Academic literature on the topic 'Заклятие'

Статья посвящена юбилею выдающегося современного эстонского композитора, представителя направления «Новая фольклорная волна» Вельо Риховича Тормиса (1930–2017). Главная исследовательская проблема заключена в выявлении особенностей претворения элементов архаической музыки и раскрытия возможностей архетипов в произведении «Заклинание железа» (1972) для солистов и смешанного хора с сопровождением ударного инструмента. Методологическую базу составили подходы, сложившиеся в области теоретического музыкознания и этномузыковедения. Автор разграничивает понятия «архаика» и «новая архаика», вводит и представляет понятийную триаду «архаика – неоархаика – псевдоархаика» и показывает место в ней феномена «археомузыка», понятие «археофольклоризм» как обозначение ветви направления «Новой фольклорной волны» в академической музыке XX–XXI веков. Проявление архаики в «Заклинании железа» Тормиса прослеживается на четырёх основных уровнях: собственно археомузыка – звучание аутентичного инструмента (корякского бубна из музейной коллекции); звукоподражание игре на варгане, обрядовому пению и заклинанию; архаические ладовые архетипы на основе звукорядов олиготоники и хазматоники (унохорд, дихорд, трихорд); рондообразная структура как основа музыкальной формы композиции. The article is dedicated to the 90th birthday of the outstanding contemporary Estonian composer Veljo Rikhovich Tormis (1930–2017) – the representative of the Neo-Folklore trend and the Neo-Folklore style (the “New Folkloristic Wave” in Soviet Music). The main research problem is the identification of the peculiarities of the transformation of the archaic music elements and the disclosure of the archetypes’ possibilities in the work “Curse Upon Iron” (1972) for soloists and mixed choir accompanied by a percussion instrument. The methodological basis consists of the theoretical musicology and ethnomusicology approaches. The author distinguishes between the concepts of archaism and new archaism, introduces and presents the conceptual triad archaism – new archaism –pseudo-archaism and demonstrates where the phenomenon of archeomusic belongs in it, the concept of archeofolklorism as a designation of the branch of the Neo-Folklore trend and the Neo-Folklore style in art music of the 20th–21st centuries. The manifestation of the archaismin Tormis' “Curse Upon Iron” can be observed at four main levels: archaeomusic itself as the sound of an authentic instrument (a Koryak shaman tambourine from the museum collection); onomatopoeia of jaw's harp sounds, ritual singing and spells; archaic modal archetypes based on oligotonic and chasmatonic scales (unichord, dichord, trichord); and rondo-shaped structure as the basis of the musical form of the composition.

Мета. Статтю присвячено детальному аналізу творів Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак» крізь призму ґотичної поетики. Авторка виокремлює та систематизує комплекс елементів ґотичної парадигми у відповідних текстах письменників; встановлює, що в системі координат національного варіанта літературної ґотики, крім наявності демонологічних персонажів, у повістях важливу роль відіграє й міфологізований образ козака-характерника; простежує трансформацію окремих художніх деталей загальноєвропейського інваріанта ґотичної поетики на українському ґрунті. Метою статті є висвітлення особливостей ґотичної поетики та її трансформації у повістях Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак». Дослідницька методика. У статті застосовано низку методів, які дають можливість висвітлити порушені проблеми, зокрема використання типологічного методу дало можливість систематизувати релевантні особливості ґотичної поетики в аналізованих творах; психоаналітичного – дослідити функціональне навантаження оніричних мотивів літературної ґотики та експлікувати танатологічні елементи образно-сюжетного рівня в ґотичній повісті; міфопоетичного – виокремити та охарактеризувати роль міфологічного образу в ґотичній системі координат; структуралістського – розглянути ґотичну жанрову систему як цілісну структуру, де кожен елемент визначає специфіку цієї структури; інтертекстуального – простежити застосування численних алюзій на відповідні фольклорні мотиви. Результати. У статті досліджено трансформацію окремих ознак ґотичної поетики світового інваріанта літературної ґотики на матеріалі творів Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак», а також виявлено низку особливостей, притаманних власне національному варіанту ґотичного жанру, серед яких, зокрема, імпліцитний натуралізм, міфологізм, контамінація фантасмагорії та онірики, редукція категорії жаху, іронічне світосприйняття. Наукова новизна. У статті вперше виконано всебічний аналіз повістей Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак» крізь призму ґотичної поетики, а також схематично здійснено теоретичне узагальнення атрибутів ґотичної поетики та їх модифікацій в українській літературі у порівнянні зі світовою. Практичне значення. Стаття може бути використана в процесі вивчення літературної ґотики як жанрового різновиду, дослідження еволюції її поетики в різні періоди, а також для комплексного аналізу ґотики як мистецького явища. Наукові результати дослідження можуть використовуватися студентами у написанні курсових та кваліфікаційних робіт.