To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зарубіжні університети.
Journal articles on the topic 'Зарубіжні університети'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зарубіжні університети.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Василів, Володимир Богданович, and Людмила Іванівна Безтелесна. "ВЕБАНАЛІТИКА ЯК ЗАСІБ ОЦІНЮВАННЯ І ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 85, no. 5 (November 1, 2021): 323–43. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3918.
Full textAbstract:
У сучасному інформаційному світі діяльність університетів демонструється на вебсайтах, а оцінювання індикаторів їх роботи та змісту дає можливість визначати конкурентні переваги та шляхи їх формування. На основі рейтингу Webometrics та інструментів вебаналітики проведений детальний аналіз сайтів окремих українських та зарубіжних університетів за перший квартал 2020 року. Відібрані для дослідження 10 університетів, зокрема 5 зарубіжних за принципом територіальної близькості до України та національного лідерства та п’ять українських, з яких чотири - лідери. За результатами рейтингу університети України значно відстають не лише від світового лідера, але й сусідніх держав, що свідчить про незначні конкурентні переваги їх у глобальному та регіональному науково-освітньому просторі. Результати технічного аналізу сайтів засвідчили, що в українських університетах надто низька індексація сайтів навіть у порівнянні з зарубіжними, що територіально наближені. Відставання складає в рази, а зі світовим лідером - Гарвардським університетом – тисячі разів. Серед українських університетів лідером є КПІ ім. І.Сікорського, індексація сайту якого в 1,5-3 рази випереджає інші досліджувані. Проведений зовнішній аудит сайтів засвідчив, що сукупне відвідування сайтів десяти відібраних університетів, є меншим від світового лідера. Доведено, що важливо оцінювати час, який користувачі проводять на сайтах, та кількість відмов від перегляду сайтів. Для нарощування конкурентних переваг університетам варто збільшувати глибину перегляду сайтів, покращити зручність та простоту використання, розміщувати цікавий контент, оптимізувати сторінки, додавати інтерактивні елементи. Аналіз джерел трафіку засвідчив, що для забезпечення його зростання українським університетам необхідно підвищувати видимість сайту за ключовими словами в пошуку. Це вимагає збирання широкого семантичного ядра, оптимізації наявних сторінок і створення нових, додавання якісних та унікальних статей. Вказано на важливість посилань не тільки з інших сайтів, але й користувачів соціальних мереж. Запропоновано університетам якісно наповнювати сайти для розширення пошукового трафіку. Визначено, що це може бути ключовим індикатором в оцінці роботи працівників служби маркетингу. Проведений демографічний аналіз користувачів, який дає змогу глибше пізнати аудиторію і розробляти ефективні заходи маркетингу і ремаркетингу.
2
Сегеда, С. П., and А. М. Андріяко. "Військово-історичний музей — реальна частина буття Національного університету оборони України імені Івана Черняховського." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-5-16.
Full textAbstract:
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (НУОУ) — вищий військовий навчальний заклад, що має унікальні експонати в колекції свого військово-історичного музею. Тут знаходяться особисті речі людей, які працювали та навчалися в університеті. А також холодна і вогнепальна зброя, військова техніка часів Другої світової війни та сучасності. Кожен експонат музею має власну унікальну історію. Керівниками музею НУОУ були полковник запасу І. М. Мешков (1992–2006), підполковник С. М. Іваненко (2006–2008), полковник А. М. Андріяко (2008–2014), працівник Збройних Сил М. О. Ткаченко (з 2014 і по теперішній час). Серед експонатів музею є 592 унікальних світлини, на яких зафіксовано життєдіяльність університету з часів його заснування як військової освітньо-наукової установи до сьогодення. У Книзі почесних гостей музею залишили захопливі відгуки міністри оборони, начальники генеральних штабів України та зарубіжжя, представники українських та закордонних військових навчальних закладів, мери міст України, відомі політики. Нині з військовою історією Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, яку ілюструють експонати музею, мають можливість ознайомитися відвідувачі з усієї України, іноземні делегації, що бувають із візитами у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, молодь та школярі Києва. Ключові слова: військово-історичний музей, колекція, вогнепальна зброя, холодна зброя, експозиція.
3
БЕХРУЗ, ХАШМАТУЛЛА. "Порівняльне правознавство як навчальна дисципліна у системі юридичної освіти України: занепад чи сподівання на оновлення?" Право України, no. 2019/03 (2019): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-03-065.
Full textAbstract:
Порівняльне правознавство протягом тривалого періоду перебуває у стані трансформації та самоідентифікації, викликаної, перш за все, необхідністю проведення подальших досліджень, спрямованих на визначення його місця у системі юридичних наук. У цьому контексті велике значення має розвиток порівняльного правознавства як навчальної дисципліни і необхідного компонента професійної підготовки сучасних юристів. Мета статті – дослідити тенденції розвитку навчальної дисципліни “порівняльне правознавство” у контексті реформування системи освіти і науки та зарубіжного досвіду її викладання. Аналіз навчальних програм юридичних вищих навчальних закладів зарубіжних країн показує, що курси з порівняльного правознавства викладаються практично в усіх провідних вишах світу, що свідчить про визнання його необхідності у систе мі юридичної освіти. Значний досвід з розробки навчальних курсів, що включають проблематику порівняльного правознавства, накопичений у США, де провідні університети розробляють і впроваджують такі дисципліни, як “Міжнародне та порівняльне право” (наприклад, Гарвардський університет, Бостонський університет, Університет Джорджа Вашингтона, Каїрський Американський університет). Велика увага при підготовці навчальних програм у рамках курсів з порівняльного права приділяється у багатьох вищих навчальних закладах і юридичних факультетах Європи (наприклад, Юридична школа Единбурзького університету, Лондонський університет Королеви Марії). Розробляються курси з вивчення порівняльного права і у країнах азіатського континенту, наприклад, у Китайському університеті політичних наук і права. Існують розбіжності щодо структури порівняльного правознавства як навчальної дисципліни, проте більшість дослідників виокремлюють її Загальну та Особливу частини. Основна проблема стосується викладання його Особливої частини, що обумовлено декількома обставинами. По-перше, спостерігається невизначеність із приводу змісту цієї частини навчальної дисципліни, оскільки різні автори наповнюють її неоднаковим змістом. По-друге, існує нагальна потреба у розробці навчального та методичного матеріалу з її Особливої частини. Бурхливий розвиток порівняльно-правових досліджень в Україні у 90-х – на початку 2000 рр. призвів до появи значної кількості праць наукового та навчального характеру, що сприяло появі та закріпленню у навчальних програмах вищих навчальних закладів України навчальної дисципліни “Порівняльне правознавство”. Проводилися активні розробки галузевих порівняльно-правових навчальних дисцип лін: порівняльного конституційного права, порівняльного кримінального права, порівняльного трудового права, порівняльного екологічного права, порівняльного цивільного права та ін. Незважаючи на появу різноманітного наукового, навчального та навчальнометодичного матеріалу з порівняльного правознавства, розробленого вітчизняними ученими-компаративістами, доля цієї навчальної дисципліни останніми роками викликає занепокоєння, оскільки деякі навчальні дисципліни порівняльно-правового спрямування поступово виключається з навчальних програм. Принципово важливим є розуміння того, що порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна може і повинна стати тією необхідною ланкою, яка поєднає наукові знання, що одержують студенти протягом здобуття вищої освіти, з динамікою змін суспільного життя, сприятиме вирішенню конкретних практичних завдань у межах здійснення юристами професійної діяльності.
4
Амеліна, Світлана Миколаївна. "Зарубіжний досвід формування термінологічного складника перекладацької компетентності." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 208–13. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2617.
Full textAbstract:
Амеліна С. М. Зарубіжний досвід формування термінологічного складника перекладацької компетентності.
У статті розглядаються особливості вивчення термінології майбутніми перекладачами в університетах Німеччини, Великої Британії, США. З’ясовано, що формування у студентів термінологічного складника їхньої перекладацької компетентності в зарубіжних університетах відбувається різними шляхами: за рахунок вивчення відповідних модулів;пропозиції дисциплін (обов’язкових або елективних), спрямованих на засвоєння термінології конкретної галузі; запровадження спеціалізації бакалаврських та магістерських програм.
5
Коцюба, Р. Б. "ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОМПʼЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12128.
Full textAbstract:
Анотація. У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів. Проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів в університетах зарубіжних країн. Виявлено, що найбільшої ефективності при застосуванні комп’ютерно орієнтованої методики вивчення іноземних мов досягається за рахунок використання дистанційних та змішаних форм навчання. Розглянуто та проаналізовано електронні освітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема в Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Детально описано та проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику проведення занять з латинської мови. Запропоновано засоби та ресурси для підвищення рівня розвитку ІКК майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Результати експериментального дослідження дозволили дійти висновку, що запропонована методика є ефективною та може бути рекомендована для впровадження в систему вищої медичної освіти. Обгрунтовано критерії та рівні оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розглянуто рекомендації щодо вдосконалення робочих програм, розробки нових комп’ютерно орієнтованих засобів для покращення рівня розвитку іншомовної комунікативної компетентності в медичних та інших закладах вищої освіти України.
6
Андрощук, Геннадій. "Патентна політика зарубіжних університетів." Інтелектуальна власність, no. 6 (2010): 31–40.
Find full text
7
Федоренко, С. А. "Університети "третього віку" як складова безперервної освіти: зарубіжний досвід." Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1 (2014): 133–38.
Find full text
8
Федоренко, С. А. "Університети "третього віку" як складова безперервної освіти: зарубіжний досвід." Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1 (2014): 133–38.
Find full text
9
Бульвінська, Оксана Іванівна, and Ірина Миколаївна Капралова. "ВИКОРИСТАННЯ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ОНЛАЙН КУРСІВ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 273–90. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4568.
Full textAbstract:
Стаття присвячена масовим відкритим онлайн курсам як виду безперервного професійного розвитку викладачів університетів. Акцентовано, що масові відкриті онлайн курси користуються популярністю для професійного розвитку фахівців, зокрема викладачів, адже вони вчасно подають актуальну інформацію, пропонують гнучкі, доступні та зручні варіанти навчання, дають можливість слухачеві самостійно обирати час і темп навчання, економлять час і фінанси на підвищення кваліфікації. Визначено, що водночас онлайн курси мають певні недоліки і обмеження, перш за все педагогічного складника: низький рівень інтерактивності і соціальної присутності як слухачів, так і викладачів курсів; недостатньо різноманітний дизайн навчального курсу і методи викладання і навчання; неефективні методи оцінювання навчальних досягнень слухачів; відсутність умов для розвитку вищого рівня мислення. У статті проаналізовано результати проходження викладачами Київського університету імені Бориса Грінченка у 2020 р. онлайн курсів на вітчизняних і зарубіжних платформах, а також результати опитування педагогічних і науково-педагогічних працівників стосовно їх ставлення до онлайн курсів. Результати опитування було проаналізовано і перевірено за допомогою методів описової статистики. Опитування підтвердило загальносвітову тенденцію до навчання на масових відкритих онлайн курсах висококваліфікованих фахівців з метою отримання нових знань з певної галузі науки і навчальної дисципліни та розвитку професійної компетентності. Однією з вагомих цілей навчання на онлайн курсах було також отримання досвіду проведення дистанційного викладання, що було особливо актуальним в умовах карантинних обмежень під час пандемії COVID-19. Опитування довело позитивне ставлення викладачів Київського Університету імені Бориса Грінченка до масових відкритих онлайн курсів як до зручного і доступного виду безперервного професійного розвитку.
10
Шевченко, Л. "Ендавмент-фонди в інвестиційній стратегії зарубіжних університетів." Україна: аспекти праці, no. 1 (2015): 8–16.
Find full text
11
Шевченко, Л. "Ендавмент-фонди в інвестиційній стратегії зарубіжних університетів." Україна: аспекти праці, no. 1 (2015): 8–16.
Find full text
12
Борисова, М. "Особливості сучасної зарубіжної освіти: досвід університетів Канади." Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Педагогіка, Вип. 21, Ч. 2 (2008): 102–9.
Find full text
13
Алієв, Х. М. "Зарубіжний досвід упровадження дистанційного навчання в університетах." Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, вип. 3 (2017): 11–17.
Find full text
14
Вавдіюк Н.С and Подолян Д.В. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ СТВОРЕННЯ СТАРТАПІВ СТУДЕНТАМИ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-6.
Full textAbstract:
У статті розглянуто методичні підходи до аналізу стартапів, створених студентами: UBI Global World Rankings of Business Incubators & Accelerators (Швеція), методичний підхід сформований на основі моделі «потрійної спіралі» Г. Іцковіца і Л. Лейдесдорффа (Росія), The Female Founders Monitor (FFM) (Німеччина), European University Association EUA Study (Бельгія), The State of European Tech (Великобританія), Startup Ranking (Перу), European Startup Monitor (Німеччина), QS World University Rankings (Великобританія), German Startup Monitor (Німеччина), Global Innovation Index (Швейцарія), Startup Friendliness Index (США). Описано переваги та недоліки використання кожного підходу. У розрізі вищеописаних методичних підходів виокремлено показники, що досліджують стартапи, створені студентами. Здійснено їхній розподіл відповідно до життєвого циклу стартапу та підходів до управління. Їхнє дослідження дозволило сформувати авторський методичний підхід до аналізу створення стартапів студентами. Вона охоплює напрями, вибір яких спирається на наступні визначальні ознаки: аналіз розвитку підприємницьких університетів; аналіз практики розвитку бізнес-інкубаторів при університетах зарубіжних країн; аналіз сфери реалізації та способів фінансування стартапів, створених студентами; аналіз засновників стартапів. Відповідно до 4-х визначальних ознак, здійснено вибір показників для проведення аналізу створення стартапів студентами.
15
Баніт, Ольга. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЗА НОВИМИ ПРОФЕСІЯМИ В УМОВАХ ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН)." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 150–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.150-159.
Full textAbstract:
В оглядовій статті проаналізовано нові професії, що з’являються на ринку праці. Дослідження підтверджують, що впродовж 10 років зникає близько 5000 професій і майже стільки ж виникає нових. Найближчим часом близько 40–50% робочих місць зникнуть або зазнають трансформації. Разом з тим, будуть з’являться нові робочі місця, які потребуватимуть компетентнісних трансформацій. Перспективними напрямами для професій майбутнього є: інформаційні технології, біотехнології, робототехніка та машинобудування, екологія, енергетика, медицина, транспорт та ін. Виявлено й узагальнено ключові компетентності фахівців майбутнього. Нові професії потребують фахівців зі спеціальними навичками. Передусім це універсальні компетентності, актуальні для всіх професій і всіх сфер діяльності: 1) інформаційна – активне освоєння ІКТ та нових інструментів роботи в мережі; 2) кросфункціональна – знання в декількох сферах, здатність працювати на межі різних професій, 3) комунікативна – міжгалузева комунікація і клієнторієнтованість; 4) управлінська – оперативне реагування на зміни, прийняття важливих рішень, ефективний розподіл завдань і ресурсів; 5) мовна – багатомовність і мультикультурність; 6) екологічна – будь-яка діяльність повинна розглядатися з позиції екології. З’ясовано, що підготовка до нових професій здійснюється у рамках формальної і неформальної освіти. Аналіз освітніх пропозицій показав, що підготовка фахівців за новими професіями здійснюється в університетах Великобританії, Нідерландів, Канади, Швейцарії, США. Є багато нових професій, що з’являються швидше, ніж заклади освіти створюють навчальні програми для бакалаврату та магістратури. У цьому випадку на допомогу приходить неформальна освіта. Низку нових професій можна опанувати на практиці, пройшовши стажування, інші – за допомогою онлайн-курсів, короткострокових програм тощо.
Ключові слова: нові професії; професійна підготовка; формальна і неформальна освіта; університет; онлайн-курс; онлайн-програма.
16
Боголіб, Т. М. "Організація діяльності та фінансування дослідницьких університетів: зарубіжний досвід." Фінанси України, no. 4 (173) (2010): 35–44.
Find full text
17
Лунячек, О. В. "Особливості підготовки фахівців із фізики в зарубіжних університетах." Проблеми інженерно-педагогічної освіти, no. 63 (2019): 96–104.
Find full text
18
ШКУРА, Ірина, and Юлія ШУЛИК. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 114–27. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-114-127.
Full textAbstract:
У статті розглянуто зарубіжний досвід реалізації міждисциплінарних освітніх програм. Автори охарактеризували актуальність і можливості застосування міждисциплінарного підходу в освіті та науці, форми проведення міждисциплінарного навчання (зокрема, через вивчення окремих навчальних дисциплін на основі поєднання знань, методів з різних спеціальностей, міждисциплінарні зв’язки між навчальними дисциплінами в освітній програмі, навчання здобувача освіти за двома освітніми програмами одночасно, міждисциплінарні програми). Визначено особливості впровадження міждисциплінарного підходу та моделей навчання за освітніми програмами на прикладах Варшавського та Ягелонського університетів. Охарактеризовано модель MISH (міжгалузевого індивідуального гуманітарного і суспільного навчання), MISMaP (охоплює точні, природничі, суспільні та гуманітарні науки), модель Artes Liberales (визначає індивідуальну траєкторію навчання через гуманітарну, соціальну та природничу галузі). Автори з'ясували особливості створення, впровадження, організації навчання на міждисциплінарних програмах, відбору студентів, зарахування вибіркових дисциплін, написання наукових міждисциплінарних робіт, посилену роль тьюторів, менторів, важливість інтеграції наукових досліджень в освітній процес. Виявлено, що особливої уваги набуває формування м’яких навичок: критичного та креативного мислення, написання наукових текстів, вміння працювати в команді, емпатія, комунікація, ін. Також визначено особливості польського та українського законодавства щодо впровадження міждисциплінарних програм. В Україні міждисциплінарні програми дозволені з грудня 2019 р. для магістрів (і лише освітньо-наукові програми) та для молодших бакалаврів. Відсутність вимог до міждисциплінарних програм актуалізує проблеми зі створенням, реєстрацією таких освітніх програм в ЄДЕБО, їх реалізації для регульованих професій, проходженням акредитацій. Виявлено потреби покращення нормативного забезпечення реалізації та акредитації міждисциплінарних програм в Україні. Акцентовано увагу на викликах, які стоять перед університетами для впровадження таких програм, зокрема більш висока вартість навчання, обмежений доступ до програм на вході та виході, необхідності організаційних змін для адміністрування, специфіка проходження акредитації. Ключові слова: міждисциплінарний підхід, освітні програми, форми та моделі міждисциплінарного навчання.
19
ЛУНЯЧЕК, Вадим, and Ліна ІГНАТЕНКО. "ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Освітні обрії 50, no. 1 (April 4, 2020): 120–26. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.120-126.
Full textAbstract:
У роботі на засадах компаративістського підходу розглянуто процеси підвищення кваліфікації викладачів зарубіжних університетів в умовах глобалізаційних викликів. Акцент зроблено на тому, що такі процеси поставили на порядок дений питання поліпшення якості надання освітніх послуг для професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Автором на основі аналізу інформації з електронних джерел, зокрема ВЕБ-сайтів провідних університетів світу зроблені висновки щодо подальшої модернізації системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в Україні.
20
Андрианов, Вадим, and Эдуард Кайда. "Проблемы физической рекреации молодежи в высших учебных заведениях." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 3–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2642.
Full textAbstract:
Андріанов В. Є., Кайда Е. О. Проблеми фізичної рекреації молоді у вищих навчальних закладах.
У статті на основі аналізу різноманітних концептуальних моделей фізичної рекреації в зарубіжних країнах і проведеного анкетування зі студентами ДВНЗ «Криворізький національний університет» досліджено проблеми проведення здорового дозвілля в Україні.
21
Жлуктенко, Н. "Вектори шевченкознавства в наукових студіях кафедри зарубіжної літератури Київського університету." Шевченкознавчі студії, Вип. 16 (2013): 318–24.
Find full text
22
Zastrozhnokova, I. V. "Зарубіжний досвід державного регулювання вищої освіти." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 15, 2019): 251–55. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.30.
Full textAbstract:
У статті визначаються завданнята основні проблемні аспекти державного регулювання на ринковому просторі послуг вищої освіти. Досліджуються стан та аспекти державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів провідних країн світу з акцентом на США та Великобританію, як країн-лідерів вищої освіти на планеті. Вказується на значну децентралізацію державного регулювання діяльності вишів у Сполучених Штатах Америки та Великобританіїу порівнянні з українською системою державного регулювання вищої освіти.Підкреслюється щорічне зростання рівня відкритості системи вищої освіти у США. Наголошується на виключно вірному напрямку державної політики Сполучених Штатів, яка націлена на те, щоб елітні коледжі та університети США були найпрестижнішими у світі, що робить їх особливо привабливими для міжнародних студентів, професорів та дослідників у пошуках академічної досконалості. Розглядається приклад успішності Массачусетського технологічного інституту, який здобув популярність у світі, зокрема, за рахунок фінансової підтримки власної дослідницької бази. Наголошується, що саме таку модель державного регулювання вищої освіти рекомендується брати за приклад в Україні, що дозволить зробити вітчизняну вищу освіту популярної серед студентів усього світу та запобігатиме відтоку перспективних учених закордон.
23
Боровая, Татьяна. "Организация научно-исследовательской деятельности студентов в Германии." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 306–9. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2700.
Full textAbstract:
Борова Т. А. Організація науково-дослідної діяльності студентів в Німеччині.
У статті проаналізовано зарубіжний досвід організації науково-дослідної діяльності студентів вищий навчальних закладів. Запропоновано дослідницьким університетам розробити положення про присвоєння звання «студент-дослідник» та впроваджувати дослідницьке навчання.
24
СТРАЖНІКОВА, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЯК МАЙБУТНІХ ЕКСПЕРТІВ У ГАЛУЗІ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 177–82. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.26.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості підготовки майбутніх експертів у галузі освіти в українських закладах вищої освіти України та зарубіжжя з огляду педагогічної історіографії. Автором продемонстровано реалізацію підготовки магістрантів ОП «Освітні, педагогічні науки» у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», зокрема набуття загальних і фахових компетентностей, вивчення критеріїв якості освітнього процесу у контексті професійної підготовки експертів у галузі освіти у східноєвропейських країнах. Актуальність підготовки освітніх експертів визначають виконувані ними функції, що забезпечуватимуть упровадження інновацій в освітню діяльність з урахуванням світових практик, сприятимуть підвищенню якості освіти, зокрема вищої. Серед основних функцій експертної діяльності в педагогічній історіографії автори виокремлюють аналітичну, навчальну, експертну, узагальнювальну, прогностичну, фасилітативну, консалтингову і супервізійну, здійснення яких визначає зміст спеціальних компетентностей освітнього експерта. Нами доведено, що у науковій літературі експертиза в освіті розглядається як системний аналіз проблеми, процесу чи явища у сфері освіти чи в одній із її підсистем із метою визначення стимулюючих або гальмуючих чинників, їх розвиток із наступним закріпленням або усуненням. Адже експертиза передбачає дослідження, оцінку, прогнозування розвитку педагогічних явищ, об’єктів, процесів, визначення відповідності освітніх послуг, узгодження пріоритетів різноманітної діяльності освітніх закладів, а також надає можливість компетентно і системно підходити до удосконалення освітнього процесу в закладі. Компаративістським методом показано процес підготовки експертів у галузі освіти магістерськими ОП за програмою «Розвиток школи та забезпечення якості» в університетах Німеччини, Австрії та Швейцарії; відбір агенціями із забезпечення якості кандидатів у експерти (Литва, Екстонія), відповідно до вимог яких і відбувається підготовка майбутніх експертів.
25
Савчук Б. П., Слюсаренко Н. В., and Білавич Г. В. "КОУЧИНГ: ІДЕЙНІ ВИТОКИ В ПРОЄКЦІЇ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 210–17. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.325.
Full textAbstract:
Cтаттю присвячено проблемі коучингу, який на початку ХХІ ст. отримав широке визнання в Україні, зокрема у галузі освіти. Мета статті – з’ясувати ідейні витоки коучингу задля глибшого розуміння його філософії та використання як ефективної технології формування особистості. Зазначено, що в українському науковому та суспільному дискурсі ця проблема представлена доволі фрагментарно. У зарубіжній науці їй присвячено чимало спеціальних студій, що мають міждисциплінарний (стосуються галузей спорту, бізнесу, менеджменту, освіти та ін.) та переважно науково-популярний характер. Автори наголошують, що в науці досі немає ґрунтовного комплексного дослідження проблеми походження та історії становлення і розвитку коучингу, оскільки цю проблему переважно висвітлюють фахівці різних галузей знань зі своїх вузькопрофільних позицій. В українському науково-педагогічному дискурсі коучингу утвердилася доволі спрощена модель і «звужена» схема осмислення проблеми виникнення і становлення коучингу. Дослідники акцентують на постаті «основоположника», «фундатора» сучасного коучингу – каліфорнійського тренера з тенісу, викладача Гарвардського університету В. Тімоті Голві (Голлувей – W. Timothy Gallwey), який у книзі «Внутрішня гра в теніс» («The Inner Game of Tennis», 1974) і ще в кількох бестселерах виклав наріжні його ідеї. За результатами аналізу актуалізованих джерел із цієї проблеми зроблено висновок про те, що найбільш виразний, фундаментальний вплив на розвиток філософії коучингу справили чотири ідейних учення та системні практики минулого й сучасного. Це: Сократівські методи діалогу; гуманістичний напрям психотерапії; праці Д. Гоулмена у сфері емоційного інтелекту; методики знаних спортивних тренерів. Проаналізовані теорії відомих зарубіжних учених у широкій історичній ретроспективі показують, як спортивне тренерство, акумулювавши тисячорічний досвід східної і західної культур із фізичного і духовного вдосконалення людини, трансформувалося в сучасний феномен коучингу.
26
ЮЛДАШЕВ, Олексій. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ МАЙБУТНЬОГО." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, no. 1 (February 23, 2022): 50–61. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.8.
Full textAbstract:
Освіта, з позицій суспільства, є основним засобом розвитку гуманістичної сутності людини. Це по-перше. По-друге, суспільство, держава забезпечує соціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. По-третє, відбувається задоволення потреб суспільства в продуктивній силі. Звичайно ж, щоб освіта стала такою цінністю, необхідно створити в суспільстві достатньо конкурентні умови для використання цієї сили. Інакше будемо формувати соціальний капітал для інших країн. Наявність згаданих умов необхідно для боротьби з міграцією, втратою «робочих рук», «витоком мізків». І ще важливий аспект державно-громадської цінності освіти. Вона є (у всякому разі, повинна бути) джерелом інноваційного розвитку економіки, інформатизації суспільства. Для того, щоб освіта стала такою, потрібна не просто її модернізація і / або інтеграція в європейський, світовий освітній простір. Необхідні нові підходи, перехід від традиційного підходу до інноваційної освіти, що забезпечує розвиток творчих здібностей, націленість на пошук і використання інновацій як в змістовному наповненні навчальних програм так і в засобах навчання. Метою дослідження, результати якого викладені в даній статті, є розробка (на концептуальному рівні) моделі управління якістю освіти і науки, концепції їх реформування. Вищезазначена концепція може інтерпретуватися як одна з умов вирішення найважливішої державної проблеми – прогресуючого економічного і технологічного відставання України в області інновацій від високорозвинених держав. з усіма наслідками економічного і політичного характеру. Не менш важливою проблемою, вирішення якої також залежить від ефективності, якості і прозорості вищої освіти в Україні, є проблема забезпечення сталого розвитку. Відомо, що катастрофи людство уникне через створення нешкідливих для біосфери ноотехнологій. Саме на це повинно бути спрямований потенціал освіти і науки України. Авторами дослідження, результати якого подано в цій статті, розроблені і концепція освітньої діяльності, і проекти рішень найбільш важливих проблем. Це внутрішні і зовнішні проблеми життєдіяльності нашої держави. До внутрішніх, найбільш важливим, першочерговим ми відносимо дві проблеми: 1) мінімізація корупції в органах державної влади, зростання ефективності економічного управління і 2) судова реформа. На вирішенні цих проблем наполягають і громадяни країни, і наші зарубіжні партнери. Від розв’язання цих проблем залежить не тільки успішність країни (прихід зовнішніх інвестицій, підняття рівня життя людей), але і, скажемо прямо, її виживання. Щодо зовнішніх проблем, то найбільш важливими є: повернення окупованих територій, забезпечення безпеки, суверенітету і цілісності України. Підходи до кардинального вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем, що пропонуються нами – це низка тем, які могли б викладатися в рамках напрямів підготовки студентів університету майбутнього.
27
Liakhovych, R. M. ``, Ya M. Kitsak, M. Ya Dzhus, V. I. Liakh, and B. V. Doroshenko. "ОСВОЄННЯ СУЧАСНИХ КЛІНІЧНИХ ПРОТОКОЛІВ МЕДИЦИНИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ – СУТТЄВА СКЛАДОВА У ЯКІСНІЙ ПРАКТИЧНІЙ РОБОТІ БРИГАД ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ." Медсестринство, no. 4 (February 20, 2019): 53–55. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.4.9863.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблемні питання з теоретичної підготовки та практичної діяльності працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги. Зокрема, вказано на важливу роль в освоєнні ними сучасних клінічних протоколів, зроблено акцент на необхідності застосування прогресивних алгоритмів догоспітальної медичної допомоги із реалізацією як вітчизняних, так і зарубіжних протоколів. Розкрито інноваторську методику працівників кафедри екстреної та невідкладної медичної допомоги ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».
28
ЛАВРИШ, Юліана, and Світлана БУГА. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ АВТОНОМНОГО ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УНІВЕРСИТЕТАХ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-26-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній та соціально значущій проблемі індивідуалізації навчання в умовах змішаного та онлайн навчання. Освітнє середовище змінюється, і технології стають частиною навчальних програм, а компетентність цифрової грамотності швидко стає необхідною навичкою 21 століття. У ракурсі проблематики статті постає аналіз інновацій, яких потребує процес удосконалення викладання іноземних мов у технічних університетах, а саме: використання цифрових освітніх технологій відповідно до положень та дидактичних принципів моделі SAMR (заміна, доповнення, модифікація, переосмислення). Модель допомагає викладачам оцінювати ступінь інтеграції навчання та викладання з цифровими освітніми ресурсами. Модель SAMR має потужний дидактичний потенціал для вдосконалення процесу викладання засобами цифрових технологій. Також модель є корисним рефлексивним інструментом для освітян для аналізу особистісного досвіду викладання із залученням технологій і знаходження шляхів подальшого вдосконалення. На основі аналізу зарубіжних наукових джерел автори визначають зміст поняття “індивідуалізація”, пропонують форми, методи та засоби для підтримки індивідуалізації навчання іноземних мов. Автономна індивідуалізація навчання надає студентам можливість обирати зміст та стратегії навчання відповідно до власних можливостей, інтересів та ресурсів, що формує вміння навчатися протягом життя та отримувати необхідні вміння та навички самостійно, щоб відповідати мінливим вимогам сучасного ринку праці. У статті надано приклади практичного застосування цифрових ресурсів: навчання грамотності, веб-інструментів, цифрових інформаційних ресурсів та хмарних сервісів для інтенсифікація процесу автономного індивідуалізованого навчання з перспективним переходом до самостійного вдосконалення набутих в університеті знань для успішної професійної самореалізації. Матеріал дослідження, викладений у статті, має теоретичну та практичну цінність та може бути використаний у ході формального та неформального навчання. Ключові слова: індивідуалізація навчання, іноземні мови, автономне навчання, цифрові освітні технології, самомоніторинг, самовдосконалення.
29
Підлісна, Ольга, Олена Симонова, and Олена Чирва. "СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 18, 2021): 629–36. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.118.
Full textAbstract:
Надана стаття розглядає питання подальшого розвитку вищої художньої освіти в Україні. Зокрема, досліджуються стратегічні напрями художньо-дизайнерської та архітектурної галузі освіти в умовах її глобалізації та цифровізація. Розглянуто особливості сучасної зарубіжної художньої освіти, висвітлено основні спільні світові проблеми та накреслено можливі шляхи їх розв’язання на прикладі новацій у художній підготовці в Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова. Підкреслено роль художньої освіти для сталого розвитку суспільства.
30
Марущак, М. І., and І. М. Кліщ. "Питання підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство»." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 186–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12778.
Full textAbstract:
Резюме. В усьому світі підготовку медичних сестер на третьому рівні вищої освіти було визначено як основний фактор при проведенні реалістичних досліджень, керівництві, розробці політики та освітній підготовці в галузі медсестринства.
Мета дослідження – висвітлити ряд думок учасників круглого столу щодо питань удосконалення підготовки фахівців третього рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство», що реалізується в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Матеріали і методи. Було запрошено 6 провідних фахівців (зовнішніх стейкголдерів) за спеціальністю 223 «Медсестринство» для обговорення шляхів удосконалення підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство» в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Результати. Щодо освітньо-наукової програми третього рівня вищої освіти (кваліфікація доктор філософії) зовнішні стейкголдери під час круглого столу відмітили, що її розробили на основі синтезу кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя. Зовнішні стейкголдери рекомендували готувати багатопрофільну PhD-медсестру через можливість вибору вибіркових дисциплін, а не звужувати освітню програму до вузького профілю. Також були обговорені пріоритетні наукові напрямки, які засвідчили необхідність проведення наукових досліджень, пов’язаних із реалізацією освітніх складових, а не лише тих, що стосуються практичної діяльності медсестри. Важливим питанням, яке підняли фахівці з медсестринства під час круглого столу, було питання функціональних обов’язків медичної сестри, доктора філософії.
Висновки. На даний час Україна перебуває на початковому етапі підготовки докторів філософії із медсестринства, проте освітньо-наукова програма, за якою навчаються здобувачі в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України за спеціальністю 223 «Медсестринство» (третій рівень вищої освіти) є синтезом кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя, що дозволяє сформувати медичних сестер – лідерів у напрямках науки, освіти та практичної діяльності, здатних виховати наступне покоління медсестер.
31
Sas, Svitlana. "КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, no. 29 (April 1, 2022): 50–57. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2022-01-50-57.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням розвитку вищої освіти України та інтеграції її в світовийпростір, а саме необхідності використання у діяльності університетів ключових показників ефективності(КРІs). Метою статті є сформувати КРІs для оцінки результатів освітньо-наукової діяльності українськихзакладів вищої освіти (ЗВО), нарощення їхнього фінансового потенціалу, а також підвищення результативностіфінансово-господарської діяльності. Досліджено зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ЗВО стратегійїхнього розвитку на основі чіткого визначення КРІs, зокрема, фінансових. Запропоновано уніфікацію КРІsуніверситетів, що дасть змогу здійснювати ефективний фінансовий менеджмент, проводити моніторингсистеми вищої освіти та рейтингування ЗВО, забезпечувати прозорість і відкритість реалізації стратегіїформування фінансового потенціалу.
32
Мельник, О. П. "НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ І ФОРМ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (З ДОСВІДУ ЗАРУБІЖНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ)*." Міжнародний науковий вісник, no. 3(16) (January 2, 2017): 107–12. http://dx.doi.org/10.24144/2218-5348.2017.3(16).107-112.
Full text
33
Вовк, М. "Тенденції розвитку фольклористики в науково-освітньому просторі університетів України і зарубіжжя." Порівняльна професійна педагогіка 7, вип. 1 (2017): 113–18.
Find full text
34
Бендер, Юрій. "Події на Сході України крізь призму дослідження британського журналіста." Український інформаційний простір, no. 2(8) (November 15, 2021): 74–97. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245828.
Full textAbstract:
Українськомовний варіант цієї статті став вислідом захищеної в Кембриджському університеті (Велика Британія) дисертації на ступінь магістра міжнародних відносин британським журналістом українського походження Юрієм Бендером. Дисертація виконувалася під керівництвом доктора Рорі Фінніна – доцента катедри українознавства Кембриджського університету.
Автор досліджує події на Сході України, що призвели до відокремлення так званих Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки та їхні подальші спроби функціонувати як окремі автономні регіони.
Дослідження це зроблене не стільки на основі аналізу значного масиву наукової літератури, що з’явилася у світ на Заході за останні роки, а передусім за результатами власних кількох поїздок автора на східні терени України до й після початку російсько-української війни.
Неможливість відвідати самопроголошені державні об’єкти, так звані ДНР і ЛНР, унеможливила проведення бесід у контрольованих неурядовими організаціями районах, за винятком телефонних розмов. Однак автор провів понад 40 напівструктурованих інтерв’ю з елітарними представниками, а також представниками широкої української громадськості. Особливий акцент був спрямований на «надання голосу» простим українцям, які позбавлені права голосу політичною та медіасистемою, у яких панують та домінують олігархічні інтереси. Ці голоси, деякі представлені в цій статті, матимуть вирішальне значення для визначення майбутнього України, так як вони сформували недавню й довгострокову історію.
Дослідження базується на вивченні впливу економіки та ідентичності населення, підкріплених зовнішньою політикою Москви в країнах «ближнього зарубіжжя». Ключові економічні чинники тимчасового відокремлення «автономних регіонів» відбувалися на тлі зміни ідентичності та елітарної поведінки. Вивчення цих питань є життєво важливим для визначення того, чи мають «республіки» довгострокове автономне майбутнє.
Події на Донбасі розглядається через теоретичні призми, включаючи «Дике поле» історика Гіроакі Куромії, оскаржуване олігархами, злочинними угрупуваннями і політичними кланами; та євроазіатський «Хартленд» географа Халфорда Макіндера, що історично боровся та відстоював східні та західні держави.
Спираючись на власні інтерв’ю, проведені під час неодноразових поїздок до України, автор прагне зробити свій внесок у дискусію щодо майбутньої траєкторії проблемних східних прикордонних територій України та пролити світло на їхнє недавнє минуле.
35
Тарчинська, Юлія. "ТВОРЧИЙ ПОЧЕРК ПЕДАГОГА-ПІАНІСТА НАТАЛІЇ ШИПУНОВОЇ." Молодий вчений, no. 7 (95) (July 30, 2021): 19–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-6.
Full textAbstract:
У статті здійснено першу спробу систематизувати методичні погляди знаного в Україні педагога фортепіанного класу Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету – Шипунової Наталії Олександрівни. Орієнтовне окреслення особливостей її фахової діяльності охоплює педагогічний та концертний аспекти творчого шляху мисткині. Аналіз педагогічного і виконавського стилю Н. Шипунової дозволив дійти висновку про те, що педагог розвивала музично-виконавську культуру майбутніх учителів мистецтва (музичного мистецтва) у кращих традиціях вітчизняної та європейської фортепіанних шкіл, що забезпечують сприятливі умови для ефективного фахового зростання здобувачів вищої музичної освіти. Н. Шипунова творчо втілювала фортепіанно-педагогічні засади видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів-піаністів, професійна діяльність яких визначила розвиток української фортепіанної школи.
36
Kavunnyk, A. L. "Регіональні аспекти міжнародної політики Європейського Союзу в контексті "Східного партнерства"." Literature and Culture of Polissya 99, no. 13i (May 29, 2020): 133–43. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-133-143.
Full textAbstract:
У статті в контексті історичних фактів з минулого та сьогодення України, країн-учасниць ініціативи ЄС "Східне партнерство" розкрито регіональні аспекти міжнародної політики країн Співдружності. Стверджено актуальність дослідження документальних джерел, соціокомунікативного,територіального, безпекового аспектів міжнародної політики інституцій ЄС та країн-учасниць ініціативи "СхП". Виокремлено діяльність інституцій,Фондів ЄС, функції громадянського суспільства країн східного партнерства як важливих регіональних чинників у розвитку ініціативи ЄС "СхП". Проаналізовано праці вітчизняних, зарубіжних вчених, політиків інституцій ЄС та країн-партнерів "СхП" з акцентом на стрижневих питаннях. Охарактеризовано ключові позиції очільників Єврокомісії, директорату з регіональної політики, Комітету ЄС, Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС. Опрацьовано напрямки-стратегії, джерела адресного фінансування відповідних фондів в контексті регіональних аспектів розвитку ініціативи "СхП". Висвітлено значення самітів, конференцій, форумів як практичних форм розвитку регіональних аспектів імплементації "СхП". Наведено приклади документальних джерел інституцій ЄС: "Комунікації", "Інформаційне повідомлення", Спільна Декларація ЄК; акти; протоколи ЄПД; звіти, програми: ініціатива ЄС "Чорноморська синергія", Німеччини "ЄПС плюс" (ENP Plus), Програма Франції "Середземноморський Союз". Виокремлено значення діяльності представників урядових, неурядових організацій в Україні, І–ІV Форумів громадянського суспільства при ЄС щодо рішень в підтримку аспектів регіонального розвитку, як-от: діяльність кримського регіонального напряму, 2008–2014 рр. – одного з перших вімплементації "СхП", освітні програми в ЗВО, як-от: Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет "Острозька академія", Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя в Україні
37
Мороз, Світлана. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТАМИ З КИТАЮ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ДОСВІДУ В УДОСКОНАЛЕННІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТЯНСЬКОЮ ГАЛУЗЗЮ УКРАЇНИ." Public management 19, no. 4 (May 29, 2019): 178–92. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-178-192.
Full textAbstract:
З’ясування напрямів та умов ефективного реформування сис- теми вищої освіти України, з огляду на неабияку її значущість у забезпеченні суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України, є акту- альним напрямом в організації наукових пошуків. Серед можливих науко- вих завдань, у межах відповідної проблематики є й ті, зміст яких пов’язано з виявленням особливостей функціонування зарубіжних моделей розбудови системи вищої освіти та з’ясування рівня задоволеності об’єктів навчальної комунікації якістю надання освітніх послуг.
Проаналізовано думки студентів з Китаю щодо якості вищої освіти на університетському та державному рівнях, а також виявлено ті з напрямів державної політики, які свого часу забезпечили динаміку зростання якості функціонування системи вищої освіти Китаю.
За результатами аналізу міжнародного рейтингу Quacquarelli Symonds встановлено той факт, що темпи зростання якості системи вищої освіти Ки- таю є значно вищими порівняно з тими темпами, які демонструють системи вищої освіти інших країн світу. З метою з’ясування особливостей сприйнят- тя феномену якості вищої освіти китайськими студентами, авторами цієї пу- блікації було проведено опитування студентів Institute of International and Comparative Education at Beijing Normal University (China). За результатами аналізу відповідей студентів встановлено такі факти: показники рівня оцінки якості вищої освіти в Китаї та конкретному університеті не є ідентичними; переважна більшість китайських студентів не лише оцінює якість вищої осві- ти на високому рівні, а й є задоволеною його показниками (відповідність яко- сті вищої освіти вимогам ринку праці); думка студентів має враховуватись суб’єктами державного управління під час проведення загальнонаціонально- го моніторингу якості вищої освіти.
Державна політика України щодо забезпечення якості вищої освіти має розбудовуватися за кращими світовими моделями системи вищої освіти. У цьому контексті пропонуємо скласти та забезпечити реалізацію програм на кшталт китайських Проектів 211 (вибір 100 найкращих ЗВО Китаю для реа- лізації державного замовлення на підготовку висококласних фахівців) та 985 (забезпечення позиціонування кращих університетів Китаю на рівні ЗВО-лі- дерів у межах міжнародних університетських рейтингів).
38
Tkachenko, Lidiia. "Українська академічна риторична школа." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.51-57.
Full textAbstract:
У статті йдеться про становлення та розвиток в Україні академічної риторичної школи, що трансформувала кращі надбання викладання гуманітарних дисциплін з братських шкіл та колегіумів. Перші українські університети напрацювали автентичну парадигму передачі знань, яка вирізнялася не лише ґрунтовними знаннями викладачів-лекторів, а й спиралася на традиційні для нашої освітньої системи принципи: народність, доступність, природовідповідність тощо. У статті доведено, що академічні ритори використовували власний досвід побудови навчальних курсів, прагнули до запровадження діалогічних методів навчання, активно аналізували зарубіжний досвід, але передавали знання з опорою на ментальність українського студентства. Зазначено, що значний внесок в розвиток риторики як навчального предмета внесла університетська освіта. Вивчення історії становлення академічного красномовства доводить, що українські викладачі-ритори створили непересічну систему взаємодії викладач – студент, що передбачає паритетні конструктивні взаємини у навчальному процесі.
39
ІВАНЕНКО, Станіслав, and Валерія ТИЩЕНКО. "АНАЛІЗ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 92–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.401.
Full textAbstract:
У сучасному освітньому процесі тестування є одним із компонентів навчання, об'єктивним засобом вимірювання й оцінки рівня знань, умінь та навичок студентів. У даному дослідженні приділена увага на розподіл тесту на певні субтести для контролю окремих видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмової мови) або аспектів мови (фонетики, граматики, лексики). Розглянуто дефініцію терміну «іншомовна підготовка» та розкрито роль тестування як засобу діагностики труднощів засвоєння матеріалу для студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету, як критерію оцінки ступеня навченості, об'єктивного способу прогнозування успішності навчання. Мета статті – довести ефективність застосування тестового контролю іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Для досягнення мети, проведено тестування рівня іншомовної підготовки 643 студентів немовних спеціальностей 2 курсу 10 факультетів Запорізького національного університету. Представлений аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури і інтернет-ресурсів, вивчення вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних джерел, узагальнення досвіду викладання провідних фахівців у галузі іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей. Підтверджено, що під час оцінки якості іншомовної підготовки в умовах мовного тестування необхідно виділяти мету, завдання, спосіб виконання. Визначено професійну комунікативну компетенцію іноземної мови, як показника рівня сформованості професійно-орієнтованої в мовному сенсі особистості.
Аналіз отриманих даних засвідчив, що різниця в результатах між факультетами за рівнями вказала на недостатню мотивацію, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю навчання і, відповідно, здобуттям знань, набуттям вмінь і навичок студентами немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Зосереджена увага на суперечностях, які заважають підвищенню якості викладання іноземних мов, і як підсумок, рівню засвоєння та мотивації до навчання.
У висновку сформульовані теоретична і практична значущість статті. Наполягається на конститутивній взаємодії з кафедрою професійного спрямування, як засобу інтенсифікації процесу засвоєння знань у професійно-мовній сфері навчання. Перспективним напрямом вбачається мінімізація недоліків навчання іноземним мовам поза природним мовним середовищем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в контексті особистісно-орієнтованого підходу.
40
Кицан, Олена Вікторівна, and Сергій Миколайович Романов. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 86–102. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4702.
Full textAbstract:
У сфері філологічних дисциплін сьогодні домінують традиційні підходи, попри загалом позитивне ставлення до інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес. У мережі достатньо ресурсів (сайти, блоги, подкасти тощо) для методологічної підтримки навчання, тобто забезпечення надійної і продуктивної співпраці тандему викладач – студент. Літературні курси виявляють найбільшу опірність до технічних інновацій. Можливо, це варто пояснювати й тим, що художня література переважно асоціюється зі світом духовного, естетичного, емоційного, того, що важко уявити, а тим більше поєднати з прагматично-утилітарним кіберпростором. Насправді ж таке бачення проблеми хибне. Використання новаторських підходів здатне суттєво урізноманітнити навчання, наповнити його додатковими і навіть новими сенсами. Літературу як один із видів мистецтва найбільш повно можна осягнути в синтезі з суміжними галузями – музикою, малярством, театром, кіно, фотографією, навіть сферою кіберігор. У статті увагу зосереджено на можливостях упровадження ІКТ у лінійне, а для сучасної молодої людини, то й, по суті, однобічне «пласке» викладання літератури. Метою праці є вивчення й практичне застосування новітніх педагогічних стратегій, інтегрованих з ІКТ, які можна задіювати в розробленні навчальних курсів для студентів-філологів. На прикладі роману-антиутопії Дж. Орвелла «1984» розкрито можливості ІКТ, зокрема інтернет-інструменту розробки ментальних карт Popplet, сервісу LearningApps.org, інтернет-нотатника Penzu, соціальної мережі Фейсбук тощо. Апробований на заняттях зі студентами університету новий алгоритм вивчення зарубіжної літератури виявив здатність інтегруватися з традиційною моделлю навчання. У навчальному процесі визначено найбільш оптимальні інформаційні інструменти для кожного етапу роботи – лекційний курс, самостійна підготовка, семінарські заняття. Також ці інструменти дають широкий спектр можливостей для надійного закріплення і креативної реалізації читацького досвіду студентів.
41
Куцевич, М. П. "Зарубіжне кримінальне право в дослідженнях наукової школи кримінального права на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка." Законодавство України. Науково-практичні коментарі, no. 5 (2006): 88–94.
Find full text
42
Куцевич, М. П. "Зарубіжне кримінальне право в дослідженнях наукової школи кримінального права на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка." Законодавство України. Науково-практичні коментарі, no. 5 (2006): 88–94.
Find full text
43
Куцевич, М. П. "Зарубіжне кримінальне право в дослідженнях наукової школи кримінального права на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка." Законодавство України. Науково-практичні коментарі, no. 5 (2006): 88–94.
Find full text
44
Бурчак, С. О. "РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 19–30. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.03.
Full textAbstract:
Бажання України потрапити до Європейського Союзу вимагає від неї кардинально змінити власну систему освіти, в тому числі й вищу. Тому публікація присвячена аналізу процесу професійної підготовки майбутніх учителів математики зарубіжних країн (Польща, Болгарія, Великобританія), зокрема, розвитку творчості майбутніх учителів, оскільки система освіти України не може в повному обсязі розв’язувати завдання і проблеми, що виникають під час організації освітнього процесу відомими і звичними способами. Тому є необхідним врахування навчальних і культурних потреб молоді, можливостей використання в освітньому процесі різноманітних інновацій, а також міжнародного педагогічного досвіду. У зв’язку з цим, основним завданням статті є з’ясування стану професійної підготовки майбутніх учителів математики в Польщі, Болгарії й Великобританії, зокрема з питань розвитку їхньої творчості. У статті представлений аналіз навчальних планів окремих педагогічних закладів вищої освіти окреслених країн, компетентностей, набутих випускниками педагогічних університетів. Порівняння процесу фахової підготовки польських і українських здобувачів показало, що найсуттєвішою є відмінність в годинах, відведених на математичну підготовку майбутніх учителів математики. Крім того, практична підготовка здобувачів частково відрізняється, і майбутні вчителі математики в Польщі, навчаючись у закладах вищої освіти, отримують основи розвитку творчості, оскільки серед знань і компетентностей прослідковується розвиток окремих особистісних творчих якостей особистості педагога, визначених у межах нашого дослідження. Майбутні вчителі математики в Болгарії та Великобританії, які навчаються у закладах вищої освіти, також отримують основи творчого розвитку, але фрагментарно, не систематично, оскільки серед знань та компетентностей також простежується розвиток окремих особистісних творчих якостей педагога.
45
Завальнюк, О. М. "Діяльність Івана Огієнка з популяризації історії Кам"янець-Подільського державного українського університету в зарубіжжі (до 95-річчя заснування вишу)." Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія історична та філологічна, вип. 10 (2013): 20–32.
Find full text
46
Kryvoshein, V. V. "Дисипація українських абітурієнтів у закордонні виші: мотиваційний чинник." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 5. http://dx.doi.org/10.15421/17171.
Full textAbstract:
Визначено, що проблема дисипації випускників українських загальноосвітніх закладів у зарубіжні ВНЗ має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки отримана під час її дослідження інформація стає важливою для прогнозування тенденцій суспільних змін та темпів модернізації суспільства, розуміння шляхів модернізації системи освіти, визначення стану і перспектив розвитку ринку праці – світового, національного, регіонального. З’ясовано, що в своїй більшості випускники шкіл ще не повною мірою визначились у своєму професійному виборі, не усвідомлюють того, чим вони планують займатися у майбутньому, де хочуть працювати, яку роботу хочуть виконувати. Тобто для більшості випускників шкіл вибір подальшої освітньої траєкторії не є усвідомленим вибором з прогнозованими перспективами, а виявляється досить випадковим, визначається різними чинниками – бажанням батьків, результатами ЗНО, модою, престижем майбутнього фаху, легкістю здобуття освіти тощо. Показано, що останнім часом збільшилася частка тих випускників шкіл, які прагнуть здобути освіту за кордоном, покладаючи на цей вибір важливі життєві очікування. Ці очікування багато в чому стимулюються ЗМІ, активністю громадських організацій, які «вербують» людський ресурс для закордонних ВНЗ. Такими мотиваційними чинниками виступають: визнання диплома закордонного вишу у світі; престижність освіти у закордонному університеті; культурний саморозвиток; спілкування із ровесниками з інших країн; краща технічна оснащеність освітнього процесу, кваліфікація викладачів; об’єктивність оцінювання знань та ін.
47
Волч, І. Р., and Г. І. Михайлишин. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ МЕДИЧНОГО ПРОФІЛЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 46–48. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.11803.
Full textAbstract:
Професійна підготовка майбутніх медичних фахівців регламентована законодавчими документами і державними галузевими стандартами, які є орієнтирами для цілеспрямованого планування й організації освітнього процесу, змісту професійної підготовки, вибору методів і засобів, прогнозування результатів тощо. Мета – обґрунтування особливостей підготовки майбутніх медичних працівників до професійної діяльності з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи. Опрацьовано праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, вивчено особливості застосування ІКТ в умовах дистанційної освіти на основі результатів досліджень науковців і практичних працівників. Результати. ІКТ активно впливають на процес навчання і виховання студентів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Висновки. Удосконалення системи освіти на основі інформаційних технологій, широке впровадження в навчальний процес ІКТ привели до появи віртуальних університетів та відкритої системи освіти.
48
Шепель, Марина. "Роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 7, 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-127-134.
Full textAbstract:
У статті окреслено роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно феномена кураторства, функцій та якостей куратора, критеріїв ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Обґрунтовано терміни «куратор», «тьютор», «ментор», запропоновано авторське визначення поняття «діяльність куратора». Закцентовано увагу на тому, що для розвитку високих моральних якостей здобувачів освіти в Одеському національному технологічному університеті створено Інститут культури, а також діє Інститут кураторів, що допомагає кураторам академічних груп у роботі зі студентами. Звертається увага на те, що виконуючи функції куратора на факультеті інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу, авторка статті приділяє особливу увагу патріотичному вихованню молоді, прищепленню любові до українських традицій та поваги до традицій інших країн. Зазначено, що становлення особистості майбутнього фахівця розпочинається на етапі самовизначення, продовжується на етапі самоідентифікації, а завершується на етапі самореалізації.
49
Goldin, Tatiana, Mykhaylo Bagmet, and Inna Horzhevska. "ГРОМАДСЬКА МОЛОДІЖНА ДУМКА ВІДНОСНО НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 57–88. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.03.
Full textAbstract:
У кожному регіоні України нагромаджено чимало яскравих прикладів щодо участі молоді у зміцненні обороноздатності України. Актуальність посилюється продовженням довготривалою анексією Російською Федерацією Криму та здійсненням кривавої агресії на території Донбасу в ході рішучій відсічі російським військовим та сепаратистам. Вагоме місце посідає безпосередня волонтерська і моральна підтримка все більше набираючим сили і міцність українським збройним силам.
У статті висвітлюються доробки як молодих представників Чорноморського національного університету імені Петра Могили, так і всього професорсько-викладацького та допоміжного складу щодо здійснення послідовних кроків у впровадженні європейських і євроатлантичних критеріїв і стандартів.
В основу змісту покладені наукові результати проведених моніторингів серед молоді, зокрема студентів університету, що засвідчують дії і помисли молоді, спрямовані на необхідне посилення національної безпекової політики України. Високопатріотичні дії молоді Миколаївщини, як і всієї України, переконують, що і в подальший період молоде покоління буде активно позитивно реагувати на нові виклики і загрози українській національній безпеці. Поява і подальше запровадження нових обороноспроможних стартапів й інноваційних технологічних заходів мають бути підтримані і реалізовані на різних рівнях державності. Сьогодні з метою зміцнення української системи національної безпеки державним очільникам, громадським діячам та й вченим варто не тільки покладатися на зовнішню допомогу, а й послідовно й ретельно реалізувати положення закону щодо національної безпеки України.
Гадаємо, що науковий аналіз розміщених в тексті фактів і свідчень та сформовані пропозиції й рекомендації, а також висновки викличуть зацікавленість як в українських, так і зарубіжних фахівців, що неодмінно позначиться на результативності вкрай актуального напрямку.
50
Siromskyi, Ruslan. "“У ЖИТТІ ВЧЕНОГО ГОЛОВНІ БІОГРАФІЧНІ ФАКТИ – КНИГИ”: ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОФЕСОРА СТЕПАНА КАЧАРАБИ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 15–32. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2348.
Full textAbstract:
Здійснено огляд наукових напрацювань професора Степана Качараби – авторитетного дослідника історії української еміґрації, автора численних наукових публікацій з історії України, історичного краєзнавства та світової історії. Становлення С. Качараби як науковця розпочалося у другій половині 1980-х років і пов’язане з підготовкою кандидатської дисертації, присвяченої українській еміґрації з Галичини та Північної Буковини наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Значний вплив на формування наукового світогляду молодого дослідника справив професор Степан Макарчук, науковий керівник під час написання кандидатської, а згодом – консультант докторської дисертації. Загалом, серед порушених у студіях вченого проблем варто виокремити такі аспекти, як напрямки еміґрації із західноукраїнських земель, еміґраційна політика та законодавство країн поселення українців, організація еміграційної політики у Львові та в Західній Україні загалом, суспільна опіка над еміґрантами та ін. Науково-організаційна діяльність С. Качараби – перебування на посаді заступника декана історичного факультету (1990–1994), завідувача катедри історичного краєзнавства (1998–2008) та завідувача катедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського університету (від 2008 р.).