Journal articles: 'Загальне навчання'

1

Прокоф’єва, Марина Юріївна. "Робочий зошит як дидактичний засіб підготовки майбутніх учителів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 82–86. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3119.

Full text

Abstract:

Прокоф’єва М. Ю. Робочий зошит як дидактичний засіб підготовки майбутніх учителів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів. У статті розглядається робочий зошит як важливий предметно-знаковий засіб навчання, що отримав загальне визнання у викладачів і студентів. Навчальна діяльність у ньому спеціально конструюється і відбивається в певній логіці. Використання робочого зошита полегшує педагогові планування заняття, дозволяє поєднувати усну і письмову роботу, позбавляє студентів від великого обсягу механічної роботи, а також сприяє індивідуалізації процесу навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Осадченко, I. I. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ "ТЕХНОЛОГІЯ ОСВІТИ"." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 55–61. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4806.

Full text

Abstract:

З’ясовано сутність поняття «технологія освіти» як складника дидактичної системи шляхом аналізу різнобічних методологічних підходів до досліджуваного явища. Визначено методологічні підходи вивчення технології освіти: системний, дидактичний, технологічний. Узагальнено, що технологія освіти як педагогічна категорія – загальне поняття, що реалізується через конкретні поняття: педагогічна технологія та технологія навчання. З ієрархічної позиції запропоновано ці категорії розташовувати у такому порядку: технологія освіти → педагогічна технологія → технологія навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Shvets, D. V. "Особливості нормативно-правової регламентації діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку кадрів для Національної поліції України." Law and Safety 83, no. 4 (December 1, 2021): 80–90. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.08.

Full text

Abstract:

Проаналізовано особливості нормативно-правової регламентації діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку кадрів для поліції. Установлено, що така нормативно-правова регламентація здійснюється значною кількістю актів законодавства, які у своїй сукупності можна уявити як систему. З’ясовано загальне значення нормативно-правової регламентації діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, а також установлено роль окремо взятого акта законодавства в цій сфері. Доведено, що систематизація національного законодавства в цій сфері матиме позитивний ефект для діяльності як поліції в цілому, так і закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку кадрів для неї.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Лазаренко, Л. М. "ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ (В УМОВАХ КАРАНТИНУ 2020 РОКУ)." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-15.

Full text

Abstract:

Робота соціальних працівників вимагає від них сформованих умінь та навичок дистанційної роботи, тому навчання іноземної мови дистанційно якнайкраще сприяє розвитку таких умінь та навичок. Карантин 2020 та впровадження дистанційного навчання в усіх закладах України сприяло розвитку умінь та навичок дистанційної роботи. У статті описано особистий досвід автора з організації дистанційного навчання, визначено основні принципи організації такого процесу, а також його недоліки. Обґрунтовано необхідність чіткої організації та структурування навчального матеріалу, визначеність критеріїв оцінювання та підтримку постійного зворотного зв’язку як необхідні умови навчання. Зазначено, що основним недоліком впровадження дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України в березні 2020 р. була невизначеність умов такого навчання, його термінів, тривалості та способів організації. У статті вказано основні недоліки дистанційного навчання з особистого досвіду автора: технічні проблеми, низька якість Інтернет-зв’язку, що унеможливлює якісне навчання, а також високу ресурсоємність дистанційного навчання, що потребує додаткових зусиль як від викладача, так і від студентів. Із метою з’ясування основних особливостей дистанційного навчання автором було проведено опитування серед студентів ДВНЗ ПДТУ, за результатами якого було проаналізовано особливості очікування студентів від дистанційного навчання та реальні практичні втілення. Отримані результати показали досить високі очікування студентів від дистанційного навчання та загальне негативне ставлення їх до нього через численні технічні проблеми. У статті запропоновано можливі варіанти оптимізації дистанційного навчання: забезпечення студентів умовами якісного зв’язку, визначення вимог до дистанційного навчання та чітке структурування програм та календарно-тематичного планування, чіткі критерії оцінювання знань студентів онлайн, збільшення кількості практичних годин у педагогічному навантаженні викладача на індивідуальну роботу (онлайн) зі студентами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Хараджян, Наталія Анатолівна. "Формування освітнього середовища на основі хмарних технологій для підготовки фахівців з програмування." New computer technology 12 (December 25, 2014): 263–68. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.719.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання формування повнофункціонального освітнього середовища на основі хмарних технологій для вивчення дисциплін циклу програмування при підготовці фахівців з програмування. Об’єкт дослідження – застосування хмарних технологій у навчанні. Предмет дослідження – хмарні технології у підготовці фахівців з програмування. Мета дослідження – формування повнофункціонального освітнього середовища для підготовки фахівців з програмування на основі хмарних технологій. Використані методи дослідження – аналіз. Для досягнення мети дослідження було проведено огляд існуючих інтегрованих середовищ програмування. Перш за все такі середовища мають бути засновані на хмарних технологіях, оскільки серед сервісів, що надаються хмарними технологіями, є сервіс SaaS. Також середовище повинно підтримувати можливість розробки програм різними мовами програмування, що дозволило б організувати навчання дисциплін з програмування в єдиному середовищі. Таким середовищем було обрано хмарне середовище Cloud9 IDE. Cloud9 IDE – це інтернет-середовище розробки додатків на мові Javascript для Node.js, HTML5/CSS, PHP, Java, Ruby on Rails, С/С++, Python, що дозволяє працювати у безкоштовному та платному режимах. Оскільки сервіс SaaS застосовують з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень лише спеціалізованим програмними засобами, тому необхідно забезпечити навчальний процес навчальними матеріалами. Це можна зробити шляхом надання в загальне користування навчальних матеріалів (текстів лекцій, лабораторних та практичних робіт, навчальних посібників, матеріалів для самостійного опрацювання тощо). Дані матеріали кожен студент може вивчати в самостійному темпі за власною траєкторією. Тобто студент буде набувати уміння та навички в міру необхідності – поза громіздких проектів та підходів до навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Єсьман І.В. "ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 29, 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.243.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано особливості педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи. Виокремлено й охарактеризовано соціально-психологічні й педагогічні вимоги до батьків.Визначено два основні шляхи успішної співпраці школи та батьків для розвитку партнерства: постійне, чітке, двостороннє спілкування; різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Презентовано основні напрями роботи з педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи: загальне ознайомлення дорослого населення з основами сімейного виховання – через засоби масової інформації (мережа Інтернет – електронна платформа «Нова українська школа»: портал «Учительська кімната» – інформаційна, методична та консультативна підтримка вчителів і директорів шкіл, організації спільнот учителів, портал «Батьківський комітет/рада» – призначений для створення спільнот батьків, підтримки їхнього спілкування; телебачення, преса); підготовка батьків до виховання дітей – у закладах освіти; підготовка молоді до сімейного життя – в закладах загальної середньої освіти; в клубах молодої сім’ї; в системі семінарів, курсів тощо; підготовка до материнства – в жіночих і дитячих консультаціях; підготовка вчителів і вихователів до роботи з батьками – у закладах вищої освіти, на курсах, семінарах тощо. Презентовано досвід роботи Міської батьківської ради Департаменту освіти Харківської міської ради. Представлено короткий силабус практикуму з педагогічної освіти батьків учнів молодшого шкільного віку «Навколо дітей разом», в якому визначено тривалість і структуру навчання (4 місяці, 2 модулі, 8 тем, 17 завдань), форми навчання (мікровикладання, самостійна робота, індивідуальні завдання, консультації) та результат навчання – засвоєння батьками знань з психології, педагогіки, фізіології дитини, педіатрії, нормативно-правових основ функціонування сім’ї, вироблення відповідних умінь і навичок з виховання дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Наріжна, Л. М. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-31.

Full text

Abstract:

Стаття актуалізує роль фахової іншомовної підготовки та висвітлює особливості викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. Незважаючи на загальне визнання необхідності розвитку комунікативної спрямованості в навчанні іноземних мов, викладання іноземних мов для немовних спеціальностей здебільшого спрямоване на формування у студентів умінь і навичок, необхідних для читання та перекладу фахової літератури, що є недостатнім для формування повноцінної іншомовної комунікативної компетентності. Автором визначено професійні компетентності, якими мають володіти студенти немовних спеціальностей (ключові, базові та спеціальні), та проаналізовано роль іншомовної компетентності в процесі фахової підготовки. Встановлено, що для успішного навчання фахової іноземної мови студентів немовних спеціальностей важливо поєднувати структурно- системний принцип викладання граматики з комунікативним підходом. Розглянуто основні вимоги до комунікативних ситуацій, що використовуються в процесі навчальної діяльності для формування навичок спілкування, та встановлено, що для формування та реалізації комунікативних здібностей у процесі навчання комунікативні ситуації мають задовольняти пізнавальний інтерес студентів немовних спеціальностей. Автор статті наголошує на тому, що володіння лексичним аспектом мови має першорядне значення в комунікативному навчанні, та наводить приклади методів викладання іноземної мови за професійним спрямуванням, які здатні забезпечити розуміння галузевих термінологічних одиниць та розвиток умінь практичного використання фахової лексики. Визначено критерії відбору спеціальних текстів як початкової бази для аналізу синтаксичних, лексичних граматичних та фразеологічних явищ. Публікація містить огляд оптимальних методів формування і розвитку лексичних навичок, вмінь та навичок усного та писемного мовлення, а також практичного володіння іноземною мовою у сфері фахової діяльності. Стаття становить інтерес для викладачів іноземної мови за професійним спрямуванням у ВНЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Solovei, Zlata. "РОЛЬ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ТА РОЗВИТКУ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ (ДОСВІД ТУРЕЧЧИНИ)." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 115–22. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-115-122.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються проблеми неформальної освіти відповідно до досвіду Туреччини. Дається загальне визначенні поняття неформальної освіти та способи її впровадження. Висвітлюються основні завдання створення та підтримання неформальної освіти як найбільш демократичної та гуманістичної, ніж інші види освіти, що передбачає врахування інтересів особистості та її потреб, сприяє здобуттю освіти всіма охочими, незалежно від віку, статі, соціального стану та місця проживання. Аналіз наукових досліджень вчених Туреччини щодо розвитку неформальної освіти країни та її значення для навчання молоді й дорослих надає нам можливість стверджувати, що заходи цього виду освіти направлені перш за все на формування (у молоді) та розвитку (у дорослих) ключових компетентностей особистості. При цьому особливої уваги приділяється володінню рідною та іноземною мовами, математичній та екологічній компетентностям, цифровій грамотності та вмінням і здібностям навчатися впродовж життя. Перспективами подальших розробок є аналіз моделей дистанційного навчання для неформальної освіти Туреччини, виокремлення проблем та позитивного досвіду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Коваль, Тамара Іванівна, and Олена Петрівна Бесклінська. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 145–61. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3411.

Full text

Abstract:

У статті розглядається використання засобів візуалізації для створення електронних ресурсів у процесі навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється програмним засобам візуалізації математичних даних, які дозволяють представити числа, кількісні відношення, просторові об’єкти і процеси як абстрактні мультимедійні статичні або динамічні моделі, що імітують сутність предмета пізнання і на яких математичні дані можуть бути подані одночасно в комбінації різних форм: текстових, звукових, графічних, анімаційних, фото і відео. Встановлено, що при створенні електронних ресурсів для навчання математичних дисциплін з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу доцільно дотримуватись таких основних принципів: когнітивної візуалізації, інформаційної насиченості, наочності, стиснення, повноти, цілісності сприйняття, достовірності, актуальності і точності математичних даних. Проведено аналіз програмних засобів візуалізації навчальних даних за такими характеристиками як вільно поширювальний програмний продукт, зручність і простота використання, багатий візуальний матеріал, інтеграція з системою управління навчанням Moodle і сервісами хмарних інформаційних технологій, зручність працювати на екранах будь-якого розміру: від смартфонів до комп’ютерів. Визначено спеціальне і загальне програмне забезпечення, що відповідає цим вимогам і застосування якого для наочного подання математичних даних дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим і доступним для усвідомлення, представити його в організованому, компактному і концентрованому вигляді. Наведено приклади використання програмних засобів візуалізації математичних даних як спеціального (програма динамічної математики – GeoGebra), так і загального програмного забезпечення (MindMeister, Google таблиці, Screencast-o-matic, iSpring Suite, Draw.io Pro, RealTimeBoard, ThingLink) для створення мультимедійних моделей візуалізації математичних даних з використанням таких засобів, як таблиці, графіки, діаграми, інтелект-карти, навчальні фільми, інфографіка, мультимедійні презентації та інтерактивні плакати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Панченко, Любов Феліксівна. "Дослідження курсів з аналізу даних проекту Coursera." New computer technology 12 (December 25, 2014): 111–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.701.

Full text

Abstract:

Мета дослідження: виявлення особливостей методики викладання дисциплін на масових он-лайн курсах. Об’єкт дослідження: процес навчання на масових відкритих дистанційних курсах. Предмет дослідження: загальне і особливе в методиці викладання курсів з аналізу даних проекту Coursera. Завдання дослідження: взяти участь в якості студента в декількох он-лайн масових курсах в категорії «Статистика та аналіз даних», проаналізувати види програмного забезпечення, яке там використовується, педагогічні прийоми та методичні матеріали. Методи дослідження: включене спостереження, контент-аналіз, аналіз продуктів діяльності. Результати дослідження: загальним в методиці викладання курсів є силабус курсу, використання коротких відео-фрагментів лекцій, з убудованими тестами та титрами, подання текстів лекцій в форматах ppt та pdf, автоматизовані тести з кожної теми, форум для спілкування та надання допомоги. Особливим є структура та наповнення відео лекцій, статистичне програмне забезпечення, завдання на програмування, множини даних для опрацювання, використання peer-оцінювання, фінальні проекти, блоги викладача та студентів. Висновки та рекомендації: участь викладачів в якості студентів у курсах провідних професорів від провідних університетів дозволяє ознайомитися з різними стилями викладання, розширити свої знання і науковий кругозір, засвоїти нові види програмного забезпечення, оновити та розширити зміст курсів, які викладаються, розвивати професійні зв’язки, інтегруватися в світову педагогічну спільноту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Сарканич, О. В. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ-РЕАБІЛІТОЛОГІВ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (August 12, 2021): 61–78. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12191.

Full text

Abstract:

Обговорено питання безперервного професійного розвитку реабілітологів, лікарів санаторно-курортного профілю. Проаналізовано можливості дистанційної освіти та особливості оцінювання компетентностей і знань лікарів у мобільній медицині. Дослідження спрямовано на обґрунтування стратегії навчальних програм реабілітологів і оцінювання можливості дистанційної перевірки знань. Запропоновано для завдань навчання лікарів санаторно-курортного спрямування користуватися логікою побудови ієрархії клінічних даних — онтологічних моделей. Створено реабілітаційно-орієнтовану онтологію, що надає необхідні пояснення та забезпечує можливості персоналізації, засновані на структурних зв'язках між клінічними поняттями в онтології. Віддалене надання медичної допомоги можливе за умови відповідної концептуалізації, що базується на принципах обґрунтування сталих станів, тригерно-каскадних уявленнях, використання онтологій знань. На післяди-пломному етапі освіти лікаря - спеціаліста дистанційне навчання повинно стати важливою частиною навчального процесу. Спілкування з пацієнтами, й особливо людьми з інвалідністю, накладає особливі вимоги на реабілітологів стосовно їхньої професійної підготовки в питаннях дотримання правил етики та деонтології. Удосконалення знань морально-етичних і де-онтологічних основ спілкування з пацієнтами та особливостей психологічного стану людей із інвалідністю сприятимуть безконфліктній атмосфері процесів лікування та відновлення здоров'я пацієнтів. Загальне поширення інформації не гарантує її якості та достовірності, хоча й сприяє формуванню більш свідомих і самостійних спеціалістів. Традиційна комунікаційна модель освіти поступилася місцем більш відкритим і партисипативним моделям, у рамках яких лікарі, діючи в широкому діапазоні навчальних середовищ і мереж, обмінюються інформацією та знаннями з іншими учасниками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Дмітрієва, Оксана Іванівна, and Олена Василівна Чопік. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ." Information Technologies and Learning Tools 86, no. 6 (December 30, 2021): 30–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4119.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження особливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності сучасних закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням та спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено основні напрямки сучасних наукових досліджень у загальній та спеціальній педагогіці з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі. З’ясовано ставлення старшокласників з типовим розвитком та їхніх однолітків з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в закладі загальної середньої освіти, зокрема до уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також мотивацію школярів щодо використання цифрових засобів. Визначено, що переважна більшість школярів зацікавлена в навчанні з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, разом з тим, лише окремі учні використовують цифрові засоби з навчальною метою. На відміну від учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, у яких бракує знань, практичних навичок та немає можливості використовувати цифрові засоби під час навчання, школярі з типовим розвитком використовують їх досить часто. Проаналізовано ставлення педагогів, що працюють з учнями з типовим розвитком та школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної діяльності, визначено пов’язані з цим труднощі. З’ясовано, що значна частина педагогів використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, здебільшого готові матеріали, які потребують адаптації стосовно конкретних тем, занять, рівня розвитку та можливостей учнів. Водночас педагоги відчувають певні труднощі, пов’язані з недостатнім рівнем власних знань та вмінь, відсутністю необхідного технічного та програмного забезпечення закладів освіти, недостатнім рівнем забезпечення особистим сучасним технічним обладнанням. Частина педагогів віддає перевагу традиційним методам навчання, мотивуючи це шкідливістю впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій на розумовий та фізичний стан школярів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

ОРЕЛ, Марія. "ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ В КОВІДНИЙ ПЕРІОД." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, no. 1 (February 24, 2022): 38–46. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-7.

Full text

Abstract:

Мета роботи. У статті здійсненно аналіз та окреслено тенденції змін та реагування на них в умовах COVID-19, акцент на освітній процес. Методологія. Дослідження розпочалося з комплексного аналізу управління, актуальних, нагальних проблем, що мало на меті здійснити пошук напрямів розвитку ефективної системи управління та визначити подальші напрями адаптації та окреслити тенденції змін та реагування на них в умовах COVID-19, акцентуючи увагу на освітній процес. За основу було взято аналітичний аналіз нормативно-правових актів й наукових праць з використанням контент-аналізу, структурно-функціонального, системного, компаративного та абстрактно-логічного методів. Наукова новизна. Виходячи з цілі статті, аналізу змін, що стосуються порушення попередніх операційних моделей, такі як дистанційна робота та впровадження цифрових технологій, які є на часі й потенційно можуть тривати після пандемії, важливим завданням стало з’ясування та розуміння обставини пандемії COVID-19 та того, як організації та співробітники будуть підтримувати себе в «новій нормі» після COVID-19. Внаслідок цього було визначено, низку переваг та певних недоліків навчання. Безумовною перевагою є те, що воно дешевше ніж звичайний процес навчання. Проте, до можна виокремити такі перешкоди та особливості з якими стикнулися студенти та викладачі: обмежене використання цифрових платформ лише в певних можливостях доступу (обмеження за часом, вимоги технічної реалізації, тощо); обмежені можливості у використанні цифрових платформ під час навчального процесу як вчителів, учнів, так і батьків; сигнальні обмеження (якість та швидкість Internet зв’язку) під час проведення навчальної діяльності; студенти, як правило, залишають уроки, тому що немає віч-на-віч викладання та навчання; проблемним є виконання завдань в команді тощо. Висновки. Так, було окреслено особливості онлайн навчання: особливість сприйняття інформації здобувачами; відсутність «природного» візуального контакту та аналіз онлайн платформ для освітніх цілей; додаткове навантаження на викладачів та здобувачів; «Zoom втома»; відсутність чітко визначених уніфікованих правил викладання в умовах пандемії; необхідність опанування нових дієвих методів та інструментів викладання тощо. Було окреслено основну проблематику навчального процесу: недостатньо якісний Інтернет; пасивність здобувачів; оцінювання досягнень здобувача; мотивація здобувачів; активне утримування уваги здобувачів; зворотній зв’язок; мотивація викладачів; списування; технічні проблеми; пасивність викладачів; інші. Організації та співробітники мають розвиватися впродовж усього періоду пандемії, он-лайн навчання, впроваджувати технологічні інновації, змінювати засоби масової інформації для вивчення освітніх програм, необхідність здійснення ефективної реалізації політики дистанційної роботи та планів цифрової трансформації, загальне збільшення гнучкості організацій і співробітників у питаннях прийняття нових рішень, що робить їх більш відкритими для інновацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Маркова, Оксана Миколаївна. "Загальна структура засобів хмарних технологій навчання основ математичної інформатики." New computer technology 15 (April 25, 2017): 231–34. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.629.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є уведення поняття хмаро орієнтованих електронних ресурсів навчання основ математичної інформатики (засобів хмарних технологій навчання основ математичної інформатики). Задачами дослідження є аналіз існуючої класифікації електронних освітніх ресурсів. Об’єктом дослідження є процес навчання основ математичної інформатики студентів технічних університетів. Предметом дослідження є використання засобів хмарних технологій навчання основ математичної інформатики. В роботі проведено аналіз та подано загальну структуру засобів хмарних технологій навчання основ математичної інформатики. Наведені приклади таких засобів та шляхи їх використання у навчанні основ математичної інформатики студентів технічних університетів. Результати дослідження увійшли до складу методичних засад навчання основ математичної інформатики студентів технічних університетів з використанням хмарних технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Ткачук, Надія, and Неля Кінах. "Професійний стандарт як вектор модернізації післядипломної педагогічної освіти." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 5, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-21-28.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує створення професійних стандартів; розглянуто окремі підходи та принципи із зарубіжного досвіду щодо стандартизації освіти; визначено сфери застосування професійного стандарту. Зазначено, що новий професійний стандарт учителя визначає загальні (громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька) і професійні компетентності педагога (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, педагогічне партнерство, інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчання впродовж життя), що є складовими загальної моделі професійної компетентності педагога. Проведено пілотне дослідження щодо ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Обґрунтовано ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Проаналізовано актуальність загальних і професійних компетентностей педагогів у структурі професійного розвитку, визначено пріоритетність трудових функцій у системі особистісного розвитку вчителя; зроблено акцент на важливості врахування нового професійного стандарту вчителя в проєктуванні професійного розвитку педагогів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Загородня, Алла. "Реформування середньої освітив добу незалежності: система профільного навчаннястаршої школи." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 14, 2020): 17–20. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-17-20.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено питання організації профільного навчання, стратегічні завдання реформування освіти, зокрема ланки загальної середньої освіти. Визначено мету та завдання профільного навчання. Наведено перелік нормативних документів, що регламентують реформи освіти й загальної середньої освіти в Україні, як-от: постанова Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і12-річний термін навчання» (2000 р.), Національна доктрина розвитку освіти (2001 р.), Концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.), закон «Про загальну середню освіту» (2017 р.), Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року (2013 р.), План пріоритетних дій Уряду до 2020 року (2017 р.) тощо. Окреслено пріоритетні завдання щодо запровадження профільного навчання в шкільну освіту України, які наведені в даних документах. Визначено особливості процесу профілізації змісту навчання у старшій загальноосвітній школі. Означено принципи, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема: фуркації, варіативності й альтернативності, наступності та неперервності, гнучкості, діагностико-прогностичної реалізованості. Проаналізовано навчальні плани сучасних закладів загальної середньої освіти України. Продемонстровано зміни щодо системи загальної середньої освіти профільної школи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

ЗАВРАЖНА, Олена, Алла САЛТИКОВА, and Ярослав БАЛАБАН. "МОДЕЛЬ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ПРИ ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ ФІЗИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 208–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-208-214.

Full text

Abstract:

Акцентується увага на тому, що на сучасному етапі під час навчання фізики в закладах загальної середньої освіти вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворювати вивчене на репродуктивному рівні. Принциповим стає компетентнісний підхід. Він виявляється в набутті учнем у процесі навчання інтегрованої здатності, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці. У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо. Показано, що до середини ХХ століття процес навчання відбувався традиційно за класно-урочною системою. Поява ІКТ привела до виокремлення онлайн-навчання. Переваги і недоліки кожної з цих систем враховані у змішаній системі навчання, яка поєднує традиційні форми з елементами електронного навчання, в якому використовуються спеціальні інформаційні технології, такі як комп'ютерна графіка, аудіо та відео, інтерактивні елементи тощо. Вважаємо, що оптимальною моделлю навчання в сучасних умовах є змішане навчання, оскільки воно дозволяє в достатній мірі здійснювати формування в учнів старшої школи предметної компетентності з фізики. Акцентовано увагу на тому, що формування предметної компетентності на уроках фізики є необхідним для підготовки відповідальних всебічно розвинутих здобувачів освіти. Зауважено, що розробка та вдосконалення критеріїв оцінювання рівня сформованості предметної компетентності при змішаному навчанні є важливим питанням, що вимагає додаткового дослідження. Нами запропоновано авторську модель формування предметної компетентності учнів старшої школи при змішаному навчанні фізики, яка подана у вигляді блоків, що включає взаємопов’язані між собою загально-педагогічний, цільовий, організаційно-змістовий і діагностико-коригуючий елементи. При роботі над моделлю було обґрунтовано її структуру та зміст, виокремлено та враховано її особливості. В подальшому планується апробація та аналіз результатів застосування цієї моделі. Ключові слова: змішане навчання, фізика, старша школа, модель, предметна компетентність, формування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

ХОМЕНКО, Віталій, Марія СКУРСЬКА, and Катерина СТАРОСТЕНКО. "РОЗРОБКА МОДЕЛІ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЕОМ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 405–18. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-405-418.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті розглянуті методичні системи навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій та засобів імітаційного моделювання. Аналіз цих методик встановив переваги та недоліки кожної методичної системи. Виявлена проблема сприйняття та розуміння фізичних процесів здобувачами вищої освіти, що відбуваються в електронних елементах мікропроцесорних систем, їх паралельність та швидкоплинність протікання зумовила розробку моделі змісту навчання архітектури МП із застосуванням імітаційного комп’ютерного моделювання. Автори статті розробляють та досліджують систему умінь з архітектури мікропроцесорної техніки та систему знань дисципліни «Архітектура МП» згідно з чинним Державним стандартом вищої освіти України. Докладний аналіз методичних систем навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю дозволив розробити загальну модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки, що відповідає цілям, які висуває ДСВО. Представлена загальна модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки складається з 6 змістовних модулів, а саме:модуль 1 – Історія розвитку комп’ютерної техніки; модуль 2 – Системи числення; модуль 3 – Логічні основи ЕОМ; модуль 4 – Будова ЕОМ; модуль 5 – Мікропроцесори; модуль 6 – Мова програмування Асемблер, які за своєю суттю забезпечують рішення самостійної групи задач, є цілісними блоками інформації, логічно завершеними частинами реального процесу навчання архітектури МП. Для підвищення активності навчання доцільно дібрати та використовувати різноманітні адекватні кожній навчальній темі методи навчання. Ключові слова: архітектура ЕОМ, інформаційно-комп'ютерні технології, електронні елементи мікропроцесорних систем, методичні системи, система умінь, система знань, загальна модель змісту навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Burmas, N. I., and L. A. Boyko. "CИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10338.

Full text

Abstract:

Дистанційне навчання – інтерактивна взаємодія як між викладачем та студентами, так і між ними та інтерактивним джерелом інформаційного ресурсу (web-сторінки), яка відображає всі компоненти навчального процесу, що здійснюється в умовах реалізації засобів інформаційно-комп’ютерних технологій (комп’ютерна візуалізація навчальної інформації, інформаційно-пошукової діяльності, автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення). У статті розглянуті основні поняття і характерні особливості дистанційного навчання в університеті, яке передбачає застосування двох форм: синхронної та асинхронної. Проводиться обґрунтування актуальності використання дистанційних технологій у навчанні. У статті виділено переваги дистанційного навчання для студентів: вільний графік проведення занять; одночасне проведення навчання з декількох дисциплін, можливо, в різних навчальних закладах; використання аудіо- та відеоматеріалів, мультимедіа. Основний акцент зроблений на особливостях організації дистанційного навчання на кафедрі за допомогою сучасних технологій та мультимедіа, що реалізується через такі компоненти, як: лекції (презентації та відеозаписи); практичні заняття (тестування в системі Moodle); спілкування викладача зі студентом. Успішне створення і використання дистанційної освіти на кафедрі загальної хімії сприяє значному розширенню потенційних студентів, впровадженню нових технологій для передачі навчальної інформації та вдосконаленню педагогічної майстерності співробітників кафедри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Луценко, Галина Василівна. "ПРОГРАМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ VISUAL PARADIGM У НАВЧАННІ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНЖЕНЕРІВ." Information Technologies and Learning Tools 83, no. 3 (June 25, 2021): 208–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3400.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто можливості використання багатопрофільного програмного середовища Visual Paradigm у навчанні дисципліни «Технологія проєктної роботи» студентів інженерної спеціальності «151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». У контексті поширення концепції «Індустрії 4.0» обґрунтовано важливість інтеграції апаратних і програмних проєктних розробок як складової професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей, а також необхідність формування у майбутніх інженерів навичок, пов'язаних із здатністю адаптуватися до швидкозмінних умов праці. Визначено шляхи впровадження проєктно орієнтованого навчання у підготовці до вирішення інтегрованих професійних завдань, що сприяє опосередкованому формуванню у студентів інженерних спеціальностей загальних компетентностей, пов'язаних з управлінням проєктною діяльністю, роботою в команді, комунікацією та співпрацею. Визначено особливості професійного контексту інженерної діяльності, що мають знаходити відображення в освітньому процесі. Описано приклад формулювання програмових результатів курсу «Технологія проєктної роботи» разом з фаховими компетентностями, що відповідають загальнопрофесійній та спеціальнопрофесійній складовим і загальні компетентності, що містять особистісно-міжособистісну складову та компетентності, що будуть затребувані в освітньому процесі й професійній сфері. Для теоретичного матеріалу дисципліни «Технологія проєктної роботи» розроблено результати навчання з використанням таксономії Андерсона. Запропоновано використовувати гібридне навчання, у ході якого поєднуються лекції й лабораторні заняття в традиційній формі та проєктна діяльність студентів-інженерів. Детально описано процедуру розробки комплексу UML-діаграм у програмному середовищі Visual Paradigm Community Edition для проєктних завдань курсу «Технологія проєктної роботи».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Усенко, Валентина Анатоліївна. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 173–81. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).24.

Full text

Abstract:

У статті уточнюється визначення терміну «мобільне навчання» на основі аналізу публікацій вітчизняних та іноземних науковців, з урахуванням технічного вдосконалення мобільних пристроїв, що впливає на розширення можливостей їх застосування в освітній сфері. Поняття мобільного навчання нерозривно пов’язане із засобами його реалізації до яких відносять мобільні телефони, смартфони, персональні цифрові помічники, планшети. Розглядаються основні характеристики, що притаманні процесу мобільного навчання: неперервність, гнучкість, орієнтованість на здобувача освіти, незалежність від місця розташування. Здійснюється порівняння мобільного навчання із іншими сучасними педагогічними технологіями, такими як змішане навчання, дистанційне навчання, навчання із використанням інформаційно-комунікаційних технологій за такими критеріями - засоби комунікації, створення та подання навчального матеріалу, формування вмінь та навичок, здійснення контролю знань, рівень забезпечення неперервності навчального процесу. Визначається місце мобільного навчання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Розглядаються загальні переваги мобільного навчання, а саме: неперервний доступ до начального середовища в будь-який час та в будь-якому місці, організація спільної роботи онлайн, позитивний вплив на мотивацію здобувачів освіти. Порівнюються організаційні труднощі (наявність матеріально-технічної бази та сформованість у здобувачів освіти необхідних навичок) з якими можуть зіштовхнутися вчителі закладів загальної середньої освіти та викладачі вищих навчальних закладів, застосовуючи цю технологію на практиці. У статті подано результати опитування щодо стану застосування мобільних технологій навчання в закладах загальної середньої освіти, на основі яких можна зробити висновок, що більшість здобувачів освіти мають можливість застосовувати мобільні технології на уроках та позитивно ставляться до використання мобільних пристроїв під час навчального процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Спірін, Олег Михайлович, and Катерина Ростиславівна Колос. "ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 29–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4090.

Full text

Abstract:

У дослідженні висвітлено актуальність організації масового дистанційного навчання в умовах карантину. Проаналізовано сучасний стан впровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та наявні недоліки організації цієї форми навчання під час карантину; виокремлено необхідні засоби для ефективної організації дистанційного навчання. Визначено критерії добору платформ дистанційного навчання для закладів загальної середньої освіти та встановлено відповідні числові значення рівнів їх прояву, на основі яких здійснено порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання. Обґрунтовано доцільність розгортання на базі платформи Moodle «Освітнього порталу для закладів загальної середньої освіти» та визначено передумови його використання учасниками навчального процесу зазначених закладів; представлено структуру електронного освітнього ресурсу. Представлені компоненти дистанційного курсу: система навчально-методичних матеріалів і система освітніх послуг. Для навчання учнів найдоцільніше використовувати тижневий формат курсу, що передбачає час для опрацювання учнем навчальних матеріалів самостійно чи за підтримки тьютора відповідно до навчального розкладу, для виконання домашніх завдань, для відпочинку, хобі та самовдосконалення. Наведено приклад структури дистанційного курсу для окремого класу закладу загальної середньої освіти. Виділено обов’язкові змістові елементи в структурі дистанційного курсу. У дистанційному навчанні тьютор є ключовою фігурою, яка відповідає за проведення занять з учнями, створює відповідне навчальне середовище. Це обумовило виокремлення основних функцій тьютора та компетентностей, якими він повинен володіти. Також обґрунтовано потребу в організації систематичного підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання. Головною особою дистанційного навчання є учень. Це обумовило виокремлення умов успішного навчання учнів у дистанційному курсі та роль тьютора у їх реалізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Боровик, Людмила. "АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЗМІСТУ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗАВДАНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 63–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.70.

Full text

Abstract:

Автор статті наголошує на тому, що психологічні, соціально-психологічні та психолого-педагогічні аспекти пронизують усі види і функції управлінської діяльності офіцера-керівника прикордонного підрозділу. Офіцер-командир здійснює загальне планування та проводить повсякденний аналіз змісту завдань діяльності прикордонного підрозділу, проводить систематичний моніторинг соціально-психологічного клімату та оцінку ситуації і умов оперативно-службової діяльності прикордонного підрозділу, обґрунтовує та приймає рішення щодо виконання професійних завдань персоналом прикордонного підрозділу, намічає шляхів їх реалізації та здійснює підбір виконавців, забезпечує взаємодію персоналу, стимулює, координує і контролює їх діяльність, здійснює аналіз якості виконання визначених завдань, формує відповідні висновки, планує та організовує навчання і виховання підлеглих прикордонників. У статті здійснено аналіз психолого-педагогічного змісту управлінських функцій офіцера-прикордонника та акцентовано увагу на необхідності забезпечення якісної психолого-педагогічної підготовки офіцерів. Крім того автор зазначає, що для офіцера-керівника важливими є вимоги до особистісних якостей офіцера-керівника прикордонного підрозділу, які обов’язково слід враховувати при призначенні на посаду. Такими вимогами, що забезпечать якісне вирішення управлінських та професійних завдань є: високий інтелектуальний розвиток, сформованість організаторських здібностей і умінь та вольової сфери особистості офіцера, емоційну стійкість та стабільність, сформованість уміння будувати конструктивні взаємовідносини та спілкування з підлеглими, рефлексивність, уміння реалізовувати індивідуальний диференційований підхід до підлеглого персоналу, вміння управляти собою та своєю діяльністю вміння, внутрішній «локус-контроль», психолого-педагогічна підготовленість, сформованість мотиваційної готовності офіцера до виконання управлінських функцій, висока особистісна психологічно зрілість, самоповага, духовність особистості офіцера, наявність особистісних якостей: морально-ціннісних, комунікативних, організаторських, лідерських, самоактуалізаційних тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Пуш, О. А., Т. О. Яцик, and М. І. Замелюк. "СУПРОВІД РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ДІАГНОСТИЧНИЙ АСПЕКТ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-08.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Стаття обґрунтовує важливість успішної навчальної діяльності молодшого школяра, яка тісно пов’язана з віковими, індивідуальними та психологічними особливостями дітей цього віку. Серед сприятливих рис пізнавального інтересу школярів дослідники виділяють загальне позитивне ставлення дітей до навчальної діяльності, широту інтересів і допитливості. Виправдано, що пізнавальний інтерес є домінуючим серед інших мотивів діяльності шестирічних учнів, що суттєво змінює силу діяльності, впливає на характер дитини, розвивається раніше від інших мотивів, взаємодіючи з ними. Акцент робиться на формування навчальних інтересів на основі найпростіших інтересів до полегшення механічних видів роботи, наочності, ігрових моментів. Особлива увага приділяється індивідуальному, особистісно зорієнтованому підходам та гуманістичній педагогіці, суть яких полягає в безумовному визнанні цінності унікальності особистості кожної дитини і права на реалізацію її властивостей і якостей, у найповнішому розкритті її здібностей і задоволенні різноманітних освітніх потреб тощо. Акцент робиться на тому, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до нового освітнього середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей, здібностей, нахилів та інтересів. Охарактеризовано цикли діагностичного супроводу: діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів дошкільника-абітурієнта упродовж шести місяців до початку навчання в школі; діагностичний супровід розвитку пізнавальних інтересів школяра-початківця. Закінчення цього етапу пов’язується із виявленням більшістю учнів якостей, характерних для молодшого шкільного віку. Зазначається, що у результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальних інтересів у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовані результати первинної діагностики за методикою «Оцінка рівня сформованості навчальної діяльності» учнів 3-го класу та шляхи розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках математики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Пилипів, Д. Б., Б. М. Шарга, and В. П. Фекета. "Психічне здоров’я студентів медичного факультету №2 Ужгородського національного університету під час пандемії COVID-19 за даними анонімного опитування." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, no. 2 (December 31, 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.88-95.

Full text

Abstract:

Пандемія COVID-19 веде до значної смертності та психічних розладів серед населення. Мета дослідження – шляхом анонімного опитування з’ясувати стан загального здоров’я студентів на медичному факультеті №2 Ужгородського національного університету; оцінити вплив пандемії та карантину на психічне здоров’я студентів-іноземців; встановити, чи здатні вони реально оцінювати небезпеку та свідомо дотримуються правил безпеки для запобігання поширенню інфекції COVID-19. Проводили анонімне онлайн-анкетування студентів-іноземців з 1-го по 6-й роки навчання шляхом створення опитувальника за допомогою сервісу Google-Форми після введення у Закарпатті «червоної зони». Учасниками дослідження стали 358 студентів. Більшу частину з них склали студенти 1-го і 3-го курсів. 5 (1,4%) і 9 (2,5%) респондентів інформували про «вкрай незадовільний» і «незадовільний» стан загального здоров’я, відповідно, що в стресових умовах пандемії загрожує його дальшим погіршенням. В умовах пандемії і обмежувальних заходів більшість студентів-іноземців відчувають тривогу. Вона охопила найбільше опитаних (82,4%) з оголошенням пандемії та карантину з неповним локдауном. Послаблення карантину зменшило число стурбованих до 52%, запровадження «червоної зони» в Закарпатті збільшило їх частку до 58,4%. Розвиток подій в Закарпатті у зв’язку пандемією змінив стійкість судентів до стресу. У 57,2% опитаних вона зросла, у 26% – знизилася, дещо змінилася – у 16,8%. Близько 2/3 студентів, зазнали різких змін настрою за карантину з неповним локдауном. 33,3% опитаних суб’єктивно вважає, що їхнє психічне здоров’я погіршилося за цих обмежень, 48,3% студентів заявили про покращення психічного здоров’я, а у 18,4% воно суттєвих змін не зазнало. Протипандемічні обмеження викликають у студентів почуття тривоги за фінансовий добробут. У 137 опитаних (38,3%) справді виникли нестача грошей. Є сумніви, чи страхування, яке мають студенти, буде достатньо для лікування в разі захворювання на СOVID-19. Це є додатковим чинником для виникнення у студентів психічних відхилень. У більшості студентів (57,3%) в цей час число соціальних взаємодій зменшилося, у 26,5% з них – зросло, а у 16,2% змінилися мало. Лише 5,3% респондентів продовжували близьке спілкування з друзями і родичами. Період самостійного обмеження соціальних контактів у студентів тривав від кількох днів до 3 місяців і більше. 84 (23,5%) студенти не мали такого періоду. Це свідчить про неповне усвідомлення ними небезпеки інфекції COVID-19. 58,1% респондентів підтримали ідею «online» навчання, решті (41,9%) до вподоби «offline» заняття. За словами студентів, всі вони використовують маски, перебуваючи в навчальних аудиторіях і лабораторіях. Однак приблизно 1/5 частина опитаних не дотримувалися безпечної соціальної дистанції і навчалися у непровітрених приміщеннях. Радимо на факультеті встановити (відновити) системи автоматичної вентиляції навчальних приміщень. Рекомендуємо і студентам, і викладачам не забувати про дотримання правил безпеки для запобігання поширенню коронавірусної інфекції в університеті. Незважаючи на виявлення ознак часткової психічної адаптації студентів до стресових умов карантину з неповним локдауном, карантину «червоної зони» в час пандемії СOVID-19, спостерігали погіршення психічного здоров’я студентів-іноземців. Мала кількість вакцинованих і тих, що перехворіли на інфекцію СОVID-19 не дає достатньо колективного імунітету, а тому не знижує стурбованості у спільноті іноземних студентів, що не сприяє їх психічному здоров’ю. Не всі студенти дотримувались правил безпеки проти зараження коронавірусом під час навчання “offline”. З ними слід проводити більше роз’яснювальної роботи щодо цього. Ключові слова: анонімне опитування, загальне здоров’я, пандемія COVID-19, карантин, неповний локдаун, «червона зона», Internet-опитування, студенти-іноземці, психічне здоров’я, безпечні умови навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

ТИМОЩУК, ВІКТОР. "Запровадження загальної адміністративної процедури як напрям реформування публічної влади." Право України, no. 2018/11 (2018): 105. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-105.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблематика законодавчого врегулювання загальної адміністративної процедури в Україні. Її актуальність зумовлена черговим етапом у доопрацюванні відповідного законопроекту та високою ймовірністю його ухвалення у середньостроковій перспективі. Метою статті є привернути увагу на саме призначення закону про загальну адміністративну процедуру, його місце серед інших законодавчих актів, основні новели законопроекту, що з’явилися протягом останнього року. Отже, у статті пояснюється, що закон про адміністративну процедуру покликаний врегулювати саме загальну адміністративну процедуру. Тобто це не кодекс, що має кодифікувати чи в інший спосіб систематизувати усе різноманіття про цедур розгляду та вирішення різних категорій адміністративних справ. Його основне призначення – визначати загальні принципи та стандарти спілкування публічної адміністрації з приватними особами. У ньому мають бути закріплені основні права особи, обв’язки адміністративного органу, механізми їх реалізації/виконання. Також у статті звертається увага на функціональне розуміння категорії “адміністративний орган”, на практичну цінність використання механізму нікчемності адміністративних актів. Особлива увага приділяється питанню суб’єкта розгляду скарг в адміністративному порядку. Зокрема, наголошується на всьому різноманітті таких суб’єктів: це і “класичний” вищий адміністративний орган, і орган виконавчої влади, що здійснює фаховий адміністративний контроль за законністю діяльності органів місцевого самоврядування у відповідній сфері делегованих повноважень. У кожному з випадків заохочується створення допоміжних колегіальних органів – комісій з розгляду скарг в адміністративному порядку, із можливістю залучення до їхнього складу представників громадськості. Головними висновками у питанні загальної адміністративної процедури в Україні є: потреба активізації науковців, викладачів та інших компетентних осіб до підготовки навчальних і тренінгових програм, а також подальше навчання усіх публічних службовців. Крім того, потрібною є наукова підтримка для практичних працівників задля своєчасного перегляду усього масиву законодавства, узгодження спеціальних (тематичних) законів із законом про адміністративну процедуру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Литвинова, Світлана. "Організація дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти у період пандемії Covіd-19." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 17, 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-55-61.

Full text

Abstract:

У статті схарактеризовано питання дистанційного навчання учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) у період пандемії. Доведено, що, незважаючи на рекомендації ЮНЕСКО, дистанційне навчання у вітчизняних закладах загальної середньої освіти реалізувалося як взаємодія педагогів та учнів із метою виконання навчальних програм засобамиінтернет-технологій. Пандемія COVID-19 змусила українських педагогів добирати прості інструменти для підтримки освітнього процесу. Незважаючи на наявність значної кількості цифрових інструментів для організації дистанційної форми, навчання учнів не сприяло швидкому та ефективному переходу ЗЗСО до неперервного навчання під час пандемії, зокрема для виконання навчальних програм і задоволення освітніх потреб учням, які активно використовують мобільні телефони, планшети, ноутбуки тощо, часто не вистачало компетентного в цифрових технологіях та цифрового освітнього контенту вчителя. Проаналізовано міжнародні статистичні дані стосовно діяльності закладів освіти у період карантину, стан використання інтернет-ресурсів вітчизняними педагогами, діяльність керівників ЗЗСО із метою забезпечення неперервності в навчанні. Обґрунтовано такі моделі дистанційного навчання, як «Урок-вебінар» і «Віртуальний клас», окреслено систему сервісів для їх реалізації, зокрема проведення лабораторних і практичних робіт, узагальнення,комунікації та обговорення. Запропоновано чотири кроки до впровадження дистанційного навчання у систему вітчизняних ЗЗСО. Установлено, що поліпшення освітнього процесу здійснюється за такими напрямами: розвиток освітнього середовища, використання інноваційних засобів навчання, впровадження новітніх технологій навчання, удосконалення організаційних форм навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Mozоlev, Оleksandr, and Maryna Khmara. "Компаративний аналіз ефективності польської та української базових програм навчання з фізичної культури учнів основної школи." Педагогічний дискурс, no. 27 (September 12, 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.01.

Full text

Abstract:

У статті теоретично проаналізовано зміст польської та української базових програм навчання з фізичної культури учнів 9 класів. Встановлено основні відмінності польської базової програми навчання від української, а саме: інші напрями освітньої діяльності; наявність вимоги щодо обов’язкових занять фізичною культурою в позанавчальний час; формування груп для занять фізичною культурою за інтересами; формування загальної культури поведінки учнів відповідно до правил «Fair play»; розробка регіональних авторських програм з фізичної культури. Представлені результати практичної перевірки впливу базових програм навчання на розвиток рухових здібностей школярів. Здійснено порівняльний аналіз впливу української та польської базових програм навчання на рівень розвитку основних фізичних якостей учнів та самооцінку стану їхнього здоров’я. Встановлено загальні тенденції та особливості фізичного розвитку молоді та вплив базових програм навчання з фізичної культури на розвиток рухових здібностей школярів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Кобильник, Тарас, Уляна Когут, and Володимир Жидик. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ І ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ У СТАРШИХ КЛАСАХ." Physical and Mathematical Education 31, no. 5 (November 18, 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006.

Full text

Abstract:

Основи алгоритмізації і програмування є однією з основних змістових ліній курсу інформатики у школі. У статті досліджено проблеми вивчення елементів основ алгоритмізації та програмування в шкільному курсі інформатики у 10-11 класах. Формулювання проблеми. Важливою педагогічною проблемою є формування і розвиток алгоритмічних навичок учнів. Проблеми вдосконалення методичної системи навчання інформатики в загальній середній школі потребують подальшого дослідження з метою пошуку більш ефективних форм, методів і засобів навчання. Необхідно забезпечити формування в учнів компетентностей, необхідних для свідомого вибору майбутнього профілю навчання. Учні повинні розуміти зв’язок між теоретичною і прикладною інформатикою, знати способи застосування інформаційних технологій для розв’язування різноманітних задач. А також визначено переваги мови Python у навчанні інформатики та особливості їх педагогічного застосування у навчанні основ алгоритмізації та програмування. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, аналіз вітчизняного досвіду вивчення елементів програмування в шкільному курсі інформатики; узагальнення та обґрунтування теоретичних засад використання мови програмування Python в шкільному курсі інформатики. Результати. Розглянуто основні характеристики мови програмування Python та наведено можливості її використання у процесі навчання основ алгоритмізації в шкільному курсі інформатики. Вивчення основ алгоритмізації та програмування є одним із засобів формування операційного стилю мислення. Знання даної змістової лінії передбачає здатність формалізувати задачу, визначити у ній зв’язки між частинам, обирати якнайкращий алгоритм розв’язування завдання, вміння правильно інтерпретувати та аналізувати отримані результати. Висновки. Мова Python – одна з найпопулярніших мов програмування. Вона знаходить своє застосування у різних галузях. Відповідно ринок праці потребує фахівців, які могли створювати програмні продукти мовою Python. Заклади загальної середньої освіти не залишилися осторонь цього процесу. Автори шкільних підручників починають включати мову Python до їх змісту. Таким чином, виникає потреба у розробці навчально-методичних матеріалів з вивчення елементів алгоритмізації і програмування мовою Python. Методологічне значення цього розділу шкільного курсу інформатики полягає у розкритті важливості алгоритмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

ФІЛІППОВА, Лариса. "ВПЛИВ НАВЧАННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 222–26. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.35.

Full text

Abstract:

У статті розглядається вплив вивчення трьох хімічних дисциплін, які починають студенти медичних факультетів вивчати на перших двох курсах, на формування професійних навичок лікарів. Хімічні дисципліни мають особливе значення для формування майбутнього фахівця з одного боку, вони є базою для формування і розвитку особистості студентів, а з іншого є науковим фундаментом набуття професійно значущих знань, а також базисом для вивчення фахових дисциплін. Розглядаються навчальні програми з хімічних дисциплін на засадах компетентнісного підходу. Результати навчання хімічних дисциплін сформульовані в термінах компетентностей: інтегральної, загальної та спеціальної. Інтегральна компетентність визначається здатністю розв’язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності. Це також набуття знань, умінь, навичок, які напрацьовуються у процесі вивчення кожної конкретної хімічної навчальної дисципліни. До загальних компетентностей відносять такі, що мають загальний характер і можуть бути сформовані в процесі вивчення кожної з навчальних дисциплін та застосовані в інших сферах для вирішення ситуаційних завдань. Наведено вплив вивчення хімічних дисциплін на виникнення та сформованість фахових компетентностей з кожної окремої хімічної дисципліни. Не менш важливим у формуванні змісту хімічних дисциплін, окрім структурування навчального матеріалу на основі інтеграції знань, є локальне модульне структурування інформаційних блоків навчальної дисципліни на засадах компетентнісного підходу. Усі складові компетентності, що формуються засобами хімічних дисциплін, розглядаються як елементи цілісної системи, де системотвірним чинником є їх орієнтованість на майбутній фах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Сугоняк, Інна Іванівна, Ольга Володимирівна Коротун, Галина Вікторівна Марчук, and Олексій Юрійович Хропонюк. "РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «ELEARNING» У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 288–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4231.

Full text

Abstract:

У статті описаний процес розробки та використання власної системи «eLearning», яка представляє новий підхід до систем дистанційного навчання, оскільки навесні 2020 року поширення COVID-19 призвело до закриття навчальних закладів по всьому світу, зокрема в Україні. У результаті освітній процес кардинально змінився: вітчизняні заклади освіти перейшли на дистанційну форму навчання, відповідно використовувався навчальний матеріал в електронному вигляді на різноманітних освітніх платформах. В умовах пандемії така форма навчання продемонструвала свої обмеження і слабкі сторони. Мета роботи – розробка та використання в освітньому процесі закладів вищої освіти системи дистанційного навчання «eLearning» з візуальним відображенням курсу у вигляді графу, що спрощує сприйняття навчального матеріалу в електронному вигляді, а також є елементом гейміфікації, спрямованою на залученість та зацікавленість студентів у навчанні. У роботі досліджено основні теоретичні аспекти використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчанні та питання організації і впровадження систем дистанційного навчання. Описана архітектура та загальна структура системи «eLearning», визначені шаблони проєктування для розробки та структуризації системи, бібліотека для обробки і візуалізації даних. Задля якісного проєктування програмного комплексу було створено необхідні UML діаграми. За результатами проведеного дослідження було спроєктовано та реалізовано систему дистанційного навчання, що надає можливість викладачам створювати курси, візуалізуючи порядок вивчення тем у вигляді графу, а студентам – вивчати дисципліни, у попередньо визначеному викладачем порядку. Продемонстровано основні етапи роботи з системою «eLearning», дана система дистанційного навчання може бути використана для вдосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Sichkoriz, O. Y. "ГОЛОВНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ В УКРАЇНІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 16, 2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10025.

Full text

Abstract:

Мета: аналіз проблеми та перспективи підготовки сімейних лікарів на післядипломному етапі. Матеріали і методи. Чинні законодавчі акти проаналізовані за принципом структурно-логічного аналізу. Результати. Основною метою інтернатури за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» є формування професійної компетентності для забезпечення готовності лікарів-інтернів до самостійної роботи як лікаря-спеціаліста. Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти та практичного стажування в базових установах охорони здоров’я. Заочне стажування для лікарів-інтернів за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» повинно здійснюватись на базі первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейного лікаря. Навчальний план та програма інтернатури розраховані на 2 роки. Протягом першого року – 6 місяців навчання на відповідних кафедрах вищих медичних навчальних закладів, 5 місяців – робота на базі первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейного лікаря, один місяць – відпустка. Протягом другого року – 4 місяці – навчання на відповідних кафедрах вищих медичних навчальних закладів, 7 місяців – робота на базі первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейного лікаря, один місяць – відпустка. Підготовку сімейного лікаря необхідно починати з додипломної освіти з викладанням основ пропедевтики за синдромологічним підходом та специфічного клінічного мислення з орієнтацією на загальну практику – сімейну медицину. Висновки. Тривалість навчання в інтернатурі з сімейної медицини повинна відповідати рекомендованим термінам міжнародних професійних організацій: WONCA, EURACT, UEMO тощо і тривати не менше 3 років. Заочне навчання має передбачати обов’язкове стажування тривалістю 1–3 місяці в тому закладі, куди скеровані майбутні спеціалісти відповідно до державного розподілу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Большаніна, Світлана Борисівна, Тетяна Василівна Диченко, and Надія Натанівна Чайченко. "ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАТФОРМИ MIX ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ ЗДОБУВАЧІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 138–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2577.

Full text

Abstract:

Актуальність статті обумовлена тим, що систематичних досліджень використання змішаного навчання в сучасній методиці викладання хімії в закладах вищої освіти недостатньо. Обґрунтовано доцільність втілення моделі «перевернутий клас» у процес викладання загальної хімії здобувачам вищої освіти інженерних спеціальностей. З’ясовано, що змішування очного та дистанційного навчання, – одна з найбільш поширених комбінацій. Наведено моделі змішаного навчання, які класифікуються за співвідношенням традиційної та електронної форми навчання й ступенем самостійності здобувачів вищої освіти в процесі опанування навчального матеріалу. У межах педагогічного експерименту обрано модель «перевернутий клас», оскільки її реалізація не потребує змін у навчальних планах підготовки фахівців. Під час педагогічного експерименту навчально-методичні матеріали розміщувались на платформі MIX електронного ресурсу Сумського державного університету. Запропоновано модель вивчення тем із загальної хімії. Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що: 1) успішність здобувачів вищої освіти під час проходження атестаційних заходів в експериментальних групах є значно вищою, ніж у контрольній групі; 2) студенти вважають змішану форму навчання сучасною, зручною та більш ефективною; 3) під час самостійного опрацювання матеріалу здобувачі вищої освіти краще сприймають не текстовий матеріал, хоча він ілюстрований і прекрасно оформлений, а презентацію з аудіо і відеосупроводженням; 4) для заохочення здобувачів вищої освіти до регулярного і самостійного опрацьовування матеріалу доцільно ввести коефіцієнт (у нашому експерименті – 1,5). На цей коефіцієнт помножують усі бали з кожної теми за умови успішного домашнього тестування (не менше ніж на 60%) здобувача вищої освіти напередодні відповідного заняття. Використання моделі змішаного навчання «перевернутий клас» під час викладання дисципліни «Загальна хімія» сприяє підвищенню ефективності процесу підготовки здобувачів інженерних спеціальностей, а також набуттю ними предметної компетентності з загальної хімії. Дисперсійний аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту показав їх достовірність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Вакула, Аліса Юріївна, and Вікторія Олександрівна Стороженко. "Організація самостійної роботи студентів за допомогою системи дистанційного навчання." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 40–44. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.314.

Full text

Abstract:

Аналіз різних варіантів організації навчання у ВНЗ дозволяє зробити висновки, що самостійна робота студентів (СРС) має велике значення у оволодінні знань та навичок для подальшого використання у професійній діяльності. Для досягнення мети якості навчання зможуть допомогти ІКТ у комплексі з традиційними засобами навчання.На наш погляд, можна виділити декілька напрямків самостійної роботи студентів:– організація самостійного вивчення учбового матеріалу та підготовка до здачі заліків із предметів, для яких не проводяться практичні заняття;– консультації викладачів у режимі on-line при виконанні студентами індивідуальних завдань, рефератів, доповідей на конференції, підготовки творчих робіт на конкурси, тощо;– виконання контрольних робіт студентами-заочниками між сесіями;– підготовка студентів-заочників до контролю знань в наступній сесії, що значно підвищує рівень підготовки та якості отриманих знань.Слід відмітити, що поширення засобів організації самостійної роботи для студентів-заочників потребує значної уваги внаслідок того, що така форма навчання передбачає отримання основної частини знань самостійно у відповідності з учбовими планами дисциплін в період між учбовими сесіями. А якщо студент навчиться оволодівати знаннями самостійно, то він зможе й у своїй подальшій діяльності приймати рішення самостійно.Режим on-line у такому випадку відіграє важливу роль в освоєнні навчальних дисциплін, тому що студент може завчасно, не чекаючи чергової сесії, отримати необхідну консультацію у викладача.Для вирішення проблем організації самостійної роботи студентів (СРС) в нашому університеті використовується система дистанційного навчання MOODLE – це середовище, яке дозволяє створити єдиний навчальний простір для студентів і викладачів електронних курсів. Система MOODLE є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. MOODLE розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект за ліцензією GNU GPL.В цій системі використовуються наступні елементи курсу: Wiki; глосарій; завдання (відповідь у вигляді файлу); лекція; опитування; тест; форум; чат; анкета та інші.Розглянемо більш докладно елементи курсу.Інтерактивний елемент курсу – модуль «Wiki» – дозволяє будь-якому користувачеві внести на web-сторінку свої доповнення або зміни, додати коментарії, які будуть доступні всім, хто після нього відкриє цю ж сторінку. Студентам, наприклад, пропонується для вивчення і обговорення якийсь блок навчального матеріалу. Кожен студент може вносити зміни, додавати матеріал, коментувати запропоноване іншими студентами. Тобто Wiki – загальне окремо організоване середовище для обговорення якогось питанняГлосарій – форма подання визначень термінів, з якими доведеться працювати. Словник може оновлюватися в міру вивчення курсу і бути єдиним у курсі. А можна зробити окремий для кожної теми. Визначення у глосарії, залежно від його налаштувань, може вносити тільки викладач або можна дозволити студентам доповнювати і уточнювати терміни, додавати свої.Елемент курсу «Глосарій» функціонально пропонує для студентів і викладачів наступні можливості:– терміни в словнику групуються за категоріями;– студент може додавати коментар до запису словника;– коментарі можуть бути оцінені викладачем.Елемент курсу «Завдання» дозволяє організовувати відповідь у вигляді файлу, тексту, поза сайту. Способи подання завдань, їх форми і зміст визначаються тільки викладачем. Ніяких обмежень MOODLE в цьому питанні не визначає. Але їх застосування робить роботу з курсом більш особистою, розширює комунікативні можливості використання Курсу і індивідуалізує роботу студента.«Урок (Лекція)» – інтерактивний виклад навчального матеріалу. Тема розбивається на маленькі блоки і пропонується студентові в «покроковому режимі». В кінці кожного блоку – питання, відповідь на яке відкриває наступну сторінку. Цей модуль дає можливість викласти матеріал під постійним контролем засвоєння. Тому й називаємо цю форму проміжною між елементом і ресурсом – і з теорією познайомили, і отримані знання перевірили.«Опитування» – своєрідна форма для голосування. Питання з декількома варіантами відповідей. Студентові пропонується вибрати, який, на його погляд, правильний, або з яким він згоден. Опитування може бути індивідуальним або анонімним. Залежно від цілей опитування, відповіді студентів можуть показуватися відразу або після того, як на питання дадуть відповідь всі.Від створюваного інтерактивного електронного навчального курсу ми чекаємо можливості отримати зворотний зв’язок. Нам важливо не просто дати студенту певну інформацію, але і знать, як вона засвоєна. Одна з можливостей, що забезпечують зворотний зв’язок (тільки одна з багатьох), це тестування.Модуль «Тест» дозволяє викладачеві проектувати і складати тест із набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (розташованими випадковим чином), щоб знизити шахрайство. Питання можуть містити код HTML і зображення. Питання вибираються у випадковий спосіб з наборів (категорій) питань. Викладачі можуть встановити, які питання можуть бути використані в декількох тестах. Питання зберігаються в категоріях для легшого доступу, і категорії можуть бути доступні з будь-якого курсу сайту. Тести автоматично оцінюються і можуть бути переоцінені, якщо питання змінюються. Тести можуть мати термін здачі, після якого вони стають недоступними. Число спроб здачі тесту визначається інструктором. Кожна спроба може залежати від результатів попередньою.Метод виставляння відмітки може використати найвищий бал, останній результат, нижній бал або середній бал.Студенти можуть отримувати відгук на виконаний тест і/або правильні відповіді. Студентам може бути дозволено проглянути результати останньої спроби або не дозволено.Питання можуть вводитися вручну через інтерфейс в MOODLE або імпортуватися в різних форматах.Доступними є такі типи питань: питання з декількома відповідями може підтримувати одну правильну відповідь або декілька; коротка відповідь(слово або фраза); питання, що передбачають відповідь типу «Так/ні»; питання на зіставлення; довільні питання; питання з числовою відповіддю (вказується інтервал); питання із уписуваними відповідями в тексті на місці пропусків.«Форум» – організовано як і будь-який форум в Інтернет – спілкування з авторами. У курсі може бути необмежена кількість форумів. Доступ до них може бути відкритим, а може бути обмеженим. Можна, наприклад, створити окремо форум для викладачів курсу. В кожному форумі – окремі теми для відкритого обговорення різних питань. Теми у форумі створює викладач, якщо в налаштуваннях не обумовлена така можливість для студентів. Кожен запис у форумі – повідомлення із зазначенням автора і часу, коли воно написано. Кожен форум може існувати обмежений проміжок часу або протягом усього курсу. У форумі можуть бути теми для обговорення навчальних питань і просто для спілкування за інтересами.«Чат» схожий на форум, але для обміну повідомленнями користувачі повинні одночасно перебувати на сайті курсу в чаті – спеціально організованому просторі. Своєрідне спілкування в реальному часі багатьох користувачів одночасно. Якщо деяке питання потрібно обговорити всім разом, призначаємо дату і час, коли всі студенти одночасно будуть в курсі – тобто зустрічаємося в чаті.«Анкета» – аркуш із питаннями, що дозволяє отримати інформацію про всіх студентів одночасно. За допомогою цього модуля можна зібрати попередні відомості одразу про всіх студентів на початку навчання і на підставі отриманих даних розділити студентів на групи. У навчальних темах використовується рідко, хоча це хороший спосіб з’ясувати, наприклад, рівень засвоєння матеріалу всіма студентами одночасно, або отримати інформацію про ступінь задоволеності формою викладу матеріалу. Анкети можуть бути персональними і анонімними. Типово в системі тільки одна анкета, питання якої звичайним способом не редагуються. Тому і використовується дуже рідко.Курс «Комп’ютерний навчальний практикум», який у нас викладається на 2 курсі, має деякі особливості викладання – всього 20 аудиторних годин, а СРС – 50 годин, тому ми створили електронний курс в системі дистанційного навчання. Цей курс містить наступні елементи: опорні конспекти лекцій у вигляді навчальних презентацій, методичні вказівки для виконання індивідуальних робіт, самі завдання, тести і елемент курсу «Відповідь у вигляді файлу», за допомогою якого студенти можуть надіслати свої виконанні завдання. Елемент курсу «Форум» дозволяє студенту задати питання викладачу і отримати відповідь.В свою чергу, викладачу система надає наступні можливості:– основний викладач має повний контроль над налаштуваннями курсу, включаючи права доступу для інших учителів курсу;– вибір форматів проходження курсу, наприклад, за тижнями, за темами;– гнучкий комплект функцій – форуми, робочі зошити, тести, ресурси, опитування, анкети, завдання, чати і практикуми;– публікація на домашній сторінці курсу останніх змін;– усі оцінки для форумів, робочих зошитів, тестів і завдань можна проглянути на одній сторінці (і завантажити файл у форматі MS Excel);– повні відомості про входи користувача і відвідування елементів курсу – повний звіт по кожному студентові доступний з діаграмами відвідуваності і деталями по кожному модулю;– використання пошти – копії повідомлень на форумі, відгуки викладачів можуть бути відправлені електронною поштою у форматі HTML або текстовому;– шкала оцінок – учителі можуть самі визначати шкалу оцінок (систему оцінювання) для оцінювання повідомлень на форумах, завдань і робочих зошитів.При роботі з курсом студент має наступні можливості:– отримати звіт про діяльність;– доступ до лекційних матеріалів;– пройти тестування;– отримати результати тестів;– можливість відправити завдання у вигляді файлів;– участь у форумі по дисципліні і можливість поставити питання викладачеві у будь-який час;– можливість побачити оцінку за завданням і коментарі викладача.З досвіду проведення такого курсу можна зробити висновки:студент може вільно розпоряджатися своїм часом;має доступ до лекційних і інших навчально-методичних матеріалів;має можливість відправити «чернетку» завдання для перевірки і отримати попередню оцінку і коментар викладача;викладач має можливість перевірити витрачений час студента на вивчення матеріалів курсу;викладач має можливість попередньо перевірити роботи і не витрачати на це час при прийомі заліку;відгук викладача та отриману оцінку на завдання студент може знайти на своїй сторінці завданняотримана оцінка автоматично заноситься у відомість оцінок.Безумовно, дистанційний курс не в змозі замінити живе спілкування студента і викладача, але допомагає в процесі навчання.Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від компетенції викладача, а також ресурсного рівня (як матеріально-технічної і інформаційно-комунікативної бази, так і кадрового потенціалу – рівня підготовки викладачів для роботи в дистанційних формах навчання). Крім того, важливим показником якості дистанційного навчання є якість учбового матеріалу. Потрібна розробка нових програм курсу інформатики і перегляд концепцій вивчення цього предмета. Необхідно вирішувати проблему технічного оснащення, постачання програмним забезпеченням і підготовки кадрів на державному рівні. Потрібна розробка технологій використання комп’ютерів в учбовій діяльності і суворе дотримання технологічної дисципліни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Брескіна, Лада Валентинівна, and Ольга Яківна Рубанська. "ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).17.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу проблем запровадження дистанційних форм навчання в сучасну методику вищої та загальноосвітньої школи. Навчання у вишах та в загальноосвітніх закладах має низку відмінностей, пов’язаних з відмінностями методик навчання дітей та молоді різних вікових категорій, але недоліки при впровадженні дистанційних форм навчання були виявлені схожі. Особливе значення це набуває при підготовці майбутніх учителів в педагогічних вишах, коли студенти в ході підготовки в педагогічному університеті придбають досвід використання дистанційних технологій, який потім можуть запроваджувати в своєї професійної діяльності, тобто при навчання учнів в загальноосвітньому навчальному закладі. Таким чином нами проводиться паралель між підготовкою студентів педагогічних університетів та учнів в школах. Метою написання роботи є формування загальних підходів для підготовки майбутніх учителів в галузі використання сучасних інформаційних технологій у навчанні. В роботі наводяться приклади використання інформаційних технологій у навчанні за останні 15 років та надаються висновки щодо підвищення ефективності навчання в умовах використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, які постійно змінюються (модифікуються, або повністю зникають). Одержані протягом багаторічної роботи результати можна застосовувати при підготовці студентів педагогічних університетів. Особлива увага в роботі приділяється підготовці учителів інформатики. Наведені в роботі результати експериментального використання дистанційних форм навчання та ефективної комунікації базуються на досвіді роботи зі студентами та співпрацівниками кафедри прикладної математики та інформатики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» та з учнями Одеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 73. Розглядаються особливості реалізації навчання за синхронною та асинхронною формою (синхронне навчання та асинхронне навчання).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Фонарюк, О. В. "STEM-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 154–60. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-23.

Full text

Abstract:

У статті представлено вихідні положення реалізації STEM-орієнтованого підходу до навчання математики, який характеризується поєднанням міждисциплінарності та практико-орієнованості у вивченні математики, визначається як процес формування низки особистісних якостей молоді, що визначає їх успішність на ринку праці (критичне мислення, системне мислення, вміння навчатися впродовж життя, уміння працювати в команді, здатність до розв’язування комплексних проблем тощо). Проблема дослідження полягає в потребі професійної підготовки майбутніх учителів математики до реалізації концепції Нової української школи та впровадження STEM-орієнтованого підходу. Матеріал дослідження складається з організаційних форм неформального навчання математики (відкритий простір, майстерня майбутнього, навчання на прикладі, світове кафе). Методами дослідження є аналіз ключових компетентностей, визначених концепцією Нової української школи як пріоритетних завдань організації навчального процесу; синтез основних принципів реалізації STEM-орієнтованого підходу в навчанні математики; порівняння очікуваних пріоритетних результатів загальної середньої освіти та можливостей STEM-орієнтованого підходу у їх забезпеченні. У результаті описано досвід реалізації STEM-орієнтованого підходу до навчання математики для вищої педагогічної школи на основі комунікативних методик неформальної освіти. Сформульовано висновок, що вихідними принципами STEM‑освіти є інтегративність та практико-орієнтованість для демонстрації взаємозв’язку науки і життя, а інструментами її впровадження у навчальний та позанавчальний процеси на всіх рівнях освіти є комунікативні методики проблемного навчання. Реалізація STEM-орієнтованого підходу у навчанні математики ґрунтується на принципах інтегративності, системності, інтерактивності, практико-орієнтованості, адаптивності, технологічності, неформальності. Дотримання принципів і реалізація змісту STEM-освіти в навчанні математики дозволяє формувати ключові компетентності тих, хто навчається, як надзавдання освітньої діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Бабатенко, Олександр. "Розвиток професіоналізму фахівців харчової промисловості: методи дослідження динаміки функціональних станів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 24–34. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-24-34.

Full text

Abstract:

В статті проаналізовано особливості психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців в умовах харчової промисловості. Мета статті полягає у визначенні сутності психологічної регуляції функціональних станів фахівців й розкритті її особливості в умовах харчової промисловості. Методичний підхід грунтується на теоретико-методологічних положеннях про системну будову психічних явищ та концепцію розвитку соціотехнічних систем діяльності. Проаналізовано методи регуляції функціонального стану (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Доведено, що психічна саморегуляція стану створює позитивний вплив на процеси відновлення працездатності, підвищення ефективності професійної діяльності. Корегуючий вплив методу на індивідуально-психологічні особливості особистості привернув увагу багатьох вчених для його використання здоровими людьми у різних галузях діяльності. Особливо широкого розповсюдження для регуляції функціональних станів організму за допомогою аутогенного тренування отримано у соціальній роботі. Найбільш широкого розповсюдження у її практиці отримало “психорегулююче тренування” під назвою “психом'язове тренування” та “емоційно-вольова підготовка” фахівців. Особливістю методики є те, що у обох випадках навчання проводиться у формі гетеротренінгу під керівництвом психолога, або лікаря чи тренера. В основі курсу лежать вправи тренованої м'язової релаксації, які викликають фазові стани у корі головного мозку. У подальшому засвоюються вправи, спрямовані на загальне заспокоєння; цілеспрямовано розвивається здібність до сенсорної репродукції; використовуються прийоми, спрямовані на підвищення здібностей до самонавіювання і активної реалізації формул самонаказів. Розглянувши основні шляхи та засоби оптимізації і профілактики несприятливих функціональних станів, здійснення психологічного аналізу діяльності фахівців харчової промисловості, вивчення досвіду застосування засобів оптимізації для усунення несприятливих функціональних станів в таких галузях науки як соціальна психологія, психологія соціальної роботи, соціальна медицина, психологія та психофізіологія праці стверджуємо, що реалізація корегуючих впливів на функціональні стани в умовах професійної діяльності може бути здійснена за допомогою методу довільної психічної регуляції стану, який на сьогодні є найбільш актуальним і перспективним психологічним засобом оптимізації функціональних станів та розвитку професіоналізму. Зазначений метод є достатньо ефективним для усунення несприятливих функціональних станів (перевтоми, нервово-психічної напруги, гіперкінезії, монотонії тощо). Його використання і складає перспективу подальших досліджень у контексті психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців харчової промисловості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Когут, Уляна Петрівна. "Методичні аспекти використання системи Maxima при підготовці бакалаврів інформатики." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 154–62. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.784.

Full text

Abstract:

У статті наведено загальну характеристику систем комп’ютерної математики та умови доцільного використання системи Maxima як засобу фундаменталізації у навчальному процесі бакалаврів інформатики. Визначено напрями педагогічного використання СКМ при вивченні інформатичних дисциплін. Визначено перспективні напрямки розвитку систем комп’ютерної математики. Мета: провести теоретичний аналіз педагогічного використання СКМ Maxima у навчанні інформатичних дисциплін. Задачі: 1) проаналізувати сучасні підходи стосовно застосування СКМ у навчальному процесі; 2) розглянути систему Maxima в аспекті навчального середовища. Об’єкт дослідження: процес навчання бакалаврів інформатики із застосуванням СКМ. Предмет дослідження: особливості використання СКМ Maxima у навчанні інформатичних дисциплін. Методи дослідження: вивчення праць вітчизняних авторів, присвячених проблемам використання СКМ. Результати: виявлено шляхи використання СКМ у підготовці бакалаврів інформатики. Висновки: розглянуто методичні аспекти системи Maxima при підготовці бакалаврів інформатики, виявлено перспективи використання систем комп’ютерної математики у навчанні інформатичних дисциплін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Vasenko, Vasyl. "Реалізація графічної складової у формуванні проектно-технологічної компетентності учнів." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-13-18.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології». Визначається місце та завдання технологічного компоненту в трудовому навчанні учнів й звертається увага на його графічну складову. Розглядаються деякі умови формування проектно-технологічної компетентності школярів у графічній діяльності на уроках трудового навчання. Проводиться аналіз змісту цього навчального предмету через призму формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, ролі техніки, проектування і технологій обробки матеріалів у розвитку суспільства.Анонсована компетентність розглядається на предмет виявлення можливостей формування техніко-технологічних знань, умінь і навичок на уроках трудового навчання. При цьому звертається увага на методи, які застосовуються у взаємодії вчителя і учня у педагогічному процесі в освітній галузі «Технологія» та дозволяють модернізацію навчання в загальноосвітній школіВизначено структуру та характеристики компетенцій учнів базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології»: розрахунково-графічні; проектно-технологічні; техніко-технологічні; виробничо-технологічні; творчо-конструкторські, формування яких здійснюється технологічним компонентом у вигляді проектування. На основі цього доведено, що у проектній діяльності учні базової загальної середньої освіти реалізують графічну складову проектно-технологічної компетентності через розуміння і виконання елементів художнього конструювання за графічним зображенням або власним задумом, обрання та застосування методів художнього і технічного проектування, читання і розуміння графічних зображень, необхідних для виконання завдань проекту, тощо. Школярі повної загальної середньої освіти – різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо) та проведення художньо-конструкторського аналізу об’єкта проектування і т.п.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Павлюк, Любов. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ." Professional Pedagogics 2, no. 21 (January 21, 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.92-99.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження зумовлена реформою вищої освіти, зростанням вимог до професійної підготовки випускників закладів вищої освіти, потребою переходу від традиційного стилю викладання дисциплін до інноваційного. Мета: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Методи: аналіз наукової літератури, вивчення педагогічного досвіду, анкетування, бесіди, усне опитування з метою виявлення ефективності застосування інноваційних методів навчання, систематизація даних. Результати: визначено роль інтерактивних технологій у підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; з’ясовано, що організація освіти на основі компетентнісного підходу базується на посиленні практичної професійної спрямованості навчання, розвитку педагогічних здібностей і ціннісних орієнтирів студентів; доведено, що на лекційних заняттях перевагу варто надавати інтерактивному навчанню з елементами проблемного підходу; лабораторні заняття доцільно проводити за допомогою комп’ютерних програм з моделювання електронних схем; презентовано розроблену на засадах інтерактивного навчання систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з курсу «Загальна електротехніка та практикум з електромонтажних робіт»; обґрунтовано трикомпонентну структуру критеріїв та відповідних показників оцінювання рівня сформованості компетентності з електротехніки; здійснено експериментальну перевірку ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки при підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; доведено, що використання інтерактивних методів навчання позитивно впливає на динаміку сформованості компетентності з електротехніки. Висновки: підготовка сучасного вчителя трудового навчання і технологій повинна здійснюватися з посиленням практичної складової освітніх програм, а також матиме ефективність за умови системного використання інтерактивних освітніх технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

БОГДАНОВ, Є. П. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ (70–80-ті роки ХХ СТОЛІТТЯ)." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 3 (November 17, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.9.

Full text

Abstract:

Організація навчання керівного та особового складу об’єктових формувань цивільного захисту має важливе зна- чення в контексті створення загальної спроможності суб’єктів господарювання до проведення заходів з ліквіда- ції наслідків надзвичайних ситуацій. До складу формувань включаються працівники суб’єктів господарювання на непрофесійний основі, які не мають сформованих компетенцій щодо виконання спеціальних рятувальних та віднов- лювальних робіт, що створює необхідність забезпечення високого рівня їх підготовки до виконання завдань у сфері цивільного захисту, вироблення єдиних підходів до організації навчання такої категорії працівників з питань цивіль- ного захисту. У статті здійснена спроба ретрансляції досвіду підготовки невоєнізованих формувань цивільної обо- рони у 70–80-ті роки ХХ століття, оскільки країна мала значні напрацювання з окреслених питань. Мета роботи – проаналізувати нормативне-правове забезпечення з питань функціонування та підготовки невоє- нізованих формувань цивільної оборони у 70–80-х роках ХХ століття у системі цивільної оборони. Методологія – принципи єдності історичного і логічного, послідовності, наступності, зв’язку теорії з практикою. Наукова новизна полягає в актуалізації продуктивних підходів до здійснення підготовки невоєнізованих форму- вань цивільного оборони у 70–80-ті роки ХХ століття на сучасну практику навчання формувань цивільного захисту. З огляду на дослідження окресленого питання, зроблено такі висновки: Важливе значення при організації навчання працівників, які входять до складу формувань цивільного захис- ту, належить якісному плануванню спеціальної підготовки, розробці необхідного супроводжуючого програмно- го забезпечення. При розробці програм спеціальної підготовки керівникам суб’єктів господарювання доцільно дотримуватись модульного підходу з визначенням загальних та спеціальних тем для формувань різного призна- чення. Широке застосування нормативів цивільного захисту слугуватиме виробленню загальних підходів до оці- нювання дій особового складу. Тематика наступних досліджень полягатиме у окресленні окремих тем загальної та спеціальної складової спеці- альної програми підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Беседін, Борис, and Анастасія Кириченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 89–108. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245403.

Full text

Abstract:

В статті висвітлено педагогічну проблему застосування методу проєктів на уроках математики. Проведено аналіз психолого-педагогічної літератури та розглянуто шляхи вдосконалення проєктної діяльності та заохочення учнів до самостійного пошуку вирішення поставлених задач. Сучасний розвиток освіти спрямований на формування компетентнісного підходу під час навчання. Компетентність включає в себе: знання, уміння, досвід, цінності, ставлення. Проєктна діяльність створює умови, в яких учень може набути досвіду, сформувати цінності і відповідно ставлення до математики, оточуючих та навчання. Тож, коли ми впроваджуємо проєктну діяльність, то перш за все, ми працюємо над впровадженням компетентнісного підходу. Основним завданням освіти є формування в учнів вміння і бажання вчитися все життя. Тому в сучасному світі все більш актуальним стає використання в освітньому процесі таких прийомів і методів, які формують вміння самостійно добувати нову інформацію, висувати гіпотези, робити висновки. Загальна дидактика та окремі методики в рамках навчального процесу закликають вирішувати проблеми, пов'язані з розвитком у школярів самостійності та саморозвитку. А це, в свою чергу, спонукає до пошуку нових форм і методів навчання. Проєктна діяльність виявляється досить ефективним методом при навчанні математики. В основі цього методу лежить залучення учнів до активної пізнавальної та творчої спільної діяльності при вирішенні однієї загальної проблеми. Все, що учень пізнає теоретично, він повинен вміти застосовувати практично для вирішення проблем, що стосуються його життя. Він повинен знати, де і як він зможе застосувати свої знання на практиці, якщо не зараз, то в майбутньому. Проєктна діяльність учнів – сфера, де є потреба у зв’язку між знаннями і вміннями, теорією і практикою. Реалізація методу проєктів під час навчального процесу допоможе учням в набутті соціальних навичок, розвитку критичного мислення, вмінні робити висновки, спираючись на власні спостереження та досвід, вміти працювати в команді, враховувати різні точки зору та допоможе навчитись застосовувати отримані знання на практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

ГАВРЮШЕНКО, Ганна. "ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-143-151.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті акцентовано увагу на тому, що в системі роботи з підвищення креативного розвитку учнів особливе місце займають предметні олімпіади. Зазначено, що олімпіади з географії дозволяють перевірити не тільки географічні знання і уміння, але й логічне мислення учнів, їхню загальну ерудицію, творчий потенціал, здатність аналізувати будь-яку сучасну проблему, що містить географічні аспекти, сприяють формуванню в учнів наукового світогляду. Підкреслено, що олімпіадні завдання мають бути цікавими. Разом з тим, їх зміст має ґрунтуватися як на класичних наукових концепціях, так і враховувати новітні досягнення географічної науки. Показано, що в основу підготовки учнів до географічних олімпіад мають бути покладені принципи розвивального і виховного навчання, індивідуалізації та диференціації навчання, активності та самостійності навчання. Зазначено, що головними стратегіями навчання учасників географічних олімпіад мають бути прискорення (випередження), поглиблення, збагачення та проблематизація навчання. З’ясовано, що основними складниками успішної підготовки учасників географічних олімпіад є: географічна ерудиція; теоретична підготовка; знання географічної номенклатури; розуміння основних географічних закономірностей; уміння пояснювати географічні явища та моделювати географічні процеси, а також застосовувати теоретичні знання на практиці; польові навички (орієнтування на місцевості, картографування території тощо). Систематизовано основні типи тестових завдань, які зустрічаються на Міжнародній географічній олімпіаді та географічних олімпіадах обласного й Всеукраїнського рівнів. Зазначено, що в тестових завданнях Міжнародної географічної олімпіади використовуються фото-, відео- та аудіофрагменти, велика кількість карт, а також ілюстрацій: зображень ландшафтів і географічних об’єктів, людей і пам’ятників архітектури тощо, завдяки чому подається інформація із вищим коефіцієнтом сприйняття. Виявлено, що практичні завдання міжнародних географічних олімпіад (на відміну від вітчизняних) організовано у вигляді реальних польових досліджень на місцевості. Ключові слова: географічні олімпіади, принципи навчання, стратегії навчання, тестові завдання, теоретичні завдання, практичні завдання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Лимарєва, Юлія, Марія Цимбал, and Анна Алексєєва. "РЕАЛIЗАЦIЯ IДЕЇ НАСТУПНОСТI НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛIН." Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, no. 11 (June 23, 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.31865/2413-26672415-3079112021234884.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена висвiтленню основних проблеми реалiзацiї iдеї наступностi у навчаннi та формуваннi основних навичок органiзацiї неперервностi освiти людини впродовж життя. Доведено їх природнiсть у формуваннi свiдомої, всебiчно розвиненої та компетентної особистостi. На прикладi опанування здобувачами освiти знань про «Око. Зiр. Оптичнi прилади» висвiтлено можливостi практичної реалiзацiї iдеї наступностi впродовж навчання у закладах загальної середньої освiти. Розглянуто приклади практичних завдань, що можуть мотивувати вивчення зазначених тем, доводячи, разом iз тим, їх важливiсть та значущiсть для здобувачiв освiти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Казєв, О. В., М. М. Овчар, and І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження. Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Красюк, Юлія Миколаївна, Ірина Василівна Шабаліна, and Марина Валеріївна Сільченко. "Масштабне тестування студентів з використанням дистанційних технологій." New computer technology 5 (November 6, 2013): 53–54. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.75.

Full text

Abstract:

Зміна соціального контексту розвитку освіти та інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) визначають основною метою навчання економічної інформатики – формування у майбутніх економістів здібностей і прагнення адаптуватися до інформаційного середовища діяльності, яка стрімко змінюється; формування стабільних навичок використання засобів сучасних ІКТ у професійній діяльності та повсякденному житті; пропедевтику подальшої інформаційної підготовки протягом усього життя при орієнтації на індивідуальні особисті запити студента.За останні роки загальний рівень інформаційної культури випускників середніх ЗОШ підвищився і це зумовило скорочення годин, що відводяться на вивчення інформатики у ВНЗ. Разом з тим, виникла значна диференціація першокурсників економічних спеціальностей за знаннями та вміннями з ШКІ. Ми прагнемо, щоб процес навчання в університеті для кожного студента був цікавий та проходив на відповідному йому рівні складності. Тому виникає необхідність впровадження диференціації навчання економічної інформатики у ВНЗ економічного профілю, яка б була орієнтована на всіх студентів та спиралась на індивідуальні можливості кожного студента.Для цього спочатку потрібно визначити рівень підготовки кожного студента з ШКІ. З цією метою протягом першого тижня вересня в локальній мережі КНЕУ з використанням СДН WebCT проводиться вхідне тестування першокурсників з ШКІ. Мета проведення такого тестування – визначити рівень підготовки кожного першокурсника до продуктивної навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення університетської нормативної дисципліни “Економічна інформатика”.Тест містить тестові завдання на визначення 1-го та 2-го рівнів засвоєння навчального матеріалу (рівнів ознайомлення та відтворення) з тем, які відповідають програмі з інформатики для ЗОШ універсального профілю.База тестових завдань містить 54 групи завдань, сформованих у відповідності до змістовної складової та рівня складності. Загальна кількість тестових завдань в тесті перевищує 700, що забезпечує унікальність набору тестових завдань для кожного студента.За результатами такого тестування викладач набуває можливість:відразу визначити рівень підготовки кожного першокурсника до продуктивної навчально-пізнавальної діяльності в процесі навчання економічної інформатики;отримати розгорнуту структуровану інформацію щодо рівня загальної підготовки першокурсників з ШКІ за розподілом балів (рис. 1, наведено розподіл для всіх факультетів університету) та за тематикою (рис. 2);рекомендувати тим студентам, що не досягли рівня державного стандарту освіти з інформатики, додатково до навчального курсу “Економічна інформатика” вивчати курс “Вступ до інформатики”;дібрати методи роботи зі студентами різних груп та правильно дозувати допомогу кожному студенту, підвищуючи ефективність його навчально-пізнавальної діяльності, не знижуючи вимог до змісту навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Khaustova, Olena. "Загальні правила комунікації студента з пацієнтом." Psychosomatic Medicine and General Practice 3, no. 4 (February 18, 2019): e0304177. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.177.

Full text

Abstract:

Для більшості студентів початкові кроки навчання спілкування з пацієнтом є дуже тривожними та складними. Це насамперед обумовлено потужною соціальною роллю лікаря в суспільстві, до якої студенти-медики молодших курсів не готові як з точки зору професійної компетентності, так і особистічної психологічної зрілості. Саме тому на початках виникає безліч запитань щодо особливостей професійної медичної комунікації, які студенти задають собі і своїм викладачам, коли вони починають навчання комунікативним навичкам лікаря. У статті представлені відповіді на найбільш поширені запитання, що викликають занепокоєння у студентів з приводу спілкування з пацієнтами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Бойко, Наталія Григорівна. "РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ, ВИХОВАТЕЛЯ, БАТЬКІВ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 308–14. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.15.

Full text

Abstract:

У даній статті основна увага приділяється ролі вчителя і вихователя та тим загальним педагогічним і психологічним питанням індивідуального підходу, які вважаються важливими у навчанні дітей будь-якому передбаченому програмою предмету в дитячих навчальних закладах, у тому числі і іноземній мові. Висвітлюються фактори, які сприяють раціональній організації навчального процесу з урахуванням особливостей пізнавальної діяльності дошкільника. Розглядаються також проблеми навчання іноземній мові в плані всебічного розвитку дитини та підготовки її до школи. У статті наголошується, що успіх в навчанні дітей іноземній мові в умовах закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від врахування індивідуальних особливостей кожної дитини, так як знання індивідуальних особливостей кожної дитини допоможе вчителеві наперед визначити, які доручення давати дітям під час заняття, які ставити питання, як розподілити ролі під час розучування інсценувань і ін. Знаючи особливості групи в цілому і кожної дитини окремо, вчитель зможе правильно планувати колективні і індивідуальні завдання, не порушуючи загального ритму навчального процесу. Автор зазначає що, тільки за наявності психологічного контакту з групою в цілому і з кожною дитиною окремо, вчитель взмозі зробити свої методичні розробки настільки мобільними, щоб процес навчання завжди підпорядковувався конкретній ситуації, що склалася.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Руденко, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ЧАТ-ЕТИКЕТУ У СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-006.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. У статті актуалізується проблема формування культури віртуального спілкування у процесі дистанційного навчання для студентів коледжів. Показано, що культура віртуального спілкування (нетикет, мережний етикет, чат-етикет) є сьогодні невід’ємною складовою культури особистості. Висвітлено особливості створення, розвитку і характеру змін чат-етикету залежно від сфери його застосування. Актуалізовано проблему низького рівня віртуальної комунікації між суб’єктами освітнього процесу і його вплив на якість навчання. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети використовувалися теоретичні методи дослідження: аналіз і узагальнення наукових джерел з метою розкриття основних положень досліджуваної проблеми; емпіричні методи: анкетування, спостереження, бесіда; статистичні методи опрацювання результатів опитувань респондентів. В експерименті взяли участь студенти і викладачі Сумського медичного коледжу, Сумського машинобудівного коледжу, Сумського медичного коледжу, Конотопського індустріального коледжу. Загальна кількість учасників– 277 студентів і 58 викладачів. Результати. Формування чат-етикету можливе за такою стратегією: висвітлення і обговорення проблеми, проведення тренінгу, вікторин та конкурсів; включення теоретичного матеріалу з історії розвитку, основ і тенденцій чат-етикету у вивчення дисциплін («Інформатика», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Зарубіжна література» та інших); спостереження і зворотній зв’язок зі студентами після проведених заходів. Описано тренінг «Чат-етикет: 10 правил культурного віртуального спілкування». Вироблені загальні правила чат-етикету, важливі як для дистанційного навчання, так і для повсякденного застосування у спілкуванні з віртуальними спільнотами. Висновки. Доведено ефективність здійснених формувальних впливів. Спроєктовано перспективні розвідки у напрямку дослідження суголосної проблеми формування етикету відеоконференцій, навчання кібербезпеці і захисту особистої інформації, поліпшенню медіаграмотності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Salnyk, Iryna V. "МОБІЛЬНІ ПРИСТРОЇ ТА СУЧАСНЕ ОСВІТНЄ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 73, no. 5 (October 22, 2019): 1–14. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2918.

Full text

Abstract:

Використання мобільного навчання сьогодні викликає певні суперечки в середовищі освітян. Деякі вчителі вважають, що це буде заважати навчальному процесу в класі, але в той же час більшість бачать значний потенціал у використанні мобільних технологій. У статті описано власні дослідження з використання мобільних технологій для навчання фізики. Зокрема розглядаються можливості мобільних додатків та сенсорів мобільних пристроїв як вимірювальних приладів для проведення фізичних експериментів. Нами доведено, що використання датчиків мобільних пристроїв у віртуально орієнтованому середовищі значно розширює його функціональні можливості. А саме дозволяє проєктувати та розробляти недорогі лабораторії, які можуть бути використані як на уроках, так і поза школою для проведення цікавих досліджень та одночасного вивчення фізики. У статті показано, що прийомів розвитку пізнавального інтересу учнів до фізики багато, але більшість з них пов’язана із залученням учнів до самостійної експериментаторської діяльності з використанням комп’ютерних та інноваційних технологій. Серед інноваційних технологій нами виділені ігрові. Показано, що використання засобів ІКТ дозволяє використовувати в процесі навчання ігрові елементи, які роблять його легким, цікавим, більш відкритим та креативним. Запровадження у навчанні фізики унікального освітнього програмного забезпечення Algodoo є сучасним напрямком, що дозволяє заохочувати дітей до самостійної експериментаторської діяльності та сприяє розвитку їх креативного мислення. Завдяки простому редагуванню учні можуть створювати різні фізичні об’єкти та працювати з ними. Одночасно програма дозволяє проводити достатньо складні обчислення та будувати графіки залежності досліджуваних величин, що значно спрощує сприйняття результатів досліду та їх опрацювання. У роботі запропоновані конкретні методичні підходи щодо використання Algodoo на уроках фізики, наприклад, під час вивчення архімедової сили, дослідження залежності швидкості руху тіл від прикладених сил. Практика запровадження пропонованих у роботі підходів під час навчання учнів Наукового ліцею м. Кропивницького показала підвищення їх зацікавленості, вмотивованості та усвідомленості у вивченні фізики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Загальне навчання'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles