Journal articles on the topic 'Загальновживані лексеми'

У пропонованій статті досліджено гідроніми басейну Дністра, у структурі яких відбиті східнороманські мовні елементи – цілісні лексеми, основи, афікси, а також назви гідрооб’єктів (генетично слов’янські, тюркські), адаптовані до східнороманської мовної системи. Особливу увагу акцентовано на кількісно найбільшій групі назв із східнороманськими формальними ознаками, що постали способом онімізації відповідних географічних апелятивів (а також загальновживаних лексем на позначення розміру, форми чи інших якісних ознак гідрооб’єкта) або трансонімізації суміжних топонімів (мікротопонімів, оронімів), похідних від лексем із переважно географічною семантикою. На підставі етимологічного аналізу східнороманського фрагмента дністерського гідронімікону зроблено висновок, що тривалі українсько-молдавські й українсько-румунські взаємини позначилися не лише на східнороманських запозиченнях в апелятивний словник української мови, але й на становленні топонімікону в ареалі басейну Дністра, найбільшою мірою в його нижній частині. Щоправда, відсоток східнороманських і адаптованих на східнороманському ґрунті гідронімів незначний (близько 150), хронологічні межі становлення яких можна окреслити в прикарпатській частині Дністра періодом ХІІІ–XVIII ст., у межиріччі Пруту й Нижнього Дністра – кін. XIV – XVIII ст.

Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.

У статті на матеріалі епістолярної спадщини Д. І. Яворницького та його кореспондентів проаналізовано лексичний склад епістолярних текстів кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме загальновживану лексику, лексико-семантичні характеристики діалектної лексики, вульгаризмів, вживання іншомовної лексики та використання книжної лексики, зокрема церковнословʼянізмів.

У статті проаналізована лексика художніх творів Д. Яворницького з погляду особливостей використання як загальновживаних лексичних номінацій, так і лексики вузького стилістичного призначення; описані тематичні групи, які автор використовує для змалювання життя і побуту українського селянства.

У статті описано семантичні групи астрономічних метафоричних термінологічних найменувань явищ, процесів, теорій, небесних тіл, часових проміжків. Охарактеризовано семантичну структуру метафор, за допомогою компонентного аналізу простежено зміни в семантичній структурі найменувань. Описано групи загальновживаної лексики, що функціонує як метафоричні найменування в астрономії. Визначено основні функції астрономічних термінів-метафор.

У статті проаналізовано поєднання як спосіб функціонування дидактичної лексики у спеціальних текстах. аналізуються погляди провідних лінгвістів, проводяться паралелі між сумісністю та валентністю як маркерами функціонування професійної лексики в освітній галузі. Відзначено, що в навчальному процесі текст функціонує як основна одиниця спілкування і, обслуговуючи сферу організованого навчання, виконує властиві лише йому функції, а саме інформаційну, розвивально-виховну, трансформаційну дидактичну. Вказано, що лексичний склад наукового тексту, до якого належать окремі види дидактичних текстів, містить загальновживані слова, терміни та слова загальнонаукової комунікації. Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми, її відкритість до залучення нових терміноодиниць. Підтверджено, що двобічність функціонування дидактичного тексту (як джерело і засіб педагогічного спілкування) свідчить про його універсальність, а відтак створює умови для аналізу особливостей лексичних одиниць у дидактичних текстах під різним кутом зору. Зроблено висновок, що сполучуваність як маркер функціонування спеціальних текстів потребує подальшого дослідження

У будь-якій мові виникнення нових назв відбувається здебільшого за певними моделями. З погляду ономасіології всі семантичні деривати є наслідком вторинної номінації, оскільки до зовнішньої оболонки лексеми додається новий об’єкт номінації. Процес номінації показує, як у свідомості людини сформувався певний досвід щодо фрагментів картини світу. Ономасіологічні дослідження спрямовані від поняття до слова, коли одне поняття пов’язане з кількома словами. Дослідження мови в ономасіологічному аспекті допоможе з’ясувати специфіку мовної картини світу, нові етнолінгвальні питання. Для ономасіологічного підходу характерно те, яким чином слово закріплюється за певною сутністю. Поняттєвий клас входить в ономасіологічну структуру як означене (ономасіологічна база), а ознака – як означуване (ономасіологічна ознака). Актуальність дослідження полягає в тому, що ономасіологічний аналіз тісно пов’язаний зі словотвірним, а творення складених назв тісно пов’язане з їхньою структурою. Ономасіологічна база фіксує належність терміна до класу предметів, ознак, дій, а ономасіологічна ознака уточнює, конкретизує ономасіологічну базу. Мета статті – виявити особливості ономасіологічної бази у двокомпонентних складених назвах із семою «вода» на основі аналізу найбільш продуктивних моделей. Серед аналізованих термінів виявлено такі моделі: 1. Іменник + прикметник. У цій моделі ономасіологічна ознака представлена: а) загальнонауковим терміном (водна гігієна, басейн річковий); б) загальнотехнічним терміном (фаза парова, радіатор водяний) в) загальновживаною лексемою (візерунок річковий, сорочка водяна). 2. Модель іменник + іменник може мати: а) безприйменникову конструкцію: рух рідини, проба води, витрати води, б) прийменникову конструкцію: міграція з водою, гартування у воді, відбиття від дощу. Ономасіологічне вивчення мовного матеріалу дозволяє встановити причини найменування спеціальних понять загальновживаними знаками. Упорядкування екстралінгвального змісту відповідно до способів називання відбувається за допомогою так званих ономасіологічних категорій, які утворюють основу назви.

Стаття присвячена опису мовних особливостей TED-лекцій на екологічну тематику та аналізу специфіки впливу мовних аспектів таких виступів на слухача. У статті наведено визначення терміну «інтонація», зазначено компоненти ритмомелодійного ладу мовлення, розглянуто інтонаційні моделі спікерів та визначено основні фонетичні інструменти впливу на аудиторію. Описано важливість збереження загальновживаної лексики під час виступу та класифіковано екологічні терміни, що вживались в аналізованих TED-лекціях, за структурно-семантичними ознаками. Наведено приклади граматичних особливостей впливу на аудиторію, що використовуються для підсилення емоційного забарвлення виступу та підкреслення важливості висловлювання. Розглянуто найчастотніші синтаксичні конструкції, що використовуються спікерами під час їхніх промов.

Статтю присвячено лексико-семантичному аналізу англомовного терміна мобільного зв’язку, який характеризується тенденцією до розвитку нових значень і перебуває в тісному зв’язку зі сло- вами загальновживаної лексики. Для творення термінів мобільного зв’язку характерні усі основні способи словотвору, за допомогою яких відбувається поповнення лексичного запасу літературної мови. Терміни – невід’ємні елементи певної системи, у нашому випадку, терміносистеми мобільного зв’язку, які посідають у ній ключове місце. Терміни на позначення мобільного зв’язку відрізняються від слів загальномовної лексики чіткою семантичною окресленістю меж і специфічним відтворенням спеціальних понять та їхнього словотвірного потенціалу. Основою для називання понять у спеціальній сфері є інваріантне значення, яке залишається незмінним у всіх випадках вживання слова-терміна. Як висновок, зазначено, що термін мобільного зв’язку – стійка одиниця синтетичної або аналітичної номінації, що закріплена за відповідним поняттям у сфері мобільних технологій і обмежена спеціальною галуззю використання. Ключові словa: термін мобільного зв’язку, терміносистема, вмотивованість терміна, загальнов- живана лексика, значення, смисл, функція терміна.

The purpose is to identify the specificity of synonyms in the terminology system of the English language texts on economics and determine the most widespread patterns for the formation of synonymous pairs on the basis of the analyzed material.Methods. The following methods were employed in the research: general scientific (generalization, induction and deduction) and empirical-theoretical (analysis, synthesis) methods. The process of term-selection was performed with the method of continuous sampling. The descriptive method and the method of semantic-component analysis were used to distribute the synonymous terms into groups and identify the specificity of synonymous relationships. Results. Understanding the phenomenon of synonymy is an important precondition for improving language skills, since it implies the ability to choose the most accurate synonymous equivalent among a few variants of a certain concept and ensure the success of communication in this way. In spite of undesirability of terminological synonymy in scientific discourse, this phenomenon is especially widespread in the texts of economic orientation, since terms in this field of knowledge go beyond scientific use, enter social life and become a part of common vocabulary. Therefore, the emergence of variants and parallel functioning of several duplicates is caused by openness of this terminology system and its enlargement with common words. Since the area of economics covers a large number of participants, interacting at different levels, it is reflected –in a language dimension – in the scope of vocabulary designating the key concepts of this field and linguistic processes of the formation of terminology system. The most typical consequence of using the terminological apparatus by a large number of the native language speakers is a parallel functioning of a term and a common word (word combinations). Conclusions. The widespread synonymy in the terminology system of the English language texts on economics is explained by the specificity of this field of knowledge: the adjacency of economic concepts to everyday life that is reflected in the possibility of interaction between common and scientific vocabularies. The analyzed cases of synonymy show the pairs whose components have different stylistic marking: one of the components mainly belongs to bookish words, whereas the other one – to common vocabulary. Moreover, in the terminology system of the English language texts of professional orientation there are quasi-synonyms and relative synonyms. The most widespread ways of the formation of synonymous pairs is a combination of a common verb and a specifically economic term. The examples of syntactical synonyms represent the pattern with one verb component and the combination of a verb and a noun.Key words: scientific terminology, common words, synonymous pair, quasi-synonyms, relative synonyms, stylistic marking. Мета статті – виявити особливості синонімів у терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування й визна-чити найбільш поширені моделі утворення синонімічних пар на основі проаналізованого матеріалу.Методи. У дослідженні було використано загальнонаукові (узагальнення, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез). Процес відбору термінів проводився методом суцільної вибірки. Дескриптивний метод і методика семантико-компонентного аналізу використовувалися для інвентаризації і розподілу досліджуваних синонімічних термінів у групи та виявлення специфіки синонімічних відносин. Результати. Розуміння явища синонімії є важливою передумовою удосконалення мовленнєвих умінь, оскільки передбачає здатність добирати якомога точніший семантичний еквівалент з-поміж кількох варіантів відповідного поняття й забезпечувати в такий спосіб максимальну успішність комунікації. Попри небажаність явища термінологічної синонімії в науковому дискурсі, особливо поширеним воно є в текстах економічного спрямування, оскільки терміни цієї галузі виходять за межі суто наукового використання через проникнення у соціально-побутову сферу й частково стають загальновживаними. Відтак поява варіантів і паралельного існування кількох дублетів обумовлюється відкритістю даної терміносистеми та її поповнення загаль-новживаною лексикою. Оскільки сфера економіки охоплює величезну кількість учасників, що взаємодіють на різних рівнях, у мовному вимірі це відображається на масштабах функціонування лексики на позначення ключових понять цієї галузі й лінгвістичних процесах формування терміносистеми. Найбільш типовим наслідком активного використання термінологічного апарату значною кількістю носіїв мови є паралельне функціонування терміна та загальновживаного слова (словосполучення). Висновки. Поширеність явища синонімії в терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування пояснюється специфікою галузі, а саме: дотичністю економічних реалій до побутової сфери, що на мовному рівні відображається в можливості взаємодії загальновживаної лексики з науковою. Проаналізовані випадки синонімії засвідчують наявність пар, складові частини яких мають різне стилістичне маркування: переважно один із компонентів належить до книжної лексики, тоді як другий – до загальновживаної. Крім того, в терміносистемі англомовних текстів фахового спрямування трапляються квазі-синоніми й умовні синоніми. Доволі поширеними способами утворення синонімічних пар, як показує опрацьований матеріал, є поєднання загальновживаного дієслова з вузькогалузевим економічним терміном. Випадки синтаксичної синонімії репрезен-тують модель з одним дієслівним елементом і сполученням дієслова та іменника.Ключові слова: наукова термінологія, загальновживана лексика, синонімічна пара, квазісиноніми, умовні синоніми, стилістичне маркування.

Стаття присвячена розгляду структурно-семантичних особливостей комп’ютерних термінів сучасної англійської мови й основних способів їх творення. На текучість комп’ютерної лексики впливають декілька чинників: науково-технічний прогрес, іманентна тенденція комп’ютерної лексики до швидкого оновлення, зміна актуальних тем для обговорення. На початку XXI століття постіндустріальна цивілізація вступила в еру електроніки й інформатики. Інтернет привів до революції в системах комунікації. Персональний комп’ютер став невід’ємною частиною роботи і відпочинку. Розвиток нової галузі знання приводить до розвитку та систематизації спеціальної термінології. У зв’язку із цим особливого значення набувають дослідження, спрямовані на виявлення специфіки комп’ютерної термінології, вивчення однієї із професійних підмов – підмови комп’ютерних технологій, що найбільш динамічно розвивається. У процесі дослідження було зроблено такі висновки. Термін є самостійною єдиною одиницею найменування, якій притаманна складна внутрішня семантична структура. Термін має спеціальне термінологічне значення, яке відображає основні, суттєві на даному етапі розвитку науки і техніки, ознаки певного поняття. Варто зауважити, що для створення термінів здавна використовуються відомі способи, серед основних такі: конверсія, словоскладання, афіксація, скорочення, телескопія. У досліджуваній терміносистемі більшість термінів утворені афіксальним способом. Прості терміни утворюються за допомогою суфіксації та префіксації. Терміни – складні слова проникають в англійську мову, оскільки значення складного слова завжди більш точне, ніж значення словосполучення. Серед термінів-словосполучень поширені поєднання іменника із прикметником, іменника з іменником у непрямому відмінку. Існують терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть уживатись окремо, терміни-словосполучення, у яких один із компонентів – технічний термін, а другий – слово загальновживаної лексики, терміни-словосполучення, утворені на основі наявних у мові слів із новим значенням.

У статті досліджено логічну системність англійської термінології когнітивної лінгвістики. В результаті аналізу матеріалу дослідження, котрим слугували терміни, взяті із словника, встановлено, що англійська терміносистема когнітивної лінгвістики, хоча ї є частиною словникового складу мови, має істотні відмінності від загальновживаної лексики. Ці відмінності виявляються передовсім у протіканні лексико-семантичних процесів, які мають загальний характер, але є індивідуальними в тому розумінні, що семантичні зв’язки завжди об’єднують конкретні терміни, а їхні наслідки призводять до появи полісемічних термінів, термінів-синонімів, термінів-антонімів тощо.В результаті дослідження морфологічної структури термінів було встановлено, що найбільш продуктивним способом номінації в сфері англійської термінології когнітивної лінгвістики є термінологічні словосполучення. Аналіз словотворчих засобів виявив, що найпродуктивнішим способом творення англійських термінів когнітивної лінгвістики є афіксальне термінотворення, яке, на відміну від загальнолітературного, має строгішу семантичну спеціалізацію словотворчих морфем і моделей. Встановлено, що на понятійному рівні найчисленнішою в англійській термінології когнітивної лінгвістики є група субстанцій, оскільки досліджувані терміни номінують поняття когнітивної лінгвістики.

Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя. Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації. Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні. У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин. Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис. Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення. Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації. Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.

У роботі розглянуто послідовність проведення наукової розвідки щодо аналізу теоретичної та емпіричної інформації для пізнання спеціальних понять у фізичній терміносистемі. Виділено два рівні методологічного аналізу: загальнонауковий, пов'язаний із аналізом методів, принципів, форм знань із різних наукових галузей у відповідності до об’єкта і предмета дослідження та конкретно-науковий, зумовлений обґрунтуванням принципів, норм та методів в конкретній науковій діяльності. Для характеристики елементів фізичної терміносистеми необхідно застосувати описовий та структурний методи, а також систематизацію отриманої інформації. Встановлено, що аналіз складних фізичних термінів необхідно здійснювати поєднанням компонентного аналізу та зіставного методу. Це дозволить виділити терміноелементи і зіставити їх значення з лексемами, які мають спільну семантику. За допомогою семного аналізу встановлено семантичну структуру термінологічних одиниць, виділено смислові елементи (семи) та прокласифіковано за родовою/видовою ознаками. Метод моделювання використано для аналізу багатокомпонентних терміносполук, а з допомогою індуктивного аналізу виділено родові та видові наукові поняття. Смисл наукового фізичного поняття розкрито за допомогою дефініцій, але поле його поширення визначено ознаками, відповідно до яких відбувається класифікація термінів. Унаслідок класифікаційного поділу утворено підкласи із предметів, явищ, процесів, властивостей і т. ін., що охоплює загальне наукове поняття. Для дослідження термінів-словосполучень у терміносистемах проведено морфологічний аналіз їхніх компонентів та встановлено взаємозв’язок між ними. Порівняння таких даних із дослідженнями інших терміносистем та словосполучень із загальновживаною лексикою дозволило спрогнозувати ймовірні тенденції розвитку сучасної терміносистеми французької мови. Методика дослідження скорочених словоформ полягає у виявленні закономірностей, принципів утворення абревіатур та функціонування у фаховому тексті. Встановлення повної вихідної форми лексичних словоформ є недостатнім для розуміння смислу абревіатури, оскільки значення останньої в конкретному контексті може дещо змінюватись.

The article aims at analyzing the topical English pandemic (coronavirus) vocabulary from the perspective of system-functional approach. This envisages performing following tasks: 1) to identify the pandemic (coronavirus) lexical cluster, 2) to describe the word-building peculiarities of the English coronavirus vocabulary and 3) to interpret the functioning of this vocabulary within the political, every day, and Internet discourses.Methods. The methodological framework used in the study features: 1) generalization for establishing basic theoretical principles of the research; 2) structure-semantic analysis for studying the word-building specifics of the pandemic vocabulary; 3) statistical method for defining calculate the frequency and the productivity of certain word-building models within the pandemic lexical cluster; 4) the elements of discourse analysis to highlight the functional peculiarities of coronavirus vocabulary.Results. Coronacrisis, that we have experienced till the present, has become a crucial factor catalyzing nomination processes of the novel concepts, thus influencing the lexical system of the English language. We consider pandemic lexicon (coronavirus vocabulary) the novelist group of neologisms in the English language since it comprises innovative words and phrases which have been coined since the start of COVID-19 pandemic and relate to its impact on the modern life. Among the most common for coronavirus vocabulary word-building models are derivation, compounding, shortening, loan and substitution; alongside, the statistical analysis has proved blending to be the most productive word-building model. The study of functional peculiarities of the pandemic lexicon within various types of discourses shows that its biggest part has entered the usus. The use of pandemic vocabulary within the Internet discourse is marked by the development of a number of thematic groups of language units referring to: 1) routine activities and events; 2) changes in learn and work modes; 3) excess weight; 4) alcohol and 5) verbal aggressiveness.Conclusions. The study enabled categorizing the units of the English pandemic (coronavirus) vocabulary as a separate lexical cluster, which has predominantly developed with the help of the already existing language resources. The units of this innovative cluster perform nominative function by naming new concepts and realia of life, reflect social moods, for instance, the feelings of worry, fear, anguish, and hopelessness, or facilitate the humorous effect in communication. Prospects for future research lie within the expansion of discursive analysis of pandemic innovations for revealing functional of some neological units on different stages of the COVID-19 pandemic, as well as conducting a comparative study of pandemic innovations in distant languages.Key words: word-building, lexical innovation, pandemic vocabulary, discourse. Метою пропонованого дослідження є висвітлення актуального пандемійного (коронавірусного) вокабуляру англійської мови з позицій системно-функціонального підходу. Досягненню мети сприяє виконання таких завдань: 1) ідентифікувати пандемійний (коронавірусний) лексичний кластер; 2) охарактеризувати словотвірні особливості коронавокабуляра англійської мови та 3) проінтерпретувати особливості функціонування коронавокабуляра в політичному, повсякденному та інтернет-дискурсах.Методи. Для досягнення поставленої мети застосовувалися: 1) метод узагальнення для ідентифікації базових теоретич-них положень; 2) метод структурно-семантичного аналізу для вивчення особливостей словотвору пандемійного вокабуляра; 3) статистичний метод для вирахування частотності та продуктивності словотворення пандемійного лексичного кластера за конкретними моделями; 4) елементи дискурс-аналізу для вивчення функціональних особливостей короновокабуляра.Результати. Коронакриза, що триває нині, є центральним фактором впливу на лексикографічну систему англійської мови, оскільки актуалізувала проблему номінації нових реалій. Найактуальнішою неологічною групою англійської мови нині є пандемійна лексика (коронавірусний вокабуляр), до складу якого, зокрема, входять інноваційні слова та вирази, що виникли з початку пандемії COVID-19 та пов’язані з її впливом на сучасне життя. Елементи коронавокабуляра утворюються за низкою дериваційних моделей, до числа яких відносимо деривацію, основоскладання, скорочення, запозичення, субституцію, проте найпродуктивнішою моделлю за результатами статистичного аналізу є телескопія. Дослідження особливостей функціонуван-ня коронавірусного вокабуляра в різних типах дискурсу дає змогу констатувати превалювання узуальної лексики та тісні між-дискурсивні зв’язки, зокрема між політичним дискурсом та дискурсом повсякденності. Використання пандемійної лексики на просторах інтернет-дискурсу відзначається формуванням низки лексико-семантичних груп на позначення: 1) рутинних занять та подій; 2) змін у звичному розпорядку навчальної та робочої діяльності; 3) зайвої ваги; 4) алкоголю та 5) мовної агресії.Висновки. Проведене дослідження уможливило виокремлення англомовного пандемійного (коронавірусного) вокабуляра як окремого лексичного кластера, основу якого становить загальновживана лексика. Одиниці цього інноваційного кластера виконують номінативну функцію через іменування нових реалій та концептів життя, а також рефлектують настрої суспільства, зокрема відчуття занепокоєння, остраху, туги та безнадійності, або ж сприяють реалізації гумористичного ефекту комунікації.Ключові слова: словотворення, лексична інновація, пандемійний вокабуляр, дискурс.

The article deals with the methods of term formation in the fields of physical therapy and ergotherapy which are currently gaining popularity in Ukraine. The research covers the structural and semantic features of the mentioned terminological units.The objective of the research is to study the structural features of these terms in the English language. The mentioned objective, in turn, requires the fulfillment of the following tasks:– to analyze the morphological characteristics which are typical for the researched terminological units;– to identify the main ways of their formation;– to identify the structural models used for the formation of the researched multicomponent terms.The methods applied in this research included both linguistic ones, such as: the continuous sampling method, the method of morphemic analysis and word-building analysis, structural and etymological analysis, and general scientific ones, namely: quantification method, systematization and classification, generalization.The results of the research are defined as: a) the creation of physio- and ergotherapeutic terms glossary; b) the overview of the term formation methods; c) the identification of the most common patterns used to form multicomponent terminological units in the studied fields.Conclusions. Over the past decades, terminological units have become the subject of numerous linguistic studies worldwide. Despite the fact that terminological units belong to the lexical system of the language and, therefore, the methods of their formation are the same as those used for common lexemes formation, the ratio of certain nomination processes can differ. The research demonstrated that the ratio of monolexeme terminological units and polylexeme physio- and ergotherapeutic terms is 20% to 75% respectively. The majority of monolexeme terms are formed by means of affixation. The majority of multicomponent terminological units consist of two elements, and the most frequent pattern is N + N. Abbreviated terms (5% of the total number of the researched terminological units) are used parallelly with their full forms. Статтю присвячено дослідженню способів творення терміноодиниць галузей фізичної терапії та ерготерапії, що наразі набувають популярності в Україні. Дослідження фокусується на структурних і семантичних характеристиках зазначених терміноодиниць.Метою наукової розвідки є дослідження структурних особливостей зазначених термінів в англійській мові. Для її досяг-нення у дослідженні необхідно виконати такі завдання:– проаналізувати морфологічні характеристики, які є типовими для досліджуваних терміноодиниць;– визначити основні способи їх творення;– визначити структурні моделі, що використовуються для творення мультикомпонентних термінологічних одиниць досліджуваної галузі в англійській мові.Методи, використані в дослідженні, включали як суто лінгвістичні (наприклад, метод суцільного вибору, метод морфем-ного та словотворчого аналізу, методи структурно-семантичного й етимологічного аналізу), так і загальнонаукові (наприклад, метод кількісних підрахунків, систематизацію та класифікацію, узагальнення).Результатами цього дослідження є: а) складання глосарію фізіо- та ерготерапевтичних термінів; б) огляд основних мето-дів їх творення в англійській мові; в) визначення найчастіше використовуваних моделей.Висновки. Упродовж останніх десятиліть терміносистеми привертають дедалі більшу увагу лінгвістів. Незважаючи на той факт, що терміноодиниці належать до лексичної системи мови (а отже, для них характерні ті ж способи творення, що застосовуються для творення загальновживаних лексем), співвідношення різних процесів номінації може відрізнятися. Серед досліджених термінів галузі фізіотерапії та ерготерапії в англійській мові 20% представлені монолексемними терміноодини-цями, тоді як 75% є мультикомпонентними термінами. Більшість термінів-слів утворено за допомогою афіксації. Більшість полілексемних одиниць складається з двох елементів, а найбільш уживаною структурою таких термінів є N + N. Абревіатури (5% загальної кількості досліджених терміноодиниць) вживаються паралельно з повними їхніми формами.

У статті проаналізовано лексеми на позначення поняття обіцянки дотримуватися певних зобов’язань, клятви вірності якій-небудь справі. З’ясовано, що в сучасній українській мові функціонують іменникові лексеми присяга, обіцянка, обітниця, обіт, клятва, божба, рота із певними заувагами: присяга, обіцянка, клятва – загальновживані, обіт, обітниця, божба і рота – стилістично обмежені, хоча такої диференціації до початку ХХ ст. не зафіксовано. Про частотність використання однієї з названих лексем свідчать сталі словосполучення, наведені у словниках. На прикладі наголошування лексеми присяга проілюстровано позамовні чинники, що впливають на стан акцентуаційної системи української мови. Встановлена важливість етимологічних коментарів окремих укладачів лексикографічних праць, які тлумачать причини та час появи тієї чи тієї лексеми у нашій мові, подають паралелі з інших слов’янських мов, фіксують семантику лексем на певному історичному зрізі.

У статті розглянуто деривативні відносини лексеми і фразеолекси, на основіяких утворюється самостійна лексична одиниця з новим значенням. Підкреслено, що, зазвичай, новий зміст, що випливає з фразеологізму, маючи в своїй основіпредметно-чуттєве відображення первинного десигнату в свідомості людини,має подібну природу. Це надає «її» фразеолексі символічний характер і перетворює у фразеосимвол. Дуже часто символ, як і образ, зароджується в слові щедо того, як воно отримує нове значення на основі цього символу. Це пов’язано зіздатністю людини створювати символи з навколишнього середовища, наділятиречі, явища, події новими рисами і властивостями.Зазначено, що формування нового змісту у фразеолексі є процесом.Цей процес проходить чотири етапи: 1) розчинення фразеолекси у фразеологізмі; 2) утворення загального асоціативного значення в одній і тій жефразеолексі кількох фразеологізмів; 3) формування символічних значень; 4)утворення фразеосимволу. На першому етапі утворення символічного значення у фразеолексі відбувається її розчинення у фразеологізмі, що свідчитьпро смислову неподільність фразеологізму. На другому етапі семантичногоприрощення у фразеолексі низки фразеологізмів утворюються асоціативнізначення.З’ясовано, що наявність в фразеотематичних полях фразеолекс з символічним значенням, незважаючи на їх нечисленність, дозволяє зробити висновок профункціональне навантаження фразеолекси при утворенні в ній одного з аспектівзначення. Оказіональне вживання окремими авторами таких лексем, як mur, clefта ін., утворених від фразеологізмів, з часом стає загальновживаним, висловлюючи нові смислові відтінки і засвідчуючи, що фразеологія сучасної французькоїмови є джерелом збагачення її словникового складу.