Academic literature on the topic 'Завдання з надання впевненості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Завдання з надання впевненості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Завдання з надання впевненості"
1
Makarenko, Inna, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Natalia Zemliak, and Serhiy Makarenko. "Стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку компаній." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 78–90. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.05.
Full textAbstract:
Метою статті є обґрунтування доцільності використання стандартів, що регулюють порядок проведення аудиту звітності зі сталого розвитку, для упорядкування процесу верифікації такої звітності в інтересах стейкхолдерів.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають компаративний і контент-аналіз міжнародно визнаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку, зокрема Cтандарту із надання впевненості AA1000 (AA1000AS, AccountAbility) та Міжнародного стандарту з надання впевненості МСЗНВ 3000 Ради з надання впевненості (International Standard on Assurance Engagements (ISAE 3000) «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом, чи оглядом історичної фінансової інформації» Ради з надання впевненості. Застосування цих аналітичних інструментів дозволило виділити переваги та обмеження кожного з названих стандартів.
Результати. Установлено, що забезпечення незалежного аудиторського підтвердження звітності зі сталого розвитку характеризується зростаючим трендом серед найбільших світових компаній. Аудит є однією з умов забезпечення довіри до звітності зі сталого розвитку для стейкхолдерів, відповідно стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку виступає запорукою якості його проведення та надійності отриманих аудитором висновків. Проведено аналіз обсягів подання верифікованої звітності зі сталого розвитку та компаративний аналіз двох основних стандартів у сфері її аудиту за основними критеріями, що охоплюють їх статус, мету, верифікаторів, процеси, вимоги, обсяги та принципи проведення, оформлення результатів та особливості публікації думки аудитора.
Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано важливість і доцільність застосування міжнародно визнаних стандартів AA1000 та ISAE 3000 як бенчмарків для стандартизації звітності зі сталого розвитку на основі визначених їхніх переваг та недоліків. Порівняльна характеристика й оцінка частоти практичного застосування вказаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку дістала дальшого розвитку.
Практична цінність / значущість. З урахуванням вигід та обмежень проаналізованих стандартів на регуляторному рівні, зокрема і в Україні, можуть бути розроблені національні підходи щодо стандартизації аудиту звітності зі сталого розвитку. На рівні окремих компаній, зокрема великих аграрних холдингів, зазначені стандарти можуть використовуватися паралельно в комунікативному полі їхньої взаємодії зі стейкхолдерами залежно від категорій зазначених сторін.
2
Shalimova, Nataliia, and Iryna Androshchuk. "Assurance Engagements and Assurance Engagements Other than Audit or Review of Historical Financial Information: Trends of Introduction in Audit Practice and the Development of Standardization Processes." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, no. 6(39) (2021): 163–78. http://dx.doi.org/10.32515/2663-1636.2021.6(39).163-178.
Full textAbstract:
The problem of modern audit development is the trend of using classical approaches to the classification of audit in determining the areas of improvement of organizational and methodological foundations of the engagements in which the subject matter are various objects. Determining the key principles of development of the organization and methods of performing audit services requires an in-depth analysis of the historical development of the audit, determining its further development, taking into account historical landmarks. The aim of the study is to systematize current trends in audit development and assurance engagements, to investigate trends in regulation of assurance engagements as a whole and assurance engagements other than audit or review of historical financial information, to justify the development of national practice of standardization of their implementation. Trends in the development of auditing in the historical context are systematized in accordance with the processes of using the term "assurance engagement". The historical stages of introducing the concept of "assurance engagement" into audit practice are revealed. The trends in the formation of assurance engagements other than audit or review of historical financial information, in International Standards of Quality Control, Auditing, Other Assurance, Related Services are specified. A comparative analysis of the structure of the International Conceptual Framework of Assurance Engagements is presented. A comparative description of the content of International Standards of Assurance Engagements regarding the requirements for the organization and methodology of their fulfilling is proposed. The differences in the development of International Standards of Assurance Engagements from the International Standards on Auditing are specified, the directions and targets for the development of the national system of regulation and standardization of assurance engagements other than audit or review of historical financial information are substantiated.
3
Antoniuk, O. R. "РОЗВИТОК МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ТА АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 14. http://dx.doi.org/10.31713/ve220202.
Full textAbstract:
Статтю присвячено науковій проблематиці формування аудиторських послуг (відмінних від аудиту та завдань з надання впевненості) в Україні, що особливо актуалізується в період кризи, за впливу зовнішніх чинників, таких як пандемія. У статті розглядається надійність та якість роботи аудиторських фірм в умовах кризи для задоволення вимог клієнтів. Розглянуто питання якості надання аудиторських послуг. Дослідженням встановлено наступні проблемні питання у розвитку аудиторських послуг: 1) неоднозначність термінологічного апарату; 2) наявність різних підходів до оцінки результуючих показників аудиторської послуги; 3) наявність можливої необізнаності представника клієнта з результатами виконання послуги, що вимагатиме від аудитора прийняття власних рішень (суджень) та ініціатив з ідентифікації результуючих показників; 4) визначення вимог до аудиторської послуги передбачає участь певних користувачів, що може супроводжуватись низьким рівнем обізнаності та компетентності з боку користувача (замовника); 5) ускладнення процесу ідентифікації предмету аудиторської послуги, що збільшує ймовірність відмови від завдання у зв’язку з підвищеним ризиком її неякісного виконання; 6) значний обсяг застосування професійного судження аудитора в процесі виконання аудиторської послуги.При цьому аудитору потрібно визначати критерії з врахуванням різних точок зору науковців, теоретиків та практиків, особливо при виконанні таких аудиторських послуг, щодо яких відсутні орієнтири у нормативних документах. Посилаючись на матеріали попередніх досліджень, автор робить висновки, що характеристики деяких послуг взаємодіють один з одним, що додатково підтверджує гіпотезу про можливість узагальнення певних характеристик на рівні певних завдань та їх подання в стандартах або інших документах. Пропонується встановити критерії на рівні стандартизації для оцінки надійності та якості виконання аудиторських послуг. Надання гарантій якості супутніх та інших аудиторських послуг має ґрунтуватися на концепції, яка визначатиме теоретичне забезпечення контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) при виконанні супутніх та інших послуг професійної аудиторської діяльності для теоретичної підтримку і практичну реалізацію. Матеріал статті допомагає визначити вектори розвитку нормативно-правової бази аудиторських послуг на національному рівні.
4
Головач, В. "Міжнародні стандарти аудиту, вимоги законодавства та реалії сьогодення стосовно виконання аудитором завдань з надання впевненості." Бухгалтерський облік і аудит, no. 7 (2012): 42–47.
Find full text
5
Fedchenko, V. Y. "КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 89–94. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9417.
Full textAbstract:
Згідно з сучасними поглядами на депресивні розлади, метою реабілітації необхідно вважати попередження рецидивів, досягнення та підтримання найможливішого рівня соціального функціонування для конкретного пацієнта, що передбачає після досягнення ремісії продовження терапії, в тому числі з урахуванням резидуальної симптоматики.
Мета дослідження – розробити комплексну диференційовану систему реабілітації депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей їх перебігу та стандартів терапії.
Матеріали і методи. Обстежили 122 пацієнтів із депресивними розладами. Із загальної кількості обстежених 40 осіб були із депресивними епізодами (F 32.0, 32.1, 32.2), 44 – із рекурентними депресивні розладами (F 33.0, 33.1, 33.2), 38 пацієнтів – із дистимією (F 34.1). Діагноз депресивних розладів було встановлено з урахуванням критеріїв МКХ-10. Для проведення дослідження використовували клініко-психопатологічний, психометричний (шкалу Гамільтона (HDRS), шкалу депресій центра епідеміологічних досліджень (CES-D)), психодіагностичний (методику E. Heim для визначення провідних копінг-стратегій, методику “Семантичний диференціал часу”, “Тест самоактуалізації”) методи.
Результати досліджень та їх обговорення. Система заходів реабілітації включала медико-психіатричну, психотерапевтичну та соціальну складову й охоплювала стабілізувальний та профілактичний етапи терапії. Медико-психіатрична складова реабілітації включала в себе психофармакотерапію, спрямовану на стабілізацію стану хворих, купірування виражених поведінкових порушень, призначення препарату тривалої терапії. Основними завданнями психотерапевтичної складової реабілітації були: запобігти інвалідизації, розпаду сім’ї, розриву соціальних зв’язків, зберегти соціальне функціонування пацієнта, допомогти в подоланні почуття провини, безнадійності, неприязні. Психосоціальна складова реабілітації була спрямована на удосконалення соціальних навичок пацієнта, розширення кола сприйняття і міжособистісного спілкування (вироблення адекватних форм поведінки, тренування спілкування і підвищення впевненості в собі). Найефективнішими методами для цієї категорії хворих були групова когнітивно-поведінкова психотерапія, група взаємодопомоги й арт-терапія. При виборі технік когнітивно-поведінкової терапії застосовувався диференційований підхід, що спирався на виділення мішеней психотерапевтичного впливу окремо для депресивних епізодів, рекурентних депресивних розладів та дистимії залежно від вираженості та комбінації порушень у специфічних проблемних зонах.
Висновки. Застосування комплексної диференційованої системи реабілітаційних заходів у роботі з пацієнтами з депресивними розладами, які базуються на урахуванні особливостей перебігу сучасних депресивних розладів та спираються на стандарти терапії, дає можливість підвищити ефективність надання допомоги для цієї категорії пацієнтів.
6
Побокіна, Галина. "Оптимізація процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 203–9. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-203-209.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості оптимізації процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. Доведено, що особливості життєвого вибору залежать від гендерних особливостей та структури особистісної та соціальної зрілості, що дозволило запропонувати типологію зрілості/незрілості у контексті здійснення життєвого вибору. Визначено соціально-психологічні ресурси та барʼєри здійснення життєвого вибору в період ранньої дорослості, повʼязані з параметрами соціально-психологічної адаптації, індикаторами взаємодії з соціальним оточенням, параметрами внутрішньої/зовнішньої мотиваційної орієнтації, базовими потребами, показниками допитливості, відповідальності особистості, параметрами її самоставлення, як усвідомлюваними, так і імпліцитними, мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Розроблено та апробованобагаторівневу соціально-психологічну програму оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості, яка складалася з мотиваційно-діагностичного,корекційно-розвивального та аналітико-моніторингового етапів із застосуванням методів і технік екзистенціальної, когнітивної, поведінкової корекції, терапії творчим самовираженням та ін. Проведена у межах програми корекційно-розвивальна робота позитивно вплинула на смислову сферу учасників. Встановлена значна позитивна динаміка показників за субшкалами смисложиттєвих орієнтацій, що свідчить про підвищення осмислення життя, появу цілей в житті, впевненості у досягненні поставлених цілей; сприятливе емоційне сприйняття життєвого процесу в цілому. Зміни смислової сфери особистості в період ранньої дорослості позитивно вплинули на її ціннісну сферу, що виразилося, зокрема, у підвищенні цінності досягнень, і вказувало на зростання значущості суспільного визнання, успіху у житті, своєї компетентності, цілеспрямованості та сприяло оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір, соціально-психологічна корекція.
7
Михальчук, Юлія Олександрівна. "СТИМУЛЮВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ: ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ У ЗВО." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 5 (February 1, 2022): 44–48. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.6.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз феномена волонтерства, важливою ознакою якого є соціальна ініціатива, що розглядається як можливість прояву добровільної просоціальної діяльності людей, спрямованої на конструювання нової соціальної реальності в процесі соціально-культурної діяльності. Автор зауважує, що волонтерська діяльність сприяє розвитку активної соціальної позиції особистості та стає реальною силою з надання комплексної допомоги та підтримки особам, що її потребують, насамперед у зміні базових цінностей та орієнтирів, що допомагають становленню та саморозвитку особистості у конструктивному векторі свого розвитку, що, власне, стає надважливим завданням для студентської молоді. Адже досить тривожним є факт дефіцитарності дозвілля сучасної молоді, що заповнене здебільшого вживанням алкоголю та психоактивних речовин, комп’ютерними іграми, що призводить до формування залежної поведінки, агресивності тощо. Включеність молоді у волонтерську діяльність актуалізує такі компоненти структури особистості: 1) на когнітивному рівні – дослідження та інтерпретація значення та смислу волонтерства, можливості та межі прояву особистісної ініціативи, отримання нових знань, розвиток творчого потенціалу та впевненості у собі; 2) на афективному рівні – почуття причетності до реалізації певної місії, почуття задоволеності від власної важливості та користі від реалізації громадянської діяльності; 3) на конативному рівні – самореалізація через демонстрацію відповідальної, самостійної, ініціативної, соціально-позитивної поведінки. Автором реалізовано та проаналізовано результати двох етапів експериментального дослідження: 1) вивчення асоціативного поля слова «волонтер» через виділення тематичних груп-реакцій: суб’єкти та об’єкти впливу волонтерів, форма реалізації волонтерства, волонтерство як дія/діяльність, результат волонтерської діяльності, особисті якості волонтера, користь для себе/ благо, маркери волонтерства; 2) вивчення зацікавленості у видах діяльності волонтерів.
8
Цыганенко, О. И. "Проблема консультативной помощи при организации оздоровительного питания лиц, занимающихся фитнесом. Пути решения." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (January 23, 2014): 102–9. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2014.1.102-109.
Full textAbstract:
Проведено аналіз літератури з проблеми надання консультативної допомоги при організації оздоровчого харчування у фітнесі. Розроблено положення, що включають мету та завдання, принципи організації такої допомоги. Для підготовки фахівців з оздоровчого харчування запропоновано програму соціально-просвітницького тренінгу з рольовою грою «Дієтолог».
9
Khytryi, H. P., O. V. Raboshchuk, and A. K. Onyshchenko. "Особливості медичної допомоги пораненим з тяжкою бойовою травмою черепа та головного мозку." EMERGENCY MEDICINE, no. 8.71 (December 14, 2015): 80–82. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.71.2015.79200.
Full textAbstract:
У статті викладені особливості надання медичної допомоги пораненим з тяжкою бойовою травмою черепа та головного мозку на етапах медичної евакуації. Детально розглянуто завдання інтенсивної терапії в поранених з даною патологією, що проводиться на рівні спеціалізованої медичної допомоги з урахуванням сучасних підходів та стандартів.
10
Turbaevsky, V. "Удосконалення процесу проведення протиаварійних тренувань." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(59) (September 18, 2013): 69–74. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).12.
Full textAbstract:
Описано програмне забезпечення, розроблене для вирішення завдання з надання наочних реалістичних прогнозів наслідків потенційної радіаційної аварії для підготовки та проведення протиаварійних навчань.
Dissertations / Theses on the topic "Завдання з надання впевненості"
1
Деревенько, Тетяна Василівна. "Фінансова звітність: формування показників та її аудит як завдання з надання впевненості на прикладі КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни», с. Ружичанка, Хмельницької обл." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11562.
Full textAbstract:
Предметом дослідження в дипломній роботі виступають теоретико-методичні та практичні основи обліку, формування фінансової звітності та її аудиту як завдання з надання впевненості.
Об'єктом дослідження в дипломній роботі є процеси обліку, формування звітності та аудиту її показників на прикладі КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни».
Результатами дипломної роботи є систематизація теоретичних положень за напрямами групування інформації у фінансовій звітності та аудиту її показників, дослідження практичних аспектів та обґрунтування пропозицій щодо формування комплексної системи обліку, на принципах новітніх комп’ютерних платформ, здатної створювати інформаційне забезпечення для розв’язання комплексних виробничих завдань.
Одержані у запропонованій роботі висновки є підґрунтям для вдосконалення процесів обліку, формування звітності та аудиту діяльності КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни».
2
Андрощук, І. І. "Соціально-трудові відносини як об’єкт завдань з надання впевненості, інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації." Thesis, ЦНТУ, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5519.
Full textReports on the topic "Завдання з надання впевненості"
1
Кулінка, Ю. С. Теорія і методика професійного навчання. КДПУ, September 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4339.
Full textAbstract:
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з теорії і методики професійного навчання для здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем зі спеціальності 015 Професійна освіта (Сфера обслуговування, Технологія виробів легкої промисловості, Транспорт) призначено для надання методичної допомоги здобувачам під час виконання ними курсової роботи. Визначені мета та завдання дослідження спрямовані на розв’язання актуальних завдань теорії і методики професійного навчання та підготовку здобувачів до викладання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
2
Великодна, Мар’яна Сергіївна, and Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Full textAbstract:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.