Journal articles on the topic 'Задача наведення'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Задача наведення.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Задача наведення.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Рущицький, Я. Я. "Aналогії між класичною задачею про коливання двох зв’язаних тіл і некласичною задачею про поширення плоских хвиль у двофазній суміші." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (April 30, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.021.

Full text
Abstract:
З метою виявлення аналогій в процедурах аналізу описано та прокоментовано дві задачі: класичну задачу(задачу К) про гармонічні коливання двох зв’язаних між собою абсолютно твердих тіл, підвішених на пру-жинах, і некласичну задачу (задачу Х) про поширення плоских поздовжніх хвиль у двофазній пружній сумішіПобудовано ряд аналогій між цими задачами, які описані у вигляді шести кроків порівняльного аналізу задачК та Х, кожен з яких відповідає певній конкретній аналогії. Акцентовано увагу на корисність спостере-жених аналогій для аналізу задачі про хвилі. Отже, показано, що теорія двофазних сумішей у своєму роз-витку в області теорії хвиль може успішно використовувати аналогії з відповідних задач теорії коливаньдвох взаємозв’язаних коливних систем. З наведених аналогій випливає більш загальний факт, що виявлениймай же 100 років тому академіком Мандельштамом, механізм взаємодопомоги в теорії коливань за цей часрозширив свій вплив і на теорію хвиль.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Дубницький, В. Ю., А. М. Кобилін, and О. А. Кобилін. "Пряма і обернена задача визначення параметрів критеріальних рівнянь, отриманих на основі Пі – теореми теорії подібності." Системи обробки інформації, no. 1(160), (March 30, 2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.05.

Full text
Abstract:
Визначено поняття систем, які можна фізично реалізувати, як таких систем, що представлені сукупністю фізичних елементів, структурно пов'язаних між собою, і які взаємодіють із зовнішнім середовищем. Для їх дослідження запропоновано використання критеріальних рівнянь, складених на основі Пі – теореми теорії подібності. Показано, що виходячи з вимог теорії подібності ці рівняння співпадають з функцією Кобба – Дугласа. Сформульовану пряму та обернену задачу визначення параметрів критеріальних рівнянь. Пряма задача визначення параметрів критеріальних рівнянь співпадає з задачею ідентифікації функції Кобба – Дугласа. В нашому випадку функцією та аргументами слугують відповідні безрозмірні величини – критерії подібності. Для розв’язання прямої задачі необхідно за даними експерименту з фізичною моделлю технічної системи визначити чисельні параметри цієї функції подібності. Для розв’язання цієї задачі використано алгоритм Марквардта. Пряма задача може бути використана в процесі аналізу технічної системи. Обернену задачу визначення параметрів критеріальних рівнянь можна розглядати як задачу синтезу технічної системи. Для її розв’язання запропоновано двохетапну процедуру. На першому етапі визначають необхідні значення критеріїв – аргументів, на другому визначають безпосередньо значення фізичних параметрів системи, необхідних для забезпечення чисельної величини обраного критерію подібності. Для розв’язання оберненої задачі використано метод дослідження простору параметрів. Наведено чисельний приклад застосування викладеної методики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Kolomiets, Alyona, Vitaliy Klochko, and Olena Stahova. "Професійно-орієнтовані задачі як компонент фундаментальної математичної підготовки студентів технічних університетів та коледжів." Педагогічний дискурс, no. 26 (May 20, 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.13.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано суть поняття професійно-орієнтована задача, проаналізовано проблему впровадження професійно-орієнтованих задач у навчальний процес як основного компонента фундаментальної математичної підготовки випускників технічних університетів та коледжів. Проаналізовано математичні компетентності, запропоновані вітчизняними та закордонними дослідниками, на основі проведеного аналізу виділено математичні компетентності фахівців технічних спеціальностей: логіко-аналітична, візуально-образна, iнформацiйно-комп’ютерна, дослідницька; інтелектуальна, конструкторська, прогностична. Запропоновано перелік фахово-спрямованих математичних компетентностей, які є критеріями фундаментальної математичної підготовки: концептуальної, операційно-алгоритмічної, застосовної, конструкторської. Проаналізовано основні види діяльності, що здійснюють студенти під час розв’язання професійно-орієнтованих задач: аналітична, графічно-обчислювальна, дослідницька, наведено їх вплив формуванням професійно-спрямованих математичних компетентностей. У дослідженні перераховано вимоги до професійно-орієнтованих математичних задач, наведено приклад професійно-орієнтованої задачі, проаналізовано взаємозв’язок між розв’язанням професійно-орієнтованих задач і формуванням професійно-спрямованих компетентностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Tymockho, A., A. Samokish, and O. Aroslankin. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ВИБІРКИ ДЛЯ НАВЧАННЯ НЕЧІТКОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ В ЗАДАЧАХ НАВЕДЕННЯ АВІАЦІЇ НА НАЗЕМНІ (МОРСЬКІ) ЦІЛІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.007.

Full text
Abstract:
В статті розроблено методика формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні(морські) цілі. Для навчання нечіткої нейронної мережі необхідно використовувати навчальну вибірку. При підготовці навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі процесу наведення авіації на наземні (морські) цілі існує проблема збору даних. Збір статистики на основі прикладів прийняття рішень в процесі наведення в реальних умовах застосування авіації по наземних (морських) цілях, займає багато часу, не дозволяє зібрати необхідну кількість статистичних даних для формування навчальної вибірки. Тому слід застосовувати імітаційне моделювання. Але складність, динамічність процесу наведення, та невизначеність, що зумовлена характером параметрів, які використовуються при вирішенні задачі наведення, не дозволяють застосовувати імітаційні моделі побудовані на основі традиційних методів. Це зумовлено тим, що навчальна вибірка не враховує невизначеність. Також імітаційні моделі побудовані на основі традиційних методів не враховують досвід та знання передового авіанавідника, тому отримана в результаті моделювання навчальна вибірка, не дозволить побудувати нечіткої нейронної мережі та навчити її відповідно до процесу прийняття рішення передового авіанавідника при наведені авіації на наземні (морські) цілі. Тому при побудові імітаційної моделі слід застосовувати моделі на основі математичного апарату нечіткої логіки та нечітких множин. В результаті проведеної роботи розроблено методику формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні (морські) цілі та побудовано імітаційну модель. Дана модель дозволяє на основі вхідних даних отримувати параметри наведення, що визначаються передовим авіанавідником при вирішенні задачі наведення авіації на наземні (морські цілі). Застосування даної методики дозволило отримати навчальну вибірку, на основі якої можливе навчання ННМ для отримання інформаційної технології автоматизованої виробки рекомендацій щодо параметрів наведення авіації на наземні (морські) цілі на основі ННМ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Hrytsiuk, Yu I., and O. A. Nemova. "Формалізація постановок задач про укладання туристичного ранця та алгоритми їх розв'язання." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 93–102. http://dx.doi.org/10.15421/40290420.

Full text
Abstract:
Наведено формалізовані постановки задач про укладання туристичного ранця, запропоновано ефективні алгоритми їх розв'язання, що загалом дало змогу отримати адекватні результати розрахунку, провести змістовний їх аналіз та вибрати вдалі постановки задач для їх подальшого застосування. З'ясовано, що процедура укладання туристичного наплічника зазвичай є проблемою як для початківців, так і бувалих мандрівників. Водночас, досвідчені туристи в таких ситуаціях володіють деякими загальними правилами, які дають їм змогу вкладати найбільш потрібні речі не тільки встановленої місткості та мінімальної ваги, але й дотримуватись деякого порядку розміщення цих речей в наплічнику і надати йому традиційну форму, що забезпечує зручність тривалого його перенесення. Виявлено, що класична постановка задачі про ранець належить до задач цілочисельного програмування, вона допускає значну кількість різних узагальнень залежно від обмежень, накладених на ранець, на предмети або на їх вибір, а також на умову отримання оптимального розв'язку задачі – булевого чи кількісного. Проаналізовано можливі варіанти її постановок, з'ясовано основні причини широкого застосування в різних областях знань. Встановлено, що задача про ранець належить до класу NP-повних задач комбінаторної оптимізації, тому для неї немає поліноміального алгоритму, здатного її розв'язати за розумний проміжок часу. Визначено особливості застосування точних методів розв'язання задачі про ранець, проаналізовано метод повного перебору можливих варіантів, метод гілок і меж, жадібний алгоритм і методи динамічного програмування. Дано рекомендації щодо вибору серед них найпридатнішого для розв'язання запропонованих у роботі постановок задач. Наведено приклади деяких практичних постановок задачі про ранець, здійснено їхню формалізацію, алгоритмізацію та програмну реалізацію, запропоновано адекватний метод розв'язання, а також проведено змістовний аналіз отриманих результатів розрахунку, на підставі яких вибрано вдалі постановки задач для їх подальшого застосування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мейш, В. Ф., and Ю. А. Мейш. "Динамічна поведінка циліндричних оболонок некругового перерізу при нестаціонарних навантаженнях." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.033.

Full text
Abstract:
Розглядаються нестаціонарні хвильові процеси в циліндричних оболонках некругового перерізу. Для опису хвильових процесів використовується модель теорії оболонок типу Тимошенка. Для отримання рівнянь коливань вихідної оболонки використовується варіаційний принцип Гамільтона — Остроградського. Рівняння коливань доповнюються відповідними природними граничними та нульовими початковими умовами. Чисельний розв’язок наведених в роботі задач базується на застосуванні інтегро-інтерполяційного методу побудови різницевих схем по просторових та часовій координатах. Як числовий приклад розглядалась задача динамічної поведінки циліндричної оболонки скінченої довжини еліптичного перерізу при дії розподіленого внутрішнього імпульсного навантаження. Наведено числові результати, які дозволяють проводити детальну характеристику напружено-деформованого стану вихідної циліндричної оболонки
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Semenikhina, Olena V., and Maryna H. Drushliak. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОГРАМИ GEOGEBRA 5.0 І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ СТЕРЕОМЕТРІЇ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 124–33. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1138.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано комп’ютерні інструменти програми динамічної математики GeoGebra 5.0, які використовуються для розв’язування задач стереометрії. Наведено приклади стереометричних задач, які супроводжуються детальним розв’язанням і методичним коментарем і які доцільно розв’язувати за допомогою інтерактивної геометричної системи GeoGebra 5.0. Серед таких задач: задачі на використання допоміжного перерізу, задачі на розгортки, задачі на геометричне місце точок, задачі на геометричні перетворення простору. Акцентується увага на можливості створення авторських комп’ютерних інструментів у даному середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Размолодчикова, Іванна. "Педагогічна задача як засіб дидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 61–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2794.

Full text
Abstract:
Размолодчикова І. В. Педагогічна задача як засіб дидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів. У статті подано методичні рекомендації щодо застосування педагогічних задач (ситуацій) як засобу організації навчальної і науково-дослідної роботи майбутніх учителів початкових класів. Розкрито сутність понять «задача», «педагогічна задача», «педагогічна ситуація». Наведено класифікацію навчальних педагогічних завдань, які бажано використовувати на початковому етапі підготовки спеціалістів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ВОЗНОСИМЕНКО, Дарія. "ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 224–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-224-230.

Full text
Abstract:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто питання математичної підготовки студентів екологів, наведені приклади професійно спрямованих задач з вищої математики. Проаналізовано підходи до вибору прикладних екологічних задач і прикладів, наведено деякі приклади, що сприятимуть розвитку мотивації до вивчення математики та її застосування в майбутній професійній діяльності під час моделювання екологічних явищ і процесів. Встановлено, що викладання вищої математики потрібно проводити на високому науково-методичному рівні із застосуванням як математичних, так і прикладних задач професійного спрямування. Зазначено, що спрямовувати майбутнього еколога на успішне застосування математичних методів потрібно саме на заняттях з вищої математики. Наголошено, що наслідком вивчення вищої математики в процесі підготовки майбутніх екологів має стати успішне застосування математичних знань у низці загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Наведено деякі задачі екологічного спрямування, які доцільно наводити як приклади у відповідних розділах вищої математики Запропоновані задачі можуть привернути увагу студентів, сприяти їх професійній спрямованості і підвищувати інтерес до обраної спеціальності. Також зазначено, що навчальна дисципліна «Вища математика» включає в себе основні розділи: «Лінійна алгебра», «Аналітична геометрія», «Диференціальне та інтегральне числення функції однієї змінної», «Диференціальне та інтегральне числення функції багатьох змінних. Диференціальні рівняння», «Ряди», «Теорія ймовірностей» та «Математична статистика». На прикладі окремих розділів розглянуто завдання та задачі екологічного змісту. Вказано, що основну увагу студентів варто звертати на те, як саме цей розділ ефективно ілюструється різноманітними прикладами, пов'язаними з екологією. Поглиблене вивчення математичних компонентів під час підготовки екологів допоможе сформувати необхідні професійні компетентності фахівців, які зможуть перетворити систему моніторингу довкілля та управління його складниками на сучасну інформаційну систему, що ефективно сприятиме охороні й раціональному використанню природних ресурсів. Key words: preparation of students-ecologists, higher mathematics, ecological problems, mathematical modeling.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Slabinoga, M. О., N. V. Klochko, A. G. Vynnychuk, and S. P. Sapa. "РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ПОТУЖНОСТІ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ ВІД КУТА ПАДІННЯ ПРОМЕНІВ." METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, no. 2(41) (December 10, 2018): 113–19. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-113-119.

Full text
Abstract:
В роботі було проведено розроблення програмного забезпечення для дослідження зміни потужності сонячних панелей від кута падіння променів, що є актуальною задачею у вирішенні проблеми підвищення ефективності функціонування засобів генерації «зеленої» електроенергії, зокрема сонячних електростанцій. Для цього, було проаналізовано проблему дослідження ефективності застосування сонячних панелей у фіксованій позиції та на рухомому кріпленні. Сформовано мету та задачі дослідження. Вибрано засоби для реалізації програмного забезпечення та наведено їх переваги при вирішенні даної задачі. Проведено експериментальні дослідження залежності потужності продукованого сонячною панеллю струму в залежності від позиції сонячної панелі, наведено алгоритм роботи програмного забезпечення. Проведено обробку отриманих результатів з метою отримання відфільтрованого графічного образу, представленого у вигляді матриці значень. Для цього здійснено порівняння методів фільтрації значень матриці від промахів та згладжування локальних максимумів. Також, приведено опрацьовані зображення до заданого розміру методами інтерполяції. Наведено кінцевий результат у вигляді рисунків поверхонь на основі матричних значень. Сформульовано подальші перспективи застосування отриманих даних для вирішення науково-практичних задач в галузі сонячної енергетики та наведено напрямки подальших досліджень. Результати роботи будуть використані в подальших дослідженнях з порівняння ефективності застосування сонячних панелей у фіксованій позиції та на рухомому кріпленні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Chertok, O., Yu Danilov, and A. Mogilatenko. "МЕТОД АДАПТИВНОГО РОЗПОДІЛУ ЗАДАЧ В КОМПЛЕКСІ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 55–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.055.

Full text
Abstract:
В статті розглядається метод адаптивного розподілу задач в комплексі засобів автоматизації системи управління спеціального призначення на основі аналізу загальної зовнішньої обстановки та функціонального стану оператора з використанням теорії масового обслуговування. Наведений метод розв’язує протиріччя, яке полягає у невідповідності обсягів задач, що вирішуються з використанням комплекса засобів автоматизації в умовах швидкої зміни загальної обстановки і інформаційного перевантаження операторів та необхідністю забезпечення заданого показника оперативності прийняття рішень. В роботі наведено запропоновану класифікацію оперативно-тактичних задач за типами вирішення в комплексі засобів автоматизації. Визначено параметри та критерії розподілу функцій між оператором та комплексом засобів автоматизації в системі управління спеціального призначення. Наведена схема визначення оптимального варіанту розподілу функцій між комплексом засобів автоматизації та оператором. Визначена структура методу адаптивного розподілу оперативно-тактичних задач в комплексі засобів автоматизації системи управління спеціального призначення. Висновок. За рахунок використання в комплексі засобів автоматизації спеціального призначення методу адаптивного розподілу задач, який враховує зміни зовнішньої обстановки та можливості оператора, підвищується оперативність вирішення задач управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Шпорта, А. Г., Т. С. Кагадій, and О. Д. Онопрієнко. "АНАЛІТИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ ДЕЯКИХ МОДЕЛЬНИХ ЗАДАЧ ЕЛЕКТРОПРУЖНОСТІ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 33, no. 1 (September 7, 2021): 171–83. http://dx.doi.org/10.15421/4221015.

Full text
Abstract:
Узагальнення методу малого параметру поширено на двовимірні задачі електропружності. Наведено розв’язання деяких прикладів таких задач, яки можна розглядати у якості модельних. Крайові задачі теорії електропружності для плоских ортотропних тіл зводяться до послідовного розгляду задач теорії потенціалу. Показано, що при розв’язанні крайової задачі електропружності з відповідними крайовими умовами методом збурень механічні та електричні складові можуть бути відокремлені, але мають взаємний вплив через крайові умови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Григоренко, О. Я., І. А. Лоза, С. О. Сперкач, and А. Д. Безугла. "Чисельний розв’язок задачі про розповсюдження електропружних хвиль в суцільному п’єзокерамічному циліндрі." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (May 10, 2022): 32–40. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.02.032.

Full text
Abstract:
Дослідження поширення вільних осесисиметричних хвиль в суцільному п’єзоелектричному циліндрі з осьовоюполяризацією здійснюється на основі лінійної теорії пружності і лінійного електромеханічного зв’язку. Бічнаповерхня циліндра вільна від навантажень та вкрита тонкими електродами, до яких підведена знакозмінна різ-ниця потенціалів Побудовано розв’язувальну систему диференціальних рівнянь в частинних похідних зі змінни-ми коефіцієнтами. Тривимірна задача теорії електропружностi в частинних похідних (шляхом представленнякомпонентів тензора пружності, компонент векторів переміщень, електричної індукції та електростатичногопотенціалу біжучими хвилями в осьовому напрямку) зведена до крайової задачі на власні значення для звичай-них диференціальних рівнянь. Отриману задачу розв’язано стійким методом дискретної ортогоналізації разомз методом покрокового пошуку. Запропонований підхід дозволяє дослідити характер розповсюдження елек-тропружних біжучих хвиль для випадку неперевно-неоднорідного матеріалу суцільного циліндра. Розглянутовипадок, коли властивості матеріалу змінюються за степеневим законом по товщині. Наведено спектральніхарактеристики біжучих хвиль для однорідних та неоднорідних матеріалів та проведено порівняльний аналіз.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Перельмутер, А. В., and В. В. Юрченко. "ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАДАЧ ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ СТЕРЖНЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ХОЛОДНОГНУТИХ ПРОФІЛІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 6 (February 15, 2022): 140–52. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.18.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено проблему використання методів оптимізації конструкцій інженерами, які практикують. Розглянуто сфери ефективного застосування методів оптимізації під час проєктування будівельних конструкцій: розробку будівельних конструкцій принципово нового типу, проєктування споруд для використання у незвичайних умовах, удосконалення багатосерійних конструкцій, а також проєктування об’єктів дуже високої одиничної вартості. Обґрунтовано доцільність постановки та розв’язку задач оптимального проєктування металевих конструкцій, виготовлених із холодногнутих профілів. Для металевих конструкцій, що виготовляються з застосуванням тонкостінних холодногнутих профілів, основним сенсом рішення задач оптимізації є їхня висока повторюваність. Такі конструкції стали популярними у будівництві малоповерхових комерційних, легких промислових та сільськогосподарських споруд з невеликими прольотами, а їх виробництво побудовано на принципах виготовлення масового індустріального продукту. Наведено постановки задач пошуку оптимальних проєктних рішень стержневих конструкцій із холодногнутих профілів. Сформульовано задачу оптимізації розмірів поперечних перерізів стержневих елементів із холодногнутих профілів, задачу пошуку оптимальної форми холодногнутого профілю, задачу побудови оптимального сортаментного ряду холодногнутих профілів заданого типу, а також задачу пошуку оптимальних параметрів стержневих конструкцій каркасів будівель, виготовлених із холодногнутих профілів. Запропоновано генетичні алгоритми як метод розв’язку задач оптимального проєктування конструкцій із холодногнутих профілів. Наведено огляд праць у галузі оптимального проєктування стержневих конструкцій із холодногнутих профілів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Полетило С.А. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.257.

Full text
Abstract:
У статті на основі вивчення публікацій науковців та врахування думок учителів загальноосвітніх навчальних закладів доведено потребу в нових підходах до класифікації експериментальних задач з фізики. Автор відносить до експериментальних задач ті, дані для отримання розв’язання яких беруться з експерименту. Обґрунтовано, що без наведених класифікацій експериментальних задач вчителі дотримуються лише одного підходу, що не сприяє зростанню інтересу учнів до експериментування. Розглянуто чотири класифікації експериментальних задач з фізики: за програмним обсягом; за методами розв’язування; за метою використання; за використанням приладів. Кожна з класифікацій поділяє експериментальні задачі на види. Зокрема, класифікація за програмним обсягом розрізняє задачі двох типів: які торкаються лише однієї програмної теми, які охоплюють кілька програмних тем. Класифікація за методами розв’язання допускає такий поділ експериментальних задач: розв’язання яких потребує одного методу визначення фізичної величини, розв’язання яких допускає використання кількох методів визначення однієї і тієї ж величини. Класифікація задач за метою використання: ті, що слугують закріпленню вивченого матеріалу; ті, що орієнтовані на використання фізичних знань у життєвих ситуаціях. Класифікація за використанням приладів: звичні (розв’язання яких шукають із допомогою конкретних приладів; творчі (для розв’язання яких пропонується підібрати устаткування із наявного); дослідницькі (розв’язання яких потребує врахування всіх можливих факторів визначення фізичної величини). Для кожної класифікації наведено конкретні приклади, які ілюструють їх використання в навчанні фізики. Показано, що запропоновані класифікації експериментальних задач дають змогу вчителеві конструювати нові моделі уроків фізики; з’являється можливість добирати експериментальні задачі, які забезпечать формування в учнів багатоваріантності думки та зростання їхнього інтересу до експериментування. Використовується вся множина методів розв’язування такого роду задач, наближаючи цим учнів до розуміння важливості експериментального методу науки; формується сучасний науковий тип мислення. З’ясовано, що вчителі фізики схвально ставляться до пропонованих класифікацій. На їхню думку, згадані класифікації урізноманітнюють підходи до використання експериментальних задач у навчанні, що суттєво підвищує якість знань учнів з фізики та інтерес до предмета. Автор вважає, що перспективи подальших розвідок щодо використання експериментальних задач у навчанні фізики полягають у створенні збірників задач, що охоплюють пропоновані класифікації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Угрин, Любомир Степанович. "Підвищення ефективності практичних занять з фундаментальних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 2, 2014): 166–70. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.426.

Full text
Abstract:
Тенденція до скорочення кількості годин фундаментальних дисциплін примушує шукати нові шляхи для підвищення ефективності викладання. Одним із способів такого підвищення є введення у навчальний процес елементів проблемності [1]. Проблемне навчання полягає у створенні для студентів проблемних ситуацій, усвідомленні і вирішенні цих ситуацій у ході активної пошукової діяльності, в процесі вирішення студентами проблемно-пізнавальних задач. Це все відбувається при максимальній самостійності і під загальним керівництвом викладача.Проблемне навчання дозволяє формувати особливий стиль розумової діяльності і дослідницької активності студентів.До останнього часу вважалося, що єдиним способом навчити студентів вирішувати задачі є практика у розв’язуванні великої кількості задач. Значна частина всього навчального часу, власне, на це витрачається. Та результати такої роботи, зазвичай, скромні: більшість студентів так і не оволодіває загальним підходом до вирішення задач і при зустрічі з незнайомим типом завдання, губиться, не знаючи з чого почати. В кінцевому рахунку ці задачі розв’язуються лише за допомогою викладача. Отже, потреба в зміні цього застарілого методу є нагальною. Але повністю побудувати навчання на основі проблемності – нереально. У студентів, переважно, різний рівень підготовки і різний інтелект. І якщо для когось проблемне завдання виявиться непосильним, то це вносить дезорганізацію у навчальну роботу.Для того, щоб вияснити рівень інтелекту студентів, а також їх здібності до вивчення таких фундаментальних дисциплін як фізика чи теоретична механіка, пропонується на першому практичному занятті провести ряд психологодіагностичних тестів. Це дасть можливість отримати достовірний прогноз оцінки (і, відповідно, рівня набутих і усвідомлених знань) на кінець вивчення студентами даного навчального предмету (фізики, теоретичної механіки), а також дозволить визначити наскільки інтенсивно можна застосовувати елементи проблемного навчання у конкретній групі.До сих пір для перевірки знань, необхідних для вивчення предмету, застосовувався вхідний контроль. За його допомогою можна було виявити той багаж знань, з яким студенти підходять до вивчення дисципліни. Але, як свідчить досвід викладання, вхідний контроль не показує реального рівня базових знань студентів, частина з яких просто забула за час канікул необхідний матеріал, інша частина ставиться до вхідного контролю формально, без інтересу. Використання ж комплексного тестування, яке включатиме відносно полегшений вхідний контроль, тест на визначення рівня інтелекту та тест на розуміння техніки, дасть можливість отримати достовірні дані про потенціал кожного студента в царині конкретної дисципліни (у даному випадку йдеться про фізику і теоретичну механіку).Існує досить значна кількість тестів для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Вартими уваги слід визнати шкали вимірювання інтелекту за Векслером [2], методику Равена [3] та тести Айзенка [4]. Але шкали Векслера є занадто громіздкими, а методика Равена більше підходить для оцінювання логіки мислення. Для здійснення нашої мети найбільш придатними слід вважати тести розроблені англійським психологом Г. Айзенком. Вони дають змогу визначити “коефіцієнт інтелектуальності”, який скорочено позначають “IQ”. У цих тестах використовується словесний, цифровий і графічний матеріал у поєднанні з різними способами формулювання і постановки задачі (зразки завдань наведені нижче, мал. 1).Вставте пропущене число 6 ( 96 ) 1210 ( ... ) 15Вставте слово, яке було б закінченням першого слова і початком другогоКОНТР ( ... ) ИВВставте пропущене число 4 1 22 6 33 2 ?Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих Мал. 1 Такий змішаний характер тестів дозволяє більш об’єктивно дати загальну оцінку “IQ” студента. Для вирішення завдань встановлюється обмежений час (30 хв.). За кожну правильно вирішену задачу нараховуються бали. Сума цих балів по спеціальній шкалі перераховується в “IQ”. Головне у тестах Айзенка – їх модельний характер.Що стосується тестів на розуміння техніки, то для застосування у комплексному тестуванні краще за все підходить тест Беннета [3]. Його методика використовується з метою визначення технічних здібностей. Студентам пропонується 60 малюнків, які представляють собою технічні задачі. Час проведення тесту не повинен перевищувати 40 хв. Зразок завдань наведений на мал. 2. Особливістю тесту Беннета, на відміну від тестів інтелекту, є його спрямованість на вимірювання досягнень студентів у даній області на момент тестування, в той час як дослідження інтелекту передбачає і прогноз подальшої критеріальної діяльності, тобто передбачення майбутнього розвитку.Отже, провівши за дві академічні години таке комплексне тестування, ми можемо отримати “важелі” для ефективного керування навчальним процесом кожного студента. Звичайно, що тут можливі різні варіанти: трапляються студенти з добрим володінням базовими знаннями, але з посереднім інтелектом і поганим розумінням техніки, а буває і навпаки. Якраз у другому випадку слід застосовувати індивідуальний підхід, аби не втратити потенційно сильного студента. Хоча ідеальним слід вважати варіант, при якому всі три тестування дадуть високі результати. Таким чином, можна зорієнтуватися, наскільки інтенсивним може бути застосування проблемного навчання у даній студентській групі. Який аероплан повертає направо? Яка шестерня здійснює більше обертів у хвилину? Який візок має більше шансів перевернутися на горбі? Які колеса чинять більший тиск на рейки? Мал. 2 “Левова” частка практичних занять з фундаментальних дисциплін витрачається на розв’язування задач. Тому формування культури вирішення задач – є одним з найважливіших завдань. Культура розв’язку задач полягає в тому, що пошук вирішення здійснюється на основі всестороннього аналізу задачі, кожна гіпотеза обґрунтовується, після відшукання правильного розв’язку проводиться ретроспективний аналіз з метою виявлення загальних методів, які були застосовані у даному вирішенні. При цьому слід використовувати особливу систему вправ, де конкретні задачі виявляються лише матеріалом, а метою є послідовне здійснення таких операцій: а) розчленування задачі на елементарні умови та вимоги; б) виявлення залежностей між окремими даними і вимогами; в) побудова схематичної моделі задачі.Обов’язково слід враховувати, що у всіх цих вправах сама запропонована задача не вирішується, щоб не відволікати студентів від головного – аналізу задачі. Особливу роль у формування в студентів культури розв’язуванні задач відіграє завершальний аналіз проведеного вирішення з метою виявлення і засвоєння загальних методів і прийомів розв’язування задач. Доцільно проводити також одночасне вирішення декількох однотипних задач, щоб прищепити студентам розумний підхід до пошуків і конструювання методів розв’язування. Студент повинен набути уміння ставити навчальну задачу і вирішувати її.Тільки детальне знання можливостей конкретного студента, яке викладач повинен отримати буквально на перших заняттях, дозволяє відчути ту межу в студентській свідомості на якій закінчується бездумний перебір варіантів і починається справжній творчий пошук.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Кузьменко, Ігор Миколайович. "Експериментальна верифікація методу визначення швидкостей у плівкових апаратах." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1413.

Full text
Abstract:
В роботі розглянуто вертикальний канал регулярної насадки для плівкового апарату з зустрічним рухом газового потоку. На основі рівняння Нав’є Стокса сформульовано математичну задача руху гравітаційної плівки за зустрічного руху газового потоку. Задачу розглянуто для стаціонарного руху потоків у нескінченному вертикальному каналі круглого поперечного перерізу за умови ламінарного руху гладкої плівки, рівності дотичної напруги на межі поділу фаз, та умови прилипання на твердій поверхні. Дана математична задача розв’язана аналітично, наведені результати розв’язку дозволяють обрахувати локальні швидкості руху гравітаційної плівки та зустрічного руху газового потоку. Для експериментальної перевірки цих результатів зібрано експериментальний стенд, робоча ділянка якого (труба в трубі) має висоту 1 м і діаметри внутрішній/зовнішній 17/36 мм. Тестування експериментального стенду полягало у визначенні товщини гравітаційної плівки, яка порівнювалася з формулою Нуссельта. Точність тестових дослідів на експериментальному стенді - до 15%. Проведено кілька серій експериментів за умови ламінарно-хвильового режиму руху плівки і ламінарного руху повітря Re плівки/ Re повітря = 200/2150. Відхилення експериментальних результатів для локальних швидкостей руху фаз від результатів розв’язку математичної задачі зростає з ростом швидкостей фаз і складає 19-30 % за ламінарно-хвильового режиму руху плівки в вертикальному каналі контактного апарату.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Zvarich, V. "ВИКОРИСТАННЯ РІШЕНЬ ОБЕРНЕНОЇ ЗАДАЧІ ЛІНІЙНИХ ПРОЦЕСІВ АВТОРЕГРЕСІЇ ДЛЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМ ВІБРОДІАГНОСТИКИ ВУЗЛІВ ГЕНЕРАТОРІВ ВІТРОУСТАНОВОК." Vidnovluvana energetika, no. 3(58) (September 25, 2019): 48–57. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).48-57.

Full text
Abstract:
В роботі розглянуто деякі методи діагностування технічного стану енергетичного обладнання. Наведено порівняння різ-них методів вібродіагностики, що можуть бути використані при діагностуванні технічного стану генераторів вітроуста-новок. Розглянуто використання лінійних випадкових процесів для побудови систем діагностики генераторів вітроустано-вок. Представлено метод знаходження характеристичної функції породжуючого процесу для лінійного процесу авторегре-сії другого порядку AR(2), що має Гамма-розподіл. Властивості Пуасонівських спектрів стрибків використовуються для рішення такої проблеми. Вирішення такої задачі, базується на властивості характеристичної функції стаціонарного лі-нійного випадкового процесу авторегресії AR(2), , , де параметри авторегресії; множина цілих чисел; випадковий процес з дискретним часом та незалежними значеннями, що має безмежно подільний закон розподілу, який часто називають породжуючим процесом. Іноді таку задачу називають оберненою задачею. В статті відзначається що одновимірний логарифм характеристичної функції лінійного стаціонар-ного процесу авторегресії можна задати одновимірною характеристичною функцією в канонічному представленні Колмо-горова, де параметр та спектральна функція стрибків однозначно визначають характеристичну функцію. Логарифм характеристичної функції лінійного стаціонарного процесу авторегресії може бути також записана в такій формі: , де параметри та визначають харак-теристичну функцію породжуючого процесу а є ядром лінійного випадкового процесу . Параметри та , та пуасонівського спектру стрибків взаємопов҆язані наступним чином . є ядром перетворення яке є інваріантним до породжуючого і визначається за допомогою коефіцієнтів . Властивості використовуються для вирішення оберненої задачі. Показано приклад знаходження пуасонівських спектрів стрибків і характеристичної функції для лінійного процесу авторегресії дру-гого порядку, що має Гамма-розподіл. Метод може бути використаний для вирішення оберненої задачі для авторегресійних процесів інших класів. Показано ви-користання отриманих результатів для моделювання вібраційних сигналів генератора вітроустановки. Бібл. 17, рис. 5
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Максимов, В. И. "ЗАДАЧА ГАРАНТИРОВАННОГО НАВЕДЕНИЯ ПРИ ИЗМЕРЕНИИ ЧАСТИ КООРДИНАТ ФАЗОВОГО ВЕКТОРА." Дифференциальные уравнения 53, no. 11 (2017): 1482–90. http://dx.doi.org/10.1134/s0374064117110073.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Гуляницький, А. Л., and Г. В. Сандраков. "Розв’язність рівнянь у згортках, що виникають при осередненні." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 6 (December 23, 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.015.

Full text
Abstract:
Розглядаються початково-крайові задачі для нестаціонарних рівнянь фільтрації в пористих середовищах. Такі задачі моделюють процеси контролю й керування підземними ресурсами і їх можливими забрудненнями. Як моделі пористих середовищ розглядаються періодичні середовища з малим коефіцієнтом мікро масштабності. Наведено твердження про розв’язність і регулярність відповідних осереднених задач у згортках. Ці твердження сформульовано для загальних вхідних даних і неоднорідних початкових умов, і вони узагальнюють класичні результати про розв’язність початково-крайових задач для рівняння теплопровідності. В доведеннях використовуються методи апріорних оцінок і відомий метод Аграновича—Вішика
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Dogan, A. "Positive solutions of a three-point boundary value problem for 𝓅 -Laplacian dynamic equation on time scales." Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 72, no. 6 (June 17, 2020): 790–805. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v72i6.646.

Full text
Abstract:
UDC 517.9 Розглядається триточкова крайова задача для динамiчного рiвняння iз p-лапласiаном на часових шкалах. За допомогою теореми Ейвери та Петерсона про нерухому точку доведено iснування принаймнi трьох додатних розв’язкiв такої крайової задачi. Умови, якi використовуються тут, вiдрiзняються вiд умов, якi використано у бiльшостi вiдомих нам робiт. Цiкавим моментом є те, що нелiнiйний член f мiстить першу похiдну невiдомої функцiї. Як застосування наведено приклад для iлюстрацiї отриманих результатiв.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Kryvchenko, Yuri. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ СТРУКТУРИ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНЕЗИСУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 4 (14) (2018): 153–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-153-161.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Перколяційні методи показують високу ефективність під час дослідження речовини, генезису й еволюції зв'язкових областей у матеріалах. У таких задачах вивчається і кластерна система фізичного тіла, і її вплив на об’єкт загалом. Вивчення структури та властивостей перколяційних кластерів дозволить досліджувати і прогнозувати поведінку об’єктів (твердих тіл) у різних умовах зовнішнього середовища, генезис їх утворень у часі. Постановка проблеми. Практичне дослідження кластерних систем у твердих тілах пов’язано зі складністю і трудомісткістю експериментів. Основні проблеми полягають у тому, що для отримання достовірної інформації про структуру і властивості необхідно синтезувати кластери із широким діапазоном параметрів і створити надійну систему їх діагностики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті наведено огляд останніх публікацій в українських і закордонних журналах, включаючи експериментальні й теоретичні роботи, що містять дослідження самоорганізованої критичності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У наведених дослідженнях розширюються можливості опису процесів генерації та еволюції кластерних систем у твердих тілах; міститься гіпотеза, що дозволяє істотно збільшити кількість варіантів кластероутворення. Постановка завдання. Провести імітаційне моделювання кластероутворення із взаємодіючими елементами за допомогою методу Монте-Карло. Визначити залежності параметрів перколяційних систем, що самоорганізуються, від ступеня самоорганізації, довжини кореляції, швидкості генерації системи та інших параметрів. Отримати аналітичні вирази залежностей та значення відносної похибки. Виклад основного матеріалу. Для вирішення задач, пов’язаних із практичним дослідженням кластерних систем, розроблено програмний комплекс моделювання кластероутворення, у якому імітується взаємодія кластеркластер і кластер-частка. У моделі вирішується багатовимірна перколяційна задача. Як алгоритм зростання кластерів використовується шлях послідовного нарощування заданої кількості часток. Висновки відповідно до статті. Комп'ютерні розрахунки, проведені, зокрема, методом Монте-Карло, дають найбільш надійні передбачення властивостей перколяційних систем. У роботі отримані аналітичні вирази для залежностей потужності нескінченного кластера, радіус-вектора центра мас, ступеня анізотропії та фрактальної розмірності від відстані агрегації, від кількості часток, генерованих на кожній ітерації, та від кількості актів взаємодії між елементами кластерної системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Кавун, Г. М. "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАННУВАННЯ ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕНЬ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 10 (December 30, 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.5.

Full text
Abstract:
Досліджено методи та алгоритми розв’язування задач впровадження економіко-математичного моделювання оптимального планування вантажоперевезень з метою підвищення ефективності роботи аграрних підприємств в умовах розвитку ринкових відносин. Охарактеризовано загальні підходи до постановки задач перевезень неоднорідних вантажів різними видами транспорту та наведено критерії оптимальності цих задач в сучасних умовах господарювання. Показана необхідність удосконалення методів оптимізації планів вантажоперевезень, пов’язаних з побудовою моделі чотирьох індексної транспортної задачі, кінцевим результатом якої буде можливість отримати оптимальний план при заданих умовах і вести розрахунок не для всього запасу продукції, а для тієї кількості продукту, яка перевозиться із кожного пункту за одну поїздку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Кику, Андрей Георгиевич. "Вибір параметрів квадратичних критеріїв у задачах оптимального управління лінійними об'єктами." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 20 (November 23, 2012): 59–66. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30704.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто рішення задачі вибору параметрів квадратичних критеріїв якості для задоволення вихідних вимог споживача до системи управління лінійними об’єктами. Доведено, що рішення задачі управління компромісне і воно може бути отримано після рішення задачі управління для конкретного об'єкта в загальному вигляді згідно параметрам критеріїв якості. Останні визначаються компромісно розробником алгоритму управління спільно з СПОЖИВАЧЕМ системи оптимального управління. У статті наведено методику визначення параметрів критеріїв оптимальності, а значить і параметрів алгоритму управління. Наведені результати виконаних експериментальних досліджень доводять ефективність розробленої методики. Доведено також, що у разі неприйнятного рішення задачі управління єдиним способом отримання прийнятного рішення задачі управління є зміна параметрів самого об'єкта управління, а цілком вірогідно що і його структури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Придача, Тетяна Василівна. "Упровадження елементів STEM-освіти на уроках математики з метою реалізації наскрізних ліній навчальної програми." New computer technology 16 (May 14, 2018): 226–34. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.842.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є розробка методики впровадження елементів STEM-освіти на уроках математики з метою реалізації наскрізних ліній навчальної програми. Задачами дослідження є аналіз існуючих можливостей та шляхів впровадження елементів STEM-освіти на уроках математики, їх застосування з метою реалізації наскрізних ліній навчальної програми. Об’єктом дослідження є процес навчання математики учнів основної школи. Предметом дослідження є впровадження елементів STEM-освіти на уроках математики. У дослідженні проаналізовано основні шляхи та наведено приклади тем інтегрованих уроків, задач практичного змісту, наведені методичні рекомендації для реалізації наскрізних ліній навчальної програми, а саме: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність». Результати дослідження показали, що впровадження елементів STEM-освіти на уроках математики сприятиме підготовці учнів до реального життя, формуванню компетентностей, які дозволять розв’язувати реальні практичні потреби, а це відповідає запитам та вимогам сучасної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Барановський, С. В., А. Я. Бомба, and С. І. Ляшко. "Моделювання впливу дифузійних збурень на розвиток інфекційного захворювання з урахуванням конвекції та імунотерапії." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 3 (July 6, 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.017.

Full text
Abstract:
Математичну модель інфекційного захворювання модифіковано для врахування впливу дифузійних збурень та конвекції на динаміку імунної відповіді в умовах імунотерапії. Розв’язок відповідної сингулярно збуреної задачі із запізненням зведено до послідовності розв’язків задач без запізнення, для яких шукані функції отримані у вигляді асимптотичних рядів як збурення розв’язків відповідних вироджених задач. Наведені результати числового моделювання, які ілюструють вплив дифузійного перерозподілу діючих факторів на розвиток інфекційного захворювання в умовах імунотерапії. Продемонстровано зниження рівня максимальної концентрації антигенів в епіцентрі зараження внаслідок їх дифузійного перерозподілу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Левінський, В. М., and М. В. Левінський. "Приклади аналізу сталих процесів в системі автоматичного регулювання засобами MATLAB." Automation of technological and business processes 12, no. 2 (June 30, 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1810.

Full text
Abstract:
Актуальність. Ідентифікація каналу контрольованих збурень залишається актуальною задачею при побудові САР, які забезпечують високу динамічну точність стабілізації регульованої змінної. Ця задача потребує крім знань з теорії випадкових процесів також і навиків застосування сучасних пакетів програм MATLAB, що забезпечують аналіз і синтез систем керування. Мета. Навести приклади застосування пакетів Signal Processing Toolbox та System Identification Toolbox в учбовій задачі ідентифікації динамічних властивостей каналу контрольованих збурень тестового об’єкту керування та виявити вплив на точність визначення параметрів моделі діапазону їх змін, а також інтенсивності та спектрального складу неконтрольованих збурень. Метод. В якості методу дослідження обрано моделювання тестового об’єкту керування в середовищі Simulink. Результати. Наведено експериментальні дані, які характеризують вплив на точність ідентифікації параметрів тестового об’єкту керування зміни його часу запізнення, а також спектрального складу неконтрольованих збурень. Висновки. При відсутності неконтрольованих збурень зміна часу запізнення тестового об’єкту керування не суттєво впливає на точність ідентифікації параметрів його моделі. Ця точність в більшій мірі залежить від інтенсивності неконтрольованих збурень, ніж від їх спектрального складу. В цілому пакети програм Signal Processing Toolbox та System Identification Toolbox можуть бути рекомендовані для підготовки спеціалістів з автоматизації виробничих процесів в отриманні навичок з аналізу сталих процесів в САР.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Бахарєв, Юджин, and Ігор Наконечний. "ЕКОЛОГО-ЕПІДЕМІЧНІ АСПЕКТИ ЗООГЕННИХ РЕЗЕРВУАРІВ І ДЖЕРЕЛ САЛЬМОНЕЛ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 7 (November 5, 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.011.

Full text
Abstract:
В статті відображені результати новітніх пошукових та аналітичних досліджень щодо еколого-епідемічних аспектів епідемічного прояву сальмонельозу в регіоні. Окрім фактичного матеріалу сучасного періоду (2014-2018 рр.), наведені також значні обсяги результатів їх порівняльних узагальнень із аналогічними даними періоду 1988-1991 рр., коли епідемічна активність сальмонельозу сягала пікового рівня. Була поставлена задача встановлення еколого-етіологічної структурованості проявів сальмонельозів у регіоні. Розв’язання її передбачає розкриття низки питань, які відносяться до сфери різних наукових дисциплін – від генетичних і популяційних до епідемічних. Останні знаходяться в межах екологічної сутності самої задачі, що дозволяє їх розв’язання відповідними методами на основі загальноекологічних принципів та законів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Кузьміна, Наталія Миколаївна, and Анатолій Володимирович Кузьмін. "ЗМІСТ КУРСУ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).03.

Full text
Abstract:
. У статті наведено зміст і методику навчання курсу математичного програмування студентів інформатичних спеціальностей педагогічних університетів. Розглядаються особливості організації індивідуальної роботи студентів, які навчаються за дуальною системою, з використанням елементів «перевернутого» навчання за допомогою електронних навчальних курсів. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Математичне програмування» є основні відомості про задачі математичного програмування, класичні методи оптимізації функцій однієї та багатьох змінних, огляд основних постановок, методів дослідження і розв’язування задач лінійного, нелінійного, цілочислового, дискретного, стохастичного, опуклого, динамічного програмування, а також сучасні інформаційні системи і технології, які використовуються під час дослідження та розв’язування конкретних прикладних задач математичного програмування. Даний курс розрахований на студентів-магістрів 2-го року навчання інформатичних спеціальностей, які опанували базові математичні та інформатичні курси. Для студентів, які навчаються за дуальною системою і працюють в закладах середньої освіти, запроваджують навчання відповідних дисциплін за індивідуальними планами (графіками). Ефективним засобом організації індивідуальної роботи студентів під час навчання математичного програмування є розробка, реалізація і захист студентами індивідуальних або групових проектів стосовно розв’язування конкретних оптимізаційних задач. Іншим ефективним засобом організації індивідуальної роботи студентів є застосування цифрових технологій, зокрема технології «перевернутого» навчання (flipped learning), за допомогою різних електронних навчальних курсів. У статті наведено приклади виконання завдань індивідуального проекту «Постановки, дослідження, розв’язування і аналіз задач нелінійного програмування» в середовищі системи комп’ютерної математики Maple.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Максимов, В. И. "ЗАДАЧА НАВЕДЕНИЯ РАСПРЕДЕЛЁННОЙ СИСТЕМЫ: СЛУЧАЙ НЕПОЛНОЙ ИНФОРМАЦИИ О ФАЗОВЫХ КООРДИНАТАХ И НЕИЗВЕСТНОМ НАЧАЛЬНОМ СОСТОЯНИИ." Дифференциальные уравнения 52, no. 11 (2016): 1495–505. http://dx.doi.org/10.1134/s0374064116110066.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Млавець, Ю. Ю., and О. О. Синявська. "Умови рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω)." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика, no. 2(37) (November 25, 2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2020.2(37).82-90.

Full text
Abstract:
Ця стаття присвячена знаходженню умов рiвномiрної збiжностi з ймовiрнiстю одиниця вейвлет розкладiв класу випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). Вивчення загальних властивостей таких випадкових процесiв, отримання оцiнок розподiлу функцiоналiв вiд процесiв з тих чи iнших просторiв випадкових величин, встановлення умов рiвномiрної збiжностi випадкових функцiональних рядiв є одними iз поширених задач теорiї випадкових процесiв. Вейвлет аналiз є достатньо молодою галуззю математики з багатьма цiкавими проблемами й задачами. Однак дану теорiю, зокрема вейвлет розклади функцiй, на даний час широко використовують як у теорiї випадкових процесiв, так i у рiзних областях науки. Наприклад, вейвлет аналiз активно застосовується для фiльтрацiї i попередньої обробки даних, аналiзу стану i прогнозування ситуацiї на фондових ринках, розпiзнавання образiв, при обробцi i синтезi рiзних сигналiв, зокрема при обробцi мовних сигналiв, бiомедичних сигналiв, для розв’язання завдань стиснення i обробки зображень, при навчаннi нейромереж i в багатьох iнших випадках. Тому є актуальною задача знаходження умов рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв класу випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). У данiй роботi ми зосереджуємося на основних властивостях просторiв Fψ(Ω) та деяких елементах теорiї вейвлетiв. На початку статтi наведено основнi означення, теореми, приклади випадкових величин з просторiв Fψ(Ω) та поняття i властивостi мажоруючої характеристики цього простору. Далi подано необхiднi вiдомостi з вейвлет аналiзу, зокрема: означення f-, m-вейвлетiв та умови S, а також умови розкладу функцiй по цим базисам. Також наведено умови рiвномiрної збiжностi з iмовiрнiстю одиниця вейвлет розкладiв деяких функцiй. Основним результатом статтi є умови рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). Данi умови базуються на оцiнках розподiлу супремуму на R випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω) та рiвномiрної неперервностi сепарабельного вимiрного випадкового процесу X = {X(t), t ∈ R} з простору Fψ(Ω) на деякому вiдрiзку. Також, наведено приклади функцiй, для яких виконується одна iз умов теореми про оцiнку мажоруючої характеристики κ(n) простору Fψ(Ω)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Ярецька, Н. О. "РОЗВ’ЯЗОК КОНТАКТНОЇ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПОПЕРЕДНЬО НАПРУЖЕНИХ ЦИЛІНДРИЧНОГО ШТАМПА ТА ШАРУ, ЩО ЛЕЖИТЬ БЕЗ ТЕРТЯ НА ОСНОВІ БЕЗ ПОЧАТКОВИХ НАПРУЖЕНЬ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 90–100. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-11.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розв’язку контактної задачі для попередньо напруженого циліндричного штампа та шару з початковими напруженнями. Шар лежить без тертя на основі без початкових напружень. Задачу розв’язано у випадку нерівних коренів визначального рівняння. Дослідження представлено у загальному виді для теорії великих початкових деформацій і двох варіантів теорії малих початкових деформацій у межах лінеаризованої теорії пружності при довільній структурі пружного потенціалу. Припускається, що початкові стани пружного циліндричного штампа, пружного шару та основи однорідні та рівні. Дослідження проводиться в координатах початкового деформованого стану, які пов’язані з лагранжевими координатами (природного стану). Крім того, вплив циліндричного штампа викликає невеликі збурення відповідних величин основного напружено-деформованого стану. Також передбачається, що пружний циліндричний штамп та пружний шар виготовлені з різних ізотропних, трансверсально-ізотропних або композитних матеріалів. Наведені загальні розв’язки основних диференціальних рівнянь лінеаризованої теорії пружності у випадку осесиметричної деформації для скінченної циліндричної області. У результаті розв’язки поставленої задачі представлені у вигляді нескінченних рядів, коефіцієнти яких визначаються з нескінченної квазірегулярної системи алгебраїчних рівнянь. Вивчено вплив початкових (залишкових) напружень у шарі, циліндрі та основі на розподіл контактних напружень в області контакту. У випадку нерівних коренів для хімічно активної гуми СКУ-6 та потенціалу Трелоара (тіло неогуківського типу) наведено результати чисельного аналізу, що подані у вигляді графіків, які ілюструють достатньо значний вплив початкових напружень. Отже, вплив початкових напружень на напружено- деформований стан пружного циліндра, що втискається у пружний шар, який лежить без тертя на основі без початкових напружень, полягає в тому, що: початкові напруження в шарі призводять у випадку стиснення до зменшення напружень у пружному штампі, а у випадку розтягу – до їх збільшення, а для переміщень – навпаки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Volosyuk, V., and S. Zhyla. "ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ОПИС КОГЕРЕНТНОГО ЗОБРАЖЕННЯ ПОВЕРХНІ В ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ ТА РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 39–45. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.039.

Full text
Abstract:
точці об'єму за даними значень поля на його поверхні. З аналізу випливає, що в загальному випадку когерентним зображенням поверхні можна вважати просторово-розподілені граничні умови, задані у вигляді неперервних функцій просторових координат поля на поверхні з неперервними першими та другими похідними. Конкретизація цих умов для реальних земних покривів значно ускладнює вирішення дифракційних задач, тому запропоновано використовувати феноменологічний опис полів в області їх реєстрації. Наведені приклади феноменологічного визначення поля в зоні Френеля та Фраунгофера при вирішенні задач дистанційного зондування. Показаний процес відновлення когерентних зображень за допомогою зворотних перетворень та проаналізована їх роздільна здатність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Duong, P. T. "Начально-краевая задача для параболических систем в областях диэдрального типа." Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 72, no. 7 (July 15, 2020): 903–17. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v72i7.1094.

Full text
Abstract:
УДК 517.9 Наведено деякi результати щодо гладкостi розв'язку початково-крайової задачi для параболiчної системи рiвнянь з частинними похiдними u t - ( - 1 ) m P ( x , t , D x ) u = f ( x , t ) ?? Ω T : = Ω × ( 0 , T ) , ∂ j u ∂ ν j = 0 ???? ( ∂ Ω \ M ) × ( 0 , T ) u ( x ,0 ) = 0 , в областi Ω T дiедрального типу, де P - еліптичний оператор iз змiнними коефiцiєнтами. Показано залежнiсть регулярностi розв'язкiв вiд розподiлу власних значень для вiдповiдних спектральних задач. Отриманi результати кориснi для розумiння асимптотики слабкого розв'язку поблизу сингулярного краю дiедральних областей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Купіна, О. А., М. Г. Лорія, and О. Б. Целіщев. "Порівняльний аналіз існуючих методів підвищення показників енергозабезпечення будівль." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-49-54.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються найбільш розповсюджені та актуальні способи енергозбереження та оптимізації енергоспоживання в сучасних будівлях. Приведений опис аспектів системи енергозабезпечення пасивного будинку. Описані основні технічні рішення щодо підвищення енергоефективності окремих будівель з автономізацією систем його енергозабезпечення. Наведено короткий опис експлуатаційних можливостей комбінованої системи теплопостачання на основі використання теплонасосних технологій. Але такий підхід не дозволяє досягтизначного підвищення енергоефективності систем,проведеннятермомодернізації, тільки за рахунок нарощування ізоляційного шару часто непризводить до плануємого зменшення рівня енерговитрат.Тому розглянутий напрямок енергозбереження, який пов'язаний з підвищенням показників термічного опору будівель і одночасним використанням для їх енергозабезпечення енергії альтернативних джерел.В даному випадку підвищення ефективності системи енергозабезпечення та кліматизації досягається завдяки використанню енергії сонячного випромінювання, тепла грунту і повітря (в тому числі вентиляційного). При цьому враховувується специфіка процесів енергообміну, акумулювання теплової енергії.Такий підхід лежить в основі методу контролю температури будівлі з використанням кривої нагріву, яка не вимагає моделі процесу, а задача оптимізації вирішується тільки на рівні однієї ланки, а не всієї системи. Цей недолік усувається завдяки автоматичному контролю вентиляції, водопостачання, побутової техніки (система «Розумний будинок»). Для вирішення задач оптимізації доцільно використовувати комплексний підхід -це управління опаленням в поєднанні з контролем роботи вентиляційної системи і системи водопостачання. Це дозволяє реалізувати повноцінну підтримку певного клімату в будинку, з урахуванням вологості повітря і показниками температури в різних приміщення, пори року тощо, але потребує побудови певної математичної моделі. Даний огляд підтверджує актуальність подальшої роботи в напрямку вирішення задачі оптимізації з питань енергоспоживання та енерговитрат в сучасних будівлях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Kovbasa, V. P., A. A. Kadem, and D. Yu Kalinichenko. "РОЗВ'ЯЗОК КОНТАКТНОЇ ЗАДАЧІ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ДЕФОРМІВНОГО ПРИВІДНОГО КОЛЕСА З ДЕФОРМІВНОЮ ПОВЕРХНЕЮ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 260–68. http://dx.doi.org/10.15421/40251040.

Full text
Abstract:
Наведено аналітичні залежності для визначення розподілу тиску у зоні контакту деформівного колеса з деформівною поверхнею (ґрунтом), які отримано з використанням криволінійних інтегралів першого роду, та аналітичні залежності визначення границь контакту, отримані на основі врахування сумарних зміщень тіл, що контактують на границях контакту, які є вихідними для розв'язання контактної задачі взаємодії колеса з поверхнею (ґрунтом). Отримані функції границь контакту залежать як від прикладених до колеса зусиль, так і від механічних властивостей самого колеса та поверхні. Отримані залежності можуть бути використані у розв’язуванні задач, пов'язаних з експлуатацією, зокрема у проектуванні рушіїв мобільних енергозасобів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Масич, В. В., Ю. М. Лимарєва, and В. Г. Білих. "ЗАДАЧІ-«ПАСТКИ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ЗНАНЬ З ФІЗИКИ ТА ЗДАТНОСТІ КУЛЬТУРНОГО САМОВИРАЗУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 79–89. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-79-89.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано приклади фізичних задач-«пасток», що дають можливість учителю формувати здатність самовиразу особистості засобами фізики як природничої дисципліни. Власна позиція та вміння її аргументації, створює власне «Я» особистості у ставленні до суспільства, розкриває її індивідуальність. Наведені приклади орієнтовані на роботу зі здобувачами закладів загальної середньої освіти, що мають високий рівень навчальних досягнень. Показано можливість організації комплексної перевірки знань з фізики на основі обмеженої кількості завдань та можливості визначення рівня свідомого засвоєння знань, а також готовності їх використовувати у стандартних та нестандартних ситуаціях. Задачі-«пастки» орієнтовані на активізацію логічного мислення особистості та передбачення варіативності можливих шляхів вирішення, а, відповідно, на отримання різних відповідей залежно від урахування тих чи інших факторів перебігу фізичного явища. Задачі-«пастки», на відміну від звичайних задач, найбільше підходять до організації комплексної перевірки та контролю знань здібних учнів: передбачають отримання помилкового результату за умови спроб шаблонного виконання завдання, що підкорене у переважній більшості алгоритму. Комплексне використання знань з фізики при вирішенні задач зазначеного типу забезпечує свідоме та глибинне їх засвоєння, забезпечує формування стійких навичок традиційного та нестандартного застосування, розвиває критичність думки, вміння аналізу, синтезу та послідовного формулювання й аргументації власної думки особистості щодо розглядуваного питання. Варіативність наявних підходів до вирішення цих та інших завдань аналогічного характеру формує здатність різнобічного розгляду проблеми та узагальнення отриманих результатів з метою висловлення остаточної відповіді або відповідей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Havrysh, V. I., V. B. Loik, I. Ye Ovchar, O. S. Korol, I. G. Kozak, O. V. Kuspish, and R. R. Shkrab. "Математичні моделі визначення температурних режимів у елементах літій-іонних акумуляторних батарей." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300521.

Full text
Abstract:
Удосконалено раніше розроблені та наведено нові математичні моделі визначення та аналізу температурних режимів в окремих елементах літій-іонних акумуляторних батарей, які геометрично описано ізотропними півпростором і простором із внутрішнім джерелом тепла циліндричної форми. Також розглянуто випадки для півпростору, коли тепловиділяючий циліндр є тонким, а для простору, коли він є термочутливим. Для цього з використанням теорії узагальнених функцій у зручній формі записано вихідні диференціальні рівняння теплопровідності з крайовими умовами. Для розв'язування отриманих крайових задач теплопровідності використано інтегральне перетворення Ганкеля і внаслідок отримано аналітичні розв'язки в зображеннях. До цих розв'язків застосовано обернене інтегральне перетворення Ганкеля, яке дало змогу отримати остаточні аналітичні розв'язки вихідних задач. Отримані аналітичні розв'язки подано у вигляді невласних збіжних інтегралів. Для визначення числових значень температури в наведених конструкціях, а також аналізу теплообміну в елементах літій-іонних батарей, зумовленого різними температурними режимами завдяки нагріванню внутрішніми джерелами тепла, зосередженими в об'ємі циліндра, розроблено обчислювальні програми. Із використанням цих програм наведено графіки, які відображають поведінку кривих, побудованих із використанням числових значень розподілу температури залежно від просторових радіальної та аксіальної координат. Отримані числові значення температури свідчать про відповідність наведених математичних моделей визначення розподілу температури реальному фізичному процесу. Програмні засоби також дають змогу аналізувати середовища із внутрішнім нагріванням, зосередженим у просторових фігурах правильної геометричної форми, щодо їх термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити, визначити допустимі температури нормальної роботи літій-іонних батарей, захистити їх від перегрівання, яке може спричинити руйнування не тільки окремих елементів, а й всієї конструкції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Сосницька, Наталя Леонідівна, and Галина Олександрівна Онищенко. "Використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з дискретної математики." New computer technology 15 (May 2, 2017): 206–9. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.625.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є вивчення особливостей застосування інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні дискретній математиці. Задачами дослідження є розробити елементи методики комп’ютерної реалізації рішення задач дискретної математики та визначити особливості роботи в середовищі Maple для розв’язування широкого кола завдань. Об’єктом дослідження є навчання дискретної математики. Предметом дослідження є методика використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з дискретної математики. В роботі за допомогою функцій пакету networks наведено розв’язання задач з розділу дискретної математики «Теорія графів». На їх прикладі наочно продемонстровано, що для більшості користувачів пакет networks перетворює важкозрозумілі графи в простий робочий інструмент. Результати дослідження – удосконалено методику вивчення теорії графів на основі Maple, візуалізовано побудову графів та видалення деяких їх вершин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Uzdenov, T. A. "Reduction of Task Queue Execution Time in GRID-systems with Inalienable Resources." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 86–96. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.086.

Full text
Abstract:
Наведено математичну постановку задачі диспетчеризації потоків завдань в GRID-сис­темах з невідчужуваними ресурсами з врахуванням потужності вузла та потужності за­дачі як ключових факторів, що впливають на продуктивність системи. Проведено порівняння часу виконання черги завдань при розподілі методами FSA (Flow Scheduling Algorithm), FSA_P(Flow Scheduling Algorithm Parallel) та FCFS(First Come First Serve). Описано клієнт-серверну архітектурну модель побудови про­грам­ного забезпечення для розподілених обчислень та задач, які потребують великої обчислювальної потужності системи. Обґрунтовано доцільність порівняння ефективнос­ті запропонованих методів з загальновідомим методом FCFS, який зазвичай використо­вується у GRID-системах. Подано результати тестування, яке засвідчило, що запропоно­вані методи дають кращий результат, ніж FCFS.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Kovalyshyn, O. S. "Аналіз методів оптимізації розкладів у контексті відновлювальної терапії." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280827.

Full text
Abstract:
Проаналізовано існуючі способи вирішення задач багатокритеріальної оптимізації в контексті побудови розкладів, а саме: метод логічного програмування з обмеженнями, метод імітації відпалу, метод розфарбовування графу, метод імітаційного моделювання, метод генетичного алгоритму. Досліджено чинні методи побудови та оптимізації планів відновлювальної терапії пацієнтів медичних закладів. Окреслено переваги генетичних алгоритмів відносно інших методів та обґрунтовано доцільність їх використання в задачі багатокритеріальної оптимізації розкладу функціонування медичних установ. на підстаі проведеного дослідження побудовано модель представлення розкладу медичних закладів у вигляді, придатному для використання алгоритмом; визначено структуру хромосоми для задачі; розроблено методи побудови опорного розкладу для подальшої оптимізації з використанням скінченного автомата; наведено еволюційні оператори перетворення розкладу для збільшення його відповідності поставленим критеріям якості. Для оцінки прогресу процесу оптимізації запропоновано використати агрегований критерій, заснований на штрафах за порушення обмежень, накладених на розклад. Подано критерії зупинки роботи алгоритму за умови досягнення глобального оптимального рішення. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації розкладів функціонування медичних установ, заснований на використанні генетичних алгоритмів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Шейко, Владимир Юрьевич. "Оптимальне управління за допомогою регуляторів, синтезованих на основі покращених фільтрів змінних стану." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 21 (November 22, 2012): 78–84. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30684.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто задачу оптимального управління за допомогою «вихідного» регулятора. Побудова оптимального регулятора виконується на основі побудови «вихідного» регулятора і фільтру змінних стану. Якість управління в цьому випадку прямо залежить від якості знаходження оцінок змінних стану. Тому в якості фільтрів змінних стану використовуються поліпшені фільтри змінних стану, побудовані на основі коректної постановки задачі фільтрації, яка враховує всі фактори, у тому числі і вплив неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Покращений фільтр змінних стану побудований на основі фільтра Вінера та обліку впливу неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. В статті наведено результати експериментальних досліджень розробленого регулятора, які підтверджують високу ефективність розробленого регулятора.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Yahno, O. M., R. M. Hnativ, and I. R. Hnativ. "Математична модель для дослідження нестаціонарних течій нестисливої рідини у трубах." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.36930/40291013.

Full text
Abstract:
Проаналізовано наукові роботи з розв'язку задач про нестаціонарний рух рідини в циліндричних трубах. Встановлено, що під час розв'язування задач неусталених рухів рідини у трубах виникає потреба визначення швидкостей рідини у перерізах трубопроводу, як в осьовому, так і радіальному напрямках. Класичні методи вирішення цієї задачі не дають задовільних результатів. Удосконалено методику розрахунку нестаціонарних потоків рідини на основі дисипативної моделі. У дослідженнях використано модель із врахуванням дисипативних процесів течії в'язкої рідини, яку вивчали варіаційним методом, враховуючи початкові і граничні умови. Об'єктом дослідження є гідравлічні процеси в неусталених потоках в'язкої рідини у циліндричному трубопроводі. Запропоновано удосконалену методику розрахунку неусталених потоків для нестисливої рідини на основі дисипативної моделі. З'ясовано, що в цьому випадку припущення про нехтування компонентою радіальної швидкості є асимптотично обґрунтованим. Наведено низькочастотні розв'язки рівнянь Нав'є-Стокса для спрощеної моделі нестисливої рідини. Дисипативна модель ґрунтується на двох припущеннях про порядки розв'язків рівнянь Нав'є-Стокса стосовно часу та осьової координати. При цьому ніякі припущення щодо порядку величини компонентів швидкості не виводяться.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Chentsov, A. G. "The programmed iterations method in a game problem of guidance." Vestnik Udmurtskogo Universiteta. Matematika. Mekhanika. Komp'yuternye Nauki 26, no. 2 (June 2016): 271–82. http://dx.doi.org/10.20537/vm160213.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Yarovyi, O. "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАЗЕМНИХ ОБ’ЄКТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 33–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.033.

Full text
Abstract:
Метою статті є проведення аналізу існуючих БПЛА (дронів, мультикоптерів, квадрокоптерів, гексакоптерів) різних класів і типів з метою вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Результати. Проведено аналіз різних класів і типів існуючих безпілотних літальних апаратів. Розглянуто ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими. Наведено варіант використання безпілотного літального апарату для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу. Розглянуто структуру компоновки безпілотного літального апарату з роботизованим пристроєм. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних моделей безпілотних літальних апаратів та систем управління для виконання задач моніторингу наземних об’єктів. Висновки. Проведений в статті аналіз різних класів і типів існуючих БПЛА, а також ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими, дає можливість надати рекомендації щодо вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Варіант використання БПЛА для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу, а також структура компоновки БПЛА з роботизованим пристроєм, які наведені в статті, пропонується також вважати базовими при виборі оптимальних моделей БПЛА.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Орлов, С. М., and Н. В. Стрелковский. "Вычисление элементов наводящего пакета программ для особых кластеров множества начальных состояний в задаче пакетного наведения." Trudy Instituta Matematiki i Mekhaniki UrO RAN 25, no. 1 (2019): 150–65. http://dx.doi.org/10.21538/0134-4889-2019-25-1-150-165.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Fialko, N. M., V. G. Prokopov, Ju V. Sherenkovskiy, V. L. Yurchuk, N. O. Meranova, and N. P. Polozenko. "Визначення порогових значень технологічних параметрів лазерного зміцнення на основі методів поліаргументних систем." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.15421/40290619.

Full text
Abstract:
Для умов загартування різального інструменту променем лазера досліджено закономірності зміни порогових значень технологічних параметрів, які розділяють їх сприятливі і неприпустимі величини. Наведено опис основних положень методів поліаргументних систем, що використовуються для визначення вказаних порогових значень, зокрема положення про необхідність виключення з шуканого рішення будь-яких апріорних елементів, положення про реалізацію повноти функціонального відображення шуканої інформації в редукованій задачі, а також положення про редукцію багатовимірної задачі до особливих одновимірних задач. Виявлено особливості поведінки порогових значень технологічних параметрів стосовно трьох негативних ситуацій, які спостерігаються у практиці загартування різального інструменту: 1) проплавлення власне різальної кромки; 2) проплавлення деякої зони, прилеглої до оброблюваної поверхні і розташованої на відстані від різальної кромки; 3) відрив зміцненої зони від різальної кромки (тобто в цьому випадку власне різальна кромка є незміцненою). Для цих ситуацій отримано залежності порогових значень швидкості руху лазерного променя від відстані між різальною кромкою і центром променя за різних величин кута заточування інструменту. Виконано інтерпретацію отриманих залежностей на основі аналізу дії різних, зокрема і конкуруючих, чинників. Зроблено висновок про те, що знайдені порогові значення повинні слугувати основою для проектування технологічного процесу загартування різального інструменту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Yastrebenetsky, M. "Регулювання ядерної та радіаційної безпеки як задача системного аналізу." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(47) (September 16, 2010): 25–31. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).06.

Full text
Abstract:
Регулювання ядерної та радіаційної безпеки АЕС розглядається як задача системного аналізу. Наведено основні поняття системного аналізу, структурні схеми систем регулювання безпеки, класифікацію цих схем. Описані деякі закони керування в системах регулювання безпеки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Стєганцева, П. Г., and А. О. Артеменко. "РЕКУРЕНТНІ СПІВВІДНОШЕННЯ ДЛЯ ЧИСЛА НЕІЗОМОРФНИХ (n,m)-ГРАФІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-06.

Full text
Abstract:
Задача перерахування графів та підрахунку їх числа включає задачі перерахування та підрахунку числа помічених і числа непомічених графів. Друга з них вважається більш складною. Виділяють також задачі перерахування графів спеціального виду. Наприклад, помічених звичайних неорієнтованих графів, помічених звичайних орієнтованих графів, помічених зв’язних неорієнтованих графів, помічених дерев, непомічених гусениць та інших. Класичним результатом щодо перерахування графів вважають теорему Редфілда-Пойї, яка випливає з леми Бернсайда. Граф G з n вершинами та m ребрами називають n,m -графом. Два n,m -графа називаються ізоморфними, якщо існує бієкція між множинами вершин, яка зберігає їх суміжність. Ця стаття присвячена задачі підрахунку числа T n,m неізоморфних звичайних n,m -графів з використанням поняття вектора степенів графа. Вектор степенів графа є його неповним інваріантом відносноі изоморфізмів. Послідовності чисел T n,m для n ≤ 20 можна знайти в Online енциклопедії цілочислових послідовностей під номером A008406. У цій статті досліджено властивості вказаної таблиці, одна з яких демонструє залежність між кількостями всіх попарно неізоморфних графів з m ребрами та кількостями вершин, що відрізняються на один. Показано, що коли в сукупності всіх попарно неізоморфних n,m -графів присутній граф з вектором степенів (1,1,…,1), то n = 2m . Отримано рекурентні співвідношення, що дозволили знайти деякі не наведені в таблиці кількості неізоморфних графів з n вершинами та m ребрами при n > 20 . Для доведення рекурентних співвідношень введено поняття редукції вектора степенів графа (Р-перетворення). За допомогою Р-перетворення досліджено зв’язок між наборами попарно неізоморфних графів з однаковими кількостями ребер та різними кількостями вершин. Для підтвердження отриманих результатів була використана відома формула Харарі для знаходження числа неізоморфних звичайних графів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Грицук, Юрій Валерійович, and Віктор Олексійович Моісеєнко. "Характеристика рівня сформованості знань студента при вивченні дисципліни «Інформатика»." New computer technology 5 (November 3, 2013): 28–29. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.62.

Full text
Abstract:
Входження України до світового співтовариства передбачає підготовку фахівців з вищою освітою з високою інформаційною культурою, готових до використання сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення у професійній та повсякденній діяльності.Впровадження сучасних комп’ютерних технологій в зміст професійної діяльності фахівців всіх галузей, динаміка змін їх функцій висувають більш високі вимоги до рівня знань сучасних інженерів-будівельників для розв’язання наступних задач: професійні задачі (задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдань, які поставлені перед фахівцем як професіоналом); соціально-виробничі задачі (задачі діяльності, що пов’язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо)); соціально-побутові задачі (задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач).Для оцінки рівня сформованості знань щодо змісту навчальних елементів запропоновано наступні рівні [1; 2]:ОО – ознайомлювально-орієнтований (особа має орієнтоване уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворити формулювання визначень, законів тощо, уміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних);ООз – підрівень знайомств (особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт);ООр – підрівень репродукції (особа здатна відтворити та пояснити суттєві ознаки навчального об’єкту);ПА – понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації);ПС – продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, регенерувати нові уявлення, переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).Тематичний зміст навчальної дисципліни «Інформатика», що викладається кафедрою вищої і прикладної математики та інформатики Донбаської національної академії будівництва і архітектури, з характеристикою рівня сформованості знань (згідно положень [2]) наведено у таблиці. Змістові модуліРівень сформованості знаньКодНазваНавчальний об’єкт: «Основні принципи роботи с персональними комп’ютерами» І-ОП-1ВступООзНавчальний об’єкт: «Операційні системи» І-ОС-1Операційна система MS DOSООрІ-ОС-2Операційна система WindowsООрНавчальний об’єкт: «Додатки до операційного середовища Windows» І-Д-1Основні відомості про табличний процесор MS Excel.ООзІ-Д-2Арифметичні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-3Логічні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-4Побудова діаграм в табличному процесорі MS Excel. Ділова графіка. Презентації в MS PowerPoint.ООрІ-Д-5Текстовий процесор MS WordПАІ-Д-6Робота з базами даних в MS AccessПАІ-Д-7Методи розв’язання нелінійних рівнянь в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-8Методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та методи обробки даних в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-9Методи обчислення визначених інтегралів в табличному процесорі MS Excel.ПСНавчальний об’єкт: «Програмування» І-П-1Основи програмування в MicrosoftExcel.ООз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography