Academic literature on the topic 'Законопроекти'

У статті висвітлено питання моніторингу колізій і прогалин в законодавстві України. Проаналізовано деякі законопроекти, внесені на розгляд Верховної Ради України VIII скликання, щодо яких висунуто зауваження та пропозиції Верховного Суду України. Наведено приклади юридичних колізій та неповноти структурної побудови законопроектів. Обґрунтовано доцільність усунення недоліків у законодавстві за допомогою моніторингових механізмів.

Формування нової моделі адміністративно-територіального устрою України на засадах, що усувають наявні диспропорції, перерозподіл повноважень між органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, зміцнення спроможності місцевого самоврядування – основні напрями структурних реформ із децентралізації влади, що нині тривають в Україні. За останні чотири роки Верховною Радою України за ініціативи Президента України та Кабінету Міністрів України прийнято низку законів, спрямованих на реалізацію Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. На цей час комплексна реформа, в основу якої покладено, перш за все, передачу повноважень державою за принципом субсидіарності органам місцевого самоврядування, стала, за оцінкою експертів та практиків, найуспішнішою в нашій країні. Так, зокрема, на значній території держави утворено досить потужні самодостатні об’єднані територіальні громади, які отримали додаткові повноваження та фінансові ресурси для активного соціально-економічного розвитку своїх територій. Однак рівень законодавчого забезпечення децентралізаційних процесів ще не достат ній, як за кількістю таких законопроектів, так і за їх якістю. Звідси – необхідність його вдосконалення шляхом підготовки таких змін і доповнень, які не суперечили б Основному Закону України, зокрема й щодо застосування правових термінів та гарантували незворотність позитивних результатів. Метою статті є аналіз особливостей децентралізації влади у Україні, стан її законодавчого забезпечення. Автор ставить завдання визначити перспективи децентралізації влади, а також з’ясувати й оцінити можливі ризики, наприклад, у разі застосування у децентралізаційних законопроектах правових термінів, сутність яких не співвідноситься ані з об’єктом, який визначається, ані з його ознаками, або взагалі суперечить Конституції України. Проаналізовано хід впровадження Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, законопроекти щодо адміністративнотериторіального устрою держави, окреслено новації юридичних термінів у межах реалізації реформи. Викладено обґрунтування необхідності внесення змін до Консти туції України щодо місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою. Розроблено пропозиції щодо запровадження дефініцій, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання процесу реформ.

Прoаналізoванo законопроекти, що стосуються питання інституту приватної детективної діяльності, та запропоновано напрями їх вдосконалення. Розглянуто проблемні питання забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина у зв’язку з розробкою і прийняттям у першому читанні проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність». Аргументовано доцільність імплементації інституту приватних детективів в Україні.

У статті розглянуті теоретичні основи тлумачення поняття «альтернативний законопроект»; окреслено основні ознаки, яким має відповідати альтернативний законопроект; наведено приклади по суті альтернативних законопроектів, які внесені на розгляд ВРУ, однак не мають такого статусу у зв’язку із неоднозначністю тлумачення норм Регламенту ВРУ.

У статті розглянуто питання незаконного видобутку бурштину та його обігу, визначено області, які страждають від такого видобутку. Висвітлено проблеми та наслідки, які спричинилися незаконним видобутком. Окреслено причини недотримання законодавства особами, які видобувають бурштин. Проаналізовано процедуру отримання дозволу на використання надр з метою видобутку та проблеми, з якими стикаються громадяни. Досліджено нормативно-правові акти, які регулюють порядок, умови отримання спеціального дозволу на користування надрами та законопроекти, якими прагнуть вдосконалити та спростити таку процедуру.

У статті розглянуто роль застережень Конституційного Суду України в процедурі внесення змін до Конституції України. Стверджується, що генетично конституційний контроль з'явився у зв'язку з необхідністю органу конституційного контролю перевіряти на відповідність конституції акти парламенту. Проте нині сформувалася значна практика участі органів конституційної юрисдикції у розгляді в формі контролю за законопроектами про внесення змін до конституції. Водночас цей підхід має свої позитивні і негативні сторони. Зроблено висновок про те, що історично висловлення різного роду думок рекомендаційного характеру у мотивувальній частині висновку щодо відповідності законопроекту статтям 157-158 Конституції - винахід самого КСУ, який він почав застосовувати з 2000 року. Саме такі думки згодом набули статусу «застережень» у його рішеннях. Законодавець, формулюючи термін «застереження» щодо висновку КСУ про внесення змін до Конституції України, мав на увазі лише ті випадки, коли законопроект відповідає статтям 157-158 Конституції України лише частково, наприклад низка положень їм відповідають, а інші - ні. З цієї точки зору аргументація, висловлена КСУ у мотивувальній частині, у «негативному» висновку, в якому КСУ знайшов порушення статей 157-158, може допомогти правильно відкоригувати законопроект і має право отримати статус «застережень». Доктринальна, рекомендаційна функція КСУ в цьому плані є не зовсім коректною, оскільки КСУ має виконувати певну роль - вказувати межі дозволеного, проте в жодному разі не висловлювати фахові або ж експертні побажання. Єдиний наслідок таких побажань - це лише необхідність їх «розгляду» парламентом, проте в жодному разі не обов'язок урахування. Проте така дуальна природа висновків поза критеріями перевірки, визначеними статтями 157-158 Конституції України, стає більше політичною. Знову ж таки КСУ - це не експерт, який залучається як дорадчий орган, а суб'єкт, юридичні позиції якого повинні мати обов'язковий характер.

В Законопроекті № 3555 «Про фінансову реструктуризацію» відображений механізм відновлення фінансової стабільності. Методи, які будуть використовуватися для фінансової реструктуризації є ефективними з формальної сторони, а фактична сторона буде відображена тоді, коли приймуть цей законопроект.
В законопроекте № 3555 «О финансовой реструктуризации» отражен механизм восстановления финансовой стабильности. Методы, которые будут использоваться для финансовой реструктуризации, являются эффективными с формальной стороны, а фактическая сторона будет отражена тогда, когда примут этот законопроект.
The bill number 3555 "On Financial Restructuring" displayed mechanism to restore financial stability. Methods to be used for the financial restructuring is effective with the formal aspect and the actual aspect will be reflected when the bill will take.

Перезавантаження системи земельних відносин в Україні відбуватиметься відповідно до концепції реформи децентралізації. Побудова нової, європейської системи координат у сфері управління землями є логічним і своєчасним кроком реалізації найголовнішої реформи України. Як зазначено, у 2020 році Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» і з 1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі. Водночас народні депутати мають схвалити пакет із 4 основних земельних законопроектів.
Гасаова Л.Х., Колковець С.С.

Україна терміново потребує стійкого економічного зростання та покращення добробуту людей і сподівається досягти цієї мети на шляху до європейської інтеграції. Однак виявляється, що успіх європейської інтеграції є не таким значним через наявність низки інтеграційних проблем у ЄС. Результатом реформування законодавства української держави має стати досягнення європейських стандартів якості життя, створення чіткої законодавчої бази, яка визначає порядок застосування міжнародних актів, відповідальності за порушення цих актів, що в свою чергу забезпечить та буде гарантувати захист прав і свобод громадян в Україні.

Зважаючи на велику роль інформації в сучасному суспільстві, на- лежним чином повинна бути надана гарантія на забезпечення реалізації права громадян на доступ до неї. Як показує світова практика такою гарантією є інститут “інформаційного уповноваженого”.

Варваровська Я. І. Конституційно-правове регулювання законодавчого процесу в Україні в сучасних умовах реформування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Н. В. Верлос. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 102 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 102 сторінок основного тексту, містить 81 джерело використаної інформації. Законодавча діяльність Верховної Ради України у контексті еволюції законодавства України засвідчила існування проблеми якості законів. Поряд з іншими чинниками, що так чи інакше впливають на якість законів, ця проблема, зокрема, зумовлена також і недодержанням вимог законодавчої техніки у процесі законотворення. Основними негативними чинниками, що супроводжують цей процес є: наявна можливість одноосібного подання законопроекту народними депутатами України; регулярне порушення парламентських процедур через відсутність відповідальності; відсутність усталеної практики довгострокового планування та наукового обґрунтуванням; відсутність налагодженої комунікації між суб’єктами законодавчої ініціативи та громадянським суспільством та ін. Викладене свідчить про актуальність дослідження механізму конституційно-правового регулювання законодавчого процесу в Україні в сучасних умовах реформування з метою забезпечення сталого розвитку та ефективної розбудови української державності. Отже, розробка дієвої системи вироблення, узгодження, ухвалення, оцінки та перегляду законодавства залишається вкрай актуальним завданням як з теоретичної, так і з практичної точки зору і є важливим для державного керівництва і українського суспільства загалом. Аналіз існуючих практик модернізації та розробки законодавства доводить, що певною мірою проблеми в законодавчому процесі в Україні обумовлені не стільки недосконалістю нормативного регулювання, скільки неефективністю практики його реалізації. Разом з тим, низка питань, пов’язаних із подальшою оптимізацією та підвищенням ефективності законодавчого процесу в Україні, залишаються невирішеними і потребують значно більш активної уваги наукової спільноти. Це, а також висока практична значущість окреслених проблем, зумовлюють актуальність порушеної проблематики. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі здійснення законодавчої діяльності Верховної Ради України. Предметом дослідження є Конституційно-правове регулювання законодавчого процесу в Україні в сучасних умовах реформування. Мета кваліфікаційної роботи полягає у комплексному дослідженні законодавчого процесу в Україні, обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення його конституційно-правової регламентації з урахування євроінтеграційного курсу України та необхідності гармонізації вітчизняного законодавства із правом ЄС, а також заповнення прогалин, що мають місце в конституційно-правовому регулюванні з цієї проблематики.
EN : Qualification work consists of 102 pages of the main text, contains 81 sources of information used. Legislative activity of the Verkhovna Rada of Ukraine in the context of the evolution of the legislation of Ukraine testified to the existence of the problem of the quality of laws. Along with other factors that in one way or another affect the quality of laws, this problem, in particular, is also due to non-compliance with the requirements of legislative technique in the legislative process. The main negative factors that accompany this process are: the possibility of individual submission of the bill by the people's deputies of Ukraine; regular violations of parliamentary procedures due to lack of accountability; lack of established practice of long-term planning and scientific substantiation; lack of established communication between the subjects of the legislative initiative and civil society, etc. The above testifies to the relevance of the study of the mechanism of constitutional and legal regulation of the legislative process in Ukraine in the current conditions of reform in order to ensure sustainable development and effective development of Ukrainian statehood. Thus, the development of an effective system of drafting, harmonizing, adopting, evaluating and revising legislation remains an extremely important task both from a theoretical and practical point of view and is important for the state leadership and Ukrainian society in general. Analysis of existing practices of modernization and development of legislation proves that to some extent the problems in the legislative process in Ukraine are due not so much to the imperfection of regulation, as the inefficiency of its implementation. However, a number of issues related to further optimization and efficiency of the legislative process in Ukraine remain unresolved and require much more active attention of the scientific community. This, as well as the high practical significance of the outlined problems, determine the relevance of the issues raised. The object of the study is public relations that arise in the process of legislative activity of the Verkhovna Rada of Ukraine. The subject of the study is the Constitutional and legal regulation of the legislative process in Ukraine in the current conditions of reform. The purpose of the qualification work is a comprehensive study of the legislative process in Ukraine, substantiation of proposals to improve its constitutional and legal regulations taking into account the European integration course of Ukraine and the need to harmonize domestic legislation with EU law, as well as filling gaps in constitutional regulation. issues.

The implementation of energy-saving measures aimed at improving of the energy efficiency of the Russian economy, including the introduction of energy management system, is impossible without involvement of the investment funds. Financial support of the development of energy efficiency in Russia from the state, in the current economic and political conditions, is sharply reducing. In turn, the development of private investment in energy efficiency is not possible due to a mismatch legislative framework. The difficulties of investment sort during the introduction of energy management systems in Russian companies are so serious that to find ways to overcome them, and specific proposals for developing an energy efficiency investments market is still extremely important. Regulatory and legislative framework in the field of energy saving and energy efficiency, requires specific proposals for its optimization. On the assumption of the urgency, shown above, in this work are formulated comprehensive proposals to amend the legislative framework in order to attract private investment, including during the introduction of energy management system in the current economic conditions. The first chapter deals with the theoretical aspects of the energy management system, the nature and mechanisms of its functioning: international standardization, energy analysis, assessment of energy efficiency of the enterprise. The second chapter provides an analysis of legal and regulatory framework in the field of energy conservation and efficiency. It is suggested ways to form the market of infrastructure of energy services and to reduce a risk of investors. Some of the suggestions listed in this study are currently discussed in the Energy Committee of the State Duma of the Russian Federation. Master's thesis contains 114 pp., 7 fig. 3 tab., 54 bibliographic references. Graphic part – 7 sheets.
Реализация энергосберегающих мероприятий направленных на повышение энергетической эффективности российской экономики, в том числе внедрение системы энергетического менеджмента, невозможно без привлечения инвестиционных средств. Финансовая поддержка развития энергоэффективности в России со стороны государства, в современных экономических и политических условиях, резко сокращается. В свою очередь, развитие объема частных инвестиций в энергосбережение не возможно из-за несоответствия нормативно-законодательной базы. Сложности инвестиционного характера при внедрении системы энергетического менеджмента на российских предприятиях настолько серьезны, что поиск путей их преодоления, и конкретных предложений по развитию рынка инвестиций в энергосбережение остается крайне актуальным. Нормативно-законодательная база в области энергосбережения и повышения энергетической эффективности, требует конкретных предложений по ее оптимизации. Исходя из указанной выше актуальности, в данной работе формулируются комплексные предложения по изменению нормативно-законодательной базы с целью привлечения частных инвестиций, в том числе, при внедрении системы энергетического менеджмента, в современных экономических условиях. В первой главе рассматриваются теоретические аспекты системы энергетического менеджмента, сущность и механизмы ее функционирования: международная стандартизация, энергетический анализ, оценка энергоэффективности предприятия. Вторая глава представляет собой анализ нормативно-законодательной базы в области энергосбережения и повышения энергоэффективности. Предлагаются пути ее совершенствования для формирования инфраструктуры рынка энергосервисных услуг и сокращение рисков инвесторов. Некоторые из предложений, перечисленных в данном исследовании, обсуждаются в данное время в комитете по энергетике Государственной Думы РФ. Магистерская диссертация содержит 114 с., 7 рис., 3 табл., 54 библ. ссылки. Графическая часть – 7 л.

Новые тенденции в оборонной политике Швеции нашли свое отражение в законопроекте, подготовленном Комитетом по обороне. Согласно документу, оборонный бюджет в 2021-2025 гг. должен вырасти на 40% до 1,5% ВВП, а оборонная политика – приобрести новое качество. Значительное место в документе занимает политика безопасности, активизация которой связывается с ухудшением международной обстановки, в частности, на Севере Европы. Вина за рост напряженности возлагается на Россию: авторы законопроекта не исключают возможность её вооруженного нападения на Швецию. В связи с этим, упор делается на создание системы солидарной безопасности, партнером по которой будет не только Финляндия, как главный союзник Швеции, но и другие северные страны, а также США и НАТО. Автор приходит к выводу, что политические партии поддерживают идею роста такого сотрудничества, но правительство социал-демократов и «зеленых» не ставит задачу вступления в НАТО в ближайшую повестку дня.