Journal articles on the topic 'Задачі управління'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Задачі управління.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Задачі управління.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Chernova, Lub S., S. D. Titov, and Lud S. Chernova. "МОДЕЛЬНИЙ ПІДХІД У МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 40–51. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.04.
Full textAbstract:
Вступ. У деяких математичних моделях управління проектами виникає потреба встановлення максимального радіусу гіперсфери, зануреної в поліедральну галузь. Сучасний математичний апарат теорії оптимізації сумісно із застосуванням комп’ютерних технологій дає змогу розв’язувати нелінійні задачі оптимізації, але завжди існує доцільність лінеаризації складних нелінійних задач. Таке спрощення дає змогу використовувати точні класичні методи оптимізаційного розв’язку, на відміну від наближених, для нелінійної оптимізації. Поставимо завдання строгого математичного зведення (лінеаризації) багатовимірної нелінійної задачі оптимізації про занурення гіперсфери максимального радіусу в опуклу ділянку типу поліедру. Нехай маємо замкнений поліедр, поданий системою лінійних алгебраїчних нерівностей. У ділянці замкненого поліедру необхідно розмістити гіперсферу максимального радіусу. Мета. У статті проаналізовано модель установлення максимального радіусу гіперсфери, розміщеної (зануреної) у поліедральну ділянку (опуклу множину, обмежену прямими лініями), яка забезпечує врахування великої множини факторів, серед яких – управління інтеграцією (Project Integration Management); предметна ділянка проекту (Project Scope Management); управління якістю (Project Quality Management); управління часом (Project Time Management); управління вартістю (Project Cost Management); управління комунікаціями (Project Communication Management); управління контрактами (Project Procurement Management); управління ризиками (Project Risk Management). Результати. У моделі запропоновано строге математичне зведення (лінеаризація) нелінійної оптимізаційної задачі про розміщення гіперсфери максимального радіусу в опуклу ділянку типу поліедру до задачі лінійної оптимізації. Таким чином, задача про розміщення гіперсфери найбільшого радіусу в поліедрі формулюється як задача лінійної оптимізації. Висновки. Строго доведено можливість лінеаризації задачі про занурення гіперсфери максимального радіусу у поліедр. Задачу зведено до класичної задачі лінійної оптимізації, яка може бути розв’язана відомими методами. Запропонований підхід узагальнюється на задачі довільної скінченої вимірності.
2
Mykhalevych, Volodymyr M., and Oksana I. Tyutyunnik. "ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧ З ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМ КОМП’ЮТЕРНОЇ МАТЕМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 38, no. 6 (November 20, 2013): 123–37. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.896.
Full textAbstract:
З позицій теорії навчальних задач висвітлено проблему підміни в умовах застосування ІКТ навчальної задачі з однієї дисципліни навчальною задачею з іншої дисципліни. На прикладі математичних задач лінійного програмування показано, що спосіб дії студента під час розв’язування навчальної задачі є визначальним у ідентифікації навчальної задачі відносно до конкретної дисципліни: лінійне програмування; інформатика; математичне моделювання; методи оптимізації; теорія автоматичного управління; чисельні методи тощо. Обґрунтовано необхідність оновлення навчальних задач лінійного програмування з метою звільнення студентів від громіздких однотипних арифметичних обчислень і записів, що найчастіше стає перепоною глибшому розумінню ключових ідей, які покладено в основу використовуваних ними алгоритмів.
3
Королюк, Н. О., О. М. Чекунова, О. П. Черній, Є. В. Тютюнник, and В. В. Савченко. "Сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією за допомогою використання системи цільових установок." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(46) (February 17, 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.11.
Full textAbstract:
У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.
4
Nevolnichenko, Anatoly, Ruslan Boiko, and Anatolii Loishyn. "Ітераційний метод “динамічної ефективності” при багатомірній задачі лінійного програмування для підвищення ефективності ресурсного забезпечення." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 19, 2021): 33–41. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.3.
Full textAbstract:
Типова задача оптимального розподілу ресурсів відома у дослідженні операцій як задача лінійного програмування з багатомірним аргументом, виникає при прийнятті рішень щодо управління “складною ергатичною бойовою системою (БС)” при її створенні («тендерна» задача) і застосуванні («транспортна» задача). “Тендерна” задача полягає у пошуку оптимального плану замовлень і постачань різнорідних ресурсів для створення елементів (об’єктів) структури БС, який максимізує ефективність використання бюджетних засобів (видатків). “Транспортна” задача полягає у пошуку оптимального плану замовлень і постачань різнорідних витратних ресурсів для відновлення боєздатності елементів (об’єктів) структури БС, яка підвищує ефективність використання витрат на ресурсне забезпечення. Якщо в тендерній задачі видатки є вартістю ресурсу і вартістю його постачання, то у транспортній задачі витрати є тільки “транспортними” (на постачання). В основу запропонованого методичного підходу пропонується універсальна постановка задач даного класу і універсальний ітераційний метод “динамічної ефективності” їх вирішення, що є розвитком методів теорії оптимальних рішень у воєнній кібернетиці. Головне практичне значення запропонованого підходу полягає в тому, що він дозволить вирішити даного класу задачі при незбалансованості постачання ресурсів.
5
Кику, Андрей Георгиевич. "Вибір параметрів квадратичних критеріїв у задачах оптимального управління лінійними об'єктами." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 59–66. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30704.
Full textAbstract:
В статті розглянуто рішення задачі вибору параметрів квадратичних критеріїв якості для задоволення вихідних вимог споживача до системи управління лінійними об’єктами. Доведено, що рішення задачі управління компромісне і воно може бути отримано після рішення задачі управління для конкретного об'єкта в загальному вигляді згідно параметрам критеріїв якості. Останні визначаються компромісно розробником алгоритму управління спільно з СПОЖИВАЧЕМ системи оптимального управління. У статті наведено методику визначення параметрів критеріїв оптимальності, а значить і параметрів алгоритму управління. Наведені результати виконаних експериментальних досліджень доводять ефективність розробленої методики. Доведено також, що у разі неприйнятного рішення задачі управління єдиним способом отримання прийнятного рішення задачі управління є зміна параметрів самого об'єкта управління, а цілком вірогідно що і його структури.
6
Сиваш, С. Б., and Г. В. Соколовська. "МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ В ЗАДАЧАХ ВОДНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 175–80. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.19.
Full textAbstract:
Різке зростання світових цін на енергоносії актуалізує завдання мінімізації витрат матеріалів, електроенергії та інших ресурсів у гідротехнічному будівництві, судноплавстві та суміжних галузях. Дослідження таких завдань має значний теоретичний та вагомий практичний інтерес. Потужними засобами розв’язання широкого кола інженерних задач з практичним змістом є математичний аналіз та диференціальні рівняння. Побудова математичної моделі процесу дає можливість застосування методів оптимізації. Вибираючи певним чином параметри управління, можна оптимізувати цільову функцію, яка залежить від цих параметрів. Формалізація практичної задачі дозволяє відкинути фактори, що не мають визначного впливу на процес. Завдяки цьому стає можливим скласти диференціальне рівняння для дослідження фізичного процесу. Доповнення задачі початковими умовами дає можливість отримати єдиний розв’язок. Зазначимо, що здебільшого отримані диференціальні рівняння є нелінійними та розв’язуються лише наближеними методами. У роботі розглянуто низку інженерних задач з практичним змістом. Зокрема, задача мінімізації поверхні каналу, що омивається; дослідження швидкості руху судна за певних умов; задача мінімізації витрат матеріалів у гідротехнічному будівництві та деякі інші задачі. Для їх розв’язання побудовано відповідні математичні моделі. Методами математичного аналізу функції однієї та декількох змінних, диференціальних рівнянь знайдено точні розв’язки цих задач. Вивчення таких задач веде до більш глибокого розуміння фізичних явищ та процесів і можливості розв’язання задач, що виникають в інженерії та суміжних галузях, зокрема, аеродинаміці, теорії гравітації та у інших областях науки і техніки.
7
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо побудови системи управління безпекою польоту авіації в умовах невизначеності." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.09.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.
8
Пархоменко, Л. О., В. М. Прохоров, Т. Ю. Калашнікова, А. О. Галуцька, and І. І. Шешеня. "Розробка процедури формування схеми маршрутів поїздів для автоматизованої системи управління швидкісними пасажирськими перевезеннями." Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, no. 3 (September 24, 2021): 18–26. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i3.240457.
Full textAbstract:
Конкурентоспроможність швидкісних пасажирських перевезень в Україні цілком залежить від швидкості впровадження компаніями-операторами логістичних принципів управління, які спираються на сучасні цифрові технології. Вирішення однієї з найважливіших тактичних задач управління швидкісними залізничними системами – задачі планування маршрутів швидкісних поїздів на полігоні, який являє собою розгалужену залізничну мережу, з метою максимізації пасажиропотоків і одночасної мінімізації експлуатаційних витрат, пов’язане зі значною обчислювальною складністю. Дослідження присвячено розробленню процедури оптимізації математичної моделі, яка становить собою цільову функцію, що відображає оптимізаційні критерії, та систему технологічних обмежень.
Сформована процедура базується на застосуванні сучасного евристичного методу оптимізації – методу генетичних алгоритмів, який є складовою частиною таких сучасних напрямів, як штучний інтелект та м’які обчислення. Застосування генетичних алгоритмів надало можливість вирішення складної задачі планування маршрутів швидкісних поїздів на залізничному полігоні, яку можна класифікувати як задачу комбінаторної оптимізації великої розмірності. Сформовану процедуру було реалізовано у вигляді програмного забезпечення у середовищі Matlab. Ефективність цієї процедури було перевірено в ході моделювання, в результаті якого було отримано оптимальну схему маршрутів швидкісних поїздів на залізничному полігоні
9
Скляренко, І. Ю., І. М. Смирнова, О. О. Герчиков, and О. Р. Сидорчук. "РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН ВНУТРІШНЬОГО ПЛАВАННЯ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 134–44. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.14.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми забезпечення безпечного маневрування суден, наведено фактори впливу на маневрування суднами внутрішнього плавання, дано визначення системі автоматичного управління судном, що є основою процесу переходу до безекіпажних суден. Розглянуто види сучасних адаптивних авторульових систем управління суднами, досліджено їх основні особливості, що стало підґрунтям для розроблення системи підтримки прийняття рішень суднами. Досліджено, що для розробки логічних структурних алгоритмів прийняття рішення приділяється увага розробки методів коригування планової траєкторії при управлінні розходженням суден. При великій їх кількості завдання значно ускладняються, і судноводій змушений вирішувати тільки оперативні задачі. Оцінку ситуації зміну відносного руху описано трьома характеристиками. Представлені модель задачі прийняття рішення, схема системи самонавчання, математична модель динамічної бази знань на основі чого було побудовано алгоритм функціонування системи безпечного маневрування, що дозволяє провести побудову вирішальної функції паралельно як в автоматизованому режимі, так і на основі експертної думки. Ключові слова: система управління, маневрування, система підтримки прийняття рішень, база даних, алгоритм.
10
Артюшин, Леонід, Анатолій Лобанов, and Володимир Герасименко. "Математична модель побудови бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, no. 2 (September 30, 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-23-30.
Full textAbstract:
Для здійснення автоматизованого управління бойовими порядками спільних авіаційних груп необхідно створення системи математичних моделей етапів функціонування бойового порядку, а також засобів реалізації цієї системи, включно з процедурами управління та інтеграції. Найбільш вдало така задача може бути розв’язана при застосуванні логіко-динамічних моделей та теорії логіко-динамічних систем.
Метою статті є створення банку моделей, як системи моделей математичного опису етапів функціонування бойового порядку спільної авіаційної групи, що становить основу математичної моделі бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації.
Задача синтезу логіко-динамічних моделей полягає у розділенні вихідної моделі на сукупність структурних станів (режимів), причому систему у кожному структурному стані можна розглядати як самостійну. Моделювання кожного з станів полягає у об’єднанні ряду режимів, що характеризуються постійним значенням аеродинамічних характеристик пілотованих та безпілотних літальних апаратів залежно від значення функцій предикат змінних. Відповідно, модель виконання бойового завдання спільною авіаційною групою пілотованої та безпілотної авіації розбивається на ряд етапів. Зміст задачі дослідження передбачає використання повної нелінійної моделі динаміки польоту без розділення руху на повздовжній, боковий та вертикальний, при прийнятих припущеннях.
Визначення заданого відносного положення пілотованих та безпілотних літальних апаратів у бойовому порядку дозволить описати їх спільний відносний рух, що формує особливості системи управління бойовим порядком, а обрання системи координат відносно веденого надасть переваги на всіх подальших етапах розв’язання задачі управління.
11
Berezhnoj, A., and I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Full textAbstract:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
12
Стенін, Олександр Африканович. "Метод фіктивної координати в задачах оптимального управління системами з післядією." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 116–21. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30711.
Full textAbstract:
Розглядається задача оптимального управління системами з післядією. Запропоновано метод фіктивної координати, який дозволяє звести вихідну систему з післядією до системи звичайних диференційних рівнянь і рівнянь переносу, до яких можна застосувати відомі методи оптимізації. Продемонстровано практичне застосування метода фіктивної координати на прикладі розв’язування задачі оптимального управління автономної системи опалювання виробничого приміщення. Метод фіктивної координати узагальнено на системи з нестаціонарним запізненням. Показано, що метод може бути застосовано для систем з декількома процесами, що мають післядію.
13
Горбенко, В. М., О. А. Коршець, and О. В. Кувшинов. "Оцінювання варіантів розподілу завдань в спільній авіаційній групі пілотованої та безпілотної авіації." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.02.
Full textAbstract:
Одним із перспективних напрямів підвищення ефективності застосування пілотованої та безпілотної авіації в сучасних умовах, є удосконалення методики розподілу БПЛА по завданнях (цілях) під час спільного виконання завдань. Аналіз досвіду застосування авіації свідчить про постійне зростання важливості задачі оптимізації розподілу сил та засобів пілотованої та безпілотної авіації, як при вирішенні основних, розвідувальних та спеціальних завдань, так і при виконанні завдань забезпечення інших відомств (видів сил та родів військ). У зв’язку з цим, вирішення задачі раціонального розподілу сил і засобів пілотованої та безпілотної авіації по завданнях (цілях) є актуальним. Авторами досліджено вплив варіантів розподілу завдань (цілей) між БПЛА на ефективність застосування спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації в цілому. У статті визначено, що стохастичний рівномірний розподіл БПЛА за завданнями (цілями) забезпечує мінімальне, а детермінований рівномірний розподіл – максимальне значення середнього збитку групової цілі (середньої частки виконаних завдань). При цьому, стохастичний рівномірний розподіл цілей між БПЛА спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації, знаходить практичне застосування в умовах відсутності централізованого управління БПЛА. Оптимальним визначено детермінований рівномірний розподіл завдань (цілей), який забезпечується за умови централізованого управління і децентралізованого виконання завдань спільною авіаційною групою. Застосування зазначеного підходу, дозволяє підвищити ефективність застосування авіації під час вирішення задачі розподілу сил (засобів) спільної авіаційної групи пілотованої і безпілотної авіації по завданнях (цілях) та визначити доцільність призначення завдань (цілей) для кожного БПЛА. Особливо велику роль і значення рішення задачі розподілу завдань (цілей) має в умовах обмеженого складу сил і засобів авіації та сильної зовнішньої протидії. Показано, що дана задача може бути розв’язана за допомогою дослідження ефективності управління в спільній авіаційній групі пілотованої і безпілотної авіації.
14
Chala, O. "ПРИНЦИПИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ПОБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕМПОРАЛЬНОЇ БАЗИ ЗНАНЬ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 122–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.122.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси автоматизованої побудови й використання бази темпоральних знань для підтримки управління підприємством в умовах невизначеності, яка виникає в результаті неповноти інформації про стан підприємства як об’єкту управління. Мета полягає в розробці концепції автоматизованої побудови темпоральної бази знань, що містить контекстно-залежні знання про процеси управління в інформаційній системі та забезпечує можливість підтримки прийняття рішень з тактичного управління, а також можливість підтримки виконання на рівні стратегічного управління. Задачі: розробка принципів автоматизованої побудови темпоральної бази знань; впровадження розроблених принципів у вигляді концепції використання темпоральної бази знань для підтримки управління підприємством. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил та темпоральної баз знань, а також методи ймовірнісного виводу. Отримані такі результати. Розроблено принципи автоматизованої побудови й використання бази знань для підтримки управління підприємством в умовах невизначеності. На базі розроблених принципів запропоновано концепцію побудови темпоральної бази знань та реалізації логічного виводу для вирішення неструктурованих та частково структурованих задач. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: Запропоновано принципи автоматизованої побудови та використання темпоральної бази знань для підтримки прийняття рішень в інформаційній системі, що відрізняються врахуванням темпоральних залежностей як для процесу управління, так і для об’єкту управління, а також можливостями інтеграції залежностей на різних рівнях організаційної ієрархії. Розроблені принципи та концепція забезпечують можливість побудови множини ймовірнісних рішень вирішення частково структурованих задач на тактичному рівні та неструктурованих задач на стратегічному рівні в умовах неповноти інформації щодо зовнішніх впливів та стану підприємства.
15
Melnik, Olga Vasilevna. "УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАТРАТАМИ НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА." Научный взгляд в будущее, no. 05-04 (October 12, 2017): 71–75. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-04-133.
Full textAbstract:
В статті розглянуті методичні принципи і сформовані стратегічні задачі управління виробничими затратами сільськогосподарського підприємства. В результаті теоретико-методологічного осмислення процесу стратегічного управління виробничими затратами визначені
16
Vasiuta, Kostiantyn, Dmytro Chopenko, and Nataliia Harmash. "МЕТОД СИНТЕЗУ ВАРІАНТІВ РІШЕНЬ У ВІДКРИТІЙ ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ З УРАХУВАННЯМ РЕСУРСНО-ЧАСОВИХ ОБМЕЖЕНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.074.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є синтез можливих варіантів досягнення рішень з урахуванням заданих ресурсно-часових обмежень у відкритій експертній системі пункту управління Повітряних Сил. Метою є розробка методу синтезу варіантів рішень у відкритій експертній системі пункту управління Повітряних Сил з врахуванням ресурсно-часових обмежень. Проведений аналіз можливості досягнення множини цільових станів по ресурсам і часу на стрічковій діаграмі Ганта та методами мережного планування та управління. Отримані такі результати. Описані етапи синтезу можливих варіантів, особливості представлення варіанту досягнення цілей. Сформульована задача аналізу реалізуємості варіантів досягнення цілей. Наведений приклад фрагменту графу варіанту досягнення цілей, що відображає процес вирішення задачі у відкритій експертній системі на пункті управління Повітряних Сил. Описаний метод аналізу реалізуємості варіанту досягнення цілей по ресурсам і часу. Запропонована побудова плану реалізації варіанту досягнення цілей. Розглянуто метод, що дозволяє синтезувати нездійсненні плани реалізації. Висновки. Розроблений метод синтезу можливих варіантів рішень дозволяє сформувати в реальному масштабі часу для кожного варіанту розвитку обстановки множину реалізуємих варіантів досягнення цілей (варіантів розподілу ресурсів), якщо вони існують. При цьому враховується той факт, що вихідні дані для розрахунків можуть бути задані як у вигляді точкових значень, так й у вигляді інтервалів можливих значень. Напрямком подальших досліджень є розробка методу коригування варіанту розвитку обстановки у випадку якщо в процесі вироблення рішень для певного виду розвитку обстановки не вдалося сформувати жодного реалізуємого варіанту досягнення цілей
17
Semko, O. "ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ МАРШРУТИЗАЦІЄЮ ПОТОКІВ ДАНИХ В СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.135.
Full textAbstract:
Визначені проблеми синтезу і вибору рішень щодо управління маршрутизацією потоків даних в конфліктуючих сенсорних мережах варіативної топології за умов обмежень і невизначеностей. Розглянуто підхід до створення розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією в самоорганізованих сенсорних мережах на основі використання багаторівневої теоретико-множинної і математичної моделей, що визначають сутність системи інтелектуального управління об’єктом. В якості базової моделі опису маршруту передачі даних в самоорганізованій сенсорній мережі запропоновано семіотичну модель, що грунтується на формальній моделі процесів інформаційної взаємодії елементів мережі. На відміну від формальних моделей використання семіотичної моделі дозволяє в процесі ситуаційного управління змінювати усі елементи формальної моделі і формувати моделі, які відображають поточний стан мережі. При створенні розподілених самоорганізованих систем управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано застосування технологій, що використовують методи логіко-лінгвістичного (семантичного) моделювання, що дозволяє якісно описувати і вивчати слабко структуровані процеси, явища і системи. Вирішення задачі синтезу і вибору рішень щодо синтезу і вибору рішень щодо стратегії управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано розглядати на основі моделі конфлікту взаємодії вузлів мережі, як вирішення задачі дискретної динамічної оптимізації. Синтез і вибір рішень щодо стратегій управління маршрутизацією і вибору маршруту передачі потоку даних в мережі здійснюється у відповідності до значення функції ціни для кожного елемента мережі, що є гегелівським об’єктом, відповідно метрики мережі. Незалежно від обраної метрики мережі метою управління маршрутизацією в СМ є визначення оптимального шляху на графі, який відображає топологію сенсорної мережі. При вирішенні задачі дискретної динамічної оптимізації запропоновано в якості обмеженого ресурсу, що визначає функцію ціни, застосувати параметри, які визначають пропускну спроможність каналів зв’язку при взаємодії вузлів мереж. Канали зв’язку визначають характеристики ребер (дуг) граф-моделі сенсорної мережі варіативної топології, а вузли є елементами розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією потоків даних в мережі.
18
Шейко, Владимир Юрьевич. "Оптимальне управління за допомогою регуляторів, синтезованих на основі покращених фільтрів змінних стану." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 21 (November 22, 2012): 78–84. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30684.
Full textAbstract:
В статті розглянуто задачу оптимального управління за допомогою «вихідного» регулятора. Побудова оптимального регулятора виконується на основі побудови «вихідного» регулятора і фільтру змінних стану. Якість управління в цьому випадку прямо залежить від якості знаходження оцінок змінних стану. Тому в якості фільтрів змінних стану використовуються поліпшені фільтри змінних стану, побудовані на основі коректної постановки задачі фільтрації, яка враховує всі фактори, у тому числі і вплив неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Покращений фільтр змінних стану побудований на основі фільтра Вінера та обліку впливу неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. В статті наведено результати експериментальних досліджень розробленого регулятора, які підтверджують високу ефективність розробленого регулятора.
19
Чумаченко, Олена Іллівна. "Інтелектуальна система оцінки тривалості обслуговування запитів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 24–31. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30700.
Full textAbstract:
В даній статті виконано дослідження методів вирішення задачі управління дзвінками в колл-центрі при використанні інтелектуальних нейронних мереж. Виконано огляд існуючих рішень для колл-центрів та приведені їх недоліки. Враховуючи вимоги колл-центрів до модулю управління зроблена постановка задачі та виконано огляд методів її вирішення. Для реалізації модулю «інтелектуального додзвону» вибрані нейронні мережі, а саме багатошаровий персептрон. Приведена архітектура мережі, проведено її навчання та виконано аналіз результатів її роботи. Виходячи з середньоквадратичних відхилень між фактичними та прогнозованими результатами, пр. збільшенні розмірів навчальної вибірки похибка прогнозів мережі прямує до 0, це значить що архітектура нейромережі підібрана вірно.
20
Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”." New computer technology 5 (November 2, 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.
Full textAbstract:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
21
Televnyi, Yhor, Andrei Serhyenko, Vyktor Nykytchenko, and Dmytryi Bashynskyi. "Дослідження характеристик поздовжнього руху корегованої авіаційної бомби методом чисельного моделювання для визначення параметрів органів стабілізації та управління." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 2 (April 21, 2021): 107–14. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.11.
Full textAbstract:
У статті висвітлене питання дослідження характеристик поздовжнього руху керованої (корегованої) авіаційної бомби методом чисельного моделювання для визначення параметрів органів стабілізації та управління з метою забезпечення більш ефективної реалізації сучасних програм розвитку та модернізації засобів ураження які перебувають на озброєнні. Проведено аналіз впливу частоти дискретизації рішення задачі управління на стійкість та якість управління керованої (корегованої) авіаційної бомби. За результатами моделювання поздовжнього руху керованої (корегованої) авіаційної бомби розроблено методику визначення оптимальних параметрів стабілізації та управління для забезпечення запасів поздовжньої стійкості польоту, а також, висунуто вимоги до балансувального кута відхилення рулів, площі крила та закону управління досліджуваною бомбою.
22
Мажара, І. П., and О. І. Тимочко. "Модель процесу управління повітряним рухом на основі нейронних нечітких мереж." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.08.
Full textAbstract:
Нейронні мережі мають ряд переваг, необхідних для вирішення задачі моделювання інформаційної системи управління повітряним рухом. Але процес навчання мережі часто відбувається досить повільно. Для прискорення процесу навчання мережі ввести будь-яку апріорну інформацію (знання експерта) неможливо. До того ж аналіз навченої нейронної мережі досить складний, зазвичай вона являє собою чорний ящик для користувача. Усунути або мінімізувати існуючі недоліки нейронної мережі здатні системи на базі нечіткої логіки, які вирішують погано формалізовані задачі і пояснюють одержувані висновки роботи системи.
23
Артюшин, Леонід, Володимир Герасименко, and Володимир Коваль. "МЕТОД ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ АВІАЦІЙНОЇ ГРУПИ." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (June 9, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-63-68.
Full textAbstract:
Сьогодні, все частіше з’являється інформація щодо спільних польотів пілотованої та безпілотної авіації для виконання єдиного завдання. Користь такого симбіозу полягає у підвищенні ефективності бойового застосування авіації, збереженні життя льотного складу, зниженні витрат на виконання завдання, зростанні можливостей щодо відновлення боєздатності тощо. Але постає проблема, яким чином керувати формуванням спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації у польоті? Який математичний апарат існує сьогодні, що дозволить ефективно, відповідно до визначених критеріїв, керувати авіацією у складі спільних авіаційних груп?
Метою статті є розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом застосування положень теорій класичної механіки та динаміки складних механічних систем. Актуальність проблематики пояснюється тим, що серед великої кількості задач, пов’язаних з управлінням складними механічними системами, задача формування потрібної (заданої) конфігурації є найбільш затребуваною та поліваріантною, залежною від початкових умов.
За кінцеву мету формалізації процесу формування спільної авіаційної групи вважатимемо формування конфігурації складної механічної системи шляхом двокритеріальної оптимізації за мінімальний час з мінімумом витрат енергії. При цьому рух кожного з елементів системи будемо описувати диференційними рівняннями.
Запропонований порядок розв’язання задачі оптимального управління конфігурацією спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації складає основу методу формування спільної авіаційної групи, який з метою зменшення потрібного часу на розрахунки може бути реалізований у нейронній мережі, що підвищить загальну ефективність симбіотичного (спільного) бойового застосування пілотованої та безпілотної авіації.
24
Качан, М. В., В. В. Кулибаба, В. П. Байдацький, В. Б. Білоус, and О. А. Бойко. "Науково-методичний апарат управління системою геопросторової розвідки із застосуванням системно-когнітивного аналізу." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(61), (May 14, 2020): 97–105. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.11.
Full textAbstract:
На практиці постійно виникає проблема поєднання даних від різних видів розвідки, щоб отримати максимально повну, точну та достовірну інформацію. Дану проблему вирішує геопросторова розвідка. Це в свою чергу вимагає відповідного рівня автоматизації процесів управління, добування та обробки даних. У статті розроблено науково-методичний апарат з використанням системно-когнітивного аналізу для визначення векторного критерію при розв’язанні задачі стійкого управління, визначення цінності і впливу вхідних параметрів на функціонування та вибору стратегії управління системою геопросторової розвідки.
25
Chala, O. "МЕТОД ПОБУДОВИ КОНТЕКСТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПРАВИЛ В ТЕМПОРАЛЬНІЙ БАЗІ ЗНАНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 115–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.115.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови й використання темпоральних знань при управлінні підприємством в умовах невизначеності, що є наслідком неповноти інформації про поточний стан підприємства. Мета полягає в розробці методу побудови темпоральних правил, що враховують зміну контексту виконання дій на різних рівнях організаційної ієрархії при реалізації управління підприємством. Задачі: виділити відмінності контекстно-орієнтованих темпоральних правил від правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління; розробити метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил на основі інформації набір та значення змінних, що характеризують послідовні стани об’єкту управління. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління, метод розрахунку ваг правил в марківській логічній мережі, методи ймовірнісного виведення в темпоральній базі знань. Отримані такі результати. Виділені особливості реалізації контекстно-орієнтованих темпоральних правил для наборів вхідних даних, що задають послідовність станів об’єкту управління у вигляді наборів властивостей його атомарних складових. Розроблено метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил, який враховує відмінності між змінними, що задають статичні й динамічні характеристики об’єкту управління. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропоновано метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил. Правила враховують зміну контексту виконання дій як сукупності властивостей атомарних складових комплексного об’єкту управління. Метод містить етапи відбору підмножини даних про стани об’єкту управління на визначеному рівні деталізації; формування фактів-антецедентів та фактів-консеквентів, що відображають статичні й динамічні характеристики контексту виконання дій на об’єкті управління; побудову, інтеграцію та квантифікацію темпоральних правил. Метод забезпечує можливості аналізу й класифікації поточного стану та прогнозування поведінки об’єкту управління в умовах невизначеності на основі зв’язку між виконаними діями та поточним станом предметної області.
26
Шматко, Дмитро, Володимир Авер’янов, Олександр Коробочка, and Олександр Сасов. "КОМПЛЕКСНЕ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ВИБОРУ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235975.
Full textAbstract:
Основними заходами, прийнятими на автомобільному транспорті в останні роки і спрямованими на підвищення ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці, були: організаційні заходи для збільшення використання транспортних засобів, більш повне використання їх вантажопідйомності та місткості, скорочення порожніх пробігів, розробка оптимальних схем перевезення вантажів, вдосконалення технології організації перевезень, підтримання ритмічності вантажно-розвантажувальних робіт за добу. Подальший розвиток та вдосконалення автомобільного транспорту вимагає підготовки кваліфікованих інженерно-технічних працівників, які мають сучасні передові засоби організації, планування, впровадження, аналізу транспортного процесу. Важливим завданням організації перевезень є вибір ефективних транспортних засобів, які найкраще відповідають конкретним умовам. Технічні та експлуатаційні характеристики автомобіля визначаються організацією перевезення та сукупністю його експлуатаційних властивостей: вантажопідйомність, використання ваги, швидкісні характеристики, економія палива тощо.
Метою роботи є вирішення взаємопов’язаних задач щодо визначення спеціалізації та вибору пропускної здатності рухомого складу, що забезпечує низькі транспортні витрати та високу продуктивність автомобіля.
Виходячи з конкретних умов, можна встановити взаємозв'язок між відстанню перевезення вантажу, величиною його щоденного споживання, вартістю вантажу та оптимальною вантажопідйомністю рухомого складу, при якій сумарні витрати, що складаються з витрат на перевезення вантажу, вартості матеріальних засобів в обігу та капіталовкладень в рухомий склад й складське господарство, досягають мінімуму.
27
Остапчук, Едуард Станіславович, Олексій Олександрович Головін, Олександр Олексійович Расстригін, and Світлана Валентинівна Глазкова. "До питання побудови математичної моделі в задачі автоматичного управління літальними апаратами при дозаправці паливом в повітрі." Озброєння та військова техніка 28, no. 4 (February 16, 2022): 57–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).57-65.
Full textAbstract:
В роботі запропонована загальна математична постановка задачі автоматичного управління літальним апаратом при дозаправці паливом в повітрі, з розробкою нелінійної, нестаціонарної математичної моделі високої розмірності. Наведена математична модель дозволяє використовувати методики математичного моделювання на всіх етапах дозаправки та оцінити розроблені алгоритми автоматичного управління. Також запропонована модель дозволяє врахувати вплив літака-заправника на літак, який заправляється, та провести (при визначених обмеженнях) синтез алгоритмів автоматичного управління з урахуванням всіх існуючих збурюючих впливів та по їх узагальненій сукупності підвищити достовірність інформації для дозаправки літальних апаратів в повітрі.
28
Бойко, Ольга, Анна Єремус-Левандовська, Лариса Отрощенко, Тетяна Повалій, and Юлія Байдак. "Використання ситуаційних задач у професійній підготовці менеджерів соціокультурної діяльності." Socio-Cultural Management Journal 4, no. 1 (June 27, 2021): 125–42. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235711.
Full textAbstract:
Вступ. Культурні та креативні індустрії в сучасному суспільстві посідають важливе місце. Тому питання управління соціокультурною галуззю стають досить актуальними. У зв’язку із залученням у цей процес менеджера, зміст діяльності якого полягає в керуванні культурними процесами, виникає необхідність висвітлення інноваційних форм навчання майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності. Мета і методи. Мета – теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових досліджень щодо використання ситуаційних задач у професійній підготовці менеджерів соціокультурної діяльності. У ході дослідження використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення теоретичних положень; конкретно наукові методи термінологічного аналізу, ретроспективний, біографічний, порівняння, конкретизації та класифікації, а також емпіричні методи бесіди та педагогічного спостереження. Результати. Висвітлено значення ситуаційних задач як провідної організаційної форми підготовки менеджерів соціокультурної сфери. Розроблено теми ситуаційних задач, які сформовані блоками. Розкрито види ситуаційних задач: «на мобільне рішення», «на вибір рішення», «на аналіз даних», «задачі-зразки», «на обґрунтування», «на формування умінь та навичок», «на дискусійне рішення», «на аналіз прийнятого рішення», «на пошук інформації», «на ускладнення», «на складання алгоритму» та «на передбачення». Проаналізовано структуру та зміст ситуаційної задачі й подано рекомендовані фахові ситуації в менеджменті. Висновки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності використання ситуаційних задач як організаційної форми проблемного навчання при підготовці менеджерів, а практичне значення – у підвищенні їхньої конкурентоспроможності.
29
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach, and Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Full textAbstract:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
30
Romanyuk, V., V. Trisnyuk, and T. Kurtseitov. "ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 61 (September 11, 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.119.
Full textAbstract:
Актуальність. Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Надзвичайна ситуація представляє собою обстановку, викликану випадковими причинами, таку, що приводить до шкідливих соціальних, економічних та екологічних наслідків. У кризовому періоді виконуються рятувальні заходи, що спрямовані на локалізацію наслідків прояву джерел загрози і збільшення живучості регіональних компонентів у зонах ураження. Територіальна розподіленість, різнорідність, багатозв’язність і динамічність уражаючих впливів і захисних заходів значно ускладнюють процеси управління природно-техногенною безпекою. Метою статті є формулювання постановки задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України, користуючись принципами системного підходу. Результати дослідження. У статті сформульована постановка задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України. Проведений аналіз проблем управління техногенною безпекою конкретного регіону, де зафіксована надзвичайна ситуація. Отриманий формальний опис досліджуваної системи і оточуючого її середовища, виходячи із принципів системного підходу. Наведена класифікація джерел надзвичайних ситуацій виходячи із причин виникнення, різних видів об’єктів ураження в залежності від характеру поведінки в екстремальних умовах, різні види ресурсів захисту, які реалізують необхідні захисні заходи. Для пошуку оптимального плану застосування сил і засобів системи техногенної безпеки на етапі ліквідації наслідків НС використаний програмно-цільовий підхід до планування з використанням Парето-функції системи. Розглянуті пряма та обернена задачі пошуку оптимального плану. Відбір об'єктів для прямої задачі проводиться в порядку у відповідності до їхньої пріоритетності. При вирішенні оберненої задачі відбір об'єктів проводиться до досягнення заданого рівня системного ефекту, що накопичується в процесі відбору
31
Кику, Андрей Георгиевич. "Вирішення задачі оптимального управління лінійними об’єктами при квадратичних критеріях якості." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 11 (December 16, 2007): 43–49. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.11.2007.34162.
Full text
32
Байрамова, О. В., Ю. Г. Якусевич, В. В. Штрибець, and В. В. Трішин. "Модель управління економією енергоресурсів у системі енергозабезпечення річкових суден." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 118–21. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.17.
Full textAbstract:
В статті розглянуто застосування квадратичної оптимізації на прикладі задачі розподілу енергоресурсів у системі електропостачання берегових об'єктів від трьох джерел (трьох підстанцій) між чотирма споживачами таким чином, щоб втрати електроенергії в електромережі були мінімальними. Розроблено програму в кодах MATLAB, що дозволяє вирішувати широкий спектр задач розподілу ресурсів: визначення оптимального завантаження суднових дизель-генераторних агрегатів при рівнобіжній роботі; оптимальне завантаження системи електропостачання портів, суднобудівних судноремонтних заводів та ін. Потреба в нових технічних рішеннях визначена необхідністю підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх складових елементів. Усунення кризових явищ у вітчизняній транспортній системі полягає у створенні нових моделей та методів управління енергоефективністю, алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій енергоефективного машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх елементів шляхом ефективного використання різних видів ресурсів у кожнім рейсі. Серед технічних засобів, що підлягають автоматизації, необхідно виділити суднові енергетичні системи, системи та пристрої суднових електроенергетичних комплексів, засоби управління рухом, вантажними операціями, забезпечення життєдіяльності, засоби автоматизації енергоємних виробничих процесів. Актуальність даної статті полягає в тому, що в результаті отримується модель економії енергоресурсів в системі, синтезуються системи автоматизації та управління енергозабезпечення річкових суден і судном у цілому, реалізуючи ефективні закони управління шляхом оптимізації технологічних процесів на базі принципу найменшої дії з використанням операційних досліджень.
33
ВОЗНОСИМЕНКО, Дарія. "ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 224–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-224-230.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто питання математичної підготовки студентів екологів, наведені приклади професійно спрямованих задач з вищої математики. Проаналізовано підходи до вибору прикладних екологічних задач і прикладів, наведено деякі приклади, що сприятимуть розвитку мотивації до вивчення математики та її застосування в майбутній професійній діяльності під час моделювання екологічних явищ і процесів. Встановлено, що викладання вищої математики потрібно проводити на високому науково-методичному рівні із застосуванням як математичних, так і прикладних задач професійного спрямування. Зазначено, що спрямовувати майбутнього еколога на успішне застосування математичних методів потрібно саме на заняттях з вищої математики. Наголошено, що наслідком вивчення вищої математики в процесі підготовки майбутніх екологів має стати успішне застосування математичних знань у низці загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Наведено деякі задачі екологічного спрямування, які доцільно наводити як приклади у відповідних розділах вищої математики Запропоновані задачі можуть привернути увагу студентів, сприяти їх професійній спрямованості і підвищувати інтерес до обраної спеціальності. Також зазначено, що навчальна дисципліна «Вища математика» включає в себе основні розділи: «Лінійна алгебра», «Аналітична геометрія», «Диференціальне та інтегральне числення функції однієї змінної», «Диференціальне та інтегральне числення функції багатьох змінних. Диференціальні рівняння», «Ряди», «Теорія ймовірностей» та «Математична статистика». На прикладі окремих розділів розглянуто завдання та задачі екологічного змісту. Вказано, що основну увагу студентів варто звертати на те, як саме цей розділ ефективно ілюструється різноманітними прикладами, пов'язаними з екологією. Поглиблене вивчення математичних компонентів під час підготовки екологів допоможе сформувати необхідні професійні компетентності фахівців, які зможуть перетворити систему моніторингу довкілля та управління його складниками на сучасну інформаційну систему, що ефективно сприятиме охороні й раціональному використанню природних ресурсів. Key words: preparation of students-ecologists, higher mathematics, ecological problems, mathematical modeling.
34
Mohilatenko, A. S., D. N. Obidin, O. P. Kondratenko, and V. M. Rudenko. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 47 (February 8, 2018): 21–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.021.
Full textAbstract:
Необхідність практичного вирішення завдання забезпечення регіонального центру повітряного руху радіолокаційною інформацією з необхідною повнотою і точністю та недостатня розвиненість теоретичної бази для її вирішення, зумовлюють актуальність наукової задачі розробки методу формування та видачі повідомлень про повітряні об'єкти від джерел радіолокаційної інформації на регіональний центр управління повітряним рухом, адаптивного до змін продуктивності джерел радіолокаційної інформації і пропускної здатності каналів передачі даних.
35
Клюс, Ю. I., and О. В. Никитюк. "Аналіз формування корпоративної бази інновацій на промисловому підприємстві." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-38-43.
Full textAbstract:
У статтi запропоновано структуру і спосіб формування корпоративної бази інновацій, що складається з двох модулів (індивідуальної та групової баз інновацій), основу якої складає безліч професійних завдань і, відповідних кожної професійної задачі, сукупності індивідуальних і групових інновацій або знань про них. Кожне завдання відповідає певної мети управління інноваціями. Розраховано економічний ефект від впровадження інтеграційного підходу до управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах. Запропоновано складові корпоративної база інновацій, що містять два модулі:індивідуальну базу інновацій (ІБІ) і групову базу інновацій (ГБІ).
36
Pelekh, Ya M., I. S. Budz, A. V. Kunynets, S. M. Mentynskyi, and B. M. Fil. "Методи розв'язування початкової задачі з двосторонньою оцінкою локальної похибки." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 153–60. http://dx.doi.org/10.36930/40290927.
Full textAbstract:
Багато прикладних задач, наприклад для проектування радіоелектронних схем, автоматичних систем управління, розрахунку динаміки механічних систем, задачі хімічної кінетики загалом зводяться до розв'язування нелінійних диференціальних рівнянь і їх систем. Точні розв'язки досліджуваних задач можна отримати лише в окремих випадках. Тому потрібно використовувати наближені методи. Під час дослідження математичних моделей виникає потреба знаходити не тільки наближений розв'язок, але й гарантовану оцінку похибки результату. Використання традиційних двосторонніх методів Рунге-Кутта призводить до істотного збільшення обсягу обчислень. Ланцюгові (неперервні) дроби набули широкого застосування у прикладній математиці, оскільки вони за відповідних умов дають високу швидкість збіжності, монотонні та двосторонні наближення, мають слабку чутливість до похибки заокруглення. У роботі виведено методи типу Рунге-Кутта третього порядку точності для розв'язування початкової задачі для звичайних диференціальних рівнянь, що базуються на неперервних дробах. Характерною особливістю таких алгоритмів є те, що за певних значень відповідних параметрів можна отримати як нові, так і традиційні однокрокові методи розв'язання задачі Коші. Запропоновано розрахункові формули другого порядку точності, які на кожному кроці інтегрування дають змогу без додаткових звертань до правої частини диференціального рівняння отримати не тільки верхні та нижні наближення до точного розв'язку, а також дають інформацію про величину головного члена локальної похибки. Для практичної оцінки похибки на кожному кроці інтегрування у разі використання односторонніх формул типу Рунге-Кутта порядку p застосовують двосторонні обчислювальні формули порядку (p–1). Зауважимо, що використовуючи запропоновані розрахункові формули в кожному вузлі сітки будуть отримані декілька наближень до точного розв'язку, порівняння яких дає корисну інформацію, зокрема в питанні вибору кроку інтегрування, або в оцінці точності результату.
37
Шишанов, М. О., О. В. Шуригін, І. І. Деркач, and М. М. Шевцов. "Використання математичного апарату рефлексивних ігор для прийняття управлінських рішень при розробці й обґрунтуванні раціональної стратегії управління процесами виробництва, модернізації, ремонту зразків озброєння та військової техніки." Озброєння та військова техніка 13, no. 1 (March 28, 2017): 61–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.1(13).61-65.
Full textAbstract:
Розглядаються задачі розвитку та удосконалення процесів інформаційного управління з використанням рефлексивних ігор при виробництві, модернізації, ремонті зразків озброєння та військової техніки, формування потоків інформації, обміну нею для прийняття рішення щодо етапів (циклів) робіт при проведенні відкритих процедур (торгів) закупівлі робіт і послуг.
38
Данілова, Е. І. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.3.
Full textAbstract:
Метою статті є формування концептуального підходу до оцінювання економічної безпеки підприємства, який, на відміну від наявних, базується на ідентифікації трьох складових частин економічної безпеки, а саме економічної безпеки використання потенціалу, економічної безпеки реалізації системи відносин з усіма зацікавленими особами та економічної безпеки умов діяльності; ідентифікації об’єктів оцінювання в кожній зі складових частин; виборі підходу до оцінювання об’єктів складових частин; забезпеченні відповідності задач методу оцінювання. Запропонований концептуальний підхід забезпечує систему управління інформацією про можливі напрями управління економічної безпекою на основі розрахунку узгодженості фактичного та ідеального показника рівня економічної безпеки. Реалізація запропонованої концептуальної моделі оцінювання економічної безпеки підприємства формує практичний інструментарій для оцінювання трьох рівнів небезпек та ризиків, а саме ризиків, обумовлених результатами використання ресурсів; ризиків, обумовлених результатами реалізації системи взаємовідносин, які реалізуються в процесі виконання функцій; ризиків, не залежних від результатів діяльності підприємства (зовнішніх та внутрішніх неконтрольованих ризиків). Узагальнено об’єкти та мету оцінювання відповідно до сутності поняття «економічна безпека». Сформовано та розкрито змістовну сутність принципів оцінювання економічної безпеки підприємства. Визначено задачі оцінювання економічної безпеки складових частин економічної безпеки.
39
Pavlikha, Nataliia, and Olesia Totska. "ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРА НАУК ЗАСОБАМИ MICROSOFT OFFICE PROJECT." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, no. 19 (September 27, 2019): 62–71. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-62-71.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підготовку доктора наук як науковий проект. Зазначено його характерні ознаки. Віднесено до певних видів проектів за різними класифікаційними ознаками. Перелічено характеристики проекту. Конкретизовано процеси, пов’язані з проектом, які реалізують різні функції управління. Здійснено планування проекту підготовки доктора наук засобами Microsoft Office Project. Перераховано його задачі, визначено необхідні ресурси. Універсальність розробленого проекту полягає в тому, що його можна застосовувати в діяльності відділу докторантури будь якого закладу вищої освіти (наукової установи) України для підвищення ефективності управління підготовкою докторів наук.
40
Chabanenko, P. P., S. M. Rozghonaiev, and O. M. Berezhnyi. "Оцінювання ефективності експлуатації та бойового застосування озброєння і військової техніки з перервними контурами управління за показником безпомилковості виконання задачі." Озброєння та військова техніка 21, no. 1 (March 26, 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.1(21).67-74.
Full textAbstract:
Розроблені метод та методика оцінки ефективності виконання задачі для випадку перервного процесу експлуатації та бойового застосування озброєння і військової техніки на основі ергомережних графо-аналітичних моделей. Розрахунками (на моделі) показано вплив зворотного зв’язку на ймовірність безпомилкового виконання задачі для процесу, що досліджувався.
41
Зінченко, Володимир Юрійович, Віктор Ілліч Іванов, Юрій Миколайович Каюков, and Володислав Ростиславович Румянцев. "РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВОЮ РОБОТОЮ ТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КАМЕРНОГО ТИПУ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-09.
Full textAbstract:
Під час використання локальних систем автоматичного регулювання температури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі полуменевої термічної печі камерного типу налагоди, як правило, вибирають незалежно одна від одної без урахування їх взаємозв’язку. В той же час за управлінням витратою палива та повітря змінюється не лише температура, але і тиск нагрівального середовища у робочому об’ємі печі, що, в свою чергу, супроводжується змінюванням газообміну з довкіллям та значно впливає на температуру в робочому об’ємі. Все це призводить до суттєвої пере- витрати газоподібного палива, та, як наслідок, підвищення вартості термічної обробки металу. За використанням схеми опалювання з постійним об’ємом продуктів горіння у печах такого типу управління їх тепловою потужністю зводиться до комбінування різних компонентів газоподібного палива за умови забезпечення заданої температури нагрі- вального середовища у робочому об’ємі. За принципом динамічного програмування Беллмана оптимізацію управління за цикл термічної обробки металу забезпечують шляхом вибирання для кожного періоду квантування оптимального за вартістю складу вживаного палива. Поточна вартість палива є лінійною функцією середніх витрат його окремих компонентів у періоди квантування. Тому знаходження його мінімального значення для кожного дискретного моменту часу подавали як розв’язання задачі ліній- ного програмування. Розроблено алгоритм визначення раціональних значень витрат окремих компонентів газоподібного палива, а також витрати надлишкового повітря, котрі використовують як управляльні дії для автоматичних систем регулювання темпе- ратури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Запропоновано функціональну схему автоматичної системи управління, реалізація якої дозволяє не лише оптимізувати технологію опалювання за вартістю окремих компо- нентів палива, але і шляхом самонастроювання забезпечити автономність управління температурою та надлишковим тиском нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Під час управління за режимом реального часу з оптимізацією щодо вартості окремих компонентів палива виконується самонастроювання системи управління.
42
Жигайло, О. М., and М. М. Топор. "АВТОМАТИЗОВАНА ПОБУДОВА МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗБУТУ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." Automation of technological and business processes 11, no. 2 (June 26, 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1372.
Full textAbstract:
Дослідження процесів збуту та планування виробництва є важливою складовою діяльності будь-якого комерційного підприємства. Це пояснюється тим, що професійне вирішення основних задач збуту обумовлює максимальний рівень задоволення потреби клієнтів, створення додаткових маркетингових переваг, збільшення обсягів реалізації, забезпечення зростання прибутку не тільки в коротко, але і в довгостроковому періоді. Для підвищення ефективності управління процесами збуту та планування виробництва сучасні підприємствавикористовують різноманітні програмні продукти, які автоматизують тільки частину їх бізнес-процесів. В тих продуктах, які займаються аналізом, прогнозуванням збуту та плануванням виробництва, існують проблеми з рівнем точності результатів прогнозу. Тому розробка програмних модулів, що спрощують вирішення задачі прогнозування та підвищують точність отриманих результатів є досить актуальною. Для вирішення задачі прогнозування була обрана модель проінтегрованої авторегресії та ковзного середнього (ARIMA). Перед побудовою моделей прогнозування проводиться автоматична класифікація (кластеризація) досліджуваних часових рядів для виявлення чітких груп зі схожими властивостями, яка надає можливість вибору початкової структури моделей прогнозування для кожної із груп. Після цього йде валідація або корегування значень порядку складових моделей (AR, MA), завдяки результатам обробки коррелограмм автокореляційної та приватної автокореляційної функій. На останньому етапі за допомогою методу найменших квадратів розраховуються параметри сформованих моделей прогнозування.
43
Кондисюк, Ігор. "Класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури їх портфелів." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.167.
Full textAbstract:
Виконано аналіз предметної галузі. Встановлено, що автотранспортні підприємства у своїй діяльності реалізовують гібридні проєкти. Такі проєкти мають свою специфіку та особливості. Їх врахування лежить в основі розроблення інструментарію для якісного управління гібридними проєктами. Виконано аналіз наукових праць. Встановлено, що задачі класифікації гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури гібридних проєктів автотранспортних підприємств залишилися поза увагою науковців. Запропонована класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств передбачає їх виявлення за десятьма класифікаційними ознаками. Виконана класифікація забезпечує ідентифікацію гібридних проєктів та розробку інструментарію для управління ними. Вона лежать в основі формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств. На підставі запропонованої класифікації можна означити напрями дослідження та окреслити задачі, розв’язання яких забезпечить прийняття безпомилкових управлінських рішень та отримання максимальної цінності для стейкхолдерів. Встановлено, що гібридні проєкти автотранспортних підприємств мають свої особливості. Вони відображаються запропонованими класифікаційними ознаками. Означено шість груп особливостей гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Врахування зазначених особливостей під час розроблення інструментарію для управління гібридними проєктами забезпечить відповідну якість їх реалізації та прийнятих управлінських рішень. Обґрунтована структура гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Вона забезпечує узгодження множини гібридних проєктів, що ініціюються замовниками транспортних послуг, із доступними ресурсами автотранспортних підприємств у прогнозованому мінливому проєктному середовищі. Встановлено, що існує потреба в обґрунтуванні та використанні ціннісно-ризикового підходу. Він забезпечить формування ефективних портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств із максимальною цінністю для всіх стейкхолдерів.
44
Купіна, О. А., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев, and Гезеві Абдалхалех Гома Ахмед. "Алгоритм пошуку оптимального рішення для системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 2 (266) (March 13, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-20-25.
Full textAbstract:
У роботі запропонований алгоритм роботи системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку. Мета оптимального управління газовим трехполочним реактором полягає в тому, щоб перерозподілити циркуляційний синтез-газ для досягнення максимального ступеня конверсії, і, відповідно, максимальної концентрації цільового компонента.Для вирішення поставленого завдання в даній роботі пропонується розробити математичну модель і вирішити оптимізаційних задач. На першому етапі розробляється детермінована модель. Незважаючи на її невисоку точність, вона дає можливість оцінити вид критеріальної функції в широкому діапазоні зміни аргументів з урахуванням її багатоекстремальності, і виділити область глобального екстремуму. На другому етапі виконується адаптація моделі на основі експериментальних даних, одержаних з об'єкта управління, на основі імовірнісних методів. Це дозволяє забезпечити точність модельованих параметрів за рахунок природного обліку всіх збурюючих впливів. Створення адекватної моделі має на увазі облік нелінійності залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних. Це неминуче призводить до збільшення ступеня рівнянь, якими описується об'єкт управління. Використання рівнянь високих порядків істотно ускладнює процес оптимізації - пошук оптимальних значень параметрів технологічного процесу. У більшості випадків доводиться вдаватися до наближених рішень, що знижує точність розробляється моделі. Результатом рішення оптимізаційної задачі в алгоритмі роботи системи управління з моделлю трьохполичного газового реактора для заданого навантаження на агрегат (Fц.г. = сonst) є оптимальні значення витрат синтез-газу по фізичних каналах «холодних» байпасів.
Таким чином, запропонований алгоритм складається із двох етапів: перший – пошук наближеного розв'язку й перехід об'єкта керування в область близьку до оптимальної; другий – тонке підстроювання оптимальних значень із використанням пошукового алгоритму.
45
Шиян, А. А., Л. О. Нікіфорова, І. О. Дьогтєва, and Я. Ю. Яремчук. "Модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі." Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, no. 2 (June 29, 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.2.239242.
Full textAbstract:
Представлено модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі сучасного інформаційного суспільства. Вона ґрунтує-ться на виокремлених інструментах щодо протидії негативним інформаційно-психологічним процесам як у соціальних стратах, так і у суспільстві в цілому. Досліджено динаміку кількості суб’єктів, які підпадають під вплив інформаційних атак, з використанням відповідного математичного апарату, основою якого є нелінійні диференційні рівняння. Вони описують як зміну кількості у часі суб’єктів, так і відповідні задачі, поставлені перед службою кібербезпеки для запобігання негативним наслідкам потенційних чи реалізованих інформаційних атак. Виділено та проаналізовано чотири сценарії можливих варіантів інформаційних атак, які залежать від типу обраної функції, і представлено відповідні варіанти розгортання можливих сценаріїв протидії інформаційним атакам. Також виділено окремі аспекти та чинники, за допомогою яких можна управляти даним процесом.
46
Volk, Maksym, and Oleksii Lunichkin. "КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ ІЗ САМОВІДНОВЛЕННЯМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 48–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.048.
Full textAbstract:
Одною з властивостей сучасних комп’ютерних систем є забезпечення їх надійної безперервної роботи, що реалізується різними засобами, у тому числі й вбудованими у саму систему. Предметом статті є огляд проблеми самовідновлення в комп’ютерних системах. Мета статті полягає у створенні класифікаційної бази щодо ймовірних відмов, процесів зберігання стану компонентів системи та задач забезпечення самовідновлення комп’ютерних систем. Висновки. Проаналізовано тематичну літературу предметної області. Запропонована класифікація відмов, описані види відновлення із застосуванням бекапів, сформульовані перспективні задачі управління комп’ютерними системами із самовідновленням. Незважаючи на існуючі приклади реалізації принципів самовідновлення у комп’ютерних системах, самовідновлення у вигляді окремих сервісів чи компонентів є новим напрямком досліджень. Результати можуть набути чималого поширення та застосовуватись у розробці більшості програм та пристроїв, інформаційних систем з метою спрощення проектування, налагодження та експлуатації сучасних комп’ютерних систем.
47
Chala, O. "МЕТОД ІЄРАРХІЧНОГО ВИВЕДЕННЯ В БАЗІ ЗНАНЬ ІНФОРМАЦІЙНО-УПРАВЛЯЮЧОЇ СИСТЕМИ В ПАРАДИГМІ «ENTERPRISE 2.0»." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.086.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси використання знань в рамках парадигми функціонування підприємства «Enterprise 2.0», яка передбачає створення комплексних об’єктів управління в його межах. Мета полягає в розробці методу ієрархічного виведення на основі темпоральних залежностей в базі знань для побудови набору можливих послідовностей дій у поточному стані об’єкту управління на різних рівнях організаційної ієрархії підприємства. Задачі: розробити ієрархію контекстно-орієнтованих темпоральних залежностей для представлення знань про поведінку об’єкту управління на різних рівнях організаційної ієрархії; розробити метод ймовірнісного ієрархічного виведення в базі знань на основі інформації про поведінку об’єкту управління у вигляді послідовностей подій. Методами, що використовуються, є методи визначення ваг правил в марківській логічній мережі, методи виведення на основі представлення знань в марківській логічній мережі. Отримані такі результати. Виділені темпоральні правила, що пов’язують атрибути подій журналу об’єкту управління. Сформована ієрархія таких правил на основі групування по визначеним атрибутам подій. Розроблено метод ймовірнісного ієрархічного виведення, що використовує темпоральні правила для формування допустимих послідовностей виконання дій на відповідному рівні ієрархії. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: розроблена модель ієрархічного представлення темпоральних залежностей у вигляді правил для послідовних дій на об’єкті управління та узагальнюючих правил виконання цільових дій. Розроблене представлення дозволяє деталізувати знання про поведінку об’єкту управління для різних рівнів організаційної ієрархії і тим самим підвищити ефективність управління підприємством. Запропоновано метод ієрархічного виведення в базі знань підприємства в парадигмі «Enterprise 2.0». Метод передбачає формування ієрархії упорядкованих за ймовірністю реалізації можливих варіантів прогнозованої поведінки об’єкту управління. Метод дозволяє підвищити ефективність управління підприємством на основі вибору із множини можливих варіантів поведінки із заданим рівнем деталізації для об’єкту управління.
48
Королюк, Н. О., А. В. Леонов, М. Р. Будков, and Д. А. Литвин. "Особливості автоматизації процесів вироблення рішень при оцінці повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил Збройних Сил України." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(61), (May 14, 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.12.
Full textAbstract:
У статті пропонується підхід по формалізації знань щодо розпізнавання дій повітряного противника з метою автоматизації процесів оцінки повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил з урахуванням невизначеності. В якості моделі представлення знань про процеси розпізнавання варіантів дій повітряного противника в умовах невизначеності, пропонується використовувати інтервальні нечіткі множини 2 порядку і засновані на них нечіткі логічні системи, що дозволяють в загальному випадку формалізувати задачі, що мають логіко-аналітичний характер.
49
Дружинін, Є. А., М. І. Ковалевський, О. К. Погудіна, and В. О. Черановський. "Методи та інформаційні технології впровадження безпілотних літальних апаратів в повітряний простір України." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.12.
Full textAbstract:
У цій статті розглянуто проблему створення єдиної системи для управління трафіком безпілотних авіаційних систем (UTM). Було розглянуто класифікацію БПЛА за розміром, призначенням та іншими критеріями. Описані задачі, котрі можуть вирішувати сучасні БПЛА цивільного призначення. Наведено огляд екосистеми U-space, яка є європейською ініціативою UTM в цивільному повітряному просторі, та описано основні фази інтеграції цієї системи в повітряний простір. Розглянуто й проаналізовано нормативно-правову базу України щодо впровадження БПЛА в повітряний простір.
50
Svydruk, I. I. "Соціально-економічні аспекти креативного менеджменту." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 108–11. http://dx.doi.org/10.15421/40280420.
Full textAbstract:
Досліджено соціальні аспекти креативного менеджменту з позицій платформи соціально-економічної парадигми національної економіки та побудови соціально орієнтованого суспільства, заснованого на знаннях. Зазначено, що креативний менеджмент є багатокомпонентним управлінським впливом, пов'язаним із процесами генерування і впровадження у соціально-економічний простір нових ідей, заснованих на постійно оновлюваному знанні. Показано, що завданням інституційної підтримки креативного менеджменту є сприяння розвитку високотехнологічних галузей та інтеграція національної економіки у світове науково-інноваційне співтовариство. Креативність керівника проявляється у творчому ставленні до справи, вмінні критично бачити проблему та формулювати нові задачі перед підлеглими. Доведено, що наявність антагоністичних умов вимагає поєднання жорсткості та гнучкості в управлінні, дотримання принципів "обмежувального фактора" для забезпечення конструктивного вирішення проблеми. Зазначено, що в етичному контексті завданням креативного менеджменту стає управління кумулятивним накопиченням технологічних перетворень та постійний моніторинг можливості їх позитивного, негативного (зокрема, і небажані технологічні, екологічні, інформаційно-правові ефекти) чи різновекторного впливу на безперервне оновлення вихідних умов для подальших трансформацій.