчено будову та молекулярну структуру полімерних композитів ПАН−ПАК. На підставі вивчення електричних властивостей отриманих композитів з’ясовано, що концентраційна залежність питомої електропровідності від вмісту наповнювачів має перколяційний характер із «порогом пер- коляції», який залежить від природи полімерної матриці та поліаміноарену і становить 2,3−2,5% для композита ПоТІ−ПАК, 3−4% − для ПоТІ−ПМАК, 1,8% − для ПАН-ПАК і близько 2% − для ПАН−ПМАК. З’ясовано, що наявність іон-провідних матриць поліакрилової та поліметакрилової кислот суттєво змінює кінетику полімеризації аніліну та о-толуїдину, проте не впливає на напівпровідниковий характер електропровід- ності та оптичного поглинання, спряжених поліаміноаренів, що дозволяє використовувати утворені композити для виготовлення нових електропровідних полімерних матеріалів.
8
Pasichnyi, V. M., О. V. Khrapachov, A. I. Ukrainets, А. І. Marynin, N. P. Lohvynenko, and E. I. Kapitula. "Використання повторної пастеризації при виготовленні варених ковбасних виробів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (February 27, 2018): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8506.
Full textAbstract:
Питання безпеки продуктів харчування є чи не основним, якому приділяється широка увага в умовах сьогодення. Зберегти свіжість та якість продукту протягом терміну його зберігання та задовольнити вимоги споживача є основною метою виробників та торгівельних мереж. Варені ковбаси, сосиски, сардельки є дуже поширеною та популярною групою продуктів споживання. Але одночасно дані продукти мають порівняно невеликий термін зберігання, що дуже незручно за умов розгалуженого ланцюга логістики, до якого звикло більшість виробників м’ясопродуктів. Є декілька напрямків подовження термінів зберігання даної продукції, а саме: за рахунок використання газо- та паронепроникних оболонок, консервуючих речовин, пакування продукції в багатошарові полімерні матеріали тощо. Але для досягнення стабільних результатів під час виробництва, зберігання та реалізації продукції необхідно контролювати цілий ряд факторів, таких як: гігієна, температура, рН, активність води (aw), дія кисню та інші, оскільки вони впливають на споживчі характеристики продукту і за відсутності контролю – сприяють його псуванню. Істотним видом псування є мікробіологічне, що спричинене дією мікроорганізмів: бактерій, плісняви, дріжджів, вірусів і т.д. Відомо, що більшість мікроорганізмів розвиваються на поверхні продукту, особливо, якщо це стосується натуральних оболонок, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів. Деякі науковці працювали над розробками, що пов’язані з інгібуючими властивостями екстрактів рослин, дією хітозану тощо, що використовували для покриття полімерних плівок, надаючи їм антимікробних властивостей. Однак недоліком використання полімерних плівок з асептичними властивостями є обмеження їх використання в промислових умовах. Враховуючи, що подовження термінів зберігання варених ковбасних виробів є актуальним питанням, для отримання стабільного та прогнозованого результату було запропоновано поєднати використання багатошарових полімерних матеріалів, призначених для пакування м’ясопродуктів, з наступним проведення короткочасної температурної обробки (пастеризації) готових, запакованих під вакуумом, ковбасних виробів, яке дає можливість пригнічити ріст мікроорганізмів, що присутні на поверхні продукту після первинного теплового оброблення. В процесі досліджень були виготовлені сардельки вищого та першого сортів, запаковані під вакуумом в багатошарові полімерні матеріали (плівки), з подальшим проведенням короткочасної пастеризації. Контрольними зразками слугували аналогічні за складом ковбасні вироби, що були виготовлені за відповідними до технічних умов вимогами і запаковані під вакуумом, але які не піддавались додатковій термічній обробці (пастеризації). Протягом терміну зберігання проводились органолептичні, мікробіологічні, фізико-хімічні дослідження, вимірювались: активність води, вологозв’язуюча здатність, вологоутримуюча здатність, амінокислотний складу продукту, структурно-механічні показники. За результатами досліджень позитивний результат щодо можливості зберігання пастеризовані сардельки як вищого, так і першого сорту показали до 75 доби, тимчасом як аналогічні продукти без повторної термічної обробки не відповідали вимогам нормативно-технологічної документації вже на 35-ту добу зберігання. В результаті проведених робіт розроблені рекомендації щодо збільшення термінів зберігання пастеризованих варених ковбасних виробів до 60 діб, з урахуванням коефіцієнту запасу, при використанні комплексу заходів за повторної теплової обробки (пастеризації), що сприяють отриманню якісного та стабільного за показниками безпеки продукту тривалого терміну зберігання без застосування консервуючих речовин хімічного походження.
9
Бычков, С. А., and М. Н. Журибеда. "НАБЛИЖЕНИЙ МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ У КОНСТРУКЦІЯХ ЦИВІЛЬНИХ ЛІТАКІВ НА ОСНОВНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ." Open Information and Computer Integrated Technologies, no. 94 (February 9, 2022): 4–16. http://dx.doi.org/10.32620/oikit.2021.94.01.
Full textAbstract:
In connection with the growing use of polymer composite materials all over the world and in domestic aircraft construction in civil aircraft of the transport category, the analysis of forecasting methods of their application at the main stages of the life cycle of this class of structures becomes an urgent problem.Efficiency, as the ratio between the achieved result and the resources spent on its achievement, can be interpreted as the ratio between the total quality indicators of the created object and the total costs.However, quality indicators are such metrological characteristics, the quantitative measurement of which in most cases is difficult or almost impossible. In this regard, the qualimetric quality indicators acquire the qualimetric form of qualitative characteristics. Qualimetric characteristics make it possible to operate during their analysis by a productive method of expert assessments of criteria for the implementation of any object, including composite structures of aircraft aggregates. As a criterion for predicting the effective volume of use of composite structures, an analogue of D.L. quality at the stages of their life cycle. The numerical values of each level of the stages of the life cycle are assessed by an expert according to the proposed five-level general identification tables with the subsequent summation of the criterion indicators by stages of the life cycle, making it possible to determine both the efficiency of using composites at individual stages and its integral value for all main stages. The relative value of the efficiency criterion can be represented in monetary terms by multiplying it by an equivalent established on the basis of metrological (qualimetric) methods and means of assessing the results of a particular production.
10
Морозов, О. В., В. В. Морозов, and Є. В. Козленко. "ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОМЕМБРАНИ SOLMAXHDPE З ПОЛІЕТИЛЕНУ ВИСОКОЇ ЩІЛЬНОСТІ У РАЗІ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОТИФІЛЬТРАЦІЙНОГО ОБЛИЦЮВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНИХ КАНАЛІВ У ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.8.
Full textAbstract:
У статті представлені матеріали досліджень технічного стану бетонного обли- цювання Інгулецького магістрального каналу, який функціонував 58 років, конструкцій та технологій застосування інноваційного протифільтраційного покриття – геомемб- рани SolmaxHDPE з поліетилену високої щільності – для відновлення протифільтрацій- ного облицювання зрошувальних каналів у Південному регіоні України. Метою досліджень було встановлення можливості застосування геомембрани з поліе- тилену високої щільності для відновлення протифільтраційного облицювання зрошуваль- них каналів у Південному регіоні України на прикладі Інгулецької зрошувально-обводню- вальної системи. Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи (УК ІЗС) у 2013 році виконано ремонт аварійної ділянки Інгулецького магістрального каналу із застосуванням сучасних полімерних матеріалів, виконаний протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліе- тилен високої щільності) Solmax 440-70007, t= 1 мм). Відпрацьована технологія укладки геомембрани на дно і відкоси магістрального каналу. Геомембрана укладається на вирівняне наявне облицювання із монолітного бетону. Дно каналу було вирівняно шаром піску товщиною 10 см. Екран з геомембрани у верхній частині каналу на довжині 127 м закріплений на заплечиках у зуб, а інші 23 м екрана металевими пластинами до монолітного бетону з використанням дюбелів. На дні каналу протифільтраційний екран був привантажений залізобетонними опорами з поперечним перерізом 300 мм х 200 мм, вужчою площиною до низу. У місцях привантаження екрана для захисту геомембрани від механічного пошкодження було використано геотекстиль. Протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліетилен високої щільності) Solmax 440-70007 t= 1мм), як показали дослідження на ділянці Інгулецького магістраль- ного каналу, забезпечує суттєве зменшення фільтраційних втрат і може використовува- тися під час будівництва та реконструкції наявного протифільтраційного облицювання на каналах Інгулецької, Краснознам’янської, Явкінської, Татарбунарської зрошувальних систем, Північно-Кримського каналу та на всіх інших зрошувальних системах Південного регіону України. Подальшими дослідженнями є визначення терміну служби геомембрани, її надійності, ефективності та вдосконалення технологій будівництва такого протифільтраційного покриття – геомембрани – з огляду на регіональні та технічні особливості зрошувальних каналів різних порядків у Південному регіоні України.
11
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 2, 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Full textAbstract:
Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти.
Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях.
Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок.
Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску.
Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено:
Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %.
Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%.
Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%.
Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.
12
Panova, O. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ У КОМПЛЕКСІ ЗАХОДІВ З НОРМАЛІЗАЦІЇ РІВНІВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 126–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.126.
Full textAbstract:
Найбільш ефективним засобом зниження рівнів електричних, магнітних та електромагнітних полів широкого частотного діапазону у виробничих та побутових умовах є їх екранування. Але у реальних умовах потребують корекції і інші фізичні фактори. Показано, що найбільш критичними з них є акустичний шум та аероіонний склад повітря. Це обумовлює необхідність здійснювати нормалізацію фізичних факторів на комплексній основі. Застосування у якості матриці для електромагнітного екрана пінолатексу і наповнювача з залізорудного концентрату дозволяє знизити рівні електромагнітних полів і акустичного шуму до нормативних значень. Навіть, для частотних смуг 31,5 Гц та 63 Гц за товщини екрана 10 мм індекси зниження шуму складають 15-20 дБ. Для частот 6-8 кГц цей показник складає 40-45 дБ, що прийнято для більшості виробничих умов. При цьому коефіцієнти екранування магнітних полів промислової частоти та електромагнітних полів ультрависоких частот відповідають нормативним вимогам. Показано, що головним фактором деіонізації повітря є електростатичні заряди, які накопичуються на полімерних повітрях, яке до того ж є причиною спрямованого руху дрібнодисперсного пилу. Перевагою латексу є відсутність електризації поверхні, що дозволяє застосувати його для облицювання поверхонь великих площ. При цьому він має пружні модулі, близькі за значеннями до модулів матеріалів, які традиційно застосовуються для шумопоглинання. Найефективнішим методом нормалізації та підтримання на нормативному рівні концентрацій аероіонів обох полярностей є застосування пристроїв штучної іонізації повітря. Для рівномірного розподілу аероіонів у об’ємі приміщень застосовують розсіюючі екрани. Перевагою екранів з латексу є відсутність часткового поглинання іонів під час розсіювань. Запропонований підхід з нормалізації рівнів електромагнітних полів акустичного шуму та концентрацій аероіонів, разом із застосуванням систем клімат-контролю дозволяє підтримувати на нормативному рівні увесь комплекс фізичних факторів виробничого середовища. Це найбільш актуально для приміщень об’єктів критичної інфраструктури (головних щитів керування, диспетчерських тощо)
13
Жукотський, Едуард Костянтинович, Тетяна Яківна Турчина, Ганна Валеріївна Декуша, Андрій Анатолійович Макаренко, and Леся Олександрівна Костянець. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРОХМАЛЬНОЇ ПАТОКИ ЯК ОБ′ЄКТУ РОЗ-ПИЛЮВАЛЬНОГО СУШІННЯ В СИСТЕМІ «КРАПЛЯ-ПАРОГАЗОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»." Scientific Works 2, no. 85 (March 17, 2022): 91–101. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2238.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженням крохмальної патоки як об’єкту розпилювального сушіння в системі «крапля-парогазове середовище» на експериментальному стенді сушіння одиничних крапель у потоці нагрітого теплоносія.
Рідкий концентрат крохмальної патоки з вмістом сухих речовин 78-83% має високов’язку консистенцію, що викликає ускладнення в багатьох технологічних процесах. Отримання її у формі сухого порошку методом розпилювання дозволить поліпшити умови використання та розширити галузі її застосування.
Наявність цукристих речовин у складі відносно кислих розчинів сприяє прояву властивостей, характерних для аморфних речовин та полімерних матеріалів. За рахунок цього крохмальна патока належить до категорії термопластичних матеріалів – одних з найскладніших об’єктів розпилювального сушіння.
Здатність до висушування колоїдної системи, якою є крохмальна патока, а також адгезійність висушених часток у камері розпилювальної сушарки, закладені в її фізико-хімічних характеристиках та реологічних властивостях. Саме вони визначають кінетику сушіння крапель її розчинів, морфологію та міцність висушених часток під впливом різних температурних режимів.
Дослідження процесу сушіння крапель крохмальної патоки з масовою часткою редукуючих речовин 38-42% проводились з розчинами концентрацією сухих речовин 40%, 45%, 50%, 55%, 60% і температурах теплоносія 140 оС, 160оС, 180оС, 200оС. Встановлено, що при вмісті сухих речовин у розчинах ≥50% і підвищенні температури теплоносія до 200оС відбувається миттєве зростання градієнтів концентрації та тиску на поверхні щільної непроникливої оболонки висушуваної краплі, що характерно для колоїдних систем. Свідченням тому є наведені фотоматеріали різких змін форми, розмірів та структури крапель у стадіях кипіння та досушування.
Більш того, різке зростання дифузійного опору процесам вологопереносу призводить до утримання залишкової вологи всередині кралі. Підтвердженням тому стало зафіксоване в процесі вивчення фізичного стану висушених крапель (часток) даних розчинів (≥50%) кипіння водяної пари у вигляді бульбашок, які виникали з отворів крапель під час їх зондування у потоці теплоносія.
Більшу здатність висушуватись до сухого стану, визначену за кінетичними залежностями відносної тривалості зневоднення крапель до крапки кр.3, встановлено для розчинів з концентрацією <50% при температурі теплоносія 180-190оС. Однак, у потоці теплоносія висушені краплі усіх досліджених концентрацій розчинів патоки перебували у в’язко-пластичному стані і проявляли адгезійність. За результати аналізу фізичного стану висушених крапель крохмальної патоки у потоці теплоносія та поза його межами лише після охолодження частки набували твердості при відсутності адгезійних властивостей.
14
ТУРЧИНА, ТЕТЯНА ЯКІВНА. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРОХМАЛЬНОЇ ПАТОКИ ЯК ОБ′ЄКТУ РОЗ-ПИЛЮВАЛЬНОГО СУШІННЯ В СИСТЕМІ «КРАПЛЯ-ПАРОГАЗОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»." Scientific Works 2, no. 85 (February 23, 2022): 91–101. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2223.
Full textAbstract:
. Стаття присвячена дослідженням крохмальної патоки як об’єкту розпилювального сушіння в системі «крапля-парогазове середовище» на експериментальному стенді сушіння одиничних крапель у потоці нагрітого теплоносія.
Рідкий концентрат крохмальної патоки з вмістом сухих речовин 78-83% має високов’язку консистенцію, що викликає ускладнення в багатьох технологічних процесах. Отримання її у формі сухого порошку методом розпилювання дозволить поліпшити умови використання та розширити галузі її застосування.
Наявність цукристих речовин у складі відносно кислих розчинів сприяє прояву властивостей, характерних для аморфних речовин та полімерних матеріалів. За рахунок цього крохмальна патока належить до категорії термопластичних матеріалів – одних з найскладніших об’єктів розпилювального сушіння.
Здатність до висушування колоїдної системи, якою є крохмальна патока, а також адгезійність висушених часток у камері розпилювальної сушарки, закладені в її фізико-хімічних характеристиках та реологічних властивостях. Саме вони визначають кінетику сушіння крапель її розчинів, морфологію та міцність висушених часток під впливом різних температурних режимів.
Дослідження процесу сушіння крапель крохмальної патоки з масовою часткою редукуючих речовин 38-42% проводились з розчинами концентрацією сухих речовин 40%, 45%, 50%, 55%, 60% і температурах теплоносія 140 оС, 160оС, 180оС, 200оС. Встановлено, що при вмісті сухих речовин у розчинах ≥50% і підвищенні температури теплоносія до 200оС відбувається миттєве зростання градієнтів концентрації та тиску на поверхні щільної непроникливої оболонки висушуваної краплі, що характерно для колоїдних систем. Свідченням тому є наведені фотоматеріали різких змін форми, розмірів та структури крапель у стадіях кипіння та досушування.
Більш того, різке зростання дифузійного опору процесам вологопереносу призводить до утримання залишкової вологи всередині кралі. Підтвердженням тому стало зафіксоване в процесі вивчення фізичного стану висушених крапель (часток) даних розчинів (≥50%) кипіння водяної пари у вигляді бульбашок, які виникали з отворів крапель під час їх зондування у потоці теплоносія.
Більшу здатність висушуватись до сухого стану, визначену за кінетичними залежностями відносної тривалості зневоднення крапель до крапки кр.3, встановлено для розчинів з концентрацією <50% при температурі теплоносія 180-190оС. Однак, у потоці теплоносія висушені краплі усіх досліджених концентрацій розчинів патоки перебували у в’язко-пластичному стані і проявляли адгезійність. За результати аналізу фізичного стану висушених крапель крохмальної патоки у потоці теплоносія та поза його межами лише після охолодження частки набували твердості при відсутності адгезійних властивостей
15
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, R. V. Dinzhos, and S. I. Shevchuk. "ВОДОГРІЙНІ КОНДЕНСАЦІЙНІ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАНОКОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГАЗОСПОЖИВАЛЬНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЛІВ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280223.
Full textAbstract:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котельних установок із глибоким охолодження їхніх відхідних газів водогрійного теплоутилізаційного устаткування різного типу. Розглянуто устаткування, теплообмінні поверхні якого компонувались з пучків поперечно-оребрених труб двох видів та гладкотрубних пучків. Визначено для різних режимів роботи котельних установок протягом опалювального періоду такі відносні характеристики даних поверхонь, як теплопродуктивність на одиницю маси цієї поверхні та її об'єм на одиницю теплопродуктивності. Виконано порівняльний аналіз зазначених характеристик при використанні для поверхонь теплообміну традиційних матеріалів і полімерних мікро- і нанокомпозитів з різними коефіцієнтами теплопровідності. За значеннями робочих температур теплообмінної поверхні із мікро- і нанокомпозитів визначено її полімерну матрицю, а за величиною теплопровідності - необхідний склад наповнювачів полімеру, якими можуть слугувати мікрочастки алюмінію або вуглецеві нанотрубки. Показано, що для опалювальних котельних установок водогрійне теплоутилізаційне устаткування із вказаних нанокомпозиційних матеріалів за питомою теплопродуктивністю має істотні переваги над традиційно застосовуваними аналогами цього призначення.
16
Furmanov, Yu О., І. М. Savytska, G. V. Darenko, N. V. Yarova, N. А. Fedorova, Т. О. Khavina, О. А. Geylenko, and О. І. Iatsyna. "Розробка модифікованих сітчастих полімерних ендопротезів з плівковим покриттям." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 69–72. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.69.
Full textAbstract:
Мета. Розробка плівкового покриття для модифікації сітчастих поліпропіленових eндопротезів для підвищення біосумісності та зниження частоти операційних ускладнень у вигляді спайок, алергічних реакцій тощо.
Матеріали і методи. ТОВ «Еспера» та Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України виготовлені зразки сітчастих напіврозчинних ендопротезів, потім лабораторним тваринам виконана їх внутрішньочеревна фіксація. Імплантований сітчастий матеріал разом із навколишніми тканинами досліджували через 7, 30, 60, 90, 180 та 365 діб після операції.
Результати. Створені нові напіврозчинні сітчасті ендопротези з плівкою карбоксиметилцелюлози (КМЦ), яка виконує роль протиспайкового бар’єру. Нові сітчасті матеріали патентоспроможні та придатні для застосування в хірургічному лікуванні травмованих поверхонь, а також для зміцнення тканин в лікуванні гриж різної локалізації.
Висновок. Сітчастий полімерний ендопротез має виражену біосумісність, що забезпечує зниження частоти операційних ускладнень у вигляді спайок та алергічних реакцій та розширює спектр застосування таких комбінованих біопротезів.
17
Glyva, V., I. Matvieieva, L. Zozulia, and S. Zozulia. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАЛІЗОВМІСНОГО КОМПОЗИТУ ДЛЯ ЕКРАНУВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.123.
Full textAbstract:
У роботі експериментально досліджено ефективність екранування рентгенівських випромінювань композиційними металовмісними матеріалами з наповнювачем із заліза. Показано, що для «м’якого» випромінювання коефіцієнти екранування складають 7 – 8. Перемішування рідкої металополімерної суміші ультразвуковим випромінюванням частотою 23 кГц з амплітудами 40 – 45 мкм значно підвищує ефективність екранування (у 2 – 2,5 рази). Розраховані масові коефіцієнти ослаблення рентгенівського випромінювання свідчать, що для енергій випромінювання 8 – 12 кеВ залізовмісний матеріал має кращі захисні властивості, ніж матеріал із вмістом свинцю. Дано розрахунок для врахування фактичної густини матеріалу для визначення масового коефіцієнта ослаблення. При цьому зарядовий номер елемента, який забезпечує розсіювання рентгенівського випромінювання залишається незмінним. Показано, що цей показник слід перераховувати для визначення внеску інших, ніж фотоефект, механізмів розсіювання іонізуючого випромінювання (утворення електрон-позитронних пар, ефект Комптона). Для підвищення ефективності композиційних рентгенозахисних матеріалів доцільно підвищити дисперсність та ваговий вмістзалізного концентрату у полімерній матриці. За співвідношення заліза та полімеру 3:1 (за вагою) матеріал втрачає гнучкість і може застосовуватись у вигляді облицювальних плиток. Для підвищення коефіцієнтів екранування «жорсткого» випромінювання у матеріал доцільно додавати сполуки вольфраму у невеликій кількості. Перспективним напрямом досліджень щодо застосування безсвинцевих матеріалів є підвищення дисперсності наповнювачів з елементів з меншими зарядовими числами
18
ВЕРХІВКЕР, Я. Г., and О. М. МИРОШНІЧЕНКО. "СУЧАСНІ ВИДИ ПОЛІМЕРНОЇ ТАРИ ДЛЯ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 10, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-1.
Full textAbstract:
Мета. Розробка умов консервування, технологічних параметрів та режимів стерилізації харчових продуктів в асортименті, для нових видів полімерної споживчої тари для конкретного теплового обладнання.
Методика. Для вимірювання міцності закупорювання або тиску розгерметизації тари, який виникає при стерилізації за рахунок теплового розширення продукту застосовували стандартний мембрано-компенсаційний метод. Розробка режимів стерилізації консервів виконувалася відповідно до вимог діючої інструкції, яка включає аналітичний розрахунок режиму, що забезпечує вироблення промислово-стерильних консервів, лабораторне випробування підібраного режиму і його виробничу перевірку. Для аналітичного розрахунку режимів стерилізації, враховують зміну температури продукту під час стерилізації. Для практичного застосування використовують спосіб розрахунку, заснований на аналітичному порівнянні еквівалентності нормативної летальності з фактичною даного режиму стерилізації, у точці продукту, яка найменш прогрівається під час теплової обробки консервів. Будь-який з методів розрахунку режиму спирається на дані по термостійкості певного штаму мікроорганізмів тест-культури, які повинні гарантувати промислову стерильність консервів.
Результати. Проведено дослідження, в результаті яких отримані значення важливого технологічного параметра тари - міцності закупорювання, для чотирьох нових видів полімерної упаковки; визначені оптимальні значення цього показника, без яких неможливо провести якісний процес герметизації упаковки, тобто забезпечити цілісність тари. Показник міцність закупорювання, також дозволив визначити фізичний параметр процесу тепловій стерилізації - протитиск у обладнанні, якій дає змогу забезпечити відсутність фізичного браку консервів. Розроблено науково-обґрунтовані параметри, режими високотемпературної стерилізації для м'ясних, рибних, овочевих продуктів, перших та других обідніх консервованих страв в сучасних полімерних видах споживчої упаковки, що дасть підприємствам можливість випускати консервовані якісні продукти, безпечні у використанні, з високою харчовою цінністю.
Наукова новизна. В роботі використовували такі нові види полімерної споживчої упаковки для фасування харчових продуктів, як комбінована металева банка з полімерної кришкою, полімерна напівжорстка тара з кришкою з фольги з нанесенням термопласту, СPET тара, реторт-пакети. Матеріал, з якого виготовлена тара містить необхідний бар'єрний термостійкий шар, що забезпечить її стійкість до високих температур стерилізації і гарантує тривалий термін зберігання консервів.
Практична значимість. Одержані результати дослідження технологічних показників міцності закупорювання полімерної тари, режимів стерилізації певного асортименту консервованих продуктів можуть використовуватися більшістю підприємств харчової промисловості, так як цей вид тари сьогодні актуальний на ринку як у виробників продукції, так і у споживачів.
19
Popadyuk, O. Ya, K. B. Kirshak, and M. M. Voloshyn. "ПОКРАЩЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ВТОРИННОГО ІНФІКУВАННЯ ОПІКОВИХ РАН ПАЦІЄНТІВ З ТЕРМІЧНИМИ УШКОДЖЕННЯМИ ШКІРНИХ ПОКРИВІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 156–60. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11081.
Full textAbstract:
Опікові пошкодження є видом травматизму, що зустрічається на сьогодні найчастіше.
Мета – покращити профілактику вторинного інфікування у хворих із термічними опіками шкірних покривів І та ІІа ступенів шляхом застосування сучасних інноваційних полімерних покриттів.
Матеріал і методи. В основу роботи покладені результати спостережень за 30 хворими з опіковими ураженнями шкірних покривів І та ІІа стадій. В основну групу входило 15 хворих, котрим при перев’язці додатково застосовували полімерні плівки, а у контрольній групі (15 хворих) використовували при перев’язці традиційні марлеві вологовисихаючі пов’язки. Застосована нами біодеградуюча полімерна плівка «Біодеп-нано» (Пат. № 110594 Україна, МПК 2016.01) у своєму складі містить желатин, полівініловий спирт, молочну кислоту, гліцерин та нанорозмірний оксид цинку (30 нм) й виготовляється як «Засіб гігієнічно-профілактичний. Біодеградуюча полімерна плівка «Біодеп-нано» 50 г згідно з ТУ У 20.4-2950221612-001:2017».
Результати. Отримані дані мікробіологічного дослідження продемонстрували, що у 14 хворих основної групи (93 %), рівень бактерій був нижче значення 105 КУО/мл протягом усього терміну спостереження, що є непатогенним значенням, рівень бактерій поступово зменшувався. У 1 хворого (7 %) рівень висіяного St. Aureus був вище 16´105 КУО/мл.
Загоєння опіку І ст. у основній групі відбувалось на (8,2±0,7) добу, а у контрольній групі – на (10,5±1,4) добу, що обумовлено вторинним інфікуванням у контрольній групі. У пацієнтів з ІІа стадією опіку загоєння відбувалось на (16,4±1,8) добу, а у пацієнтів з контрольної групи – на (18,7±1,6) добу.
Висновок. Використання ранових покриттів на пінній основі, порівняно з використанням традиційного лікування, продемонструвало високу ефективність як у лікуванні, так і в профілактиці вторинного інфікування ран.
20
Tykhenko, O. "ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ ТА ЕКРАНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 116–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.116.
Full textAbstract:
В умовах складної електромагнітної обстановки, що формується за рахунок впливу зовнішніх та внутрішніх джерел, а також внаслідок широкого застосування бездротових систем передачі інформації, завдання, пов’язані із застосуванням екрануючих конструкцій значно ускладнюються. Зокрема, необхідність забезпечення стабільної роботи мобільного зв’язку накладає певні обмеження на коефіцієнти екранування захисних матеріалів. Це потребує визначення загальних підходів до запровадження екранування на принципах розумної достатності, враховуючи як захист людей від електромагнітних впливів, так і виробничі потреби. Встановлено, що необхідним є розроблення схеми проектування електромагнітних екранів з урахуванням складності електромагнітної обстановки. Мета роботи – розроблення загальних засад проектування екрануючих матеріалів та конструкцій з урахуванням гранично допустимих рівнів магнітних та електромагнітних полів різного походження. Обґрунтовано, що для проектування магнітних та електромагнітних екранів доцільно використати експериментальні дані щодо залежності коефіцієнтів екранування від товщини захисного матеріалу, вмісту екрануючої металевої та металовмісної субстанції у полімерній матриці тощо. Визначено коефіцієнти екранування магнітного поля промислової частоти, електромагнітного поля частотою 1,8 ГГц та геомагнітного поля композиційними металополімерними матеріалами різної товщини та характеристик. Встановлено, що оптимізація параметрів матеріалів щодо впливів полів цих трьох походжень неможлива. Наведено схему, яка може бути використана за наявності електромагнітних полів різного походження та широкого частотного спектра. Але передумовою таких робіт є проведення моніторингу електромагнітної обстановки у виробничих приміщеннях з визначенням амплітудно-частотних характеристик електромагнітних полів різного походження. Здійснення проектних та впроваджувальних робіт за розробленою схемою є найбільш доцільним підходом щодо проектування захисних матеріалів та екрануючих конструкцій. Такий підхід мінімізує витрати часу та коштів на роботи з електромагнітної безпеки
21
О.П. ДОМБРОВСЬКА, Л.А. ЧУРСІНА, and В.С. КРАГЛІК. "ЗБЕРЕЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ З КОНОПЕЛЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 113–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-10.
Full textAbstract:
Мета. вибір найбільш придатних видів упаковки конопляної олії для збереження її споживних властивостей. Методика. Теоретичні дослідження в роботі вирішувалися за допомогою сучасних методик та методів аналізу, систематизації, узагальнення, порівняння, індукції та дедукції, а також з використанням загальнонаукового аналітичного методу. Результати. У статті розглянуто унікальні споживні властивості продовольчих товарів з конопель, наведено приклади пакування для різних видів продовольчих товарів з конопель, коротко розглянуто існуючі шляхи збереження їх споживних властивостей. Доведена необхідність збереження лікарських властивостей харчової продукції з конопель за рахунок використання сучасних видів упаковки, що широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Наукова новизна. Найбільш придатною формою для лікарського застосування конопляної олії є сучасні види пакування лікарських препаратів, які дозволяють зберегти фізико-хімічні властивості продукту, відповідне дозування, агрегатний стан тощо і широко використовуються у фармацевтичній промисловості. Вперше запропоновано для збереження лікарських властивостей фармацевтичної продукції з конопель використовувати пакування у вигляді скляних затемнених ампул й спеціальних розчинних полімерних капсул для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту. Таке пакування забезпечує первинну якість харчової продукції з конопель та збереженість її лікарських властивостей. Практична значимість. Для забезпечення якості та збереження лікарських властивостей конопляної олії за міжнародними стандартами потрібно використовувати матеріали, дозволені до використання при виробництві первинної упаковки для фармацевтичних препаратів та продуктів харчової промисловості, а саме найбільш придатними видами упаковки є скляні затемнені ампули й спеціальні розчинні полімерні капсули для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту.
22
Bekhta, P., and I. Kusniak. "Термопластичні полімери у виробництві фанерної продукції: переваги, можливості та перспективи застосування." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 131–40. http://dx.doi.org/10.15421/411815.
Full textAbstract:
Одними з основних клеїв, які застосовують для виробництва фанерної продукції, є карбамідо- та фенолоформальдегідні клеї. Однак, маючи багато позитивних характеристик, такі клеї є токсичними. Низкою попередніх досліджень доведено, що виділення формальдегіду може призвести до пошкодження органів дихання, очей та нервової системи і навіть до раку та лейкемії. Всесвітня організація охорони здоров'я також недавно дійшла висновку, що формальдегід є канцерогеном для людини. Тому зменшення токсичності деревинних матеріалів має величезне значення для довкілля, а особливо – для здоров’я людини. Впродовж останніх років стали жорсткішими вимоги до виробів, з якими контактує людина, а також до тих матеріалів, які використовують для їх виготовлення. У цій оглядовій статті проаналізовано переваги, можливості та перспективи використання термопластичних полімерів для виготовлення фанерної продукції. Однією з основних переваг таких полімерів є їх не токсичність.
Розглянуто поверхневе оброблення фанери полімерними плівками на основі поліетилену та поліпропілену. Крім того, з’ясовано вплив прискорення старіння поверхні фанери, опорядженої поліетиленовими та поліпропіленовими плівками, на її властивості. Для поліетилену та поліпропілену властива низька адгезія до деревини. Проаналізовано можливості підвищення адгезії між термопластичними полімерами та шпоном/фанерою шляхом хімічного і термічного модифікування як полімерів, так і шпону.
Окремо розглянуто можливість використання відходів термопластичних полімерів у виробництві фанери, переробка яких зменшить витрати первинного полімеру, що вирішить проблему захисту довкілля. Загалом невисока вартість та сприятливі екологічні показники сукупно відкривають широкі можливості використання термопластичних полімерів у виробництві фанери.
23
Pasichniy, V. M., О. V. Khrapachov, and А. І. Marynin. "ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКОВАНОГО ГАЗОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВАКУУМУВАННЯ ПРИ ПАКУВАННІ І ЗБЕРІГАННІ ОХОЛОДЖЕНОГО М’ЯСА ТА НАПІВФАБРИКАТІВ З НЬОГО." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 13, 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6813.
Full textAbstract:
Охолоджене м’ясо є одним із найпоширеніших продуктів на споживчому ринку, який користується великим попитом, як в натуральному вигляді, так і у вигляді напівфабрикатів, тому його виробництву приділяється дуже велика увага. Збереження споживчих характеристик таких продуктів протягом всього терміну їх зберігання можливе за рахунок їх пакування в полімерні багатошарові матеріали з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища (МГС). На доцільність вибору необхідної системи пакування впливають не тільки кінцевий споживач та бажані терміни зберігання зазначеної продукції, а насамперед: дотримання гігієнічних вимог, температурних режимів та мінімального часу на переробку і пакування, а також властивості самого продукту. Оскільки не існує однієї універсальної системи пакування для всього асортиментного ряду м’ясопродуктів, перед тим, як виготовляти та пакувати такий продукт, виробник проводить аналіз споживчих його характеристик і властивостей, ринку збуту, зовнішнього вигляду упаковки, її призначення, умов транспортування та термінів реалізації і зберігання того чи іншого продукту. Якщо у виробника виникає потреба у виготовленні напівфабрикатів у вигляді відрубів, великих шматків та сімейної і порційної упаковки, він, як правило, розглядає і пакування під вакуумом, і в модифікованому газовому середовищі. А отже для цього, обов’язково слід враховувати вплив вакууму та газової суміші на характеристики продукту та термін його реалізації.
Серед основних показників, які впливають на термін зберігання м’яса та м’ясопродуктів, є активніть води (aw) та рН. Питання зовнішнього вигляду пов’язані з пігментом міоглобіном, який, в залежності, від умов пакування (з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища) змінює колір м’яса. Тому при застосуванні пакування в МГС, слід послідовно підходити до підбору складу газової суміші, враховуючи вид продукту, тип обладнання, співвідношення «продукт/газ» в упаковці тощо. А при вакуумному пакуванні охолодженого м’яса слід інформувати споживачів про можливу зміну кольору продукту під дією вакууму. Обидві системи пакування направлені на збереження свіжості та безпечності продукту протягом всього терміну його зберігання та реалізації. Вивчення процесів, які при цьому відбуваються, зосереджене на їх цілеспрямоване застосування в м’ясопереробній галузі з метою підвищення стандартів якості такої продукції.
24
Цідило, П. Я. "ТРАСОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛІДІВ ТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ НА ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ВИРОБАХ ТА ІДЕНТИФІКУВАННЯ ПРИЛАДІВ, ЩО ЇХ ЗАЛИШИЛИ, ЯК НОВИЙ РІЗНОВИД СУДОВОЇ ТРАСОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." Криміналістичний вісник 35, no. 1 (June 18, 2021): 100–111. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-100.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності започаткування трасологічного дослідження слідів термічного оброблення на поліетиленових виробах та ідентифікування приладів, що їх залишили, як нового різновиду судової трасологічної експертизи. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням загальнологічних (загальнонаукових) та спеціальних методів пізнання. Діалектичним методом обрано об’єкт і предмет дослідження, обґрунтовано його мету та завдання; методом аналізу та узагальнення здійснено необхідні обґрунтування на основі теорії зварювання полімерних плівок; структурно-функціональним методом вивчено механізм утворення швів на плівкових матеріалах; експериментальним методом виготовлено експериментальні зразки слідів термічного оброблення; із застосуванням методу мікроскопічного дослідження вивчено сліди термічного оброблення на об’єктах дослідження та експериментальних зразках і їх структуру, за результатами якого встановлено збіжні окремі (ідентифікаційні) ознаки у слідах. Наукова новизна. Теоретично обґрунтовано, методологічно розроблено і в конкретному експертному провадженні експериментально апробовано новий різновид трасологічної експертизи. Висновки. Аргументовано на основі дослідження сучасних особливостей кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у частині їх маскування і транспортування, аналізу основних положень теорії зварювання плівкових матеріалів, виготовлених із пластичних мас, і механізму утворення швів на них, а також реаліями сьогодення необхідність вдосконалення трасологічної експертизи. Доведено в результаті дослідження зразків слідів термічного оброблення на пакувальних матеріалах конкретного кримінального провадження та наданого на дослідження приладу, що впровадження в експертну практику нового різновиду трасологічних досліджень розширить можливості розкриття злочинів у частині ідентифікування пристроїв, які залишили сліди термічного оброблення, і підвищить потенціал однієї з основоположних галузей криміналістики – трасології. Узагальнено досвід проведення трасологічної експертизи в частині дослідження слідів термічного оброблення на поліетиленових виробах, визначення їх походження та ідентифікування конкретних пристроїв, що залишили ці сліди, а також висловлено пропозиції, що можуть стати основою відповідних методичних рекомендацій для судових експертів експертних установ і працівників правоохоронних органів.
25
Popadyuk, O. Y. "Загоєння різаних ран шкірних покривів під впливом нановмісних біодеградуючих ранових покриттів." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (September 10, 2019): 48–52. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10417.
Full textAbstract:
Мета роботи: дослідити вплив нановмісних біодеградуючих ранових покриттів на загоєння неускладнених різаних ран шкірних покривів в експерименті in vivo.
Матеріали і методи. Дослідження проводили із застосуванням біодеградуючої полімерної плівки насиченої нанооксидом цинку та розчином гідратованого фулерену С60 та ранового покриття Curasorb Zn на 53 морських свинках у клініко-біологічній базі “Віварій” ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” з дотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин. Термін спостереження – 3, 7, 4 та 21 доби. Виконували планіметричні, патоморфологічні та мікробіологічні дослідження.
Результати досліджень та їх обговорення. Морфологічно на третю добу у всіх дослідних групах спостерігали масивні ділянками некрозу, крововиливи та набряк субепітеліальних м’яких тканин. Площа ранової поверхні у тварин ІІ групи зменшилась на 17,8 %, що є кращим результатом порівняно з І групою, а у тварин ІІІ групи площа рани до 3-ї доби зменшилась на 25,8 %. Утворення грануляційної тканини на 7-му добу в ІІІ групі тварин відбувалося активніше, ніж у тварин ІІ групи, що проявлялося більшою кількістю новоутворених капілярів та менш вираженою запальною інфільтрацією зони оперативного втручання. На 14-ту добу експерименту в І дослідній групі площа ран становила (148,9±8,5) мм2, що вказувало на зменшення площі на 70,4 %. У ІІ групі на 14-ту добу площа ран зменшилась на 90,4 %, а у ІІІ групі була повна епітелізація.
26
Shvets, I. E., and M. O. Iskiv. "Ефективність застосування місцевої терапії на мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі ураження шлунково-кишкового тракту." Clinical Dentistry, no. 3 (December 9, 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11569.
Full textAbstract:
Резюме. Захворювання пародонта посідають друге місце за частотою і поширеністю після карієсу та залишаються актуальною проблемою у стоматології. Дана патологія виникає унаслідок дії цілого ряду факторів. Особливо часто патологічні процеси в пародонті зустрічаються у пацієнтів із загальносоматичними захворюваннями, зокрема в осіб із хворобами шлунково-кишкового тракту. Проведено порівняльне вивчення видового складу анаеробної мікрофлори пародонтальних кишень у пацієнтів із запально-деструктивними захворюваннями тканин пародонта на тлі Helicobacter pylori – асоційованої патології органів травлення після лікування, яке ми розробили.
Мета дослідження – з’ясувати клінічну ефективність місцевої терапії на мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі ураження шлунково-кишкового тракту.
Матеріали і методи. Видовий склад анаеробних мікроорганізмів у пародонтальних кишенях вивчали у 52 пацієнтів (основна група) з генералізованим пародонтитом, у яких лікування захворювань пародонта проводилось із застосуванням запропонованої місцевої терапії, та 46 пацієнтів (порівняльна група) із ГП І–ІІІ ступенів тяжкості, у яких для лікування уражень тканин пародонта застосовувалась базисна місцева терапія. Детекцію патогенів у ротовій порожнині (вміст пародонтальних кишень) здійснювали методом мультипраймерної полімерно-ланцюгової реакції. Як засіб патогенетичної місцевої фармакотерапії, застосовували у вигляді аплікацій на ясна гель «Холісал». У якості місцевої фізіотерапії хворим на ГП І–ІІІ ступенів тяжкості основної групи проводили озонотерапію за допомогою озоногенератора «OzonyMed». Задля покращення і закріплення ефектів місцевої терапії застосовували полоскання, іригації, гідромасаж мінеральною водою «Моршинська», джерела № 1.
Результати досліджень та їх обговорення. У віддалені терміни дослідження (12–18 місяців), незважаючи на незначне збільшення пацієнтів основної групи, у яких в пародонтальних кишенях були ідентифіковані анаеробні види мікроорганізмів, у 2,8 раза зменшилась кількість досліджуваних, у яких об’єктивізувались Helicobacter pylori та Treponema denticola; у 2,5 раза – з Fusobacterium nucleatum та Prevotella intermedia; в 1,7 раза – кількість носіїв Bacteroides forsythus, Porphyromonas gingivalis та Actinobacillus actinomycetemcomitans, (р<0,01). Кількість пацієнтів контрольної групи, де застосовувалась традиційна терапія при лікуванні ГП, у пародонтальних кишенях яких діагностувались анаеробні види мікроорганізмів, повернулась до референтних значень (р>0,05).
Висновки. Зменшення кількості пацієнтів із ГП – носіїв анаеробних видів мікроорганізмів, засвідчує адекватність лікувально-профілактичного комплексу для лікування запальних захворювань тканин пародонта, який ми застосували.
27
Kurilina, T., T. Marushko, A. Pysariev, R. Loboda, I. Shurygina, and K. Mashurenko. "NUTRITIONAL SUPPORT OF PALLIATIVE CHILDREN WITH SERIOUS NUTRIRION DEFICIT." Inter Collegas 5, no. 1 (April 22, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.1.27-31.
Full textAbstract:
NUTRITIONAL SUPPORT OF PALLIATIVE CHILDREN WITH SERIOUS NUTRIRION DEFICITT. Kurilina, T. Marushko, A. Pysariev, R. Loboda, I. Shurygina, K. Mashurenko Children with severe injury of nervous system compose high risk group on nutrition deficit. The purpose of the study is to assess the degree of nutrition deficit, calculate its actual requirement in enteric substrate and organization of adequate feeding. Indices of Broke 2, Pine, Z-score were used for determination of nutrition insufficiency degree. Physiological and actual requirements were defined by Schofield (WН) equation. Broke 2 index accounted for 40 %, BWI – 9.18, Z-score for BW on age – "-"6, for height on age – "-"12, for BW on height – "-3.5", which attested about extreme degree of nutritive insufficient (cachexia) and significant delay in physical development. High requirements in energy and low tolerance for necessary volume of feeding determine the administration of specialized isocaloric clinical product. Conclusion. Employment of simple standardized indices allows to determine the degree of nutrition deficit in palliative children. The definition of actual, instead physiological, requirements and administration of special clinical products permits to provide adequate nutrition in spite of low tolerance for high volume of feeding. Keywords: children, palliative care, nutrition’s deficit, clinical feeding, polymeric enteral products НУТРИТИВНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ ПАЛІАТИВНОЇ ГРУПИ З ТЯЖКИМ НУТРИТИВНИМ ДЕФІЦИТОМКуріліна Т.В., Марушко Т.В., Писарєв А.О., Лобода Р.Н., Шуригіна І.В., Машуренко К.Ю. Діти з тяжкими ураженнями нервової системи складають групу високого ризику по нутритивному дефіциту. Мета дослідження - оцінка ступеня нутритивного дефіциту у дитини паліативної групи, розрахунок її фактичних потреб у ентеральному субстраті та організація адекватного харчування. Матеріали і методи. Для визначення ступеня нутритивної недостатності використовували індекс Брока, індекс Пін’є, Z-score. Проведено обчислення фізіологічних та фактичних енергетичних потреб за рівнянням Schofield (WН). Результати: значення індексу Брока 2 у дитини становило 40 %, ІМТ – 9,18, Z-score для маси тіла на вік – "-"6, Z-score для росту на вік – "-"12, Z-score для маси тіла на довжину тіла – "-3,5", що свідчить про крайній ступінь нутритивної недостатності (кахексія) та значне відставання у фізичному розвитку. Високі енергетичні фактичні потреби та низька толерантність до потрібних об’ємів годування обумовили призначення спеціалізованого ізокалорійного клінічного харчування. Висновки. Застосування простих стандартизованих індексів дозволяє визначити ступінь нутритивного дефіциту у дітей паліативної групи. Визначення фактичних, замість фізіологічних потреб, а також застосування продуктів спеціалізованого клінічного харчування дозволяє забезпечити адекватне харчування, незважаючи на низьку толерантність до високих об’ємів їжі.Ключові слова: діти, паліативна допомога, нутритивний дефіцит, клінічне харчування, полімерні ентеральні субстрати НУТРИТИВНАЯ ПОДДЕРЖКА ДЕТЕЙ ПАЛЛИАТИВНОЙ ГРУППЫ С ТЯЖЕЛЫМ НУТРИТИВНЫМ ДЕФИЦИТОМТ.В. Курилина, Т.В. Марушко, А.А. Писарев, Р.Н. Лобода, И.В. Шурыгина, Е.Ю. МашуренкоДети с тяжелыми повреждениями нервной системы составляют группу высокого риска по нутритивному дефициту. Цель исследования – оценка степени нутритивного дефицита у ребенка паллиативной группы, расчет ее фактических потребностей в энтеральном субстрате и организация адекватного вскармливания. Материал и методы. Для определения степени нутритивной недостаточности использовали индекс Брока 2, индекс Пинье, Z-score. По уравнению Schofield (WН) определены физиологические и фактические потребности. Результаты: индекс Брока 2 составил 40 %, ИМТ – 9,18, Z-score для массы тела на возраст – "-"6, для роста на возраст – "-"12, для массы тела на рост – "-3,5", что свидетельствует о крайней степени нутритивной недостаточности (кахексия) и значительное отставание в физическом развитии. Высокие энергетические потребности и низкая толерантность к нужным объемам кормления обусловили назначение специализированного изокалорийного клинического питания. Выводы. Использование простых стандартизированных индексов позволяет определить степень нутритивного дефицита у детей паллиативной группы. Определение фактических, вместо физиологических потребностей, а также использование специализированных продуктов клинического питания позволяет обеспечить адекватное питание, несмотря на низкую толерантность к высоким объемам питания.Ключевые слова: дети, паллиативная помощь, нутритивный дефицит, клиническое питание, полимерные энтеральные субстраты.
28
Гора, Ірина, and Валерій Колесник. "СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДНК-ІДЕНТИФІКАЦІЇ В РОЗСЛІДУВАННІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 183–89. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.27.
Full textAbstract:
Досудове розслідування злочинів проти життя й здоров’я людини, проти громадської безпеки та багатьох інших злочинів не можна уявити без використання слідчим знань у галузі судової медицини. Вод- ночас установлення тяжкості тілесних ушкоджень та причин настання смерті зумовлює потребу обов’язкового залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судово-медичної експертизи. Об’єктом судово- медичної експертизи часто стають трупи не встановлених осіб, серед яких трапляються тіла у стані виразної гнильної трансформації, обвуглювання, скелетування, розрізнені фрагменти людських тіл тощо. Одним із головних питань, що ставиться експерту – судовому медику на вирішення, є ідентифікація особи, де вели- ке значення для проведення дослідження й отримання правильних результатів має застосування біологічних методів. Певну роль у цьому процесі відіграють інтеграція і диференціація суміжних галузей знань, а саме криміналістики, біології та судової медицини, що в сукупності покликані сприяти об’єктивізації процесу досудового розслідування, підвищенню статусу слідів та окремих об’єктів біологічного походження як необ- хідних елементів доказової бази. Від результатів таких експертиз залежить правильність прийнятих органом досудового розслідування та судом рішень. У кримінальних провадженнях про вбивства, терористичні акти, завдання тілесних ушкоджень та вчинення інших злочинів, пов’язаних із ушкодженням тіла людини пошуки слідчого під час проведення огляду місця події, оглядів предметів, приміщень спрямовані насамперед на виявлення слідів крові та інших слідів біологічного походження, що, як правило, у значній кількості утворюються у певних місцях і на різноманітних об’єктах під час вчинення та приховування таких злочинів. Зазначені сліди можуть бути виявлені на ґрунті, стінах приміщен- ня, меблях та інших предметах, у пазах між дошками чи плитами підлоги, на знаряддях завдання ушкоджень чи травми, на предметах одягу чи взуття тощо. Об’єкти біологічного походження та предмети з їх слідами доволі часто використовуються як джерела орієнтовної та доказової інформації. Вони дають змогу висунути обґрунто- вані версії щодо характеру події, відтворити обстановку, в якій було скоєно злочин, значно звузити коло осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, а в окремих випадках – встановити конкретну особу, яка скоїла злочин, або виключити певну особу з числа підозрюваних. За певних обставин завдяки використанню відомостей про об’єкти біологічного проходження вдається встановити особу потерпілого, якщо вона залишається невідомою на момент початку розслідування. Якщо особу підозрюваного або потерпілого не встановлено, коли справжні відомості про таких осіб при- ховуються або спотворюються навмисно, потужним інструментом отримання важливої доказової інформа- ції може виступати генетична ідентифікація особи. Процедура судово-медичної ідентифікації особи полягає у встановленні тотожності невідомого живого чи померлого індивідууму з конкретною і відомою орга- нам досудового розслідування людиною. Індивідуальність об’єктів матеріального світу, їх взаємозв’язок та взаємозалежність, об’єктивний характер змін та відносна сталість є передумовами, котрі визначають можливість ідентифікації різних об’єктів матеріального світу загалом і людини зокрема. Задля цього для ідентифікації людини як об’єкта живої природи використовують біологічні методи досліджень, засновані на вивченні довгої полімерної молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) – одного з двох типів при- родних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання й передачу наступним поколінням нащадків генетич- ної програми розвитку та функціонування людини як живої істоти. Розшифровку структури ДНК вчені здій- снили ще у 1953 р., що стало одним з поворотних моментів в історії біології. З часом ці дослідження стали в нагоді криміналістам та судовим медикам, які встановлювали обставини вчинення злочинів та причетних до них осіб. Сучасна технологія криміналістичного ДНК-аналізу дає змогу досліджувати майже всі тканини та біологічні рідини людського організму. Нині досягнуті суттєві результати щодо дослідження біологічних слідів і навіть тих, які зазнали негативного впливу факторів зовнішнього середовища, а саме фізичних, хімічних і біологічних, або піддалися частковій деградації. Застосування молекулярно-генетичних дослі- джень дає змогу швидко та ефективно ідентифікувати постраждалих та провести реконструкцію обста- вин події у разі надзвичайних ситуацій з великою кількістю людських жертв, зокрема нещасних випадків, авіакатастроф, терористичних актів, бойових дій. Знання таких можливостей судово-медичної експертизи слідчими, прокурорами, адвокатами, суддями, уміння збирати матеріали для проведення експертних досліджень, формулювати запитання експерту та оцінювати отримані ним висновки має велике значення для зби- рання та оцінювання доказів у кримінальному проваджені, а також їх використання в інтересах здійснення справедливого правосуддя.
29
Орловський, Броніслав Вікентійович. "АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МАШИННИХ СТІБКІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ 3D-КОНСТРУКЦІЙ З ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛІВ ІНТЕР'ЄРУ У ЛІТАКОБУДУВАННІ." Problems of Friction and Wear, no. 4(85) (September 30, 2019). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.4(85).13881.
Full text
30
Toropin, V. N., G. N. Kremenchutskiy, K. S. Burmistrov, A. A. Shunkevich, and A. P. Polikarpov. "СИНТЕЗ ТА АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ 4-АМІНОФЕНІЛСУЛЬФОНАМІДУ, ІММОБІЛІЗОВАНОГО НА ПОЛІМЕРНОМУ НОСІЇ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 24, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.1.7525.
Full textAbstract:
Мета роботи. У сучасних умовах іммобілізація лікарських засобів на полімерних носіях набуває все більшого значення, що пов’язане з вимогами до зменшення токсичності та пролонгації дії препаратів. Відома іммобілізація сульфаніламідних препаратів на стиромалі, метакрилатних полімерних матрицях, де фармакологічно активний сульфаніламід легко вивільняється з полімеру при застосуванні, в результаті кислотного гідролізу. Разом з тим спостерігається, що іммобілізовані сульфаніламіди, отримані на основі амінометильованого співполімеру стиролу з дивінілбензолом, незважаючи на стійкість до гідролізу, зберігають антибактеріальні властивості. З метою розширення прикладів ковалентної іммобілізації сульфаніламідів нами синтезовані 4-амінофенілсульфонаміди на гранульній і волокнистій формах співполімерів стиролу з дивінілбензолом через місткову групу SO2.Матеріали і методи. Як вихідну сировину використано макропористий гранульний співполімер стиролу з дивінілбензолом і сульфовані волокнисті форми прищепленого до поліпропіленової нитки співполімеру стиролу з дивінілбензолом. Сульфохлоруванням цих співполімерів отримано полімерні сульфохлориди, які використовували в реакції з 4-амінофенілсульфонамідом. Антибактеріальні властивості матеріалу досліджені за визначенням зон пригнічення росту тест-мікроорганізмів E.coli К-12 на поживному середовищі.Результати й обговорення. Будову синтезованих іммобілізованих 4-амінофенілсульфонамідів доведено методом ІЧ спектроскопії. Показано, що такі матеріали проявляють виражені антибактеріальні властивості щодо тест-культури мікроорганізмів E. coli К-12, незважаючи на їхню стійкість до гідролізу.Висновки. Зроблено припущення, що гідроліз матеріалів перебігає при специфічному ферментативному каталізі на поживному середовищі виділенням 4-амінофенілсульфонаміду.
31
Khudan-Tsilo, I. I., and M. M. Korda. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ШКІРИ ПРИ КОНТАКТНОМУ НІКЕЛЕВОМУ ДЕРМАТИТОВІ ЗА УМОВ ПРИГНІЧЕННЯ iNOS." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, no. 3 (November 2, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8177.
Full textAbstract:
Пошук ефективних та безпечних методів лікування алергійних дерматозів залишається актуальною проблемою сучасної дерматології. В останні роки значна увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту в регуляції функціонування різних систем організму, в тому числі при алергійних дерматитах та можливостей застосування нанотехнологій для лікування шкірних хвороб. Метою дослідження стало вивчення особливостей реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами високоселективного інгібітора індуцибельної NO-синтази N-(3-(Aмінометил)бензил)ацетамідину (1400W) у вільній та наноінкапсульованій формах. Матеріал і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: 1 – інтактні тварини; 2 – щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); 3 – щури з КД, яким для корекції застосовували 1400W (КД + 1400W); 4 – щури з КД, яким наносили інкапсульовану 1400W (КД + нано-1400W). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованим 1400W готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Препарати для корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.Результати й обговорення. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікелевому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими пошкодженнями. Застосування вільної форми 1400W не призводило до покращення структур шкіри. При аплікації наноформи спостерігалася деяка активація процесів регенерації: мікроскопічно відмічався лише вузький новоутворений пласт клітин без пошарового диференціювання.Висновки. Застосування наноформи препарату 1400W забезпечує більш активну репарацію пошкоджених структур шкіри та стимулює крайову епітелізацію. Для подальшого вивчення є перспективним вивчення можливостей комбінування наноінкапсульованого препарату 1400W з іншими патогенетичними чинниками для лікування та корекції контактного алергійного дерматиту.