Academic literature on the topic 'Життєві стандарти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Життєві стандарти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Життєві стандарти"

1

Скворчевський, Олександр, and Аліна Лаврук. "МІЖНАРОДНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ CALS5КОНЦЕПЦІЇ В УКРАЇНІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 250–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.111.

Full text
Abstract:
Актуальність теми статті обґрунтовується законодавчо закріпленими прагненнями України впровадити стандарти НАТО в силових структурах та оборонно-промисловому комплексі. Стандарти у сфері логістики, зокрема у сфері інтегрованої логістичної підтримки життєвих циклів зразків озброєння та військової техніки, дозволяють уніфікувати взаємодію між силовими структурами та постачальниками товарів та послуг для них. Поставлене задання вирішувалось шляхом аналізу науково-методичних рекомендацій НАТО по стандартизації в обраній галузі, де НАТО має достатньо гнучку по-зицію. Гнучкість досягається шляхом поділу стандартів на п’ять категорій: тимчасовий стандарт, новий стандарт, рекомендований стандарт, нерекомендований стандарт, стандарт із невизначеним статусом. Це забезпечує високий рівень стандартизації при одночасній відсутності гальмування інноваційних процесів. Основу стандартизації НАТО складають міжнародні стандарти, у тому числі стандарти ISO. Там, де це неможливо, використовують національні та галузеві стандарти. На основі проведеного аналізу розроблені принципи впровадження стандартів НАТО в українську систему інтегрованої логістичної підтримки життєвих циклів зразків озброєння та військової техніки на основі CALS-концепції. Запропоновані в статті принципи впровадження стандартів у сфері CALS-технологій та систем дозволять реалізувати поставлені цілі з мінімальними витратами фінансових та організаційних ресурсів при обмеженому часі їх впровадження. Використання стандартів ISO буде мати не тільки стимулюючий вплив на розвиток українського озброєння та військової техніки, а й підвищить конкурентоздатність нашого цивільного машинобудування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сизоненко, А. С. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ЗАПОБІГАННЯ ЮВЕНАЛЬНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ." Актуальні проблеми держави і права, no. 92 (January 24, 2022): 106–14. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3267.

Full text
Abstract:
Сизоненко А. С. Міжнародно-правові стандарти запобігання ювенальній злочинності. – Стаття.У статті автор розглядає міжнародно-правові стандарти запобігання ювенальній злочинності. Вказується, що запобігання ювенальній злочинності шляхом вироблених та апробованих міжнародною спільнотою правових стандартів є перспективним напрямом подолання дитячої злочинності в Україні.Оскільки у цьому процесі враховуватиметься багаторічний та багатоаспектний досвід застосування у різних країнах світу інструментів запобігання ювенальній злочинності. Звертається увага на те, що зміст системи кримінального правосуддя значно впливає на подальшу життєдіяльність дитини, яка притягується до кримінальної відповідальності. Складники кримінального процесуального та кри-мінально-виконавчого механізму реалізації кримінальної відповідальності формують відношення дитини до держави, її органів, усього соціуму. Репресивна, каральна система правосуддя може викликати у дитини появу бажання та прагнення у майбутньому порушувати кримінальне законодавство,вчинювати кримінальні правопорушення, заподіювати фізичну, матеріальну або моральну шкоду членам суспільства. Автор зазначає, що соціалізацію дітей справді слід визнати важливим стандартом запобігання ювенальній злочинності. Через соціум підлітки розвиваються, вступають у соціальні зв’язки, здобувають життєвий досвід та реалізуються у суспільній діяльності. Суспільство загалом та навколишнє соціальне середовище зокрема потужно вливають на формування психіки, характеру підлітка та зумовлюють майбутні його особисті потреби, інтереси та прагнення. Підсумовується, що, окрім процедурних гарантій та особливостей застосування заходів кримінально-правового впливу, міжнародно-правові стандарти вимагають створення спеціальних ювенальних органів. Міжнародно-правовими стандартами запобігання ювенальній злочинності є: позитивна соціалізація дітей; профілактика ювенальної злочинності, створення системи ювенального правосуддя (правосуддя, друж-нього до дитини).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

РАБІНОВИЧ, ПЕТРО. "Універсальні стандарти людяності як концептуальні засади антропоцентричного праворозуміння." Право України, no. 2021/01 (2021): 76. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-01-076.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється низка аспектів фундаментальних прав людини, на яких зазвичай базуються сучасні природноправові концепції. Зокрема, обґрунтовується, що достатньо коректним позначенням таких прав може бути термін “буттєві”. Доводиться, що їхня соціальна сутність полягає у забезпеченні задоволення життєво необхідних потреб людини у соціумі. Найважливішими з таких потреб є насамперед повага до людської гідності, а також достатні для людини та її сім’ї їжа, одяг і житло. Конструюється дефініція поняття “міжнародні стандарти людських прав”. Аналізується універсальний стандарт заборони нелюдського поводження, у зв’язку з чим попередньо обґрунтовується розуміння універсального стандарту людяного (людиннісного) поводження. Спираючись на зазначені всесвітні стандарти, з позиції потребового дослідницького підходу робиться спроба нетрадиційно аргументувати інтегральне людиноцентричне праворозуміння. У його основу покладено уявлення про те, що поняттям “право” можуть бути відображені можливості задоволення потреб людини, які забезпечуються соціальними обов’язками інших суб’єктів суспільства. Правовість (належність до права) тих чи інших явищ обумовлюється їхньою здатністю слугувати умовами або ж засобами задоволення людських потреб. Означена властивість таких явищ формується тільки в процесі соціальної практики людей, їхніх взаємозв’язків, і вже внаслідок цього право є явищем соціальним. Тому воно виникає у результаті “зустрічі” людських потреб із зовнішніми щодо них явищами, які здатні названі потреби задовольняти. У процесі потребозадоволення відбувається інтегрування об’єктивних властивостей певних явищ (як природничих, так і соціальних) в існування людських індивідів та їхніх груп. І тоді такі властивості, набувши (відповідно до зазначеного праворозуміння) правового характеру, занурюються, впроваджуються, втілюються у людське існування. Адекватним відображенням такої ситуації може бути термінологічний вираз “право у людині”. У статті також наводиться авторська дефініція поняття “гідність людини”, опублікована ще у 2002 р. У результаті споживання потребокорисних (правових) явищ людина, реалізуючи відповідні можливості, задовольняє свої потреби, нормалізує, “заспокоює” своє існування у соціумі. Отже, саме людина стає тим системоутворю-ючим стрижнем, навколо якого в її існування, життєдіяльність інтегруються зазначені явища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Копетюк, М. "Поняття та класифікація міжнародних стандартів прав людини та громадянина." Історико-правовий часопис 15, no. 1 (February 18, 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/7.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню правової основи міжнародних стандартів прав і свобод людини та громадянина. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття міжнародних стандартів прав людини і громадянина, а також розглянуті питання забезпечення прав і свобод людини і громадянина відповідно до міжнародних стандартів, закріплених в міжнародно-правових документах. Здійснено аналіз міжнародно-правових актів, які містять відповідні стандарти в сфері дотримання прав людини і громадянина, а також розглянуто їх класифікацію. Міжнародні стандарти прав людини є системою прав, які розкривають сучасну ідею прав людини, закріплену в основних міжнародно-правових документах і, відповідно, визнану в усьому світі. Стандарти основних прав і свобод людини і громадянина регулюються низкою міжнародно-правових актів, що визначають політичні, природні, культурні, соціальні права. Автор зробив висновок про те, що у основу Конституції України закладено принципово нові правові парадигми зовнішньої і внутрішньої державної політики України, що спрямовані на утвердження й забезпечення прав і свобод людини і громадянина. А це об’єктивно вимагає істотної переорієнтації та модифікації всієї національної правової системи. В Україні набуває поширення теорія визнання людської гідності, яка є інтегративною властивістю природи людини та виступає як один з інституційних джерел її основних прав. І з огляду на це у загальній теорії права сформульовано антропогенну інтерпретацію людської гідності, поняття якої визначається як самоцінність людини як унікальної біосоціальної істоти. На переконання автора, зазначені доктринальні позиції у ближній перспективі вимагатимуть відповідної нормативно-правової і навіть конституційної регламентації. Адже держава має охороняти, захищати права і свободи людини та громадянина, гарантувати їх реальне здійснення. Відповідно, держава повинна створювати необхідні умови для гідної праці, надавати соціальну допомогу тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Vitkova, V. S. "До питання європейських стандартів діяльності територіальних громад в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.10.

Full text
Abstract:
Реформа децентралізації, що відбувається в нашій державі, вимагає переосмислення місця і ролі місцевого самоврядування в державному будівництві. Європейські стандарти місцевого самоврядування утворюють фундамент для функціонування системи місцевого самоврядування загалом, однак, враховуючи євроінтеграційні процеси в нашій державі, доречним та своєчасним було б акцентувати увагу на їхній ролі і значенні для функціонування територіальних громад в Україні. У статті розглядається регламентація організації та діяльності територіальних громад відповідно до міжнародних стандартів. Звертається увага на спірну національну судову практику у застосуванні окремих із цих стандартів. Обґрунтовується необхідність ратифікації Європейської конвенції про участь іноземців у громадському житті на місцевому рівні, що мало б наслідком усунення дискримінації по відношенню до осіб, які постійно проживають у певному населеному пункті, проте не в змозі реалізовувати повний обсяг прав та повноважень членів територіальної громади. Метою статті є здійснення аналізу та конкретизації європейських стандартів саме відносно організації і діяльності територіальних громад як первинних суб’єктів муніципального права. Наукова новизна полягає у детальному дослідженні міжнародних стандартів місцевого самоврядування по відношенню до територіальної громади як первинного суб’єкта муніципального права. Пропонується поняття європейських стандартів територіальних громад в Україні. Висновки. Реалії сучасного світу унеможливлюють розв’язання внутрішньодержавних проблем одноособово. Міжнародні стандарти, що розробляються провідними країнами, виступають орієнтиром розвитку для «більш слабших» країн. Для України в умовах реформування місцевого самоврядування надзвичайно важливим є впровадження та дотримання європейських міжнародних стандартів, і, перш за все, тих, що регламентують питання удосконалення організації територіальних громад. Територіальна громада виступає «цеглиною» місцевого самоврядування, саме тому потребує прискіпливого нормативно-правового регулювання з урахуванням як європейських стандартів, так і вітчизняних традицій і здобутків місцевого самоврядування, політичних, економічних, соціальних, адміністративних особливостей регіонів України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шишак, А. В., and О. М. Пупена. "Життєвий цикл організації системи тривожної сигналізації." Automation of technological and business processes 13, no. 1 (April 19, 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1994.

Full text
Abstract:
Автоматизована система керування технологічним процесом передбачає наявність функцій тривожної сигналізації, які виконують надзвичайно важливу роль. Від ефективності роботи підсистеми тривожної сигналізації залежить передусім безпека людей, виробництва та функціонування автоматизованої системи керування технологічним процесом в цілому. В Україні розробленню, впровадженню та експлуатації систем тривожної сигналізації приділяється недостатньо уваги. Тому це дослідження присвячено передусім трактуванню сучасного стандарту ISA-18.2 «Management of Alarm Systems for the Process Industries», який є визнаною хорошою інженерною практикою та покликаний забезпечити безпеку, якість та продуктивність технологічних процесів. Даній тематиці присвячено дві публікації. У першій вже опублікованій статті розкриваються основні сутності та положення, на яких базуються механізми організації системи тривожної сигналізації. Ця стаття присвячена роз'ясненню та аналізу робочих процесів життєвого циклу організації, які стандарт передбачає для розроблення, впровадження та експлуатації системи тривожної сигналізації. Організація функціонування системи тривожної сигналізації – це неперервна діяльність, усі робочі процеси якої розділені на десять стадій життєвого циклу, що вказують на функціональний аспект робіт, обов’язкових або рекомендованих до виконання. До них належать означення, документування, проектування, експлуатація, моніторинг та обслуговування систем тривожної сигналізації. Представлення системи через призму життєвого циклу організації її роботи дозволяє систематизувати уявлення розробників/користувачів про процеси, які відбуваються навколо системи за рахунок стадійного структурування вимог та рекомендацій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бабич-Касьяненко, К. В. "АНАЛІЗ СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 79–83. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).16.

Full text
Abstract:
У статті звернено увагу на те, що національне законодавство стосовно соціального обслуговування останніми роками зазнало значного впливу соціально-економічних процесів, що спричинило необхідність розвитку системи соціального обслуговування в контексті правового регулювання суспільних відносин у цій сфері. На думку автора, модернізація вітчизняної системи надання соціальних послуг сприятиме ефективному функціонуванню системи загалом. З огляду на це автором здійснено аналіз соціального обслуговування осіб з інвалідністю в Україні на сучасному етапі розвитку держави, результатом якого є виявлення впливу міжнародних стандартів та виділення недоліків механізму реалізації законодавства у цій сфері. Також зауважено, що соціальні послуги, як правило, задовольняють лише невідкладні потреби вразливих категорій населення, не орієнтовані на запобігання виникненню складних життєвих обставин, не формують в осіб навичок реінтеграції у суспільство, що призводить до утримання значної кількості таких осіб під опікою держави; надаються в стаціонарних інтернатних установах та закладах, внаслідок чого не реалізується право осіб проживати у громаді. Впровадження у повсякденну практику діяльності всіх соціальних служб підходу надання соціальних послуг згідно з державними стандартами дає змогу врегулювати питання встановлення однакових умов та правил для всіх учасників ринку надавачів соціальних послуг. Однак автором акцентовано, що наявної нормативної бази, серед якої є 21 чинний стандарт соціальних послуг, не досить для реформування вітчизняної системи соціальних послуг загалом та обслуговування в інтернатних установах України зокрема, адже ще й досі актуальними лишаються такі недоліки та прогалини, як державна монополія, відсутність альтернативних джерел фінансування соціальних послуг, відсутність ретельного аналізу попиту і пропозицій соціальних послуг в інтернатних установах України, недооцінка ролі громадських, благодійних, релігійних організацій і місцевих ініціатив у наданні соціальних послуг у громаді тощо. Спираючись на отримані дані, автором запропоновано можливі напрями шляхів вирішення наявних проблем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Лавренчук, Володимир, and Марія Лавренчук. "Емоційно-ціннісна складова компетентнісного уроку літератури в Новій українській школі." New pedagogical thought 108, no. 4 (January 6, 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-87-91.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано актуальні проблеми компетентнісного підходу до навчання учнів літератури в аспекті Нової української школи, зокрема продемонстровано необхідність виокремлення емоційно-ціннісного компонента у змісті мовно-літературної освіти. Актуальність та доцільність досліджуваної проблематики зумовлено необхідністю переходу до нової за змістом і формою української школи, покликаної формувати насамперед життєві компетентності та систему цінностей здобувачів освіти, на що звертається увага і в державних документах про освіту – Законах України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», Концепції «Нова українська школа», Державному стандарті початкової освіти, Державному стандарті базової загальної середньої освіти. Визначено, що ключовим завданням освіти на сучасному етапі трансформації українського суспільства є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Відповідно головним показником якості освіти є духовний світ особистості дитини, що передусім формується в шкільному курсі рідної мови, української та зарубіжної літератури. Доведено, що найважливішим елементом внутрішньої структури особистості, її духовного світу є ціннісні орієнтації як форма відображення особистісних цінностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Луцький, Олександр. "ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РОЗРОБКИ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 156–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.891.

Full text
Abstract:
З прийняттям рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про Стратегію воєнної безпеки України” розпочато новий етап удосконалення оборонних можливостей України. Підкреслено, що Стратегічний курс України спрямований на інтеграцію в НАТО. Підписана 10 листопада 2021 року в місті Вашингтон Хартія стратегічного партнерства США–Україна – стратегічний документ, який на десятиліття визначає, за якими напрямами розвиватимуться відносини між Україною і Сполученими Штатами. У цьому документі заявлено про рішучість поглиблювати стратегічне партнерство шляхом розширення двостороннього співробітництва в політичному, безпековому, оборонному, економічному, енергетичному, науковому, освітньому, культурному, гуманітарному напрямах та сфері розвитку. Сполучені Штати та Україна підтвердили життєво важливі національні інтереси щодо незалежної та демократичної України. Зміцнення спроможності України захищатися від загроз її територіальній цілісності та поглиблення інтеграції України до євроатлантичних інституцій є взаємопов’язаними пріоритетами. У цьому процесі чітко визначено місце Державної прикордонної служби України в секторі безпеки і оборони, необхідність імплементації в систему підготовки персоналу ДПСУ відповідних стандартів НАТО, що обґрунтовує необхідність розробки нової Концепції підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. У статті у загальному вигляді розкрито постановку проблеми, понятійний апарат, стисло проаналізовано дослідження щодо сучасного стану геополітичного положення України, законодавчих актів та технологічні аспекти питання розробки концепцій. Розкрито структуру Концепції та її положення, а також окремі етапи розробки положень Концепції, які доцільно імплементувати, ґрунтуючись на результатах оцінювання та порівняння можливої взаємосумісності зі стандартами НАТО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Денисяк Ю. В. "СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.294.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано сутність та зміст компетентнісного підходу та його важливої і необхідної складової – здоров’язбережувальної компетенції дошкільників. Доведено, що умови сьогодення вказують на необхідність пошуку нових стратегій та парадигм виховання з урахуванням процесів глобалізації, інформатизації, інтеграції, урбанізації та технологізації суспільного життя, де освіта відіграє вагому роль.Стверджуємо, що формування життєвих компетенцій людини слід розпочинати з раннього віку, коли активізовані усі сензитивні періоди дитини, розпочинається її безпосереднє знайомство зі світом, природою, людьми. Особливо важливими інституціями, які системно впливають на означені процеси, визначаємо родину, заклади дошкільної та позашкільної освіти. Серед ключових компетенцій, які є життєво важливими для кожної людини впродовж усього її життя, є здоров’язбережувальна компетенція. Її формування слід системно розпочати у рамках дошкільного віку, поступово збагачуючи і розширюючи її зміст та прикладний аспект.Метою ключових компетенцій у сучасному їх трактуванні та розумінні визначено створення такого освітнього поля, яке було б орієнтоване на потреби сьогодення та майбутнього. Слід потурбуватися не лише про технологічні, економічні, соціальні реалії, але передовсім про здоров’я дитини з раннього віку. Сутність та зміст здоров’язбережувальної компетентності полягає в тому, щоб системно виховувати і підтримувати природний баланс дитячого життя, найширше використовувати природні чинники для організації життя дітей, розвивати моторні навички, поглиблювати знання дитини про своє здоров’я та здоров’я інших людей, створювати умови для пропаганди здорового способу життя, вчити набуття навичок охорони здоров’я тощо. Загалом слід вважати пріоритетом вироблення стандарту здорового способу життя з раннього віку. Доцільними у цьому процесі вбачаємо також інноваційні технології, які допоможуть педагогу та дитині реалізувати здоров’язбережувальну компетентність і широко втілити її у практику власного життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Життєві стандарти"

1

Домінов, М. Е. "Прихована реклама в Інтернеті." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22156.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Воробйов, Володимир Сергійович. "Проектування та оптимізація взаємодії компонентів інтернету речей за LoRaWAN стандартом." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11933.

Full text
Abstract:
Обє’кт дослідження – процес оптимізації взаємодії компонентів інтернету речей за LoRaWAN стандартом. Предмет дослідження – моделі, удосконалений метод та програмно-технічні засобами оптимізації взаємодії компонентів інтернету речей за LoRaWAN стандартом. Метою кваліфікаційної роботи магістра роботи є оптимізація взаємодії компонентів інтернету речей за LoRaWAN стандартом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Життєві стандарти"

1

Пилипенко, О. С. STEM-компетентності: сутність та структура. [б. в.], 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4535.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту математичної компетентності та компетентності у галузі науки, технологій та інженерії (STEM-компетентностей) учнів. Автором зазначено, що для України сьогодні актуальною постає проблема активного творчого розвитку учнів, які вміють мобілізувати знання на практиці та швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій. Це зумовлює пошук забезпечення високої якості освіти на всіх рівнях. Можливим рішенням цієї проблеми є організація STEM-навчання, що вимагає формування в учнів STEM-компетентностей. Автором здійснено аналіз існуючих в наукових публікаціях та офіційних документах означень понять компетенція, компетентність, STEM-компетентності. З’ясовано компоненти STEM-компетентності, серед яких когнітивна, рефлексивно-аналітична, операційно-діяльнісна, ціннісно-мотиваційна. У статті визначено основні складові STEM-компетентності, яка складається зі здатності визначити проблему, умінні логічно розмірковувати, обґрунтовувати свої дії, розуміти та аналізувати різні точки зору у вирішенні проблем, вмінні нетрадиційно вирішувати проблему, здійснювати аналіз та оцінку отриманих результатів, формулювати дослідницьке завдання та визначати шляхи його вирішення, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях. З’ясовано, що методики, які спрямовані на формування STEM-компетентності учнів мають ґрунтуватися на застосуванні компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до організації навчання. У роботі наголошується, що ключові компетентності за державний стандарт базової середньої освіти в Україні ґрунтуються на рекомендаціях Ради Європейського Союзу. Автором здійснено порівняння ключових компетентностей для навчання протягом усього життя в Україні та в Європейського Союзі, детально розглянуто уміння та ставлення пов’язані з STEM-компетентністю. Виявлено, що математичну компетентність та компетентність у галузі науки, технологій та інженерії в Європейському Союзі виділяють як єдине ціле, на відмінну від України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography